Аналіз платоспроможності ТОВ 'Понори'

Аналіз платоспроможності ТОВ 'Понори'

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади аналізу платоспроможності підприємства

.1 Економічна сутність, роль та значення платоспроможності підприємства

.2 Методичний інструментарій аналізу платоспроможності підприємства

.3 Концептуальні основи підвищення платоспроможності підприємства

Розділ 2. Фінансово-економічний аналіз діяльності ТОВ «Понори»

.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Понори»

.2 Оцінка фінансового стану ТОВ «Понори»

.3 Поглиблений аналіз платоспроможності ТОВ «Понори»

Розділ 3. Охорона праці в галузі

.1 Правові та організаційні основи охорони праці на ТОВ «Понори»

.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на ТОВ «Понори»

.3 Профілактика травматизму та професійних захворювань на виробництві

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Переддипломна практика є комплексною і має завершити формування у студентів-випускників системи спеціальних знань, умінь і навичок, достатніх для виконання професійних обов’язків та інноваційних завдань, які передбачені для первинних посад у фінансових службах підприємств (організацій, установ).

Метою переддипломної практики є ознайомлення студента з практичними аспектами виникнення, розгортання та розвитку проблемної ситуації, яка є предметом дослідження при написанні випускної роботи, а також отримання інформаційних матеріалів, необхідних для її виконання.

В процесі проходження переддипломної практики студент повинен:

− показати високий рівень знань із загальнотеоретичних, загальноекономічних і спеціальних фінансових дисциплін;

− показати вміння виконувати планово-економічну роботу на підприємстві, в установі, в страховій компанії та інших базах практики;

− розраховувати і аналізувати фінансово-економічні показники діяльності, визначати основні напрями вдосконалення фінансово-кредитної системи і механізму її функціонування на підприємствах, установах;

− проводити наукові дослідження з профілю обраної теми випускної роботи.

Виконання завдань переддипломної практики супроводжується постійним контролем за якістю набутих студентом знань і практичних умінь, наглядом за окремими етапами його самостійної роботи, оцінкою наполегливості та здатності студента-бакалавра творчо опановувати насичений інформаційний потік.

Метою проходження переддипломної практики є:

− розширення, поглиблення, систематизація та закріплення теоретичних знань, і практичних навичок і вмінь студентів, необхідних для майбутньої фахової діяльності за допомогою безпосереднього виконання (або участі у виконанні) професійних фінансових завдань;

− збір і аналіз інформації, необхідної для виконання магістерської роботи.

Слід відмітити, що актуальність роботи полягає в необхідності проведення оцінки платоспроможності підприємства як одного з основних етапів здійснення аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання, що забезпечує виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та пошук методів підвищення його платоспроможності.

Метою даної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів платоспроможності підприємства та розробки шляхів її покращення.

Об’єктом дослідження даної роботи є економічні відносини, що виникають в процесі здійснення виробничо-господарської діяльності, щодо оцінки платоспроможності підприємства.

Предметом роботи є аналіз та оцінка показників платоспроможності підприємства з метою визначення напрямків її вдосконалення.

Для реалізації мети звіту з практики необхідно вирішення наступних завдань:

дослідити економічну сутність, роль та значення платоспроможності;

охарактеризувати методичний інструментарій аналізу платоспроможності підприємства;

дослідити концептуальні основи підвищення платоспроможності;

розглянути загальну характеристику діяльності ТОВ «Понори»;

здійснити оцінку фінансового стану ТОВ «Понори»;

провести поглиблений аналіз платоспроможності ТОВ «Понори»;

дослідити правові та організаційні основи охорони праці на ТОВ «Понори»;

− здійснити аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на ТОВ «Понори»;

− обґрунтувати профілактику травматизму та професійних захворювань на виробництві.

У процесі написання звіту були використані такі методи дослідження: монографічний, аналітичний, таблично-графічний, статистичний, загальнонаукові (діалектичний, системний, формально-логічний, метод аналізу і синтезу).

Інформаційною базою є статті періодичних наукових видань, підручники, навчально-методичні посібники та фінансова звітність ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр. Були використані також сайти державних організацій. Дана література дає змогу встановити суть та значення платоспроможності та встановити основні напрямки її вдосконалення.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Економічна сутність, роль та значення платоспроможності підприємства

У сучасних умовах господарювання діяльність вітчизняних підприємств значною мірою ускладнюється кризою неплатежів, значною кредиторською заборгованістю, низькою обіговістю дебіторської заборгованості, нестачею фінансових ресурсів та несприятливим податковим законодавством.

Однією з найважливіших складових аналізу та ефективного управління є забезпечення платоспроможності, тобто з позиції довгострокової перспективи фінансовий стан підприємств характеризується структурою джерел коштів, ступенем залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Поняття «платоспроможності» є складним і багатофакторним, зумовлюється економічним середовищем, в межах якого здійснюється діяльність підприємства, а також результатами його функціонування. Оцінювання платоспроможності дозволяє визначити, наскільки ефективно здійснюється фінансовий менеджмент на підприємстві. Проте, як свідчать дослідження, теорія і практика аналізу платоспроможності в Україні знаходиться на стадії свого становлення.

І досі не існує єдиного визначення платоспроможності підприємства, тому розкриття сутності та методів оцінки даного показника є актуальними з точки зору теорії, що дасть змогу вирішити проблему низької платоспроможності вітчизняних підприємств.

Розглянемо різні трактування поняття «платоспроможність» зарубіжними та вітчизняними економістами (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Теоретичні підходи щодо сутності поняття платоспроможності

Автор	Визначення
А.П. Градова [1]	Платоспроможність − це здатність підприємства повертати в необхідному обсязі та у встановлений термін позикові кошти, тобто погашати свої боргові зобов’язання.
В. Галасюк [1]	Платоспроможність - це здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов’язань господарської діяльності.
Н. Гавришко, С. Ярощук [2]	Платоспроможність - це абсолютна ліквідність, тобто такий стан ресурсів підприємства, коли воно володіє на певний момент коштами, достатніми для оплати всіх зобов’язань.
Р.В. Федорович, В.М. Серединська [34]	Платоспроможність визначається як готовність підприємства своєчасно виконувати свої платіжні зобов’язання. Тобто підприємство вважається платоспроможним, якщо в нього достатньо грошових активів для розрахунку за поточними зобов’язаннями, які вимагають негайного погашення.
М.С. Абрютина, А.В. Грачов [29]	Платоспроможність − достатність ліквідних активів для погашення в будь-який момент усіх своїх короткострокових зобов’язань перед кредиторами.
Й. Ворст, П. Ревентлоу [29]	Платоспроможність - здатність підприємства витримувати збитки.
Дж. Депалленс, Дж. Джоборд [23]	Платоспроможність - позитивний склад оборотних активів підприємства.
В.В. Ковальова [10]	Платоспроможність - наявність у підприємства грошових ресурсів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення.
Н.В. Тарасенко, В.І. Іващенко [33]	Платоспроможність - найважливіший показник, який характеризує фінансовий стан підприємства.
Л.А. Костирко [29]	Платоспроможність - це готовність підприємства проводити свої першочергові платежі за рахунок поточних надходжень коштів.
В.Г. Артеменко, М. А. Болюх [1]	Платоспроможність - здатність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов’язання, що витікають з виробничих, торгівельних, кредитних та інших операцій грошового характеру.

Розглянувши вищезазначені трактування поняття «платоспроможність» різними авторами, можна зробити висновок, що багатьох об’єднує однакове розуміння платоспроможності з позиції достатності грошових коштів.

З розглянутих визначень поняття «платоспроможність підприємства» можна виділити п’ять характерних змістовних складових, які зображені на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 - Основні змістовні складові поняття «платоспроможність підприємства» [9]

З рис. 1.1 видно, що із визначень поняття «платоспроможність підприємства» можна виділити п’ять характерних змістовних складових. Це необхідні та достатні умови досягнення підприємством платоспроможного стану, обмеження за строком здійснення розрахунків, необхідність здійснення розрахунків за різними видами зобов’язань і наявність зобов’язань перед чисельними кредиторами.

Деякі дослідники в результаті узагальнення наявних визначень сутності платоспроможності підприємства виділяють три підходи щодо її трактування:

− західний - платоспроможність визначається наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки (Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда);

− російський - платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов’язання (В. В. Ковальов, М. М. Крейніна, М.С. Абрютина, А. В. Грачова, Е. І. Уткіна, А. Д. Шеремет);

− вітчизняний - платоспроможність представлена як важливий показник фінансової стійкості (Н. В. Тарасенко, В. І. Іващенко, Є. В. Мних, В.М. Мельник) [22].

Доцільним є узагальнене визначення цього поняття, яке найповніше відображає його сутність. Отже, платоспроможність - це здатність підприємства наявними в нього ресурсами своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Головною перевагою підходу є заперечення суворої прив’язки до грошових коштів, оскільки за домовленістю сторін підприємство може розрахуватися по своїх боргах й іншим товаром, тобто проводячи бартер.

В ряді робіт вітчизняних та зарубіжних науковців поняття платоспроможності нерідко ототожнюється з ліквідністю, хоча навряд чи це виправдано, оскільки кожне з них має власний економічний зміст.

Слід зазначити, що ліквідність підприємства відображає його здатність розраховуватися за своїми поточними зобов’язаннями наявними оборотними активами шляхом швидкого конвертування їх у грошові кошти, а платоспроможність виявляє здатність підприємства розраховуватися за власними поточними зобов’язаннями тільки наявними на підприємстві грошовими коштами та їх еквівалентами або товарами. Можна зробити висновок про те, що поняття ліквідності є ширшим ніж поняття платоспроможності підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, на рисунку 1.2 представлено взаємозв’язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, у якому всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій - без першого і другого.

Ліквідність балансу, що базується на рівновазі активів і пасивів, є основою (фундаментом) платоспроможності й ліквідності підприємства.

Іншими словами, ліквідність - це спосіб підтримки платоспроможності. Але разом з тим, якщо підприємство має високий імідж і постійно платоспроможне, то йому легше підтримувати свою ліквідність.

Рисунок 1.2 - Взаємозв’язок між показниками ліквідності та платоспроможності підприємства [15]

Однією із задач вивчення платоспроможності підприємства на сучасному етапі наукових досліджень є потреба у всебічній, науково обґрунтованій класифікації цього терміну. У економічній літературі найчастіше виділяють два основні види платоспроможності (за часовою ознакою): поточну та очікувану (перспективну). Поточна платоспроможність визначається на дату складання балансу. Підприємство вважається платоспроможним при відсутності простроченої заборгованості перед постачальниками, банківськими установами і перед іншими організаціями. Очікувана (перспективна) платоспроможність визначається на конкретну дату в майбутньому періоді. Для цього порівнюються прогнозні величини наявності платіжних коштів з терміновими зобов’язаннями підприємства на цю дату.

Виходячи з проведених досліджень, вважаємо доцільним запропонувати узагальнююче визначення поняття платоспроможності, яке найповніше відображає його сутність. Отже, платоспроможність - це здатність підприємства наявними в нього ресурсами своєчасно та в повному обсязі розрахуватися по своїм борговим зобов’язанням, що вже настали і потребують негайного погашення, здійснюючи при цьому безперервну фінансово-господарську діяльність.

Таким чином, наведені підходи до визначення економічної сутності платоспроможності підприємства дозволять дослідити напрями оцінки, структуру його платоспроможного стану у сучасних умовах ринкової економіки.

.2 Методичний інструментарій аналізу платоспроможності підприємства

Для забезпечення платоспроможності підприємству необхідно володіти методикою її аналізу. В українській практиці показники, які використовуються при аналізі платоспроможності, ще чітко не визначені, Теоретично розроблені й застосовуються на практиці лише окремі аспекти методик. Останнім часом опублікована низка досліджень російських та вітчизняних учених, присвячених цій проблемі. Однак запропоновані ними методики не завжди враховують вимоги вітчизняних підприємств щодо обсягу аналітичної інформації.

У методологічному аспекті на сьогодні в Україні можна скористатися нормативними методиками міністерств і відомств для оцінки платоспроможності підприємства. В них висвітлюються загальні напрями аналізу та встановлені основні методичні засади проведення поглибленого аналізу платоспроможності підприємства.

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності, що визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання, наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки і представлена як важливий показник фінансової стійкості.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. З цією метою застосовують систему коефіцієнтів ліквідності, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань.

Платоспроможність та ліквідність підприємства можна охарактеризувати, розрахувавши ряд коефіцієнтів (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 - Показники, які характеризують платоспроможність і ліквідність підприємства [12]

Детальніше зробимо аналіз показників ліквідності підприємства.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) − узагальнюючий показник ліквідності, характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів - оборотних коштів [19]. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Він розраховується як відношення поточних активів до поточних зобов'язань:

К_п =  (1.1)

Оптимальне значення даного коефіцієнта вважається 1,5-2,5, але не менше 1. Однак на його рівень впливає галузева належність підприємства, структура запасів, стан дебіторської заборгованості, тривалість виробничого циклу й інші фактори.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності) - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умов своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Розраховується за формулою:

К_шл =   (1.2)

Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

К _{абс. л.} =  (1.3)

Нормативне значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2-0,3.

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов’язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов’язання, але і має резерви для розширення діяльності. Розраховується за формулою:

ЧОК =  (1.4)

Рекомендовані значення - більше нуля. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

Всі активи підприємства в залежності від ступеня їх ліквідності, тобто від швидкості обертання в грошові кошти, умовно поділяються на наступні групи [37]:

− найбільш ліквідні активи (А₁) - це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. До даної групи належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей;

− активи, що швидко реалізуються (А₂) - це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. В зазначену групу включають дебіторську заборгованість. Ліквідність цих активів є різною і залежить від суб’єктивних та об’єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо;

− активи, що реалізуються повільно (А₃) - це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи. Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця. Інколи певні запаси потребують додаткової обробки для того, щоб їх можна було продати, а на все це потрібен час;

− активи, що важко реалізуються (А₄) − це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. Включають усі статті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи»).

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так:

− негайні пасиви (П₁) - це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити;

− короткострокові пасиви (П₂) − це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані;

− довгострокові пасиви (П₃) - це довгострокові зобов’язання - 3-й розділ пасиву балансу;

− постійні пасиви (П₄) - це статті 1-го розділ пасиву балансу («Власний капітал»).

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

А₁ ≥ П₁

А₂ ≥ П₂

А₃ ≥ П₃

А₄ ≤ П₄

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість.

Отже, ліквідність характеризує суб'єкт господарювання з погляду його здатності розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями за певні проміжки часу за допомогою перетворення ліквідних активів у гроші.

Платоспроможність у вузькому розумінні означає можливість суб'єкта господарювання погасити наявними у нього грошима поточні зобов'язання негайно за першою вимогою кредитора. Отже, йдеться про постійну наявність у підприємства грошових коштів.

Фінансова стабільність підприємства - це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

На думку сучасного науковця Костенко Т. Д. кількісну оцінку платоспроможності підприємства можна виконати за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності із сумою поточних зобов’язань [14]. Отже, охарактеризуємо докладніше показники платоспроможності підприємства. Коефіцієнт платоспроможності (коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта платоспроможності проводиться за формулою:

К_ав =  (1.5)

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії орієнтовано оцінювати на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити зобов’язання.

Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Розраховується за формулою:

К_ф =   (1.6)

Нормативне значення даного коефіцієнта повинен бути меншим за 1 і прямувати до зменшення.

Коефіцієнт фінансової стійкості - показує співвідношення власного та позикового капіталів (формула 1.7).

К_фс =  (1.7)

Нормативне значення коефіцієнта повинен бути більшим за 1 і прямувати до збільшення.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами - показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами. Розраховується за формулою:

К_{заб. в о к.} =  (1.8)

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами орієнтовано оцінювати на рівні 0,1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, а яка - капіталізована. Формула для розрахунку:

К_{м ВК} =  (1.9)

Нормативне значення даного показника повинен бути більшим 0 і прямувати до збільшення.

Таким чином, забезпечення ефективного управління платоспроможністю підприємства вимагає застосування спеціальної методики аналізу даної складової фінансового стану, яка дозволяє залежно від поставлених завдань проводити оцінку здатності підприємства погашати свої зобов’язання як в цілому, так і в розрізі окремих видів платоспроможності, станом на певний момент часу і в динаміці, в цілому за певний період часу. Також слід відмітити, що на сьогоднішній день існує багато показників за якими можна дослідити платоспроможність, але у багатьох літературних джерелах необґрунтовано їх називати коефіцієнтами ліквідності, оскільки саму ліквідність, як здатність активів підприємства швидко бути переведеними в грошові кошти, вони ніяк не характеризують.

.3 Концептуальні основи підвищення платоспроможності підприємства

Важливість для підприємства підтримувати платоспроможний стан у будь-який момент часу для задоволення вимог кредиторів, інвесторів, державних контролюючих установ вимагає обґрунтування концептуальних засад управління платоспроможністю, що передбачає вирішення таких основних питань:

‒       визначення змісту та об'єкта забезпечення платоспроможності підприємства;

‒       формування мети й основних завдань управління платоспроможністю;

‒       обґрунтування функціональної сутності управління платоспроможністю;

‒       визначення вимог до здійснення управління платоспроможністю промисловим підприємством.

‒       Взаємозв’язок між виділеними основними положеннями забезпечення платоспроможності підприємства продемонстровано на рис. 1.4.

Рисунок 1.4 - Концептуальні засади забезпечення платоспроможності підприємства [11]

Розглянемо ці основні положення докладніше. Під забезпеченням платоспроможності підприємства пропонуємо розуміти систематичні заходи організаційного характеру, націлені на ефективне управління платоспроможністю підприємства, оперативне виявлення ознак неспроможності здійснення обов'язкових платежів у встановлений термін та створення передумов для своєчасного подолання цієї проблеми.

Об'єктом забезпечення платоспроможного стану підприємства виступає виробнича та фінансово-економічна діяльність, у результаті здійснення якої виникають договірні відносини між суб'єктами господарювання, працівниками підприємства, державою та іншими кредиторами, пов'язані з виконанням прийнятих договірних зобов'язань щодо сплати коштів за отриману продукцію, товари, роботи, послуги; щодо виплати заробітної плати, щодо сплати податків та інших платежів.

Несвоєчасне виконання договірних зобов'язань підприємством призводить до недовіри з боку ділових партнерів, до складнощів у майбутньому, пов'язаних із необхідністю завойовувати репутацію надійного ділового партнера. Невиконання зобов'язань може привести до порушення справи про банкрутство підприємства.

Реалізація поставленої мети управління платоспроможністю здійснюється на основі вирішення ряду задач, основними з яких є такі [13]:

‒       забезпечення ліквідності активів підприємства: у процесі вирішення цієї задачі необхідно здійснити насамперед аналіз оборотних активів підприємства з метою виділення тієї їх частки, яку буде важко реалізувати в економічних умовах, що склалися на період аналізу;

‒       забезпечення ефективного використання капіталу підприємства: реалізація цієї задачі передбачає дослідження довгострокової платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства з позиції аналізу структури його капіталу;

‒       управління дебіторською заборгованістю підприємства: для вирішення цієї задачі ставиться завдання зменшити розмір заборгованості дебіторів перед підприємством і тим самим підвищити рівень ліквідності поточних активів;

‒       управління кредиторською заборгованістю підприємства: вирішення цієї задачі управління платоспроможністю передбачає скорочення наявної й простроченої заборгованості, незважаючи на те, то кредиторська заборгованість вважається додатковим джерелом грошових ресурсів для підприємства;

‒       застосування ефективних форм розрахунків: вирішення задачі зводиться до вибору найбільш прийнятних форм розрахунків з позиції економії витрат на оплату банківських послуг щодо переказу коштів, з позиції страхування (мінімізації ризиків) від несплати за поставлену продукцію з урахуванням того факту, що реалізація договірних домовленостей із діловим партнером відбувається вперше, з позиції найскорішого отримання (або переведення) коштів.

Реалізація запропонованих задач забезпечення платоспроможного стану підприємства здійснюється за видами платоспроможності підприємства, що в узагальненому вигляді представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Управління платоспроможним станом підприємства за видами платоспроможності [14]

Класифікаційні ознаки	Види платоспроможності	Напрям управління
За строком виконання зобов'язань	Короткострокова	Оцінка поточного й перспективного фінансового стану підприємства з позиції сплати за зобов'язаннями
	Довгострокова
За видами господарської діяльності	Платоспроможність за операційною діяльністю	Оцінка здатності підприємства за рахунок основної (операційної) діяльності здійснювати інвестиційну діяльність та залучати й повертати кредитні ресурси за фінансовою діяльністю
	Платоспроможність за інвестиційною діяльністю
	Платоспроможність за фінансовою діяльністю
Залежно від операційного процесу	Споживча	Оцінка власних джерел забезпечення платоспроможності підприємства й оцінка ресурсів для здійснення виробничого процесу
	Виробнича
	Комерційна
За спроможністю здійснення платежів	Постійна	Оцінка необхідності обрання таких форм розрахунків, які б забезпечували своєчасне здійснення розрахункових операцій
	Тимчасова
По відношенню до суб'єктів інвестиційного процесу	Платоспроможність інвестора	Аналіз платоспроможності підприємства при реалізації інвестиційного проекту й оцінка ефективності вкладення коштів у проект
	Платоспроможність підприємства-реципієнта

Як видно з інформації, що міститься в таблиці 1.2, управління платоспроможністю підприємства за окремими видами є необхідним етапом у досягненні головної мети діяльності підприємства - зростання його ринкової вартості [22].

Основними вимогами (принципами) управління платоспроможністю підприємства визначено системний підхід, прибутковість, ліквідність, стійкість, оптимальність й ефективність. Зміст кожного з виділених принципів наведено нижче:

‒       системний підхід передбачає урахування всіх видів ресурсів, що використовуються на підприємстві, усіх напрямів і видів діяльності, за якими передбачається здійснення платежів або отримання коштів;

‒       принцип прибутковості визначає отримання позитивного фінансового результату від здійснення діяльності, який є свідченням правильності обраної стратегічної поведінки й джерелом покриття зобов'язань;

‒       принцип ліквідності використовується для забезпечення резерву ресурсів (оборотних засобів) у випадку необхідності дострокового погашення зобов'язань;

‒       принцип стійкості визначає досягнення платоспроможного стану підприємством у довгостроковому періоді, що досягається дотриманням оптимальних співвідношень між власним і залученим капіталом;

‒       принцип оптимальності передбачає використання сучасних методів аналізу, планування, організації та контролю при забезпеченні платоспроможності підприємства;

‒       принцип ефективності полягає в повній реалізації запланованих завдань і функцій управління для досягнення основної мети [23].

Запропоновані концептуальні засади управління платоспроможністю підприємства можуть стати основою для розробки й реалізації заходів щодо підвищення ефективності управління його платоспроможним станом у короткостроковому й довгостроковому періодах.

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПОНОРИ»

.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Понори»

Товариство з обмеженою відповідальністю “Понори” - одне з найбільших сільськогосподарських підприємств Чернігівської області.

Продукція ТОВ “Понори” є сировинною базою м’ясних, молочних, борошномельних, горілчаних, олійних заводів Чернігівщини та багатьох областей України. В останні роки, з розвитком нових технологій виробництва палива, підприємство стало постачальником сировини для переробки її в альтернативних паливно-енергетичних галузях, а саме для виробництва біопалива.

Історія даного сільськогосподарського підприємства розпочалась у 1989 році після розподілу колгоспу Україна на два господарства: “Україна” в с. Корінецьке та “Понори” в с. Понори.

За господарством закріплені значні земельні ресурси, а саме 1924,7 га земель, у тому числі 1753,2 га сільськогосподарських угідь, з них ріллі - 1131 га, багаторічних насаджень - 14,5 га, кормових угідь - 486,3 га та 171,5 га болотистої місцевості не придатної для рільництва. Зазначимо, що серед сільськогосподарських угідь, якими користувалось ТОВ “Понори” найбільшу частку займає рілля (рис. 2.1).

На кінець 2013 року ТОВ “Понори” мало 408 голів великої рогатої худоби, в тому числі 270 голів дійної череди.

До господарського процесу залучено 124 осіб робочого персоналу, що свідчить про значні масштаби діяльності даного сільськогосподарського підприємства.

Рисунок 2.1 − Сільськогосподарські угіддя ТОВ “Понори” у 2013 р.

Товариство розташоване за адресою: с. Понори, Талалаївський район, Чернігівська область, індекс 17221.

Статутний капітал Товариства, що являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства і становить 130,0 тис. грн.

Метою діяльності ТОВ “Понори” є забезпечення якісними та доступними сировинними матеріалами різноманітних виробничих галузей України, трудова зайнятість місцевого населення, підтримання соціально-економічний добробуту району.

Предметом діяльності ТОВ “Понори” є:

− вирощування зернових культур;

− виробництво молока;

− виробництво м’яса.

Власне, товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб’єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

На відміну від Росії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний зробити до статутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банківською установою [30].

Учасник зобов’язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 % річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтво товариства.

Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обмежується їх внесками у власний капітал. Такий статус полегшує залучення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.

Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витратність передачі права власності на частки. На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (переуступлення) часток має бути нотаріально посвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує частку у статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формі договору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначена угода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповідним свідоцтвом, що видається товариством з обмеженою відповідальністю [23].

Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характерним є загострення проблематики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, що ускладнює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продати корпоративні права через очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуацію між власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов’язані зі складністю реалізації часток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалий період.

Учасника ТОВ (на відміну від АТ) може бути виключено з товариства на підставі одностайного рішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов’язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типових зобов’язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.

Законодавством передбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише переважне (а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учасників мають право відмовити правонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.

У разі виходу учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році до моменту виходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов’язаннях не допускається [31].

Реалізація права учасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, як і для АТ, здійснюється на основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльність та управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайного голосування на зборах власників.

Фінансування товариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у тому числі шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо платоспроможність товариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. У такому разі відповідальність учасників за зобов’язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне забезпечення.

Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшення статутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банк банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу [28].

Отже, ТОВ “Понори” є суб’єктом колективної власності, яке у своїй діяльності керується чиним законодавством України, підзаконними нормативними актами, актами місцевих органів влади і управління та Статутом.

2.2 Оцінка фінансового стану ТОВ «Понори»

Одним із найважливіших етапів аналізу фінансового стану підприємства є аналіз майнового стану підприємства, що дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за визначений період, простежити тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства. Аналіз майнового стану підприємства - це широка сфера наукових досліджень як з боку вітчизняних вчених і економістів, так і закордонних [18, 36].

Отже, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності, доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

інші джерела, не заборонені законодавством України [24].

Проведемо детальну оцінку майнового стану товариства з обмеженою відповідальністю “Понори” на основі даних балансу та звіту про фінансові результати (Додатки А, Б, В), включивши її до оцінки основних фінансово-економічних показників діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 роки [35].

Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр. наведені в таблиці 2.1 [25].

Таблиця 2.1 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр. тис. грн.

Показник	Рік			Відхилення 2012 р. до 2011 р. (+,-)		Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+,-)
	2011	2012	2013
				тис. грн.	%	тис. грн.	%
власний капітал	3980	3680	3996	-300	92,46	16	100,40
власний оборотний капітал	-399	-5647	-6199	-5248	1415,29	-5800	1553,63
нерозподілений прибуток або непокриті збитки	1179	136	1042	-1043	11,54	-137	88,38
позиковий капітал	4608	12229	14520	7621	265,39	9912	315,10
майно станом на кінець року	8588	15909	18516	7321	185,25	9928	215,60
необоротні активи	4379	9327	10195	4948	212,99	5816	232,82
оборотні активи	4209	6582	8321	2373	156,38	4112	197,70
чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	3530	5849	10187	2319	65,69	6657	188,58
собівартість реалізованої продукції	2148	4786	8079	2638	122,81	5931	276,12
чистий прибуток (збиток)	1179	136	850	-1043	-0,88	-329	-27,91
рентабельність обороту	33,40	2,33	8,34	Х	-31,07	Х	-25,06

За даними таблиці 2.1 капітал ТОВ “Понори” за 2011-2013 роки виявив тенденцію до збільшення (рис. 2.2)

Також зменшився на 1043 тис грн. (88,46 %) нерозподілений прибуток і склав 136 тис. грн., це досить є негативною оцінки в діяльності даного товариства. Дещо зменшився власний оборотний капітал на 5248,00 тис. грн. протягом 2011-2012 рр.

Рисунок 2.2 - Структура капіталу ТОВ “Понори” за 2011-2013рр.

Протягом 2011-2013 років ситуація суттєво змінилася: зменшився на 137 тис грн. (11,62 %) нерозподілений прибуток і склав 1042 тис. грн., що говорить про негативну ситуацію в діяльності підприємства.

Таким чином, за період дослідження ТОВ “Понори” збільшило власні фінансові можливості, що є основою для самоокупності та самофінансування. У 2011-2013 роках можна простежити зростання ТОВ “Понори” власного майнового потенціалу, що підтверджує і рис. 2.3. Так, станом на кінець 2012 року обсяг активів становив 15909 тис. грн., що перевищує показник 2011 року на 7321 тис. грн. або 85,25 %, а станом на 2013 рік - 18516 тис. грн. (приріст - 9928 тис. грн. або 115,60 %). Це зумовлено, перш за все, збільшенням обсягів вкладення коштів в необоротні активи: у 2012-2011 рр. - на 112,99 % та у 2013-2011 рр. - на 132,82 %.

За період дослідження відбулися певні зміни в складі оборотних активів. Слід відмітити, що зазначена зміна супроводжувалась нарощуванням обсягів діяльності, адже за останній рік ТОВ “Понори” збільшило продуктивність дійної череди за рахунок чого збільшились і поставки молока, більш ефективніше стали використовувати орні земельні ділянки, що дало можливість збільшити урожайність зернових культур.

Рисунок 2.3 - Структура майна ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр.

З даних таблиці 2.1 видно, що від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) ТОВ “Понори” у 2012 році одержало чистого доходу на суму 5849 тис, грн., що вище показника 2011 року на 2319 тис. грн. або 65,69 п. п.. Така ж позитивна тенденція збереглася і у 2013 році - даний показник зріс на 6657 тис. грн. (188,58 п. п.) і склав 10187 тис. грн.

Відповідно мало місце збільшення у 2013 році порівняно з 2011 роком собівартості реалізованої продукції на 5931 тис. грн. або 276,12 п. п.. Причинами такого явища стали нарощення об’ємів діяльності товариства, ефективніше відбулося використання наявних ресурсів, що дозволило підвищити їх продуктивність та збільшити реалізацію продукції.

За показником рентабельності обороту простежується тенденція зменшення росту даного показника. У 2013 році рентабельність обороту склала 8,34 %, проти 33,40 % рентабельності даного показника у 2011 році, що заслуговує негативної і в перспективі можливості отримання збитковості обороту, але варто зазначити, що за останні три аналітичні роки даний показник залишається позитивним.

Стійкість фінансового стану підприємства в значній мірі залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи, які є динамічними по своїй природі [21]. У процесі функціонування підприємства величина та структура активів змінюються, найбільш загальне уявлення про їх зміну можна дізнатися, розрахувавши показники майнового стану сільськогосподарського підприємства ТОВ «Понори».

Таблиця 2.2 - Показники майнового стану ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік			Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+,−)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,679	0,496	0,454	- 0,225
Коефіцієнт реальної вартості майна	0,352	0,417	0,451	- 0,102
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,018	0,065	0,069	- 0,051
Коефіцієнт вибуття основних засобів.	0,018	0,016	0,062	- 0,044

За даними таблиці 2.2 видно, що всі показники майнового стану сільськогосподарського підприємства ТОВ «Понори» знаходяться в межах нормативних значень, що є позитивним для підприємства. Коефіцієнт зносу основних засобів протягом аналізованого періоду з 2011-2013 рр. зменшився на 0,225, це говорить про те, що ступінь зносу основних засобів зменшився. Коефіцієнт реальної вартості майна мав досить нестабільну динаміку: у 2011 р. − 0,352, у 2012 р. - 0,417, у 2013 р. - 0,451, це свідчить про те, що частка засобів виробництва зменшилася на 0,102 у вартості майна.

Також, коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів знаходяться в межах нормативних значень, що характеризує майновий стан підприємства на задовільному рівні.

Одними із головних показників фінансового стану підприємства є показники ліквідності наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Показники ліквідності ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік			Відхилення  2013 р. до 2011 р. (+/-)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт покриття	0,913	0,535	0,573	-0,340
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,070	0,070	0,805	0,735
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,038	0,001	0,037	-0,001
Чистий оборотний капітал, тис. грн.	-399	-5647	-6199	-5800

Аналізуючи показники ліквідності підприємства можна зробити висновок, що ТОВ «Понори» не має достатнього рівня ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Про це свідчить коефіцієнт покриття, значення якого протягом аналізованого періоду не відповідає нормативному (>1). Також підприємство не спроможне сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати діяльність, бо чистий оборотний капітал < 0 і зменшився на 5800 тис. грн. протягом аналізованого періоду. Отже, підприємство не готове і не здатне виконувати свої зобов’язання в повному обсязі.

Для того, щоб зрозуміти наявність і достатність коштів та їх еквівалентів для своєчасного погашення зобов’язань по мірі настання їх сплати дослідимо показники платоспроможності підприємства (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Показники платоспроможності ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік			Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+/-)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт платоспро-можності (автономії)	0,463	0,231	0,216	-0,247
Коефіцієнт фінансування	1,158	3,323	3,634	2,476
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,864	0,301	0,275	-0,589
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	-0,095	-0,856	-0,745	-0,650
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,100	-1,535	-1,551	-1,451

З проведених розрахунків слідує, що протягом періоду з 2011 року по 2013 рік всі показники платоспроможності не відповідають нормативним значенням і знаходяться в дуже поганому стані. В такому випадку, можна сказати, що підприємство не має достатньо власного капіталу і не забезпечене власними оборотними засобами і не здатне погасити позиковий капітал.

На oснoвi пpoвeдeнoгo аналiзу лiквiднoстi та платoспpoмoжнoстi сільськогосподарського ТОВ «Понори» мoжна зpoбити наступнi виснoвки: загальна ситуацiя була цiлкoм нe задoвiльнoю протягом 2011-2013 рp. (показники знаходилися за межами нopми), щo спpичинило нe спpoмoжнiсть пiдпpиємства пoгашати свoї бopгoвi зoбoв’язання за pахунoк oтpиманих вiд oпepацiйнoї дiяльнoстi чистoгo гpoшoвoгo пoтoку та прибутку.

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту його коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, які наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 − Показники ділової активності ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік			Відхилення  2012 р. до 2011 р. (+/−)	Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+/−)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт оборотності активності	0,45	0,48	0,59	0,03	0,14
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,38	0,52	0,72	0,14	0,34
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	0,63	0,99	1,21	0,37	0,58
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,02	1,53	2,654	0,50	1,63
Тривалість 1 обороту активів, днів	797,91	753,88	608,28	-44,03	-189,64

Таким чином, позитивний результат показників ділової активності зумовлений, тим що чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшувався з кожним роком. Всі показники відповідають нормативним значенням, тобто збільшуються за аналізований період 2011-2013 рр., а тривалість 1 обороту активів зменшилася на 189 днів, і це свідчить про те що у 2013 р. майно підприємства проходило усі стадії одного кругообігу за 608 днів, що є досить добре в порівнянні із 2011 р. - 797 днів.

Для з’ясування рівня ефективності діяльності ТОВ “Понори” та використання ним відповідних ресурсів (сировинних, матеріальних, трудових, фінансових), проведемо аналіз системи показників рентабельності.

У таблиці 2.6 наведено динаміку показників рентабельності господарської діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 р.р.

Таблиця 2.6 - Показники динаміки рентабельності ТОВ “Понори” у 2011-2013 рр.

Показник	Рік			Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+,−)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт рентабельності активів	0,15	0,01	0,05	-0,10
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,34	0,04	0,22	-0,12
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,33	0,02	0,08	-0,25
Коефіцієнт рентабельності продукції	0,38	0,08	0,13	-0,25

За даними таблиці видно, що всі показники рентабельності знаходяться в межах норм, тобто >0. Це означає, що підприємство ефективно використовує активи підприємства, ефективно вкладає кошти в діяльність і наявна прибутковість від основної діяльності. За даними таблиці 2.6 простежується тенденція до зменшення всіх показників протягом аналізованого періоду; коефіцієнт рентабельності зменшився на 10 п. п., коефіцієнт рентабельності власного капіталу - 12 п. п., коефіцієнт рентабельності діяльності - 25 п. п., а рентабельність продукції - 25 п. п.

Згідно з даними таблиці 2.6 рівень показників ефективності діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 роки є різним, але за рахунок того, що за аналізований період спостерігалося значне зниження чистого прибутку можна простежити погіршення всіх показників рентабельності на кінець досліджуваного періоду.

Таким чином, негативний результат показників рентабельності ТОВ “Понори” за 2013 рік можна пояснити збільшенням витрат, що говорить про наявність на підприємстві змін в технологічному процесі та асортименті випуску продукції. Це, певним чином, вплинуло на її собівартість, що вимагало здійснення додаткових витрат на збут, інших операційних витрат, більш ефективного використання запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства, збільшення майнового потенціалу, тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому. Такі зміни певним чином вплинули на кінцеві результати фінансово-економічних показників діяльності ТОВ “Понори” та на їх рентабельність.

Оцінка господарського-фінансового стану підприємства, а особливо його стабільність, в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

.3 Поглиблений аналіз платоспроможності ТОВ «Понори»

Найважливішою умовою наявності та нарощування фінансово-інвестиційного потенціалу є платоспроможність підприємства. Під платоспроможністю стосовно до суб’єктів господарювання розуміється його здатність своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунок за своїми зобов’язаннями.

Загальним показником платоспроможності, який відображає забезпеченість підприємства оборотним капіталом, який може бути використаний для погашення своїх короткострокових зобов’язання - загальний коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності). Розрахунок даного коефіцієнта відбувається як відношення всього оборотного капіталу (поточних активів) до короткострокових зобов’язань за формулою 2.1:

К_зл =   (2.1)

де К_зл - загальний коефіцієнт ліквідності;

ОА - оборотні активи, тис. грн.;

КЗ - короткострокові зобов’язання, тис. грн.

Рівень коефіцієнта покриття залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу, структури запасів і витрат. Нормативним значенням коефіцієнта вважається, якщо він знаходиться в інтервалі від 1,0 до 2,0.

Динаміка загального коефіцієнта ліквідності за 2011-2013 рр. має негативну тенденцію до зменшення. У 2011 р. - 0,91, 2012 р. - 0,54, 2013 р. - 0,57 і зменшився на 0,34 - це характеризує негативну фінансово-економічну діяльність підприємства. Так як значення показника нижчі за одиниці (суттєве перевищення зобов’язань над поточними активами), то можна говорити про високий фінансовий ризик для кредиторів підприємства (пов’язано із тим, що підприємство не в змозі оплатити свої рахунки). Оборотного капіталу на підприємстві не достатньо для погашення короткострокових зобов’язань.

Проведемо якісну оцінку платоспроможності підприємства використовуючи метод групування балансових даних, що передбачає проведення оцінки стану платоспроможності на основі розробки «балансу ліквідності»

Задачею оцінки ліквідності є встановлення величини покриття зобов’язань підприємства активами, строк трансформації яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань. Для цього активи балансу систематизують за ступенем зменшення ліквідності активів, а пасиви - за терміновістю оплати зобов’язань (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 − Класифікація активів за рівнем ліквідності та зобов’язання за терміном погашення

Активи		Пасиви
Група	Склад показників	Група		Склад показників
А1 - високоліквідні активи	Грошові кошти та їх еквіваленти в касі, на рахунках у банку, поточні фінансові інвестиції	П1 - невідкладні зобов’язання		Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
А2 - активи підвищеної ліквідності	Чиста дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, за розрахунками з бюджетом, із внутрішніх розрахунків, з нарахованих доходів, аванси видані, інша поточна дебіторська заборгованість,  векселі одержані	П2 -короткострокові зобов’язання		Інші поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками, із внутрішніх розрахунків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, короткострокові кредити банку, інші поточні зобов’язання
А3 - низько-ліквідні активи	Товари, готова продукція, незавершене виробництво, тварини на вирощуванні та відгодівлі, виробничі запаси, витрати майбутніх періодів		П3 - довгострокові зобов’язання	Довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання
А4 - активи у неліквідній формі	Нематеріальні активи (залишкова вартість), основні засоби (залишкова вартість), довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи		П4 - постійні пасиви	Власний капітал, забезпечення наступних втрат і платежів, доходи майбутніх періодів

Як бачимо з таблиці 2.7, балансові пропорції сформовані таким чином, що активи можуть бути перетворені на гроші швидше, ніж необхідно погашати зобов’язання. Наприклад дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги може погашатись в ті самі терміни, що і кредиторська, але при здійсненні аналізу балансу вони розділені по різних групах - А2 та П1. тому можна запропонувати здійснити оцінку ліквідність балансу наступним чином (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 − Класифікація типів ліквідності балансу відповідно до горизонту аналізу

Тип ліквідності балансу	Перспектива
	Поточна	Короткострокова	Довгострокова
Абсолютний	А1≥П1	А1≥П1+П2	А1≥П1+П2+П3
Нормальний	А1+А2≥П1	А1+А2≥П1+П2	А1+А2≥П1+П2+П3
Критичний	А1+А2+А3≥П1	А1+А2+А3≥П1+П2	А1+А2+А3≥П1+П2+П3
Кризовий	А1+А2+А3≤П1	А1+А2+А3≤П1+П2	А1+А2+А3≤П1+П2+П3

Отже, вивчення співвідношень груп активів і пасивів за кілька періодів дозволить установити тенденції зміни в структурі ліквідності балансу, що є фактором для прогнозування довгострокової платоспроможності (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 − Аналіз ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2011 рік

Групи активів	Сума, тис. грн.		Групи пасивів	Сума, тис. грн.		Платіжний надлишок або нестача
	на початок періоду	на кінець періоду		на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду
А1	136,00	174,00	П1	0,00	0,00	+136,0	+174,00
А2	61,00	145,00	П2	4144,00	4608,00	-4083,00	-4463,00
А3	2921,00	3890,00	П3	0,00	0,00	+2921,00	+З890,00
А4	3942,00	4379,00	П4	2916,00	3980,00	-1026,00	-399,00
Баланс	7060,00	8588,00	Баланс	7060,00	8588,00	Х	Х

Отже, вивчення співвідношень груп активів і пасивів ТОВ “Понори” за 2011 рік говорить про те, що баланс підприємства однозначно не можна вважати абсолютно ліквідним. Цей висновок підтверджує наявність платіжної нестачі швидко ліквідних активів, а саме дебіторської заборгованості за товари, роботи послуги для покриття короткострокових зобов’язань на суму 4083 тис. грн. на початок даного періоду та на суму 4463 тис. грн. на кінець цього ж року.

Негативної оцінки заслуговує і той факт, що говорить про нестачу у підприємства власних оборотних коштів розмір яких хоч і зменшився з 1026 тис. грн. до 399 тис. грн., але залишається на досить високому рівні.

Натомість, позитивної оцінки заслуговує наявність у ТОВ “Понори” платіжного надлишку абсолютно ліквідних активів, а саме грошових коштів та поточних фінансових інвестицій для покриття найтерміновіших боргів, що збільшились з 136 тис грн. до 174 тис. грн. на кінець 2011 року.

Також, варто зазначити, забезпеченість низьколіквідними активами довгострокових зобов’язань. Це підтверджує наявність платіжного надлишку по третьому співвідношенні, що на кінець аналізованого періоду збільшилась з 2921 тис грн. до 3890 тис. грн., така зміна склалося за рахунок реалізації запасів та товарно-матеріальних цінностей підприємства.

Визначимо тип ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2011 рік, з’ясувавши відповідність у співвідношенні груп активів з групами пасивів (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 − Класифікація типів ліквідності балансу ТОВ “Понори” на кінець 2011 року

Тип ліквідності балансу	Перспектива
	Поточна	Короткострокова	Довгострокова
Абсолютний	А1≥П1	−	−
Нормальний	−	−	−
Критичний	−	−	−
Кризовий	−	А1+А2+А3≤П1+П2	А1+А2+А3≤П1+П2+П3

З таблиці 2.10 слідує, що на кінець 2011 року ТОВ “Понори” має абсолютну поточну ліквідність, натомість, короткострокова та довгострокова ліквідності балансу свідчать про наявність кризової ситуації. Це пояснюється вище обґрунтованими платіжними нестачами ліквідності балансу.

Проведемо аналіз ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2012 рік для підтвердження кризового становища у майбутньому, використавши аналогічну схему попередніх розрахунків (табл. 2.11).

За результатами здійснених розрахунків можна зробити наступний висновок. Стан ліквідності балансу підприємства характеризується як кризовий. Цей висновок підтверджує наявність платіжної нестачі швидко ліквідних активів, а саме дебіторської заборгованості за товари, роботи послуги для покриття короткострокових зобов’язань на суму 4463 тис. грн. на початок та на - 4256 тис. грн. на кінець 2012 року. Також платіжної нестачі на суму 7087 тис. грн. абсолютно ліквідних активів, тобто грошових коштів та поточних фінансових інвестицій для покриття кредиторської заборгованості ТОВ “Понори”, яка проявилася на кінець досліджуваного періоду.

Таблиця 2.11 − Аналіз ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2012 рік

Групи активів	Сума, тис. грн.		Групи пасивів	Сума, тис. грн.		Платіжний надлишок або нестача
	на початок періоду	на кінець періоду		на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду
А1	174,00	7,00	П1	0,00	7094,00	+174,00	-7087,00
А2	145,00	352,00	П2	4608,00	5135,00	-4463,00	-4256,00
А3	3890,00	6223,00	0,00	0,00	+3890,00	+6223,00
А4	4379,00	9327,00	П4	3980,00	3680,00	-399,00	-5647,00
Баланс	8588,00	15909,00	Баланс	8588,00	15909,00	Х	Х

Негативної оцінки заслуговує і той факт, що говорить про нестачу у підприємства власних оборотних коштів розмір яких збільшився з 399 тис. грн. до 564 тис. грн. за рахунок збільшення незавершених капітальних інвестицій та залишкової вартості основних засобів.

Натомість, позитивної оцінки заслуговує наявність у ТОВ “Понори” забезпеченості низьколіквідними активами довгострокових зобов’язань. Це підтверджує наявність платіжного надлишку по третьому співвідношення, що на кінець аналізованого періоду збільшилась з 3890 тис грн. до 6223 тис. грн., така досить значна зміна склалося за рахунок інтенсивнішої реалізації запасів та товарно-матеріальних цінностей підприємства ніж у попередньому аналізованому періоді.

З’ясуємо тип ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2012 рік визначивши відповідність у співвідношенні груп активів з групами пасивів (табл. 2.12).

З даного співвідношення груп активів з групами пасивів, яке відображає таблиця 2.12 слідує, що на кінець 2012 року ТОВ “Понори” має кризовий тип ліквідності балансу.

Таку ситуацію підтверджує поточна, короткострокова та довгострокова ліквідності балансу, що пояснюється вище згаданими платіжними нестачами.

Таблиця 2.12 − Класифікація типів ліквідності балансу ТОВ “Понори” на кінець 2012 року

Тип ліквідності балансу	Перспектива
	Поточна	Короткострокова	Довгострокова
Абсолютний	−	−	−
Нормальний	−	−	−
Критичний	−	−	−
Кризовий	А1+А2+А3≤П1	А1+А2+А3≤П1+П2	А1+А2+А3≤П1+П2+П3

 

Проведемо аналіз ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2013 рік для підтвердження кризового становища у майбутньому, використавши аналогічну схему попередніх розрахунків (табл. 2.13).

Таблиця 2.13 − Аналіз ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2013 рік

Групи активів	Сума, тис. грн.		Групи пасивів	Сума, тис. грн.		Платіжний надлишок або нестача
	на початок періоду	на кінець періоду		на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду
А1	7,00	530,00	П1	7094,00	797,00	-7087,00	-267,00
А2	352,00	−	П2	5135,00	13723,00	-4256,00	-13723,00
А3	6223,00	7791,00	П3	0,00	0,00	+6223,00	+7791,00
А4	9327,00	10195,00	П4	3680,00	3996,00	-5647,00	- 6199,00
Баланс	15909,00	18516,00	Баланс	15909,00	18516,00	Х	Х

За результатами здійснених розрахунків можна зробити наступний висновок. Стан ліквідності балансу підприємства характеризується як кризовий. Цей висновок підтверджує наявність платіжної нестачі швидко ліквідних активів, а саме дебіторської заборгованості за товари, роботи послуги для покриття короткострокових зобов’язань на суму 4256 тис. грн. на початок та на - 13723 тис. грн. на кінець 2013 року. Також платіжної нестачі на суму 7087 тис. грн. на початку року та 267 тис. грн. на кінець року абсолютно ліквідних активів, тобто грошових коштів та поточних фінансових інвестицій для покриття кредиторської заборгованості ТОВ “Понори”, яка проявилася протягом усього досліджуваного періоду хоча і зменшилася в декілька раз.

Негативної оцінки заслуговує і той факт, що говорить про нестачу у підприємства власних оборотних коштів розмір яких збільшився з 5647 тис. грн. до 6199 тис. грн. за рахунок збільшення незавершених капітальних інвестицій та залишкової вартості основних засобів.

Натомість, позитивної оцінки заслуговує наявність у ТОВ “Понори” забезпеченості низьколіквідними активами довгострокових зобов’язань. Це підтверджує наявність платіжного надлишку по третьому співвідношення, що на кінець аналізованого періоду збільшилась з 6223 тис грн. до 7791 тис. грн., така досить значна зміна склалося за рахунок інтенсивнішої реалізації запасів та товарно-матеріальних цінностей підприємства ніж у попередньому аналізованому періоді.

З’ясуємо тип ліквідності балансу ТОВ “Понори” за 2013 рік визначивши відповідність у співвідношенні груп активів з групами пасивів (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 − Класифікація типів ліквідності балансу ТОВ “Понори” на кінець 2013 року

Тип ліквідності балансу	Перспектива
	Поточна	Короткострокова	Довгострокова
Абсолютний	−	−	−
Нормальний	−	−	−
Критичний	А1+А2+А3≥П1	−	−
Кризовий	−	А1+А2+А3≤П1+П2	А1+А2+А3≤П1+П2+П3

 

З даного співвідношення груп активів з групами пасивів, яке відображає таблиця 2.14 слідує, що на кінець 2013 року в поточній перспективі ТОВ “Понори” має критичний тип ліквідності балансу. А в короткостроковій та довгостроковій перспективі ТОВ «Понори» матиме кризовий тип ліквідності балансу, що пояснюється вище згаданими платіжними нестачами.

Не менш важливим процесом дослідження чинників, що формують показники платоспроможністю підприємства є її прогнозування і планування, але для з’ясування можливого стану платоспроможності у майбутньому, в першу чергу варто визначити наявну платоспроможність. Для цього визначають до якого типу фінансової стійкості можна віднести дане підприємство [16]. Так як ТОВ “Понори” є сільськогосподарським товариством, а визначення типів фінансової стійкості є цілком прийнятною саме для аграрної галузі, стає важливим етапом у з’ясуванні платоспроможності, оскільки спирається на порівняння величини виробничих запасів з певними комбінаціями джерел фінансування активів. Як відомо, саме виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах є найбільш важливими активами, адже від їх наявності й цінової кон’юнктури на них залежить виконання першочергових виробничих функцій.

Визначають до якого типу фінансової стійкості (сталості) можна віднести дане підприємство. Так як ТОВ "Понори" є сільськогосподарським товариством, а визначення типів фінансової стійкості є цілком прийнятною саме для аграрної галузі, стає важливим етапом у з’ясуванні платоспроможності, оскільки спирається на порівняння величини виробничих запасів з певними комбінаціями джерел фінансування активів. Як відомо, саме виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах є найбільш важливими активами, адже від їх наявності й цінової кон’юнктури від них залежить виконання першочергових виробничих функцій [17].

В основу розрахунків передбачається застосування власного оборотного капіталу (ВОК).

Отже, з’ясуємо який саме тип фінансової стійкості ТОВ “Понори” за аналізований період на основі даних табл. 2.15.

Таблиця 2.15 - Вихідна інформація для оцінки фінансової стійкості ТОВ “Понори” за 2011 - 2013 рік, тис. грн.

Показник	Умовні позначення	Рік
		2011	2012	2013
Власний капітал, тис. грн.	ВК	3980	3680	3996
Необоротні активи, тис грн.	НА	4379	9327	10195
Власний оборотний капітал, тис. грн.	ВОК	-399	- 5647	-6199
Виробничі запаси, тис. грн.	ВЗ	2698	3755	1715
Довгострокові кредити, тис. грн.	ДК	-	-	-
Короткострокові кредити, тис. грн.	КК	-	7094	797

Фактичне застосування визначення типів фінансової стійкості ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр. на основі даних табл. 2.15:

А) визначення відповідності абсолютній стійкості:

ВЗ < ВОК - відповідність знаків відсутня;

Б) визначення відповідності нормальній стійкості:

ВЗ < ВОК + ДК − відповідність знаків відсутня;

В) визначення відповідності нестійкому фінансовому стану:

ВЗ < ВОК + ДК + КК − відповідність знаків відсутня;

Г) визначення відповідності кризовому фінансовому стану:

ВЗ > ВОК + ДК + КК - відповідність знаків наявна.

Отже, ТОВ “Понори” мав кризовий фінансовий стан протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. та критично низький платоспроможний стан, що говорить про ймовірність настання банкрутства, а в такому випадку товариству просто необхідно залучити зовнішні джерела фінансування із досить виваженим їх використанням.

Оцінити ефективність системи управлінських рішень, щодо підтримки ліквідності та платоспроможності підприємства можна і за допомогою визначення оптимальної структури оборотних активів за О.Г. Мендрулом [20]. Даний науковець стверджує, що на підставі нормативних значень коефіцієнтів ліквідності можна визначити теоретично оптимальну структуру оборотних активів. При цьому критерієм оптимальності виступає платоспроможність, а не виробнича доцільність.

За О.Г. Мендрулом структура оборотних активів за верхньою і нижньою межею індикаторів має наступний вигляд [16]:

−       запаси - 50% -60%;

−       дебіторська заборгованість - 30% -40%;

−       грошові кошти і поточні фінансові інвестиції - 10% -10%.

Проведемо оцінку структури оборотних активів ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр. станом на кінець року в табл. 2.16.

Таблиця 2.16 − Структура оборотних активів ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр., тис. грн.

Показник	Рік			Питома вага статей в оборотних активах, %			Відхилення питомої ваги статей в оборотних активах, %
	2011	2012	2013
				2011	2012	2013	2012 р. до  2011 р.	2013 р. до  2011 р.
Запаси	3888	5726	7638	92,37	86,99	91,79	-5,38	-0,61
Дебіторська заборгованість	145	352	153	3,45	5,35	1,84	1,9	-1,61
Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	176	504	530	4,18	7,66	6,37	3,48	2,19
Оборотні активи	4209	6582	8321	100	100	100	Х	Х

З’ясуємо рівень відхилення структурних елементів оборотних активів ТОВ “Понори” від нормативного рівня верхньої і нижньої меж індикатора (табл. 2.17)

платоспроможність фінансовий аналіз

Таблиця 2.17 − Відхилення від меж індикатора структурних елементів оборотних активів ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр.

Показник	Питома вага статей в оборотних активах, %			Відхилення від нижньої межі індикатора, %			Відхилення від верхньої межі індикатора, %
	2011	2012	2013	2011	2012	2013	2011	2012	2013
Запаси (межі індикатора - 50-60%)	92,37	86,99	91,76	42,37	36,99	41,76	32,37	26,99	31,76
Дебіторська заборгованість (межі індикатора - 30-40%)	3,45	5,35	1,84	-26,55	-24,65	-28,16	-26,55	-34,65	-38,16
Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції (межі індикатора - 10-10%)	4,18	7,66	6,37	-5,82	-2,34	-3,63	-5,82	-2,34	-3,63

Отже, оцінка ефективність системи управлінських рішень, щодо підтримки ліквідності та платоспроможності підприємства за допомогою визначення оптимальної структури оборотних активів за О.Г. Мендрулом, підтверджує результат попередньої оцінки коефіцієнтним методом, щодо недоцільності прийнятих раніше управлінських дій ТОВ “Понори”.

Так як, абсолютне відхилення питомої ваги запасів у 2011 році порівняно з нижньою межею індикатора склало 43,37 %, а з верхньою 32,37 %, натомість у 2012 та 2013 роках - 36,99 % та 41,76 %; 26,99 % та 31,76 % відповідно. Дана ситуація призводить до затоварювання складів, а отже і до збільшення витрат на їх обслуговування, що є свідченням неефективності маркетингових дій управлінців у напрямку політики збуту.

Позитивної оцінки заслуговує той факт, що результати порівняння прямують у бік нормалізації, хоча й знаходяться на досить високому рівні, адже у 2013 році порівняно з 2011 роком питома вага запасів зменшилась на 0,61 п. п. і становила 91,76 %.

Питома вага дебіторської заборгованості знаходиться на досить низькому рівні. Абсолютне її відхилення від нижньої межі індикатора, у період з 2011-2013 роки, складає - -26,55 п. п., -24,65 п. п., -28,16 п. п., а від верхньої − -26,55 п. п., -34,65 п. п., та -3815,65 п. п. відповідно.

Такі обставини свідчать про можливість збільшення дебіторської заборгованості, але лише до 40 % верхньої межі індикатора.

Натомість, питома вага грошових коштів і поточних фінансових інвестицій на кінець 2013 року склала 6,37 %, що на 2,19 п. п. більше 2011 року і майже досягає норми індикатора - лише, на 3,63 % менше від 10 % норми. Що ж стосується 2011 р., то тут ситуація досить критична, адже питома вага грошових коштів і поточних фінансових інвестицій знаходиться на рівні 4,18 %, що говорить про недостатність високоліквідних активів та ставить під загрозу платоспроможність даного господарюючого суб’єкта.

Для того щоб організувати вдалу роботу підприємства по погашенню боргових зобов’язань, варто з’ясувати фактори впливу на ліквідності та платоспроможності ТОВ “Понори”. Такі розрахунки дозволять більш ефективніше формувати управлінські рішення, щодо підтримки у належному стані показників ліквідності та платоспроможності.

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

.1 Правові та організаційні основи охорони праці на підприємстві ТОВ “Понори”

Охорона праці - це діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності [8].

Натомість, система охорони праці є складовою частиною управління підприємством. Отже, система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об’єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.

Головна мета управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням.

На сьогоднішній день стан системи управління охороною праці є актуальною проблемою. Такі обставини зумовлюють безпосереднє практичнее вивчення та аналіз організації роботи служби охорони праці (далі СОП) на підприємстві ТОВ “Понори”.

Загальне управління охороною праці на підприємстві здійснює його власник, а повсякденна робота з охорони праці на підприємстві проводиться службою охорони праці (СОП).

Згідно Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Ключовими завданнями служби охорони праці на підприємстві ТОВ “Понори” є:

− організація роботи щодо забезпечення виконання працівниками вимог з охорони праці;

− контроль за дотриманням працівниками законів та інших нормативних правових актів про охорону праці та колективного договору;

− організація профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і захворювань, обумовлених виробничими чинниками, а також роботи з покращення умов праці;

− вивчення і поширення передового досвіду з охорони праці, пропаганда питань охорони праці.

Станом на 31.12.2013 року середньооблікова кількість штатних працівників підприємства ТОВ “Понори” склала 124 особи. Відповідно до п. 1.4 пункту Типового положення про службу охорони праці при чисельності працюючих на підприємстві від 51 до 500 чоловік включно штат служби охорони праці складає один чоловік з інженерно-технічною освітою. Чисельність СОП на підприємстві складається з однієї особи - Начальника відділу з охорони праці та техніки безпеки, що відповідає вимогам законодавства.

Ефективність роботи з охорони праці та запобігання виникненню небезпек на підприємстві, боротьби з негативними факторами на виробництві залежить від стану нормативно-правової бази, якою повинні керуватись в своїй роботи співробітники підприємства - в першу чергу ті, хто безпосередньо приймає участь в діяльності СОП. В зв’язку з цим наступним етапом аналізу СОП на підприємстві є дослідження питання основних нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємстві, а також необхідно дати оцінку виконання положень цих документів.

З метою виконання закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийому на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Навчання на підприємстві ТОВ “Понори” проводиться згідно плану-графіка проведення перевірки знань з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. За результатами проведення навчання працівників з метою перевірки знань з питань охорони праці створюється постійно діюча комісія з питань охорони праці, яка складається із головного механіка, інженера з охорони праці та голови профкому.

Важливим етапом аналізу СОП на підприємстві є аналіз колективного договору, що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, оскільки це має істотне значення у системі планування роботи по забезпеченню безпеки праці на підприємствах і становить пункт VII “Охорона праці” коллективного договору між роботодавцем і трудовим колективом ТОВ “Понори”.

В даному розділі сторона власника зобов’язується розробляти та реалізовувати різноманітні заходи з метою створення здорових та безпечних у мов праці на заводі, забезпечити виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням та аваріям.

В даному пункті колективного договору, окрім обов’язків власника, також чітко окреслені обов’язки працівників та профспілкової сторони. Також окреслено заходи захисту прав i соціальних інтересів осіб, якi потерпіли на виробництві від нещасних випадків, а також утриманців i членів сімей загиблих та заходи, які мають місце у разі виникнення нещасного випадку внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці.

В цілому, розділ “Охорона праці” сформований на належному рівні, двосторонні зобов'язання роботодавця та колективу опрацьовані якісно, з врахуванням усіх положень чинного законодавства.

Варто відмітити і про те, що на ТОВ “Понори” досить чітко діє система інструктажів, а саме:

А) вступний інструктаж - проводиться з усіма без винятку працівниками, які приймаються на роботу, а також з учнями, які прибули для виробничого навчання або практики, і іншими людьми, вперше виконують роботи на даному підприємстві. Вступний інструктаж на підприємстві ТОВ “Понори” проводить інженер з охорони праці;

Б) первинний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з кожним працівником, вперше наближуються до виконання певного виду робіт, включаючи відряджених працівників інших організацій, що беруть участь у виробничому процесі, працівників, що виконують роботи на території організації за договором підряду, і т.п. Первинний інструктаж проводиться безпосереднім керівником робіт за затвердженою керівником організації програмі; при цьому працівнику демонструються практичні методи безпечного виконання робіт. Важливість данного виду інструктажу очевидна: він має велику практичну значимість для забезпечення безпеки праці на ТОВ “Понори”;

В) повторний інструктаж проводиться, як правило, 1 раз на півроку з метою закріплення отриманих знань з охорони праці та техніки безпеки;

Г) позаплановий інструктаж. Причиною проведення позапланового інструктажу зазвичай є зміна технологічного процесу, отримання нового обладнання, введення нових правил, вказівок, випадки травмування працівників;

Д) цільовий інструктаж. Він проводиться перед виконанням завдання, пов’язаного з підвищеною небезпекою. Його проводить бригадир, змінний майстер. Якщо ж до роботи залучаються працівники іншого структурного підрозділу, то цільовий інструктаж проводить лише керівник (начальник дільниці, механік).

Таким чином, спираючись на знання нормативно-правових актів і теоретичних положень, та на основі комплексного аналізу, можна з упевненістю стверджувати про те, що система управління та організація охорони праці на ТОВ “Понори” знаходиться у відмінному стані та повністю відповідає нормам чинного українського законодавства.

.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві ТОВ “Понори”

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до чинних нормативно- правових актів [8].

Для з’ясування відповідності цим вимогам умов праці в структурному підрозділі необхідно провести атестацію робочого місця за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на підставі санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на виробництві.

Варто відмітити, що місцем проходження переддипломної практики був відділ бухгалтерії ТОВ “Понори”, який знаходиться в одноповерховій адміністративній будівлі товариства, тому і проведемо її аналіз.

Отже, поблизу будівлі проходить автомобільна дорога із ненасиченим дорожнім рухом, залізничної колії поблизу немає, на основі чого можна зробити висновок про відсутність значного шуму та вібрації [5]. Стосовно природної освітлюваності варто зазначити, що поряд з будівлею знаходяться деякі насадження з невисокими деревами, які не перешкоджають природному освітленню приміщення бухгалтерії. Загальна площа приміщення становить 52 м², висота - 2,5 м, приміщення має 2 вікна. Кількість працюючих у приміщенні - 4 чоловік. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 52: 4 = 13 (м²/чол.) робочої площі. Згідно із СНіП 2.09.04 - 87 на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано [4].

Слід зауважити, що відповідно до принципів гігієнічної класифікації, умови праці на ТОВ “Понори” належать до 2 класу, тобто є допустимими і характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих.

Джерелами виробничого шуму на ТОВ “Понори” є робота тракторів, комбайнів, косарок, сівалок, автомобілів, молокопровіду, а також робота токарних, фрезерувальних станків, різбонарізувального, електрозварювального та іншого обладнання, що задіяне в обслуговуванні виробничого процесу [3]. З шумом пов’язано більшість технологічних процесів на підприємстві. Тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процесс. На ТОВ “Понори” чітко дотримуються рекомендованих діапазонів шуму для робітників офісів, цехів, гаражів, у межах 56-60 дБ [6].

На особливу увагу заслуговує організація робочого місця. Офісне приміщення обладнане системами опалення та кондиціонування повітря. Користування ПК є однією з вагомих функцій основного виду діяльності. Персональний комп’ютер і його периферійні пристрої (принтер, сканер) розміщені на основному робочому столі, з лівого боку, відстань від монітору до очей користувача є оптимально - 60 см. Робочий стіл для персонального комп’ютера обладнано підставкою для ніг відповідної ширини з можливістю регулювання по висоті. Робочі сидіння працівників мають такі основні елементи як сидіння та спинку.

Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Таким чином, для окремих груп користувачів при 8-годинному режим робочого дня встановлені перерви.

Телефон є незамінним засобом комунікації на підприємстві. Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В.

Стосовно принтера, то заходи безпеки під час роботи з даним видом офісного обладнання не регламентуються нормативними документами.

Розглянемо основні параметри, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці ТОВ “Понори” (табл. Г.1).

Згідно проведеного аналізу, усі параметри, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в адміністративному приміщенні ТОВ “Понори” відповідають нормі.

Варто відмітити і наявність медичної аптечки та засобів протипожежної безпеки на всіх рівнях господарського-фінансової діяльності.

Таблиця 3.1 − Діагностика показників, які характеризують санітарно-гігієнічні умови ТОВ “Понори” [7]

Параметр	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ- 12.1.005.88., СНиП 2.04.05-9 та іншими державними стандартами	Відповідність фактичного значення державному нормативу
Температура повітря у перехідний період, 0С	19-23	18-27	Відповідає
Відносна вологість, %	42-56	40-60	Відповідає
Швидкість руху повітря, м\с	0,1	0,1	Відповідає
Запиленість, мг \ м. куб.	0,1	Відповідає
Освітленість, лк	305	300	Відповідає
Рівень шуму, дБА	56-60	50-60	Відповідає

Отже, атестація робочого місця дозволяє зробити наступні висновки:

− площа та обсяг, що зайняті робочим місцем, відповідають діючим нормам;

− обладнання відповідає вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру та обсягу виконуваних робіт;

− технологічна оснащеність робочого місця заслуговує на оцінку відмінно;

− параметри виробничого освітлення відповідають вимогам;

− рівень шуму відповідає вимогам;

− запиленість відповідає вимогам;

− температура повітря у перехідний період відповідає вимогам;

− відносна вологість відповідає вимогам;

− швидкість руху повітря відповідає вимогам.

Загальний рівень вібрації у відділі бухгалтерії кваліфікується як 3-й, тип “в”, який застосовується на робочих місцях робітників розумової праці та персоналу, що не займається фізичною працею; критерій оцінки “комфорт”.

Отже, раціональне освітлення приміщенні і робочих місць - один з найважливіших елементів сприятливих умови праці. При правильному освітленні підвищується продуктивність праці, поліпшуються умови безпеки, знижується стомлюваність. При недостатньому освітленні робочий погано бачить навколишні предмети і погано орієнтується у виробничій обстановці. Успішне виконання робочих операцій потребує від нього додаткових зусиль і великого зорового напруження. Неправильне і недостатнє освітлення може призвести до створення небезпечних ситуацій. Найкращі умови для повного зорового сприйняття створює сонячне світло.

Щодо причин тимчасової непрацездатності на ТОВ “Понори”, то вони пов’язані переважно з: порушення технологічного процесу; порушення трудової та виробничої дисципліни під час експлуатації устаткування, машин, механізмів; порушення трудової дисципліни, втрати працездатності через захворювання працівників, а щодо нещасних випадків на товаристві, то такі дані відсутні.

.3 Профілактика травматизму та професійних захворювань на виробництві

З метою зменшення матеріальних збитків і моральної шкоди від виробничого травматизму на підприємствах різної форми господарювання розробляються заходи профілактики, що передбачають конкретні завдання, термін виконання, необхідні ресурси для їх реалізації та способи контролю за їх здійсненням.

Заходи по боротьбі з виробничим травматизмом розробляються на підставі їх аналізу конкретних ситуацій та конкретних умов праці і узгоджуються з професійними спілками. Такі заходи, залежно від конкретних умов виробничої діяльності можуть включати як технічні, санітарно-гігієнічні так і організаційні методи та засоби запобігання реалізації небезпечних ситуацій у небажані події.

До технічних заходів по забезпеченню безпечних умов праці належить - рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, засоби огородження, сигналізації, дистанційне управління, зміна технологічних процесів на більш безпечні, вдосконалення конструктивних характеристик машин, механізмів, вдосконалення колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих та ін.

До санітарно-гігієнічних заходів залежно від умов діяльності належить - облаштування вентиляційних систем, модернізація штучного і природного освітлення, централізоване питне водопостачання, забезпечення нормальних параметрів повітряного виробничого середовища, заходи по боротьбі з шумом та вібрацією, обладнання зон відпочинку та ін [7].

До організаційних заходів належить - дотримання трудової та технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, проведення планово-запобіжних ремонтів, рівень кваліфікації штатних працівників, відомчий та громадський контроль за виконанням робіт, відповідне навчання та інструктаж працюючих та ін.

На підприємстві ТОВ «Понори» щорічно розробляються заходи щодо профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань які включаються в колективні договори, забезпечуються технічною документацією, джерелами фінансування та матеріальними ресурсами.

Необхідність подальшого удосконалення системи управління охорони праці на підприємствах зумовлюється реальними політичними та соціально-економічними процесами, а саме: структурними змінами в економіці, розвитком процесів роздержавлення, утворенням нових форм та методів господарювання, суттєвим збільшенням кількості суб'єктів господарської діяльності різних форм власності, особливо у середньому та малому бізнесі, та, зокрема, фізичних осіб (найману працю), що значно ускладнює управління охороною праці традиційними методами і потребує переведення його на якісно новий рівень, а також високим рівнем аварійності, виробничого травматизму і професійної захворюваності та бажанням збереження належного рівня та розвитку бізнесу.

Для покращення умов і охорони праці ТОВ “Понори” використовує план заходів у сфері охорони праці (таб. Г.1).

Отже, вище наведений план основних заходів у сфері охорони праці ТОВ “Понори” дозволяє покращення умов і охорону праці підприємства, що підвищить його фінансово-господарську діяльність, сприяє росту економічної ефективність (рентабельність), платоспроможність та ліквідність, а також соціальному добробут самих працівників та задовольнить комерційні інтереси його власників.

ВИСНОВКИ

Платоспроможність - це здатність підприємства наявними в нього ресурсами своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Головною перевагою підходу є заперечення суворої прив’язки до грошових коштів, оскільки за домовленістю сторін підприємство може розрахуватися по своїх боргах й іншим товаром, тобто проводячи бартер.

У економічній літературі найчастіше виділяють два основні види платоспроможності (за часовою ознакою): поточну та очікувану (перспективну).

У методологічному аспекті на сьогодні в Україні можна скористатися нормативними методиками міністерств і відомств для оцінки платоспроможності підприємства. В них висвітлюються загальні напрями аналізу та встановлені основні методичні засади проведення поглибленого аналізу платоспроможності підприємства.

Основні коефіцієнти дослідження платоспроможності та ліквідності підприємства: 1) коефіцієнт покриття; 2) коефіцієнт швидкої ліквідності; 3) коефіцієнт абсолютної ліквідності; 4) чистий оборотний капітал; 5) коефіцієнт платоспроможності; 6) коефіцієнт фінансування; 7) коефіцієнт фінансової стійкості; 8) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами; 9) коефіцієнт маневреності власного капіталу.

З метою покращення методів оцінки платоспроможності крім показників, які були зазначені в даній науковій роботі, слід врахувати показники фінансової стійкості, ліквідності, рентабельності підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Понори” - одне з найбільших сільськогосподарських підприємств Чернігівської області.

Продукція ТОВ “Понори” є сировинною базою м’ясних, молочних, борошномельних, горілчаних, олійних заводів Чернігівщини та багатьох областей України. В останні роки, з розвитком нових технологій виробництва палива, підприємство стало постачальником сировини для переробки її в альтернативних паливно-енергетичних галузях, а саме для виробництва біопалива.

За господарством закріплені значні земельні ресурси, а саме 1924,7 га земель, у тому числі 1753,2 га сільськогосподарських угідь, з них ріллі - 1131 га, багаторічних насаджень - 14,5 га, кормових угідь - 486,3 га та 171,5 га болотистої місцевості не придатної для рільництва. Зазначимо, що серед сільськогосподарських угідь, якими користувалось ТОВ “Понори” найбільшу частку займає рілля.

Метою діяльності ТОВ “Понори” є забезпечення якісними та доступними сировинними матеріалами різноманітних виробничих галузей України, трудова зайнятість місцевого населення, підтримання соціально-економічний добробуту району.

Предметом діяльності ТОВ “Понори” є:

− вирощування зернових культур;

− виробництво молока;

− виробництво м’яса.

Одним із найважливіших етапів аналізу фінансового стану підприємства є аналіз майнового стану підприємства, що дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за визначений період, простежити тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Зменшення обсягів капіталу у 2012 році відбулося переважно за рахунок зменшення власного капіталу на 300 тис грн. або 7,54 %. Натомість, у 2013 році порівняно з 2011 роком темп приросту даного показника значно збільшився на 16 тис. грн. або 0,40 %.

Також зменшився на 1043 тис грн. (88,46 %) нерозподілений прибуток і склав 136 тис. грн., це досить є негативною оцінки в діяльності даного товариства.

Таким чином, за період дослідження ТОВ “Понори” збільшило власні фінансові можливості, що є основою для самоокупності та самофінансування.

У 2011-2013 роках можна простежити зростання ТОВ “Понори” власного майнового потенціалу. Так, станом на кінець 2012 року обсяг активів становив 15909 тис. грн., що перевищує показник 2011 року на 7321 тис. грн. або 85,25 %, а станом на 2013 рік - 18516 тис. грн. (приріст - 9928 тис. грн. або 115,60 %). Це зумовлено, перш за все, збільшенням обсягів вкладення коштів в необоротні активи: у 2012-2011 рр. - на 112,99 % та у 2013-2011 рр. - на 132,82 %.

За період дослідження відбулися певні зміни в складі оборотних активів. Слід відмітити, що зазначена зміна супроводжувалась нарощуванням обсягів діяльності, адже за останній рік ТОВ “Понори” збільшило продуктивність дійної череди за рахунок чого збільшились і поставки молока, більш ефективніше стали використовувати орні земельні ділянки, що дало можливість збільшити урожайність зернових культур.

Всі показники майнового стану сільськогосподарського підприємства ТОВ «Понори» знаходяться в межах нормативних значень, що є позитивним для підприємства.

Аналізуючи показники ліквідності підприємства можна зробити висновок, що ТОВ «Понори» не має достатнього рівня ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.

Отже, підприємство не готове і не здатне виконувати свої зобов’язання в повному обсязі

З проведених розрахунків слідує, що протягом періоду з 2011 року по 2013 рік всі показники платоспроможності не відповідають нормативним значенням і знаходяться в дуже поганому стані. В такому випадку, можна сказати, що підприємство не має достатньо власного капіталу і не забезпечене власними оборотними засобами і не здатне погасити позиковий капітал.

Позитивний результат показників ділової активності зумовлений, тим що чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшувався з кожним роком. Всі показники відповідають нормативним значенням, тобто збільшуються за аналізований період 2011-2013 рр., а тривалість 1 обороту активів зменшилася на 189 днів, і це свідчить про те що у 2013 р. майно підприємства проходило усі стадії одного кругообігу за 608 днів, що є досить добре в порівнянні із 2011 р. - 797 днів.

Всі показники рентабельності знаходяться в межах норм, тобто >0. Це означає, що підприємство ефективно використовує активи підприємства, ефективно вкладає кошти в діяльність і наявна прибутковість від основної діяльності.

Оцінка господарського-фінансового стану підприємства, а особливо його стабільність, в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

Загальним показником платоспроможності, який відображає забезпеченість підприємства оборотним капіталом, який може бути використаний для погашення своїх короткострокових зобов’язання - загальний коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності).

Динаміка загального коефіцієнта ліквідності за 2011-2013 рр. має негативну тенденцію до зменшення. У 2011 р. - 0,91, 2012 р. - 0,54, 2013 р. - 0,57 і зменшився на 0,34 - це характеризує негативну фінансово-економічну діяльність підприємства. Так як значення показника нижчі за одиниці (суттєве перевищення зобов’язань над поточними активами), то можна говорити про високий фінансовий ризик для кредиторів підприємства (пов’язано із тим, що підприємство не в змозі оплатити свої рахунки). Оборотного капіталу на підприємстві не достатньо для погашення короткострокових зобов’язань.

Проведемо якісну оцінку платоспроможності підприємства використовуючи метод групування балансових даних, що передбачає проведення оцінки стану платоспроможності на основі розробки «балансу ліквідності»

Отже, вивчення співвідношень груп активів і пасивів ТОВ “Понори” за 2011 рік говорить про те, що баланс підприємства однозначно не можна вважати абсолютно ліквідним.

На кінець 2011 року ТОВ “Понори” має абсолютну поточну ліквідність, натомість, короткострокова та довгострокова ліквідності балансу свідчать про наявність кризової ситуації. Це пояснюється вище обґрунтованими платіжними нестачами ліквідності балансу.

З даного співвідношення груп активів з групами пасивів на кінець 2012 року ТОВ “Понори” має кризовий тип ліквідності балансу.

Таку ситуацію підтверджує поточна, короткострокова та довгострокова ліквідності балансу, що пояснюється вище згаданими платіжними нестачами.

З даного співвідношення груп активів з групами пасивів на кінець 2013 року в поточній перспективі ТОВ “Понори” має критичний тип ліквідності балансу. А в короткостроковій та довгостроковій перспективі ТОВ «Понори» матиме кризовий тип ліквідності балансу, що пояснюється вище згаданими платіжними нестачами.

ТОВ “Понори” мав кризовий фінансовий стан протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. та критично низький платоспроможний стан, що говорить про ймовірність настання банкрутства, а в такому випадку товариству просто необхідно залучити зовнішні джерела фінансування із досить виваженим їх використанням.

Отже, оцінка ефективність системи управлінських рішень, щодо підтримки ліквідності та платоспроможності підприємства за допомогою визначення оптимальної структури оборотних активів за О.Г. Мендрулом, підтверджує результат попередньої оцінки коефіцієнтним методом, щодо недоцільності прийнятих раніше управлінських дій ТОВ “Понори”.

Для того щоб організувати вдалу роботу підприємства по погашенню боргових зобов’язань, варто з’ясувати фактори впливу на ліквідності та платоспроможності ТОВ “Понори”. Такі розрахунки дозволять більш ефективніше формувати управлінські рішення, щодо підтримки у належному стані показників ліквідності та платоспроможності.

Ключовими завданнями служби охорони праці на підприємстві ТОВ “Понори” є:

− організація роботи щодо забезпечення виконання працівниками вимог з охорони праці;

− контроль за дотриманням працівниками законів та інших нормативних правових актів про охорону праці та колективного договору;

− організація профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і захворювань, обумовлених виробничими чинниками, а також роботи з покращення умов праці;

− вивчення і поширення передового досвіду з охорони праці, пропаганда питань охорони праці.

Таким чином, спираючись на знання нормативно-правових актів і теоретичних положень, та на основі комплексного аналізу, можна з упевненістю стверджувати про те, що система управління та організація охорони праці на ТОВ “Понори” знаходиться у відмінному стані та повністю відповідає нормам чинного українського законодавства.

Слід зауважити, що відповідно до принципів гігієнічної класифікації, умови праці на ТОВ “Понори” належать до 2 класу, тобто є допустимими і характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів.

Для покращення умов і охорони праці ТОВ “Понори” використовує план заходів у сфері охорони праці., який дозволяє покращення умов і охорону праці підприємства, що підвищить його фінансово-господарську діяльність, сприяє росту економічної ефективність (рентабельність), платоспроможність та ліквідність, а також соціальному добробут самих працівників та задовольнить комерційні інтереси його власників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Артеменко В.Г. Фінансовий аналіз [Текст] / В.Г.Артеменко // Економіка. Фінанси. Право. - 2006. - № 3. - С. 16-17.

2.      Гавришко Н. Взаємозв’язок економічних понять: фінансовий стан підприємства, платоспроможність, фінансова стійкість, ліквідність: [Електронний ресурс] / Н. Гавришко, С. Ярощук // Наукові записки. - 2006. - №15. - Режим доступу: http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_ vydannya/h5XLtK.pdf <http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_%20vydannya/h5XLtK.pdf>.

.        ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. Система стандартов безопасности труда [Электронный ресурс]. - Режим доступа: <http://vsegost.com/Catalog/30/30778.shtml>.

.        ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. - К., 2006.

.        ДБН В.1.1-7-02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва [Електронний ресурс]. - К., 2002. - Режим доступу <http://www.budinfo.com.ua/dbn/82.htm>.

.        ДНАОП 0.03-3.14-86. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://dnop.com.ua>.

.        ДНАОП 0.03-3.15-86. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень (СН4088-86) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forca.com.ua/ knigi/pravila/pravila-ohoroni-praci-pri-ekspluatacii-pralen-ta-lazen_5.html.

.        Закон України «Про охорону праці»

.        Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України. - №1. - 2005. - С.137 - 144.

.        Ковалёв А. И., Привалов В. П. Анализ финансового состояния предприятия. Издание 5-е перераб. и доп. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2001. - 256с.

.        Козаченко В.Г. Фінансова стратегія платоспроможності підприємства [Текст] / В.Г.Козаченко // Бізнес. - 2009. - № 8. - C. 41-44.

.        Коробов, М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств [Текст]: підручник / М.Я. Коробов - К.: Знання, 2004. - 342 с. - ISBN 966-7767-29-9.

.        Король В. Т. Шляхи зростання платоспроможності [Текст] / В.Т. Король // Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - № 5. - C. 22-26.

.        Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: [навч. пос.] / Т.Д. Костенко, Є.О. Підгора. - 2-ге вид., перероблене та доповнене. - К.: ЦНЛ, 2007. - 400 с.

.        Котляр М.Л. Платоспроможність та ліквідність в системі оцінки фінансової стійкості підприємства [Текст] / М.Л.Котляр // Економічний простір. - 2008. - №11. - С.192-199.

.        Котляр, М. Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів [Текст] / М.Л.Котляр. // Фінанси України. -2005. - №1. - С.113-117.

.        Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз [Текст]: підручник / Г.О.Крамаренко, О.Є.Чорна. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 392 с. - ISBN 978-966-364-698-5.

.        Крейніна, М. Н. Послідовність проведення комплексного аналізу фінансового стану підприємства [Текст] / М. Н. Крейніна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 6. - C. 31-36.

.        Кучер С.М. Платоспроможність і ліквідність підприємств [Текст] / С.М. Кучер // Фінанси України. - 2005. - №4. - С.120-126

.        Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: моногр. / Л.А. Лахтіонова. - К.: КНЕУ. - 2008. - С. 245-251.

.        Литвин Б.М. Фінансовий аналіз [Текст]: навч.посіб / Б.М.Литвин, М.В.Стельмах. - К.: «Хай-Тек Прес», 2008. - 336 с. - ISBN 978-966-2143-11-9.

.        Мармоза А.Т. Статистика: підр. для студ. ВНЗ / А.Т. Мармоза. - К.: Ельга - Н, КНТ, 2009. - 896 с.

.        Мних Є. В. Економічний аналіз [Текст]: підручник / Є.В.Мних. - Навчальне видання. - Вид. 2-ге, перероб.та доп. - К.: ЦНЛ, 2005. - 472 c. - ISBN 966-021-85-1.

.        Мних. Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури. - 2003. - 412с.

.        Мошенський С.З. Економічний аналіз: підр. для студ. екон. спец. ВНЗ / С.З. Мошенець, О.В. Олійник. За ред. д.е.н., проф., заслужений діяч науки та техніки України Ф.Ф.Бутинець. - 2-ге вид., випр. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2007. - 704 с.

.        Носова Є.А. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства [Текст] / Є.А.Носова // Економіка. Проблеми економічного становлення. - 2012. - № 2. - С. 58-64.

.        Онисько С.М. Платоспроможність підприємств - основа ефективного господарювання [Текст] / С.М.Онисько, М.В. Кіц // Економіка, фінанси, право. - 2012. -№ 7. - С.12-15.

.        Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємства. Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти. - Львів “Магнолія Плюс”. - 2004. - 367с.

.        Подольська В.О., Ярім О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури. - 2008. - 488с.

.        Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 5-е вид. / Г.В. Савицька. - Мінськ: ООО ”Новое поколение”, 2001. - 688 с.

.        Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навч. посіб. / Г.В. Савицька. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007. - 662 с.

.        Солодухін, Д. Н. Фінансова стратегія платоспроможності підприємства [Текст] / Д. Н. Солодухін // Фінанси. - 2008. - № 4. - C. 65-67.

.        Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - 2-ге вид., стер. - К.: Алеута, 2003. - 485 с.

.        Федорович Р.В. Економічний аналіз: [навч. посібник] / В.М. Серединська, О.М. Загородна, Р.В. Федорович. - Тернопіль: Астон, 2010.-624 с.

.        42. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність та її аналіз: [навч. посібник] / Ю.С. Цал-Цалко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 566 с.

.        Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П.Ю., Римар М.В., Биць М.Т. та ін. Під заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара - К.: ВД “Професіонал”. 2004. - 528с.

.        Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: навч. посіб. / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченко. - К.: КНЕУ, 2010.- 540 с.

.        Шифріна Н.І. Класифікація активів підприємства за рівнем ліквідності [Текст] / Н.І. Шифріна // Економіка підприємства. - 2001. -№34. - С.348-350.

Додаток А

Таблиця А. 1 - Баланс ТОВ «Понори» за період 2011-2013 роки, тис. грн.

Актив		Код рядка		2011											2012										2013
				На початок звітного періоду				На кінець звітного періоду							На початок звітного періоду						На кінець звітного періоду				На початок звітного періоду				На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість		010		0						0					0						0				0				0
первісна вартість		011		0						0					0						0				0				0
накопичена амортизація		012		0						0					0						0				0				0
Незавершене будівництво		020		157						57					57						1264				1264				72
Основні засоби:
залишкова вартість		030		2854						3025					3025						6638				6638				8348
первісна вартість		031		9144						9427					9427						13161				13161				15291
знос		032		(6290)						6402					6402						6523				6523				6943
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість		035		930						1296					1296						1424				1424				1775
первісна вартість		036		930						1296					1296						1424				1424				1775
накопичена амортизація		037		0						0					0						0				0				0
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств		040		1						1					1						1				1				0
інші фінансові інвестиції		045		0						0					0						0				0				0
Довгострокова дебіторська заборгованість		050		0						0					0						0				0				0
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної неруомості		055		0						0					0						0				0				0
Первісна вартість інвестиційної нерухомості		056		0						0					0						0				0				0
Знос інвестиційної нерухомості		057		0						0					0						0				0				0
Відстрочені податкові активи		060		0						0					0						0				0				0
Гудвіл		065		0						0					0						0				0				0
Інші необоротні активи							070					0				0				0				0			0				0
Гудвіл при консолідації							075					0				0				0				0			0				0
Усього за розділом І							080					3942				4379				4379				9327			9327				10195
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси							100					1667				2698				2698				3755			3755				1715
Поточні біологічні активи							110					976				902				902				1230			1230				2792
Незавершенне виробництво
Готова продукція							130						15				11			11				22			0				2693
Товари							140						0			0				0			22				0
Векселі одержані							150						0				0			0				0			0				0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
чиста реалізаційна вартість							160						55				145			145				352			352				121
первісна вартість							161						0				0			0				0
резерв сумнівних боргів							162						0				0			0				0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за бюжетом							170						0				0			0				0			0				1
за виданими авансами							180						0				0			0				0			0				1
з нарахованих доходів							190						0				0			0				0			0				2
із внутрішніх розрахунків							200						0				0			0				0			0				28
Інша поточна дебіторська заборгованість							210						5				0			0				0
Поточні фінансові інвестиції							220						0				0			0				0			0				0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті							230						163				174			174				7			7				530
у т. ч. в касі							231						1				6			6				6			6				0
в інозеиній валюті							240						0				0			0				0			0				0
Інші оборотні активи							250						0				0			0				497			497				0
Усього за розділом ІІ							260						3118				4209			4209				6582			6582				8321
ІІІ. Витрати майбутніх періодів							270						0				0			0				0			0				0
ІV. Необоротні активи та групи вибуття							275						0				0			0				0			0				0
Баланс							280						7060				8588			8588				15909			15909				18516
І. Власний капітал
Статутний капітал					300				130					130					130			130				130				130
Пайовий капітал					310				0					0					0			0				0				0
Додатковий вкладений капітал					320				0					0					0			0				0				0
Інший додатковий капітал					330				1831					1716					1716			1280				1280				690
Резервний капітал					340				226					955					955			2134				2134				2134
Нерозподілений прибуток (непокритий зиток)					350				729					1179					1179			136				136				1042
Неоплачений капітал					360				0					0					0			0				0				0
Вилучений капітал					370				0					0					0			0				0				0
Накопичена курсова різниця					375				0					0					0			0				0				0
Усього за розділом І					380				2916					3980					3980			3680				3680				3996
Частка меншості					385				0					0					0			0				0				0
ІІ. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу					400				0					0					0			0				0				0
Інші забезпечення					410				0					0					0			0				0				0
Сума страхових резервів					415				0					0					0			0				0				0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах					416				0					0					0			0				0				0
Цільове фінансування					420				0					0					0			0				0				0
Усього за розділом ІІ					430				0					0					0			0				0				0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків					440									0					0			0				0				0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання					450				0					0					0			0				0				0
Відстрочені податкові зобов'язання					460				0					0					0			0				0				0
Інші довгострокові зобов'язання					470				0					0					0			0				0				0
Усього за розділом ІІІ					480				0					0					0			0				0				0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків					500				0					0					0			7094				797
Поточна заборгованість за довгостороковимим зобв'язаннями					510				0					0					0			0				0				0
Векселі видані	520		0			0					0							0					0					0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530		4062			4466					4466							4451					4451					180
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540		0			0					0							0					0					0
з бюджетом	550		11			24					24							203					203					395
з позабюджетних палтежів	560		0			0					0							0					0					0
зі страхування	570		21			38					38							49					49					65
з оплати праці	580		45			79					79							97					97					128
з учасниками	590		0			0					0							0					0					0
із внутрішніх розрахунків	600		5			1					1							335					335					61
Зобов'язання, пов'язаня з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605		0			0					0							0					0					0
Інші поточні зобов'язання	610		0			0					0							0					0					12894
Усього за розділом ІV	620		4144			4608					4608							12229					12229					14520
V. Доходи майбутніх періодів	630		0			0					0							0					0					0
Баланс	640		7060			8588					8588							15909					15909					18516

ДОДАТОК Б

Таблиця Б. 1 - Зведений звіт про фінансові результати ТОВ «Понори» за період 2011-2013 роки, тис. грн.

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття			Код рядка		За звітний період - 2011 р.	За звітний період - 2012 р.		За звітний період - 2013 р.
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)			010		4236	6985		12124,91
Податок на додану вартість			015		700	1136		1935,91
Акцизний збір			020		(0)	(0)		0
Інші вирахування з доходу			030		(0)	(0)		0
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)			035		3530	5849		10189
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)			040		(2148)	(4786)		(8079)
Валовий прибуток:
прибуток			050		1382	1063		2108
збиток			055		0	0		0
Інші операційні доходи			060		341	210		716
Адміністративні витрати			070		(406)	(651)		(892)
Витрати на збут			080		0	0		(7)
Інші операційні витрати			090		(138)	0		(284)
Фінансові результати від операційної діяльності
прибуток			100		1179	622		1641
збиток			105		0	0		0
Доход від участі в капіталі			110		0	0		0
Інші фінансові доходи			120		0	0		0
Інші доходи			130		0	0		1
Фінансові витрати			140		0	(487)		(791)
Втрати від участі в капіталі			150		0	0		0
Інші витрати			160		0	0		0
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті			165		0	0		0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток			170		1179	136		850
збиток			175		0	0		0
Пдаток на прибуток від звичайної діяльності			180		0	0		0
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності			185		0	0		0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	190	1179		136			850
збиток	195	0		0			0
Надзвичайні
доходи	200	0		0			0
витрати	205	0		0			0
Податки з надзвичайного прибутку	210	0		0			0
Частка меншості	215	0		0			0
Чистий прибуток	220	1179		136			850
Чистий збиток	225	0		0			0
ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Матеріальні затрати	230	2973		4478			13523
Витрати на оплату праці	240	1024		1620			1910
Відрахування на соціальні заходи	250	381		602			701
Амортизація	260	125		121			1233
Інші операційні витрати	270	457		1370			2983
Разом	280	4960		8191			20350
ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Середньорічна кількість простих акцій	300	0		0			0
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	0		0			0		320	0		0			0
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330	0		0			0
Дивіденти на одну просту акцію	340	0		0			0

ДОДАТОК В

Таблиця В.1 - Основні засоби ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр., тис. грн.

Основні засоби
Групи основних засобів	Залишок на початок року			Надійшло за рік			Вибуло за рік			Залишок на кінець року
	2011	2012	2013	2011	2012	2013	2011	2012	2013	2011	2012	2013
Земельні ділянки	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Капітальні витрати на поліпшення земель	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Будинки, споруди та передавальні пристрої	5 967	5934	5906	-	-	-	33	28	-	5 934	5 906	7303
Машини та обладнання	1 845	1845	3578	-	157	892	-	-	175	1 845	2 002	3739
Транспортні засоби	1 269	1269	3563	-	154	155	-	-	626	1 269	1 423	3754
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	96	96,0	114	-	-	7	-	-	12	96	96	139
Робоча і продуктивна худоба	897	930	-	174	550		141	184		930	1 296	-
Багаторічні насадження	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Інші основні засоби	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	356
Бібліотечні фонди	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Малоцінні необоротні матеріальні активи	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Тимчасові (нетитульні) споруди	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Природні ресурси	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Інвентарна тара	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Предмети прокату	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Інші необоротні матеріальні активи	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Разом	10074	10074	13161	174	861	1054	174	212	813	10 074	10723	15291

ДОДАТОК Г

Таблиця Г.1 − План основних заходів у сфері охорони праці ТОВ “Понори”

Назва заходу			Методи реалізації заходу	Відповідальний за виконання			Ефективність впровадження заходу
Заходи спрямовані на попередження нещасних випадків			− проведення всіх необхідних інструктажів; − проведення цільового навчання з охорони праці працівників, спеціалістів.	Інженер з охорони праці ТОВ “Понори”			Зменшення кількості нещасних випадків
Заходи спрямовані на попередження захворюваності			− усунення впливу на працівників небезпечних виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці; − проведення обов’язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників.	Інженер з охорони праці ТОВ “Понори”			Зменшення захворюваність працівників
Загальні заходи спрямовані на покращення умов праці			− завершення реконструкцій та обладнання побутової кімнати на тракторній бригаді; − придбання спецодягу, взуття, засобів індивідуального захисту; − провести реконструкцію вентиляційної системи у ремонтній майстерні;  − обладнати аспірацію на обдирочно-шліфувальних станках; − обладнати всі підводи кінного транспорту катафотами відбивачами; − встановити витяжну аспірацію в столярному цеху; − виготовити гальмівні башмаки на тракторні причепи; − відремонтувати душові в майстерні тракторної бригади, та на тваринницькій фермі; − забезпечити працівників ремонтної майстерні справним інструментом; − обладнати наглядною агітацією кутки по техніці безпеки в усіх виробничих підрозділах; − виготовити захисну сітку і встановлювати її при накачці пневматичних шин в автопарку;	Інженер з охорони праці ТОВ “Понори”			Усунення впливу небезпечних факторів на працівників та збільшення ефективності праці через поліпшення її умов
	− в боксах, де зберігаються комбайни, робоча техніка, потрібно влаштувати механічну вентиляцію; − обладнати робочі місця токарів, місцевим освітленням.
Заходи спрямовані на підвищення рівня техніки безпеки	необхідно виконувати всі правила використання технологічного устаткування - дотримуватися правил безпечної експлуатації транспортних засобів, тари та вантажопідіймальних механізмів, дотримуватися вказівки про безпечне утримання робочого місця					Інженер з охорони праці ТОВ “Понори” та сам працівник, що безпосередньо задіяний у роботі з технічними засобами			Усунення впливу небезпечних технічних факторів на працівників
Заходи спрямовані на захист працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок;	− перевірити опір ізоляції електроосвітлювальної мережі; − забезпечити недоступності струмоведучих частин; − електричний розподіл мережі; − використання подвійної ізоляції, вирівнювання потенціалу та захисного заземлення, захисного відключення; − застосування спеціальних електрозахисних засобів - портативних приладів і пристосувань (ЕС); − організація безпечної експлуатації електроустановок; − використання гумових рукавичок діелектричних, інструментів з ізолюючими рукоятками з покажчиком напруги до 1000 В, калош діелектричних, килимів і ізолюючих підставок.					Інженер з охорони праці ТОВ “Понори” та сам працівник, що безпосередньо задіяний у роботі з електрикою.			Усунення небезпечної дії струму на працівників
Заходи спрямовані на захист від пилу, газів, пари	− раціоналізація технологічного процесу, що усуває утворення пилу; − автоматизація процесів, при яких утворюється пил; − застосування спеціальних рідин для змочування обробленої поверхні; − застосування пило витягаючої вентиляції, вентиляції загального та місцевого призначення; − негайне прибирання приміщень					Інженер з охорони праці ТОВ “Понори” та сам працівник, що безпосередньо задіяний у роботі з пилом, газами та парами			Усунення небезпечної дії пилу, газів та пари на працівників
		після роботи; − забезпечення робочих проти пиловий спецодягом, респіраторами, окулярами та іншими засобами захисту; − створення на підприємстві умов для забезпечення заходів особистої гігієни.
Заходи спрямовані на захист від нагрітих поверхонь виробничого обладнання		наявність попереджувального знака або плаката, що говорить про те, що при роботі з облоднанням виділяється велика кількість теплоти, або про те, що необхідно працювати в рукавицях.			Інженер з охорони праці ТОВ “Понори”
Заходи спрямовані на захист від шуму і вібрації		− застосування високоякісних підшипників;  − малошумних зубчастих передач і електродвигунів;  − дотримання технологічної дисципліни при виготовленні і складання вузлів верстата; − застосування раціональних конструкцій ріжучого інструменту і пристосувань, жорсткість їх кріплення; − підвищенням якості балансування;  − підвищення точності виготовлення деталей;  − поліпшенням мастила;  − поліпшенням класу чистоти тертьових поверхонь і т.д.;  − ізоляція джерел шуму або приміщень (звукоізолюючі огородження, кожухи, кабіни, екрани, кошти віброізоляції);  − застосування протишумових вкладиші, навушників і шоломів.			Інженер з охорони праці ТОВ “Понори” та сам працівник, що безпосередньо задіяний у роботі з шумним та вібруючим обладнанням			Усунення небезпечної дії шуму і вібрації на працівників
Заходи спрямовані на протипожежну профілактику		розробляються заходи, направленні на попередження пожеж, перекриття шляхів розповсюдження вогню, забезпечення швидкої та безпечної евакуації людей і майна з приміщення.			Інженер з охорони праці ТОВ “Понори”			Попередження утворення пожеж на підприємстві