Аналіз активності каталази і вмісту пероксиду водню у проростків пшениці за росту на субстратах породних відвалів вугільних шахт з внесенням золи ТЕС як меліоранта

Аналіз активності каталази і вмісту пероксиду водню у проростків пшениці за росту на субстратах породних відвалів вугільних шахт з внесенням золи ТЕС як меліоранта

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра фізіології та екології рослин

Курсова робота на тему:

Аналіз активності каталази і вмісту пероксиду водню у проростків пшениці за росту на субстратах породних відвалів вугільних шахт з внесенням золи ТЕС як меліоранта

Львів - 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

.1 Опис і рекультивація породних відвалів як антропогенно - порушених територій

.1.1 Лісова рекультивація

.1.2 Природне заростання відвалів

.1.3 Фітомеліорація породних відвалів вугільних шахт

.2 Активні форми кисню - сигнальні молекули для адаптаційного процесу

1.2.1 Значення пероксиду водню в рослинних організмах

.3 Антиоксидантна система у рослин

.3.1 Каталаза, як високомолекулярний антиоксидант в рослині

.4 Вплив важких металів і кислотності на фотосинтетичний апарат рослин

. ОБ’ЄКТИ,МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

.1 Характеристика породного відвалу

.2 Об’єкт дослідження

.3 Схема досліду

.4 Визначення морфометричних параметрів

.5 Визначення вмісту пероксиду водню

.6 Визначення активності каталази

.7 Визначення концентрації білку

. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА їхнє БГОВОРЕННЯ

.1 Морфометричні показники проростків пшениці за дії витяжок із порід

.2 Визначення активності каталази у проростках пшениці за дії водних витяжок з порід каталаза пшениця відвал меліорант

3.3 Визначення вмісту пероксиду водню у проростках пшениці за дії водних витяжок з порід

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Вугільна промисловість почалася в Англії, бурхливо розвивалася у Німеччині, а перша шахта у Донбасі з'явилася у 1795 році і цим роком датується початок української кам'яновугільної галузі. За роки експлуатації Донбас дав людям десятки мільярдів тонн "чорного золота". Із появою вугільних шахт почали створюватися насипи ґрунту породного відвалу - терикони.

Терикон - насип конічної форми з відвалу (порожніх гірських порід), які витягаються з шахт в ході видобування вугілля або руди. З нього вилуджується понад 8 тонн солей, в тім числі сполуки шкідливих для здоров'я важких металів - кадмію, ртуті, тощо. Всі ці речовини та їх сполуки створюють навколо терикону зону безплідної пустелі. Одним із таких породних відвалів є терикон ЦЗФ ЗАТ “Львівсистеменерго” біля сумнозвісного с.м.т. Соснівка. Вміст піриту у ґрунті даного породного відвалу складає 1%. Тіонові бактерії (аеробні мікроорганізми) розкладають цей сірковмісний мінерал з виділенням елементарної сірки. Сірка має здатність самозайматися при концентрації 286 грамів в кубометрі повітря. Якщо кількість сірки менша вищезазначеної, тоді займання не відбувається, але процес розкладання піриту супроводжується утворенням концентрованої сірчаної кислоти, яка займає велику площу поверхні відвалу і постійно кипить при температурі приблизно 350Со. Цим зумовлена така висока кислотність не лише на териконі, але і у стічних водах.

Метою нашої роботи було проаналізувати активність каталази і вмісту пероксиду водню у етиольованих проростках пшениці на субстратах породних відвалів вугільних шахт для подальшого використання отриманих результатів у практиці визначення стійкості рослин за цими показниками.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

.1 Опис і рекультивація породних відвалів як антропогенно порушеної території

Добування корисних копалин спричиняє руйнування значних площ земної поверхні та знищення ґрунтового і рослинного покриву. Відвали, кар'єри та інші девастовані ділянки забруднюють продукти водної та вітрової ерозії прилеглі сільськогосподарським угіддям, лісові масиви, водотоки і населені пункти. Територія, яка зазнала такого негативного впливу, в десять разів перевищує площу порушених ділянок [6]. Внаслідок розробок корисних копалин виникають техногенні рельєфи. На поверхні залишаються відвали породи, вона набуває нерівного горбистого чи котловинного характеру.

Підземне добування вугілля майже у всіх випадках здійснює вплив на природу в однакових напрямках, але з різним ступенем девастації. Лише технологія видобутку вугілля з повним закладанням виробленого простору дає змогу уникнути породних відвалів, хоча для покриття дефіциту закладного матеріалу його доводиться добувати відкритим способом у спеціальних кар'єрах або із старих відвалів шахтної породи чи шлаків [17].

У країнах СНД найбільші території, порушені гірничодобувною промисловістю, зосереджені в таких промислових районах як Донбас, Криворіжжя, Підмосковський басейн, Приамурський басейн, Курська магнітна аномалія, Південний і Середній Урал, Кузбас та ін. Для вирішення екологічних проблем,пов'язаних із добуванням корисних копалин, функціонують наукові центри, які розробляють і впроваджують у виробництво науково-прикладні принципи рекультивації, придатні для місцевих умов.

Рекультивація - штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

Рекультиваційні заходи рекомендують [7], проводити у три етапи: підготовчий, гірничо-технічний та біологічний. Перший етап передбачає обстеження порушеної території, вивчення її специфіки, на основі чого визначається напрям рекультивації та цільове використання рекультивованих земель, вибираються методи роботи. На другому етапі відбувається раціональне формування поверхні відвалів, нанесення ґрунтосумішей. Третій етап наближає рекультивовану територію до цільового використання шляхом відновлення родючості порушених земель.

Серед багатьох напрямків рекультивації [19], лісова рекультивація є найпоширенішим способом освоєння девастованих ландшафтів.

.1.1Лісова рекультивація

Лісова рекультивація земель передбачає створення на відпрацьованих відвалах розкривних порід лісових насаджень різного типу. Переважно вона поширена в лісовій зоні під час освоєння порушених земель (відвалів, кар’єрів) незначної площі, складених придатними і малопридатними породами.

Дослідження із рекультивації порушених земель були розпочаті у 1948-1951 рр. в інституті лісівництва АН УРСР. Це були спроби озеленення териконів Донбасу [19]. Породи винесені на поверхню, якими складені терикони Донбасу, складаються із глинистих і піщано-глинистих сланців. Вони дуже кислі, але багаті на органічні речовини і містять значну кількість рухомих сполук азоту, фосфору і калію. Їх потенційній родючості перешкоджає присутність в породах піриту, який, окислюючись, утворює сірчані окисли, солі сірчаної кислоти та інші сполуки, що негативно впливають на ріст і розвиток рослин.

Великий практичний досвід із озеленення териконів Донбасу нагромаджений Донецьким ботанічним садом АН України [11]. Озелененню териконів деревною рослинністю стоїть на заваді висока температура субстрату, яка на півтораметровій глибині змінюється від 63 °С в підніжжі до 157-161 °С на вершині. Значно розвинена капілярність призводить до швидкого висушування верхнього шару субстрату та його інтенсивного розтріскування. Визначення придатності рослин для фітомеліорації териконів лише на основі чутливості до екологічних чинників, без врахування морфологічних особливостей, не завжди ефективне. В даних умовах, маючи кращі ксеро-, гало- та ацидофільні властивості, рослини з поверхневою кореневою програють рослинам з глибокою кореневою системою.

Спеціальні десятирічні дослідження допомогли Б.І. Логгінову [15] дійти висновку, що вплив несприятливих умов на териконах вугільних шахт Донбасу можна подолати шляхом ретельного підбору стійких деревних і чагарникових порід, проведенням спеціальних заходів із покращення умов місцезростання. Сутність способу заліснення кам'янистих відвалів полягає у садінні на них однорічних дрібних приземистих сіянців з добре розвиненою кореневою системою при мінімальному порушенні поверхневого дрібно-зернистого шару. Необхідними є полив і внесення мінеральних добрив.

А.П. Травлєєв [24] із співробітниками [1, 8] протягом 25 років вивчають техногенні зміни чинників довкілля в Західному Донбасі, розробляють теоретичні основи і методи створення стійких і довговічних лісових екосистем на порушених промисловістю землях. На експериментально-виробничих ділянках лісової рекультивації породних відвалів шахт проводяться стаціонарні дослідження компонентів біогеоценозів. Особливого значення надають вивченню первинного ґрунтоутворення, генезі та еволюції еталонних і деструктивних ґрунтів на основі комплексу біоекологічних, фізико-хімічних, макро- і мікроморфологічних методів, виявленню особивостей матеріально-енергетичного обміну, біогеохімічних циклів елементів живлення, швидкості біологічного кругообігу речовин.

1.1.2 Природне заростання відвалів

Видовий склад рослин, які з'являються при природному заростанні, визначається природно-кліматичними чинниками та водно-фізичними властивостями відвальних субстратів [3]. Контрасти на експозиціях схилів і складний мікрорельєф спричиняють виникнення локальних мікрокліматів, асиметричний розвиток явищ вивітрювання, розподілу та акумуляції тонко дисперсних продуктів вивітрювання, тому створюється певна сукупність екологічних ніш з різними режимами зволоження, теплозабезпечення і ґрунтового живлення, зумовлюючи неоднорідність в таких ландшафтах сукцесій рослинності.

Сукцесіями називають послідовну необоротну й закономірну зміну одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища. Теорію сукцесій спочатку розробляли геоботаніки, але потім стали широко використовувати й інші екологи. Одним з перших теорію сукцесій розробив Ф. Клементс і розвив В.Н. Сукачов [23].

Термін було введено Ф. Клементсом який передбачає незворотність рослинних змін, їх спрямування. Основною причиною зміни фітоценозів є зміна середовища внаслідок життєдіяльності рослин, які входять до їх складу. Розвиток фітоценозів автор концептуально аналогізував із онтогенезом організму з урахуванням серійних і моноклімаксових стадій.

Однією з основних особливостей сукцесій є поступове сповільнення темпів зміни фітоценозів, внаслідок чого послідовний ряд їх завершується відносно стійким фітоценозом. Весь ряд угруповань, від піонерного, нестійкого, до відносно сталого,Ф. Клементс назвав серією, а окремі етапи розвитку сукцесій - серійними стадіями.

Поширеною є класифікація В.М. Сукачова [23], де сукцесії систематизовано за причинами, які їх зумовлюють: автогенні (сингенетичні, ендогенетичні, філоценогенетичні) та екзогенні (гологенетичні та локальні катастрофічні) сукцесії.

С.П.Жуков [16], вивчаючи сукцесійну динаміку рослинності відвалів вугільних шахт Донбасу, виявив 262 види судинних рослин, які належать до 177 родів та 49 родин. З них самостійно на відвалах поселяються 244 види. Стосовно систематичної структури флори породних відвалів, відділ Pinophyta представлений двома видами одного роду і родини, які потрапляють на відвали внаслідок рекультиваційних заходів.

Рослини, які поселяються на породних відвалах, можуть зазнавати значних змін: варіювання розмірів від карликовості до гігантизму, скорочення онтогенезу, зміни у фенології та інші. Умови едафотопу породних відвалів не мають аналогів у природі, рослинного покриву на них немає, тому відбувається формування нової флори [4].

.1.3 Фітомеліорація породних відвалів вугільних шахт

Інтенсивне промислове освоєння Червоноградського гірничопромислового району істотно змінило соціально-економічний стан регіону, і, водночас, спричинило негативні зміни складеного тут природного комплексу: осідання земної поверхні, її підтоплення і заболочення, забруднення поверхневих та підземних вод, вилучення, і деградацію сільськогосподарських земель, виснаження водоносних горизонтів, інтенсивне утворення відвалів, зменшення лісистості [22]. Тому важливою є постійна увага до техногенних екосистем, оздоровлення яких може бути здійсненим за допомогою фітомеліорації [14].

Фітомеліорація полягає у дослідженні, прогнозуванні та використанні рослинних систем для покращення геофізичних, геохімічних, біотичних, просторових та естетичних характеристик довкілля, проектуванні та створенні штучних рослинних угруповань із властивостями, здатними активно змінювати фізичне середовище[14, 13].

Ю.П. Бяллович [5], класифікуючи лісові культури за їх призначенням, виділяє три категорії фітомеліорантів: 1) спеціальні,де зовсім виключається господарська діяльність, спрямована на одержання продукції; 2) продукційні, де фітомеліоративні функції виконують без шкоди для головного продукційного використання; 3) рудеральні - спонтанна рудеральна рослинність. Змінюючи в процесі росту морфоструктуру, рослини перетворюють геофізичну конструкцію фітоценозу, починаючи зміни у ланцюгу перетворень.

1.2 Активні форми кисню - сигнальні молекули для адаптаційного процесу

Утворення та нагромадження активних форм кисню (АФК) відіграє важливу роль, вони є високотоксичними інтермедіатами, а також регуляторами метаболічних процесів і захисних реакцій. У ланцюгу вільнорадикального окиснення першими звичайно з'являються АФК - супероксидний аніон-радикал О2- та синглетна форма кисню О2, гідроксильний радикал ОН+, пероксид водню Н2О2. Вони дають початок низці інших радикалів - окиснених галогенів (СlО - гіпохлорит), оксидів азоту (N0 - оксид азоту), ініціюють вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів. Проте антиоксидантні системи обмежують їх активацію, перешкоджають продовженню та розгалуженню ланцюгів вільно радикального окиснення, підтримують про- та антиоксидантну рівновагу в межах норми реакції. Зсув рівноваги в бік прооксидантів вважають найінформативнішим показником для оцінки ступеня впливу різних факторів на організм. Залежно від інтенсивності оксидного стресу рослини можуть активувати гени захисту клітини чи програмовану смерть клітини.

1.2.1 Значення водню пероксиду в рослинних організмах

Нагромадження активних форм кисню (АФК), до яких належить Н2О2, вважається однією з ключових реакцій рослинних клітин на дію стресових факторів [27].

Активні форми кисню можуть викликати пригнічення розвитку патогена в інфікованій клітині і локальну загибель клітин рослини-живителя у разі гіперчутливої реакції. АФК здатні "вмикати" метаболічні сигнальні мережі, які закінчуються експресією генів захисних білків і ферментів синтезу фітоалексинів і, як наслідок, руйнувати патогенні мікроорганізми та віруси [12].

Роль утворення АФК у реакціях рослин на абіотичні стресові чинники досліджена меншою мірою. Проте, відмічено підвищення стійкості рослин під дією саліцилової кислоти і Н2О2 до теплового та сольового стресу [10].

Взаємодія рослин із патогенами супроводжується значними змінами в окисних реакціях, що призводить до утворення різних форм активного кисню, до яких відноситься і водню пероксид, що відіграє важливу роль у захисті рослин. Пероксид водню окислюючи залишки тирозину (при цьому утворюються вільні радикали залишків тирозину) в білках клітинної стінки, викликає їх зшивку з утворенням дитирозинових містків. АФК відіграють важливу роль у виявлені реакції гіперчутливості.

Первинна форма АФК - супероксидний аніон-радикал О2-∙, джерелом якого є НАДФ-оксидаза плазматичної мембрани. Із О2-∙ утворюється Н2О2 під дією ферменту супероксиддисмутази. Аніон-радикал в рослинних клітинах утворюються за участю пероксидаз клітинної стінки. В умовах залуження позаклітинного середовища, яке відбувається при впізнані патогена клітиною, одноелектронне окиснення НАД за участю пероксидаз призводить до утворення НАД∙- радикалів, які самовільно окислюють О2. Пероксид водню утворюється за участю оксалатоксидази, аміно- і поліамінооксидази, ксантин- і альдегідооксидази [21].

Певна кількість АФК утворюється при нормальному функціонуванні всіх клітинних систем, включаючи мітохондрії, хлоропласти, пероксисоми, ЕПР, клітинну стінку [9]. Електронно-транспортні ланцюги хлоропластів, мітохондрій, ядерних мембран - джерела АФК [26].

Отже, вільні радикали - це нормальні метаболіти клітин, які мають важливе значення у життєдіяльності рослинних організмів [20].

1.3 Антиоксидантна система у рослин

1.3.1 Каталаза, як високомолекулярний антиоксидант в рослині

Каталаза - фермент, виявлений у клітинах практично усіх аеробних організмів. Поряд з розкладанням пероксиду водню і тим самим захистом клітини від його токсичного впливу, фермент каталізує цілу низку метаболічно важливих реакцій [18].

Молекула типової каталази складається з чотирьох ідентичних субодиниць, кожна з яких як кофактор містить залізопорфіриновий комплекс. У клітинах еукаріот каталаза локалізована у пероксисомах та гліоксисомах. Пероксисоми - обмежені елементарною двошаровою мембраною органели. Існують дві моделі біогенезу пероксисом. Одна з них передбачає відгалуження від ендоплазматичного ретикулуму. Згідно з другою, - нові пероксисоми утворюються під час поділу, який наступає після росту передіснуючих органел. Гліоксисоми - спеціалізована форма пероксисом, містять ферменти метаболізму запасів ліпідів. У запасних тканинах насіння, що розвивається, біля 80% каталазної активності знайдено у гліоксисомах. Каталазу виявлено також у цитозолі, причому в насінні Castor been фермент виділений з цитозолю.

Фізіологічна роль каталази. Каталаза - компонент комплексного ферментативного захисту організму від токсичних сполук кисню. Аеробний спосіб існування забезпечує організму великі переваги поряд зі значною небезпекою в разі порушення захисних механізмів. Цілковите відновлення кисню до пероксиду водню потребує витрати чотирьох електронів і у цьому процесі нараховується декілька послідовних інтермедіатів, токсичних для живої клітини, якими є: ًàنèêàë ٌَïهًîêٌèنàي³îيà, ًàنèêàë م³نًîêٌèëَ, ïهًîêٌèن âîني‏.

شهًىهيٍè àيٍèîêٌèنàيٍيîمî çàُèٌٍَ: ٌَïهًîêٌèننèٌىٍَàçà, êàٍàëàçà, ïهًîêٌèنàçà ن³‏ٍü ےê ٌèëüي³ ًàن³îïًîٍهêٍîًè, ïًèéىà‏÷è َ÷àٌٍü َ âèëَ÷هيي³ êèٌيهâèُ ىهٍàلîë³ٍ³â ٍà â³ëüيèُ ًàنèêàë³â. خٍوه, ٌَïهًîêèننèٌىٍَàçà ٍà êàٍàëàçà ٌٍàيîâëےٍü ïهًّî÷هًمîâèé ³يٍهًهٌ نëے ًàن³àِ³éيî؟ ُ³ى³؟, ل³îëîم³؟ ٍà ٍهًàï³؟, çن³éٌي‏‏÷è çàُèٌٍ êë³ٍèيè â³ن ّê³نëèâî؟ ن³؟ ³îي³çَ‏÷î؟ ًàن³àِ³؟ يà ؤحت, ىهىلًàيè, ل³ëêè, ³يّ³ ô³ç³îëîم³÷يî àêٍèâي³ ًه÷îâèيè ³ ïîًَّهيü, ùî âèيèêà‏ٍü âيàٌë³نîê ِüîمî êë³ٍèييîمî ىهٍàلîë³çىَ.

ہêٍèâي³ٌٍü êàٍàëàçè. كê ïًàâèëî, âى³ٌٍ êàٍàëàçè َ êë³ٍèي³ نîٌٍàٍي³é, ùîل يه نîçâîëèٍè ٍَâîًèٍè âهëèê³é ê³ëüêîٌٍ³ ïهًîêٌèنَ âîني‏, ےêèé مهيهًَ؛ٍüٌے هينîمهييî. دًîٍه çà ëهٍàëüيèُ ٍà ىٍَàمهييèُ نîç ³îي³çَ‏÷î؟ ًàن³àِ³؟, ًےنَ ïàٍîô³ç³îëîم³÷يèُ ïًîِهٌ³â, à ٍàêîو ïًè نîنàâàيي³ هêçîمهييîمî ïهًîêٌèنَ âîني‏ ٍَâîً‏‏ٍüٌے êîًîٍêîوèâَ÷³ ًàنèêàëè, ےê³ ïîّêîنوَ‏ٍü ؤحت ³ âèêëèêà‏ٍü ىٍَàِ³؟. انهل³ëüّîمî àêٍèâàِ³ے êàٍàëàçè êîًهë‏؛ ç àêٍèâàِ³؛‏ ³يّèُ ôهًىهيٍيèُ ٌèٌٍهى.

ہنàïٍàِ³ے نî ح2خ2 ؛ âèêë‏÷يî âàوëèâî‏ نëے âèوèâàييے ïîٍهيِ³éيèُ لàêٍهً³é àêٍèâîâàيèىè مًàيَëîِèٍàىè.

دهًîêٌèنàçيà àêٍèâي³ٌٍü êàٍàëàçè. آâàوà‏ٍü, ùî êàٍàëàçيà àêٍèâي³ٌٍü ؛ يهîلُ³نيî‏ نëے çàُèٌٍَ îًمàي³çىَ â³ن ïهًîêٌèنَ âîني‏, ùî مهيهًَ؛ٍüٌے âيًٍَ³ّيüîêë³ٍèييî, â ٍîé ÷àٌ, ےê ïهًîêٌèنàçيà àêٍèâي³ٌٍü çَىîâë‏؛ îêèٌë‏âàëüي³ ïًîِهٌè çà َ÷àٌٍ³ ïهًîêٌèنَ, ےê³ ïًèçâîنےٍü نî ٍَâîًهييے âàوëèâèُ ىهٍàلîë³ٍ³â. رï³ââ³نيîّهييے êàٍàëàçيî؟ ٍà ïهًîêٌèنàçيî؟ àêٍèâيîٌٍهé çًîٌٍà؛ ³ç çل³ëüّهييےى êîيِهيًٍàِ³؟ ïهًîêٌèنَ. دهًîêٌèنàçيà àêٍèâي³ٌٍü êàٍàëàçè çل³ëüَّ؛ٍüٌے çà âèٌîêèُ êîيِهيًٍàِ³é êàٍàëàçè ٍà ؟؟ ٌَلًٌٍàٍ³â - نîيîً³â ïًîٍîي³â. ہêٍèâي³ٌٍü ôهًىهيٍَ çيèوَ؛ٍüٌے â àِهٍàٍيèُ ٍà ِèًٍàٍيèُ لَôهًàُ.

1.4 آïëèâ âàوêèُ ىهٍàë³â ³ êèٌëîٍيîٌٍ³ يà ôîٍîٌèيٍهٍè÷يèé àïàًàٍ ًîٌëèي.

خني³é ç يàéâàوëèâ³ّèُ ُàًàêٍهًèٌٍèê ôîٍîٌèيٍهٍè÷يîمî àïàًàٍَ, ùî âèçيà÷à؛ éîمî àêٍèâي³ٌٍü ³ ًîçâèٍîê, ؛ âى³ٌٍ ُëîًîô³ë³â. دîêàçàيà ïًےىà çàëهوي³ٌٍü ى³و ؟ُ ê³ëüê³ٌٍ‏ ³ ïًîنَêٍèâي³ٌٍ‏ ًîٌëèي, وèٍٍ؛çنàٍي³ٌٍ‏ ³ ٌٍ³éê³ٌٍ‏ نî يهٌïًèےٍëèâèُ ÷èييèê³â [2].

صëîًîô³ëè - يàéâàوëèâ³ّ³ ç ىîëهêَë ôîٍîٌèيٍهٍè÷يèُ ىهىلًàي, ٍàê³, ùî ïîمëèيà‏ٍü ٌâ³ٍëî. آîيè âèêîيَ‏ٍü نهê³ëüêà âàوëèâèُ ôَيêِ³é â ïهًâèييèُ ôîٍîô³çè÷يèُ ³ ôîٍîُ³ى³÷يèُ ïًîِهٌàُ ôîٍîٌèيٍهçَ. ¯ُ ًîëü ïîëےمà؛ â يàٌٍَïيîىَ: 1) ٌèيمëهٍيî çلَنوهي³ ٌٍàيè ïهًهنà‏ٍüٌے يà ىîëهêَëè ُëîًîô³ë³â çà ÷àٌ, ےêèé âèى³ً‏؛ٍüٌے â ï³êîٌهêَينàُ; 2) âهëèêه ÷èٌëî ىîëهêَë ُëîًîô³ë³â ن³؛ êîîïهًàٍèâيî ³ مًà؛ ًîëü àيٍهيè َ ôîٍîٌèيٍهٍè÷ي³é ىهىلًàي³, ïهًهيîٌے÷è هيهًم³‏ ٌèيمëهٍيîمî çلَنوهييے (هêٌèٍîي) نî ًهàêِ³éيîمî ِهيًٍَ, à ٍàêîو - هيهًم³‏ ًٍèïëهٍيèُ çلَنوهيèُ ٌٍàي³â يà ىîëهêَëè êàًîٍèيî؟ن³â; 3) ى³و ُëîًîô³ëàىè (َ ôîٍîٌèٌٍهى³ I) ³ ôهîô³ٍèيàىè (َ ôîٍîٌèٌٍهى³ II) â³نلَâà؛ٍüٌے ïهًâèييه ًîçن³ëهييے çàًےن³â (ٍîلٍî ïهًهيهٌهييے هëهêًٍîي³â) â ًهàêِ³éيèُ ِهيًٍàُ. خêèٌë‏âàëüي³ ³ â³نيîâي³ ٌèëè, ùî ٍَâîً‏‏ٍüٌے ïًè ïهًâèييîىَ ًîçن³ëهيي³ çàًےن³â, âèêîًèٌٍîâَ‏ٍüٌے نëے çن³éٌيهييے ُ³ى³÷يèُ ًهàêِ³é ôîٍîٌèيٍهçَ, ےê³ â ؟؟ â³نٌٍَي³ٌٍü يه ىîوٍَü â³نلَâàٍèٌے ىèىîâîë³ [25].

2. خء’ھتزب,جإزخؤب زہ سجخآب دذخآإؤإححك ؤخرث²ؤئإحـ

.1 صàًàêٍهًèٌٍèêà ïîًîنيîمî â³نâàëَ

×هًâîيîمًàنٌüêèé م³ًيè÷îïًîىèٌëîâèé ًàéîي ؛ îٌيîâيèى âَمëهنîلَâيèى ًàéîيîى لàٌهéيَ ³ يà يüîمî ïًèïàنà؛ ïًàêٍè÷يî يàéل³ëüّه هêîëîم³÷يî يهلهçïه÷يه يàâàيٍàوهييے, ٍàê ےê ٍٍَ يà â³نيîٌيî يهâهëèê³é ïëîù³ - 180êى2, ًîçٍàّîâàيî نâàيàنِےٍü âَم³ëüيèُ ّàٍُ ³ 211 مà â³نâهنهيî ï³ن ïîًîني³ â³نâàëè. ؤî 80% ٍهُيîمهييîمî يàâàيٍàوهييے â³نيîٌèٍüٌے ïëîù³ ïًèلëèçيî â 30 êى2, ےêà çيàُîنèٍüٌے â ىهوèً³÷÷³ ً³÷îê ءَمَ ³ ذàٍè, نه ïًîوèâà؛ ل³ëüّ³ٌٍü يàٌهëهييے ًàéîيَ ³ îنيî÷àٌيî ًîçٍàّîâàيî ٌ³ى âَم³ëüيèُ ّàٍُ.

ذèٌ. 1. رُهىà ًîçٍàَّâàييے ّàٍُ ³ ضاش يà ٍهًèٍîً³؟ ×هًâîيîمًàنٌüêîمî م³ًيè÷î - ïًîىèٌëîâîمî ًàéîيَ

س 1979 ًîِ³ ïًèلëèçيî â ًٍüîُ ê³ëîىهًٍàُ â³ن ٌ.ى.ٍ. رîٌي³âêà çلَنîâàيà ³ ââهنهيà â ن³‏ ِهيًٍàëüيà çلàمà÷َâàëüيà ôàلًèêà (ضاش) اہز „ثüâ³âٌèٌٍهىهيهًمî”, يà ےê³é çلàمà÷َ؛ٍüٌے âَم³ëëے, ùî âèنîلَâà؛ٍüٌے نهٌےٍüىà âَم³ëüيèىè ّàٍُàىè. ذ³÷يèé âèنîلٍَîê âَم³ëëے ٌêëàنà؛ ل³ëے 3,2 ىëي. ٍîي, ôàلًèêà ïهًهًîلëے؛ 2 ىëي. ٍîي. آ ًهçَëüٍàٍ³ ٍهُيîëîم³÷يîمî ïًîِهٌَ ٍَâîً‏‏ٍüٌے ٍâهًن³ ³ ً³نê³ â³نُîنè. زâهًن³ â³نُîنè ٌêëàنà‏ٍü 1,8 ىëي. ٍ/ً³ê, ً³نê³ â³نُîنè - 1,35 ىëي. ٍ/ً³ê. آ³نُîنè â³نيîٌےٍüٌے نî 4 êëàٌَ يهلهçïهêè. خٌيîâيèé ïîًîنيèé â³نâàë ضاش ىà؛ âèٌîٍَ 68 ىهًٍ³â ³ çàéىà؛ ïëîùَ êîëî 75 مà. آهًُ³âêà â³نâàëَ ïëîٌêà ç مîًلîى ïîٌهًهنèي³, âèٌîٍà ےêîمî 10-12 ىهًٍ³â. حàâêîëî مîًلà يà âهًُ³âِ³ â³نâàëَ, ًîçٍàّîâàي³ نîٌèٍü âهëèê³ çà ïëîùه‏, ïëîٌê³ â³نٌèïêè ïîًîنè, ےê³ â³نً³çيے‏ٍüٌے çà êîëüîًîى - ïًè îلٌٍهوهيي³ يàىè َ 2006 ًîِ³ يà ٍهًèٍîً³؟ ïîًîنيîمî â³نâàëَ ضاش ïهًهâàوàëè àًم³ë³ٍîâ³ ïîًîنè â îٌيîâيîىَ ÷îٍèًüîُ êîëüîً³â ÷îًيîمî, ÷هًâîيîمî, ٍهىيî-ٌ³ًîمî ٍà ٌ³ًî-وîâٍîمî, ےê³ ³ çàéىàëè îٌيîâيَ ïëîùَ ïîًîنيîمî â³نâàëَ(ذèٌ.2). دëîùà â³نâàëَ ٍهًàٌîâàيà يà 5 ٍهًàٌ, ّèًèيî‏ ïًèلëèçيî 8-10 ىهًٍ³â, ےê³ ٍَâîًèëèٌü çà ًàَُيîê نîً³م, ïî ےêèُ ؟çنےٍü âàوêîâàيٍàوي³ ىàّèيè(ذèٌ.3). ج³و نîًîمàىè-ٍهًàٌàىè çيàُîنےٍüٌے ٌُèëè âèٌîٍî‏ 10-12 ىهًٍ³â, ï³ن êٍَîى ïًèلëèçيî 45 مًàنٌَ³â. خٌيîâيَ ىàٌَ ïîًîنè ïîًîنيîمî â³نâàëَ ٌêëàنà‏ٍü àëهâًèٍèٌٍ³ ٍà àëهâًèٍîâ³ àًم³ë³ٍè. ہًم³ë³ٍàىè يàçèâà‏ٍü îٌàنêîâ³ ïîًîنè ç مًَïè مëèي, ےê³ يه يهٌٍَü ےâيèُ ٌë³ن³â ىهٍàىîًô³çىَ, يه ًîçىîêà‏ٍü àلî ًîçىîêà‏ٍü نَوه ٌëàلî َ âîن³. اà îïèٌîى ءîلًîâيèêà ِ³ àًم³ë³ٍè âèيèêëè ï³ن âîنî‏, â âîنîéىèù³, ùî ٌïîëَ÷àëîٌü ç ىîًهى ٍàê, ےê ³ ï³ùàيèêè, ç ےêèىè âîيè ïهًهّàًîâَ‏ٍüٌے, îٌيîâيèىè ٌêëàنîâèىè ÷àٌٍèيàىè ثüâ³âٌüêî-آîëèيٌüêîمî âَمëهيîٌيîمî لàٌهéيَ. حàےâي³ٌٍü ï³ًèٍَ (نî 1%) â àًم³ë³ٍàُ â³نâàëَ ٌâ³ن÷èٍü ïًî ٍه, ùî âîنيèé لàٌهéي ىàâ â ٌâî؛ىَ ٌêëàن³ نîٌٍàٍيüî ٌ³ًêîâîني‏. ہًم³ë³ٍè â îٌيîâي³é ٌâî؟é ىàٌ³ â³ن ٍهىيî-ٌ³ًîمî êîëüîًَ نî ÷îًيîمî, ³يêîëè ïîïهëےٌٍî-ٌ³ً³. حàâêîëî ïîًîنيîمî â³نâàëَ âèêîïàيà يهمëèلîêà نًهيàويà êàيàâà ٍà çيàُîنèٍüٌے يهâهëèêèé ٌٍàâ, ùî ٍَâîًèâٌے çà ًàَُيîê ٌٍîê³â ç â³نâàëَ. آîني³ ٌٍîêè ç â³نâàëَ ٌïîٌٍهً³مàëèٌü يàâ³ٍü َ لهçنîùîâèé ïهً³îن َ âèمëےن³ ًٌٍَىê³â, êً³ى ٍîمî êîëî ï³ني³ووے â³نâàëَ çà ًàَُيîê ٌٍîê³â ٌôîًىَâàëèٌü يهâهëèê³ ٌٍàâè. رَىà ً³÷يîمî ٌٍîêَ âîنè ç ïëîù³ ïîًîنيîمî â³نâàëَ, ًîçًàُîâàيà çà ىهٍîنîى ïًîôهٌîًà خم³؛âٌüêîمî, ٌêëàنà؛ 0,118•106ى3/ً³ê ç ًîçًàَُيêَ 0,00375 ى3/ٌهê. تèٌëîٍي³ٌٍü âîنè ³ç ً³çيèُ نوهًهë, âçےٍî؟ َ 2006-2007 ًً. لَëà يàٌٍَïيî‏: نèٌٍèëüîâàيà âîنà - pH 5.35, âîنà ç êًàيَ â ٌ.ى.ٍ. رîٌي³âêà - pH 7.65, âîنà ç êًàيَ َ ثüâîâ³ - pH 7.3, ٍهُي³÷يà âîنà (ٍàê çâàيà îلîًîٍêà) - pH 8.1, ٌٍ³÷يà âîنà ç â³نâàëَ - pH 2.74, ٌٍàâîê ل³ëے â³نâàëَ - pH 2.74, âîنà نًهيàويî؟ êàيàâè - pH 2.7-2.9, ٌٍàâîê ى³و â³نâàëîى ٍà ٌهëîى جهوèً³÷÷ے - pH 2.80.

آى³ٌٍ هëهىهيٍ³â َ âîن³ âèçيà÷هيèé ُ³ى³÷يèى ىهٍîنîى ٍà ىهٍîنîى ïîëَى`ےيî؟ ôîٍîىهًٍ³؟ يà ïًèëàن³ دشج - اخجا لَâ يàٌٍَïيèى: âى³ٌٍ Na, K َ 5 ًàç³â ل³ëüّه; Mg, Ca â 10 ًàç³â; Cl َ 1.5 ًàçè ل³ëüّه; S â 20-30 ًàç³â ل³ëüّه, ي³و أؤت. خ÷هâèنيî ٌïîٌٍهً³مà؛ٍüٌے ى³مًàِ³ے âàوêèُ هëهىهيٍ³â ç ï³نçهىيèىè ٍà يàنçهىيèىè âîنàىè, ٍàê ےê يàâ³ٍü يà â³نٌٍàي³ 80-300 ى â³ن â³نâàëَ ؟ُ âى³ٌٍ ïهًهâèùَ؛ أؤت â ê³ëüêà ًàç³â. اà ى³يهًàëîم³÷يèى ٌêëàنîى َ ïîًîن³ â³نâàëَ â ٌهًهنيüîىَ: àًم³ë³ٍَ - 97%, àëهâًîë³ٍَ - 17-28%, ï³ùàيèêَ - 2-20%, âَم³ëëے - 1-17%, ï³ًèٍَ - 1%, âîëîم³ٌٍü - 6-7%.

ص³ى³÷يèé ٌêëàن ïîًîنè (ٌهًهني³é ç 4 âèن³â) âèçيà÷هيèé àٍîىيî - àنٌîًلِ³éيèى ىهٍîنîى يàٌٍَïيèé: SiO2 - 56,2%; Fe2SO4 - 10,18%, Al2O3 - 23,71%; CaO - 0,99%; MgO - 0,73%; K2O - 2,44%; Na2O - 0,5%; SO3 - 7,55%; TiO2 - 1,09%. pH âîنيî؟ âèٍےوêè ïîًîنè لَâ ٍàêèى: ÷هًâîيà ïîًîنà - 4,5; ÷îًيà - 3,3; ٌ³ًà - 5,1; ٌ³ًî-وîâٍà - 3,0.

ذèٌ.2 اàمàëüيèé âèمëےن ïîًîنيîمî â³نâàëَ âَم³ëüيèُ ّàٍُ ضاش ٍà نًهيàويèُ êàيàâ - ç³ ٌٍîًîيè ôàلًèêè ( ٌ. ر³ëهِü رîêàëüٌüêîمî ًàéîيَ ثüâ³âٌüêî؟ îلëàٌٍ³)

ذèٌ. 3 اàمàëüيه çîلًàوهييے ïîًîنيîمî â³نâàëَ, ï³ن’؟çني³ نîًîمè نëے âàوêîمî ًٍàيٌïîًٍَ

ذèٌ. 4 آèن ïîًîنيîمî â³نâàëَ َ نîâوèيَ - ç ïîêàçîى ےًٌَيîٌٍ³ ٍَâîًهييے ٍà âèنîى âهًُ³âêè.

2.2 خل’؛êٍ نîٌë³نوهييے

ؤëے نîٌë³ن³â âèêîًèٌٍîâَâàëè هٍèîëüîâàي³ ïًîًîٌٍêè ïّهيèِ³. دّهيèِ‏ ïًîًîùَâàëè َ ÷àّêàُ دهًٍ³ يà ô³ëüًٍَâàëüيîىَ ïàïهً³, çâîëîوهيîىَ ًîç÷èيàىè çà ٌُهىî‏ ïîنàيî‏ يèو÷ه. حàٌ³ييے ïًîًîٌٍàëî َ ٍهىًےâ³ â ٍهًىîٌٍàٍ³ ïًè ٍهىïهًàًٍَ³ 24°ر ïًîٍےمîى ٌهىè ن³ل, ï³ٌëے ِüîمî ïًîâîنèëè ÷àٌٍèيَ نîٌë³نوهيü, ï³çي³ّه âèٌٍàâëےëè ًîٌëèيè يà ٌâ³ٍëî (ï³ن ëàىïè نهييîمî ٌâ³ٍëà ³ âèçيà÷àëè âى³ٌٍ ï³مىهيٍ³â ôîٍîٌèيٍهçَ). اà êîيًٍîëü ïًèéىàëè ًîٌëèيè, âèًîùهي³ يà نèٌٍèëüîâàي³é âîن³. ذîٌëèيè ٌٍàâèëè ï³ن ëàىïè نهييîمî ٌâ³ٍëà يà 3 ني³.

2.3 رُهىà نîٌë³نَ

1. تîيًٍîëü;

. 1 م. çîëè +100 م. ÷هًâîيî؟ ïîًîنè;

. 2 م. çîëè +100 م. ÷هًâîيî؟ ïîًîنè;

. 2.5 م. çîëè +100 م. ÷هًâîيî؟ ïîًîنè;

. 5 م. çîëè +100 م. ÷هًâîيî؟ ïîًîنè;

. 10 م. çîëè +100 م. ÷هًâîيî؟ ïîًîنè;

. 1 م. çîëè +100 م. ÷îًيî؟ ïîًîنè;

. 2 م. çîëè +100 م. ÷îًيî؟ ïîًîنè;

. 2.5 م. çîëè +100 م. ÷îًيî؟ ïîًîنè;

. 5 م. çîëè +100 م. ÷îًيî؟ ïîًîنè;

. 10 م. çîëè +100 م. ÷îًيî؟ ïîًîنè

2.4 آèçيà÷هييے ىîًôîىهًٍè÷يèُ ïàًàىهًٍ³â

آèçيà÷àëè ىîًôîىهًٍè÷ي³ ïîêàçيèêè هٍèîëüîâàيèُ ïًîًîٌٍê³â ïّهيèِ³, âèى³ً‏‏÷è نîâوèيè ³ ٌèًَ ىàٌè ïàمîي³â ٍà êîًهي³â يà ٌüîىَ نîلَ ًîٌٍَ يà ًîç÷èيàُ, ےê³ ïîنàي³ âèùه. جàٌَ âèçيà÷àëè çâàوَâàييےى يà هëهêًٍîييèُ âàمàُ, نîâوèيَ çà نîïîىîمî‏ ى³ë³ىهًٍîâîمî ïàïهًَ.

2.5 آèçيà÷هييے âى³ٌٍَ âîني‏ ïهًîêٌèنَ

ؤëے âèçيà÷هييے âى³ٌٍَ âîني‏ ïهًîêٌèنَ ًîٌëèييèé ىàٍهً³àë (1م.) مîىîمهي³çَâàëè ٍà هêًٌٍàمَâàëè 10 ىë, 1/15 ىج ôîٌôàٍيèى لَôهًîى (ًح =7,0). أîىîمهيàٍ ô³ëüًٍَâàëè ÷هًهç ô³ëüًٍè طîٍà ï³ن âàêََىîى. ؤëے âèçيà÷هييے ïهًîêٌèنَ âîني‏ نî 1 ىë ô³ëüًٍàٍَ نîنàâàëè 3 ىë 0,1 % ز³(SO4)2 ³ âèًٍèىَâàëè 5 ُâ. ²يٍهيٌèâي³ٌٍü çàلàًâëهييے âèçيà÷àëè ïًè 410 يى يà تشت-3.آى³ٌٍ ïهًîêٌèنَ âîني‏ ًîçًàُîâَâàëè َ ىم يà 1م ىàٌè ٌèًî؟ ًه÷îâèيè.

2.6 آèçيà÷هييے àêٍèâيîٌٍ³ êàٍàëàçè

حàâàوêà ٍêàيèيè 1م, نîنàëè يà ê³ي÷èêَ ّïàٍهëے CaCO3 ³ 10 ىë نèٌٍ. âîنè, ًîçٍهًëè ³ ïًîô³ëüًٍَâàٍè. ؤîâهëè îل’؛ى ô³ëüًٍàٍَ نî 10 ىë, نîëèâà‏÷è âîنَ ÷هًهç ô³ëüًٍ.

تàٍàëàçيَ ًهàêِ³‏ çàïٌَêàëè نîنàâàييےى 0,1 ىë مîىîمهيàٍَ نî 2 ىë 0,03% ًîç÷èيَ ح2خ2. س ُîëîٌٍَ ïًîلَ çàى³ٌٍü مîىîمهيàٍَ âيîٌèëè 0,1 ىë نèٌٍèëüîâàيî؟ âîنè. ذهàêِ³‏ çَïèيےëè ÷هًهç 5 ُâèëèي نîنàâàييےى 1 ىë 4% ًîç÷èيَ ىîë³لنàٍَ àىîي³‏.

²يٍهيٌèâي³ٌٍü çàلàًâëهييے ُîëîٌٍî؟ ٍà نîٌë³نيî؟ ïًîل âèçيà÷àëè ٌïهêًٍîôîٍîىهًٍè÷يî ïًè نîâوèي³ ُâèë³ 410 يى ïًîٍè êîيًٍîëüيî؟ ïًîلè, َ ےêَ çàى³ٌٍü ïهًîêٌèنَ âîني‏ âيîٌèëè 2 ىë âîنè.

ہêٍèâي³ٌٍü êàٍàëàçè âèçيà÷àëè çà ôîًىَëî‏:

 ,

نه, إ - ً³çيèِے هêٌٍèيِ³؟ ُîëîٌٍî؟ ٍà نîٌë³نيî؟ ïًîل;- çàمàëüيèé îل’؛ى ٌَى³ّ³ â ê‏âهٍ³; - ًîçâهنهييے âèُ³نيîمî هêًٌٍàêٍَ;

 - ىîëےًيèé êîهô³ِ³؛يٍ هêٌٍèيِ³؟ êîىïëهêٌَ ح2خ2 ç ىîë³لنàٍîى àىîي³‏ ً³âيèé 22200 ج-1*ٌى-1, â ًîçًàَُيêàُ âèêîًèٌٍîâَâàëè âهëè÷èيَ ى³ë³ىîëےًيîمî êîهô³ِ³؛يٍà هêٌٍèيِ³؟, âèًàوهيَ ےê 22,2 ٌى-1* ىêىîëü-1;

ر - êîيِهيًٍàِ³ے ل³ëêà; - ÷àٌ ًهàêِ³؟;

à - îل’؛ى هêًٌٍàêٍَ;

- نîâوèيà îïٍè÷يîمî ّëےَُ.

خًٍèىàي³ ًهçَëüٍàٍè âèًàوàëè â ىجîëü ح2خ2/ُâ ىم ل³ëêà.

2.7 آèçيà÷هييے êîيِهيًٍàِ³؟ ل³ëêَ

جهٍîن لàçَ؛ٍüٌے يà çâ’ےçَâàيي³ ç ل³ëêàىè îنيîمî ç êèٌëèُ لàًâيèê³â - êَىàٌ³ ٌèيüîمî. دًè çâ’ےçَâàيي³ ç ل³ëêàىè ٌïهêًٍ ïîمëèيàييے لàًâيèêà çى³ي‏؛ٍüٌے. ²يٍهيٌèâي³ٌٍü çàلàًâëهييے çàëهوèٍü â³ن êîيِهيًٍàِ³؟ ل³ëêَ َ ïًîل³.

ؤëے âèçيà÷هييے ل³ëêَ çى³َّâàëè 1,5 ىë نîٌë³نوَâàيîمî ًîç÷èيَ ³ç 1,5 ىë. ًîç÷èيَ ءًهنôîًنà. ×هًهç 20-30 ُâ. âèى³ً‏âàëè ïîمëèيàييے ٌâ³ٍëà ïًè نîâوèي³ ُâèë³ 595 يى ïًîٍè êîيًٍîëüيî؟ ïًîلè, ےêà يه ى³ٌٍèëà ل³ëêَ. تîيِهيًٍàِ³‏ ل³ëêَ âèçيà÷àëè çà نîïîىîمî‏ êàë³لًَâàëüيîمî مًàô³êà ³ ïهًهًàُîâَâàëè َ ىم يà 1 م ًîٌëèييîمî ىàٍهً³àëَ.

3.ذإاسثـزہزب ؤخرث²ؤئإحـ زہ ¯صحھ خءأخآخذإححك

3.1 جîًôîىهًٍè÷ي³ ïîêàçيèêè ïًîًîٌٍê³â ïّهيèِ³ çà ن³؟ âèٍےوê³â ³ç ïîً³ن

دهًّèى هٍàïîى َ يàّ³é ًîلîٍ³ لَëî âèçيà÷هييے ىîًôîىهًٍè÷يèُ ïîêàçيèê³â (ٍàلë. 1) َ هٍèîëüîâàيèُ ïًîًîٌٍê³â ïّهيèِ³ نëے ç’ےٌَâàييے ٌٍ³éêîٌٍ³ ًîٌëèيè نî ٍîêٌè÷يèُ ÷èييèê³â نàيîمî ïîًîنيîمî â³نâàëَ, ےêèىè ؛ يèçüêه ًح ³ âهëèêèé âى³ٌٍ آج, ےê³ ïهًهâèùَ‏ٍü أؤت َ نهٌےٍêè ³ ٌîٍي³ ًàç³â. ءَëè çًîلëهي³ âîني³ ًîç÷èيè آج.

زàلëèِے 1

آïëèâ âîنيèُ âèٍےوîê ç ٌَلًٌٍàٍ³â ïîًîنيîمî â³نâàëَ âَم³ëüيèُ ّàٍُ ٍà çîëè ؤîلًîٍâ³ًٌüêî؟ زإر يà ىîًôî ىهًٍè÷ي³ ïîêàçيèêè هٍèîëüîâàيèُ ïًîًîٌٍê³â ïّهيèِ³

ؤàي³ ٍàلëèِ³ 1 ïîêàçَ‏ٍü,ùî â ل³ëüّ³é ى³ً³ âèٍےوêè ç ïîً³ن âïëèâà‏ٍü ل³ëüّه يà êîً³يü, ي³و يà ïàم³ي. اà ن³؟ âèٍےوîê ÷هًâîيî؟ ٍà ÷îًيî؟ ïîً³ن ٌïîٌٍهً³مàëîٌü çىهيّهييے ًîçى³ً³â ٍà ىàٌè êîًهيے يà 4 - 11%. حàٍîى³ٌٍü نîâوèيà ٍà ىàٌà ïàمîيà ïًàêٍè÷يî يه ى³يےëàٌü, à â نهےêèُ âèïàنêàُ ٌïîٌٍهً³مàëîٌü çل³ëüّهييے نîâوèيè ٍà ىàٌè ïàمîيà â³نيîٌيî êîًهيے. ا âèêîًèٌٍàيèُ êîيِهيًٍàِ³é çîëè يàéêًàùèé هôهêٍ ن³؟ يà ïîêàçيèêè âèےâèëà êîيِهيًٍàِ³ے 2م. يà 100ىë âîنè(1:50). ذîٌëèيè, ùî çًîٌٍàëè يà ٌَى³ّ³ ïîً³ن ٍà çîëè ïًîےâëےëè êًàù³ ًîٌٍîâ³ ïًîِهٌè ³ يàلèًàëè ل³ëüَّ ل³îىàٌَ.

زàلëèِے 2

آïëèâ âîنيèُ âèٍےوîê ç ٌَى³ّهé ٌَلًٌٍàٍ³â ٍà ً³çيèُ êîيِهيًٍàِ³é çîëè يà ىîًôîىهًٍè÷ي³ ïîêàçيèêè هٍèîëüîâàي³ ïًîًîٌٍê³â ïّهيèِ³

اà ن³؟ âèٍےوîê ٌَى³ّ³ ً³çيèُ êîيِهيًٍàِ³é çîëè ç ÷îًيî‏ ٍà ÷هًâîيî‏ ïîًîنî‏, êًàùî‏ يà ÷îًي³é ïîًîن³ âèےâëے؛ٍüٌے 2م. يà 100م. ïîًîنè, à يà ÷هًâîي³é - 2,5م. يà 100م. ïîًîنè.

3.2 آèçيà÷هييے àêٍèâيîٌٍ³ êàٍàëàçè َ ïًîًîٌٍêàُ ïّهيèِ³ çà ن³؟ âîنيèُ âèٍےوîê ç ïîً³ن

تàٍàëàçà - ِه îنèي ³ç ôهًىهيٍ³â àيٍèîêٌèنàيٍيîمî çàُèٌٍَ, ےêèé, ےê ³ ïهًîêٌèنàçà, لهًه َ÷àٌٍü َ çيهّêîنوهيي³ ح2خ2 , ùî ٍَâîً‏؛ٍüٌے çà ن³؟ ًٌٍهٌîâèُ ÷èييèê³â. تàٍàëàçà êàٍàë³çَ؛ ًîçùهïëهييے ïهًîêٌèنَ âîني‏ نî êèٌي‏ ٍà âîنè, çàïîل³مà‏÷è ٍèى ٌàىèى éîمî ٍîêٌè÷يîىَ هôهêٍَ, ïًîٍه يà â³نى³يَ â³ن ïهًîêٌèنàç âîيà يه ïîًٍهلَ؛ â³نيîâيîمî ٌَلًٌٍàٍَ.

زàلëèِے 3

آèçيà÷هييے àêٍèâيîٌٍ³ êàٍàëàçè â هٍèîëüîâàيèُ ïًîًîٌٍêàُ ïّهيèِ³ çà ن³؟ âîنيèُ âèٍےوîê ç ïîً³ن

.3 آèçيà÷هييے âى³ٌٍَ ïهًîêٌèنَ âîني‏ َ ïًîًîٌٍêàُ ïّهيèِ³ çà ن³؟ âîنيèُ âèٍےوîê ç ïîً³ن

آ³نîىî, ùî يàمًîىàنوهييے àêٍèâيèُ ôîًى êèٌي‏ (ہشت), نî ےêèُ يàëهوèٍü ح2خ2, ââàوà؛ٍüٌے îني³؛‏ ç êë‏÷îâèُ ًهàêِ³é ًîٌëèييèُ êë³ٍèي يà ن³‏ ًٌٍهٌîâèُ ôàêٍîً³â. دًè ن³؟ àل³îٍè÷يèُ ÷èييèê³â َ ًîٌëèي âèيèêà؛ îêèٌë‏âàëüيèé ًٌٍهٌ, âيàٌë³نîê ےêîمî â³نلَâà؛ٍüٌے يàنïًîنَêِ³ے àêٍèâيèُ ôîًى êèٌي‏, ےê³ ىîوٍَü يهêîيًٍîëüîâàيî ًهàمَâàٍè ç ل³ëêàىè, ë³ï³نàىè, يَêëه؟يîâèىè êèٌëîٍàىè, ïîًََّ‏÷è ؟ُ ًٌٍَêًٍََ.

زàلëèِے 4

آى³ٌٍ ïهًîêٌèنَ âîني‏ َ هٍèîëüîâàيèُ ïًîًîٌٍêàُ ïّهيèِ³

رïîٌٍهً³مà‏ٍüٌے â³نى³ييîٌٍ³ â àêٍèâيîٌٍ³ êàٍàëàçè َ ïًîًîٌٍê³â ïّهيèِ³ çà ًîٌٍَ يà âèٍےوêàُ çîëè ٍà îلîُ ïîً³ن. حà ٌَى³ّàُ çîëà + ÷îًيà ïîًîنà ٌïîٌٍهً³مàâٌے ٌèيهًم³çى, ùî âèےâëے؛ٍüٌے َ çل³ëüّهي³ àêٍèâيîٌٍ³ êàٍàëàçè, ٍîن³ ےê يà ٌَى³ّ³ ÷هًâîيà ïîًîنà ³ çîëà يàâïàêè çيèوهييے àêٍèâيîٌٍ³ ôهًىهيٍَ.

ظî ٌٍîٌَ؛ٍüٌے çى³ي âى³ٌٍَ ïهًîêٌèنَ âîني‏, ٍî âîيè êîًهمَâàëè ç àêٍèâي³ٌٍ‏ êàٍàëàçè.

آبرحخآتب

ؤîٌë³نوهيî âïëèâ âèٍےوîê ٌَلًٌٍàٍ³â ïîًîنيîمî â³نâàëَ ٍà çîëè يà ًîٌٍîâ³ ٍà ل³îُ³ى³÷ي³ ïîêàçيèêè ïًîًîٌٍê³â ïّهيèِ³.

ذîٌٍîâ³ ïîêàçيèêè ïًîًîٌٍê³â çà ن³؟ ٌَى³ّهé لَëè êًàùèىè, ي³و çà ن³؟ îêًهىèُ êîىïîيهيٍ³â.

آ³نى³÷هيî çى³يè âى³ٌٍَ H2O2 ٍà àêٍèâي³ٌٍü êàٍàëàçè çà ن³؟ âèٍےوîê çîëè, ٌَلًٌٍàٍ³â ٍà ؟ُ ٌَى³ّهé.

آèےâëهي³ îïٍèىàëüي³ êîيِهيًٍàِ³؟ çîëè نëے نîنàâàييے نî ÷îًيî؟ ٍà ÷هًâîيî؟ ïîًîنè.

زàêèى ÷èيîى, نîنàâàييے çîëè نî ٌَلًٌٍàٍ³â â ïهâيèُ êîيِهيًٍàِ³ے نîِ³ëüيî نî âèêîًèٌٍàييے â ïًàêٍèِ³ ô³ٍîىهë³îًàِ³؟.

ردبرخت آبتخذبرزہحبص ؤئإذإث

1. ءهëîâà ح.ہ. فêîëîمèے, ىèêًîىîًôîëîمèے, àيًٍîïîمهيهç ëهٌيûُ ïî÷â ٌٍهïيîé çîيû سêًàèيû. - ؤيهïًîïهًٍîâٌê: èçن-âî ؤأس, 1997. - 260 ٌ.

. ءهٌٌîيîâà آ.د., جèُàéëîâ خ.ش., تîًûٍîâà ہ.ب. ؤèيàىèêà ïèمىهيٍîâ è َمëهâîنîâ â ëèٌٍüےُ àêàِèè لهëîé, ïًîèçًàٌٍà‏ùهé â ًàçëè÷يûُ ëهٌîًàٌٍèٍهëüيûُ ٌَëîâèےُ // آîïًîٌû ٌٍهïيîمî ëهٌîâهنهيèے è îًُàيû ïًèًîنû. - ؤيهïًîïهًٍîâٌê: ؤأس, 1976. - ر.100-105.

. ءîينàًü أ., ؤîنàٍêî ف. رèيمهيهٍè÷هٌêèه ٌَêِهٌٌèè ًàٌٍèٍهëüيîمî ïîêًîâà يà ïîًîنàُ يàنَمîëüيîé ٍîëùè ہëهêٌàينًèéٌêîمî لًَîَمîëüيîمî ىهٌٍîًîونهيèے // أًَنû ؤيهïًîïهًٍîâٌêîمî رصب, 1974, ٍ. 26. - ر. 50-61.

. ءًَنà ذ.ب. ہيًٍîïîمهييàے ًٍàيٌôîًىàِèے ôëîًû. - ت.: حàَê, نَىêà, 1991 - 168 ٌ.

. ءےëëîâè÷ ق.د. جهٍîن ôèٍîىهëèîًàِèè/ حàَ÷ي. îٍ÷هٍ çà 1945 م. سêً. èي-ٍà àمًîëهٌîىهëèîًàِèè. - تèهâ -صàًüêîâ. 1945.-ر. 105-148.

. أëàنêîâà ث.ب. بٌïîëüçîâàيèه ًهêَëüٍèâèًîâàييûُ çهىهëü â ٌهëüٌêîى è ëهٌيîى ُîçےéٌٍâه. - ج.: آحببزفبرصء 1977. - 53 ٌ.

. أîًلَيîâ ح.ب., زًàâëههâ ہ.د., تًàٌàâèي ہ.د. è نً. جهٍîنè÷هٌêèه َêàçàيèے ïî ًهêَëüٍèâàِèè çهىهëü, يàًَّهييûُ ïًîىûّëهيîٌٍûî. - ؤيهïًîïهًٍîâٌê: ؤأس, 1979.-51 ٌ.

. اâهًêîâٌêèé آ.ح. ءèî‎êîëîمè÷هٌêîه îلîٌيîâàيèه ëهٌيîé ًهêَëüٍèâàِèè çهىهëü, يàًَّهييûُ َمîëüيîé ïًîىûّëهييîٌٍü‏ اàïàنيîمî ؤîيلàٌٌà // خُîًîيà نîâê³ëëے: هêîëîم³÷ي³, îٌâ³ٍےيٌüê³, ىهنè÷ي³ àٌïهêٍè. جàٍهً³àëè III آٌهَêًà؟يٌüêî؟ êîيôهًهيِ³؟. ² ÷àٌٍèيà- تًèâèé ذ³م, 1998. - ر 18-26.

. تàëàّيèêîâ ق.إ., اàêًوهâٌêèé ؤ.ہ., ءàëàُيèيà ز.ب. ؤهéٌٍâèه çàٌَُè è ïهًهَâëàويهيèے يà àêٍèâàِè‏ êèٌëîًîنà è ٌèٌٍهىَ çàùèٍû îٍ îêèٌëèٍهëüيîé نهًٌٍَêِèè â êîًيےُ ے÷ىهيے // شèçèîëîمèے ًàٌٍهيèé. - 1992. - ز. 39, âûï. 2. - ر. 263-269.

. تàًïهِü ق.آ., ہê³ي³يà أ.ھ. ²ينَêَâàييے ٍهًىîٍîëهًàيٍيîٌٍ³ ًîٌëèييèُ êë³ٍèي àمهيٍàىè îêèٌë‏âàëüيîمî ًٌٍهٌَ // جîëîنü ³ ïîٌٍَï ل³îëîم³؟. ال³ًيèê يàَêîâèُ ٌٍàٍهé دهًّî؟ ج³ويàًîنيî؟ êîيôهًهيِ³؟ ٌٍَنهيٍ³â ٍà àٌï³ًàيٍ³â. - ثüâ³â: رïîëîٌ, 2005. - ر.152.

. تîينًàٍ‏ê إ.ح. بٌٌëهنîâàيèے è ïًàêٍèêà ًهêَëüٍèâàِèè يàًَّهييûُ çهىهëü â ؤîيلàٌٌه // بيًٍîنَêِèے è àêêëèىàٍèçàِèے ًàٌٍهيèé. - ت., 1985, âûï. 3. - ر. 3-6.

. تَçيهِîâ آ.آ., ذàêèٍيèê آ.ق., رàنàيîâ ح.أ. è نً. س÷àٌٍâَ‏ٍ ëè ïîëèàىèيû â نèٌٍàيِèîييîé ïهًهنà÷ه ًٌٍهٌٌîًيîمî ٌèميàëà َ ًàٌٍهيèé // شèçèîëîمèے ًàٌٍهيèé. - 2002. - ز. 49, ¹1. - ر. 136-147.

. تَ÷هًےâèé آ.د. سًلîهêîëîم³ے. - ثüâ³â: رâ³ٍ, 1999. - 360 ٌ.

. تَ÷هًےâûé آ.د. إêîëîم³ے. - ثüâ³â: رâ³ٍ, 2000. - 500 ٌ.

.ثîممèيîâ ء.ب., تîًهِêèé أ.ر., تèًè÷هê ث.ر. بٌïîëüçîâàيèه âهمهٍàِèîييîمî îïûٍà ïًè ïîنلîًه ïîًîن نëے ëهٌîيàٌàونهيèé يà îٍâàëàُ تًèâîًîوüے / حàَ÷يûه ًٍَنû سêً. ٌ-ُ àêàنهىèè, âûï. 94, 1973. - ر. 4-6.

. ئَêîâ رد. ہيًٍîïîمهييûه ٌَêِهٌٌèè îٍâàëîâ َمîëüيûُ ّàٍُ ؤîيلàٌٌà. - ہâٍî-ًهô. نèٌ. ê. ل. ي., ؤيهïًîïهًٍîâٌê, 2000. - 19 ٌ.

. جهًêَëîâ آ.ہ. خًُàيà ïًèًîنû يà َمîëüيûُ ّàٍُàُ. - ج.: حهنًà, 1981. - 183 ٌ.

. ج³ًîّيè÷هيêî خ.ر. ء³îمهيهç, ô³ç³îëîم³÷يà ًîëü ٍà âëàٌٍèâîٌٍ³ êàٍàëàç //ء³îïîë³ىàًè ³ êë³ٍèيà. - 1992. - ز.8, ¹ 6. - ر. 59-77.

. دàيàٌ ذ.ح. ہمًî‎êîëîمè÷هٌêèه îٌيîâû ًهêَëüٍèâàِèè çهىهëü.- ثüâîâ: بçن-âî ثأس, 1989.-158 ٌ.

. دهٌêèي ہ.آ. آçàèىîنهéٌٍâèه àêٍèâيîمî êèٌëîًîنà ٌ ؤحت // ءèîُèىèے. - 1997. - ز. 62, âûï. 12. - ر. 1571-1578.

. رàىَèëîâ آ.ؤ. دًîمًàىىèًَهىàے êëهٍî÷يàے ٌىهًٍü َ ًàٌٍهيèé // رîًîٌîâٌêèé îلًàçîâàٍهëüيûé وًَيàë. - 2001. - ز. 7, ¹10. - ر. 13.

. رًٍَهâ ج.ب., بٌàêîâ آ.ب., طïàêîâà آ.ء., تàًàâàهâ آ.ك., رهىهييûé آ.ب., دîïهëü ء.ر. ثüâîâٌêî-آîëûيٌêèé êàىهييîَمîëüيûé لàٌٌهéي. أهîëîمî-ïًîىûّëهييûé î÷هًê. -ت.: حàَê, نَىêà, 1984. - 273 ٌ.

. رَêà÷هâ آ.ح. خٌيîâû ëهٌيîé ٍèïîëîمèè è لèîمهîِهيîëîمèè, ٍ.1. - ث.: حàَêà, 1972.- 393 ٌ.

. زًàâëههâ ہ.د., ثûينو ہ.أ., اâهًêîâٌêèé آ.ح. شèçèêî-ُèىè÷هٌêèه îٌîلهييîٌٍè ّàٍُيûُ ïîًîن è يàٌûïيûُ ïî÷âîمًَيٍîâ َ÷àٌٍêîâ ëهٌيîé ًهêَëüٍèâàِèè â اàïàنيîى ؤîيلàٌٌه // ءèîمهîِهيîëîمè÷هٌêèه îٌîلهييîٌٍè ëهٌîâ دًèٌàىàًüے è èُ îًُàيà. - ؤيهïًîïهًٍîâٌê, 1981. - ر. 49-59.

. طèïىàي ث.ث. فëهêًٍîييàے ًٌٍَêًٍَà è ôَيêِèے ُëîًîôèëëîâ è èُ ôهîôèٍèيîâ // شîٍîٌèيٍهç. - 1987. -ز.1. - ر. 403-120.

.Foyer C., Lelandis M., Kunert K. Photooxidative stress in plants // Physiol. Plant. - 1994. - Vol. 92. - P.717.

. Siedov J. Plant lipoxygenase: structure and function // Plant Mol. Biol. - 1991. - Vol. 42. - P. 145-188.

ذàçىهùهيî يà Allbest.ru