Екологічні проблеми м. Кривий Ріг та Дніпропетровської області

Екологічні проблеми м. Кривий Ріг та Дніпропетровської області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ЕКОЛОГІЇ НА ТЕМУ:

«ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВАШОГО МІСТА, СЕЛА, РАЙОНА ОБЛАСТІ»

Виконала:

ст.гр. ФЛ-11

Прищепа Ганна

Перевірила:

доцент Хомко Н.Ю.

Львів, 2015р.

Вступ

Перед людством постійно виникають багаточисельні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу.

Розвиток сучасної цивілізації протягом XXI століття відбувався під знаком посилення всесвітнього характеру багатьох важливих процесів і явищ. Зростання ролі світової політики і міжнародних відносин, взаємопов'язаність і масштабність світових процесів економічного, політичного, соціального і культурного життя, включення в міжнародне життя і спілкування все більших мас населення Землі - все це свідчить про наявність об'єктивних передумов для появи в сучасному світі таких проблем, що мають глобальний характер. Вони торкаються життєвих інтересів усього людства. У свою чергу, виникнення і загострення такого роду проблем сприяє посиленню інтернаціоналізації багатьох суспільних процесів.

Таким чином, можна відзначити, що в суспільній свідомості все більш чітко фіксується система якісно нових, тісно взаємозалежних проблем, що одержали найменування екологічних.

Розділ І. Екологічна ситуація у м. Кривий Ріг

Всього по місту налічується близько 4 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. За оперативними даними підприємств гірничо-металургійного комплексу міста викиди забруднюючих речовин у повітря у 2014 році становили 322,8 тис. тонн.

Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря, тис. тонн:

. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" -253,0;

. ПАТ "Південний ГЗК" - 50,3;

. ПАТ "Північний ГЗК" - 12,5;

. ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" - 2,2;

. ПАТ "Інгулецький ГЗК" - 1,6;

. ПАТ "Кривбасзалізрудком" - 0,3.

Видобуток і переробка залізної руди пов´язана з великою кількістю відкачки води. Водогосподарська обстановка гірничорудних підприємств Кривбасу характеризується надлишком зворотних вод. Шахтні і кар´єрні води відкачуються з метою забезпечення безпечних умов відпрацювання рудних покладів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року №1035-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" дозволено скидання із ставка-накопичувача балки Свистунова надлишків зворотних вод у річку Інгулець у період з 1 листопада 2014 року по 1 березня 2015 року згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2014-2015 роках.

У відповідності до розробленого регламенту, з метою забезпечення необхідних ємностей для подальшої акумуляції надлишків зворотних вод на протязі вегетаційного періоду 2015 року, а також для безпечного існування Криворізького гірничодобувного регіону та прилеглих територій в цілому, в між вегетаційний період 2014-2015 років (листопад-лютий) необхідно здійснити дозований скид надлишків зворотних вод у річку Інгулець в обсязі 11,8 млн.м³.

Станом на 01.01.2015 року скинуто 6,3 млн.м³ води.

Для стабілізації гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського водосховища після завершення скиду зворотних вод у весняно-літній період здійснюється промивка річки Інгулець.

При високій концентрації промислових об'єктів, зокрема гірничо-металургійного комплексу, у місті за оперативними даними підприємств за 2014 рік утворено 274,3 млн. тонн відходів, з них розміщено в навколишньому природному середовищі 187,3 млн. тонн. Основну частину промислових відходів складають відходи видобутку і збагачення залізної руди.

Основними підприємствами-забруднювачами у 2014 році розміщено відходів, млн. тонн:

. ПАТ "Північний ГЗК" - 87,0;

. ПАТ "Інгулецький ГЗК" - 52,6;

. ПАТ "Південний ГЗК" - 25, 4;

. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - 17, 6;

. ПАТ "Центральний ГЗК" - 4,6.

Під негативним впливом знаходяться також підземні води. Це пов’язано з необхідністю відкачувати з надр на поверхню щорічно до 20 мільйонів  шахтної та кар’єрної води, насиченої забруднюючими речовинами. Частина цієї води використовується на підприємствах, частина надходить у ставок-накопичувач балки Свистунова. Навесні русло річки промивається водою з Карачунівського водосховища.

Крім того, річки Саксагань та Інгулець, а поза межами міста - Широка, Кам’янка, Базавлук - приймають в себе дощові, фільтраційні, виробничі та господарсько-побутові стоки, від якості очищення яких залежить як стан зазначених річок, так і стан найбільшої з річок України - Дніпра, яка є джерелом питного водопостачання для усього півдня нашої країни.

Внаслідок виробничої діяльності з підземного видобутку руди змінюється рівновага гідрохімічних, гідрогеофільтраційних та інженерно-геологічних процесів, що призводить до просідання, зсувів та обвалів земної поверхні, що особливо небезпечно в районі негативного впливу колишніх шахт, діяльність яких припинено, у тому числі на початку минулого сторіччя.

В місті щорічно утворюється більше 200 млн. тонн промислових та 400 тис. тонн побутових відходів.

Так коротко можна охарактеризувати стан довкілля в Кривбасі і саме тому виконкомом міської ради приділяється значна увага вирішенню невідкладних екологічних проблем. З метою реалізації нагальних природоохоронних заходів, ліквідації наслідків діяльності підприємств та запобігання негативному їх впливу, у місті за ініціативи міської ради та її виконавчого комітету при підтримці Дніпропетровської облдержадміністрації та Дніпропетровської облради розроблено не маючий аналогів в Україні екологічний проект - довгострокову програму по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011-2022 роки, затверджену 29.04.2011обласною радою.

Основними пріоритетами на 2011 рік є розширення і реконструкція загальноміських каналізаційних очисних споруд (Центральна (ІІ черга), Південна та Північна станції аерації), будівництво напірних трубопроводів та каналізаційних колекторів (напірного колектору від КНС-8 до Центральної станції аерації, самопливних колекторів по вул. Кузнецова, Модрівській та каналізаційних мереж вулиць Каракалпацької, Єрмолової, Кленової), ліквідація наслідків підтоплення та захист від підтоплення швидкісного трамвая, в т.ч. станції "Електрозаводська", заходи щодо озеленення території міста. 2 з цих об'єктів - "Розширення та реконструкція загальноміських каналізаційних очисних споруд", "Розширення та реконструкція загальноміських каналізаційних очисних споруд (Південна станція аерації)"- плануються до вводу в експлуатацію.

Підприємства міста завершують виконання повітроохоронних заходів:

будівництво скруберу на млинних трактах цеху з виробництва окатишів №2 на ПАТ "Північний ГЗК";

реконструкція системи аспірації 1-2 стадії дроблення дробильної фабрики ПАТ "Інгулецький ГЗК";

реконструкція обладнання очистки газу АТУ-1,2 в корпусі середньодрібного дроблення гірничо-збагачувального комплексу; об’єднання повітряників апаратів, ємкостей сульфатного відділення в загальний колектор у цеху вловлювання коксохімічного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Очікуване зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 180 тонн на рік.

На контролі в управлінні екології виконкому міськради знаходяться найгостріші екологічні питання, відстежується хід виконання рішень міської ради та її виконавчого комітету, які мають вагоме значення в поліпшенні атмосферного повітря, водного середовища, запобіганні забрудненню земель відходами, неприпустимості погіршення стану довкілля. Спільними зусиллями разом з Криворізьким відділом охорони навколишнього природного середовища, Відділом екологічного та інструментального контролю Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, Міською СЕС, Криворізькою лабораторією по спостереженню за забрудненням атмосферного повітря, природоохоронними службами підприємств міста, активістами екологічних громадських організацій, усіх, хто не байдужий до справи збереження і охорони довкілля, за підтримки обласних і державних владних структур, ми зробимо наше місто ще кращим.

Розділ ІІ. Найважливіші екологічні проблеми Дніпропетровщини

Сучасний стан довкілля та динаміка розвитку екологічної ситуації на території області є критичними. Для регіону характерний високий рівень розвитку промисловості та сільськогосподарського освоєння території. Дніпропетровська область є одним з найбільш індустріально-розвинених регіонів України. Концентрація промислових потужностей області перевищує середній рівень по Україні у 2 рази. На території області розташовано більше 500 промислових підприємств. Потужна енергетична база стала підґрунтям для розвитку гірничо-металургійного комплексу. На території регіону відкрито та розробляється більше трьохсот родовищ корисних копалин, видобувається більше 50% загальнодержавних обсягів окремих видів мінеральної сировини. Найважливішими екологічними проблемами області є:

. Забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту. Валові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря перевищують 1 млн. тонн на рік, що становить 17% від загальнодержавних обсягів. Основними джерелами забруднення повітряного басейну є промислові підприємства гірничо-металургійного, паливно-енергетичного, хімічного комплексів і транспорт. Забруднення повітря в більшості міст регіону за багатьма показниками перевищує встановлені нормативи.

. Забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових та сільськогосподарських підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, поверхневого стоку населених пунктів. Не зважаючи на зменшення обсягу скиду зворотних вод та зменшення скидання забруднюючих речовин, стан річок і водойм області можна визначити критичним. Основними забруднювачами водних об'єктів є промисловість (65%), комунальне (25,6%) та сільське (9,2 %) господарство. Додатково до водних об'єктів потрапляють дренажні води зрошувальних систем, забруднені пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями. Значна кількість забруднюючих речовин надходить у водні об'єкти з території населених пунктів, не обладнаними очисними спорудами зливових вод. З поверхневим змивом з сільськогосподарських угідь i тваринницьких комплексів у поверхневі води потрапляють біогенні елементи та залишки агрохімії.

. Проблеми щодо умов скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти. Внаслідок підземного видобутку залізної руди за останні роки щорічно шахтами Кривбасу відкачується 10-12 млн. м3 шахтних вод, які скидаються без очищення. Середня мінералізація шахтних вод становить 35-40 г/л. Мінералізація шахтних вод обумовлена природним вмістом іонів хлору, натрію, калію, магнію, кальцію, які перевищують гранично допустимі концентрації, прийняті для водойм культурно-побутового та рибогосподарського призначення. Складною і поки що не вирішеною екологічною проблемою є утилізація високомінералізованих шахтних вод.

. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону. Надмірне використання водних ресурсів малих річок для потреб сільського господарства та риборозведення, самовільне водокористування та безпроектне створення штучних водойм на руслах малих річок порушує природний водний, гідробіологічний режим річок, збільшує заростання та утворення донних відкладень. Скиди шахтних вод вносять у води річок додаткове забруднення мінеральними речовинами. Розораність водозабірних басейнів сягає граничних меж при надто низькому ступені залісення. На багатьох річках і водоймах не закріплені прибережні захисні смуги, а деякі з наявних не завжди відповідають вимогам водного законодавства України.

. Забруднення підземних водоносних горизонтів.

. Проблеми щодо поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки. Частка відходів І-ІІІ класів небезпеки із загальної кількості утворених в Дніпропетровській області відходів становить 0,3 %. Переважна їх більшість використовуються повторно або передаються спеціалізованим підприємствам для подальшої утилізації. На території області у повному обсязі вирішено питання щодо знешкодження безхазяйних хімічних засобів захисту рослин, що потребували вивезення та утилізації. Але залишилося питання щодо складів, де зберігалися непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин. Більша частина з них знаходиться у незадовільному стані, що перетворює їх на джерела забруднення підземних та поверхневих вод, атмосферного повітря, земель.

. Проблеми утилізації відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості. В області накопичено близько 9 млрд. т промислових відходів. Їх переробка становить лише 22% від обсягів загального річного утворення. Чотири найбільші шламонакопичувачі створили зону екологічної небезпеки для м. Кривий Ріг, а один з них - для більшості сільської території Широківського району. Вплив на довкілля проявляється у гігантських відвалах кар'єрів та шламонакопичувачах Кривбасу, міст Дніпродзержинська та Дніпропетровська. Техногенне навантаження складають гігантські хвостосховища і шламонакопичувачі м. Жовті Води та Західного Донбасу, а також теплових електростанцій; кар'єри міст Марганець, Орджонікідзе, Вільногірськ.

. Проблема утворення, утилізації та екологічно-безпечного поховання побутових відходів (ТПВ). Щорічно утворюється близько 4 млн. м3 ТПВ. Лише частина з них спалюються на Дніпропетровському заводі з термічної переробки відходів. Діючі звалища у переважній більшості не відповідають санітарним і природоохоронним нормам. Вони переповнені, більша їх частина потребує закриття.

Розділ ІІІ. Вирішення екологічних проблем

В країні проводиться значна робота з охорони вод від забруднення. Розробляються схеми комплексного використання і охорони вод, згідно з цими схемами здійснюється вибір ділянок під будівництво об'єктів, кожен проект будівництва і реконструкції промислових та інших об'єктів проходить екологічну експертизу.

З метою охорони вод від забруднення потрібно прискорити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.

. Перш за все - це обмеження промислових сбросів у ріки, озера, інші водні об'єкти.

. Очищення русел та заплав рік і озер від сміття.

. Удосконалювання технологій виробництва й технологій утилізації відходів.

. Здійснювати жорсткий контроль за скиданням удобрення й ядохімікатів.

. Контролювати попадання фекальних мас в русла рік.

. Проведення суспільних заходів по донесенню до населення усієї важливості цієї проблеми.

Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини --невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку.

З цією метою в Україні здійснюється державна екологічна політика, вдосконалюється законодавча та природоохоронна діяльність.

В той же час господарські міністерства та відомства, промислові, сільськогосподарські підприємства домагаються задоволення своїх вузько відомчіх інтересів, нехтуючи законами природи. Це призвело до значних порушень у довкіллі та негативно відбилося на забезпеченні сприятливих умов проживання населення.

Ми маємо порозмісліті, невже нам не дороге власне життя, яке ми нехтуємо? Адже об'єм забруднення водой міщів з кожним роком збільшується в декілька разів. Водні ресурси виграють головну роль в життєдіяльності людини,а ця людина, розуміючи усю її важливість, продовжує її забруднювати. Тому починати любити природу потрібно з самого дитинства. Тільки людина може привести до зупинки катастрофічного занепаду природи України, відновленню і врівноваженню екологічного стану й подальшого його поліпшення.

Забруднення повітря. Основними забруднювачами повітря мого міста є викиди ГРЕС. В атмосферному повітрі визначається вміст 39 забруднюючих речовин, включаючи важкі метали. Основний обсяг визначень (близько 60%) припадає на речовини, які мають найбільше розповсюдження: пил, двоокис сірки, окис вуглецю, двоокисазоту. Високий рівень забруднення обумовлений здебільшого підвищеним вмістом у повітрі специфічних шкідливих речовин, а також вмістом двоокисуазоту і пилу. В складі шкідливих надходжень в атмосферу знаходяться майже всі хімічні забруднювачі повітря: сірковуглець, сірководень, сірчістій газ,фтор, хлор, фторісті сполуки, оксиди азоту тощо. Характерно, що ці сполуки під час хімічних реакцій можуть створювати високі концентраці ї високотоксичних сполук.

Шумове забруднення є однією з найактуальніших проблем сьогодення. У зв'язку із зростанням кількості автомашин, індустріалізацією, зростанням транспортної рухливості населення, ростом технічного оснащення міського господарства, розширюються контакти між техногенним середовищем міста і природного середовища. Джерелами шумів на нашому місті є також бази будівельної індустрії, енергетичні установки, гучномовні пристрої, ліфти,телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи.

Забруднення автотранспортом. Джерелами забруднення атмосфери є також всі засоби сучасного транспорту: автомобільний, залізничний, річковий,повітряний. Атмосферне повітря забруднюється шкідливими компонентами вихлопних газів. Основними шкідливими компонентами вихлопних газів двигунів є оксид вуглецю і азоту, вуглеводню, альдегіді, сірчістій газ. Крім того,бензинові двигуни виділяють речовини в складі яких є свинець, хлор, бром,канцерогенні агенти, а дизельні значну кількість сажі та кіптявиультрамікроскопічніх розмірів.

Через забруднення, яке визвані стоками, починаються різні біогенні мутації. Із Дніпра пропадає багато видів риби, а ті, що залишаються, - непрігодні до їжї. Бідніє флора і фауна Дніпра. Через промислові стоки спостерігається надлишок кисню, тому можна спостерігати так назване «цвітіння» ріки. Кожен, певно, не раз бачив на поверхні води нафтову плівку, яка викликає зменшення проникнення світла у водну товщу в декілька разів. Змінюється й хімічний склад, підвищується вміст азоту,фосфору та хлоровмісніх речовин.

Висновки

Перш за все ми самі повинні забезпечити собі умови до нормального існування. Ми можемо не забруднювати Дніпро, повітря (перш за все, кинути палити, бо ця шкідлива звичка завдає шкоди не тільки тому, хто палить, а й оточуючим людям, які дихають забрудненим повітрям), будемо викидати сміття у спеціально відведені місця,прибирати вулиці, не будемо занабто шуміти - це в наших силах, це той мінімум, який може виконати кожна людина.

Друга ступінь вирішення проблеми - охоронна діяльність господарських міністерств та відомостей. На жаль, не в нашій компетенції діяльність заводів, які викидають викидів у повітря,фабрик, які забруднюють грунт та воду.

Коли ми подолаємо ці ступені, Кривий Ріг стане одним із найгарніших, найчистіших міст Дніпропетровська, а це стане початком до покращення екологічної системи всієї України.

Список використаної літератури

забруднення дніпропетровщина екологічний проблема

.        «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2011 рік»

.        «Екологічний паспорт Дніпропетровської області» (2012 р.)

.        Криворожский горнорудный институт. К 50-летию института / Коллектив авторов. - Издательство Львовского университета, 1972. - 184 с.

.        Екологія міста Дніпропетровська. - Д.: Грані, 2010. - 239 с.

.        Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.: - К.: Видавництво Раєвського, 1997.

.        Капінос П. І.., Панасенко Н. А. Охорона природи:-К.: Вища школа, 1983.