Побудова економетричних моделей

  • Вид работы:
    Контрольная работа
  • Предмет:
    Менеджмент
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    218,65 Кб
  • Опубликовано:
    2013-12-27
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Побудова економетричних моделей

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Кафедра Економіка підприємств









Контрольна робота

На тему: "Побудова економетричних моделей"













Київ 2014

Зміст

спостереження статистичний лінійний регресія

Вступ

.        Статистичні методи аналізу та обробки спостережень

1.1 Статистичні методи

1.2 Статистичне спостереження

2.       Виконання практичної частини

2.1 Оцінка параметрів простої лінійної моделі методом найменших квадратів

2.2 Оцінка параметрів багатофакторної лінійної регресії

2.3 Аналіз моделі нелінійної регресії

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В умовах ринкової економіки підвищилась роль аналізу господарської діяльності підприємств. Важливим завданням економістів є оволодіння прийомами та методами економетрії, за Допомогою яких здійснюється управління виробничою та фінансовою діяльністю підприємства. Без передбачення перспектив розвитку галузі підприємство не зможе ефективно функціонувати та маневрувати в умовах, що швидко змінюються. Тому перед підприємством Постає проблема обґрунтування та вибору стратегії його розвитку.

Розвиток економетрії прискорюється в міру інформатизації суспільства, яка є одним із показників розвитку держави. Нові інформаційні технології у всіх сферах матеріального виробництва, в тому числі , й на транспорті, є основою матеріального і технічного прогресу країни.

Сприйнятливість об’єкта до науково-технічного прогресу залежить від стану вітчизняної та зарубіжної науки, аналізу та перспективного прогнозування розвитку його технічного рівня.

Моделі економетрії використовуються для визначення економічних та виробничих показників на майбутній період. Якщо мова йде про добовий або річний план, то вія складається на основі даних щодо фактичного - стану об’єктів, що вивчаються (наприклад, транспортних), особливо, якщо існує розвинута автоматизована система управління транспортом (АСУЗТ).

Разом з детермінованими розрахунками застосовують ймовірнісні методи, експертні оцінки тощо.

Стохастичні моделі описують закономірності, які зумовлені одночасною дією на об’єкт багатьох факторів і які виявляються чітко при масових спостереженнях. До найбільш розповсюджених методів побудови стохастичних моделей належать методи, об’єднані загальною назвою - багатомірний статистичний аналіз, зокрема - кореляційний та регресійний аналізи.

Мета та розрахунок варіанту

Метою виконання контрольної роботи є закріплення теоретичних знань з дисципліни "Економетрія", оволодіння методикою економічного обґрунтування ефективності діяльності підприємств та визначення перспектив його розвитку.

Задачі контрольної роботи:

·        Дослідити та узагальнити матеріал щодо окремих аспектів побудови економічних моделей;

·        Набути навичок з розрахунку параметрів і оцінки адекватності моделей лінійної та нелінійної регресії.

Варіант контрольної роботі обирається студентом відповідно до шифру, вказаного в заліковій книжці.

Підставляємо в матрицю варіантів, шифр-002 → варіант №3.

Передостання цифра шифру

Остання цифра шифру


0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1,4,7,0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2,5,8

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

3,6,9

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30



1.       Статистичні методи аналізу та обробки спостережень

1.1 Статистичні методи

Статистичні методи - методи аналізу статистичних даних. Виділяють методи прикладної статистики, які можуть застосовуватися у всіх галузях наукових досліджень і будь-яких галузях народного господарства, і інші статистичні методи, застосовність яких обмежена тією чи іншою сферою. Маються на увазі такі методи, як статистичний приймальний контроль, статистичне регулювання технологічних процесів, надійність та випробування, планування експериментів.

Класифікація статистичних методів

Статистичні методи аналізу даних застосовуються практично у всіх областях діяльності людини. Їх використовують завжди, коли необхідно отримати і обґрунтувати будь-які судження про групу (об'єктів або суб'єктів) з деякою внутрішньою неоднорідністю.

Доцільно виділити три види наукової і прикладної діяльності в області статистичних методів аналізу даних (за ступенем специфічності методів, поєднаної з заглибленістю в конкретні проблеми):

а) розробка і дослідження методів загального призначення, без урахування специфіки галузі застосування;

б) розробка і дослідження статистичних моделей реальних явищ і процесів у відповідності до потреб тієї чи іншої галузі діяльності;

в) застосування статистичних методів і моделей для статистичного аналізу конкретних даних.

1.2 Статистичне спостереження

Суть і органічні форми статистичного спостереження.

Будь-яка сфера ділового життя потребує досконалого інформаційного забезпечення. Наявність якісної інформації дає змогу керувати більш ефективно і результативно. Наприклад інформація про ринок товарів і послуг - це підґрунтя для маркетингової політики, зокрема для регулювання рівня цін, забезпечення ринкових пропорцій, а без цього не можливо ефективно управляти фірмою. Процес формування якісної інформаційної бази потребує чіткої спланованості першого етапу статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження.

Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Його проводять для отримання достовірних статичних даних, які об’єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя.

Проведення спостереження - це складний процес, який потребує кропіткої праці та чіткої організації.

В процесі спостереження здійснюється збір статистичної інформації.

Статистична інформація - це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в управлінні економікою та суспільним життям.

Статистичне спостереження - це спланований, систематичний і науково організований збір масових даних про різноманітні суспільно-економічні явища і процеси.

Збір даних проводиться не стихійно, а регулярно, що дає змогу вивчити тенденції, напрями та закономірності розвитку суспільних явищ і процесів.

У статистичній практиці застосовують дві організаційні форми спостереження - звітність і спеціально організовані статистичні спостереження.

Звітність підприємств установ та організацій є основним джерелом статистичної інформації. Звітністю передбачається система твердо регламентованих показників, які характеризують діяльність підприємств, установ та організацій. За різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види.

Насамперед розрізняють типову і спеціалізовану звітність.

·        Типова звітність має єдину форму і зміст для всіх підприємств окремої галузі або всього народного господарства.

·        Спеціалізована звітність властива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають свої специфічні особливості.

За періодичністю подання звітність буває :

·        Тижнева;

·        Двотижнева;

·        Місячна;

·        Квартальна;

·        Річна.

За способом подання:

·        Термінова(телеграфна);

·        Поштова.

За порядком проходження:

·        Централізована;

·        Децентралізована.

Централізована звітність проходить через систему державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління.

Децентралізована опрацьовується у відповідних міністерствах чи відомствах, а зведення подають статистичним органам.

Спеціально організовані статистичні спостереження охоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності. До них належать переписи, одноразові обліки, опитування, вибіркові, монографічні та інші обстеження. Спеціальні статистичні обстеження переважно вибіркові.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

. Підготовка спостереження.

. Реєстрація статистичних даних.

. Формування бази даних.

При підготовці статистичного спостереження вирішуються питання: "що і як вивчатиметься?", "на які запитання потрібно дістати відповіді?". На цьому етапі складається докладний планстатистичного спостереження, що охоплює методологічні та організаційні питання.

На другому етапі збирають данні. Від якості збирання залежать точність, повнота і вірогідність даних.

Третій етап передбачає контроль та нагромадження даних, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.

План статистичного спостереження.

План статистичного спостереження - це сукупність програмно-методологічних та організаційних питань. Він охоплює широке коло питань методики та організації збору статистичної інформації, контролю її якості та вірогідності.

План статистичного спостереження складається з двох частин:

·        програмно-методологічної;

·        організаційної.

Таблиця: 1.2.1.

План статистичного спостереження

Програмно-методологічні питання

Організаційні питання

Мета

Органи спостереження

Об’єкт спостереження

Місце спостереження

Одиниця спостереження

Календар спостереження

Джерело інформації

Час реєстрації

Елемент сукупності

Джерела і способи одержання данних

Програма спостереження

Матеріально технічна база



Програмно-методологічна частина плану - це визначення мети, встановлення об’єкта, одиниць спостереження елементів сукупності, складання програми спостереження.

Мета спостереження визначається конкретними потребами в статистичних даних.

Об'єкт спостереження - сукупність явищ, що вивчається. Слід чітко визначити його межі, істотні ознаки та характерні риси.

Одиниця статистичного спостереження є джерелом інформації.

Носіями ознак, що підлягають реєстрації, є елементі сукупності .

Організаційна частина плану спостереження визначає місце, час і органи спостереження, графік підготовки і інструктажу кадрів.

Місцем спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності в статистичних формулярах.

Час спостереження поділяють на об’єктивний і суб’єктивний.

Об’єктивним називають той час, до якого відносяться дані спостереження.

Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, набув назви критичного.

Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостереження, називають суб’єктивним часом.

Види і способи спостереження.

Різноманітність соціально-економічних явищ потребує різних видів спостереження. Різновид спостереження визначається ознакою групування.

Не завжди є необхідність досліджувати абсолютно всі елементи сукупності.

За охватом одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності.

Несуцільні - при яких обліку підлягають не всі елементи сукупності.

Види несуцільних спостережень:

·        спостереження основного масиву;

·        вибіркове;

·        монографічне;

·        анкетне.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частку елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища.

При вибірковому спостереженні також обстежуються не всі елементи сукупності, а певна, випадково відібрана їх частина.

Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності.

Анкетне - це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів(анкет). Такі спостереження розповсюдженні в соціальних і демографічних дослідженнях, при вивченні громадської думки щодо різноманітних соціальних питань, таких як умови праці і відпочинку, житлові умови, організація громадського харчування тощо.

За часом проведення статистичне спостереження поділяють на:

·        поточне;

·        періодичне;

·        одноразове.

Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів по мірі їх виникнення. (наприклад реєстрація новонароджених та померлих)

Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу.(переписи населення)

Одноразове спостереження проводять епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань.(маркетингове дослідження товару на ринку)

Існують три способи одержання статистичних даних:

·        безпосередній облік фактів;

·        документальний облік;

·        опитування респондентів.

Безпосередній облік фактів передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання , зважування та ін.

Документальний облік ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку.

Опитування респондентів - це таке спостереження, при якому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента.

Види опитування:

·        Експедиційне;

·        Самореєстрація;

·        Кореспондентське;

·        Анкетне.

При експедиційному опитуванні спеціально підготовленні реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правдивість відповідей на питання.

Самореєстрація - це опитування , при якому респонденти самі заповнюють статистичні формуляри.

Кореспондентське опитування здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам.

При анкетному опитуванні анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою.

Вимоги до якості даних статистичного спостереження:

. Вірогідність даних - їх відповідність реальному стану.

. Повнота даних - як за обсягом так і по суті.

. Своєчасність даних - інформація не може бути застарілою.

. Доступність даних.

Помилки спостереження і контроль вірогідності даних.

Розбіжності між даними спостереження і дійсним значенням показників вважають помилками спостереження.

Розрізняють помилки реєстрації і репрезентативності.

Помилками реєстрації називають ті, які виникли внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису. Вони допускаються випадково або систематично.

Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових причин і спричиняють спотворення даних в той чи інший бік.

Систематичні помилки призводять до значних зміщень загальних підсумків статистичного спостереження, іноді вони виникають внаслідок не досить чіткого формулювання програми спостережень.

Помилки репрезентативності виникають лише в несуцільному спостереженні тому, що відібрана і обстежена частина сукупності не повністю відтворює склад сукупності в цілому.

2.       Виконання практичної частини

2.1 Оцінка параметрів простої лінійної моделі методом найменших квадратів

Оцінимо параметри простої лінійної регресії, знайдемо коефіцієнт кореляції та детермінації

y

x

60

4

70

5

72

7

75

8

80

9

82

9

82

10

78

9

81

11

85

15


Запишу формули визначення параметрів простої лінійної моделі I та II способами. I спосіб:

 

 

 .

 

II спосіб:

;

;

Оцінемо параметри моделі I та II способами.

Y

X

 

 

 

 

 

 

1

60

4

-4,7

22,09

-16,5

272,25

77,55

240

16

2

70

5

-3,7

13,69

-6,5

42,25

24,05

350

25

3

72

7

-1,7

2,89

-4,5

20,25

7,65

504

49

4

75

8

-0,7

0,49

-1,5

2,25

1,05

600

64

5

80

9

0,3

0,09

3,5

12,25

1,05

720

81

6

82

9

0,3

0,09

5,5

30,25

1,65

738

81

7

82

10

1,3

1,69

5,5

30,25

7,15

820

100

8

78

9

0,3

0,09

1,5

2,25

0,45

702

81

9

81

11

2,3

5,29

4,5

20,25

10,35

891

121

10

85

15

6,3

39,69

8,5

72,25

53,55

1275

225

 

765

87

86,1

0

504,5

184,5

6840

843

 

76,5

8,7

-

8,61

-

50,45

18,45

684

84,3

 

1.       Y=ax+b:

;

=57.88;

.

Визначаю коефіцієнт кореляції за формулою:

;

.

Коефіцієнт кореляції має додатне значення - це вказує на прямий зв'язок між факторами, коефіцієнт прямує до 1, значить зв'язок тісний.

2.        ;

.

Зроблю аналіз на адекватність лінійної моделі за допомогою коефіцієнту детермінації.

;

;

Коефіцієнт детермінації наближається до 1, це означає, що лінійна регресія добре погоджена.

Обчислю F-критерій Фішера за такою формулою:

;

;

 

Модель адекватна економічному процесу.

2.2 Оцінка параметрів багатофакторної лінійної регресії

Оцінюю параметри багатофакторної регресії та досліджу модель на адекватність процесу, якій ми досліджуємо.

Вихідні данні для задачі

y

5

3

10

8

7

11

6

8

9

9

5

12

2

10

13

7

6

14

3

7

9

4

9

8

8

5

13

7

6

12


1

3

10

5

15

50

30

-3,6

12,96

-1,1

1,21

-0,9

0,81

2

7

11

8

56

88

77

0,4

0,16

-0,1

0,01

2,1

4,41

3

8

9

6

48

54

72

1,4

1,96

-2,1

4,41

0,1

0,01

4

5

12

9

45

108

60

-1,6

2,56

0,9

0,81

3,1

9,61

5

10

13

2

20

26

130

3,4

11,56

1,9

3,61

-3,9

15,21

6

6

14

7

42

98

84

-0,6

0,36

2,9

8,41

1,1

1,21

7

7

9

3

21

27

63

0,4

0,16

-2,1

4,41

-2,9

8,41

8

9

8

4

36

32

72

2,4

5,76

-3,1

9,61

-1,9

3,61

9

5

13

8

40

104

65

-1,6

2,56

1,9

3,61

2,1

4,41


6

12

7

42

84

72

-0,6

0,36

0,9

0,81

1,1

1,21

 

66

111

59

365

671

725

0

38,4

0

36,9

0

48,9

 

6,6

11,1

5,9

36,5

67,1

72,5

-

3,84

-

3,69

-

4,89


 

Розрахуємо коефіцієнт кореляції:

;

;

;

Випишемо загальний коефіцієнт кореляції:

 

де  - стандартизовані коефіцієнти, які можна знайти із системи рівнянь:

;

;

;

;

;

;

; ;

;

;

.

Перевіримо:

;

;

;

.

;

;

.

;

;

.

Загальний вигляд багатофакторної моделі: , оціненої моделі такий:.

Коефіцієнти:

 

;

;

;

;

;

Висновок: Оскільки  та  , то модель адекватна економічному процесу, що ми досліджуємо. Оскільки  та  , то має місце тісній прямий зв'язок між фактором та результативним показником.

2.3 Аналіз моделі не лінійної регресії

Використовуючи показник ефективності роботи локомотивного депо, розраховувати параметри моделі степеневої залежності . Використовуючи метод екстраполяції, знайти прогнозні дані для наступного року динамічного ряду.

Таблиця 2.3.1.

№ Пор.

Показники

Роки



1

2

3

4

5

6

7

3

Продуктивність паці

3554

3684

3848

3942

4006

4051

4207


1.       Розрахункові дані

x

y

lg x

lg y

lg x lg y

 

1

1

3554

0

3,550717

0

0

2

2

3687

0,30103

3,566673

1,073676

0,090619

3

3

3848

0,477121

3,585235

1,710592

0,227645

4

4

3942

0,60206

3,595717

2,164837

0,362476

5

5

4006

0,69897

3,602711

2,518187

0,488559

6

6

4051

0,778151

3,607562

2,807229

0,605519

7

4207

0,845098

3,623973

3,062612

0,714191

Сума

-

-

3,702431

25,13259

13,33713

2,489009


2.       Визначимо коефіцієнт степеневої моделі:

;

.

;

;

.

3.       Загальний вигляд моделі: .

4.       За допомогою методу екстраполяції знайдемо прогнозні дані для наступного року:.

Висновок: Використовуючи показник ефективності роботи локомотивного депо, розраховано параметри моделі степеневої залежності. Використовуючи метод екстраполяції, знайдені прогнозні дані для наступного року динамічного ряду

Висновок

Економетрика - це наука , яка дає кількісне вираження взаємозв'язків економічних явищ і процесів. Ця наука виникла в результаті взаємодії та об'єднання трьох компонент: економічної теорії, статистичних та економічних методів. Становлення і розвиток економетрики відбувалися на основі так званої вищої статистики, коли в рівняння регресії почали включатися змінні не тільки в першій, але і у другого ступеня. У ряді випадків це необхідно для відображення властивості оптимальності економічних змінних, тобто наявності значень, при яких досягається мінімальне або максимальне вплив на залежну змінну. Таке, наприклад, вплив внесення в ґрунт добрив на врожайність: до певного рівня насичення ґрунту добривами сприяє зростанню врожайності, а по досягненні оптимального рівня насичення добривами його подальше нарощування не приводить до зростання врожайності і навіть може викликати її зниження .

Опис економічних систем математичними методами, або економетрика, дає висновок про реальні об'єкти і зв'язках за результатами вибіркового обстеження або моделювання. Разом з тим, щоб зробити висновок про те, які з отриманих результатів є достовірними, а які сумнівними або просто необґрунтованими, необхідно вміти оцінювати їх надійність і величину похибки. Всі перераховані аспекти і складають зміст економетрики як науки.

Таким чином, серцевиною пізнання в економіці є експеримент, що передбачає або безпосереднє спостереження (вимірювання), або математичне моделювання.

Список використаних джерел

1.         Х.Демидепко Е.З. Линейная и нелинейная регрессия. - М.: Финансы статистика, 1981. - 302 с.

2.         Джонстон Дж. Эконометрические методы. - М.: Статистика, 1980. І

с.

3.         Доугерти К. Введение в эконометрику. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 402 с.

4.         Задорожний Г.В., Иващенко П.А. Эконометрика. Часть 1. Харьков: Харьковский институт бизнеса и менеджмента, 1996. - 104 с.

5.         Задорожний Г.В., Иващенко П.А. Эконометрика. Часть 2. Харьков: Харьковский институт бизнеса и менеджмента, 1996. - 99 с.

6.         Иванова В.М. Основы эконометрики: Учебное пособие - М.: Моск. эконом.-стат. ин-т. - М., 1995. - 145 с.

7.         Кейн Э. Эконометрическая статистика и эконометрия. Вып. 2. - М.: Статистика, 1977. -255 с.

8.         Магнус Я.Р., Катышев П.К, Пересеїрсий А.А. Эконометрика. Начальный курс. - М.: Депо, 1997. - 248 с.

9.         Назаренко А.М. Эконометрика: Учебное пособие. - Сумы: Изд-во СумГу, 2000. - 404 с.

10.       Наконечний С.Н., Терещенко Т. О., Романюк Т.П. Економетрія: Підручник. - Вид. 2-ге, допов. та перероб. - К.: КНЕУ, 2000. - 296 с.

11.       Толбанов Ю.В. Економетрика: Учбовий посібник. - К.: Четверта хвиля, 1997.-320 с.


Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!