єктом дослідження курсової роботи є процес управління операційною діяльністю торговельного підприємства на ринку товарів та послуг. Курсова робота виконана за матеріалами ТОВ «Гулівер», яке займається роздрібною торгівлею продовольчими та непродовольчими товарами, та розташований у м. Краснодон, Луганської обл.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти щодо шляхів скорочення операційного циклу торговельного підприємства ТОВ «Гулівер».
Мета курсової роботи - аналіз ефективності операційної діяльності торгівельного підприємства та розробка шляхів підвищення ефективності операційної діяльності, як заходу по підвищенню прибутковості діяльності та шляхів скорочення операційного циклу підприємства.
У відповідності до визначеної мети у курсовій роботі поставлено та вирішено такі завдання:
визначити сутність операційного циклу торговельного підприємства;
виокремити завдання та послідовність етапів аналізу операційного циклу торговельного підприємства;
проаналізувати фактори, які визначають довжину операційного циклу торговельного підприємства;
проаналізувати динаміку складових та структури оборотних активів підприємства ТОВ «Гулівер»;
Оцінити показники оборотності оборотних активів та довжини операційного циклу ТОВ «Гулівер»;
Розробити напрями скорочення операційного циклу торговельного підприємства «Гулівер».
Теоретико - методичною базою є підручники щодо питань економіки, управління оборотними активами та операційним циклом, періодичні видання, наукові статті, монографії, інтернет - ресурси.
Інформаційно-аналітична база досліджень - звітні документи ТОВ «Гулівер» за 2010-20012 роки, а саме Форма 1 «Баланс» та Форма 2 - «Звіт про фінансові результати».
Методи досліджень : проведення аналізу балансу та фінансової звітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, аналіз показників ділової активності, а саме - визначення періодів та коефіцієнтів оборотності, довжини операційного та фінансового циклів.
Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.
операційний цикл торговельний оборотний
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПЕРАЦІЙНОГО ЦИКЛУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність операційного циклу торговельного підприємства
Операційний цикл торговельного підприємства - це повторювальний в часі процес обороту грошових коштів, включаючий в себе три стадії:
Отримання товарно-матеріальних цінностей у постачальників;
Реалізація товарів споживачам;
Отримання грошових коштів від реалізації товарів.
При цьому отримання товарно-матеріальних цінностей досить часто повязано з формуванням кредиторської заборгованості по комерційному кредиту, який надається постачальниками,формуванням і зберіганням товарних запасів.
Реалізація товарів, в залежності від специфіки конкретного підприємства та прийнятої технології торгівлі, може здійснюватися з відстрочками та без відстрочок платежу. В разі реалізації з відстрочкою платежу, друга стадія операційного циклу повязана з формуванням та управлінням дебіторською заборгованістю клієнтів та її поступовою інкасацією. Виділення даних трьох стадій циклу обумовлено, по-перше, їх поділом у часі, по-друге, специфічними особливостями їх динаміки та методів управління.
Зазвичай підприємства, що здійснюють торгівлю без відстрочок платежу - це ті, які займаються роздрібною торгівлею, та підприємства, що здійснюють торгівлю з відстрочками - оптові.
На рис. 1.1. можна побачити, як відбувається рух операційного циклу в оптових та роздрібних підприємствах.
Грошові кошти Грошові коштиТоварні запаси
Товарні запаси Дебіторська заборгованість
Рис.1.1. Рух операційного циклу в роздрібних та оптових підприємствах.
Її особливості обумовлені наявністю:
лагу кредиторської заборгованості - проміжок часу між поставкою товарів та сплатою їх вартості постачальникам;
лагу реалізації - тимчасовим проміжком між створенням товарних запасів та їх реалізацією;
лагу інкасації дебіторської заборгованості - проміжком часу між реалізацією товарів та надходженням грошових коштів від споживачів.
Можлива неузгодженість по всьому технологічному ланцюзі руху товарних ресурсів та грошових коштів може призвести до неконтрольованого росту потреби в оборотних коштах, а в критичних випадках - й до банкрутства.
У звязку з цим, оптимізація операційного циклу в цілому як єдиного трьохфазового процесу, і кожної його складової, є основою досягнення та підтримки стану фінансової рівноваги [22, c.207].
Не дивлячись на високу значущість операційного циклу, визначаючого інтенсивність, характер динаміки розвитку підприємства та ступінь його сбалансування, в літературі не приділяється достатньо уваги дослідженню законів його функціонування як єдиного цілісного процесу. Найбільш часто операційний цикл визначається як тривалість тимчасового проміжку між отриманням товарно-матеріальних засобів у постачальників та надходженням грошових коштів від споживачів. Таке трактування операційного циклу є досить спрощеним та звужує можливості рівноважного аналізу. З нашої точки зору, операційний цикл доцільно розглядати не як тимчасовий проміжок, а як динамічний процес, який має визначену структуру та власні закони розвитку.
Другим фактором, обмежуючим можливості рівноважного аналізу циклу, є традиційний підхід, при якому фази операційного циклу - динаміка товарних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, розглядаються відокремленно, в рамках, практично не повязаних, теорії управління запасами, кредиторської політики підприємства, управління грошовими коштами.
З одного боку, це логічно, тому що елементи оборотних активів є різними формами капіталу, які мають свою специфіку та потребують обліку цих особливостей при управлінні.
З іншого боку, в реальній дійсності всі елементи оборотного капіталу взаємоповязані, та їх рух утворює єдиний цілісний процес, ефективність якого визначається не тільки якістю окремих елементів, але й законами їх взаємодії. Якщо управління направлено на вдосконалення окремих елементів без врахування його ефекту на рівні системи в цілому, керуючий вплив може призвести не до покращення, а до погіршення діяльності системи, як цілісного організму, внаслідок несприятливих змін інших параметрів та виникнення дисбалансів в її динаміці [10, c.219].
Зокрема, прийняття рішення по посиленню кредитної політики, яке відноситься до області управління дебіторською заборгованістю, може скоротити терміни її інкасації, хоча може відємно вплинути на оборотність товарних запасів, призвести до зниження швидкості їх реалізації та збільшення витрат зберігання. Таким чином, структура операційного циклу в цілому може погіршитися та призвести до збільшення потреби в оборотних коштах.
Іншим прикладом є взаємозвязок рішень з управління кредиторської заборгованості та динаміки інших елементів операційного циклу. Так, вибір постачальників, які надають тривалу відстрочку оплати кредиторської заборгованості, але постачаючих товар невисокої якості, може відємно вплинути на процес управління товарними запасами, тому що знизить їх оборотність та спричине рост витрат.
Позбутися проблем, спричинених відокремленим розвитком методів управління різними елементами оборотного капіталу та необмеженим використанням передумови «ceteris paribus», дозволяє розгляд операційного циклу як єдиного трьохфазового процесу, в якому управління різними елементами обєднано в цілісну систему [9].
Згідно з П(С)БО 2 «Баланс», операційний цикл- проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів та послуг [1].
Динаміка операційного циклу є однією з головних факторів підтримки необхідної ліквідної позиції підприємства та реалізації його трансакційного попиту та гроші в тій частині, яка стосується його поточної діяльності, тобто управління оборотними активами та процесом їх фінансування.
Структура операційного циклу та його динамічні властивості визначають характер процесу генерування та полинання ліквідних засобів, інтенсивність та сбалансованість цього процесу, його здатність до саморозвитку або необхідність використання зовнішніх джерел фінансування [12, c.208].
Традиційно, використання операційного циклу в аналізі оборотного капіталу зводиться:
до розрахунків довжини операційного циклу та його складових;
до розрахунків фінансово-експлуатаційних потреб підприємства.
Аналітичний апарат, розвинений на основі динамічних схем операційного циклу, дозволяє отримати значно більш обширну та глибоку інформацію про динаміку операційної діяльності підприємства,її необхідних параметрів та пропорціях між ними для досягнення та підтримки фінансової рівноваги.
Використання базової динамічної схеми операційного циклу передбачає наступні допущення:
створення всього обсягу замовлень за рахунок закупівель товарів у постачальників, наданих на умовах комерційного кредиту;
реалізацію всіх товарів споживачам в кредит;
окрім заборгованості постачальникам по комерційному кредиту, не враховуються інші види кредиторської заборгованості в операційному циклі [ 21, c.93].
Точку, в якій обсяг грошових коштів, який надійшов від дебіторів в рамках циклу, дорівнює кредиторській заборгованості, назвем точкою рівноваги операційного циклу.
Проміжок часу між початковою точкою циклу та точкою рівноваги назвем періодом релаксації операційного циклу.
В залежності від довжини періоду релаксації та його співвідношенням до терміну погашення кредиторської заборгованості, тобто лагом кредиторської заборгованості, доцільно класифікувати операційні цикли та виділити наступні три типа:
Дефіцитний операційний цикл - це цикл, термін релаксації якого перевищує лаг кредиторської заборгованості. Це означає, що операційний цикл є дефіцитним, якщо співвідношення цін реалізації до цін закупівель менше співвідношення лага дебіторської заборгованості до грошового лагу.
Рівноважний операційний цикл - це цикл, термін релаксації якого дорівнює лагу кредиторської заборгованості. Для рівноважного циклу момент сплати кредиторської заборгованості співпадає з точкою рівноваги та дефіцит грошових коштів дорівнює нулю. Цей цикл є саморозвитковим, який не потребує залечення зовнішніх джерел фінансування.
Надлишковий операційний цикл - це цикл, термін релаксації якого менше лага кредиторської заборгованості. Для надлишкового циклу момент сплати кредиторської заборгованості наступає після проходження циклом своєї точки рівноваги та дефіцит грошових коштів відємний, тобто для надлишкового циклу співвідношення цін реалізації та закупівель більш ніж співвідношення лагу дебіторської заборгованості та грошового лагу [9].
Управління операційним циклом є основою досягнення фінансової рівноваги підприємства.
Основними завданнями при цьому є оптимізація обсягу, структури, динаміки оборотних активів та політики їх фінансування з точки зору найкращої згоди двох конфліктних критеріїв - високої дохідності та достатньої ліквідності.
До теперішнього часу досить глибоко розроблені методи управління різними елементами оборотного капіталу. Зокрема, компаніями розвинутих країн широко використовуються потужні аналітичні та інструментальні засоби для управління запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, короткостроковими фінансовими вкладеннями та кредиторською заборгованістю.
При цьому, традиційно, управління елементами оборотного капіталу розглядається відокремлено, в рамках специфіки відповідної форми капіталу. Що стосується операційного циклу в цілому, методи управління ним, як правило, обмежуються загальними рекомендаціями скорочувати довжину операційного циклу та, в рамках існуючих обмежень, збільшували лаг кредиторської заборгованості для того, щоб період оборотності грошових коштів був мінімальний [7, c.113].
Розробка ідеї розгляду операційного циклу як цілісного динамічного процесу, який розвивається по певним законам та який має складну лагову структуру, дозволяє зробити висновок, що універсальна рекомендація мінімізації грошового лагу не завжди є ефективною, та що необхідна розробка більш глибоких методів управління операційним циклом на основі його оптимізації з загальних позицій узгодження критеріїв ліквідності та дохідності.
Оптимізація операційного циклу передбачає облік наступних аспектів:
Лагової структури циклу, тобто співвідношень між лагом реалізації запасів, лагом інкасації дебіторської заборгованості та лагом кредиторської заборгованості, які в сукупності визначають період обороту грошових коштів;
Вартість структури циклу та її динаміка, тобто співвідношення між формами оборотного капіталу та інтенсивності процесу їх трансформації один в одного;
Характеристик дохідності операційного циклу, його ліквідності та взаємозвязку між ними.
Схематично, система управління операційним циклом зображена в Додатку 1.
Врахування цих взаємозвязків необхідно для діагностики якості управлінських рішень, які не можуть бути адекватно оцінені в рамках розгляду окремого елемента оборотного капіталу. Це зумовлено тим, що управлінське рішення може породжувати різнонаправлені процеси - покращення одних характеристик та одночасне погіршення інших, і адекватно оцінюється тільки з точки зору оптимізації стану системи в цілому [9].
Отже, потрібен аналітичний інструментарій, який дозволяє оцінювати управлінські рішення з позиції операційного циклу, як цілісного організму, в якому зміна одного елемента може спричинити перебудову усього режиму функціонування. Цей інструментарій повинен виконувати функцію ранжування циклів, які мають різноманітні характеристики, лагову та вартісну структуру, за шкалою переваг підприємства відповідно до його цільової функції.
1.2 Завдання та послідовність етапів аналізу операційного циклу торговельного підприємства
У сучасних умовах поглиблення теоретичної бази і розширення практичних рекомендацій є основою для вдосконалення системи управління оборотністю оборотних активів підприємств, які є традиційно найважливішим самостійним обєктом фінансового менеджменту. Отже, ми пропонуємо розглянути наступні етапи аналізу операційного циклу торговельного підприємства:
Формування інформаційної бази;
Аналіз довжини операційного циклу торговельного підприємства;
Аналіз товарних запасів торговельного підприємства;
Аналіз дебіторської заборгованості торговельного підприємства;
Факторний аналіз
Створення інформаційної бази управління товарними запасами: стратегічне управління товарними запасами базується на зборі та систематизації внутрішньої інформації про фактичний стан товарних запасів, швидкості їх реалізації, відповідності попитові, споживчого ринку та моніторингу товарної пропозиції ( збутової та цінової політики постачальників), а також враховує планові показники по обсягу реалізації товарів та використання матеріальних та фінансових ресурсів [7].
Інформаційною базою аналізу дебіторської заборгованості є матеріали фінансової звітності: форма №1 «Баланс» та форма №2 «Звіт про фінансові результати», статистичної звітності: форма № 1-б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість». Також використовується інформація бухгалтерського обліку про склад дебіторів, обсяги, терміни виникнення дебіторської заборгованості ( оборотні відомості про рахунок, на яких ведеться облік дебіторської заборгованості); оперативна інформація щодо причин виникнення дебіторської заборгованості та становище окремих дебіторів [6].
Найважливішою характеристикою операційного циклу є його тривалість. Вона становить час від моменту витрат підприємством коштів на придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.
Формула, за якою розраховується тривалість операційного циклу підприємства, має такий вигляд:
Топ.ц = Поб.м.о.а + Пд.з, (1.1)
де Топ.ц - тривалість операційного циклу підприємства, дні;
Поб.м.о.а - період обороту матеріальних оборотних активів;
Пд.з - період оплаченої дебіторської заборгованості, дні.
Довжина операційного циклу торговельного підприємства напряму залежить від дебіторської заборгованості та товарних запасів. Методи управління операційним циклом обмежуються загальними рекомендаціями скорочувати довжину операційного циклу і, в рамках існуючих обмежень, збільшувати лаг кредиторської заборгованості з тим, щоб період обороту грошових коштів був мінімальним.
Отже, щоб відповісти на це запитання, проаналізуємо товарні запаси та дебіторську заборгованість.
Товарний запас - являє собою масу товарів, призначену для наступного продажу, що знаходиться в сфері обігу в процесі переміщення від виробництва до споживача.
Необхідність утворення товарних запасів обумовлена такими причинами:
невідповідністю ритму споживання (реалізації) та виробництва товарів;
сезонністю виробництва та споживання окремих видів товарів;
нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання товарів;
необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий;
необхідністю утворення страхових резервів для згладжування можливих непередбачених коливань в попиті та пропозиції товарів, обумовлених різними факторами [3].
Аналіз товарних запасів має бути направлений на виявлення резервів прискорення обіговості товарів, раціонального їх використання. Для цього необхідно вивчити динаміку товарних запасів, фактори, що визначають їх розвиток, асортиментну структуру та товарообіговість запасів, оцінити ефективність роботи з управління товарними запасами та її вплив на діяльність торговельного підприємства.
Аналіз товарних запасів торговельного підприємства потребує послідовного виконання наступної роботи:
аналіз динаміки товарних запасів;
аналіз факторів, що впливають на розмір товарних запасів;
аналіз сезонних коливань товарних запасів;
аналіз асортиментної структури запасів;
аналіз якості товарних запасів;
аналіз обіговості товарних запасів;
аналіз ефективності управління товарними запасами.
Для вивчення динаміки товарних запасів аналізують динамічний ряд фактичних залишків товарних запасів в фактичних та співставних цінах, розраховують абсолютні та відносні зміни розміру товарних запасів.
Важливим завданням аналізу є вивчення впливу факторів, що визначають стан та динаміку товарних запасів. Такий аналіз необхідний для того, щоб забезпечити раціональне формування та використання запасів. Вивчення впливу окремих факторів дозволяє також виявити можливості удосконалення управління товарними запасами, визначити резерви покращення постачання населення та скорочення витрат на утримання запасів.
Для виявлення сезонних коливань розроблені різноманітні математико-статистичні методи аналізу. Найбільш доступним з них є метод простої середньої, який дозволяє розрахувати показники сезонності (індекси коливальності) за період, що досліджується, а також охарактеризувати найбільш типові відхилення в коливальності показника кожного кварталу (місяця) порівняно із середніми рівнями за весь період, що вивчається. Індекс коливальності показує, скільки відсотків від середнього рівня за весь аналізований період складають товарні запаси на визначену дату.
З метою визначення ступеня задоволення попиту населення на конкретні товари, виявлення причин накопичення окремих товарів в каналах торгівлі проводиться аналіз асортиментної структури товарних запасів. Наявність диспропорції між асортиментною структурою товарообороту та товарних запасів потребує прийняття термінових заходів щодо їх скасування. Такими заходами являються:
проведення вибіркових обстежень внутрішньогрупового стану товарних запасів;
приведення наявного асортименту товарів у роздрібних підприємствах у відповідність до встановлених асортиментних переліків;
концентрація товарів складного асортименту в спеціалізованих підприємствах;
активізація торгівлі надмірними запасами;
підсилення контролю за станом товарних запасів, переміщення надмірних запасів в інші пункти продажу, зокрема - позамагазинні та інше.
для аналізу якості товарів використовуються наступні показники:
питома вага неходових та залежалих товарів в загальній сукупній масі товарів;
питома вага неходових та залежалих товарів конкретної групи в загальному обсязі цих запасів;
частка залежалих товарів в загальній сумі неходових та залежалих товарів;
темпи росту обсягу неходових та залежалих запасів;
середній розмір уцінки товарів;
процент реалізації уцінених товарів;
коефіцієнт ефективності використання фонду уцінки.
Головна мета аналізу обіговості товарних запасів полягає у виявленні резервів прискорення обіговості товарів при забезпеченні високої якості обслуговування населення. Для реалізації цієї мети необхідно провести порівняльний аналіз обіговості товарів за групами звітної номенклатури товарів, аналіз динаміки показників обіговості товарів в цілому по підприємству та по окремих групах товарів, а також вивчити фактори, що визначають зміну обіговості; розрахувати витрати від її уповільнення [7].
Економічна вигода від формування дебіторської заборгованості полягає в тому, що підприємство в результаті її погашення, розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом лише у разі, коли існує можливість її погашення боржником. Якщо ймовірність її погасити немає, суму дебіторської заборгованості слід списати на фінансові результати діяльності, тобто визнати наявність збитків від продажу продукції.
У бухгалтерському обліку дебіторська заборгованість відображається по кожному дебітору та його борговому зобовязанню окремо, а в фінансовій звітності (балансі) показується консолідовано як сума всіх майнових вимог підприємства до інших осіб. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення в фінансовій звітності регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» [6].
У П(С)БО 10 «ДЗ» викладена методологія обчислення та відображення в звітності дебітонської заборгованості та резерву сумнівних боргів. У документі дається визначення основних термінів, які використовуються при оцінці та відображенні дебіторської заборгованості, а також принципи надання інформації про дебіторську заборгованість у бухгалтерській звітності.
У п.6 П(С)БО 10 «ДЗ» фіксується загальний принцип визначення поточної дебіторської заборгованості. Така заборгованість визнається активом одночасно з признанням доходу від реалізації товарів та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочки платежу з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів або їх грошових еквівалетнів така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами у період її нарахування [2].
Основними завданнями аналізу дебіторської заборгованості є:
По-перше, констатація фактів стосовно існуючого стану справ (динаміки, структури, оборотності, якості дебіторської заборгованості, ефективності управління нею; виявлення тенденцій та закономірностей, що не моють місце);
По-друге, створення необхідної інформаційної бази щодо визначення принципів та інструментів управління дебіторською заборгованістю в майбутньому, обгрунтування необхідних напрямків корекції кредитної політики підприємства [5].
Основними етапами аналізу дебіторської заборгованості є такі:
Збір необхідної інформації. Обсяг необхідної для аналізу інформації залежить від завдань та виду аналізу, який необхідно здійснити. Передбачає систематизацію відомостей щодо дебіторської заборгованості, які містяться в фінансовій, статистичній звітності, бухгалтерському і оперативному обліку (внутрішня інформація), а також підбір матеріалів щодо діяльності та фінансового положення окремих дебіторів, нормативно-інструктивних матеріалів щодо підготовки та проведення окремих можливих заходів, спрямованих на погашення дебіторської заборгованості (зовнішня інформація).
Оцінка достовірності інформації.
Інвентаризація розрахунків відбувається шляхом превірки таких документів:
договори з відповідними додатками про постачання товарів (виконання робіт, надання послуг);
рахунки-фактури
акти, накладні, що підтверджують відвантаження товарів, виконання робіт та надання послуг;
платіжні документи;
акти звірки взаємної заборгованості, підтверджені податковою інспекцією, де на обліку стоїть боржник, акти зустрічних перевірок;
інші документи, щр мають значення для оцінки дебіторської заборгованості.
Опрацювання інформації. На даному етапі роботи складаються агреговані форми звітності та аналітичні таблиці. Найкращою формою цієї роботи слід вважати використання можливостей автоматизованих систем обліку та управління підприємством або опрацювання інформації в середовищі Excel for Windows.
Аналітичне дослідження. Має власну логіку (змістовні блоки). Передбачає візуальне сприйняття інформації, що наведена в аналітичних таблицях та її експертне осмислення, яке є підставою для підготовки аналітичної записки (звіту).
Підготовка аналітичного звіту. Аналітичний звіт повинен відображати стан справ, який має місце, з відповідним поясненням можливих причин (факторів) та очікуваних наслідків існуючого становища. Крім того, він повинен містити доцільні рекомендації щодо змін в існуючій системі управління дебіторською заборгованістю [6].
Факторний аналіз товарних запасів необхідний для того, щоб забезпечити раціональне формування та використання запасів. Вивчення впливу окремих факторів дозволяє також виявити можливості удосконалення управління товарними запасами, визначити резерви покращення постачання населення та скорочення витрат на утримання запасів [7].
Факторний аналіз дебіторської заборгованості необхідний для виявлення та кількісної оцінки окремих факторів, що обумовлюють існуючу динаміку дебіторської заборгованості, її склад, вік, якість, оборотність, спричиняють відхилення фактичних показників від планових (еталонних) значень [6].
Отже, проаналізувавши завдання та послідовність етапів аналізу операційного циклу торговельного підприємства, можна зробити такий висновок, що дуже важливо чітко визначити обсяги дебіторської заборгованості та товарних запасів, бо від них, насамперед, залежить найважливіша складова операційного циклу, тобто його довжина.
1.3 Фактори, які визначають довжину операційного циклу торговельного підприємства
Забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслуговування покупців потребує створення на торговельному підприємстві певного обсягу товарних запасів.
Вивчення характеру факторів та механізму їхнього впливу є необхідною передумовою для обгрунтування оцінки стану запасів, планування їх розміру, розробки та прийняття конкретних заходів щодо їх регулювання [5].
Найважливішими зовнішніми факторами, що визначають розмір товарних запасів торговельного підприємства, є наступні:
Співвідношення між попитом та пропозицією.
В умовах, коли попит населення на окремі товари перевищує його пропозицію, товарооборот здійснюється з найменшими запасами. В міру збільшення пропозиції товарів, насиченості ринку спостерігається деяке уповільнення швидкості обертання товарів.
Рівномірність та стійкість споживання окремих товарів.
Чим стабільнішим та сталішим є попит споживачів на окремі товари, тим меншою є потреба в створенні товарних запасів на випадок непередбачених коливань попиту.
Великий розмір коливальності обсягів реалізації свідчить про імпульсивне, ажіотажне споживання або періодичний попит, що потребує відносно великих товарних запасів для продовження нормальної реалізації товарів і в критичні періоди підвищеного попиту.
Ритмічність виробництва окремих товарів.
В періоди сезону виробництва торговельні підприємства мають можливість придбання товарів у безпосередніх виробників за мінімальними цінами. Після завершення сезону основним постачальником є різні торговельні посередники, чиї ціни значно вищі за ціни виробників. Закупка окремих дефіцитних товарів після сезону може бути взагалі неможливою, що негативно впливатиме на асортимент товарів підприємства.
Наявність цього фактора ( за наявності відповідної матеріально-технічної бази та грошових коштів) обумовлює потребу та економічну зацікавленість торговельних підприємств в створенні товарних запасів сезонного зберігання.
Стан конкуренції на ринку товарних ресурсів.
Чим вищий ступінь конкуренції на ринку товарних ресурсів, тим більшу свободу у виборі постачальників та «уторгуванні» умов поставки має підприємство. Узгодженні умови поставки: періодичність, обсяги партій поставки, що оновлює асортимент, можливість повернення недоброякісних або нереалізованих товарів суттєво впливають на розмір товарних запасів торговельного підприємства.
Добросовісність постачальників щодо виконання договорів поставки товарних ресурсів, стан дисципліни поставок.
Чим добросовіснішими є постачальники підприємства, чим більш ритмічно та безперервно організоване їх власне виробництво, тим нижча ймовірність невиконання графіка завозу товарів, а відповідно, і потреба в створенні товарних запасів.
Рівень інфляційних очікувань.
Чим вищі темпи інфляції, тим більша й зацікавленість підприємств у максимальному підвишенні розміру запасів з метою захисту грошей від інфляції та для отримання додаткового доходу від випереджаючого росту цін на окремі товари порівняно із загальним темпом інфляції [10].
Розмір та обіговість товарних запасів визначається також внутрішніми факторами, які залежать від діяльності самого торговельного підприємства та визначаються стратегією й тактикою його діяльності. До таких факторів належать:
Місцезнаходження торговельного підприємства.
Даний фактор визначає інтенсивність споживчих потоків в районі діяльності підприємства, а відповідно - і розмір одноденного товарообороту, а також швидкість реалізації товарних запасів.
Чим «вигідніше» місцезнаходження торговельного підприємства, тим вища швидкість реалізації товарих запасів та менша потреба в їх створенні.
Обсяг товарообороту торгового підприємства.
Відносно великі за розміром товарообороту підприємства, як правило, здійснюють торговельну діяльність з меншим рівнем товарних запасів. Це обумовлено тим, що вони мають можливість частіше робити завіз товарів, минаючи гуртову ланку.
Спеціалізація підприємства та структура товарообороту.
Збільшення в роздрібному товарообороті частки непродовольчих товарів, товарів складного асортименту за інших умов є фактором росту загального рівня товарних запасів. В той же час збільшення питомої ваги продовольчих товарів, особливо стійкого попиту, є фактором зниження розміру товарних запасів.
Організація та частота завозу товарів.
Чим частіше завозяться товари до магазинів, тим з меншими запасами можна забезпечити виконання плану товарообороту, і навпаки. В свою чергу, частота завозу залежить від місцезнаходження роздрібних та гутрових організацій, розміщення їх основних постачальників, транспортних умов.
Площа торговельного залу та форма торговельного обслуговування.
Розмір товарних запасів, що знаходяться в торговому залі підприємства, повинен забезпечити представницьку викладку всього асортименту товарів, що є у наявності; свободу покупців у вивченні властивостей, характеристик товару та їх вибору; естетичний дизайн торговельного залу та його привабливість для покупців.
Чим більша площа торговельного залу, тим більший розмір товарних запасів має знаходитись безпосередньо в торговельному залі.
Стан складського господарства.
Даний фактор носить обмежувальний характер та визначає максимально можливий розмір запасів товарів. Чим більша площа складських приміщень, тим в більших розмірах можуть створюватися товарні запаси. Окремі торговельні підприємства вимушені формувати товарні запаси на недостатньому рівні, власне з причин відсутності необхідних складських приміщень.
Організація комерційної работи.
Добре налагоджена робота в даному напрямку сприяє мінімізації розміру запасів неходових, залежалих товарів, понаднормативних запасів. Це дозволяє скоротити витрати підприємства з формування та зберігання товарних запасів, знизити товарні втрати.
Фінансовий стан підприємства.
Чим стійкіше фінансовий стан підприємства, тим кращі можливості щодо формування товарних запасів воно має [7].
При проведенні роботи по управлінню дебіторською заборгованістю необхідно в першу чергу оцінити та проаналізувати саме вплив факторів різного характеру, що обумовлюють виникнення та погашення дебіторської заборгованості. Адже підприємство і середовище знаходяться у постійному складному взаємозвязку, впливаючи один на одного.
Досліджуючи фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості, доцільно їх розділити на ті, що спричиняють виникнення дебіторської заборгованості, та ті, що обумовлюють погашення дебіторської заборгованості.
Фактори, що обумовлюють виникнення заборгованості, залежно від ступеня впливу, можна розділити на зовнішні, що не залежать від діяльності підприємства, та внутрішні, що залежать безпосередньо від самого підприємства - від того, на скільки фінансовий менеджер володіє мистецтвом управління дебіторською заборгованістю.
Фактори зовнішнього середовища сключають різноманітні чинники, сили та організації, які ніколи не бувають статичними та які формують макроекономічні умови для функціонування і розвитку підприємства. До них відносять:
стан економіки в країні ( спад виробництва збільшує розмір дебіторської заборгованості);
стан розрахунків у країні ( криза неплатежів призводить до зростання дебіторської заборгованості);
рівень інфляції ( при високій інфляції не поспішають виплачувати борги);
вид продукції ( у випадку сезонної продукції дебіторська заборгованість зростає);
обсяг ринку та ступінь його насиченості ( якщо сегмент ринку малий та насичений продукцією, то виникають труднощі з її реалізацією);
податкова система у державі;
розвиток кредитних відносин [12, c.221].
Дослідження факторів зовнішнього середовища, що можуть вплинути на обсяг виникнення дебіторської заборгованості, дає можливість мати інформаційну основу для організації процесу недопущення дебіторської заборгованості.
До внутрішніх факторів, що впливають на стан розрахунків, відносять:
кредитну політику підприємства ( неправильне встановлення строків та умов надання кредиту, ненадання знижок при достроковій оплаті, неправильно встановлені критерії кредитоспроможності, помилки у визначенні платоспроможності клієнтів, невраховані ризики можуть призвести до різкого зростання дебіторської заборгованості);
види розрахунків, що використовуються підприємствами (застосування видів розрахунків, що гарантують платіж, скорочують розмір дебіторської заборгованості);
стан контролю за дебіторською заборгованістю;
професіоналізм фінансового менеджменту, що займається управлінням дебіторською заборгованістю підприємства;
коректність оформлення договорів з юридичної точки зору;
інші фактори.
Основні фактори, що впливають на погашення дебіторської заборгованості, в більшій мірі відносяться до факторів внутрішнього середовища підприємства. Погашення дебіторської заборгованості обумовлюється перш за все її якістю, яка залежить від внутрішніх факторів. До факторів, що обумовлюють погашення дебіторської заборгованості, належать:
використання підприємством інструментів досудового врегулювання повернення заборгованості;
використання інструментів стягнення дебіторської заборгованості
професіоналізм у питаннях управління дебіторською заборгованістю підприємства;
стан організації контролю за погашенням дебіторської заборгованості [6].
Таким чином, опосередковано ефективність політики управління операційним циклом впливає на досягнення ефективності діяльності торговельного підприємства в цілому, на його платоспроможність, фінансову стійкість і рівновагу, прискорення руху оборотного капіталу і ритмічність господарської діяльності підприємства.
Ефективність управління операційним циклом торговельного підприємства розглядається через показник зменшення його тривалості, що в свою чергу є ознакою ефективності політики управління ним, прискорення руху оборотного капіталу, покращення показників управління фінансово-господарською діяльністю підприємства в цілому.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙНОГО ЦИКЛУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ГУЛІВЕР»
2.1 Динаміка складових та структури оборотних активів підприємства «Гулівер»
Торговельне підприємство «Гулівер» створене у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі Господарського кодексу України та інших законів України: «Про господарські товариства», «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про режим іноземного інвестування». Засновниками товариства є громадяни України.
Найменування товариства:
повне найменування - ТОВ «Торговельне підприємство «Гулівер»»;
скорочене найменування - ТП «Гулівер».
Місцезнаходження Товариства: Україна, 94400, пл. Ленина 2, м. Краснодон, Луганської області.
Предмет діяльності ТОВ «Гулівер»: роздрібна торгівля продовольчими товарами.
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, власні основні та оборотні кошти, розрахункові та інші рахунки в банках, в тому числі - валютні, круглу печатку, штампи.
Товариство здійснює свою діяльність на принципах повного госпрозрахунку і самофінансування, вправі від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем у судах.
Майно Товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі товариства.
Проаналізуємо основні показникі діяльності прідприємства.
Таблиця 2.1
Аналіз динаміки показників підприємства
Показники2010 р.2011 р.2012 р.Абсолютна зміна Темпи росту,% Темпи приросту,% 2011 р..2012 р.2011р2012р.2011р.2012р Товарооборот406 750,10536 790,00698 323,00130 039,90161 533,00131,97130,0931,9730,09Комерційний дохід38321,977040,212446438 718,3047 423,80201,03161,56101,0361,56Собівартість реалізованих товарів298 429,00369 132,30456 528,0070 703,3087 395,70123,69123,6823,6923,68Витрати обігу24226,554001,86899229 775,3014 990, 20222,90127,76122,9027,76Інші операційні доходи302,211849,6769511 547,40-4 154,603921,1164,943821,11-35,06Інші операційні витрати6480,912410,1146635 929, 202 252,90191,49118,1591,4918,15Інші фінансові доходи104498,6948394,60449,40479,42190,13379,4290,13Інші витрати148,81242,7841 093,90-1 158,70835,156,76735,15-93,24Чистий прибуток424,82274,828951 850,00620, 20535,50127,26435,5027,26
Провівши аналіз даних таблиці можна засвідчити, що підприємство розвивається з позитивною динамікою та має стабільний чистий прибуток. Виявлено, що товарооборот за звітний період збільшився на 30%, що відбулось за рахунок позитивної ринкової ситуації та збільшення рівня комерційного доходу на 23%. Комерційний дохід, що зрозуміло, збільшився на 61% склав 124464 тис. грн.
Собівартість, в свою чергу, динамічно збільшувалась з 2010 року на 23%. Цьому сприяло збільшення витрат обігу на 122 % в 2011 та 27% в 2012 році. Хоча рівень собівартості реалізованих товарів знижувався за весь досліджуваний період за рахунок стрімкого зростання товарообороту, а саме комерційного доходу.
Збільшення витрати обігу за весь період було найбільшим в 2011 році. Цьому сприяло різке збільшення витрат на збут у звязку зі збільшення товарообороту. Це є досить негативна тенденція, але дивлячись на те, що товарооборот збільшення на 30% в 2011 та 2012 році, а собівартість зросла лише на 23%, то можна засвідчити, що ситуація поліпшується. Хоча адміністративні витрати в 2012 році зросли майже на 90%, що може призвести до збитковості в майбутніх періодах.
Інші операційні доходи не мають чіткої тенденції до зростання чи спадання. Після різкого зростання в 2011 році на 3821% одразу, в 2012 році зменшились на 35%.
На відміну від інших операційних доходів інші операційні витрати збільшуються динамічно із зростанням на 91% в 2011 році та 18% в 2012 році. Темп зростання інших операційних витрат різко знизився, що є позитивним результатом в політиці зниження витрат підприємства.
Чистий прибуток збільшується на протязі всього досліджуваного періоду, що свідчить про позитивну динаміку розвитку підприємства. Найбільше збільшення відбулось в 2011 році на 435%, що відбулось за рахунок збільшення комерційного доходу, а отже і комерційної надбавки.
Таблиця 2.2
Аналіз динаміки рівня показників підприємства
Показники2010 рік2011 рік2012 рікАбсолютна змінаТемпи приросту,%2011 рік2012 рік2011 рік2012 рікРівень собівартості реалізованих товарів73,3768,7765,37-4,60-3,39-6,27-4,93Рівень комерційного доходу9,4214,3517,824,933,4752,3324, 19Рівень витрат обігу5,9610,069,884,10-0,1868,90-1,79Рівень рентабельності товарообороту3,474,297,940,833,6523,8585,08Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Аналіз собівартості товарів має на меті підвищити ефективність підприємства завдяки виявленим резервам зниження витрат. Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємств і показники рентабельності. Дані таблиці показують, що рівень собівартості реалізованих товарів зменшувався на протязі всього періоду і у звітному році становив 65%, що на 3% менше ніж у попередньому році. Це є досить позитивною тенденцією, що засвідчує, що збільшується комерційний дохід, а отже і чистий прибуток.
Рівень комерційного доходу у 2012 році збільшився на 24%. Така ситуація склалась через те, що ВП (61%) зростає швидше ніж товарооборот, який збільшився лише на 30%. Таке підвищення в свою чергу може бути викликане підняттям торговельної надбавки.
Рівень витрат обігу виражає собою те, у скільки обійдеться реалізація товарів, і характеризує долю витрат обігу в роздрібній ціні товару. Відносний рівень витрат обігу є якісним показником. Зниження цього показника означає економію, підвищення - подорожчання товароруху. Рівень витрат обігу у 2012 році зменшився на 1,79%. Таке зменшення відбулося тільки за рахунок високого показника обсягу реалізації. Хоча на справді адміністративні витрати збільшились практично на 98%, а витрати на збут виросли на 12%. Якщо така ситуація відбуватиметься і надалі може зявитись збитковість через нераціонально використані ресурси.
Рівень рентабельності товарообороту зростає з позитивною динаміко за весь досліджуваний період. Він показує розмір прибутку на одиницю товарообороту або частку торговельного прибутку в ціні товару. Даний показник збільшився у 2011 р. на 23% і в 2012 р. на 85%. Що є досить позитивним і свідчить про збільшення чистового прибутку.
Таблиця 2.3
Динаміка складових оборотних активів підприємства ТОВ «Гулівер», тис.грн.
ПоказникиОбсяг, тис. грнАбсолютна зміна, тис. грнТемп приросту, %На 01.01.10На 01.01.11На 01.01.12На 01.01.11На 01.01.12На 01.01.11На 01.01.122. Оборотні активи7542634111972-12015631-15.9288.802.1. Запаси, всього233022922742-38450-1.6319.63Виробничі запаси222622782715524372.3419.18Незавершене виробництво0000000Готова продукція104143-90-11-86.54-78.57Товари1315242915.3860.002.2. Дебіторська заборгованість, всього475945738593-1864020-3.9187.91Векселі одержані0000000Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги295916192434-1340815-45.2950.34Дебіторська заборгованість за розрахунками3292349728932059633.331097.60Інша поточна дебіторська заборгованість179718212662248411.3446.182.3. Поточні фінансові інвестиції00000002.4. Грошові кошти393278607-115329-29.26118.352.5. Інші оборотні активи542430-306-55.5625.00
Проаналізувавши динаміку обсягу та складу оборотних активів підприємства, можна зробити такий висновок, що у 2011 році абсолютні зміни майже всіх показників були відємні. Це свідчить про те, що підприємство скорочувало свою діяльність, зменшувало обсяги запасів на 38 тис. грн, дебіторської заборгованості на 186 тис. грн, грошових коштів на 115 тис. грн та інших оборотних активів на 30 тис. грн. Загалом, у 2011 р. обсяг оборотних активів в порівнянні з 2010 р. зменшився на 1201 тис. грн.
Що стосується 2012 р., то всі показники значно покращились та збільшились майже вдвічі. Запаси збільшились на 450 тис. грн, дебіторська заборгованість - на 4020 тис. грн, грошові кошти збільшились на 329 тис. грн та інші оборотні активи - на 6 тис. грн. Це свідчить про те, що справи підприємства значно покращились та пішли вгору.
Таблиця 2.4
Динаміка структури оборотних активів підприємства ТОВ «Гулівер», тис.грн.
ПоказникиПитома вагаАбсолютна змінаНа 01.01.10На 01.01.11На 01.01.12На 01.01.11На 01.01.122.1. Запаси, всього31.0636.3822.95.32 -13.48Виробничі запаси29.5135.9222.686.41-13.24Незавершене виробництво0.00.00.00.00.0Готова продукція1.280.220.03-1.06-0.19Товари0.170.230.20.06-0.032.2.Дебіторська заборгованість, всього63.0958.8471.78-4.25-12.56Векселі одержані0.00.00.00.00.0Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги39.2325.5320.33-13.7-5.2Дебіторська заборгованість за розрахунками0.044.6129.214.5724.61Інша поточна дебіторська заборгованість20.8328.7222.244.89-6.482.3. Поточні фінансові інвестиції0.00.00.00.00.02.4. Грошові кошти5.214.385.07-0.830.692.5. Інші оборотні активи0.720.380.25-0.34-0.13Всього оборотних активів100100100
Проаналізувавши динаміку структури оборотних активів підприємства, можна сказати, що питома вага запасів була найбільшою у 2011 р. та вона склала 36,38%. У 2012 р. вона знизилась на 13,48% та склала 22,9%. Дебіторська заборгованість була максимальною у 2012 р. та склала 71,78%. Це на 12,56% більше, ніж в попередньому році. Питома вага грошових коштів була найбільшою в 2010 р. та склала 5,21%, в наступному році вона зменшилась на 0,34%, а в 2012 р. ще на 0,13%. Вплив інших оборотних активів був незначний та протягом всіх трьох років залишався майже однаковий.
Наявність значної дебіторської заборгованості варто розглядати як фактор, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства, а ріст її питомої ваги свідчить про його покращення. Якщо дебіторська заборгованість, платежі за якою очікують протягом 12 місяців після звітної дати, то це свідчить про негативну тенденцію. У цьому випадку збільшується відволікання коштів (у формі дебіторської заборгованості) з обороту підприємства. Зростає непряме кредитування коштами даного підприємства інших підприємств, виникають збитки від знецінювання дебіторської заборгованості. У цьому випадку необхідно проаналізувати структуру цього виду заборгованості та вжити заходів її своєчасного стягнення.
2.2 Оцінка показників оборотності оборотних активів та довжини операційного циклу підприємства
Важливим для оцінки господарської діяльності підприємства є визначення тривалості операційного та фінансового циклу. В цілому немає нормативних значень для тривалості цих циклів, але чим коротший період, тим краще працює підприємство.
Оборотні кошти становлять значну частину матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання має неабияке значення.
Для характеристики використання оборотних активів застосовують такі показники:
. Коефіцієнт оборотності оборотних активів - характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період;
. Тривалість одного обороту.
Економічне значення оборотності оборотних активів полягає в тім, що підприємство може зробити і реалізувати з меншими оборотними активами, той же самий обсяг продукції з тими ж засобами випустити більше продукції.
Коефіцієнт завантаження - скільки оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції - тобто обернений показник до коефіцієнту оборотності.
Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних активів. Що більший він, то ефективніше використовуються оборотні активи.
Рентабельність - відношення прибутку підприємства до його оборотних коштів. Внаслідок прискорення оборотності фінансових коштів зменшується потреба в них, тобто відбувається процес вивільнення оборотних активів з обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшення їхнього використання).
Оптимізація запасів дає змогу скоротити запаси на підприємстві, особливо з матеріаломістким виробництвом.
Вивільнення оборотних активів дає цілий ряд позитивних ефектів:
виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;
вивільняються матеріальні ресурси;
прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;
поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені)[9, с.181].
Таблиця 2.5
Показники2010 рік2011 рік2012 рік1. Період обороту, днів1.2. Виробничих запасів2218161.3.Незавершеного виробництва0001.4. Готової продукції0.40.30.221.6. Дебіторської заборгованості2520151.7. Кредиторської заборгованості2823172.Коеф.оборотності , разів1.2. Виробничих запасів1720231.3.Незавершеного виробництва0001.4. Готової продукції889118616181.6.Дебіторської заборгованості1215201.7. Кредиторської заборгованості1316213. Тривалість операційного циклу, днів4738314. Тривалість фінансового циклу, днів191514
Проаналізувавши показники оботорності активів підприємства, можна зробити такі висновки: період обороту всіх оборотних активів збільшується з кожним роком в першу чергу через збільшення їх величини. Найбільший період обороту мають виробничі запаси 22 дні в 2010 році і 16 днів в 2012 році. Такий же період обороту має і дебіторська заборгованість приблизно 25 днів в 2010 році і знизився до 15 днів в 2012 році.
Період погашення кредиторської заборгованості в 2010 році становив 28 днів, а 2011 році зменшився на 5 днів, та в 2012 році це показник склав 17 днів, зменшившись ще на 6 дні. Кількість днів використання кредиторської заборгованості в господарському обороті має тенденцію до зниження. Згідно розрахунків довжина операційного циклу за весь період знижується на 19% і 18 % відповідно, що означає, що період з моменту вкладання коштів в товарні запаси до отримання виручки від їх реалізації зменшується. Це є умовою ефективного управління запасами та дебіторською заборгованістю.
Довжина фінансового циклу на підприємстві теж знижується на 21% в 2011 році та 7% в 2012 році, що свідчить про скорочення періоду вивільнення грошових коштів. Оскільки тривалість операційного циклу більше тривалості фінансового циклу на період обороту кредиторської заборгованості, то скорочення фінансового циклу, як правило, веде до зменшення операційного циклу, що оцінюється як позитивна тенденція.
Таблиця 2.6
Динаміка показників оборотності активів підприємства ТОВ «Гулівер», тис.грн.
ПоказникиАбсолютна змінаТемпи приросту, %На 01.01.2011На 01.01.2012На 01.01.2011На 01.01.20121. Період обороту, днів1.2. Виробничих запасів-4-2-18-111.3.Незавершеного виробництва00001.4. Готової продукції-0.1-0.08-25-271.6. Дебіторської заборгованості-5-5-20-251.7. Кредиторської заборгованості-5-6-18-262.Коеф.оборотності , разів1.2. Виробничих запасів3318151.3.Незавершеного виробництва00001.4. Готової продукції29743233361.6.Дебіторської заборгованості3525331.7. Кредиторської заборгованості3523313. Тривалість операційного циклу, днів-9-7-19-184. Тривалість фінансового циклу, днів-4-1-21-7
Проаналізувавши динаміку показників оборотності активів підприємства, можемо зробити такі висновки: виробничі запаси протягом 2012 р. здійснили 23 оборотів за рік, що на 3 оборота більше, ніж у попередньому році. Також позитивними є прискорення оборотності дебіторської заборгованості на 5 разів, готової продукції на 497 рази, кредиторської заборгованості на 5 разів у 2012 р. Тривалість операційного та фінансового циклів з кожним роком зменшувалась. Так, у 2012 р. тривалість операційного циклу становила 31 день, що на 7 днів менше, ніж у 2011 р. В цьому ж році тривалість фінансового циклу становила 14 днів, що на 1 день менше, ніж у 2010 р. Це, насамперед, передбачає те, що підприємство з кожним роком працює ефективніше, тим самим скорочуючи довжину операційного та фінансового циклів.
2.3 Оцінка факторів, що визначають довжину операційного циклу підприємства «Гулівер»
Наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість обороту та ефективність використання досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, стабільність його становища на фінансовому ринку, а саме:
платоспроможність, тобто, можливість погашення у встановлений строк своїх боргових зобовязань;
ліквідність - це вибір можливостей підприємства по оплаті заборгованості;
можливості подальшої мобілізації фінансових ресурсів.
Ефективне використання оборотних активів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності господарювання та залежить від дії множини факторів. У сучасних умовах великий негативний вплив на ефективність використання оборотних активів, уповільнення їх оборотності мають фактори кризового стану економіки, що діють незалежно від бажання підприємства. Разом з тим, підприємства мають внутрішні резерви підвищення ефективності використання мобільних активів, на які воно може суттєво впливати.
Оцінка ефективності використання оборотних коштів здійснюється через показники його оборотності. Оскільки критерієм оцінки ефективності використання оборотних активів є фактор часу, то використовуються показники, які відображають:
тривалість обороту в днях або загальний час обороту;
швидкість обороту.
Таблиця 2.7
Фактори, що впливають на оборотність оборотних активів ТОВ „Гулівер (2011 рік порівняно з 2010 роком), тис.грн.
Види оборотних активівСередні залишки оборотних активів, тис.грнОборотність оборотних активів, дніВідхилення (+, -)2010 р2011 р2010р2011рСкориго-ваний показникУсьо-гов т.ч. за рахунокВиручкиСер.залишків1.Грош.кошти196,50139,001,030,590,54-0,44-0,490,052. Кошти у розрахунках2405,001884,5012,668,067,59-4,60-5,070,473. Запаси1171,501153,506,174,934,22-1,23-1,950,71Усього оборотних активів3773,003177,0019,8713,5912,49-6,27-7,381,10Одноденна виручка, грн189,92233,75------
Таблиця 2.6
Фактори, що впливають на оборотність оборотних активів ТОВ „Гулівер (2012 рік порівняно з 2011 роком), тис.грн.
Види оборотних активівСередні залишки оборотних активів, тис.грнОборотність оборотних активів, дніВідхилення (+, -)2011 рік2012 рік2011 рік2012 рікскориго-ваний показникусьогов т.ч. за рахуноквиручкисередніх залишків1. Грошові кошти139,00303,500,590,930,50,34-0,090,432. Кошти у розрахунках1884,504327,508,0613,337,685,27-0,385,653. Запаси1153,501371,004,934,224,12-0,71-0,810,10Усього оборотних активів3177,006002,0013,5918,4912,874,89-0,725,62Одноденна виручка, грн233,75324,67------Скоригований показник оборотності оборотних активів розраховано при значенні середніх залишків оборотних активів за базовий період (2010 рік, 2011 рік) та одноденній виручці від реалізації за звітний період (2012 рік).
Різниця між скоригованим показником та оборотністю оборотних активів базового періоду є свідченням впливу зміни виручки від реалізації продукції, а різниця між оборотністю оборотних активів звітного періоду та скоригованим показником вказує на вплив зміни середніх залишків.
Проведені розрахунки свідчать, що порівняно з 2010 роком за рахунок збільшення розміру середніх залишків оборотних активів їх оборотність уповільнилась як вцілому, так і в розрізі окремих видів оборотних активів. А збільшення виручки від реалізації продукції спричинило прискорення їх оборотності на 7 днів. Аналогічна ситуація і в порівнянні 2012 з 2011 роками. За рахунок виручки від реалізації продукції оборотні активи прискорили оборотність на 1 день.
Підсумовуючи вищезазначене можемо стверджувати, що оборотні активи підприємством використовуються недостатньо ефективно.
Ефективне функціонування оборотних активів (та й усього капіталу) можливе тільки в такій економічній системі, де в достатній мірі існують відповідні інституціональні відносини. Це припускає, крім іншого, уміння потенційних інвесторів, якими є усі свідомі громадяни, розбиратися в основних положеннях економічного аналізу, а до фінансової звітності підприємства висуваються суворі вимоги прозорості, вірогідності, істотності, безперервності обліку і т.д.
Ефективність використання оборотних активів характеризується тривалістю їх кругообігу, що виміряється швидкістю повернення в грошову форму середньої за звітний період суми оборотних коштів у результаті реалізації продукції.
РОЗДІЛ 3. Напрями скорочення операційного циклу торговельного підприємства ТОВ «Геркулес»
Прискорення оборотності оборотних активів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами [18 С. 288].
На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:
впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;
наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують вироби до споживачів;
широке використання прямих тривалих зв'язків;
розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;
комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.
На стадії незавершеного виробництва:
прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);
розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;
удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;
удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;
збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.
На стадії обігу:
наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;
удосконалювання системи розрахунків;
збільшення обсягу реалізованої продукції внаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;
ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами [8, c.271].
Якщо говорити про поліпшення використання оборотних активів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:
) Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди, що дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.
) Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.
) Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.
) Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.
Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства [12, c.171].
На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.
В залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.
До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів [8 С. 504].
До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.
Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.
Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.
При управлінні оборотними активами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.
Функціонування оборотних активів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.
Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні активи мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання [15, c.117].
Слід також зауважити, що ефективність використання оборотних активів залежить від багатьох чинників. Серед них можна виділити зовнішні чинники, що роблять вплив незалежно від інтересів і діяльності підприємства, і внутрішні, на яких підприємство може і повинно активно впливати.
До зовнішніх чинників відносяться: загальна економічна ситуація, особливості податкового законодавства, умови отримання кредитів і процентні ставки по ним, можливість цільового фінансування, участь в програмах, що фінансуються з бюджету. Враховуючи ці і інші чинники, підприємство може використовувати внутрішні резерви раціоналізації руху оборотних активів [22 С. 227].
Підвищення ефективності використання оборотних активів забезпечується прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.
Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних активів закладені безпосередньо в самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься, перш за все, до виробничих запасів. Запаси грають важливу роль в забезпеченні безперервності процесу виробництва, але в той же час вони представляють ту частину коштів виробництва, яка тимчасово не бере участь у виробничому процесі. Ефективна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних активів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; вдосконаленню нормування; поліпшенню організації постачання, зокрема шляхом встановлення чітких договірних умов постачань і забезпечення їх виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важлива роль належить поліпшенню організації складського господарства.
Скорочення часу перебування оборотних активів в незавершеному виробництві досягається шляхом вдосконалення організації виробництва, поліпшення вживаної техніки і технології, вдосконалення використання основних фондів, перш за все їх активної частини, економії по всіх стадіях руху оборотних активів.
У сфері обігу оборотні активи не беруть участь в створенні нового продукту, а лише забезпечують його доведення до споживача. Зайве відвернення засобів в сферу обігу - негативне явище. Найважливішими передумовами скорочення вкладень оборотних активів в сферу обігу є раціональна організація збуту готовій продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації і прискорення її руху, дотримання договірної і платіжної дисципліни [14, c.271].
Прискорення обороту оборотних активів дозволяє вивільнити значні суми і таким чином збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а засоби, що вивільняються, використовувати відповідно до потреб підприємства.
Відносно до підприємства, що аналізується, ТОВ «Гулівер», то резерви і шляхи прискорення оборотності оборотних активів в ньому залежать від двох чинників: об'єму товарообігу на підприємстві і розміру оборотних активів. Щоб прискорити оборотність, ТОВ «Гулівер» необхідно:
повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;
удосконалювати організацію торгівлі, упроваджувати прогресивні форми і методи продажу;
упорядкувати збір і зберігання порожньої тари, прискорювати повернення тари постачальникам і здачу тарозбираючим організаціям;
удосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями;
покращувати претензійну роботу;
прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасації торгової виручки, строгої лімітації залишків грошових коштів в касах торгових підприємств, в дорозі, на розрахунковому рахунку в банку;
звести до мінімуму запаси господарських матеріалів, малоцінних і бистрозношуючихся предметів, інвентарю, спецодягу на складі, скоротити підзвітні суми, витрати майбутніх періодів;
не допускати дебіторської заборгованості.
Тобто, ефективність використання оборотних активів на ТОВ «Гулівер» залежить перш за все від уміння управляти ними, покращувати організацію торгівлі, підвищувати рівень комерційної і фінансової роботи.
Також, на ТОВ «Гулівер» особливу увагу слід приділити вивченню причин виявлених відхилень по окремих видах оборотних активів і розробці мір по їх оптимізації. Зростання товарних запасів може бути результатом недоліків в організації торгівлі, рекламі, вивченні попиту покупців, іншої маркетингової діяльності, наявності залежаних і неходових товарів.
Слід зауважити, що великі залишки грошових коштів в касі виникають у зв'язку з неритмічним розвитком роздрібного товарообігу, невчасною здачею виручки в банк, невживаних грошових коштів і іншими порушеннями касової дисципліни. Наднормативні залишки інших товарно-матеріальних цінностей є результатом наявності або придбання зайвих і непотрібних матеріалів, сировини, палива, малоцінних і бистрозношуючихся предметів, інших матеріальних цінностей.
Табл.3.1
Прогноз доходу від реалізації, собівартості та матеріальних витрат, тис.грн.
Стаття2010 р.2011 р.2012 р.Прогноз 2013 р.Дохід (виручка) від реалізації83184101295137570176915,43Собівартість реалізованої продукції538147177597910132066,58Матеріальні витрати40224490255530364845,584
Табл.3.2
Прогноз показників, необхідних для обчислення тривалості операційного циклу, тис. грн.
Показник2010 р.2011 р.2012 р.Прогноз 2013 р.Виробничі запаси2226227827155005,63Готова продукція10414359,85Дебіторська заборгованість4759457385935709,92Грошові кошти393278607754,37
Табл.3.3
Планові показники оборотності активів
ПоказникиПрогноз на 2013 р.КО виробничих запасів26,38КО готової продукції2206,47КО дебіторської заборгованості30,98КО грошових коштів234,52ПО виробничих запасів13,64ПО готової продукції0,16ПО дебіторської заборгованості11,62ПО грошових коштів1,54
Табл.3.4
Динаміка тривалості операційного циклу за період 2010-2013 рр.
ПоказникПеріодАбсолютне відхиленняТемп приросту2010201120122013201120122013201120122013ТОЦ, дні47383125,26-9-7-5,74-19,15-18,42-18,52
Знизити обсяги запасів товарів, матеріалів, сировини, палива на ТОВ «Гулівер» до оптимальних розмірів можна шляхом їх оптової реалізації або бартерних операцій, рівномірного і частого завезення. Нормалізації залишків товарів і грошових коштів в касі і в дорозі сприяє ритмічний розвиток роздрібного товарообігу. Залишки порожньої тари можна мінімізувати за рахунок своєчасного її повернення постачальникам, прискорення здачі тарозбираючим підприємствам, організації централізованого вивозу тари.
На рахунках в банках ТОВ «Гулівер» потрібно зберігати мінімально необхідні суми грошових коштів, а всі вільні їх залишки слід перераховувати в дострокове погашення отриманих кредитів, вкладати в цінні папери, надавати кредит юридичним і фізичним особам. При перевитраті засобів фондів спеціального призначення і резервів основну увагу потрібно буде приділити розробці мір з їх погашення і попередження.
ВИСНОВОК
Отже, проаналізувавши операційний цикл торговельного підприємства, можна звобити такі висновки:
Операційний цикл торговельного підприємства - це повторювальний в часі процес обороту грошових коштів, включаючий в себе три стадії:
Отримання товарно-матеріальних цінностей у постачальників;
Реалізація товарів споживачам;
Отримання грошових коштів від реалізації товарів.
Управління операційним циклом є основою досягнення фінансової рівноваги підприємства. Основними завданнями при цьому є оптимізація обсягу, структури, динаміки оборотних активів та політики їх фінансування з точки зору найкращої згоди двох конфліктних критеріїв - високої дохідності та достатньої ліквідності.
Найважливішою характеристикою операційного циклу є його тривалість. Вона становить час від моменту витрат підприємством коштів на придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.
Методи управління операційним циклом обмежуються загальними рекомендаціями скорочувати довжину операційного циклу і, в рамках існуючих обмежень, збільшувати лаг кредиторської заборгованості з тим, щоб період обороту грошових коштів був мінімальним.
За основу виконання курсової роботи були взяті показники діяльності торговельного підприємства « Гулівер ». Були проаналізовані таки показники як період та коефіцієнт оборотності, надані чіткі рекомендації щодо покращення діяльності та прискорення операційного циклу підприємства, проаналізована динаміка обсягу оборотних активів підприємства. Ми побачили, що простежуються позитивні тенденції майже по всіх показниках діяльності підприємства, з кожним роком скорочується тривалість операційного та фінансового циклів, що свідчить про ефективну діяльність підприємства. Для ще більш стрімкого розвитку та скорочення операційного циклу підприємства були запропоновані такі основні дії:
удосконалити рух товару і нормалізувати розміщення оборотних коштів;
повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;
удосконалювати організацію торгівлі, упроваджувати прогресивні форми і методи продажу;
упорядкувати збір і зберігання порожньої тари, прискорювати повернення тари постачальникам і здачу тарозбираючим організаціям;
удосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями;
покращувати претензійну роботу;
прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасації торгової виручки, строгої лімітації залишків грошових коштів в касах торгових підприємств, в дорозі, на розрахунковому рахунку в банку;
звести до мінімуму запаси господарських матеріалів, малоцінних і бистрозношуючихся предметів, інвентарю, спецодягу на складі, скоротити підзвітні суми, витрати майбутніх періодів;
не допускати дебіторської заборгованості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
П(с)БО №2 „Баланс затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87
П(с)БО №10 „Дебіторська заборгованість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999р. №237.
Арутюнов Ю.А. Финансовый менеджмент : Учеб. пособие. - 2-е изд., стер. - М.: КНОРУС, 2007. - 312с.
Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємства М.Д.Білик // Фінанси України. - 2003. - № 12. - С. 24-36
Бланк І.О., Ситник Г.В. Управління фінансами підприємств і обєднань: Навчальний посібник. - К.: КНТЕУ, 2006. - 183 с.
Бланк І.О. Управление активами и капиталом предприятия: - К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. - 448 с.
Бланк І.О. Финансовый менеджмент. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2004. - 656 с.
Бражникова Л.Н. Финансовый механизм управления дебиторской задолженностью коммунального предприятия// Менеджер. - 2008. - № 4(46). - с.133-138.
Бригхем Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд. / Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е. А. Дорофеева. - СПб.: Питер, 2007. - 960 с.
Ванхорн Джеймс, Вахович Джон. Основы финансового менеджмента. 12-е издание: Пер.с англ. -М.: ООО И.Д. Вильяме, 2008. - 1232 с.
Власова Н.О., Круглова О.А., Безгінова Л.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 271 с.
Городнянська Л. Особливості організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит.- 2007.- №6. - с. 9-16.
Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 424 с.
Данилюк М.О., Савич В.І. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 204 с.
Єдинак Т.С. Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємств в умовах фінансово-економічної кризи// Фінанси України. - 2007. - № 10. - С. 43-48
Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2005. - 485 с.
Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент. Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 520с.
Кравчук Н., Загородня О. Оцінка впливу стану оборотних активів на фінансовий стан підприємства// Економічний аналіз. - 2009. -№4. с.249-252.
Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Шаповалова В.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Херсон: Олді-плюс, 2003. - 256 с.
Лігоненко Л.О., Гуляєва Н.М., Гринюк Н.А. та ін. Фінанси підприємства: Підручник. - К.: Київ. нац. торг.-екон.ун-т, 2006. - 491 с.
Лігоненко Л.О., Новікова Н.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства: Навч.посіб. - К: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2005. - 275 с.
Мазаракі А.А та ін. Економіка торговельного підприємства: Підручник. - К. «Хрещатик», 1999. - 800 с.
Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 265 с.
Петленко Ю.В. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2007. - 298 с.
Поважний О.С., Крамзіна Н.О., Кваша Ю.В. Особливості визначення сутності та складу поняття «Оборотні активи»// Економічний простір. - 2008. -№12/2.- c. 41-52.
Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. - К.: Издательский дом Максимум, 2005. - 884 с.
Семенов Г.А., Бугай В.З., Семенов А.Г., Бугай А.В. Фінансове планування і управління на підприємствах. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 432 с.
Унковская Т.Е. Финансовое равновесие предприятия. - К.: Генеза, 1997. - 328 с.
Шохін Е.І., Серьогін Е.В., Гермогентова М.Н. та ін. Фінансовий менеджмент:Навчальний посібник. - М.:ИД ФБК-ПРЕСС, 2004. -408 с.
Додаток 2
Баланс ТОВ «Гулівер»
АКТИВ01.01.01.01.01.01.200820092010І. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість581076первісна вартість119240252накопичена амортизація61133246Незавершене будівництво 2365201 183Основні засоби: залишкова вартість130141226810481первісна вартість218622266221688Знос88481039411207Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств000інші фінансові інвестиції200Довгострокова дебіторська заборгованість0 00 Відстрочені податкові активи0 0 0Інші необоротні активи 0 0 0Гудвіл при консолідації 0 0 0Усього за розділом І155131264710670II. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси222622782715тварини на вирощуванні та відгодівлі 0 0 0незавершене виробництво000готова продукція104143товари 13 1524Векселі одержані 0 0 0Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги: чиста реалізаційна вартість295916192434первісна вартість295916192434резерв сумнівніх боргів 0 0 0Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом2291444за виданими авансами113053з нарахованих доходів 000 із внутрішніх розрахунків 000 Інша поточна дебіторська заборгованість179718212662Поточні фінансові інвестиції 0 00 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті393278607в іноземній валюті 0 0 0Інші оборотні активи542430Усього за розділом II7542634111972III. Витрати майбутніх періодів41332Баланс230621900122677ПАСИВ01.01.01.01.01.01.2008200920101234І. Власний капітал Статутний капітал520752075207Додатковий вкладений капітал000Інший додатковий капітал 2151 21422077 Резервний капітал0163163Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)3274362411008Вилучений капітал 0 00 Усього за розділом І106321113618455II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу0 00 Інші забезпечення0 00 Цільове фінансування0 00 Усього за розділом II0 00 III. Довгострокові зобов'язання0 00 Довгострокові кредити банків000Інші довгострокові фінансові зобов'язання 0 0 0Відстрочені податкові зобов'язання164 177784Інші довгострокові зобов'язання Усього за розділом III164177784IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків13001101769Векселі видатні000Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги1092463621954Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів000з бюджетом000з позабюджетних платежів зі страхування00 0з оплати праці000Інші поточні зобов'язання000 Усього за розділом IV1226676883438V. Доходи майбутніх періодів Баланс230621900122677
Додаток 2
Звіт про фінансові результати ТОВ «Гулівер»
Найменування показникаКод рядка200820092010Доход (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)1083184101295137570Податок на додану вартість15138641597819064Акцизний збір20 25 Інші вирахування з доходу30 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)356932085317118506Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт, послуг)40538147177597910Валовий: прибуток50155061354220596Валовий: збиток55 Інші операційні доходи60711292519473Адміністративні витрати70368031973445Витрати на збут80504854146270Інші операційні витрати901421522619311Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток1006068263011043Фінансові результати від операційної діяльності: збиток1050 0 0Доход від участі в капіталі110000Інші фінансові доходи120000Інші доходи130310Фінансові витрати140390286292Втрати від участі в капіталі1500 0 0Інші витрати160000Фінансові результати від звичайної діяльності: до оподаткування: прибуток1704733153010274Фінансові результати від звичайної діяльності: до оподаткування: збиток1750 00Податок на прибуток від звичайної діяльності180148011252978Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності185 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток19032534057296Фінансові результати від звичайної діяльності: збиток1950 00Надзвичайні: доходи200 Надзвичайні: витрати205 Податки з надзвичайного прибутку210 Частка меншості215 Чистий: прибуток22032534057307Чистий: збиток225 II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ Найменування показникаКод рядка200820092010Матеріальні затрати230402244902555303Витрати на оплату праці240112811272913612Відрахування на соціальні заходи250416446765016Амортизація260145016291619Інші операційні витрати270235738902852Разом280594767194978402