Аналіз рентабельності ПАТ 'Запорiзький завод феросплавiв'

Аналіз рентабельності ПАТ 'Запорiзький завод феросплавiв'

ЗМІСТ

Вступ

.Економічна сутність капіталу та фінансової стійкості підприємства

.Методика аналізу рентабельності. Інтегральний фінансовий аналіз

3.Організаційно - економічна характеристика підприємства ПАТ «Запорiзький завод феросплавів»

.Аналіз рентабельності ПАТ «Запорiзький завод феросплавiв»

.1Аналіз фінансових результатів за даними фінансової звітності

.2Аналіз системи показників рентабельності ПАТ «Запорiзький завод феросплавiв» та їх взаємозв’язок

.3Факторний аналіз рентабельності активів за моделлю Дюпон (трьохфакторна модель)

. Резерви росту рентабельності активів ПАТ «Запорiзький завод феросплавiв»

Висновки та рекомендації

Перелік використаних джерел

рентабельність капітал фінансовий

ВСТУП

Метою діяльності кожного підприємства є отримання економічної вигоди, тобто прибутку. Але наявність прибутку ще не свідчить про високу ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства. Для визначення ефективності використовується цілий ряд показників, таких як ліквідність, платоспроможність, ділова активність, прибутковість, рентабельність тощо.

Особливе місце в цьому переліку слід віддати показникам рентабельності. Слово „рентабельність" походить від німецького rentabеl, яке означає - доходний[1].

Можна сказати, що рентабельність - це такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження підприємства компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток.

Рентабельність - поняття досить широке. Існує велика кількість показників рентабельності, які характеризують її з різних сторін.

Питанню рентабельності присвячено багато статей та наукових праць. Це пов‘язано з актуальністю цього питання на сьогоднішній день. Адже сьогодні важливими питаннями є окупність витрат підприємства, його здатність до самофінансування, розширення виробництва та освоєння нових видів продукції. Аналіз рентабельності допомагає визначити наскільки ефективно використовуються активи підприємства, чи окупаються понесені ним витрати на виробництво продукції, які підприємство має резерви щодо зростання прибутку та рентабельності. Всім цим та багато іншим питанням і присвячена курсова робота.

При написанні роботи досліджувались: положення (стандарти) бухгалтерського обліку, статті економічних періодичних видань, наукові праці, підручники, посібники та інші джерела. Слід відмітити, що питання рентабельності висвітлено досить широко такими авторами як Шеремет А.Д., Баканов М.І., Бутинець Ф.Ф., Коробов М.Я., Кононенко О. тощо.

Метою написання роботи є поглиблення знань з курсу „Фінансовий аналіз" та дослідження поняття рентабельності підприємства.

Для реалізації зазначеної мети у роботі вирішуються такі основні завдання: визначення економічної сутності рентабельності; виокремити методику аналізу рентабельності та інтегрального фінансового аналізу; провести аналіз фінансових результатів за даними фінансової звітності; провести аналіз системи показників рентабельності та їх взаємозв’язок; провести факторний аналіз рентабельності активів за трьох факторною моделлю; проаналізувати резерви росту рентабельності активів.

Об’єктом дослідження виступає: Публiчне акцiонерне товариство "Запорiзький завод феросплавiв".

В роботі використовувались дані фінансової звітності Публiчне акцiонерне товариство "Запорiзький завод феросплавiв".

Предметом дослідження є рентабельність підприємства ПАТ "Запорiзький завод феросплавiв ”. Інформаційною базою для виконання роботи слугували бухгалтерська звітність, калькуляція фінансового положення підприємства, а також різноманітні методологічні джерела.

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угрупувань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури та ін.

У роботі використовувались такі програми: Microsoft office word 2007, Microsoft Excel 2007.

Курсова робота складається з: вступу, п’яти розділів, трьох підрозділів, висновків та рекомендацій, переліку використаних джерел, додатків.

РОЗДІЛ 1.ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТА ФАКТОРИ ЇЇ РОСТУ

Кінцеві результати діяльності підприємства характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб'єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність (яка іноді ототожнюється з прибутковістю і доходністю).

Слово „рентабельність” походить від німецького rentabеl, яке означає - доходний[1].

Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами.

Рентабельність - це такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток.

Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.

Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструменти інвестиційної цінової, політики тощо.

Якщо прибуток служить показником фінансового результату виробництва, то рентабельність характеризує економічну ефективність виробництва продукції. В умовах ринку від рівня рентабельності залежить життєздатність підприємства, його можливості нагромаджувати фінансові ресурси, забезпечувати інтереси інвесторів, конкурувати з іншими підприємствами.

Рентабельність являється відносним показником прибутковості, дохідності виробництва. Тому вона розраховується відношенням прибутку до іншого показника, і, в залежності від різновидів прибутку (балансовий прибуток, прибуток відвиконаних робіт) та різних баз (собівартості, вартості виробничих фондів), в виробництві розрізняють балансову рентабельність, рентабельність продукції, рентабельність по відношенню до виробничих фондів[2].

Показник рентабельності по відношенню до виробничих фондів відрізняється від попередніх показників. Його відмінність в тому, що прибуток співставляється не з продукцією, а з сумою виробничих основних фондів (середня вартість основних виробничих фондів) і середньою вартістю матеріальних оборотних засобів.

Середню вартість матеріальних оборотних засобів визначають за підсумками другого розділу аналітичного балансу, аналогічно як і середню вартість майна. Основна його перевага полягає в тому, що він дозволяє висвітлити рівень ефективності використання виробничих фондів, що знаходяться у розпорядженні підприємства.

Показники рентабельності і прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відбивають кінцеву ефективність роботи підприємства і продукції, що випускається їм.

Існує багато факторів, що визначають величину прибутку і рівень рентабельності. Ці фактории можна підрозділити на внутрішні і зовнішні.

Зовнішні - це фактори не залежні від зусиль данного колективу, наприклад зміна цін на матеріали, продукцію, тарифів перевезення, норм амортизації і т.д. Такі явища відбуваються в загальному масштабі і сильно впливають на узагальнюючі показники виробничо - господарської діяльності підприємств.

Структурні зрушення в асортименті продукції істотно впливають на величину реалізованої продукції, собівартість і рентабельність виробництва.

Завдання фінансового аналізу рентабельності - виявити вплив зовнішніх факторів, визначити суму прибутку, отриману в результаті дії основних внутрішніх факторів, що відбивають трудові вкладення працівників і ефективність використання виробничих ресурсів.

Показники рентабельності (прибутковості) є загально економічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

Кожне підприємство самостійне здійснює свою виробничу і господарську діяльність на принципах самоокупності і прибутковості. Підприємство має визначені витрати по виготовленню продукції і її реалізації. Ці витрати являють собою витрати виробництва данного підприємства (собівартість), чи індивідуальні витрати. Однак витрати окремого продукту по підприємствах можуть відхилятися від середніх витрат по галузі, що приймаються за суспільно необхідні витрати чи вартість, грошове вираження яких складає ціну продукту. Наявність індивідуальних витрат, породжує відокремлення іншої частини вартості продукції - прибуток, а отже, і відносний її вимір - рентабельність.

Однак абсолютна величина прибутку не дає уявлення про рівень і зміну ефективності виробництва чи торгівлі. Сума прибутку може збільшуватися, а ефективність виробництва може залишатися на колишньому рівні чи навіть знизитися. Це відбувається в тому випадку, якщо приріст прибутку отриманий за рахунок екстенсивних (кількісних) факторів виробництва - збільшення чисельності працівників, росту парку устаткування і т.д. Якщо ж прирості чисельності працівників їхня продуктивність залишається колишньою чи знижується, то ефективність виробництва відповідно не змінюється чи навіть знижується.

Основними відмінними ознаками рентабельності в системі торгових і виробничих відносин є наступні:

)відношення прибутку до витрат виробництва, що характеризують рівень прибутковості поточних витрат (на придбання сировини, матеріалів, палива, на амортизацію засобів праці, витрати по управлінню й обслуговуваннювиробництва і заробітній платі працівників);

)відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів, що характеризують відносний розмір зростання авансованих витрат і яке дає оцінку економічної ефективності виробничих фондів[4].

Реальний зміст мають ознаки рентабельності, що характеризують ефективність витрат по прибутку, отриманої після реалізації.

Розподільна функція рентабельності конкретно виявляється в тім, що її величина є одним з основних критеріїв для розподілу частини прибавочного продукту - прибутку[3].

Рентабельність є результатом виробничого процесу, вона формується під впливом факторів, пов'язаних з підвищенням ефективності оборотних коштів, зниженням собівартості і підвищенням рентабельності продукції й окремих виробів.

РОЗДІЛ 2.МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ. ІНТЕГРАЛЬНИЙ ФІНАНСОВИЙ АНАЛАЗ

Аналіз рентабельності дозволяє оцінити здатність підприємства приносити доход на вкладений у нього (підприємство) капітал. Характеристика рентабельності підприємства базується на розрахунку чотирьох основних показників - рентабельності всього капіталу, власного капіталу, основній діяльності (продукції) і рентабельності продажу.

Рентабельність усього капіталу (сукупних активів) показує, чи має компанія базу для забезпечення високої прибутковості власного капіталу. Даний показник відбиває ефективність використання всього майна підприємства. Зниження рентабельності всього капіталу свідчить про падаючий попиті на продукцію фірми і перенагромадженність активів.

Ра = П / (ВБпр + ВБкр) / 2, (2.1)

де П - чистий прибуток;

ВБпр, ВБкр - валюта балансу на початок та кінець року[5].

Цей показник відбиває прибутковість активів, і обумовлений як ціноутворюючою політикою підприємства, так і рівнем витрат на виробництво реалізованої продукції. Існує два основних способи підвищення рентабельності активів:

-ий - при низької прибутковості продукції необхідно прагнути до прискорення оборотності активів і його елементів;

-ий - низька ділова активність підприємства може бути компенсована тільки зниженням витрат на виробництво чи продукції ріст цін на продукцію, тобто підвищенням рентабельності продукції.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу. Цей коефіцієнт є одним з найважливіших показників, використовуваних у бізнесі, він вимірює загальну величину доходів акціонерів. Високе значення даного коефіцієнта говорить про успіх компанії, що веде до високого ринкового курсу її акцій і відносної легкості залучення нових капіталів для її розвитку. Однак треба мати на увазі, що високий коефіцієнт рентабельності власного капіталу може бути зв'язаний як з високою інфляцією, так і з високим ризиком компанії. Тому його інтерпретація не повинна бути спрощеною й одномірною. Рентабельність власного капіталу показує, скільки чистого прибутку приходиться на гривню власних засобів.

Рвк = П / (ВКпр + ВКкр) / 2,(2.2)

де ВКпр,ВКкр величина власних засобів на початок і на кінець року.

На основі цього показника власник активів може вибрати місце їхнього вкладення. При розрахунку приймається в увагу не операційний дохід, а кінцевий, чистий прибуток, що буде розподілений між власниками (акціонерами) підприємства. Розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу.

Отже, для підвищення ефективності вкладення можна діяти в двох основних напрямках:

• Збільшення чистого прибутку - збільшення обсягів збуту і рентабельності продажу.

• Зменшення власного капіталу - ефективне керування поточними активами і пасивами, зниження потреби в додатковому фінансуванні.

У загальному випадку для оцінки доцільності вкладення засобів у той чи інший бізнес варто порівняти прогнозовану рентабельність власного капіталу з альтернативними можливостями розміщення вільних ресурсів (наприклад, депозит) з урахуванням фактора ризику.

Для того, щоб зрозуміти як і за рахунок чого формується підсумковий показник рентабельності власного капіталу варто розглянути ряд проміжних показників:

Рентабельність чистих активів - показник ефективності операційної діяльності підприємства. Розраховується як відношення операційного доходу до середньорічної величини чистих активів де:

Чисті активи = Власний капітал + Кредити (довго - і короткострокові)

З іншої сторони рентабельність чистих активів формується за рахунок їхньої оборотності і рентабельності продажу:

(Операційний прибуток / Обсяг продажу) * (Обсяг продажів/Чисті активи) = (Операційний прибуток / Чисті активи)

Рентабельність чистих активів використовується при оцінці ефективності фінансового важеля.

Фінансовий важіль - співвідношення власних і позикових засобів у структурі чистих активів характеризує вплив кредитування на ефективність діяльності підприємства. Основний критерій оцінки ефективності фінансового важеля - ставка банківського кредиту. Якщо кредитна ставка нижче показника рентабельності чистих активів, то збільшення частки кредитів підвищить значення рентабельності власного капіталу, і навпаки.

Значення фінансового важеля показує на скільки збільшиться (зменшиться) значення рентабельності власного капіталу при збільшенні (зменшенні) рентабельності чистих активів.

Фінансовий важіль розраховується по наступній формулі: = Чисті активи / Власний капітал

Використовуючи приведені вище показники ми можемо одержати наступну формулу:

Рентабельність продажу * Оборотність чистих активів * Фінансовий важіль = (Операційний доход / Обсяг продажів)* (Обсяг продажів /Чисті активи) * (Чисті активи / Власний капітал) = (Операційний доход/Власний капітал)

Тепер для одержання остаточної формули рентабельності власного капіталу необхідно внести виправлення, щоб у чисельнику фігурував чистий прибуток.

(Операційний доход/ Власний капітал)*

(((ОД-I)*(I-Т))/ОД) = Рентабельність власного капіталу,

де, ОД - операційний доход;- сума відсотків по кредитах;

Т - ставка податку на прибуток

Це значення відрізняється від отриманого раніше, тому що тут не враховуються деякі, так названі нерегулярні статті доходів і витрат зі звіту про фінансові результати.

Основними факторами, що формують окремі показники і які впливають на рентабельність власного капіталу є:

Фактори операційної діяльності:

• рентабельність продажів;

• оборотність чистих активів.

Фактори фінансової діяльності:

• фінансової важіль;

• відсотки і податки.

Рентабельність основної діяльності розраховується як відношення прибутку від реалізації до суми витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Род = ПР / В,(2.3)

де ПР - прибуток від реалізації (валовий прибуток);

В - витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Цей показник може розраховуватися як у цілому по підприємству, так і по його окремих чи підрозділах видам продукції[8].

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим вище рентабельність виробництва. При поліпшенні використання матеріальних оборотних коштів знижується їхня величина, що приходиться на 1 грн. реалізованої продукції. Отже, фактори прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно факторами росту рентабельності виробництва.

Цей показник свідчить про ефективність не тільки господарської діяльності підприємства, але і процесів ціноутворення. Його доцільно розраховувати як по загальному обсязі реалізованої продукції, так і по окремих її видах.

Рентабельність продажу, характеризує ефективність операційної (виробничо-господарської) діяльності підприємства. Вона покликана оцінити прибутковість виробництва в цілому, але також може бути використана для порівняння прибутковості окремих видів продукції. Розраховується як відношення операційного прибутку до валової виручки.

Середній рівень рентабельності продажів коливається в залежності від галузі і тому не має якого-небудь нормативу. Даний показник важливий при порівнянні його з відповідними показниками однотипних підприємств, у динаміці чи в порівнянні з плановими показниками.

Рентабельність продажу розраховується як відношення операційного прибутку до суми отриманої виручки.

Рпр = ОП/В,(2.4)

де ОП - операційний прибуток;

В - виручка від реалізації продукції (обсяг продажу).

Цей показник характеризує ефективність підприємницької діяльності (скільки операційного прибутку має підприємство з однієї гривні виручки). Рентабельність продажу може розраховуватися як у цілому по підприємству, так і по окремих видах продукції.

Якщо рентабельність продажу поступово знижується, то причина або у зростанні витрат, або в ставках податку, що підвищилися. Отже, ми повинні звернутися до вивчення цих факторів, щоб знайти корінь проблеми. Зниження обсягу продажів може свідчити, насамперед, про падіння конкурентоздатності продукції, тому що дозволяє припустити скорочення попиту на продукцію.

Формування показника рентабельності продажу (рис. 2.1)

Рис.2.1 - Формування показника “Рентабельність продажу”.

Показники рентабельності характеризують фінансові результати й ефективність діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку підприємств. Тому вони обов'язкові при проведенні порівняльного аналізу й оцінці фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.

Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи

) показники рентабельності капіталу (активів),

) показники рентабельності продукції;

) показники, розраховані на основі потоків наявних коштів.

Перша група показників рентабельності формується як відношення прибутку до різних показників авансованих засобів, серед яких найбільш важливими є всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні засоби + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал

, (2.5)

Розбіжність рівнів і рентабельності за цими показниками характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення прибутковості: довгострокових кредитів і інших позикових засобів,

Дані показники специфічні тим, що відповідають інтересам усіх учасників бізнесу підприємства. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавить віддача (прибутковість) всіх активів (усього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестований капітал; власників і засновників - прибутковість акції і т.д[9].

Кожний з перерахованих показників легко моделюється по факторних залежностях. Розглянемо наступну очевидну залежність:

Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю капіталу, рентабельністю реалізації й оборотністю активів. Економічно зв'язок, полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності при низькій рентабельності продажів необхідно прагнути до прискорення обороту активів.

Розглянемо ще одну факторну модель рентабельності.

як бачимо, рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від зміни рівня рентабельності продаж, швидкості обороту сукупного капіталу і співвідношення власного і позикового капіталу. Вивчення подібних залежностей має велике значення для оцінки впливу різних факторів на показники рентабельності. З приведеної залежності випливає, що за інших рівних умов віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні частки позикових коштів у складі сукупного капіталу.

Друга група показників формується на основі розрахунку рівнів і рентабельності по показниках прибутку, які відображаються у звітності підприємств. Наприклад,

Дані показники характеризують прибутковість продукції базисного () і звітного () періодів. Наприклад, рентабельність продукції по прибутку від реалізації:

;

;

чи

;

;

,(2.9)

де - - прибуток від реалізації звітного і базисного періодів;

 - реалізація продукції (робіт, послуг) звітного і базисного періодів;

 - собівартість продукції (робіт, послуг) звітного і базисного періодів;

 - зміна рентабельності в звітному періоді в порівнянні з базисним періодом.

Вплив фактора зміни обсягу реалізації визначається розрахунком (по методу ланцюгових підстановок)

,(2.10)

Відповідно вплив зміни собівартості складе

,(2.11)

Сума факторних відхилень дає загальну зміну рентабельності в звітному періоді в порівнянні з базисним періодом;

,(2.12)

Третя група показників рентабельності формується аналогічно першій і другій групам, однак замість прибутку в розрахунок приймається чистий приплив коштів.

ЧПК - чистий приплив коштів

Дані показники дають представлення про ступінь можливості підприємства розплатитися з кредиторами, позичальниками й акціонерами коштами що отримує підприємство. Концепція рентабельності яка обчислюється на основі надходження коштів, широко застосовується в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вона пріоритетна, тому, що операції з грошовими потоками, що забезпечують платоспроможність, є істотною ознакою фінансового стану підприємства.

На рівень і динаміку показників рентабельності впливає вся сукупність виробничо-господарських факторів: рівень організації виробництва і управління; структура капіталу і його джерел; ступінь використання виробничих ресурсів; обсяг, якість і структура продукції; витрати на виробництво і собівартість виробів; прибуток по видах діяльності і напрямку його використання.

Методологія факторного аналізу показників рентабельності передбачає розкладання вихідних формул розрахунку показника по всіх якісних і кількісних характеристиках інтенсифікації виробництва і підвищення ефективності господарської діяльності. Наприклад, для аналізу загальної рентабельності (рентабельності активів) можна використовувати трьох чи п'ятифакторну модель.

Щоб спростити модель, витрати на виробництво і реалізацію продукції зводять до витрат на оплату праці, витрат на матеріали та амортизації основних засобів. Для практичного застосування моделі до витрат на матеріали варто додати вартість комплектуючих виробів і напівфабрикатів, палива, покупної енергії, робіт і послуг виробничого характеру (які виконуються сторонніми організаціями чи не основними підрозділами підприємства), і т.п. Витрати на оплату праці варто доповнити відрахуваннями на соціальні заходи. Крім того, окремим елементом варто врахувати інші витрати чи розподілити їх пропорційно між основними видами витрат.

В основі усіх використовуваних моделей, що використовуються для аналізу лежить наступне співвідношення:

,(2.14)

де R - рентабельність активів (капіталу);

Р - прибуток від реалізації;

К - середня (за період) вартість активів;- середня (за період) вартість необоротних активів;

Е - середні залишки оборотних активів;

 - витрати на 1 карбованець продукції по повній собівартості;

 - зарплатоємність продукції;

 матеріалоємність продукції;

 - амортизаціоємність продукції;

 - фондоємність продукції по необоротних активах;

 - фондоємність продукції по оборотних активах (коефіцієнт закріплення оборотних активів).

Рентабельність активів тим вище, чим вище прибутковість продукції, чим вище віддача внеоборотних активів і швидкість обороту оборотних активів, чим нижче загальні витрати на 1 гривню продукції і питомі витрати по економічних елементах (засобах праці, матеріалів, праці). Числова оцінка впливу окремих факторів на рівень рентабельності визначається за методом ланцюгових підстановок чи за інтегральним методом оцінки факторних впливів.

Трифакторна модель аналізу рентабельності

,(2.15)

де  - прибуток продукції

;

 - фондоємність (капіталоємність) продукції по основному капіталу:

;

 - оборотність оборотних активів (капіталоємність по оборотному капіталу):

.

У даній моделі фактор оборотності оборотних активів відбивається величиною , зворотної середньому числу оборотів[10].

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»

Повне найменування емітента: Публiчне акцiонерне товариство "Запорiзький завод феросплавiв".

Організаційно-правова форма: Публічне акціонерне товариство.

Код за ЄДРПОУ: 00186542

Місцезнаходження: 69035, Запорізька Заводський м.Запорiжжя вул.Дiагональна, 11.

Міжміський код, телефон та факс :(061)700-40-01(061)700-49-12

Електронна поштова адреса: fond1@ferro.zp.ua

Акціонерне підприємство "Запорізький завод феросплавів " - динамічно розвивається , один з найбільших у Європі виробник феросплавів не тільки за обсягами виробництва , але і по випускається номенклатурі сплавів. Частка виробництва підприємства в Україні становить 30-35% , у світовому обсязі феросплавів -1-2 %. За 80 річний відрізок часу підприємство здобуло репутацію надійного партеру , постачальника феросплавів , що відповідають найвищим вимогам клієнтів. Напрацьований багаторічний досвід , роками підтверджена надійність , а також перспектива розвивається підприємства дозволяють виробляти сотні тисяч тонн кременистих і марганцевих сплавів на рік.

Запорізький завод феросплавів сьогодні - це :

29 рудовідновних електродугових печей;

2 печі постійного струму;

3 шахтно - щілинних печі для виробництва вапна ;

Виробництво кременистих і марганцевих сплавів , таких як ФС65 , ФС70 , МнС17 , МнС25 , ФМн78 , ФМн88 , Мн95 - всього більше 20 марок сплавів;

Виробництво фракціонованих феросплавів;

Можливість проводити відвантаження товарної продукції :

У залізничних вагонах ;

В 20 -ти футових морських контейнерах;

Через запорізький річковий порт на суднах типу річка -море

Виробництво щебеню , піску і щебенево-піщаної суміші з відходів виробництва марганцевих сплавів;

Виробництво шлакоблоків[6].

Завод є порівняно чистим для металургії в екологічному відношенні - все електропечі , в залежності від призначення , обладнані системами газоочистки , що забезпечують уловлювання газів і пилу більш 99,9 %. Працюють ділянки огрудкування пилу і переробки відходів виробництва. Частина феросплавного газу використовується замість природного при випалюванні вапняку і виробництва вапна.

Діють замкнуті оборотні цикли постачання технічною водою . Забезпечення стабільного рівня технології і високої якості продукції здійснюється за допомогою точної вимірювальної , контролюючої та інформаційної техніки , керованої висококваліфікованим персоналом . Різні способи розливання гарантують рівномірний розподіл хімічних елементів у злитках сплавів , а дробильно-сортувальні установки дозволяють отримати по замовленнях споживачів продукцію різного фракційного складу з можливістю постачання в м'яких контейнерах типу " БІГ- БЕГ " . Якість управління і товарної продукції підтверджена міжнародним стандартом якості ISO 9001:2008.

Основна продукція заводу - різні марки феросплавів : ферросиликомарганец , феросиліцій , феромарганець , марганець металевий , з різним вмістом фосфору , та інших елементів залежно від вимог замовника. Крім цього , випускається металургійна вапно , реалізується продукція з відходів виробництва - щебінь , використовуваний переважно в будівництві.

Запорізькі феросплави добре відомі вітчизняним і зарубіжним споживачам. Якість управління і товарної продукції підтверджена міжнародним стандартом якості ISO 9001-2008 .

Основні споживачі - українські металургійні комбінати , країни експорту - Росія , Білорусія , Казахстан , країни ЄС , а також Туреччина , Єгипет , Японія, Південна Корея .

Основні фінансово-економічні показники ПАТ «Запорiзький завод феросплавiв» розглянемо у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Основні фінансово-економічні показники ПАТ «Дніпроспецталь» за 2012-2013рр.

В період з 2012- 2013 роки ситуація на підприємстві погіршилась, чистий прибуток склав 7833 тис. грн.. Підприємство отримало збитки від операційної та звичайної діяльності.

Чистий дохід за 2012-2013 роки збільшився 765999 тис.грн., або на 52 %, що позитивно, адже продукція продається.

Також збільшилась собівартість продукції, це може означати, що збільшились обсяги продукції. На 201277 тис.грн., або 10 % у 2013 році в порівнянні з 2012 роком.

Можна побачити, що збільшилась середньорічна чисельність персоналу на 937 людей, що позитивно адже збільшується об’єм продукції.

Середньооблікова чисельність штатних працiвникiв за 2013рiксклала3124осiб. Значне підвищення чисельностi працiвникiв в 2013 роцi порiвняно з 2012 роком обумовлене збільшенням чисельностi персоналу у зв'язку зi розширенням штатiв, яке проводилося протягом 2 пiврiччя 2012 року. Середньооблiкова чисельнiсть позаштатних працiвникiв, що виконували роботи або надавали послуги з договорiв цивiльно-правового характеру, склала 29 чол. Осiб, якi працювали по сумiсництву (зовнiшнi сумiсники), не було. Чисельнiсть працiвникiв, якi працювали в режимi неповного робочого часу в 2013роцi, склала 925 чол.

Фонд оплати працi в 2013роцiсклав195 702, 5 тис.грн. Мета кадрової полiтики ПАТ "ЗФЗ": зберегти й додатково залучити висококвалiфiкованi кадри. Завдання: - надання працівникам реальнихможливостей для професійного розвитку; - забезпечення конкурентоспроможної оплати працi; - створення умов для службовогозростання; - забезпеченнясприятливих i безпечних умов працi; - забезпечення соціального захисту працiвникiв, у тому числi після виходу на пенсiю. Система пiдбору персоналу: - конкурсний вiдбiр; - психологічне тестування з метою об`активної оцінки iнтелектуально-психологiчного потенцiалу людини; - спiвбесiда кандидатiв з керiвниками пiдроздiлiв; - проходження іспитового термiну. - Пiдготовка й підвищення квалiфiкацiї з орiєнтацiєю на системну, комплексну роботу з резервом: - виробничо-технiчнi й цiльовi ресурси; - зв`язок з навчальними закладами. Вiдповiдно до затвердженого плану пiдготовки, перепiдготовки, підвищення кваліфікації працiвникiв, згiдно програм пiдготовки, перепiдготовки пройшли навчання - 54 чол., підвищили квалiфiкацiю - 839 чол. З них: робочих - 584 чол., IТР (керiвникiв, професiоналiв, фахiвцiв) - 255 чол. В цiлому план навчання персоналу ПАТ "ЗФЗ" за 2012 рiк виконано. У звiтний перiод навчання робочих проводилось силами пiдприємства за такими професiями, як "горновий феросплавних печей", "плавильник феросплавiв", "шихтувальник", "слюсар-ремонтник", "машинiст розливних машин", "газiвник", "електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування", "складач поїздiв", "помiчник машинiста тепловозу", "монтер колiї", "машинiст компресорних установок", "вогнетривник", "машинiст насосних установок", лаборант хiмiчного аналiзу", "машинiст котельної установки", та сумiжними професiями "водiй електровiзка", "стропальник з правом управлiння ГПМ з пiдлоги", "зачiпник вантажiв", "слюсар з ремонту ГПМ" i так далi. При проведеннi курсiв цiльового призначення прiоритет отримали практичнi заняття для робiтникiв, зайнятих ремонтами механо- та електрообладнання, учбово-показовi заняття з виконання небезпечних робiт у газовому господарствi. В липнi 2013 року, з метою пiдвищення мотивацiї робочих до працi, розвитку корпоративної культури та у рамках святкування Дня металургiв, були проведенi конкурси професiйної майстерностi з професiй "машинiст крану металургiйного виробництва", "плавильник феросплавiв", "горновий феросплавних печей"[7].

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»

4.1 Аналіз фінансових результатів за даними фінансової звітності

Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. У ході аналізу необхідно дати оцінку темпів зростання прибутку в цілому та окремо по кожній її частини; вивчити і розрахувати фактори, що впливають на зміну прибутку, і визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку; дати оцінку рівня рентабельності підприємства.

Таблиця 4.1.1

Аналіз динаміки та структури фінансових результатів за даними фінансової звітності ПАТ «Запорізький завод феросплавів» за 2012 рік

Як показують дані табл. 4.1.1, чистий збиток підприємства у на кінець періоду в порівнянніна початок періоду зменшився на 614094 тис. грн. або на33,8 % і склала-144826 тис. грн. Цей приріст повністю обумовлений зменшенням збитку від звичайної діяльності. Зокрема, темп зменшення збитку від операційної діяльності на кінець звітного періоду порівняно з на початок звітного періоду402632 тис.грн. або28,04 %.

Фінансові результати від надзвичайних подій не мали впливу на збиток ні на початок звітного періоду, ні на кінець звітного періоду[6].

Звертає на себе увагу зменшення на кінець звітного періоду порівняно з початком частки собівартості реалізованої продукції у виручці від реалізації на 2,73процентних пункту[7].

Таблиця 4.1.2

Аналіз динаміки та структури фінансових результатів за даними фінансової звітності ПАТ «Запорізький завод феросплавів» за 2013 рік

Як показуютьдані табл. 4.1.2, чистий збиток підприємства у на кінець періоду в порівнянні на початок періоду зменшився на 17915 тис. грн. або на3,32 % і склала-126911 тис. грн.

Цей приріст повністю обумовлений зменшенням збитку від звичайної діяльності. Зокрема, темп зменшення збитку від операційної діяльності на кінець звітного періоду порівняно з на початок звітного періоду 113970тис.грн. або 7,22 %.

Фінансові результати від надзвичайних подій не мали впливу на збиток ні на початок звітного періоду, ні на кінець звітного періоду.

Звертає на себе увагу зменшення на кінець звітногоперіодупорівняно з початком часткисобівартостіреалізованоїпродукції у виручцівідреалізації на 27,67 процентних пункту.

В свою чергу валовий збиток на кінець періоду став валовим прибутком, та збільшився на 565822 тис. грн. або 29,93%.

Такізміни в ціломуможнаохарактеризувати як позитивні, хочаслід
звернутиувагу на змінучасткисобівартостіреалізованоїпродукції. Для того
щобможнабулозробитибільшконкретнівисновки, необхіднопроведенняподальшого аналізу.

Для цього проводиться детальнее вивчення впливу різних факторів на фінансові результати.

.2 Аналіз системи показників рентабельності ПАТ «Запорiзький завод феросплавiв» та їх взаємозв’язок

До основних показників рентабельності відносяться:

рентабельність продажу;

рентабельність активів;

рентабельність сукупного капіталу;

рентабельність власного (акціонерного) капіталу.

Таблиця 4.2.1

Розрахунок показників рентабельності ПАТ «Запорізький завод феросплавів»

Як видно з розрахунків, показники рентабельності капіталу перебувають на досить низькому рівні. Позитивним є їх зростання в динаміці. Заради зростання рентабельності власного капіталу підприємству доводиться жертвувати своєю фінансової незалежністю (у цьому разі розмір власного капіталу діє різноспрямовано щодо визначення фінансової незалежності та рентабельності капіталу підприємства). У цьому зв'язку слід зазначити, що для підприємства дуже важливим є вибір оптимального положення, рівноважної точки між фінансовою автономією та рентабельністю власного капіталу.

Що стосується показників рентабельності продажів на підставі розрахунків, проведених у табл. 4.2.1, доцільно проаналізувати зміну цих показників у динаміці. Як бачимо, спостерігається зростання операційної рентабельності з одночасним зниженням валової і чистої рентабельності продажів. Зменшення динаміки показника валової рентабельності зумовлено перевищенням темпів зростання собівартості продукції над темпами зростання виручки від реалізації .

Збільшення показника операційної рентабельності свідчить про економію на постійні витрати (адміністративні витрати, витрати на збут, інших операційних витрат).

Зростання показника операційної рентабельності продажів з одночасним зниженням показника чистої рентабельності продажів у нашому випадку свідчить про збільшення частки податку на прибуток в загальній сумі прибутку підприємства. Така тенденції повинна стати стимулом для керівництва підприємства в частині проведення робіт з мінімізації податкових платежів. Справедливості заради слід зазначити, що можливості підприємства у цьому питанні дуже обмежені. Більш тісний зв'язок цього показника з політикою держави в сфері оподаткування. Як і у випадку з показниками рентабельності продажів спостерігається підвищення показника валової рентабельності виробництва і чистої рентабельності виробництва на 18,32і 1,53% відповідно. Це свідчить про те, що темпи зростання валової і чистого прибутку, відповідно, відстають від темпів зростання собівартості продукції. Що, в свою чергу, може свідчити про те, що підприємством отримано збитки від фінансової та інвестиційної прибутку або збільшення частки податку на прибуток в структурі виручки (збільшення податкового преса).

Підприємство має позитивне значення валового прибутку. Тому для об'єктивної характеристики ефективності операційної діяльності підприємства, використання капіталу і ресурсів для розрахунку рентабельності продаж використаємо валовий прибуток, рентабельності витрат - фінансовий результат від операційної діяльності, для інших показників рентабельності - чистий прибуток (збиток).

З урахуванням того факту, що сума валового прибутку збільшилась на 01.01.2014р., можна говорити, про більш суттєве збільшення продажу, загальної суми активів та поточних активів ПАТ «Запорізький завод феросплавів»;

показники рентабельності, які були розраховані с застосуванням фінансового результату від операційної діяльності та чистого прибутку усі мають від'ємне значення (результатом діяльності є збиток) та позитивну динаміку; - жоден з розглянутих показників рентабельності не досяг позитивного значення, але усі вони збільшились. Це відбулося за рахунок скорочення сум збитків та зменшення майже усіх баз порівняння.

Показники, відображені в табл. 4.2.1 розраховувались у відповідності до порядку розрахунку показників рентабельності, на основі даних балансу та звіту про фінансові результати ПАТ«Запорізький завод феросплавів» за 2012 та 2013рр..

На основі даних табл. 4.2.1 можемо зробити висновок, що у 2013р. основна частина показників рентабельності збільшилась проти 2012р.

Проаналізуємо ці показники.

Рентабельність власного капіталу збільшилась у 2013р. на 119,35%, а в 2012 році на 217,49%. Причиною збільшення є значне зниження середньорічної вартості власного капіталу підприємства.

При аналізі рентабельності активів підприємства ми виявили, що ефективність їх використання у 2013р. покращилась.

Аналізуючи доходні показники рентабельності можемо зробити висновок, що всі вони у 2013р. покращились проти 2012р. Так, валова рентабельність підприємства збільшилась на 18,32%, а чиста рентабельність та рентабельність операційної діяльності -1,53%.

Отже, можемо зробити висновок, що на ПАТ «Запорізький завод феросплавів» існує тенденція до покращення показників рентабельності.

4.3 Факторний аналіз рентабельності активів за моделлю Дюпон (трьохфакторна модель)

Рентабельність власного капіталу (активів) підприємства залежить від трьох факторів: чистої рентабельності продажу, ресурсовіддачі та структури джерел фінансування інвестованих у підприємство.

Для розрахунку впливу факторів на коефіцієнт рентабельності активів (власного капіталу) використаємо таблицю 4.3.1.

Таблиця 4.3.1

Зміна коефіцієнта рентабельності активів та факторних показників в динаміці

Таблиця 4.3.2

Зведена таблиця впливу факторів на рентабельність активів за моделлю Дюпон

Таким чином, за рахунок коефіцієнта чистої рентабельності продажу показник рентабельності активів збільшився на 5,49 пункту. Зміна показника ресурсовідачі і коефіцієнта фінансової залежності призвели до зменшення коефіцієнта рентабельності активів. В цих розрахунках простежується зворотьньопропорційний зв'язок між коефіцієнтом фінансової залежності підприємства і зміною рентабельності активів: при зменшенні фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування призводить до зменшення рентабельності активів.

РОЗДІЛ 5.РЕЗЕРВИ РОСТУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ АКТИВІВ ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»

Показники рентабельності мають загальну економічну характеристику, вони відображають кінцеву ефективність роботи підприємства і продукції, що випускається їм.

Із логіки побудови показника рівня рентабельності випливає, що його величина залежить від двох факторів - ціни реалізації продукції і рівня її собівартості.

У ході господарської діяльності підприємства часто виникають негативні тенденції, які впливають на зниження показників рентабельності. До таких негативних факторів можна віднести:

збільшення собівартості продукції;

зниження обсягу реалізації;

зниження оборотності активів;

нераціональне використання оборотних активів.

Максимізація прибутку та мінімізація збитку - одна з цілей діяльності будь-якого підприємства. Тому особлива увага в ході аналізу рентабельності продукції повинна приділятися резервам її зростання.

Резервами зростання прибутку є кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності[12].

Визначення (прогнозування) розмірів резервів, їх мобілізація і використання базуються на науково обґрунтованій методиці. Основними джерелами резервів збільшення прибутку та рентабельності є:

) збільшення обсягу реалізації продукції. Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції необхідно різницю в обсягах реалізації помножити на фактичний прибуток за певним видом продукції. Сума таких резервів за різними видами продукції складе загальний резерв зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації. Джерелами інформації для визначення резерву є результати аналізу випуску та реалізації продукції;

зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Важливим напрямом
пошуку резервів зростання прибутку є зниження витрат на виробництво та -
реалізацію продукції (наприклад, економія палива, сировини, трудових
витрат через удосконалення технології тощо). На підставі порівняння
нормативів витрат, використання виробничих потужностей з фактичними
витратами визначається резерв їх зниження, а отже, й зростання прибутку;

підвищення ціни реалізації при підвищенні якості продукції, продажу
на більш вигідних ринках збуту.

Проведемо аналіз резервів збільшення прибутку підприємства та рентабельності. Для цього можемо використати табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Вихідні дані для визначення резервів зростання рентабельності ПАТ «Запорізький завод феросплавів»

Можемо зробити висновок, що резервом зростання прибутку ПАТ «Запорізький завод феросплавів» є тільки збільшення ціни за одиницю продукції.

Підприємство має також можливість збільшити прибуток за рахунок зміни ринків збуту продукції. У цьому важлива роль належить маркетинговій службі підприємства. Моніторинг ринків збуту дає змогу виявити незадоволені потреби споживачів, скоригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства[13].

Необхідно значну увагу приділяти аналізу фінансових результатів від надзвичайних подій, тобто чітко розрізняти де було справжнє стихійне лихо (пожежа, аварія тощо), а де звичайна недбалість, безгосподарність. Збитки від цих подій є резервами зростання активів.

У зв'язку з можливістю розрахунку резервів зростання абсолютного показника ефективності діяльності - прибутку(активів) - можна визначити й резерви зростання відносного показника - рентабельності. Ці резерви обчислюються на підставі визначених резервів збільшення прибутку та зниження собівартості реалізованої продукції. При цьому визначається можливий рівень показника рентабельності. Його порівняння з фактичним дає змогу визначити резерви зростання рентабельності.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Провівши дослідження з питання рентабельності фінансово-господарської діяльності підприємства можемо зробити висновок, що воно є досить цікавим та актуальним на сьогоднішній день. Велика кількість та різноманітність показників рентабельності дає характеристику діяльності підприємства з різних сторін та допомагає розрахувати ефективність як всієї фінансово-господарської діяльності, так і певної частини.

Отже, під рентабельністю слід розуміти здатність підприємства покривати всі свої затрати за рахунок прибутку.

Метою написання роботи є поглиблення знань з курсу „Фінансовий аналіз" та проведення аналізу рентабельності ПАТ «Запорізький завод феросплавів». Можна сказати, що мети роботи досягнуто.

Провівши дослідження, відзначимо, що всю сукупність показників рентабельності можна поділити на 3 групи:

витратні показники;

ресурсні показники;

 - доходні показники.

Особливістю розрахунків показників рентабельності є те, що вони розраховуються відношенням ефекту від діяльності підприємства до затрачених ресурсів (витрат, активів тощо).

Показники рентабельності ПАТ «Запорізький завод феросплавів» розраховувались у відповідності до порядку розрахунку показників рентабельності на основі даних балансу та звіту про фінансові результати за 2012 та 2013рр.

Провівши розрахунки можемо зробити висновок, що у 2013р. основна частина показників рентабельності збільшилась проти 2012р.

Показник рентабельність продукції у 2013р. збільшився проти 2012р. на 5,49%. Це свідчить про те, що кожна грн. собівартості реалізованої продукції приносила у 2013р. на 0,549грн. більше валового прибутку, ніж у 2012р.

Слід відмітити, що на зниження рентабельності продукції впливають такі негативні фактори:

збільшення собівартості;

зниження обсягу реалізації;

зниження оборотності активів;

нераціональне використання активів.

До основних заходів, щодо уникнення таких тенденцій можемо віднести:

вивчення найбільш вагомих статей собівартості та їх впливу на зміну загального показника;

розрахунок точки беззбитковості на основі розподілу витрат на постійні і змінні;

аналіз прибутковості окремих видів продукції і можливостей вдосконалення номенклатури;

розробка ефективних заходів маркетингової політики;

удосконалення асортиментної політики;

перегляд політики ціноутворення

продаж або списання непотрібних основних виробничих засобів;  

зниження дебіторської заборгованості;

зниження запасів сировини, матеріалів, палива тощо;

контроль поточних активів і зобов’язань;

удосконалення кредитної політики у розрізі контролю за дебіторською заборгованістю.

Важливим фактором контрою рентабельності підприємства є розрахунок резервів її підвищення. До таких резервів можна віднести: збільшення прибутку, обсягу реалізації, зменшення собівартості тощо.

Отже рентабельність є одним з основним показників діяльності підприємства, що показує ефективність його діяльності за певний період часу.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Болюх М.А., Бурчевський В.З. Економічний аналіз: Навч. посібник /М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін./ за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченко. - К.: КНЕУ, 2009. - 556с.

Марцин В.С. Економіка торгівлі.: К,-Київ-Знання,2006.-402с.

Сергієв І. В., Економіка підприємства. Навчальний посібник.- М.: Фінанси та статистика, 2003. - 304с.

Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Поддєрьогіна А. М. - 5-те вид., перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2004. - 546с/

Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник. - 2-ге вид., стер. Затверджено МОН- К., 2013. - 375 с.

О. Кононенко Анализ финансовой отчетности. - 3-е изд., перераб. и доп. - Х.: Фактор, 2005. - 156 с.

Ф. Ф. Бутинця.-8-ме вид., доп. і пер. -Житомир: ПП "Рута", 2009. -912с.

Шеремет А.Д. Финансы предприятий.-М.:Финансы и статистика, 1997. - 528с.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р.;

Грабовецький Б. Є.Економічний аналіз: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літе-ратури, 2009. - 256 с.;

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. К. 2000. - 201c.