Розробка елементів рекламно-графічного комплексу для компанії виробника ювелірних виробів 'Золотая планета'

Розробка елементів рекламно-графічного комплексу для компанії виробника ювелірних виробів 'Золотая планета'

Кафедра дизайну

Розробка елементів рекламно-графічного комплексу для компанії виробника ювелірних виробів «Золотая планета»

Курсова робота з дисципліни «Проектування рекламної графіки»

Зміст

Вступ

Розділ І. Передпоректні дослідження

1.1 Детальний опис об’єкта проектування

1.2 Аналіз аналогів та прототипу

Розділ ІІ. Концептуальний блок

2.1 Аналіз існуючих тенденцій в цьому секторі виробництва

Розділ ІІІ.Розробка і проектування елементів рекламно - графічного комплексу

3.1 Розробка буклету, листівок з папкою

3.2 Розробка плакату, календаря - плакату, флаєрів, елементів наружної реклами ( тендер, лайтбокс, сіті-лайт, біл-борд)

Висновок

Література

Додатки

Вступ

Темою мого курсового проекту є: « РОЗРОБКА ЕЛЕМЕНТІВ РЕКЛАМНО-ГРАФІЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ КОМПАНІЇ ВИРОБНИКА ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ «ЗОЛОТАЯ ПЛАНЕТА».

Об’єктом проектування є Ювелірний салон «ЗОЛОТАЯ ПЛАНЕТА»,зокрема проектування фірмового стилю, засобів реклами та сувенірної продукції.

Мета курсового проекту:

Засвоїти прийоми і методи ескізування комплексного проекту концепції корпоративного фірмового стилю;

Засвоїти прийоми і методи створення логотипу;

Визначити інформаційно-рекламний комплекс;

Визначити основні напрямки інформаційно-рекламного комплексу;

Засвоїти принципи проектування інформаційної реклами;

Вивчити прийоми і методи аналізу аналогів і прототипів;

Засвоїти прийоми та методи розробки рекламної вивіски;

Засвоїти прийоми і методи аналізу аналогів і прототипів вітрин;

Задачі курсового проекту:

використовувати прийоми типографіки;

створити логотип;

здійснити розробку рекламної вивіски;

створити комплексне рішення елементів зовнішньої реклами;

Розділ І. Передпроектні дослідження

1.1 Детальний опис об’єкта проектування

Дата реєстрації торгово-промислового підприємства «золота планета» - 21 жовтня 1992 р. В той час підприємство розташовувалося на вулиці Наді Курченко,10, не пристосованому підвальному приміщенні без вікон. У цьому приміщенні продовжували працювати протягом чотирьох з половиною років. Спочатку підприємство обмежилося випуском виробів зі срібла. Поступово утворився досить обширний в географічному плані ринок збуту виробів: численні міста України, Росії. Незабаром виробів для всіх охочих придбати їх вже не вистачало. Так, у переддень Нового 1994 року, на складі підприємства залишилося єдине кільце - вся продукція була розкуплена. Про успішне творчому і діловому співдружності директорів фірми багато говорять їхні колеги і пишуть журналісти, даючи йому найвищі оцінки. Ось як висловлюється про них український інформаційно-аналітичний щомісячник «Ювелірна огляд» (№ 11, 2002): «Люди з високим освітнім цензом, великим життєвим досвідом і вродженим оптимізмом, вони зуміли забезпечити «плавучість» підприємства у важкі часи». У 1996 р. «золота планета», з підвалу переїжджає в більш пристосоване для виробництва приміщення на бульварі Машинобудівників, 30. Тут відкрилися міні-цехи, розмістилися всі необхідні служби. Якісно змінюється характер продукції, фірма значно збільшує випуск продукції із золота. У 2000 р. «золота планета», єдине з ювелірних підприємств області, стає лауреатом щорічної нагороди Донецької торгово-промислової палати «Золотий Меркурій». Престижний регіональний знак відмінності фірма отримала «за високу якість виробів».

У 2001 р. підприємство починає працювати з діамантами. Цей рік можна назвати одним з найуспішніших в історії підприємства : темпи зростання виробництва склали 160,7% по відношенню до попереднього року. На ювелірний ринок країни надійшло 150 нових виробів фірми. До початку третього тисячоліття «золота планета» завойовує авторитет і визнання в «старих» ювелірних підприємств України. У 2002 році «золота планета» відзначив своє десятиріччя. Підприємство вже відомо практично всій Україні як найбільша в Донбасі, що випускає ювелірні прикраси. Обсяг продукції за 9 місяців склав 130%, порівняно з аналогічним періодом 2001 р. За місяць перероблялася близько 40 кг золота, тобто в 8 разів більше, ніж у січні 2000 р. «золота планета» міг запропонувати клієнтам понад 1100 моделей виробів. Розширюється випуск виробів з діамантами і дорогоцінними каменями. Досить ємну характеристику «золота планета» тієї пори дав журнал Донецької торгово-промислової палати «Меркурій» (лютий 2001 р.) : «На сьогоднішній день Східна Україна не має аналогічного «Золота планета» підприємства. ВТП має солідний списком участі в престижних конкурсах і одночасно налічує значна кількість виробів елітного класу... Продукція підприємства має вагу, репутацію і досить високий рівень продажів.

Напередодні Нового 2006 року гостинно розкрив свої двері фірмовий салон «Золота планета» на центральній вулиці ім. Шкадінова, 36. Інтер'єр магазину - поєднання добре продуманої функціональності, колірної гармонії і комфорту. У вітринах, поряд з масовими виробами, - ексклюзивні. Для постійних покупців у магазині введені дисконтні карти, які передбачають накопичувальні знижки . Крім серійних моделей, підприємство займається випуском ексклюзивних виробів: ювілейних і іменних медалей, відзнаки та нагороди для престижних конкурсів, значків з корпоративною символікою, корон для конкурсів краси. Дизайнери «Золотий планети» втілюють у життя найфантастичніші і екстравагантні побажання замовників. За моделями дизайнерів був створений знак «Людина року», який і донині урочисто вручають переможців у різних номінаціях цього престижного міського конкурсу. Майстри фірми робили медалі і кубки для переможців регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» (2007 р.). Іменний медаллю від «Золотої планети» був нагороджений наймолодший чемпіон світу з шахів краматорчанин Руслан Пономарьов. У числі виробів фірми - кубок Міжнародного чемпіонату з повітроплавання.

Вищим творчим досягненням дизайнерської групи, з яким «Золота планета» вошела в історію ювелірного мистецтва України, стали найромантичніші вироби фірми - корони. Для багатьох вітчизняних і зарубіжних ювелірів корони «Золота планета» - візитна картка фірми. Її називають «найбільшим коронним підприємством України». Вироби, призначені для королеви краси, визначають його неповторний художній вигляд. З другої половини 90-х років без «Золотий планети» не обходилося жодне захід, що має відношення до жіночої краси. Девізом підприємства стало висловлення: «В світ краси разом». «Конкурси для нас цікаві вже тим, що це просто красиво, - пояснювала С.А.Чепелева.- До того ж, це ефективний спосіб реклами підприємства й зміцнення його іміджу, це новий досвід дизайнерської роботи, вдосконалення майстерності ювелірів». Створення ексклюзивних речей - справа клопітка і не завжди економічно вигідне. Для кожного виробу розробляється власна технологія виготовлення, яка ніколи більше не використовується. Кожна корона - ювелірний шедевр, щось неповторне. За час існування фірми було виготовлено більше двох десятків корон для переможців конкурсів краси різного рівня.

Прикрашаючи світ блиском золота і сяйвом діамантів, підприємство піклується про знедолених: при його постійної підтримки проходять ранки в Краматорському дитячому будинку «Гайок». Не забуває «Золота планета» і про молоді дарування в області культури, спорту - бере на себе приємну обов'язок - виготовлення нагород, якими вшановують переможців. За ескізами художників фірми, руками її майстрів створюються Гран-прі (кубки, медалі) для регіонального дитячого конкурсу музичного мистецтва «Срібна струна» (р. Краматорськ), міжнародного телевізійного фестивалю ліричної пісні «Отчий дім» (з 2001 р., р. Донецьк), міжнародного турніру зі спортивної гімнастики «Золота Лілія» (з 2002 р., р Донецьк). В «Золотій планеті» з оптимізмом дивляться в майбутнє. Керівники і співробітники фірми продовжують напружено творчо працювати, незмінно прагнучи до успіху, зміцнювати зв'язки з партнерами і вірячи в економічне процвітання України.

Та як же розвивалося ювелірне мистецтво з часом?

Не завжди ювелірні прикраси були такими, якими ми звикли бачити їх сьогодні. Та й сам сенс «дорогу прикрасу» у них вкладали далеко не всі наші предки. У стародавні часи ювелірні прикраси (як назвали б їх сучасні жінки) були магічними атрибутами або засобами захисту від магії і фізичного впливу. фірмовий стиль зовнішня реклама

Приміром, на Древньому сході основним металом з якого робили ювелірні прикраси, було золото. Причому використовувалося не тільки звичне біле і жовте золото. Стародавні ювеліри зі Сходу володіли методиками обробки золота і могли отримувати різні його відтінки, від білого і жовтого, зеленого і рожевого. Якщо ви любите носити сережки, то вам підійде держава стародавніх юдеїв. Адже саме там головною прикрасою для жінок були сережки з різними підвісками. Наймоднішими вважалися півмісяці і зірки. А ось найдорожчими вважалися прикраси із золотих кульок, особливим чином, сполучених між собою. З таких «ланцюжків» робили цілі намиста, куди підвішували амулети та кулони, а деякі носили і флакончики з духами. Кільця в Стародавній Юдеї носили в носі «носові кільця» куди більш частіше, ніж звичні для багатьох персні і колечка на пальцях. Старші дівчата і жінки воліли намиста та ланцюжки з маленькими дзвіночками на щиколотках, які змушували ходити їх плавно і повільно, бо видавали мелодійне звучання тільки при спокійній і неквапливої ходьби.

У стародавні часи ювелірні прикраси (як назвали б їх сучасні жінки) були магічними атрибутами або засобами захисту від магії і фізичного впливу. Вперше про дорогоцінних каменях, а значить і прикрасах, «заговорили» в літописах 1400 до н.е. Самим магічним було золото і прикраси з нього. У Древній Греції ви змогли б підібрати собі прекрасні намиста у формі раковин, жуків або кольорів. Вже тоді можна було знайти намиста/ланцюжка, зроблені з двох золотих смуг/пластин, простір між якими заповнювали білим піском. Тільки після 300 століття до н.е. можна було знайти різнокольорові ювелірні прикраси. Стародавні ювеліри стали використовувати аметисти, смарагди, перли і гранати для прикраси своїх виробів.

Середньовіччі в ювелірному мистецтві стала епохою одного основного замовника, яким була церква. Тому особистих ювелірних прикрас епохи середньовіччя практично не збереглося. Всі прикраси ставилися до розряду церковного начиння, прикраси ікон та інших зображень святих, а також для церковних книг. Особистих прикрас не було ні в одязі, ні на обличчі, ні на руках. Тому як церква широко пропагувала доктрину аскетизму. А саме максимальну простоту, як костюма, так і прикрас особи і тіла.

Тільки з рубежу 13 століття коштовності як такі стали все більше і більше використовуватися в костюмах світських і церковних феодалів.

Тепер у моді пряжки, широкі, якщо не сказати масивні пояси і намиста. Значно поширюється огранювання оправ, що підсилює гру каменів. Тепер кільця і персні стають не просто прикрасою, але і свідченням рангу і рівня заможності її господаря. Досить згадати про персні-друку. Саме в цей період з'явилися «особливі кільця», що належали тільки членам купецької гільдії, а також «посольські персні».

Красиві, зачаровують ювелірні прикраси зі срібла і золота пройшли не малий шлях свого розвитку і перетворення поряд з людиною, щоб сьогодні стати виробами ювелірного мистецтва і показником рівня матеріального добробуту свого власника

Бажаючі змогли б знайти і брошка з срібла або золота, тільки з обов'язковою у той час гравіюванням. Або медальйони з найціннішого індійського сардонікса.

Розвиток ювелірної справи на Україні.

Середньовіччя . Досягнення попередніх поколінь не зникли безслідно. Це проявилося і в ювелірних виробах. В той же час, поряд з оригінальними формами, у слов'янських ювелірних прикрасах помітно вплив скіфів, сарматів, гунів, еллінів, кельтів, вікінгів.

Техніками, які використовували стародавні слов'яни, були: кування, чеканка, зернь, лиття по воскової моделі і в кам ’ яні форми, емаль, чернь та ін. Згодом техніка зерни, черні і перебірчастої емалі придбала неперевершене в наші дні досконалість, поширилися скань і філігрань. В XI столітті німецький учений чернець Теофіл в «Трактаті про різних видах мистецтва» ставить ювелірів Київської Русі на друге місце після візантійських. Плано Карпіні писав, що в Каракорумі (Монголія) бачив високохудожні вироби ювеліра Кузьми. Крім широко відомих всім народам підвісок, каблучок, діадем, браслетів, фібул, намисто та ін., слов'яни мали своєрідні прикраси - срібні браслети київського типу, емалеві колти і діадеми. Також відомо багато слов'янських металевих амулетів: ложки, топірці, нашивні бляшки.

З приходом нової християнської віри з Візантії змінилося світогляд, культура, мистецтво. З'являється новий тип виробів - багаті, часто обшиті перлами (переважно Дніпровського походження) обкладинки книг, церковна посуд, хрести, оклади ікон, згодом стали реліквією, панікадила, лампади; речі столового вживання: ковші, кубки, чарки, тарілки. В «Повісті временних літ» згадується про споруджених Володимиром Мономахом позолочених надгробках Бориса і Гліба. Пам'ятником ювелірного мистецтва є оклад Мстиславого Євангелія (зроблено в Константинополі за дорученням та на кошти київського князя Мстислава; в даний час зберігається в Архангельському соборі Московського кремля).

Кінець яскравому розвитку ювелірного мистецтва Русі поклали монголо-татари, які зруйнували Київ і понищили багато працездатного населення. Російських майстрів брали в полон, де ті працювали на татар. Занепад тривав кілька століть. У Галицько-Волинському князівстві намагалися продовжувати традиції Києва.

Епоха Відродження

Подальший етап розвитку обробки золота на Україні характеризується поширенням нового стилю часів Відродження з використанням давньоруських декоративних елементів. Потужними регіонами ювелірного мистецтва стають Львів, Київ, Кам'янець-Подільський і ін. вже у складі Польсько-Литовської держави. Довгий час провідним серед них був Львів. До наших днів дійшли імена найвідоміших українських майстрів золотообработки: Микола, Лаврентій, Симон, А. Касянович, Р. Остафиевич, які працювали поряд з поляками, німцями, євреями, угорцями, вірменами, італійцями і шотландцями.

Самостійний цех обробки золота у Львові був заснований більше чотирьох століть тому. У роботах майстрів цеху форма світської європейської посуду і прикрас того часу часто поєднується з місцевими декоративними та функціональними ознаками. Суто львівськими вважалися срібні поясу - поверхня широкого шкіряного поясу прикрашалася срібними, часто позолоченими, гравірованими бляхами у вигляді кіл або овалів, які чергувалися з прямокутними пластинами. В той час ювеліри ще не вміли по-справжньому обробляти камінь, щоб посилити його блиск і колір. Як правило, камінь лише злегка шліфувався, не змінюючи неправильної форми. Для такого каменю робили масивні касти-гнізда, які істотно приховували камінь. Тому поява перших привізних гранованих діамантів було зустрінуте з великою цікавістю.

На жаль, російські православні майстра почали зазнавати значних утиски з боку офіційної влади і поступово з переважної цехового більшості перетворилися в малозначуще меншість. Це навіть привело до зміни їх робочого матеріалу з золота на срібло.

На українське ювелірна справа була істотний вплив з заходу (Аусбург, Нюрнберг) і сходу (Туреччина, посередництвом Кракова і Любліна).

У таких регіонах, як Київ, Переяслав, Ніжин, Чернігів ювеліри удосконалюються і набувають різноманітні технічні прийоми, які використовуються в межах одного виробу. Об'єднується выемчатая, мальовнича емалі, лиття, карбування високою і низькою рельєфом, травлення, глибока гравірування і філігрань. Прикраси стають меншими в розмірі та легшими. Сережки все частіше носять в проколотих вухах, а не на підвісах або вплетеними у волосся. Змінюється форма браслетів. Це вже не широкі пластини на шарнірах (в Древній Русі ними підтримували довгі рукава сорочки), а легкий суцільний обруч або ланцюжок з використанням черні золота, алмазів і перлів. Персні, ґудзики, пряжки і декоративні прикраси стають популярними серед чоловіків і жінок всіх соціальних верств.

Поруч із цехами існують майстерні окремих ювелірів. До наших днів дійшли вироби епохи Бароко з майстерень І. Равича, М. Юрійовича, П. Волоха, І. Завадовського (царські ворота з суцільного срібла і обкуття престолу в Києво-Печерської лаври і для собору св. Софії у Києві).

Цей період обумовлене значним інтересом до коштовних каменів. З'явилися майстра з ограновування діамантів та коштовного каменя. Це змусило ювелірів звернути увагу на важливість об'єднання «знову відкритого» каменю з металом.

Період Рококо

Короткий період Рококо майже не залишив сліду в українському ювелірній справі.

У сільській місцевості стало розвиватися сільське, непрофесійне ювелірне мистецтво. Воно черпало ідеї ще з давніх язичницьких форм і орнаментів. На стику XVIII-XIX століть в Карпатах, зокрема на Гуцульщині (укр), серед майстрів з'являються династії майстрів-мосяжников (Дудчаки, Медведчук, Федюки). У східних регіонах України набули поширення дукачі - карбовані медальйони або золоті монети, які висіли на ланцюжках, або своєрідних брошки-бантах. Аналогією на заході України були ряд срібних монет у вигляді намиста.

Ювелірна справа в ХХ столітті

Війни на початку століття повністю припинили будь-який прогрес у розвитку ювелірної справи на Україні. Під час комуністичного режиму ситуація в області художньої ювелірної обробки значно погіршилася. Спочатку радянські ювеліри значною мірою повторювали старомодні зразки минулого сторіччя. На зміну дорогим прикрасам довоєнних часів, які відповідали цінного одязі заможних верств населення, прийшли вироби з відносно недорогих матеріалів зі вставками з дешевого каменю і скла. Стимулом до цього було постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про усунення надмірності в проектуванні і будівництві». Перед художниками було поставлено завдання - знайти нові форми з використанням сучасних матеріалів і досягнень техніки. Розгорнулася боротьба з «надмірністю» і копіюванням стилів минулого. З часом ця ситуація змінилася. Стабілізація суспільного життя призвела до того, що знову повернулися цінні матеріали, але форма залишилася.

Епоха соціалізму висунули цілий перелік обмежень. Право виготовляти будь-які вироби з дорогоцінних металів і каменів належало виключно державним підприємствам. Дрібним майстерним дозволялося займатися тільки ремонтом. Для промислових зразків характерним став «класичний радянський стиль (ягідки, квіточки, листочки). Внаслідок браку фахівців-проектантів виник брак гнучкості в реагуванні на потреби ринку і на актуальні течії та напрямки ювелірного дизайну.

З-за ідеологічних стереотипів радянського режиму, інформаційної ізоляції, заборони індивідуальним майстрам працювати з дорогоцінними матеріалами, відсутності можливості придбати професійне художнє освіти в ювелірній справі, українські майстри були позбавлені можливості створювати оригінальні ювелірні прикраси.

Сучасний стан

Відсутність спеціалізованих галерей і нерозвиненість художньої критики значно ускладнює реалізацію творів одиночних художників-ювелірів. Відсутність регулярних виставок і конкурсів не сприяє творчої думки. Недолік інструментів, устаткування і матеріалів вкрай ускладнює і так скрутну ситуацію. У мільйонному Львові немає жодного магазину з інструментами або матеріалами, хоча кількість ювелірних майстерень за пострадянський період збільшилася майже вдесятеро. Недосконале законодавство дозволяє відкривати ювелірні майстерні особам, які не мають спеціальної освіти. Авторське право практично не дотримується.

Не існує окремого союзу або об'єднання художників-ювелірів. Немає контактів із зарубіжними колегами. Не існує україномовної професійної літератури. Першою спробою зібрати і порівняти ювелірів з різних регіонів України була виставка 1997 року в новоствореному музеї НБУ «Скарби України» в Києві. Вперше на Україні ювеліри-промисловці в 1999 році проводили виставку своєї продукції «Ювелір-Експо» в Києві. На Україні є чотири державних ювелірних заводу і дві фабрики, державне підприємство з видобутку та переробці бурштину. Зовсім недавно Україна почала видобувати власний золото.

Останнім часом утворюються невеликі приватні ювелірні фірми, відбулося декілька персональних та групових виставок художників-ювелірів у Львові, Києві та інших містах. Українські художники беруть участь і мають певні успіхи у виставках і конкурсах за кордоном. До ювелірної справи долучається все більше молодих художників.

1.2Аналіз аналогів та прототипу

У безлічі ювелірних салонів та торгових будинків, я обрав для себе кілька, на мій погляд найкраще відповідають моїй ідеі. В основі ідеї взята планета, так як планета розділена на материки я розбив зображення на окремі фрагменти нагадують грановані, дорогоцінні камені. Колір золота ідеально передає статус фірми, я додав жовтих відтінків. Жовтий. Тонізуючий колір. Фізіологічно оптимальний. Найменш стомлюючий, викликає радісний настрій. Тому жовтий найбільш відповідний колір для колірної гами логотипу ювелірного салону. Золото має позитивною енергією.

Ювелірний салон «Делліжанс» ( додаток).

В основі його логотипу лежить стилізоване зображення дорогоцінного каменю. А ще майстрами компанії "Делліжанс" освоєна унікальна древньояпонськая техніка обробки металів "Мокуме гані". Її назва перекладається як "метал з деревної структурою", оскільки це один з найбільш популярних візерунків, що створюються при роботі з цією технікою, дуже схожою на техніку виготовлення дамаської сталі.

Вона дозволяє створювати чудові малюнки на металі. При цьому процесі металеві пластини різних кольорів укладаються шарами і з'єднуються разом, а потім їх обробляють і надають текстуру таким чином, щоб відкривалися невеликі ділянки поверхні кожного шару, колір якого зберігається.

Відомо, що винахідником мокуме гані був японський майстер Денбей Шоами. У 1700-х років. Шоами працював на одного з японських феодалів, займаючись куванням холодної зброї. Саме тоді він уперше виявив, що ковальського зварювання піддаються не тільки сталь і залізо, але і кольорові метали, при цьому створюються візерунки, дивно схожі на візерункову сталь, яку він сам виготовляв. Мокуме гані - техніка, що переходить від майстра до учня, спочатку використовувалася виключно при виготовленні фурнітури і декоративних елементів для холодної зброї. З деякого часу (точно невідомо коли) японські майстри стали використовувати мокуме гані і для інших декоративних виробів.

На Заході ж ця техніка народилася в кінці XIX століття, і пік її розвитку припав на 70-80 роках минулого століття, коли проводилися великі дослідження цієї технології.

Сучасна виробнича база і високий професіоналізм майстрів дозволили освоїти цей складний і кропіткий процес. Для отримання Мокумэ використовується тільки чиста платина і чисте золото. Кільця, виконані в стилі Мокумэ, пронизане духом часу. Неможливо відірвати погляд від чудового поєднання текстурного золота і гладкою платини, міцно злитих воєдино.

Саме такий ефект я намагався відтворити в своєму логотипі.

Торговий Дім «Карат» (додаток).

В основі логотипу лежить також стилізоване зображення дорогоцінного каменю, начебто граньоного. Але з другого аналога я взяв для себе цікаву добірку шрифтів, так само виконані в жовтому кольорі. Вербально іконічна знак представлений з дорогоцінного каменю , кільця, діадеми, проаналізував замінник я вирішив, що з проектованого логотипу більше підходить стилізоване зображення кільця.

Розділ ІІ. Концептуальний блок

2.1 Аналіз існуючих тенденцій в цьому секторі виробництва

У останніх час ювелірна мода цитує мотиви 20 століття. Метелики та бабки, квіткова тематика - подібне відтворюється в більш авангардної або ж вишуканою формі. Найпопулярнішими є золоті вироби з незвичайними камінням - рожевий сапфір, зелений і синій перл.Також в моду знову входить золото мідних, бронзових і кавових відтінків, шоколадні і червоні кольори чудово гармонують з модною колірною палітрою в одязі. Простежується в ювелірній моді і кілька ностальгічних стилів. Вінтаж і ретро в матеріалах і орнаментах, чітка геометричність форм, стримана колірна гамма каменів у чорно-білих, блакитних і рожевих тонах, мінімалізм відсилають нас до епохи арт-деко. Різноманітні прикраси у формі бантів, прикрашені діамантами старої огранювання відроджують эдвардианскую епоху. А змішування технологій, традицій і матеріалів нагадують вигадливий і розкішний стиль бароко.

Слід ювелірна мода і віянню Сходу. Екзотичні тканини, емалі і камені з Індії надихають дизайнерів ювелірних виробів на створення чарівних і прекрасних прикрас «для принцес».

Випускають ювелірні дизайнери та колекції, орієнтовані на молоде покоління. Такі прикраси відрізняються нестандартністю і концептуальністю. До них відносяться довгі сережки, браслети-«зебри» з білого і жовтого золота, вироби у формі сердечок. Ланцюжка вже давно носять не тільки на шиї, але також і на талії, зап'ястя, щиколотках і навіть у вухах.

З 1999 року Паола Валентини є членом групи T.I.T.S. (Trends. International. Team. Studies), художнім керівником і координатором видання книги «Золоті тенденції» (Gold Trends), яка створюється за підсумками конференцій і семінарів, що проводяться фахівцями з різних областей знань - соціологами і дизайнерами - в різних куточках світу.

Підсумком чергового дослідження стало виявлення сучасних тенденцій, які були представлені Паоло Валентини на семінарі «Мода і дизайн ювелірних прикрас. Сучасні тенденції і прогноз». Дані тенденції, насамперед, були охарактеризовані як стилі життя або сучасні естетичні категорії, які допомагають визначити ті стилі, в яких може бути створений той чи інший проект. Тенденції, представлені у вигляді діаграми, що нагадує географічну карту, використовуються дизайнерами по всьому світу, як для текстильної промисловості, дизайну інтер'єра й інших галузей, так і в ювелірному дизайні, пересматриваясь залежно від сектора, для якого призначені:- нова класика- розкіш- нові технології- природний,

Ці чотири тенденції являють собою ті джерела натхнення і виявлення нововведень, які реалізуються в ювелірних прикрасах. Для них були виділені такі тенденції, як:- природний, - комбінований- розкіш

Фраза Коко Шанель: "Мода існує не лише в одязі. Мода має відношення до концепціям, ідей, до того, що відбувається навколо, до того, як ми живемо" - стала червоною ниткою проходить через всі виклад і характеризує основну думку, висловлену Паоло Валентіні. У цю фразу замість слова «мода» можна без коливань і сумнівів поставити слова «ювелірні прикраси». І вона залишиться такою ж вірною і справедливою. Адже все, що відбувається в нашому світі, взаємопов'язані і випливає одне з іншого.

Для розкриття модних тенденцій і визначення сучасних стилів Паоло Валентини за основу були взяті покази колекцій весни-літа 2008, представлених на Тижні моди в жовтні 2007 року. Серед великої кількості представлених колекцій Паоло Валентини була виділена колекція VIVIENNE WESTWOOD. У її моделях одночасно з'єднуються всі три сучасні тенденції, визначені для ювелірних прикрас.

Для виявлення образного ряду були також порушені такі області, як дизайн, мистецтво, мода. Багато задавалися питанням, чому таку велику увагу було приділено розгляду дизайну інтер'єру, моди, архітектури? Відповідь простий і логічний. «Я вивчаю моду, дизайн, мистецтво - це те, що дає можливість зрозуміти тенденцію, що дозволяє відчути дух часу». Неможливо виникнення і формування тенденцій, створення дизайну предметів, у тому числі ювелірних прикрас, поза сучасного контексту, який формується і пронизує всю сукупність областей в дизайні, що оточують нас у повсякденному житті. Якась область виявляється формує, якась підключається пізніше, але всі вони становлять єдине, нерозривне ціле в потоці нашого життя і переплетенні глобальних подій. Думка про те, що ювелірне мистецтво не може існувати поза контекстом, поза тих сучасних змін в області моди і дизайну, будь то інтер'єр або предметне середовище, архітектура, стало лейтмотивом семінару.

Такий підхід не характерний для нашої традиції, тому він набуває для російських дизайнерів ще більший інтерес і практичні можливості в плані застосування такого підходу на російському ринку, в російському дизайні, створення нашої індивідуальності.

Виділені естетичні категорії є не закритими, незалежними одна від іншої групами, а являють собою взаємопроникаючі тенденції, що володіють загальними цінностями, подібно до нашого складного, мінливого і що переплітається світу. У зв'язку з цим у кожній групі виділяється кілька підгруп.

2.2 Визначення концепції проектування

Концепція або концепт - генеральний задум, керівна ідея. Концепція визначає стратегію дій. Також концепція - система поглядів на явище в світі, в природі, суспільстві. Концепція - це певний спосіб розуміння (сприйняття) будь-якого предмета, явища або процесу; основна точка зору на предмет, керівна ідея для його систематичного освітлення, комплекс поглядів, пов'язаних між собою і що випливають один з іншого, система шляхів вирішення цієї задачі.

Вживається для позначення провідного задуму, конструктивного принципу в наукової, художньої, технічної, політичної та інших видах діяльності.

Вона містить як правило, наступні результати :

назва проекту;

мета проекту;

результати проекту;

припущення та обмеження;

ключові учасники та зацікавлені сторони;

ресурси проекту;

терміни;

ризик;

критерії приймання;

обґрунтування корисності проекту.

Розділ ІІІ.Розробка і проектування елементів рекламно - графічного комплексу

.1 Розробка буклету, листівок з папкою

Створення буклету включає розробку дизайн макета, вибір паперу і визначення способу друку буклету. Однак для того, щоб створити грамотний, ефективно працюючий буклет, підібрати цікаві картинки і цікаво оформити буклет недостатньо. Дуже важливо ще на етапі розробки буклету або проспекту не забути врахувати деякі важливі фактори. Найважливіше значення для ефективної роботи створюваного буклету є відповідність його поліграфічного виконання рівня рекламованого продукту. Інакше кажучи - дорогу продукцію неможливо рекламувати з допомогою дешевих, непрезентабельно дивлячих буклетів або листівок. Тому на етапі дизайну буклетів та іншої продукції рекламної поліграфії важливо враховувати цей факт. Уважно треба продумувати Вашу рекламну продукцію, у тому числі створення буклетів, проспектів з точки зору відповідності певним цільовим групам. І, нарешті, важливо заздалегідь продумати, на який термін життя буде розраховано створення буклету або проспекту.

Приміром, буклети, маркетинг недорогі товари, які часто використовуються в побуті, досить часто роздають при входах в різні торговельні заклади. Деколи в подібних буклетах або листівках розповідається про акції та знижки. Зрозуміло, що прочитавши подібний буклет, покупець його відразу ж викине. В той час, як буклети, маркетинг дорогі товари, наприклад, автомобілі або дорогу побутову техніку, навпаки, покупець візьме додому і буде уважно вивчати.

Як правило, чим престижніше виріб, тим на більш довгий термін має бути розрахована і створення рекламного буклету. Адже вибір дорогих виробів робиться не відразу. Покупець, як правило, досить довго роздумує, розглядає різні варіанти, радиться. Тому буклет повинен не тільки сприяти тому, щоб покупець зважився на вибір товару, але і гідно витримати термін вибору вироби і численні перегляди.

Рекламна листівка - листове видання формату А4 (210 х 297 мм) і менше, віддруковане з однієї або двох сторін. Рекламна листівка містить опис основної інформації про продукцію, товари і послуги, доповнене ілюстративним матеріалом. Часто рекламна листівка виступає в ролі своєрідного глашатая - дизайн листівки голосно повідомляє про новинку, чіпляючи читача помітним заголовком. Листівки поширюються на місцях продажів або розсилаються за адресами ймовірних покупців. Дизайн листівок розробляється на основі наступних матеріалів: коротких текстів і характеристик товарів і послуг, графічних елементів, таких як логотипи, фото, слайди і щоб покупець зважився на вибір товару, але і гідно витримати термін вибору вироби і численні перегляди.

На сьогоднішній день, папки з простого безликого зберігача папірців перетворилася в яскравий рекламний носій. Вона доповнює і підкреслює все те, що притаманне компанії. Функціональність у поєднанні з інформативністю - особливість, властива тільки папок. У руках ваших клієнтів, фірмова папка формує перше враження про компанію, її солідності. Надрукований логотип компанії на папці, а так само її оригінальний дизайн підкреслює статус і успіх компанії, так само розповівши про направлення в якому працює компанія. Поєднуючись з конвертами, візитками та іншої фірмової атрибутикою компанії, фірмова папка бере участь у створенні іміджу компанії.

Всі компанії, що поважають себе використовують виключно фірмові папки для проведення ділових зустрічей, презентацій, конференцій, переговорів з потенційними партнерами.

У фірмову папку зазвичай складають прайси, рекламні листівки, візитки, зразки продукції і т.д.

При створенні дизайну, фірмові папки зазвичай повинні містити в собі дві або три складові:

логотип

контакти

іноді візуальний ряд

Дизайн фірмової Папки повинен виглядати строго, солідно, але в теж час респектабельно - інакше її не можна буде взяти на нараду, конференцію, доповідь, ділову зустріч або важливі переговори. Якщо в дизайн папки входять ілюстрації людей або дрібні деталі, то потрібно враховувати, що повнокольорові фотографії з дрібними деталями погано відображаються на фактурної дизайнерської папері або картоні. Після друку на таких поверхнях присутній ефект розмитості і зернистості. Така рекламна продукція виглядає неякісної і може поставити під сумнів репутацію великих компаній.

Також при розробці дизайну папки потрібно розраховувати, що деякі види дизайнерських паперів мають у складі відсоток синтетичних волокон, внаслідок чого вони стають несприйнятливі для фарб на спирту і води. Для чіткості зображення необхідно використовувати фолійові або УФ фарби. Виготовлення папок із пластику вимагає фарбування саме фолиевыми або УФ фарбами.

Найбільш важливими характеристиками успішності, ефективності зазначеної продукції, вважаються:

зручність використання - оптимальне технічне рішення (тип папок, формат, матеріал виготовлення, інше);

відповідний дизайн - респектабельність, солідність, наявність необхідних інформаційних і графічних елементів фірмового стилю.

Професійно і якісно розроблені фірмові папки здатні виконувати наступні функції:

практичну - забезпечувати правильне зберігання, перенесення і надання робочої документації та інших друкованих матеріалів;

представницьку - сприяти формування бажаного способу компанії (торгівельної марки), доповнювати фірмовий стиль;

ідентифікаційну - виділяти документи із загальної маси, допомагати одержувачу правильно співвідносити їх з відправником (компанією);

рекламно-маркетингову - містити необхідну атрибутику фірми (торгівельної марки), сприяти просуванню її в очах клієнтів і потенційних партнерів, постачальників, клієнтів, покупців і інших осіб, сприяти формуванню та підтримання їх лояльності до компанії (бренду).

.2.Розробка плакату, календаря - плакату, флаєрів, елементів наружної реклами ( тендер, лайтбокс, сіті-лайт, біл-борд)

Кожне із засобів розповсюдження інформації - будь то ТБ, радіо, друковані ЗМІ, зовнішня реклама, інтернет, мобільний зв'язок або що ще - володіє своїми унікальними властивостями, які визначають характер рекламного повідомлення і впливають на особливості його створення.

Тим не менш, незалежно від виду рекламоносія головним критерієм, що визначає якість реклами, є її ефективність. Основні ключові параметри, що впливають на ефективність, - планування кампанії і креатив. Стосовно зовнішньої реклами крім креативної ідеї не менш важливим фактором вважається дизайн афіші - технічне втілення ідеї. Адже яким би чудовим не був креатив, невміла реалізація може звести нанівець всі творчі зусилля.

Правило «Трьох секунд». фірмовий стиль наружна реклама

Як не дивно, незважаючи на численні публікації, нескінченні нагадування різних гуру, які читають лекції про дизайні, і просто здоровий глузд, одна з найпоширеніших помилок при роботі дизайнерів над плакатом полягає в ігноруванні класичного правила «Трьох секунд».

Що це значить? Всього лише те, що на вулиці у нас є приблизно три секунди, щоб повідомити аудиторії про свій продукт/послугу. І це головний параметр, що впливає на те, як потрібно підходити до дизайну для зовнішньої реклами.

Всього цього, як правило, позбавлена зовнішня реклама. Рекламні поверхні розташовані на вулиці, де люди майже завжди знаходяться в русі, прагнучи дістатися кожен до своєї мети. Вони зосереджені на своїй дорозі і велику частину уваги приділяють власної безпеки і можливості заощадити дорогоцінний час. При цьому рекламні конструкції рідко знаходяться в зоні прямої видимості і, як правило, вихоплюються з навколишнього простору тільки боковим зором. В результаті час контакту з рекламною інформацією виявляється надзвичайно коротким. Отже, у людини немає часу на читання довгого і тим більш глибокого тексту, йому ніколи уважно розглядати складні картинки, намагаючись зрозуміти, що ж там зображено.

Одноразовість контакту.

Крім обмеження за часом, повноцінному контакту з рекламою заважає одноразовість цього контакту, особливо якщо людина їде в машині і повернутися до мелькнувшему борду у нього немає ніякої можливості. Щоб записати телефон, йому доведеться сподіватися тільки на свою пам'ять. А ви ще хочете, щоб він записав адреса, що складається з важко выговариваемого назви вулиці, номер будинку, будівлі, корпуси й володіння? Чи зможе нормальна людина все це запам'ятати з одного рази і зберегти у своїй голові до того, як знайде ручку і листок паперу? Навряд чи. Те ж саме відноситься до будь-яких текстів-пояснень - отримати з них хоч якусь корисну інформацію, перебуваючи в русі, практично неможливо - часу на читання немає. У результаті такі тексти стають непрацездатними і можуть виконувати лише роль заповнювача порожнього місця в макеті, не більше того.

Висновок простий - макети для зовнішньої реклами повинні бути досить простими як за формою, так і за змістом. Надлишкова інформація розсіює увагу і заважає ефективно впливати на аудиторію.

Дистанція величезного розміру.

Ще одна істотна відмінність зовнішньої реклами від інших рекламоносіїв - відстань, з якої відбувається сприйняття інформації. Людина, перевертаючий журнал, тримає його перед собою досить близько. А типової носій в outdoor сприймається з відстані десятків і навіть сотень метрів. Очевидно, що людина в цьому випадку зможе зрозуміти тільки великі написи, контрастні зображення і яскраві кольори. Однозначна читабельність інформації на постері - необхідна умова працездатності рекламного повідомлення.

Щоб бути впевненим, що людина на вулиці зможе зрозуміти деталі і сенс зображення і повністю прочитати пропонований йому текст, досить зробити роздруківку макета в половину аркуша А4 і подивитися на неї з відстані витягнутої руки. Якщо ви не відчуваєте візуального дискомфорту при розгляданні макета, то можете бути спокійні - вашу рекламу побачать на вулиці.

Навколишнє середовище.

Наступне важливе відміну зовнішньої реклами від інших медіа - навколишнє середовище, яка є потужним відволікаючим чинником. Зверніть увагу на те, що знаходиться навколо рекламної поверхні - дерева, удома, інші рекламні конструкції. Все це має різний розмір, форму, колір, що й виникає строкатий фон може сильно заважати повноцінному сприйняттю постера. Додамо до перерахованого ще і регулярну зміну освітлення і пори року. У таких умовах далеко не всякий борд зможе виглядати привабливо і ефективно працювати.

Щоб уникнути неприємностей подібного роду, необхідно уважно поставитися до вибору колірної гамми і ступеня детальності зображень в макеті. Очевидно, що блакитний постер на тлі чистого весняного неба буде ледь помітний, а насичена дрібними деталями картинка зіллється з переплетеними голими гілками дерев взимку. Точкою опори в роботі над макетом може служити інформація про місяця проведення рекламної кампанії, про місце розташування поверхні, а також знання про характерні особливості міського ландшафту в різний час року.

Завдання будь-якого дизайнера - зробити постер виділяється з навколишнього простору. Але навіть великий досвід не завжди здатний в цьому допомогти. Щоб уникнути несумісності плакату та навколишнього середовища, радимо робити так звану прив'язку до місцевості - фотомонтаж макета і фотографії місця. Використовуючи різні фотографії, ви зможете охопити всі варіанти планованого розміщення і уникнути принаймні грубих помилок.

Звичайно ж, дизайн відіграє величезну роль у підвищенні ефективності сприйняття зовнішньої реклами. Однак наскільки ні велике значення технічної реалізації, все-таки першу скрипку грає її величність Ідея. Банально, але факт - гарна ідея завжди робить рекламу ефективніше. Створюйте, експериментуйте, але не забувайте про особливості зовнішньої реклами, про тих вимог, які вона пред'являє. Відмінна ідея і грамотний дизайн роблять диво.

Ми розглянули основні, загальні правила розробки макетів для зовнішньої реклами. Однак тут застосовується досить велика кількість конструкцій рекламоносіїв. Кожна з них має свій формат, типові місця розташування, конструктивні особливості. В результаті до макету кожної конструкції з'являються додаткові вимоги.

Білборд або як їх ще називають бігборд, досить поширений і ефективний вид зовнішньої реклами, який зазвичай використовується уздовж доріг.

При розробці дизайну білборда, головне враховувати кілька важливих моментів, недотримання яких, призведе до зниження ефективності цієї реклами.

Розміщення тільки ключової інформації, як можна більш короткою і зрозумілою, так як білборд розрахований на коротко тимчасове вплив на споживача, навряд чи чоловік їхав в автомобілі встигне сприйняти багато інформації), також при розробці дизайну білборда не варто зловживати великою кількістю графіки, так як це погіршує загальне сприйняття, і споживач просто не зможе зрозуміти, що від нього хочуть і що тут рекламують, ще одним з важливих моментів є використання контактної інформації, їй теж не варто зловживати, кращим рішенням буде дати телефон і сайт компанії, ніж розміщенням повної інформації (як на візитці компанії), багато хто просто можуть загубитися в достатку інформації і в результаті не запам'ятати ні чого.

Розробкою дизайну білборда в середньому займає 1-3 дня, в залежності від складності поставленого завдання.

Якісний дизайн бігбордів і сітілайтів дозволяє:

Показати рекламну кампанію великої аудиторії;

Зробити пропозицію більш помітним і унікальним;

Використовувати дизайн білборда/сітілайту для передачі необхідних емоцій та інформації.

Висновок

Мода на ювелірні прикраси швидкоплинна і радикально змінюється кожен сезон. Сьогодні існує три основних стилю в ювелірному мистецтві: авангард, класична і фольклорна тема.

Класичні ювелірні вироби характеризуються чіткими прямими або округлими формами і часто інкрустовані діамантами, смарагдами, рубінами, сапфірами і перлами. Колірна гамма і форми можуть змінюватися залежно від моди, але основні тенденції залишаються незмінними. Класичні прикраси виготовляють з найбільш дорогих металів і каменів, оскільки мода на авангард може змінюватися хоч кожен день, а класика завжди актуальна.

Авангардні вироби привертають увагу, перш за все, несподіванкою розмірів і форм, а також оригінальним поєднанням матеріалів. Вироби у фольклорному стилі - це прикраси з коралів, бірюзи, перламутру, різнокольорових емалей, оправленных в золото.

Література

ФАРБИ Э.Д. Как создать рекламу. - С.-Пб.: Питер, 2008.

ДИЗАЙН РЕКЛАМЫ: Учебное пособие. - Ростов - на - Дону: Феникс, 2009.

ЛЕНИНГРАДСКАЯ ШКОЛА ДИЗАЙНА: Методические материалы - М.: ВНИИТЭ,2010.

ХАРЬКОВСКАЯ ШКОЛА ДИЗАЙНА: Методические материалы - М.: ВНИИТЭ, 2010.

МОСКОВСКАЯ ШКОЛА ДИЗАЙНА: методические материалы - М.: ВНИИТЭ, 2010.

ХОЛМЯНСКИЙ Л.М. Макетирование и графика в художественном конструировании. - М.: МАРХИ, 1984.

ДЁМКИНА В. Н. Методические основы преподавания курса «Шрифты» для подготовки художников-конструкторов. Промышленное искусство /Межвузовский тематический сборник трудов/ Вып. 1 - М.: МАРХИ, 1980.

СМИРНОВ С. И. Шрифт и шрифтовой плакат. - М.,1977.

СТЕПАНОВ В.В. и др. Объёмно - пространственная композиция. - М.: Стройиздат, 2010,

КРАКИНОВСКАЯ В.Д. Объёмно - пространственная композиция в художественном конструировании. - М.: МВПХУ. 1979.

СИДОРЕНКО В.Ф. Проблемы формы в теории дизайна/ Автореферат канд. искусствоведения. - М.: ВНИИТЭ, 1975

РОЗЕНБЛЮМ Е.А. Художник в дизайне/ опыт работы Центральной учебно - экспериментальной студии на Сенеже. - М.: Искусство, 1974.

ЭДВАРДЕ Б. Художник внутри Вас/ курс раскрытия творческих способностей. - Минск: Попурри, 2009.

АГОСТОН Ж.Теория цвета и её применение в искусстве и дизайне.- М.,1982..ВОЛКОТРУБ И.Т. Основы комбинаторики.- Киев,1986.

РУДЕР Э. Типографика.- М., 1982.

Додатки