Екологічний аудит нафтопереробного заводу

Екологічний аудит нафтопереробного заводу

Екологічний аудит нафтопереробного заводу

ВСТУП

екологічний аудит нафтопереробний

Екологічний аудит як інструмент екологічного права і охорони навколишнього середовища набув поширення у світі, проте є новим для нашої країни. Закон України «про екологічний аудит» прийнято у 2004 р. Він визначає правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості діяльності субєктів господарювання.

За цим законом екологічний аудит проводиться в процесі приватизації обєктів державної власності, іншої зміни форми власності чи конкретних власників обєктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі обєктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких обєктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем управління навколишнім середовищем, а також здійснення іншої діяльності.

З урахуванням видів діяльності, в рамках яких проводиться екологічний аудит, визначаються його зміст та мета. Стосовно змісту екологічного аудиту слід зазначити, що, як і фінансовий аудит, екологічний аудит являє собою систему перевірки субєкта господарювання, який є обєктом екологічного аудиту. На відміну від фінансового аудиту, під час якого здійснюється перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства, екологічний аудит включає перевірку, збирання та обєктивне оцінювання даних для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища. Зокрема, предметом перевірки екологічного аудиту є інформація щодо збору за спеціальне використання прісних водних ресурсів на підприємстві, про дотримання дозволених обсягів викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, характеристика роботи установок очистки газу, інформація про рекультивацію порушених земель і поводження з родючим шаром ґрунту, утворення та розміщення відходів на підприємстві, про забруднення навколишнього природного середовища, наявність збитків протягом визначеного періоду діяльності підприємства, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. При перевірці встановлюються поточні витрати на екологічні збори, вартість основних виробничих фондів охорони навколишнього природного середовища та розмір витрат на їх капітальний ремонт, а також поточні витрати на охорону природи та збори за природні ресурси тощо.

Метою проведення екологічного аудиту є забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі виробничої та іншої господарської діяльності. У процесі проведення екологічного аудиту вирішуються такі основні завдання:

збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності обєкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту;

встановлення відповідності обєктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;

оцінка впливу діяльності обєкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища;

оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на обєкті екологічного аудиту.

1.ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОБЄКТ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ

.1 Характеристика обєкту екологічного аудиту

Одеський нафтопереробний завод став акціонерним товариством відкритого типу в 1993 році. У липні 2000 року завод перетворений в акціонерне товариство `Лукойл - Одеський НПЗ`.

З 2001 року компанія увійшла на ринок України з реалізації скрапленого газу на автомобільних газозаправних пунктів (АГЗП), яких на той час налічувалося два. За період 2001 року кількість АГЗП було збільшено до чотирьох.

рік для ПІІ «ЛУКОЙЛ-одеський» став більш результативним: була введена в експлуатацію газонаповнювальна станція р. Бориспіль Київської області, потужністю 10000 тон на рік, збільшилася кількість АГЗП до 9, отримано дозвіл Держнаглядохоронпраці України на реалізацію побутових газових балонів населенню з АЗС через модульні обмінні пункти, які були встановлені на АЗС Київської області. Станом на 2009р. мережа автомобільних газозаправних станцій збільшилася до 45. Якість скрапленого газу підтверджується паспортом заводів-виготовлювачів ВАТ «ЛУКОЙЛ» і відповідає Гост 20448-90

Вперше, в 2009 році ПІІ «ЛУКОЙЛ- одеський» приступила до реалізації природного газу «Метан». Введена в експлуатацію перша АГЗС з продажу «метану» в Херсонській області с. Чорнобаївка.Для ПІІ «ЛУКОЙЛ- одеський» - це перспективний напрям, який надалі утворює мережа метанових АЗС у всіх областях України

У перші роки XXI ст. «ЛУКОЙЛ» добував біля 5 млрд куб.м газу на рік. У 2009 р. планується збільшити його видобуток до 47 млрд куб.м на рік. Практично весь газ буде добуватися в Ямало-Ненецькому автономному окрузі (ЯНАО). Вже в найближчі роки ЛУКОЙЛ планує добувати в ЯНАО біля 4 млн т нафти і 4 млн т газового конденсату на рік. Високий рівень видобутку вуглеводнів компанія розраховує забезпечити завдяки розробці родовищ в Тазовському районі ЯНАО. У 2001 р. придбав контрольний пакет акцій ОАО «Ямалнефтегаздобыча», якому належить чотири ліцензії на право користування надрами в межах Большехетської западини, запаси газу якої оцінюються в 615 млрд куб.м (Web-журнали «Нафта Росії» і Oil of Russia").

Станом на 1 січня 2003 р доведені запаси нафти компанії - 19,3 млрд барелів нафтового еквівалента (проти 16,8 млрд барелів на 1 січня 2002 року), в тому числі 15,3 млрд барелів (2,414 млрд тонн) нафти і 24,2 трлн куб.футів (684,8 млрд куб.м) природного газу. З урахуванням придбання на початку 2003 року контрольних пакетів акцій в ряді компаній в Республіці Комі ("ОАО ТЭБУКнефть", "ОАО Ухтанефть", ЗАТ "РКМ-ойл", "ОАО ЯНТК") консолідовані запаси "ВАТ ЛУКОЙЛ" становлять 19,7 млрд барелів нафтового еквівалента. За заг. обсягами доведених запасів нафти і газу компанія продовжує займати лідируючі позиції у світі: друге місце серед найбільших приватних корпорацій світу після ExxonMobil. Підрахунок запасів "ОАО ЛУКОЙЛ" зроблений відповідно до вимог US SPE. Приріст ресурсної бази компанії склав за 2002 р. 5% за нафтою і 83% за газом.

Основними чинниками, що обумовили позитивну динаміку запасів, є: відкриття і постановка на баланс чотирьох нових родовищ на Північному Каспії (запаси нафти і газу); придбання контрольного пакету акцій "ОАО Находканефтегаз" (запаси газу); приріст запасів внаслідок ГРР в традиційних регіонах діяльності (в основному запаси нафти); перегляд раніше зроблених підрахунків внаслідок уточнення і оновлення даних з геології і розробки; поліпшення зовнішніх і внутрішніх економічних умов (зростання світових цін, контроль і скорочення витрат, збільшення частки експортного постачання). У 2002 році проходка в розвідувальному бурінні становила 181 тис. м. Закінчене будівництво 68 розвідувальних свердловин. Відкрито 16 родовищ вуглеводневої сировини і 15 покладів нафти, газу і газоконденсату на раніше відкритих родовищах. Заміщення видобутку доведеними запасами в 2000-2002 роках становило 170%. Основними напрямами розвитку "ОАО ЛУКОЙЛ" в галузі геологорозвідки і розвитку сировинної бази на період до 2013 р визначені: забезпечення щорічного приросту запасів в сер. не менше 80% поточного видобутку; доведення обсягу доведених запасів нафти до 2012 року до 2,5 млрд тонн; газу - до 1 трлн куб.м (за рахунок пошуково-розвідувальних робіт і придбань); збільшення частки запасів, що розробляються: до 75% за нафтою (проти 63% в 2002 році) і до 60% за газом (проти 10% в 2002 році).

Передбачається, що до кінця десятиріччя половина лукойлівської нафти буде перероблятися на власних заводах (30% в Росії і 20% - за рубежем), а інша половина відправлятися на експорт. Для цього компанія готова вкласти в розвиток нафтопереробки і збуту 4 млрд дол., з яких 27 млн дол. може бути витрачено на реконструкцію НПЗ. У "ЛУКОЙЛі" не виключають і можливості будівництва нових заводів; купувати НПЗ компанія не планує. На розширення роздрібних мереж компанія відводить 1.3 млрд дол. Число "автозаправок ЛУКОЙЛа" в Росії і Європі планують подвоїти і довести до 2800 і 2000 відповідно; основні придбання в цьому секторі стануться до 2007 р. Компанію цікавлять ринки Болгарії, Румунія, Польщі, України, Білорусі, Прибалтики. Компанія сподівається повернути собі лідерство в нафтовидобутку (в кінці 2002 року "Юкос" обійшов "ЛУКОЙЛ" за рівнем поточного видобутку).

.2 Опис виробництва, технологій, продукції

Сьогодні завод є високоавтоматизованим сучасним виробництвом, яке забезпечує південний регіон України високоякісними моторними паливами та іншими продуктами переробки нафти.

Заводом виготовляються наступні продукти: неетилированні автомобільні бензини марок А-80, А-92, А-95, А-98; малосірчисте дизельне паливо з вмістом сірки 0,2\%; паливо для реактивних двигунів марки РТ; зріджений вуглеводневий газ для комунально-побутових потреб; сірка чешуірованная.

Одеський НПЗ - перше і поки що єдине підприємство в галузі, що отримало сертифікати на відповідність системи екологічного менеджменту міжнародному стандарту ISO 14001, системи менеджменту в галузі промислової безпеки та охорони праці міжнародному стандарту OHSAS 18001 і системи управління якістю міжнародному стандарту ISO 9001.

Одеським НПЗ вперше в Україні освоєно виробництво бензину А-98, високоякісного реактивного палива РТ, дизельного палива за євростандартом EN590, скрапленого газу типу «пропан-бутан автомобільний» (БПА). Завершується монтаж обладнання першої в Україні установки ізомеризації дозволить підприємству виробляти близько 100 тис. т. ізомеризат, використовуваного у виробництві високооктанових бензинів відповідних стандартів ЄС. Згідно з програмою модернізації виробництва до 2005 року, всі бензини, що випускаються на заводі, стануть відповідати вимогам Євросоюзу за стандартом ЄВРО-3 з вмістом сірки не більше 0,015%, ароматики - 42%, бензолу - 1%.

На АЗС "Лукойл" в Україні пропонуються такі нафтопродукти:

. Бензин.

. Дизельне паливо.

. Масла.

. Газ.

На АЗС "Лукойл" в Україні працюють міні-маркети, де клієнтам АЗС Компанії «ЛУКОЙЛ- одеський» пропонуються продовольчі та непродовольчі товари

1.3 Місце розташування обєкту екологічного аудиту та функціональне використання прилеглих територій

Підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) «ЛУКОЙЛ- одеський» утворене в листопаді 1999 року для створення роздрібної мережі реалізації нафтопродуктів в Україні і нині входить у п'ятірку лідерів паливного ринку за кількістю АЗС і обсягом роздрібної реалізації нафтопродуктів. Компанія 11здійснює оптовий і роздрібний збут нафтопродуктів: бензину, дизельного палива, мастила, газу, бітумів.

ВАТ «ЛУКОЙЛ» - одна з найбільших міжнародних вертикально інтегрованих нафтогазових компаній. Основними видами її діяльності є розвідка і розробка родовищ нафти і газу, виробництво і реалізація нафтопродуктів, нафтохімічної продукції та електроенергії.

Компанія займає 2-ге місце серед приватних міжнародних нафтогазових компаній за обсягом доведених резервів і 6-те за обсягом видобутку вуглеводнів. Рівень забезпеченості запасами є високим в світі і становить близько 30 років. Географія діяльності «ЛУКОЙЛ» включає 60 регіонів Росії і більш як 43 зарубіжні країни. До структури компанії входять 9 нафтопереробних заводів: чотири у Росії, а також по одному в Україні, Болгарії, Румунії, Італії і Нідерландах. Нафтохімічний сектор «ЛУКОЙЛу» представлений трьома заводами, два з яких розташовані у Росії і один в Україні, а також нафтохімічним виробництвом на базі НПЗ у Болгарії.

Збутова мережа «ЛУКОЙЛ» перевищує 5,1 тис. АЗС і охоплює 46 регіонів Російської Федерації, 26 країн Європи, СНД і США.

Для зручності клієнтів, центри обслуговування діють в багатьох регіонах: Києві, Львові, Одесі, Харкові, Луцьку, Запоріжжі, Черкасах, Дніпропетровську, Херсоні, Івано-Франківську, Чернівцях, Сумах. Тут завжди можна отримати необхідну інформацію щодо роботи системи і організувати взаємовигідну співпрацю.

2.СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВКОЛИШНІМ ПРИРОДНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ

.1 Структура управління НПС на обєкті екологічного аудиту

До пятірки забруднювачів Одещини, згідно з зазначеним списком, відносяться:

1.Одеський припортовий завод (м. Южне, вул. Заводська, 3);

. ВАТ Лукойл - Одеський нафтопереробний завод (м. Одеса, Шкодова гора, 1/1);

. КВЄП Котовськводоканал (м. Котовськ, вул. Некрасова, 8);

. КП Б.- Дністровськводоканал (м. Б.- Дністровський, пр.Водопровідний, 1); 5. ТОВ Філія Інфоксводоканал (м. Одеса, вул. Басейнова,

).Фахівці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області переконані, що екологічний рейтинг підприємств допоможе підвищити рівень дотримання екологічних норм і вимог підприємствами-забруднювачами довкілля та збільшити зацікавленість підприємств добровільно вживати заходи для попередження та зменшення забруднення довкілля.

2.2 Дозволи, ліміти, ліцензії

«У звязку з недостачею власних засобів компанії НКРЕ приймає рішення відмовити компанії Лукойл Енергія і газ Калуш у видачі ліцензії на постачання електроенергії за нерегульованим тарифом», - зазначив Сергій Титенко.За словами представника компанії, компанія має намір постачати 980 млн Квт в рік електроенергії в Івано-Франківську область, де розміщене підприємство «Лукойла» - «Карпатнафтохім» та 60 млн Квт у рік в Одеську область, де розташований Одеський НПЗ, де інвестором також «Лукойл».

Рівень споживання в Івано-Франківській області складає 200 млн Квт за год., у майбутньому ми плануємо розширити виробництво електроенергії і електроспоживання збільшиться, - сказав представник компанії.За його словами, на сьогодні в Івано-Франківській області постачання підприємствам «Лукойла» здійснює незалежний постачальник в Одеській області - Одесаобленерго. Компанія Лукойл Енергія і газ Калуш має намір укласти кредитний договір і повторно звернутись до НКРЕ.

.3 Стан та введення екологічної статистичної звітності

Загальні відомості

1.1. Повне найменування емітента:ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЛУКОЙЛ-ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД"1.2. Організаційно-правова форма:Вiдкрите акцiонерне товариство1.3. Місцезнаходження емітента:Шкодова гора, 1/1, м. Одеса, Суворовський, Україна, 650411.4. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ емітента:001522821.5. Номер свідоцтва про державну реєстрацію емітента:Серiя А00 №2510021.6. Дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію:03.12.19931.7. Розмір статутного капіталу емітента (грн.):зареєстрований - 492828260,85;сплачений - 492828260,85

Основні показники фінансово-господарської діяльності емітента - підприємства (тис. грн.)

Найменування показникаперіодзвітнийпопереднійУсього активів26240111343542Основні засоби (за залишковою вартістю)1277262807088Довгострокові фінансові інвестиції31103110Запаси181789198976Сумарна дебіторська заборгованість1051415116957Грошові кошти та їх еквіваленти9901243Власний капітал-569360497289Статутний капітал492828492828Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)-1578674-332948Довгострокові зобов'язання1056667443585Поточні зобов'язання2131548398736Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (грн.)0,730,07Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (грн.)0,730,07Середньорічна кількість простих акцій (шт.)18252898551825289855Цінні папери власних випусків, викуплені протягом звітного періодузагальна номінальна вартість00у відсотках від статутного капіталу00Загальна сума коштів, витрачених на викуп цінних паперів власних випусків протягом періоду00Вартість чистих активів-569360497288,8

2.4 Відзнаки в галузі ОНПС, позови , штрафи , приписи, скарги та реагування на них

Відкрите акціонерне товариство Лукойл -Одеський нафтопереробний завод (далі -ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод, Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремс (далі -ТОВ Ремс, Відповідач), з урахуванням змінених позовних вимог, про припинення правовідносин з Відповідачем та стягнення з нього 327811,46 грн. штрафу і 86461,52 грн. відсотків.

У свою чергу, ТОВ Ремс подало до суду зустрічний позов до ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод, з урахуванням змінених позовних вимог, про стягнення 141838,06 пені, 79557,81 грн. інфляційних і 3% річних в розмірі 5828,96 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2008р. позов ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод було задоволено частково: стягнуто з ТОВ Ремс на користь ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод штраф в розмірі 420779,38 грн., відсотки в розмірі 12969,23 грн. і судові витрати по справі. В іншій частині, в задоволенні позовних вимог ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод, відмовлено. Крім того, рішення суду було також задоволено частково позовні вимоги ТОВ Ремс: стягнуто з ВАТ Лукойл - Одеський нафтопереробний завод на користь ТОВ Ремс пеню в розмірі 34614,48 грн., 3% річних в розмірі 5818,80 грн., 56220,82 грн. втрат від інфляції і судові витрати. В іншій частині, в задоволенні позовних вимог ТОВ Ремс, відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2008р. в частині задоволення позовних вимог ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод про стягнення з ТОВ Ремс відсотків у розмірі 12969,23 грн., скасовано і, в цій частині вимог, про стягнення з ТОВ Ремс відсотків у розмірі 86461,52 грн., відмолено. В іншій частині, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення, та прийняти нове рішення про задоволення змінених позовних вимог ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод.

Заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.09.2006р. між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) було укладено договір № 06/252 на поставку нової компресорної установки на базі поршневого компресору COOPER SUPERIOR WG 62 (далі - Договір), з протоколом погодження розбіжностей до нього від 13.12.2006р., відповідно до умов якого (п. 1.1.) ТОВ Ремс зобовязалось підготовити і передати у власність ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод компресорну установку на базі поршневого компресору COOPER SUPERIOR WG 62 (Товар), за комплектацією, що визначена в специфікації (Додаток № 1 до Договору) та технічним описом (Додаток № 2 до Договору), а ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод -прийняти і оплатити Товар в порядку, передбаченому даним Договором.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна сума Товару по Договору складає 8417087, 50 грн. (в тому числі -ПДВ).

Крім того, 18.12.2006р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої було змінено та викладено у новій редакції п.п. 3.2., 3.3. Договору в частині розміру та порядку сплати авансового платежу за Товар.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. Договору Постачальник здійснює поставку Товару на склад Покупця у строк не більше 8 місяців від дати авансового платежу, зазначеного в п. 3.2. Договору.

Відповідно до п. 8.2. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей від 13.12.2006р., у випадку несвоєчасної поставки Товару в строки, визначені п. 2.2. Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5 % від вартості непоставленого (недопоставленого) Товару.

Пунктом 8.3. Договору також передбачалось, що у випадку прострочки поставки товару, більш ніж на 30 календарних днів, якщо не встановлено інше, Покупець має право відмовитись від приймання Товару і розірвати даний Договір, повідомивши про це Постачальника в письмовій формі. В такому випадку Постачальник зобовязаний повернути Покупцю попередню оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення про розірвання даного Договору і в ці ж строки сплатити Покупцю штраф згідно п. 8.2. Договору, а також відсотки за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 20 % річних від суми отриманого авансу і до моменту його повернення Покупцю.

ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод 29.09.2006р., 25.12.2006р., 30.10.2007р., 19.12.2007р. і 31.01.2008р. було здійснено платежі, відповідно, на суму 2103896,88 грн., 4207793,75 грн., 841558,75 грн., 268670,00 грн. і 1052476,88 грн.

Тобто, з урахуванням умов Договору (п.п. 3.2. - 3.4.) та Додаткової угоди до нього від 18.12.2006р., Позивачем було прострочено терміни оплати: 50 днів -10 % від вартості Товару (сума недоплати -58808,75 грн.) і 43 дні -15 % від вартості Товару (сума недоплати -1052476,88 грн.).

У свою чергу, ТОВ Ремс повинно було поставити товар в строк до 25.08.2007р. Проте, останнє поставку Товару здійснило тільки 19.09.2007р., тобто, з простроченням зобовязання на 25 днів.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що ТОВ Ремс порушило взяті на себе зобовязання щодо строків поставки товару, встановлених умовами Договору і враховуючи те, що 20 % річних за користування грошовими коштами, можливість нарахування яких передбачалось умовами Договору, застосовуються тільки за настання певних умов, передбачених Договором, і які не настали, дійшов висновку про те, що первісний позов слід задовольнити частково -в частині стягнення штрафу в розмірі 420779,38 грн., а також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) -3 % річних, що в даному випадку становить 12969,23 грн.

Щодо заявлених ТОВ Ремс зустрічних вимог, то суд першої інстанції, встановивши, що ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод також порушило умови Договору, а саме -прострочило терміни оплати Товару та, враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, здійснивши при цьому обґрунтований перерахунок сум, заявлених до стягнення, дійшов висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог, стягнувши з ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод на користь ТОВ Ремс вказані вище суми пені, 3% річних та інфляційних.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що судом першої інстанції було правомірно задоволено частково зустрічні позовні вимоги, залишив в цій частині рішення суду першої інстанції без змін.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції встановивши, що нарахування 20 % річних за користування грошовими коштами, відповідно до умов Договору (п. 8.3.) є можливим тільки за умови настання певних обставин, які в даному випадку не настали, а вимога про стягнення 3 % річних Позивачем не заявлялася, дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Відповідача 12969,23 грн., слід скасувати та відмовив в цій частині позову.

Щодо вимог Позивача про зарахування зустрічних вимог на суму 92967,92 грн. і, у звязку із цим, припинення правовідносин з Відповідачем, то суд апеляційної інстанції встановивши, що залік на суми, які просило ВАТ Лукойл -Одеський нафтопереробний завод становлять штрафні санкції, річні та інфляційні, з урахуванням положень ст. 601 ЦК України та ст. 203 Господарського кодексу України (далі -ГК України), дійшов висновку про те, що судом першої інстанції також було правомірно відмовлено Позивачу і в цій частині його вимог.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

3.ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЕ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

.1 Постачання, зберігання, транспортування, використання сировини (матеріалів) у виробничому процесі

Єдиною компанією, яка виступила проти оприлюднених "Укртранснафтою" планів, став "Лукойл-Одеський НПЗ".

На засіданні НКРЕ керівних юридичного відділу заводу заявила, що зміна маршруту постачання нафти призведе до подорожчання транспортування тонни сировини с 33,81 до 38,95 долара, що може спричинити зупинку підприємства.

В "Укртранснафті" лише розводять руками. Затверджений НКРЕ тариф для нового маршруту від білоруського кордону через Броди до Одеського НПЗ на 1,2 гривні нижчий, ніж тариф перевалки за старим маршрутом через Самару і Лисичанськ, яким до останнього часу користувалися Одеські нафтопереробники.

Цікаво, що у головному московському офісі "Лукойла" зміною напрямків транзиту особливо не переймаються.

"Великої проблеми у цьому ми не вбачаємо. Одеський НПЗ буде працювати, бо навіщо з 2000 року ми інвестували у його модернізацію величезні кошти? Наші заводи у Болгарії та Румунії позбавлені трубопровідних поставок, однак, це одні з кращих підприємств у регіоні", - каже прес-секретар компанії Володимир Семаков.

Як вважають експерти, реальна причина занепокоєння "лукойлівців" полягає у тому, що перевалку нафти на підприємство будуть здійснювати раз на три доби. Резервуарний парк заводу обмежений, це й змушує менеджерів нервувати.

3.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства, які виробляють та розподіляють електроенергію, газ та воду (43% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області) та підприємства переробної промисловості (29% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області).

Серед населених пунктів області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнає атмосфера м. Одеса, м. Южного, Ананьївського, Білгород-Дністровського, Ренійського, Тарутинського районів.

Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються підприємства нафтопереробної, хімічної промисловості, з виробництва цементу та підприємства, які розподіляють газ, на які припадає майже 70% викидів всіх шкідливих речовин, а саме ВАТ Одеський припортовий завод, ВАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод», ВАТ Одесагаз, ВАТ Газтранзит, ВАТ Одесанафтопродукт, ВАТ Цемент.

Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: робота підприємств в умовах зношеності основних фондів, недосконалості технологічних процесів базових галузей промисловості, недостатня забезпеченість останніх очисними спорудами для уловлювання та утилізації забруднюючих речовин, введення в дію нових підприємств.

Залишається гострою проблема забруднення повітря пересувними джерелами, і особливо, автомобільним транспортом. Надходження шкідливих речовин від автотранспорту домінують над викидами від стаціонарних джерел, і становить 81 % від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря.

Надходження шкідливих речовин від пересувних джерел домінували над викидами від стаціонарних джерел майже в усіх районах та містах області, крім міста Южного, Ананьївського, Березівського, Ренійського, Тарутинського районів. Майже 42% загальної кількості викинутих забруднюючих речовин від транспорту перепадає на місто Одесу.

Підвищення рівня забруднення атмосферного повітря відмічається вздовж автомагістралей та у великих містах. Концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та на ґрунті перевищує граничнодопустимі рівні у 5-7 разів. Населення міст області зазнає ризику розвитку хвороб, повязаних із забрудненням повітря.

.3 Водокористування та водовідведення

У 2012 році забір води складає 1263,0 млн. м3, що на 436,0 млн. м3 менш ніж у 2011 році. На 432, млн. м3 зменшився обсяг забору води з поверхневих джерел, на 0,19 млн. м3 зменшився забір води із підземних джерел. Забір води з Чорного моря зменшився на 4,37 млн. м3. Зменшення обсягу забору прісних поверхневих вод у 2012 році обумовлено, в основному, зменшенням обсягу перерозподілу води при проведені водообміну на озері Сасик, Придунайських водосховищах, водоймах Татарбунарського тракту.

У 2012 році в області використано 290,3 млн. м3 прісної води (табл. 4.1.3.1.), у тому числі із підземних джерел 31,75 млн. м3, за наступним розподілом на: госппобутові потреби - 116,4 млн. м3; виробничі потреби - 40,44 млн. м3; сільськогосподарське водопостачання - 9,59 млн. м3; зрошення - 83,75 млн. м3; ставково-рибне господарство - 38,28 млн. м3; інші галузі - 1,813 млн. м3.

Водопостачання від загального обсягу використаної прісної води розподіляється наступним чином: госппобутові потреби - 40,1%; виробничі потреби - 13,9%, сільське господарство - 3,3%; зрошення -28,8%; ставково-рибне господарство - 13,2%, інші галузі - 0,7 %.

У порівнянні з 2011 роком зменшився обсяг використання води на: господарсько-питні потреби - 0,8 млн.м3; виробничі потреби - 27,16 млн.м3, сільськогосподарські потреби - 0,27 млн. м3, зрошення - 1,0 млн. м3, ставково-рибне господарство - 19,04 млн. м3.

У 2012 році обсяг оборотної, повторної та послідовно використаної води складає - 151,8 млн. м3, що на - 7,8 млн. м3 менш ніж у 2011 році.

Загальний обсяг скиду стічних вод у 2012 році складає 251,6 млн. м3, у тому числі у водні обєкти 242,5 млн. м3 (таблиця 4.1.3.2.).

У 2012 році на 39,9 млн. м3 зменшився скид зворотних вод. Це повязано зі зменшенням використання води на госппобутові та виробничі потреби. Скид забруднених стічних вод у водні обєкти складає 102,62 млн. м3, у тому числі недостатньо очищених - 56,89 млн. м3, без очищення - 45,73 млн. м3 (табл. 4.1.3.1.). У порівнянні з 2011 роком зменшився на 3,34 млн. м3 скид недостатньо очищених стічних вод та збільшився на 1,92 млн. м3 нормативно-очищених стічних вод. Це повязано з покращенням роботи каналізаційних очисних споруд.

3.4 Поводження з відходами

Проблема утилізації відходів є однією з гострих для будь-якого регіону.Кількість підприємств, на яких фіксуються токсичні відходи, перевищує 1000.

Серед небезпечних відходів, які щорічно утворюються, велика кількість відходів гальванічних виробництв, нафтопродуктів, відпрацьованих формових сумішей, осаду з відстійників тощо. Щорічний обсяг знешкоджених токсичних відходів становить лише 0,1-0,25% від загального обсягу утворених.

Промислові токсичні відходи вносять значний вклад у формування техногенного навантаження на природні ресурси та екосистеми регіону. Воно обумовлено багаторічною практикою розміщення всіх видів токсичних відходів, яка призводить, як правило, до зберігання відходів на підприємствах, організованих та неорганізованих звалищах і сховищах, а також у морських глибинах. Більше двох третин токсичних відходів утворюються внаслідок виробничої діяльності промислових підприємств. Питома частка підприємств житлово-комунальної сфери та транспортної галузі становить відповідно 26% і 3%.

Потенційними джерелами забруднення компонентів гідросфери нафтовідходами є, перш за все, підприємства з переробки, транспортування, зберігання та розподілу нафти і нафтопродуктів (ЗАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод», ЗАТ «Ексімнафтопродукт», ВАТ «Одеснафтопродукт»), морський, залізничний та автомобільний транспорт.

Однією з найбільш гострих екологічних проблем області, які суттєво впливають не тільки на соціально-економічний стан, а й на національну безпеку, є проблема утворення, захоронення, утилізації та знезараження промислових відходів І-ІІІ класу небезпеки. Кількість їх стрімко збільшується. Причинами цьому є збільшення кількості підприємств, які отримали дозволи та ліміти на створення та розміщення відходів, збільшення обсягів виробництва на території області, наслідком чого є збільшення обсягів утворення відходів у вигляді гідролізної кислоти, а також налагодження системи обліку відходів на підприємствах.

Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами є підприємства:

ВАТ „Одеський припортовий завод

ДП „Одеський морський торговельний порт

ВАТ "Ізмаїльський целюлозно- картонний комбінат"

ВАТ "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" (у стадії експлуатації).

Не менш гостро стоїть проблема утилізації твердих побутових відходів (далі - ТПВ). Щорічно у місті Одесі утворюється понад 2 млн. куб.м. ТПВ, а на території області більше 5 млн куб.м. Частина звалищ, полігонів ТПВ вичерпала свій потенціал.

На території Одеської області у 2011 році лише 135 субєктів господарювання отримали дозволи /ліміти/ на розміщення відходів у місцях їх видалення. Всього експлуатуються 617 полігонів твердих побутових відходів. З них лише по 436 полігонах (71 %) були прийняті рішення органів місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок, складені акти вибору земельних ділянок, складені, погоджені і затверджені Паспорти місць видалення відходів (МВВ).

З метою розвязання проблем побутових відходів обласною радою у лютому 2011 року була створена робоча група щодо здійснення перевірки раціонального використання та безпечного поводження з побутовими відходами на території Одеської області. За результатами її роботи обласною радою було прийнято відповідне рішення, яке передбачає розробку Регіональної програми «Про поводження з побутовими відходами в Одеській області», планування обєктів поводження з відходами на території області та цілий ряд організаційних заходів

Державна екологічна інспекція в Одеській області підрахувала збитки, завдані Одесі ВАТ «Лукойл - Одеський нафтопереробний завод».Про це повідомило управління екологічної безпеки мерії.

При проведенні перевірки НПЗ було встановлено, що підприємство не дотримується деяких умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, а саме: відсутні пробовідбірники та спеціальні вентилі для відбору проб продукції і допоміжних речовин; перевищені гранично припустимі величини інтенсивності викидів.

НПЗ викидав в атмосферу оксид азоту, оксид вуглецю, діоксид сірки та діоксид азоту.

Крім того, підприємство змішувало відходи III й IV класу небезпеки, а в журнал первинного обліку утворення та розміщення відходів не заносилися дані щодо утворення відходів при експлуатації установок.

Розрахунок збитків переданий до міжрайонної природоохоронної прокуратури в Одеській області.

Як повідомляють джерела в Державній екологічній інспекції, днями з посади був звільнений заступник начальника регіональної Державної екологічної інспекції Юрій Демченко. Чи пов'язане це звільнення з результатами перевірки НПЗ, невідомо.

Нагадаємо, що 9-11 вересня в Одесі відчувався різкий неприємний запах.Міське управління екологічної безпеки звинуватило в події Одеський нафтопереробний завод - на ньому, нібито, стався витік сірководню.

«В управління потрапив документ, в якому повідомляється, що 10 вересня на «Лукойлі» були зупинені на ремонт чотири установки. Ми підозрюємо, що викид в одеську атмосферу - наслідок цієї аварії», - заявила зам начальника управління екобезпеки Валентина Дацюк.

Раніше стало відомо, що в міській атмосфері був виявлений аміак, щоправда, за даними МНС, його концентрація, не є небезпечною для життя й здоров'я людей - 4 мг на кубічний метр при гранично припустимій нормі - 20 мг на кубометр.

Крім того, у повітрі виявили й сірководень - 1-2 мг на кубометр повітря.

ВАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» допустив викиди шкідливих речовин в атмосферу міста, які стали джерелом різкого неприємного запаху на вулицях Одеси в останні дні.

Про це УНІАН повідомили в міському управлінні екологічної безпеки.

За даними фахівців, які відзвітували про результати лабораторних досліджень стану атмосферного повітря в період з 11 по 12 вересня, муніципальною лабораторією екологічного контролю проводилася перевірка і лабораторні дослідження стану атмосферного повітря на прилеглих територіях усіх підприємств у промисловій зоні Суворовського району.

Встановлена наявність специфічного запаху і перевищення гранично допустимої концентрації сірководню (в середньому - в 2,8 раза), а також підвищений вміст аміаку в повітрі тільки по периметру нафтопереробного заводу. При повторних вимірах, в яких брали участь також співробітники лабораторії охорони довкілля ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ», результати аналізів муніципальної і заводської лабораторій співпали. Середнє значення концентрації сірководню опинилося в 1,75 раза вище гранично допустимого.

Як уточнили в міськуправлінні екобезпеки, керівництву ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» запропоновано «вжити термінові заходи з припинення викидів шкідливих речовин в атмосферу Одеси». Після цього фахівці знову проведуть необхідний комплекс досліджень.

.5 Поводження з небезпечними речовинами

Однією з найбільш гострих екологічних проблем області, які відносяться до категорії таких, що істотно впливають не тільки на соціально-економічний стан суспільства, але й на рівень національної безпеки, є проблема утворення, зберігання, утилізації та знешкодження відходів.

Промислові відходи 1-3-го класу небезпеки (відходи 1-го класу небезпеки - ртутьвмісні відходи, шлами гальванічні, свинець та його сполуки, непридатні отрутохімікати та ін., 2-го класу - нафтошлами, мідь та її сполуки, відпрацьовані неорганічні кислоти та ін., відходи 3-го класу - відходи фарб, лаків, емалей, відпрацьовані формувальні суміші, відпрацьовані неорганічні кислоти, відпрацьовані каталізатори та ін.) у 2006 році склали 6,2 тис. т (проти 5,53 т у 2005, збільшення на 11%).

Зростання кількості відходів обумовлене деяким зростанням рівня виробництва та роботою новостворених підприємств .

Згідно зі ст.26 Закону України від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР „Про відходи обовязковому державному обліку та паспортизації підлягають усі відходи, що утворюються на території України. Це зроблено більш як на 1200 підприємствах області. Кожне підприємство передбачає заходи щодо мінімізації утворення та окремого збору ресурсоцінних видів відходів.

Для впорядкування поводження з відпрацьованими люмінесцентними лампами, які згідно з Постановою Кабміну України від 01.03. 1999 р. № 303 віднесені до 1-го класу небезпеки, на базі трьох одеських підприємств (ТОВ РАФ+, ТОВ Грін-порт, ТОВ Новий Світ) створено систему централізованого збирання, зберігання і вивезення на переробку цього виду токсичних відходів.

За даними проведеної інвентаризації, крім промислових відходів, що утворюються на підприємствах на території Одеської області, нараховується 125 складів з непридатними для використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР). З них 77 складів перебувають у задовільному, 48 - у незадовільному стані. За даними райдержадміністрацій, там міститься близько 1820 тон. У 2007 році з області за межі України вивезено 201 т непридатних ХЗЗР (за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища), кількість непридатних ХЗЗР зменшилася в області на 16%. Взагалі згідно з проектом з території області буде вивезено 283 т (82 т підготовлено до вивезення, вони знаходяться на складі ТОВ "Агро-Світ" у с.Саф'янах, Ізмаїльського району). Поводження з непридатними ХЗЗР у 2008 р. залишається пріоритетним напрямом, планується подальше їх вивезення з території області.

.5.1 Зберігання, виробництво, транспортування, використання небезпечних речовин

Відходи складуються на несанкціонованих полігонах, у лісосмугах, вздовж залізничних зон відчуження, на схилах водоймищ, моря, берегах річок тощо. Проблема екологічної небезпеки твердих побутових відходів торкається всіх стадій поводження з ними, починаючи зі збирання і транспортування та закінчуючи підготовкою до використання утильних компонентів, знищенням або похованням фракцій, які не використовуються. В області обсяг утворення побутових відходів сягає 4,0 млн. т на рік. При цьому знищення побутових відходів становить 13 кг на душу населення, тобто тільки 10% від маси відходів, що утворюється.

Першочергові та середньострокові заходи цієї програми передбачають:

·будівництво обєктів утилізації та безпечного видалення відходів;

·забезпечення умов екологічно безпечного зберігання ТВ у місцях їх дислокації;

·будівництво обєктів довгострокового зберігання непридатних, заборонених хімічних засобів захисту рослин;

·створення мережі спеціалізованих підприємств збирання, сортування ТВ для подальшого вивезення на переробку, утилізацію або видалення;

·реабілітація територій, забруднених ТВ;

·впровадження моніторингу місць утворення, зберігання та видалення токсичних відходів тощо.

У відкритому акціонерному товаристві «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» теж постійно провадиться спостереження за станом атмосферного повітря, і збільшення забрудненості наразі не виявлено. Упродовж кварталу понад 4770 тисяч гривень вкладено тут у реконструкцію мереж водопостачання та водовідведення, запроваджуються енергозберігаючі технології, провадився моніторинг стану пилогазоуловлюючого устаткування; на установці ЄЛОУ-АВТ, у відповідності зпроектом, вилучено з роботи водяні холодильники. Вжито заходів до зменшення викидів сірчистого ангідриду та вуглеводнів, проведено заміну технологічних печей на приладі АТ (вісбрекінг).На підприємстві діє цілодобова аварійно-диспетчерська служба. Розглядається питання про відселення людей, які живуть в санітарно-захисній зоні заводу.

3.6 Земельні ресурси, забруднення ґрунтів, ґрунтових вод

Збільшення плаваючого шару нафтопродуктів у підземному горизонті призведе до появи нафтових боліт і забрудненню Чорного моря. Вже сьогодні мешканці Пересипу знаходять у водоймах плями нафтопродуктів.

Центральна регіональна інспекція державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області згідно акту перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства від 18-19 травня 2005 року, згідно ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.5 Кодексу України «Про надра» , ст.ст. 15, 44, 96. 105 Водного Кодексу України, ст.ст. 34, 39 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст. 96, 166 Земельного Кодексу України зобов'язала ВАТ «Лукойл-ОНПЗ» виконати наступні заходи:

в 10-ти денний термін розробити план заходів з ліквідації порушень;

до 25.06.2005 року подати в держуправління документацію для отримання ліцензії з метою геологічного вивчення техногенного Родовище нафтопродуктів під територією підприємства;

продовжити роботи з гідрорежімному спостереження за станом підземних вод;

щоквартально надавати інспекції звіт по гідрорежімному спостереження за станом підземних вод;

до 30.07.2005 р розробити проект санації почвогрунтов і підземних вод на наступний період;

продовжити і постійно виконувати зупинені роботи по санації грунтів від нафтопродуктів;

до 14.06.2005 р переобладнати експлуатаційну артезіанську свердловину №5972 / 2 на спостережну.

Минуло чимало часу. Відповідь від ВАТ «Лукойл-ОНПЗ» на листи Одеської міської виконавчо комітету та управління екологічної безпеки не отримана.

Тим часом ВАТ «Лукойл-ОНПЗ» виведений з експлуатації з метою проведення масштабної реконструкції. Склалися сприятливі умови для відновлення необхідних природо- і недроохранних робіт.

Розширення території підприємства і нове будівництво змінюють сформовану структуру техногенного навантаження, що обумовлює необхідність коригування та оптимізації мережі спостережних водопунктов. Матеріалом для цього можуть послужити майбутні інженерно-геологічні вишукування обов'язкові при реконструкції виробництва і включають хімічний аналіз підземних вод. Ревізію мережі та обладнання нових свердловин необхідно виконати до введення в експлуатацію нових потужностей, щоб мережа могла безперебійно працювати надалі.

Як ми бачимо, новій владі практично з нуля, насилу доводиться відновлювати розпочаті, майже десять років тому, заходи.

Сьогодні ми можемо нарікати на неклюжесть і вседозволеність «нових росіян» і згадати розповідь про Шкодовой горе, що передається від покоління до покоління. У ті далекі часи хворі люди, в бажанні вилікуватися, проїжджали по височини до лікувальних грязям в напрямку Куяльника. Від бездоріжжя, на вибоїнах і в грязі застрявали і ламалися вози і карети. Подорожні нарікали: «Сама шкода, а не шлях!». Так і пристала Шкода до гори. Сьогодні правозахист б'є на сполох: «У надрах Одеси російський« Лукойл »« звів годинниковий механізм бомби уповільненої дії! ». Це вже не шкода, це - катастрофа.

Власне, наївні ми, Одесити. Пора позбутися ілюзій, від віри в доброго російського інвестора, про чиюсь допомогу, про дотримання договорів ... Що вже говорити про елементарної моралі.

У власників злодійського капіталу невідомого походження моралі ніколи не було.

При підготовці статті використано матеріали:

Інтернет-видань «Українські Новини», «Кореспондент», «Радіо Свобода», «Агентство федеральних розслідувань», «Поступ», «Суспільство», «Ділова Столиця», «ПРАЙМ-ТАСС», «Фінансовий портал», журналів « Експерт »і« Нафтогазова магістраль »

.6.1 надземні та підземні резервуари та цистерни

На території України розташовано 6 нафтопереробних заводів (далі - НПЗ): ВАТ Нафтохімік Прикарпаття (м. Надвірна Івано-Франківської обл.); ВАТ НПК-Галичина (м. Дрогобич Львівської обл.); ВАТ Лукойл-Одеський НПЗ (м. Одеса); ЗАТ Укртатнафта (м. Кременчук Полтавської обл.); ПрАТ Лінік (м. Лисичанськ Луганської обл.); ВАТ Херсоннафтопереробка (Херсонська обл.), а також Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", 92 промислових родовища нафти, десятки станцій перекачування нафти, сотні розподільчих, перевалочних, перевалочно-розподільчих складів нафти та нафтопродуктів, баз зберігання, витратних складів промислових підприємств, до складу яких входять десятки тисяч резервуарів для зберігання нафти та нафтопродуктів.

Крім того в значній кількості є такі підприємства нафтопереробної промисловості як Бердянський завод мастил та оливи (АТ «АЗМОЛ»), Одеський морський нафтоперевалочний комплекс Термінал, міські та сільські нафтобази та інші обєкти.

Найбільшими в Україні є ПрАТ Лінік та ЗАТ Укртатнафта, причому ПрАТ Лінік є найбільшим у Європі (рис. 1). Проектна потужність цього заводу складає 22 млн. тон нафти за рік. Процес нафтопереробки розподілений на 6 виробництв, що в свою чергу поділяються на 40 цехів до складу яких входять 18 технологічних установок, 115 будівель, 201 одиниця наземних металевих резервуарів загальним обємом 122,7 тис.м3.

Найбільш вибухопожежонебезпечними об'єктами в складі нафтопереробних підприємств є резервуарні парки , залізничні зливно-наливні естакади , насосні по перекачуванню нафти та нафтопродуктів тощо. Пожежна небезпека цих об'єктів обумовлюється наявністю в обігу великої кількості легкозаймистих та горючих рідин, парів і газів, їх вибухопожежонебезпечними властивостями, високою робочою температурою, високою імовірністю виникнення горючого середовища при порушеннях герметичності та руйнуванням обладнання в разі виникнення підвищеного тиску, механічних пошкоджень, а також особливостями технологічних процесів і апаратів.

Висока температура горючих рідин, нагріті конструкції технологічних печей, відкрите полумя форсунок трубчатих печей, взаємодія з повітрям нафтопродуктів, що нагріті вище температури самоспалахування, самовозгоряння пірофорних відкладень на стінках резервуарів та обладнання, відкритий вогонь при ремонтних вогневих роботах, механічні та електричні іскри, іскри при розрядах статичної електрики є основними джерелами спалахування що виникають на цих об'єктах.

.7 Фізичні фактори впливу на НПС

Негативними факторами, що впливають на діяльність Одеського НПЗ, є державне регулювання і проблемна інфраструктура підприємства. Про це йдеться у фінансовому звіті ПАТ «ЛУКОЙЛ-Одеський НПЗ», розміщеному в системі ДКЦПФР. «Високий рівень податків і високий ризик їх неповернення, постійні зміни українського законодавства, вплив держави на цінове регулювання нафтопродуктів», - наводяться головні чинники впливу в звіті Одеського НПЗ.

Нагадаємо, що в березні 2010 р. топ-менеджмент НК «ЛУКОЙЛ» вів переговори з прем'єр-міністром України Миколою Азаровим про погашення заборгованості по експортному ПДВ, сума якого на той час сягала $150 млн.

З виробничих проблем виділені обмеженість резервуарного парку для зберігання нафтопродуктів та пряма залежність від нафтобаз у зв'язку з недостатньо розвинутою інфраструктурою відвантаження темних нафтопродуктів безпосередньо з заводу.

Крім того, вказується у звіті, що виробничу діяльність обмежує приватний і державний житловий сектор, розташований в санітарно-охоронній зоні підприємства.

Нагадаємо, що Одеський НПЗ відчуває гострий дефіцит резервуарного парку і не може його наростити із-за недостатності території навколо заводу. Згідно звіту, в даний момент триває спорудження санітарно-захисної зони навколо підприємства, що до 2013 р. потребуватиме відселення мешканців будинків, які потрапляють в СЗЗ.

У звіті також повідомляється про реєстр укладених, але невиконаних договорів. Зокрема, в процесі виконання роботи по створенню робочого проекту автоматизованої системи управління технологічним процесом комплексу установок ЛГ-35-УВПБ (7,25 млн грн), реконструкції наливна ж/д естакади (31,29 млн грн), прибудови ж/д колії естакади наливу (1,01 млн грн), встановлення точкового наливу ж/д цистрен світлими нафтопродуктами (€3,8 млн грн).

Як повідомляв OilNews, що за планом акціонерів Одеського НПЗ, інвестиції в підприємство в 2011 р. складуть $7,3 млн і будуть спрямовані, головним чином, на реконструкцію установки по наливу нафтопродуктів.

4.ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙ ТА СИСТЕМ РЕАГУВАННЯ НА НИХ

Під час експлуатування зовнішніх установок зовсім уникнути витоків горючих речовин неможливо. Навіть у разі застосування найбільш надійних ― торцевих ущільнень, можливі незначні витоки. Під час аварій на зовнішніх установках небезпека виникнення горючого середовища значно посилюється. За незначний проміжок часу можуть відбуватися витоки значної кількості горючих рідин, швидко утворюватися вибухопожежонебезпечна пароповітряна суміш, що за наявності джерела запалювання може спричинити вибух або займання. Характерними аварійними ситуаціями, що викликають пожежі, вибухи, аварійну загазованість є: використання несправного обладнання, порушення технологічного режиму, пуск несправної технологічної лінії (апарата), порушення правил проведення ремонтних робіт, невиконання правил зупинки обладнання . У більшості випадків аварійні витоки повязані з пошкодженням сальників, підшипників, ущільнень технологічного обладнання. Вони становлять найбільший відсоток серед елементів обладнання, вихід з ладу яких призводить до аварій. Основними причинами аварійних ситуацій, що призводять до пожеж, вибухів, аварійної загазованості є: пошкодження сальників, підшипників, ущільнень; розрив печі в трубі; вихід з ладу вентилятора, що подає повітря в електророзподільний пристрій, порушення герметичності трубопроводів та апаратів, несправний стан обладнання (хлопавок, під'ємних труб, сифонних кранів, засувок, водоспускових кранів); порушення режиму експлуатації технологічної лінії, неякісний монтаж технологічного обладнання; корозія обладнання; прогар труб; переповнення споруд промканалізації; несправний стан днищ корпусів апаратів і ємностей; несправність трубопроводів і трубопроводної арматури; відхилення від технологічної схеми зачистки апаратів і ємностей тощо. Витоки горючих рідин можливі через організаційні недоліки: незадовільний 30 30 технічний нагляд, неякісне технічне обслуговування (далі - ТО) та ремонт обладнання. Часто пошкодження установок, що спричиняють витоки горючих рідин і утворення горючого середовища, відбуваються під час проведення ремонтних робіт. Узагальнюючи вищенаведене, можна зазначити, що повністю уникнути ймовірності утворення горючого середовища на зовнішніх установках неможливо через технічні та організаційні причини, викликані порушеннями вимог безпечного улаштування, експлуатування, технічного обслуговування та ремонту обладнання.

Аналіз пожеж, які мали місце на зовнішніх установках нафтопереробних підприємств, показує, що вони, як правило, є наслідком аварійних ситуацій і 33 33 розвиваються приблизно за такою схемою: - у результаті порушення герметичності трубопроводів чи іншого технологічного обладнання відбувається виток горючих рідин та газів назовні; - рідини чи гази, що витекли, спалахують або утворюють зону парогазоповітряної суміші вибухонебезпечних концентрацій з наступним вибухом; - фактори пожежі інтенсивно впливають на апарат або трубопровід, з якого відбувається виток, а також сусіднє технологічне обладнання, труби і тощо, внаслідок чого в них підвищується тиск вище за розрахунковий, вони втрачають міцність і руйнуються чи відбувається їх розгерметизація внаслідок руйнування від вогню ущільнювальних пристроїв; - кількість продукту, який витікає, і масштаби пожежі збільшуються з часом, завдаючи значні матеріальни збитки.

Пожежна безпека обєкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту та організаційно-технічними заходами за ГОСТ 12.1.004.

Система запобігання пожежі впливає на ймовірність виникнення пожежі та її масштаби залежно від вжитих заходів щодо запобігання утворенню горючого середовища і запобігання виникненню в цьому середовищі джерел запалювання. Таким чином, система запобігання пожежі безпосередньо впливає на визначення параметрів, що забезпечують необхідний ступінь ефективності дії засобів системи протипожежного захисту, їх оптимальні технічні показники та економічні критерії ефективності. Отже, саме тому для визначення рівня технічного стану системи забезпечення пожежної безпеки доцільним буде розглядати такі заходи щодо забезпечення системи запобігання пожежі як попередження виникнення горючого середовища і попередження виникнення джерел запалювання на зовнішніх установках..

Найбільшу небезпеку створюють витоки, що відбуваються під час аварій, які виникають від механічних впливів, зокрема від дії вібрації і гідравлічних 40 40 ударів. Виникненню вібрації запобігає правильний вибір обладнання, його ретельне регулювання, балансування деталей, що обертаються, і улаштування надійного фундаменту. Для захисту технологічного обладнання апаратів і установок від руйнування і максимального обмеження викидів горючих речовин в навколишнє середовище (залежно від категорії вибухонебезпеки за НПАОП 0.00-1.41 та відповідно до НАПБ Б.03.002-2007) улаштовують системи аварійного блокування під час розгерметизації: для блоків І категорії вибухонебезпеки - установки автоматичних швидкодійних запірних і (або) відсікальних засобів з тривалістю спрацювання, не більшим за 12 с; для блоків ІІ і ІІІ категорій вибухонебезпеки - установки запірних і (або) відсікальних засобів з дистанційним керуванням і часом спрацювання, не більшим за 120 с; для блоків з відносним значенням енергетичного потенціалу Qв ≤ 10 допускається встановлення запірних засобів з ручним приводом. При цьому передбачається мінімальний час приведення їх у дію за рахунок раціонального розміщення (максимально припустимого наближення до робочого місця оператора), але не більший за 300 с. При цьому потрібно забезпечити умови безпечного відсікання потоків і виключити можливість гідравлічних ударів.

ВИСНОВКИ

Ми провели аудиторську перевірку фінансових звітів ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" (далі - "Товариство"), що додаються, які включають баланс станом на 31 грудня 2008 р., звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів за рік, що минув на зазначену дату, опис основних принципів облікової політики та інші пояснювальні примітки.

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення зазначених фінансових звітів згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку України та нормативно-правових положень про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні. Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, які не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також застосування облікових оцінок, які відповідають обставинам.

Нашою відповідальністю є висловлення думки щодо цих фінансових звітів на основі результатів нашої аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку згідно з Міжнародними стандартами аудиту, прийнятими рішенням Аудиторської Палати України від 18.04.2003 р. № 122 в якості Національних стандартів аудиту, та згідно із законодавством України. Ці стандарти вимагають від нас дотримання відповідних етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

Аудиторська перевірка передбачає виконання аудиторських процедур задля отримання аудиторських доказів стосовно сум та розкриттів у фінансових звітах. Вибір процедур залежить від судження аудитора, включаючи оцінку ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів внаслідок шахрайства або помилок. Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, з метою розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю субєкта господарювання. Аудиторська перевірка включає також оцінку відповідності використаної облікової політики, прийнятність облікових оцінок, зроблених управлінським персоналом, та загального представлення фінансових звітів.

Управлінським персоналом була проведена оцінка справедливої вартості основних засобів, відображених у фінансових звітах в розмірі 807 087 тисяч гривень станом на 31 грудня 2007 р., яка не відповідає вимогам Положень бухгалтерського обліку України. Вплив зазначеного відхилення від вимог Положень бухгалтерського обліку України на амортизацію, чистий збиток, оподаткування та непокритий збиток станом на станом на та за рік, що минув 31 грудня 2008 р.

На нашу думку, за винятком впливу питання, про які йдеться у розділі "Підстави для висловлення умовно-позитивної думки", фінансові звіти представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах, фінансовий стан Товариства станом на 31 грудня 2008 р., його фінансові результати та рух грошових коштів за рік, що минув на зазначену дату, відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України.

Нашу аудиторську перевірку було проведено з метою формування думки про фінансову звітність в цілому. Згідно з Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1528 від 19 грудня 2006 р., наші аудиторські процедури були спрямовані на розкриття інформації у фінансовій звітності згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку України та чинними положеннями про подання річних звітів емітентами та професійними учасниками фондового ринку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бондарчук М.С., Полікарпо І.С. Товарознавство сировини, матеріалів та засобів виробництва. Навч. Посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 560 с.

. Богомолов А.И., Гайле А.А., Громов В.В. и др./ Под ред. Проскурякова В.А., Драбкина А.Е. - Л.: Химия, 1989. - 424 с.

. Болотников А.А. Товароведение: Курс лекций. Ч-2. - К.: МАУП, 2002. - 144

. Бондаренко Б.И. Альбом технологических схем процессов переработки нефти и газа. - М.: Химия, 1983. - 128 с.

. Войчак А.В. Товароведение сырья и материалов. - К.: Высшая школа, 1989.

. Гридасов В. І. Товарознавство. - Х.: Видавництво НФаУ, 2003. - 175с.

. Гуревич И.Л. Технология переработки нефти и газа. Ч.1. - М.: «Химия», 1975.

. Лосиков Б.В. Нефтепродукты, свойства, качество, применение. М.: «Химия», 1986.

. Оснач О.Ф. Товарознавство (промислове обладнання, прилади, інструменти): Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2007. - 304 с.

. Судак М.М. Нефть и горючие газы в современном мире. - М.: Недра, 1984

. Большая советская энциклопедия, т. 29. - М.: Полиграфкомбинат им. В.М. Молотова, 1954.

. Українська радянська енциклопедія, т. 9. - К.: Головна редакція УРЕ, 1962.