Аналіз звітності підприємства про фінансові результати
Вступ
В умовах активізації
глобалізаційних процесів і виходу суб'єктів господарювання на міжнародні ринки
товарів, послуг та капіталу зростає значення об'єктивної оцінки їх
господарської діяльності. Основним параметром такої оцінки є розрахунок
фінансового результату, на підставі якого визначається конкурентоздатність
підприємства на ринку, його інвестиційна привабливість, кредитоспроможність, а
також можливості зростання ринкової вартості підприємства.
Основним джерелом
інформації про фактори формування фінансових результатів є звітність про
фінансові результати, тому не втрачає актуальності питання підтвердження
достовірності її показників.
Органічне включення
нашої держави в процеси світового господарювання вимагає перегляду та
систематизації всієї сукупності економічних важелів, наукового осмислення й
теоретичного обґрунтування широкого кола мікро- і макроекономічних проблем,
включаючи мотиваційний аспект господарської діяльності економічних суб’єктів
господарювання, об’єктивні закономірності формування і використання їх доходів.
В прибутку акумулюються різні фактори: результати виробництва й реалізації
продукції (робіт, послуг), ефективності використання виробничих і фінансових
ресурсів, результати ділового партнерства та виробничо-фінансового менеджменту,
асортиментні характеристики. Необхідність формування чітких і єдиних принципів
визначення системи факторів впливу на фінансові результати діяльності
підприємства пояснює актуальність дослідження обраної тематики. Визначну роль
відіграє процес формування збитків, що відображає помилки і прорахунки
підприємства в напрямках використання фінансових засобів, організації
виробництва та збуту продукції, досягнення заздалегідь запланованих фінансових
результатів.
Окремі аспекти обліку та
аналізу фінансових результатів є предметом дослідження багатьох українських
науковців та практиків: О. Бородкіна, Ф. Бутинця, Б. Валуєва, С. Голова, В.
Єфіменка, М. Кужельного, М. Лучка, О. Петрик, М. Пушкаря, В. Сопка, а також
зарубіжних дослідників: Ч. Гаррісона, К. Друрі, Р. Ентоні, В. Івашкевича, Р.
Каплана, Р. Манна, Е. Майера, Б. Нідлза, В. Палія, Дж. Ріса, М. Ткача, Дж.
Фостера, Д. Хана, А. Шеремета, А. Яругової та інших. Віддаючи належне науковим
напрацюванням вчених, слід відзначити, що окремі питання удосконалення обліку
та аналізу фінансових результатів в умовах переходу до міжнародних стандартів
обліку потребують подальшого науково-практичного дослідження та уточнення.
Метою бакалаврської
роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів складання та аналізу
звітності підприємства, в котрій відображається інформація щодо фінансових
результатів.
Для досягнення
поставленої мети в бакалаврській роботі були вирішені такі завдання:
- дослідити
структуру та призначення звітів, що містять інформацію про фінансові результати,
в першу чергу звіт про фінансові результати;
- провести
економіко-правовий аналіз нормативно-правової бази та критичний огляд
спеціальної літератури за темою дослідження;
- узагальнити
передумови організації та методології оформлення, аналізу бухгалтерської
звітності про фінансові результати АТ «СКФ Україна» (публічне);
- формалізувати
інформаційну базу складання звіту про фінансові результати підприємства;
- визначити
методику складання звіту про фінансові результати;
- дослідити
порядок відображення інформації щодо фінансових результатів в інших формах
бухгалтерської фінансової звітності;
- дослідити
та узагальнити вимоги міжнародних стандартів до складання звіту про фінансові
результати;
- визначити
завдання та напрямки аналізу звіту про фінансові результати підприємства;
- провести
аналіз структури доходів, витрат та прибутку підприємства;
- дослідити
методику факторного аналізу показників фінансових результатів.
Об’єктом дослідженняє є
теоретичні та практичні аспекти відображення інформації про фінансові
результати у звітності підприємств та організація її аналізу.
Предметом дослідження є
фінансова звітність підприємства про фінансовий результат, методика її
складання і оцінка фінансового стану підприємства в сучасних умовах
господарювання.
Процес дослідження
проводився із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану
аналізу формування показників Звіту про фінансові результати. Вивчаючи
обліковий процес формування показників Звіту про фінансові результати, його
вдосконалення в умовах функціонування інформаційних систем застосовувалися такі
методи, як групування, узагальнення, традиційні методи економічної статистики.
Для виявлення методичних аспектів аналізу показників звіту про фінансові
результати застосовувалися методи: аналіз, синтез, порівняння, побудова
аналітичних таблиць, середніх величин.
Інформаційною базою
даного дослідження послужили фактографічна інформація, регістри обліку,
фінансова звітність підприємства АТ «СКФ Украъна» (публічне) за 2010-2012 роки,
нормативно-правові акти, спеціальна література.
1. Теоретичні основи
складання та аналізу звітності про фінансові результати
1.1 Структура та
призначення звітності про фінансові результати
Фінансовим результатом
підприємства може бути прибуток, збиток або нульовий фінансовий результат.
Трактування сутності вказаних категорій є важливою науковою проблемою. Єдиного
трактування категорій «фінансові результати», «прибуток» та «збиток» не існує.
Полеміка протягом десятиліть значною мірою розгорталася навколо сутності, форм
та джерел формування результатів діяльності, методики їх визначення.
Етимологічно поняття «фінансові результати трактують як різницю між доходами та
витратами підприємства за певний час, «прибуток» - зростання, збільшення,
приріст, зиск, «збиток» - матеріальні втрати, протилежність прибутку [1, 23].
Однією з головних загальноекономічних проблем як у практичному, так і в
науковому плані є проблема трактування фінансового результату діяльності
підприємства, методологія й методика його визначення й оподаткування.
Під бухгалтерським
прибутком розуміють фактичний приріст власного капіталу протягом звітного
періоду, який визначається за даними бухгалтерського обліку. Методика його
розрахунку відпрацьована десятиліттями і спрямована на те, щоб власники, які
відлучені від управління підприємством, могли отримати правдиву інформацію про
прибуток, на частку якого вони мають право, а достовірність цієї інформації
могли б підтвердити зовнішні аудитори без ретельного вивчення самого
підприємства. Наслідком цього є те, що в бухгалтерському обліку відображаються
лише ті доходи і витрати, які можуть бути точно визначені й обчислені.
Цікавою науковою і
практичною проблемою є максимальне наближення економічного і бухгалтерського
прибутків. Суттєву розбіжність між цими показниками в деяких аспектах подолано.
Зокрема, на підприємствах країн - членів ЄС до складу витрат від звичайної
діяльності при визначенні фінансового результату входить стаття «Податки з
прибутку», яка відображає суму податку на прибуток, що припадає на суму доходів
звітного періоду, і може суттєво відрізнятися від суми податку, котрий
сплачений відповідно до податкового законодавства [7, 254].
В економічній літературі
витрати на сплату податків не відносять до тих, що впливають на розмір
економічного прибутку. Але сам факт урахування цих витрат при обчисленні
фінансового результату створює в бухгалтерському обліку умови для визначення
реального прибутку як доходу, «очищеного» від усіх видів витрат, у тому числі й
витрат на сплату податків. Отже, існує три методи визначення фінансового
результату. Головний із них - метод «витрати - випуск», що базується на моделі
В. Леонтьєва. Другий метод спирається на формулу балансу: актив дорівнює сумі
власного капіталу і зобов'язань. Третій - визначає фінансовий результат як зміну
вартості чистих активів на початок і кінець звітного періоду.
Для розрахунку
фінансового результату за кожним методом передбачені певні моделі у планах
рахунків, які, в свою чергу, пов'язані зі структурою фінансових звітів. На
підприємствах зарубіжних країн головним способом визначення фінансового
результату є спосіб, що ґрунтується на зіставленні доходів і витрат. Інші -
використовуються для підприємств малого бізнесу в умовах спрощеного
оподаткування. З аналітичною метою їх може використовувати будь-який користувач
фінансової звітності. Порядок визначення фінансового результату на
підприємствах України та відображення його у звітності регламентуються у таких
Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку: НП(С) БО 1 «Загальні відомості
до фінансової звітності», П(С) БО 15 «Дохід», П(С) БО 16 «Витрати», П(С) БО 17
«Податок на прибуток» [14, 33].
Впровадження зазначених
нормативних документів на практиці має надзвичайно велике значення, оскільки
трансформує систему обчислення фінансового результату відповідно до Міжнародних
стандартів бухгалтерського обліку 8 «Чистий прибуток або збиток за період», 12
«Податки на прибуток», 18 «Дохід». Суб'єкти господарювання в Україні
розраховують фінансовий результат за методом «витрати - випуск». План рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій
підприємств передбачає визначення фінансового результату за видами діяльності.
Надзвичайно важливо впровадити у практику бухгалтерського обліку підприємств
України визначення фінансового результату різними методами, а не лише методом
«витрати - випуск». Саме з концепції прибутку як приросту власного капіталу
випливає можливість його розрахунку як приросту чистих активів, або як різниці
суми залишків активних і пасивних рахунків.
Одним із документів
фінансової звітності підприємства є «Звіт про фінансові результати» (форма №2).
Зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до
розкриття його статей визначаються згідно з П(С) БО №1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності» [40]. При цьому, норми П(С) БО №1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності» стосуються звітів про фінансові результати підприємств,
організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності
(крім банків і бюджетних установ).
У відповідності до П(С)
БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», метою Звіту про фінансові
результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації
про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний
період. Звіт про фінансові результати має надавати достовірну і повну
інформацію про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.
Дані, наведені у фінансовій звітності, вважаються достовірними, якщо вони не
містять помилок і викривлень, здатних вплинути на рішення користувачів
звітності. На відміну від балансу, який складається на кінець останнього дня
звітного періоду, Звіт про фінансові результати складається наростаючим
підсумком з початку року [40].
Звіт про фінансові
результати складається з трьох розділів: фінансові результати; елементи
операційних витрат; розрахунок показників прибутковості акцій.
Призначення звіту про
фінансові результати полягає передусім у визначенні чистого прибутку (збитку)
звітного періоду. Розрахунок цього показника містить визначення таких його
складових: чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (послуг); прибутку
(збитку); фінансового результату від операційної діяльності; прибутку (збитку)
від звичайної діяльності до оподаткування; прибутку (збитку) від звичайної
діяльності; чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Розглянемо більш
докладно перший розділ Звіту про фінансові результати «Фінансові результати»,
який побудовано згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності
(звичайної: операційна, фінансової, інвестиційної; надзвичайної) та функціями,
що забезпечують послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення чистого
прибутку (збитку) звітного періоду.
Операційна діяльність -
це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або
реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення
підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також
належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів,
а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового
капіталу підприємства.
Перейдемо до значення і
ролі доходів і витрат підприємства. Методологічні засади формування, оцінювання
і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної
діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)
БО 15 «Дохід» [43] та П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
[40].
Доходи - це збільшення
економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які
призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок
внесків власників). Вони включаються до складу об’єктів облікового процесу на
підставі принципу нарахування та відповідності.
З метою визнання доходу
та визначення його суми він поділяється на: дохід від реалізації продукції,
товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні
папери); дохід від надання послуг; дохід від використання активів підприємства
іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання
процентів, дивідендів, роялті. Для потреб бухгалтерського обліку він
поділяється на: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи [32, 218].
Для потреб
бухгалтерського обліку під витратами розуміється зменшення економічних вигод у
вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення
власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або
розподілу власниками).
Нормами П(С) БО 16
«Витрати» [42] суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства.
Зобразимо схематично умови визнання витрат підприємством (рис. 1.1.3). У
відповідності до рис. 1.1.3 можна зазначити, що витрати відображаються в
бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням
зобов'язань. При цьому, витратами звітного періоду визнаються або зменшення
активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного
капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення
або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно
оцінені.
Важливим фактором
отримання достовірних даних про фінансові результати діяльності підприємства є
визначення складу витрат, а чітка класифікація витрат - важлива передумова
правильної організації обліку і обчислення фінансових результатів підприємства.
У відповідності із П(С) БО 16 «Витрати» [42] поділяються на виробничі витрати,
операційні та інші витрати діяльності. При цьому, витрати можна класифікувати
за всілякими ознаками: за видом діяльності, місцевим виникненням тощо. За видом
діяльності витрати поділяється на: витрати основної діяльності; витрати
операційної діяльності; витрати звичайної діяльності. За місцем виникнення
витрати поділяються на: витрати основного виробництва; витрати допоміжного
виробництва; витрати другорядних виробництв.
Назва другого розділу
Звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат» свідчить про те,
що в ньому надається інформація про витрати в розрізі економічних елементів, а
саме: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні
заходи; амортизація; інші операційні витрати.
Менш детально розглянемо
формування третього розділу Звіту про фінансові результати «Розрахунок
показників прибутковості акцій». Даний розділ заповнюється тільки акціонерними
товариствами, прості акції яких вільно продаються і купуються на фондових
біржах, включаючи товариства, які знаходяться в процесі випуску акцій. Метою
складання цього розділу є оцінка впливу минулих результатів операційної
діяльності з метою формування висновків щодо прийняття рішень про інвестиції.
Зміст і методика
заповнення третього розділу Звіту про фінансові результати регламентується П(С)
БО 24 «Прибуток на акцію» [45].
Прибуток на акцію (далі
- ПНА) використовується для оцінки минули результатів операційної діяльності
підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття
рішень про інвестиції. Його економічний зміст полягає в розкритті ефективності
(прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його
звичайних акцій.
Тому дуже важливим є
застосування всіма підприємствами однакової методики розрахунку цього показника
і послідовне дотримання її під час поданні фінансових звітів за кілька звітних
періодів.
У міжнародній практиці
фінансові аналітики та інвестори, як правило, користуються двома показниками
ПНА - базисним та розбавленим. За П(С) БО №3 «Звіт про фінансові результати»
перший отримав назву «Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію», а
другий - «Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію».
Особливості розрахунку обох показників деталізовані у П(С) БО 24 «Прибуток на
акцію».
Чистий прибуток, що
припадає на одну просту акцію, обчислюється діленням чистого прибутку або
збитку періоду, які належать власникам простих акцій, на середньозважену
кількість простих акцій, що знаходяться в обігу протягом цього періоду.
Отже, основною формою
фінансової звітності для аналізу фінансових результатів діяльності є форма №2
«Звіт про фінансові результати». Недоліком «Звіту про фінансові результати» є можливості
викривлення інформації. В основу причин викривлення покладено модель
«трикутника шахрайства», запропоновану відомими американськими аудиторами С.
Альбрехтом, Дж. Вернцом і Т. Уільямсом, які займаються проблемами викриття
шахрайства. Згідно з підходами цих авторів, в основі будь-якого шахрайства, що
здійснюється особою, лежать три елементи, взаємопов’язана сукупність яких дає
можливість здійснити таке діяння: постійний тиск зовнішніх обставин, можливість
здійснення та здатність виправдати скоєне діяння [57, 256].
До найбільш поширених
причин викривлення фінансового результату відносять податковий тиск, наявність
«тіньових витрат», витрати, які забороняється або невигідно реєструвати в
обліку. Головними чинниками, які дають можливість здійснити та деякий час
приховувати викривлення звітності, є матеріальна зацікавленість осіб, що
здійснюють перевірку та їх вплив на її результати. Головна мотивація -
впевненість у тому, що суб’єкти господарювання сплачують державі більше, ніж
повинні.
Під способом викривлення
звітності слід розуміти сукупність дій посадових осіб, мотивованих наведеними
причинами, які провокують перекручення фінансових результатів діяльності
підприємств. Аналіз численних джерел літератури, в яких досліджуються прийоми
та способи викривлення звітності, дозволив розділити останні на умовні групи.
Наприклад, способи, які застосовують господарюючі суб’єкти з метою ухиляння від
оподаткування, пов’язані зі змінами законодавства та із ненавмисними помилками.
Поширеним способом викривлення звітності, стосовно якого найбільше збігається
думка експертів-фахівців є ведення подвійного обліку. Другим за вагомістю є
спосіб, який полягає в частковому відображенні в обліку і звітності
господарських операцій. Третій спосіб пов’язаний із завищенням чи заниженням
об’єкта оподаткування. Четвертий спосіб - відображення у фінансових результатах
фіктивної підприємницької діяльності. А також як спосіб виділяють фальсифікацію
бухгалтерських записів і документів. Одним із способів викривлення є спосіб
пов’язаний із частою зміною законодавства, довільним тлумаченням законів і
використанням індивідуальних пільг. Можливим способами вирішення даної
проблеми, на нашу думку, можуть бути такі заходи: зниження податкового тиску;
підвищення рівня життя України та виведення певних обсягів витрат із категорії
«тіньових»; вдосконалення законодавчої бази, яка регламентує порядок
відшкодування збитків заподіяних державі; посилення контролю через систему
органів державного та незалежного контролю [57, 256].
Розглянемо структурне
місце інформації про фінансовий результат підприємства в інших формах
фінансової звітності:
у ф. №1 «Баланс»: в
рядку 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»;
у ф. 4 «Звіт про власний
капітал»: в рядках 130-170 (графа 8).
У ф. 1 «Баланс» у статті
«Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума
нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку
наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
У ф. 4 «Звіт про власний
капітал» у статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показується сума
чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати. У статтях розділу
«Розподіл прибутку» наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший
розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування
прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо [32, 67].
Розглянемо порядок
визначення нерозподіленого прибутку для відображення в обліку та звітності. У
рядки балансу переносяться дані по наступних рахунках, наведені в табл. 1.1.1.
фінансовий
звітність економічний
Таблиця 1.1.1. Вихідні
дані для заповнення ф. 1 «Баланс»
|
Стаття балансу
|
№ статті балансу
|
Сальдо рахунка
|
|
|
дебетове
|
кредитове
|
|
Статутний капітал
|
300
|
|
40
|
|
Додатковий вкладений капітал
|
320
|
|
421
|
|
Інший додатковий капітал
|
330
|
|
423-425
|
|
Резервний капітал
|
340
|
|
43
|
|
Нерозподілений прибуток
(непокритий збиток)
|
350
|
442
|
441
|
|
Неоплачений капітал
|
360
|
46
|
|
|
Вилучений капітал
|
370
|
451
|
|
Показник прибутку чи
збитку (рядок 350) є найважливішим для визначення рівня фінансового
благополуччя чи заможності будь-якого підприємства. Саме бухгалтерський
прибуток є базою для нарахування дивідендів. Тому зупинимося докладніше на
порядку його формування. Підсумковий результат у балансі виходить після
об'єднання залишків на субрахунках 441 «Прибуток нерозподілений», 442
«Непокриті збитки» і 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». На
субрахунках 441 і 442 накопичується інформація про нерозподілений прибуток чи
непокриті збитки з моменту реєстрації підприємства. Витрачається прибуток
практично тільки в двох напрямках - на виплату дивідендів і відрахування в
резервний капітал. Для відображення цих операцій використовується субрахунок
443, сальдо якого закривається наприкінці року. Таким чином, у балансі відображається
загальна сума прибутку чи збитку підприємства за винятком сум, спрямованих на
виплату дивідендів і формування резервного капіталу. Визначити суму прибутку чи
збитку за весь період існування підприємства можна, проаналізувавши підсумкові
дані зі Звітів про фінансові результати чи обороти по субрахунках 441 і 442 у
Головній книзі. У балансі відображається сума чистого прибутку, тобто після
оподатковування.
Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», визначаються зміст і форма
звіту про власний капітал (ф. №4), а також загальні положення до розкриття його
статей.
Призначення
Звіту про власний капітал полягає в тому, щоб надати користувачам узагальнену
інформацію по всіх доходах і витратах, які спричиняють вплив на власний капітал
підприємства протягом звітного періоду, а також по інших змінах у власному
капіталі, що надають користувачам можливість оцінити зміни в фінансовому стані
підприємства і причини цих змін.
Ведення
рахунків бухгалтерського обліку класу 4 «Власний капітал та забезпечення
зобов'язань» Плану рахунків дозволяє переносити залишки по зазначених статтях
прямо в Звіт про власний капітал підприємства. Метою складання звіту про
власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу
підприємства протягом звітного періоду [41, 33].
Власний капітал -
частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його
зобов’язань. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства
повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал.
У статтях «Залишок на
початок року» та «Залишок на кінець року» показують суми власного капіталу на
початок (нескоригований залишок) і кінець року. У статті «Чистий прибуток
(збиток) за звітний період» показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту
про фінансові результати. У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться сума
нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками
(власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу,
резервного капіталу тощо.
У статті «Разом змін в
капіталі» наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний
період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 060 - 280.
Залишок власного капіталу на кінець звітного року визначається, виходячи з його
скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і підсумку змін у капіталі
(рядок 290).
Показник чистого
прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130) відповідатиме такому самому
показнику в Звіті про фінансові результати (рядки 220 або 225) i може також бути
отриманий (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 «Прибуток
нерозподілений» i 442 «Непокриті збитки» у кореспонденції з рахунком 79
«Фінансові результати» [15, 45].
Досконала система
складання фінансової звітності повинна базуватись на достатньо деталізованій
інформації по рахунках капіталу, для чого необхідним є застосування додаткових
субрахунків або аналітики, пристосованої до особливостей діяльності
підприємства. Необхідними елементами забезпечення формування достовірних даних
для фінансової звітності є погодження розділів облікової політики відносно
власного капіталу з іншими розділами. Для підприємств із значними інвестиціями
з точки зору формування достовірної картини відносно власного капіталу
необхідною є підтверджена незалежними аудиторами звітність дочірніх та
асоційованих підприємств.
.2 Методика складання
звіту про фінансові результати
Як вже зазначалося
раніше, метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам
повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і
збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Перший розділ Звіту про
фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку)
звітного періоду. Із цією метою у формі Звіту передбачається послідовне
зіставлення його статей. Це досягається використанням класифікації доходів і
витрат за видами діяльності і функціями. Кожна стаття базується на даних
певного рахунку доходів (класу 7) і витрат (класу 9 або 8). В узагальненому
вигляді техніка складання Звіту про фінансові результати подана у табл. 1.2.1
[25, 158].
Таблиця 1.2.1. Методика
складання першого розділу Звіту про фінансові результати
|
Стаття
|
Код рядка
|
Джерело інформації
|
|
Доход (виручка) від реалізації
продукції (товарі, робіт, послуг)
|
010
|
Оборот за кредитом 701,702,703
|
|
Податок на додану вартість
|
015
|
Оборот за дебетом 701,702,703 в
кореспонденції з кредитом 641/ПДВ
|
|
Акцизний збір
|
020
|
Оборот за дебетом 701,702 в
кореспонденції з кредитом 641/акцізний збір
|
|
025
|
Оборот за дебетом 701,702,703 в
кореспонденції з кредитом 641 (податок з реклами, збір на розвиток
виноградарства, садівництва і хмелярства), 651 (збір на обов’язкове державне
пенсійне страхування з торгівлі ювелірними виробами з золота (крім обручок),
платини і дорогоцінного каміння), збір за надання послуг сотового мобільного
зв’язку) та інш.
|
|
Інші вирахування з доходу
|
030
|
Оборот за дебетом 704 (без
непрямих податків)
|
|
Чистий дохід (виручка) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
|
035
|
Ряд.10 - ряд. 15 - ряд. 020 - ряд.
025 - ряд. 030
|
|
Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг)
|
040
|
Оборот за дебетом 901, 902,903,904
|
|
Прибуток
|
050
|
Ряд.035 - ряд. 40 (додатній
результат)
|
|
Збиток
|
055
|
Ряд.035 - ряд. 40 (від’ємний
результат)
|
|
Інші операційні доходи
|
060
|
Оборот за кредитом 71 (без непрямих
податків)
|
|
дохід від первісного визнання
біологічних активів і сільськогосподарської продукції, отриманих в результаті
с/г діяльності
|
061
|
Оборот за кредитом 710
|
|
Адміністративні витрати
|
070
|
Оборот за дебетом 92
|
|
Витрати на збут
|
080
|
Оборот за дебетом 93
|
|
Інші операційні витрати
|
090
|
Оборот за дебетом 94
|
|
Фінансові результати від
операційної діяльності: прибуток
|
100
|
050+060+061-070-080-090-091 або
060+061-055-070-080-090-091 Сальдо за кредитом субрах. 791
|
|
Збиток
|
105
|
055+070+080+090+091-060 або
070+080+090+091 - (050+060+061) Сальдо за дебетом субрах. 791
|
|
Продовження табл. 1.2.1
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Доход від участі в капіталі
|
110
|
Оборот за кредитом 72
|
|
Інші фінансові доходи
|
120
|
Оборот за кредитом 73
|
|
Інші доходи
|
130
|
Оборот за кредитом 74
|
|
Фінансові витрати
|
140
|
Оборот за дебетом 95
|
|
Втрати від участі в капіталі
|
150
|
Оборот за дебетом 96
|
|
Інші витрати
|
160
|
Оборот за дебетом 97
|
|
Фінансові результати від звичайної
діяльності до оподаткування: Прибуток
|
170
|
100+110+120+130-140-150-160 або
110+120+130-105-140-150-160
|
|
Збиток
|
175
|
105+140+150+160 - 110-130 - 160
або 140+150+160-100-110-120-130
|
|
Податок на прибуток від звичайної
діяльності
|
180
|
Оборот за дебетом 981
|
|
Фінансові результати від звичайної
діяльності: прибуток
|
190
|
170-180
|
|
Збиток
|
195
|
175+180
|
|
Надзвичайні: доходи
|
200
|
Оборот за кредитом 75
|
|
Витрати
|
205
|
Оборот за дебетом 99
|
|
Податки з надзвичайного прибутку
|
210
|
Оборот за дебетом 982
|
|
Чистий:
|
|
|
|
Прибуток
|
220
|
190+200-205-210 або 200 -
195-205-210
|
|
Збиток
|
225
|
195+205 - .200-210 або 205-190-200
|
Як видно з табл. 1.2.1,
у разі застосування для обліку витрат лише рахунків класу 8 заповнення таких
статей як «Адміністративні витрати», «Витрати на збут», «Інші витрати
операційної діяльності» потребує відповідно організованого аналітичного обліку
на кожному з рахунків економічних елементів.
На першому етапі
визначимо чистий дохід (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг). При цьому, чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) визначається під час складання Звіту про фінансові результати
шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.
За статтею «Дохід
(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається
загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів або послуг
(кредитові обороти за субрахунками 701 - 703), тобто без вирахування наданих
знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану
вартість, акцизного збору тощо), який відповідає критеріям визнання доходу.
Підприємства, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, за цією
статтею показують вартість, за якою реалізовані цінні папери, та суму
винагороди за виконання інших операцій, пов'язаних з розміщенням, купівлею та
продажем цінних паперів.
Стаття «Податок на
додану вартість» містить інформацію про суму податку на додану вартість, яка
була включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) (порядок 010) і відображена по дебету субрахунків 701 -703 та
кредиту відповідного рахунку 64.
Стаття
«Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» містить
інформацію про: виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)
або собівартість реалізованих товарів, яка в обліку списана з кредиту рахунка
90 в дебет рахунка 79; нерозподілену частина умовно-постійних
загальновиробничих витрат, яка в обліку відображається окремою проводкою з
кредиту рахунка 91 в дебет рахунка 90; понаднормативні витрати, які також
списані з кредиту відповідних рахунків у дебет рахунка 90.
Визначення
фінансового результату від операційної діяльності є третім етапом, де
фінансовий результат (прибуток (збиток)) від операційної діяльності
визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого
операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших
операційних витрат [27, 54].
Суми інших доходів від
операційної діяльності підприємства відображаються у статті «Інші операційні
доходи», крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг): доход від операційної оренди активів, доход від операційних курсових
різниць, відшкодування раніше списаних активів, доход від реалізації оборотних
активів (крім фінансових інвестицій) тощо. Сума доходів показується у рядку 060
за вирахуванням податку на додану вартість та інших непрямих податків. В обліку
вона відображається по кредиту рахунку 71 і в кінці звітного періоду (або
місяця) списується в кредит рахунку 791. До статті «Адміністративні витрати»
включається сума загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та
обслуговуванням підприємства, що відображені в обліку на рахунку 92 і в кінці
звітного періоду (або місяця) списані в дебет рахунка 791. До статті «Витрати
на збут» відносяться витрати підприємства, пов'язані із реалізацією продукції
(товарів, послуг), рекламу, доставку продукції споживачам тощо. В обліку вони
відображаються по дебету рахунку 93 і в кінці звітного періоду (або місяця)
відносяться в дебет субрахунку 791.
Всі інші витрати, що
виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що
включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг та
адміністративних витрат) відображаються у статті «Інші операційні витрати». В
обліку вони збираються по дебету рахунка 94 і в кінці звітного періоду (або
щомісячно) списуються в дебет субрахунку 791. В обліку інформація про
фінансовий результат від операційної діяльності акумулюється на субрахунку 791
у кінці звітного періоду (або щомісяця), а потім списується на субрахунок 441
«Прибуток нерозподілений» або 442 «Непокриті збитки».
На четвертому етапі
складання першого розділу Звіту про фінансові результати проводиться розрахунок
фінансового результату (прибутку (збитку)) від звичайної діяльності до
оподаткування. Який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від
операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та
інших витрат. Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або
спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі,
відображається у статті «Дохід від участі в капіталі».
Стаття «Інші фінансові
доходи» включає: дивіденди одержані; відсотки одержані та інші доходи, отримані
від фінансових операцій (крім доходів, які облічуються методом участі в
капіталі). Усі вони облічуються на рахунку 73 «Інші фінансові доходи», які в
кінці звітного періоду (або щомісяця) переносяться на субрахунок 792.
Дохід від реалізації
фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від
неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі
звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства,
що відображаються на рахунку 74, показується у статті «Інші доходи».
Сума доходів вказується
у рядку 130 за вирахуванням податку на додану вартість та інших непрямих
податків.
Витрати на відсотки та
інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу
включаються до статті «Фінансові витрати». Вони накопичуються на рахунку 95 і в
кінці звітного періоду (або щомісяця) списуються на субрахунок 792.
Необхідно зазначити, що
збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні
підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі на рахунку 96
«Втрати від участі в капіталі», відображається у статті «Втрати від участі в
капіталі».
Інші витрати, які
виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не
пов'язані з операційною діяльністю підприємства, облік яких здійснюється на
рахунку 97, відображаються у статті «Інші витрати».
При цьому, фінансові
доходи і витрати, доходи і втрати від участі в капіталі переносяться з
відповідних рахунків до субрахунку 792 «Результат фінансових операцій», тоді як
інші доходи та інші витрати звичайної діяльності переносяться на субрахунок 793
«Результат іншої звичайної діяльності». Саме зіставлення кредитових та
дебетових оборотів за субрахунками 791, 792 та 793 дає можливість розрахувати
фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.
На п’ятому етапі
складання першого розділу Звіту про фінансові результати проводиться розрахунок
фінансового результату (прибутку (збитку)) - від звичайної діяльності. Який
визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування
та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку
від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податку на прибуток.
Сума податку на прибуток
від звичайної діяльності, визначена згідно з П(С) БО 17 «Податок на прибуток»
показується у статті «Податки на прибуток». В обліку вона відображена по дебету
субрахунку 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності».
В обліку інформація,
необхідна для розрахунку фінансового результату від звичайної діяльності після
оподаткування, зібрана на субрахунках 791, 792, 793 (фінансовий результат до
оподаткування) та 981 (податок на прибуток від звичайної діяльності).
На шостому етапі
складання першого розділу Звіту про фінансові результати проводиться визначення
чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Який розраховується як алгебраїчна
сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу,
надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.
У статтях «Надзвичайні
доходи» і «Надзвичайні витрати» відображаються відповідно:
- невідшкодовані
збитки від надзвичайних подій, включаючи затрати на запобігання виникненню
втрат від стихійного лиха, техногенних аварій, які визначені за вирахуванням
суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за
рахунок інших джерел (рахунок 99);
- прибутки
(рахунок 75) або збитки (рахунок 99) від інших подій та операцій, які
відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у П(С) БО №3 «Звіт про
фінансові результати».
Чистий прибуток (збиток)
в обліку буде перенесений з рахунка 79 «Фінансові результати» на відповідні
субрахунки рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Розглянемо
порядок складання другого розділу Звіту про фінансові результати «Елементи
операційних витрат» (табл. 1.2.2).
У другому розділі Звіту
про фінансові результати операційні витрати (на виробництво, збут, управління
та інші операційні витрати) надаються в розрізі економічних елементів, за
виключенням внутрішнього обороту. При цьому, до другого розділу Звіту про
фінансові результати включаються:
- витрати
на виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт, здійснені протягом
звітного періоду;
- витрати,
здійснені підприємством на доставку товарів до місця їх зберігати тощо
(відповідно до П(С) БО 9 «Запаси»);
- адміністративні
витрати;
- витрати
на збут;
- інші
операційні витрати [39, 14].
Таблиця 1.2.2.
Формування розділу ІІ «Елементи операційних витрат»
|
Показник
|
Код рядка
|
Визначення статті
|
|
Матеріальні витрати
|
230
|
Вартість витрачених у виробництві
(крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів,
купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, енергії, будівельних
матеріалів, запасних частин тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших
матеріалів
|
|
Витрати на оплату праці
|
240
|
заробітна плата за окладами і
тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати,
оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату
праці
|
|
Відрахування на соціальні заходи
|
250
|
відрахування на пенсійне
забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на
випадок безробіття, відрахування на індивідуале страхування персоналу,
відрахування на інші соціальні заходи
|
|
Амортизація
|
260
|
Сума нарахованої амортизації
основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних
активів
|
|
Інші операційні витрати
|
270
|
Витрати операційної діяльності,
які не увійшли до складу раніше перелічених елементів
|
|
Разом
|
280
|
230+240+250+260+270
|
Собівартість
реалізованих товарів у сумі їх купівельної вартості не потрібно розкривати за
економічними елементами.
Розділ ІІІ звіту про
фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або
потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових
біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.
У статті «Середньорічна кількість
простих акцій» наводиться середньозважена кількість простих акцій, які
перебували в обігу протягом звітного періоду.
У статті «Скоригована середньорічна кількість простих акцій»
наводиться середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на
середньорічну кількість потенційних простих акцій. У статті «Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію»
наводиться показник, що розраховується діленням різниці між сумою чистого
прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну
кількість простих акцій в обігу. У
статті «Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію»
відображається показник, що розраховується діленням скоригованого чистого
прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу [19,
45].
Розрахунок
середньорічної кількості акцій, чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію
та їх коригування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку 24 «Прибуток на акцію», затвердженим наказом Міністерства фінансів
України від 16 липня 2001 року №344, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 30 липня 2001 року за №647/5838 (зі змінами) [45].
У статті «Дивіденди на одну просту
акцію» відображається показник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених
дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.
.3 Методи та показники
аналізу звітності підприємства про фінанасові результати
Міжнародна практика
розробила певні методи аналізу фінансового стану, які ґрунтуються на різноманітних
абсолютних та відносних типових показниках, що дають можливість не тільки
проводити аналіз статей балансу підприємства, але й порівнювати підприємства
окремої галузі господарства або таких, що займаються аналогічними видами
діяльності. Такі співставлення звичайно проводяться не тільки за звітний
період, але і за ряд років, що відображає доволі тривалий період діяльності
підприємства. Це дозволяє визначати тенденції розвитку підприємства на
перспективу, що мас велике значення в практичній діяльності, оскільки
підприємства здійснюють як довгострокове, так і середньострокове та поточне
планування своєї діяльності.
Основними методами
аналізу звітності с наступні:
) читання звітності;
) горизонтальний аналіз;
) вертикальний аналіз;
) трендовий аналіз;
) розрахунок фінансових
коефіцієнтів [22, 187].
Читання звітності - це
вивчення абсолютних показників, представлених у звітності. Шляхом читання
звітності визначають майновий стан підприємства, коротко- і довгострокові
інвестиції, джерела фінансування власної о капіталу, оцінюються зв'язки між
постачальниками і покупцями, виручка від діяльності та прибуток звітного року.
Горизонтальний аналіз
дозволяє визначити абсолютні і відносні зміни різних статей звітності у
порівнянні з попереднім роком, півріччям чи кварталом.
Для визначення змін у
господарській політиці підприємства більш, ніж за два послідовних роки,
застосовується аналіз тенденцій розвідку (аналіз тренду), який є варіантом
горизонтальною аналізу. Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів.
При розрахунку індексів значення базисного року приймається за 100%. Відповідно
до цього розраховуються індекси для інших років, базовим роком обирається такий
рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької
діяльності за нормальних умов. При цьому слід обирати тільки значимі показники.
На відміну від
горизонтального аналізу, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд
років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При
проведенні такого аналізу ціла частина приймається за 100% і обчислюється
питома вага кожної її складової. Такими цілими частинами може бути валюта
балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації у Звіті про фінансові результати. За
допомогою цього методу аналізу з’ясовують, яку частку у групі або підгрупі
становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті
на діяльність підприємства.
Оцінити фінансову
звітність підприємства допомагають різні фінансові коефіцієнти, які показують
фінансові пропорції між різними статтями звітності.
Фінансові коефіцієнти
можна умовно поділити на чотири групи: показники ефективності виробничої
діяльності; показники ділової активності; показники ліквідності; показники
фінансової стійкості [22, 190].
Отже, в сучасних умовах
застосовується декілька методів аналізу фінансової звітності підприємства і
кожний об'єкт господарювання обирає свою систему показників, враховуючи цілі,
задачі та користувачів інформації, що аналізується, та будує свою програму
аналізу фінансово-господарської діяльності. Найчастіше фінансовий аналіз
діяльності підприємства здійснюють фінансово-кредитні установи, при цьому НБУ
розроблена методика аналізу кредитоспроможності.
Аналіз фінансових
результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури
фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори, що вплинули
на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства. За результатами
аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості діяльності
підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства
порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули на формування
кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.
У зростанні прибутку
зацікавлені як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку
досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства,
а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві
необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання
прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб’єктів
(місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).
Основні
завдання аналізу прибутку:
- вивчення складу і структури прибутку в динаміці;
- факторний аналіз валового прибутку від реалізації;
- аналіз фінансових результатів від звичайної діяльності до і після
оподаткування;
- аналіз і оцінка використання чистого прибутку;
- аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу виробництва (продажів) і
прибутку;
- виявлення і аналіз зростання прибутку [18, 67].
На
першому етапі аналізу фінансових результатів потрібно досліджувати їх рівень і
динаміку за даними форми №2. Вихідним моментом у розрахунках показників
прибутку є оборот підприємства з реалізації продукції. Виручка від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) характеризує завершення виробничого циклу
підприємства, повернення авансованих на виробництво засобів підприємства в
грошову форму і початок нового витка в обороті всіх засобів. Зміни в обсязі
реалізації продукції найбільше відчутно впливають на фінансові результати
діяльності підприємства, тому його фінансовий підрозділ повинен щодня і
оперативно контролювати процес відвантаження, реалізації та оплати продукції
(товарів, робіт, послуг).
Аналіз прибутку проводиться
методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за
попередній період. В ході аналізу необхідно дати оцінку темпів зростання
прибутку в цілому і окремо по кожній її частині; вивчити і розрахувати фактори,
що впливають на зміну прибутку і визначити рівень їхнього впливу; виявити
резерви збільшення прибутку; дати оцінку рівня рентабельності підприємства.
Факторний
аналіз - це методика комплексного системного вивчення та виміру впливу факторів
на величину результативних показників.
Одним із прийомів проведення факторного аналізу є елімінування.
Елімінувати - означає усунути, виключити вплив усіх факторів на величину
результативного показника, крім одного.
Використовуючи
цей прийом, необхідно визначити вплив кожного фактора на чистий прибуток.
Згідно зі «Звітом про фінансові результати» ф. №2 і табл. 1.3.1 вплив
факторних показників на чистий прибуток (результативний показник) можна
представити у вигляді адитивної моделі:
ЧП =В-С
+ІОД - ОВ + ФД-ФВ-ПП+ НД-НВ-ПНП (1.1)
де ОВ (операційні
витрати) - це сума рядків 070, 080 і 090 ф. 2;
ФД (фінансові доходи) -
це сума рядків 110, 120, 130 ф. 2;
ФВ
(фінансові витрати) - це сума рядків 140, 150, 160 ф. 2.
Таблиця
1.3.1. Факторний аналіз прибутку
|
Показник
|
Код рядка
|
Попередній (базисний) період (Х0)
|
Звітний період (X1)
|
Зміна (+,-)
|
|
Чистий дохід (виручка) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (В)
|
035
|
|
|
|
|
Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг) (С)
|
040
|
|
|
|
|
Інші операційні доходи (ІОД)
|
060
|
|
|
|
|
Адміністративні витрати (АВ)
|
070
|
|
|
|
|
Витрати на збут (ВЗ)
|
080
|
|
|
|
|
Інші операційні витрати (ІОВ)
|
090
|
|
|
|
|
Дохід від участі в капіталі (ДУК)
|
110
|
|
|
|
|
Інші фінансові доходи (ІФД)
|
120
|
|
|
|
|
Інші доходи (ІД)
|
130
|
|
|
|
|
Фінансові витрати (ФВ)
|
140
|
|
|
|
|
Втрати від участі в капіталі (ВУК)
|
150
|
|
|
|
|
Інші витрати (ЇВ)
|
160
|
|
|
|
|
Податок на прибуток (ПП)
|
180
|
|
|
|
|
Надзвичайні доходи (НД)
|
200
|
|
|
|
|
Надзвичайні витрати (НВ)
|
205
|
|
|
|
|
Податки з надзвичайного прибутку
(ПНП)
|
210
|
|
|
|
|
Чистий прибуток (ЧП)
|
220
|
|
|
|
Як
відомо, розмір виручки від реалізації залежить від таких факторів, як ціна
реалізованої продукції (Ц), питома вага кожного виду продукції в загальному
обсязі реалізації (ПВ) і кількість реалізованої продукції (TV). Таку залежність можна
записати у вигляді мультиплікативної моделі:
В=М*ПВ*Ц
(1.2)
Факторну
модель собівартості реалізованої продукції можна представити у вигляді такого
виразу:
С=М*ПВ*ВЗМІН
(1.3)
де N -
обсяг виробленої продукції;
ПВ -
показник структури виробленої продукції;
Взмін
- змінні витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість одиниці).
Використовуючи
дані «Звіту про фінансові результати», визначити вплив всіх перелічених
факторів на фінансовий результат неможливо, тому що нам не відомі ні питома
вага реалізованої і виробленої продукції, ні обсяг випуску і реалізації, ні
ціна, ні собівартість одиниці. Водночас, знаючи середній індекс цін, можна
визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягу реалізованої
випущеної продукції [62, 173].
Визначимо
вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальну зміну виручки
від реалізації знаходимо за формулою:
∆Взаг=В1-В0
(1.4)
Загальна
зміна виручки від реалізації є результатом впливу двох факторів: ціни
реалізації і обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури).
Розрахунок впливу цих факторів можна визначити таким чином:
∆Вц=В1-В1/Іц
(1.5)
∆ВN,ПВ=В1/Іц-В0 (1.6)
Якщо
збільшення виручки від реалізації пов'язане зі збільшенням обсягу випуску
продукції, це свідчить про те, що на підприємстві спостерігається розширення
виробництва.
Аналогічно
розраховується вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції:
∆Сзаг=С1-С0
(1.7)
Припустимо,
що собівартість одиниці продукції змінилася лише за рахунок зовнішніх факторів,
а саме за рахунок загальної зміни цін, тоді:
∆Сц(Взмін)=С1-С1/Іц
(1.8)
∆СN,ПВ=С1/Іц (1.9)
∆ЧПц=∆Вц-∆Сц(Взмін)
(1.10)
Далі
необхідно розрахувати вплив інших факторів на розмір чистого прибутку.
Для
розрахунку впливу зміни розмірів інших операційних доходів (ІОД) даного фактора
слід скористатися формулою:
∆ЧПІОД=ІОД1-ІОД0,
(1.11)
де ∆ЧПІОД
- зміна чистого прибутку за рахунок зміни інших операційних доходів.
При
визначенні впливу зміни розмірів операційних витрат (ОБ) (адміністративних
витрат, витрат на збут, іншцх операційних витрат) варто врахувати, що це фактор
зворотного впливу відносно прибутку. У зв'язку з цим у розрахункову формулу
додається знак «-».
∆ЧПОВ
= - [(ABl+B3l+IOBl) - (AB0+B30+IOB0)] (1.12)
де ∆ЧПОВ
- зміна чистого прибутку
за рахунок зміни операційних витрат.
Як
правило, збільшення операційних витрат свідчить про перевитрату непрямих нитрат, що призводить до
зниження прибутку.
Розрахунок
впливу зміни розмірів фінансових доходів (ФД) (дохід від участі в капіталі,
інші фінансові доходи, інші доходи) на зміну розміру чистого прибутку
визначається формулою:
∆ЧПфд
= - [(ДУК1+ІФД1+ІД1) - (ДУК0+ІФД0+ІД0)]
(1.13)
де ∆ЧПфд
- зміна чистого прибутку за рахунок зміни фінансових доходів.
Для розрахунку
впливу зміни розмірів фінансових витрат (ФВ) (фінансові витрати, втрати від
участі в капіталі, інші витрати) на зміну розміру чистого прибутку можна
скористатися формулою:
∆ЧПфВ
= - [(ФВ1 +ВУК1 +ІВ1) - (ФВ0+ВУК0+ІВ0)]
(1.14)
де ∆ЧПфв
- зміна чистого прибутку за рахунок зміни фінансових витрат.
Вплив
величини сплаченого податку на прибуток (ПП).
У цьому
випадку справедлива формула:
∆ЧППП=
- (ППІ-ПЩ) (1.15)
де ∆ЧППП - зміна чистого прибутку
за рахунок зміни величини сплаченого податку на прибуток.
Вплив
зміни розмірів надзвичайних доходів (НД) визначаємо за формулою:
∆ЧПнд=НД1-НД0
(1. 16)
де ∆ЧПнд
- зміна чистого прибутку за рахунок зміни надзвичайних доходів.
Вплив
зміни розмірів надзвичайних витрат (НВ) визначаємо за формулою:
∆ЧПНВ=
- (HB1-HB0) (1.17)
де ∆ЧПнв
- зміна чистого прибутку за рахунок зміни надзвичайних витрат.
Вплив
величини сплаченого податку з надзвичайного прибутку (ПНП) розраховується за
допомогою формули:
∆ЧППНП=
- (ПНП1-ПНП0) (1.18)
де ∆ЧППНП - зміна чистого прибутку
за рахунок зміни величини сплаченого податку на прибуток.
Таким
чином, на формування чистого прибутку підприємства впливають фінансові
результати, отримані після здійснення операційної, інвестиційної, фінансової
діяльності і фінансові результати, отримані в результаті надзвичайних подій.
Така класифікація фінансових результатів діяльності підприємства відіграє
важливу роль при розрахунку показників прибутковості (рентабельності)
підприємства [53, 98].
Результативність
господарської діяльності при обмежених ресурсах потребує зіставлення витрат або
авансованого капіталу та отриманих доходів, а все це слугує основним критерієм
оцінки ефективності діяльності кожного підприємства. Ці дані беруться до уваги
адміністрацією підприємства при прийнятті управлінських рішень, виявленні
раціональних способів господарювання, а також їхньої здатності забезпечити
об'єктивність результатів роботи окремих керівників і підрозділів.
Абсолютна величина
прибутку важлива, коли йдеться про фінансові ресурси, які можуть бути
використані підприємствами або суспільством. Але для характеристики
ефективності господарювання цього абсолютного показника недостатньо. Щоб
оцінити результати господарювання, його ефективність, ефективність використання
складових процесу виробництва, за допомогою яких отриманий прибуток, його суму
потрібно віднести до відповідних показників. Тому виникає нагальна потреба в
розрахунку показників рентабельності виробництва.
Рентабельність - це
відносний показник, який встановлюється як відношення кінцевого фінансового
результату діяльності (різниця між загальною сумою надходжень і сумою витрат)
до певної бази. Так як бази різні, в теорії зустрічається безліч показників
дохідності (табл. 1.3.1).
Ці показники можна
згрупувати наступним чином:
. Показники, які
відображають співвідношення прибутку і різних позицій бухгалтерського балансу.
Вони показують можливості підприємств реалізовувати свої доходи залежно від
розміру капіталу і витрачених ресурсів (дані показники визначають
рентабельність активів, дохідність капіталу тощо).
. Показники, які
характеризують співвідношення між доходами, реалізованими підприємством, і
можливістю покриття здійснених витрат (дані показники визначають рентабельність
на основі витрат, які характеризують дохідність реалізації усієї продукції й окремих
продуктів тощо) [13, 47].
Якщо підприємство є
прибутковим (коефіцієнт рентабельності діяльності перевищує 0,01), або
показники (коефіцієнти) його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності
(фінансової стійкості), ділової активності) відповідають нормативним вимогам,
то фінансовий стан підприємства визнається задовільним і робиться позитивний
висновок про діяльність підприємства.
Таблиця 1.3.1. Алгоритм
розрахунку показників рентабельності
|
№ п/п
|
Показник
|
Умовн познач.
|
Формула для розрахунку
|
Джерела інформації з форм
фінзвітності
|
|
1
|
Рентабельність активів за
прибутком від звичайної діяльності
|
Rзв
|
Прибуток від звичайної діяльності
/ Валюта активів
|
Форма 2 (190) / Форма1 (280)
|
|
2
|
Рентабельність капіталу (активів)
за чистим прибутком
|
Rа
|
Чистий Прибуток / Валюта активів
|
Форма 2 (220) / Форма1 (280)
|
|
3
|
Рентабельність власного капіталу
|
Rвк
|
Чистий Прибуток / Власний капітал
|
Форма 2 (220) / Форма1 (380)
|
|
4
|
Рентабельність виробничих фондів
|
Rвф
|
Чистий Прибуток / Виробничі фонди
|
Форма 2 (220) / Форма1
(030+100+120)
|
|
5
|
Рентабельність реалізо-ваної
продукції за прибутком від реалізації
|
Rq
|
Прибуток від реалізації / Виручка
|
Форма 2 (050-070-080) / Форма 2
(035)
|
|
6
|
Рентабельність реалізованої
продукції за прибутком від операційної діяльності
|
Rqоп
|
Прибуток від операційної
діяльності / Виручка
|
Форма 2 (100) / Форма 2 (035)
|
|
7
|
Рентабельність реал. продукції за
прибутком
|
Rqч
|
Чистий прибуток / Виручка
|
Форма 2 (220) / Форма 2 (035)
|
|
8
|
Коефіцієнт стійкості економічного
зростання
|
Ксез
|
Реінвестований прибуток / Власний
капітал
|
Форма 2 (100 - 335)* Ф. 2
(220)/100 /Форма 1 (380)
|
|
9
|
Коефіцієнт реінвестування
|
Кр
|
Реінвестований прибуток / Чистий
прибуток
|
Форма 2 (100 - 335)* Ф. 2
(220)/100 /Форма 2 (220)
|
|
10
|
Період окупності капіталу
|
Тк
|
Активи / Чистий прибуток
|
Форма 1 (280) / Форма 2 (220)
|
|
11
|
Період окупності власного капіталу
|
Твк
|
Власний капітал / Чистий прибуток
|
Форма 1 (380) / Форма 2 (220)
|
Якщо коефіцієнт
рентабельності діяльності підприємства має низькі значення (дорівнює або є
меншим ніж 0,01), або за останній звітний період підприємство отримало чистий
збиток, але показники (коефіцієнти) фінансового стану підприємства
(ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості) відповідають нормативним
вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Однак при
цьому доцільно звернути особливу увагу на майновий стан підприємства,
проаналізувати фінансові результати діяльності підприємства.
Загальноприйнятих
значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує. Тому
зростання усіх показників рентабельності в динаміці за періоди звітності
розглядається як позитивна тенденція.
Аналіз ліквідності
підприємства здійснюється за даними балансу і дозволяє визначити спроможність
підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання [12, 274].
Аналіз ліквідності
підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):
коефіцієнта покриття; коефіцієнта швидкої ліквідності; коефіцієнта абсолютної
ліквідності; чистого обігового капіталу.
Коефіцієнт покриття
розраховується як відношення обігових активів до поточних зобов'язань
підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути
використані для погашення його поточних зобов'язань [10, 96].
(1.19)
Коефіцієнт швидкої
ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних обігових засобів
(грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та
дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він
відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за
умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.
(1.20)
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових коштів та їх
еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може
бути сплачена негайно.
(1.21)
Чистий обіговий капітал
розраховується як різниця між обіговими активами підприємства та його поточними
зобов'язаннями [13, 154].
Його наявність та
величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні
зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.
Аналіз платоспроможності
(фінансової стійкості) підприємства здійснюється заданими балансу підприємства,
характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь
фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел
фінансування діяльності.
Аналіз платоспроможності
(фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких
показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії);
коефіцієнта забезпеченості власними обіговими коштами; коефіцієнта маневреності
власного капіталу.
Коефіцієнт
платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу
підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного
капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.
(1.23)
Коефіцієнт фінансування
розраховується як співвідношення залучених та власних коштів і характеризує
залежність підприємства від залучених коштів [10, 98].
(1.24)
Коефіцієнт
забезпеченості власними обіговими коштами розраховується як відношення величини
чистого обігового капіталу до величини обігових активів підприємства і показує
забезпеченість підприємства власними обіговими коштами.
(1.25)
Коефіцієнт маневреності
власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для
фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в обігові кошти, а яка -
капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як
відношення чистого обігового капіталу до власного капіталу [34, 58].
(1.26)
Аналіз ділової
активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності
підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів
підприємства [12, 276].
Аналіз ділової
активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників
(коефіцієнтів): коефіцієнта обіговості активів; коефіцієнта обіговості
дебіторської заборгованості; коефіцієнта обіговості кредиторської
заборгованості; тривалості обертів дебіторської та кредиторської
заборгованостей; коефіцієнта обіговості матеріальних запасів; коефіцієнта
обіговості основних засобів (фондовіддачі); коефіцієнта обіговості власного
капіталу.
Коефіцієнт обіговості
активів обчислюється як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації
продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і
характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів,
незалежно від джерел їх залучення.
(1.27)
Коефіцієнт обіговості
дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистого доходу
(виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини
дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської
заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження
комерційного кредиту, що надається підприємством.
(1.28)
Коефіцієнт обіговості
кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистого доходу
(виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини
кредиторської заборгованості й показує швидкість обертання кредиторської
заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження
комерційного кредиту, що надається підприємству [36, 53].
(1.29)
Термін погашення
дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення
тривалості звітного періоду до коефіцієнта обіговості дебіторської або
кредиторської заборгованості й показує середній період погашення дебіторської
або кредиторської заборгованостей підприємства.
Коефіцієнт обіговості
матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої
продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує
швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.
(1.30)
Коефіцієнт обіговості
основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистого доходу
(виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості
основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів
підприємства.
(1.31)
Коефіцієнт обіговості
власного капіталу розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від
реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного
капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу
підприємства [10, 145].
(1.32)
Отже, аналіз фінансових
результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та
структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори,
що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства. За
результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості
діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності
підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули
на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.
2. Організація та
методика аналізу звітності підприємства про фінансові результати на АТ «СКФ Україна» (публічне)
.1
Економіко-організаційна характеристика АТ «СКФ Україна» (публічне)
Публічне
акціонерне товариство «СКФ Україна» спеціалізується на виробництві роликових
конічних та карданних (голчатих) підшипників. Підприємств-аналогів в Україні не
має. Публічне акціонерне товариство «СКФ Україна» є експортером якісної
підшипникової продукції для провідних конвеєрних заводів Росії, України,
Білорусі та на ринки Європи, Азії, Америки. Підприємство широко коопероване в
структурі виробництва корпорації СКФ, постачаючи компоненти підшипників різного
ступеня технологічної готовності на заводи СКФ.
Підприємство
є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та рахунки в установах
банків України та за її межами, печатки, штампи і бланки із своїм найменуванням,
власний товарний знак та інші реквізити.
Політика якості ПАТ «СКФ
Україна» полягає у прагненні всеохоплюючої якості у всьому що виробляється,
реалізації тільки тої продукції та послуг, які задовольняють вимоги споживачів
шляхом:
) Забезпечення
надійності та спроможності виробничих процесів;
) Впровадження програми
постійного вдосконалення.
Стратегія ПАТ «СКФ
Україна»: Чим кращий сервіс надаємо споживачам, тим більший прибуток отримаємо.
Пріоритети діяльності в
досягненні стратегії:
) Досягнення
прибутковості бізнесу з кожним споживачем.
) Забезпечення
споживачів кращим сервісом, ніж у конкурентів (термін доставки, якість,
пакування, інженерна підтримка та ін.)
) Освоєння нової
продукції для ринку збуту.
) Організація
діяльності на випередження конкурентів.
Корпорація СКФ має
репутацію виробника високоякісних підшипників. З входженням до складу СКФ
велика увага приділяється модернізації, удосконаленню виробництва та поліпшенню
умов праці робітників. На нових виробничих площах нормалізовано температурний
режим та освітлення, зменшено загазованість. Керівництвом ПАТ «СКФ Україна»
ведеться постійна робота з підвищення кваліфікації та навчання працівників, адже
саме персонал є однією з найвагоміших часток капіталу товариства. Навчанням
охоплено всі категорії персоналу заводу та всі напрямки діяльності товариства,
в тому числі навчання керівників, спеціалістів і робітників англійської мови як
мови ділового спілкування.
Корпорація СКФ не є
виробником вузької спеціалізації. Вона виробляє також інструменти і змащувальні
матеріали, продукцію для промислової трансмісії, ремонтні автомобільні
комплекти, фільтруюче обладнання. Крім звичайної продукції, доступні нові технології,
що гарантують покращену продуктивність в умовах постійно зростаючих вимог.
Продукція СКФ використовується у багатьох галузях промисловості.
Основними завданнями
діяльності ПАТ «СКФ України» є:
) виготовлення та
продаж запчастин та інших видів продукції підприємства;
) надання
технічної консультації щодо визначення та застосування продукції підприємства;
) ведення
конструкторської документації по підшипникових вузлах, тощо.
Бухгалтерія та її
працівники відповідають за проектування та реалізацію комплексної методики
розрахунків згідно з юридичними приписами, директивами і стандартами, за
розроблення комплексних аналізів господарювання підприємства, за статистичні
подання даних і забезпечення розрахунків підприємства, забезпечує податкові
зобов'язання, веде облік власності підприємства, власності, яка наймається,
веде розрахунки щодо цієї власності, а також згідно з юридичними приписами
розробляє методику розрахунків на підприємстві, розробляє та видає розрахунки
на річний період і виконує методично-консультаційну діяльність в області
розрахунків для внутрішньовиробничих потреб підприємства, веде комплексний
розрахунковий облік на підприємстві, розраховує фінансові та господарські
операції по розрахунках, забезпечує фінансовий аналіз діяльності підприємства,
операцій на валютному ринку, діяльність по страхуванню власності підприємства і
його працівників, відповідає за фінансування, фінансовий стан підприємства,
контроль визначених обов'язків підприємства, банково-кредитні відносини та
ціннісні операції та інше.
Маркетинговий відділ
забезпечує діяльність підприємства в області продажу і маркетингу. Він
відповідає за продаж виробів, розробку пропозицій торгових планів і оперативних
планів продажу, за цільову комерційну політику підприємства, за маркетингову діяльність
в області продажі, а також: розробляє рекомендації комерційної концепції на
окремих комерційних територіях, регіонах; пропозиції комерційних планів
(середньодобових і оперативних) в області продажі асортименту виробів
підприємства і пропозиції ефективності продажу; забезпечує реалізацію виробів
підприємства на вигідних цінових умовах з метою використання існуючих
виробничих потужностей і з максимальною ефективністю продажу; слідкує за
реалізацією платежів за поставлені вироби, або послуги, розробляє та веде
перелік замовників у відповідності з платіжною дисципліною і результатами
управління реалізацією виробів; здійснює аналіз потреб торгових партнерів,
слідкує за розвитком ринку на окремих комерційних територіях і пропонує та
реалізує міри для успішного продажу; активно вишукує нових комерційних
партнерів, веде переговори з комерційними партнерами з метою з'ясування потреб
продажі; укладає комерційні угоди на продаж виробів і забезпечує необхідну
діяльність з цим пов'язану; здійснює виробничу маркетингову діяльність,
розробляє і подає керівнику підрозділу кінцеве дослідження про відповідний
комерційний регіон.
Також в його обов’язки
входить: опрацювання планів матеріально-технічного забезпечення виходячи з
виробничих планів і послужної діяльності, вимог підрозділів і виробництва та
забезпечує їх реалізацію; забезпечення оцінки постачальників стосовно їх
здатності поставляти необхідні і якісні товари; забезпечення приймання сировини
і матеріалів, разом з службою управління якості, здійснює контроль за якісними
показниками, необхідними умовами складування; розроблення проектів
зовнішньоекономічних договорів, набір та оформлення на комп'ютері; перевірка
правильності товарно-транспортних документів на імпорт товарів, коректування
виявлених неточностей, підготовка необхідних змін і пояснень; підготовка
документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення вантажу та
ін.
Відділ збуту відповідає за технічний
стан транспортних засобів на підприємстві, а саме: вирішує про спосіб та об'єм
виконання ремонтних робіт засобів перевезення; опрацьовує плани утримання та
проведення ремонтів транспортних засобів, плани використання матеріалів та
запчастин, необхідних для подальшого ремонту та забезпечення власної транспортної діяльності;
встановлює технічні норми для транспортних засобів; приймає плани утримання,
проведення середніх та генеральних ремонтів транспортних; проводить ревізії,
для визначення стану транспортної техніки та транспортних засобів; приймає від
інших організацій постачання нові або після проведеного ремонту, власні
транспортні засоби; здійснює замовлення на проведення капітальних ремонтів
транспортних засобів, проведення всіх видів ремонтів основних засобів
перевезення, по причині не можливості здійснення їх власними силами.
Відділ якості відповідає за
створення, забезпечення та удосконалення системи якості, за координацію завдань
при реалізації системи якості, а також виконує слідуючи завдання: розробляє
проект стратегії, завдань та концепції підприємства в області системи якості;
відповідає за планування та виконання внутрішніх перевірок системи якості та
прийняття заходів, спрямованих на запобігання будь-яким невідповідностям
продукції, процесу чи системи якості; у співпраці з відділом кадрів забезпечує
організацію та управління підготовкою працівників в області якості; у співпраці
із старшим економістом, начальниками виробництва та комерційним відділом
забезпечує організацію та управління системою інформації та витрати внаслідок
виявлення продукції з невідповідністю; у співпраці з технологами виробництв і
комерційним відділом (відділенням матеріально-технічного постачання) погоджує
специфікації на сировину та допоміжні матеріали, методичні інструкції; здійснює
контроль і аналіз якості придбаної сировини, матеріалів, напівфабрикатів з точки
зору відповідності встановленим вимогам; здійснює вихідний контроль та аналіз
якості готових виробів, призупиняє відправку виробів, які не відповідають
встановленим нормам і параметрам.
Ремонтна служба відповідає за
підтримання робочого стану обладнання підприємства, його модернізацію та
ремонти, а також: веде облік обладнання; проводить технічне утримання
обладнання, а саме встановлює об'єм комплексу
робіт по технічному утриманню обладнання підприємства; опрацьовує
та розробляє загальні плани для проведення профілактичних, періодичних та
комплексних ремонтів обладнання, узгоджує пропозиції термінів проведення
ремонтів обладнання, веде оцінку результатів їхнього виконання; проводить
заходи по покращенню експлуатації діючого обладнання, організації ремонтних
робіт на основі механізації праці; опрацьовує та розробляє разом з відділом
планування і фінансування фінансовий план затрат для утримання та проведення
комплексу ремонтів обладнання на рік, квартал, місяць і т.д.
Підприємство з
економічної сторони характеризується в першу чергу наявним майном, розміщенням
і використанням коштів та джерелами їх формування. Усі ці відомості подано в
балансі підприємства.
Проведемо аналіз активу
балансу ПАТ «СКФ Україна» за останні три роки. (табл. 2.1.1)
Аналіз динаміки активу
балансу за 2010-2012 роки показав, що майно підприємства збільшилось на 173150
тис. грн. у порівнянні з 2010 роком. Ця зміна відбулася за рахунок зростання
вартості виробничих запасів на 56892 тис. грн., грошових коштів та їх
еквівалентів на 16001 тис. грн. При цьому слід відмітити, що у 2012 році у
порівнянні з попереднім роком частка необоротних активів у майні підприємства
зросла на 2%, а відповідно частка оборотних активів збільшилась на 2,74%, що
сприяло прискоренню оборотності.
Основні засоби у 2011
році порівняно з 2010 зменшились на 52 958 тис. грн., а у 2012 році порівняно з
2011 зросли на 35556 тис. грн.
В структурі оборотних
активів у 2012 році найменшу частку займає інша поточна дебіторська
заборгованість (0,15%), а найбільшу - виробничі запаси (57%).
Таблиця 2.1.1. Структура
майна ПАТ «СКФ Україна» за
2010-2012 роки
|
Показник
|
2010 р., тис. грн
|
Пит. вага, %
|
2011 р., тис. грн
|
Пит. вага, %
|
2012 р., тис. грн
|
Пит. вага, %
|
Відхилення, тис. грн
|
|
|
|
|
|
|
|
2011/2010
|
2012/2011
|
2012/2010
|
|
1. Необоротні активи У тому числі: - основні засоби
|
231959
|
50,42
|
179001
|
40,96
|
214557
|
42,95
|
-52958
|
35556
|
-17402
|
|
2. Оборотні активи У тому числі:
|
182626
|
39,70
|
126510
|
28,95
|
158330
|
31,69
|
-56116
|
31820
|
-24296
|
|
- виробничі запаси
|
227919
|
49,54
|
257690
|
58,97
|
284811
|
57,00
|
29771
|
27121
|
56892
|
|
- готова продукція
|
45804
|
9,96
|
52229
|
11,95
|
54583
|
10,92
|
6425
|
2354
|
8779
|
|
- інші
|
37215
|
8,09
|
34242
|
7,84
|
29818
|
5,96
|
-2973
|
-4424
|
-7397
|
|
- векселі одержані
|
56430
|
12,27
|
43571
|
9,97
|
60622
|
12,13
|
-12859
|
17051
|
4192
|
|
- дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з бюджетом
|
38158
|
8,29
|
41607
|
9,52
|
49728
|
9,95
|
3449
|
8121
|
11570
|
|
за виданими авансами
|
1780
|
0,39
|
4085
|
0,93
|
1272
|
0,25
|
2305
|
-2813
|
-508
|
|
із внутрішніх розрахунків
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Інша поточна дебіторська заборгованість
|
341
|
0,07
|
612
|
0,14
|
797
|
0,15
|
271
|
185
|
456
|
|
- поточні фінансові інвестиції
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
- грошові кошти та їх еквіваленти
|
1062
|
0,33
|
3659
|
0,84
|
17063
|
3,41
|
2597
|
13404
|
16001
|
|
- інші оборотні активи
|
719
|
0,23
|
328
|
0,08
|
1001
|
0,20
|
-391
|
673
|
282
|
|
3. Витрати майбутніх періодів
|
174
|
0,04
|
273
|
0,07
|
236
|
0,04
|
99
|
-37
|
62
|
|
ВАЛЮТА БАЛАНСУ
|
326454
|
100,0
|
436964
|
100,0
|
499604
|
100,0
|
110510
|
62640
|
173150
|
Проведемо аналіз руху
основних засобів на підприємстві на основі розрахунку таких показників як:
коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт
оновлення (табл. 2.1.2). Коефіцієнт зносу показує, що основні засоби у 2012
році амортизовані на 68%. Оскільки, це більше 50%, то воно є не бажаним для
підприємства, тому що перенесено більше половини вартості.
Коефіцієнт придатності
основних засобів показує, що у 2012 році частка залишкової вартості основних
засобів становить 32%. Значення показника в динаміці зменшилась у 2011 році, що
свідчить про негативну тенденцію.
Таблиця 2.1.2. Динаміка
показників руху основних засобів ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки
|
Показник
|
2010 рік
|
2011 рік
|
2012 рік
|
Відхилення
|
|
|
|
|
2011/2010
|
2012/2011
|
2012/2010
|
|
1. Коефіцієнт зносу ОЗ
|
0,72
|
0,68
|
0,18
|
-0,04
|
0,14
|
|
2. Коефіцієнт придатності ОЗ
|
0,46
|
0,28
|
0,32
|
-0,18
|
0,04
|
-0,14
|
|
3. Коефіцієнт оновлення ОЗ
|
0,15
|
0,13
|
0,11
|
-0,02
|
-0,02
|
-0,04
|
|
4. Коефіцієнт вибуття ОЗ
|
0,0047
|
0,0048
|
0,0051
|
0,0001
|
0,0003
|
0,0004
|
Коефіцієнт оновлення
основних засобів показує, що у 2011 році надійшло 13% основних засобів, у 2012
- 11%, у 2010 - 15%.
Коефіцієнт вибуття
основних засобів показує, яка частка основних засобів вибула з підприємства. У
2010 році вибуло 4,7% основних засобів, у 2011 - 4,8%, у 2012 - 5,1%. Оскільки
коефіцієнт оновлення більший за коефіцієнт вибуття, тому це свідчить про
розширене відтворення основних засобів.
Далі
проаналізуємо ефективність використання основних засобів. Визначимо величину
факторів, які вплинули на виконання плану виробництва товарної продукції. Дані
для аналізу наведені в таблиці 2.1.3.
Фондовіддача основних
засобів показує, скільки продукції відповідно у вартісному, натуральному і
умовно-натуральному вимірах отримало підприємство на 1 гривню основних
виробничих фондів. У 2012 році на 1
грн основних виробничих фондів припадало 4,75 грн товарної продукції, у 2011
році цей показник був меншим на 0,35 грн у порівнянні з 2012 роком, у 2010 -
1,26.
Фондоозброєність
показує, яка кількість основних засобів припадає на 1 працівника. Отже, у 2012
році на 1 працівника СКФ «Україна» припадало 118,78 тис. грн. основних засобів,
у 2011 році цей показник становив 119,54 тис. грн., а у 2010 - 146,17 тис. грн.
Технічна озброєність показує, що на 1 працівника у 2010 році припадало 458 тис.
грн.. товарної продукції, у 2012 році цей показник зріс на 105 тис. грн. і
склав 564 тис. грн.
Таблиця 2.1.3. Показники
ефективності використання основних засобів підприємства за 2010-2012 роки
|
Показники
|
2010 рік
|
2011 Рік
|
2012 рік
|
Відхилення
|
|
|
|
|
2011 до 2010
|
2012 до 2011
|
2012 До 2010
|
|
1. Обсяг товарної продукції,
тис. грн
|
446460
|
680412
|
676654
|
233952
|
-3758
|
230194
|
|
2. Середньорічна вартість основних засобів,
тис. грн
|
142221
|
154568
|
142420
|
12347
|
-12148
|
199
|
|
3. Середньоспискова чисельність працюючих, чол.
|
973
|
1293
|
1199
|
320
|
-94
|
226
|
|
4. Фондовіддача ОЗ, грн. (1/2)
|
3,14
|
4,40
|
4,75
|
1,26
|
0,35
|
1,61
|
|
5. Фондоозброєність праці, тис.
грн. (2/3)
|
146,17
|
119,54
|
118,78
|
-26,63
|
-0,76
|
-27,39
|
|
6. Технічна озброєність праці,
тис. грн. (1/3)
|
458,85
|
526,23
|
564,35
|
67,38
|
38,12
|
105,5
|
Визначимо величину
факторів, які впливають на обсяг наданих послуг на основі даних 2011 та 2012
років.
На обсяг послуг (ТП),
наданих підприємством, впливають середньорічна вартість основних засобів (ОЗ)
та фондовіддача (Фв). Загальна зміна послуг визначається за формулою:
1)
ΔТПоз
= ∆ОЗ * Фв0 = -12148 * 4,40 = -53451,2 тис. грн.
2) ΔТПФв = 142420 * 0,35 = 49847 тис. грн.
) ∆ТП = 49847
-53451,2 = -3604,2 тис. грн.
Отже, за звітний
період товарна продукція зменшилася на 3758 тис. грн., на це вплинуло такі фактори:
- за
рахунок зменшення середньорічної вартості ОЗ на 12148 тис. грн., що призвело до
зменшення товарної продукції на 53451,2 тис. грн.;
- збільшення
фондовіддачі на 0,35, що призвело до зростання товарної продукції на 49847 тис.
грн.
У процесі аналізу руху
та динаміки основних засобів перевіряється діяльність підприємства щодо
впровадження нової техніки, уведення в дію нових об’єктів, ремонту основних
засобів.
Аналіз використання
трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці розглядається в
зв’язку з оплатою праці. Саме тому аналіз
використання засобів на оплату праці на підприємстві має велике значення. За
допомогою аналізу трудових ресурсів здійснювється систематичний контроль за
використанням фонду заробітної плати (оплати праці), можна знайти можливості
економії засобів за рахунок росту продуктивності праці та зниження
трудомісткості продукції.
Забезпеченість підприємства ПАТ «СКФ Україна» за останні 3 роки робочою силою за
групами персоналу і категоріями працюючих наведено у таблиці 2.1.4.
Таблиця 2.1.4. Характеристика динаміки чисельності працюючих на ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки (чол.)
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2010
|
2011
|
2012
|
2011/2010
|
2012/2011
|
2012/2010
|
|
Промислово-виробничий персонал,
всього
|
973
|
1293
|
1199
|
320
|
- 94
|
226
|
|
В тому числі:
|
|
|
|
|
|
|
|
- робітники
|
901
|
1190
|
1100
|
289
|
-90
|
199
|
|
- службовці
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
- спеціалісти
|
57
|
87
|
84
|
7
|
16
|
-3
|
|
- керівники
|
15
|
16
|
15
|
1
|
-1
|
-
|
|
Непромисловий персонал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Разом
|
973
|
1293
|
1199
|
320
|
- 94
|
226
|
Аналізуючи дані таблиці
можна зробити висновок, що в загальному за аналізований період з 2010 року по
2012 рік зафіксовано збільшення чисельності персоналу підприємства. Так,
кількість робітників у 2011 році у порівнянні з 2010 роком зросла на 320
чоловік, у 2012 році у порівнянні з 2010 роком - на 226 чоловік. Така ж тенденція
до зростання спостерігається і у категорії спеціалістів, чисельність яких
зросла на 7 чоловік у 2011 році порівняно з 2010 роком і на 16 чоловік у 2012
порівняно з 2011 роком. Непромислового персоналу та службовців на підприємстві
немає.
Далі розглянемо аналіз
ефективності використання фонду заробітної плати.
Таблиця 2.1.5. Показники
ефективності використання фонду заробітної плати
|
№
|
Показник
|
2010
|
2011
|
2012
|
Відхилення
|
|
|
|
|
|
2011/ 2010
|
2012/2011
|
2012/ 2010
|
|
1
|
Обсяг виробленої продукції, тис. грн.
|
446460
|
680412
|
676654
|
233952
|
-3758
|
230194
|
|
2
|
Загальний Фонд оплати праці, тис. грн.
|
45246
|
64469
|
64001
|
19223
|
-468
|
45246
|
|
3
|
Виручка за реалізовану продукцію, тис. грн.
|
437870
|
681910
|
696726
|
244040
|
14816
|
258856
|
|
4
|
Валовий прибуток, тис. грн.
|
92285
|
126147
|
112541
|
33862
|
-13606
|
20256
|
|
5
|
Чистий прибуток, тис. грн.
|
42282
|
39205
|
(1291)
|
-3077
|
40496
|
43573
|
|
6
|
Виробництво продукції на одну грн. заробітної плати (ряд1/ряд 2)
|
9,87
|
10,55
|
10,57
|
0,68
|
0,02
|
0,70
|
|
7
|
Виручка на грн. заробітної плати (ряд 3/ряд2)
|
9,68
|
10,58
|
10,89
|
0,90
|
0,30
|
1,20
|
|
8
|
Сума валового прибутку на грн. заробітної плати (ряд 4/ряд 2)
|
2,04
|
1,96
|
1,76
|
-0,08
|
-0,2
|
-0,28
|
|
9
|
Сума чистого прибутку на грн. заробітної плати (ряд 5/ряд 2)
|
0,93
|
0,61
|
(0,02)
|
-0,32
|
-0,63
|
-0,95
|
Із таблиці 2.1.5 видно, що на
підприємстві погіршилась ефективність використання фонду оплати праці. Так, в
2012
році вироблено на 1 гривню заробітної плати на 0,7 грн товарної продукції більше, ніж у 2010 році, аналогічна
ситуація і з сумою виручки на 1 грн заробітної плати, яка збільшилася з 9,68 грн у 2010 році до 10,89 грн у 2012році, тобто на 1,20 грн.
Продуктивність праці - об'єктивна характеристика використання трудового потенціалу
підприємства. Аналіз продуктивності праці на ПАТ «СКФ Україна» почнемо з оцінки використання трудового потенціалу підприємства. Зіставленням фактичних показників продуктивності праці по
місяцях, кварталах, що наростає підсумком з початку поку, з показниками
попереднього періоду визначаються ступінь відхилення та динаміка продуктивності
праці робітників. Дані обрахунків подані у таблиці 2.1.6.
Таблиця 2.1.6. Аналіз продуктивності праці на АТ «СКФ Україна» за
2010-2012 роки
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2010
|
2011
|
2012
|
2011/2010
|
2012/2011
|
|
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн.
|
446460
|
680412
|
676654
|
233952
|
-3758
|
|
2. Середньооблікова чисельність робітників, чол.
|
973
|
1293
|
1199
|
320
|
- 94
|
|
3. Загальна кількість відпрацьованих робітниками людино-днів (2*5)
|
248212,30
|
333128,52
|
305745,00
|
84916,22
|
-27383,52
|
|
4. Загальна кількість відпрацьованих робітниками людино-годин (3*6)
|
1970805,6
|
2655034,3
|
2439845,1
|
684228,7
|
-215189,2
|
|
5. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником
|
255,10
|
257,64
|
255,00
|
2,54
|
-2,64
|
|
6. Середня тривалість робочого дня, год.
|
7,94
|
7,97
|
7,98
|
0,03
|
0,01
|
|
7. Середній виробіток одного робітника, грн.: а) місячний (1/2)/12 б) денний (1/3) в)
годинний (1/4)
|
38237,41 1798,70 226,54
|
43852,28 2042,49 256,27
|
47029,05 2213,13 277,33
|
5614,87 243,79 29,73
|
3177.22 170,64 21,06
|
Із щорічним збільшенням
чисельності робітників зростає і кількість відпрацьованих людино-днів і
людино-годин. Так у 2011 році загальна кількість відпрацьованих людино-днів
всіма робітниками становила 333128,52 дні, що на 84916,22 дні більше, ніж у
2010 році та на 27383,52 дні менше, ніж у 2012 році. Щороку також зростає
загальна кількість відпрацьованих людино-годин всіма робітниками.
Середній місячний
виробіток одного робітника розраховується як відношення обсягу випуску готової
продукції до середньооблікової чисельності робітників. У 2012 році цей показник
становив 47029,05 грн./ чол., у 2011 році - 43852,28 грн./ чол. і у 2010 році -
38237,41 грн./ чол.
Середньоденний виробіток
одного робітника визначається як відношення обсягу виробленої готової продукції
до загальної кількості днів, відпрацьованих одним робітником. Так, у 2012 році
середньоденний виробіток становив 2213,13 грн./ ден., що на 170,64 грн більше
ніж у 2011 році.
Середньогодинний
виробіток одного робітника дорівнює відношенню обсягу випуску готової продукції
до загальної кількості годин, відпрацьованих одним робітником. У 2011 та 2012
роках цей показник дещо збільшився порівняно з 2010 роком, окільки збільшилась
кількість відпрацьованих одним робітник годин.
Важливим етапом
економічної характеристики підприємства є аналіз якості управління
підприємством за станом руху грошових коштів. Аналізу руху грошових потоків
наведено у таблиці 2.1.7
Таблиця 2.1.7. Структура грошових потоків
за 2010-2012 роки
|
Показники
|
Рядок
|
2010 рік
|
2011 рік
|
2012 рік
|
|
1. Вид діяльності:
|
|
|
|
|
|
операційна
|
170
|
-31454
|
57825
|
52353
|
|
інвестиційна
|
300
|
-56076
|
-73093
|
-47601
|
|
фінансова
|
390
|
94303
|
6041
|
29446
|
|
2. Чистий рух коштів за звітний період
|
400
|
6773
|
-9227
|
34198
|
|
3. Загальна оцінка якості управління
|
Х
|
Нормальний рівень
|
Якість управління на
підприємстві за 2010, 2011, 2012 роки перебуває на нормальному рівні, хоч і у 2011 році
чистий рух грошових коштів був від’ємним. У 2010 підприємство спрямовувало грошові кошти від
фінансової діяльності на покриття витра операційної і інвестиційною. Однак у
2011 і 2012 роках надходження грошових коштів від операційної діяльності
перевищили їх витрачання, що говорить про зростання прибутку підприємства. За
останні два роки ПАТ «СКФ Україна» використовувало грошові кошти уже від двох
видів діяльності (операційної і фінансової) на покриття витрат інвестиційної.
Характеристика показників
оцінки руху грошових коштів підприємства наведена у таблиці 2.1.8.
Таблиця
2.1.8. Динаміка показників оцінки руху грошових коштів ПАТ «СКФ Україна» за
2010-2012 роки
|
Показник
|
2010 рік
|
2011 рік
|
2012 рік
|
Відхилення
|
|
|
|
|
2011 до 2010
|
2012 до 2011
|
2012 до 2010
|
|
1. Рентабельність залишку грошових
коштів
|
1,85
|
1,88
|
-0,02
|
0,03
|
-2,00
|
-2,05
|
|
2. Рентабельність витрачених
грошових коштів
|
0,067
|
0,044
|
-0,002
|
-0,021
|
-0,046
|
|
3. Рентабельність отриманих
грошових коштів
|
0,051
|
0,035
|
-0,001
|
-0,016
|
-0,036
|
-0,052
|
|
4. Рентабельність чистого
грошового потоку
|
6,24
|
-4,25
|
-0,04
|
-10,49
|
4,21
|
-6,28
|
|
5. Коефіцієнт ліквідності
грошового потоку
|
1,31
|
1,24
|
1,40
|
-0,07
|
0,16
|
0,09
|
|
6. Коефіцієнт ефективності
грошового потоку
|
0,01
|
-0,01
|
0,04
|
-
|
0,05
|
0,03
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Як
бачимо з таблиці 2.1.8, у 2010-2012 роках значення коефіцієнта ліквідності
чистого грошового потоку більше 1, це означає, що надходження більші за видатки
і вони можуть використовуватись підприємством відповідно до стратегічної мети.
Проте його значення у 2011 році зменшилось на 0, 07 у порівняні з 2010 роком.
Коефіцієнт
ефективності чистого грошового потоку у 2012 році зріс порівняно з 2010 і 2011
роком, це означає, що збільшилась здатність підприємства в процесі
фінансово-господарської діяльності створювати додаткові грошові кошти, що веде
до зростання вартості абсолютно ліквідних активів підприємста і потенційного
збільшення його платоспроможності.
Загалом економічна діяльність на ПАТ «СКФ Україна» здійснюється на
високому організаційному та технічному рівні. Усі спеціалісти
висококваліфіковані, мають відповідну освіту та навички. Облік ведеться як за
національними, так і за міжнародними стандартами, повністю відповідає вимогам
та положенням, які передбачені нормативною базою. Робочі місця
комп’ютеризовані, зручні та забезпечені усім необхідним.
Економіко-організаційна характеристика підприємства свідчить про високий рівень
забезпечення основними засобами, трудовими ресурсами, про високий рівень якості
управління грошовими потоками і ефективну організацію всього процесу виробництва.
2.2 Характеристика
фінансового стану підприємства
Фінансовий стан
підприємства характеризується розміщенням і використанням коштів (активів) та
джерелами їх формування (власного капітану і зобов'язань, тобто пасивів). Усі
ці відомості подано у балансі підприємства.
Для того щоб дослідити
структуру й динаміку фінансового стану підприємства потрібно скласти
порівняльний аналітичний баланс. Порівняльний аналітичний баланс розраховують з
вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і
структурної динаміки вкладень і джерел коштів підприємства за звітний період.
Обов'язкові показники
порівняльного аналітичного балансу такі: абсолютні величини статей вихідного
балансу на початок і кінець періоду; питома вага статей балансу у валюті
балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах; зміни у
питомій вазі; зміни в процентах до величин на початок періоду (темп приросту
статті балансу); зміни в процентах до змін валюти балансу (темп приросту
структурних змін - показник динаміки структурних змін); ціна одного процента
зростання валюти балансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни
до процента абсолютної зміни на початок періоду [23,
54].
Порівняльний баланс
включає показники горизонтального та вертикального аналізу. У ході
горизонтального аналізу визначають абсолютні й відносні зміни величин різних
статей балансу за певний період, а мета вертикального аналізу - обчислення
питомої ваги нетто.
Актив балансу
проаналізовано у попередньму пункті. Інформація, яка наводиться в пасиві
балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу,
розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів.
Пасив показує, звідки взялись кошти і кому підприємство за них зобов’язане. Від
оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою
залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової
політики допоможе підприємству підвищити ефективність своєї діяльності.
Спочатку охарактеризуємо
джерела формування власного капіталу підприємства. Для цього складемо таблицю
2.2.1.
Таблиця 2.2.1.. Динаміка
структури власного капіталу за 2010 рік
|
Показник
|
Значення показника
|
Зміна за рік
|
|
на початок року, тис. грн
|
питома вага, %
|
на кінець року, тис. грн
|
питома вага, %
|
Сума, тис. грн.
|
%%
|
|
Статутний капітал
|
120800
|
193,68
|
205688
|
92,63
|
84888
|
70,27
|
|
Пайовий капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Додатково вкладений капітал
|
2057
|
3,30
|
2057
|
0,93
|
-
|
-
|
|
Інший додатковий капітал
|
103680
|
166,23
|
136439
|
61,44
|
32759
|
31,60
|
|
Резервний капітал
|
53
|
0,08
|
53
|
0,02
|
-
|
-
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
|
(164218)
|
(263,29)
|
(122176)
|
(55,02)
|
(-42042)
|
25,60
|
|
Неоплачений капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Вилучений капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Усього
|
62372
|
100,00
|
222061
|
100,00
|
159689
|
256,03
|
Відповідно до даних таблиці, власний капітал у 2010
році збільшився на 159689 тис. грн. Це відбулось за рахунок того, що непокритий
збиток зменшився на 42042 тис. грн., або на 25,6%, а інший додатковий капітал і
статутний капітал збільшились на 32759 і 84888 тис. грн. відповідно.
Проаналізуємо динаміку і
структуру власного капіталу у 2011 році (табл. 2.2.2).
У 2011
році власний капітал зріс на 10724 тис. грн. Ця зміна відбулась в першу чергу
за рахунок того, що зріс статутний капітал підприємства на суму 79049 тис.
грн., або на 38,43%. Непокритий збиток зменшився на кінець року порівняно з
початком на суму 11172 тис. грн., або на 9,14%
Таблиця 2.2.2. Динаміка
і структура власного капіталу за 2011 рік
|
Показник
|
Значення показника
|
Зміна за рік
|
|
на початок року, тис. грн
|
питома вага, %
|
на кінець року, тис. грн
|
питома вага, %
|
Сума, тис. грн.
|
%%
|
|
Статутний капітал
|
205688
|
92,63
|
284737
|
122,32
|
79049
|
38,43
|
|
Пайовий капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Додатково вкладений капітал
|
2057
|
0,93
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Інший додатковий капітал
|
136439
|
61,44
|
58999
|
25,35
|
-77440
|
-56,76
|
|
Резервний капітал
|
53
|
0,02
|
53
|
0,02
|
-
|
-
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
|
(122176)
|
(55,02)
|
(111004)
|
(47,69)
|
(-11172)
|
-9,14
|
|
Неоплачений капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Вилучений капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Усього
|
222061
|
100,00
|
232785
|
100,00
|
10724
|
4,83
|
У 2012
році власний капітал зріс на 30846 тис. грн. у зв’язку з тим, що зріс статутний
капітал підприємства на суму 32137 тис. грн (табл. 2.2.3). У всіх аналізованих
роках незмінною була сума резервного капіталу, а також була відсутня сума
неоплаченого та вилученого капіталу.
Таблиця
2.2.3. Динаміка структури власного капіталу за 2012 рік
|
Показник
|
Значення показника
|
Зміна за рік
|
|
на початок року, тис. грн
|
питома вага, %
|
на кінець року, тис. грн
|
питома вага, %
|
Сума, тис. грн.
|
%%
|
|
Власний капітал:
|
|
|
|
|
|
|
|
Статутний капітал
|
284737
|
115,01
|
316874
|
113,81
|
32137
|
11,29
|
|
Пайовий капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Інший додатковий капітал
|
32760
|
13,23
|
32760
|
11,76
|
-
|
-
|
|
Резервний капітал
|
53
|
0,02
|
53
|
0,02
|
-
|
-
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
|
(69971)
|
(28,26)
|
(71262)
|
(25,59)
|
(1291)
|
(1,85)
|
|
Неоплачений капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Вилучений капітал
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Усього
|
247579
|
100,00
|
278425
|
100,00
|
30846
|
12,46
|
Діяльність
підприємства безпосередньо залежить від обсягу і структури його фінансового
капіталу. Джерелами формування капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси
так і позикові. Для більшості підприємств основною частиною і базою усього
фінансового капіталу є власний капітал.
Щоб проаналізувати стан
і рух власного капіталу АТ «СКФ Україна» (публічне) складемо таблицю 2.2.4.
Таблиця 2.2.4. Показники
руху власного капіталу АТ «СКФ Україна» (публічне) за 2010-2012 роки
|
Показники
|
Статутний капітал
|
Резервний капітал
|
Нерозподілений прибуток
|
Інший додатковий капітал
|
Додатково вкладений Капітал
|
|
2010 рік
|
|
|
Залишок на початок року
|
120800
|
53
|
(164218)
|
103680
|
2057
|
|
Надійшло
|
84888
|
-
|
42282
|
32759
|
-
|
|
Використано
|
-
|
-
|
240
|
-
|
-
|
|
Залишок на кінець року
|
205688
|
53
|
(122176)
|
136439
|
2057
|
|
Абсолютна зміна залишку
|
84888
|
-
|
42042
|
32759
|
-
|
|
Темп зростання, %
|
170,27
|
-
|
74,40
|
131,60
|
-
|
|
Коефіцієнт надходження
|
0,41
|
-
|
34,61
|
24,01
|
-
|
|
Коефіцієнт вибуття
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
2011 рік
|
|
|
Залишок на початок року
|
205688
|
53
|
(122176)
|
136439
|
2057
|
|
Надійшло
|
79049
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Використано
|
-
|
-
|
28033
|
77440
|
2057
|
|
Залишок на кінець року
|
284737
|
53
|
(111004)
|
58999
|
-
|
|
Абсолютна зміна залишку
|
79049
|
-
|
28033
|
77440
|
2057
|
|
Темп зростання, %
|
138,43
|
-
|
90,86
|
43,24
|
|
Коефіцієнт надходження
|
0,28
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Коефіцієнт вибуття
|
-
|
-
|
0,19
|
1,31
|
1,00
|
|
2012 рік
|
|
|
Залишок на початок року
|
284737
|
53
|
(69971)
|
32760
|
-
|
|
Надійшло
|
32137
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Використано
|
-
|
-
|
(1291)
|
-
|
-
|
|
Залишок на кінець року
|
316874
|
53
|
(71262)
|
32760
|
-
|
|
Абсолютна зміна залишку
|
32137
|
-
|
1291
|
-
|
-
|
|
Темп зростання, %
|
111,29
|
-
|
101,85
|
-
|
-
|
|
Коефіцієнт надходження
|
0,10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Коефіцієнт вибуття
|
-
|
-
|
0,02
|
-
|
-
|
Як
бачимо з таблиці протягом 2010-2012 років власний капітал змінювався
нерівномірно. Основними надходженнями, які збільшили величину власного капіталу
припадає на внески учасників до капіталу. Дані внески надходили протягом трьох
років.
Що ж до
використання власного капіталу, то як бачимо він використовувався на виплату
дивідендів. В свою чергу величину власного капіталу також зменшили зміни, які
були здійснені протягом 2010-2012 років.
Однією з найважливіших
характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова
стійкість(стабільність).
Фінансова стійкість - це
надійно гарантована платоспроможність, рівновага між власними та залученими
засобами, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і партнерів,
довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від них, наявність такої
величини прибутку, який би забезпечив самофінансування.
Розроблена система
показників, які у вітчизняній і світовій практиці використовуються для оцінки
фінансової стійкості підприємства. Основними із них є: коефіцієнт концентрації
власного капіталу (коефіцієнт автономії), коефіцієнт фінансової залежності,
коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт фінансового ризику,
коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, коефіцієнт
фінансової залежності капіталізованих джерел, коефіцієнт довгострокової фінансової
незалежності [54, 34]. Розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості відобразимо
в таблиці 2.2.5.
Дані
таблиці 2.2.5 свідчать про те, що ПАТ «СКФ Україна» стає фінансово незалежним
від зовнішніх позичальників, оскільки коефіцієнт фінансової автономії протягом
2010-2012 років виявив тенденцію до зростання, і на кінець 2012 року він склав
55,7%. Ця ситуація є позитивною, оскільки підприємство стає більш фінансово
стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів.
Коефіцієнт
фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів до власного
капіталу. Як бачимо з таблиці у 2010 році на 1 грн. власних коштів припадало
3,9 грн. залучених коштів, що є негативно для підприємства. Однак протягом
2011-2012 року коефіцієнт фінансового ризику виявив тенденцію до зменшення, це
говорить про те, що величина власного капіталу ПАТ «СКФ Україна» збільшилась, і
на кінець 2012 року на 1 грн. власного капіталу припадало лише 0,79 грн.
залученого. Це теж свідчить про те, що підприємство стає все більш фінансово стійким.
Що ж до коефіцієнту маневреності капіталу, то він показує, яка частина власного
оборотного капіталу перебуває в обороті.
Цей
показник протягом 2010-2012 років зменшувався, і на кінець 2012 року 65,3%
власного оборотного капіталу перебувало в обороті.
Таблиця 2.2.5. Показники
фінансової стійкості за 2010-2012 роки
|
№
|
Показники
|
Рівень показника за 2010 р.
|
Рівень показника за 2011 р.
|
Рівень показника за 2012 р.
|
|
|
на поч. року
|
на кін. Року
|
зміна за рік
|
на поч. року
|
на кін. року
|
зміна за рік
|
на поч. року
|
на кін. року
|
зміна за рік
|
|
1
|
Коефіцієнт фінансової автономії
|
20,6
|
48,3
|
27,7
|
48,3
|
53,3
|
5,0
|
55,4
|
55,7
|
0,3
|
|
2
|
Коефіцієнт фінансової залежності
|
79,4
|
51,7
|
-27,7
|
51,7
|
46,7
|
-5,0
|
44,6
|
44,3
|
-0,3
|
|
3
|
Коефіцієнт фінансового ризику
|
385,7
|
107,2
|
-278,5
|
107,2
|
87,7
|
-19,5
|
80,4
|
79,4
|
-1,0
|
|
4
|
Коефіцієнт маневреності власного
капіталу
|
86,5
|
68,1
|
-18,4
|
68,1
|
33,2
|
-34,9
|
67,6
|
65,3
|
-2,3
|
|
5
|
Коефіцієнт фінансової залежності
капіталізованих джерел
|
71,3
|
41,9
|
-29,4
|
41,9
|
2,2
|
-39,7
|
26,7
|
24,9
|
-1,8
|
|
6
|
Коефіцієнт фінансової незалежності
капіталізованих джерел
|
28,7
|
58,1
|
29,4
|
58,1
|
97,8
|
39,7
|
73,3
|
75,1
|
1,8
|
|
7
|
Коефіцієнт довгострокової
фінансової незалежності (фінансової стійкості)
|
71,8
|
83,1
|
11,3
|
83,1
|
54,5
|
-28.6
|
75,6
|
74,2
|
-1,4
|
Коефіцієнт
фінансової залежності і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих
джерел є взаємодоповнюючими показниками. Як бачимо з таблиці коефіцієнт
фінансової залежності капіталізованих джерел в динаміці зменшився, що є
позитивною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи ПАТ
«СКФ Україна» все менше і менше залежить від зовнішніх чинників.
Охарактеризуємо
фінансову стійкість ПАТ «СКФ Україна», розрахувавши коефіцієнти покриття. Для
цього заповнимо таблицю 2.2.6.
Як бачимо з таблиці,
коефіцієнти покриття змінювались нерівномірно. Коефіцієнт структури покриття
довгострокових вкладень показує, що на кінець 2012 року 43% основних засобів та
інших необоротних активів профінансована за рахунок зовнішніх інвесторів, у
2010 році - 69,2%, у 2011 - лише 2,9%, що на 67% менше ніж у 2010 році.
Зменшення цього коефіцієнта свідчить про послаблення залежності підприємства
від зовнішніх інвесторів.
Таблиця 2.2.6. Динаміка
коефіцієнтів покриття ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки
|
№
|
Показники
|
Рівень показника за 2010 р.
|
Рівень показника за 2011 р.
|
Рівень показника за 2012 р.
|
|
|
на поч. року
|
на кін. року
|
зміна за рік
|
на поч. року
|
на кін. року
|
зміна за рік
|
на поч. року
|
на кін. року
|
зміна за рік
|
|
1
|
Коефіцієнт структури покриття
довгострокових вкладень
|
94,7
|
69,2
|
-25,5
|
69,2
|
2,9
|
-66,6
|
47,8
|
43,0
|
-4,8
|
|
2
|
Коефіцієнт забезпеченості власними
оборотними коштами
|
38,8
|
66,4
|
27,6
|
66,4
|
30,0
|
-36,4
|
64,9
|
63,9
|
-1,0
|
|
3
|
Коефіцієнт забезпеченості запасів
чистим оборотним капіталом
|
91,1
|
131,6
|
40,5
|
131,6
|
65,7
|
-65,9
|
142,4
|
162,9
|
20,5
|
|
4
|
Коефіцієнт страхування бізнесу
|
0,017
|
0,012
|
-0,005
|
0,012
|
0,01
|
-
|
0,012
|
0,011
|
-0,001
|
|
5
|
Коефіцієнт страхування власного
капіталу
|
0,085
|
0,024
|
-0,061
|
0,024
|
0,023
|
-0,001
|
0,021
|
0,019
|
-0,002
|
|
6
|
Коефіцієнт страхування статутного
капіталу
|
0,044
|
0,026
|
-0,018
|
0,026
|
0,019
|
-0,007
|
0,019
|
0,017
|
-0,002
|
|
7
|
Коефіцієнт покриття боргів власним
капіталом
|
25,9
|
93,3
|
67,4
|
93,3
|
114,0
|
20,7
|
124,4
|
125,9
|
1,5
|
Коефіцієнт
забезпеченості власними оборотними коштами показує, що на кінець 2010 року
66,4% оборотних активів забезпечувались за рахунок власних засобів, що у свою
чергу більше на 27,6% ніж на початок. У 2011 році цей показник становив 30%, а
на кінець 2012 - 63,9%.
Коефіцієнт страхування
бізнесу показує, що на кінець 2012 року лише 0,01% капіталу зарезервовано
підприємством на кожну гривню майна. Цей показник є досить низьким протягом
2010-2012 років, тому що величина резервного капіталу складає лише 53 тис. грн.
Коефіцієнти страхування
власного капіталу і страхування статутного капіталу показують суму капіталу,
який зарезервовано підприємством на кожну гривню власного і статутного капіталу
відповідно. Протягом 2010-2012 років ці показники є досить низькими.
Що ж до коефіцієнту
покриття боргів власним капіталом, то він свідчить якою мірою зобов’язання
підприємства покриваються власним капіталом. Протягом 2010-2012 років цей
показним збільшувався, і на кінець 2012 року він перевищив 100%. Це ознака
того, що ПАТ «СКФ Україна» повністю може покрити зобов’язання власним
капіталом.
Останнім кроком, для
того щоб охарактеризувати фінансову стійкість підприємства, буде визначення
типу фінансової стійкості підприємства. Для цього складемо таблицю 2.2.7.
Проаналізувавши
таблицю 2.2.7 слід сказати, що підприємство у 2010 році підприємство мало
нормальну фінансову стійкість. У 2011 і 2012 році підприємство за типом
фінансової стійкості класифікувалось як підприємство з нестійким фінансовим
становищем. На це вказує те, що надлишок або нестача власних оборотних коштів
та надлишок або нестача довгострокових джерел формування запасів є меншими нуля
і становлять у 2012 році 194903 тис. грн. та 102703 тис. грн. відповідно.
Нестійке фінансове становище свідчить про порушення платоспроможності, але
зберігається можливість відновлення рівноваги внаслідок поповнення джерел
власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності
запасів. Фінансова нестійкість вважається нормальною (допустимою), якщо
величина залучених для фінансування запасів короткострокових кредитів та
запозичених коштів не перевищує сумарної вартості сировини, матеріалів та
готової продукції, що є характерним для ПАТ «СКФ Україна».
Таблиця 2.2.7. Тип
фінансового стану підприємства за 2010-2012 роки, тис. грн.
|
№
|
Показник
|
2010 рік
|
2011 рік
|
2012 рік
|
|
1
|
Загальна величина запасів (З)
|
114946
|
117481
|
284811
|
|
Наявність власних оборотних коштів (Кв.об.)
|
-8991
|
72258
|
89908
|
|
3
|
Наявність довгострокових джерел
формування запасів (Кв.д.п.)
|
151424
|
77479
|
182108
|
|
4
|
Загальна величина основних джерел формування запасів (Косн)
|
228093
|
257963
|
285047
|
|
5
|
Надлишок або нестача власних оборотних коштів Фс = Кв.об. - З
|
-123937
|
-45223
|
-194903
|
|
6
|
Надлишок або нестача довгострокових джерел формування запасів
Фт=Кв.д.п.-З
|
36478
|
-40002
|
-102703
|
|
7
|
Надлишок або нестача загальної величини основних джерел
формування запасів Фо = Косн. - З
|
113147
|
140482
|
236
|
|
8
|
Тип фінансової стійкості
|
Нормальна стійкість
|
Нестійке фінансове становище
|
Нестійке фінансове становище
|
При аналізі фінансових
результатів потрібно дослідити ділову активність підприємства. Її можна
оцінювати як на якісному, так і на кількісному рівні.
Кількісна оцінка та
аналіз ділової активності можуть бути проведені за двома напрямками:
1) за
ступенем виконання плану за основними показниками, забезпечення зазначених
темпів їх зростання;
2) за
рівнем ефективності використання ресурсів підприємства.
Розрахунок показників
ділової активності ПАТ «СКФ Україна» наведено в таблиці 2.2.8.
Отже
проаналізувавши таблицю 2.2.8 можна зробити висновок, що відповідно до
коефіцієнта оборотності активів у 2010-202 роках кожна грошова одиниця активів
приносила 1,1 грн., 1,5 грн. та 1,5 грн. реалізованої продукції відповідно.
Важливим є порівняння тривалості обороту дебіторської і кредиторської
заборгованості і слід відмітити, що у 2011 році порівняно з 2010 роком
тривалість обороту кредиторської заборгованості збільшилась, що є позитивним,
оскільки підприємство швидко розраховується зі своєю заборгованістю.
Підприємство збільшило термін обороту дебіторської заборгованості, тобто умови
для покупців стали більш кращими.
Таблиця 2.2.8. Динаміка
показників ділової активності ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки
|
№ п/п
|
Показники
|
Рік
|
Відхилення
|
|
|
2010
|
2011
|
2012
|
2011/2010
|
2012/2011
|
|
|
|
За простим балансом
|
За перехідним балансом
|
|
|
|
|
1
|
Коефіцієнт оборотності активів
|
1,1
|
1,5
|
1,5
|
1,5
|
0,4
|
0,1
|
|
2
|
Коефіцієнт оборотності оборотних активів
|
2,4
|
2,8
|
2,8
|
2,6
|
0,4
|
-0,2
|
|
3
|
Коефіцієнт оборотності запасів
|
9,8
|
11,4
|
11,3
|
11,1
|
1,6
|
-0,2
|
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
|
11,4
|
11,1
|
11,1
|
9,6
|
-0,3
|
-1,5
|
|
5
|
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
|
5,4
|
5,3
|
8,2
|
7,2
|
-0,1
|
-1,0
|
|
6
|
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
|
3,1
|
3,0
|
2,9
|
2,6
|
-0,1
|
-0,3
|
|
7
|
Коефіцієнт оборотності необоротних активів
|
2,2
|
3,3
|
3,2
|
3,5
|
1,1
|
0,3
|
|
8
|
Період одного обороту активів, дні
|
327
|
240
|
257
|
240
|
-87
|
-17
|
|
9
|
Період одного обороту оборотних активів, дні
|
150
|
129
|
129
|
139
|
-21
|
10
|
|
10
|
Період одного обороту запасів, дні
|
37
|
32
|
32
|
32
|
-5
|
-
|
|
11
|
Період одного обороту дебіторської заборгованості, дні
|
32
|
32
|
32
|
38
|
-
|
6
|
|
12
|
Період одного обороту кредиторської заборгованості, дні
|
67
|
68
|
44
|
50
|
1
|
6
|
|
13
|
Період одного обороту власного капіталу, дні
|
116
|
120
|
124
|
139
|
4
|
15
|
|
14
|
Період одного обороту необоротних активів, дні
|
164
|
109
|
113
|
103
|
-55
|
-10
|
|
15
|
Фінансовий цикл, дні
|
2
|
-4
|
-4
|
20
|
-6
|
-24
|
Коефіцієнт
оборотності дебіторської заборгованості у 2011 році зменшився у порівнянні з
попереднім періодом на 0,3, що свідчить про те, що на ПАТ «СКФ Україна» трішки
сповільнилась оплата по його рахункам.
Значення
коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості збільшилось в динаміці і
на кінець 2012 року становить 7,2, що говорить про пришвидшення оплати
заборгованості підприємства перед постачальниками і підрядниками.
Коефіцієнт
оборотності запасів зростає протягом аналізованого періоду. Чим вище значення
даного показника, тим менше коштів зв’язано в цій найменш ліквідній статті
оборотних активів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи й тим
стійкіше фінансове становище ПАТ «СКФ Україна».
Пришвидшення
оборотності дебіторської заборгованості сприяло збільшенню періоду її обороту з
32 днів у 2011 році до 38 днів у 2012 році. Порівнюючи тривалість
оборотності дебіторської і кредиторської заборгованостей видно, що умови, які
надаються ПАТ «СКФ Україна» покупцям значно гірші, ніж умови на яких суб’єкт
господарювання отримує поставки, адже тривалість оборотності дебіторської
заборгованості менша, ніж тривалість оборотності кредиторської заборгованості.
Отже,
проведений аналіз оборотності активів ПАТ «СКФ Україна» свідчить про
пришвидшення ділової активності в динаміці, що в свою чергу вимагає підвищення
ефективності управління оборотними активами.
2.3
Аналіз фінансових результатів та рентабельності ПАТ «СКФ Україна»
Кінцевим позитивним
фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток.
Прибуток - це грошовий дохід, утворений у результаті виробничо-господарської
діяльності. Прибуток виконує такі основні функції: оцінки підсумків діяльності
підприємства; розподілу (розподілу доходу між підприємством і державою,
підприємством і його робітниками, між сферою виробництва і невиробничою
сферою); джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних
фондів.
У зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. На
підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового
внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме
тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування,
розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення
і для зовнішніх суб’єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів,
банків) [57, 78].
Таблиця 2.3.1. Динаміка доходів і
витрат ПАТ «СКФ Україна» та оцінка їх впливу на формування фінансових
результатів за 2010-2012 роки, тис. грн.
|
Показник
|
2010 рік
|
2011 рік
|
2012 рік (за МСФЗ)
|
Відхилення
|
|
|
За НСФЗ
|
За МСФЗ
|
|
2011/2010 (за НСФЗ)
|
2012/2011 (за СФЗ)
|
|
1. Дохід від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)
|
445663
|
696193
|
696193
|
705262
|
250530
|
9069
|
|
2. Податок на додану вартість
|
7793
|
13841
|
13841
|
8536
|
6048
|
-5305
|
|
3. Інші вирахування з доходу
|
-
|
442
|
442
|
-
|
442
|
-
|
|
4. Чистий дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг)
|
437870
|
681910
|
681910
|
696726
|
244040
|
14816
|
|
5. Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг)
|
345585
|
555763
|
555763
|
584185
|
210178
|
28422
|
|
6. Валовий прибуток (збиток)
|
92285
|
126147
|
126147
|
112541
|
33862
|
-13606
|
|
7. Інші операційні доходи
|
238943
|
315651
|
10381
|
3861
|
76708
|
-6520
|
|
8. Адміністративні витрати
|
18613
|
19148
|
19153
|
20890
|
535
|
1737
|
|
9. Витрати на збут
|
6135
|
12686
|
12687
|
23420
|
6551
|
10733
|
|
10.Інші операційні витрати
|
252274
|
346095
|
37195
|
58779
|
93821
|
21584
|
|
11. Прибуток (збиток) від
операційної діяльності
|
54206
|
63869
|
67493
|
13313
|
9663
|
-54180
|
|
12.Інші фінансові доходи
|
158
|
-
|
26
|
309
|
-158
|
283
|
|
13.Інші доходи
|
34756
|
-
|
-
|
-
|
-34756
|
-
|
|
14.Фінансові витрати
|
8650
|
4064
|
7714
|
2862
|
-4586
|
-4852
|
|
15.Інші витрати
|
24114
|
181
|
181
|
298
|
-23933
|
117
|
|
16. Прибуток (збиток) від
звичайної діяльності до оподаткування
|
56356
|
59624
|
59624
|
10462
|
3268
|
-49162
|
|
17. Податок на прибуток від
звичайної діяльності
|
14074
|
20419
|
20419
|
11753
|
6345
|
-8666
|
|
18. Чистий прибуток (збиток)
|
42282
|
39205
|
39205
|
(1291)
|
-3077
|
-40496
|
Одним з важливих етапів
аналізу прибутку є вивчення динаміки доходів та витрат підприємства. Динаміка
доходів і витрат ПАТ «СКФ Україна» наведено у таблиці 2.3.1.
Як видно із таблиці
2.3.1, у 2011 році на ПАТ «СКФ Україна» відбулось збільшення доходу від
реалізації продукції порівняно 2010 роками на 25053 тис. грн. Дане збільшення
відбулось за рахунок збільшення обсягу випуску продукції протягом досліджуваних
періодів. Відповідно збільшилась собівартість реалізованої продукції у 2011
році порівняно з 2010 роком на 210178 тис. грн. Зростання валового прибутку в
динаміці є наслідком перевищення темпів росту чистого доходу від реалізації
продукції над темпами росту собівартості продукції.
Чистий прибуток даного
підприємства у 2011 році порівняно з 2010 роком зріс, і на кінець 2011 року він склав
39205 тис. грн.
У 2012 році ПАТ «СКФ
Україна» отримало збиток, величина якого склала 1291 тис. грн., що на 40496
тис. грн. менше ніж у 2011 році. На це вплинули такі фактори як зростання
собівартості реалізованої продукції і зростання адміністративних, збутових та
інших операційних витрат.
Проведемо факторний
аналіз прибутку підприємства.
Факторний аналіз
прибутку дає можливість визначити, які фактори та в якій мірі вплинули на зміну
прибутку.
В нашому випадку модель
формування прибутку підприємства буде мати наступний вигляд:
ЧП = В-С + ІОД - АВ - ВЗ
- ІОВ + ІФД + ІД - ФВ - ІВ - ПнП
Загальна зміна чистого
прибутку у 2011 році порівняно з 2010 роком підприємства складатиме:
∆ ЧП = ЧП1 - ЧП2 = 39205 - 42282 = - 3077 тис. грн.
На зменшення прибутку
ПАТ «СКФ Україна» у 2011 році у порівнянні з 2010 роком на 3077 тис. грн.
вплинули наступні фактори:
) зміна чистого доходу
(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):
∆ ЧПВ =
В1 - В0 = 681910 - 437870 = 244040 тис. грн., де:
В1 - виручка
від реалізації продукції за звітний період,
В2 - виручка
від реалізації продукції за попередній період.
) зміна собівартості
реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг):
∆ ЧПС =
- (С1 - С0) = - (555763 - 345585) = - 210178 тис. грн.,
де:
С1 -
собівартості реалізованої продукції за звітний період,
С0 -
собівартості реалізованої продукції за попередній період.
) зміна інших операційних доходів:
∆ ЧПІОД
= ІОД1 - ІОД0 = 315651 - 238943 = 76708 тис. грн.
) зміна адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних
витрат:
∆ ЧПАВ,ВЗ,ІОВ
= - [(АВ1 + ВЗ1
+ ІОВ1) - (АВ0 + ВЗ0 + ІОВ0)] = -
(377929 - 277022) = - 100907 тис. грн.
) зміна інших доходів та
інших фінансових доходів:
∆ ЧПІД, ІФД
= [(ІД1 + ІФД1)
- (ІД0 + ІФД0)] = - 34914 тис. грн.
) зміна фінансових витрат
та інших витрат:
∆ ЧПФВ,ІВ = - [(ФВ1 + ІВ1) - (ФВ0 + ІВ0)]
= - (4245 - 32764) = 28519 тис. грн.
) зміна податку на
прибуток:
∆ ЧППнП = - (ПнП1 - ПнП0) = - 6345 тис. грн.
Розрахуємо вплив вище
перелічених факторів на зміну чистого прибутку (збитку) у 2012 році порівняно з
2011 роком ПАТ «СКФ Україна» та узагальнимо отримані результати у таблиці
2.3.2.
Виходячи з результатів,
що подані у таблиці 2.3.2, найбільший вплив на зменшення прибутку у 2012 році
на 40496 тис. грн. у порівнянні з 2011 роком зумовило зростання собівартості
реалізованої продукції. Також негативно вплинуло зростання витрат на 34054 тис.
грн.
Щодо 2011 року, то
чистий прибуток зменшився у порівнянні з 2010 роком на 3077 тис. грн. Зниження
відбулось у зв’язку з тим, що збільшилась величина фінансових та інших витрат
на 28519 тис. грн. та зменшення фінансових та інших доходів підприємства на
34914 тис. грн.
Показники рентабельності
характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, доходність різних
напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність
витрат і т.д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати
господарювання, адже їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або
використаними ресурсами.
Таблиця 2.3.2. Зведена
таблиця впливу факторів на чистий прибуток ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки,
тис. грн.
|
№
|
Фактор
|
∆ ЧП (2011/2010)
|
∆ ЧП (2012/2011)
|
|
1
|
Зміна чистого доходу (виручки) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)
|
244040
|
14816
|
|
2
|
Зміна собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг)
|
- 210178
|
-28422
|
|
3
|
Зміна інших операційних доходів
|
76708
|
-6520
|
|
4
|
Зміна адміністративних витрат, витрат на збут та інших
операційних витрат
|
- 100907
|
- 34054
|
|
5
|
Зміна інших доходів та інших фінансових доходів
|
- 34914
|
283
|
|
6
|
Зміна фінансових витрат та інших витрат
|
28519
|
4735
|
|
7
|
Зміна податку на прибуток
|
- 6345
|
8666
|
|
8
|
Зміна чистого прибутку (збитку)
|
- 3077
|
- 40496
|
Підвищенню рівня
рентабельності сприяють збільшення маси прибутку, зниження собівартості
продукції, поліпшення використання виробничих фондів. Показники рентабельності
використовують при оцінці фінансового стану підприємства.
У процесі аналізу
рентабельності оцінюється рівень виконання прийнятих параметрів, вивчається
динаміка показників, фактори зміни їх рівня, здійснюється багатоваріантний
порівняльний аналіз, вивчаються резерви зростання рентабельності. Проаналізуємо
показники рентабельності підприємства ПАТ «СКФ Україна».
Дані розрахунків
наведені в таблиці 2.3.3.
Проаналізувавши дані
таблиці 2.3.3, ми бачимо, що всі витратні показники є в межах норми.
Показник рентабельності
продукції показує, що у 2011 році порівняно з 2010 роком з 1 грн. понесених
витрат отримано менше валового прибутку на 4%. Рентабельність операційної
діяльності показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на
виробництво і збут продукції. У 2012 році підприємство від операційної
діяльності отримало прибуток, але дуже низький. Така ситуація викликана тим, що
значно зросли витрати на збут та адміністративні витрати підприємства.
Показник рентабельності
звичайної діяльності свідчить, що у 2012 році порівняно з 2011 роком прибуток
від звичайної діяльності зменшився на 7,9%.
Таблиця 2.3.3. Витратні
показники рентабельності ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки
|
№ п/п
|
Показники
|
Рік
|
Відхилення
|
|
|
2010 за НСФЗ
|
2011
|
2012 за МСФЗ
|
2011/ 2010 за НСФЗ
|
2012/ 2011 за МСФЗ
|
|
|
|
за НСФЗ
|
за МСФЗ
|
|
|
|
|
1
|
Рентабельність продукції (товарів,
робіт, послуг), %
|
26,7
|
22,7
|
22,7
|
19,3
|
-4,0
|
-3,4
|
|
2
|
Рентабельність операційної
діяльності, %
|
8,7
|
6,8
|
10,8
|
1,9
|
-1,9
|
-8,9
|
|
3
|
Рентабельність звичайної
діяльності, %
|
8,6
|
6,4
|
9,4
|
1,5
|
-2,2
|
|
4
|
Рентабельність господарської
діяльності, %
|
8,6
|
6,4
|
9,4
|
1,5
|
-2,2
|
-7,9
|
|
5
|
Коефіцієнт покриття виробничих
витрат, %
|
126,7
|
122,7
|
122,7
|
119,3
|
-4,0
|
-3,4
|
|
6
|
Коефіцієнт окупності виробничих
витрат, %
|
78,9
|
81,5
|
81,5
|
83,8
|
2,6
|
-2,3
|
Аналізуючи коефіцієнт
покриття виробничих витрат у звітному періоді в порівняні з 2011 роком варто
відмітити, що цей показник має позитивну тенденцію, тобто збільшувався, що не
можна сказати у порівнянні з 2011 роком, це свідчить про те, що підприємство
стало більше покривати виробничі витрати. Разом з цим коефіцієнт окупності
виробничих витрат зменшився у 2012 році порівняно з 2011 роком, що свідчить про
ефективність діяльності підприємства, адже це означає, що на підприємстві
зменшився розмір виробничих витрат на 1 грн. отриманого чистого доходу.
Проаналізувавши доходні
показники ми бачимо, що всі вони збільшилися у 2011 році порівняно з 2010,
однак зменшились у 2012 році (табл. 2.3.4). Чиста рентабельність продажу
продукції показує, що розмір чистого прибутку з 1 грн. чистого доходу від
реалізації у 2012 році зменшилась на 5,9% у порівнянні з 2011 роком.
Показники валової
рентабельності продажу продукції зменшились у 2011 році порівняно з 2010 на
2,6%, а у 2012 роком порівняно з 2011 зменшились на 2,3%. В свою чергу
збільшилась рентабельність доходу від операційної діяльності у 2011 році. Це
свідчить про те, що величина прибутку з 1 грн. доходу від операційної
діяльності зросла і на кінець 2011 року склала 14,5%. Валова рентабельність не
значно знизилась в динаміці за аналізований період. Так, у 2010 році на 1 грн.
чистого доходу підприємства припадало 0,18 грн. чистого прибутку.
Рентабельність доходу від операційної діяльності у 2012 році порівняно з 2011
зменшилась на 7,8%.
Таблиця 2.3.4. Дохідні
показники рентабельності ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки
|
№ п/п
|
Показники
|
Рік
|
відхилення
|
|
|
2010 за НСФЗ
|
2011
|
2012 за МСФЗ
|
2011/2010
за НСФЗ
|
2012/2011
за МСФЗ
|
|
|
|
за НСФЗ
|
за МСФЗ
|
|
|
|
|
1
|
Валова рентабельність продажу
продукції (товарів, робіт, послуг), %
|
21,1
|
18,5
|
18,5
|
16,2
|
-2,6
|
-2,3
|
|
2
|
Чиста рентабельність продажу
продукції (товарів, робіт), %
|
9,7
|
5,7
|
5,7
|
-0,2
|
- 4,0
|
-5,9
|
|
3
|
Рентабельність доходу від
операційної діяльності, %
|
8,0
|
14,5
|
9,7
|
1,9
|
6,5
|
-7,8
|
Ресурсні показники
рентабельності ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки наведено у таблиці 2.3.5.
Аналіз ресурсних показників показав, що майже всі ресурсні показники
рентабельності у 2011 році порівняно 2010 роком виявили тенденцію до зростання,
однак це не можна сказати про 2012 рік.
Рентабельність активів
показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів та характеризує
ефективність управління підприємством. З розрахунків бачимо, що у 2011 році на
1 грн. майна підприємства припадало 0,085 грн. його чистого прибутку.
Таблиця 2.3.5. Ресурсні
показники рентабельності ПАТ «СКФ Україна» за 2010-2012 роки
|
№ п/п
|
Показники
|
Рік
|
Відхилення
|
|
|
2010 за НСФЗ
|
2011
|
2012 за МСФЗ
|
2011/2010
за НСФЗ
|
2012/
2011 за МСФЗ
|
|
|
|
за НСФЗ
|
за МСФЗ
|
|
|
|
|
1
|
Рентабельність активів підприємства,
%
|
11,1
|
11,1
|
8,7
|
0,3
|
-2,4
|
-8,4
|
|
2
|
Рентабельність власного капіталу,
%
|
39,6
|
26,2
|
25,4
|
4,0
|
-13,4
|
-21,4
|
|
3
|
Рентабельність залученого
капіталу, %
|
23,6
|
28,2
|
28,6
|
1,0
|
4,6
|
-27,6
|
|
4
|
Рентабельність перманентного
капіталу, %
|
18,8
|
19,2
|
16,6
|
3,0
|
0,4
|
-13,6
|
|
5
|
Рентабельність необоротних
активів, %
|
28,5
|
29,0
|
28,4
|
5,2
|
0,5
|
-23,2
|
|
6
|
Рентабельність оборотних активів,
%
|
42,1
|
24,6
|
24,6
|
3,9
|
-17,5
|
-20,7
|
|
7
|
Коефіцієнт покриття активів, %
|
114,8
|
152,0
|
150,4
|
147,3
|
37,2
|
-3,1
|
|
8
|
Коефіцієнт покриття власного
капіталу, %
|
307,9
|
299,8
|
290,4
|
264,9
|
-8,1
|
-25,5
|
|
9
|
Коефіцієнт окупності власного
капіталу, %
|
32,5
|
33,3
|
34,4
|
37,7
|
0,8
|
2,9
|
Рентабельність власного
капіталу показує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню
капіталу власників. Так, у 2012 році, на 1 грн власного капіталу припадало 0,04
грн. прибутку.
Коефіцієнт покриття
активів показує, що у 2012 році порівняно із 2011 роком, величина чистого
доходу покриває на 8,7% більше активів підприємства, що свідчить про доцільне і
правильне використання активів підприємством.
3. Напрямки
вдосконалення організації аналізу звітності підприємства про фінансові
результати
.1 Недоліки та шляхи
вдосконалення аналізу звітності підприємства про фінансові результати
На зміну П(С) БО 1
«Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С) БО 2 «Баланс», П(С) БО 3 «Звіт
про фінансові результати», П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» та П(С) БО
5 «Звіт про власний капітал» прийшов єдиний стандарт. Мінфін затвердив
нове Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги
до фінансової звітності» (наказ від 07.02.2013 р. №73). Документ набуває
чинності в день офіційного опублікування. Цим Національним положенням
(стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової
звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Так, новий стандарт
містить нові форми фінансової звітності, в яких коди рядків стали
чотиризначними а також змінилася деталізація розкриття деяких статей.
Передбачено, що нові форми починають застосовуватися для складання звітності за
I квартал 2013 року.
Також серед нововведень
у загальних вимогах до фінзвітності:
- приведено визначення міжнародних стандартів (прийняті Радою з
Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено
порядок складання фінансової звітності) і передбачено, що національні стандарти
не повинні їм суперечити;
- встановлено, що підприємства, вперше складові річну фінзвітність
за МСФЗ (згідно МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової
звітності»), в Балансі наводять інформацію на початок та кінець звітного
періоду, а також на дату переходу на МСФЗ;
- встановлено, що у фінзвітності обов'язково зазначається
інформація, розкриття якої вимагають МСФЗ [23, 13].
Норми цього положення
(стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової
звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних
установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із
законодавством.
Наказом затверджені нові
форми фінансової звітності, які застосовуються починаючи із звітності за І
квартал 2013 року.
Додаток 1 до наказу -
форми фінансової звітності:
- Баланс
(Звіт про фінансовий стан)
- Звіт
про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи)
- Звіт
про рух грошових коштів (за прямим методом)
- Звіт
про рух грошових коштів (за непрямим методом)
- Звіт
про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі)
Звичний Звіт про
фінансові результати отримав друге (міжнародне) ім’я - Звіт про сукупний дохід.
Проте це не єдина зміна, яку Мінфін уніс у його форму наказом від 07.02.2013 р.
№73. Зазнали змін і структура звіту, і його наповнення.
Нові форми фінансової
звітності, зокрема Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід),
використовують як юрособи, що ведуть облік за національними стандартами, так і
ті підприємства, котрі застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності.
Винятком лише є суб’єкти малого підприємництва, що звітують за формами із П(С)
БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Водночас згідно з п. 1
р. IV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну України від
07.02.2013 р. №73, підприємства, які застосовують міжнародний стандарт
фінансової звітності для малих і середніх підприємств, використовують форми
звітів, затверджені НП(С) БО 1. Отже, суб’єкти малого підприємництва, що ведуть
бухоблік за міжнародними стандартами, звітуватимуть повним комплектом
фінансової звітності, визначеним у додатку 1 до НП(С) БО 1 [51, 18].
Метою складання звіту
про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і
неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки та сукупний
дохід підприємства за звітний період.т У звіті про фінансові результати
наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в
національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
У новій формі Звіту про
фінансові результати відсутні статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)», «Податок на додану вартість», «Акцизний збір».
Перший розділ починається з статті «Чистий дохід від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)». Немає поділу на звичайну та надзвичайну діяльність.
Відтепер Звіт про фінансові результати складається з чотирьох розділів:
- Фінансові
результати;
- Сукупний
дохід;
- Елементи
операційних витрат;
- Розрахунок
показників прибутковості акцій.
У статті «Чистий дохід
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається дохід
(виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежі від
оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок,
вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать
комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. Організації, основною діяльністю
яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою
реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій,
пов'язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів, з урахуванням
відповідних вирахувань.
У статті «Собівартість
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається виробнича
собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість
реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) 9, Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Валовий прибуток
(збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях [51, 22].
У розділі II звіту про
фінансові результати наводиться інформація про інший сукупний дохід та
розраховується сукупний дохід підприємства, отриманий у звітному періоді.
У статті «Дооцінка
(уцінка) необоротних активів» наводиться сума дооцінки об'єктів основних
засобів та нематеріальних активів, зменшена на суму уцінки таких об'єктів
протягом звітного періоду в межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум
дооцінки до нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
У статті «Дооцінка
(уцінка) фінансових інструментів» наводиться сума зміни балансової вартості
об'єктів хеджування у порядку, визначеному Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти.
У статті «Накопичені
курсові різниці» наводиться сума курсових різниць, які відповідно до Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів»,
відображаються у складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному
доході.
У статті «Частка іншого
сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств» наводиться частка іншого
сукупного доходу асоційованих, дочірніх або спільних підприємств, облік
фінансових інвестицій в які ведеться за методом участі в капіталі.
У статті «Інший сукупний
дохід» наводиться сума іншого сукупного доходу, для відображення якого за
ознаками суттєвості не можна було виділити окрему статтю, або який не може бути
включений до інших статей, наведених у цьому розділі.
Інший сукупний дохід до
оподаткування визначається як алгебраїчна сума дооцінки (уцінки) необоротних
активів, дооцінки (уцінки) фінансових інструментів, накопичених курсових
різниць, частки іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств та
іншого сукупного доходу.
У статті «Податок на
прибуток, пов'язаний з іншим сукупним доходом» наводиться сума податку на
прибуток, що пов'язаний з іншим сукупним доходом.
У статті «Інший сукупний
дохід після оподаткування» наводиться сума іншого сукупного доходу після
вирахування податку на прибуток.
Сукупний дохід
розраховується як алгебраїчна сума чистого фінансового результату за звітний
період та іншого сукупного доходу після оподаткування.
У консолідованому звіті
про фінансові результати відображається чистий фінансовий результат та сукупний
дохід, що належить власникам материнської компанії та неконтрольованої частки.
У розділі III звіту про
фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на
виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало
підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за
вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які
становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим
підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не
наводиться.
Розділ IV звіту про
фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або
потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових
біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.
Із зміною фінансової
звітності змінюється і методика її заповнення та аналізу. Існуючі прийоми
аналізу показників фінансових результатів мають як переваги, так і ряд
недоліків.
Горизонтальний аналіз
полягає у порівнянні кожної позиції поточної звітності з минулим періодом. Він
дозволяє одержати найбільш загальне уявлення про якісні зміни, які мали місце,
у структурі коштів і їх джерел, а також динаміці цих змін, дані прийоми
використовуються практично в усіх методиках. Недоліком є те, що горизонтальний
аналіз не містять механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень і
не передбачають взаємозамінюваності різних ресурсів, через що унеможливлюється
вибір оптимального варіанту розвитку економічної системи; обмежене рахування
інфляції [63, 245].
Вертикальний аналіз забезпечує
визначення структури фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції
звітності на показник загалом. Його перевагою є те, що він дозволяє
одержати найбільш загальне уявлення про якісні зміни, які мали місце, у
структурі коштів і їх джерел, а також динаміці цих змін, дані прийоми
використовуються практично в усіх методиках. Суттєвим недоліком виступає
відсутність механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень. Вертикальний
аналіз також не передбачає взаємозамінюваності різних ресурсів, через що
унеможливлюється вибір оптимального варіанту розвитку економічної системи;
обмежене врахування інфляції.
Трендовий аналіз полягає
в порівнянні кожної позиції звітності з минулими періодами і виявлення тренду,
тобто основної тенденції динаміки показника, яка є вільною від випадкових
впливів індивідуальних особливостей окремих періодів. Він дозволяє простежити
за показниках тенденцію розвитку, зробити прогноз на перспективу. Серед
недоліків даного прийому можна виділити:
- складність
вибору моделі;
- трудомісткість;
- проблеми
інтерпретації інформації та формування системи аналізованих показників;
- неточність
даних за нестабільного ринкового середовища (найчастіше тренд короткостроковий).
Метод фінансових
коефіцієнтів полягає в розрахунку числових відношень показників різних форм
звітності, визначенні взаємозв’язку між ними. Фінансові коефіцієнти є вихідною
базою для факторного аналізу фінансового стану підприємства. До переваг даного
методу слід віднети:простоту обчислення величин; логіку відбору показників,
правильність їх інтерпретації; використання коефіцієнтів у просторово-часовому
аспекті, тобто дає можливість швидко у відносних величинах здійснювати як
експрес-, так і комплексу діагностику [52, 176].
Недоліки методу
фінансових коефіцієнтів:
- трудомісткість;
- відсутність
нормативних значень ряду коефіцієнтів;
- ситуація,
коли зміни величин коефіцієнтів у динаміці не можуть бути інтерпретовані
належним чином, оскільки значення для розрахунку змінюються у часі;
- не
завжди значення коефіцієнтів відбивають реалії національного господарства;
- окремі
методики мають застарілі назви форм звітності;
- рекомендовані
методики направлені на ретроспективний аналіз;
- ототожнення
різних напрямків оцінки фінансового стану.
Порівняльний аналіз - це
внутрішній аналіз показників звітності підприємства, дочірніх підприємств,
підрозділів, цехів, а також порівняння показників даного підприємства з
відповідними показниками конкурентів, з нормативними чи середньо-галузевими
даними. Він гнучкий, динамічний, є основою комплексної оцінки показників
фінансово-господарської діяльності. Але і він має ряд недоліків: трудомісткий;
можливий при наявності доступної, повної і достовірної інформації; важко
використовувати з урахуванням фактору часу; ототожнення різних напрямків оцінки
фінансового стану; для того щоб за результатами порівняння можна було зробити
правильні висновки, необхідно забезпечити відповідність показників та їх
однорідність за календарними строками, методами оцінки, умовами роботи,
інфляційними процесами [55, 277].
Факторний аналіз дає
змогу виявити вплив окремих факторів на показники за допомогою детермінованих
чи стохастичних прийомів дослідження. Даний метод дає змогу наочно побачити
рівень фінансового стану на підприємствах протягом кожного звітного періоду і
простежити тенденцію його зміни шляхом визначення ключових факторів впливу на
основні показники. Факторний аналіз є трудомістким, не завжди можна обмежити
кількість показників та факторів для аналізу та залежно від моделі результати
можуть відрізнятись. Інколи виникають ситуації, коли зміни величин коефіцієнтів
у динаміці не можуть бути інтерпретовані належним чином, оскільки значення для
розрахунку змінюються у часі.
Не зважаючи на те, що
усі прийоми мають значну кількість недоліків, проте серед основних варто
відзначити те, що при проведенні аналізу фінансових результатів українські
підприємства стикаються з проблемою, пов’язаною з нестабільністю економіки. У
зв’язку з нестабільністю національної валюти, в умовах постійної зміни
інформації багато фінансово-економічних показників, розрахованих на певний час,
повністю втрачають свою цінність для аналізу, тобто в результаті проведення
аналізу не можна стверджувати про його достовірність та актуальність.
Ще одним негативним
моментом здійснення аналізу показників фінансових результатів дослідники
визначають нерозвиненість фондового ринку, де б обертались акції акціонерних
підприємств, і по яким можна було б судити про положення емітентів, їх
фінансовий стан та розвиток. Крім того, нестабільність законодавчої бази
(фінансового, податкового права) також ускладнює проведення аналізу фінансового
стану підприємства. Більше того, як свідчать дані ряду досліджень науковців,
складність у проведенні фінансового аналізу полягає також у неритмічності та
слабкості використання ряду прийомів і методів фінансового аналізу у діяльності
підприємств.
Підприємства повинні
вимірювати не тільки фінансові результати, продуктивність та інші традиційні
параметри господарського механізму, які служать основою для оцінки його
життєздатності та прийняття поточних управлінських рішень - вони потрібні для
результатів впровадження тих чи інших стратегій. Прогнозування складових
елементів бізнесу є необхідним елементом стратегічного аналізу показників
підприємства, що передбачає вміння моделювати прогнозу фінансових показників,
фінансової звітності, створення стартового капіталу, відновлення основних
засобів тощо [47, 45].
Стратегічний аналіз
фінансових результатів поділяється на:
- стратегічний
аналіз показників фінансової звітності та його значення в управлінні бізнесом;
- методика
стратегічного аналізу на основі проектованих звітів;
- аналіз
статей проектованого звіту про фінансові результати;
- аналіз
статей проектованого балансу.
Отже, можна зазначити,
що стратегічний аналіз фінансових результатів є необхідною складовою системи
комплексної діагностики підприємства, що обумовлюється наступним:
- практично
всі ресурси підприємства будуються за рахунок фінансів, тому запорукою
ефективного формування необхідних ресурсів є достатній обсяг їх фінансування. В
свою чергу основою для прогнозування витрат на формування та використання
ресурсів є стратегічний аналіз фінансових результатів.
- стратегічний
аналіз фінансових результатів дає змогу оцінити результати від різних видів
діяльності підприємства і відповідно ефективність діяльності об’єкта
господарювання в цілому, сприяє прийняттю своєчасних та ефективних
управлінських рішень;
- на
основі результатів даного аналізу можна спрогнозувати майбутні витрати на різні
види діяльності підприємства [27, 34].
Таким чином,
стратегічний аналіз фінансових результатів (як один із важливих кроків
діагностики) дає можливість сформувати загальну картину фінансової діяльності
підприємства, визначити його фінансові потреби, що випливають з операцій, які
прогнозуються, та дає змогу приймати важливі стратегічні рішення. Саме тому
ключову роль під час комплексної діагностики підприємства відіграє стратегічний
аналіз фінансових результатів.
У таких умовах доцільно
рекомендувати з метою подолання як проблем, пов’язаних із застосуванням
методичних підходів, прийомів аналізу звітності підприємства про фінансові
результати, так і покрашення організації його здійснення суб’єктами
господарювання:
- проводити
декілька разів на рік оцінку найважливіших показників фінансових результатів
підприємства (індивідуальний підхід до визначення найголовніших показників);
- розробляти
нові методи оцінки фінансових результатів, а також способи покращення
фінансового стану, підвищення платоспроможності і ліквідності, зокрема
комплексного характеру;
- нормалізувати,
стабілізувати, привести до міжнародних норм фінансове та податкове
законодавство;
- удосконалювати
інформаційно-методичне забезпечення аналізу та уніфікувати методики форм
фінансової звітності, що дозволить підвищити її аналітичні можливості та
реальність оцінки майна;
- адаптувати
закордонні методики аналізу фінансових результатів, що на сьогоднішній день
виступають основними у процесі його здійснення, до соціально-економічних умов
та практики господарювання суб’єктів національного господарства;
- проводити
методичні семінари для осіб, відповідальних за здійснення аналізу фінансовогоих
результатів з метою формування мотиваційних аспектів його удосконалення та підвищення
рівня кваліфікації тощо [54, 67].
У сукупності надані
рекомендації становлять основу для пошуку більш ґрунтовних напрямів оптимізації
вирішення проблем здійснення комплексного аналізу звітності підприємства про
фінансові результати.
.2 Вимоги міжнародних
стандартів до складання звіту про фінансові результати
Найважливішою формою
вираження ділової активності підприємства є величина поточного результату за
певний період, а саме прибутку від господарської, інвестиційної і фінансової
діяльності. У всьому діловому світі відомості про формування і використання
прибутку розглядаються як найзначуща частина фінансової звітності підприємства.
В більшості країн законодавчо закріплено декілька форм звіту про прибутки та
збитки, серед яких господарюючі суб'єкти мають право обирати таку, яка
найточніше представляє елементи результатів діяльності.
Звіт про прибутки та
збитки - це звіт про доходи, витрати та фінансові результати діяльності
підприємства. У різних країнах цей звіт може мати різну назву: звіт про прибуток
(Income Statement), звіт про прибуток та збиток (Profit and Loss Account), звіт
про операції (Statement of Operations), звіт про фінансові результати
(Statement of Financial Performance). Проте незалежно від назви Звіт про
прибутки та збитки надає користувачам, насамперед інвесторам і кредиторам,
важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства, а
також ризику недосягнення ним очікуваних результатів.
Основними елементами
Звіту про прибутки та збитки є доходи та витрати, прибутки та збитки. Усі
статті доходу та витрат, визнані у звітному періоді, слід включати до складу
прибутку або збитку, крім випадків, коли інший підхід вимагається стандартами
або тлумаченнями. Крім того, окремі статті, що задовольняють визначенням доходу
або витрат, наведеним у Концептуальній основі міжнародних стандартів, також
звичайно виключаються з прибутку або збитку [34, 143].
Прикладом таких статей
є:
- дооцінка
основних засобів (МСБО 16);
- прибутки
та збитки від переведення фінансових звітів зарубіжних господарських одиниць
(МСБО 21);
- прибутки
та збитки від переоцінки фінансових активів, доступних для продажу (МСБО 39);
- різниця
між фактичною собівартістю викуплених акцій власної емісії та вартістю їх
перепродажу (згідно з МСБО 32).
Загальні вимоги до Звіту
про прибутки та збитки встановлені МСБО 1 «Подання фінансових звітів». Після
перегляду цього стандарту у грудні 2003 р. було внесено такі суттєві зміни щодо
подання інформації у Звіті про прибутки та збитки:
- відміна
розподілу доходів і витрат на операційні і неопераційні та відповідно
виключення показника операційного прибутку (збитку);
- відмова
від розподілу діяльності на звичайну та надзвичайні події та окремого подання
статей як надзвичайних доходів і витрат.
МСБО 1 «Подання
фінансових звітів» визначає лише мінімальний перелік статей, які мають бути
відображені безпосередньо у Звіті про прибутки та збитки (табл. 3.2.1).
Докладні вимоги до визнання, оцінки та розкриття цих статей наведено у
відповідних стандартах. Водночас додаткові статті, заголовки та проміжні
підсумки слід також подавати безпосередньо у Звіті про прибутки та збитки, коли
це доречно для розуміння фінансових результатів діяльності підприємства. Це дає
можливість врахувати: специфіку діяльності підприємства; частоту окремих операцій
та подій; вплив окремих компонентів доходу та витрат на фінансовий результат.
Згідно з МСБО 1, частина
інформації підлягає відображенню або безпосередньо у Звіті про прибутки та
збитки, або у примітках до фінансових звітів. Це означає, що підприємство саме
визначає, де подавати таку інформацію, але обов'язково має наводити її у
фінансовій звітності. Прикладами такої інформації є: суттєві статті доходів і
витрат; сума дивідендів; аналіз витрат.
Таблиця 3.2.1.
Мінімальний перелік статей Звіту про прибутки та збитки
|
Статті
|
Стандарт, що визначає порядок
визнання, оцінки та розкриття статті
|
|
Дохід
|
МСБО 18
|
|
Фінансові витрати
|
МСБО 23
|
|
Частка прибутку або збитку
асоційованих компаній або спільних підприємств, які обліковуються методом
участі в капіталі
|
МСБО 28, МСБО 31
|
|
Прибуток або збиток до
оподаткування від або погашення зобов'язань, які відносяться що припиняється
продажу активів до діяльності,
|
МСФЗ 5
|
|
Витрати на податок
|
МСБО 12
|
|
Сума, що включає підсумок прибутку
(збитку) після оподаткування від: припиненої діяльності; оцінки за
справедливою вартістю (за вирахуванням витрат на продаж (або ліквідацію)
активів)
|
МСБО 1
|
|
Прибуток або збиток за період
|
МСБО 1
|
|
Розподіл прибутку або збитку за
період: прибуток або збиток, що відноситься до частки меншості; прибуток або
збиток, що відноситься до власників капіталу материнського підприємства
|
МСБО 27
|
Якщо статті доходів та
виплат є суттєвими, їх характер і суму слід розкривати окремо. Прикладами
обставин, що можуть призвести до окремого розкриття статей доходу та витрат, є
такі: списання вартості запасів до чистої вартості реалізації або основних
засобів до їх суми очікуваного відшкодування, а також сторнування такого
списання; реструктуризація діяльності підприємства та сторнування будь-яких
забезпечень витрат на реструктуризацію; продаж основних засобів; продаж
довгострокових інвестицій; припинена діяльність; урегулювання судових позовів;
інші сторнування забезпечень.
В США головним
призначенням звіту про прибутки та збитки є відображення змін капіталу
акціонерів компанії під впливом доходів та витрат, отриманих в поточному
періоді. На відміну від української практики обліку, в США компанії
користуються значною свободою при виборі формату надання звіту про прибутки та
збитки. Існують два способи їх складання - одноступеневий та багатоступеневий.
Одноступенева форма має
більш спрощений вигляд і дозволяє розрахувати чистий прибуток, віднімаючи від
загальної суми доходів загальну суму видатків. При одноступеневому способі
позиції звіту про прибутки та збитки діляться на дві категорії: доходи та
прибуток, з одного боку, та витрати і збитки - з іншого. Отримання показника
прибутку здійснюється в один крок - за допомогою віднімання загальної суми
витрат із загальної суми доходів. Зазвичай при використанні такого способу рядки
прибутку носять назву прибуток від операцій або прибуток від безперервної
операції. В російській системі бухгалтерського обліку аналогом цього показника
є чистий дохід від основної діяльності. При наявності у компанії доходу від
операцій, які не є безперервними, тобто не повторюються періодично із року в
рік, використовується багатоступеневий метод, оскільки ЗПБО США вимагають
окремого відображення таких операцій та розрахунку чистого доходу.
При багатоступеневому
способі у звіті про прибутки та збитки окремо відображається основна
діяльність, діяльність, що не повторюється з періоду в період, фінансова
діяльність, податкові платежі, операцій філій компанії, звітність, яка не
консолідована в її власну звітність, та інші подібні показники.
В обліку США використовують
обидві форми, але перевага надається другій формі - багатоступеневій.
Четвертою Директивою
передбачено чотири формати звіту про прибуток та збитки: вертикальний на
операційній основі, вертикальний на основі елементів витрат, горизонтальний на операційній
основі, горизонтальний на основі елементів витрат. Разом з тим держави-члени ЄС
можуть дозволити або вимагати від усіх товариств або будь-яких класів товариств
надавати звіти про прибуток і збитки за іншою формою, за умови, що надана
інформація є, принаймні, еквівалентною тій, яка вимагається статтями 23-26
Четвертої Директиви [32, 66]. С.Ф. Голов зазначає, що горизонтальний формат,
який має двосторонню форму (ліворуч наводяться доходи, а праворуч - витрати),
нечасто зустрічається на практиці. Звіт про прибутки і збитки на операційній
основі передбачає групування операційних витрат за функціями бізнесу
(виробництво, збут, дослідження, управління) та може мати багато - або
одноступеневу форму.
Багатоступеневий звіт
передбачає поетапний розрахунок чистого прибутку (збитку). Він визначає
розбіжності між П(С) БО та МСБО стосовно звіту про фінансові результати (табл.
3.2.2) [32, 183].
Для деяких
західноєвропейських країн (Франція, Бельгія, Іспанія, Фінляндія та ін.)
характерним є складання Звіту про прибутки і збитки на основі елементів витрат.
При такому підході витрати групуються за однорідними економічними елементами
(матеріали, оплата праці тощо), а не за функціями (виробництво, управління,
збут) [32, 70].
Аналог українського
«Звіту про фінансові результати» у Франції називають коротше - Рахунком
результатів, який останній раз переглядався у 1982 р. Загальний План рахунків
висуває підприємствам певні вимоги при написанні та оформленні Рахунку
результатів.
У Франції звіт про
прибутки та збитки за індивідуальними рахунками складається як у вертикальній,
так і в горизонтальній формі і відображає витрати і доходи залежно від їх
сутності та природи. Тут, на відміну, наприклад, від Великобританії, не
прийнято групувати витрати за їх функціональним призначенням. Рахунки
реалізації і фінансового результату складаються таким чином, щоб зробити
можливим розрахунок валової величини доданої вартості і валової операційної
діяльності, які виступають основою для визначення коштів, отриманих від
операційної діяльності. На цих рахунках відображається за певний період (як
правило, за фінансовий рік) рух витрат і надходжень, які в сукупності з
рахунком «Прибутків та такого руху.
Таблиця 3.2.2.
Розбіжності в формуванні інформації Звіту про фінансові результати відповідно до
П(С) БО та МСБО
|
Положення
|
МСФЗ
|
П(С) БО
|
|
Формат
|
Дає змогу вибрати класифікацію
операційних витрат за функціями або за характером (елементами)
|
Визначає єдину форму звіту (ф.
№2), у якій операційні витрати подаються за функціями у розділі І та за
елементами у розділі ІІІ
|
|
Деталізація інформації
|
Додаткові рядки, заголовки та
проміжні підсумки слід подавати у звіті, якщо цього вимагають інші стандарти
або якщо це необхідно для правдивого відображення фінансових результатів
діяльності підприємства
|
Наведення додаткових рядків,
заголовків або підсумків не передбачено (крім інших податків з обороту та
частки меншості у консолідованому звіті)
|
|
Подання доходів і витрат
|
У додатку до МСБО 1 наведено
приклади звітів про фінансові результати, де доходи і витрати звичайної
діяльності подано у такому розрізі: пов’язані з операціями; пов’язані з
фінансовими інвестиціями та залученням фінансування
|
Доходи та витрати звичайної
діяльності поділено на: операційні; фінансові; інші
|
|
Подання діяльності, що припинена
|
Згідно з МСФЗ 5 прибуток (збиток)
до оподаткування від діяльності, що припинена, слід наводити безпосередньо у
звіті
|
Відсутні вимоги щодо подання
прибутку (збитку) від діяльності, що припинена.
|
При цьому Рахунок
результатів дозволяє поетапно обчислювати окремі сальдо управлінських рахунків,
головними з яких є комерційна маржа, вироблений продукт, додана вартість,
господарський надлишок-брутто, господарський та поточний результат:
- комерційна
маржа - це різниця між вартістю проданих товарів і ціною їх придбання (плюс запаси
на початок, мінус запаси на кінець); вона стосується тільки комерційної
діяльності підприємства;
- вироблений
продукт дорівнює сумі проданої продукції, складованої та іммобілізованої; він
стосується тільки виробництва товарів і надання послуг;
- додана
вартість розраховується за допомогою вираховування із суми виробленого продукту
і комерційної маржі вартості спожитих цінностей, отриманих від третіх осіб (чи
посередників), тобто вартості спожитої сировини і предметів
матеріально-технічного постачання, інших придбань і зовнішніх платежів (за
послуги); це оцінка майна, яким володіє підприємство;
- господарський
надлишок-брутто (або нестача) дорівнює різниці між доданою вартістю (до якої
додають господарські субвенції) та господарськими податками та зборами, а також
оплатою праці; це результат оцінки діяльності з точки зору групи вкладників
капіталу перед тим як враховувати амортизацію та грошові покриття;
- господарський
результат обчислюють відніманням амортизаційних відрахувань та інших витрат з
господарського надлишку-брутто; це оцінка результату діяльності групи
вкладників капіталу (власників, кредиторів);
- поточний
результат розраховується як частина господарського результату, до якої додають
фінансові надходження і з якої віднімають фінансові витрати; це оцінка
результату, що належить власникам підприємства перед тим, як з нього віднімають
особливі елементи та податок з корпорацій [46, 184].
Також французькі
підприємства окремо подають такі звіти як Рахунок експлуатації та Рахунок
прибутків та збитків. Рахунок прибутків та збитків в класичному вигляді
складається з двостороннього рахунку. Різниця між підсумками по доходах і
витратах складає чистий прибуток фірми, що залишився в її розпорядженні після
її оподаткування. Даний звіт надає інформацію про розміри прибутків та збитків
фірми, які формуються в ході її господарської діяльності. В ньому відображені
прибутки та збитки, які виявлені у звітному періоді, хоча їх утворення
відбулося протягом минулих періодів. Крім того Рахунок прибутків та збитків відображає
надзвичайні доходи (прибутки) і збитки, податок на прибуток, чистий прибуток та
чисті збитки.
На сьогодні у Франції
даний звіт не розкриває механізму становлення показників, що не задовольняє
зовнішніх контролерів, інвесторів і податкових органів, і тому діючими
правилами зовнішньої регламентації передбачено публікацію звітної форми у
вигляді Рахунку загальної експлуатації, що відображає фінансові результати
поточної діяльності.
В Швейцарії звіт про
прибутки та збитки протягом тривалого періоду був малоінформативною формою
звітності. Деякі фірми не відображали навіть обсягу реалізації, а починали звіт
з показника валового прибутку. На сьогодні обов'язковим є подання у звіті як
мінімум: в складі виручки - обсягу реалізації, фінансової виручки, прибутку від
продажу основних засобів; в складі витрат - витрат на сировину та матеріали,
витрат на оплату праці, фінансових витрат і амортизації тощо. Конкретна форма
представлення інформації не обумовлена.
Цікавою є практика
складання звіту про прибутки та збитки в Польщі. Тут, зокрема, на сьогодні є
чотири альтернативні форми звіту про прибутки та збитки, які наведені в
додатках до Закону про бухгалтерський облік і включають: виручку від
реалізації; собівартість реалізованої продукції; валовий прибуток; прибуток від
реалізації; інші операційні прибутки та збитки; прибуток (збиток) від
економічної діяльності; непередбачені прибутки та збитки; валовий прибуток
(збиток); обов'язкові платежі із валового прибутку; чистий прибуток (збиток)
тощо. Польські підприємства можуть обирати між чотирма формами звіту один
варіант складання звіту про прибутки та збитки [23, 56]
Таким чином, в
зарубіжній практиці виділяють два основних формати звіту про прибутки та збитки
- вертикальний та горизонтальний. Запровадження МСФЗ Звіту про всеохоплюючий
прибуток передбачає включення до нього всіх без винятку доходів i витрат. Це
означає, що до складу реального капіталу належать також суми цільового
фінансування i цільових надходжень, капіталізованих доходів майбутніх періодів
щодо безпосереднього надходження грошових коштів чи інших активів, вартість
безоплатно отриманих необоротних активів. За своїм економічним змістом
зазначені ресурси належать до власного капіталу, оскільки в міру їх
використання будуть включені до доходів фірми. Але ж слід зазначити, що
методологія формування фінансових результатів у Звіті про фінансові результати
та відображення в бухгалтерському обліку податкових різниць із податку на
прибуток потребує певного перегляду й уточнення у контексті українського
податкового законодавства щодо оподаткування прибутку підприємств. Практична
реалізація теоретичних напрацювань щодо розрахунку фінансових результатів у
бухгалтерському обліку та відображення їх у фінансовій звітності потребує
врахування концептуальних основ і вимог міжнародних і вітчизняних стандартів та
огляду на сучасні економічні тенденції розвитку національної економіки й у
взаємозв’язку із податковим законодавством.
Висновки
Аналіз фінансових
результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та
структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначити фактори,
що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства. За
результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості або збитковості
діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатів діяльності
підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів, що вплинули
на формування кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.
Звіт про фінансові
результати - одна із форм фінансової звітності, яка відображає доходи, витрати
та визначені на їх основі фінансові результати діяльності підприємства.
Визнання доходів та витрат здійснюється відповідно до Положень (стандартів)
бухгалтерського обліку. З метою складання фінансової звітності, доходи
групуються за видами діяльності, а витрати - за функціями та елементами.
Звіт про фінансові
результати складається із чотирьох підрозділів: в першому здійснюється
співставлення доходів та витрат операційної, фінансової та інвестиційної
діяльностей, в результаті чого визначається чистий фінансовий результат
діяльності підприємства; другий розділ призначено для визначення сукупного
доходу; у третьому розділі підлягає відображенню інформація щодо елементів
операційних витрат, на підставі яких визначається собівартість виробленої
продукції; четвертий розділ призначено для розкриття інформації про дохідність
акцій акціонерних товариств.
Дослідження практичних
аспектів методики складання звітності про фінансові результати дозволяє
сформулювати наступні висновки.
Узагальнення інформації
про фінансові результати підприємства ведеться на рахунку 79 «Фінансові
результати».
Для одержання різних за
мірою деталізації даних про фінансові результати на АТ «СКФ Україна» (публічне)
ведуть два види рахунків - синтетичні і аналітичні. Для здійснення
бухгалтерського обліку на підприємстві АТ «СКФ Україна» (публічне) затверджено
робочий план рахунків.
В роботі розглянуто
структурне місце інформації про фінансовий результат підприємства у таких
формах фінансової звітності: у ф. №1 «Баланс»: в рядку 350 «Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток)»; ф. 2 «Звіт про фінансові результати»; у ф. 4
«Звіт про власний капітал»: в рядках 130-170 (графа 8).
Публічне
акціонерне товариство «СКФ Україна» спеціалізується на виробництві роликових
конічних та карданних (голчатих) підшипників. Підприємств-аналогів в Україні не
має. Публічне акціонерне товариство «СКФ Україна» є експортером якісної
підшипникової продукції для провідних конвеєрних заводів Росії, України,
Білорусі та на ринки Європи, Азії, Америки. Підприємство широко коопероване в
структурі виробництва корпорації СКФ, постачаючи компоненти підшипників різного
ступеня технологічної готовності на заводи СКФ.
При дослідженні
фінансово-економічних показників діяльності підприємства АТ «СКФ Україна»
(публічне) встановлено, що досліджуване підприємство стає фінансово незалежним від зовнішніх позичальників, оскільки
коефіцієнт фінансової автономії протягом 2010-2012 років виявив тенденцію до
зростання, і на кінець 2012 року він склав 55,7%. Ця ситуація є позитивною,
оскільки підприємство стає більш фінансово стійким, стабільним і незалежним від
зовнішніх кредиторів.
АТ «СКФ
Україна» (публічне) у 2010 році
підприємство мало нормальну фінансову стійкість. У 2011 і 2012 році
підприємство за типом фінансової стійкості класифікувалось як підприємство з
нестійким фінансовим становищем. На це вказує те, що надлишок або нестача
власних оборотних коштів та надлишок або нестача довгострокових джерел
формування запасів є меншими нуля і становлять у 2012 році 194903 тис. грн. та
102703 тис. грн. відповідно. Нестійке фінансове становище свідчить про
порушення платоспроможності, але зберігається можливість відновлення рівноваги
внаслідок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості,
прискорення оборотності запасів. Фінансова нестійкість вважається нормальною
(допустимою), якщо величина залучених для фінансування запасів короткострокових
кредитів та запозичених коштів не перевищує сумарної вартості сировини,
матеріалів та готової продукції, що є характерним для АТ «СКФ Україна».
У 2012 році АТ «СКФ
Україна» отримало збиток, величина якого склала 1291 тис. грн., що на 40496
тис. грн. менше ніж у 2011 році. На це вплинули такі фактори як зростання
собівартості реалізованої продукції і зростання адміністративних, збутових та
інших операційних витрат.
Показник рентабельності
продукції показує, що у 2011 році порівняно з 2010 роком з 1 грн. понесених
витрат отримано менше валового прибутку на 4%. Рентабельність операційної
діяльності показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на
виробництво і збут продукції. У 2012 році підприємство від операційної
діяльності отримало прибуток, але дуже низький. Така ситуація викликана тим, що
значно зросли витрати на збут та адміністративні витрати підприємства. Показник
рентабельності звичайної діяльності свідчить, що у 2012 році порівняно з 2011
роком прибуток від звичайної діяльності зменшився на 7,9%.
Правовою основою
законодавства щодо охорони праці на на АТ «СКФ Україна» (публічне) є
Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про охорону
здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та
епідеміологічного благополуччя населення», а також Кодекс законів про працю
Україну.
На підприємстві було
створено службу охорони праці з метою організації виконання правових,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних
заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань
і аваріям у процесі праці. СОП входить до структури підприємства як одна з
основних служб.
Спираючись на знання
нормативно-правових актів і теоретичних положень, ознайомившись зі станом
організації охорони праці на АТ «СКФ Україна» (публічне), ми можемо зробити
висновок, що стан охорони праці можна вважати добре організованим і таким, що
відповідає чинним нормам українського законодавства.
Список використаної
літератури
1. Андрієнко В. Поняття та склад фінансової звітності в умовах
гармонізації бухгалтерського обліку / В. Андрієнко // Наука молода. - 2008. -
№9. - С. 153-157.
2. Бондаренко С.М. Методичні аспекти обліку, аналізу, аудиту
фінансової звітності підприємства / С.М. Бондаренко. − // Финансовые
рынки и ценные бумаги. - 2008. - №24. - С. 14-17.
. Бражко О. Формування прибутку як передумова ефективного
функціонування підприємств у ринкових умовах // Інвестиції: практика та досвід.
- 2008. - №7. - С. 33-36.
4. Бухгалтерський облік (теорія): Навчальний посібник / Михайлов
М.Г., Глушаченко А. І, Гончар В.П., Болмат Г.А. - К.: ЦУЛ, 2007. - 398 с.
5. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / Сопко В., Гуцайлюк З., Щирба М., Бенько М. - Тернопіль: Астон, 2005. - 456 с.
6. Бухгалтерський фінансовий облік [текст]: підручник для
студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів [Ф.Ф.
Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і
перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 912 с.
7. Верига Ю. Приклади складання річної звітності підприємства
при використанні ручної та автоматизованої форм обліку / Ю. Верига, М.
Орищенко, О. Клименко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - №1. - С.
23-48.
. Верига Ю.А, Фесенко Д.М., Левченко З.М. Звітність
підприємств - К: Центр навчальної літератури, 2005. - 474 с.
9. Веріга Г. Проблемні аспекти трансформації фінансової
звітності підприємств України відповідно до принципів МСФЗ / Г. Веріга, А.
Савро // Бухгалтерський облік і аудит. -
2010. - №9. - С. 19-25.
10. Власова Н.О., Круглова О.А., Безгінова Л.І. Фінанси підприємств. - К.: ЦУЛ, 2007. - 453 с.
11. Власюк Г.В. Проблеми та напрями вдосконалення обліку
фінансових результатів / Г.В. Власюк // Держава та регіони. - 2009. - №6. - С.
60-64.
12. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності:
вдосконалення та застосування / С. Голов. // Бух. облік і аудит. - 2007. - №11.
- С. 43-58.
13. Гольцова С.М., Плікус І.Й. Звітність підприємств
(фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного
страхування): навчальний посібник / С.М. Гольцова, І. Й. Плікус - Київ: «Центр
навчальної літератури», 2004. - 292 с.
14. Дікань Л.В. Складові та основні функції управління
фінансовим результатом підприємства // Економіка розвитку. - 2008. - №1. - С. 64 - 66.
15. Закон України «Про охорону праці» №2694-XII. від 14.10.1992
р.
16. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні» №996 - XIV, від 16.02.1999 р.
17. Звітність підприємств: навч. посіб. / А.В. Алексєєва, А.П.
Шаповалова, Г.В. Уманців, О.Г. Веренич; М-во освіти і науки України, Київ. нац.
торг. екон. ун-т. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 322 с.
18. Звітність підприємства: Навчальний посібник для студентів
економічних спеціальностей вищих навчальних закладів спеціальності 7.050.106
«Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та Н.А. Остап’юк. - Житомир: ЖДТУ,
2005. - 428 с.
19. Зінченко О.А. Підходи до оцінювання якості фінансового
результату та фінансово-економічного розвитку підприємства /О.А. Зінченко. //
Вісн. Хмельн. нац. ун-ту. Екон. науки. - 2010. - Т. 3, №3. - С. 37-40.
. Інструкція по використанню плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств та
організацій. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р.
№291 (із змінами та доповненнями)
. Катеринець Н. Одне замість п’яти: нове НП(С) БО 1 /
Н. Катеринець // Дебет-Кредит. - 2013. - №11. - с. 13-15.
. Ковальчук О. Удосконалення методики обліку фінансових
результатів // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - №7. - С. 30-32.
. Кузнецова С.О. Управлінський облік фінансових результатів
для потреб категорійного менеджменту підприємтсв торгівлі /С.О. Кузнецова. //
Вісн. Хмельн. нац. ун-ту. Екон. науки. - 2010. - Т. 3, №2. - С. 209-216.
24. Кучеренко Т. Принципи обачності у фінансовій звітності / Т.
Кучеренко. Бухгалтерський облік і аудит. -
2009. - №2. - С. 8-13.
25. Кучеренко Т. Формування показника чистого прибутку у Звіті
про фінансові результати // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - №4. - С.
37-40.
26. Кучеренко Т.Є. Звітність підприємств: підручник. / Т.Є.
Кучеренко, В.С. Уланчук, О.Г. Шайко; за ред. В.С. Уланчука. - К.: Знання, 2008. - 492 с.
27. Кучеркова С.О. Покращення інформаційного забезпечення
визначення фінансових результатів і відображення їх у звітності // Наука й
економіка. - 2009. - №4 (16), Т. 1. - с. 175-178.
28. Левицька С.О. Звітність підприємств: [навч. посіб. для
студ. вищ. навч. закл.] / Левицька С.О.; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т
вод. госп-ва та природокористування. - Рівне: НУВГП, 2009. - 212 с.
29. Лень В.С. Звітність підприємств - 2-ге видання - К: Центр
учбової літератури, 2006 - 612 с.
. Литвин Б.М., Стельмах М.В. Фінансовий аналіз: навч.
посіб. / Литвин Б.М., Стельмах М.В. - К.: «Хай Тек Прес», 2008. - 336 с.
. Массаковський В.В. Концепція побудови бухгалтерського
обліку в Україні / В.В. Массаковський Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. -
№10. - C.18-25
32. Мейш А. Зв’язок показників звітності про фінансові
результати та рух грошових коштів / А. Мейш. // Бухгалтерський облік і аудит. -
2008. - №10. - С. 19-22.
. Озеран В.О., Труфіна Ж.С. Методика відображення доходів у
звіті про фінансові результати // Вісник Львівської комерційної Академії. -
2009. - №30. - С. 120-126.
. Олійничук О.І. Організаційно-методичні аспекти обліку
фінансового результату операційної діяльності підприємств // Інноваційна
економіка. - 2010. - №2. - С. 114-119.
36. Партин Г.О. Фінанси підприємств: навчальний посібник / Г.О.
Партин, А.Г. Загородній. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 540
с.
37. Пархоменко В Складаємо квартальний фінансовий звіт // Вісник
податклвлї служби України. - 2009. - №14. - c. 18-25.
38. Пархоменко В. Річна фінансова звітність / В. Пархоменко //
Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - №1. - C. 3-20.
39. Пісьмаченко Л.М. Шляхи вдосконалення обліку фінансових
результатів та їх відображення у фінансовій звітності підприємства /Л.М.
Пісьмаченко, О.М. Гнізділова. // Держава та регіони. Серія: Економіка та
підприємництво. - 2008. - №3. - С. 195-199.
. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов`язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 (із змінами та
доповненнями)
. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності», затверджене Наказом Міністерства Фінансів
України 07.02.2013. №73.
42. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»,
затверджене Наказом Міністерства Фінансів України 29.11.99. №290
43. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»,
затверджене Наказом Міністерства Фінансів України 31.12.99. №318
44. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на
прибуток», затверджене Наказом Міністерства фінансів України вiд 28.12.2000.
№353.
45. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на
акцію», затверджене Наказом Міністерства фінансів України вiд 16.07.2001. №344.
46. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення
помилок та внесення змін до фінансових звітів», затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 28.05.99 р. №137
47. Пономарьова Н.А. Міжнародні стандарти фінансової звітності
та міжнародні стандарти аудиту: навч. посіб. / Пономарьова Н.А. - Хмельницький:
ХНУ, 2008. - 211 с.
48. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів
господарювання: Підруч. для ВНЗ. Рекомендовано МОНУ/ Попович П.Я. - Тернопіль,
2001. - 456 с.
. Постанова КМ України «Про заходи щодо виконання Закону
України «Про охорону праці» №64. від 1993.01.27 р.
50. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. -
К.: Знання, 2007. - 668 c.
. Сендзюк О. Звіт про фінансові результати/ О. Сендзюк //
Все про бухгалтерський облік. - 2013. - №8 (спецвипуск). - с. 18-28.
. Серединська В.М. Економічний аналіз. Навчальний посібник
/ Серединська В.М., Загородна О.М., Федорович Р.В. - Тернопіль: Видавництво
Астон, 2010. - 592 с.
. Серкіна Н.В. Удосконалення обліку фінансових результатів:
автореф. дис. на здобуття ступеня магістр ек. наук: спец.: «Бухгалтерский облік
і аудит» / Н.В. Серкіна; Тернопіл. держ. техн. ун-т ім. Івана Пулюя. -
Тернопіль, 2008. - 25 с.
. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,
2000. - 578 с.
55. Старостенко Г.Г., Мірко Н.В. Фінансовий аналіз: Навчальний
посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 512 с.
56. Стеців І.І. Проблеми формування інформації щодо фінансового
стану підприємства / Стеців І.І., І.С. Пігура. // Науковий вісник. - 2006. -
№16 - С. 167-170.
. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування
та звітність: Підручник для студ. спец. вищ. навч. закл. - [3-те вид. допов. і
перероб.] - К.: Алерта, 2008. - 926 с.
58. Уколов О. Обгрунтування необхідності удосконалення Звіту
про фінансові результати // Економіка та держава. - 2009. - №2. - c. 66-67.
59. Фінанси підприємств: Підручник / Під. ред. А.М. Поддєрьогіна.
- 3-є вид., перероб. та доп. - К.: ЦУЛ, 2000. - 410 с.
60. Фінансовий аналіз / [Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк
Н.М., Невмержицька Н.Ю.]; Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с.
61. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: [підруч. для студ. вищ.
навч. закл.] Ю.С. Цал-Цалко; М-во освіти і науки України. - Вид. 2-ге, доповн.
- Житомир: ЖОО ГО «Спілка економістів України», 2009. - 502 с.
. Цвєткова Н. Принципи бухгалтерського обліку та звітності:
досвід застосування і розвиток / Н. Цвєткова. // Бухгалтерський облік і аудит.
- 2010. - №6. - С. 14-20.
63. Яценко В.М., Яценко О.В., Яценко М.В., Ткачук І.Й.
Інформаційно-організаційне забезпечення побудови і аналізу фінансової
звітності, значення її аналітичних показників в управлінні підприємницькою
діяльністю // Фінанси, бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - №21 (1). - с.
3-15.