Особливості обліку короткострокових зобов’язань

Особливості обліку короткострокових зобов’язань

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади обліку короткострокових зобовязань

.1 Економічна суть обліку короткострокових зобовязань

.2 Класифікація короткострокових зобов'язань

.3 Нормативно-правова база обліку короткострокових зобов'язань

Розділ 2. Особливості обліку короткострокових зобовязань

.1 Документальне оформлення обліку короткострокових зобов'язань

.2 Синтетичний та аналітичний облік короткострокових зобов'язань

.3 Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Розділ 3. Шляхи удосконалення обліку короткострокових зобов'язань

.1 Міжнародний досвід обліку короткострокових зобов'язань

.2 Шляхи підвищення ефективності ведення обліку короткострокових зобовязав

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

На сьогоднішньому етапі розвитку підприємницької діяльності роль бухгалтера не зводиться тільки до чіткого виконання інструкцій і вказівок. Законом України ″Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні″ бухгалтеру надається широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки. Бухгалтер веде облік операцій що відбуваються на підприємстві і як на мій розсуд найважливішою частиною обліку є облік саме поточних зобов'язань, тому що неможливе існування підприємства в якого не було б поточних зобов'язань і бухгалтер обов'язково повинен вміти вести їх облік.

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов'язання підприємства перед постачальниками, підрядниками, працівниками за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов'язання є поточними.

До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року.

За мету написання даної курсової роботи поставлено глибоке вивчення термінів пов'язаних з поточними зобов'язаннями, вивчення рахунків на яких проводиться облік поточних зобов'язань, запам'ятання основних бухгалтерських проводок з обліку поточних зобов'язань підприємства.

В курсовій роботі докладно розглянуто облік товарних і нетоварних операцій та облік розрахунків з оплати праці.

Щоб краще зрозуміти зміст, в роботі показані таблиці з господарськими операціями що відносяться до поточних зобов'язань, бухгалтерські проводки по цим операціям та приклади.

При написанні курсової роботи використано літературу різних авторів та деякі Інтернет-посилання з бухгалтерського обліку які показані у списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичні засади обліку короткострокових зобовязань

1.1Економічна суть обліку короткострокових зобовязань

Зобов'язання (Liabilities) - заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Погашення зобов'язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.

Значна частина зобов'язань підприємства виникає під час нарахування витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень - все це є типові приклади визнання зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобов'язання щодо нарахованих відсотків.

Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов'язання не підлягає погашенню).

Короткострокові зобов'язання (Current Liabilities) - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Короткострокове зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.

Таблиця 1.1 Фрагмент балансу - ІV розділ "Короткострокові зобов'язання"

Пасив Код рядка Зміст статті ІV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 Сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Сума довгострокових зобов'язань, що підлягають погашенню впродовж дванадцяти місяців з дати балансу Векселі видані 520 Сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт) постачальників, підрядників та інших кредиторів Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями) Поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів 540 Сума авансів, отриманих від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг) Поточна заборгованість за розрахунками з бюджетом 550 Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства Поточна заборгованість за розрахунками з позабюджетними фондами 560 Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів Поточна заборгованість за розрахунками зі страхування 570 Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників Поточна заборгованість за розрахунками з оплати праці 580 Заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату Поточна заборгованість за розрахунками з учасниками 590 Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), яка пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу Поточна заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків 600 Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам і кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків Інша поточна заборгованість 601 Зобов'язання, які не включено до наведених статей

Короткострокові зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками:

·з отриманих авансів;

·з бюджетом;

·з позабюджетними фондами;

·зі страхування;

·з оплати праці;

·з учасниками;

·за розрахунками із внутрішніх розрахунків.

Короткострокові зобов'язання відображають у ІV розділі " Короткострокові зобов'язання" Пасиву Балансу за формою, передбаченою у П(С)БО 2 "Баланс" (див. табл. 1.1)

Поточні зобов'язання відображають в Балансі за сумою погашення.

Сума погашення (Settlement Amount) - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства. [11]

.2 Класифікація короткострокових зобов'язань

Для бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:

довгострокові зобов'язання;

короткострокові зобов'язання;

забезпечення;

непередбачені зобов'язання;

доходи майбутніх періодів.

Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) - зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, відображають у Балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Короткострокові зобов'язання (Current Liabilities) - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов'язань належать:

короткострокові кредити банків;

поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків);

Короткострокові зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення.

Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

Забезпечення створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Обтяжливий контракт (Onerous Contract) - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від нього.

Особливу групу зобов'язань становлять ті категорії, які обліковують за Балансом, але є дуже важливими позиціями з погляду оцінки впливу потенційних наслідків певних подій на перспективи розвитку підприємства. Серед них потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобов'язання.

Непередбачене зобов'язання (Contingent Liabilities) - це:

зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів (Deferred Revenues, Unearned Revenues) - це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву: . Забезпечення наступних витрат і платежів. . Довгострокові зобов'язання. . Короткострокові зобов'язання. . Доходи майбутніх періодів.

.3 Нормативно-правова база обліку короткострокових зобов'язань

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобовязання підприємств та її розкриття у примітках до фінансової звітності наведені у П(С)БО 11 «Зобовязання».

П(С)БО 2 «Баланс» визначає, що зобовязання - це заборгованість підприємств, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Обовязок виплатити зобовязання виникає за умови отримання активу або попередньої оплати за актив при його нарахуванні, за чинним законодавством та за статутом підприємства.

Зобовязання відображається в балансі, якщо підприємство має теперішню заборгованість унаслідок минулих подій за таких умов:

-його оцінка може бути достовірно визначена;

-існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок її погашення.

У будь-якому разі визнання зобовязання обумовлює відплив грошових коштів чи інших активів підприємства в майбутньому. Іноді в результаті погашення одного зобовязання може виникнути інше зобовязання. Наприклад, погашення заборгованості перед постачальником за товари, роботи і послуги векселем. Тоді виникає зобовязання за виданим векселем.

Окремі зобовязання можуть бути конвертовані в капітал. Наприклад, якщо підприємство емітувало облігації, розмістило їх і власник облігацій прийняв рішення конвертувати їх в акції (за умови, що можливість такої конвертації була визначена при їх емісії). В такому випадку відплив економічних вигід здійснюється тільки в момент виплати дивідендів новим акціонерам.

Конвертування зобовязань у капітал здійснюється також за умови, якщо відпадає необхідність їх сплачувати. Наприклад, кредитори підприємства збанкрутували або минув термін позовної заборгованості давності кредиторської заборгованості визнається у складі доходів, які збільшують розмір власного капіталу.[12]

За П(С)БО 11 «Зобовязання» їх поділяють на такі групи:

-довгострокові ( визначений термін погашення яких більше від дванадцяти місяців);

-поточні (визначений термін погашення яких не перевищує дванадцять місяців);

забезпечення (з невизначеною точною датою погашення);

непередбачені зобовязання (зобовязання, імовірність та час визнання якого за балансом точно не визначена);

доходи майбутніх періодів.

Сума погашення - це недисконтована сума грошових коштів, або їх еквівалентів, яка, як очікується буде сплачена для погашення зобовязання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За сумою погашення відображаються в балансі поточні зобовязання.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, яка очікується буде необхідна для погашення зобовязання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За теперішньою вартістю обліковуються довгострокові зобовязання, за якими нараховуються відсотки.

За обліковими оцінками (за вирахуванням очікуваного відшкодування) відображаються забезпечення, які створюються для відшкодування майбутніх витрат на дату балансу.

Правове регулювання ведення бухгалтерського обліку поточних зобовязань і складання фінансової звітності в Україні визначається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

При веденні обліку окремих операцій, групуванні, оцінці та відображенні операцій у звітності слід керуватись Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО, затвердженими Міністерством фінансів України.

Нагромадження та групування облікової інформації в межах рахунків бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ міністерства фінансів України від 30.11.99 №291).

Дія закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від форми власності, а також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності, які зобовязані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Законом визначено:

-загальні положення та основні принципи побудови бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

-порядок державного регулювання бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

порядок організації та методологія ведення бухгалтерського обліку;

загальні вимоги і принципи складання фінансової звітності.

Державне регулювання бухгалтерського обліку фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які є обовязковими для всіх підприємств та захищають та гарантують інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Розділ 2. Особливості обліку короткострокових зобовязань

2.1 Документальне оформлення обліку короткострокових зобов'язань

Внутрішня нормативна база - це облікова політика підприємства методичні, інструкції та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності підприємства (накази, розпорядження, посадові інструкції.). Також при аудиті поточних зобовязань підприємства слід використовувати дані первинних документів серед яких відносно коротстрокових позик підприємства це виписки банку, видаткові касові ордера, акт переоцінки, платіжні доручення, накладні, претензії, розрахунки та довідки бухгалтерії середині договори між банком та підприємством, техніко-економічне обґрунтування, виписки банку (якщо відсотки знімаються з поточного рахунку), постановчі документи, бухгалтерська звітність; меморіальні ордери банку, виписки банку за позичковим рахунком; договори застави, договори страхування неповернення кредитів; додаткові угоди до кредитних договорів та ін.

При перевірці поточної заборгованості за довгостроковими зобовязаннями первинні документи використовують так як виписки банку, платіжні доручення, розрахунки та довідки бухгалтерії, кредитні договори, додаткові угоди до кредитних договорів та ін. Основними джерелами інформації для здійснення перевірки операцій із зобовязаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі продажу, накладні, рахунки - фактури, рахунки, акти приймання робіт, послу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; зовнішньоекономічні договори купівлі продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки фактури, invoiсe, що підтверджують митні вартість товару); транспортні накладні (CMR, залізничні накладні, авіа накладні, консоменти, товаро-транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості тощо.

При перевірці розрахунків за податками і платежами джерелами інформації виступають такі первинні документи як розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення. Джерелами інформації для проведення перевірки операцій по рахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листи з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, маршрутні листи, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, видаткові касові ордери, відрядні довідки, розрахунки бухгалтерії, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку.

В ході перевірки розрахунків поточних зобовязань повинні бути вирішені наступні задачі:

§Встановлення правильності оформлення документів по поставці товарно-матеріальних цінностей (договорів, актів звірки розрахунків і ін.)

§З'ясування правильності здійснення і обліку розрахунків за отримані і поставлені матеріальні цінності і послуги, сплачені грошовими коштами з використанням векселів, шляхом заліку взаємних вимог і т.ін.

§Визначення правильності оцінки отриманих і відвантажених товарів ( робіт і послуг) при бартерних угодах

§Підтвердження правильності і своєчасності оприбуткування отриманих товарів і обліку виконаних робіт

§Встановлення правильності оформлення і відображення в обліку отриманих і виданих авансів, пред'явлених претензій

§З'ясування правильності відображення за відповідними статтями балансу сум дебіторської і кредиторської заборгованості

§Встановлення причин і давності утворення заборгованості по розрахункам, визначення реальності і шляхів погашення дебіторської заборгованості.

Джерелами інформації для перевірки вказаних розрахунків виступають:

·Договори постачання продукції,

·Акти звірки,

·Протоколи про залік взаємних вимог,

·Акти інвентаризації,

·Векселі,

·Копії платіжних документів,

·Книга покупок,

·Книга продаж,

·Облікові регістри,

·Головна Книга,

·Звітність.

Перевірка стану розрахунків за поточними зобовязаннями повинна проводитись по спеціально розробленій програмі. Така програма, складена за результатами попереднього ознайомлення аудитора з організацією внутрішнього контролю і обліку розрахункових операцій на підприємстві, допоможе послідовно виконати необхідні процедури контролю, зібрати і узагальнити якісні висновки.

Перевірка розрахунків за поточними зобовязаннями передбачає насамперед вивчення договорів постачання продукції і інших господарських договорів за надані підприємству послуги, виконані роботи. [9]

По заборгованості з кожним постачальником необхідно:

Повинні бути перевірені випадки списання з КТ рахунку 63 на собівартість сум, що не відносяться до виробничої діяльності підприємства.

Слід проаналізувати також правильність оформлення і відображення в обліку виданих і отриманих авансів. Аудитор шляхом вивчення первинних документів і облікових регістрів з'ясовує обґрунтованість видання і отримання авансів, правильне ведення обліку, відповідність даних аналітичного і синтетичного обліку, своєчасність і точність виділення ПДВ з сум отриманих авансів.

Аудитор повинен організувати свою роботу так, щоб адекватно відобразити всі аспекти діяльності субєкта, що перевіряється настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того, щоб висловити думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах достовірна і достатня.

Аудитор також приймає рішення щодо правильності відтворення в обліку і звітності відповідної інформації. Тому аудиторські дослідження не обмежуються вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки документального відображення господарських операцій значно ширші.

.2 Синтетичний та аналітичний облік короткострокових зобов'язань

Відповідно до П(С)БО 11 "Зобов'язання", поточні зобов'язання відображаються у Балансі за сумою погашення.

У Балансі заборгованість за короткостроковими кредитами банку буде показано у IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" за рядком "Короткострокові кредити банків".

Заборгованість за короткостроковими відсотками буде відображено у тому ж розділі за рядком "Інші поточні зобов'язання".

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

По кредиту рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання тощо.

Рахунок №63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки:

№ 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

№ 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

№ 633 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи".

На субрахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

На субрахунку №633 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з учасниками промислово-фінансової групи.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та порадником у розрізі кожного документа (Рахунка-фактури) на сплату.

Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані кошти (крім заборгованості, забезпеченої векселями) відображається у IV розділі Пасиву Балансу "Поточні зобов'язання" за рядком "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги".

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами". Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

По кредиту рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

641 "Розрахунки за податками";

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами";

643 "Податкові зобов'язання";

644 "Податковий кредит".

На субрахунку № 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства України (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку № 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства України та облік яких не ведеться на рахунку № 65 "Розрахунки за страхуванням".

На субрахунку № 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку № 644 "Податковий кредит'' ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання,

Аналітичний облік на рахунку № 64 ''Розрахунки за податками й платежами" здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на прибуток відображаються наступним чином:

нарахування: Д-т рах. 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності", К-т рах. 641 "Розрахунки за податками";

перерахування: Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками", К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на додану вартість відображаються наступним чином:

нарахування: Д-т рах. 701 "Дохід від реалізації готової продукції", К-т рах. 641 "Розрахунки за податками" / ПДВ;

перерахування: Д-т 641 рах. "Розрахунки за податками" / ПДВ, К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з прибуткового податку наступне:

утримання із заробітної плати та інших доходів працівника: Д-т рах. 66 "Розрахунки по виплатах працівникам", К-т рах. 641 "Розрахунки за податками"/ "Прибутковий податок";

перерахування: Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками" / "Прибутковий податок", К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій по рахунках з інноваційним фондом наступне:

нарахування: Д-т рах. 23 "Виробництво", 92 "Адміністративні витрати", К-т рах. 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"/ "Інноваційний фонд";

перерахування: Д-т рах. 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"/"Інноваційний фонд", К-т рах. 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Субрахунки 643 "Податкові зобов'язання" та 644 "Податковий кредит" призначені для забезпечення обліку податкових зобов'язань по ПДВ, що виникають при отриманні передплати, і податкового кредиту, право на який з'являється при оплаті без отримання товарів.

На рахунку 66 "Розрахунки по виплатах працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки по виплатах працівникам, що ставляться як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - по оплаті праці (по всіх видах заробітної плати, премій, допомог і т.п.), за не отримані у встановлений строк з каси підприємства суми по виплатах працівникам, по інших поточних виплатах.

Рахунок 66 "Розрахунки по виплатах працівникам" має наступного субрахунку:

661 "Розрахунки по заробітній платі"

662 "Розрахунки з депонентами"

663 "Розрахунки по інших виплатах"

По кредиту рахунку 66 "Розрахунки по виплатах працівникам" відображаються нарахована працівникам підприємства основна й додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші підлягаючому нарахуванню працівникам виплати, по дебету - виплата основної й додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності й т.п.; вартість отриманих матеріалів, продукції й товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками по інших виплатах); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів по виконавчих документах й інші втримання з виплат працівникам.

Заборгованість підприємства по виплатах працівникам у випадку одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства й неотримання її працівниками у встановлений строк відображається по дебету субрахунків 661 "Розрахунки по заробітній платі" й 663 "Розрахунки по інших виплатах" і кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

На субрахунку 663 "Розрахунки по інших виплатах" ведеться облік розрахунків по виплатах, що не ставиться до фонду оплати праці, зокрема допомога із часткового безробіття, допомога з тимчасової непрацездатності.

В бухгалтерському обліку нарахована заробітна плата відображається по дебету 92 "Адміністративні витрати" та кредиту 661 "Розрахунки по виплатах працівникам" у сумі 3800 грн.

Аналітичний облік розрахунків ведеться по кожному працівнику, видам виплат й утримань.

У Балансі заборгованість підприємств з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату, відображається у IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" за статтею "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" за сумою погашення.

Поточні зобов'язання з внутрішніх розрахунків відображають у Балансі за сумою погашення в IV розділі пасиву "Поточні зобов'язання" за рядком "Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків".

.3 Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

У процесі здійснення підприємницької діяльності суб'єктом господарювання виникає поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, отримані послуги, необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (Accounts Payable For Good, Work and Services) - сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги.

Господарські зв'язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.

Правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в Україні, що здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Відповідно до інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватися форми розрахунків:

акредитивна;

інкасова;

вексельна;

за розрахунковими чеками.

Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді у формі:

платіжного доручення;

платіжної вимоги доручення;

платіжної вимоги;

розрахункового чека;

акредитива.

Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України.

Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів і перерахування її на рахунок отримувача.

Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. [8]

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітенту, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов'язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи. [10]

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

По кредиту рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання тощо.

Рахунок №63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки:

№ 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

№ 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками";

№ 633 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи".

На субрахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

На субрахунку №633 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з учасниками промислово-фінансової групи.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та порадником у розрізі кожного документа (Рахунка-фактури) на сплату.

Приклад 2:

.06.2006 підприємство придбало товар загальною вартістю 140 000 грн. (у тому числі ПДВ) на умовах 2/10, n/30 (за рахунком надається знижка у розмірі 2% вартості товару, якщо оплату за рахунком буде здійснено впродовж десяти днів).

Якщо заборгованість буде погашено впродовж десяти днів, то на дату погашення заборгованості постачальнику буде перераховано 137 200 грн.

Відображення операції в бухгалтерському обліку показано в таб. 2.2.

Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані кошти (крім заборгованості, забезпеченої векселями) відображається у IV розділі Пасиву Балансу "Поточні зобов'язання" за рядком "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги".

Таблиця 2.2 Погашення заборгованості перед постачальником

№ з/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума Дебет Кредит Впродовж десяти днів 1 Погашення заборгованості перед постачальником 28 "Товари" 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 114333 2 Відображення ПДВ 641 "Розрахунки за податками" 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 22867 Після десяти днів 1 Погашення заборгованості перед постачальником 28 "Товари" 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 113867 2 Відображення ПДВ 641 "Розрахунки за податками" 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 23333

Розділ 3. Шляхи удосконалення обліку короткострокових зобов'язань

3.1 Міжнародний досвід обліку короткострокових зобов'язань

Згідно із Загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку (GAAP) США, короткострокові (поточні) зобов'язання визначаються як зобов'язання, для ліквідації яких використовуються поточні активи, або прийняття інших поточних зобов'язань.

Короткострокові (поточні) зобов'язання мають бути погашені протягом одного фінансового року або операційного циклу діяльності підприємства - залежно від того, який з цих періодів виявиться довшим. До короткострокових зобов'язань належать:

·заборгованість за придбані, але не сплачені товарно-матеріальні цінності і послуги;

·короткострокові позики банку і поточна частина довгострокових позик;

·нараховані зобов'язання по заробітній платі, податках, відсотках тощо;

·дивіденди до сплати;

·одержані аванси.

Для обліку заборгованості перед постачальниками за придбані, але не сплачені товарно-матеріальні цінності та послуги серед значної кількості розрахункових рахунків використовується реальний, балансовий, пасивний рахунок "Рахунки до сплати". При виникненні заборгованості перед постачальниками рахунок кореспондує, як правило, з матеріальними рахунками, а при погашенні - з рахунком "Грошові кошти". Так, придбання товарів у кредит відображається:

) за системою постійного обліку запасів:

Дебет рахунка "Запаси" 1200

Кредит рахунка "Рахунки до сплати" 1200

) за системою періодичного обліку запасів:

Дебет рахунка "Витрати на придбання запасів" 1200

Кредит рахунка "Рахунки до сплати" 1200

При погашенні заборгованості перед постачальниками складається бухгалтерське проведення:

Дебет рахунка "Рахунки до сплаті" 1200

Кредит рахунка "Гротові кошти" 1200

Якщо у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей мають місце випадки їх повернення постачальнику або надання постачальниками комерційних знижок, то в обліку використовується рахунок "Повернення запасів і знижки". Він є регулюючим, контрактивним до рахунків "Запаси" (при постійній системі обліку запасів) або "Витрати на придбання запасів" (при періодичній системі обліку запасів) рахунком. На суму повернених постачальникам товарно-матеріальних цінностей або отриманих від них комерційних знижок в обліку складається бухгалтерське проведення:

Дебет рахунка "Рахунки до сплати"

Кредит рахунка "Повернення запасів та знижки"

До короткострокових зобов'язань відносяться також короткострокові векселі, за допомогою яких можуть здійснюватися розрахунки з постачальниками і банками.

Вексель до сплати - це зобов'язання по погашенню суми заборгованості та відсотків, яке звичайно підтверджується офіційним документом - кредитною угодою (векселем), в якому вказують конкретний термін і розмір платежу. Відсотки є платою за користування кредитом протягом визначеного часу. Сума заборгованості по відсотках визначається:

Основна сума заборгованості =

Ставка відсотків * Термін користування кредитом

Отже, вексель є не тільки платіжним, а і кредитним інструментом.

Облік розрахунків з кредиторами із застосуванням вексельного обігу ведеться на реальному, балансовому, пасивному рахунку "Векселі до сплати". Погашення заборгованості постачальникам за допомогою векселя відображається записом:

Дебет рахунка "Рахунки до сплати"

Кредит рахунка "Векселі до сплати"

Після оплати векселя складаються бухгалтерські проведення:

) на основну вартість векселя

Дебет рахунка "Векселі до сплати"

Кредит рахунка "Грошові кошти"

) на суму відсотків по векселю

Дебет рахунка "Витрати на сплату відсотків"

Кредит рахунка "Грошові кошти"

При застосуванні векселів в розрахунках з банками за банківські позики можуть використовуватися два види векселя, залежно від способу сплати відсотків: відсотковий і безвідсотковий.

В бухгалтерському обліку одержання кредиту буде відображено так:

01.11.2014 р.

Дебет рахунка "Грошові кошти" 20 000

Кредит рахунка "Векселі до сплати" 20 000

Відсотки, згідно з принципом нарахування, складають витрати того періоду, протягом якого використовувалися кредитні кошти.

Тому при складанні фінансової звітності за рік, що закінчується 31.12.2014 p., відсотки, нараховані за два місяці звітного року, мають бути відображені в обліку і звітності: 20 000 o 0,12 o 2/12 = = $400.

31.12.2014 р.

Дебет рахунка "Витрати на сплату відсотків" 400

Кредит рахунка "Відсотки до сплати" 400

Після оплати векселя будуть складені бухгалтерські проведення

30.04.2014 р.

Дебет рахунка "Векселі до сплати" 20 000

Дебет рахунка "Відсотки до сплати" 400

Дебет рахунка "Витрати на сплату

відсотків" 800(1200-400)

Кредит рахунка "Грошові кошти" 21 200

При використанні безвідсоткового векселя відсотки окремо не відображаються, а включаються в номінальну вартість векселя. Так, якби у розглянутому вище прикладі був виписаний безвідсотковий вексель, його номінальна вартість становила б $21 200 (тобто основна сума плюс відсотки) і бухгалтерські записи мали б вигляд:

01.11.2014 р. - дата одержання позики:

Дебет рахунка "Грошові кошти" 2000

Дебет рахунка "Дисконт по векселю" 1200

Кредит рахунка "Векселі до сплати" 21 200

.12.2014 р. - дата складання фінансової звітності:

Дебет рахунка "Витрати на сплату відсотків" 400

Кредит рахунка "Дисконт по векселю" 400

. 04.2014 р. - дата погашення векселя:

) на основну вартість векселя

Дебет рахунка "Векселі до сплати" 21200

Кредит рахунка "Грошові кошти" 21 200

) на суму відсотків по векселю

Дебет рахунка "Витрати на сплату відсотків" 800

Кредит рахунка "Дисконт по векселю" 800

Облік векселів до сплати ведеться однаково, незалежно від того, є вони довго- чи короткостроковими зобов'язаннями.

Нараховані витрати, або нараховані зобов'язання, відображаються в обліку відповідно до принципу нарахування. Це витрати звітного періоду, які ще не сплачені і не зафіксовані в обліку. їх відображають в обліку в кінці звітного періоду коригуючими записами. Якщо не зробити такі бухгалтерські проведення, то в Звіті про прибутки та збитки буде зменшена фактична сума витрат періоду, що вплине на реальність суми прибутку. Кредиторська заборгованість, показана в Балансі, також не буде достовірною. Тому в кінці звітного періоду виявляються і відображаються зобов'язання, що припадають на поточний звітний період і визнаються витрати по них. У попередньому прикладі це були витрати та зобов'язання по сплаті відсотків - нараховані в кінці звітного періоду (31.12. 2014 p.), але ще не сплачені. Нарахованими витратами також можуть бути зобов'язання по заробітній платі, податках та інші.[13]

Дивіденди до сплати - це сума заборгованості корпорації по оголошених, але ще не сплачених дивідендах. Дивіденди - це розподіл накопиченого чистого прибутку. їх виплата здійснюється на підставі рішення ради директорів, що фіксується в спеціальних документах. Рада директорів може прийняти будь-яке рішення щодо суми нерозподіленого прибутку: спрямувати його повністю чи частково на погашення позики, розвиток виробництва чи на виплату дивідендів. Тому заборгованості по дивідендах не існує, доки рада директорів не оголосить про намір їх виплатити. Дивіденди можуть бути виплачені у формі грошових коштів, негрошових активів або навіть додатково випущеними акціями. Звичайно між датою оголошення і датою виплати минає деякий час, протягом якого оголошені дивіденди і є короткостроковими зобов'язаннями компанії. Наприклад, 20.0І.20ХХ р. рада директорів оголосила дивіденди у розмірі двох відсотків від суми $80 000. Дивіденди будуть сплачені 01.03.2014 р. Відображення в бухгалтерському обліку.

01. 03. 2014 р.

Дебет рахунка "Дивіденди до сплати" 1600

Кредит рахунка "Грошові кошти" 1600

. 01.2014 р.

Дебет рахунка "Нерозподілений прибуток" 1600

Кредит рахунка "Дивіденди до сплати" 1600

Одержані аванси виникають, якщо гроші надходять в рахунок майбутньої поставки товарно-матеріальних цінностей чи послуг. У такому випадку отримання грошей випереджає визнання доходу. Отже, на кінець облікового періоду існує поточне зобов'язання надати послуги чи відвантажити товарно-матеріальні цінності у майбутньому. Наприклад, 01.1І.2014 р. отримано авансом орендну плату за три місяці в сумі $3000:

Дебет рахунка "Грошові кошти" 3000

Кредит рахунка "Одержані аванси" 3000

У кінці звітного періоду (31.12.2014 р.) частка відпрацьованого авансу має бути відображена як зароблений дохід:

Дебет рахунка "Одержані аванси" 2000

Кредит рахунка "Виручка від оренди" 2000

Частина невідпрацьованого авансу ($1000) залишається на рахунку "Одержані аванси" як його кредитове сальдо і поточне зобов'язання фірми.

.2 Шляхи підвищення ефективності ведення обліку короткострокових зобов'язань

В практиці бухгалтерського обліку зустрічається досить багато проблем визнання, класифікації та оцінки. Помилки, яких припускаються підприємства, часто є наслідками помилок у формуванні облікової політики, відсутності системного та послідовного застосування правил обліку зобовязань, недостатнього розуміння положень ПБО та правил, що передбачені Інструкцією.

Таблиця 3.1 Типові проблеми відображення в обліку та звітності зобовязань

№ з/пТипові проблемиРекомендації1Помилки у класифікації зобовязань1.1Підприємство відображає зобовязання за отримані послуги (послуги є необхідними для забезпечення діяльності підприємства як господарської одиниці) від сторонніх організацій у складі інших поточних зобовязань у обліку та звітності (рахунок 685 Розрахунки з іншими кредиторами , рядок Балансу 610 Інші поточні зобовязання) Заборгованість за отримані послуги у даному випадку є одною з основних позицій зобовязань і тому повинна обліковуватись на рахунку 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками та включатись до рядка 530 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 1.2Підприємство А відображає безвідсоткову фінансову допомогу, отриману від дочірнього підприємства С на строк 3 місяці у складі поточних фінансових зобовязаньБезвідсоткова фінансова допомога не може бути віднесена до фінансових зобовязань, оскільки порушена головна умова віднесення до цієї категорії - платність. Крім того, фінансова допомога, надана дочірнім підприємством, є розрахунками між повязаними сторонами, повинна обліковуватись на рахунку 682 Внутрішні розрахунки , включатись до рядка 600 Поточні зобовязання із внутрішніх розрахунків , а відповідна інформація розкриватись у примітках2Проблеми оцінки зобовязань2.1Облік авансів, отриманих під постачання товарів, робіт та послуг, підприємство веде за кредитом рахунку 36 Розрахунки з покупцями та замовниками . При складанні Балансу залишки за рахунком 36 Розрахунки з покупцями та замовниками показуються підприємством згорнуто у рядку 161 як первісна вартість дебіторської заборгованості. Дані за авансами отриманими, таким чином, не відображаються у фінансовій звітності підприємстваДля обліку авансів отриманих Інструкцією передбачено використання рахунку 681 Розрахунки за авансами одержаними . Підприємства мають право для обліку авансів отриманих використовувати відповідні рахунки 3 класу: 36, 37. У таких випадках на рахунках 36, 37 облік повинен вестись обовязково в розрізі окремих дебіторів та кредиторів з відокремленням даних за авансами одержаними. При складанні фінансової звітності дані по дебіторах і кредиторах з рахунків 36, 37 переносяться в різні статті фінансової звітності, зокрема, дані за авансами одержаними переносяться в рядок 540 Балансу2.2Підприємство відображає в обліку довгострокові фінансові зобовязання за сумою погашенняЗобовязання за довгостроковими кредитами, фінансовою орендою, довгостроковими векселями та облігаціями, а також всі інші фінансові зобовязання повинні оцінюватися лише за теперішньою вартістю з урахуванням умов погашення зобовязання та спеціальних правил оцінки окремих видів фінансових зобовязань, передбачених ПБО (див. розділи 2.3, 2.6). Ставки дисконтування при цьому повинні враховувати ринкові ставки по альтернативних запозиченнях. Порядок розрахунку теперішньої вартості розкривається у примітках до фінансової звітності

Оцінка в бухгалтерському обліку необхідна в процесі господарювання при надходженні і вибутті активів; при виникненні прав і зобов'язань; при здійсненні таких операцій, як: купівля-продаж, оренда майна, застава, страхування, інвестування. Переоцінка основних засобів, виділення часток у статутному капіталі при створенні підприємств та в процесі діяльності, об'єднанні підприємств, встановленні ціни на акції, ліквідації підприємства, встановленні ціни розміщених емітованих акцій, і т.ін.[10]

Активи та зобов'язання утворюють основний кістяк бухгалтерського балансу. Залишки активів та зобов'язань на кінець звітного періоду відображаються у балансі і показують їх наявність на звітну дату. Фактично всі наявні цінності та власний і залучений капітал, за рахунок якого вони утворені, зафіксовані в балансі. З цієї причини вибуття активів та погашення зобов'язань протягом звітного періоду розглядаються як списання їх з балансу. Тому логічним є той факт, що вибуття об'єктів в обліку оцінюють так, як вони відображені в балансі. Водночас сучасна система бухгалтерського обліку передбачає диференційований підхід до оцінки об'єктів для відображення операцій їх вибуття, хоча принцип відповідності вартості списання і вартості визнання в балансі в більшості випадків зберігається.

Кожен об'єкт бухгалтерського обліку, незалежно від того, на якій стадії кругообігу капіталу він перебуває, завжди оцінюється в бухгалтерському обліку за історичною чи поточною вартістю. Обрання того чи іншого способу оцінювання залежить від базової оцінки, специфічних особливостей об'єкта оцінки та виду господарської операції.

Формулювання мети оцінки дає змогу встановити повне і правильне найменування об'єкта оцінки, вид активів, які оцінюються, вид майнових прав, які оцінюються, дату оцінки. Неправильно сформульована мета спричиняє використання неадекватної методики і внаслідок цього помилковий результат оцінки активів та зобов'язань.

Оцінки, які використовуються різними функціями управління або є їх результатом, мають одну спільну властивість - у вартісному вимірі відтворюють різні боки або аспекти господарської діяльності або економічної діяльності. Диференціація економічних оцінок може відбуватися за їх метою або сферою застосування, методом розрахунку та джерелом вихідних даних.

Поняття «оцінка» в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО використовується у тлумаченнях принципу бухгалтерського обліку, сутності активів, зобов'язань, доходів і витрат, змісту облікової політики, а також фігурує у формулюванні принципів бухгалтерського обліку.

Згідно з П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» облікова оцінка - це попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Інакше кажучи, це приблизна величина, яка визначається підприємством, спираючись на минулий досвід і наявну інформацію.

Підхід до тлумачення оцінки як до процесу вимірювання вартості об'єктів бухгалтерського обліку і як до процесу створення якісних характеристик облікової інформації втілено у трьох принципах підготовки фінансової звітності, сформульованих у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Це принципи безперервності діяльності, історичної (фактичної) собівартості та обачності.

Враховуючи принцип безперервності діяльності, зобов'язання підприємства оцінюють, враховуючи припущення, що його діяльність триватиме й надалі. Щодо принципу історичної (фактичної) собівартості, то на його основі визначено пріоритет оцінки активів, враховуючи витрати на їх виробництво та придбання. Проте найважливішим принципом, який необхідно застосовувати в процесі оцінки зобов'язань, є принцип обачності. Він передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які запобігають заниженню сум визнаних зобов'язань.

У параграфі 99 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів під оцінкою розуміють процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів в балансі та в звіті про прибутки та збитки. Це передбачає вибір певної бази (основи) оцінки.

Отже, найчастіше трактують оцінку як елемент методу бухгалтерського обліку. Завдяки цьому вона має зв'язок з усіма його складовими і забезпечує дотримання таких вимог до балансу, як правдивість і реальність. [14]

Нормативна база з бухгалтерського обліку в Україні щодо оцінки об'єктів бухгалтерського обліку при їх визнанні і відображенні в балансі загалом відповідає міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ) та міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (МСБО). Це обумовлено тим, що положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) розроблялися на основі МСБО, тому в них відображено особливості сучасної міжнародної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Питання оцінки належить до таких особливостей. Проте, у МСБО та у П(С)БО не чітко сформульовані положення щодо того, за якою оцінкою об'єкти бухгалтерського обліку мають оцінюватися при визнанні і відображенні в балансі. Щодо МСБО, то це не можна вважати недоліком, оскільки вони є узагальненням світової практики і висвітлюють тільки концептуальні засади обліку та мають рекомендаційний характер. Що ж стосується національних П(С)БО, то варто було б зазначити, що питання оцінки об'єктів обліку повинні бути більш конкретизованими, щоб запобігти неточностям при складанні звітності.

Дослідити і класифікувати підходи до оцінки зобов'язань, що використовуються у бухгалтерському обліку, за національною нормативною базою неможливо, оскільки в ній відсутній окремий документ подібний до Концептуальної основи складання і подання фінансових звітів, який би висвітлював загальні підходи до оцінювання об'єктів бухгалтерського обліку. Тому звернемося до оцінки зобов'язань відповідно до Концептуальної основи.

облік короткостроковий заборгованість

Висновки

В результаті виконання курсової роботи засвоєно основні поняття, характеристику та бухгалтерські рахунки на яких ведеться облік поточних зобов'язань, зобов'язання фіксуються в бухгалтерському обліку в міру їхнього виникнення й оцінюються сумою коштів або товарів, необхідних для їхнього погашення.

Виявлено, що бухгалтерський облік поточних зобов'язань ведеться на рахунках шостого класу плану рахунків: 60 "Короткострокові позики", 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", 62 "Короткострокові векселі видані", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки по виплатах працівникам", 67 "Розрахунки з учасниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 69 "Доходи майбутніх періодів". Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, інших розрахунків та операцій, а також доходів майбутніх періодів.

Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший).

Список використаної літератури

2.Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Законодавство України. - 132 с.;

.Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. // Законодавство України. - 230 с.;

.П(С)БО 11 "Зобов'язання";

.П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств";

.П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

.Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - К.: Алерта, 2006. - стор. 786 - 792;

.Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000, стор. 340 - 380;

.Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Г. Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко та ін. - К.: КНЕУ, 2002. - 370 с.

10.Джога Р.Т., Свірко С.В., Сінельник Л. М.. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підруч-ник / За заг. ред. проф. Р. Т. Джоги. - К.: КНЕУ, 2003. - 483 с.

.Огійчук М.Ф.. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, М.І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М.Ф. Огійчука. - 6-те вид., перероб. і допов. - К. : Алерта, 2011. - 1042 с.

12.Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч.4. - Луганськ, 2004. - с. 98 - -103;

13.Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 260 с.; іл.

.Энтони Р.Н. Основы бухгалтерського учета. - М., 2003. - с. 432;