Аналіз дебіторської заборгаваності

Аналіз дебіторської заборгаваності

ВСТУП

Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Дана тема «Облік дебіторської заборгованості» є актуальною, тому що від її результатів проведення операцій з дебіторської заборгованістю залежить подальший фінансовий стан підприємства, тобто необхідно чітко аналізувати зміну даних показників, щоб надалі вміти керувати правильними напрямками діяльності на покращення фінансового стану підприємства і в подальшому отримувати прибутки.

Важливими об'єктом контролю та управління за сучасних умов залишається дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

В даний час в Україні відбуваються істотні зміни в господарській, економічній і соціальній діяльності підприємств. Це призводить до об'єктивної необхідності зміни системи контролю.

Для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, в частковості, про стан дебіторсько-кредиторської заборгованості, про законність і підтвержденість господарських операцій, в результаті яких вона виникла.

Дебіторська заборгованість істотно погіршує фінансовий стан підприємства, вона є іммобілізацією грошових засобів, відверненням їх з господарського обороту, що приводить до зниженню темпів виробництва і результативних показників діяльності підприємства, оскільки прострочена дебіторська заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності, підлягає віднесенню на збитки підприємства.

Дебіторська заборгованість має великий вплив на фінансові результати підприємства та на господарську діяльність загалом. Так, значні обсяги дебіторської заборгованості призводять до зменшення оборотних коштів підприємства і це, своєю чергою, зумовлює збільшення кредиторської заборгованості перед постачальниками, заборгованості за податками та іншими платежами.

Метою даної курсової роботи є дослідження і аналіз структури, стану та змін дебіторської заборгованості протягом трьох останніх періодів на підприємстві ВАТ «Укрелектроапарат»

Завдяння аналізу:

оцінка динаміки дебіторської заборгованості на протязі трьох періодів;

дослідження складу та структури дебіторської заборгованості;

аналіз заборгованостей за строками виникнення та визначення можливих порушень та встановлення відповідних винуватців;

дослідження оптимального співвідношення між рівнем дебіторської та кредиторської заборгованості.

1. Дебіторська заборгованість як обєкт аналізу

1.1Поняття дебіторської заборгованості згідно П(С)БО

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість (далі - П(С)БО 10). Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності дебіторської заборгованості необхідно враховувати вимоги інших П(С)БО:

П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності,

П(С)БО 2 Баланс,

П(С)БО 14 Оренда,

П(С)БО 19 Обєднання підприємств,

П(С)БО 21 Вплив змін валютних курсів,

П(С)БО 23 Розкриття інформації щодо повязаних сторін, а також Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій.

П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість, як і інші активи підприємства, відображається в балансі при дотриманні загальної вимоги, яка предявляється до активів національними стандартами, а саме:

може бути достовірно визначена грошова оцінка цієї дебіторської заборгованості;

у майбутньому очікується одержання від неї економічних вигод, тобто одержання грошових коштів, товарів, інших активів або зменшення зобовязань.

П(С)БО №10 "Дебіторська заборгованість" визначає методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс підприємства, при відображенні у фінансовій звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної.

Спочатку дебіторська заборгованість приймається на баланс за історичною (фактичною) собівартістю. Вона являє собою вартість придбаних дебітором активів (товарів, нематеріальних активів, виконаних робіт, наданих послуг, коштів, нарахованих до одержання відсотків і т.д.).

П(С)БО №10 встановлює особливий порядок оцінки дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, товари, послуги.- вона зараховується на баланс ( визнається в обліку) одночасно з визнанням доходу. Таким чином, для визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги необхідно, щоб виконувалися критерії визнання доходу (П(С)БО 15, п.8):

 покупцеві передані ризики й вигоди, повязані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

 підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

 сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

 є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, повязані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Момент передачі ризиків й вигод, повязаних з правом власності на продукцію, товари, роботи, послуги визначається на основі вивчення угоди поставки продукції (товару, послуг), яка укладена між підприємством та покупцем, та обставин операції.

Одночасно з визнанням дебіторської заборгованості відбувається її класифікація за певними критеріями:

) строк погашення та звязок з нормальним операційним циклом;

) обєкти щодо яких виникла дебіторська заборгованість;своєчасність погашення.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну. При цьому враховуються два критерії: строк погашення та звязок з нормальним операційним циклом.

Поточна дебіторська заборгованість - виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Тобто для віднесення дебіторської заборгованості до поточної, достатньо наявності хоча б одного з двох наведених критеріїв.

Довгострокова дебіторська заборгованість - не виникає в ході нормального операційного циклу буде погашена після 12 місяців з дати балансу, тобто для віднесення заборгованості до довгострокової, необхідна одночасна наявність двох наведених критеріїв.

Критерієм класифікації заборгованості на поточну і довгострокову є операційний цикл. Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виготовленої з них продукції або товарів та послуг (П(С)БО 2, п.4)

Крім того у П(С)БО №3 "Звіт про фінансові результати" термін "операційна діяльність" визначається як основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Довгострокова дебіторська заборгованість виникає при здійсненні інвестиційної, фінансової діяльності, а також внаслідок надзвичайних подій.

Дебіторська заборгованість також класифікується за обєктами щодо яких вона виникла. Згідно з цим виділяють такі види дебіторської заборгованості:

 заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

 заборгованість забезпечена векселями;

 надані позики;

 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;

 дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків);

 інша дебіторська заборгованість.

Залежно від своєчасності погашення дебіторська заборгованість поділяється на:

 дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав (строкова дебіторська заборгованість);

 дебіторська заборгованість не сплачена в строк (прострочена). В тому числі:

 сумнівна дебіторська заборгованість;

 безнадійна дебіторська заборгованість.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Класифікація дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за строками непогашення використовується при обчисленні резерву сумнівних боргів та розкривається у примітках до фінансової звітності.

Можна виділити ще два особливі види дебіторської заборгованості:

відстрочені податкові активи - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах і виникає у випадку, коли обліковий прибуток менший за податковий прибуток. Відстрочені податкові активи відображаються у рядку 060 Балансу у складі довгострокової дебіторської заборгованості. Методологічні засади відображення в обліку відстрочених податкових активів регламентуються П(С)БО 17 Податок на прибуток

витрати майбутніх періодів - витрати, здійснені у звітному періоді, але які будуть визнані витратами у Звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів та витрат. Такі витрати тимчасово відображаються в окремому розділі Балансу. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, повязані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса;

Для накопичення інформації про дебіторську заборгованість та відображення операцій по ній у Плані рахунків передбачені рахунки класу 1 Необоротні активи та класу 3 Кошти, розрахункові та інші активи. Ці рахунки обєднуються у відповідні статті, які відображаються у Балансі за встановленою П(С)БО 2 формою.

Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий рахунок 071 Списана дебіторська заборгованість. На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з позабалансового рахунку 071 після вирішення питання щодо визнання винних осіб або у звязку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

кругообіг дебіторський заборгованість оборотний

1.2 Дебіторська заборгованість як основний фінансовий регулятор кругообігу оборотного капіталу підприємства

Дебіторська заборгованості є реальним явищем у платіжному обороті підприємства, вона виникають у результаті неспівпадання дати виникнення зобовязання з датою платежу за ним. Проте їх динаміка в умовах фінансової кризи на підприємствах не забезпечує підвищення ефективності використання оборотного капіталу. На величину оборотного капіталу, безумовно, впливає його вкладання у виробничі запаси підприємств, однак великий обсяг заборгованостей характеризує ступінь незавершеності кругообігу оборотного капіталу та його трансформації в матеріальну і грошову форми. Для підвищення фінансової результативності всіх видів звичайної діяльності та забезпечення платоспроможності підприємствам необхідно прискорити кругообіг оборотного капіталу.

Економічні механізми, що забезпечують прискорення оборотності оборотного капіталу досліджувалися у працях багатьох науковців. Так, Радіонов зосереджував увагу на забезпеченні прискорення обороту капіталу, що вкладений у запаси [1, с. 11]. Вплив відповідності періодичності трансформації дебіторської заборгованості у грошові засоби періодичності погашення кредиторської на фінансовий стан підприємства окреслено у роботі М. Крейніної [2, с. 3]. На думку В. Шелудько, необхідним структурним елементом управління дебіторською заборгованістю та комерційним кредитом є кредитна політика підприємства [3, с. 333].

Як відомо, фінансовий цикл розпочинається з моменту витрачання коштів на придбання матеріальних ресурсів і триває до моменту їх надходження у вигляді доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Збільшення його тривалості, несвоєчасне надходження доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) призводить до вповільнення кругообігу оборотного капіталу.

Рівень завершеності фінансового циклу характеризують дебіторська і кредиторська заборгованості, які належать до основних фінансових регуляторів швидкості обороту оборотного капіталу. Позитивна результативність фінансового циклу забезпечує безперервність операційного циклу, від якого, передусім, залежить ефективна звичайна діяльність підприємств [5c.140].

У сучасній практиці господарської діяльності, відвантажуючи вироблену продукцію або надаючи послуги, підприємства, як правило, надають покупцям комерційні кредити шляхом відтермінування платежів. Звичайно, таким способом підприємства намагаються збільшити обсяги реалізації продукції, однак при цьому зростають обсяги дебіторської заборгованості, внаслідок чого вилучають із обороту частину оборотного капіталу, відповідно, знижується рівень платоспроможності підприємства.

Оборотний капітал, опосередковуючи сферу виробництва, не змінює свого обсягу, натомість у сфері обігу його частину вилучають із обороту підприємства у формі дебіторської заборгованості, що сповільнює період кругообігу та впливає на ефективність використання оборотного капіталу в сфері виробництва.

В сучасних умовах ринкової конкуренції субєкти підприємницької діяльності змушені реалізовувати продукцію з відтермінуванням платежів, здійснюючи не беззбиткове вилучення з обороту частини власного оборотного капіталу. При цьому одна частина дебіторської заборгованості є закономірною, оскільки так передбачає порядок розрахунків, інша частина - прострочена та безнадійна дебіторська заборгованість, що виникає в результаті порушення платіжної дисципліни.

Зростання обсягів дебіторської заборгованості зумовлює подвійне вилучення оборотного капіталу підприємства, з одного боку, у формі відтермінування платежів покупцям, а, з іншого, - у формі сплати податкових зобовязань, що виникають при реалізації продукції. Згадані розрахункові операції не тільки обмежують обсяг грошових потоків на підприємстві, а й уповільнюють кругообіг оборотного капіталу [5c.141].

Сьогодні в Україні застосовують два методи визначення надходжень від продажу продукції, робіт і послуг: касовий та метод нарахування. Кожне підприємство обґрунтовує вибір методу визначення результатів фінансово-господарської діяльності, а саме доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) відповідно до своєї облікової політики при складанні фінансової звітності. Облікову політику субєкт підприємництва визначає самостійно, враховуючи правові засади організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Вибір підприємствами методу для визначення моменту завершеності операції та отримання доходу залежить від специфіки їх діяльності й впливає на швидкість обороту оборотного капіталу.

Існуючі на підприємствах розбіжності між обліковою та податковою політикою неґативно впливають на ефективність використання оборотного капіталу, посилюють диспропорції між його грошовою і матеріальними формами. У звязку з цим грошова форма оборотного капіталу підприємств неспроможна забезпечити виконання платіжних зобовязань підприємства, що зумовлює зростання кредиторської заборгованості.

Допущення великого обсягу дебіторської або кредиторської заборгованості характеризує ступінь незавершеності кругообігу оборотного капіталу. Адже зовсім недостатньо, щоб сума дебіторської заборгованості не перевищувала суму кредиторської заборгованості, бо підприємство зобовязане розраховуватися за боргами перед кредиторами незалежно від того, отримує воно борги від своїх дебіторів чи ні. Домінування того або іншого виду заборгованості призводить у підсумку до дисбалансу в кругообігу оборотного капіталу. Тільки такі обсяги дебіторської заборгованості, які відповідають договірній дисципліні в межах правових термінів позовної давності, можуть позитивно вплинути на рух оборотного капіталу.

Водночас, для ефективної системи взаємовідносин із покупцями підприємству необхідно забезпечити високоякісне формування портфелю споживачів, яким можна надавати кредит, визначати оптимальні умови кредитування, чітку процедуру предявлення претензій та рефінансування боргу.

Проте будь-яка ефективна система добору покупців на практиці не убезпечує від різноманітних накладок, у результаті яких, зокрема, виникає прострочена дебіторська заборгованість. Тому на підприємстві слід використовувати різні види фінансових операцій, що забезпечують прискорену трансформацію дебіторської заборгованості у грошові активи. Для цього підприємствам доцільно:

враховуючи специфіку підприємств окремих видів економічної діяльності, розширити систему авансових платежів; найбільше це стосується виробництва на замовлення, оскільки така продукція орієнтована на конкретного споживача, і її неоплата обумовлює значне вилучення оборотного капіталу в дебіторську заборгованість;

впроваджувати знижки при достроковій оплаті, що прискорюватиме швидкість обороту оборотного капіталу;

використовувати вексельну форму розрахунків із споживачами продукції, що сприятиме зростанню ґарантії погашення дебіторської заборгованості;

практикувати використання факторингу і форфейтингу як форм рефінансування дебіторської заборгованості, що прискорить її трансформацію у грошові активи.

.3 Нормативно - законодавче регулювання аналізу дебіторської заборгованості

При плануванні та здійсненні аналізу процедур, оцінці отриманих матеріалів і представленні результатів перевірки необхідно враховувати, що невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності підприємства.

При організації аналізу дебіторської заборгованостей необхідно використовувати наступні нормативні документи, що діють на Україні:

· Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність №996-XIV від 16.07.99 р.

· Закон України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 3.04.97 р.

· Закон України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №402/97-ВР від 26.06.97 р.

· План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений приказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затверджений приказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 Баланс, затверджений приказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 Звіт про рух грошових коштів, затверджений приказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 Заборгованість, затверджений приказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99 р.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання, затверджений приказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 р.

· Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних цінностей, грошових коштів та документів, розрахунків, затверджена приказом Міністерства фінансів України №69 від 11.08.94 р.

· Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене приказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р.

· Інструкція по бухгалтерському обліку податку на додану вартість, затверджена приказом Міністерства фінансів України №141 від 01.07.97 р.

· Норми витрат на командирування у межах України та за кордон, затвердженні приказом Кабінету Міністрів України №10 від 5.01.98 р., з наступними змінами та доповненнями

· Інструкція №7 Про безготівкові розрахунки у господарському обороті України, затверджена постановою №204 від 02.08.96 р., з наступними змінами та доповненнями.

· Закон України Про обіг векселів в Україні №2374- ІІІ від 05.04.2001 р.

· Закон України Про лізинг №723/97 - ВР від 16.12.97 р.

· Закон України Про внесення змін в Закон України Про оподаткування прибутку підприємств №283/97 - ВР від 22.05.97 р.

· Постанова Кабінету Міністрів України Правила торгівлі у рассрочку №997 від 1.07.98 р. (з наступними змінами та доповненнями).

· Постанова Національного банку України Про кредитування №246 від 28.09.95 р.

.4 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу

Дебіторська заборгованість виникають внаслідок діяльності підприємства, його розрахунків з покупцями, постачальниками, бюджетом, фінансовими органами, підрядниками, робітниками і службовцями, органами соціального страхування, депонентами, підзвітними особами тощо.

У процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування.

Завдання аналізу:

-проаналізувати стан, структуру, динаміку дебіторської заборгованості;

-оцінка дебіторської заборгованості на предмет припустимої та невиправланої;

аналіз стану розрахунків з найбільшими дебіторами;

аналіз заборгованостей за строками виникнення та визначення можливих порушень та встановлення відповідних винуватців;

дослідження оптимального співвідношення між рівнем дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Джерелами аналізу є баланс підприємства, звіт про фінансові результати.

Основним джерелом інформації дебіторської заборгованості є активи, які відображені наступними статтями: «Довгострокова дебіторська заборгованість» - ряд. 050, «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» - ряд. 160-162, «Дебіторська заборгованість за розрахунками» - ряд. 170-200, «Інша поточна дебіторська заборгованість» - ряд. 210, розшифровки до рахунків 36, 37 Плану рахунків бухгалтерського обліку тощо.

.5 Міжнародна практика аналізу дебіторської заборгованості

Під дебіторською заборгованістю в зарубіжних країнах розуміють зобов'язання покупців перед компанією. Вона поділяється на поточну (погашену протягом року) і не поточну.

Дебіторська заборгованість у світовій практиці є досить надійним забезпеченням кредиту в якості застави. Кредитор має повне право забезпечити дебіторською заборгованістю випускається вексель зі всіма витікаючими звідси наслідками.

Правила стандартів фінансового обліку в США, що стосуються дебіторської заборгованості:

.Виділення різних типів дебіторської заборгованості, якщо це суттєво.

.Забезпечення правильного розташування оцінних (коригувальних) статей поряд з відповідними статтями дебіторської заборгованості.

.Дебіторська заборгованість, відображена в розділі «Оборотні активи», повинна бути перетворена в гроші протягом одного року або операційного циклу.

.Розкриття будь-яких непередбачених збитків, пов'язаних дебіторською заборгованістю.

.Розкриття будь-дебіторської заборгованості, право на яку передано або віддано в заставу в якості забезпечення.

.Розкриття всіх значних ризиків, пов'язаних з дебіторською заборгованістю.

У балансі підприємства дебіторська заборгованістю відображається за такими видами:

рахунки до одержання;

векселі до отримання;

не пов'язана з реалізаційною діяльністю. Заборгованість «Рахунки до отримання» виникає при розрахунках по «відкритому рахунку», що означає виставлення покупцю для оплати підписаного ним рахунки. Заборгованість «Векселі до отримання» виникає при відстрочці платежу та видачі покупцем векселі, тобто письмового боргового зобов'язання. Вся дебіторська заборгованість поділяється на два види:

пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг;

пов'язана з позареалізаційної діяльністю; це видані аванси працівникам або філіям, різні депозити, дивіденди і відсотки до отримання, претензії щодо повернення зайво сплачених податків.

Значний вплив на дебіторську заборгованість роблять застосовувані знижки з ціни товару, які бувають двох видів: торгові і за оплату в строк.

Торгові знижки - це процентні скидки від базової ціни. Фірми торгують за каталогами і мають загальний список цін. Щоб не міняти ціни при сезонних розпродажах, при продажу постійним клієнтам товарів торгові скидки як процент від основної ціни. При продажу рахунок виставляють на чисту суму, тобто (базова ціна - скидка). Тоді дебіторську заборгованість визначають як чисту суму.

Торгові знижки використовуються в наступних випадках:

постійним покупцям;

за певну кількість товару;

при втраті товаром якості або інших споживчих властивостей;

при наближенні дати закінчення терміну придатності або реалізації товару;

при просуванні на ринок нових товарів, що не мають аналогів, або товарів на нові ринки;

при реалізації дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів

Таким чином, за допомогою торговельних знижок враховуються всілякі ситуації, що виникають у продавця.

Знижки за оплату в строк - це стимул для покупця. Наприклад, умова договору «5/10-50» означає відстрочку платежу - 50 днів, але якщо покупець оплатить товар у перші 10 днів після поставки, він отримає знижку розмірі 5%. Якщо за договором умови такі: «5 / 10 ГГДМ-50», і «5 / 10 ЕОМ-50», це означає, що знижка надається,: платіж буде проведений протягом перших 10 днів наступного місяця, так як всі відвантаження (поставки ) в даному місяці вважаються в останній день місяця.

Скидки за оплату в зазначений термін залежить від терміну оплати. Ці скидки пропонуються з метою отримання оплати до встановленого терміну.

Наприклад, продавець дозволяє провести оплату протягом 60 днів, а при оплаті протягом 10тднів йому надається скидка у 5 %. Скидки за оплату в зазначений термін створюють проблему визнання дебіторської заборгованості.

При передачі дебіторської заборгованості власник її позичає гроші у кредиторів, виписавши вексель. При цьому він передає під заставу дебіторську заборгованість як забезпечення. Якщо він не може оплатити вексель у зазначений термін, то кредиторам переходить право власності на дебіторську заборгованість.

При продажу дебіторської заборгованості компанія може продати право на отримання дебіторської заборгованості факторній фірмі. Ця фірма бере за послуги один відсоток і більше, від суми придбаної дебіторської заборгованості. Таким чином можна позбутися і величини сумнівних боргів.

Продаж дебіторської заборгованості може здійснюватися без права подальшого викупу і з викупом.

При продажі без права викупу (регресу) факторна фірма бере на себе ризик отримання грошей і можливих збитків.

Для зарубіжних країн характерні також розрахунки з допомогою векселів.

В розвинутих країнах інколи використовують систему знижок при достроковій оплаті.

Щодо списання безнадійних боргів, то воно здійснюється або прямо, за допомогою створюваного «резерву на покриття безнадійних боргів».

Напряму списуються, як правило, незначні суми, оскільки:

не завжди можливо точно визначити момент появи безнадійної заборгованості;

списання значних сум призводить до нерівномірності доходів і витрат підприємства і невідповідності їх один одному;

на суму дебіторської заборгованості та її безнадійною частини впливають деякі фактори, такі, як знижки, повернення неоплаченої продукції та ін

Тому основним методом списання безнадійних боргів є їх списання через «Резерв на покриття безнадійних боргів» («Резерв по сумнівних боргах» - в Росії).

2. Аналіз ефективності діяльності ПАТ «Укрелектроапарату»

.1 Характеристика діяльності субєкта господарювання ПАТ «Укрелектроапарату»

Пiдприємство Хмельницький завод трансформаторних пiдстанцiй було засновано 4 травня 1957 року за Наказом №227 Мiнiстерства електротехнiчної промисловостi СРСР i повинно було спецiалiзуватися на випуску комплектуючих трансформаторних пiдстанцiй, високовольтних розмикачiв та запобiжникiв. За Наказом №613 вiд 22 вересня 1994 року Хмельницького РВ ФДМУ державне пiдприємство завод ХЗТП було перетворено на вiдкрите акцiонерне Товариство ,,Укрелектроапарат". 29.09.1994 року виконкомом Хмельницької мiської Ради народних депутатiв зареєстровано вiдкрите акцiонерне Товариство ,,Укрелектроапарат" з розмiром статутного фонду 610 340 грн.

.10.2003 року була проведена емiсiя акцiй i розмiр статутного фонду вiдкритого акцiонерного Товариства ,,Укрелектроапарат" становить 1 831 020 грн. Предметом дiяльностi Товариства є виготовлення силових, тягових та спецiалiзованих трансформаторiв, комплектних трансформаторних пiдстанцiй загальнопромислового призначення та для мiських, сiльськогосподарських i залiзничних мереж, високовольтної апаратури, газорозподiльчого устаткування, щитiв одностороннього обслуговування - ЩО i iншi види дiяльностi, що передбаченi Статутом Товариства та незабороненi чинним законодавством.

Пiдприємство спецiалiзується на виготовленнi:

- рiзних типiв трансформаторiв ( масляних та сухих);

комплектних трансформаторних пiдстанцiй потужнiстю вiд 25кВт до 2500кВт; -трансформаторiв i реакторiв для електровозiв та електропоїздiв;

трансформаторiв для живлення заглибних насосiв при видобудку нафти;

спецiальних трансфораторiв малої потужностi; - камер збiрних i щитiв однобiчного обслуговування;

газорегуляторних пунктiв блочної конструкцiї.

Всього випускається 40 видiв, 450 модифiкацiй виробiв електротехнiчного машинобудування. Низький рiвень шуму, абсолютна безпека експлуатацiї, висока надiйнiсть i екологiчна чистота цих виробiв дозволяють використати їх безпосередньо в культурних i суспiльних установах, спортивних спорудженнях, житлових будинках i дiлових центрах.

Основними споживачами продукцiї пiдприємства є обласнi електромережi, промисловi та комунальнi пiдприємства, сiльськогосподарськi та малi пiдприємства, нафтогазовий комплекс Росiї та України. Основними ринками збуту продукцiї є ринки Росiї, України, ринки країн СНД, Литва, Латвiя, Нiгерiя, ОАЕ, Iрак.

В основному ринки збуту це Росiя, країни СНД i країни дальнього зарубiжжя в яких дуже велика конкуренцiя на електротехнiчнi вироби, тому важко шукати замовникiв. З метою утримання на ринку збуту електротехнiчної продукцiї i прагнучи завоювати новi сегменти ринку на пiдприємствi здiйснюються маркетинговi дослiдження по вивченню попиту на продукцiю, проводяться роботи з проектними органiзацiями по включенню продукцiї пiдприємства в проекти будiвництва та реконструкцiї, подається реклама в засоби масової iнформацiї в регiони, на якi орiєнтується продукцiя пiдприємства. Для того щоб, випускати конкурентноздатну продукцiю i втриматись на ринках збуту на пiдприємствi резервується сума коштiв,що цiлеспрямовано витрачається на технiчно обгрунтоване i економiчно виправдане придбання нового обладнання.

При жорсткiй конкурентнiй боротьбi на ринках збуту пiдприємство немало можливостi пiдвищувати цiни на свою продукцiю адекватно пiдвищенню цiн на матерiали, енергоносiї, а тому вимушене було знаходити шляхи оптимiзацiї всiх витрат включно за рахунок власних резервiв- матерiальних ресурсiв, енергоносiїв, накладних витрат. Для можливостi проведення гнучкої цiнової полiтики й одержання вигiдних замовлень, робота всього колективу спрямована на зниження собiвартостi продукцiї.

Основною проблемою в забезпеченнi було постiйне зростання цiни на матерiали, але незважаючи на це необхiднi грошовi кошти проплачувались регулярно i матерiали для виробництва поступали на пiдприємство своєчасно. З метою здешевлення продукції та підвищення її конкурентоспроможності проводиться оновлення основних засобів, впровадження нових прогресивних технологій, впровадження енергозберігаючих технологій і заходів та пошук альтернативних постачальників основних матеріалів.

.2 Аналіз основних техніко - економічних показників ПАТ «Укрелектроапарату»

Для кращого сприйняття та оцінки роботи підприємства доцільно навести таблицю, де будуть відображені основні техніко-економічні показники діяльності підприємства ВАТ «Укрелектроапарт» (табл..2.1) Дані для аналізу було взято з Балансу (ф.1), та звіту про фінансові результати (ф.2). (Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Г, Додаток Д, Додаток Е)

Таблиця 2.1 - Основні техніко-економічні показники діяльності ПАТ «Укрелектроапарату» за 2009-2011 роки

ПоказникРікВідхилення200920102011В абсол.сумі, тис.грнУвідсотках,%2010/20092011/20102010/20092011/20101.Дохід(виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)(тис.грн)187936257106269651691701254536,814,882. Середньооблікова чисельність штатних працівників(осіб)156512171073-348-144-22,24-11,833. Необоротні активи645166125558666-3261-2589-5,29-4,234. Оборотні активи675747208873697451416096,682,235. Довгострокові зобовязання498974098034414-8917-6566-17,87-16,026. Поточні зобовязання7001776608735376591-30719,41-4,017. Операційні витрати у т.ч.188733220358230860316251050216,764,77- матеріальні затрати13203616447517218132439770624,574,69- витрати на оплату праці257802547631967-3046491-1,1825,48відрахування на соціальні заходи1016511343129561178161311,5914,22- амортизація590237293337-2173-392-36,82-10,51- інші операційні витрати148501233510419-2515-1916-16,94-15,53

Висновок: Отже, аналізуючи отримані результати, можна різну характеристику діяльності підприємства, як з позитивної сторони так із негативної.

Аналізуючи дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за всі три періоди, тобто з 2009 по 2011 рік, можна зробити висновок, що даний показник поступово зростає з кожним роком. Порівнюючи 2010 рік з 2009 даний показник збільшився на 69170 тис.грн, а порівнянні 2011 року з 2010 збільшення доходу становило 12545 ти.грн. Загалом збільшення доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) свідчить про стабільний фінансовий стан підприємства і про те що продукція виготовлена ВАТ «Укрелектроапаратом» задовольняє споживачів, відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями.

Що стосується середньооблікової чисельності штатних працівників, то з кожним роком їх чисельність скорочується. В 2010 році порівняно з попереднім чисельність працівників скоротилась на 348 осіб. Це пояснюється тим, що відбулось зменшення обсягів виробництва (протягом 9 місяців 2010 року), з 2009 роком і приведенням чисельності у відповідність до обсягів виробництва. Порівнюючи 2011 рік з 2010 теж відбулось зменшення працівників на 144 особи. Ще однією причиною скорочення чисельності працівників на підприємстві могло стати закупівля і введення у виробництво новітніх технологій, які могли замінити людську робочу силу на автоматизацію.

Стосовно необоротних активів у порівнянні 2010 з 2009 роком відбулось зменшення на 3261 тис.грн. А у порівнянні 2011 з 2010 дане зменшення становило 2589 тис. грн.. Зменшення необоротних активів характеризується негативно для діяльності ВАТ «Укрелектроапарату», зменшення необоротних активів також свідчить про погіршення матеріально-технічної бази.

Аналізуючи оборотні активи, з кожним роком їх показник збільшується. У 2010 році даний показник збільшився на 4514 тис. грн.., порівняно з 2009, а у 2011 він зріс на 1609 у порівнянні з попереднім роком. Збільшення оборотних активів говорить про зростання найбільш ліквідної частини активів, що може позитивно вплинути на показники ліквідності та платоспроможності підприємства.

Довгострокові зобовязання з кожним роком зменшуються, що свідчить про покращення фінансового стану підприємства. Тобто дане підприємство вчасно розраховується з банками за отримані від них кредити, вчасно сплачені суми податку на прибуток, вчасно виплачена заборгованість за виданими довгостроковими векселями, розповсюдженими облігаціями та ін..

Негативним показником є збільшення поточних зобовязань, що у порівнянні 2010 з 2009 роком даний показник збільшився на 6591 тис. грн.. Однак у порівнянні 2011 з 2010 роком поточні зобовязання скоротились на 3071 тис. грн. Дане зменшення могло відбутись за рахунок зменшення заборгованості перед бюджетом, страхуванням та оплатою праці.

Характеризуючи такий показник як операційні витрати можна зробити висновок, що з кожним роком операційні витрати зростають. Так при порівнянні 2010 з попереднім роком відбулось збільшення на 31625 ти. Грн., а у порівнянні 2011 з 2010 збільшення даного показника становило 10502.

Зростання суми операційних витрат могло бути повязане з розширенням діяльності підприємства та збільшенням обсягів виробництва. Найбільшу частку в операційних витратах становлять матеріальні витрати, а найменшу амортизаційні відрахування.

3. Аналіз стану та структури дебіторської заборгованості

.1 Аналіз стану, складу та структури дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Джерело аналізу підприємства - баланс підприємства; для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.

Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

Недотримання договірної та розрахункової дисципліни, несвоєчасне висування претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового стану підприємства.

Аналіз дебіторської заборгованості проводять поетапно:

. Вивчення рівня загальної суми дебіторської заборгованості, її динаміки.

2. Визначення періоду інкасації дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності.

3. Вивчення складу дебіторської заборгованості за її видами та аналіз динаміки її складових.

. Вивчення складу дебіторської заборгованості за термінами її повернення.

. Аналіз складу простроченої заборгованості, причин її виникнення.

. Оцінка безнадійних боргів підприємства.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами:

видом продукції;

місткістю ринку;

ступенем насичення ринку;

загальноприйнятою системою розрахунків.

Для аналізу складу і руху дебіторської заборгованості використаємо дані ВАТ «Укрелектроапарату» за 2009 -2011 роки (у табл.. 2.2.).

Таблиця 2.2. Склад і рух дебіторської заборгованості

Склад дебіторської заборгованостіРікВідхилення (+,-)200920102011у сумі, тис.грнпит..ваги, %сума, тис.грнпит..вага, %сума, тис.грнпит..вага, %сума, тис.грнпит..вага, %2010/20092011/20102010/20092011/2010Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, у тому числі: - чиста реалізаційна вартість 11849 - 13360 - 23544 - 1511 - 10184 -- первісна вартість11849-13360-23544-1511-10184-- резерв сумнівних боргів0-0-0-0-0-Дебіторська заборгованість за рахунками,1763090,342220192,31319387,0024571-900081,96-5,298у тому числі: - за бюджетом1411480,061815881,791151287,264044-66461,735,47- за виданими авансами351619,94404318,21168112,74527-2362-1,73-5,47Інша поточна дебіторська заборгованість18869,6618517,7197112,998-35120-1,965,298Всього1951610024052100151641004536*-8888*

Висновок:

Зрозуміло, що ВАТ «Укрелектроапарат» зацікавлений продавати продукцію замовникам, які своєчасно сплачують рахунки, незалежно від контролюючих заходів, розроблених підприємством з метою запобігання збутові продукції неплатоспроможним покупцям і замовникам.

Також аналіз руху дебіторської заборгованості по складу дав змогу встановити, що її збільшення виникло переважно під час розрахунків за товари, роботи і послуги. Виявлена тенденція призводить до залежності підприємства від фінансового стану партнерів.

Аналізуючи дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги на протязі 2009-2011 рік, видно, що відбувається збільшення дебіторської заборгованості з кожним наступним роком, що свідчить про те, що у підприємства зявляється більша кількість кредиторів, які вчасно погашають свій кредит, а також дана ситуація свідчить про те, що ВАТ «Укрелектроапарат» має стабільний фінансовий стан і забезпечене оборотними коштами, що дає можливість видавати частину коштів у кредит іншим підприємствам.

Що стосується дебіторської заборгованості за рахунками, то у порівнянні 2010 року з 2009 відбулось збільшення на 4571 тис. грн.. Це негативно впливає на діяльність підприємства адже збільшення дебіторської заборгованості фінансових і податкових органів характеризує їх не вчасно сплачену заборгованість і тим самим зменшуючи суму обігових коштів підприємства. Така ж ситуація із збільшення у 2010 році на 527 тис. грн. у порівнянні з 2009 роком відбулась із дебіторською заборгованістю за виданими авансами, тобто це теж є негативним показником і в подальшому погано впливає як на погіршення відносин між кредитором і дебітором так і на фінансову діяльність підприємства загалом.

Однак у порівнянні 2011 з 2010 роком відбулось зменшення дебіторської заборгованості, що свідчить про те, що ВАТ Укрелектроапарату вчасно були поверненні кошти.

Найбільшу частку у дебіторській заборгованості за рахунками займає дебіторська заборгованість з бюджетом, що у 2009 році становила 80,06 %, у 2010 - 81,79% і у 2011 - 87,26 %.

Стосовно іншої поточної дебіторської заборгованості, то порівнюючи 2010 рік з 2009 відбулось зменшення її на 35 тис.грн. Загалом інша поточна дебіторська заборгованість - це заборгованість самих працівників підприємства по інших операціях таких, наприклад, як за товари, придбані в кредит, або за отриманими від ВАТ Укрелектроапарату позиками. При зниженні обсягу дебіторської заборгованості важливо також визначити, чи не стало це наслідком її списання на збитки, а також чи є відповідні документи для виправдання.

При порівнянні наступного періоду, 2011 рік з 2010 роком, то навпаки відбулось збільшення дебіторської заборгованості, що негативно може відзначитись на подальшій діяльності підприємства.

.2 Аналіз показників оборотності дебіторської заборгованості

Одним з показників аналізу фінансового стану організації є оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) якы зазначены у выдповыдних додатках, можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської та кредиторської заборгованості.

До цих показників належать:

. Оборотність дебіторської заборгованості:

Од=В:Д

де Од - оборотність дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації продукції;

Д - середня дебіторська заборгованість.

. Період погашення дебіторської заборгованості:

Пд =360 днів : Од

де Пд - період погашення дебіторської заборгованості;

Од - оборотність дебіторської заборгованості.

. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:

Да=[Дз:Па]100

де Да - частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

Дз - дебіторська заборгованість;

Па - поточні активи (2+3 розділ активу балансу).

. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:

Дз=Д:В

Де Д - середня величина дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації продукції.

. Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:

Кс.д.к = Дз/Кз

де Дз - дебіторська заборгованість, а Кз - кредиторська заборгованість.

Отже, проаналізуємо кожний показник окремо по рокам, спочатку 2009, а потім 2010 і 2011 рік.

За 2009 рік дані коефіцієнти становили:

. Оборотність дебіторської заборгованості:

ОД = В/Д = 187936 / 21031,5 = 8,936

Середня Дз = (Дз на поч..пер + Дз на кін.) / 2.

Середня ДЗ = (22547 + 19516)/2 = 21031,5

. Період погашення дебіторської заборгованості:

Пд =360 днів : Од

Пд = 360 / 8,936 = 40,29

. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:

Да=[Дз:Па]100 = (19516 / 67597) * 100 = 28,871

. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:

Дз=Д:В = 21031,5/ 187936 = 1,123

. Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:

Кс.д.к = Дз/Кз = (19516 / 119914) = 0,163

Отже, по отриманим результатам видно, що кількість оборотів, що відбуваються з дебіторською заборгованістю протягом року становить 8,936 . Період за який погашається дана заборгованість в загальному становить 40 днів.

Розрахуємо показники за 2010 рік:

. Оборотність дебіторської заборгованості:

ОД = В/Д = 257106 / 21784 = 11,803

Середня Дз = (Дз на поч..пер + Дз на кін.) / 2.

Середня ДЗ = (19516 + 24052)/2 = 21784

. Період погашення дебіторської заборгованості:

Пд =360 днів : Од

Пд = 360 / 11,803 = 31

. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:

Да=[Дз:Па]100 = (24052 / 72110) * 100 = 33,355

. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:

Дз=Д:В = 21784 / 257106 = 0,085

. Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:

Кс.д.к = Дз/Кз = (24052 / 117588 ) = 0,205

Отже, аналізуючи показники за 2010 рік видно, що кількість оборотів дебіторської заборгованості протягом року становить 11,803. Термін за який вона погашається дорівнює 31 дню, тобто становить один календарний місяць.

При порівнянні дебіторської заборгованості з 2009 роком ми бачимо, що відбулось збільшення оборотності на 2,867. А що стосується періоду погашення він також зменшився на 9 днів, що досить добре відіграється на діяльності підприємства адже вчасно повертаються позичені кошти. Збільшення оборотності дебіторської заборгованості свідчить про скорочення обсягу комерційного кредиту наданого свої покупцям та іншим дебіторам.

Розрахуємо показники за 2011 рік:

. Оборотність дебіторської заборгованості:

ОД = В/Д = 269651 / 69608 = 3,874

Середня Дз = (Дз на поч..пер + Дз на кін.) / 2.

Середня ДЗ = (124052 + 15164)/2 = 69608

. Період погашення дебіторської заборгованості:

Пд = 360 / 3,874 = 92,927

. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:

Да=[Дз:Па]100 = (15164 / 73725) * 100 = 20,568

. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:

Дз=Д:В = 69608 / 269651 = 0,258

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості:

. Кс.д.к = Дз/Кз = (15164 / 107951 ) = 0,1405

Отже аналізуючи оборотність за 2011 рік можна помітити що кількість оборотів дебіторської заборгованості протягом року становить 3,874. Термін за який вона погашається становить 92 дні.

При порівнянні показників з 2010 роком щодо оборотності дебіторської заборгованості,то вона значно зменшилась на 7,929, а термін її погашення у 2011 році збільшився 62 дні у порівнянні з попереднім періодом. Це негативно впливає на діяльність підприємства.

.3 Покращення стану дебіторської заборгованості ПАТ «Укрелектроапарату»

Головним чинником, що визначає фінансовий стан підприємства, є стан його оборотних коштів і стан дебіторської заборгованості.

Сьогодні великого значення і особливої актуальності набуває питання розробки шляхів ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємства, з урахуванням її особливостей.

Розрахунки з дебіторами є важливою ділянкою аналізу, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств.

Основною метою аналізу будь-якого аспекту фінансово-господарської діяльності підприємства є виявлення негативних для його фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг різних аспектів діяльності підприємства, доцільність нововведень. Результати аналізу фінансового стану підприємства є тим підґрунтям, на основі якого формується фінансова політика підприємства, розробляється сукупність заходів, відбираються відповідні фінансові механізми, необхідні для реалізації поставленої мети.

З метою покращення розрахункової дисципліни і для скорочення дебіторської заборгованості треба використовувати на підприємстві Журнал своєчасного надходження виручки, який дасть можливість контролювати своєчасність надходження виручки на поточний рахунок.

Ефективне управління дебіторською заборгованістю підприємства неможливе без всебічного й обєктивного аналізу інформації про зміни, що впливають на розмір дебіторської заборгованості, з метою оцінювання можливих коливань фінансових результатів і збереження необхідного рівня платоспроможності.

Причинами, що призводять до виникнення заборгованості, можуть бути:

фінансові труднощі дебітора;

недисциплінованість особи, відповідальної за своєчасний платіж;

шахрайство;

нерозуміння наслідків неплатежів.

Несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи: зростання заборгованості за комерційним кредитом зумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для оплати боргів підприємства та організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство.

Для того, щоб визначити оптимальний рівень дебіторської заборгованості, який дасть змогу отримати максимальний прибуток при наявних можливостях, підприємства повинні визначитися з кредитною політикою щодо дебіторів.

Вона має враховувати: фінансові можливості підприємства, його конкурентні переваги, стратегічні цілі та загальний стиль роботи.

З метою мінімізації ризику виникнення прострочених боргів, які можуть обернутися для підприємства збитками, при формуванні політики управління дебіторською заборгованістю слід керуватися такими правилами:

оцінювати фінансовий стан контрагентів, яким надається відстрочення платежу;

передбачати в договорі умови, які спонукали б контрагентів уникати порушення термінів оплати;

планувати обсяг дебіторської заборгованості і зацікавлювати співробітників підприємства, залучених до процесу управління дебіторською заборгованістю, в тому, щоб вона не перевищувала запланованого рівня.

Для реалізації перелічених правил на практиці доцільно створити регламент, який досконало описує весь процес управління і містить інформацію про права й обовязки працівників, залучених до процесу управління.

Для покращення і удосконалення методики аналізу дебіторської заборгованості ПАТ «Укрелектроапарату» необхідно виконувати такі рекомендації:

Необхідно контролювати стан розрахунків.

За можливістю орієнтуватися на більшу кількість споживачів з метою зменшення ризику несплати одним з них чи декількома.

Стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості: значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.

Необхідно визначити термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років.

Визначати термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років.

Якщо виникають проблеми з отриманням грошей, доцільно отримувати заставу на суму не меншу, ніж сума на рахунку дебітора. Залучати установи, які стягують борги, при наявності документальних підтверджень.

При продажу великої кількості товару необхідно негайно виставляти рахунок покупцям.

Політика управління дебіторською заборгованістю підприємства складається з таких основних елементів:

формування принципів здійснення розрахунків підприємства з контрагентами;

визначення можливої суми фінансових засобів, що інвестуються в дебіторську заборгованість;

виявлення фінансових можливостей надання комерційного та споживчого кредиту та формування системи кредитних умов;

формування стандартів оцінки покупців і диференціації умов надання кредиту;

формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань;

формування процедури інкасації дебіторської заборгованості;

забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

побудова ефективних систем контролю за рухом і вчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

В умовах значного сповільнення платіжного обороту, що викликає зростання дебіторської заборгованості на підприємстві, важливим завданням є ефективне управління дебіторською заборгованістю, яке спрямоване на оптимізацію загального її розміру та забезпечення вчасної інкасації боргу.

Одним з шляхів покращення аналізу дебіторської заборгованості можна вважати цифровий аналіз як засіб контролю законності та вірогідності господарських операцій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю. Використання цифрового аналізу дозволяє виявити факти шахрайства, неефективної кредитної та інкасаційної політики, помилок у бухгалтерському обліку. Створюючи резерв сумнівних боргів бухгалтер дотримується принципу обачності. Для забезпечення такого принципу бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається в бухгалтерській звітності у чистій реалізаційній вартості, що враховує величину резерву сумнівних боргів.

Також для зручності ведення документального оформлення, щоб не був затягнутий процес заповнення всіх документів, необхідно ввести автоматизовану систему, яка спрямована на швидке заповнення усієї документації. Вона також дає можливість скоротити число осіб, які приймають участь у заповненні різних нормативно-правових актів і цим самим полегшує роботу як бухгалтера, фінансиста, економіста, аналітика. Прикладом такої програми можуть бути програма 1С: Бухгалтерія, 1С: Підприємство, Програма «Фінансист», «Парус» та ін..

Висновок

Отже, дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Під дебіторською заборгованістю ми розуміємо заборгованість підприємств та організацій і фізичних осіб даному підприємству. Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами розрахунків підприємства зі своїми клієнтами.

Збільшення дебіторської заборгованості ініціює додаткові витрати підприємства на: збільшення обсягу роботи з дебіторами (звязок, відрядження й ін.); збільшення періоду обороту дебіторської заборгованості (збільшення періоду інкасації); збільшення втрат від безнадійної дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість - елемент оборотних коштів, її зменшення знижує коефіцієнт покриття. Тому фінансові менеджери вирішують не тільки завдання зниження дебіторської заборгованості, але і її балансування із кредиторською. При аналізі співвідношення між дебіторською й кредиторською заборгованостями необхідний аналіз умов комерційного кредиту, надаваного фірмі постачальниками сировини й матеріалів.

З метою максимізації припливу коштів підприємству варто розробляти широку розмаїтість моделей договорів із гнучкими умовами форми оплати й гнучким ціноутворенням. Можливі різні варіанти: від передоплати або часткової передоплати до передачі на реалізацію й банківської гарантії.

Система знижок сприяє захисту підприємства від інфляційних збитків і відносно дешевому поповненню оборотного капіталу в грошовій або натуральній формі. Для того щоб визначити, чи треба покупцеві надавати знижку за авансові виплати залишків на рахунках, фінансовому менеджерові варто зрівняти доход від коштів, одержуваних у результаті прискорених платежів, із сумою знижки.

Основною метою аналізу будь-якого аспекту фінансово-господарської діяльності підприємства є виявлення негативних для його фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг різних аспектів діяльності підприємства, доцільність нововведень. Результати аналізу фінансового стану підприємства є тим підґрунтям, на основі якого формується фінансова політика підприємства, розробляється сукупність заходів, відбираються відповідні фінансові механізми, необхідні для реалізації поставленої мети.

Отже, що стосується покращення стану заборгованостей ВАТ «Укрелектроапарат», то необхідно діяльність підприємства спрямувати на такі основні завдання:

зниження частки простроченої дебіторської заборгованості;

збільшення коефіцієнта оборотності коштів у дебіторській заборгованості (відповідно зменшується середній період інкасації дебіторської заборгованості) та невелике зменшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості або збереження його значення на попередньому рівні;

визначення конкретного моменту сповільнення оборотності дебіторської заборгованості шляхом постійного моніторингу змін у політиці оплати рахунків покупцями та замовниками;

робота з контрагентами з метою вчасної оплати ними їхніх зобов'язань;

використання прогресивних форм розрахунків.