Особливості реалізації соціально-трудових відносин в Київській області

Особливості реалізації соціально-трудових відносин в Київській області

ВСТУП

В сучасних умовах розвитку ринкової економіки проблема регулювання соціально-трудових відносин є досить актуальною. Адже всім нам добре відомі проблемні питання, які пов'язані, перш за все, з низькою продуктивністю праці, низьким рівнем доходів, низькою якістю праці, високим рівнем корупції та порушенням норм трудового законодавства. Тому саме ці важливі питання потребують термінового дослідження.

Соціальні відносини - це відносини між різними соціальними групами та окремими індивідами які складаються з огляду на їхнє суспільне становище, спосіб та уклад життя, умов формування та розвитку особистості, соціальних спільнот. Такі відносини нерозривно пов'язані з трудовими відносинами й обумовлені ними. Соціально - трудові відносини - це взаємодія та взаємозалежність суб'єктів цих відносин, яка виникає в процесі праці та спрямована на регулювання умов трудового життя.

Актуальність теми обумовлена визначенням соціально-трудового потенціалу і перспективи його реалізації в Київській області, що є визначальним для майбутнього всієї України.

Об'єктом дослідження даної роботи є соціально-трудові відносини в Київській області. Предметом дослідження є соціально-трудові відносини, як вид соціальних відносин.

Метою роботи є дослідження особливостей реалізації соціально-трудових відносин в Київській області.

Завдання роботи - дослідження в Київській області загальної демографічної характеристики, договірного регулювання соціально-трудових відносин, організації оплати праці, організації робочого місця працівника, галузевого аспекту соціально-трудових відносин, особливостей розвитку галузей національної економіки, аналіз економічної активності населення, аналіз рівня життя населення.

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

трудовий життя договірний працівник

1.1 Загальна соціально - демографічна характеристика регіону

Територія Київської області розташована на півночі України в басейні середньої течії Дніпра. На сході Київська область межує з Чернігівською і Полтавською, на півдні - з Черкаською, південному заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською, на півночі - з Гомельською областю Республіки Білорусь.

Київщина розташована на півночі України в басейні середньої течії Дніпра. Її територія розташована у межах двох природних зон - зони змішаних лісів (Провінція Полісся) та Лісостепу, що обумовлює розмаїття природних ресурсів регіону.

Лісові масиви області розташовані на території нерівномірно, в одних адміністративних районах їх площі обмежені, а в других - обширні.

Лісистість області складає 21 % і коливається в розрізі районів від 2,0 % в зоні Лісостепу до 53,8 % в зоні Полісся. Загальний запас деревостанів становить - 90,9 млн. куб. м, в тому числі хвойних лісових насаджень - 62,9 млн. куб. м.

Річкова мережа області переважно належить до басейну р. Дніпро і тільки незначна частина річок на півдні області до басейну р. Південний Буг.

Території, що покриті поверхневими водами в області займають 175,1 тис. га, що відповідає 6,2 % загальної території.

Корисні копалини Київщині - це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцові піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод. У порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні копалини бідна. ЇЇ мінерально-сировинна база на 16,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта - це руди рідкісних металів, питні, технічні та мінеральні води [1].

Розглянемо динаміку структури чисельності населення в Київській області та в Україні в цілому, яка зображена в таблиці 1.1 (Додаток А), а також на рисунках 1.1 та 1.2.

Рис. 1.1 - Структура населення Київської області у 2001, 2006, 2011 - 2013 роках

Рис. 1.2 - Структура населення України у 2001, 2006, 2011 - 2013 роках

Із даної таблиці ми бачимо, що з кожним роком населення у сільській місцевості зменшується. Це спостерігається як і в Київській області, так і в Україні. Ця проблема візуально зображена на рисунках 1.1 та 1.2.

З рисунків можна зробити чіткий висновок, що зменшення сільського населення не можна обґрунтувати лише міграцією сільських жителів з села в місто, адже в містах України також спостерігався спад кількості населення.

Виходячи з стрімких темпів скорочення сільського населення та чисельності сільських населених пунктів, які характерні для переважної більшості областей України, можна зробити очевидний висновок про зменшення ролі села в Україні, а заглибившись в структуру міграційних потоків з села в місто, взагалі вимальовуються невтішні перспективи [2].

Хоча ситуація в Київській області є дещо іншою, і з графіка 1.1 видно, що справді міграція з села у місто відбувалася, але зменшення сільського населення було різкішим ніж збільшення кількості міського, що означає, що зросла смертність в сільській місцевості.

За розрахунковий період з 2006 по 2013 рік, число міських мешканців по країні загалом зменшилося з 32 млн. 146 тис. до 31 млн. 179 тис., тобто на 967 тис. чол. Всього скорочення чисельності громадян України за останніх 8 років сягнуло 2 млн. 69 тис. чол. Чисельність населення Київської області з 2006 по 2013 рік зменшилося на 41 тис. чол.

Проаналізувавши чисельність населення до працездатного (0-14 років), працездатного (15-64 років) та після працездатного (65 і старше) віку, ми бачимо, що чисельність до працездатного та після працездатного віку приблизно однакова. Це спостерігається як в Україні, так і в Київській області.

Соціально-економічними наслідками зростання частки осіб після працездатного віку у структурі населення стає збільшення споживання суспільних благ, спрямованих на соціальне забезпечення в старості. За умов обмеженості цих ресурсів поширюється бідність та поглиблюється нерівність за віком. Бідність населення похилого віку обумовлює посилення тиску осіб пенсійного віку на ринок праці та додаткові матеріальні обов’язки працездатних верств населення [3].

Також збільшення частки осіб старше працездатного віку посилює демографічне навантаження на працездатне населення. Високе і постійне зростання рівня старіння робочої сили (у середньому по Україні кожна п’ята економічно активна особа - старша п’ятдесяти років, а кожна чотирнадцята - старша працездатного віку) створює певні перешкоди для нормалізації процесів відтворення робочої сили, запровадження новітніх технологій і відповідної перекваліфікації працівників.

Зменшення чисельності осіб до працездатного віку свідчить про те, що відбувається зниження народжуваності і перехід до однодітності. Фахівці зазначають що дані тенденції стали характерною рисою демографічного старіння. Вони пов'язані зі змінами в дітородній поведінці населення, зумовленими, з одного боку, зовнішніми економічними умовами, які характеризують соціальний статус жінки у суспільстві, рівень її освіти, зайнятості, доходів, соціальної захищеності, а з іншого - ступенем задоволення особистих потреб та інтересів.

В Україні ці процеси також поєднуються із різким погіршенням здоров'я населення, у тому числі репродуктивного, високим рівнем смертності, що в розвинених країнах не спостерігається [4].

Всі проаналізовані дані є дуже невтішними, адже це означає, що відбувається депопуляція населення країни. Відкриті кордони, занепад охорони здоров’я, погіршення умов життя, економічна криза тощо, все це є причинами зменшення населення Україні.

Зазначені тенденції депопуляції істотно зменшують кількісні показники майбутнього трудового потенціалу, а це призводить до дефіциту трудових ресурсів.

Ураховуючи постійне зростання попиту на висококваліфікованих працівників, існує загроза подальшого погіршення економічної ситуації в Україні. Це може спричинити падіння життєвого рівня населення. І тому необхідні рішучі законопроекти, які дозволять хоча б зменшити швидкість депопуляції.

Висока смертність чоловіків працездатного віку є результатом комплексної дії багатьох причин. Зокрема, вона може бути пов’язана з відмінністю соціальних ролей чоловіків і жінок, їхньою різною схильністю до стресів, різним характером впливу економічної діяльності. Це зумовлює те, що вони більшою мірою беруть на себе ризики, пов’язані з цією діяльністю.

Необхідно також проаналізувати динаміку природного руху населення України та області (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Динаміка природного руху населення України та Київської області у 2006, 2011-2013 роках

У Київській області показник народжуваності є меншим від показника смертності. Хоча, кількість народжених з роками зростало і уже в 2013 році їх кількість сягала 20511 осіб, що на 3128 більше за 2001 рік. Хоча в період 2012-2013 років спостерігається зменшення кількості народжених.

Щодо померлих, то в цьому випадку спостерігається зменшення чисельності, адже кількість смертей за 13 років скоротилася на 4272, але природній приріст населення залишається з позначкою «мінус».

Така ж тенденція спостерігається і в Україні. Отже, темпи відтворення населення залишаються критичними.

Як вже зазначалося вище, зменшення населення характеризується не тільки смертністю населення і зменшенням народжуваності, а й міграційними процесами.

Найпершою причиною міграційних процесів є трудова міграція. Вона зумовлена відсутністю робочих місць в містах, областях і в країні загалом, що стає вирішальним поштовхом для пошуку кращого життя, можливостей забезпечити себе і свою родину.

Київська область багата на робочі місця, через те, що місто Київ є столицею України. Саме тому ця область є центром всіх компаній, заводів, фірм, підприємств, тощо. А отже сюди мігрують на заробітки з усієї країни.

Розглянемо динаміку показників механічного руху населення України та Київської області (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 - Динаміка показників механічного руху населення в Україні та в Київській області у 2001, 2006, 2011-2013 роках

У 2002 році міграційний приріст мав тенденцію до скорочення, адже саме в цей час країна була у стані перехідного періоду, що супроводжувалося відсутністю робочих місць. Тому вже у 2006 році цей показник мав вже додатне значення, що означає, що стан на ринку праці в цей період стабілізувався.

Вплив трудової міграції на демографічну ситуацію в Київській області та в Україні в цілому неоднозначний. Вона спричиняє підвищення рівня незареєстрованих шлюбів (через послаблення сімейних зв’язків унаслідок від’їзду одного з одружених на тривалий термін), що може негативно позначитися на народжуваності. Крім того, постійні поїздки та виснажлива праця погіршують здоров’я індивідів, унаслідок чого може настати передчасна смерть. Крім того, Україна віддає робочу силу з високоякісними освітніми, кваліфікаційними, віковими характеристиками. Теоретично міграційні переміщення мали б сприяти підвищенню кваліфікації працівників, однак, працюючи переважно на некваліфікованих роботах, вони втрачають свою кваліфікацію, що в результаті погіршує людський потенціал країни [5].

Як бачимо з таблиці, формування міграційних потоків відбулося через кризові умови перехідного періоду за наступних факторів: криза 2008 року, низька заробітна плата, зростання безробіття та вимушена неповна зайнятість, поширення бідності, високий рівень майнового розшарування населення.

Таким чином, аналіз існуючих тенденцій міграції робочої сили дає підстави стверджувати, що за даних обставин для економіки країни трудова міграція є позитивним фактором, що зменшує напругу на внутрішньому ринку праці, знижує показники безробіття. Однак міграційний потік українців закордон занадто великий, що негативно впливає на демографічну ситуацію. Отже, виникає необхідність формування виваженої державної політики щодо регулювання трудових міграцій. Тільки створення необхідних соціально-економічних й правових умов життя населення надасть можливість повернути міграційні потоки в цивілізоване русло та змусить їх працювати на розвиток вітчизняної економіки.

1.2 Особливості регіонального ринку праці

Ринок праці - сфера формування попиту <#"877940.files/image003.gif">

Рис. 1.4 - Економічно активне населення Київської області у 2001, 2006, 2011-2013 роках

За даними таблиці, з питань економічної активності Київської області, середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15-70 років у 2013 році порівняно з 2012 роком зменшилася на 0,1% та становила 807,8 тис. осіб. Із зазначеної кількості громадян 758,4 тис. осіб були зайняті економічною діяльністю, а решта - 49,4 тис. осіб, відповідно до методології Міжнародної Організації Праці (МОП), класифікувалися як безробітні. Чисельність економічно активного населення працездатного віку у 2013р. порівняно з 2012р. збільшилася на 0,7% та становила відповідно 767,9 тис. осіб, або 95,1% від чисельності зазначеної категорії населення віком 15-70 років. Рівень економічної активності населення віком 15-70 років збільшився з 63,2% у 2012р. до 63,4% у 2013р., а рівень економічної активності населення працездатного віку не змінився і становив 72,5%.

Чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2013р. порівняно з 2012р. збільшилася на 0,9 тис. осіб, або на 0,1% та становила 758,4 тис. осіб, з яких особи працездатного віку складали 718,5 тис., або 94,7%. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років збільшився за означений період в цілому по Київській області з 59,2% до 59,5%, а населення працездатного віку з 67,7% до 67,8%.

Упродовж 2013 року спостерігалася тенденція щодо зменшення обсягів безробіття. Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15-70 років у 2013р. порівняно з 2012р. зменшилася на 1,4 тис. осіб, або на 2,8% та становила 49,4 тис. осіб. Серед безробітних 29,6 тис. осіб, або 59,9% складали мешканці міських поселень, решту - жителі сільської місцевості. Рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) у цілому по Київській області впродовж 2012р. зменшився на 0,2% та становив 6,1% економічно активного населення зазначеного віку, серед населення працездатного віку - 6,4%.

З графіку ми також бачимо, що відносно 10 та 5 років назад економічна активність населення, зайнятість економічно активного населення як у віці 15-70 років, так і працездатного віку, значно зменшилась, хоча останні 3 роки їхня чисельність почала зростати.

Різке зниження може бути пов’язане зі зменшенням чисельності населення області, міграцією, небажання працювати через низку таких причин як недостатня кількість вакансій, що подаються підприємствами в центри зайнятості, низький рівень пропонованої заробітної плати на більшості з них, несвоєчасна їх виплата, проблеми з працевлаштуванням випускників навчальних закладів, якість підготовки робітничих кадрів, тощо.

Для порівняння показників економічно активного населення Київської області з показниками по Україні, розглянемо рис. 1.5.

Рис. 1.5 - Економічно активне населення України у 2001, 2006, 2011-2013 роках

Якщо порівняти дані з показниками в Україні, то можна зробити висновок, що відмінність чисельності економічно активного населення у віці 15 - 70 років, а також працездатного віку, є не значною, та у обох випадках в періоді 2001 по 2006 спадає, а у останні 3 роки - зростає. Така ж ситуація спостерігається і в чисельності зайнятого населення. Відповідно у період останніх років з 2011 по 2013 рік, чисельність безробіття зменшилася пропорційно збільшенню зайнятому населенню.

У Київській області за віковими групами найвищий рівень безробіття спостерігався серед молоді у віці 15−24 роки (13,5%).

Слід відмітити, що рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) на 3,9% перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (6,1% проти 2,2%).

У порівнянні з іншими регіонами країни рівень безробіття (за методологією МОП) населення області віком 15-70 років займає четверту сходинку. При цьому, він був на 3,5% менше за максимальне значення цього показника в Чернігівській та Тернопільській областях (9,8%), менше на 0,5% за показник по Харківській області(6,8%) та на 0,8% більше за мінімальне в м. Києві (5,5%). Основними причинами незайнятості безробітних віком 15−70 років (за методологією МОП) у 2013р. виступали: звільнення за власним бажанням (43,1%), вивільнення з причин економічного характеру (23,8%), не працевлаштованість після закінчення навчальних закладів (14,8%).

Рівень зайнятості населення щороку коливається у бік збільшення в середньому на 0,3-0,4% У 2012 році рівень зайнятості по області менший за більш високі показники по Україні, а саме на 5,3% по м. Київ - 64,5%, на 2,2% по Дніпропетровській області.

Пропозиція робочої сили значно перевищує попит на неї. На одне вільне робоче місце претендує 12 осіб серед службовців та працівників сфери торгівлі. Найбільша пропозиція робочої сили серед технічних службовців - 14 осіб на одне вільне робоче місце, найменша пропозиція серед менеджерів-професіоналів - 4 особи.

1.3 Оплата праці в регіоні

Доходи населення є одним з найважливіших показників, що характеризує рівень економічного і соціального стану суспільства. В Україні доходи формуються в основному із заробітної плати, доходів від власності та від підприємницької діяльності, і державних трансфертів. Від рівня доходів безпосередньо залежить рівень забезпечення населення матеріальними та культурними благами, стан здоров’я і відтворення робочої сили. Держава прямо або опосередковано впливає на номінальні та реальні доходи населення, тому вивчення цієї проблеми є актуальним, особливо в регіональному розрізі.

Розглянемо розподіл населення Київської області за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів у місяць, таблиця 1.5.

Таблиця 1.5 - Розподіл населення Київської області за доходами за 2006, 2011 - 2013 роки

Проаналізувавши таблицю 1.4 зазначимо, що у 2006 році найбільше населення отримувало дохід до 480 грн. (60,8%), у 2011 році у межах від 1920,1 до 2280 грн. (31,6%), 2012 і 2013 роках - у межах 1560,1 - 1920 грн. (24,5% і 25,5% відповідно). За 2011 - 2012 роки спостерігається зменшення доходу населення, а у 2012 - 2013 роках збільшення на 1% частки чисельності населення, що отримують заробітну плату у межах 1560,1 - 1920 грн., котра за фіксувалася на цьому рівні ще з 2011 року. Це означає, що рівень доходів населення Київської області зменшується.

Необхідно порівняти дані розподілу населення Київської області з даними по Україні. Тому проаналізуємо розподіл населення України за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів у місяць, таблиця 1.6.

Таблиця 1.6 - Розподіл населення України за доходами (за 2006, 2011 - 2013 роки)

З даної таблиці ми бачимо, що у 2006 році найбільше населення отримувало дохід у межах 480,1 - 840 грн. (78,5%), в той час коли в Київській області більшість населення отримувало менше 480 грн. У 2011 році більшість населення України отримували дохід у межах від 1920,1 до 2280 грн. (29,4%), 2012 у межах 1200, 1 - 1560 грн. (23,9%), тобто спостерігається різкий обвал у доходах населення. Хоча дана тенденція не спостерігалася у Київській області в даний період. У 2013 році ситуація дещо покращилася, і більшість отримувало дохід у межах 1560,1 - 1920 грн. (22,1%).

Отже, протягом 5 років ситуація у розподілі доходів населення суттєво змінилася в плані того, що доходи стали розподілятися дуже нерівномірно, і з кожним роком ця нерівномірність зростає. Але помітні і позитивні тенденції у збільшенні розмірів доходу населення.

Рівень життя - характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний дохід на душу населення та кількість населення за межею бідності <#"877940.files/image005.gif">

) з категорії робітників:

Розглянемо кваліфікаційні вимоги до таких працівників спортивної діяльності, а саме: 1) з категорій професіоналів, фахівців, керівників - директор комплексу; 2) з категорії робітників -ремонтувальник площинних спортивних споруд.

) Директор комплексумає такі завдання та обов’язки:

Ø  Забезпечує керівництво спортивною спорудою відповідно до чинного законодавства України, нормативних документів Держкомспорту України та органів державних адміністрацій на місцях та власного статуту абоположення про спортивнуспоруду.

Ø  Організовує роботи з підготовки спортивної споруди для проведення навчально-тренувальних занять з фізичної культури і спорту, спортивно-масових та оздоровчих заходів, спортивних свят та інших видовищних та громадських заходів.

Ø  Забезпечує проведення будівництва, реконструкції, капітального та поточногоремонтів, упровадження науково-технічнихрозробок.

Ø  Забезпечує створення оптимальних умов для соціального розвиткуколективу, формування сучасної матеріально-технічної бази, соціальної сфери.

Ø  Забезпечує виконання вимог Закону про охорону праці, правил та норм виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Ø  Проводить роботу з підбору і розстановки кадрів.

Ø Вирішуєпитаннявмежахсвоєїкомпетенціїідоручаєвиконанняокремихвиробничо-господарськихфункційіншимпосадовимособам.

Директор комплексу повинен знати: закони України; укази та розпорядження Президента України; постанови Кабінету Міністрів України з питань фізичної культури і спорту, господарської діяльності; накази та нормативні документи Держкомспорту України; основи економіки та госпрозрахунку; організацію виробництва, праці та управління; трудове законодавство; державну мову.

Директор комплекс уповинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам:повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Після дипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професією: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років.

) Ремонтувальник площинних спортивних споруд має такі завдання та обов’язки:

Ø  Забезпечує своєчасну і якісну підготовку спортивних споруд.

Ø  Бере участь у підготовці площинних спортивних споруд до експлуатації.

Ø  Дбайливо ставиться до спортивного інвентарю і обладнання, своєчасно проводить огляд та ремонт площинних спортивних споруд.

Ø  Забезпечує економне використання водо- та енергоносіїв.

Ø  Відповідає за правильність налагодження і правильну експлуатацію площинних спортивних споруд.

Ø  Бере участь у проведенні капітального та поточного ремонті в площинних спортивних споруд.

Ремонтувальник площинних спортивних споруд повинен знати: норми ви користання спортивного інвентарю та спортивних споруд; правила пожежної безпеки та санітарно-технічнінорми.

Ремонтувальник площинних спортивних споруд повинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам: професійно-технічна освіта або повна чи базова загальна середня освіта та професійна освіта без посередньо на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

.2 Організація робочого місця працівників

Організації робочих місць їх раціональне планування є одним з найважливіших питань при організації виробництва.

Раціональне просторове розміщення всіх матеріальних елементів виробництва: устаткування, технологічного й організаційного оснащення, інвентаря, що забезпечують ощадливе використання виробничої площі, високопродуктивну і безпечну працю - це планування робочого місця.

Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору. Моторне поле - це простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини. Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі. Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччя при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Організація робочого місця роботи директора комплексу і ремонтувальника площинних спортивних споруд передбачає найзручніше для високопродуктивної праці планування і розміщення різних засобів праці, гарантує безпеку роботи, додержання чистоти, порядку і нормальних умов роботи на робочому місці, організацію безперебійного обслуговування його всім необхідним, найбільш правильне розміщення інструменту і заготовок, усування зайвих рухів, що гальмують продуктивну працю, застосування раціональних трудових прийомів.

При організації робочого місця директора комплексу повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця; достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення; необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених завдань; рівень акустичного шуму не повинен перевищувати допустимого значення.

Основними елементами при створені робочого місця директора комплексу є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Важливим елементом робочого місця директора комплексу є крісло, при будь-якому робочому положенні працівника його поза повинна бути фізіологічно правильно обґрунтована, тобто положення частин тіла повинно бути оптимальним. Для задоволення вимог фізіології, що випливають з аналізу положення тіла людини в положенні сидячи, конструкція робочого сидіння повинна відповідати таким основним вимогам:допускати можливість зміни положення тіла, тобто забезпечувати вільне переміщення корпуса і кінцівок тіла один щодо одного; допускати регулювання висоти в залежності від росту працюючої людини;мати злегка увігнуту поверхню,мати невеликий нахил.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивність праці. Фарбування приміщень і меблів повинна сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою. У службових приміщеннях, у яких виконується одноманітна розумова робота, що потребує значної нервової напруги і великого зосередження, фарбування повинна бути спокійних тонів - мало насищенні відтінки холодного зеленого або блакитного кольорів.

На робочому місці ремонтувальника не повинно бути сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть його пересування. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та механізмами і якісними матеріалами. Велике значення в організації робіт має своєчасне підготування потрібних матеріалів.

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою,- зліва. Столик встановлюють так, щоб з місця його встановлення можна було виконати як найбільший обсяг робіт.

Під час виконання робіт обов'язково слід додержуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише на справних пристроях.

Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати в шафу інструменти, перевірити і вимкнути струм, підведений до електроустаткування, і закрити пускові пристрої на замок.

.3 Організація оплати праці

Оплата праці (заробітна плата) - грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Розміри, порядок нарахування і виплати заробітної плати регулюються чинним законодавством України, відповідними наказами і постановами, галузевими інструкціями.

Визначення форм і систем оплати праці і матеріального заохочення, розмірів тарифних ставок і посадових окладів, а також затвердження положень про преміювання і виплату винагороди за підсумками роботи за рік здійснюється підприємствами самостійно за погодженням з профспілковими комітетами і відображається в колективних договорах з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Галузевою угодою. При цьому, адміністрація кожного підприємства забезпечує зв'язок оплати праці з її результатами.

Існують дві форми оплати праці це: почасова та відрядна заробітна плата.

Відрядна оплата праці-це оплата праці за кількість зробленої продукції (робіт, послуг), вона заснована на оплаті праці в прямій залежності від його результатів.

Відрядну систему оплати праці на підприємстві найбільше доцільно застосовувати в наступних випадках:

є можливість точного обліку обсягів виконуваних робіт;

є значні замовлення на виготовлювану продукцію, а чисельність робітників обмежена;

одне зі структурних підрозділів підприємства (цех, ділянка, робоче місце) є "вузьким" місцем, тобто стримує випуск продукції в інших технологічно взаємозалежних підрозділах;

застосування цієї системи негативно не відобразиться на якості продукції;

існує гостра необхідність у збільшенні випуску продукції в цілому по підприємству.

Відрядну оплату праці не рекомендується використовувати в тому випадку, якщо:

погіршується якість продукції;

порушуються технологічні режими;

погіршується обслуговування устаткування;

порушуються вимоги техніки безпеки;

перевитрачаються сировина і матеріали.

Погодинна оплата праці - це оплата праці за відпрацьований час.

Погодинну систему оплати праці найбільш вигідно застосовувати, якщо:

на підприємстві функціонують потокові і конвеєрні лінії зі строго заданим ритмом;

функції робітника зводяться до спостереження і контролю за ходом технологічного процесу;

витрати на визначення планової та облік зробленої кількості продукції відносно великі;

кількісний результат праці не може бути виміряний і не є визначальним;

якість праці важливіше його кількості;

робота є небезпечною;

робота неоднорідна за своїм характером і нерегулярна по навантаженню;

на даний момент збільшення випуску продукції (робіт, послуг) на тому або іншому робочому місці є недоцільним для підприємства;

збільшення випуску продукції може призвести до браку або зниження її якості.

У даній курсовій роботі для визначення заробітної плати директора комплексу та ремонтувальника площинних спортивних споруд ми використаємо почасову форму оплати праці, оскільки для даних робітника та працівника така система буде найбільш доцільною тому, що вони не виготовляють якоїсь конкретної продукції, яку можна було б виміряти в натуральних одиницях.

Як вже зазначалося раніше, мінімальний розмір тарифної ставки (місячного окладу) працівника, який виконує роботу, установити на рівні не менше 100% законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

Розрахуємо почасову заробітну плату для робітника ремонтувальника площинних спортивних споруд за травень 2014 року. Відповідно до Галузевої угоди тарифний коефіцієнт робітника становить 1,54. Законодавством встановлено, що мінімальний розмір заробітної плати становить 1218,00 грн./міс. Відомо, що робочий день ремонтувальника площинних спортивних споруд 8 годин, а кількість відпрацьованих днів 20. Робітник відпрацював 160 годин за місяць.

) Розрахуємо мінімальну заробітну плату для ремонтувальника:

ЗПмін= 1218,00*1,0 = 1218,00 (грн.)

) Розрахуємо годинну заробітну плату:

ЗПгод = 1218,00 / 160 = 7,61 (грн./год.)

) Врахувавши тарифний коефіцієнт 1,54, тарифна ставка робітника буде становити:

Ст5 = 7,61*1,54 = 11,72 (грн./год.)

) Маючи тарифну ставку, кількість робочих днів і тривалість зміни можна розрахувати мінімальну заробітну плату:

ЗП = 11,72 *20*8 = 1875,20 (грн./міс)

) За інтенсивність праці електромеханіку було нараховано надбавку у розмірі 12% від заробітної плати:

Надбавка = 1875,20 * 0,12 = 225,02 (грн.)

) Заробітна плата за місяць з надбавкою становитиме:

ЗП = 1875,20 + 225,02 = 2100,22 (грн.)

) При нарахуванні заробітної плати стягується Єдиний Соціальний Внесок (ЄСВ ) у законодавчо встановленому розмірі 3,6 %.

ЄСВ = 0,036 * 2100,22 = 75,61 (грн.)

) ЗП з відрахуванням ЄСВ :

Бпдфо = 2100,22 - 75,61 = 2024,61 (грн.)

) База оподаткування з доходів фізичних осіб становить 2024,61 грн., а розмір ПДФО становить 15%.

ПДФО = 0,15 * 2024,61 = 303,69 (грн.)

) Розрахуємо розмір військового збору:

Взбір = 2100,22 * 0,015 = 31,50 (грн.)

) Визначивши відрахування ЄСВ, ПДФО та військовий збір, ми можемо розрахувати чисту заробітну плату ремонтувальника за місяць:

ЗПч = 2100,22 - 75,61 - 303,69 - 31,50 = 1689,42 (грн.)

Розрахуємо почасову заробітну плату для працівника - директора комплексу за травень 2014 року. Відповідно до Галузевої угоди посадовий оклад становить 2. Законодавством встановлено, що мінімальний розмір заробітної плати становить 1218,00 грн./міс. Відомо, що робочий день директора комплексу 8 годин, а кількість відпрацьованих днів 20, а також йому були нараховані надбавки за вислугу років (більше 5 років - 15%). Отже, розрахуємо почасову заробітну платудиректора комплексу.

) Розрахуємо мінімальну заробітну плату згідно Угоди:

ЗПмін = 1218,00 * 1,0= 1218,00 (грн.)

) Годинна заробітна плата:

ЗПгод= 1218,00 : 160 = 7,61 (грн./год.)

) Тарифна ставка працівника становить:

Ст = 7,61 * 2 = 15,22 (грн./год.)

) Місячна заробітна плата без надбавок становитиме:

ЗПміс = 15,22 * 8 * 20 = 2435,20 (грн.)

Н = 2435,20 * 0,15 = 365,28 (грн.)

) Таким чином ЗП працівника становитиме:

ЗП = 2435,20 + 365,28 = 2800,48 (грн.)

) При нарахуванні заробітної плати стягується Єдиний Соціальний Внесок (ЄСВ ) у законодавчо встановленому розмірі 3,6 %.

ЄСВ = 0,036 * 2800,48 = 100,82 (грн.)

) Розраховуємо базу оподаткування податку на доходи фізичних осіб.

Бпдфо = 2800,48 - 100,82 = 2699,66 (грн.)

) Базою для оподаткування ПДФО буде 2699,66 (грн.)

ПДФО = 2699,66 * 0,15 = 404,95 (грн.)

) Розрахуємо розмір військового збору:

Взбір = 2800,48 * 0,015 = 42,01 (грн.)

) Після оподаткування можна знайти чисту заробітну плату працівника:

ЗПч = 2800,48 - 100,82 - 404,95 - 42,01 = 2252,70 (грн.)

Отже, чиста заробітна плата директора становитиме 2252,70 грн./міс.

Висновки до розділу 3

Згідно Випуску 85 «Спортивна діяльність» довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників у спортивній діяльності виділяють такі професії: 1) з категорії професіоналів, фахівців, керівників

) з категорії робітників:

Одним з важливих питань організації робочих місць є раціональне їх планування.

Оплата праці здійснюється на основі законів України «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум», щодо умов оплати праці найманих працівників,то вони визначаються колективним договором та галузевою угодою.

Розраховуючи заробітну плату для директора комплексу і ремонтувальника площинних спортивних споруд використаємо почасову форму оплати праці (використовуємо саме цю форму оплати праці, оскільки дані керівник і робітник не виготовляють якоїсь конкретної продукції, яку можна було б виміряти в натуральних одиницях), а саме почасово-преміальну систему. Розрахована заробітна плата для директора комплексу склала 2252,70 грн., а для ремонтувальника площинних спортивних споруд 1689,42 грн., бачимо, що розмір заробітної плати залежить від надбавок та премій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / авт. кол. Н.С. Власенко, Е.М. Лібанова, О.Г. Осауленко та ін.; наук. ред.: акад. І.Ф.Кураса, акад. С.І. Пиріжкова; Державний комітет статистики України; Ін-т демографії та соц. досліджень НАН України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004.