Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району Харківської області

Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району Харківської області

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Екологічний факультет

Моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій <#"798492.files/image001.gif">

Рис. 1.1. Геологічна будова Харківської області

В основі Воронезького кристалічного масиву залягає кристалічний фундамент, складений архейпротерозойськими гірськими породами. На поверхні кристалічних порід залягають безпосередньо гірські породи крейдового періоду, які перекриті товщею палеогенових і неогенових відкладів - зелених, червоно-бурих і барвистих глин, пісків і лесовидних суглинків потужністю 1-3 км. Докембрійські породи тут залягають на глибині від 150 до 900 метрів та перекриті осадовими мезокайнозойськими відкладами пермського, юрського, крейдяного та палеогенового віку (рис. 1.1.2.).

Рис. 1.1.2 - Схематична геолого - тектонічна карта Харківської області

Для даного схилу характерна наявність дрібних терас та виступів фундаменту, які в свою чергу не виявляються на поверхні. Завдяки цьому на території Куп’янського району сформувались значні поклади неметалічних корисних копалин, а саме : піски будівельні для силікатної цегли, черепиці на цементі.

Ґрунтотворною породою є лісовидні суглинки, які можна побачити в ярах і господарських ямах, траншеях на глибині 2 метри. На піщаних терасах на поверхню виходять річкові алювіальні піски, що утворюють хвилястий ландшафт. У зв’язку з положенням даного району на Воронезькому схилі абсолютна висота району складає від 175 до 200 метрів.

Таким чином, район сформувався на Воронезькому схилі, на потужному осадовому чохлі, внаслідок чого в районі розробляються значні поклади корисних копалин, які використовуються у промисловості будівельних матеріалів.

1.2    Кліматичні умови Куп’янського району

ландшафтний геологічний картографування

Клімат <#"798492.files/image004.gif">

Рис. 1.3. Кліматичні умови Харківської області

Періодичність штилів у Куп’янському районі не перевищує 10% на рік, сила вітру в середньому складає близько 4 м/сек., а це значить, що район є рентабельним для розвитку вітрової енергетики.

Як бачимо, кліматичні умови досліджуваного району є досить м’якими та сприятливими для господарства району. Оскільки довжина території району з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна.

1.3    Грунти Купянського району

У структурі ґрунтового покриву (рис.1.4.) досліджуваного району домінують чорноземи. Серед грунтів переважають чорноземи звичайні (65 % району) - середньогумусні перехідні до потужних, змиті й незмиті (на поверхні вододілів). На правому березі р. Оскіл- легкосуглинисті та супіщані солонцюваті змиті чорноземи.

На знижених ділянках є також чорноземи лучні солонцюваті, солончакові та намиті грунти. Слабкопідзолисті суглинисті незмиті та слабозмиті грунти - на крутих схилах балок, зайнятих лісом. Під ріллю відведено близько 50% грунтів району.

Рис. 1.4. Земельні ресурси Харківської області

У результаті процесів опідзолення під сосновими лісами борово - терасного комплексу р. Оскіл сформувалися дерново - підзолисті коротко-профільні грунти. Також трапляються азональні грунти такі як лучні та лучно - чорноземні грунти.

Біля с. Сеньок 68,0 га площі відведено під Заказник грунтовий як схили з рідкісними грунтами - чорноземами супіщаними та лучно-болотними солонцюватими грунтами.

Таким чином, можна сказати, що Куп’янський має добре розвинені грунтові ресурси, представлені чорноземами, які майже повністю використовуються в сільському господарстві.

1.4    Рослинність Куп’янського району

З точки зору природно-ресурсного потенціалу, найбільш важливим компонентом рослинного світу є ліси. Саме ліси є тим компонентом біосфери, що підтримує екологічну рівновагу, регулює поверхневий і підземний стоки. Вони також виконують водоохоронні та протиерозійні функції, виділяють кисень, очищають повітря від забруднення,захищають поля від суховіїв і пилових бур, служать місцем відпочинку і спілкування з природою людей, місцеперебуванням для фауни. Ліси являють і велику матеріальну цінність як джерело деревини та іншої корисної продукції.

Ліси займають 15,4 тис. га (лісистість- 12,8%). Основні лісові масиви- у західній частині району на правому березі р. Оскіл. У складі лісових насаджень переважають широколистяні породи (49%): дуб звичайний, ясен звичайний, види клену. Сосна звичайна займає приблизно 35% вкритої лісом площі. Розповсюджені також груша звичайна, види в'яза, ліщина звичайна тощо.

Степова рослинність збереглася фрагментарно на схилах балок, вздовж залізничного полотна та непридатних для оранки землях. Тут характерна типова рослинність справжніх та чагарникових і лучних степів з участю багатьох видів реліктової степової флори.

Розділ 2. Ландшафтна карта Куп’янського району

.1 Характеристика ландшафтів Куп’янського району

Куп’янський район належить до Східно - Європейської рівнини і входить до складу лісостепової зони , Середньоруської провінції, Оскільсько - Айдарської та Оскольської областей. На території району сформувались межи річкові та долинні природні комплекси. Межирічні ПК виражені рівнинами лесовими, піднесеними й відносно вирівняними на палеогеновій й неогеновій основі з чорноземами, сірими й темно - сірими опідзоленими грунтами, з кленово - липово - дубовими лісами й сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяно - дубових лісів, луків і різнотравно - типчаково - ковилових степів.

Долинні ПК представлені рівнинами низовинними, лесово - терасовими, піщаними й заплавними, плоскими й хвилястими на неогеновому алювії з чорноземами , сірими й темно - сірими , дерновими й дерново - підзолистими, лучними, лучно - болотяними грунтами з сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяно - дубових лісів, лучних і різнотравно - типчаково - ковилових степів іноді під кленово - липово - дубовими лісами.

.2 Виділення ландшафтних місцевостей Куп’янського району при дрібномасштабному картографуванні

Для побудови карти ландшафтних місцевостей Куп’янського району була використана топографічна карта Харківської області середнього масштабу (1:200000). При картографуванні було виділено чотири типи місцевості: межирічковий, заплавний, борово - терасний, балочно - долинний, які бачимо на рис. 2.5.

Рисунок 2.5. Карта - схема ландшафтних типів місцевостей Куп’янського району [за автором]

Пояснювальна записка

-        заплавний тип місцевості. Рівнини плоскі й слабохвилясті, піщаноглинисті, на голоценовому піщано - муловому алювії заплави з лучно - чорноземними солонцюватими, іноді болотяними грунтами й тоф’яниками, під злаково - різнотравною, болотно - різнотрав’яною рослинністю під косовицями, вигонами, частково розорані, іноді під лісами з дуба й вільхи чорної.

          борово - терасний тип місцевості. Рівнини дрібногорбисті на молодих четвертинних піщано - мулових відкладах, з чорноземними супіщаними, дерновими підзолистими й дерновими розвинутими піщаними грунтами, іноді з пісками слабозадернованими, під сільськогосподарськими угіддями, вигонами, сосновими й сосново - дубовими лісами.

          Балочно долинний тип місцевості. Рівнини лесові, розчленовані балками і ярами, із западинами на алювії стародавньочетвертинних терас, з чорноземами типовими середньо гумусними, чорноземами звичайними середньо гумусними , вилуженими, іноді з чорноземами опідзоленими і реградованими з сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяних дубових лісів, лучних і різнотравно - типчаково - ковилових степів, іноді під кленово - липово - дубовими лісами.

          Межирічковий тип місцевості. Рівнини лесові, відносно вирівняні, розчленовані ярами та балками на нижньо - середньо міоценовій основі, з чорноземами типовими, звичайними й реградованим, іноді з сірими й темно - сірими опідзоленими грунтами з сільськогосподарськими угіддями на місці лучних і різнотравно - типчаково - ковилових степів, іноді на місці широколистяно - дубових лісів.

          Схиловий тип місцевості. Рівнини лесові, піднесені й відносно вирівняні на нижньо - середньо - міоценовій основі, з чорноземами типовими й реградованим, світло - сірими й сірими грунтами, з кленово - липово - дубовими лісами й сільськогосподарськими уіддями на місці широколистяно - дубових лісів і лучних степів.

.3 Ландшафтна карта Куп’янського району на рівні урочищ

Для побудови ландшафтної карти досліджуваного району було використано топографічну карту цього ж району та карту - схему ландшафтних місцевостей даної території. В результаті побудови було виділено 15 груп урочищ,які проілюстровані на рис. 2.6..

Рисунок 2.6. Ландшафтна карта Куп’янського району

Пояснювальна записка

 Межирічковий тип місцевості. Рівнини лесові, відносно вирівняні, розчленовані ярами та балками на нижньо - середньо міоценовій основі, з чорноземами типовими, звичайними й реградованим, іноді з сірими й темно - сірими опідзоленими грунтами з сільськогосподарськими угіддями на місці лучних і різнотравно - типчаково - ковилових степів, іноді на місці широколистяно - дубових лісів.

. -  лісосмуги.

.        -    Лінійно-витягнутий ландшафт (автомобільні та залізничні транспортні шляхи).

.        Селітебний ландшафт.

.        Рівнина на лесах з сірими - лісовими опідзоленими грунтами під дубово - широколистяною рослинністю.

.        Рівнина на лесах з чорноземами звичайними під сільськогосподарським деревостоєм.

Рівнина на лесовиндному суглинку з чорноземами типовими, звичайними під сільськогосподарською злаковою рослинністю.

-        заплавний тип місцевості. Рівнини плоскі й слабохвилясті, піщаноглинисті, на голоценовому піщано - муловому алювії заплави з лучно - чорноземними солонцюватими, іноді болотяними грунтами й тоф’яниками, під злаково - різнотравною, болотно - різнотрав’яною рослинністю під косовицями, вигонами, частково розорані, іноді під лісами з дуба й вільхи чорної.

.        - лісосмуги.

2.            -       Лінійно - витягнутий ландшафт ( автомобільні та залізничні транспортні шляхи).

.        Селітебний ландшафт.

. Рівнина на піщано - мулових відкладах з лучно - болотними грунтами під болотною рослинністю.

. Рівнина на піщано мулових відкладах з лучно - чорноземними грунтами під різнотрав’ям.

 борово-терасний тип місцевості. Рівнини дрібногорбисті на молодих четвертинних піщано - мулових відкладах, з чорноземними супіщаними, дерновими підзолистими й дерновими розвинутими піщаними грунтами, іноді з пісками слабозадернованими, під сільськогосподарськими угіддями, вигонами, сосновими й сосново - дубовими лісами.

8. Дрібногорбиста рівнина на четвертинних піщаних відкладах, дерновими розвинутими піщаними грунтами під сосновими та сосново - дубовими лісами.

. Рівнина на піщано - мулових відкладах з чорноземами супіщаними під сільськогосподарською рослинністю.

 балочно долинний тип місцевості. Рівнини лесові, розчленовані балками і ярами, із западинами на алювії стародавньочетвертинних терас, з чорноземами типовими середньо гумусними, чорноземами звичайними середньо гумусними , вилуженими, іноді з чорноземами опідзоленими і реградованими з сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяних дубових лісів, лучних і різнотравно - типчаково - ковилових степів, іноді під кленово - липово - дубовими лісами.

10. Днище балки на балочному алювію з намитими болотними грунтами під болотною рослинністю та болотним різнотрав’ям.

. Схил балки на лесах з реградованими сірими лісовими грунтами під деревостоєм.

. Днище балки на балочному алювію з намитими сірими грунтами під чагарниковою рослинністю.

 Схиловий тип місцевості.

.4 Чисельна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району

На основі побудованих карт було зроблено певні розрахунки ландшафтної диференціації досліджуваного району. Для того, щоб визначити певну диференціацію досліджуваного району була розрахована відносна площа ландшафтної одиниці до площі району та визначена частота їх зустрічаємості. Отримані дані було занесено до таблиці ( табл. 2.1.).

Таблиця 2.1. Чисельна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району

Аналізуючи дані, можна сказати, що домінантними або фоновими урочищами ( урочища, що часто зустрічаються та займають найбільшу площу) є урочища межирічкового типу місцевості, а саме ділянки, які відведено під сільськогосподарські угіддя. Також значну площу займають території балочно - долинного та борово - терасного типів місцевості.

Висновки

У ході роботи було вивчено основні ландшафтні одиниці Куп’янського району та їх диференціацію. Також досліджено та проаналізовано природні умови досліджуваного району.

Район сформувався на Воронезькому схилі, на потужному осадовому чохлі, внаслідок чого в районі розробляються значні поклади корисних копалин, які використовуються у промисловості будівельних матеріалів.

Кліматичні умови досліджуваного району є досить м’якими та сприятливими для господарства району. Оскільки довжина території району з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна. Куп’янський має добре розвинені грунтові ресурси, представлені чорноземами, які майже повністю використовуються в сільському господарстві.

Ліси займають 15,4 тис. га (лісистість- 12,8%). Основні лісові масиви- у західній частині району на правому березі р. Оскіл. У складі лісових насаджень переважають широколистяні породи (49%): дуб звичайний, ясен звичайний, види клену. Сосна звичайна займає приблизно 35% вкритої лісом площі. Розповсюджені також груша звичайна, види в'яза, ліщина звичайна тощо.

Степова рослинність збереглася фрагментарно на схилах балок, вздовж залізничного полотна та непридатних для оранки землях. Тут характерна типова рослинність справжніх та чагарникових і лучних степів з участю багатьох видів реліктової степової флори.

Куп’янський район належить до Східно - Європейської рівнини і входить до складу лісостепової зони , Середньоруської провінції, Оскільсько - Айдарської та Оскольської областей. На території району сформувались межи річкові та долинні природні комплекси.

Аналізуючи дані отримані в ході роботи виявлено що, домінантними або фоновими урочищами ( урочища, що часто зустрічаються та займають найбільшу площу) є урочища межирічкового типу місцевості, а саме ділянки, які відведено під сільськогосподарські угіддя. Також значну площу займають території балочно - долинного та борово - терасного типів місцевості.

ландшафтний диференціація урочище картографування

Список використаних джерел літератури

1. Атлас «Географія України»: Картографія - 2004р.: 45 с.

. Атлас "Клімат і водні ресурси україни" Липинський В.М., Осадчий В.І., Шестопалов В.М., Руденко Л.Г., Дмитренко В.П., Мартазінова В.Ф., Набиванець Ю.Б., Бабиченко В.М., Кульбіда М.І., Шерешевський А.І.

. Исаченко А.Г, География сегодня. - м.: Просвещение, 1979. - 190 с.

. Маринич О.М., Ланько А.І., Щербань М.І., Шищенко П.Г. Фізична географія Української РСР. - К.: Вища школа, 1982. - 205 с.

. Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-географічного районування України // Укр. географ. журнал. - 2003. - №1. - С. 16-20.

. Маринич О.М., Шищенко Л.Г. Фізична географія України. - К.: Вища школа, 2003. - 479 с.