Показники
|
М'ясо
ВРХ
|
М'ясо
свиней
|
Молоко
|
Разом
|
2012
рік
|
Виробництво
продукції, ц
|
3287
|
220
|
37972
|
-
|
Виробнича
собівартість, грн. /ц
|
5735
|
438
|
66,75
|
-
|
Реалізація
продукції, ц
|
3398
|
127
|
36098
|
-
|
Загальна
собівартість, тис. грн.
|
5440
|
489
|
5892
|
11821
|
Виручка
від реалізації, тис. грн.
|
2980
|
262
|
7015
|
10257
|
Реалізаційна
ціна, грн. /ц
|
856,5
|
945,5
|
237,0
|
-
|
Прибуток
(збиток), тис. грн.
|
-1867
|
-270
|
+1760
|
+1625
|
Рівень
рентабельності, %
|
-37,2
|
-49,8
|
+27,6
|
+13,4
|
2013
рік
|
Виробництво
продукції, ц
|
3271
|
252
|
38629
|
-
|
Виробнича
собівартість, грн. /ц
|
5685
|
655
|
66,42
|
-
|
Реалізація
продукції, ц
|
3224
|
142
|
36096
|
-
|
Загальна
собівартість, тис. грн.
|
5522
|
515
|
5902
|
11939
|
Виручка
від реалізації, тис. грн.
|
2994
|
270
|
7118
|
10382
|
Реалізаційна
ціна, грн. /ц
|
852
|
1352,4
|
219,0
|
-
|
Прибуток
(збиток), тис. грн.
|
-2232
|
-266
|
+1534
|
+1587
|
Рівень
рентабельності, %
|
-41,8
|
-49,2
|
+28,8
|
+14,0
|
2014
рік
|
Виробництво
продукції, ц
|
5638
|
170
|
43233
|
-
|
Виробнича
собівартість, грн. /ц
|
13609,0
|
563
|
77,32
|
-
|
Реалізація
продукції, ц
|
5623
|
127
|
41326
|
-
|
Загальна
собівартість, тис. грн.
|
10230,0
|
526,0
|
12301
|
23057
|
Виручка
від реалізації, тис. грн.
|
4043,0
|
142,0
|
15655,0
|
19840
|
Реалізаційна
ціна, грн. /ц
|
846,2
|
985,7
|
427,2
|
-
|
Прибуток
(збиток), тис. грн.
|
+715,2
|
-16,8
|
+1999,4
|
+3217
|
Рівень
рентабельності, %
|
+17,7
|
-11,8
|
+12,8
|
+16,2
|
В цілому від тваринництва
у 2012 році - 1625 тис грн, у 2013 році - 1587 тис грн., у 2014 - 3217 при
рівні рентабельності відповідно 13,4, 14,0 та 16,2 %.
Більш рентабельним є виробництво молока. Разом з
тим виробництво м’яса в господарстві залишається поки що збитковим.
Щоб підвищити показники галузей тваринництва
необхідно:
впровадження прогресивних технологій і
технологічних процесів;
розробки, виготовлення і поставки комплектів
машин та обладнання для всього виробничого циклу, включаючи і засоби
механізації допоміжних транспортно-перевантажувальних та інших операцій, а
також контролю і управління технологічними процесами;
переходу від оптимізації окремих операцій і
процесів до комплексної-на рівні технологічних ліній, цехів і всього
виробництва;
здійснення реконструкції і технічного
переоснащення існуючих підприємств.
В структурі виробництва м’яса переважна кількість
його (98%) представлена яловичиною. Свинарство є другорядною галуззю
тваринництва. Свині розводиться для задоволення внутрішньогосподарських потреб.
Висока щільність тварин на 100 га сільськогосподарських угідь дає можливість
поряд з іншими заходами вносити в ґрунт оптимальну кількість органічних добрив
та одержувати стабільно високу врожайність зернових і кормових культур, а також
цукрового буряка. Закупівля у племінних господарствах держави значної кількості
племінного молодняку великої рогатої худоби планових порід призвела до
надмірного рівня оновлення основного стада. Це дозволило переважну частину
ремонтних телиць, одержаних в господарстві, запліднювати спермою бугаїв м’ясної
абердин-ангуської породи. 1/2-3/4-кровні телиці від такого схрещування
використані для створення племінного репродуктора цієї породи.
Основною метою виробництва тваринницької
продукції є наявність здорових, високопродуктивних, пристосованих до певних
господарських умов тварин.
Тваринництво ПАФ "Єрчики" представлено
великою рогатою худобою, від якої тут одержують молоко і м'ясо, кіньми, яких
використовують для внутрішньо фермерських робіт, та свинями, продукцію яких
використовують для внутрішньо господарських потреб.
Молочне стадо представлено двома породами:
українською чорно-рябою молочною і українською червоно-рябою молочною породами.
Це стадо формувалося шляхом завозу племінної
худоби вищезгаданих порід з господарств-репродукторів Волинської, Житомирської,
Чернівецької
та інших областей України, а також шляхом
використання бугаїв-плідників планових порід на маточному поголів’ї місцевого
походження. Останні 8 - 9 років на маточному поголів’ї молочного стада
використовуються чистопородні чорно-рябі та червоно - рябі голштинські бугаї.
Завдяки цілеспрямованому добору бугаїв та відбору
тварин бажаного типу, в господарстві створено високопродуктивне стадо корів: за
даними матеріалів бонітування за 2007 рік, 100% маточного поголів'я зараховано
до української чорно-рябої молочної та української червоно-рябої молочної
порід, 94% корів - до класів еліта-рекорд та еліта. Сучасне поголів'я корів
племінних заводів представлено п'ятьма лініями голштинської чорно-рябої породи
та трьома лініями голштинської червоно-рябої.
Особливий вплив на формування племінних і
продуктивних якостей мали бугаї Чергіл 5568735 лінії Старбака, Старфекш 5063697
лінії Чіфа, Латурі 392585 лінії Елевейшна голштинської чорно-рябої породи;
Арсенал 512 лінії Кавалера та Джексон 389955 лінії голштинської червоно-рябої
породи та інші. Нині для осіменіння корів і телиць у господарстві
використовують сперму високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської
чорно-рябої породи Джамборі 2261722 лінії Чіфа, Коунтрі 6505858 лінії Валїанта
та Сіггі 27615278895 лінії Елевейшна та, відповідно, голштинської червоно-рябої
породи Гольфа 114468012 і Романа 86883 лінії Старбака, перевірених за якістю
нащадків, з річними надоями їхніх матерів - 10,4-17,3тис. кг молока із вмістом
жиру 3,7-5,8% та білка 3,1-3,6 відсотка.
Більшість корів є чистопородними, крім того,
серед корів української чорно-рябої породи переважають тварини класу
"Еліта-рекорд", червоно-рябої - "Еліта".
В останні три роки надій на середньорічну корову
склав 5400-5800 кг молока, селекційного ядра - 6500-7000 кг. Середній вік корів
стада складає біля двох отелень. Це випливає з того що тут стадо інтенсивно
формується за рахунок закупівлі племінного молодняка в репродукторах
національних порід. В середньому вихід телят на 100 корів становить 100 - 105
голів. Корови української чорно-рябої молочної породи мають кращі показники
відтворної здатності, ніж корови української червоно - рябої молочної породи.
Запліднюють корів штучно, застосовуючи сперму чистопородних голштинських
бугаїв.
Корови господарства характеризуються задовільним
лінійним розвитком. Вони мають довгий і глибокий тулуб, розвинуту грудину і
середню частину тіла. Це свідчить про добре функціонування кровоносно-судинної
та травної системи, без чого неможлива висока молочна продуктивність.
Корови мають добре виражений молочний тип, вим’я
ванно - та чашоподібної форми, яке є придатним до машинного доїння.
Велика увага приділяється цілеспрямованому
відбору та вирощуванню ремонтних телиць від високопродуктивних корів. Від
народження їх до десяти діб тримають у корівнику біля корови, на 5-9 добу
знерожують, потім передають у телятник-профілакторій і утримують в
індивідуальних клітках до 30-денного віку. Після цього, вже в іншому
приміщенні, телята живуть групами по сім-вісім голів до п'ятимісячного віку, а
тоді їх переводять на безприв'язне утримання та вирощування аж до осіменіння.
Середньодобові прирости живої маси ремонтних
телиць усіх вікових груп становлять у середньому 602 г, в т. ч. у 2009 році -
618 г. Нетелям та коровам щодня протягом року влаштовують моціон на свіжому
повітрі. Під час вирощування ремонтним теличкам забезпечено збалансований за
поживністю раціон. У молочний період їм випоюють 340 кг незбираного молока та
560 кг замінника цільного молока. Перше осіменіння ремонтних телиць здійснюють,
в основному, в 18-19-місячному віці за середньої маси 375-380 кг. Нетелей
шести-семимісячної тільності формують в окремі групи й закріплюють за кращими
працівниками.
У 2007 році закупили 31 нетель симентальської
породи австрійської селекції, а для них - сперму бугая Вікхта 932375771 лінії
Харрора німецької селекції. Агрофірма працює згідно з Програмою
селекційно-племінної і господарської роботи в стаді ВРХ, яку створили наукові
співробітники відділу розведення і генетики Інституту сільського господарства
Полісся УААН.
Для формування конкурентоспроможного стада
продуктивністю 7,0-7,5 тис. кг молока на племзаводах оцінюють та відбирають
первісток у контрольно-селекційному корівнику на другому-третьому місяцях
лактації на придатність до машинного доїння, продуктивність, вміст жиру та
білка в молоці. Оцінюють разом із науковими співробітниками Інституту
сільського господарства Полісся УААН. Первісток, які за добу дають менше 19 кг
молока, передають на товарні молочні ферми. Звісно ж, належну роботу проводять
із роздоювання корів, переважно групового. Торік до продуктивності 5-6 тис. кг
роздоєно 227 корів (43%), до 6-7 тис. кг - 102 (19%), до 7-8 тис. кг - 15 (3%)
та понад 8 тис. кг - З корови, або 0,6 відсотка.
Стадо м'ясної худоби ПАФ "Єрчики"
створюється шляхом міжпородного схрещування чорно-рябих телиць з
бугаями-плідниками абердин-ангуської породи. Одержані помісі телиці служать
"фундаментом" для створення
місцевого стада абердин-ангуської породи. Тварин,
що містять 75-90% абердин-ангуської спадковості (3/4-7/8 - кровні) передбачено
розводити "в собі", помісних бугайців Р, після підсисного періоду
вирощувати і відгодовувати за технологією, яка застосовується в господарстві, а
бугайців 3/4-7/8 - кровних - реалізовувати після вирощування товарним
господарствам через облплемоб'єднання для проведення промислового схрещування.
У ПАФ "Єрчики" на високому рівні
налагоджено зоотехнічний та племінний облік. Виконання різних зоотехнічних і
технологічних операцій значно полегшено завдяки впровадженню автоматизованої
інформаційної системи "ОРСЕК".
4.
Технологія виробництва молока в ПАФ "Єрчики"
З метою ефективного виробництва
сільськогосподарської продукції необхідно створити оптимальні гігієнічні умови
утримання тварин, а також суворо дотримуватися ветеринарно-санітарних правил з
профілактики занесення збудників інфекційних хвороб і підтримувати на фермах
високу санітарну культуру.
Вибір місця під забудову ферми у ПАФ
"Єрчики" відповідає зоогігієнічним нормам. Тобто дана ділянка є в
минулому благополучною по відношенню до ґрунтових інфекцій (сибірська виразка,
емфізематозний карбункул та ін.). Тут раніше не розміщувались інші тваринницькі
та птахівничі ферми, скотомогильники чи шкірно-сировинні підприємства. Ділянка
розміщена на підвищеному місці, є сухою, залягання ґрунтових вод відповідає
нормативу, заболоченості або заливання внаслідок тривалих дощів, весняних
повеней не спостерігається.
Утримання тварин в приміщеннях, які відповідають
гігієнічним і санітарним вимогам, при задовільній годівлі та догляді за ними,
дозволяє досягти підвищення їх продуктивності та природної стійкості до
захворювань, а також забезпечити нормальний перебіг статевого циклу у самок та
своєчасне їх запліднення, успішні отелення та максимальне збереження приплоду.
Територія ферми відкрита, добре освітлюється сонячним промінням і
провітрюється, захищена зеленими насадженнями від панівних вітрів, занесень
снігу та піску. По ній не проходять залізні та автомобільні шляхи, яри, балки,
що не перешкоджає руху тварин, персоналу, не забруднює її атмосферу.
У господарстві послуговуються традиційною
стійлово-табірною технологією прив'язного утримання корів, а весь молодняк
вирощують безприв'язно на глибокій підстилці. Утримання корів прив'язне, у
чотирирядних приміщеннях з вигулом на кормо-вигульних майданчиках.
Від народження їх до десяти діб тримають у
корівнику біля корови, на 5-9 добу знерожують, потім передають у
телятник-профілакторій і утримують в індивідуальних клітках до 30-денного віку
(рис. 4.1 та 4.2).
Рис. 4.1 Утримання телят в індивідуальних клітках
Рис. 4.2 Утримання телят в клітках
Після цього, вже в іншому приміщенні, телята
живуть групами по 7 - 8 голів до п’ятимісячного віку, а тоді їх переводять на
безприв’язне утримання та вирощування аж до осіменіння.
Середньодобові прирости живої маси ремонтних
телиць усіх вікових груп становлять у середньому 602. Нетелям та коровам щодня
протягом року влаштовують моціон на свіжому повітрі. Під час вирощування
ремонтним теличкам забезпечено збалансований за поживністю раціон. У молочний
період їм випоюють 340 кг незбираного молока та 560 кг замінника цільного
молока. Перше осіменіння ремонтних телиць здійснюють, в основному, в
18-19-місячному віці за середньої маси 375-380 кг. Нетелей шести-семимісячної
тільності формують в окремі групи й закріплюють за кращими працівниками.
Всі вимоги щодо розміщення ферми по відношенню до
населеного пункту, відокремлених тваринницьких підприємств, інших об’єктів
дотримані. Крім того, при в’їзді на ферму тут обладнано санітарно-пропускний
пункт з дезбар′єром, що сприяє захисту тварин від зараження інфекційними
хворобами.
Територія ферми огороджена парканом. Окремі зони
ферми розділені зеленими насадженнями. Внутрішньофермські дороги мають тверде
покриття.
Однією з умов виробництва високоякісної продукції
у тваринництві є правильна організація водопостачання та водонапування тварин.
При цьому слід враховувати не лише кількість води, а й її якість.
У ПАФ "Єрчики" джерелом отримання води
є спеціальна свердловина, розміщена на підвищеному місці. Такі колодязі мають
великі запаси води високої санітарної якості. Це дає змогу забезпечити тварин
питною водою вдосталь, а також використання її на технологічні потреби. Крім
того, тут систематично здійснюють контроль якості води. Так приблизно один раз
на сезон досліджують деякі її фізичні показники: колір, запах, смак,
прозорість. Для більш детальної та точної оцінки води відбирають проби та
проводять дослідження в лабораторних умовах.
Важливим питанням, що постає в багатьох
господарствах, є утилізація та використання відходів тваринництва. Відомо, що
від тварин отримують цінне органічне добриво - гній. У ПАФ "Єрчики"
гній з приміщень та вигульних майданчиків відвозять на поля, де зберігають в
кагатах до моменту використання.
При ефективному веденні тваринництва неодмінно
слід забезпечувати тварин доброякісними кормами, що береться до уваги і в
даному господарстві. Адже корми тут заготовляють з дотриманням зоогігієнічних
нормативів (певні строки, волого-температурний режим, відсутність сторонніх
предметів, різних домішок тощо). Також проводять органолептичну оцінку якості
кормів, закладених на зберігання. Корми зберігають згідно встановлених вимог.
Отже, у ПАФ "Єрчики" при виробництві
тваринницької продукції враховують усі зоогігієнічні та ветеринарно-санітарні
норми.
Водопостачання
проводиться за допомогою механізованого напірного водопроводу. До складу
системи водопостачання входять: Джерело води, водозабірна споруда, насосна
установка баштового типу, зовнішня та внутрішня водопровідні мережі.
Визначальними даними при
проектуванні водопостачання були норми споживання води худобою і вимоги до
водопостачання, а також конкретна потреба тварин, усього господарства у воді.
Вода за своїми
показниками якості відповідає вимогам ДСТ 2874-73 "Вода питна".
Напування тварин
здійснюється в індивідуальних поїлках,
Для доїння корів
застосовують переносні доїльні відра та молокопровід. Марки доїльних установок,
які використовуються у господарстві АД-100А - для доїння корів на прив'язі із
збиранням молока в переносні доїльні відра, АДМ-8 - для доїння корів на
прив'язі з транспортуванням молока по молокопроводу в молочне відділення.
Термін експлуатації
доїльної установки АД-100А складає 5 років.
Охолоджують та зберігають
молоко в холодильних установках.
Гній з приміщень у
господарстві видаляють скребковими транспортерами ТСН-160, що складається з
горизонтального і похилого конвеєрів. Конвеєр надійний в експлуатації і має
автоматичний натяжний пристій.
Гній транспортується
тракторами МТЗ-80 з причіпом у гноєсховище відкритого типу, яке розташоване на
відстані 600м від господарства. ї
Механізація роздачі
кормів на фермі відбувається за рахунок кормороздавачів КТУ-10А та
"Етотіх".
Універсальний
кормороздавач КТУ-10А призначений для транспортування і роздавання здріблених
кормів з однієї або двох сторін. Агрегується з тракторами классу 1,4 т.
Кормороздавач
використовують для роздавання кормосумішей (силос + сінаж + меляса, силос +
зелена маса + концентрати) на кормові столи та в годівниці для тварин на
відгодівлі.
Світильники у приміщеннях
розміщуються в шаховому порядку. Це забезпечує рівномірне і достатнє
освітлення.
Повітрообмін приміщень
відбувається постійно в об'ємах, що залежать від температури навколишнього
середовища. Припливне повітря розподіляється по всій зоні розміщення тварин.
Влітку для підтримки температури повітря приміщень нижче 30°С застосовують
систему охолодження повітря. Оптимальний газовий склад повітря у приміщеннях
підтримується припливно-витяжною вентиляцією. Рівень шуму - 70 Дцб.
5.
Переробка і зберігання тваринницької продукції
Молоко обробляється за
схемою: отримання - очищення-охолодження-зберігання. Первинну обробку і
зберігання проводять у спеціально обладнаному приміщенні, відокремленому від
корівника.
Під час доїння в молоко
можуть потрапляти різні механічні домішки. Тому з метою зменшення забрудненості
його фільтрують ще в корівнику, а потім очищають. Для очищення використовують
фільтри із штучної тканини (лавсон. енант), які легко промиваються, міцні і не
жовтіють.
Але ефективнішим і
досконалішим способом є очищення молока із застосуванням сепараторів-очисників.
Вони очищають молоко не тільки від механічних домішок, а й від слизу, згустків,
клітин епітелію і крові, які з'являються в молоці при захворюванні вимені.
Для очищення молока на
фермах використовують сепаратори-молокоочисники ОМ-1, ОМ-ЗМ, ОМ-1 А. Вони
входять до комплекту охолоджувально-пастеризаційних установок.
Якщо доїння проводиться у
молокопровод, то застосовують уніфіковані фільтри АДМ 09.000, які умонтовані в
молокопровід на потоці молока.
Зразу після одержання
молока, його охолоджують, бо неохолоджене молоко швидко втрачає свої
бактерицидні властивості і через 2-3 години починає скисати. Тому основна мета
охолодження загальмувати розвиток в молоці мікрофлори.
На великих фермах для
охолодження молока застосовують
холодильну установку
МХУ-8С у комплексі з танком-охолоджувальником ТО-2 місткістю 2т.
Охолоджене молоко
зберігають при низьких температурах у добре провітрюваному приміщенні. У
випадку, коли його не вивозять із господарства протягом 6 год., то молоко
охолоджують до 10°С, 24 год. - 5°С, із врахуванням 1-2°С на нагрівання (рис.
5.1).
Рис. 5.1 Танк для
охолодження та зберігання молока
Молоко зберігають при
цьому 36-48 годин. Для підтримання низької температури використовують ванни
ТОМ-1, ТОМ-2, ТО-2. Зберігання молока у ваннах дає можливість автоматично
підтримувати певну температуру.
На великих фермах і
комплексах молоко зберігають у резервуарах-термосах типу В2-ОМВ, В2-ОМГ.
Місткість їх становить 2000 кг і більше.
Молоко в резервуарах,
охолоджене до 5°С, зберігають впродовж 24 годин і транспортують на завод один
раз на добу.
Мета охолодження молока:
Неможливо попередити попадання в молоко
мікроорганізмів.
Молоко є сприятливим середовищем для росту
бактерій - воно містить усі необхідні для цього компоненти.
Неохолоджене молоко швидко втрачає свої
бактерицидні властивості, у ньому починається бурхливий ріст мікроорганізмів (t
свіжовидоєного молока 37˚С) і через 2 - 3 год починає скисати
Тому відразу після доїння його охолоджують. При
охолодженні активність мікроорганізмів має дуже низький рівень.
У ПАФ "Єрчики"
молоко транспортують на Київський молокозавод "Галактон". Його
перевозять автомобільним транспортом. Тарою при перевезенні слугують цистерни.
Застосування молочних
цистерн усуває трудомісткі процеси завантаження, розвантаження, миття,
дезінфекції цистерн і підвищує продуктивність праці майже в два рази.
Молочні цистерни
характеризуються достатньою термоізоляцією, яка запобігає нагріванню або
замерзанню молока.
У цистерну молоко
надходить за допомогою вакууму, що створюється відкачуванням із секції повітря
всмоктуючим колектором двигуна автомобіля. заповнення цистерни молоком
вимикається. У господарстві на молоко, яке реалізується на молокозавод,
оформляють товарно-транспортну накладну, де зазначають його кількість, жирність
та показники сортності.
6.
Безпека життєдіяльності і виробнича санітарія
Створення системи охорони праці на підприємстві
передбачене Законом України "Про охорону праці". У загальному,
законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу Законів про
працю України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності " та прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів.
Закон України "Про охорону праці "
визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на
охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні
і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади
відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в
Україні. Дія цього закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які
відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
До основних нормативно-правових актів з охорони
праці, якими керуються у своїй роботі працівники господарства ПАФ
"Єрчики" Попільнянського району Житомирської області належать:
Положення про роботу уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці;
Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань
охорони праці; Положення про організацію та проведення первинного і повторного
інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму; Положення про організацію
попереднього і періодичних медичних оглядів працівників; Наказ про порядок
забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами
індивідуального захисту.
На основі законодавчих та нормативно-правових
актів головні спеціалісти господарства відповідно до галузі приналежності
розробляють інструкції з охорони праці по виконанню певних видів робіт у галузі
тваринництва і на посадову особу, що діють тільки у межах даного господарства.
Керівник господарства здійснює загальне
керівництво роботою з охорони праці з метою створення у кожному структурному
підрозділі і на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог
нормативних актів.
В господарстві існує посада інженера з охорони
праці, який безпосередньо підпорядковується керівнику господарства, який має
певні обов’язки з питань охорони праці: розробка з головними спеціалістами
інструкцій з охорони праці; проведення вступного інструктажу з питань охорони
праці; участі у розслідуванні нещасних випадків та аварій; розглядання листів,
заяв та скарг працюючих з питань охорони праці.
В господарстві усі працівники при прийнятті на
роботу і в процесі роботи проходять інструктажі з питань охорони праці. Допуск
до роботи осіб, які не пройшли інструктаж, навчання і перевірку знань з охорони
праці, забороняється. В кожному підрозділі господарства є журнал реєстрації
інструктажу з охорони праці. Навчання по техніці безпеці у галузі тваринництва
проводить завідуючий фермою.
При прийомі на роботу працівники обов’язково
проходять медичний огляд.
Керівники виробничих підрозділів згідно
законодавства про охорону праці проводять інструктажі з охорони праці на
робочому місці не менше двох разів на рік; контролюють справність систем
вентиляції і освітлення, використання засобів індивідуального захисту; здійснюють
контроль за станом охорони праці на робочих місцях, здійснюють контроль за
ветеринарно-санітарним станом на фермах; стежать за дотриманням вимог
інструкцій з охорони праці; організовують санітарні пропускники та дезбар’єри;
контролюють проходження працівниками медичних оглядів; приймають участь у
проведенні атестації робочих місці, прийнятті об’єктів тваринництва в
експлуатацію. Навчання по техніці безпеці у галузі тваринництва проводить
завідуючий фермою.
Тваринницькі приміщення господарства побудовані
за типовим проектом. Дороги на території ферми мають тверде покриття.
Трудомісткі виробничі процеси (прибирання гною, роздача кормів, напування
тварин) в основному механізовані. Мікроклімат тваринницьких приміщень
відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Над стійлами агресивних тварин
вивішені таблички з попереджувальним написом: "Обережно! Битлива
корова!", або "Обережно! Б'є ногами!"
Всі роботи проводяться спеціалістами за допомогою
обслуговуючого персоналу, для чого використовуються наявні інструменти, пристосування
і обладнання. Кожний працівник, допущений до обслуговування великої рогатої
худоби, дотримується вимог безпеки. Перед початком роботи, працівники оглядають
приміщенням в якому утримуються тварини, способи доставки кормів, конструкцію
доїльної площадки, доїльну апаратуру, стан прив'язі. При наближенні до тварини
її необхідно окликнути. Підходити потрібно спокійно, впевнено, без різких
рухів. Бити і кричати на тварину заборонено.
Пожежна безпека. Відповідальними особами за
пожежну безпеку по господарству є керівник господарства. Біля кожного
тваринницького приміщення встановлений протипожежний щит, укомплектований
первинними засобами пожежогасіння. Всі об’єкти обладнані блискавковідводами.
Висновки
Погодні умови в господарстві дають можливість виробляти
необхідні корма в необхідній кількості і правильно формувати мікроклімат в
приміщенні. На усіх землях проектуються кормові сівозміни, де вирощуються мало
вибагливі до ґрунтових умов культури.
У ПАФ "Єрчики" на високому рівні
налагоджено зоотехнічний та племінний облік. Виконання різних зоотехнічних і
технологічних операцій значно полегшено завдяки впровадженню автоматизованої
інформаційної системи "ОРСЕК".
Висока врожайність сільськогосподарських культур
забезпечують інтенсивний розвиток в господарстві тваринництва, яке представлене
молочним і м‘ясним скотарством та свинарством.
Для підвищення економічної ефективності
виробництва зернових і для розвитку в ПАФ "Єрчики" було б доцільно:
впроваджувати комплексну механізацію агротехніки;
покращувати якість продукції на основі кращих
сортів культур, використовувати нові сорти, а також інтенсивні технології;
впроваджувати нові форми організації праці, тобто
зробити його більш раціональним (менші затрати праці);
Резерви зростання врожайності за рахунок агротехніки
можна виявити при зіставлені врожайності господарств і дослідних закладів тієї
зони, де знаходиться господарство.
Отже, дане підприємство має перспективи для
подальшого розвитку виробництва зернових як за рахунок інтенсифікації
виробництва, так і за рахунок розширення посівних площ.
2. Генофонд
свійських тварин України: навч. посіб. Д.І. Барановський, В.І. Керасимов, В.М.
Нагаєвич [та ін.]; за ред. Д.І. Барановського, В.І. Герасимова. - X.: Еспада,
2005. - 400 с.
. Племінні
ресурси України / за ред.В.П. Бурката, М.В. Зубця. - К.: Аграр. наука, 1998. -
336 с.
. Розведення
сільськогосподарських тварин: підручник / М.З. Басовський, В.П. Буркат, Д.Т.
Вінничук [та ін.]; за ред. М.З. Басовського. - Біла церква, 2001. - 400с.
. Рубан
Ю.Д. Породы и племенное дело в скотоводстве: эволюция и прогресс / Ю.Д. Рубан.
- К.: Аграр. наука, 2003. - 391 с.
. Ружевский
А.Б. Породы крупного рогатого скота / А.Б. Ружевский, Ю.Д. Рубан, П.П. Бердник.
- М.: Колос, 1980. - 246 с.
. Селекція
сільськогосподарських тварин / Ю.Ф. Мельник, В.П. Коваленко, А.М.
Угнівенко [та ін.]. - К.: Інтас, 2008. - 445 с.
. Сірацький
Й.З. Господарська оцінка молочних корів / Й.З. Сірацький, Я.Н. Данилків, А.А.
Пахолюк [та ін.]. - К.: Урожай, 1992. - 191 с.
. Скотарство
і технологія виробництва молока та яловичини / В.І. Костенко, Й.З. Сірацький,
М.І. Шевченко [та ін.]. - К.: Урожай, 1995. - 472 с.