Аналіз прибутковості підприємства з метою покращення ефективності його діяльності

Аналіз прибутковості підприємства з метою покращення ефективності його діяльності

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти з питань аналізу прибутковості підприємства

.1 Сутність та інформаційне забезпечення аналізу прибутковості

.2 Система показників прибутковості підприємства, особливості їх оцінки

.3 Забезпечення ефективності діяльності підприємства: необхідність та методика

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Аналіз прибутковості ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

.1 Характеристика підприємства та галузі, в якій воно функціонує

.2 Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності субєкту господарювання

.3 Аналіз прибутковості підприємства

.4 Факторний аналіз прибутковості підприємства за моделлю "Du Pont"

.5 Економетричне моделювання прибутковості

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості підприємства

.1 Виявлення проблем і пошук резервів підвищення прибутковості

.2 Обгрунтування заходів щодо підвищення прибутковості

.3 Розрахунок ефективності впровадження заходів

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Охорона праці на ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

.1 Нормативно-правове забезпечення охорони праці

.2 Управління охороною праці на ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

.3 Аналіз умов праці на місці дослідження

.4 Розробка заходів з охорони праці

Висновки до розділу 4

Висновки

Список використаних джерелВступ

Розвиток вітчизняної економіки на сучасному етапі супроводжується ускладненням економічних процесів, трансформацією власності і середовища господарювання, концентрацією виробництва і капіталу, що зумовлює обєктивну необхідність забезпечення прибутковості субєктів підприємництва для їх виживання і розвитку. Однією з головних причин економічних труднощів багатьох підприємств різних форм власності є їхня збитковість чи низька прибутковість. Тому, дослідження прибутковості, а також шляхів її підвищення на підприємстві є дуже важливим і актуальним питанням.

Найбільш важливим аспектом розвитку сучасної економіки України є нарощування обсягів виробництва. На сьогодні, аналіз прибутковості займає важливе місце серед складових економічного аналізу. Його розглядають як одну з функцій управління виробництвом і збутом. Забезпечення успішної роботи підприємства може бути досягнуте завдяки здійсненню комплексу заходів щодо покращення фінансово-економічних результатів його діяльності. У звязку з цим, залишається особливо важливим питання виявлення нових резервів підвищення прибутковості вітчизняних підприємств.

Метою дипломної роботи є оцінка здатності досліджуваного підприємства (ТОВ НВЦ "Дніпротехнології") приносити дохід на вкладені в поточну діяльність засоби, а також розробка практичних рекомендацій щодо підвищення його прибутковості.

Предмет дослідження - прибутковість ТОВ НВЦ "Дніпротехнології".

Обєкт дослідження дипломної роботи - аналіз прибутковості ТОВ НВЦ "Дніпротехнології".

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

-здійснити комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності субєкту господарювання;

-провести аналіз основних показників прибутковості досліджуваного підприємства в динаміці, зясувати фактори, що впливають на їх величину;

-розробити пропозиції щодо мобілізації резервів зростання прибутковості, розрахувати ефективність запропонованих заходів.

Тема дипломної роботи безпосередньо пов'язана з планом науково-дослідницької роботи кафедри "Економіки підприємств" Дніпропетровської державної фінансової академії на 2014-2015 навчальний рік.

В процесі дослідження використані традиційні методи економічного аналізу: порівняння, групування, графічний метод, а також метод ланцюгових підстановок. Економіко-математичне моделювання прибутковості підприємства було здійснено з використанням ЕОМ (cтандартні програми пакету MS Office).

У процесі дослідження питань, поставлених у роботі, були використані монографії вітчизняних економістів, а саме Васильєвої Т.А. [18], Зеркаловa Д.В. [40], Семенової Л.Ю. [80] та інших. Також, у ході аналізу використовувались матеріали періодичних фахових видань, серед яких варто відзначити праці таких авторів: Антонюка О.О. [8], Гавалешко С.В. [22], Зінченка О.А. [41], Лебедєвої А.М. [48], Манжури О.В. [52], Нуд О.П. [56]. Теоретичним базисом досліджень стали підручники таких авторів, як Гетьман О.О. [24], Іванілова О.С. [42], Мниха Є.В. [55], Сударкіної С.П. [82], Цал-Цалко Ю.С.[92], Базилевича В.Д. [32] та інших.

При проведенні дослідження використовувались: Конституція України [1], Господарський Кодекс України [2], Податковий Кодекс України [5], законодавство в сфері охорони праці [4], а також звітні матеріали ТОВ НВЦ "Дніпротехнології", а саме:

-форма 1-м, 2-м "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (баланс, звіт про фінансові результати);

-форма 1-підприємництво "Структурне обстеження підприємства" ;

-форма 1П-НПП "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції" та інше документаційне забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні запропонованих заходів щодо підвищення прибутковості у діяльності підприємства, і, як наслідок, покращення ефективності його функціонування.

Результати досліджень прикладного та теоретичного характеру були представлені на науково-практичних конференціях:

-Міжнародній науково-практичній конференції: "Науковий диспут: питання економіки та фінансів" (Київ-Будапешт-Відень, 20 листопада 2014 р.). Тема доповіді: "Управління потенціалом підприємств АПК";

-ІІ Міжнародній науково-практичній конференції: "Науковий диспут: питання економіки та фінансів" (Київ - Санкт-Петербург - Відень, 29 квітня 2015 р.). Тема доповіді: "Застосування моделі "Du Pont" в процесі факторного аналізу прибутковості підприємства".

За результатами участі у вищезазначених Міжнародних конференціях отримано сертифікати:

-Наукового Центру і Фінансової Ради України (Київ-Будапешт-Відень, від 20 листопада 2014 р.) (додатки Л, М);

-Міжнародного наукового журналу і Фінансової Ради України (Київ - Санкт-Петербург - Відень, від 29 квітня 2015 р.) (додатки Н, О).

Розділ 1. Теоретичні аспекти з питань аналізу прибутковості підприємства

.1 Сутність та інформаційне забезпечення аналізу прибутковості

Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку [81].

Прибуток, як абсолютна величина, взята без урахування величини використаного капіталу чи витрат, що мали місце в процесі виробництва певної продукції, не дасть змогу зробити обґрунтований висновок щодо кінцевих результатів діяльності підприємства[11].

Крім того, за розміром господарюючі субєкти різні, вони використовують різноманітні види ресурсів, а звідси й випливає те, що маса прибутку є непорівнянною величиною. За цих умов, важливого значення набувають відносні показники, які відображають ефективність використання кожного виду ресурсів, виробничих витрат, авансованого основного й оборотного капіталу в цілому. Саме в цих показниках найбільшою мірою втілені результати діяльності підприємства, що віддзеркалюють ступінь прибутковості всього авансованого капіталу [27].

Зважаючи на те, що більшість суб'єктів господарювання є комерційними організаціями, можна стверджувати, що саме показник прибутку виступає основним критерієм ефективності діяльності підприємства.

Місце прибутковості як показника економічної ефективності діяльності підприємства у системі однорідних категорій проілюстровано на рис. 1.1 [68].

Рисунок 1.1 - Місце прибутковості в системі однорідних за змістом економічних категорій, що характеризують діяльність підприємства [68]

Вітчизняні науковці в різних площинах досліджують питання, повязані з трактуванням поняття прибутковості. Огійчук М.Ф., наприклад, надає таке визначення прибутковості: "прибутковість - це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку)" [56].

Олійник О.В. вважає правильним таке визначення прибутковості: "це досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Прибутковість є конкретною формою дії закону економії часу" [58].

Плаксієнко В.Я. вважає визнавати прибутковість як "показник прибутку, що є частиною отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства і характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності" [69].

Осипова Т.В. звертає увагу на той факт, що "…для підприємств у розвинутих країнах основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку" [62].

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами [95]. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). В даному випадку можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансову вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що необхідні для обчислення [39].

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як "рентабельність".

У найширшому розумінні, рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як субєктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки [30].

Таким чином, основою прибутковості є сам прибуток, який і визначає результат фінансово-господарської діяльності підприємств як субєктів господарювання. Отже, прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Також існують особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Головним призначенням аналізу показників прибутковості є оцінка, моделювання і прогнозування оптимального співвідношення між споживчою вартістю (чистим доходом), одержаною від обєкта витрат, і витратами на її формування [85].

Основними складовими аналізу прибутковості підприємства є:

-оцінка виконання визначених параметрів прибутковості підприємства (плану, прогнозу);

-вивчення динаміки показників прибутковості;

-виявлення і кількісний вимір впливу факторів на показники прибутковості підприємства;

-пошук резервів зростання прибутковості діяльності підприємства;

-обґрунтування та розробка заходів щодо використання виявлених резервів [95].

Вирішення задач аналізу прибутковості бізнесу залежить від якісного інформаційного забезпечення [101]. Воно містить у собі як планову, нормативно-довідкову інформацію, так і фактографічні дані (табл. 1.1) [92].

Таблиця 1.1 Інформаційне забезпечення аналізу прибутковості підприємства [92]

ДжерелоСкладовіЗовнішня інформаціяЗаконодавчі та нормативні актиЗакони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, відомчі інструкції.Показники загальноекономічного розвиткуПоказники макроекономічного та галузевого розвитку.Дані конюнктури ринкуПоказники товарного, фондового та грошового ринків.Інформація про діяльність контрагентівДані щодо конкурентів покупців продукції, постачальників сировини та матеріалів, страхових компаній, банків.Статистична звітністьТипова періодична звітність та середньогалузеві показники.Нормативно-довідкові показникиНормативно-довідкові показники, що діють у країні чи галузі. Внутрішня інформаціяОблікова інформаціяБухгалтерський (фінансовий облік), управлінський облік, статистичний облік, податковий облік.Оперативна інформаціяФактичні дані про доходи, витрати та прибуток підприємства; відхилення фактичних показників від планових (нормативних).Планова інформаціяПланові показники доходів, витрат, прибутку та рентабельності підприємства.Нормативно-довідкові показникиНорми і нормативи, що розробляються підприємством і діють в його межах.Дані перевірок та ревізійОформлені належним чином результати внутрішніх і зовнішніх перевірок та ревізій.

Інформаційною основою для аналізу прибутковості підприємства виступають:

-баланс підприємства (форма 1) - демонструє у грошовому виразі стан господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату;

-звіт про фінансові результати (форма 2) - характеризує фінансові результати діяльності організації за звітний період і містить дані про доходи, витрати і фінансові результати в сумі наростаючим підсумком з початку року до звітної дати;

-звіт про рух грошових коштів (форма 3) - відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

-звіт про власний капітал (форма 4) - відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

-фінансовий план - складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю, містить інформацію планового характеру.

-дані бухгалтерського обліку, що містять інформацію про надходження та витрати різних ресурсів підприємства;

-матеріали маркетингових досліджень та інше [48].

Таким чином, інформаційний базис забезпечує виконання наступних завдань за результатами аналізу прибутковості:

-формування та надання повної інформації для прийняття управлінських рішень;

-визначення факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства [101];

-забезпечення поточного, оперативного та стратегічного управління прибутком;

-забезпечення планування та прогнозування діяльності підприємства в майбутньому періоді[55].

.2 Система показників прибутковості підприємства, особливості їх оцінки

Показники прибутковості є важливими характеристиками середовища формування прибутку та доходу підприємства. Саме тому вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки стану підприємства. Для аналізу прибутковості можуть використовуватися різні види прибутку підприємства:

-валовий прибуток;

-прибуток від операційної діяльності;

-прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної);

-чистий прибуток[89].

Прибутковість підприємства визначається за допомогою показників рентабельності. Усі показники рентабельності, в найбільш узагальненому вигляді, можна поєднати у декілька груп:

-витратні показники рентабельності - характеризують дохідність понесених витрат;

-ресурсні показники рентабельності - визначаються як відношення чистого прибутку до вартості активів (капіталу) або їх складових;

-дохідні показники рентабельності - розраховуються як відношення валового прибутку до чистого доходу від реалізації[90].

До базових показників рентабельності, залежно від мети аналізу прибутковості, належать: рентабельність продажу (чистого доходу); рентабельність активів; рентабельність поточних активів (оборотних активів); рентабельність основних засобів; рентабельність власного (акціонерного) капіталу[24]. Методику розрахунку базових показників прибутковості підприємства наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Методика розрахунку базових показників прибутковості підприємства [17]

ПоказникФормула розрахункуРентабельність активів: - для загальної оцінки ефективності залучення активів у господарську діяльність;Прибуток (збиток) від господарської діяльності ∕ Середньорічна величина активів- щодо оцінки ефективності залучення активів у господарську діяльність для власникаЧистий прибуток (збиток) від господарської діяльності ∕ Середньорічна величина активівРентабельність поточних активівЧистий прибуток (збиток) від господарської діяльності ∕ Середньорічна величина поточних активівРентабельність основних засобівПрибуток (збиток) від операційної діяльності ∕ Середньорічна вартість основних засобівРентабельність власного капіталу: - для загальної оцінки ефективності вкладень у господарську діяльність;Прибуток(збиток) від господарської діяльності ∕ Середньорічна величина власного капіталу- щодо оцінки привабливості господарювання для власникаЧистий прибуток (збиток) від господарської діяльності ∕ Середньорічна величина власного капіталуВалова рентабельність чистого доходу від основної діяльностіВаловий прибуток (збиток) ∕ Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)

Оцінку ефективності інвестування коштів у господарську діяльність підприємств здійснюють за допомогою показників рентабельності активів, власного капіталу (чистих активів) і статутного капіталу. Водночас, показники рентабельності досліджуються за розрахунком прибутку, створеного в процесі господарської діяльності і прибутку, що залишається власникам (чистого прибутку) [41].

Показник рентабельності активів використовується тоді, коли необхідно дослідити ефективність постійних довгострокових вкладень усіх інвесторів для забезпечення господарської діяльності підприємства. Він характеризує загальну ефективність підприємництва відносно активів, відображених у балансі[16].

Рентабельність активів дозволяє провести порівняння прибутковості різних підприємств. Він демонструє, яку суму прибутку приносить 1 грн., вкладена в активи підприємства, незалежно від того чи є вони власністю цього підприємства, чи одержані в борг. При цьому рентабельність поточних активів показує, скільки прибутку одержує підприємство з 1 грн., вкладеної в поточні активи. Загалом, такий підхід дозволяє порівнювати прибутковість підприємств з різною структурою активів і визначити, котре з них, має найбільшу рентабельність [42].

Рентабельність основних засобів вказує на частку прибутку підприємства, отриманого за рік, від вартості основних засобів. Рівень рентабельності основних засобів можна порівняти з аналогічним показником попередніх періодів та із середньоринковою відсотковою ставкою[73].

Показники рентабельності власного капіталу (чистих активів) і статутного капіталу показують загальну ефективність підприємницької діяльності відносно власних вкладень засновників підприємства при його створенні та реінвестуванні прибутку. Вони є універсальною характеристикою привабливості і вигідності інвестування для фактичних та потенційних власників, а також характеризує вміння господарюючих субєктів користуватися ринком фінансових ресурсів[93].

Для управління ефективністю надходження грошових потоків підприємства від підприємницької діяльності необхідно використовувати показник рентабельності чистого доходу. Цей показник дозволяє оцінити рівень прибутковості виручки, що надходить на підприємство від реалізації обєктів підприємницької діяльності та здійснення фінансових, інвестиційних і надзвичайних операцій. Цей показник демонструє, скільки з 1 грн. чистого доходу на підприємство надходить відповідно валового прибутку. Загалом, показники рентабельності чистого доходу характеризують рівень ефективності господарювання відповідно за показниками:

-валового прибутку - результати роботи структурних підрозділів, які формують виробничі витрати;

-операційного прибутку - використання ресурсів у процесі виробництва, управління і збуту обєктів операційної діяльності;

-прибутку від звичайної діяльності - формування звичайних (передбачуваних доходів);

-створеного (загального) прибутку - всіх господарських операцій, які передбачаються в процесі діяльності;

-чистого прибутку - з урахуванням податкової системи і податкової політики держави щодо розподілу фінансового результату[23].

Отже, всю сукупність показників рентабельності витрат і доходів можна розглядати як складову системи показників управління підприємством.

Для оцінки загальної ефективності функціонування підприємства у площині різних видів діяльності підприємства доцільно використовувати показники рентабельності основної, операційної, звичайної і господарської діяльності.

Методика розрахунку наведених вище показників рентабельності базується на використанні різних видів прибутку підприємства та відповідних витрат за різними профілями діяльності підприємства (табл. 1.3) [22].

Таблиця 1.3 Методика розрахунку показників рентабельності основної, операційної, звичайної і загальногосподарської діяльності підприємства [22]

ПоказникФормула розрахункуВалова рентабельність основної діяльностіВаловий прибуток (збиток) ∕ Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) Рентабельність операційної діяльностіПрибуток (збиток) від операційної діяльності ∕ Операційні витратиРентабельність звичайної діяльностіПрибуток (збиток) від звичайної діяльності ∕ Витрати звичайної діяльностіРентабельність господарської діяльності: - для загальної оцінки ефективності діяльності підприємства;Прибуток(збиток) від господарської діяльності ∕ Витрати господарської діяльності- оцінка ефективності діяльності підприємств для власника Чистий прибуток (збиток) від господарської діяльності ∕ Витрати господарської діяльності

Валова рентабельність характеризує ефективність роботи структурних підрозділів підприємства за центрами витрат і центрами відповідальності, де відбувається формування змінних витрат, безпосередньо повязаних з виготовленням продукції та загальновиробничим управлінням, а також визначення виробничої собівартості. Показник дає змогу визначити скільки копійок валового прибутку, який створюється в процесі реалізації продукції, формує 1 грн. витрат виробничої собівартості[8].

Рентабельність операційної діяльності свідчить про ефективність операційної діяльності, повязаної з формуванням виробничої собівартості, загальногосподарським управлінням і збутовою діяльністю. Операційні витрати підприємства безпосередньо беруть участь у виготовленні та реалізації продукції і створюють прибуток від операційної діяльності, а показник рентабельності показує суму прибутку, одержану в розрахунку на 1 грн. цих витрат[6].

Рентабельність звичайної діяльності дозволяє вивчити привабливість підприємства за визначеними умовами функціонування відповідно до діючих положень внутрішніх і зовнішніх нормативних документів та з урахуванням всіх видів витрат, які виникають на підприємстві, і які можливо передбачити [35].

В даному випадку, показник рентабельності узагальнює і дає якісну оцінку рівня формування прибутку від усіх витрат, які можливо передбачити на підприємстві з розрахунку створеного фінансового результату на 1 грн. звичайних витрат, за участю яких безпосередньо здійснюється господарська діяльність[16].

Рентабельність господарської діяльності узагальнює рівень ефективності всіх поточних витрат, які можливо передбачити (звичайних), а також випадкових (надзвичайних), що виникають у процесі господарювання. Сума цих витрат безпосередньо впливає на загальний фінансовий результат і рівень ефективності підприємництва[73].

Таким чином, значення показника прибутковості полягає у наступному:

-цей показник є одним з основних критеріїв оцінки ефективності роботи комерційного підприємства;

-підвищення прибутковості характеризує мету підприємства будь-якої галузі економіки;

-прибутковість - результативний та якісний показник діяльності підприємства;

-зростання прибутковості сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства та забезпечує йому перевагу у конкурентній боротьбі, забезпечує виживання на ринку;

-прибутковість має важливе значення для власників, оскільки при її зростанні підвищується інтерес до даного підприємства, зростає ціна акції;

-кредиторів і позичальників грошових коштів рівень прибутковості цікавить з погляду реальності отримання відсотків за зобовязаннями, зниження ризику неповернення позикових засобів, платоспроможності підприємства в цілому;

-для потенційних підприємців показник прибутковості характеризує привабливість бізнесу в даній сфері [66].

.3 Забезпечення ефективності діяльності підприємства: необхідність та методика

прибутковість економетричний витрати собівартість

Успішна реалізація стратегії розвитку підприємства передбачає здійснення не лише результативної, а й ефективної господарської діяльності. Для того, щоб вижити на ринку, діяльність підприємства має бути як результативною, так і ефективною. Передумовами виникнення потреби в ефективному та раціональному веденні господарської діяльності підприємства є проблема обмеженості ресурсів, з одного боку, і постійне прагнення до зростання результатів його діяльності - з іншого. [75].

В економічній літературі категорія "ефективність діяльності" найчастіше трактується як комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили в ході виробництва продукції, товарів, надання послуг [74].

Оскільки ефективність є багатогранною категорією, її необхідно розглядати як єдину цілісну систему у нерозривному зв'язку з усіма складовими елементами та класифікувати на основі системного підходу (рис.1.2).

Рисунок 1.2 - Класифікація ефективності підприємства на основі системного підходу[86]

Отже, виробничо-технологічна ефективність досягається за рахунок удосконалення техніки, технології та впровадження нововведень. Виробничо-економічна ефективність характеризує результати роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому [15].

Соціально-економічна ефективність підприємства є результатом задоволення потреб населення, досягається за оптимальних умов праці робітників за умови відповідності виробничих відносин рівню продуктивних сил [16].

При цьому, загальна (абсолютна) ефективність визначається на всіх рівнях господарювання і характеризує загальний економічний ефект порівняно з окремими видами витрат або ресурсів, а порівняльна ефективність визначає найбільш економічно вигідний варіант вирішення завдань підприємства [50].

З позицій різновидів залучених ресурсів, витратна ефективність показує результативність поточних виробничих витрат; ресурсна - використання виробничих ресурсів, тобто основних виробничих та обігових засобів, а витратно-ресурсна, відповідно, є результатом аналізу використання всієї сукупності витрат на виробництво [51].

Найбільш загальна методика визначення ефективності діяльності підприємства формалізується за допомогою наступного співвідношення:

, (1.1)

де Е - ефективність;

Р - результати, у. о;

В - витрати, у. о [56].

Можливі також наступні варіанти розрахунку ефективності через зіставлення витрат і результатів:

-показник виду Р/В - характеризує результат, отриманий з одиниці витрат;

-відношення В/Р - позначає питому величину витрат, що припадає на одиницю результату;

-різниця (Р-В) - характеризує абсолютну величину перевищення результатів над витратами;

-показник виду (Р-В)/В - характеризує ефект, отриманий з одиниці витрат;

-показник (Р-В)/Р - відображає питому величину ефекту, що припадає на одиницю отриманих результатів [54].

Очевидно, що від конкретної інтерпретації результатів і витрат у цих співвідношеннях залежатиме економічний зміст показника, який об`єднує ці дві величини.

В якості економічного результату в ході розрахунків ефективності діяльності підприємства можуть бути використані:

-вартість виготовленої продукції, створених товарів, наданих послуг за певний період часу, зокрема у вигляді виручки або доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. В результаті розрахунків можуть бути

-отримані основні (прямі) показники ділової активності підприємства - коефіцієнти оборотності;

-прибуток, отриманий за період діяльності, тобто частина виручки (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства після виробництва. В результаті розрахунків можна отримати сукупність показників рентабельності;

-сума прибутку та амортизації (потік грошових коштів), оскільки амортизація, відноситься до негрошових статей і залишається на рахунку підприємства по завершенню операційного циклу[64].

Для визначення витрат в ході розрахунку ефективності діяльності підприємства можуть бути використані наступні підходи:

-ресурсний, при якому економічний результат діяльності зіставляється з оцінкою ресурсів, в тому числі виробничих, які використовувались в процесі виробництва;

-витратний, при якому економічний результат порівнюється з поточними витратами, які були понесені для отримання визначеного результату;

-ресурсно-витратний, який передбачає порівняння одночасно як з певною оцінкою використаних ресурсів, так і з оцінкою поточних витрат [12].

Система показників ефективності має відповідати таким основним вимогам:

-відображати витрати всіх видів ресурсів, що споживаються на підприємстві;

-створювати передумови для виявлення і використання резервів підвищення ефективності;

-забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки управлінської ієрархії;

-виконувати критеріальну функцію. Тобто для кожного з показників мають бути визначені правила інтерпретації їх значень [77].

Формуючи систему показників ефективності діяльності підприємства, доцільно дотримуватись певних принципів, а саме:

забезпечення органічного взаємозвязку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві;

виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності [19].

Щодо оцінки економічної ефективності підприємства, слід відзначити, що існує значна кількість альтернативних критеріїв, які в різний спосіб характеризують результати діяльності як комерційних підприємств в ринкових умовах, так і не комерційних, а також субєктів господарювання, що перебувають у власності держави. Основні з них систематизовано на рис. 1.3.

Рисунок 1.3 - Альтернативні критерії оцінки економічної ефективності діяльності підприємства [92]

Тобто, в якості критерію оцінки економічної ефективності підприємства може бути використаний, наприклад, показник вартості підприємства. Зростання вартості акцій, яке не завжди пов'язане із збільшенням рентабельності підприємства, свідчить про підвищення економічної ефективності. Критеріями ефективності також можуть бути співвідношення доходу (наданих послуг) підприємства до витрачених ресурсів.

Ефективність є системною категорією, яка відображає найбільш суттєві відносини і сторони такого складного явища, як функціонування підприємства, а саме: цілісність, багатовимірність, взаємопов'язаність, взаємозумовленість, динамічність. Отже, ефективність має проявлятися у різних формах і досягатись різними засобами[30].

Таким чином, основними шляхами підвищення ефективності діяльності агропромислових підприємств є:

впровадження прогресивної технології з механізацією та автоматизацією

процесів, створення і впровадження потокових напівавтоматичних і автоматичних ліній;

удосконалення організації управління з застосуванням автоматизованих

систем;

удосконалення планування та організації виробництва;

створення і освоєння нових видів і зразків виробів;

підвищення якості продукції, що випускається [46];

стандартизація й уніфікація виробів, що випускаються;

спеціалізація і комбінування виробництва;

раціональне витрачання сировини, матеріалів і палива, застосування нових видів матеріалів та інше [63].

Відповідно до зазначених шляхів підвищення ефективності, в економічній літературі виділяють декілька шляхів підвищення прибутковості підприємств (рис. 1.4) [16].

Рисунок 1.4 - Шляхи підвищення прибутковості підприємства [45]

Отже, скорочення витрат рекомендується у тому випадку, коли покупці не цінують окремі складові товару або коли витрати на одиницю продукції стрімко зростають. Підвищення ціни фірма може здійснити тоді, коли прибутковість сегменту низька або коли покупці високо оцінюють продукцію, при цьому підприємство має більш низькі ціни, ніж у конкурента, проте якість та властивості продукції набагато вищі, ніж у конкурентів. Зниження ціни рекомендовано у випадку коли, ціна - найбільш важливий показник для покупців або фірма діє у високоприбутковій сфері діяльності. Застосування методів ринкової економіки має на меті аналіз бізнес середовища, оцінку вартості капіталу, оцінку інвестицій тощо [43].

Зміни структури діяльності передбачають завоювання нових сегментів, розширення діяльності у суміжному сегменті, або ж зміни в основній діяльності. Такі зміни можуть бути реалізовані, якщо прибутковість напрямків діяльності сильно відрізняється або у випадку, коли відносні частки ринку сегментів різні, а також тоді, коли для фірми існує можливість завоювання лідерства при концентрації на окремому сегменті. Інновації, як рушійна сила розвитку підприємства, дають можливість використання закордонного досвіду, а також копіювання новітніх тенденцій з метою найбільш повного задоволення всезростаючих потреб покупців [25]. Підвищення рівня якості та обслуговування, у деяких випадках, є результатом впровадження інновацій, і ліквідує такі негативні явища, як незадоволення покупців продукцією на ринку або низький рівень іміджу фірми, таким чином, забезпечує виграшну позицію на фоні нижчих аналогічних показників конкурентів, є складовою конкурентоспроможності підприємства на ринку [13].

Для того, щоб постійно забезпечувати зростання прибутковості, необхідно шукати невикористані можливості її збільшення, тобто резерви зростання прибутку. Вони виявляються на стадіях виробництва і реалізації продукції. Визначення резервів збільшення прибутковості базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів щодо їх мобілізації і проводиться в декілька етапів [17].

Заходи мають бути проведені в наступному порядку: по-перше, здійснюються організаційні заходи, що передбачають удосконалення виробничої структури, удосконалення організаційної структури управління, диверсифікацію чи реструктуризацію виробництва тощо, по-друге - технічні заходи (оновлення техніко-технологічної бази, переозброєння виробництва, вдосконалення виробів, що виробляються тощо), і наприкінці застосовуються різноманітні економічні важелі та стимули, що являють собою удосконалення тарифної системи, форми і системи оплати праці, прискорення обігу оборотних коштів тощо. Якщо почати проводити зміни не в такому порядку, то позитивні зрушення у ефективності діяльності будуть малопомітними, або відсутніми взагалі [18].

Отже, значні резерви підвищення прибутковості підприємства можуть бути використані наступним чином:

-при збільшенні обсягів випуску та реалізації продукції. Проте далеко не всі підприємства можуть дозволити собі нарощувати обсяги виробництва в силу того, що їх виробничі потужності та фінансове забезпечення, з одного боку, і рівень купівельної спроможності і вимоги до продукції їх споживачів, з іншого боку, не дають можливість використовувати даний метод;

-за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції при впровадженні досягнень науково-технічного прогресу. Для пошуку та визначення шляхів зниження собівартості продукції аналізують звітні дані калькуляцій витрат на виробництво і реалізацію продукції, використовуючи метод порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат, нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо, які отримані в результаті здійснення організаційно-технічних заходів;

-за рахунок підвищення якості продукції, що реалізується. Однак необхідно відзначити, що для українських підприємств подібні методи найбільш складні у використанні, так як для впровадження інноваційних технологій вони не мають ні достатньої кількості власних коштів, ні фінансових інвестицій ззовні, ні належної підтримки з боку держави[78].

Головною метою оцінки ефективності діяльності підприємства є виявлення можливості його подальшого розвитку, визначеного за результатами повного аналізу фінансово-господарської діяльності. Тому, найважливішим завданням функціонування сучасного підприємства є підвищення ефективності його діяльності за рахунок більш повного використання внутрішніх резервів та системна розробка шляхів підвищення ефективності діяльності. Шляхами підвищення ефективності діяльності підприємства є сукупність конкретних заходів щодо покращення ефективності виробництва [36].

При обґрунтуванні та аналізі усіх показників економічної ефективності враховуються фактори зростання ефективності виробництва за основними напрямами розвитку та покращення виробництва. Ці напрями охоплюють комплекси технічних, організаційних та соціально-економічних заходів, на основі яких досягається економія живої праці, витрат і ресурсів, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Основними факторами підвищення ефективності діяльності підприємства є:

-прискорення науково-технічного прогресу, підвищення технічного рівня виробництва, інноваційна політика;

-структурна перебудова економіки, її орієнтація на виробництво товарів народного споживання, конверсія оборонних підприємств та галузей, удосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень, прискорений розвиток наукомістких, високотехнологічних галузей;

-вдосконалення розвитку диверсифікації, спеціалізації і кооперування, комбінування і територіальної організації виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці на підприємствах і в об'єднаннях;

-роздержавлення і приватизація економіки, вдосконалення державного регулювання, господарського розрахунку і системи мотивації до праці;

-посилення соціально-психологічних факторів, підвищення відповідальності і творчої ініціативи працівників, всебічного розвитку особистості, посилення соціальної спрямованості в розвитку виробництва [28].

Слід відзначити, що фактори підвищення ефективності діяльності підприємства можуть бути класифіковані за трьома основними ознаками:

-за основними напрямками розвитку та вдосконалення виробництва, які представляють комплекси технічних, організаційних та соціально-економічних заходів, на основі яких досягається економія суспільної праці;

-за джерелами підвищення ефективності: зниження трудомісткості, матеріаломісткості, фондомісткості та капіталомісткості виробництва, економії часу, раціонального використання природних ресурсів;

-відповідно до сфери застосування фактори поділяють на народногосподарські, міжгалузеві, регіональні, галузеві та внутрішньовиробничі [32].

Першочергове значення в області зростання економічної ефективності виробництва надається раціональному використанню виробничого потенціалу [20]. Потенціал - це інтегральне відображення поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи корпоративні та суспільні інтереси [28].

Основною складовою потенціалу підприємства є виробничий потенціал, який утворюється на виробничому рівні та представляє собою здатність виробничої системи виробляти матеріальні блага, використовуючи ресурси виробництва [26].

Провідна роль у забезпеченні конкурентоспроможності АПК на внутрішньому і зовнішньому ринках належить ефективному виробничому потенціалу [38].

Більшість вітчизняних підприємств сьогодні функціонують на межі виживання, а управління їхнім потенціалом спрямоване, в першу чергу, на забезпечення поточних результатів діяльності [13]. Проте, розвиток ринкових відносин в Україні вимагає зміни стратегії управління потенціалом малих і середніх аграрних підприємств у бік забезпечення стійких конкурентних переваг, формування яких є гарантом ефективного функціонування підприємства в довгостроковій перспективі [68]. Тому серед напрямів управління нарощуванням потенціалу підприємствами АПК слід виділити наступні (рис. 1.5) [91].

Рисунок 1.5 - Комплекс напрямів забезпечення зростання потенціалу підприємств АПК[91]

Рівень ефективності діяльності підприємства залежить, також, від зовнішніх та внутрішніх чинників. До зовнішніх слід віднести: державну і соціальну політику (діяльність владних структур, законодавство, фінансові інструменти, економічні нормативи);інституційні механізми (дослідні і навчальні центри, інститути, асоціації); інфраструктуру (інноваційні фонди, комерційні банки, фондові біржі, інформаційні мережі, транспорт, торгівлю); структурні зміни в суспільстві та економіці [37].

Внутрішні чинники розподіляють на "тверді", тобто ті, що піддаються вимірюванню і мають фізичні параметри (технологія, устаткування, матеріали, енергія, вироби) та "мякі" (організація і система управління, працівники, методи роботи, стиль управління) [96]. Кожне підприємство мусить постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників шляхом розробки та послідовної реалізації власної програми підвищення ефективності діяльності, а також враховувати вплив на неї зовнішніх чинників [71].

Кількісна оцінка внутрішньовиробничих чинників здійснюється в сфері технічного та організаційного вдосконалення виробництва - зниження трудомісткості і зростання продуктивності праці, зменшення матеріалоємності та економія матеріальних ресурсів, економія від зниження витрат виробництва і приріст прибутку і рентабельності, приріст виробничих потужностей і випуску продукції, економічний ефект від реалізації заходів, а також конкретні розміри капітальних витрат і терміни реалізації заходів [29].

Найважливішим попередніми умовами створення цілісного та ефективного господарського механізму, адаптації аграрних підприємств до умов регульованого ринку є подальша розробка комплексу теоретичних і методичних питань в плануванні та обліку [53].

Значне підвищення ефективності функціонування підприємств можливе за умови застосування сучасних управлінських методів. Як показує досвід провідних підприємств світу, за допомогою ефективного менеджменту, можна суттєво знизити витрати виробництва, покращити конкурентоспроможність продукції, тим самим, підвищуючи ефективність функціонування підприємства на ринку.

Висновки до розділу 1

Таким чином, в умовах ринкової економіки метою діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, що працює за принципами самофінансування, у підсумку є отримання прибутку в обсязі, достатньому для подальшого розвитку.

Прибуток (збиток) є якісним узагальнюючим показником роботи підприємства, в якому концентрується ефективність всіх видів його діяльності, а прибутковість - головна умова ділової активності підприємства, результат ефективного здійснення ним своїх функцій. Проте, основою прибутковості є сам прибуток, який у цілому і визначає результат фінансово-господарської діяльності підприємств як субєктів господарювання.

До того ж, вирішення задач аналізу прибутковості бізнесу залежить, переважно, від якісного інформаційного забезпечення. Воно містить у собі планову, нормативно-довідкову і фактографічну інформацію. Використання внутрішніх та зовнішніх даних сприяє створенню на підприємстві системи інформаційного забезпечення, орієнтованої на ефективне поточне та операційне управління формуванням і використанням прибутку, а також на прийняття важливих стратегічних рішень.

Отже, ефективність є складною економічною категорією, яка охоплює різні рівні господарювання і знаходиться, відповідно, під впливом багатьох як внутрішніх, так і зовнішніх факторів: економічних, правових, соціальних. Завдання визначення ефективності виникає в різних ситуаціях, і його раціональне вирішення в конкретних умовах вимагає застосування найрізноманітніших підходів і методик.

Розділ 2. Аналіз прибутковості ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

.1 Характеристика підприємства та галузі, в якій воно функціонує

Комбікормова галузь - сфера промисловості, яка входить в АПК країни. Підприємства галузі виробляють комбіновані корми для сільськогосподарських тварин і птиці.

Завдання комбікормової промисловості - забезпечити тварин всіх видів і вікових груп повноцінним кормом. Від того, який корм отримуватимуть птиці, свині, поросята, телята, кролики, і т. п., залежить їх продуктивність, стійкість до різних захворювань.

Сучасна комбікормова промисловість України є важливою ланкою у розвитку промислового тваринництва, всіх його галузей (птахівництво, скотарство, конярство, рибництво, хутрове звірівництво тощо).

На внутрішньому ринку комбікормів України, сьогодні, спостерігається відносно низька купівельна спроможність більшості споживачів, а також низький попит з боку приватного сектору на фоні значного перевищення виробничих потужностей над споживанням. На ринку комбікормів України відмічена явна тенденція до зростання затребуваності повнораціональних кормів [102].

Характерною рисою розвитку даного сектору АПК є майже повна відсутність експорту комбікормів. Ринок досить чутливий до змін пропозиції і ціни на зернові та білкові шроти.

Однак, аналіз комбікормової промисловості за останні роки вказує на те, що виробництво кормів з кожним роком збільшується, що можна побачити на рис. 2.1. [12]

Рисунок 2.1 - Динаміка обємів виробництва комбікормів в Україні [33]

Зростання обсягів виробництва, перш за все, повязно с прирістом поголівя свиней та птиці, що, в свою чергу, є наслідком приходу в тваринницьку галузь України крупних закордонних інвесторів, які почали займатися відродженням великотоварного виробництва мяса в живій вазі.

Загалом за період з 2008 по 2013 рр. обсяг виробництва комбікормів зріс майже на 40 % у натуральному вираженні та в 4 рази у грошовому.

Необхідно зазначити, що протягом досліджуваного періоду нарощування обсягів виробництва не було стабільним. Нестабільність зростання обсягів виробництва пояснюється залежністю виробництва від рівня споживання з причини низького рівня експорту.

Значні обсяги продукції виробляють малі підприємства, оснащені примітивним обладнанням. Це свідчить про те, що вітчизняна комбікормова промисловість орієнтується лише на внутрішнього споживача, обмежуючи цим власний розвиток як перспективної галузі. Дані відображені на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 - Баланс внутрішнього виробництва та споживання комбікормів України у 2009-2014 рр. [49]

У 2013 р. обсяг виробництва комбікормів склав 6 000 тис. т, що на 4 % вище рівня 2012 р. Лідером з виробництва є Черкаська область, котра у 2013 р. виробила майже третину всіх комбікормів держави - 1 732 тис. т (на 4 % більше, ніж у 2012 р.). Друге місце, за обсягами виробництва, займає Київська область - 763,5 тис. т (на 4 % більше ніж у 2012 р.). А на третьому місці - Дніпропетровщина - у 2013 р. скоротила виробництво комбікормів на 1,2 % - до 568,6 тис. т.

Загалом, в Україні третина областей скоротили виробництво, а дві третини - наростили [22]. Нині комбікорми виробляються на більш як 90 вітчизняних комбікормових заводах, з них 26 % знаходиться у державній власності [83].

Виробництво складає лише 10 % загальної потужності. Загалом стан українських заводів, на думку експертів, можна розподілити в наступному процентному співвідношенні, яке представлено на рис. 2.3. [80]

Рисунок 2.3 - Розподіл українських комбікормових заводів за технічним станом у 2014 р. [80]

Отже, сьогодні стан вітчизняних кормових заводів не відповідає вимогам ринку. В порівнянні із зарубіжними аналогами, вони значно поступаються їм за багатьма показниками техніко-технологічного рівня.

Структура ринку комбікормів з погляду їх призначення характеризується явним домінуванням кормів для птиці серед всіх інших. Це пояснюється відносною дешевизною розведення птиці, в порівнянні з іншими видами сільськогосподарських тварин.

Структуру ринку за призначенням комбікормів представлено на рис. 2.4.

Рисунок 2.4 - Структура ринку комбікормів за призначенням [33]

Отже, найбільша потреба у комбікормах є саме у сфері птахівництва, трохи менше - свинарство та велика рогата худоба. Саме свиноводи та птахівники є головною рушійною силою вітчизняного кормовиробництва.

Особливістю українського кормовиробництва є його вертикальна інтеграція, при якій одне підприємство холдингу вирощує зернові, друге - виробляє з них комбікорми, а третє - згодовує худобі чи птиці, тоді як в Європі виробники комбікормів - незалежні підприємства. Відтак основне виробництво у нас залежить від споживання, а основні потужності з виробництва комбікормів зосереджені у регіонах з найбільшим поголів'ям [53].

Що стосується структури українського ринку виробників комбікормів, то вона така: на ринку України працює близько 120 виробників комбікормів. Виробничі потужності дозволяють випускати 12-15 млн. т на рік, проте вони завантажені лише на 30-35 %.

Провідними виробниками комбікормів є наступні підприємства, які структуровані за критерієм - обсяг виробництва:

-ТОВ "Катеринопільський елеватор" (513,8 тис. т);

-ПАТ "Миронівський ЗВК" (444,8 тис. т);

-ТОВ "Комплекс Агромарс" (209,3 тис. т);

-ЗАТ "АПК-ІНВЕСТ" (147,9 тис. т);

-інші (сукупна доля виробництва яких складає 4980, 4 тис. т) [58].

Десятці основних виробників комбікормів належить 28 % загального виробництва, останні 73 % належать дрібним виробникам, сукупна доля яких є суттєвою, але окремі показники кожного з підприємств настільки малі, що вони не можуть скласти конкуренцію зазначеній пятірці.

Характерною рисою розвитку даного сектора АПК, в даний час, є дуже низька частка експорту комбікормів. Для збільшення обсягів експорту вітчизняним виробникам необхідно випускати продукцію, що відповідає міжнародним вимогам і стандартам. У 2013 р. Україна імпортувала 79,1 тис. т комбікормів на 147,7 млн. доларів. Експорт за цей період склав менше 8 тис т (3,9 млн. доларів). В Україну, в основному, імпортуються кормові добавки, премікси та кормосуміші з Європи та Китаю. У свою чергу, з країни вивозяться повнораціонні корми та корми на основі зерносумішей [31]. Основними експортними ринками України є країни СНД: Молдова, Білорусь, Грузія. У 2013 році до четвірки найбільших імпортерів українських комбікормів увійшла Туреччина [100].

Підводячи підсумок, доречно зобразити механізм функціонування ринку кормів України з урахуванням ринкових важелів та механізмів (рис. 2.5).

Рисунок 2.5 - Механізм функціонування ринку кормів України [100]

Дана схема, в цілому, дає уявлення про механізм взаємодії складових частин ринку кормів, від створення та ефективного функціонування ринку комбікормів залежить стан та ефективність тваринництва. Використовуючи таке схематичне зображення, можна визначити особливості конкретного ринку кормів в регіоні.

Обєктом дослідження є ТОВ НВЦ "Дніпротехнології". Діяльність підприємства регулюється Конституцією України [1], Господарським Кодексом України [2], Кодексом законів про працю України [4] та іншими документами чинного законодавства.

ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" створено відповідно рішення установчих зборів учасників, згідно протоколу №1 від 01 лютого 2004 р.

Засновниками Товариства є фізичні особи Іваненко Володимир Андрійович та Похиленко Василій Олексійович.

Повна назва підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "Дніпротехнології". Місце розташування товариства: 49068, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Леніногорська, буд.129.

Джерелом формування майна товариства є:

-грошові та майнові внески учасників;

-доходи від реалізації продукції, послуг, та інших видів господарської діяльності;

-кредити банків та інше.

Головна мета, з якою було створено товариство, - отримання прибутку шляхом найбільш повного задоволення потреб громадян, підприємств у товарах та послугах, які надає Товариство.

Напрямками діяльності ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" є:

-виробництво харчових продуктів;

-торгівля дорогоцінним камінням;

-виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів.

Основну частину у виробничій програмі підприємства складає кормова продукція, а саме шроти, дріжджі кормові, гранульовані корми для с/г тварин.

Деякі види продукції представлені в додатку З, зразок сертифікату якості на корм для птиці можна побачити в додатку І.

ТОВ "НВЦ "Дніпротехнології" несе відповідальність по зобовязанням усім своїм майном, на яке, згідно з законом, може бути звернено стягнення по вимозі кредиторів.

Вищим органом Товариства є загальні збори учасників, які мають кількість голосів, пропорційну до розмірів їх паїв. При проведенні загальних зборів трудового колективу і присутності на них не менш 2/3 складу трудового колективу, зявляється право вирішувати питання відкритим голосуванням за більшістю голосів. На підприємстві виробничі, трудові та економічні стосунки трудового колективу з адміністрацією, питання охорони праці та соціального розвитку регулюються колективним договором[2].

Варто зазначити, що ТОВ "НВЦ "Дніпротехнології" має вдале місце розташування своїх виробничих потужностей, а саме на базі вже досить розвиненої логістичної інфраструктури, в межах якої присутня дуже важлива складова - залізничні під'їзні шляхи, які залишилися підприємству "у спадок". Завдяки наявності залізничної мережі, можна значно економити кошти на транспортування необхідної сировини і готової продукції, маючи доступ майже до будь-якої точки, що входить до залізничної транспортної системи України і зарубіжжя.

Необхідно зауважити, що таке місце розташування підприємства обрано не далекоглядно, як показує досвід. Деякі клієнти вважали б за краще проводити зустрічі та переговори в офісі, що був би розташований у центрі міста, також це могло б сприяти покращенню відповідного іміджу фірми.

Щодо забезпеченості сировинними ресурсами, варто зазначити, що підприємство працює із місцевими постачальниками на умовах постійних своєчасних поставок на взаємовигідних умовах. В свою чергу, основними покупцями продукції є великі сільськогосподарські підприємства. Найбільших постачальників сировини та покупців продукції можна побачити на рис. 2.6.

Рисунок 2.6 - Основні постачальники сировини та покупці продукції ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

Підприємство також має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку зі своєю назвою. Воно є самостійним господарським об'єктом з правами і обов'язками юридичної особи, має право займатися господарською діяльністю, виходячи з цілей і завдань, складати договори, нести відповідальність згідно чинного законодавства, а також діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів [2].

.2 Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності субєкту господарювання

Фінансово-господарська діяльність підприємств - це цілеспрямована діяльність на основі прийнятих рішень, кожне з яких оптимізується на основі інтуїції або розрахунків [34].

Така діяльність супроводжується виконанням різноманітних операцій. У свою чергу, кожна господарська операція обов'язково оформлюється обліковими документами, в яких містяться первинні відомості про вчинені господарські операції або право на їх вчинення.

Об'єктами облікових документів є процеси постачання, виробництва і реалізації, а також окремі підрозділи підприємства і різні фінансові, господарські, розрахункові відносини всередині і за межами підприємства [47].

Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" за 2011-2014 рр. представлено в табл. 2.1. За наведеними показниками надалі і буде здійснено комплексний аналіз.

За допомогою комплексного аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко і системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обґрунтовуються бізнес-плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, обирається економічна стратегія подальшого його розвитку [60].

Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає розрахунок системи коефіцієнтів, що висвітлюють різні боки господарювання підприємства і враховують вплив як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ на фінансовий стан підприємства [82].

Таблиця 2.1 Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" за 2011-2014 рр.

Показник2011 р.2012 р.2013 р.2014 р.Дохід від реалізації (виручка), тис грн.5884,56812,04808,15397,9Чистий прибуток (збиток), тис грн.85,4249,8-233,430,3Грошові кошти та їх еквіваленти, тис грн.7,03,817,743,2Запаси, тис грн. 340,1244,5252,8557,4Власний капітал, тис грн. 659,1501,2560,8457,8Поточні зобовязання, тис грн. 1453,41140,71111,0975,4Активи, тис грн. 2112,51727,31756,81519,6Вартість оборотних активів, тис грн. 1306,41260,01046,9844,3Вартість необоротних активів, тис грн.806,1467,3709,9675,3Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис грн.806,2721,5709,9675,4

Система напрямків та коефіцієнтів для оцінки фінансового стану досліджуваного підприємства представлена в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Система напрямків та коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємства [96]

Напрямок аналізуКоефіцієнтиПризначення (опис)Формула для розрахункуНормативЧисельникЗнаменник123456ЛіквідністьКоефіцієнт абсолютної ліквідностіХарактеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованістьГрошові кошти та їх еквівалентиПоточні зобовязання + Доходи майбутніх періодів> 0,2Коефіцієнт швидкої ліквідностіПоказує, яка частина поточних зобовязань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходженьОборотні активи - Запаси + Витрати майбутніх періодівПоточні зобовязання + Доходи майбутніх періодів> 1Коефіцієнт покриттяХарактеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргівОборотні активи + Витрати майбутніх періодівПоточні зобовязання + Доходи майбутніх періодів> 2РентабельністьКоефіцієнт рентабельності активівПоказує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства Чистий прибуток (збиток)Активи> 0,14Коефіцієнт рентабельності реалізаціїПоказує, яку частку становить чистий прибуток у виручці від реалізаціїЧистий прибуток (збиток)Дохід від реалізації (виручка)> 0,3Коефіцієнт рентабельності власного капіталуПоказує віддачу на вкладений власний капіталЧистий прибуток (збиток)Власний капітал> 0,2Фінансова стійкістьКоефіцієнт автономіїДемонструє незалежність від зовнішніх джерел фінансуванняВласний капітал Балансова вартість активів> 0,5Коефіцієнт фінансової залежностіПоказує ступінь залежності від кредиторів та інвесторівВалюта балансу Власний капітал0,4-0,6Коефіцієнт маневреності власних коштівХарактеризує ступінь мобільності використання власних коштівВласний капітал - Необоротні активиВласний капітал> 0,5Ділова активністьКоефіцієнт оборотності активівПоказує скільки чистої виручки отримано на одиницю коштів, інвестованих в активиЧиста виручка від реалізації продукціїАктивиЗростанняКоефіцієнт оборотності власного капіталуПоказує обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. власного капіталу, авансованого у виробництвоЧиста виручка від реалізації продукціїВласний капіталЗростанняКоефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)Показує, скільки реалізованої продукції припадає на одиницю засобів, вкладених в основні фондиЧиста виручка від реалізації продукціїВартість основних фондівЗростання

Аналіз наведених показників здійснено в динаміці. Це необхідно для відстеження тенденцій та закономірностей, а також для більшої наочності і якомога точного пояснення економічних явищ.

Результати проведених розрахунків для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" в динаміці за 2011-2014 рр. можна побачити в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Результати комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" за 2011-2014 рр.

Напрямок аналізуКоефіцієнти2011р.2012 р.2013р.2014 р.НормативЛіквідністьКоефіцієнт абсолютної ліквідності0,00480,00330,01590,0443> 0,2Коефіцієнт швидкої ліквідності0,66490,89020,71480,2941>1Коефіцієнт покриття0,89891,10460,94230,8656>2Фінансова стійкістьКоефіцієнт автономії0,31200,29020,31920,3013>0,5Коефіцієнт фінансової залежності3,20513,44633,13273,31940,4-0,6Коефіцієнт маневреності власних коштів-0,22300,0676-0,2659-0,4751> 0,5Ділова активністьКоефіцієнт оборотності активів2,78563,94372,73693,5522ЗростанняКоефіцієнт оборотності власного капіталу8,928113,59148,573611,7910ЗростанняКоефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)7,29919,44146,77297,9922Зростання

Отже, щодо ліквідності досліджуваного підприємства, можна стверджувати, що коефіцієнт абсолютної ліквідності, швидкої ліквідності, а також коефіцієнт покриття не відповідають нормативному рівню, більше того, це говорить про нездатність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість негайно. Є можливість погасити лише дуже незначну частину заборгованості за рахунок наявних грошових коштів і очікуваних фінансових надходжень. Разом з тим, має місце недостатність оборотних засобів для покриття своїх боргів.

Показники рентабельності теж не відповідають необхідному нормативному значенню, проте, у 2012 р. можемо спостерігати перевищення значень над нормативними. Натомість, у 2013 р., через негативний фінансовий результат, маємо негативні показники рентабельності по всім позиціям. У 2011р. і 2014 р. обсяги прибутку занадто малі, що не забезпечило підприємству достатній рівень прибутковості.

Звертаючи увагу на показники фінансової стійкості, також витікають неоднозначні висновки. За коефіцієнтом автономії, видно, що протягом 2011-2014 рр. він набував низьких значень, що свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, і нездатність до самофінансування. Про це, також, свідчать отримані значення коефіцієнта фінансової залежності, що значно перевищують норматив. Коефіцієнт маневреності власних коштів, що протягом 2011-2014 рр. не набував високих значень характеризує низьку ступінь мобільності використання власних коштів підприємства.

Щодо показників ділової активності, варто зазначити, що коефіцієнти оборотності активів, власного капіталу та основних засобів протягом розрахункового періоду набували різних значень, і чітка тенденція до зменшення або збільшення відсутня. Проте, у 2014 р., в порівнянні з 2011р. можна відстежити тенденцію до зростання усіх зазначених коефіцієнтів. Це свідчить про задовільне використання активів, капіталу і виробничих засобів на підприємстві.

.3 Аналіз прибутковості підприємства

Аналіз прибутковості досліджуваного підприємства було проведено в динаміці, шляхом розрахунку комплексу показників рентабельності. Для цього використовувались дані, узяті зі звітності підприємства за 2011-2014 рр. (табл. 2.4)

Таблиця 2.4 Вихідні дані для аналізу прибутковості ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" за основними показниками протягом 2011-2014 рр.

Показник2011 р.2012 р.2013 р.2014 р.Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг), тис грн.5884,568124808,15397,9Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), тис грн.4960,65604,54084,44437,8Середньорічна вартість активів, тис грн.2112,51981,51756,81519,6Середньорічна вартість основних засобів, тис грн.806,2721,5709,9675,4Середньорічний обсяг власного капіталу, тис грн.659,1501,2560,8459,3Фінансовий результат до оподаткування, тис грн. 115353,8-233,444,4Податок на прибуток, тис грн.29,6104-14,1Фінансовий результат після оподаткування, тис грн.85,4249,8-233,430,3Операційні витрати, тис грн.5741,16413,95036,55333Середньорічна вартість поточних активів, тис грн.1306,412601046,9844,3

Користуючись методикою визначення базових показників рентабельності (табл. 2.5), розраховано їх значення, а також величину абсолютного приросту і темпу приросту у відсотках до базового - 2011 р. Результати проведених розрахунків представлено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Базові показники рентабельності для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" за 2011-2014 рр.

Показник2011 р.2012 р.2013 р.2014 р.Абсолютний приріст, % 2014/2011Темп приросту, % 2014/2011Чиста рентабельність продажу, %1,453,67-4,850,56-0,89-61,32Рентабельність активів, %4,0412,61-13,291,99-2,05-50,68Рентабельність поточних активів, %6,5419,83-22,293,59-2,95-45,10Рентабельність власного капіталу, %12,9649,84-41,626,60-6,36-49,09Рентабельність продукції, %1,724,46-5,710,68-1,04-60,34Рентабельність основних засобів, %10,5934,62-32,884,49-6,11-57,65Рентабельність виробничої діяльності, %1,493,89-4,630,57-0,92-61,80

Отже, за результатами розрахунків, можна говорити про зниження практично всіх показників рентабельності підприємства у 2014 р., в порівнянні з 2011 р. Про це свідчать відємні темпи приросту.

Вкрай негативних змін зазнали показники рентабельності виробничої діяльності, рентабельності продажу, а також рентабельності продукції. Значення цих показників знизились, відповідно, на 61,8%, 61, 32 % і 60,34%, що наочно ілюструють побудовані графіки (рис. 2.6, 2.7). Такого роду ситуація неприпустимою в діяльності підприємства, так як породжує нестабільність, і, тим самим, може спричинити різного роду кризові явища.

Рисунок 2.6 - Динаміка показників рентабельності активів, власного капіталу, поточних активів та основних засобів для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" впродовж 2011-2014 рр.

Рисунок 2.7 - Динаміка показників чистої рентабельності продажу, рентабельності продукції та виробничої діяльності для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" впродовж 2011-2014 рр.

.4 Факторний аналіз прибутковості підприємства за моделлю "Du Pont"

У практиці управління фінансовими результатами компанії все більша перевага віддається не окремим показникам, а їх системам, що являють собою набір окремих показників, пов'язаних між собою в логічно-змістовні ланцюжки, коли кожний наступний показник випливає з попередніх і, обов'язково, повинен нести певне змістовне навантаження в процесі формування фінансового результату [69].

Одна з перших моделей взаємозв'язку окремих показників, яка згодом стала базовою, була розроблена в 30-ті роки ХХ ст. фахівцями концерну "Du Pont" і отримала назву "Модель "Du Pont" [79].

Система аналізу менеджерів фірми "Du Pont", в першу чергу, досліджує здатність підприємства ефективно генерувати прибуток, реінвестувати його, нарощувати обороти. Слід відзначити, що модель факторного аналізу компанії "Du Pont" до середини минулого століття не набула широкого розповсюдження. Справжнє визнання до неї прийшло у 50-70-ті роки ХХ ст., коли модель була головним інструментом корпоративного фінансового аналізу. Своє значення, за думкою багатьох фахівців, вона зберігає і сьогодні.

В основу аналізу покладено детерміновану факторну модель, що дозволяє ідентифікувати і дати порівняльну характеристику основних моментів, що впливають на зміну того або іншого показника діяльності підприємства (рис. 2.8) [99].

Рисунок 2.8 - Модифікована схема факторного аналізу фірми "Du Pont" [99]

Вибір рентабельності власного капіталу як результативного показника на вершині ієрархічної моделі повязаний з тим, що його величина залежить від рішень, прийнятих керівником у різних сферах діяльності. До того ж, у практичній діяльності оцінки результативності бізнесу в розвинених країнах саме цей показник вважають найважливішим підсумковим показником [22].

З метою виявлення тенденцій та закономірностей, аналіз факторних показників моделі "Du Pont" для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" було проведено в динаміці за три роки - з 2012 по 2014 рр., на основі фінансової звітності за відповідні періоди (додатки А,Б, В, Г), а також з урахуванням цілей функціонування та галузевої приналежності досліджуваного підприємства. Результати розрахунків наведено у табл. 2.6 [90].

Таблиця 2.6 Аналіз факторних показників моделі "DuPont" для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" за 2012-2014 рр. [90]

ПоказникАбсолютне значення показникаАбсолютний приріст (+,-)2012р.2013р.2014р.2012-20132013-2014Дохід від реалізації, тис. грн7758,55725,35403,1-2033,2-322,2Чистий прибуток, тис. грн249,8-233,430,3-483,2263,7Всього активів, тис грн1981,51756,81519,6-224,7-237,2Власний капітал, тис. грн501,2560,8459,359,6-101,5Чиста рентабельність продажу, тис. грн0,032-0,0410,006-0,0730,046Ресурсовіддача3,9153,2593,556-0,6570,297Коефіцієнт фінансової залежності3,9543,1333,309-0,8210,176Рентабельність власного капіталу0,498-0,4160,066-0,9150,482

Отже, рентабельність власного капіталу у 2013 р., в порівнянні з 2012 р., знизилась на 0,915, а в 2014 р., в порівнянні з 2013 р., зросла на 0,482. Така ситуація зумовлена, головним чином, негативними фінансовими результатами, тобто відємним значенням чистого прибутку у відповідному році.

Наступним кроком в ході аналізу є оцінка ступеню впливу трьох показників-факторів на результуючий показник даної моделі - рентабельність власного капіталу. Це було виконано за допомогою методу ланцюгових підстановок [95]. Результати аналізу впливу факторів на рівень рентабельності власного капіталу ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" за 2012-2014 рр. подано в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Аналіз впливу факторів в моделі "Du Pont" для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" в динаміці за 2012-2014 рр. [90]

Підстановки, рокиЧиста рентабельність продажуРесурсовіддачаКоефіцієнт фінансової залежностіРентабельність власного капіталуВплив фактора (+;-)2012 р.0,0323,9153,9540,498-1-а підстановка-0,0413,9153,954-0,631-1,1292-а підстановка-0,0413,2593,954-0,5250,1062013 р.-0,0413,2593,133-0,4160,1093-я підстановка0,0063,2593,1330,0570,4734-а підстановка0,0063,5563,1330,062-0,4112014 р.0,0063,5563,3090,0660,004

Проведений аналіз впливу факторів за моделлю "Du Pont" для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" в динаміці за 2012-2014 рр. дає змогу побачити, що найбільший позитивний вплив на зміну показника рентабельності власного капіталу у 2012 р., в порівнянні з 2013 р., спричинив коефіцієнт фінансової залежності, що допомогло збільшити даний показник на 0,106, а найбільш негативний вплив - показник рентабельності продажу, зменшення якого спричинило зниження відповідного результуючого показника на 1,129. Вже у 2014р, в порівнянні з 2013 р., можемо спостерігати значний позитивний вплив рентабельності продажу, її зростання спричинило зростання рентабельності власного капіталу на 0,473, при цьому, в даному випадку, зміна показника ресурсовіддачі вкрай негативно вплинула на результуючий показник моделі, знизивши його значення на 0,411.

Отже, в ході дослідження було виявлено, що найбільший вплив на рентабельність власного капіталу підприємства має рентабельність продажу, а також отримувані прибутки. Отримані результати свідчать про збільшення частки позикових коштів відносно власних, а також про можливу залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Подальше забезпечення ефективної господарської діяльності можливе лише за умов здійснення постійного моніторингу всіх сфер господарської діяльності, а також розробки та реалізації заходів, які б дозволяли формувати потенціал високих темпів приросту виробництва та продажу, забезпечували постійний ріст власного капіталу, гарантуючи стабільний економічний розвиток підприємства.

.5 Економетричне моделювання прибутковості

Поглиблене дослідження динаміки прибутковості потребує застосування економетричних моделей. Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між декількома параметрами, що перебувають у взаємозалежності [21].

Економетричні моделі є важливим засобом розвязання багатьох економічних завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження. Найбільш поширеним є застосування моделювання для встановлення звязку між узагальнюючими результатними показниками ефективності діяльності підприємства і факторами, що обумовлюють певні їх значення. На сучасному етапі економічного реформування зростає потреба в оперативності прийняття управлінських рішень, у розрахунку й прогнозуванні варіантів можливих напрямків виробничої діяльності окремих підприємств. А це практично неможливо здійснити без застосування в аналітичному дослідженні економіко-математичних методів [9].

Результат фінансово-господарської діяльності економічного субєкта визначається показниками прибутковості (прибутку, рентабельності) і аналізується з точки зору господарської діяльності. Головна мета діяльності - досягнення прибутковості підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства для ефективного розвитку виробництва й отримання максимального прибутку [19].

Джерелами інформації щодо оцінки економетричної моделі оцінки прибутковості для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" є фінансова та статистична звітність (додатки А,Б, В, Г, Д, Е,Є, Ж).

Нижче приведені дані спостережень параметрів та результативного показника - валового прибутку (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Дані спостережень ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" протягом 2009-2014 рр. для побудови економіко-математичної моделі

Період№ періоду, (n)Собівартість реалізованої продукції (c), тис грн.Обсяги реалізованої продукції (y), тис т.Чистий дохід (r), тис грн.Валовий прибуток (f), тис грн.1 півріччя 2009 р.1187530021002252 півріччя 2009 р.211501751225751 півріччя 2010 р.31050150105002 півріччя 2010 р.4120020014002001 півріччя 2011 р.5140025017503502 півріччя 2011 р.6950100700-2501 півріччя 2012 р.7165027519252752 півріччя 2012 р.8140022515751751 півріччя 2013 р.9235035024501002 півріччя 2013 р.10200032522752751 півріччя 2014 р.1127503752625-1252 півріччя 2014 р.1214502501750300

Функція чистого доходу є лінійною і в загальному вигляді має вигляд:

r(y) = py (2.1)

де p - ціна за 1 т реалізованої продукції у періоді, грн.;- обсяг реалізованої продукції у натуральному вимірнику, тис т [21].

Із побудованої діаграми розсіювання, що виражає залежність собівартості від обсягів реалізованої продукції, видно, що залежність є суттєво нелінійною (рис. 2.9).

Рисунок 2.9 - Діаграма розсіювання залежності собівартості реалізованої продукції від обсягів реалізації для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" протягом 2009-2014 рр.

Цю залежність було прийнято у квадратичній формі:

(2.2)

де - параметри моделі, які необхідно знайти [98].

Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом та собівартістю реалізованої продукції:

f(y) = py - c(y).

Таким чином, маємо:

f(y) = py (2.3)

Введено наступну заміну:

Таким чином, однофакторну нелінійну функцію (2.3) приведено до двохфакторної лінійної функції:

f (y,z) = (2.4)

де - параметри моделі, які можуть бути обчислені за допомогою методу найменших квадратів (МНК), згідно з яким, сума квадратів різниць має бути мінімальною для найкращого наближення, яке забезпечує регресія.

Для знаходження параметрів була використана функція ЛИНЕЙН() в середовищі MS Excel. Результати її застосування приведені нижче (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Результати функції ЛИНЕЙН() для функції прибутку

-0,023512,0799-1267,83270,00271,3137151,140,906561,6183#Н/Д43,62149,0000#Н/Д331245,284334171,3824#Н/Д

де ЛИНЕЙН () - статистична функція, яка розраховує статистику для ряду із застосуванням МНК, щоб обчислити пряму лінію, яка найкращим чином апроксимує наявні дані і потім повертає масив, який описує отриману пряму.

Таким чином для параметрів двофакторної лінійної моделі (2.4) маємо:0 = -1267,8,1 = 12,08,2 = -0,0235.

Отже, розрахункові значення показника (fрозр) обчислюються за формулою:розр= -1267,8+12,08y-0,0235z (2.5)

Середньоквадратична помилка регресії (S):= 61,62

Коефіцієнт детермінації (R2) для даної моделі дорівнює:2= 0,9065.

Таким чином, згідно з обраною моделлю, залежність показника f пояснюється саме фактором y, залученим у модель, на 90,65%, і тільки на 9,35% зумовлена факторами, що лежать поза межами моделі, у тому числі і випадковими. Можна зробити висновок, що в модель включений найбільш суттєвий фактор.

Адекватність побудованої лінійної моделі було перевірено за критерієм Фішера. За статичними таблицями F-розподілу Фішера для 5%-го рівня значимості знайдено критичне значення (Fкрит):крит = 4,26,

і спостережуване значення (Fрозр), використавши функцію FРАСПОБР (), яка повертає значення, зворотне (правобічному) F- розподілу ймовірностей:розр = 43,62.

Таким чином, розрахункове значення більше, ніж критичне. Отже, можна зробити висновок про адекватність побудованої моделі вихідним даним за F-критерієм Фішера із ймовірністю 95%.

Статистичну значимість параметрів моделі перевірено за допомогою критерія Стьюдента. Розрахункове значення t-статистики отримано як відношення b1 до своєї стандартної похибки Sb1: tb1=9,195, tb2=8,704.

Критичне значення t-статистики (tкрит) було знайдено за статистичними таблицями, використовуючи функцію СТЬЮДРАСПОБР(), при рівні значимості б = 0,05:крит =2,228.

Розрахункові значення більше, ніж критичне. Отже, параметри моделі з надійністю 95% можна вважати статистично значущими.

Таким чином, побудована лінійна двохфакторна модель є адекватною і має значимі по критерію Стьюдента коефіцієнти.

А це означає, що відповідна квадратична модель (2.6) є також адекватною і має значимі коефіцієнти:

fрозр (2.6)

Рисунок 2.10 - Модель впливу обсягів реалізації на валовий прибуток

З рисунку 2.10 видно, що значення валового прибутку ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" протягом 2009-2014 рр. набувають як відємних так і додатних значень.

Отже, маємо функції собівартості реалізованої продукції, чистого доходу та валового прибутку (рис. 2.11).

Рисунок 2.11 - Графічна ілюстрація функцій собівартості, чистого доходу та валового прибутку для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

Отже, рис. 2.11 графічно ілюструє функції собівартості реалізованої продукції, чистого доходу та валового прибутку, а також їх взаємозалежність. Функція доходу є лінійною, функції собівартості та прибутку - квадратичні.

На певному інтервалі функція доходу графічно знаходиться вище, ніж функція собівартості. Цей інтервал характеризується прибутковістю підприємства, оскільки функція прибутку при цьому перебуває вище осі абсцис. Це означає, що при одних обсягах збуту підприємство отримує прибутки, а при інших - збитки.

Таким чином, подальшими завданнями дослідження побудованої економіко-математичної моделі прибутковості є знаходження інтервалу прибутковості, а саме мінімального та максимального обсягів збуту, які принесуть підприємству хоч який-небудь прибуток, а також розрахунок максимального прибутку і обсягу реалізації, який його забезпечить.

Визначимо, при якому обсязі реалізації продукції прибуток підприємства досягає свого максимального значення. Також знайдемо максимально можливий обсяг прибутку, отримуваного підприємством за півріччя.

Оскільки функція прибутку є параболою, то максимальний обсяг реалізації лежить у її вершині.

Незалежно від положення гілок параболи, її вершина є точкою екстремуму (максимуму, коли гілки спрямовані вниз). Щоб знайти точки екстремуму функції, необхідно обчислити її похідну і прирівняти її до нуля:

f (y) = ,

,

Отже, максимальний обсяг збуту за період можна розрахувати за формулою:

(2.7)

Отримаємо:

Далі, необхідно розрахувати приблизний максимальний обсяг прибутку за максимального обсягу реалізації, підставивши отримане значення у функцію прибутку:

f (y*) = , (2.8)

f (y*) = -1267,8 + 12,08 * 256,8 - 0,0235 * 256,82 = 283, 31 (тис грн.)

Таким чином, якщо підприємство за 6 місяців зможе реалізувати 256,8 тис. т продукції, воно отримає за цей період максимальну суму прибутку в розмірі 283,31 тис грн.

В ході подальшого дослідження прибутковості підприємства, особливого значення набуває інформація щодо інтервалів прибутковості, тобто приблизного мінімального і максимального обсягу реалізації, які здатні принести прибутки. Для цього необхідно знайти точки перетину графіку прибутку (параболи) з віссю абсцис.

Це можна зробити, прирівнявши функцію до нуля і розв'язавши квадратне рівняння:

f (y) = 0,

= 0,

,

(2.9)

де

(2.10)

,

.

Отже, інтервал прибутковості наступний:

=

Отже, в межах збуту від 147,06 до 366, 57 тис т. продукції за півріччя, підприємство залишатиметься прибутковим, при інших обсягах - буде збитковим.

За результатами проведеного дослідження, можна стверджувати, що підприємство останні 6 років функціонує в межах прибутковості за виключенням 2011 і 2014 рр. Бачимо, що в цей період було реалізовано недостатньо продукції. Цей обсяг не входив у межі прибутковості.

Побудована економіко-математична модель є варіантом аналізу беззбитковості виробництва, що ґрунтується на залежності між доходами (виручкою) від реалізації продукції, витратами та прибутком за короткий період, тобто період, протягом якого вихід продукції підприємства обмежений рівнем наявних на конкретний час в її розпорядженні діючих виробничих потужностей.

Знання залежності між зазначеними показниками дає змогу керівництву визначити критичні рівні випуску, наприклад рівень, при якому прибуток буде максимальним, або рівень, при якому не буде ні прибутку, ні збитків.

Також слід зазначити, що побудована модель наочно ілюструє той факт, що більші обсяги продажу не гарантують отримання більших прибутків для підприємства. А, отже, для досягнення максимальної прибутковості керівництву ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" слід приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо раціонального планування виробничої і збутової діяльності. Слід звернути увагу на своєчасність виявлення існуючих проблем та оперативне реагування у відповідь на них, шляхом завчасної розробки ефективних заходів.

Висновки до розділу 2

Отже, в цілому, підприємство функціонує нормально, без суттєвих негативних відхилень. Результати проведених розрахунків свідчать про зниження практично всіх показників рентабельності ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" у 2014 р., в порівнянні з 2011 р. Про це свідчать відємні темпи приросту. Вкрай негативних змін зазнали показники рентабельності виробничої діяльності, рентабельності продажу, а також рентабельності продукції. Значення цих показників знизились більш ніж в 2 рази за чотири останні роки, що є неприпустимим в діяльності підприємства, так як породжує нестабільність, і, тим самим, може спричинити різного роду кризові явища.

В ході дослідження було виявлено, що найбільший вплив на рентабельність власного капіталу підприємства має показник рентабельності продажу, а також отримувані прибутки. Отримані результати свідчать про збільшення частки позикових коштів відносно власних, а також про можливу залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Таким чином, в межах збуту від 147,06 до 366, 57 тис т. продукції за півріччя, підприємство залишатиметься прибутковим, при інших обсягах - буде збитковим. Підприємство останні 6 років функціонує в межах прибутковості за виключенням 2014 р.

Подальше забезпечення ефективної господарської діяльності можливе лише за умов здійснення постійного моніторингу всіх сфер господарської діяльності, а також розробки та реалізації заходів, які б дозволяли формувати потенціал високих темпів приросту виробництва та продажу, забезпечували постійний ріст власного капіталу, гарантуючи стабільний економічний розвиток підприємства.

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості підприємства

.1 Виявлення проблем і пошук резервів підвищення прибутковості

В результаті проведеного комплексного дослідження виробничо-збутової діяльності ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" протягом 2011-2014 рр., враховуючи специфіку галузі та основні її тенденції, було виявлено наступне:

-вузька підприємницька спеціалізація і складність конкурентних умов, що концентрує і помножує ризики як виробничого, так і збутового характеру;

-хаотичність значень більшості основних техніко-економічних показників підприємства. Це свідчить про стихійність процесів, відсутність чіткої системи планування та контролю, спонтанність та невиваженість прийнятих управлінських рішень;

-збільшення обсягів незавершеного виробництва і обсягів готової продукції на складах, нерівномірність завантаження обладнання, що є вкрай негативним явищем, і, в свою чергу породжує поступове наростання додаткових витрат на зберігання відповідних запасів та спричиняє виникнення простоїв обладнання;

-зниження практично всіх показників рентабельності підприємства у 2014 р., в порівнянні з 2011 р. Про це свідчать відємні темпи приросту. Вкрай негативних змін зазнали показники рентабельності виробничої діяльності, рентабельності продажу, а також рентабельності продукції.

-підприємство останні 4 роки функціонує в межах прибутковості за виключенням 2013 р., в якому мав місце відємний фінансовий результат господарської діяльності;

-найбільший вплив на ключовий показник прибутковості підприємства, а саме рентабельність власного капіталу, має рентабельність продажу, а також отримувані прибутки;

-існує тенденція до збільшення частки позикових коштів відносно власних, а також можна говорити про суттєву залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

-підприємство не здатне до самофінансування і характеризується низьким ступенем мобільності використання власних коштів;

-в процесі господарської діяльності, загалом, мало місце задовільне використання активів, капіталу і виробничих засобів.

Враховуючи вищезазначене, на сьогодні, для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" існують такі резерви (можливості) збільшення прибутковості:

-збільшення обсягу реалізації продукції;

-зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції;

-постійне зниження позареалізаційних збитків;

-удосконалення структури продукції.

.2 Обгрунтування заходів щодо підвищення прибутковості

Виробництво корму на заводах, які входять до складу агрохолдингів, передбачуване й не залежить від попиту на ринку, натомість, підприємства, що залежать від ринку, постійно борються за споживача. Нині комбікормові заводи ефективно функціонують лише за умови позитивної динаміки ключових показників у секторі тваринництва та птахівництва [58].

Таблиця 3.1 Середньогалузева рентабельність виробництва продукції тваринництва в Україні протягом 2011-2014рр.[33]

Продукція тваринництваРентабельність, %2011р.2012р.2013р.2014р.Велика рогата худоба-24,8-29,7-43,5-50,3Свині-3,72,10,34,1Вівці і кози-38,6-41,8-43,4-53,9Птиця-16,9-7,4-9,9-44,2

Динаміка зазначеного показника також проілюстрована на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 - Середньогалузева рентабельність виробництва продукції тваринництва в Україні протягом 2011-2014рр. [33]

Загалом, протягом 2011-2014 рр. спостерігалася вкрай негативна до зменшення прибутковості реалізації основних видів продукції тваринництва, за виключенням свинарства. Слід також зазначити, що більшість підприємств тваринництва, які функціонують індивідуально, а особливо середніх і дрібних, сьогодні знаходяться на межі виживання, тобто відбувається скорочення попиту на кормову продукцію [14].

Враховуючи те, що ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" спеціалізується на виробництві та займається реалізацією кормів для птиці та свиней, і той факт, що аналіз рентабельності виробництва кормів для птиці на досліджуваному підприємстві протягом 2011-2014 рр. свідчить про майже нульову прибутковість цього виду продукції, можна порекомендувати керівництву підприємства переглянути асортиментну політику, що дозволить підвищити прибутковість підприємства, і, як наслідок, покращити ефективність його функціонування в сучасних умовах.

Так, в результаті перегляду можливих варіантів зміни асортиментної політики, було обрано варіант, який передбачає повязану диверсифікацію виробництва кормів. Підприємству варто спробувати випускати сухі гранульовані корми для домашніх тварин. Оскільки на підприємстві існує можливість одночасного виготовлення декількох різних за призначенням і рецептурою видів екструдованих кормів, це дає змогу зменшити транспортні витрати, спростити технологічну складову, зменшити енергоємність процесу, внаслідок чого можна істотно знизити собівартість кормів так і виробленої з їхнім використанням тваринницької продукції.

Очевидно, що повязана диверсифікація для даного підприємства значно привабливіша. Вона дає змогу зберегти єдність бізнесу, отримати конкурентну перевагу від перенесення досвіду і кваліфікації, диверсифікувати ризик на ширшій підприємницькій базі. Диверсифікація у такий бізнес, технології, виробничі потужності, функціональні служби і канали розподілу якого можуть використовуватися спільно, здатна знизити видатки завдяки ефекту масштабу.

Бізнес з виробництва кормів для домашніх тварин, зазвичай, має рентабельність близько 20%. Але, наприклад, на ринку України представлений тільки один великий виробник - компанія "Кормотех" (торгові марки "Мяу!", "Гав!" та "Клуб 4 лапи"). Серед дрібніших українських виробників кормів слід відзначити наступні:

-ПП "Свят" (Запорізька обл.);

-ТОВ " АП Груп" (Херсонська обл.);

-ТОВ "Єнакіївський МК" (Донецька обл.);

-ТОВ " Стандарт - 3" (Київська обл.).

Їх сумарна частка в загальному обсязі виробництва, станом на кінець 2014 р., дорівнює 5,9 %.

Однак, лідерство на українському ринку займають міжнародні виробники. Це компанії "Mars" і "Nestle", відомі любителям домашніх тварин по брендам "Pedigree", "Petfoods", "Royal Cannin", "Nutro" і "Carnation", "Spillers Petfoods", "Ralston Purina" з частками 70% і 15% від загального ринку, відповідно. Загальний обсяг ринку корму для домашніх тварин в Україні - 85 тис. т на рік і щорічно ця кількість збільшується.

Важливо врахувати, що у нас цей бізнес існує не більше 20 років, в той час, як у розвинених країнах Європи і США подібні товари продаються більше 150 років. За версією аналітиків компанії "Euromonitor International", станом на кінець 2014 р. Україна займала 8 місце в ТОП-10 швидкозростаючих ринків кормів для домашніх тварин. Отже, конкуренція ще не настільки велика і, тому, підприємству можна скористатися нагодою та втілити дану бізнес-ідею в життя, і, в подальшому, впевнено закріпитися в цій ніші.

За статистикою, в Україні налічується близько 6,3 млн. кішок і 3,2 млн. собак, тобто кожна третя сім'я в Україні має 1 кішку, а кожна п'ята - 1 собаку. Безумовно, є любителі птахів, риб, гризунів і різних екзотичних тварин, але їх набагато менше. При цьому продажі кормів для собак займають 30%, а для кішок - 70%.

Корми поділяють на сухі і вологі (консерви). Співвідношення продажів 80% до 20%, відповідно. Якщо звернути увагу на цінові співвідношення українського ринку, то видно, що споживачі схильні купувати продукцію економ-класу і стандарт-класу (близько 75-80%), а продукція преміум-класу купується значно менше (20-25%). В Україні відмічено явне домінування економ-класу. Найбільш продавані марки кормів в даному класі - "Kitekat" і "Chappi" для кішок і собак, відповідно. Також, експерти відзначають, що категорія "суперпреміум" скорочується, оскільки через низьку платоспроможність населення споживачі переходять в клас "преміум", а звідти - в "стандарт" та "економ" [51].

Отже, дотримуючись принципу альтернативності, надалі буде розглянуто два проекти - проект "А" (виробництво сухого гранульованого корму для кішок) і проект "Б" (виробництво сухого гранульованого корму для собак). Мета реалізації проектів - збільшення прибутковості і, як наслідок, покращення ефективності господарської діяльності підприємства, укріплення ринкових позицій.

Популярність готових кормів для собак і кішок обумовлена їх перевагами перед "домашньою" їжею: економія часу, зручність використання, збалансоване харчування.

Кінцевим споживачем виробленого продукту є власники кішок і собак, тобто міські жителі з середнім достатком, отже, необхідно орієнтуватися на цього споживача.

Устаткування для виробництва кормів для собак слід обирати, виходячи з зі специфіки продукції. Для кожного виду необхідно проводити відповідне налаштування виробничої лінії. Цей процес досить трудомісткий, так як збалансованість корму передбачає точне дозування всіх компонентів.

Найпоширеніший спосіб виробництва таких кормів - пресування. На першому етапі сировину розмелюють до однорідної маси (зазвичай це консистенція грубої муки) за допомогою молоткової дробарки. Потім всі компоненти в сухому вигляді ретельно перемішуються за допомогою стрічкового змішувача. Це важливий етап, так як при порушенні технології необхідні поживні речовини в окремих гранулах корму можуть розподілитися нерівномірно. Після цього напівфабрикат відправляється на пресування. Це означає, що суміш проходить спеціальну обробку і поміщається в екструдер, який складається з бареля з гвинтом. Отримані в результаті гранули відправляються в сушарку, де знаходяться протягом 15-20 хв. На цьому етапі дуже важливо дотримуватися температурного режиму, інакше гранули можуть або не досушитися, або, навпаки, стати надмірно крихкими через втрату вологи. Потім майже готовий корм охолоджується протягом 5-10 хвилин, глазурується і фасується в пакети [58]. Проектний зразок пакування представлено в додатку К.

Що стосується рецептур, то варто зазначити, що у кожного великого виробника є власні рецептури та технології виробництва. Власне кажучи, рецептура - це головний секрет і цінність будь-якої компанії в цій галузі. Однак її розробка обходиться зовсім недешево, так як кваліфікованих фахівців з цього питання дуже мало. Будь-який новий продукт до запуску в масове виробництво проходить обов'язкове тестування. Тому, ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" варто купити готові рецептури, які пропонують виробники обладнання.

Щодо способів реклами нової продукції, слід зауважити, що підприємство не має сформованого бюджету на подібні заходи. У звязку з цим, краще працювати безпосередньо з кінцевим споживачем, розміщуючи рекламу в місцевих виданнях, роздаючи листівки та буклети з інформацією про свою продукцію.

Аналізуючи можливі способи збуту, в ідеалі, було б бажано потрапити зі своїм товаром у великі торговельні мережі. Однак для даної компанії це практично нереально. Тому, краще зосередитися на співпраці із зоомагазинами. Нехай новий товар буде представлений і не в широкому асортименті, тим не менш, він буде на виду. Можна навіть запропонувати невеликі безкоштовні партії свого товару, щоб забезпечити собі присутність в магазинах і здійснити так званий, пробний продаж.

Таким чином, обидва проекти передбачають:

придбання обладнання у кредит під 22% річних;

придбання необхідної сировини (борошно кісткове, рибне борошно, жир тваринний, замінник сухого молока, пшениця, кукурудза, соя, сіль, м`ясні заготовки тощо), матеріалів, плату за енергію;

оплату праці працівників, які беруть безпосередню участь у виробництві;

постійні витрати, що включають витрати на рекламу, заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу, охорону приміщень, витрати на експлуатацію будівель, споруд і обладнання, орендну плату та інше;

амортизацію обладнання, яка нараховується за прямолінійним методом, рівними сумами щороку.

У звязку з тим, що протягом 2015-2025 рр. аналітики прогнозують інтенсивне зростання попиту на корми для кішок, рекомендовано більший акцент саме на цьому виді продукції. Запланований обсяг продажу корму для кішок буде більшим аніж обсяги корму для собак, а ціни, відповідно, нижчими. Тривалість обох проектів 3 роки. Інвестиції у обладнання здійснюються у нульовий рік, тобто ще до початку їх реалізації.

Інформація щодо прогнозних показників по роках за проектом "А" (виробництво сухого корму для кішок) і проектом "Б" (виробництво сухого корму для собак) наведена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Прогнозні річні показники за проектом "А" і "Б"

ПоказникПроект "А"Проект "Б"2016р.2017р.2018р. 2019р.2016р.2017р. 2018р.2019р.123456789Інвестиції, тис грн.385,0---210,0---Обсяг продажу, тис од.-58,062,667,6-39,042,145,4Ціна, грн./од.-18,020,022,0-26,028,028,0Виручка, тис грн.-1044,01252,81488,3-1014,01179,31273,7Оплата праці, тис грн.-65,066,968,9-55,063,065,5Сировина, пакування, паливо, енергія, тис грн. -350,0357364,1-450,0507,0515,0Постійні витрати, тис грн. -30,031,533,1-30,031,532,6Амортизація обладнання, тис грн. -45,045,045,0-15,015,015,0Відсотки по кредиту, тис грн. -84,766,151,5-74,858,345,5

3.3 Розрахунок ефективності впровадження заходів

Для обчислення ефективності інвестиційних проектів, необхідно попередньо розрахувати деякі показники для кожного окремого періоду, виходячи із табл. 3.2:

-амортизаційні відрахування (АВ) здійснюються рівномірно, прямолінійним методом. Вартість обєкту основних засобів списується рівними частинами на проміжку всього періоду його експлуатації. Для розрахунку необхідно скористатись наступною формулою (3.1):

АВ = (Впоч - Влік) / Текспл, (3.1)

де Впоч - початкова вартість обєкта амортизації, грн;

Влік - ліквідаційна вартість обєкта амортизації, грн;

Текспл - термін експлуатації обєкта амортизації, років [10].

Знаючи, що первісна вартість обладнання за проектом "А" складає 385 тис грн., а за проектом "Б" - 340 тис грн., ліквідаційна вартість становить 250 тис грн. і 295 тис грн. відповідно, а тривалість кожного проекту 3 роки, розрахуємо щорічну суму амортизаційних відрахувань:

АВ "А" = (385 - 250) / 3 = 45 (тис грн.),

АВ "Б" = (340 - 295) / 3 = 15 (тис грн.).

-оподатковуваний прибуток (Поп) - розраховується за формулою (3.2):

Поп = Вир - ЗП - С - Пак - Пал - Ен - ПВ - АВ - К%, (3.2)

де Вир - виручка, тис грн.;

ЗП - оплата праці працівників, зайнятих у виробництві, тис грн.;

С - вартість сировини, тис грн.;

Пак - вартість пакування, тис грн.;

Пал - вартість палива, тис грн.;

Ен - вартість енергії виробничого призначення, тис грн.;

ПВ - постійні витрати, тис грн.;

АВ - амортизаційні відрахування, тис грн.;

К% - відсотки по кредиту, тис грн. [10].

Розрахуємо суми оподатковуваного прибутку для 1-го року реалізації проектів:

Поп "А" 2017 = 1044,0 - 65,0 - 350,0 - 30,0 - 45,0 - 84,7 = 469,3 (тис грн.),

Поп "Б" 2017 = 1014,0 - 55,0 - 450,0 - 30,0 - 15,0 - 74,8 = 389,2 (тис грн.).

Аналогічно розраховуються суми для кожного наступного року реалізації проектів.

-чистий прибуток (Пч) - частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань та інших обов'язкових платежів до бюджету. Розраховується за формулою (3.3):

Пч = Поп - (Поп Ч СТприб /100), (3.3)

де СТприб - ставка податку на прибуток. З 1.01. 2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII від 28.12. 2014 р. Відповідно до п.136.1 цього Закону, базова ставка податку на прибуток становить 18 % [5].

Розрахуємо суми чистого прибутку для 1-го року реалізації проектів:

Пч "А" 2017 = 469,3 - (469,3Ч 18 /100) = 469,3 - 84,5 = 384,8 (тис грн.),

Пч "Б" 2017 = 389,2 - (389,2 Ч 18 /100) = 389,2 - 70,1 = 319,1 (тис грн.).

Аналогічно розраховуються суми для кожного наступного року реалізації проектів.

-грошовий потік (ГП) - сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їх еквівалентів, генерованих підприємством у процесі господарської діяльності. Це одне з найважливіших понять сучасного фінансового аналізу, фінансового планування та управління фінансами. Визначається за формулою (3.4) [10]:

ГП = Пч + АВ (3.4)

Розрахуємо суми грошового потоку для 1-го року реалізації проектів:

ГП "А" 2017 = 384,8 + 45 = 429,8 (тис грн.),

ГП "Б" 2017 = 319,1 + 15 = 334,1 (тис грн.).

Аналогічно розраховуються суми грошового потоку для кожного наступного року реалізації проектів.

-дисконтований грошовий потік (ГПд) - це потік, що виникає внаслідок приведення потоку грошових коштів з урахуванням часової вартості грошей до поточного дня, тобто до моменту початку інвестицій. Це дозволяє взяти до уваги всі фактори, що впливають на грошовий потік, включаючи інфляцію та ризики. Розраховується за формулою (3.5):

(3.5)

де i - період (і =1,2,3);- ставка дисконтування в десятковому вигляді [87].

Ставка дисконтування є нормативом, який має бути самостійно встановлений інвестиційним аналітиком для визначення поточної вартості майбутніх результатів від інвестицій.

Розмір дисконтної ставки інвестицій базується, в основному, на рівні віддачі, яку ці вкладення можуть принести інвесторам, а сама ставка визначається цілями та напрямами інвестування (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 - Залежність ставки дисконту від виду інвестицій [29]

Види інвестиційПроцентна ставкаВимушенівимоги відсутніВкладення з метою збереження позиції на ринку6-10%Оновлення основних виробничих фондів10-15%Вкладення з метою зниження виробничих витрат завдяки використанню нової технології> 15%Вкладення з метою освоєння нового ринкового сегменту> 20%Ризикові інвестиції, пов'язані з випуском нової продукції> 25%

Враховуючи значну ризиковість інвестицій, було прийнято рішення щодо застосування ставки дисконтування розміром 26%.

Розрахуємо суми дисконтованих грошових потоків для 1-го року реалізації обох проектів:

429,8 Ч 0,7937 = 341,13 (тис грн.),

334,1Ч 0,7937 = 265,19 (тис грн.).

Аналогічно розраховуються суми дисконтованих грошових потоків для кожного наступного року реалізації проектів.

Результати розрахунків показників, необхідних для оцінки ефективності проектів представлені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Вихідні дані для оцінки ефективності реалізації інвестиційних проектів

ПоказникПроект "А"Проект "Б"2017 р.2018 р.2019 р.2017 р.2018 р.2019 р.Балансовий прибуток, тис грн.469,3686,3925,6389,2504,5600,1Податок на прибуток (18%), тис грн.84,5123,5166,670,190,8108,0Проектований чистий прибуток, тис грн. 384,8562,8759,0319,1413,7492,1Грошовий потік, тис грн.429,8607,8804,0334,1428,7507,1Коефіцієнт дисконтування при нормі 26%0,79370,62990,49990,79370,62990,4999Дисконтований потік реальних грошей, тис грн.341,1382,8401,9265,2270,0253,5Дисконтований потік чистого прибутку, тис грн.305,4354,5379,4253,3260,6246,0

Проведемо оцінку інвестиційних проектів щодо виробництва корму для собак та кішок із застосуванням критеріїв чистої дисконтованої вартості, індекса доходності інвестицій, строку їх окупності, внутрішньої норми дохідності та коефіцієнту вигід/витрат.

Чиста дисконтована вартість проекту (NPV) - це різниця між величиною грошових потоків, які надходять у процесі експлуатації проекту (дисконтованих за прийнятою ставкою дисконту) і сумою інвестицій[87].

Для розрахунку NPV проекту необхідно знати ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати.

Для розрахунку NPV скористаємося формулою (3.6):

(3.6)

де Bt - вигоди проекту в рік t;- інвестиційні витрати на початок проекту;- ставка дисконту;- тривалість (строк життя) проекту [30].

Негативне значення свідчить про те, що у разі ухвалення проекту підприємство зазнає збитків. Позитивне значення NPV вказує на доцільність інвестування засобів, оскільки проект буде прибутковим. Якщо NРV= 0, то проект - ні прибутковий, ні збитковий.

В даному випадку NPV дорівнюватиме:

В обох випадках значення NPV позитивне, отже проекти можна рекомендувати до прийняття, вони є економічно доцільними і сприятимуть зростанню добробуту власників. Проте, проект за виробництва корму для кішок принесе значно більший прибуток.

Індекс дохідності інвестицій - це співвідношення чистого дисконтованого доходу і дисконтованої вартості інвестицій (дисконтована норма прибутку), розраховується за формулою (3.7):

ІД=NPV / ДВІ, (3.7)

де ІД - індекс дохідності;

ДВІ - дисконтована вартість інвестицій, грн [24].

Варто звернути увагу на те, що вартість інвестицій не дисконтується в даному випадку, оскільки вкладення були здійснені в нульовий рік реалізації проекту. Отже, ІД дорівнюватиме:

ІД "А" = 740,9 / 385 = 1,93,

ІД "Б" = 448,4 / 340 = 1,32.

Оскільки, ІД>1 то обидва проекти є прийнятними, їх можна ухвалити.

Внутрішня норма доходності (IRR) - показник, що відображає норму дисконту, за якої чиста приведена вартість дорівнює нулю, показує, за якою ставкою відсотка інвестор повинен вкласти свій капітал, щоб ефективність даного інвестиційного проекту дорівнювала ефективності фінансового вкладення [29].

Зазвичай показник IRR розраховують або за допомогою фінансового калькулятора, або з використанням компютерної програми.

Загальне рівняння визначення внутрішньої норми доходності виглядає наступним чином (3.8):

(3.8)

де Bt - вигоди проекту в рік t;- інвестиційні витрати на початок проекту [24].

Проте, на практиці зручніше користуватись наступною формулою (3.9):

(3.9)

де і1 - ставка дисконту, при якій NPV додатне;

і2 - ставка дисконту, за якої проект стає збитковим і NPV стає відємним;1 - значення чистої приведеної вартості при і1;2 - значення чистої приведеної вартості при і2 [10].

Для точного визначення внутрішньої норми доходності скористаємось функцією ВСД() в середовищі Microsoft Office Excel. Ця функція повертає внутрішню ставку прибутковості для ряду потоків грошових коштів, представлених їх чисельними значеннями. На відміну від ануїтету, грошові суми в межах цих потоків можуть коливатися. Однак обов'язковою умовою є регулярність надходжень (наприклад, щомісяця або щорічно) [21].

Тобто маємо:

ВСД "А" (-385; 265,2; 270,0; 253,5; 0,1) = 78%

ВСД "Б" (-340; 341,1; 382,8; 401,9; 0,1) = 58%

Це означає, що інвестор повинен вкласти свій капітал за ставкою 78 %, щоб ефективність інвестиційного проекту "А" дорівнювала ефективності фінансового вкладення, тобто щоб отримати нульовий прибуток і не понести збитків, і за ставкою 58%, щоб отримати нульові прибутки від реалізації проекту "Б". З огляду на це, більш привабливим для інвестора залишається проект "А", оскільки в цьому випадку "потужності" проекту буде достатньо, щоб забезпечити необхідне повернення і віддачу грошей, і проект "А" за даним критерієм є більш прийнятним.

Строк окупності інвестицій (Ток) - період, за який повертаються первинні інвестиції у проект. Прийнято вважати, що метод окупності характеризує ліквідність, а не прибутковість інвестицій. І тому цей метод найбільш популярний у період інфляції. Чим швидше окупаються інвестиції, тим менше впливає на них інфляція[9]. Для спрощеної початкової оцінки доцільності інвестування користуються формулою (3.11):

Ток= І / Р, (3.11)

де I - первісні інвестиції у проект, грн.;- очікуваний щорічний прибуток, що планується (сумарний грошовий потік, або чистий грошовий потік), грн. [29].

Тобто маємо:

Ток "А" = 385/ ((305,4+ 354,5 + 379,4) / 3) = 1,11 = 1 рік і 40 днів

Ток "Б" = 340/ ((253,3+ 260,6 +246,0) / 3) =1,34= 1 рік і 124 дні

Таким чином, проект "А" окупиться трохи швидше - за 1 рік і 40 днів, а проект "Б" - за 1 рік і 124 дні.

Коефіцієнт вигід/витрат - це відношення дисконтованих вигід до дисконтованих витрат. Цей показник розраховується за формулою (3.12):

(3.12)

де IC- первісні інвестиції у проект, грн;- вигоди від проекту, грн.

Критерій відбору проектів за допомогою коефіцієнта вигід/витрат полягає в тому, що при значенні коефіцієнта, який перевищує чи дорівнює одиниці, реалізація проекту визнається доцільною [30].

Тобто маємо:"А"=(305,4+354,5+379,4)/((385000-250000Ч0,4999) = 3,99 (грн./грн.),"Б"=(253,3+260,6+246,0)/(340000-295000Ч0,4999) = 3,94 (грн./грн.).

Отже, це означає, що на 1 грн вкладених коштів інвестор отримає 3,99 грн. прибутку, якщо буде ухвалено проект "А", і 3,94 грн. - якщо, відповідно, "проект Б". Оскільки коефіцієнт для обох проектів більший від одиниці, то можна стверджувати про практично однакову вигідність обох проектів.

Висновки до розділу 3

Отже, в обох випадках проекти можна рекомендувати до прийняття, вони є економічно доцільними і сприятимуть зростанню добробуту власників. Проте, проект за виробництва корму для кішок принесе на 292,2 тис грн. більше прибутку.

За критерієм внутрішньої норми дохідності, більш привабливим для інвестування залишається проект з виробництва корму для кішок, оскільки в цьому випадку "потужності" проекту буде достатньо, щоб забезпечити необхідне повернення і віддачу грошей, він, за даним критерієм, є більш прийнятним. Оскільки коефіцієнт вигід/витрат майже рівний для обох проектів і більший за одиницю, то можна стверджувати про практично однакову вигідність обох проектів. Що ж до строку окупності, то проект з виробництва корму для кішок окупиться майже на 3 місяці раніше, за проект з виробництва корму для собак.

Слід зауважити, що запропоновані проекти не є взаємовиключними, передбачають виробництво суміжних видів продукції, наявність спільних конкурентів, а також орієнтовані, можна сказати, на один і той же споживчий ринок.

Проаналізувавши показники ефективності обох інвестиційних проектів, за умови наявності джерел задля отримання необхідного обсягу фінансування, для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" найбільш вигідно буде поєднати ці два проекти в один. Таким чином, фірма диверсифікує свою діяльність з виробництва кормів для с/г тварин на суміжну галузь. До того ж, у вітчизняному бізнесі існує достатньо прикладів такої диверсифікації, що зумовлено схожістю технологічних процесів, використання, подекуди, тих же сировинних ресурсів, завдяки чому досягається економія витрат, зростання ефективності виробничо-збутової діяльності.

Розділ 4. Охорона праці на ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

.1 Нормативно-правове забезпечення охорони праці

Кожна людина для забезпечення своїх життєво необхідних потреб здійснює певний вид трудової діяльності. Така діяльність супроводжується потенційною небезпекою, може призводити до травм, захворювань, погіршення самопочуття, інших негативних наслідків. Тому для мінімізації таких негативних явищ в процесі трудової активності людини розробляються і закріплюються державою методологічні та правові основи охорони праці.

Вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця людини − одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва.

Проблема захищеності працюючого населення, удосконалення методів організації охорони праці на підприємстві, в установі, організації виступила потужним стимулом для написання даного розділу дипломної роботи, саме в цьому полягає його актуальність.

Обєктом дослідження стану умов праці є бухгалтерська служба ТОВ НВЦ "Дніпротехнології".

Охорона праці за своєю сутністю є турботою про людину у процесі використання її праці і розглядається як охорона працездатності людини. З іншого боку, відносини щодо охорони праці невід'ємна складова організації процесу праці, що створює умови для стабільної та успішної трудової діяльності громадян [65].

Охорона праці - це система правових соціально-економічних організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів спрямованих на збереження здоровя і працездатності людини в процесі праці. Україна одна з перших держав на пострадянських теренах прийняла закон, що комплексно регулює питання охорони праці. У подальшому його норми були конкретизовані шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що сформували самостійну гілку у складі кодифікованого трудового законодавства України[72].

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України від 28 червня 1996 року (чинна редакція № 742-VII від 21.02.2014р.). У ст. 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоровя, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці [1].

На законодавчому рівні основні положення реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоровя в процесі трудової діяльності визначає[65]:

-Господарський кодекс України № 21-22 від 16.01. 2003 р. (чинна редакція № 198-VIII від 12.02.2015р.);

-Цивільний кодекс України № 40-44 від 16.01.2003 р. (чинна редакція № 189-VIII від 12.02.2015р.);

-Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012р. (чинна редакція № 124-VIII від 15.01.2015р.);

-Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8074-10 від 07.12.1984р. (чинна редакція № 218-VIII від 02.03.2015р.);

-Кримінальний кодекс України № 2341-III від 05.04.2001р. (чинна редакція № 218-VIII від 02.03.2015р.) ;

-Кодекс законів про працю України № 322-VIII від 10.12.1971р. (чинна редакція № 120-VIII від 15.01.2015р.);

-Закон України "Про охорону праці" № 2695-XII від 14.10.1992р. (чинна редакція № 77-VIII від 28.12.2014 р.);

-Закон України "Про обєкти підвищеної небезпеки" № 2245-III від 18.01.2001р. (чинна редакція № 1193-VII від 09.04.2014р.);

-Закон України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (чинна редакція № 77-VIII від 28.12.2014р.);

-Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" № 4004-XII від 24.02.1994р. (чинна редакція № 77-VIII від 28.12.2014р.);

-Законодавчі акти, що регламентують функціонування підприємств за видами економічної діяльності;

-Постанова КМУ № 1232 від 30.11 2011 р. "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (чинна редакція № 162 від 04.06.2014р.) тощо.

Центральне місце у системі законодавства України про охорону праці займає Закон України "Про охорону праці", що встановлює загальні положення з охорони праці, гарантії прав працівників на охорону праці, організацію охорони праці на виробництві, стимулювання охорони праці, державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці, відповідальність за порушення законодавства про охорону праці окремий розділ визначає порядок прийняття, опрацювання та скасування нормативно-правових актів про охорону праці[3].

Особливістю законодавства України про охорону праці, є те, що значна частина питань з охорони праці регулюється нормативно-правовими актами прийнятими на конкретному підприємстві, в установі організації. Порядок їх прийняття встановлюється централізованим законодавством [61].

За порядком прийняття локальні нормативні акти поділяються на такі, що приймаються роботодавцем самостійно або за погодженням з працівниками підприємства та їх представниками, і такі, що приймаються загальними зборами найманих працівників [40].

Прийняті локальні нормативно-правові акти з охорони праці мають відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів, стандартам про оформлення документів, що забезпечує їх правильне розуміння.

4.2 Управління охороною праці на ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

Система охорони праці (СОП) є складовою частиною управління підприємством. Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, лікувально-профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини у процесі праці. У СОП є об'єкти а органи управління, які виконують покладені на них функції[24].

Обєкт управління - це діяльність служб та підрозділів підприємства щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях, на підприємстві в цілому.

Органи управління: роботодавець - на підприємстві в цілому; у відділах - керівники відповідних підрозділів.

Обовязки щодо організації та виконання ряду правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійних захворювань та аварій в процесі трудової діяльності покладено на заступника директора з кадрових та соціальних питань. Адже, відповідно до пункту 1.4 Типового положення "Про службу охорони праці", така служба створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На досліджуваному підприємстві працює менше 50 осіб.

На підприємстві в наявності є нормативно-технічна документація, інструкції, стандарти, методичні вказівки з охорони праці, наочні посібники та демонстраційні матеріали.

Усі працівники в ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [4]. У таблиці 4.1 наведено перелік нормативно - правових актів, що повинні бути на підприємстві.

Таблиця 4.1 Нормативно-правова база з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях (станом на початок 2015 р.)

Нормативно-правові актиВідмітка про наявністьВідмітка про відповідність чинному законодавствуВисновки / КоментаріДозвіл на початок робіт підприємства, виданий органами державного пожежного нагляду. "Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 № 150.+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеСтрахове свідоцтво, видане Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (регіональними, територіальними, місцевими). Закон України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеВисновок санепідемслужби про відповідність вимогам санітарних норм приміщень підприємства. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеНаказ керівника про призначення відповідального за охорону праці на підприємстві. "Типове положення про службу охорони праці на підприємстві", затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. №255.+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеПрограма проведення занять вступного інструктажу, журнал реєстрації вступного інструктажу по професії (посаді) особи. "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затверджене наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці України від 26 січня 2005 р. № 15.+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеНаказ про призначення відповідальної особи за протипожежний стан на підприємстві. "Правила пожежної безпеки в Україні", затвердженінаказом МНС України від 19.10.2004 №126.+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеІнструкція з пожежної безпеки на підприємстві; наказ, відповідне положення та журнал реєстрації проходження працівниками спеціального навчання, інструктажу, перевірки знань з питань пожежної безпеки на підприємстві. "Типове положення про інструктаж, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України", затверджене наказом МНС України від 29.09.2003 № 368+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеІнструкції з охорони праці, розроблені і затверджені власником. "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9.+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеРозрахунок витрат на фінансування заходів з охорони праці. Стаття 19 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці"; "Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994.+ВідповідаєОформлено на основі чинного законодавстваПорядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ДНАОП 00.0-6.02- 04).+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застарілеПравила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.1999 № 21 (ДНАОП 0.00-1.31-99).+ВідповідаєВідповідає нормам чинного законодавстваПравила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 №4 (ДНАОП 0.00-1.21-98).+ВідповідаєОформлено на основі чинного законодавстваДержавні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджені наказом Міністерства охорони здоровя України від 18.12.2002 №476.+ВідповідаєОформлено на основі чинного законодавстваДержавні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджені постановою Головного державного лікаря України № 7 від 10.12.1998 (ДСанПІН 3.3.2.007-98).+ВідповідаєОформлено на основі чинного законодавства

Отже, за наведеною таблицею можемо зробити висновок про те, що на досліджуваному підприємстві існують проблеми з нормативно-правовою базою. Керівництву слід більш відповідально ставитися до покращення стану даного питання. На підприємстві не виконуються положення цих документів.

.3 Аналіз умов праці на місці дослідження

Об'єктом дослідження є приміщення бухгалтерії ТОВ НВЦ "Дніпротехнології". Приміщення розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі. Поблизу не має виробничого приміщення з підвищеним рівнем вібрації, шуму. Поблизу знаходиться залізнична колія, по ній не здійснюються перевезення пасажирів чи товарів. Поблизу немає високих дерев, які закривали б небосхил, зменшуючи природну освітленість.

План приміщення наведений на рис. 4.1.

Рисунок 4.1 - План приміщення бухгалтерії ТОВ НВЦ "Дніпротехнології"

Загальна площа приміщення 30м 2, висота стелі - 2,5 м, приміщення має чотири вікна. Кількість працюючих в приміщенні - 4 особи. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 30/4 = 7,5 (м 2/чол.) робочої площі.

Можна зробити висновок, що нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею дотримано, оскільки норматив складає 6 (м 2/чол.), якщо використовуються компютери.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

У приміщенні розташовано пять компютерів. Напруга джерела живлення компютерів у приміщенні - 220 Вт. Також розміщено пять письмових столів, дві шафи для зберігання документів, відповідно до їх функціонального призначення.

Щодо технологічної оснащеності робочого місця, то воно відповідає вимогам нормативно-правових актів, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою. Робочі місця розташовані на відстані 1,2 м від стіни з вікном. Прохід між рядами робочих місць - 1,3 м. Кожного дня проводиться вологе прибирання. У приміщенні знаходиться дві медичні аптечки першої допомоги.

Основні шкідливі та небезпечні фактори, що впливають на працівника під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі:

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищена напруженість електростатичного поля;

підвищена чи понижена іонізація повітря;

підвищена яскравість світла;

пряма і відбита блискітливість;

підвищене значення напруги в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини;

статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук;

перенапруження зорового аналізатора;

розумове перенапруження;

емоційні перевантаження;

монотонність праці [40].

Необхідно рівень травматизму за рік на досліджуваному підприємстві, виходячи із середньоспискової кількості робітників за рік. При цьому, важливо також врахувати кількість нещасних випадків за рік та кількість днів непрацездатності по закритих лікарняних листках облікованих нещасних випадків.

Таблиця 4.2 Вихідні дані для оцінки річного рівня травматизму ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" впродовж 2011-2014 рр.

РікСередньоспискова кількість працівників, осібКількість нещасних випадків за рік, шт.Кількість днів непрацездатності по закритих лікарняних листках облікованих нещасних випадків, днів201142214020123832102013435540201441145

Кількісну оцінку травматизму використовують при статистичному методі дослідження виробничого травматизму. Необхідно розрахувати коефіцієнти частоти травматизму, тяжкості травматизму і непрацездатності. Ці показники дозволяють більш детально дослідити динаміку травматизму на підприємстві [85].

Розрахуємо коефіцієнт частоти травматизму, який показує кількість випадків травматизму, що припадають на 10 робітників, за формулою:

(4.1)

де n - кількість випадків травматизму за звітний період часу, од.;

Р - середньоспискова кількість робітників на підприємстві за той же період часу, осіб [84].

Отже, у 2011 р. даний коефіцієнт становив:

Кч 2011= (2Ч10)/42 = 0,48(випадків/10 осіб).

Розрахувавши коефіцієнт тяжкості травматизму, стане відомо скільки днів непрацездатності припадає на один нещасний випадок. Розрахунок необхідно здійснити за формулою:

(4.2)

де D - кількість днів непрацездатності по закритих лікарняних листках, облікованих нещасних випадків за звітний період часу, днів [84].

У 2011 р. коефіцієнт тяжкості травматизму дорівнював:

Кт 2011= 140/2 = 70 (днів).

Коефіцієнт непрацездатності, як ключовий показник рівня травматизму, розраховують за формулою:

Кв.вт=КчЧКт. (4.3)

Таким чином, у 2011 р. на підприємстві даний коефіцієнт становив:

Кв.вт 2011 = 0,48Ч70 = 33,6 (людино-днів/рік).

Аналогічно, необхідно провести розрахунок значень відповідних коефіцієнтів у 2012-2014 рр. Результати обчислень подано в табл. 4.3., а динаміка показників проілюстрована на рис. 4.2.

Таблиця 4.3 Результати оцінки рівня травматизму ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" протягом 2011-2014 рр.

РікКоефіцієнт частоти травматизму, випадків/10 осібКоефіцієнт тяжкості травматизму, днівКоефіцієнт непрацездатності, людино-днів20110,4762703320120,7895705520130,2326451020141,2195108132

Рисунок 4.2 - Динаміка рівня травматизму ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" протягом 2011-2014 рр.

Загалом, протягом 2011-2014 рр., на досліджуваному підприємстві спостерігається тенденція щодо підвищення рівня травматизму. У 2014 р., в порівнянні з 2011 р., можна спостерігати збільшення кількості нещасних випадків у 2 рази, до того ж кількість днів непрацездатності в результаті виникнення нещасних випадків на підприємстві за цей період збільшилась в 1,5 рази. Втрати робочого часу внаслідок травматизму у 2014 р. склали 132 людино-дні, що в 4 рази більше аніж у 2011 р. (33 людино-дні). Така тенденція значно впливає на використання робочої сили, а також фонду робочого часу, що в подальшому впливатиме на загальну результативність фірми.

Отже, ситуацію на підприємстві щодо виробничого травматизму можна характеризувати як вкрай тяжку, оскільки чисельність працюючих невелика, а кількість нещасних випадків і робочий час, який було втрачено внаслідок їх виникнення є значними. Такий стан травматизму на підприємстві потребує розробки заходів по запобіганню нещасних випадків.

.4 Розробка заходів з охорони праці

Забезпечення безпеки умов праці є обов'язком адміністрації підприємства, що організує умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, механізмів, машин, устаткування, інших засобів виробництва, наявність засобів захисту у суворій відповідності до вимог правил з охорони праці [73].

Поліпшення стану охорони праці на підприємстві може бути досягнуто шляхом переходу від проведення окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю. Така система повинна включати наступне:

-створення та впровадження в компютерну мережу підприємства спеціальної бази даних з моніторингу законодавства;

-навчання та перевірка знань з питань охорони праці керівників та посадових осіб;

-організація та контроль проведення періодичного медичного огляду працівників компанії;

-здійснення експертизи проектів та робочої документації;

-організація та проведення поточних вимірювань параметрів шкідливих факторів робочої зони та навколишнього середовища;

-контроль стану охорони праці на дільницях підприємства;

-закупівля, організація та контроль видачі ЗІЗ для працівників згідно норм;

-розробка нормативної документації згідно нових вимог законодавства;

-поточні консультації працівників з питань охорони праці тощо [65].

Для працівників бухгалтерії, необхідно переглянути конструкцію робочого місця користувача ПК. Вона має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі столи для ПК необхідно забезпечити простором для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочі сидіння користувачів ПК необхідно забезпечити підлокітниками, яких на деяких місцях не було. Також, необхідно замінити старі сидіння та встановити такі, що регулюються за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

Для того щоб зберегти здоров'я тих, хто працює на ПК, запобігти професійним захворюванням і підтримати працездатність, слід встановити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку[40].

Перевіряючи виконання вимог охорони праці стосовно роботи на ПК, керівництву підприємства слід звернути увагу на такі моменти:

проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів;

-проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм, наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці;

відповідність ПК вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки);

проведення атестації робочих місць;

ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладення трудового договору [72].

Висновки до розділу 4

Отже, важливою функцією управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці.

Слід зазначити, що планування роботи з охорони праці на ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" ведеться переважно нецілеспрямовано, і тому вся робота не дає вагомого зниження виробничого травматизму. Не проводиться необхідна аналітична передпланова робота, зокрема прогнозування цієї діяльності.

Ситуацію на підприємстві щодо травматизму можна характеризувати як вкрай тяжку, оскільки чисельність працюючих невелика, а кількість нещасних випадків і робочий час, який було втрачено внаслідок їх виникнення є значними.

Тому важливого значення набуває застосування методів інженерного прогнозування небезпечних та шкідливих виробничих факторів шляхом аналізу проектно-конструкторських і технологічних розробок та діючих виробничих процесів, визначення головної і локальних стратегій роботи з охорони праці на підставі встановлення причин виробничого травматизму й профзахворювань, вивчення стану умов праці за результатами паспортизації та атестації робочих місць, збору пропозиції від працівників, уповноважених з охорони праці і профспілок, аналізу експертних оцінок.

Отже, правильний підхід до організації охорони праці на підприємстві, грамотне використання різних нематеріальних способів стимулювання працівників дають останнім необхідне почуття надійності, стабільності й зацікавленості керівництва у своїх співробітниках. Таким чином, завдяки налагодженій охороні праці знижується також плинність кадрів, що в свою чергу позитивно впливає на стабільність усього підприємства.

Висновки

Прибуток (збиток) є якісним узагальнюючим показником роботи підприємства, в якому концентрується ефективність всіх видів його діяльності, а прибутковість - головна умова ділової активності підприємства, результат ефективного здійснення ним своїх функцій. Проте, основою прибутковості є сам прибуток, який у цілому і визначає результат фінансово-господарської діяльності підприємств як субєктів господарювання.

Результати проведених розрахунків свідчать про зниження практично всіх показників рентабельності ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" у 2014 р., в порівнянні з 2011 р. в середньому на 50-60%. Про це свідчать відємні темпи приросту. Вкрай негативних змін зазнали показники рентабельності виробничої діяльності, рентабельності продажу, а також рентабельності продукції. Значення цих показників знизились більш ніж на 60% за останні чотири роки, що є неприпустимим в діяльності підприємства, так як породжує нестабільність, і, тим самим, може спричинити різного роду кризові явища. Отримані результати свідчать про збільшення частки позикових коштів відносно власних, а також про можливу залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Таким чином, в межах збуту від 147,06 до 366, 57 тис т. продукції за півріччя, підприємство залишатиметься прибутковим, при інших обсягах - буде збитковим. Підприємство останні 6 років функціонує в межах прибутковості за виключенням 2014 р. Якщо підприємство зможе реалізувати за півріччя 256,8 тис. т продукції за інших рівних умов, то в результаті воно отримає максимально можливу суму прибутку в розмірі 283,31 тис. грн.

Враховуючи те, що ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" спеціалізується на виробництві та займається реалізацією кормів для птиці та свиней, і той факт, що аналіз рентабельності виробництва кормів для птиці на досліджуваному підприємстві протягом 2011-2014 рр. свідчить про майже нульову прибутковість цього виду продукції, керівництву підприємства було рекомендовано переглянути асортиментну політику.

Оскільки доведено, що зростання обсягів випуску може не призвести до підвищення прибутковості, було обрано варіант, який передбачає повязану диверсифікацію виробництва кормів. Отже, дотримуючись принципу альтернативності, було розглянуто два проекти - проект "А" (виробництво сухого гранульованого корму для кішок) і проект "Б" (виробництво сухого гранульованого корму для собак). Мета реалізації проектів - збільшення прибутковості і, як наслідок, покращення ефективності господарської діяльності підприємства, укріплення ринкових позицій.

В обох випадках, проекти можна рекомендувати до прийняття, вони є економічно доцільними і сприятимуть зростанню добробуту власників. Проте, проект за виробництва корму для кішок принесе на 292,2 тис грн. більше прибутку власникові, а саме 740,9 тис грн. Щодо строку окупності, то проект з виробництва корму для кішок окупиться майже на 3 місяці раніше, за проект з виробництва корму для собак, тобто вкладені кошти окупляться через 1 рік і 124 дні. По завершенню реалізації проектів, на 1 гривню вкладених коштів власник отримає 1грн. 93 коп. прибутку за проектом "А", і 1 грн. 32 коп. - за проектом "Б".

Слід зауважити, що запропоновані проекти не є взаємовиключними, передбачають виробництво суміжних видів продукції, наявність спільних конкурентів, а також орієнтовані, можна вважати, на один і той же споживчий ринок. За умови наявності джерел задля отримання необхідного обсягу фінансування, для ТОВ НВЦ "Дніпротехнології" найбільш вигідно буде поєднати ці два проекти в один. Таким чином, фірма диверсифікує свою діяльність з виробництва кормів для с/г тварин на суміжну галузь. До того ж, у вітчизняному бізнесі існує достатньо прикладів такої диверсифікації, що зумовлено схожістю технологічних процесів, використання, подекуди, тих же сировинних ресурсів, завдяки чому досягається економія витрат, зростання ефективності виробничо-збутової діяльності.

Список використаних джерел

.Конституція України № 742-VII від 21.02.2014р.

2.Господарський кодекс України № 198-VIII від 12.02.2015р.

.Закон України "Про охорону праці" № 77-VIII від 28.12.2014р.

.Кодекс законів про працю України № 120-VIII від 15.01.2015р.

.Податковий кодекс України № 215-VIII від 02.03.2015 р.

.Аналіз діяльності підприємств малого бізнесу та шляхи підвищення їх прибутковості / А.О. Крисак, О.А. Алєксєєнко // Інвестиції: практика та досвід. - 2014. - № 24. - C. 53-57.

.Аналітична економія: Макроекономіка і мікроекономіка: Підручник: у 2 книгах / С.М. Панчишин, П.І. Островерх, В.Б. Буняк та ін.; за ред. С.М. Панчишина, П.І. Островерха. - Кн. 2: Мікроекономіка. - 2-ге вид. - К.: Знання. - 2014. - 390 с.

.Антонюк О.О. Оцінка рівня прибутковості як важлива складова діагностики кризових явищ підприємства / Вісник "ХНУ". Економічні науки. - 2013. - №5. - Т. 2. - С. 20-24.

.Бабенко В.О. Концепція економіко-математичного моделювання в управлінні економічними процесами переробних підприємств АПК // Бізнес Інформ. - 2014. - № 11. - C. 130-133.

.Бойчик І. М. Економіка підприємства: навч. посіб. /І.М.Бойчик. - К.: Атіка,. - 2012. - 543 с.

.Баліцька В.В. Рентабельність діяльності суб'єктів господарювання України: оцінювання істинних результатів [Текст] / В.В. Баліцька // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 11. - С.120-130.

.Богданович О.Г. Аналіз ефективності діяльності підприємства на засадах узгодження інтересів груп економічного впливу. Маркетинг і менеджмент інновацій / О.Г. Богданович. - 2013. - № 1. - С. 45-58.

.Борисовський Д.В. Організаційно-економічний механізм активізації сільськогосподарського підприємництва / Д.В. Борисовський // Бізнес Інформ. - 2014. - № 7. - С. 143-148.

.Боярина Т.В. Удосконалення класифікації ефективності на основі системного підходу/ Т.В. Боярина // Проблеми економіки. - 2013. - № 1. - С. 271-276.

.Братанич М.В. Визначення сутності економічної ефективності та класифікація її видів / М.В. Братанич, Т.В. Полозова // Економіка промисловості. - 2013. - № 4. - С. 153-155.

.Васильєв В.В. Шляхи підвищення результативності українських підприємств/ В.В. Васильєв// Фондовий ринок. - 2013. - №12. - С. 11-14.

.Васильєва Т.А. Виявлення резервів підвищення прибутковості та нарощення вартості промислового підприємства на основі моделей доданої вартості [Текст] / Т.А. Васильєва, О.В. Рябенков // Стратегічне фінансове управління підприємством: монографія. - Суми: Університетська книга. - 2014. - С. 140-145.

.Вербіцька Т.В. Побудова комплексної системи показників на основі оцінки впливу соціально-економічних факторів розвитку підприємства // Бізнес Інформ. - 2014. - № 3. - C. 266-271.

.Вяткіна Т.Г. Сценарний підхід до визначення ефективності стратегічного управління матеріальними ресурсами сільськогосподарських підприємств / Т.Г. Вяткіна // Бізнес Інформ. - 2014. - № 6. - С. 168-174.

.В'ялець О.В. Моделювання прибутковості підприємства (управлінський аспект) [Текст] / О.В. В'ялець // Формування ринкових відносин. - 2010. - № 11. - С.15-18.

.Гавалешко С.В. Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення [Електронний ресурс] / С.В. Гавалешко // Економікс. - 2012. - № 10. - Режим доступу: www.rusnauka.com/10_DN_2012/Economics/ 10_106158. doc.htm.

.Галушка О.Р. Особливості формування прибутку підприємства / О.Р. Галушка // Управління розвитком. - 2013. - № 14. - С. 131-134.

.Гетьман О.О. Економіка підприємства: навчальний посібник / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. - 2-ге вид. - К.: Центр учбової літератури. - 2010. - 488 с.

.Гончарова С.Ю., Гончаров А.Б., Аграмакова Н.В. Формування моделі управління сталим розвитком підприємства (організації) // Бізнес Інформ. - 2015. - № 1. - C. 372-377.

.Гудзинський О.Д. Управління формуванням конкурентоспроможного потенціалу підприємств (теоретико-методологічний аспект): монографія / О.Д. Гудзинський, С.М. Судомир, Т.О. Гуренко - К.: ІПК ДСЗУ. - 2010.- 212 с.

.Дулябa Н.І. Дослідження сутності прибутку підприємства в різноманітних концепціях його формування / Н.І. Дулябa // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - № 22. - С. 229- 233.

.Єрмаков О.Ю. Виробничий потенціал сільськогосподарських підприємств та напрями його розвитку / О.Ю. Єрмаков. - Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - № 4(24). - 2013. - С. 9-13.

.Економіка підприємства [Текст] : навчальний посібник / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України"; [уклад.: Є. О. Балацький, О.М. Дутченко, Г.М. Шамота та ін.]. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ". - 2014. - 154 с.

.Економіка підприємства: навчальний посібник/ В. І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В. Погріщук; Міністерство освіти і науки України, Тернопільський нац. економічний ун-т. - К.: Центр учбової літератури. - 2010. - 304 с.

.Економічна теорія: підруч. / Нікітіна Т.А. Салатюк Н.М.; Нац. ун-т харч. техн. - К. : РВЦ НУХТ. - 2013. - 346 с.

.Економічна теорія: Політекономія: підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - 9-те вид., перероблене і доповнене. - К.: Знання. - 2014. - 710 с.

.Економічні результати сільськогосподарського виробництва за 2014 рік / Експрес випуск державного комітету статистики. - 2015. - № 372. - 12 с.

.Економічний термінологічний словник-довідник / За заг. ред. С.А. Корнієнка, В.Я. Олійник. - Дніпропетровськ: ДДФА. - 2013. - 460 с.

.Елисеенко К.А. Теоретико-методические аспекты выявления резервов роста рентабельности/ Елисеенко К.А. // Экономика и управление: новые вызовы и перспективы. - 2013. - № 4 - С. 153-156.

.Жуков А.В. Методичний підхід щодо діагностики ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства // Бізнес Інформ. - 2014. - № 3. - C. 276-281.

.Жукова Д.А. Методичний підхід до формування комплексного показника оцінювання впливу зовнішнього середовища на підприємство // Бізнес Інформ. - 2014. - № 12. - C. 359-364.

.Задорожна И.С. Повышение уровня инновационного потенциала научных разработок по кормопроизводству // Корми і кормовиробництво. - 2014. - № 79. - С. 242-248.

.Замула О.В. Оптимізація втрат в управлінні інформаційними витратами переробного підприємства // Бізнес Інформ. - 2015. - №1. - C. 336-341.

.Зеркалов Д.В. Безпека працівника офісу. Монографія - К.: "Основа". - 2015. - 817 с.

.Зінченко О.А. Визначення показників рентабельності на основі величини якості прибутку // [Текст] Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2013. - № 28. - С. 150-155.

.Іванілов О.С. Економіка підприємства: підручник для студентів вищих навчальних закладів / О.С. Іванілов. - 2-ге вид. - К. : Центр учбової літератури. - 2011. - 727 с.

.Іванюта П.В. Управління ресурсами та витратами: навчальний посібник / П.В.Іванюта, О.П. Лугівська; за ред. Іван юти С.М. - 2-ге вид. - К.: ЦУЛ. - 2011. - 425 с.

.Інноваційна діяльність в агропромисловому виробництві України [Кулаєць, М.Ф. Бабієнко, П.А. Лайко та ін.]. - Економіка АПК. - 2010.

№ 6. - С. 113-119.

.Корпоративне управління: теорія та практика [Текст]: підручник / М.П. Мальська, Н.Л. Мандюк, Ю.С. Занько. - К.: Центр учбової літератури. - 2012. - 360 с.

46.Кошельник В.М. Стратегія економічного розвитку сільськогосподарсь-ких підприємств у контексті активізації виробничої діяльності // Бізнес Інформ. - 2015. - № 1. - C. 194-199.

.Кучер Л.Ю. Науково-теоретичні підходи до інтерпретації дефініції "прибутковість" / Л.Ю. Кучер // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ. - 2013. - № 99. - 438с.

.Лебедєва А.М. Методичні аспекти аналізу рентабельності діяльності підприємства / Лебедєва А.М. // Вісник ОНУ. - 2014.- № 7. - C. 29-36.

.Луньова В.А. Система показників інноваційної моделі розвитку сільськогосподарських підприємств / В.А. Луньова // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. - 2014. - № 149. - С. 213-219.

.Луньова В.А. Особливості та проблеми інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств України / В.А. Луньова, В.М. Онегіна // Бізнес Інформ. - 2014. - № 6. - С. 175-180.

.Манжура О.В. Ефективність сільського господарства України як галузі національної економіки / О.В. Манжура // Бізнес Інформ. - 2014. - № 8. - С. 115-119.

.Манжура О.В. Ретроспективний аналіз розвитку комбікормової галузі / О.В. Манжура // Бізнес Інформ. - 2013. - № 2. - С. 145-151.

.Малюга Л.М. Аналіз фінансово-економічного стану аграрних підприємств /Л.М. Малюга // Економіка АПК. - 2013. - № 2. - С. 100-104.

.Мікроекономіка: практикум. Навчальний посібник. / За ред. В.Д. Базилевича. 3-тє вид., стер. - К.: Знання. - 2012. - 491с.

.Мних Є.В. Фінансовий аналіз: підручник / Є.В. Мних, Н.С. Барабаш. - К.:Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - 2014. - 536с.

.Нуд О.П. Аналіз методологічних підходів до оцінки ефективності / Нуд О.П. // Вісник ДонУЕП- 2012. - № 2 - С. 77- 80.

.Огійчук М.Ф. Суть прибутку та підходи до методики його визначення / М.Ф. Огійчук // Економіка АПК. - 2013. - № 6. - С. 31-45.

.Одінцов М.М. Методологія формування ефективних форм просторової диверсифікації агропромислового виробництва / М.М. Одінцов // Бізнес Інформ. - 2013. - № 2. - С. 135-139.

.Олійник О.В. Прибутковість різних видів економічної діяльності і тенденції їх розвитку / О.В. Олійник // Вісник ХНАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. - Х. - 2012. - № 7. - С. 3-11.

.Організація і методика економічного аналізу: навч. посіб. / Т.Д. Косова, П.М. Сухарев, Л.О. Ващенко [та ін.]. - К. : Центр учбової літератури. - 2012. - 528 с.

.Організація наглядової діяльності в галузі охорони праці: Навч. посіб. / Ткачук К.Н., Филипчук А.С., Зеркалов Д.В., Полукаров О. І., Полукаров Ю.О., Кружилко О. Є. - К.: НТУУ"КПІ". - 2014. - 261с.

.Осипова Т.В. Теоретичні аспекти трактування прибутковості в сучасних умовах господарювання / Т.В. Осипова // Управління розвитком. - 2012. - № 1. - С. 82-84.

.Отенко І. П. Формування механізму управління економічним потенціалом підприємства // Бізнес Інформ. - 2015. - №3. - C. 241-246.

.Отрошко О.В. Основи економічної теорії: навч. посібник / О.В. Отрошко. - 2-е вид., перероб. та доп. - Київ: Знання. - 2013. - 334 с.

.Охорона праці та промислова безпека. Монографія /К.Н. Ткачук, Л.Д. Третякова, Д.В. Зеркалов, О. І. Полукаров, С.Ф. Каштанов. - К.: "Основа". - 2014. - 823 с.

.Пазенко О.О. Проблеми аналізу прибутковості підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - №52. - С. 94-99.

.Папп В.В. Сучасний стан і тенденції розвитку підприємництва в Україні / В.В. Папп // Бізнес Інформ. - 2013. - № 6. - С. 160-164.

.Пилипчук О.В. Прибуток як узагальнений показник господарсько-фінансової діяльності підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №2. - С. 124-129.

.Плаксієнко В.Я. Методика визначення фінансових результатів та відображення їх в обліку / В.Я. Плаксієнко, О. І. Дацій // Облік і фінанси АПК. - 2013. - № 2. - С. 16-21.

.Планування і діагностика діяльності підприємств: навчальний посібник / Залуцький І. Р., Цимбалюк В.М., Шевченко С.Г.; Львів - "Новий світ - 2000" - 2012. - 320 с.

.Плець І. І., Щур Р. І. Формування моделі інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні // Бізнес Інформ. - 2014. - № 12. - C. 293-297.

.Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки: Збірник матеріалів ІХ Науково-методичної конференції, м. Київ, 12-13 листопада 2013 р. - К.: Основа. - 2013. - 290 с.

.Прибуток та рентабельність як показники ефективності виробництва / О.В. Шляга, Л.І. Шипуля // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2014. - №2. - C. 75-81.

.Пряцко А.І. Розвиток підприємства на основі аналізу ефективності // Бізнес Інформ. - 2013. - № 6. - C. 29-32.

.Руда Р.В. Аналіз ефективної діяльності підприємства: необхідність та методика/Руда Р.В.//Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. -2012. - № 4 (20). - С. 109-111.

.Рядно О.А., Шерстенников Ю.В. Моделювання підприємницької діяльності: навч. посібник. - Дніпропетровськ, ДДФА. - 2011. - 352 с.

.Саленко О.В. Шляхи визначення ступеню ефективності діяльності підприємства / Саленко О.В. // Економіка та управління підприємствами: проблеми теорії та практики. - 2013. - № 4. - С. 62-71.

.Сарай Н. І. Проблеми прогнозування фінансово-економічних показників в ході проведення фінансової діагностики підприємства / Н. І. Сарай // Інноваційна економіка. - 2011. - № 4. - С. 131-135.

.Саух І. В. Фінансовий потенціал підприємства: принципи та особливості його формування // Бізнес Інформ. - 2015. - № 1. - C. 258-262.

.Семенова Л.Ю. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: монографія. - Дніпропетровськ: ДДФА. - 2013. - 164 с.

.Сивак О.Б. Визначення сутності прибутку та основ його розподілу: дискусійні питання / О.Б. Сивак // Вісник ЖДТУ. - 2012. - № 2 (60). - С. 130-133.

.Сударкіна С.П. Економіка підприємства: навч.-метод. посібник / С.П. Сударкіна, О.О. Гаврись; Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Х. : Підручник НТУ "ХПІ". - 2012. - 100 с.

.Резникова О.С., Семененко В.С. Анализ и оценка основных экономических показателей деятельности агропромышленных предприятий // Бизнес Информ. -2014. - № 3. - C. 77-82.

.Таірова Т.М. Методологічні засади моніторингу виробничого травматизму. [Електронне видання] Монографія. Т.М. Таірова. - К.: "Основа". - 2014. - 201 с.

.Тігова Т.М., Селіверстова Л.С., Процюк Т.Б. Аналіз фінансової звітності.: навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури. - 2012. - 268с.

.Турило А.А. Удосконалення теоретико-методичних засад відносно системності і цілеполягання в процесах дослідження і оцінки ефективності діяльності підприємства / А.А. Турило // Економічний форум. - 2015. - № 1. - С. 178-188.

.Управління проектами: процеси планування проектних дій [Текст]: підручник / І.В. Чумаченко, В.В. Морозов, Н.В. Доценко, А.М. Чередниченко. - К.: КРОК. - 2014. - 673 с.

.Ушеренко С.В. Прибутковість підприємства: теоретичні основи дослідження та управлінські аспекти забезпечення [Текст] / С.В. Ушеренко // Формування ринкових відносин. - 2010. - № 12. - С.144-147.

.Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. : кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ. - 2012. - 546 с.

.Фещенко О.М. Застосування моделі "Du Pont" в процесі факторного аналізу прибутковості підприємства/ О.М. Фещенко, О.М. Присяжнюк // Науковий диспут: питання економіки та фінансів: збірник тез наукових робіт ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Київ - Санкт-Петербург - Відень, 29 квітня 2015 р.)/ Фінансово-економічна наукова рада. -2015.- С.22-26.

.Фещенко О.М. Управління потенціалом підприємств АПК / О.М. Фещенко, О.М. Присяжнюк // Науковий диспут: питання економіки та фінансів: збірник тез наукових робіт міжнародної науково-практичної конференції (Київ-Будапешт-Відень, 20 листопада 2014 р.)/ Науковий центр Фінансової ради України. - С.50-53.

.Фінансовий аналіз. Підручник / Ю.С. Цал-Цалко. - К.: Центр учбової літератури. - 2011. - 566 с.

.Хохлов М.П. Визначення показників для оцінки ефективності діяльності підприємств // Інноваційна економіка. - 2013. - № 8. - С. 201-205.

.Чернецкая Ю.А. К проблеме управления рентабельностью собственного капитала предприятия на основе целевых показателей // Бизнес Информ. - 2015. - № 1. - C. 149-154.

.Черниш С.С. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури. - 2012. - 312 с.

.Шаповал Л.П., Перепелиця І. С. Формування прибутку сільськогосподарського підприємства в умовах оптимізації ресурсного потенціалу // Бізнес Інформ. - 2014. - №5. - C. 177-182.

.Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: підручник / В.М. Шелудько; Київський нац. ун-т. - 2-ге вид., стер. - Київ: Знання. - 2013. - 375 с.

.Шерстенников Ю.В. Моделювання динаміки основних економічних показників підприємства // Бізнес Інформ. - 2014. - № 3. - C. 122-130.

.Шило В.П. Фінанси підприємств: теорет.-практ. посіб. / В.П. Шило, С.Б. Ільїна, С.С. Боровська, В.В. Барабанова. - К.: ВД "Професіонал". - 2012. - 288 с.

100.Ярославський О.О. Огляд ситуації на ринку комбікормів в Україні [Електронний ресурс] / О. Ярославський // Проект "Аграрна політика для людського розвитку". - Режим доступу: www. agpol. kiev. ua

101.Fuereder R. Information resources as components of enterprise information sphere // Business Horizons. - 2014. - p. 110-118.

102.Hanhal L. The analysis of agrarian enterprises financial condition of different organizational- and legal forms and ways of its improvement" // Economic sciences. Ser.: Accounting and finance. -2013. - № 10(1). - p. 262-270.