Природні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Экология
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    1,12 Мб
  • Опубликовано:
    2015-09-14
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Природні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій

Реферат

 

Курсова робота на тему: "Природні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій", складається з 43 сторінок, 2 таблиць та 12 додатків.

Об’єкт дослідження: несприятливі ситуацій.

Предмет дослідження: природні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій.

Мета роботи: розглянути природні фактори виникнення несприятливих ситуацій та проаналізувати їх наслідки для життєдіяльності людини.

Метод дослідження: аналітичне опрацювання інформаційних джерел.

Зміст: у першому розділі розглянуто надзвичайні екологічні ситуації, їх поняття, класифікація та формування, у другому розділі - природні передумови виникнення несприятливих екологічних ситуацій, що впливають на життєдіяльність людини, в третьому розділі - природні стихійні лиха, що завдають шкоди сільському господарству.

Актуальність теми: надзвичайні ситуації природного характеру нерідко призводять до виникнення несприятливих екологічних наслідків. В сучасну епоху збитки, пов'язані з природними стихійними лихами, ростуть незважаючи на вдосконалення технічних методів захисту і поліпшення якості прогнозів, це пояснюється зростанням щільності населення і насиченості земної поверхні технічними системами. Тому вивчення природних факторів виникнення несприятливих екологічних ситуацій є надзвичайно важливим для забезпечення нормальної життєдіяльності людини.

Ключові слова та словосполучення: надзвичайна ситуація, наслідки, землетрус, повінь, зсув, виверження вулканів, ураган, лавина, град, засуха, заморозки.

Зміст

Вступ

Ролзділ І. Надзвичайні екологічні ситуації

1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій

1.2 Надзвичайні ситуації природного характеру

1.3 Загальна схема формування екологічних ситуацій

Розділ ІІ. Природні передумови виникнення несприятливих екологічних ситуацій

2.1 Виверження вулканів

2.2 Землетруси

2.3 Схилові процеси

2.4 Повені

2.5 Урагани, смерчі, торнадо

2.6 Лавини

Розділ ІІІ. Природні стихійні лиха, що завдають шкоди сільському господарству

3.1 Посухи

3.2 Град

3.3 Заморозки

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Надзвичайна екологічна ситуація - раптова зміна, внаслідок стихійних лих або техногенних аварій, екологічного стану об'єктів, що супроводжується значними збитками і має високу гостроту впливу. Такі відхилення можуть супроводжуватися значним перевищенням концентрації речовин понад ГДК, високою швидкістю вітру, селевими потоками тощо і тривають відносно короткий час (від кількох годин до кількох днів), після чого ступінь гостроти екологічного стану зменшується. На відміну від екологічної катастрофи, яка формується тривалий час, надзвичайні екологічні ситуації виникають раптово і тільки в окремих випадках (тривалий прояв), можуть переходити в катастрофічну екологічну ситуацію. Якщо час прояву надзвичайної ситуації невеликий і вона охоплює відносно невеликі території, надзвичайні екологічні ситуації можуть переходити в інші типи екологічних ситуацій (зіставлення екологічних ситуацій: надзвичайна, катастрофічна, напружена, задовільна). Часовий фактор прояву надзвичайних екологічних ситуацій дуже важливий: довготривалий їх прояв може призвести до формування зон екологічної катастрофи.

Незважаючи на переплетеність природних і антропогенних процесів, їх розмежування можливо і необхідно для впорядкування інформації.

Ознайомлення з історичним минулим вказує, що причиною багатьох людських лих були різні природні явища, що носили часом катастрофічний характер (землетруси, виверження вулканів, повені та інші). Незважаючи на величезний технічний прогрес в розвитку суспільства, і на сьогодні людство залишається у великій залежності від природних процесів і явищ, що виникають мимо волі і діяльності людини. Виверження вулканів, землетруси, цунамі, циклони, посухи, затоплення морського побережжя, селеві потоки, снігові лавини, град, зсуви, обвали, сильні тривалі похолодання щорічно приносять загибель багатьом тисячам людей, величезний матеріальний збиток. Більш того, число жертв і економічні збитки від стихійних природних явищ ростуть. Це пов'язано із зростанням щільності населення і числа технічних систем. Тому не буде перебільшенням сказати, що залежність людини від природних умов зростає.

Між силами природних стихійних лих та їхніми екологічними наслідками немає однозначного простого зв'язку. По відношенню до органічного світу цей взаємозв'язок простежується більш чітко. Що стосується людини, то вплив на її життя стихійних лих сильно опосередковується технікою, інженерними системами. Крім того, здатність людей до прогнозу багатьох стихійних лих дозволяє в значній мірі пом'якшувати їхні наслідки.

Екологічна ситуація, пов'язана з природними стихійними лихами, відноситься до розряду надзвичайних, якщо лихо охоплює щільно заселений район або якщо район характеризується наявністю природних та історичних пам'яток, великим біологічним розмаїттям, складними технічними будівлями, руйнування яких загрожує лихами сусіднім районам з великою щільністю населення або цінним в якомусь відношенні. Коли ж стихійне лихо, нехай навіть дуже сильне, відбувається в незаселеному гірському або пустельному районі або на дні океану і не поширюється за межі цього району, то зазвичай таку ситуацію не вважають небезпечною.

Ролзділ І. Надзвичайні екологічні ситуації


Екологічна ситуація - це сукупність станів екологічних об'єктів в рамках певної території (ландшафт, річковий басейн, адміністративний район, територія міста, природний регіон або адміністративна область) в певний проміжок часу. Під екологічними об'єктами розуміють як суб'єкти - рослини, тварини, біоценози, людина та інші, так і середовища суб'єктів - екотоп, місто, ландшафт та інші. Для визначення їх стану необхідно проаналізувати екологічні показники (Додаток 1) або характеристики. [1]

1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій


Надзвичайна ситуація - подія, за якої відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людини і яка може призвести або призводить до її загибелі та/або до значних матеріальних втрат, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження тощо.

До критерії надзвичайних ситуацій належать:

-           непередбачуваність, раптовість появи;

-           неможливість контролювати та керувати перебігом події або явища;

-           значний вплив негативних наслідків як на людей, так і на навколишнє середовище.

Класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути складена за такими ознаками: вид прояву, сфера, наслідки, терміни та рівні НС (конкретні прояви цих ознак наведено в табл.1).

Природні або технічні об'єкти, на яких можуть виникнути надзвичайні ситуації, називають потенційно небезпечними.

Згідно з Державним класифікатором надзвичайних ситуацій (ДК 019-2001) України надзвичайні ситуації природного характеру поділяються:

-           геологічні НС;

-           метеорологічні НС;

-           гідрологічні НС;

-           пожежі в природних екологічних системах;

-           інфекційні захворювання людей;

-           масове отруєння людей;

-           інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

-           масова загибель диких тварин;

-           ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

Таблиця 1

Класифікація надзвичайних ситуацій

Ознаки прояву

Природні

Техногенні

вид

коливання землі, пересування водних та повітряних мас, атмосферна електрика, зміни у флорі та фауні.

вибухи, викиди, витоки, скиди, пожежі, удари, радіація

сфера

літосфера (землетруси, зсуви); гідросфера (повені, затоплення, підмивання берегів, цунамі); атмосфера (ураган, блискавка, смерч); флора та фауна (лісові та польові пожежі, епідемії, сказ тварин); соціальна сфера

літосфера (зсуви); гідросфера (затоплення, розмив берегів); флора та фауна (лісові та польові пожежі, епідемії, сказ тварин); соціальна сфера

наслідки

руйнування ландшафту та споруд, пожежі, зникнення окремих видів або генетичні зміни в рослинному та тваринному світі, соціальні явища

руйнування ландшафту та споруд, пожежі, зникнення окремих видів або генетичні зміни в рослинному та тваринному світі, соціальні явища

терміни

сьогочасні, поступові та віддалені наслідки

сьогочасні, поступові та віддалені наслідки

загальнодержавний, регіональний, місцевий, об'єктовий

загальнодержавний, регіональний, місцевий, об'єктовий


НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційні захворювання та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських, а саме сільськогосподарських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо. [2]

1.2 Надзвичайні ситуації природного характеру


До групи НС природного характеру належать:

-           геологічні;

-           метеорологічні НС, пов'язані з атмосферними опадами;

-           метеорологічні НС температурні;

-           метеорологічні НС інші;

-           гідрологічні НС морські;

-           гідрологічні НС прісноводні;

-           пожежі в природних екологічних системах;

-           інфекційні захворювання людей;

-           масове отруєння людей;

-           інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

-           масові отруєння сільськогосподарських тварин;

-           масова загибель диких тварин;

-           ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

Збільшення кількості природних катастроф у світі пов'язане з рядом глобальних процесів у соціальній, природній і техногенній сферах, які призводять до інтенсивного розвитку небезпечних природних явищ і, найнебезпечніше, до зниження захищеності людей па планеті. У світі немає жодного регіону, в якому не було б значних природних катастроф.

Наукові дослідження загальних тенденцій і варіацій виникнення значних природних катастроф та стихійних лих за досить тривалий період засвідчили стійке зростання їх кількості та циклічний характер. [2]

1.3 Загальна схема формування екологічних ситуацій


Формування екологічних ситуацій пов'язане як із зовнішніми впливами на екологічні об'єкти так і з властивостями самих об'єктів, характером їх функціонування. Впливи на екологічний об'єкт викликають його реакцію, яка залежить не тільки від сили впливу але і від таких чинників:

стійкості об'єкта його адаптаційних можливостей

відповідності типу впливу типам процесів, що йдуть в об'єкті.

Стійкість геосистем (ландшафтів водойм біоценозів річкових систем та ін.) проявляється в різних формах:

пружність або буферність геосистем, тобто їх здатність пом'якшувати зовнішні впливи зберігаючи свої головні властивості;

відновлюваність геосистем, тобто здатність геосистем відновлювати свої характеристики після порушень структури (наприклад, відновлення лісу після пожежі);

здатність до самоочищення від забруднень. У відомій мірі це властивість аналогічна попередньому

адаптаційні можливості геосистем їх здатність пристосовуватися до мінливих умов, не допускаючи зміни головних рис своєї структури

інертність геосистем відсутність їх реакції на деякі види впливів.

Ефективність впливу на геосистему далеко не завжди прямо залежить від сили впливу. Не менше значення має відповідність типу впливу типу структури об'єкта. Наприклад, для фотосинтезу необхідна не будь-яка енергія а в інтервалі 0,4-0,76 мкм. Для приведення в рух снігових мас на схилах гір нерідко досить буває крику або пострілу. У цьому випадку вплив має свого роду сигнальний характер, коли мізерно малі потоки речовини або енергії приводять в дію великі маси.

Має значення також час впливу. Так атмосферні опади набагато ефективніші на стадії кущення і виходу в трубку рослини, ніж при дозріванні плодів або колосіння злаків.

Ступінь забруднення повітряного басейну залежить не меншою мірою від характеру погоди умов рельєфу ніж від кількості викинутих забруднюючих речовин.

Таким чином вплив (природний або антропогенний) заломлюються через властивості геосистем в результаті чого виникають наслідки у формі зміни екологічного стану, економічних і соціальних характеристик (Додаток 2). [5]

несприятлива екологічна ситуація стихійне лихо

Розділ ІІ. Природні передумови виникнення несприятливих екологічних ситуацій


Несприятливі екологічні ситуації є наслідком як антропогенних (техногенних) факторів, так і природних стихійних явищ. Розмежування несприятливих ситуацій, викликаних природними і антропогенними факторами, не завжди можливо: найчастіше характер прояву повеней, селевих потоків, снігових лавин, зсувів і багатьох інших стихійних явищ залежить як від природних процесів, так і від ступеня перетворення ландшафтів людиною. Навіть землетруси - катастрофічні події, пов'язані з процесами в земній корі і мантії, в останні десятиліття стали проявлятися в районах техногенної діяльності, які не є сейсмічно активними. З іншого боку, масштаби забруднення водойм, ґрунту і повітря, опустелювання, деградації ґрунтів залежать не тільки від дій людини, але і від типу ландшафту і клімату, структури ґрунту і біоценозів. У більшості випадків антропогенні і природні фактори діють спільно, посилюючи або послаблюючи початкову дію. [1]

2.1 Виверження вулканів


За величиною виділеної енергії та руйнівній дії виверження вулканів відносяться до числа найнебезпечніших НС для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста. У басейні Рейну на території Німеччини було виявлено поселення людей, поховане під лавою приблизно 11 тис. років тому, тобто під час закінчення льодовикового періоду в Європі.

У Центральній Америці виверження вулканів були причинами падіння древніх цивілізацій. При археологічних розкопках у долині р. Ріо Пас знайдені залишки одного з великих міст-держав стародавніх майя, прикриті наносами, що містять попіл і пемзу вулкана Ілопанго, розташованого в 75 км від міста Чальгуапа. Загальна площа випаленої землі оцінюється в 3 тис. км, що приблизно в 10 разів більше, ніж навколо Везувію під час виверження в 79 р. н. е.

Багато стародавніх й сучасних дослідників загибель мінойської культури на острові Крит у Середземному морі пов'язують з виверженнями вулкана Санторін в XVI в. до н. е. При археологічних розкопках виявили похований під десятиметровою товщею попелу і пемзи місто. Розпечені задушливі гази, гарячий попіл, що викликає пожежі, поширилися і на острів Крит. Сучасні дослідження показали, що під час вибуху вулкана все живе було знищене в радіусі до 170 км. Основне перенесення вулканічних викидів відбувалося в східному напрямку, і тому продукти викидів виявлені на дні моря в 600 км від вулкана.

Незважаючи на великий історичний досвід, людство не знайшло надійного способу зменшити катастрофічні наслідки виверження вулканів.

У 1902 р. за кілька миттєвостей був знищений під час виверження вулкана Монтань-Пеле на острові Мартініка місто Сен-П'єр, яке знаходилося в 8 км від кратера. Загинуло близько 28 тис. чоловік. Вулкан був діючим, про це добре знали, тому що останнє виверження його було менше 60 років тому до описаної вище події (в 1851 р.). Тоді виверження пройшло без жертв. Експерти в 1902 р. за 12 діб до виверження попереджали про можливе подію, але при цьому зазначали, що воно буде аналогічним в порівнянні з 1851 р., і, таким чином, заспокоїли жителів. [3]

Найбільше за кількістю жертв і матеріального збитку виверження вулкана відбулося в 1985 р. в Колумбії. Активізувався вулкан Румс, що знаходився в тектонічній зоні Тихоокеанської плити, що занурюється під континентальний шельф західного узбережжя Південної Америки. Вулкан не був активним останні 90 років, і фахівці зробили висновок, що він потух. Основний вплив вулкан справив на р. Армеро, що знаходиться в 40 км від кратера. Місто постраждало не від викидів вулкана, а від грязе-кам'яних потоків і повені, що виник в результаті розплавлення снігу та льоду розпеченими газами та лавою на вершині вулкана. Селевий потік повністю зруйнував місто Армеро, де проживала 21 тис. мешканців, і при цьому загинуло близько 15 тис. чоловік. Великий збиток був нанесений і іншим населеним пунктам, сільськогосподарським угіддям (постраждало 20 тис. га плантацій), автошляхами та іншим спорудам. Загалом же загинуло 25 тис. осіб, а кількість постраждалих перевищила 200 тис.

Шляхом спостережень вдалося виявити і встановити розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях розповсюджується до 30 км, зрідка досягає 100 км. Розпечені гази становлять небезпеку в радіусі кількох кілометрів, рідше - перших десятків кілометрів. До 400-500 км розповсюджується зона випадання кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, посівів, грунту. Грязьокам'яні потоки, що виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігу та льоду в періоди вивержень, мають протяжність від декількох десятків кілометрів до 100 і, рідше, 300 км.

На підставі цих даних дана загальна оцінка ступеня небезпеки для населення в зоні навколо вулканів. Можна виділити 6 таких зон: найбільш небезпечна - 1-10 км; сильно небезпечна - 10-30 км; середньо небезпечна-30-60 км; небезпечна - 50-100 км; слабо небезпечна - 100-150 км; періодично небезпечна - 150-500 км.

До теперішнього часу немає точних оцінок збитку від вулканічної діяльності. В якості прикладу можна розглянути район вулкана Кілауеа (острів Пуна, Гавайські острови). Тут на відстані 30 миль знаходиться декілька населених пунктів, де проживає близько 1,5 тис. чоловік. Вулкан після 1955 р. вивергався 20 разів, а збиток від виверження в 1955 р. склав 2,5 млн. доларів США, у 1960 р. нове виверження завдало ще більшої шкоди.

Незважаючи на небезпеку для життя і великий економічний збиток, жителі не покидають райони діючих вулканів, і, більше того, населення цих небезпечних для життєдіяльності місць збільшується. Обумовлено це перш за все рідкою повторюваністю катастрофічних подій (через 1-2 покоління, а деколи і рідше), і жителі, вважаючи такі явища вкрай рідкісними, практично ігнорують минулі події і не враховують їх у якості показників порушення екологічної безпеки.

Короткий огляд вулканічної діяльності та її негативного екологічного впливу був би неповним без розгляду такого явища, як грязьовий вулканізм. Грязьові вулкани зафіксовані в межах Альпійського, Гімалайського і Тихоокеанського тектонічно активних регіонів. Вони зустрічаються в Північній Італії, Нижньодунайській рівнині Румунії, в північній частині Аравійського моря, в Пакистані, Індії, на островах Хоккайдо, Тайвань, Зондських, Суматрі, Яві, Новій Зеландії, Мексиці, в Карибському морі, північній Колумбії, на Тихоокеанському узбережжі Еквадору, на північному сході Венесуели, на Алясці і в інших районах. [4]

Найбільшою грязевулканічною областю є Азербайджан, де відомо до 350 грязьових вулканів.

Грязьовий вулканізм впливає на умови життя людей. Люди дуже часто селяться поблизу грязьових вулканів, населені пункти, розширюючись, потрапляють в зону впливу цих вулканів. Наприклад в м. Керчі (Крим) діють три грязьових вулкана (Єнікальський, Джарджавский і Солдатсько-Слобідській).

У межах Кавказької грязевулканічній області (Азербайджан) в районах грязьових вулканів відмічалися руйнування споруд за рахунок вибухів метану, що накопичується в підвальних приміщеннях, вміст якого в газах грязьових вулканів деколи досягає 80-99%. На Керченському півострові загальний обсяг газу за оцінками різних дослідників змінюється від 350 до 500 м3/добу., Що вказує на потенційну небезпеку виникнення порушення екологічної безпеки в цьому районі.

З вищевикладеного ми бачимо, що наслідки вулканічної діяльності дуже різноманітні (Додаток 3).

Розроблені та застосовуються заходи захисту та зменшення негативного впливу вулканічної діяльності. Наприклад, для запобігання негативного впливу потоку лави використовується метод відведення його в бік від населених пунктів шляхом створення штучного русла (відведення лавового потоку з гори Мауна Лоа в 1942 р., який погрожував м. Хіло, за допомогою вибухівки, зкидуємої з літака); можливе будівництво дамб, охолодження лавових потоків водою. В Ісландії, 1973р., застосовувалось охолодження лави при виверженні вулкана на острові Хеймей морською водою до температури нижче 100°С. [1]

2.2 Землетруси


З землетрусами пов'язані найбільші спустошення та руйнування густонаселених районів Землі, загибель і розорення багатьох тисяч людей.

Землетруси, де б вони не відбувалися, є грізною і некерованою природною стихією, яка з давніх часів порушувала екологічну безпеку і призводила до масової загибелі людей. Про це свідчать багато історичних описів. Особливо небезпечними є землетруси на узбережжях, де відбуваються руйнування і загибель людей також і від цунамі. Одне з найбільших лих зафіксовано в 1833 р. під час виверження вулкана Кракатау. Супроводжуваний його землетрус викликав величезну хвилю, яка досягла густонаселеного узбережжя островів Яви і Суматри і призвела до загибелі 300 тис. чоловік, спустошила прибережні райони. У Європі найбільша катастрофа сталася в 1755 р. на узбережжі Португалії, де цунамі обрушилося на столицю країни Масабан і призвело до загибелі до 50 - 70 тис. чоловік, перетворивши місто на руїни.

До найбільших землетрусів історичного минулого відносять два: землетрус в районі Калькутти (Індія) в 1837 р., коли загинуло 300 тис. чоловік, і в районі Шаньсі (Китай) в 1556 році, під час якого загинуло 830 тис. чоловік. Протягом останньої тисячі років кожне сторіччя на Землі від землетрусів гинуло від двох до декількох сотень тисяч чоловік. По наближеним оцінкам, в XVI в. загинуло 900 тис., XVII - 140 тис., XVIII - 500 тис. і в XIX - 220 тис. чоловік.

За період 1900 - 1964 років щорічно відзначалося до 20 великих сейсмічних поштовхів, з них 1-2 були катастрофічними. Більшість відбулося в густонаселених районах Землі. Під час цих землетрусів були зруйновані великі міста: Сан-Франциско (США, 1906 р.), Ашхабад (СРСР, 1948 р.), Агадир (Алжир, 1959 р.), Скопле (Югославія, 1963 р.), Манагуа (Нікарагуа, 1973 р.), Бухарест (Румунія, 1977 р.), Тяншань (Китай, 1976 р.), Спітак, Ленінабад (Вірменія, 1987 р.), район м. Осака (Японія, 1995 р.). Загальне число жертв від землетрусів з 1900 по 1989 р. складає близько 1,2 млн. чоловік. Близько 82% всіх жертв припадає на 6 країн світу: Китай - 550 тис.; Японія - 111 тис.; Італія - 97 тис.; Перу - 69 тис.; Іран - 67 тис. чоловік. У середньому ж на Землі щорічно гине від землетрусів близько 14 тис. чоловік.

Незважаючи на катастрофічні наслідки землетрусів, людство практично не отримує користь з цих уроків. Більшість населених пунктів повторно споруджується в районах, вже неодноразово постраждалих від землетрусів. Яскравим прикладом може служити столиця Нікарагуа Манагуа, де 23 грудня 1972 стався руйнівний землетрус. У цей час у місті проживало 420 тис. осіб, з яких загинуло близько 5 тис. жителів,20 тис. осіб були поранені, 250 тис. залишилося без притулку. Загальний матеріальний збиток перевищив один мільярд доларів США. Слід зазначити, що землетрус був там зовсім недавно - в 1931 р., хоча і меншої сили (магнітуда 5,5), але також викликало руйнування і людські жертви (загинуло 400 осіб). [7]

Землетруси можливі і в районах, що вважаються теоретично не сейсмічними. Встановлено наявність місцевих осередків землетрусів силою до 6 балів на Середньому Уралі, в центральних областях Росії.

Збиток від землетрусів обчислюється мільйонами доларів. Про це свідчать його оцінки від землетрусів: Аляскинского в 1964 р. (порівняно рідконаселену) - 300 млн. доларів; каліфорнійського 1989 р. - 1,5-360 млрд. доларів; Спітакського 1987 р. - 5-7 млрд. рублів (по курсом того часу близько до такої ж суми доларів). Поданим ООН, станом на період до 1986 р. середньорічний збиток від землетрусів інтенсивністю понад 7 балів становив близько 10 мільярдів доларів США. Про руйнівні наслідки цього лиха можна судити по фотографіях. (Додаток 5).

При землетрусах, як і під час вулканічних вивержень, глибинна (ендогенна) енергія переходить в інші види енергії, викликаючи різні явища на поверхні Землі, в атмосфері та біосфері. (Додаток 6) [1]

Таблиця 2

Найсильніших землетрусів з початку 20 століття

Місце

Дата землетрусу

Сила землетрусу

Координати

1. Чилі <#"881031.files/image001.gif">

 

Додаток 2

 

Схема 2. Формування екологічних ситуацій

 

Схема 3. Види впливу вулканізму на екогеосистеми (навколишнє середовище)

 

 

Додаток 12

 

Світова карта природних та техногенних катастроф

Похожие работы на - Природні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!