Оцінка екологічної безпеки території Красноармійського району Донецької області та виявлення факторів ризику

Показники

Значення

Площа біогеоценозу, км²

Змішаний ліс

9

Рілля

65

Пасовища

0,3

Водна поверхня

0,0005

Місто

52

Викиди забруднюючих речовин, тис.т

Стаціонарні джерела

Оксид вуглецю

0,005

Оксид азоту

4,9

Сірчистий ангідрид

87

Пересувні джерела

Оксид вуглецю

23

Оксид азоту

45

Сірчистий ангідрид

67

Фактичні викиди в атмосферу забруднюючих речовин, т/рік

М₁

7,8

М₂

22

М₃

23

Гранично допустимі викиди в атмосферу забруднюючих речовин, т/рік

Мгдв₁

3,9

Мгдв₂

25

Мгдв₃

45

Забруднююча речовина/ ГДК, мг/м³ (клас небезпеки речовини)

Перша

Фенол/0,01(2)

Друга

Сажа/0,15(3)

Третя

Аміак/0,2(4)

Клас небезпеки підприємства

1

Забруднююча речовина 1

А

Хлорбензол

Забруднююча речовина 2

В

Формальдегід

Забруднююча речовина 3

С

Сірковуглець

Забруднююча речовина

D

Діоксид сірки

Концентрація речовини, мг/м³

А

0,059

В

0,003

С

0,7

D

0,08

Забруднююча речовина

Ацетальдегід

Концентрація речовини в атмосфернному повітрі, мг/м³

0,91*10^-6

Умовні позначення

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Т, год.,хв.

8,46

10,21

11,48

13,36

15,10

16,00

15,40

14,24

12,28

10,56

9,18

8,24

t_в, ° С

-6,6

-6,2

-1,0

7,9

15,4

18,6

21,6

20,4

15,0

7,9

0,9

-4,2

V, м/с

6,5

7,0

6,7

5,9

5,2

4,1

3,9

3,8

3,8

4,9

6,3

6,1

В

ПдЗ

ПдЗ

ПдЗ

ПдЗ

ПдЗ

ПнЗ

ПнСх

З

ПдЗ

ПдЗ

ПдЗ

ПдЗ

N_>5мм

2,8

2,0

2,3

2,4

2,5

3,5

3,2

3,0

2,0

2,3

2,2

2,5

№ № з/п

Комплекс галузі

Назва підприємства

Коротка характеристика

Клас шкідливості підприємства

11.

Промисловість будівельних матеріалів

Філія ТОВ VIP-БЕТОН <#"880843.files/image015.jpg">

Рис.3.1. Ризики збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру та вірогідність їх виникнення в регіонах України

3.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

На території Красноармійського району є три екологічно небезпечних об’єкти , які наведені в табл. 3.2. , але на них не виникали небезпечні ситуації техногенного характеру, які спричинили б шкоду довкіллю. Це свічить про те, що підприємствах дотримуються правил охорони праці та санітарно-гігієнічних норм.

Таблиця 3.2.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів

В Красноармійському районі станом на 2013 р. утилізовано всі небезпечні отрутохімікати , які збереглися за минулі роки. Площа твердих побутових відходів в районі становить 10,4 га. Станом на 2013 р. в районі виявили артснаряди , які були ліквідовані 15 лютого, 6 травня, 23 травня.

Підприємства, які спричинили радіаційну небезпеку для довкілля і населення не виявлено . Протипожежний стан за 2013 р. представлений такими показниками: 15 пожеж, під час яких загинуло 8 людей та постраждало 14 людей, ці пожежі були спричиненні населенням та неправильним поводженням з вогнем.

На території району можуть виникнути надзвичайні ситуації , пов’язані з забезпеченням надання своєчасної допомоги пасажирам, які користуюься залізничним транспортом або вантажним потягом, що терплять або зазнали лиха, а саме:

         Схід потяга з залізничної колії;

         Пожежа пасажирського або вантажного потягів;

         Зіткнення потягів;

         Залізнична аврія при транспортуванні СДОР та вибухо-пожежонебезпечних матеріалів.

З метою забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами проводилось лімітування господарської діяльності підприємств, пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин. Регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання встановлених правил поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків.

Таблиця 3.3.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Отже, основні надзвичайні ситуації техногенного характеру Красноармійського району представлені: пожежі та вибухи, транспортні аварії, аварії на системах життєзабезпечення. Ці надзвичайні ситуації наведені на рис.3.2.

Рис.3.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру в Україні

За результатами аналізу виникнення надзвичайних ситуацій різних типів потрібно визначити потому вагу надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру різних груп та видів (табл.3.4).

Таблиця 3.4.

Питома вага НС, %

Отже на території Красноармійського району відбуваються такі надзвичайні ситуації природного характеру:

         Метеорологічні;

         Геологічні;

         Пожежі в природних екосистемах.

         Інфекційні захворювання людей;

         Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

         Отруєння людей.

Є можливість виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру:

         Пожежі та вибухи;

         Транспортні аварії;

         Аварії на системах життєзабезпечення

Тобто на території району надзвичайні ситуації можна розподілити так, спираючись на область, це наведено на рис.3.3.

Рис.3.3. Розподіл надзвичайних ситуацій по регіонах України

РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно пов'язана з екологічною ознакою територій локального та територіального рівнів. її важливість та складність обумовлена як зміною структури промисловості , так і підвищенням ролі екологічного фактора у господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення-споживання атмосферного кисню запропонована В. Владіміровим. Згідно цієї методики для розрахунку балансу відновлення-споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

.Загальний об’єм відновлення кисню на території виходячи з характеристики природних і штучних біогеоценозів (екосистема).

2.      Загальний об'єм споживання атмосферного кисню при викиді
забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами.

3.      Об'єм оптимального споживання кисню.

Об'єм відновлення атмосферного кисню на території визначають виходячи з об'єму щорічного відтворення і-тим рослинним угрупуванням. Загальний об'єм відтвореного кисню визначається як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:

П_В = , т/рік (4.1)

де, П_В - регіональне відтворення кисню;

- площа і-го біогеоценозу, км²;- щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км².

Таблиця 4.1.

Виробництво кисню рослинним угрупуванням

Загальний об’єм відтвореного кисню коректується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості. Відомо, що порядку 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб (фактично, ця частина відтвореного кисню не підлягає вилученню), і взагалі за Н. Ф. Реймерсом, 1990, вилучення більше 10 % ресурсів екосистеми обумовлює невідновну її деградацію. Тому, коректовочний коефіцієнт був вибраний 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.

Фактичне споживання кисню розраховують виходячи з об’ємів викидів забруднюючих речовин, які поступають від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Визначають об’єми тих забруднювачів, які зв’язують атмосферний кисень. Основними з них є оксид вуглецю, азоту та сірчистий ангідрид. Перехід від об’ємів забруднювачів до об’ємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які залежать від молярних мас забруднювачів речовин. Так, для оксидів вуглецю (по СО) такий перехідний коефіцієнт рівний 0,571, для оксидів азоту (по NО₂) - 0,696, а для сірчистого ангідриду - 0,5.

Загальний об'єм відтвореного кисню буде становити:

П_в=9*1000+69*500+0,3*400+0,0005*100+52*80=47780 т/рік

Отже, об'єм спожитого кисню визначають за формулою:

П_с= 0.571V (СО) + 0.696V(NО₂) +0.5 V(SO₂), т/рік (4.2)

де, V(СО),V(NO₂),V(SO₂) - сумарні об'єми викидів оксиду вуглецю, оксиду азоту, сірчаного ангідриду від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, т/рік.

Пс - об'єм спожитого кисню, т/рік.

П_с.ст=0,571*5+0,696*4900+0,5*87000=46913 т/рік

П_с.пр=0,571*23000+0,696*45000+0,5*67000=77953 т/рік

П_с= П_с.ст+ П_с.пр , т/рік (4.3)

П_с=46913+77953=124866 т/рік

Баланс відтвореного кисню П визначають за формулою:

П=0,04П_В-П_с (4.4)

де, 0,04 - коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна використати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону або області

Якщо П<0 - екологічна рівновага не збережена, якщо П> 0- екологічна безпека збережена.

Баланс відтвореного кисню становить:

П=0,04*47780-144802=-122955 т/рік

Отже визначивши баланс відтвореного кисню П= -122955 т/рік, ми виявили, що П<0 тому екологічна рівновага не збережена, негативний екологічний баланс, небезпечна територія.

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

Оцінку екологічної безпеки промислового об'єкта здійснюють за основними напрямками:

5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкта в умовах нормальної експлуатації

Для характеристики цього напряму використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки Кн. , що характеризує ступінь - потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації при дотриманні всіх екологічних нормативів. Даний коефіцієнт вимірюється в балах і залежить від класу небезпечності підприємства. Для підприємств 1-го класу небезпеки він рівний 400, 2-го -100, 3-ю - 36, 4-го - 4, 5-го - 1. В моєму випадку це коефіцієнт становить 400 балів.

5.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

Для характеристики цього напрямку використовують:

Показник перевищення нормативної зони забруднення S. Цей коефіцієнт характеризує ступінь перевищення нормативів забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери.

=(П(R_СЗЗ +V S_п/П) + S_з)/П(R_СЗЗ +V S_п/П)² (5.1)

де, R_СЗЗ - радіус СЗЗ, м;- об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу,м³/с;_п - площа підприємства, м²;_з- площа зони забруднення підприємства, м²;

_сзз =π*R² (5.2)

S_п=40%S_сзз (5.3)_з=60% S_сзз (5.4)

_сзз=1000 м²

S_п=0,4*1000=400 м²

S_з=0,6*1000=600 м²

Розраховуємо показник перевищення нормативної зони забруднення:=

Показник перевищення нормативної зони забруднення складає , тому потрібно розширити Sсзз на.

Показник перевищення нормативу об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу._a - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу над нормативними рівнями гранично допустимих викидів.

_a =Мсум. /Мгдв (5.5)

Мсум=∑(М _і /С_{гдв і} ) ^bі (5.6)

М_ГДВ=∑ (М_{ГДВ і}/ С_{гдв і}) ^bі (5.7)

де, М _і - кількість і-тої шкідливої речовини фактично викинутої в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства, т/рік;

М_{гдв і} - гранично-допустимий викид і-тої шкідливої речовини, т/рік;_і - коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини, який залежить від класу небезпечності речовини. Для речовини 1-го класу небезпечності рівний 1.7;2-го - 1.2;3-го - 1.0;4-го - 0.9.

Мсум=()^1,2+() ¹ +() ^0,9==3172,9 т/рік

М_ГДВ=()^1,2 +() ¹ +() ^0,9 =1583,6 т/рік_a =() =2 т/рік

Показник перевищення нормативного об'єму скидів шкідливих речовин у водойми.

V_в - безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС.

Розраховується аналогічно попередньому показнику, з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче і т.п.).

Показник перевищення нормативного об'єму відходів.

V_від - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реального об'єму вивезення і складування відходів над нормативними.

Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів.

V_фв - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук) над нормативними величинами._в=1_від=1_фв=1

5.2    Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій

Коефіцієнт озеленення зони дії.

К_оз - характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі, коли зона забруднення переважає зону дії, цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зони забруднення.

К_оз=S_д/Т_оз+ S_д (5.8)

Т_оз=(1…10%) Sсзз (5.9)_д=π(R_сзз+V*S_під/π)² (5.10)

_д=3,14(17,2+0,003*400/3,14)²=972,6

К_оз=972,6/100+972,6=0,9

Т_оз=0,1*1000=100

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії.

К_люд - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства:

К_люд=Н_р+() (5.11).

де, Н_р - нормативна щільність населення, приймається одна людина на 1га;

Р_н - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Р_н=0,8-1,2).

Коефіцієнт, який характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства становить:

К_люд=1+() =2

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу.

Безрозмірний коефіцієнт який характеризує природну, суспільну, культурну, історичну, рекреаційну та інші цінності території в межах ареалу дії підприємства. Визначається експериментальним методом. К_тер=1-5, К_тер=2.

5.4 Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства

Відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів.

_інт=К_оз*К_люд*К_тер*S*V_a*V_в*V_від*V_фв*К_н (5.12)

_інт ≤К_н - підприємство екологічно безпечне;

R_інт ≥К_н - підприємство екологічно небезпечне._інт=0,9*2*2*1,6*2*1*1*1*400=4608_інт ≥К_н -екологічно небезпечне

Висновок: провівши оцінку безпеки промислового виробництва можна зробити висновок, що дане підприємство є екологічно небезпечним. Для того, щоб зменшити шкідливість даного підприємства необхідно здійснити реконструкцію або повну заміну газоочисного устаткування, змінити технологію виробництва, змінити паливо.

РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Сьогодні відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу в нашій державі затверджені методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря", які вміщують оцінку рівня канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів трансформації.

Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній конкретній ситуації шляхів усунення або зменшений ризику, він складається з трьох взаємопов'язаних елементів: оцінка ризику; управління ризиком; інформування про ризик.

Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми, розробити шляхи їх вирішення, а й створити умови для практичної реалізації цих рішень.

При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу, а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів.

Оцінка ризику. Повна, або базова, схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: ідентифікацію небезпеки; оцінку експозиції; характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь"); характеристику ризику.

Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико- хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів (специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини.

Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій, установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника.

Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук, що впливають на людину, орієнтуючись на дані: моніторингових досліджень; моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному (навколишньому природному) середовищі; комбінації результатів моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі моделювання.

Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування людини) визначається як середньоарифметична величина концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95%-ві довірчі межі. При визначенні ризиків гострих (екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год використовуються максимальні концентрації.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумулящї та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та вдсельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози (LADD), формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд:

=[(Ca*Tout*Vout)+(Ch*Tin*Vin)]*EF*ED/(BW*AT*365) (6.1)

де, LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба;

Са - концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/м³;- концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/м³;- час, що проводиться поза приміщенням, год/доба;- час, що проводиться у приміщенні, год/доба;- швидкість дихання поза приміщенням, м/год;- швидкість дихання у приміщенні, м /гад;- частота впливу, днів/рік;- тривалість впливу, років;- маса тіла, кг;- період осереднення експозиції, років;

- число днів у році.

Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин. Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

для не канцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз,дно викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза, мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідлігаого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнта (НQ) та індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено у додатку.

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (СРF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба).

Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR).

За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/м³.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

= AD/RfD або HQ = AC/RfC          (6.2)

де, HQ - коефіцієнт небезпеки;

АD - середня доза, мг/кг;

АС - середня концентрація, мг/м³;- референтна (безпечна) доза, мг/кг;- референтна концентрація, мг/м³.

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних доз/концентрацій як еквівалент можна використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого ефекту на здоров’я.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), підгострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має буш аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Критерії неканцерогенного ризику

Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин.

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику СR здійснюють за формулою:

СR=LADD*SF (6.3)

де, LADD - середня добова доза протягом життя, мг/(кг*доба);- фактор нахилу, (мг/(кг*доба))

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику (PCR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

=СR*POP (6.4)

де, СR - індивідуальний канцерогенний ризик;- чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000рр.) (табл. 6.2).

Аналіз невизначеностей. В кінці кожного етапу оцінки ризику проводять аналіз невизначеностей, що можуть вплинути на достовірність результатів. Невизначеності являють собою часткову відсутність знань або фактичних даних щодо певних параметрів, процесів або моделей. Можливі невизначеності поділяються на три категорії:

невизначеності, зумовлені відсутністю або неповною інформацією, яка необхідна для коректного визначення ризику (наприклад, неповні або неточні дані про джерела забруднення навколишнього природного середовища, якісних та кількісних характеристиках емісії хімічних сполук тощо);

невизначеності, пов'язані із деякими параметрами, які використовують для оцінки експозиції і розрахунку ризику (наприклад, установлення токсикологічних параметрів в експериментальних умовах та екстраполяція їх на населення);

невизначеності, зумовлені пробілами в науковій теорії, яка необхідна для передбачення на основі причинних зв'язків, (неповнота інформації щодо параметрів, ярі застосовуються при аналізі ризику: характеристика популяції, довкілля, фізико-хімічні властивості сполуки тощо).

Таблиця 6.2.

Класифікація рівнів ризику

Оскільки невизначеність властива самому процесу оцінки ризику, в певних випадках вона може бути зменшена шляхом додаткових досліджень чи вимірювань через виділення декількох параметрів, точність визначення яких чинить найбільший вплив на кінцеві оцінки ризику і величину загальної невизначеності.

Невизначеності притаманні усім етапам оцінки ризику і повинні ураховуватись при підведенні підсумку і визначенні елементів управління ризиком.

Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику. Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення факторів ризику, установлення вагомості ризиків, їхнє ранжування і виявлення пріоритетів, обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень з усунення або мінімізації ризику, а також оцінка ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних, соціальних і економічних оцінок отриманих величин ризиків, порівняльній характеристиці можливої шкоди для здоров'я людини і суспільства в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод, які будуть отримані в результаті реалізації заходів.

Інформування про ризик

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і рішень щодо його контролю.

На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними органами, з огляду на пріоритетність як окремих джерел забруднення, так і провідних чинників, які формують найбільш високий і небезпечний рівень ризику для здоров'я населення та стану навколишнього природного середовища, розробляють комплекс профілактичних заходів і черговість їх впровадження.

Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику від попередніх концепцій, що використовувались при оцінці небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на населення.

Хлорбензол (фенілхлорід) - ароматична органічна сполука, що має формулу C6H5Cl, безбарвна горюча рідина з характерним запахом. Хлорбензол є речовиною малотоксичною, його LD50 дорівнює 2900 мг / кг.

Хлорбензол викликає головний біль, запаморочення, сонливість, розлад травлення, при попаданні на шкіру - екзему. ГДК в повітрі робочої зони 2 мг/м3, ГДК у воді водойм сільсько-господарського користування 0,02 мг / л.

Формальдегід (метаналь, мурашиний альдегід) (від лат. <#"880843.files/image032.gif">, найпростіший із альдегідів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B4>. Чистий мономерний формальдегід при звичайних умовах є безбарвним газом <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7> із характерним різким запахом <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%85>. Досить добре розчинний у протонних розчинниках <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA> (вода <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0>, спирти <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%80%D1%82%D0%B8>). Сполука здатна утворюватися в природних умовах, зокрема при фотохімічному <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F> окисненні <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F> метану або метанолу, при атмосферному тиску <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA> і за відсутності каталізаторів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80>.

Формальдегід широко застосовується у промисловості, зокрема для виробництва полімерних матеріалів, багатоатомних спиртів, ізопрену та інших продуктів. У медицині використовується як дезінфікуючий <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F>, консервуючий та дубильний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8> засіб для анатомічних препаратів, а також для виробництва (уротропіну <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BD>).

Сірковуглець CS₂ - прозора летка рідина з ефірним запахом. Температура кипіння <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F> - 46,2°C, густина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0> - 1263 кг/м³. Частково розкладається під дією ультрафіолетових променів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F>, продукти розкладу мають надзвичайно неприємний запах. Сірковуглець є отруйною речовиною. Суміш парів сірковуглецю з повітрям (1,25-50% CS₂ по об'єму) спалахує при температурі близько 100°C. Застосовують у виробництві віскози <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0>, для отримання тетрахлорметану <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BD>, екстрагування масел та смол <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B8>. Великі кількості сірковуглецю витрачаються на боротьбу з різними шкідниками сільськогосподарських культур, але головна маса його йде на приготування віскози, яку використовують для виготовлення одного з видів штучного волокна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%B0>.

Діоксид сірки, SO₂ ( інші назви: сульфітний ангідрид, сірчистий газ) - безбарвний газ, з різким задушливим запахом. Діоксид сірки при звичайних умовах являє собою безбарвний газ, з різким задушливим запахом. Він важчий від повітря більше ніж у два рази. При охолодженні до -10 °С діоксид сірки скраплюється в безбарвну прозору рідину, а під тиском 2,5 атм скраплюється при звичайній температурі. Тому його можна зберігати і транспортувати в стальних балонах у рідкому стані. Випаровування рідкого SO₂ супроводжується значним охолодженням (до -50 °С). У воді діоксид сірки розчиняється дуже добре: в одному об'ємі води розчиняється до 40 об'ємів SO₂. Розчинність у воді 22,97 г/100 мл (0 °C) 11,58 г/100 мл (20 °C) 9,4 г/100 мл (25 °C). Діоксид сірки отруйний, хоч і значно менше, ніж сірководень <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C>. Наявність його в повітрі в кількості 0,33 мг/дм³ і більше викликає задишку і запалення легенів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2>. Тому працювати з ним слід обережно.

Етаналь (оцтовий альдегід) - другий член гомологічного ряду <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B8> аліфатичних <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8> альдегідів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%B8>. Безбарвна рідина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0> з різким задушливим запахом <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%85>, при розбавленні водою <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0> набуває фруктового <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%B8> запаху. Проміжний продукт обміну речовин <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD> в живому організмі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC>. Застосовується для виробництваацетатів целюлози <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%86%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B0>, оцтової кислоти <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%86%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0>, бутанолу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BB> та ін. У етаналю, як і у будь-якого іншого альдегіду <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%B8>, три атоми <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%BE%D0%BC> з’єднані з центральним тригональним атомом (а саме: атом Оксигену <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%BD>, атом Гідрогену <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C>і атом Карбону <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C>). Всі вони лежать в одній площині з цим тригональним атомом. Всі кути <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%82> зв'язків <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA> тригонального атома з цими атомами близькі до 120 °.

6.1 Розрахунок неканцерогенного ризику

За формулою (6.2.) ми розраховуємо коефіцієнти небезпеки для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів таких речовин як: хлорбензолу, сірковуглець, діоксид сірки та формальдегід.

Отже,хлорбенз. = 0,06/0,059 = 1,02формальд. = 0,006/0,003 = 2сірковугл. = 0,9/0,7 = 1,28діокс.сірки. = 0,1 /0,08 = 1,25

Результати розрахунків зводимо у таблицю (6.1.1.)

Таблиця 6.1.1.

Отже, після розрахунку коефіцієнта небезпеки, неканцерогенний ризик для здоров’я населення за впливу таких речовин: хлорбензол, формальдегід, сірковуглець, діоксид сірки, при їх відповідних концентраціях, можна зробити висновок, що HQ >1, тобто імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ .

Як видно з таблиці, дві речовини мають найбільший внесок в ризику впливу на органи дихання, також речовини впливають на печінку, нирки, ЦНС.

6.2 Розрахунок канцерогенного ризику

Розраховуємо середню добову впливу ацетальдегіду на населення міста, де концентрація ацетальдегіду в атмосферному повітрі становить 0,82*10^{- 6} мг/м³.

Використовуючи стандарті дескриптори експозиції, розрахунок проводимо за формулою (6.1.).

LADD = [(0,91*10^-6 *8*1,4) + (0,91*10^-6 *10*16*0,63)] * 350 * 30/ (70*64*365) = 0,21*10^-6 мг/(кг-доба)

Величина індивідуального ризику буде складати:= 0,21 * 10 ^-6 * 3,1= 0,38 * 10^-6

Враховуючи, що кількість населення в досліджуваному місті 300000 чоловік, розраховуємо величину популяційного ризику:

PCR=0,38 * 10^-6*300000=0,1

За класифікацією рівнів ризику ВООЗ, розрахований ризик буде низьким, тобто допустимим для здоров’я населення.

Висновок: провівши оцінку не канцерогенного і канцерогенного ризиків для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря можна зробити висновок, що неканцерогенного ризик не потребує термінових заходів і розрахований канцерогенний ризик низький, тобто допустимим для здоров'я населення.

Висновок

При виконанні курсової роботи була проведена оцінка екологічної безпеки території Красноармійського району Донецької області, тобто досліджені небезпечні природні явища, техногенна небезпека, виявлені антропогенні екологічні фактори, які призвели до порушення екологічної безпеки.

Красноармійський район розташований на заході Донецької області. Площа району -1400 км². Поверхня його - хвиляста рівнина, повністю розорана, сильно розрізана балками і ярами. Клімат помірно-континентальний з недостатньою вологістю. Найпоширеніші грунти - чорноземи звичайні. На території району протікають річки: Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів.

В даному районі розвинутий господарсько-виробничий комплекс, переважає сільськогосподарське виробництво. На сьогодні в районі працює 102 сільськогосподарських формування, а саме: 25 сільськогосподарських товариств , приватні підприємства, 25 фермерських господарств.

Надзвичайні ситуацій природного характеру , які виникають в районі зумовлені метеорологічними явищами, також є геологічні небезпечні явища, пожежі в природних екосистемах, інфекційні захворювання людей та отруєння людей. На території Красноармійського району є три екологічно небезпечні об’єкти, які негативно можуть впливати на НПС. Надзвичайні ситуації техногенного характеру найбільш представлені: пожежі, вибухи, транспортні аварії. Визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій, в районі переважають НС техногенного характеру.

Визначивши баланс відтвореного кисню П= -122955т/рік, ми виявили, що П<0 тому екологічна рівновага не збережена, негативний екологічний баланс, небезпечна територія.

При оцінці екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні, ми досліджували підприємство , яке відноситься до 1класу небезпеки. Провівши оцінку безпеки промислового виробництва можна зробити висновок, що дане підприємство є екологічно небезпечним.

Зробивши розрахунки по неканцерогенному ризику для здоров’я населення, можна сказати, що HQ >1, тобто імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ. А при розрахунку канцерогенного ризику, визначили що розрахований ризик низький і є допустимим для здоров’я населення.

Проаналізувавши всі фактори, що впливають на екологічну безпеку регіону можна зробити висновок: на території Красноармійського району Донецької області стаються надзвичайні ситуації як техногенного так і природного характеру, що створюють певну екологічну небезпеку для населення, також розміщені промислові об'єкти, які створюють загрозу для оточуючого середовища.

Для забезпечення екологічної безпеки даного району необхідно:

         здійснити реконструкцію устаткування, змінити технологію виробництва на підприємстві , яке несе безпеку для населення;

         закриття аварійних об’єктів;

         проводити попереджувальні роботи населенню з приводу настання певної надзвичайної ситуації;

         запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у випадку, коли неможливо відвернути причини катастроф (будівництво захисних споруд, дамб, створення підземної інфраструктури, завчасна евакуація населення тощо);

         виявлення передкризових станів технологічних об’єктів, розробка заходів з попередження аварій та катастроф;

         розширювати мережу природно-заповідного фонду, недопускати скорочення видового складу рослинного і тваринного світу;

впроваджувати природоохоронні заходи, таких наприклад, як утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин;

Використана література

1. С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева „Основи екології та охорони довкілля” Київ.:-2006р.

. Класифікатор Надзвичайних ситуацій в Україні. - К., 1999, 178 с.

. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. - К.: НІС, 2001. - 312 с.

5.      <http://studopedia.com.ua/1_2963_klImatichnI-harakteristiki-oblastey-ukrayini.html>

.        <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC>

.        <http://donoda.gov.ua:81/krasnoarmiyskiy/ua/publication/content/6133.htm>

.        <http://donoda.gov.ua:81/krasnoarmiyskiy/ua/publication/content/6134.htm>

.        http://www.krasn-rada.gov.ua/city/pidpryemstva/pokrrovskoe

© 2003 - 2022 «Библиофонд»

Обратная связь

Пользовательское соглашение

Политика конфиденциальности

Полная версия

Помощь по учебным работам

Консультация по курсовой работе

Консультация по дипломной работе ВКР

Консультация по реферату

Консультация по отчетам о практике