Категорія емотивності в коміксах

  • Вид работы:
    Контрольная работа
  • Предмет:
    Английский
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    17,82 Кб
  • Опубликовано:
    2015-05-05
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Категорія емотивності в коміксах













Категорія емотивності в коміксах

Вступ

В сучасній лінгвістиці дослідження тексту та текстових категорій все частіше виходить за межі вузького лінгвістичного підходу. Цим обумовлена зростаюча зацікавленість до креалізованих текстів. Одним з таких текстів є комікс.

Комікс як креолізований текст вивчався з різних позицій: структурні особливості та специфіка декодування інформації коміксу ставала предметом дослідження Е.Е. Анісімової, В.М. Березина, Н.С. Валгіної, А.Ю. Зенкової, Є. Ф. Тарасова, D. Harris, D. Sperber; співвідношення графічної та вербальної складових вивчалося А.А. Бернацькою, В.Л. Большияновою, А.Г. Кириловим, Н.М. Чудаковою; текстові категорії коміксу та засоби їх реалізації досліджувалися М.Б. Ворошиловою, Є. В. Козловим, А.Г. Соніним, Н.М. Фененко, R. Barthes, A. Berger, P. Fresnauer-Deruelle, U. Eco.

Актуальність дослідження обумовлено тим, що креолізований текст є невідємною складовою сучасної комунікації, який потребує всебічного дослідження, а саме засобів реалізації категорії емотивності, зокрема в коміксі, які є недостатньо вивченими.

Обєктом дослідження обрано структуру англомовного коміксу як креолізованого типу тексту.

Предметом дослідження є засоби реалізації категорії емотивності в тексті англомовного коміксу.

Метою дослідження є виявлення та аналіз типових засобів реалізації категорії емотивності в тексті англомовного коміксу. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішення наступних завдань:

На основі існуючих лінгвістичних досліджень визначити емотивність як текстову категорію;

Описати структурні особливості коміксу як креолізованого типу тексту та визначити співвідношення вербальної та зображальної складової в реалізації категорії емотивності в англомовному коміксі;

Виокремити та проаналізувати засоби реалізації категорії емотивності на вербальному рівні в англомовному коміксі.

Поставлені завдання визначили вибір основних методів дослідження: метод лінгвістичного опису застосовано для інвентаризації та аналізу виокремленного корпусу англомовних засобів реалізації категорії емотивності в тексті коміксу; метод експерименту спрямовано на зясування співвідношення графічної, тобто зображальної складової, та вербальної складової в реалізації категорії емотивності в англомовному коміксі; метод кількісного аналізу застосовано для виявлення найбільш типових засобів реалізації категорії емотивності в коміксі на вербальному рівні.

Матеріалом дослідження слугував англомовний комікс J. Loeb, T. Sale «BATMAN the long Halloween».

1. Теоретичні засади дослідження категорії емотивності в креолізованому тексті

1.1 Зміст поняття «емотивність»

лексичний мова комікс емотивність

У психології емоційність розуміється одними дослідниками як властивість особистості, а іншими - як властивість мовного знака. На думку ряду сучасних лінгвістів, вербальні засоби вираження емоцій в актуальному вживанні суб'єктом мовлення вступають в якості сигналів його емоційного стану / відносин. Таким чином, можна сказати, що слово емоція як лінгвістичний термін має на увазі не властивість суб'єкта, а зміст значення слова як мовного знака, фіксуючого факт емоційного переживання суб'єктом певного явища дійсності.

Великий внесок у лінгвістичне тлумачення емоцій внесла Ганна Вежбіцька. Вона визначає їх через аналіз ситуацій, в яких емоції виникають, що дозволяє їй далі диференціювати назви окремих емоцій і описати їх зміст [1, 14]. Емоційність трактується в лінгвістиці як ознака мови, що відбиває психічний стан людини [7, 18].

Емотивність, як зазначає В.І. Шаховський, означає одну з трьох базових характеристик мови (когнітивність, комунікативність, емотивність) і може розумітися як «лінгвістичний аспект категорії емоційності», тобто «Лінгвістичне вираження емоцій» [2-7, 16]. Емотивність розвивається в слові на основі емоційного аспекту когнітивно-комунікативної діяльності і являє собою результат інтелектуальної інтерпретації емоційності [18].

.2 Емотивна функція мови

Безперечно те, що людина користується мовою не лише для яких-небудь тверджень, фіксації чого-небудь, організації яких-небудь справ, але і для вираження її багатообразних емоційних станів і відношення до світу, а також для емоційного посилення її вислову, тобто в експресивних цілях. Спостереження показують, що експресивна мова характеризує перш за все емоційний стан тих, хто говорить, що і «задає» вибір відповідної емотивної лексики. Таке використання мови є експресивним, і в цьому плані вчені зазвичай говорять про експресивну функцію мови. [18]

Необхідно підкреслити наступне: емотивна функція мови є однією з найважливіших і виділяється як самостійна функція більшістю дослідників. В той же час, які б підстави не підводили лінгвісти при виділенні тієї або іншої функції і якою би детальною не була класифікація, що приводиться, виявляється, що емотивна функція може здійснюватися одночасно з іншими функціями мови.

В одній з існуючих класифікацій емоцій спеціально виділяються так звані комунікативні емоції, тобто емоції, що виникають на основі потреби у специфічному спілкуванні як реакції на задоволення / незадоволення прагнення до емоційної близькості. Б. І. Диброва експериментально встановила наступний інвентар комунікативних емоцій: бажання спілкуватися, ділитися думками, переживаннями, знайти їм відгук; почуття симпатії; почуття поваги до кого-небудь; почуття вдячності, подяки; почуття обожнювання кого-небудь; бажання заслужити похвалу від близьких і шанованих людей [9]. Аналіз великої кількості експресивних висловлювань по текстам художньої літератури і спостереження за усним експресивним спілкуванням підтвердили ефективність виділення цих комунікативних емоцій і показали, що вони є мотивами для відповідних типів експресивних контекстів і конституції вербального спілкування.

Експериментально доведено, що в результаті будь-якого вербального спілкування у комунікантів змінюється рівень їх знань і їхні емоційні стани, а в одержувача міняються деякі установки і викликаються певні вчинки і дії. Спеціальні дослідження показують, що експресивна мова може мати приголомшуючу дію на адресата, а також вона може викликати у нього сильні емоції.

Узагальнюючі теоретичні аспекти роботи, необхідно зауважити наступне:

Серед термінологічного розмаїття обираємо термін «емотивність», як той, що найбільш точно виражає суть досліджуваного поняття та визначаємо емотивність як одну з базових текстових категорій, яка співвідноситься з опредметненими в ньому знаннями та актуалізується через емотивно навантажені текстові компоненти, що втілюють авторські емоційні інтенції й моделюють імовірні емоції адресата, пов'язані зі сприйняттям та інтерпретацією дійсності.

Емотивність реалізується у мові, тобто одна з функцій мови є емотивна функція. Ця функція представляється через здатність будь-якої мови не тільки описувати емоції, а і виражати їх.

Емотивність актуалізується в художньому тексті за допомогою сукупності текстових компонентів - показників емотивності, тобто вплетених у текстову тканину емотивно навантажених слів, фраз, речень тощо, які прямо або опосередковано вказують на характер авторських емоційних інтенцій, моделюють імовірне емоційне реагування читача на текстову дійсність.

Емотивність як текстова категорія реалізується через сигнали емотивності (1) при використанні в художньому тексті емотивних мовних засобів; 2) за рахунок нетрадиційності знакових образів, використаних у тексті, а також 3) при незвичному вживанні мовних знаків.);

2. Комікси як креалізований тип тексту

Комікс - один з найпопулярніших жанрів масової культури сучасності. Раніше коміксам був притаманний комічний характер. Тепер їм на зміну прийшлі комікси «жахів» - про злочинців, війни, псевдоісторичні комікси, комікси з фантастичними сюжетами.

Комікс це єдність оповідального тексту та візуальної дії. Щоб зрозуміти, як в коміксах співвідносяться вербальна та зображальна складові, необхідно зясувати розподіл вербальних та графічних компонентів в інформаційному ряду текста коміксу.

Як відмічає Є. В. Козлов, комікс є поліінформативним креолізованим текстом, який містить літерний текст, параграфику та графіку [10]. Таким чином, в структурі коміксу виокремлюються лінгвістичні компоненти, репрезентовані літерним текстом, та екстралінгвістичні - репрезентовані графікою.

.1 Літерний текст

Літерний текст є джерелом передачі предметно-логічної та емотивної інформації. Під літерним текстом ми розуміємо всю мовленнєву єдність коміксу, яка репрезентована авторським та персонажним мовленням. Авторське мовлення складається з титрів, заголовків, авторського резюме, авторських коментарів до всього коміксу, а також до окремих епізодів. Все це - авторський супровід та пояснення тексту. Частотність використання авторського мовлення залежить від індивідуального вибору самого автора. Деякі автори пропонують досить довгі дескриптивні тексти, вважаючи графічний ряд недостатнім.

Авторський коментар зазвичай розташовується в верхньому або нижньому кутку кадру коміксу. Іноді він може розміщатися за межами кадру.

Такий дистанційний авторський коментар має на увазі більш обєктивного адресанта, на відміну від діалогуючих персонажів.

Аналіз нашого ілюстративного матеріалу показав, що авторські коментарі в коміксі «BATMAN the long HALLOWEEN» розташовано виключно в межах кадрів.

Тут ми маємо справу з передорученою розповіддю: усі авторські коментарі репрезентують події скрізь призму сприйняття головного герою, самого Бетмена.

З авторського коментаря читач дізнається не тільки прізвища персонажів другого плану, а і їх характеристику, соціальний статус, освіту.

Персонажне мовлення стратифіковано в особових білих мальованих просторах коміксів - філактерах, «словесних хмарах». Коли філактер розташований безпосередньо біля рота персонажа, ми маємо справу з зовнішнім персонажним мовленням. Коли філактер завершується серією «хмарок», які підіймаються від голови персонажу, тоді це внутрішнє мовлення, невераблізоване для інших героїв.

Діалогічне та монологічне мовлення персонажів, розташоване в філактерах, характеризує персонажів, забезпечує продовження оповідання та виконує подвійну інформативну функцію: 1) інформує безпосередньо учасників подій, 2) інформує читача.

Далі розглянемо структуру та функції графічної складової коміксу.

.2 Графіка

В комунікативному просторі коміксу рівну з літерним текстом позицію займає графіка. Графіка коміксу являє послідовно розташовані малюнки, кожен з яких обрамляє рамка зазвичай прямокутної форми. Кожен малюнок в рамці створює кадр. Кадри виокремлюються один від одного пробілами. Як відмічає Ф. Фрезно: «Змістом малюнка в межах кадру є резюме або репрезентативний синтез реальності, яка подається в тому чи іншому відрізку часу» [19].

Але співвідношення вербальної та іконічної складової не є рівним. Зображення в коміксі займають більше простору у порівнянні з літерним текстом. Однак необхідно підкреслити, що в даному випадку мова не іде про деяку дешифровку зображення за допомогою вербальних знаків. Зображення і словесний коментар до нього є єдиною конструкцією, що на перцептивному рівні сприймаються, як одне ціле.

Як і в кінематографії, для кадрів коміксу притаманні сім спектральних планів: 1) панорамний, 2) загальний, 3) середній, 4) американський (італійській в американському варіанті), 5) перший або ближній, 6) крупний, 7) детальний.

Панорамний план дозволяє продемонструвати весь простір в його панорамній даності.

Загальний відрізняється від панорамного усіканням поля зору. Він охоплює у кадрі повністю всю сцену, всі декорації.

Середній план репрезентує повністю фігуру персонажа у кадрі, всі його дії. Така функціональна характеристика середнього плану дає змогу назвати його найбільш розповідним.

Використання американського плану, в першу чергу, повязано з появою філактера у кадрі. З метою збільшення простору для літерного тексту необхідно було зменшити «життєвий простір» персонажа, тому його фігуру зображують до колін.

Перший план демонструє поясний портрет персонажа. Його основна функція - акцентувати увагу читача на зміні вираження обличчя героя та виділіти місце для тексту.

Крупний план спеціально створено задля демонстрації фізіономічних ефектів. Кадр концентрує увагу читача на зображенні лише голови персонажа.

Детальний план характеризується найбільшою експресивною силою. Він зображує дрібну деталь або якусь частину обличчя або тіла героя, що в процесі розвитку сюжету набуває особливого значення. Тому ця деталь або повністю займає кадр, або розділяє його з текстом.

Також зображення коміксів відрізняються від звичайних книжкових ілюстрацій тим, що в них присутні імітативні прийоми змін положення операторської камери, таки як звичайний вид, вид зверху, вид знизу. Два останніх прийоми використовуються задля створення комічного ефекту, або погрози, або тріумфу, або психологічного напруження. Таки прийоми дозволяють читачеві сприймати події коміксу з точки зору самого персонажу, дозволяють краще зрозуміти його психологічний стан. Крім зазначених технік у коміксах зазвичай використовуються прийоми зображення обєктів побачених через отвір (наприклад, в стіні, через замкову свердловину), нахилене зображення кадру, завдяки якому створюється ілюзія нестабільності позиції спостерігача (наприклад, качка або землетрус), зображення, вкрите димкою, яке сигналізує про повернення в минуле або спогади, мрії персонажу (так званий «flashback»).

Важливу роль в коміксах також відіграють зображення міміки та жестів персонажів. Основна функція таких зображень - це передача емоційних станів героїв та декодування вербальної складової. К. Бремон стверджує, що, як правило, основна маса зображених в коміксах мімічних та жестових дій має в якості референта наступні стереотипні образи: 1) емоційний стан, 2) форми міжособистісних відношень (допомога, переговори, бійка), 3) елементарні дії (читання, плавання, хода), 4) технічні операції, 5) форми поведінки, притаманні окремим групам індивідуумів (злодії, поліцейські, супергерої).

В цілому, ми погоджуємося с такими ствердженням, з зауваженням про те, що одні і ті ж жести можуть мати різне значення в різних контекстах. Так, жест «рука на плече» може означати дружбу в одному контексті, та відсутність свободи - в іншому.

Необхідно відмітити, що автори коміксів зазвичай гіперболізують невербальну поведінку персонажів, що свідчіть про навмисну відмову від реалізму. Ця риса є жанровим специфікою коміксів і працює на створення емоційної складової твору.

Однак, інтерпретувати графічні зображення вірно не можливо без вербального компоненту, тобто літерного тексту.

.3 Категорія емотивності у співвідношенні вербальної та зображальної складової коміксу (на матеріалі коміксу J. Loeb, T. Sale «BATMAN the long Halloween»)

З метою виявлення співвідношення вербальної та зображальної складових коміксу в реалізації категорії емотивності було проведено експеримент. Зауважимо, що параграфіка не враховувалась в ході експерименту, тому що параграфічні компоненти не маркують конкретний емоційний стан персонажу самостійно, ізольовано від літерного тексту та графіки, а лише вказує на інтенсивність емоційних станів.

У експерименті взяли участь 16 учнів. Учням було запропоновано дві групи карток (див. додаток). Одну групу склали картки з кадрами коміксу, яки містили тільки графічні елементи, тобто тільки зображення подій. Вербальна складова було навмисно видалена. Друга група - це картки з ідентичним візуальним рядом, але з вербальною складовою, тобто з відновленими філактерами. До карток додавався список, який містив 10 назв емоцій (див. Додаток).

Експеримент було проведено в два етапи. На першому етапі учасникам експерименту було запропоновано перша група карток зі списком емоцій. Їх

завданням було визначити емоційні стани персонажів, зображених в кадрі і надписати їх, користуючись списком.

На другому етапі студентам було роздано інша група карток, з якими було необхідно повторити ту ж саму процедуру, але цього разу спираючись не тільки на зображальну складову, а й на вербальну. Результати експерименту представлено в наступній таблиці:

Таблиця 2.1. Співвідношення вербальної та зображальної складових у коміксі «BATMAN the long Halloween» у%

Назва емоціїЗображальна складоваВербальна та зображальна складовіanger37,571,4fear18,7581,0aggression43,7581,0joy25,075,0despair43,7575,0contempt37,587,5sadness31,2593,75

Як свідчать отримані результати, точність визначення емоційних станів персонажів з опорою тільки на зображальну складову не перевищує 43,75%.

З опорою на зображальну та вербальну складову було вірно вказано від 71,4% до 93,75% емоційних станів, тобто у середньому цей показник у два рази перевищує попередній. Самий низький відсоток має емоція страху, яку у деяких випадках приймали за любов. Це пояснюємо тим, що на запропонованому кадрі було представлено людей, що обнімаються. Також відмітимо, що презирство та агресія іноді сприймалися як гнів. Тому точність визначення презирства складає 87,5%, агресії - 81% відповідно.

У цілому, проведений експеримент дозволяє зробити висновок, що категорія емотивності у коміксі реалізується тільки в комплексної взаємодії зображальної та вербальної складових. У відриві одної від одної процес інтерпретації змісту коміксу суттєво ускладнюється, практично унеможливлюється. Це свідчить про те, що всі інформаційні ряди коміксу функціонують синхронно, одночасно, створюючи цілісну структуру, в якої зображальна та вербальна складові відіграють однаково важливу роль в реалізації категорії емотивності.

Комікс розглядаємо як креолізований тип тексту, в структурі якого виокремлюються лінгвістичні компоненти, репрезентовані літерним текстом, та екстралінгвістичні - репрезентовані параграфікою та графікою.

Літерний текст складається з авторських коментарів та персонажного мовлення. В проаналізованому коміксі виділяємо особливість використання авторських коментарів, які репрезентовано у формі передорученого оповідання. Таким чином, усі події представлені скрізь призму сприйняття

головного героя. Персонажне мовлення розміщається у філактерах - білих кулях у формі хмар.

Графіка коміксу репрезентовано безпосередньо малюнками, які розташовані у межах кадрів. Розмір кадру, його положення у просторі, план зображення, а також розмір того, хто або що зображено, його положення в межах кадру, ракурс з якого це представлено - є прийомами розвитку сюжету та забезпечення звязності оповідання. Головна особливість зображень коміксів на відміну від звичайних книжкових - це те, що в них присутні імітативні прийоми змін положення операторської камери, таки як звичайний вид, вид зверху, вид знизу, тощо.

З метою зясування співвідношення зображальної та вербальної складових в реалізації категорії емотивності в коміксі було проведено пілотний експеримент. Матеріалом експерименту слугував комікс «BATMAN the long Halloween». В результаті експерименту було виявлено, що категорія емотивності у коміксі реалізується тільки в комплексній взаємодії зображальної та вербальної складових. У відриві одної від одної процес інтерпретації змісту коміксу суттєво ускладнюється. Це свідчить про те, що всі інформаційні ряди коміксу функціонують синхронно, одночасно, створюючи цілісну структуру, в якій зображальна та вербальна складові відіграють однаково важливу роль в реалізації категорії емотивності.

3. Реалізація категорії емотивності коміксу (на матеріалі коміксу J. Loeb, T. Sale «BATMAN the long Halloween»)

.1 Лексичні засоби реалізації емотивності

Що стосується лексичних засобів реалізації емотивності, то тут на перший план висувається розмовна лексика, дуже часто з негативним забарвленням. Це обумовлено тим фактом, що в коміксі переважно описується кримінальний світ, світ насильства та підступності, проти якого виступає Бетмен. Спілкування персонажів - це часто сварки та бійки. Таким чином, задля вираження негативних емоцій використовується негативно забарвлена розмовна лексика. Наприклад:

«MY JOHNNNYS IN THE GROUND. TELL ME WHAT IVE GOTTA BE SO DAMN THANKFUL FOR» [21, 22]. Сестра вбитого персонажу розлючена його смертю, що виражено лексемою DAMN.

Нерідко для вираження роздратування, здивування з негативним забарвленням у мовленні персонажів зустрічається розмовна лексема «hell»: «WHAT THE HELL ARE YOU TALKING ABOUT?» [22].

«WHAT THE FRIG IS SO FRIGGING FUNNY HERE?» [22]. В даному випадку у мовленні персонажа використана розмовна заміна грубого вислову «f***», яка, однак, не знижає негативного заряду комунікативної ситуації, та рівня емоційного напруження.

Зустрічаються і нейтральні розмовні лексичні одиниці, які створюють загальну мовленнєву характеристику персонажів. Наприклад: «TELL YOUR MOMMA ABOUT THAT BIG FELLA» [8, 22].

Часто використовуються розмовні форми типу «wanna», «getta», «hadda», «gonna», etc, що додає до посилення ступеня емотивності тексту.

Наприклад: «YA WANT I SHOULD MAKE HIM SAY HELLO OR SOMETHING, MOMMA?» [8, 22]. В даному прикладі розмовна форма займенника «you» додає дещо розвязності мовленню персонажа, який має досить недобрі наміри відносно Брюса Уейна та виражає погрозу, що зрозуміло із графічного зображення та літерного тексту.

Загалом було виокремлено 187 розмовних лексичних одиниць. Слід відмітити ще один лексичний засіб, який було виокремлено у тексті досліджуваного коміксу, - це ідіоматичні вирази. Вони також відіграють важливу роль в актуалізації категорії емотивності в тексті коміксу. Всього в результаті суцільної вибірки було виділено 96 ідіоматичних виразів.

Зустрічаємо ідіоми у мовленні головного героя для характеристики його внутрішнього стану та характеристики інших персонажів. Наведемо приклади: «Reminding me how deep The Romans roots have dug into my city» [20, 22]. В даному випадку Бетмен за допомогою ідіоматичного виразу висловлює занепокоєння з приводу влади, яку у місті захопила одна кримінальна родина.

«I … no longer amin the green» [22]. В даному випадку Бетмен характеризує свій вік. За допомогою ідіоматичного виразу в мовленні виражається емоція суму.

В мовленні Бетмен використовує ідіоми для опису подій або його реакції на події. Так, у прикладі, наведеному нижче, він реагує на зустріч з жінкою-кішкою:

«This isnt the first time our paths have crossed inside this penthouse» [11, 22].

Наведемо ще один приклад «I wouldnt rest until Gotham City was washed clean of the evil that took their lives» [13, 22]. Бетмен виражає обурення відносно кримінального світу рідного міста, який несе смерть і горе всім його мешканцям. Він поклявся помститися за смерть своїх батьків і буде діяти так, як обіцяв. Емоційний стан головного героя виражається в його мовленні ідіомою «wash clean of the evil».

Ідіоматичні вирази можуть піддаватися трансформаціям, таким як укорочення, подовження, оновлення. Наприклад: «AND PEOPLE WHO LIVE IN GLASS HOUSES SHOULDNT BLAH-BLAH-BLAH» [12, 22].

В даному випадку використано укорочення ідіоми «people who live in glass houses shouldnt throw stones». У такий спосіб мовець виражає презирство до свого співбесідника, яким є Бетмен.

Цікаві приклади використання трансформованих ідіом у мовленні жінкі-кішки: «AND CURIOSITY KILLED THE CAT. BUT SATISFACTION BROUGHT HER BACK» [15, 22]. Як бачимо, широко звісна ідіома подовжена новими елементами, що придає мовленню жінки-кішки експресивності, а також маркує ії іронічне ставлення до подій.

Зустрічаються випадки вклинювання, коли до вже існуючого ідіоматичного виразу додаються нові елементи: «WHAT A LOVELY NEST OF VIPERS I SURROUNDED MYSELF WITH…» [22].

Як бачимо, епітет «lovely» створює іронічний ефект, так як у контексті реалізує зовсім протилежне значення.

В ході дослідження було виокремлено поодинокі ідіоми з позитивною оцінкою. Наприклад: «JUST LOOK AT MY SISTER SMILING LIKE THE CAT ABOUT TO EAT THE CANARY» [9, 22].

Слід відмітити, що сюжет коміксу повязаний з великою кількістю кримінальних подій. Цей факт обумовлює використання ідіоматичних виразів з подібної тематики. Наприклад, «to get a hired knife», «to cover tracks» «to slide a knife in the back», «to have blood on ones hands», etc.

Що стосується лексико-стилістичних засобів, в ході дослідження зустрічаємо епітети та метафори. Всього було виділено 78 епітетів та 49 метафор.

Розглянемо функціонування епітетів, як засобів реалізації категорії емотивності. Наведемо декілька прикладів: «Something in his deranged mindt handle what Holiday is doing to this city» [22]; «Youre insane» [22]; «were no closer to finding out who this madman is» [22]; «still crazy as ever» [22].

Наведені приклади містять епітети, які характеризують інтелектуальну ущербність персонажів, до яких вони відносяться. Така кількість лексем зі значенням «божевільний» актуалізує категорію емотивності шляхом експлікації негативно забарвлених емоцій таких, як гнів, образа, відчай.

Іноді лексеми з нейтральним оціннім компонентом можуть виражати іронічне ставлення персонажу до подій, які відбуваються. Так, наприклад, епітет «little» в наведеної нижче ситуації маніфестує іронію, так як характеризує зовсім немаленького чоловіка з зовсім немаленьким пістолетом:

«YOU DONT THINK I COULD HAVE TAKEN THAT LITTLE GUN FROM THAT LITTLE MAN» [22].

Далі проілюструємо використання епітету, який номінує червоний колір та викликає кроваві асоціації, тобто підкреслює той факт, що в цей день, день Святого Патрика, було скоєно чергове криваве вбивство:

«SAINT PATRICKS DAY.» «WE ALL THINK OF GREEN.» «NOW ITS RED. BLOOD RED.» [22].

В наступному прикладі за допомогою епітету виражена емоції докору та обурення: «HOW MANY OTHER INNOCENT SONS HAVE YOU DESTROYED?» [22]. Бетмен обурюється та докоряє Джокеру за його злочини та вбивства невинних людей.

Автор використовує конвергенцію стилістичних прийомів: метафору в комплексі з повторенням. Дані стилістичні прийоми виражають емоцію презирства:

«BUT WE ALSO KNOW YOURE NOTHING BUT A LITTLE FISH.» «AND THE ONLY THING LITTLE FISH ARE GOOD FOR -» «-IS CATCHING BIGGER FISH» [17, 22].

Наведемо ситуацію, в якій зіставна метафора у комплексі з анафоричним повторенням виражає гнів:

«YOURE A WEED THATS COME INTO SOMEONE ELSES YARD. A WEED THAT NEEDS TO BE TORN OUT BY THE ROOTS!» [22].

Також метафора зафіксована у ситуаціях, коли персонажі виражають докір:

«DO YOU WANT BLOOD ON YOUR HANDS ON THIS DAY?» [22].

Таким чином, в результаті аналізу лексичних засобів, виокремлених в тексті розглянутого коміксу, ми можемо зробити висновок, що розмовна лексика, ідіоматичні вирази різного стилістичного забарвлення, а також лексико-стилістичні засоби таки, як епітет та метафора, є потужними актуалізаторами категорії емотивності в тексті коміксу.

В результаті аналізу лексичних засобів було зясовано, що типовими лексичними засобами, які використовуються в тексті коміксу задля реалізації категорії емотивності є розмовна лексика, ідіоматичні вирази різного стилістичного забарвлення, а також лексико-стилістичні засоби такі, як епітет та метафора. Всі перелічені лексичні засоби є потужними актуалізаторами категорії емотивності.

Висновки

В результаті проведеного дослідження ми дійшли до наступних висновків:

Під емотивністю розуміємо одну з базових властивостей художнього тексту, яка співвідноситься з опредметненими в ньому емоціогенними знаннями та актуалізується через емотивно навантажені текстові компоненти, що втілюють авторські емоційні інтенції й моделюють імовірні емоції адресата, пов'язані зі сприйняттям та інтерпретацією текстової дійсності.

Визначаємо креолізований текст як складне текстове створення, в якому вербальні та невербальні елементи створюють єдине візуальне, структурне, функціональне та смислове ціле, спрямоване на комплексний вплив на адресата. Згідно з зазначеними критеріями відносимо комікс до креолізованого типу тексту, в структурі якого виокремлюються лінгвістичні компоненти, репрезентовані літерним текстом, та екстралінгвістичні - репрезентовані параграфікою та графікою.

Літерний текст складається з авторських коментарів та персонажного мовлення. В проаналізованому коміксі виділяємо особливість використання авторських коментарів, які репрезентовано у формі передорученого оповідання. Таким чином, усі події представлені скрізь призму сприйняття головного героя. Персонажне мовлення розміщається у філактерах - білих кулях у формі хмар.

Графіка коміксу репрезентовано безпосередньо малюнками, які розташовані у межах кадрів. Розмір кадру, його положення у просторі, план зображення, а також розмір того, хто або що зображено, його положення в межах кадру, ракурс з якого це представлено - є прийомами розвитку сюжету та забезпечення звязності оповідання. Головна особливість зображень коміксів на відміну від звичайних книжкових - це те, що в них присутні імітативні прийоми змін положення операторської камери, таки як звичайний вид, вид зверху, вид знизу, тощо.

З метою зясування співвідношення зображальної та вербальної складових в реалізації категорії емотивності в коміксі було проведено пілотний експеримент. Матеріалом експерименту слугував комікс «BATMAN the long Halloween». В результаті експерименту було виявлено, що категорія емотивності у коміксі реалізується тільки в комплексної взаємодії зображальної та вербальної складових. У відриві одної від одної процес інтерпретації змісту коміксу суттєво ускладнюється. Це свідчить про те, що всі інформаційні ряди коміксу функціонують синхронно, одночасно, створюючи цілісну структуру, в якої зображальна та вербальна складові відіграють однаково важливу роль в реалізації категорії емотивності. Таким чином, категорія емотивності реалізується в коміксі всіма інформаційними рядами: літерним текстом, графікою.

В результаті аналізу лексичних засобів було зясовано, що типовими лексичними засобами, які використовуються в тексті коміксу для реалізації категорії емотивності є розмовна лексика, інвективи, ідіоматичні вирази різного стилістичного забарвлення, а також лексико-стилістичні засоби таки, як епітет та метафора. Всі перелічені лексичні засоби є потужними актуалізаторами категорії емотивності в комплексі з фонографічними та синтаксичними засобами.

Список використаних джерел

1.Арнольд И.В. Графические стилистические средства / И.В. Арнольд // Иностранный языки в школе. - 1973 - №3. - С. 12-15.

2.Баева Г.В. Семантико-прагматические особенности вербальных и невербальных знаков в рекламном дискурсе: на материале немецкой пресс-рекламы: Автореферат дисс. к.ф.н. - Тамбов, 2000. - 19 с.

3.Бернацкая А.А. К проблеме «креолизации» текста: история и современное состояние // Речевое общение: специализированный вестник / Краснояр. Гос. ун-т; Под редакцией А.П. Сковородникова. - Вып. 3. - Красноярск, 2000, - С. 36-39.

4.Бойко М.А. Функциональный анализ средств создания образа страны (на материале немецких политических креолизованных текстов) (10.02.04 - Германские языки): Автореферат дисс. к.ф.н. - Воронеж, 2006. - 21 с.

5.Большиянова Л.С. Вербальное сопровождение фотоизображения в современной британской прессе: Содержание и структура. Автореф. дисс. к.ф.н. Л., 1986. - 19 с.

6.Буркова П.П. Текст кулинарного рецепта как лингвовизуальный феномен // Лингвистическое образование: профессия, миссия, карьера: Материалы Всеросс. научно-практической конференции (25-27 сентября 2003 г.). - Ставрополь: Изд-во СГУ, 2003. - С. 42-49.

7.Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и грамматики. /Пер. с англ. А.Д. Шмелева. / А. Вежбицкая. - М.: Языки славянской культуры, 2001. - 272 с.

.Гришаева Л.И. Креолизованные тексты - тексты ХХI века? // Возвращение к истокам французской культуры. Вестник ВГУ, Серия лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2003. - №2. - С. 51-56.

.Диброва Е.И. Пространство текста / Е.И. Диброва // Категоризация мира: Пространство и время. - М., 1997. - С. 34-36.

10.Козлов Е.В. Коммуникативность комикса в текстуальном и семиотическом аспектах / Е.В. Козлов // автореф. дисс… канд. филол. наук - 10.02.19. - Волгоград, 1999 - 22 с.

11.Козлов Е.В. Комикс как явление лингвокультуры / Е.В. Козлов. - Волгоград: МУПК, 2002. - 219 с.

12.Николаева Т.М. От звука к тексту. М., 2000.
Николаева Т.М. // Русский язык. Энциклопедия. - М., 1997. - С. 555-556.
13.Пиотровская Л.А. Эмотивность как языковая категория / Л.А. Пиотровская // Вестник Санкт-Петербургского Университета. - Вып. 2. - 1993. - С. 42-46.

14.Пойманова О.В. Семантическое пространство видеовербального текста. Автореф. дисс. к.ф.н. - М., 1997. - 21 с.

15.Тесля М.Е. По законам восприятия. - М., 1969. - 189 с.

16.Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В.И. Шаховский. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1997. - 193 с.

17.Шаховский В.И., Сорокин Ю.А., Томашева И.В. Текст и его когнитивно-эмотивные метаморфозы // В.И. Шаховский. - Волгоград: Перемена, 1998. - 198 с.

18.Шаховский В.И. Лингвистика эмоций/ В.И. Шаховский // Филол. науки.− 2007. − №5. - С. 3-13.

19.Fresnauer-Deruelle P. Comics as creolized texts / P. Fresnauer-Deruelle // Communications. - N. 24. - P.: Seuil. - P. 1-7.

21.Sperber D, Willson D. Relevance: communication and cognition / D. Sperber, D. Willson. - Cambridge: Mass Blackwell Publishers, 1995. - 326 p.

Похожие работы на - Категорія емотивності в коміксах

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!