визначити спільне і відмінне між формами минулого часу турецького дієслова та їх аналогами в англійській мові.
У курсовій роботі використовуються описовий та зіставний методи дослідження, останній має більш універсальний характер, оскільки виходить за рамки тільки споріднених мов і спрямований на системне порівняння різнопланових мов.
Матеріалами дослідження даної роботи є турецька та англійська художня література.
Теоретичне значення роботи визначається насамперед її внеском у граматичну теорію турецької і англійської мов і, відповідно, в традиційну граматику тюркських мов, що сприяє подальшим дослідженням інших морфологічних категорій з використанням зіставного методу. Детальне вивчення структурних особливостей дієслівних форм дійсного способу минулого часу в турецькій мові та їх еквівалентів в англійській мові, а також їхній науково-системний аналіз сприяє глибшому розумінню внутрішніх закономірностей зіставлюваних мов, узятих окремо.
Практичне значення даної роботи полягає у тому, що отримані результати можуть слугувати джерелом для складання підручників, посібників по зіставній граматиці, підручників з англійської мови з опором на турецьку, а також для вивчення типології різноструктурних мов і розвитку контрастивної лінгвістики загалом. Крім того матеріали курсової роботи можуть бути використані у викладанні навчальних дисциплін «Турецька мова», «ПКП з турецької мови».
Розділ І
Загальна характеристика вивчення категорії минулого часу дієслова
Кожна частина мови має свій власний комплекс граматичних категорій, у яких представлено те узагальнене значення, що властиве усім словам даної частини мови. Таким чином, усі слова, що входять до частини мови «дієслово», мають значення процесуальної ознаки (називають дію або стан) і, залежно від особливостей мови, до якої належать, граматично представляються категоріями виду, стану, способу, особи, часу, а іноді і числа. Таким чином дієслово утворює найскладнішу парадигму по, безпосередньо, її організації і різноманітності виражених в його формах морфологічних значень.
Російська граматика визначає категорію часу дієслова, як таку, що належить до словозмінної морфологічної категорії, члени якої представлені формами одного і того ж слова і є властивими лише дієсловам у формі дійсного способу, але відсутні у формах умовного і наказового способу. Уявлення про час, що виражається у морфологічній системі особових дієслівних форм, орієнтоване на мовця і момент мовлення, вказуючи на дейктичний характер даних уявлень. Парадигма часових форм дієслова становить собою кореляцію трьох основних значень: минулого, теперішнього і майбутнього [16].
Граматичний дієслівний час, як відомо, визначає відношення між процесом і моментом мовлення. Це відношення зафіксоване в системі форм категорії часу. Розрізняють два моменти - немовний і мовний, граматичний. Немовний момент не є певним моментом об'єктивного часу, він перебуває в постійному русі й існує незалежно від нашої свідомості та поза її межами. Відображенням цього моменту в мові є мовний граматичний момент мови. Це елемент системи мови, хоча він і не має безпосередньо закріплених тільки за ним засобів вираження. Він виражається опосередковано через план вираження і змістовий план часових форм дієслова. Ці форми в своєму значенні і формальному вираженні мають певне відношення до граматичного моменту мови. Момент мовлення є будь-яким моментом обєктивного часу, виділеного по-особливому в кожному окремому випадку ( як тепер, зараз) з цілого ряду інших моментів, оскільки конкретна мова розглядається в її дійсному існуванні та використанні у відповідній ситуації. Йому надається велике значення, як точці відліку при темпоральній локалізації дії або стану [8, 35].
Дослідження категорії часу, як у граматичному її значенні, так і у філософському, відбувається вже тривалий час, достатній для того, щоб мати змогу простежити формування уявлень про неї на прикладі різних мов.
Як зазначає В. Кляйн, «часова характеристика відносить час події або процесу до визначеного часового проміжку, зокрема, до моменту мовлення». Ми можемо сказати, наприклад, що деякі події, у часовому відношенні, передують факту мовлення (минулий час), або, що ці дії відбуваються після моменту мовлення (майбутній час), або ж вони «перекривають» момент мовлення (теперішній час) [31, 12].
Досить радикальні погляди щодо концепції моменту мовлення у вченні про час мав російський лінгвіст Н.С. Поспелов, але його точка зору швидко змінилась, зважаючи на викликане обурення з боку інших мовознавців. Заперечуючи наявність відношення до моменту мовлення в формах теперішнього, минулого і майбутнього часу, узятих поза реченням, в морфологічному плані, він визнає, що в конкретному реченні, в процесі мовлення час встановлюється з точки зору мовця в момент мовлення [12, 293-297].
R. Musan і М. Rathert вказують на те, що «згідно із загальною граматикою, час повязує ситуацію, що описується у реченні, з її часовим відношенням до моменту мовлення». Німецький лінгвіст Ґ. Райхенбах вважав таке визначення занадто простим. На його думку «часові конструкції поєднують часи один з одним: момент мовлення (S), час здійснення дії (E) і початок відліку часу (R). З такої точки зору Past Simple виглядає так: R (початок відліку) знаходиться перед S (моментом мовлення), а Е (час здійснення дії), відповідно перебуває в R. Такий детальний метод описання відношення моменту мови до часу виконання дії є досить зручним для мов з широкою часовою парадигмою, оскільки за ним достатньо легко визначити підходящі часові форми [32, 78].
Б. Комрі ж зазначає, що час можна представити у вигляді прямої лінії з минулим, що умовно зображується по ліву сторону, і майбутнім по праву. Момент мовлення буде представлений точкою , що розділяє минуле і майбутнє. Така інтерпретація часу, на його думку, найкраще ілюструє низку типових мовних уявлень про час [24, 10].
На думку В. Плунгяна «категорія часового дейксису, яку в граматиках прийнято позначати просто як «час», може включати в себе не більше трьох грамем: ситуація, що співпадає із моментом мовлення, ситуація, яка йому передує і ситуація, що йде після цього моменту, відповідно теперішній, минулий і майбутній часи». Автор концентрує увагу на тому, що цей самий часовий дейксис нічого не повідомляє про розвиток самої ситуації (була вона миттєва або подовженою, закінчилась вона чи ні і т.п.), вся ця інформація, на його думку, передається різними грамемами аспекту(або дієслівного виду) [11, 264].
О. Петрухіна, описуючи дієслово у російській мові, зазначає, що «значення минулого теперішнього і майбутнього часу реалізуються в пяти протиставлених видо-часових формах. Асиметрична пятичленна парадигма видо-часових форм відображає тісний взаємозвязок виду і часу: дієслова недоконаного виду мають всі три часові форми (поздравлял - поздравляет -будет поздравлять), дієслова доконаного - лише дві: форми минулого і майбутнього часу (поздравлял - поздравит)». У російській мові саме категорії виду відіграють найважливішу роль у розрізненні часових реалій, оскільки у своєму розпорядженні російська мова має лише дві форми, для позначення минулого часу: звичайний минулий час і давноминулий час (який загалом використовується досить рідко) і задля бодай якогось розрізнення у плані довготи протікання дії, ці часові форми використовуються вкупі з видовими, в результаті чого ми отримуємо вказівку на завершеність чи незавершеність дії [10, 115].
В енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона зазначено, що категорія минулого часу використовується для позначення тих дієслівних форм, які представляють дію, що позначається дієслівною основою, вже звершеною. Зіставна лінгвістика показує, що єдиною ознакою минулого часу в індоєвропейських мовах було так зване прирощення, тобто префікс é (санскр. á, греч. έ), що ставився перед дієслівною формою, і вказував на те, що дія, яка ним виражалася, повинна була бути віднесена до минулого часу [19].
У своїй роботі Р. Біннік зазначає, що «простий минулий час належить тому проміжку часу, який буквально передує даному моменту часу. Простий минулий час є нейтральним у аспектному відношенні. У латинській мові перфект відіграє роль основного минулого часу, як і в сучасних європейських мовах - типу розмовної французької і німецької [22, 17].
О. Петрухіна у своїй роботі, посилаючись на праці Ю. Маслова, зазначає, що «форми минулого часу виражають передування позначуваної дії моменту мовлення, «або іншому моменту, подумки прирівнюваного до моменту розмови»». Минулий час уявляється як єдиний часовий план, що поєднує у собі форми минулого часу доконаного і недоконаного виду, що трактуються як одна часова форма. [10, 116]
На думку Есперсона, простий минулий час у англійській мові має лише один часовий відповідник, форму претериту. В інших мовах, наприклад, латині ми знаходимо дві такі часові форми. У згаданих вище мовах віддаленість у часі від моменту дійсності є абсолютно не суттєвою, хоча є такі мови, в яких існують спеціальні форми претериту для ситуацій віддаленого і близького минулого часу. Однією з таких форм виступає історичний/драматичний дійсний час (мовець, відволікшись від історії, починає розповідати про те, що сталося в минулому, ніби це відбувалося в дійсний час, просто в нього на очах) [3, 301-306].
У англійській мові, якщо час дії зіставляється з моментом мовлення , то дієслівна форма часу позначає так званий «абсолютний» час (теперішній, минулий або майбутній). Якщо для зіставлення вибирається якийсь інший момент, наприклад, момент минулого, то форма дієслова позначає «відносний» час: одночасність минулого моменту, передування йому або відносне майбутнє. Таким чином англійське дієслово володіє чотирма часовими формами - простою, подовженою, перфектною і подовжено-перфектною, які належать чи то до видових, чи то до часових форм. Всі ці форми можна віднести до категорії «часової співвідносності». Складні дієслівні форми, що входять до цієї категорії вказують на відповідність дії деякому виділеному моменту (одночасність, передування цьому моменту або охват періоду часу аж до цього моменту), а проста форма не має таких вказівок і є нейтральною за даною ознакою. Так, Past Simple вказує на дію, що сталась у минулому, зазвичай, з вказівкою на час, коли вона сталась. Past Perfect використовується для позначення дії, що завершилася до якогось визначеного моменту у минулому і було видно її результат, Past Progresive (Continious) використовується для того, щоб вказати на тривалість, незавершеність дії у минулому і форма Past Perfect Progresive(Continious) позначає дію, що почалася раніше вказаного моменту в минулому і тривала аж до цього моменту[2, 30-35]. Окрім часових форм, для вираження тривалості дії у англійській мові широко використовуються форми тривалого і нетривалого виду(відповідно перша використовується для вираження конкретно -процесної дії, що відбувається у певний момент часу і не має межі взагалі або ще не досягла цієї межі, а друга - для позначення завершеної дії).
К.Г. Крушельницька порівнюючи форми минулого часу німецького і російського дієслова виділила наявність у німецькій мові трьох форм минулого часу, як особливість даної мови. Відмінність цих форм полягає у обємі значення та сфері їх вживання. Найбільш з поміж трьох виділяється претерит, що і по значенню є найближчим до російського минулого часу. Інші ж дві форми - перфекту і плюсквамперфекту, вживаються лише за певних умов і мають більш спеціальні значення [6, 101-106].
Поряд з семами виду, які вже були розглянуті нами раніше на прикладі англійської мови, необхідно розглянути семи актуальності/неактуальності події і часового інтервалу. В цьому плані найбільш розгорнутою серед часових систем виступає система французької мови. Актуальність забезпечує розрізнення груп грамем минулого часу, що передовсім пов'язані з передачею особливої позиції адресанта, який уявляє дані події, як ті, що неодмінно його стосуються, або ж навпаки, ті, які не мають до нього жодного відношення (актуальне минуле передається формою Passé Сomposé, неактуальне - формою Рassé Simplé). Сема часового інтервалу позначає грамему ближчого минулого, що відображає не великий проміжок часу, що минув між минулою дією і моментом мовлення [9, 315].
Тихомирова, досліджуючи польську мову, зазначає, що «категорія часу у польській мові дуже тісно повязана з категорією виду у семантичному і формальному плані». Різним видо-часовим формам дієслова властиві різні значення, у тому числі контекстуально обумовленими, але формально протипоставленими є такі: дія, що відбувалась або сталась у минулому, до моменту мовлення (форми минулого часу відповідно доконаного і недоконаного виду), дія, яка відбувається (форми теперішнього часу недоконаного виду), дія яка триває після моменту мовлення (майбутній час недоконаного виду) і цілісна дія у майбутньому (майбутній час доконаного виду). Тільки в системі дієслова протиставлення значень означеного (1-а, 2-а і 3-я особа) і неозначеного виконавця дії знаходить граматичне вираження завдяки спеціальним формам минулого часу дійсного способу з показниками - no , - to ( mówiono ' говорили ' , rozpoczęto budowę «почали будівництво»). Форми давноминулого часу співвідносять час дії з іншою, наступною дією в минулому. При утворенні форм минулого часу дієприкметникова основа на -ł приєднує родо-числові показники і особові закінчення минулого часу [15].
О. Крайнюченко, проводячи порівняльно-зіставну характеристику категорії минулого часу у тюркських мовах, виділяє такі два основні часи: минулий час, який в огузьких мовах представлено формами минулого категоричного часу, (туркм. aldym - я взяв) і минулий суб'єктивний час, який використовується для опису подій, свідком яких мовець не був (тур. Uyumuşsun - кажуть, ти спав). Автор також зазначає, що є велика кількість дієслівних форм, для описання подій в минулому. Такими є: у турецькій мові - означений і неозначений імперфект (перший з яких підкреслює поступовий розвиток події, а другий вказує на одночасність дії), подовжений час, два давноминулих (перший вказує на передування однієї дії іншій, а другий виражає значення доконаності), також майбутнє в минулому і найближче майбутнє в минулому. У кипчацьких мовах форми минулого часу більш різноманітні, наприклад в карачаєво-балкарській мові: минула категорична (айтдим - я сказав), перфектна (барг'анма - я сходив), результативна (ок'убма - я дійсно прочитав), давноминула (к'ошханедім - я раніше додав), незакінчена (джазу едім - я писав), результативно складна (джийиб едім - я тоді ще зібрав), багаторазова (болуўчу едім - я бував) [5].
Гагаузька мова, належить до огузької групи тюркських мов і має досить велику кількість форм минулого часу, а точніше їх виділяють 6: минулий очевидний час на -dı, минулий неочевидний на -mış, минулий неозначений час на -ardı,-ardi, минулий час наміру на -aceydı;-aceydi, давноминулий очевидний час на -dıydı;-diydi і давноминулий неочевидний час на -mıştı;-mişti [14].
Не важко простежити деяку закономірність у наявності великої кількості форм минулого часу у тюркських мовах. Підтримують цю думку М. Широлієв і Е.Севортян, зазначаючи, що «в азербайджанській мові форми минулого часу вирізняються багатоманітністю форм, які можуть виражати найрізноманітніші відтінки: завершеність чи не завершеність, подовженість, достовірність або не достовірність, категоричність або неозначеність, реальність або не реальність». Таким чином у азербайджанській мові виділяють форми минулого часу: минулий категоричний, минулий оповідний (перфект), майбутньо-минулий, давноминулий, минулий подовжений час і означений і неозначений імперфект [18, 123-130].
Минулий час у персидській мові виражається декількома формами дієслова: простим минулим часом (претерит) tamiz kard, минулим подовженим часом (імперфект) - tamiz mikard, давноминулим часом (плюсквамперфект) - tamiz karde bood, минулим конкретним часом - dasht tamiz mikard, минулим дійсним подовженим часом - tamiz mikarde ast і минулим дійсним часом - tamiz karde ast. Незважаючи на таку значну варіативність, минулий час у перській мові у порівнянні з теперішнім та майбутнім є дещо обмежений у видовому плані і не має чітких виражень, а відсутність видових форм компенсується наявністю різноманітних часових форм [17, 156-161].
Н. Баскаков виділяє 6 форм минулого часу в алтайській мові: форма на -ды/-ди, -ты/-ти утворює минулий означений час, форма на -ган/-ген виражає дію, що сталась у невизначеному минулому, форма на -ып/-ип позначає минуле даного моменту, форма на -ып/-ип тур-ды використовується, як показник подовженого минулого часу, форма на -ып/-ип тур позначає факт минулого, свідком якого ви не були і, нарешті, форма на ган/-ген эди утворює давноминулий час [1].
У нижньочулимському і середньочулимському діалектах чулимсько-тюркської мови, що належать до південно-сибірських тюркських мов виділають 8 форм минулого часу, відповідно: минулий означений час -ды, минулий невизначенай час на -ган, минулий доконаний на -п-ий-гем/-п-ыс-кан, минулий звичайний на -диган, минулий час даного моменту на -йаткан і минулий час недоконаного виду на - г(/к)-алак, міратив -ти і спеціальна форма минулого часу на -чанг (для сер.чул.). В. Лемська зазначає, що «матеріали на дану тему є дещо змішаними, здебільшого відсутнє позначення діалектних джерел у прикладах, не наводяться частотні характеристики тієї чи іншої форми, рідко вказується мовна та ареальна дистрибуція форм» і це не є дивним, оскільки дана область є майже недослідженою і ґрунтується лише на польових дослідженнях за останні декілька років (роботи А. П. Дульзона і Р. М. Бірюковича) [7].
Порівнюючи українську і турецьку мови С. Сорокін зазначає, що «набір граматичних засобів (так званих «минулих часових форм») української і турецької мов істотно різниться». На противагу двом формам минулого часу в українській мові (а саме широковживану часову форму на позначення минулої дії і «давноминулий час») виносяться 13 видо-часових форм турецької мови (такі часові форми, як претерит (простий минулий час), абсентив-перфект, дві презентивні й дві абсентивні імперфектні форми, три давноминулих часових форми (плюсквамперфекти), дві претеритно-футурумні форми (так званий «майбутній час у минулому») й дві доволі специфічні форми, які ми називаємо «претеритний передфутурум» («передмайбутній час у минулому») - превентивний і абсентивний [13, 118-119].
Аналіз різних точок зору на сутність часової системи дієслів привів до розширення і поглиблення наших уявлень про неї. Крім того, аналіз літератури щодо цього питання показав, що у тюркських мовах система форм минулого часу є набагато ширшою і повнішою ніж у, аналізованих вище, європейських мовах. Представлене дослідження присвячене вивченню форм минулого часу в турецькій і англійській мовах. Розглянутий у першому розділі теоретичний матеріал став методологічною основою для написання даної курсової роботи.
Розділ ІІ
Зіставний аналіз форм і значень минулого часу у англійській і турецький мовах
2.1 Порівняльна характеристика минулого категоричного часу (форма на - dı) у турецькій мові і минулого простого (The Past Simple Tense) в англійській мов
Категоричний минулий час на -dı
(Belirli geçmiş zaman)
Минулий категоричний час позначає факти минулого. У більшості випадків перекладається на українську мову дієсловами доконаного виду («зробив», «сказав», «прочитав»), але може називати і дії недоконаного виду. Минулий час може передавати як одноразові, так і багаторазові дії. Турецький категоричний минулий час утворюється за допомогою 8-ми варіантного афікса - dı (-di, -du, -dü, -tı, -ti, -tu,-tü) наступним чином:
а ) Афікси інфінітива - mek або - mak відкидаються, a - dı приєднується до основи дієслова: gelmek «приходити», gel + di = geldi «прийшов, приходив».
б) Особові афікси 2-ої групи, що вказують на особу, яка здійснює дію, поміщаються після афікса -dı: aldım - я купив, aldın - ты купив, aldık - ми купили, aldınız - ви купили, aldılar - вони купили.
Bu çocukların ikisi de birbirlerine olan sevdalarında öyle sebat ettiler ki, nihayet anneleri, babaları da baş eğmek mecburiyetinde kaldı [29, 423]. - Ці двоє проявили таку стійкість у своєму почутті, що їхні батьки були змушені підкоритися.
Питальні форми минулого категоричного часу утворюються за допомогою питальної частки mı, яка ставиться після дієслова, яке стоїть у формі минулого часу з відповідним особовим афіксом (aldım mı? - я купив?, aldın mı? - ти купив?, aldı mı? - він купив?, aldık mı? - ми купили?, aldınız mı? - ви купили?, aldılar mı? - вони купили?):
-Artık şüphe kaldı mı? dedim [29, 267]. - Ще лишились сумніви? - спитала я.
Заперечні форми утворюються за допомогою заперечного афікса -ma, -me, що додається безпосередньо до основи дієслова і лише після заперечного афікса ставиться афікс минулого часу з відповідним особовим афіксом(almadım - я не купив, almadın - ты не купив, almadık - ми не купили, almadınız - ви не купили, almadılar - вони не купили):
-Ben bu olayı tarih kitaplarından almadım, kendi başımdan geçti [29, 55]. - Я цю історію взяв не з книжок по історії, сама в голову прийшла.
Загалом, категоричний минулий час на -dı описує як завершену, так і незавершену дію, що відбулася у минулому. Його можна назвати універсальним, оскільки він є поширеним в розмовній і писемній мовах, і часто замінює собою інші минулі часи, такі як: час на -mış, або означений імперфект. Для позначення часових параметрів, використовуються такі слова-маркери: «her zaman» - завжди, «sık sık» - часто, «arasıra» - рідко. Також час на -dı може передавати як одноразові, так і багаторазові дії.
Минулий простий час
(The Past Simple Tense)
Форма дієслова в Past Simple (Indefinite) дійсного способу утворюється з додаванням до основи правильного дієслова суфікса -ed (to start - починати, started - почав), а для неправильних дієслів - збігається з другою формою (to begin починати - began почав).
-As there was nothing else to do, Alice soon began talking again [23]. - Оскільки більш не було чого робити згодом Аліса знову почала говорити.
Для утворення питальних і заперечних речень в Past Simple (Indefinite) дійсного способу використовується форма минулого часу дієслова to do - did (для всіх осіб і чисел). При цьому дієслово ставиться у формі інфінітива (оскільки did вже несе в собі значення Past Simple (Indefinite) дійсного способу). У питальних реченнях did ставиться перед підметом. У заперечних - за did слідує заперечення not. Коротка форма для did not - didn't :
But of course she did not mention my name to you [21]. - Але, звісно, вона не назвала вам моє імя.
Did she call to refuse her consent? [20] - Вона телефонувала для того, щоб відмовитися?
Past Simple служить для вираження дії, що сталася у минулому. Цей час вживається в оповіді, тобто при висвітленні подій, що мали місце в минулому, а також у розмові про минулі події. Past Simple перекладається на українську мову минулим часом дієслова як доконаного, так і недоконаного виду, залежно від змісту речення .Simple вживається для вираження звичайної, регулярної минулої дії:
-We were always loyal to lost causes, the professor said [30]. - Ми завжди залишалися вірні приреченим підприємствам, - сказав професор.
Крім того дуже часто вживається конструкція used to + інфінітив. Дана конструкція позначає повторювану дію, або звичку, яка здійснювалася у минулому, але, з якихось причин, зараз більше не здійснюється. У контексті або у цьому ж реченні має обов'язково підкреслюватися, що названа дія зараз вже не виконується. Але, щоправда, контраст з теперішнім часом може бути відсутній.
There certainly was some great mismanagement in the education of those two young men. One has got all the goodness, and the other all the appearance of it. I never thought Mr. Darcy so deficient in the appearance of it as you used to do [20]. - При створенні цих двох молодих людей була справді допущена велика несправедливість: одного наділили всіма позитивними якостями, іншого ж - лише їх зовнішніми проявами. Я з тобою ніколи не погоджуся, що містер Дарсі позбавлений цих зовнішніх проявів.
Past Simple використовується також для вираження дії, що відбулася протягом деякого часу у минулому:
а ) час виконання дії може бути виражений показниками часу «yesterday» - вчора, «last week» - минулого тижня, «an hour ago» - годину тому, «the other day» - днями, «on Monday» в понеділок, «in 1917» - у 1917 році, «during the war» - під час війни і т. п.:
-The visitors stayed with them about half-an-hour [21]. - Відвідувачі залишилися з ними десь на півгодини.
б) час виконання дії може бути виражений також підрядним реченням :
I cried two days together when Colonel Miller`s regiment went away [20]. - Я плакала протягом двох днів, коли полк Колонела Мiллера відбув.Simple також може виражати послідовність минулих дій:
As soon as they entered, Bingley looked at her so expressively, and shook hands with such warmth, as left no doubt of his good information [20]. - Як тільки вони зайшли Бінглі подивився на неї так виразно, і потис її руку з такою теплотою, що не залишилося сумнівів у його добрих намірах.
-As they passed through the hall, Lady Catherine opened the doors into the dining-parlour and drawing-room, and pronouncing them, after a short survey, to be decent looking rooms, walked on [20]. - Проходячи через хол, леді Кетрін відкрила двері в їдальню і вітальню і, визнавши їх після короткого огляду досить пристойними, вийшла з дому.
Отже, підсумовуючи, ми можемо сказати, що час Past Simple описує факт виконання дії, не вказуючи на протяжність цієї дії. Також Past Simple використовуються для опису дій, які відбуваються з деякою регулярністю, або у визначений час («yesterday» - вчора, «last week» - минулого тижня, «an hour ago» - годину тому). The Past Simple Tense широко використовується як у розмовній, так і у писемній мовах.
Еквіваленти часу Past Simple у турецькій мові (за найближчий відповідник взято минулий категоричний час на -dı)Приклад англійською мовоюЕквівалент у турецькій мові1.Звичайна, регулярна минула дія- Kitty to her material advantage spent the chief of her time with two elder sisters [20]. - Кіті, з огляду на її матеріальний стан, проводила більшість часу зі своїми старшими сестрами.)- Kitty onun paraca durumuna göre zamanının çoğu ablalarıyla geçirdi.2. Конструкція used to + інфінітив- «And Lydia used to want to go to London» - added Kitty [20]. - «І Лідія завжди хотіла у Лондон» - додала Кіті. (Austen J.)- Kitty Lydia da daima Londraya gitmek istedi (istiyordu) diye söyledi.3. Дія, що відбулася протягом деякого часу у минулому- They stayed only one night at Longbourn…[20] - Вони залишилися у маєтку Лонгборн лише на одну ніч… (Austen J.)- Onlar yalnız bir gece için Longborn malikânesinde kaldı.4.Послідовність минулих дій- But perhaps it was only sobbing, she thought, and looked into his eyes again [23]. - «Але, мабуть, це був лише плач», - подумала вона і знову поглянула йому в очі.- Ama galiba bu yalnız ağlamasıydı düşündü ve yine onun gözlerine baktı.
2.2 Зіставлення означеного імперфекту (форма на - yordu) у турецькій мові і минулого подовженого часу (The Past Continuous Tense) в англійській мові
Означений Імперфект
(şimdiki zamanın hikâyesi)
Означений імперфект -(ı)yordu - це складна форма, що виникла в результаті злиття афікса -(ı)yor і недостатнього дієслова i (mek) у формі минулого часу (i-di). Відмінювання відбувається за допомогою особових афіксів другої групи ( yazıyordum - я писав, yazıyordun - ти писав, yazıyordu - він писав, yazıyorduk - ми писали, yazıyordunuz - ви писали, yazıyorlardı - вони писали). Допоміжні слова, що вказують на означений імперфект: «her zaman» - завжди, «sık sık» - часто, «arasıra» - іноді та інші.
Різниця в значеннях між формами на -(ı)yordu і на -dı (минулий категоричний час) - видова. Означений імперфект забезпечує розгляд дії і її перебігу - коли вона почалася, але ще не закінчилася, тобто аналогічно формі теперішнього часу на -yor - по відношенню до площини минулого часу. Інакше кажучи, форма на -yordu позначає дію, яка відбувалася, тривала в певний момент або відрізок минулого.
Оскільки афіксу -yor можуть передувати лише вузькі голосні, приєднуючись до основи дієслова, широкий голосний заперечної частки -ma, -me перетворюється у відповідний вузький і вже до нього додається часовий і особовий афікси (yazmıyordum - я не писав, yazmıyordun - ти не писав, yazmıyordu - він не писав, yazmıyorduk - ми не писали, yazmıyordunuz - ви не писали, yazmıyorlardı - вони не писали).
- Onu, son bir defa öpmeden ayrılmak istemiyordum [29, 405]. - Я не хотіла розлучатись, не поцілувавши його в останнє.
При утворенні питальної форми означеного імперфекту складний афікс -(ı)yordu розривається: -(ı)yor додається до основи дієслова, після чого ставиться питальна частка з афіксом минулого часу і відповідним особовим афіксом (yazıyor muydum? - я писав?, yazıyor muydun? - ти писав?, yazıyor muydu? - він писав, yazıyor muyduk? - ми писали, yazıyor muydunuz? - ви писали?, винятком є лише афікс 3-ої особи множини, де особовий афікс додається до афікса -(ı)yor - yazıyorlar mıydı? - вони писали?):
- Buraya ilk gelişimde ben, daha ihtiyar görünmüyor muydum [29, 157]? - Я не виглядав більш літнім, коли вперше приїхав сюди?
Формою на -yordu, так само, як і формами на -уоr і на -ır (на відміну від-dı), не можна позначити динаміку, зміну дій. Найчастіше вона служить свого роду фоном, на якому розгортаються дії динамічного характеру.
- Bir zamandan beri hiçbir kalabalık yere gitmemek için inat ediyordum [29, 360]. - З деякого часу я вперто відмовлялася відвідувати будь-які людні місця.
- Kâğıt fenerlerin mumu artık tükeniyordu [29, 386]. - Свічки догоряли в паперових ліхтариках.
Форми певного імперфекту можуть використовуватися у тому випадку, коли мовець висловлює здивування щодо якої-небудь події минулого, про яку він не знав або мав інше уявлення:
Gözlerime inanamıyorum. Sen sigara içiyor muydun? - Я не вірю своїм очам! Хіба ти курив?
Форма -yordu завжди перекладається на українську мову формою минулого часу недоконаного виду.
Отже, формою означеного імперфекту позначаються тривалі дії, що мали місце в минулому. Турецький означений імперфект відповідає українським дієсловам недоконаного виду у минулому часі. Він показує дію в її розвитку, дію, яка відбувалося в певний момент минулого. Означений імперфект часто вживається разом з словосполученнями az kalsın - «трохи не …» та az daha - «ще б трохи і …». Доволі часто вживається в розмовній і писемній мовах, проте, у багатьох випадках час на -(ı)yordu може бути замінений минулим категоричним часом, оскільки останній також може позначати незавершену дію.
Минулий подовжений час
(The Past Continuous Tense)
The Past Continuous Tense (минулий тривалий / подовжений час) утворюється за допомогою дієслова-зв'язки у формі минулого часу to be (was / were) і дієслова у формі інфінітива із закінченням -ing.Past Continuous Tense може виражати дію, яка відбувалася в певний момент у минулому. Час початку або закінчення дії, зазвичай, не згадується.
At eight o'clock this morning I was riding in my carriage [21]. - О восьмій годині ранку я їхала у своїй кареті.
Одну й ту ж дію можна виразити як через Past Continuous, так і через Past Simple. Це залежить від того, хочете ви підкреслити тривалість дії чи ні. Вибір тривалого часу акцентує більшу увагу на здійснення дії.
Що робив вчора ввечері? - I played cards ( більше як факт) або I was playing cards ( загострення уваги ) .
Також Past Continuous використовується для вираження дії, на тлі якої відбулася інша дія, яка обов'язково має бути виражена Past Simple. Past Simplе, зазвичай, вставляється в речення за допомогою сполучників when і and.
I was still balancing the matter in my mind when a hansom cab drove up to Briony Lodge, and a gentleman sprang out [27]. Я все ще обмірковував цю справу, коли до Брайоні-лодж підкотив витончений екіпаж і з нього вискочив якийсь джентльмен. (Doyle A. C.)
Ще одним випадком використання Past Continuous э позначення дії, що займає деякий період часу в минулому.
-Mr. Colonel was surprised to find that she was considering Mr. Ferrars's marriage as the certain consequence of the presentation [21]. - Містер Колонел був здивований дізнавшись, що вона вважала весілля містера Феррарса певним наслідком цього спектаклю.
Іноді Past Continuous використовується для позначення дій, що є характеристикою певної людини в минулому. Мовлення в цьому випадку набуває емоційний відтінок (роздратування, похвала, осуд і т.п.). У подібних реченнях зазвичай використовуються такі прислівники часу, як: always, constantly, all the time.
-He was talking all the time rather to himself than to us [28]. - Він увесь час радше говорив до себе самого, ніж до нас.
Минулий подовжений час застосовується для вираження двох паралельних процесів, які відбувались у певний момент у минулому. Жодна з паралельних дій речення не є фоновою.
A gentleman carrying a gun, with two pointers playing round him, was passing up the hill and within a few yards of Marianne, when her accident happened [21]. - Джентльмен з двома пойнтерами, що бігали довкола нього, тримаючи рушницю, піднімався на пагорб у декількох ярдах від Меріен, коли це трапилось.
Отже, минулий подовжений час, як випливає з назви, описує те, що відбувається протягом якогось проміжку часу, як правило, заданого тим моментом, про який йде мова. Часто використовується для вираження двох паралельних процесів, що відбуваються у минулому, у супроводі таких слів-маркерів, як: when - коли і while - протягом. Past Continuous широко використовується як в розмовній, так і в писемній мовах.
Еквіваленти часу Past Continuous у турецькій мові (за найближчий відповідник взято означений імперфект, або час на -(ı)yordu)Приклад англійською мовоюЕквівалент у турецькій мові1. Дія, яка відбувалася в певний момент у минулому (зазвичай не обумовлена часовими рамками).- «At 7 o'clock this evening Mr. Darcy was writing a letter to his darling sister» - said Jane [20]. - «О сьомій годині цього вечора містер Дарсі писав листа своїй любій сестрі» - сказала Джейн. - Jane bu akşam saat yedide Mr Darcy onun sevdiği kız kadeşi için bir mektup yazıyordu dedi.2. Дія, на тлі якої відбулася інша дія- I was returning from a journey to a patient, when my way led me through Baker Street [26]. - Я повертався додому після візиту до пацієнта, коли мій шлях привів мене на Бейкер Стріт. - Ben müşterime ziyaretten sonra evime dönüyordum ve yolum beni Beyker sokagına geldirildi.3. Дія, що займає деякий період часу в минулому.- He was searching his pockets for the key…[26] - Він перевіряв кишені у пошуках ключа. - O kendi ceplerini anahtarın aranması için inceliyordu.4. два паралельні процеси, які відбувались у певний момент у минулому.- He was looking up into the sky all the time he was speaking...[23] - Він увесь час дивився на небо, поки розмовляв… - Konuşarak hep göke bakıyordu…
2.3 Порівняння давноминулого часу (форми на -mıştı) у турецькій мові і минулого доконаного часу (The Past Perfect Tense) в англійській мові
Давноминулий час на -mıştı
(belirsiz geçmiş zamanın hikayesi)
Давноминулий час на -mıştı являє собою складну форму, що складається з афіксів двох минулих часів: минулого суб'єктивного на -mış і минулого категоричного на -dı та особових афіксів (kalmıştım - я залишився, kalmıştın - ти залишився, kalmıştı - він залишився, kalmıştık - ми залишились, kalmıştınız - ви залишились, kalmışlardı - вони залишились). Заперечна форма утворюється за допомогою заперечного афікса -ma, -me, що приєднується до основи дієслова, за ним ставиться афікс -mıştı і відповідний особовий афікс (kalmamıştım - я не залишився, kalmamıştın - ти не залишився, kalmamıştı - він не залишився, kalmamıştık - ми не залишились, kalmamıştınız - ви не залишились, kalmamışlardı - вони не залишились). Питальні форми давноминулого часу утворюються шляхом поділу складного афікса - mıştı, де афікс -mış додається до основи дієслова, а афікс -d