Аудит звіту про фінансові результати

Аудит звіту про фінансові результати

Зміст

Вступ

. Теоретичні засади аудиту звітності про фінансові результати

1.1    Економічна характеристика звітності про фінансові результати

.2      Огляд нормативного регулювання та спеціальної літератури з питань аудиту звітності про фінансові результати

.3      Методичні основи аудиту звітності про фінансові результати

. Організація та методика аудиту звітності про фінансові результати на ПАТ "Львiвська кондитерська фабрика Свiточ"

.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності на ПАТ "Львiвська кондитерська фабрика Свiточ"

.2 Організація та планування аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

.3 Методика аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

. Удосконалення методики та узагальнення результатів аудиту звітності про фінансові результати на ПАТ "Львiвська кондитерська фабрика Свiточ"

.1 Узагальнення результатів аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

3.2 Удосконалення методики аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В умовах активізації глобалізаційних процесів і виходу суб'єктів господарювання на міжнародні ринки товарів, послуг та капіталу зростає значення об'єктивної оцінки їх господарської діяльності. Основним параметром такої оцінки є розрахунок фінансового результату, на підставі якого визначається конкурентоздатність підприємства на ринку, його інвестиційна привабливість, кредитоспроможність, а також можливості зростання ринкової вартості підприємства.

Основним джерелом інформації про фактори формування фінансових результатів є звітність про фінансові результати, тому не втрачає актуальності питання підтвердження достовірності її показників. Можливість маніпулювання величиною фінансових результатів на основі професійного судження та обраної облікової політики зумовлює необхідність підтвердження достовірності звітності незалежними особами - суб'єктами аудиторської діяльності. Крім того, важливим і відповідальним завданням, яке стоїть перед суб'єктами аудиторської діяльності в частині аудиту звітності про фінансові результати, є визначення ефективності здійснення основної та інших видів діяльності підприємства, рівня покриття його витрат, а також пошук резервів підвищення ефективності господарювання, що може бути реалізоване шляхом застосування в ході аудиту маржинального аналізу.

Необхідність розробки питання аудиту звітності про фінансові результати посилюється в умовах фінансової кризи, оскільки саме визначення фінансових результатів є зручним інструментом вуалювання реального фінансового стану суб'єктів господарювання.

Необхідність дослідження наведених питань у контексті розвитку аудиторської діяльності в Україні посилюється у зв'язку з широким застосуванням у сфері бухгалтерського обліку комп'ютерних форм ведення обліку, що якісно змінює як організацію, так і методику аудиту.

Питанням теорії, організації та методики аудиту присвячені праці вітчизняних вчених М.Т. Білухи, В.П. Бондаря, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, О.Д. Василика, С.Ф. Голова, Г.М. Давидова, Н.І. Дорош, М.В. Кужельного, Н.М. Малюги, В.М. Пархоменка, О.А. Петрик, І.І. Пилипенка, О.Ю. Редька, В.С. Рудницького, Д.Є. Свідерського, Є.І. Свідерського, В.О. Шевчука. Серед закордонних вчених, які здійснили значний внесок у розвиток теорії та практики аудиту, можна назвати А. Аренса, С.М. Бичкову, Ю.А. Данилевського, Ф.Л. Дефліза, В.В. Дряхлова, Дж. Лоббека, В.І. Подольського, Я.В. Соколова.

Наявність невирішених проблемних питань щодо загальних підходів до організації аудиту, удосконалення документування процесу аудиту звітності про фінансові результати та порядку проведення обов'язкового та ініціативного аудиту, а також методики аудиту в умовах застосування комп'ютерних форм ведення бухгалтерського обліку, зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Метою курсової роботи є закріплення, узагальнення та систематизування теоретичних знань з аудиту. Навчитися використовувати їх на практиці.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:

-ознайомитись з поняттям аудит як формою контролю та його сутністю;

визначити зміст фінансових результатів господарської діяльності, що вони виконують в процесі сучасного економічного розвитку;

оволодіти методикою проведення аудиту звіту про фінансові результати;

-визначити джерела інформації та обєкти аудиту при проведенні документальної перевірки результатів фінансової діяльності;

проаналізувавши досвід розвитку методики аудиту доходів, витрат та фінансових результатів, визначити шляхи її вдосконалення з урахуванням умов гармонізації звітності.

Об'єктом дослідження є аудиту звітності про фінансові результати.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-практичних аспектів аудиту звітності про фінансові результати та аудиторської перевірки операцій з формування та розподілу фінансових результатів.

Методи дослідження. У процесі дослідження теоретичних аспектів аудиту звітності про фінансові результати використовувалися методи індукції та дедукції, для визначення організаційних аспектів, зокрема, уточнення завдань, переліку об'єктів та етапів аудиту - методи узагальнення, групування й порівняння. Використання методів причинно-наслідкового зв'язку та спостереження сприяло розробці заходів з удосконалення методики аудиту.

1. Теоретичні засади аудиту звітності про фінансові результати

1.1    Економічна характеристика звітності про фінансові результати

У виробничо-фінансовій діяльності підприємства бере участь велика кількість взаємопов’язаних організаційних, трудових, матеріальний і фінансових факторів. Метою кожного суб’єкта господарювання є якомога ефективніше їх використання. Вплив цих факторів на процес виробництва, зрештою, виявляється у фінансових результатах діяльності підприємства. Отже, економічний підсумок виробничої діяльності суб’єктів господарювання, що виражається у вартісній формі, і є фінансовими результатами.

Досить важливим є той факт, що рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства характеризують фінансові результати, одержані внаслідок цієї діяльності, якими можуть бути як прибутки, так і збитки. Категорія "фінансові результати" враховує обидві сторони інтегрованого завдання: скільки отримано і якою ціною досягнуто. Так за НП(с)БО № 1, звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств, організацій, установ та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Щодо першого розділу звіту про фінансові результати, то дотримані всі вимоги МСБО до структури звіту про прибутки та збитки - виділені статті, які дають змогу визначити фінансовий результат від звичайної і надзвичайної діяльності, а також у складі звичайної діяльності - від операційної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має дуже важливе значення для оцінювання діяльності підприємства.

Якісний склад показників цього розділу також зазнав змін, передусім завдяки визначенню та відображенню доходів і витрат відповідно до вимог МСБО. Основні відмінності пов'язані з визначенням, визнанням та класифікацією доходів і витрат. Проте збережено підхід до первинного відображення доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) методом брутто з подальшим вирахуванням наданих знижок, повернення проданих товарів та податків (на додану вартість, акцизів). Лише стаття "Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" за своїм змістом відповідає вимогам МСБО.

Витрати від операційної діяльності надані за функціональною класифікацією витрат, тобто поділяються за такими функціями, як виробництво, управління та збут. Тому до собівартості реалізації будуть включені лише:

         під час реалізації продукції - виробнича собівартість реалізованої продукції;

         під час реалізації послуг - виробнича собівартість наданих послуг;

         під час реалізації товарів - витрати на їх придбання, доставку та доведення до придатного для реалізації стану.

Решту витрат відносять до складу інших операційних, адміністративних витрат і витрат на збут. Згідно з МСБО, вони є витратами того звітного періоду, в якому виникли. Нарешті склад собівартості реалізації буде визначатися відповідно до економічного змісту цієї категорії, а не примхами податкового законодавства.

Таким чином, нова структура першого розділу звіту про фінансові результати надає нам інформацію про доходи і витрати з погляду власника підприємства і на відміну від попередньої:

         розглядає прибуток в основному як джерело розподілу власникам (нарахування і сплати дивідендів тощо);

         усі витрати, пов'язані з отриманням доходу звітного періоду, включаючи і податок на прибуток, вважає витратами звітного періоду.

Другий розділ цього звіту - елементи операційних витрат - дає змогу провести аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут та інших операційних витрат за економічними елементами і використовується для складання звіту про рух грошових коштів (під час коригування суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).

Третій розділ звіту про фінансові результати - розрахунок прибутковості акцій - стосується лише акціонерних товариств, прості або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які перебувають у процесі випуску зазначених акцій. Це новий розділ, який відповідає вимогам МСБО № 33 "Прибуток на акцію".

.2 Огляд нормативного регулювання та спеціальної літератури з питань аудиту звітності про фінансові результати

Функціонування будь-якого господарюючого суб’єкту значно залежить від нормативної бази, що регулює правові та економічні відносини підприємства з державою, з іншими підприємствами та організаціями, з трудовим колективом тощо. Тому одним із важливих питань є огляд нормативно-правової бази з обліку, аналізу і аудиту фінансових результатів господарської діяльності підприємства.

Правова інформація міститься у законодавчих актах вищої юридичної сили, до яких належать закони України, що регулюють діяльність суб’єктів підприємництва у галузі фінансових, господарських та трудових відносин.

Нормативна інформація надходить з постанов Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказів Міністерства фінансів України, Державного Комітету статистики України, інших міністерств та відомств. Нормативна інформація не може вступати в протиріччя з правовою інформацією. Важливим джерелом нормативної інформації щодо фінансових результатів є затверджені наказом Міністерства фінансів України План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування. Серед основних документів даної групи, що містять інформацію про доходи, витрати і прибуток, треба назвати національні і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, директиви ради Європейського Економічного Союзу, рекомендації науково-практичних конференцій тощо.

Нормативна інформація щодо фінансових результатів діяльності підприємства за напрямками використання має на меті, перш за все, забезпечення таких функцій управління, як аналіз, контрольні прогнозування доходів, витрат та прибутку. Правова, нормативна та довідкова інформація використовується для оцінки, контролю і прогнозування відповідності фінансових результатів чинному законодавству, директивним документам, стандартам бухгалтерського обліку.

Огляд нормативної бази з обліку і аудиту доходів, витрат та фінансових результатів

Таблиця 1.2.1

Крім нормативної бази, під час написання дипломної роботи були використані монографії, посібники та періодична література з питань обліку, аналізу і аудиту фінансових результатів, перелік та характеристика яких наведені в табл. 1.2.2.

Огляд спеціальної літератури з питань обліку, аналізу і аудиту фінансових результатів

Таблиця 1.2.2

В результаті проведення економіко-правового аналізу та огляду нормативної бази і спеціальної літератури з питань обліку, аналізу і аудиту фінансових результатів було виявлено достатню кількість джерел, в яких дане питання досліджено всебічно і вичерпно.

.3 Методичні основи аудиту звітності про фінансові результати

Результати фінансово - господарської діяльності підприємств визначаються на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності.

Починаючи перевірку, аудитор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (Ф №2), звітом про рух грошових коштів (Ф№3), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва.

Потім проводиться аудит в розрізі джерел формування балансового прибутку.

Джерелами інформації для аудиту є дані ж/о № 11,12, відомості №16 або відповідних машинограм при застосуванні комп'ютерної форми обліку з рахунків 701,702,703,704. За Кредитом рахунків відображається збільшення доходу, за Дебетом - належна сума непрямих податків (Акцизного податку, ПДВ)

Особлива увага звертається на відображення фінансових результатів при наявності бартерних операцій, експорту продукції, погашення заборгованості працівникам з оплати праці готовою продукцією підприємства.

Завданням аудиту є:

. Оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення прибутку.

. Виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку.

. Оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації витрат виробництва.

Аудит фінансових результатів включає кілька етапів:

. Визначення доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг - визначається шляхом вирахування з доходу відповідних податків, зборів, знижок. Та звірка Кредиту рахунка 70 з Ф.№ 2.

. Собівартість реалізованої продукції (ряд 2050) слід звірити стр. 2000 з рядок "Разом" ж/о №11. Показується виробнича собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно П(с)БО №9 "Запаси".

. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між читим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). І собівартістю реалізованої продукції.

. По статті "Інші операційні доходи" контролюють: доходи від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів. Паралельно проводиться аудит статті "Інші операційні витрати" - яка включає собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнанні економічні санкції.

. Визначається прибуток від операційної діяльності (це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю) - це алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрати на збут та інших операційних витрат.

. Проводиться аудит

) Інших фінансових доходів - дивіденди, відсотки отримані від фінансових інвестицій.

) "Доход від участі в капіталі" - включає доход отриманий від інвестицій у дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

) "Інші доходи" - включають доход від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів.

. Прибуток до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат (збитків).

Податок на прибуток визначається згідно з П(с)БО 17 "Податок на прибуток" та згідно Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно проводиться порівняння (контроль) з декларацією про прибуток підприємства.

Аудит фінансового стану підприємства проводяться за даними певних груп економічних показників, які дають загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяльності і довгострокової платоспроможності.

При цьому застосовують методи:

. Аналіз за допомогою коефіцієнтів.

. Аналіз на підставі результатів попередніх років.

. Аналіз на підставі даних галузевих показників.

Аналіз за допомогою коефіцієнтів дозволяє виявити: ліквідність, платоспроможність, рентабельність, становище на ринку цінних паперів.

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризує його економічну ефективність. Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання балансового прибутку, величина якого суттєво залежить від правильності обчислення належних платежів (податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з доходу).

Для перевірки фактичного виторгу - виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - аудитор використовує первинні документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку в банку, прибуткові касові ордери на прихід готівки у касу підприємства, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції, перепустки на вивіз готової продукції з території підприємства.

Детальній перевірці підлягають доходи і видатки.

Щоб визначити валовий прибуток (збиток), необхідно від чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відняти суму собівартості реалізованої продукції.

Відтак для визначення фінансового результату від операційної діяльності (прибутку чи збитку) необхідно від валового прибутку відрахувати адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати і додати до одержаної суми інші операційні доходи.

Потім слід встановити правильність вирахування фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Для цього необхідно до фінансового результату від операційної діяльності долучити дохід від участі в капіталі (отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства), інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій), інші доходи (дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, дохід від не операційних курсових різниць), і відняти фінансові витрати (витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу), втрати від участі в капіталі (збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства), інші витрати (собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від не операційних курсових різниць, втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів).

Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток, збиток) встановлюється шляхом відрахування від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток від звичайної діяльності.

І, нарешті, слід перевірити правильність визначення чистого прибутку (збитку). Для цього необхідно від фінансового результату від звичайної діяльності відрахувати надзвичайні витрати (невідшкодовані збитки від надзвичайних подій -- стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій), податок із надзвичайного прибутку, і додати суму надзвичайних доходів. Таким чином, чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків із надзвичайного прибутку.

Ретельній перевірці підлягають первинні документи, що характеризують збитки від списання боргів через нестачі й крадіжки, через неплатоспроможність боржників, підставою для чого є рішення судів про неспроможність відповідача.

Досить старанно слід перевірити обґрунтованість відображення у бухгалтерському обліку тієї частини прибутку, яка підлягає вилученню в бюджет у зв'язку із застосуванням економічних санкцій: за приховання (заниження) прибутку (доходу) від оподаткування; пені за несвоєчасне перерахування платежів у бюджет та ін. Суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, і не впливають на величину оподаткованого прибутку.

Крім того, аудит фінансового стану встановлює платоспроможність підприємства. Платоспроможним воно вважається тоді, коли сума активів (запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість тощо) більша або дорівнює його зовнішній заборгованості (кредити, кредиторська заборгованість, поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо).

Підвищення або зниження рівня платоспроможності підприємства слід встановити за зміною показника оборотних коштів (оборотного капіталу) як різницю між сумою поточних активів (запаси і витрати мінус зношення малоцінних і швидкозношуваних предметів плюс грошові кошти, розрахунки та інші пасиви) і короткостроковими боргами. Отже, оцінювання фінансового стану підприємства здійснюється за даними фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал).

Бухгалтерський фінансовий облік майна та результатів роботи кожної юридичної особи має здійснюватися відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV.

Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним правил ведення бухгалтерського фінансового обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності підтверджується документами, які стосуються первинного фінансового обліку, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів (основних фондів) тощо.

Наприкінці висновку аудитор наголошує на позитивних і негативних сторонах діяльності підприємства, вказує на виявлені недоліки та порушення, викладає рекомендації щодо їх усунення, поліпшення фінансового стану.

2. Організація та методика аудиту звітності про фінансові результати на ПАТ "Львiвська кондитерська фабрика Свiточ"

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності на ПАТ "Львiвська кондитерська фабрика "Свiточ"

Придбавши контрольний пакет акцій "Світоч" у 1998 році (на сьогодні

Nestlé S.A. належить 96,96% акцій), компанія Nestlé провела ряд системних реформ, врахувавши як регіональні економічні та соціальні процеси, так і глобальні, що відбуваються у світовій економіці.

Протягом десяти років у комплексні програми з модернізації фабрики було вкладено понад 60 млн. дол. США, впроваджено сучасні автоматизовані системи управління виробничо-технологічними процесами, контролю якості продукції, логістикою, фінансами та грошовими потоками.

На фабриці було запроваджено новітню систему, яка гарантує безпеку та якість продукції. Вона передбачає відбір натуральної високоякісної та екологічно чистої сировини, контроль матеріалів та продукції за допомогою найсучасніших засобів та методів, дотримання рецептур та технологічних параметрів у процесі виробництва, виробничої та особистої санітарії та гігієни. Постійно здійснюється контроль фізико-хімічних та мікробіологічних показників, статистичний аналіз ваги продукту, сенсорна оцінка. Лише у разі позитивних результатів усіх проведених тестів продукт надходить у дистрибуційну мережу.

Традиційно щороку підприємство впроваджує у виробництво 25-40 нових та 40-70 удосконалених продуктів. Товарами, які користуються попитом на шоколадному ринку України уже багато років є оновлені "Стожари", "Палітра Ассорті", "Nestlé Голд Праліне" та "Богема", батончики LION, NESQUIK, плитки NESTLÉ GOLD та "Світоч", вафлі "Артек", драже "Сенсації" та багато іншого.

"Світоч" та дистрибуційний центр у Малехові забезпечують роботою

понад 1,4 тис. робітників. Кожен працівник отримує стабільну офіційну заробітну плату та широкий соціальний пакет, який включає соціальне та медичне страхування, виплати на оздоровлення, доплати жінкам, які знаходяться у декретній відпустці, транспортне обслуговування. Працівники

"Світоча" проходять професійну підготовку у навчальних центрах Nestlé, беруть участь у різноманітних навчальних програмах.

Протягом 10 років на розвиток та модернізацію виробництва було витрачено понад 60 млн. дол. Серед наймасштабніших проектів:

 будівництво дистрибуційного центру в Малехові (інвестовано близько 8 млн. дол.);

введення в експлуатацію нових сучасних лабораторій: аналітичної, мікробіологічної та патогенної;

нова лінія з виробництва вафель;

нова дільниця з підготовки шоколадних мас та фасовки з оригінальним технічним рішенням - спіральним конвеєром;

нова потужна лінія з виробництва шоколадної продукції (батончиків, плиток);

реновація лінії, що продукує популярні "Стожари";

нові лінії з виробництва цукерок "Спарта" та батончиків "Lion";

сучасна дільниця з виготовлення кулінарних приправ.

Основним завданням згідно Статуту є :

виробництво та реалізація кондитерських виробів;

виробництво, переробка імпорт та/ чи реалізація продуктів харчування, в т.ч. кави та продуктів її переробки, какао продуктів , концентратів, бульйонних кубиків, продуктів швидкого приготування, йогуртів, молочних продуктів та продукції переробки молока, тощо;

виробництво, імпорт та / чи реалізація харчування для тварин, дитячого харчування ;

види діяльності , щодо яких законодавством України передбачено надання спеціальних дозволів, ліцензій Товариство здійснює після одержання відповідного дозволу (ліцензії).

Компанія експортує товари в наступні країни: Болгарія, Німеччина, Казахстан, Польща.

Компанія імпортує товари з наступних країн: Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Словакія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

В процесі оцінки ефективності функціонування підприємства слід провести співставлення темпів зміни розміру прибутку, доходу, власного капіталу та валюти балансу. Оптимальним прийнято вважати співвідношення , яке у світовій практиці отримало назву "золоте правило економіки" :

ТЧП > ТЧД > ТВК > ТВБ >100%, (2.1)

де ТЧП - темп зміни чистого прибутку;

ТЧД - темп зміни чистого доходу від реалізації;

ТВК - темп зміни власного капіталу;

ТВБ - темп зміни валюти балансу (вартості активів).

Для даного підприємства спостерігається наступна ситуація:

ТВК > 100% > ТВБ > ТЧП > ТЧД (2.2)

Як ми бачимо, за період, що аналізується збільшення відбулося лише в розрізі власного капіталу, а чистий прибуток, чистий дохід та валюта балансу зменшувались, що є негативною ситуацією. Крім того ТВБ > ТЧП і ТВК > ТЧП , що свідчить про зниження рентабельності власного капіталу і рентабельності активів.

Проте ТЧП > ТЧД , що свідчить про відносне зниження витрат виробництва і обігу.

Далі визначимо тип фінансової стійкості підприємства за 2011-2013 роки.

Як ми бачимо з таблиці 2.1.1 та 2.1.2, на підприємстві достатньо нормальних джерел фінансування для формування запасів в обсягах, що забезпечують безперервність процесу виробництва.

Основні економічні показники діяльності ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" за 2011 - 2012 роки

Таблиця 2.1.1

Основні економічні показники діяльності ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світо" за 2013 рік

Таблиця 2.1.2

Аналізуючи таблицю 2.1.1 ми можемо сказати,що ПАТ "Львівська кондитерська фабрика" вказує на цілком задовільний фінансовий стан підприємства (Додаток А, Б). Завдяки підвищенню технологічного рівня підприємство суттєво скоротило кількість працівників, що в свою чергу призвело до підвищення заробітної плати, не зважаючи на те, що і фонд оплати праці також скоротився.

Оскільки, у 2013 році змінилися форми фінансової звітності, недоцільно порівнювати 2013 рік з попередніми роками (дод. В).

Аналызуючи таблицю 2.1.1 ми можемо сказати,що ПАТ "Львівська кондитерська фабрика" розвивається, про це свідчить темп зростання середньорічної вартості основних засобів який становить 141%, та середньорічна вартість оборотних активів 100%. Фінансовий результат від операційної діяльності має значення 66575 тис. грн. у 2012 році, коли у 2011 році він становив 51385 тис. грн.

В таблиці 2.1.2 наведені данні зміни економічних показників за 2013 рік. Можна прослідкувати що у 2013 році чистий фінансовий результат на кінець звітного періоду становить 28076 тис. грн. що менше ніж на початок року, коли значення його дорівнювало 41252 тис. грн. Порівняно із 2012 тис. грн. роком цей показник значно зменшився. Фінансовий результат від операційної діяльності кінцю звітного періоду зменшився на -7522 тис. грн. і становив 1999 тис. грн.

.2 Організація та планування аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

Аудиторський процес почався з того моменту, коли ПАТ "Лвівська кондитерська фабрика "Світоч" звернулися з проханням до аудиторської фірми "Львiвський аудит" провести аудит. Для позитивного чи негативного рішення щодо прийняття такої пропозиції керівництву "Львівському аудиту" необхідно відповісти на такі запитання:

Чи має фірма або чи буде мати в майбутньому необхідний персонал, який володіє потрібними знаннями та навичками для виконання такого завдання?

Чи потрібні будуть додаткові працівники для виконання да­ного обсягу робіт?

Чи є незалежними аудиторська фірма та її окремі працівни­ки стосовно потенційного клієнта?

Чи не збігається час передбачуваної перевірки з іншими невідкладними завданнями та обставинами фірми?

Перш ніж прийняти пропозицію від ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч", аудиторові необхідно ознайомитися з бізнесом підприємства згідно з МСА 310 "Знання бізнесу".(додаток) Для того щоб, скласти уявлення про основні напрями його фінансово-господарської діяльності (отримати інформацію про види продукції, що виготовляється, чи послуг, які надаються ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч"; про головних постачальників та покупців, ринки збуту, позиції підприємства на ринку і його конкурентоспроможність; отримати дані про організаційну структуру підприємства, місце розташування, географічне положення; вивчити фінансову, торговельну та соціальну політику ПАТ "Львіська кондитерська фабрика "Сіточ", а також оцінити отриману інформацію про діяльність клієнта, що сприятиме якісному та кваліфікованому проведенню аудиту. При цьому він повинен ураховувати результати попередніх аудиторських перевірок та наслідки контролю іншими установами й організаціями (державною податковою адміністрацією, банком та ін.).

"Львівський аудит" повинен ознайомлюється з організацією функціонування системи бухгалтерського обліку, отримати дані про облікову політику і процедури, які застосовувались протягом звітного періоду, звернути увагу на юридичні аспекти створення і функціонування підприємства, можливі проблеми у податковій сфері.

На основі сукупності зібраних попередніх даних "Львівський аудит" оцінює загальну величину аудиторського ризику згідно з МСА 315 "Розуміння суб 'єкта господарювання та його середовища і оцінка ризиків суттєвих викривленьта приймає рішення про можливість прийняття замовлення на проведення аудиторської перевірки. Аудиторський ризик складається з трьох сладових: ризик виявлений, ризик не виявлення,ризик контроль.

Загальний аудиторський ризик вимірюється за формулою (2.2.1)

аудит фінансовий звітність світоч

ЗАР = Рв * Рк * Рн

де ЗАР - загальний аудиторський ризик

Рв - властивий ризик

Рк - ризик контролю

Рн - ризик не виявлення

За розрахунками аудитора аудиторський ризик ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" становить 40% тому "Львівський аудит" погодився проводити аудит на підприємстві.

Після вивчення бізнесу та визначення аудиторського ризику ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" та "Львівський аудит" уклали Договір на аудиторську перевірку та надсилали ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" від імені аудитора "Львівський аудит". Листа-зобов'язання, у якому додатково роз'яснюються права, обов'язки та відповідальність сторін, зазначається перелік видів інформації, документів, які мають бути передані для перевірки аудитору.(додаток)

Після визначення загального підходу до проведення перевірки, її основних цілей і завдань, аудитор аудиторської фірми "Львівський аудит" розробив план та програму аудиту.

Планування - це один із методів управління, який полягає в розробці й практичному здійсненні планів, котрі визначають майбутній стан економічного суб'єкта, шляхи, способи і засоби його досягнення.

При розробці плану аудиторської перевірки звіту про фінансові результати аудитор керується МСА 300 "Планування".

Під час планування аудитор розробив загальну стратегію і тактику аудиту фінансової звітності і обліку, встановив строки (26.02 по 20.03.13) і обсяги аудиторської перевірки, визначив групу аудиторів в складі : Малюца Л.Г. ,Громава В.В. ,Шимко М. А., Адаменко О. В. ,Макаренко О.О. ,Винник Т.В. ,Мозгова В.В. ,Омельченко А.В. ,Цвілій В.М. ,Онопрієнео В.В. .

При розробці плану аудитор враховує:

         умови контракту;

         уточнення інформації щодо складання договору;

         вплив на результати перевірки законодавчої та нормативної бази з обліку та аудиту;

         умови, що потребують доцільності їх розкриття;

         рівень аудиторського ризику;

         правдивість аудиторських доказів.

Процес планування аудиту умовно можна поділити на декілька етапів.У таблиці 2.3. виділено 7 етапів планування.

Етапи плануванні

Таблиця 2.3.1

Для виконання плану аудитор готує в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням у ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту.

Програма аудиту - це документ, що містить завдання аудиту для конкретного об’єкта, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг і термін їх виконання.(додаток). В програмі аудитор зазначає вид,зміст, час, методичні процедури, виконавці та джерела інформації. Програма мають збігатися з показниками загального плану аудиту.

Програма з кожного об'єкта аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

2.3 Методика аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

Аудиторська перевірка на ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" починається з ознайомленням аудитора з Балансом (форма №1) та звітом про фінансові результати (форма №2).Перевірку правильності складання Звіту про фінансові результати здійснюють за трьома розділами: "Фінансові результати", "Елементи операційних витрат", "Розрахунок показників прибутковості акцій".

Для ефективного проведення аудиту, аудитор здійснює такі заходи:

проводить перевірку достовірності початкових і порівнювальних показників фінансової звітності;

направляє письмові запити для підтвердження відповідної інформації керівництву підприємствам і третім особам;

ознайомлюється з аудиторським висновком і письмовою інформацією про результати попереднього аудиту, якщо такий проводився;

організовує письмове направлення запитів фірмі, що здійснювала попередній аудит тощо.

При перевірці правильності відображення фінансових результатів аудитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів:

всі операції повинні бути зареєстровані;

всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;

зареєстровані операції повинні відповідати реальності;

занесені в правильний період;

правильно оцінені;

всі операції стосуються підприємства;

занесені у відповідний рахунок;

правильно представлені в річних звітах.

При перевірці аудитором звіту про фінансові результати можуть виникнути три ситуації, коли:

інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансово-господарської діяльності;

інформація у звіті викривлена без наміру, тобто через помилки обліку, неправильне тлумачення законів, невірну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин;

інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівниками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації.

Аудитор перевіряє про наявність викривлення показників у Звіті про фінансових результатів (це заниження базових показників звітності, на основі яких визначається балансовий прибуток, або їх завищення). Бухгалтера інколи знижують показники для ухилення від сплати податків , у зв'язку з тим, що показники звітності з фінансових результатів пов'язані з податковою звітністю. Інколи завищують показників фінансової звітності для подачі її користувачам.

Основними напрямками емпіричного дослідження є:

визначає зовнішні обставини, пов'язані із діяльністю підприємства, під тиском яких не відображаються реальні результати фінансово-господарської діяльності;

вивчає особисті мотивів, які спонукають посадових осіб, що мають від ношення до фінансової та податкової звітності, впливати на достовірність ін формації в цій звітності;

виявляє причин, які сприяють приховуванню фактів недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінансовій і податковій звітності;

виявляє мотивацій (психоаналітичний підхід), здатних виправдати факт недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінансовій та податковій звітності;

виявляє способи приховування фактів про невідповідність реальних даних з фінансових результатів, наданих у фінансовій і податковійзвітності;

визначення заходів, які можуть сприяти більш як найдостовірнішому відображенню результатів фінансово-господарської діяльності у фінансовій і податковій звітності.

Для запровадження методу організації аудиту фінансових результатів, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор провів тестування внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку, які дозволили отримати відповіді на такі запитання:

аналітичний облік доходів здійснюється з достатнім рівнем деталізації?

відвантаження продукції й товарів санкціонується належним чином?

дані аналітичного обліку звіряються із синтетичними регістрами та Головною книгою?

бухгалтерський облік доходів і фінансових результатів ведеться відповідно до вимог П(с)БО 15 "Доходи"?

Після визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку аудитор вирішив, які групи доходів він перевіряє і з застосуванням якого методу організації перевірки.

Як правило, найбільшу питому вагу у доходах підприємства складають доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Величина цього доходу залежить від кількості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) і реалізаційної ціни. Тому аудитор завдяки суцільним методом перевірив чинники, які впливають на достовірність відображеної в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності інформації щодо доходів від реалізації.

У першу чергу, аудитору необхідно перевірити відповідність інформації щодо кількості відвантаженої продукції за даними складу та даними документів на відвантаження продукції. При виявленні значної кількості фактів відхилення даних складського обліку від даних документів на реалізацію аудитор розширяє межі аудиторського дослідження.

При перевірці доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудито уважно вивчає відповідність цін реалізації за документами на реалізацію цінам, установленим відповідними калькуляціями. В разі виявлення відхилень аудитор розраховує суму недоодержаних доходів, з'ясовує причини відхилень, шляхом заслуховування пояснень відповідальних осіб.

Якщо за даними цієї перевірки встановлено значну кількість фактів відхилення цінах, то необхідно розширити межі вибіркового дослідження.

За встановленими фактами відхилень у цінах реалізації аудитор проводить детальне дослідження, в результаті якого встановлює:

яким покупцям продукція відвантажена за цінами, нижчими за встановлені калькуляцією;

як це відбилося на доходах підприємства;

хто з персоналу санкціонував таку реалізацію;

чи була в тому виправдана необхідність.

При проведенні аудиту аудитор перевіряє дотримання порядку підготовки рішень про розподіл прибутку акціонерного товариства, своєчасного його прийняття Так, Правління акціонерного товариства зобов'язане протягом 30 календарних днів після закінчення фінансового року скласти звіт про стан справ в акціонерному товаристві за минулий рік, подати його ревізійній комісії акціонерного товариства запросити для підготовки аудиторського висновку за звітний період незалежного аудитора.

Аудитор подає керівнику ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" висновок і Звіт про результати аудиту фінансової звітності.

До складу методичниз прийомів проведення аудиторської перевірки відносять: фактичну перевірку, підтвердження, документальну перевірку, спостереження, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, аналітичні тести, сканування, обстеження, спеціальну перевірку та зустрічну перевірку (див. рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Класифікація методів аудиту

3. Удосконалення методики та узагальнення результатів аудиту звітності про фінансові результати на ПАТ "Львiвська кондитерська фабрика Свiточ"

3.1 Узагальнення результатів аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

В законодавстві вказано, що аудитор оформлює результати своєї перевірки аудиторським звітом і аудиторським висновком (ст. 7 Закону України "Про аудиторську діяльність").

Стандартизація аудиторського звіту - процес надзвичайно складний. Зміст цього документу залежить від конкретних обставин, результатів перевірки. В зв'язку з цим форма аудиторського змісту може бути вільною, тобто не по певному правилу.

Аудиторський звіт не являється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий.

В Додатку наведено висновок за результатами проведеного аудиту фінансової звітності на ПАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч"" аудиторською фірмою "Львівський аудит".

У табл.3. 1 представлено відповідність змісту аудиторського висновку основним його елементам.

Таблиця 3.1. Зміст основних елементів аудиторського висновку

Аудиторський висновок повинен містити думку аудитора по таких питаннях:

         чи є отримана інформація достатньою для висвітлення реального стану активів і пасивів суб'єкту, що перевірявся;

         чи відповідає фінансовий звіт прийнятій клієнтом системі бухгалтерського звіту, а система бухгалтерського звіту - діючим стандартам і законодавчим актам;

         чи адекватний опис всіх питань, суттєвих для прийняття аудитором рішення про правильність, достовірність і повноту інформації;

         чи відповідає документація, яка відображає фінансовий стан перевіреного підприємства, по формі і змісту з діючим законодавством і нормативними актами. Важливим аспектом змісту аудиторського висновку е наявність таких заяв:

а) про те, що аудитор використав певні тести при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на основі якого складена звітність;

б) про дотримання методології звіту, використаної керівництвом перевіреного підприємства при підготовці звітності і пред'явленні фінансових звітів.

Думка аудитора у висновку повинна бути викладена чітко і однозначно.

Аудиторський висновок завіряється підписами аудитора, керівника перевіреного підприємства і печаткою аудиторської фірми.

Дата аудиторського висновку повинна відповідати дню закінчення аудиторської перевірки. І в цей же день аудитор зобов'язаний довести її результати до відома керівництва підприємства.

Аудитор попереджає клієнта про його відповідальність за несвоєчасне пред'явлення аудиторського висновку податковій інспекції у випадку проведення обов'язкового аудиту.

Позитивний висновок аудитор складає у тому випадку, якщо, на його думку, дотримані такі умови: аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита; пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану підприємства, що підлягає перевірці; є адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації; фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам; у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч; фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі. Позитивний аудиторський висновок повинен містити формулювання: "відповідає вимогам"; "відповідним чином"; "дає достовірне уявлення"; "достовірно відображає"; "відповідає".

Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах: невпевненість (аудитор не може сформулювати думку); незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).

При складенні негативного висновку використовуються такі формулювання: "не відповідає вимогам"; "не дає достовірного уявлення"; "не правильно показує дійсний стан справ".

Якщо аудитор відмовляється від видачі висновку, то він вказує на неможливість на основі приведених документів сформулювати думку про стан справ на підприємстві, яке перевіряється.

3.2 Удосконалення методики аудиту звітності про фінансові результати на підприємстві

Сьогодні прослідковується ситуація, коли інформація, яка відображається у бухгалтерському обліку, не відповідає даним фінансової звітності, що пояснюється намаганням управлінського персоналу прикрасити показники діяльності підприємства з метою підвищення його інвестиційної привабливості та кредитоспроможності для цілої низки користувачів. Такі дії відбуваються внаслідок того, що користувачів фінансової звітності цікавить інформація щодо фінансово-майнового стану суб’єкта господарювання, перспектив його розвитку, прибутковості та можливості одержання прибутків у майбутньому з метою прийняття ними тактичних та стратегічних управлінських рішень. Для позначення такої звітності часто використовують такі поняття як "фальсифікована звітність", "прикрашена звітність", "спотворена звітність", "викривлена звітність", "звітність, що містить перекручення, завуальовані дані, приписки". Для правильного вживання кожного із наведених словосполучень потрібно розуміти їх сутність і різницю між ними.

Деякі з дослідників проблем аудиту пропонують наступний порядок дій аудитора для виявлення помилки у звітності: по-перше, локалізувати помилку, тобто встановити час виникнення помилки й перелік документів, за допомогою яких вона може бути виявлена; по-друге, ідентифікувати помилку, тобто визначити точне місцезнаходження конкретного помилкового значення показника. Однак вважаємо, що дії аудитора мають здійснюватися у зворотній послідовності: спочатку необхідно виявити помилку, а вже потім - аналізувати причини її виникнення. І крім того, неможливо "виявити помилку за її типом",оскільки помилки - це не обов’язкове та не стале явище, а тому ідентифікувати їх за точним місцезнаходженням просто неможливо - місце виникнення помилки та її причини щоразу будуть різними.

У вітчизняній літературі процес аудиту звіту про фінансові результати проводиться в певній послідовності і включає наступні етапи :

. Перевірка правильності заповнення адресної частини (встановлюється зазначення повної назви підприємства);

. Визначення виду діяльності підприємства та правильності його зазначення у формі необхідні аудитору для правильної класифікації доходів і витрат підприємства, звітність якого досліджується, за ознакою виду діяльності;

накою виду діяльності;

. Повноти заповнення реквізитів і показників рядків і граф звітності: перевіряється, чи у правильних одиницях виміру (тисячах гривень з одним знаком після коми) складено звітність, чи проставлені прочерки в тих рядках звітності, які не містять жодних показників. У результаті встановлюється наявність та правильність обов’язкових реквізитів форм звітності (підписів відповідальних осіб, печатки підприємства), відсутність чи помилковість яких може свідчити про недостовірність наданої для дослідження звітності. За допомогою формальної перевірки визначається наявність необумовлених виправлень даних звітності або ж виправлення показників звітності з порушенням передбачених щодо таких дій вимог, самостійних змін у встановлених формах звітності. На такі порушення аудитору слід звернути особливу увагу й з’ясувати причини їх виникнення;

. Логічний аналіз показників звітності з метою визначення ділянок у звітності з найбільшим ризиком, тобто тих, де найдостовірніша можливість виявлення шахрайства або помилок в обліку та звітності. У залежності від цього визначають ті операції та активи, які повинні бути перевірені ретельніше, і ті, де можна покластися на інформацію клієнта;

. Рахункова перевірка, тобто зіставлення та перевірка взаємозв'язку показників, відображених у різноманітних формах бухгалтерської звітності;

. Перевірка показників форм фінансової звітності. Встановлення суттєвості виявлених відхилень в показниках фінансової звітності.

. Дотримання встановлених законодавством строків і термінів подання фінансової звітності. За допомогою вивчення аудитором відміток органу, уповноваженого приймати відповідну звітність, про дату подання підприємством звітності формулюється висновок про своєчасність звітування даною юридичною особою до зазначених органів.

У випадку виявлення помилок при наданні інформації у звітності після підписання річної фінансової звітності аудитор не повинен вимагати виправляти вже затверджену та подану до відповідного органу звітність. Проте для забезпечення співставленості показників річної звітності за наступний рік у графах, в яких повинні відображатися дані на початок звітного періоду, необхідно відображати інформацію не помилкову, а ту, що відповідає вимогам законодавства. Причину розбіжностей між даними звітності на початок періоду та на кінець минулого звітного періоду необхідно надати у Примітках до річної фінансової звітності. І варто відмітити, що аудитор також зобов’язаний у процесі всього аудиту звертати увагу на порядок виправлення помилок і їх документальне оформлення, адже виправлення помилок є серйозною бухгалтерською операцією, а тому має бути належним чином задокументована.

Перевіряючи фінансову звітність клієнта, аудитор повинен підтверджувати показники відображені у фінансовій звітності фактичною наявністю, оскільки для складання аудиторського висновку потрібно подати достовірну, точну інформацію. Не має сенсу перевіряти фінансову звітність без перевірки фактичних даних, так само, як і не має сенсу аудиторський висновок, якщо він недостовірний. Обґрунтування необхідності проведення інвентаризації та методики її проведення під час інвентаризації розглянемо в наступних підпунктах.

Аудитор не може вважати аудит завершеним до тих пір, доки він не надав відповіді на поставлені питання. В іншому випадку його думка щодо достовірності фінансової звітності не буде повною та об’єктивною.

Висновок

Отже, Звіт про фінансові результати це одна з форм фінансової звітності, яку складає та подає в установлені органи господарюючий суб’єкт. Особливістю даної форми звітності являється те, що інформація, яка в ній наведена доводить до відома користувачів стан витрат, доходів та фінансових результатів підприємства за певний звітний період.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Таким чином перевірка показників Звіту про фінансові результати дає змогу довести достовірність інформації щодо доходів, витрат та фінансових результатів від різних видів діяльності, яку здійснює господарюючий суб’єкт.

Джерелами перевірки показників Звіту про фінансові результати є -ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", Головна книга, оборотно-сальдові відомості, регістри обліку та первинні документи.

Завдання аудиту фінансових результатів полягають в тому щоб:

) об’єктивно оцінити підприємницьку діяльність підприємства, що перевіряється;

) виявити наявні порушення щодо правомірності підприємницької діяльності в частині виробництва продукції, виконання робіт (послуг) та отримання доходів від їхньої реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

) виявити наявні факти неправильного обчислення і відображення у звітності даних про обсяги доходів від реалізації і фінансових результатів, які впливають на оподаткування підприємства та його розрахунки з бюджетом;

Перед укладанням договору можливий обмін листами між аудитором та клієнтом. Надсиланню листа-пропозиції може передувати етап обстеження об’єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважатиме доцільним проведення такого обстеження. Листи можуть бути невід’ємною складовою частиною або додатком до договору, якщо це буде обумовлено умовами договору.

Загальний план очікуваних робіт оформляється документально, до нього додається розклад виконання кожної ланки перевірки або аудиторської процедури.

Необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту. У ній наведено перелік запитань, які треба з’ясувати: період проведення, а також обсяг та види аудиторських процедур, необхідних для виконання плану аудиторської перевірки.У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. До аудиторської програми передбачено включати перелік аудиторських процедур за розділами аудиту, період проведення процедур перевірки, визначати конкретного виконавця, назву робочих документів, примітки.

Враховуючи практику роботи аудиторських фірм та специфіку діяльності суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, основними робочими документами аудитора в ході перевірки ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" є: Тест відповідності даних звіту про фінансовий стан в частині даних за відповідний період минулого року та тест на арифметичну точність та Аналіз пробного звіту про фінансові результати в якому аудитором проводиться зіставність показників звіту з показниками облікових регістрів та Головної книги та аналіз можливих відхилень.

Для встановлення точнішої достовірності показників, які формують Звіт про фінансову діяльність підприємства, аудитор може включити до програми аудиту Звіту про фінансові результати перевірку окремо доходів та витрат, які формують фінансовий результат. При цьому перевірка доходів та витрат підприємства проводиться за попереднім встановленням рівня суттєвості, який визначається шляхом визначення частки тих чи інших доходів та витрат у загальному їх обсягу.

Отже, основним джерелом інформації для аудиту фінансових результатів підприємства є форма № 2 "Звіт про фінансові результати". Перевірку правильності складання Звіту про фінансові результати здійснюють за трьома розділами: "Фінансові результати", "Елементи операційних витрат", "Розрахунок показників прибутковості акцій".

Для обробки даної інформації аудитор використовує наступні методологічні прийоми: організаційні, моделюючі, нормативно-правові, аналітичні, розрахункові, лічильно-обчислювальні, логічні, порівняльно-зіставлювальні та ін.

Відповідно до структури звіту та показників, що в ньому відображаються, можуть бути наявні типові помилки, які аудитор в процесі перевірки може виявити. Типовими є такі помилки, які найчастіше зустрічаються аудиторами при перевірці Звіту про фінансові результати:

реалізація активів за цінами, що не відповідають ринковим;

необґрунтоване заниження (завищення) доходів чи витрат;

включення до складу доходів (витрат) майбутніх періоді доходів чи витрат діяльності звітного періоду;

некоректна кореспонденція рахунків з обліку доходів і витрат;

недостовірне визначення фінансових результатів і невірне складання звіту.

В законодавстві вказано, що аудитор оформлює результати своєї перевірки аудиторським звітом і аудиторським висновком. Аудиторський звіт не являється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий. Аудиторський висновок може бути наступним: позитивний, умовно-позитивний, негативний та відмова від надання висновку. В будь-якому разі наданий висновок має бути обґрунтованим.

В ході аудиту фінансової звітності ПАТ"Львівська кондитерська фабрика "Світоч"" аудиторською фірмою "Фінанси - Аудит - Приватизація" було надано аудиторський висновок в якому фінансову звітність, яка підлягала перевірці, визнано повною та достовірною.