Прямі іноземні інвестиції в аграрному секторі економіки: стан та перспективи залучення

Прямі іноземні інвестиції в аграрному секторі економіки: стан та перспективи залучення

ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ

Соколюк К.Ю.

Анотація

У статті проведено аналіз стратегічних проблем пошуку іноземних джерел інвестиційних ресурсів в сучасних умовах господарювання. Досліджено стан іноземного інвестування в Україні та перспективи його розвитку. Проведено порівняльний аналіз зі розвитком світового інвестування.

Ключові слова: інвестиційний ресурс, інвестиція, ВВП, іноземний капітал, іноземний інвестор, аграрне виробництво, зовнішньоекономічна діяльність, прибутковість.

Постановка проблеми. Постійні зміни у умовах ведення світового господарства прямо впливають на соціально-економічний розвиток окремих країн та України зокрема. Досить помітно це в умовах фінансово-економічної кризи на початку 2008 року і відчутно певні негативні прояви і дотепер. Для формування стабільної економічної системи країни необхідним є формування основних напрямів інноваційно-інвестиційного розвитку, а саме розробки програми формування інвестиційного забезпечення стратегічно важливих галузей економіки, до яких, зокрема, відноситься і аграрне виробництво, що виступає базою для формування продовольчої безпеки країни. Це і обумовлює потребу дослідження процесу залучення іноземних інвестиційних ресурсів для розвитку вітчизняної економіки та аграрного сектору зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням залучення іноземних інвестиційних ресурсів до процесу інвестування вітчизняної економіки займались такі вітчизняні науковці як В.І. Грушко, Г.Я. Глуха, М.Ю. Коденська, О.В. Міщук, І.В. Одотюк, О.А. Прокопчук, П.Т. Саблук, М.П. Харчук та ін..

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи за значний внесок у розгляд даного питання, окремі його аспекти ще залишаються неповністю висвітленими, зокрема, щодо особливостей залучення прямих іноземних інвестицій в залежності від спеціалізації, напряму та рівня розвитку регіону. Крім того, неповністю вивчено механізм залучення прямих іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки України.

Мета статті полягає у аналізі сучасного стану іноземного інвестування в Україні у частині залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в аграрний сектор економіки, зокремав умовах входу до ЄС та визначенні перспектив подальшого їх залучення.

Виклад основного матеріалу. Інвестиційна діяльність країни тісно повязана з зовнішньоекономічною діяльністю в частині забезпечення припливу прямих іноземних інвестицій.В кризових умовах залучення таких стратегічно важливих інвестиційних ресурсів є вкрай важкою та клопіткою працею, що зумовлено погіршенням інвестиційного клімату та зниженням рівня довіри іноземного інвестора в світлі останніх подій в галузі нормативно-правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Тим більш, що інвестиції відіграють вирішальну роль у економічному зростанні країни [9].

Іноземні інвестиційні ресурси можуть надходити як зі сторони: іноземних держав - державні інвестиційні ресурси, так і від приватного сектору та зарубіжних фірм і підприємств. На даному етапі розвитку економіки України існує ряд негативних факторів, що впливають на процес залучення прямих іноземних інвестицій.

Серед перешкод залучення іноземних інвестицій можна назвати наступне:

більшість аграрних виробників не в змозі самостійно створювати інвестиційні проекти для залучення іноземних інвесторів та представлення переваг саме їх проекту через відсутність кадрів відповідного рівня та кваліфікації, досвіду та можливості участі у бізнес-форумах і міжнародних конференціях;

неспроможність малих та середніх аграрних підприємств конкурувати із провідними агрохолдингами України в боротьбі за іноземного інвестора, який, в більшості випадків, зосереджує свою увагу на прибутковому та надійному, на його погляд, бізнесі в якості великих підприємств;

значна частина іноземних інвесторів прагне інвестувати ресурси на умовах подальшого співволодіння таким аграрним підприємством;

відсутність всеукраїнської бази іноземних інвесторів.

Більшість країн практикує вкладення прямих інвестиційних ресурсів, що сприяють зростанню зовнішньоторговельного обороту приймаючої країни, збільшенню обсягів та різновидів форм виробничого та науково-технічного співробітництва [7].

Перерозподіл інвестиційних ресурсів серед країн світу відбувається наступним чином. Станом на 2013 рік [2] за надходженнями прямих іноземних інвестицій лідирували країни з економікою, що розвивається - 53,6%, а за витоком іноземних інвестицій - країни з розвинутою економікою - 60,8% (рис. 1).

Прямі іноземні інвестиції позитивно впливають на економіку країн, так як вони є досить прибутковими - за останні 10 років показник зріс майже вдвічі, особливо за вивезеними прямими іноземними інвестиціями, що свідчить про ефективність здійсненних транзакцій (рис. 2).

В умовах несприятливого інвестиційного клімату вивчення тенденцій залучення іноземних інвестиційних ресурсів та перспективи подальшого їх використання є надзвичайно важливим аспектом для формування, в подальшому, стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку в світлі входу до ЄС як економіки країни загалом так і пріоритетних її галузей.

Рис. 2. Прибутковість прямих іноземних інвестицій, млрд. дол. США

Вивчаючи дану підсистему інвестиційної діяльності необхідно врахувати певні особливості формування інвестиційного клімату в умовах соціально-економічних кризи.

До появи певних ризиків, починаючи з листопада 2013 року, інвестиційний клімат в Україні мав негативні прояви. Зокрема, часті зміни податкового та господарського законодавства негативно позначились на структурі інвестиційних ресурсів, джерел їх надходження та подальшого характеру і тривалості їх використання. Тому при формуванні ринку інвестиційних ресурсів необхідно особливу увагу звернути на формування сприятливого інвестиційного клімату.

На думку Харчука М.П., з метою підвищення ефективності залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату, в рамках переформатування економічної системи потрібно здійснити наступні кроки:

1)обєднати структури, що вирішують питання щодо інвестування;

2)налагодити співробітництво із міжнародними фінансово-кредитними інститутами такими як: Міжнародний трейд-клуб, посольствами, іноземними фірмами, що діють на території України;

3)налагодити співпрацю між субєктами господарювання та державою;

4)здійснювати організацію аукціонів щодо виділення земельних ділянок під забудівлю інвестиційних обєктів;

5)залучення в процесі інвестування банківських кредитів, ресурсів страхових компаній якнайбільш доступних джерел залучення фінансових інвестиційних ресурсів [3].

Іноземне інвестування в економіку країни можливе двома основними шляхами - пряме та непряме інвестування.

Пряме інвестування - це безпосереднє вкладення коштів інвестором в обєкти інвестування. Непряме інвестування - це вкладення за допомогою фінансових або інших посередників.

Найбільша частка прямих іноземних інвестицій з економіки України припадає на Кіпр - майже 85%, а на країни близького зарубіжжя (Польща, Латвія, Грузія) - менше 5% у загальному підсумку. Така ситуація зумовлена тим, що на Кіпрі зосереджено більшість офшорних зон, що дозволяє уникнути сплати податків і тим самим сприяє вивезенню капіталу з країни.

Проте, незважаючи на негативні явища в економіці країни та інвестиційній сфері, приплив іноземних інвестиційних ресурсів все ж таки спостерігається. Аналіз інвестиційної карти України станом на 31.12.2013 року [1], показав, що найбільше прямих іноземних інвестицій було вкладено у Донецьку, Запорізьку, Київську, Харківську та Дніпропетровську області - понад 10 000 млн. дол. США. На Центральну Україну та Вінницьку область, зокрема, прямі іноземні інвестиції склали в межахмлн. дол.

США [1]. Якщо ж розглянути у розрізі галузей промисловості, то найбільш інвестиційно-привабливими за підсумками обсягів вкладень прямих іноземних інвестицій є машинобудування, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції та добувна промисловість -тобто ті галузі, капітало- відача в яких відбувається у мінімальні терміни та відсоток прибутковості досить високий.

Сума прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу в 2013 році по Україні становив 1217,6 дол. США, що втричі перевищує рівень 2006 року (табл. 1). Загалом, темпи приросту прямих іноземних інвестицій у розрахунку на оду особу за період 2006-2013 роки постійно зростає. На це вплинуло не лише зростання обсягів вкладень прямих інвестиційних ресурсів в економіку України, але й скороченням чисельності населення.

Таблиця 1

Аналіз обсягу прямих іноземних інвестицій в розрахунку на 1 особу, дол. США [4]

№ПоказникиРік200620102011201220131.Усього359,9873,1980,61105,61217,62.Вінницька обл.46,4112,0125,3138,9152,93.Дніпропетровська обл.1698,12098,52242,22468,62547,04.Тернопільська обл.35,361,155,257,459,4Темп росту до 2006 року, %1.Усього-242,60272,46307,20338,322.Вінницька обл.-241,38270,04299,35329,533.Дніпропетровська обл.-123,58132,04145,37149,994.Тернопільська обл.-173,09156,37162,61168,27

Найвищий показник подано по Дніпропетровській області - 2547,0 дол. США, що лише на 49,9% перевищує рівень 2006 року. Аналізуючи тенденцію зміни показника по даній області варто зазначити, що протягом 2006-2013 років показник був досить високим. Це зумовлено особливостями розвитку регіону, а саме його промисловою спрямованістю і як вище було зазначено більша частка іноземних інвестицій припадає саме на промисловість. Найвищий у Тернопільській області - 59,4 дол. США. Це свідчить про нераціональний розподіл інвестицій за регіоналами та їх концентрацію в промислово розвинених центрах. Для гармонізації надходжень, при розробці стратегії розвитку слід враховувати особливості кожного з регіонів щоб забезпечити приплив інвестицій та, як наслідок, стимулювати розвиток регіонів

В процесі аналізу інвестиційної активності зарубіжних країн стосовно України, доцільно розглянути структуру прямих іноземних інвестицій у 2014 році з країн світу у вітчизняну економіку за даними рис. 3.

За підсумками 2014 року найбільшими інвесторами економіки України залишаються країни ЄС - 76,4% від загального обсягу вкладень, а найбільшими інвесторами за обсягами вкладених ресурсів є Кіпр. Примітною умовою є і те, що дана країна виступає лідером і по відтоку до неї інвестиційних ресурсів з України (табл. 2).

Таблиця 2

Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з країн світу в економіку України та Вінницької області на початок 2014 року

№ПоказникиУкраїна на 31 грудня 2014 рокуВінницька область% області у загальному підсумкумлн. дол. США%млн. дол. США%Всього, у т.ч.45916,0100,0278,7100,00,611Кіпр13710,629,8666,723,90,492Австрія2526,45,5064,323,12,553Франція1614,73,5238,412,52,384Німеччина5720,512,4623,88,50,425Туреччина198,70,435,82,12,926Нідерланди5111,511,133,91,40,087Велика Британія2145,54,673,61,30,178Ліван25,90,062,60,910,049США862,31,881,50,50,1710Італія999,12,181,10,40,1111Російська федерація2724,35,9311,64,20,4312Польща831,21,8115,95,71,9113Віргінські о-ви1997,74,356,22,20,3114Угорщина594,71,300,0015Інші країни6852,914,925,620,08

Аналіз структури прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності показав, що найбільш привабливими галузями для іноземних інвесторів залишаються промисловість та фінансова і страхова діяльність - 32 та 26% відповідно.

Найменша ж частка припадає на професійну наукову та науково-технічну діяльність, інформація та телекомунікації, сільське, лісове та рибне господарство - від 0,5 до 8%.

Важливі галузі такі як аграрний сектор та сільське господарство зокрема, є менш привабливими для прямих іноземних інвестицій. Так як потребують певного відрізку часу для їх освоєння та подальшої віддачі, а іноземний інвестор, як правило, орієнтується на найменш короткі терміни окупності. Крім того існує певна сукупність контрольованих та неконтрольованих факторів зумовлених специфікою аграрної сфери та особливостями ведення сільського господарства, що залежить від природніх та кліматичних умов.

Тобто, така стратегічно важлива галузь як аграрне виробництво залишається досить непривабливою для іноземного інвестора. Якщо в розвиток безпосередньо виробництва кошти ще вкладаються, то вкладення прямих іноземних інвестицій у розвиток сільських територій та природоохоронну діяльність, покращення земельних ресурсів та збереження їх якісних характеристик на даний період відсутні. Більшість іноземних інвесторів розраховують на швидке одержання прибутків із мінімальними ризиками. В той час як інвестиції в розвиток інфраструктури сільського господарства передбачають досить тривалий період їх окупності, але в той же час довготривалий ефект.

Проте, незважаючи на ризики, існують інвестори, що вбачають перспективи вкладення в аграрний бізнес в тому числі в сільське господарство як основу його розвитку. Зокрема, найбільше прямих іноземних інвестицій у галузь сільського господарства (переважно у виробничу сферу, оминаючи природоохоронну діяльність) надходить із Кіпру - 361,5 млн. дол. США у 2014 році, що на 48,8 млн. грн. більше 2013 року. У структурі загальних вкладень прямих інвестиційних ресурсів це становить понад 39,66% (табл.3).

Таблиця 3

Вкладення прямих іноземних інвестицій в сільське господарство України, млн. дол. США

№ПоказникиРікВ середньому за 5 роківСтруктура, %20102011201220132014Всього, у т.ч.669,2719,5725,3717,8776,9721,74100,01Кіпр175,50237,80343,80312,70361,50286,2639,662Австрія27,5014,207,7011,0014,4014,962,073Франція15,3021,9022,1022,4023,1020,962,904Німеччина57,7058,6062,5063,4064,9061,428,515Нідерланди24,4033,3018,8021,4017,0022,983,186Велика Британія134,50126,8042,2037,6035,4075,3010,437Швейцарія2,6016,801,301,300,704,540,638США44,6024,1022,9025,9022,1027,923,879Італія3,403,803,703,403,503,560,4910Російська федерація17,408,806,3010,1011,0010,721,4911Польща29,5029,1033,1032,8032,1031,324,3412Віргінські о-ви12,2012,0015,0027,3031,7019,642,7213Угорщина2,803,103,803,803,903,480,4814Інші країни121,80129,20142,10144,70155,60138,6819,21

На другому місці по вкладення прямих інвестиційних ресурсів - Велика Британія - 10,43%, що становить 35,4 млн. дол. США. На третьому місці - Німеччина, частка прямих іноземних інвестицій якої становить 8,51%.

Найменшу частку становлять прямі іноземні інвестиції з Австрії, Франції, Швейцарії, Італії - у межах 0,5-2%. На інші країни припадає 19,21%.

Враховуючи сучасний стан розвитку аграрного сектору потреба в іноземних інвестиціях досить значна. Сприяє цьому і поглиблення фінансової кризи в країні та розбалансованість розвитку стратегічно важливих галузей економіки країни. В рамках інтеграційних процесів та реалізації «Стратегії 2020» урядом країни передбачається ряд заходів щодо залучення іноземних інвестицій, у тому числі і прямих. Зокрема здійснення:

гармонізації національного законодавства із європейським та світовим законодавством;

подальшого реформування податкової системи для спрощення окремих процедур сплати податків та запровадження пільгового оподаткування при здійсненні інвестиційної діяльності;

усунення проявів бюрократизму та корупції в інвестиційній сфері;

укладання міждержавних угод про заохочення та захист інвестицій з метою уникнення подвійного оподаткування;

поліпшення інвестиційного клімату в країні;

Виконання вище перелічених заходів дасть змогу не лише зацікавити іноземного інвестора у вкладенні коштів в ті чи інші галузі економіки, але й забезпечить їх довготривалий характер. Так як на теперішній час йому бракує впевненості в доцільності вкладень через ризик втрати економічних вигід у звязку із постійними змінами політичного та економічного характеру.

Висновки і пропозиції. Отже, можна зробити наступні висновки. Аналіз вкладень прямих іноземних інвестицій в динаміці за всіма джерелами надходження показав тенденцію до їх зростання. Проте, негативним на наш погляд, є збільшення частки вкладень у фінансовий та страховий сектор, а не в виробничі галузі. Зокрема, надзвичайно мала частка вкладень у науково-технічну та інноваційну діяльність, що є базою для створення нових інтелектуалізованих систем, машин та обладнання для різних галузей економіки. Наразі,основну частку іноземних інвестиційних ресурсів становлять діяльність засоби бувші у використанні. Хоча, враховуючи значний науковий потенціал країни, ми маємо можливість самостійно створювати інтелектуальні та інноваційні продукти за певної фінансової підтримки. Крім того надзвичайно мала частка прямих іноземних інвестицій припадає на аграрне виробництво та його інфраструктуру зокрема. Наразі, урядом країни вже зроблено певні кроки щодо активізації інвестиційної діяльності в Україні, а саме для припливу іноземних інвестиційбільшість із яких направлені на гармонізацію законодавства, спрощення оподаткування, забезпечення захисту іноземного інвестора. Все це, на наш погляд, не лише сприятиме припливу іноземних вкладень, але й стимулюватиме вітчизняного інвестора вкладати кошти в стратегічно важливі галузі на тривалий період часу.

інвестування економіка сільський

Список літератури

1.Інвестиційний атлас України 2013, Держінвестпроект.

2.World investment report 2014. Investing in the SDGs: an action plan. United nations conference on trade and development. ISBN 978-92-1-112873-4. P. 263.

.Харчук М.П. Як поліпшити інвестиційний клімат в Україні / М.П. Харчук / / Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2013. - № 5. - С. 17-20.

.Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності України. Статистичний збірник. Київ. - 2014. - 47 с.

.Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності України. Статистичний збірник. Київ. - 2015. - 45 с.

.Міщук О.В. Прямі іноземні інвестиції у забезпеченні інноваційного розвитку економіки України /

.О.В. Міщук // Інноваційна економіка - № 7. - 2013. - С. 242-245.

.Прокопчук О.А. Іноземні інвестиції в економіку України: тенденції та перспективи / О.А. Прокопчук / Таврійський державний агротехнологічний університет

.Глуха Г.Я. Прямі іноземні інвестиції у контексті економічного зростання / Г.Я. Глуха // Економічний нобелівський вісник. - 2014. - № 1 (7). - С. 113-121.