Аналіз фінансового стану в системі прогнозування банкрутства підприємства (на матеріалах ПАТ 'Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів')

Аналіз фінансового стану в системі прогнозування банкрутства підприємства (на матеріалах ПАТ 'Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів')

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Фінансово-економічний факультет

Кафедра фінансів та банківської справи

Контрольна робота з дисципліни

«Управління фінансовою санацією підприємства»

На тему: Аналіз фінансового стану в системі прогнозування банкрутства підприємства (на матеріалах ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів»)

Виконала студентка групи 6- мЕФ

Гущенко Л.Г.

Перевірила: Свистун Л. А.

Полтава 2015

ЗМІСТ

Вступ

Розділ Ι. Аналіз фінансового стану в системі прогнозування банкрутства підприємства

.1 Економічна сутність, прийоми і методи фінансового аналізу

.2 Сутність і методи діагностики банкрутства підприємства

Розділ ІІ. Методичні підходи оцінки кризового стану та визначення санаційної спроможності підприємства

Розділ ΙΙΙ. Шляхи виведення підприємства з кризового стану

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

В умовах економічної кризи в Україні фінансові аспекти діяльності підприємства стають особливо актуальними, тому зміцнення фінансового становища, раннє виявлення та запобігання ознак банкрутства є основними передумовами виживання і поступового переходу підприємства до впевненого розвитку в майбутньому.

Дуже багато хто боїться неспроможності, пов'язуючи з банкрутством кінець всіх своїх починань. Насправді це не так. Неможливо збанкрутувати, якщо немати ніяких коштів і нічого не робити, але якщо хтось намагається зробити хоча б один крок в економіці, він завжди повинен бути готовий до провалу, нести певний ризик.

Метою контрольної роботи є розробка заходів щодо зниження ризику банкрутства на основі проведення фінансового аналізу підприємства.

Для досягнення даної мети в роботі вирішуються наступні завдання:

Аналіз та порівняння методів діагностики банкрутства підприємства;

Проведення експрес-діагностики банкрутства і вироблення критерію управління підприємством в умовах банкрутства;

Прогнозування ймовірності банкрутства на основі оінки «кризового поля» підприємства;

Розгляд внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства при загрозі банкрутства, форм санації підприємства та його ефективності;

Визначення та вироблення управлінських рішень по антикризовій політиці підприємства ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів»;

Оцінка ступеня фінансової стабільності з урахуванням розвитку підприємства в довгостроковій перспективі.

РОЗДІЛ Ι. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ В СИСТЕМІ ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА

.1 Економічна сутність, прийоми і методи фінансового аналізу

Основу будь-якої науки становлять її предмет і метод. Слід зазначити, що питання визначення предмета фінансового аналізу як особливого напряму науки «Комплексний економічний аналіз діяльності господарюючих суб'єктів» не є однозначним як у вітчизняній, так і в зарубіжній економічній літературі. В якості предмету фінансового аналізу окремими авторами виділяються фінансові ресурси та їх потоки, що, на нашу думку, звужує сферу вивчення фінансового аналізу. Інформація про фінансові потоки становить лише частину, хоча і істотну, від загальної інформації, необхідної для прийняття фінансових рішень. Безумовно, фінансові потоки розглядаються фінансовим аналізом, але у зв'язку з оцінкою їх впливу на фінансовий стан підприємства. Потоковий підхід відкриває значні можливості для аналізу функціонування підприємств, для оперативного і стратегічного планування їх діяльності. У рамках цього підходу рух фінансових ресурсів розглядається у взаємозв'язку з потоками реальних товарів і послуг. Потокові принципи багато в чому втілюють у собі новітні досягнення науки управління. Методи управління фінансовими потоками лежать в основі такого новітнього напряму зарубіжного менеджменту як фінансовий реінжиніринг.

Е. Хелферт розглядає предмет фінансового аналізу як взаємозв'язану систему рухів фінансових ресурсів, викликаних управлінськими рішеннями. Однак рух фінансових ресурсів на підприємстві визначається не тільки управлінськими рішеннями, але й об'єктивними умовами зовнішнього середовища. З точки зору А. Д. Шеремета і Р. С. Сайфуліна основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. Уточненням, яке слід було б зробити до даного визначення, є те, що фінансовий стан якраз і визначається станом розрахунків, співвідношенням активів і пасивів, отриманими фінансовими результатами. Таким чином, ймовірно, було б достатнім визначити предмет фінансового аналізу як фінансовий стан підприємств Згідно з визначенням французького вченого Ж. Рішара предметом фінансового аналізу є вивчення результатів господарської діяльності, в першу чергу, рентабельності [35, с.8]. Таким чином, в якості переважної сфери дослідження фінансового аналізу даним автором виділяється ефективність діяльності, включаючи прибутковість продажів і рентабельність вкладення капіталу. Особливе місце у визначенні предмета фінансового аналізу займає фундаментальнапраця Л. А. Бернстайна [10]. З точки зору даного автора предмет фінансового аналізу становить поточний фінансовий стан і результати діяльності підприємства, при цьому першочерговою метою є формування оцінок і прогнозів щодо майбутніх умов діяльності підприємства. З нашої точки зору дане Л. А. Бернстайном визначення найбільш повно відображає і предмет, і цільову спрямованість фінансового аналізу. Серед робіт зарубіжних авторів, присвячених проблемам фінансового аналізу, особливу увагу слід приділити роботам О. В. Єфімової [18]. З позиції даного автора, фінансовий аналіз, будучи особливим напрямком науки «Комплексний економічний аналіз діяльності господарюючих суб'єктів», в якості свого предмета розглядає поточне і майбутнє фінансовий стан господарюючого суб'єкта, що міняється під впливом впливу зовнішнього та внутрішнього середовища та прийнятих управлінських рішень, з метою визначення його фінансової стійкості та ефективності господарювання.

Підводячи підсумок розгляду проблеми предмета фінансового аналізу, можна зробити висновок, що фінансовий аналіз, будучи і особливим напрямком науки економічного аналізу та істотним елементом фінансового менеджменту, являє собою процес накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має на меті:

Оцінити поточний і перспективний фінансовий стан бізнесу;

Оцінити можливі і доцільні темпи розвитку бізнесу з позиції їх фінансового забезпечення;

Виявити доступні джерела засобів і оцінити можливості їх мобілізації;

Спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталів;

Визначити зміни фінансового стану в структурно-часовому аспекті і виявити фактори, що викликали ці зміни.

В основі фінансового аналізу, як і фінансового менеджменту, в цілому, лежить аналіз фінансової звітності, склад, структура і принципи, якою визначені Законом України''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні''та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для України цей фрагмент фінансового аналізу має пріоритетне значення з ряду обставин, зокрема, недостатня розвиненість фінансового ринку знижує значимість аналізу ризиків, публікації фінансових звітів для завоювання довіри потенційних ділових партнерів і т.п.

Зміст і мета фінансового аналізу - оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування суб'єкта господарювання за допомогою раціональної фінансової політики. Змістовний аспект фінансового аналізу пов'язаний з ідентифікацією його основних блоків або складових частин. А. Д. Шеремет виділяє три взаємопов'язаних блоки:

Аналіз фінансових результатів;

Аналіз фінансового стану підприємства;

Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Запропонована класифікація напрямів фінансового аналізу представляється не зовсім вдалою, оскільки фінансовий стан визначається як фінансовими результатами, так і ефективністю діяльності підприємства. При цьому невід'ємним елементом оцінки ефективності є аналіз фінансових результатів. Таким чином, аналіз фінансового стану повинен включати в себе інші блоки аналізу, виділені вказаним автором.

У роботі Л.А. Бернстайна представлені наступні блоки фінансового аналізу:

Ліквідність у короткостроковому плані;

Потоки грошових коштів;

Структура капіталу та довгострокова платоспроможність;

Прибуток на інвестиції;

Використання активів;

Результати діяльності.

При всій корисності підрозділи окремих аспектів діяльності на зазначені шість блоків, всі вони взаємопов'язані між собою, що є принципово важливим для методології фінансового аналізу. Необхідність відображення зазначених взаємозв'язків повинна бути врахована на стадії складання комплексного аналітичного висновку.

Згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності фінансовий стан компанії залежить від наявних у неї ресурсів, її фінансової структури, її ліквідності та платоспроможності, а також її здатності адаптуватися до змін навколишнього середовища.

Цільова спрямованість фінансового аналізу досягається з допомогою властивою даній науці методу. Під методом у широкому сенсі наука розуміє спосіб дослідження предмета. Метод фінансового аналізу - це спосіб системного комплексного вивчення фінансового стану господарюючого суб'єкта з метою визначення його фінансової стійкості та ефективності діяльності в умовах невизначеності і ризику.

У роботах вітчизняних і зарубіжних економістів пропонуються різні класифікації методів економічного аналізу. На наш погляд, на першому рівні класифікації слід виділити:

Неформалізовані методи, які засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на строгих аналітичних залежностях. До них можна віднести такі методи, як метод експертних оцінок, сценаріїв, психологічні, порівняння, побудови систем показників, побудова систем аналітичних таблиць і т.д. Цим методам властивий суб'єктивізм, велике значення має інтуїція, досвід і знання аналітика;

Формалізовані методи, в основі яких лежать строгі формалізовані аналітичні залежності. Відомі десятки цих методів, які складають другий рівень класифікації.

Класичні методи фінансово-економічного аналізу:

Ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, виділення ізольованого впливу факторів, процентних чисел, простих і складних відсотків, дисконтування, класичні методи математичного аналізу: диференціювання, інтегрування, варіаційне числення та ін..

Традиційні методи економічної статистики:

Середніх, абсолютних і відносних величин, групування за певними ознаками, елементарні методи обробки рядів динаміки, індексний, графічний.

Методи математичної статистики, які вивчають зв'язку, одномірні й багатомірні статистичні сукупності:

Кореляційний аналіз, регресійний, дисперсійний, факторний аналіз, метод головних компонент, коваріаційний, кластерний аналіз та ін

Економетричні методи:

Методи економічної кібернетики і оптимального програмування:

Методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне, квадратичне і нелінійне програмування, блокове і динамічне програмування, оптимізація.

Методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень:

Методи теорії графів, метод дерев, теорія ігор, теорія масового обслуговування, теорія розкладів, управління запасами, методи мережевого планування і управління.

Останнім часом з'являється все більше робіт, присвячених проблемі розвитку і використання кількісних методів фінансового аналізу. Вони містять вказівку на обмеженість кількісних методів фінансового аналізу в силу великої невизначеності перспектив розвитку та значних припущень як у використовуваній інформаційній базі, так і в самих застосовуваних моделях, які по суті є спрощеннями реальних фінансових відносин. У зв'язку з цим виникає необхідність доповнення кількісних методів якісними оцінками і судженнями.

.2 Сутність і методи діагностики банкрутства підприємства

Банкрутство - це один з ключових елементів ринкової економіки і інститут розвиненої системи громадянського та торговельного права, це механізм, який дає можливість уникнути катастрофи і з користю розпорядитися коштами, відповідно до твердження Мескона М.Х.

Якщо розоряється підприємство, це завжди трагедія і для його керівництва, і для тих, хто вклав у нього кошти, і для тих, хто на ньому працює. Процедура неспроможності пом'якшує несприятливі наслідки провалу для всіх, зводячи їх до мінімуму.

Не можна не погодитися з Ковальовим А.П., що "діагностика банкрутства - це такий вид фінансового аналізу, який націлений на раннє виявлення збоїв і недоглядів у діяльності підприємств, потенційно небезпечних з теорії ймовірності настання банкрутства". Підприємство, на якому поставлено аналітичнаробота, здатне раніше розпізнати криза, що насувається і оперативно відреагувати.

Під "банкрутством" розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі, нездатність юридичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити вимоги своїх кредиторів у встановлений для цього термін. Зовнішній ознака банкрутства підприємства - призупинення його поточних платежів. Підприємство може бути визнано банкрутом або добровільно, або за рішенням арбітражного суду. Добровільна ліквідація підприємства під контролем суду провадиться на підставі офіційного оголошення про його неспроможність і заяви самого боржника, поданого до арбітражного суду, а примусова - на підставі рішення арбітражного суду за заявою кредиторів.

Ряд підприємств України було досліджено методом дисперсійного аналізу і поділені на групи по факторному ознакою - дебіторська заборгованість - кредиторська заборгованість. Підраховано кореляційне відношення (відношення між груповий дисперсії до загальної = 0.313), яке свідчить, що варіація простроченої кредиторської заборгованості на 31.3% обумовлена дебіторською заборгованістю. Можливо, залежно між дебіторською заборгованістю та кредиторської не існує взагалі, а отриманий результат - випадковість. Коло взаімонеплатежі - не основна причина кризи, а наслідок ситуації в економіці в цілому. Виникає необхідність у терміновому доповненні існуючих і ще розробляються антикризових заходів з фінансово-економічної стабілізації, реструктуризації підприємств і реалізації інноваційної політики.

Надані трудовим колективам права "розділити і продати" привело в Україну до утворення безлічі самостійних акціонерних товариств, при цьому була знищена інституційна структура оборонної промисловості і сформовані явно неконкурентоспроможні виробництва. Більшість промислових компаній виявилися нежиттєздатними через розпорошеність їх виробничо-економічних структур, застосування старих форм і методів організації виробництва і управління.

В умовах ринку будь-яке підприємство може виявитися банкрутом або жертвою "чужого" банкрутства. Вміла економічна стратегія, раціональна політика у сфері фінансових інвестицій, цін і маркетингу дозволяють підприємству уникнути банкрутства і зберігати протягом багатьох років ділову активність, прибутковість і високу репутацію надійного партнера і виробника якісної продукції.

Безліч чинників є причинами банкрутства. У країнах з розвиненою ринковою системою економіки банкрутство підприємств на 1 / 3 зумовлено зовнішніми факторами і на 2 / 3 - внутрішніми. Найбільш важливі зовнішні фактори:

Інфляція, що тягне за собою значний і нерівномірний ріст цін на вихідні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, продукцію і послуги інших підприємств;

Зміна банківських процентних ставок та умов кредитування, податкових ставок і митних зборів;

Зміни у відносинах власності і оренди, законодавства з праці та введення нового розміру мінімальної оплати праці.

Негативно і вплив внутрішніх факторів. На Заході 90% малих фірм розоряються через недосвідченість менеджерів, некомпетентність керівництва, їх невміння орієнтуватися в ринковій економіці, зловживанням службовим становищем і консерватизм мислення.

Підприємство завжди повинно стежити за станом ліквідності і при складанні прогнозів контролювати, щоб рівень ліквідності не опускався нижче критичного. "У світовій практиці відомі два основних підходи прогнозування банкрутства:

Модель Альтмана - індексу кредитоспроможності,

Система критерію можливість банкрутства ".

У вітчизняній практиці знайшов застосування метод системи критерію можливості банкрутства, а також розроблено Агентством з питань запобігання банкрутству "Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського становища підприємства і організацій". Якщо підприємство визнане неплатоспроможним (близьке до банкрута), то проводять антикризову політику. Пошук шляхів оздоровлення неспроможних підприємств (банкрутів) займає одне з провідних місць у сучасній господарській практиці.

До цих пір багато директорів і менеджери нашої держави не вірять або не хочуть вірити, що банкрутство стало реальністю, тому що десятки років у нашій країні заперечувалася сама можливість банкрутства державних підприємств. Банкрутство є однією з підстав для припинення діяльності підприємства.

Питання про визнання підприємств банкрутами розглядаються арбітражними судами у відповідності з Арбітражним процесуальним кодексом України, Законами України "Про відновлення платоспроможності підприємства", "Про банки і банківську діяльність", а також роз'ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України" Про відновлення платоспроможності підприємства ".

Як правило, "в нормально функціонуючій економіці більшість банкрутств виникає через помилки в поточному управлінні підприємством, і тоді всявідповідальність повинна лягати на його керівника" на думку Грузінова В.П.

Характерними ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію і, як наслідок, зниження обсягів виробництва, зростання заборгованості постачальникам, держбюджету та банкам; затримки з виплатою заробітної плати своїм працівникам. Звідси і спільні шляхи вирішення фінансових проблем - від скорочення внутрішніх витрат до державного регулювання управління підприємством і його фінансової підтримки (санації).

Банкрутство підприємства є наслідком одночасного впливу на нього всіх перерахованих вище факторів. Для України недолік ліквідності більшої частини виробничих підприємств пояснюється структурно-технічними диспропорціями, а також діями сучасних державних органів управління. Для реалізації державної політики щодо запобігання неспроможності (банкрутства) підприємств і негативних соціальних наслідків, пов'язаних з реорганізацією та ліквідацією неплатоспроможних підприємств у разі визнання їх безпідставними, велике значення має пошук практичних шляхів до їх фінансового оздоровлення.

Падіння рівня життя населення нашої країни внаслідок кризи в українській економіці, в першу чергу, стосується працівників підприємств, що балансують намежі банкрутства. На період реалізації намічених шляхів фінансового оздоровлення неспроможних підприємств їх працівники мають потребу в серйозній соціального захисту. Тому слід визначити цілі та способи фінансування вирішення цих проблем, а також розробити механізми захисту фінансових інтересів акціонерів. Комплекс цих питань має стати програмою соціального захисту для акціонерів неспроможного підприємства і для його трудового колективу. Масові звільнення працівників з причини банкрутства підприємств в умовах триваючого спаду виробництва можуть викликати непередбачувані соціально-економічні наслідки. Важливо і те, що серед підприємств, чиї справи про банкрутство розглядаються судами, значна частина таких, які тимчасово потрапили в кризовий стан. Вартість їхніх активів не перевищує дебіторської заборгованості. За умови проведення санації ці підприємства могли б розрахуватися з боргами і успішно функціонувати надалі. Однак внаслідок недосконалого законодавства, відсутності достатнього теоретико - методологічного забезпечення процесу санації, неотримання підприємствами державної фінансової підтримки та дефіциту кваліфікованого фінансового менеджменту велика кількість потенційно життєздатних підприємств стають потенційними банкрутами. Незважаючи на те, що банкрутство підприємства є юридичним фактом, в основі його лежать фінансові причини:

. Серйозне порушення фінансової стійкості підприємства, що перешкоджає нормальному здійсненню його господарської діяльності, тобто фінансові зобов'язання перевищують активи підприємства, який відбивається показником "чиста негативна вартість" (або чиста вартість дефіциту)

Чос = ЗК - А,

де Чос - сума чистого негативної вартості підприємства;

ЗК - сума ЗК, що використовується підприємством;

А - сума активів підприємства.

. Істотна незбалансованість у рамках щодо тривалого періоду обсягів його грошових потоків. Реалізація цього катастрофічного ризику характеризується тривалим перевищенням обсягу негативного грошового потоку над позитивним та відсутністю перспектив перелому цієї негативної тенденції.

. Тривала неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю його активів, тобто значне перевищення невідкладних фінансових зобов'язань підприємства над сумою залишків його ДС та активів у високоліквідної формі, яка носить хронічний характер.

"Механізм банкрутства підприємства розглядається як дієва форма перерозподілу суспільного капіталу з метою більш ефективного його використання".

Як стверджує Грузинів В.П. можна виділити наступні види банкрутства:

. Реальне банкрутство. Характеризує повну нездатність підприємства відновити в майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у силу реальних втрат використовуваного капіталу.

. Технічне банкрутство. Характеризує стан неплатоспроможності підприємства, викликаного істотною простроченням його дебіторської заборгованості. При цьому дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість, а сума його активів значно перевищує обсяг фінансових зобов'язань.

. Умисне банкрутство. Характеризує навмисне створення (або збільшення) керівником або власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічного збитку підприємству в особистих інтересах; свідомо некомпетентне фінансове управління.

. Фіктивне банкрутство. Характеризує завідомо неправдиве оголошення підприємства про свою неспроможність з метою введення в оману кредиторів для отримання від них відстрочки виконання своїх кредитних зобов'язань чи знижки з суми кредитної заборгованості.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ОЦІНКИ КРИЗОВОГО СТАНУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ САНАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Діагностика (прогнозування) банкрутства являє собою систему цільового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банкрутства у наступному періоді. Залежно від цілей і методів здійснення діагностика банкрутства поділяється на дві основні підсистеми: систему експрес-діагностики та систему фундаментальної діагностики банкрутства й оцінки санаційної спроможності. Основним завданням експрес-діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і попередня оцінка його кризового стану.

У контрольній роботі здійснимо експрес-діагностику банкрутства за двома напрямами:

) оцінка ймовірності банкрутства за моделями дискримінантного аналізу;

) оцінка індикаторів «кризового поля».

Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будується функція та обчислюється інтервальний показник, на підставі якого з достатньою ймовірністю можна передбачити банкрутство підприємства. Він базується на емпіричному дослідженні фінансових показників численних підприємств, певна частка з яких збанкрутували, а решта - успішно діють далі. Добирається сукупність показників-коефіцієнтів, для кожного з яких визначається питома вага. Вагомість може коригуватися в залежності від галузі, інфляції, інших факторів. У рамках дискримінантного аналізу проводиться прогнозування можливості банкрутства підприємства за наступними дискримінантними моделями.

. Модель прогнозування банкрутства Е. Альтмана являє собою функцію від пяти показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за період:

A=1,2*К1+1,4*К2+3,3*К3+0,6*К4+1*К5 (2.1)

де К1=ВОК/А=власний оборотний капітал/вартість активів,

К2=ЧП/А=чистий прибуток/вартість активів,

К3=Пзддо/А=прибуток від звичайної діяльності до оподаткування/вартість активів,

К4=АК/ПЗ=ринкова вартість акціонерного капіталу/поточні зобовязання,

К5=ЧД/А=чистий дохід/вартість активів.

За даною моделлю, якщо ZA<1,81−ймовірність банкрутства дуже висока, якщо розрахований показник у межах 1,81≤ ZA≤2,7, то ймовірність банкрутства висока, якщо 2,7≤ ZA≤2,99−можливість банкрутства низька, а при ZA≥3−дуже низька. Точність прогнозування за цим методом наступна: підприємство стане банкрутом через рік з імовірністю 95 %, через два роки− з імовірністю 72 %, через три роки− 48%.

К3=79838/121909=0,65 грн/грн

К3=41637/121909=0,34 грн/грн

К3=42346/121909=0,35 грн/грн

К4=17405/23374=0,75 грн/грн

К5=189200/121909=1,55 грн/грн

Z2012=1,2*0,65+1,4*0,34+3,3*0,35+0,6*0,75+1*1,55= 4,41

Отже, вірогідність банкрутства дуже низька, так як ZA≥3.

. Модель діагностики банкрутства Таффлера, яка була розроблена 1997 року, має такий вигляд:

Т=0,53Т1+0,13Т2+0,18Т3+0,16Т4 (2.2)

Де Т1=ВП/ПЗ=валовий прибуток/поточні зобовязання

Т2=ПА/ПК=поточні активи/позиковий капітал

Т3=ПЗ/А=поточні зобовязання/вартість активів

Т4=ЧД/А=чистий дохід/вартість активів

Дана модель ефективна тим, що є однією з нових, і сукупний вплив факторів у загальній сумі дає 1, тобто модель повністю описує діяльність підприємства, виходячи зі ступеня того чи іншого показника. Якщо, ZТ<0,2, то підприємство є потенційним банкрутом. Якщо ZТ>0,3, то у фірми непогані довгострокові перспективи. У межаж від 0,2 до 0,3− зона невизначеності.

Т1=80613/23374=3,45 грн/грн

Т3=23374/121909=0,2 грн/грн

Т4=189200/121909=1,6 грн/грнТ2012=0,53*3,45+0,13*0+0,18*0,2+0,16*1,6=2,12.

Так як ZТ>0,3, то у ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» непогані довгострокові перспективи.

. Модель Романа Ліса для оцінки фінансового стану була отримана у 1972 році для підприємств Великобританії:

Л=0,063L1+0,092L2+0,057L3+0,001L4 (2.3)

Де L1=ВОК/А=власний оборотний капітал/вартість активів2=ВП/А=валовий прибуток/вартість активів3=НП/А=нерозподілений прибуток/вартість активів4=ВК/ПК=власний капітал/позиковий капітал

Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0,037. Тобто, якщо ZЛ<0,037, то це характеризується як кризовий стан підприємства.1=98374-18536/121909=0,65 грн/грн2=80613/121909=0,66 грн/грн3=65217/121909=0,53 грн/грн4=98374/23535=4,18 грн/грнЛ2012 =0,063*0,65+0,092*0,66+0,057*0,53+0,001*4,18=0,14.

З розрахунків бачимо, що підприємство у дуже доброму стані і немає загрози банкрутства.

. Модель Спрингейта має наступний вигляд:

C=1,03А+3,07В+0,66С+0,4D (2.4)

Де А=ВОК/А=власний оборотний капітал/вартість активів

В=Пзддо/А=прибуток від звичайної діяльності до оподаткування/вартість активів

С= Пзддо/ПЗ=прибуток від звичайної діяльності до оподаткування/поточні зобовязання=ЧД/А=чистий дохід/вартість активів

Точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92 %, однак згодом цей показник зменшується. Якщо ZC<0,862, то підприємство вважається потенційним банкрутом.

А=79838/121909=0,65 грн/грн

В=42346/121909=0,35 грн/грн

С=42346/23535=1,8 грн/грн=189200/121909=1,55 грн/грнC2012=1,03*0,65+3,07*0,35+0,66*1,8+0,4*1,55=1,67+ 1,07+1,19+ 0,62=4,55.

З розрахунків бачимо, що підприємство у дуже доброму стані і немає загрози банкрутства.

. Згідно з кількома методиками прогнозування банкрутства побудовано універсальну дискримінантну функцію:

фінансовий стан прогнозування банкрутство

ZY=1,5X1+0,08X2+10X3+5X4+0,3X5+0,1X6 (2.5)

Де X1=ГП/ПК=грошовий потік/позиковий капітал2=А/ПК=вартість активів/позиковий капітал3=ЧП/А=чистий прибуток/вартість активів4=ВП/ЧД=валовий прибуток/чистий дохід5=ТМЗ/ЧД=виробничі запаси/чистий дохід6=ЧД/А=чистий дохід/вартість активів

У даній моделі, якщо ZY>2, то підприємство фінансово стійке, йому не загрожує банкрутство, якщо 1<ZY<2− фінансова рівновага підприємства порушена, але за умови антикризового управління банкрутство не загрожує, за умови 0< ZY <1 підприємству загрожує банкрутство, якщо не здійснити санаційних заходів, і в разі ZY<0− підприємство є напівбанкрутом.1=44081/23535=1,87 грн/грн2=121909/23535=5,18 грн/грн3=41637/121909=0,34 грн/грн4=80613/189200=0,43 грн/грн5=18467/189200=0,09 грн/грн6=189200/121909=1,55 грн/грнY2012=1,5*1,87+0,08*5,18+10*0,34+5*0,43+0,3*0,09+0,1*1,55=2,8+0,41+3,4+2,15+0,027+0,155=8,94.

З розрахунків бачимо, що фінансова рівновага підприємства порушена, але за умови антикризового управління банкрутство не загрожує.

. Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства (рейтингове число) Р.С.Сайфуліна і Г.Г.Кадикова. Російські вчені запропонували використати для експрес-оцінки фінансового стану підприємства таке рейтингове число:

К=2КЗ+0,1КПЛ+0,08КІ+0,45КМ+КРВК (2.6)

Де КЗ=ВОК/А=власний оборотний капітал/вартість активів

КПЛ=ПА/ПЗ=поточні активи/поточні зобовязання

КІ=ЧД/(ВК+ДП)=чистий дохід/(власний капітал+довгострокові зобовязання)

КМ=ВП/ЧД=валовий прибуток/чистий дохід

КРВК =ЧП/ВК=чистий прибуток/власний капітал

Кз - коефіцієнт забезпеченості власними коштами; нормативне значення для стабільно діючого підприємства становить більше 0,1;

Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності; нормативне значення для стабільно діючого підприємства становить більше 2;

Кі - інтенсивність обігу капіталу, що авансується; нормативне значення для стабільно діючого підприємства становить більше 2,5;

Км - коефіцієнт менеджменту; нормативне значення для стабільно діючого підприємства повинно бути більше облікової ставки НБУ на дату визначення показника;

Крвк - рентабельність власного капіталу; нормативне значення для стабільно діючого підприємства повинно бути більше 0,2.

Якщо рейтингове число К для підприємства має значення більше 1, то підприємство знаходиться у задовільному стані. Якщо значення К менше за 1, то це характеризується як кризовий стан.

КЗ=79838/121909=0,65 грн/грн

КПЛ=103373/23535=4,39 грн/грн

КІ=189200/(98374+0)=1,92 грн/грн

КМ=80613/189200=0,43 грн/грн

КРВК=41637/98374=0,42 грн/грн

К2012=2*0,65+0,1*4,39+0,08*1,92+0,45*0,43+0,42=2,52

Підприємсво знаходиться в задовільному стані.

. R-модель прогнозу ризику банкрутства. Вченими Іркутської державної економічної академії Г. Давидовою та А. Бєліковим була запропонована чотирьохфакторна модель прогнозу ризику банкрутства (R-модель), яка має наступний вигляд:

R=8,38R1+R2+0,054R3+0,63R4 (2.7)

1=ЧОК/А=чистий оборотний капітал/вартість активів2=ЧП/ВК=чистий прибуток/власний капітал3=ЧД/А=чистий дохід/вартість активів4=ЧП/СОВ=чистий прибуток/сумарні операційні витрати1=79838/121909=0,65 грн/грн2=41637/98374=0,42 грн/грн3=189200/121909=1,55 грн/грн4=41637/138841=0,3 грн/грн2012=8,38*0,35+0,054*1,71=6,014

Імовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається таким чином:

Загальна оцінка імовірності банкрутства підприємства

Значення R(коефіцієнту імовірності банкрутства)Імовірність банкрутства, %Менше 0Максимальна (90-100)0-0,18Висока (60-90)0,18-0,32Середня (35-60)0,32-0,42Низька (15-35)Більше 0,42Мінімальна (до 10-15)

Отже, імовірність банкрутства мінімальна, так як R>0,42.

. Модель А.Матвійчука була розроблена для українських підприємств:

M=0,033M1+0,268M2+0,045M3-0,018M4-0,004M5-0,015M6+0,702M7 (2.8)

1=ОА/НА=оборотні активи/необоротні активи2=ЧД/ПЗ=чистий дохід/поточні зобовязання3=ЧД/ВК=чистий дохід/власний капітал4=А/ЧД=вартість активів/чистий дохід5=ЧОК/ПА=чистий оборотній капітал/поточні активи6=ПК/А=позиковий капітал/вартість активів7=ВК/ПК=власний капітал/позиковий капітал

Якщо величина показника Матвійчука більше 1,104, це свідчить, що у підприємства задовільний фінансовий стан та низька ймовірність банкрутства, а якщо менше 1,104, то виникає загроза фінансової кризи.1=103357/18536=5,58 грн/грн2=189200/23535=8,04 грн/грн3=189200/98374=1,92 грн/грн4=121909/189200=0,64 грн/грн5=79838/103373=0,77 грн/грн6=23535/121909=0,19 грн/грн7=98374/23535=4,18 грн/грнM2012=0,033*5,58+0,268*8,04+0,045*1,92-0,018*0,64-0,004*0,77-0,015*0,19+ +0,702*4,18=0,04+2,37+0,1-0,01-0,002-0,003+2,36=5,34

Так як величина показника більше 1,104, то у підприємства задовільний фінансовий стан та низька ймовірність банкрутства.

Розрахувавши вірогідність банкрутства за всіма моделями, можемо зробити висновки, що ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» має гарний фінансовий стан та мінімальну вірогідність банкрутства.

. У рамках оцінки індикаторів «кризового поля» аналізуються 28 основних показників, які найбільш яскраво характеризують фінансовий стан підприємства. Результати розрахунків представимо у табличній формі (табл.2.1).

З таблиці 2.1 бачимо, що показники оцінки «кризового поля» ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» майже всі знаходяться в нормі. Поточна платоспроможність має негативне значення, і це свідчить про те, що у 2012 році не вистачало грошових коштів для покриття поточних зобовязань. Темп росту виробництва та темп росту капіталу >100%, так як у базовому році порівняно зі звітним чистий дохід та вартість активів

Таблиця 2.1

Показники оцінки «кризового поля» ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» за 2012 рік

№ з/пНайменування показникаФормула розрахункуЗначе-нняОдиниця виміруНорматив1234561Оцінка майнового і фінансового стану1.1Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активівКС=НА/ОА0,18грн./грн<1, зменшення1.2Коефіцієнт зносу основних фондівКЗН=Зн/ОЗ0,72грн./грн<1, зменшення1.3Коефіцієнт забезпеченості активів власним оборотним капіталомКз=ВОК/А0,65грн./грн>0,11.4Коефіцієнт покриття (загальна ліквідність)Кп=ПА/ПЗ4,39грн./грн2-3, не <11.5Коефіцієнт швидкої ліквідностіКшл=ВЛА/ПЗ2,99грн./грн1, зростання1.6Коефіцієнт абсолютної ліквідностіКал=(ГК+ПФІ)/ПЗ0,84грн./грн0,2-0,251.7Коефіцієнт маневреності оборотних засобівКм=ЧОК/ВК0,81грн./грн0,3-0,41.8Коефіцієнт незалежності (автономії)Кн=ВК/А0,81грн./грн0,55-0,61.9Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштівКдпк=ДП/(ДП+ВК)0грн./грн<0,51.10Коефіцієнт фінансової залежностіКфз=ПК/ВК1,24грн./грн<11.11Коефіцієнт структури довгострокових вкладеньКдв=ДП/НА0грн./грн1.12Тривалість інкасації дебіторської заборгованостіТодз=(365*ДЗ)/ ЧД60діб40-50, зменшення1.13Тривалість погашення кредиторської заборгованостіТокз=(365*КЗ)/ЧД28діб30-40, зменшення1.14Тривалість обороту товаро-матеріальних запасівТомз=(365* ТМЗ)/ЧД55дібзменшення1.15Тривалість операційного циклуТоц=Тодз+ Томз115дібзменшення1.16Тривалість фінансового циклуТфц=Тоц- Токз87дібзменшення2Оцінка ефективності використання економічного потенціалу2.1ФондовіддачаФв=ЧД/ОЗ11,42грн./грн>1, зростання2.2Оборотність активів (капіталу)Коа=ЧД/А2,4грн./грн>1, зростання2.3Оборотність власного капіталуКовк=ЧД/ВК1,9грн./грн>1, зростання2.4Рівень витрат виробництваРв=Соб/ЧД0,57грн./грн<1, зменшення2.5Рентабельність активівРа=ЧП/А0,34грн./грнзростання2.6Рентабельність авансового капіталуРак=ЧП/(ВК+ ДП)0,42грн./грнзростання2.7Рентабельність основної діяльностіРод=ЧП/ЧД0,22грн./грнзростання2.8Чистий грошовий потікЧГП=ЧП+Ам44081тис.грнпозитивний2.9Поточна платоспроможністьПп=ДФІ+ГК-ПЗ-3496тис.грнпозитивний2.10Коефіцієнт БівераКб=(ЧП-Ам)/ПК1,66грн./грн>0,22.11Темп росту виробництваТРВ=(ЧДзв/ ЧДб)*100139,57%>100, зростання2.12Темп росту капіталуТРК=(Азв/Аб) *100170,89%>100, зростання

були меншими. Підприємство має проблеми з дебіторською заборгованість, про що говорить тривалість інкасації дебіторської заборгованості. Отже, можемо зробити висновки, що підприємство знаходиться в легкій фінансовій кризі і має низьку вірогідність банкрутства.

РОЗДІЛ ΙΙΙ. ШЛЯХИ ВИВЕДЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА З КРИЗОВОГО СТАНУ

ПАТ «Хорольський МКК ДП» має низьку вірогідність фінансової кризи, але я рекомендую даному підприємству, щоб у майбутньому не зазнати фінансової кризи, звернути увагу і вжити заходів щодо управління дебіторською заборгованістю.

На підприємстві ПАТ «Хорольський МКК ДП» велику частку у структурі активів підприємства займає дебіторська заборгованість, що призводить до зменшення власного оборотного капіталу у сфері виробництва, внаслідок чого підприємству необхідно залучати додаткові джерела фінансування оборотного капіталу, наприклад, використовувати кредиторську заборгованість іншим підприємствам, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства та спричинює замкнутий кругообіг коштів.

Сутність управління дебіторською заборгованістю підприємства полягає у застосуванні комплексної системи принципів і методів підготовки й реалізації управлінських рішень, що приймаються на стадії формування та інкасації дебіторської заборгованості та направлені на забезпечення: зростання обсягів товарообороту, що зумовлено застосуванням більш сприятливих умов для покупців і як наслідок зростання конкурентоспроможності підприємства, а також ефективне управління дебіторською заборгованістю, що направлене, в першу чергу, на оптимізацію її обсягів та структури тощо.

Аналіз управління дебіторської заборгованістю на ПАТ «Хорольський МКК ДП» дозволив зробити певні висновки:

) спостерігається щорічне зростання дебіторську заборгованість, питому вагу дебіторську заборгованість в оборотних активах в 2012 року становив 43968 тис. грн. є прострочена заборгованість;

) неефективна робота з визначенню платоспроможності клієнтів − і не контролюється стан розрахунків із покупцями за простроченими заборгованостях;

) неефективно розробляються та не застосовуються прийоми прискорення запитання боргів.

Доступними і стандартними інструментами зменшення дебіторської заборгованості є: використання факторингу; надання товарного кредиту; надання відстрочки платежу; пропозиції знижки продукції; пропозиції знижки за оплату раніше стандартного терміну. Усі їх використовують для стимулювання додаткових обсягів продажу.

Оцінка реальним станом дебіторську заборгованість, тобто, оцінка ймовірності безнадійних боргів − одне з найважливіших питань управління активами. Ця оцінка ведеться окремо за групами дебіторську заборгованість з різними термінами виникнення. Фінансовий менеджер повинен використовувати накопичену для підприємства статистику, і навіть вдатися до послуг експертів-консультантів.

З метою максимізації припливу коштів підприємству варто використовувати різноманітні моделі договорів із гнучкими умовами форми оплати й ціноутворення. Можуть бути різні варіанти: від передоплати чи часткової передоплати, надійної банківської гарантії.

Пропозиція знижок виправдано у трьох основних ситуаціях:

. Якщо зниження ціни призводить до розширеня продажів, а структура витрат така, що реалізація цієї продукції віддзеркалюється в збільшенні загального прибутку, товар високоеластичний і має можливість досить високу частку постійних витрат;

. Система знижок за прискорення оплати ефективніша, ніж система штрафних санкцій за прострочену оплату.

. Якщо цю систему знижок призводить до прискорення припливу коштів у умовах дефіциту для підприємства, можливо короткострокове критичне зниження цін до негативного фінансового результату від проведення конкретних угод.

В усіх випадках можна казати про спонтанному фінансуванні, яке за інфляції веде до зменшення поточної вартості реалізованої продукції, тож слід точно оцінити можливість надання знижки по дострокової оплаті.

З використанням відстрочки платежу підприємство отримує позитивний ефект, виражений щодо підвищення обсягів продажу і збільшенні маси прибутку. Негативний ефект повязаний із тим, що субєкт починає нести певні витрати, зокрема, витрати від не використання коштів, повязаних у дебіторській заборгованості, витрати з проведення інкассаціонной політики, збільшення можливості виникнення безнадійних боргів через підвищення відстрочки платежу.

Для управління дебіторської заборгованістю необхідно вжити наступні заходи:

. Визначення умов надання кредиту під час продажу товарів, термін і системи знижок. Необхідно у кредитному договорі вказати розмір штрафів та пені у разі порушення термінів сплати кредит. Наприклад: при затримки оплати до 15 днів встановити пеню у вигляді 5%, а затримки оплати до 20 днів − 10%.

. Визначення гарантій надання кредиту. Найпростіший прижився товарів - це рахунок, як у відповідність до увязненим контрактом покупцю виставляється рахунок.

Складніший, а більш надійний спосіб, − отримання письмового зобовязання клієнта заплатити гроші, тобто, отримання векселя. Векселі поділяють на звичні, коли покупець в письмовій формі визнає свої заборгованості і зобовязується заплатити певну суму до визначеного терміна, і перекладні, чи комерційні. Комерційні векселі широко використовуються у міжнародній торгівлі. У цьому продавець виписує покупцю (або його агенту) певну суму до оплати до визначеного терміна. Якщо виробляється негайна оплата за поданням, то виписується предъявительский перекладний вексель, в інших випадках - перекладний вексель терміном, який предявляється або покупцем, або його банком. Покупцям, які своєчасно не розраховуються за набутий у кредит товар чи послуг необхідно надалі відмовляти у наданні кредиту.

. Визначення надійності покупця чи ймовірності оплати отриманих товарів. У цьому випадку може допомогти поширені опубліковані рейтинги, аналіз опублікованій фінансової звітності потенційного покупця, конструювання індексів ризику, аналіз балансу. Треба мати широкий спектр потенційних покупців, щоб можна було виключати некредитоспособних клієнтів.

. Визначення суми кредиту, наданого кожній конкретному покупцю. У разі, зазвичай, робляться розрахунки, засновані на ймовірності оплати покупцем товару, можливості повторення замовлень, розміру вигод і збитків, отриманих від оплати (несплати) товару.

. Визначення політики збору дебіторську заборгованість. Фірма за певну платню передає декларація про отримання грошей по дебіторську заборгованість спеціалізованої фірмі. Остання може забезпечити збір, страхування і додаткове фінансування дебіторської заборгованості або допомогти з її стягнення і страхування сумнівних боргів. Існує можливість отримання кредитної страховки за необхідності захисту від безнадійних боргів. Ці операції відомі як факторинг.

Розвиток ринкових відносин також інфраструктури ринку використовувати на практиці низку інших форм управління дебіторської заборгованісті - її рефінансування, тобто, прискореня переведення у іншій формі оборотних активів підприємства: кошти й високоліквідні короткострокові цінні папери.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованісті, які у даний час, є:

−факторинг;

−облік векселів, виданих покупцями продукції;

−форфейтинг.

Управління дебіторської заборгованістю має будуватися з урахуванням обраної політики роботи з платежами. Ця політика має передбачати такі напрями:

. Моніторинг продажів. На його здійснення необхідно:

− реєстр платників для відстежування сум продажів, термінів платежу тощо.;

− класифікація в реєстрі продажам за групам «постійний - новий»;

− відстеження простроченої заборгованості, розміру безнадійних боргів;

− розрахунок потенційної заборгованості.

.Опрацювання політики щодо управління заборгованістю, саме:

− роботу з клиентами-боржниками (зустрічі, переговори, і т.д.);

− розрахунок витрат користування короткостроковими кредитами;

− увязка термінів погашення дебіторську заборгованість з термінами погашення кредиторську заборгованість (аналіз стану та оптимізація);

− оцінка витрат за залучення спеціальних «інструментів» впливу, факторингу.

. Вироблення інкассаціонної політики для підприємства, що включає у собі:

− термін і кількість письмових повідомлень за обовязком;

− проведення особистих зустріч із клиентами-боржниками;

− розробку умов виплати боргу і санкцій за прострочення платежу;

− звернення до уповноважених органів з бажанням стягнення боргу з неплатника;

− дії з продажу боргу.

У результаті управління дебіторської заборгованістю ПАТ «Хорольський МКК ДП» необхідно проводити ранжування дебіторів за групами ризику, що з виникненням неспроможніших і безнадійних боргів. У цьому у складі партнерів підприємства виключаються дебітори із високим рівнем ризику. І тому необхідно зібрати інформацію про клиентах-дебиторах і старанно проаналізувати її, приймаючи рішення про надання чи відмову кредиту (вивчається фінансове становище клієнтів − і їхню соціальну значимість).

Незначних клієнтів умовно можна розбити на пять категорій залежно від рівня ризику, якому підприємство піддається внаслідок повної чи часткової несплати дебіторську заборгованісті.

За першим категорієм кредит можна надавати автоматично. За другим - кредит надається до певного обсягу, що визначається підприємством. По третьому - ліміт з кредиту може бути суворішим. По четвертому - кредит надається у виняткових випадках. По пятій категорії кредит не надається взагалі. Значного клієнта слід розглядати, як сукупність невеликих клієнтів, випадкові втрати від якого повною мірою регулюються один з одним. Якщо підприємство продають у кредит великим клієнтам, то проблема у тому, щоб отримується максимальний ризик, що виникає у цій ситуації, та можливі наслідки і збиток буде такої величини, що може призвести підприємство до банкрутства. У таких випадках слід відмовити клієнту у кредиті, навіть якщо ймовірність не повернення коштів низька.

У окремих випадках є доцільним інвентаризація боргів щомісяця, але з прийняттям заходів на несумлінних дебіторів. Усе це сприятиме припливу коштів та зниження безнадійних боргів.

ВИСНОВКИ

В процесі встановлення ринкових відносин в Україні зростає частка підприємств, які банкрутують. Так, згідно даних Державної служби статистики з 100 підприємств, які зареєструвалися, «виживають» близько 15, інші в період пяти років ліквідуються. Однак, будь-яке підприємство може перебувати у стані банкрутства, оскільки воно функціонує не відокремлено від інших субєктів господарювання, споживачів, контрагентів.

Із вищезазначеного випливає, що необхідність застосування моделей ймовірності настання банкрутства полягає в тому, що в сучасних умовах економічного розвитку зросла необхідність пошуку найбільш точної моделі прогнозування банкрутства, оскільки всі підприємства перебувають під впливом негативних внутрішніх та зовнішніх факторів. Тому прогнозування банкрутства підприємства стає першочерговою необхідністю.

В даній роботі було здійснене дослідження і порівняння методологічних підходів до прогнозування банкрутства підприємства ПАТ «Хорольський МКК ДП», що розповсюджені в закордонній та вітчизняній практиці. У результаті чого, можна зробити висновок, що майже усі закордонні моделі (Таффлера, Гольдера, Ліса, R-модель, універсальна дискримінантна функція) є недієздатними на українських підприємствах, в тому числі і на аналізованому ПАТ «Хорольський МКК ДП», через відсутність необхідних даних для підрахунку деяких показників, тому розрахунки можна вважати неточними. Стосовно тих моделей, які в принципі можна застосовувати для підприємств України є оцінка «кризового поля» та вітчизняні підходи до оцінки ймовірності банкрутства, а саме модель А. Матвійчука, оскільки вона є найдосконалішою з усіх вищерозглянутих моделей і методик.

Таким чином, отримані результати в результаті здійсненого аналізу показали, що фінансовий стан ПАТ «Хорольський МКК ДП» з кожним роком погіршується і має велику ймовірність до банкрутства, тому керівництво повинно негайно прийняти рішення щодо застосування санації на підприємстві, а саме, дебіторської заборгованості і прийняти усі можливі заходи щодо оздоровлення його фінансового стану, наприклад, такі як: використання факторингу; надання товарного кредиту; надання відстрочки платежу; пропозиції знижки продукції; пропозиції знижки за оплату раніше стандартного терміну та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України „Про Національний банк України // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. - 2002. - № 5.

2.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">3.Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом// Голос України. - 1999. - 30 липня.

.Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств// Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 5.

.Басюк Т.П. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства// Фінанси України. - 2010. - № 12;

.Коваленко М.А., Лобанова Н.В. Оцінка ефективності санації підприємства // Фінанси України. - 2011. - № 3;

.Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Шаповалові В.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Херсон: Олді - плюс, 2009;

.Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз субєктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2011;

.Макаренко І.О. Алгоритм антикризового управління підприємством // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 3;

.Макаренко І.О. Проблеми антикризового управління промисловим підприємством. // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 6;

.Мойсеєнко Т.А. Санація як основний інструмент оздоровлення економіки. // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 4;

.Моргунець О.Б., Нікітін Ю.О. Модель реструктуризації підприємства. - 2012 - № 3;

.Старостенко Г.Г., Мірко Н.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2006;

.Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - Херсон: Олді - плюс, 2009;

.Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2012;

.Управління фінансової санацією підприємства: Навчальний посібник, Салила С.Я., О.І. Дацій, Н.В. Несторенко, О.В. Серебряков. - Київ: Центр навчальної літератури, 2011;

.Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. - 2-ге видання, перероблене і доповнене - К.: Либідь, 2012;

.Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2008.

ДОДАТКИ

КОДИДата01.01.2013ПідприємствоПублічне акціонерне товариство "Хорольский молококонсервний комбінат дитячих продуктів"за ЄДРПОУ00418113ТериторіяПолтавська область, м.Хоролза КОАТУУ5324810100Організаційно-правова форма господарюванняза КОПФГОрган державного управлінняАКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ВІДКРИТОГО ТИПУ,СТВОРЕНІ НА за СПОДУ6024Вид економічної діяльностіВиробництво продуктiв дитячого харчуванняза КВЕД15.88.1

Середня кількість працівників (1): 355

Одиниця виміру: тис.грн.

Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):

за положеннями (стандартами) бухгалтерського облікуза міжнародними стандартами фінансової звітностіv

Баланс

на 31.12.2012 p.

Форма №1

Код за ДКУД1801001АктивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Необоротні активиНематеріальні активи: залишкова вартість01071270 первісна вартість01177293 накопичена амортизація012(6)(23)Незавершені капітальні інвестиції0201 323761Основні засоби: залишкова вартість03016 04417 100 первісна вартість03157 26160 502 знос032(41 217)(43 402)Довгострокові біологічні активи: справедлива (залишкова) вартість03500 первісна вартість03600 накопичена амортизація037(0)(0)Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств04000 інші фінансові інвестиції045405405Довгострокова дебіторська заборгованість05000Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості05500Первісна вартість інвестиційної нерухомості05600Знос інвестиційної нерухомості057(0)(0)Відстрочені податкові активи06000Гудвіл06500Інші необоротні активи07000Гудвіл при консолідації07500Усього за розділом I08017 84318 536II. Оборотні активиВиробничі запаси1006 43331 930Поточні біологічні активи11000Незавершене виробництво12001 429Готова продукція13012 0306 312Товари14046Векселі одержані15000Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість16027 98434 726 первісна вартість16127 98434 726 резерв сумнівних боргів162(0)(0)Дебіторська заборгованість за рахунками: за бюджетом17049848 за виданими авансами18000 з нарахованих доходів19000 із внутрішніх розрахунків20000Інша поточна дебіторська заборгованість2102 7308 394Поточні фінансові інвестиції22000Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті2302 36615 091 у тому числі в касі23111 в іноземній валюті2401 7754 543Інші оборотні активи2509378Усього за розділом II26053 464103 357III. Витрати майбутніх періодів2703116ІV. Необоротні активи та групи вибуття27500Баланс28071 338121 909

ПасивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Власний капіталСтатутний капітал30017 40517 405Пайовий капітал31000Додатковий вкладений капітал32000Інший додатковий капітал33011 42911 398Резервний капітал3404 3544 354Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)35023 58065 217Неоплачений капітал360(0)(0)Вилучений капітал370(0)(0)Накопичена курсова різниця37500Усього за розділом I38056 76898 374Частка меншості38500II. Забезпечення таких витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу40000Інші забезпечення41000Сума страхових резервів41500Сума часток перестраховиків у страхових резервах41600Цільове фінансування (2)42000Усього за розділом II43000ІІІ. Довгострокові зобов'язанняДовгострокові кредити банків44000Інші довгострокові фінансові зобовязання4504 2700Відстрочені податкові зобовязання46000Інші довгострокові зобовязання47000Усього за розділом ІІІ4804 2700IV. Поточні зобов'язанняКороткострокові кредити банків50000Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями51000Векселі видані52000Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги5307 76421 905Поточні зобовязання за розрахунками: з одержаних авансів54000 з бюджетом5501 670507 з позабюджетних платежів56000 зі страхування570172243 з оплати праці580511695 з учасниками59000 із внутрішніх розрахунків60000Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу60500Інші поточні зобов'язання6102224Усього за розділом IV62010 13923 374V. Доходи майбутніх періодів630161161Баланс64071 338121 909(1) Визначається в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.(2) З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги(421)0

КерівникФедоткiн Андрiй Миколайович

Головний бухгалтерВакуленко Наталiя Григорiвна

КОДИДата01.01.2013ПідприємствоПублічне акціонерне товариство "Хорольский молококонсервний комбінат дитячих продуктів"за ЄДРПОУ00418113ТериторіяПолтавська область, м.Хоролза КОАТУУ5324810100Орган державного управлінняАКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ВІДКРИТОГО ТИПУ,СТВОРЕНІ НА за СПОДУ6024Організаційно-правова форма господарюванняза КОПФГВид економічної діяльностіВиробництво продуктiв дитячого харчуванняза КВЕД15.88.1

Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):

за положеннями (стандартами) бухгалтерського облікуза міжнародними стандартами фінансової звітностіv

Звіт про фінансові результати

за 2012 рік

Форма №2

. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Код за ДКУД1801003СтаттяКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)010226 452162 351Податок на додану вартість015(37 252)(26 798)Акцизний збір020(0)(0)025(0)(0)Інші вирахування з доходу030(0)(0)Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)035189 200135 553Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)040(108 587)(88 928)Валовий прибуток: прибуток05080 61346 625 збиток055(0)(0)Інші операційні доходи0602920У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності06100Адміністративні витрати070(9 989)(10 359)Витрати на збут080(24 332)(17 912)Інші операційні витрати090(285)(0)У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності091(0)(0)Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток10046 29918 354 збиток105(0)(0)Доход від участі в капіталі11000Інші фінансові доходи1201 2241 312Інші доходи (1)1303791 606Фінансові витрати140(27)(1 222)Втрати від участі в капіталі150(0)(0)Інші витрати160(5 529)(4 115)Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті16500Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток17042 34615 935 збиток175(0)(0) у т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності17600 у т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності177(0)(0)Податок на прибуток від звичайної діяльності180 (709)(1 002)Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності185 00Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток19041 63714 933 збиток195(0)(0)Надзвичайні: доходи20000 витрати205(0)(0)Податки з надзвичайного прибутку210(0)(0)Частка меншості21500Чистий: прибуток22041 63714 933 збиток225(0)(0)Забезпечення матеріального заохочення22600(1) З рядка 130 графа 3 Дохід, пов'язаний з благодійною допомогою(131)0

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показникаКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Матеріальні затрати230114 89694 496Витрати на оплату праці24015 79714 205Відрахування на соціальні заходи2505 7045 112Амортизація2602 4442 961Інші операційні витрати2700425Разом280138 841117 199. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статтіКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Середньорічна кількість простих акцій30029008212900821Скоригована середньорічна кількість простих акцій31029008212900821Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію32014,353525,14785Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію33014,353525,14785Дивіденди на одну просту акцію34000

КерівникФедоткiн Андрiй Миколайович

Головний бухгалтерВакуленко Наталiя Григорiвна