Аналіз геоінформаційних даних та цифрове моделювання з використанням ГІC-технологій
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
"Аналіз геоінформаційних даних та цифрове моделювання з використанням ГІC-технологій"
з дисципліни
"Аналіз та моделювання в ГІС"
Зміст
Вступ
Розділ 1. Оцифровування растрового зображення
1.1 Оцифрування карти за допомогою програмного продукту ArcGis
1.2 Створення TIN поверхні та побудова ізоліній
1.3 Звязок даних з програмним продуктом Surfer
Розділ 2. Порівняння методів інтерполяції за допомогою програмних продуктів Surfer та ArcGis
2.1 Створення сіткових файлів у програмному продукті Surfer
2.1.1 Визначення середньої відстані між точками даних
2.1.2 Інтерполяція в програмному продукті Surfer
2.2 Інтерполювання в програмному продукті ArcGis
2.3 Висновок по методам інтерполяції
Розділ 3. Згладжування отриманих сіткових даних за допомогою сплайнів і фільтрації
3.1 Сплайнове згладжування
3.2 Фільтрація даних
3.3 Порівняння методів згладжування та фільтрації
Розділ 4. Застосування сіткових чисел
4.1 First Derivative (перша похідна) по дирекційних кутах 00 і 900
4.2 Second Derivative (друга похідна) по дирекційних кутах 00 і 900
4.3 Terrain Slope (нахил террейна)
4.4 Terrain Aspect (аспект террейна)
4.5 Profile Curvature (профільна кривизна)
4.6 Аналіз отриманих результатів
Розділ 5. Побудова графіка профілю
5.1 Побудова графіка профелю в програмному продукті ArcGis
5.2 Побудова графіка профелю в програмному продукті Surfer
5.3 Висновок по побудові графіка профілю
Загальний висновок
Список використаної літератури
Вступ
Аналітичні можливості сучасних інструментальних ГІС досить різноманітні.
До складу блока аналізу пакетів з так званими розвинутими аналітичними можливостями входить декілька десятків різних аналітичних процедур, які в сукупності складають могутній арсенал просторово-часового аналізу і моделювання. У той самий час слід відзначити, що набір аналітичних процедур, реалізованих у різних ГІС-пакетах, досить близький за складом. Це надає можливість розглянути методи ГІС-аналізу, який є основою аналітичного потенціалу технології географічних інформаційних систем, не прив'язуючи до особливостей конкретних ГІС-пакетів.
Тому в даній курсовій роботі я хочу показати можливості програмного продукту "Surfer 8.09 RUS Portable" в опрацюванні картографічного матеріалу та оцифрування растрового зображення за допомогою ArcGis версії 10.0.- система створення тривимірних карт, моделювання і аналізу поверхонь, візуалізації ландшафту, генерування сітки і багато чого іншого. Продукт дозволяє створювати 3D карти з урахуванням освітленості і тіней, використовувати зображення місцевості в різних форматах, експортувати створені карти в різні графічні формати і друкувати в кольорі розміром до 50м по діагоналі. Потужні інтерполяційні функції дозволяють створювати точні поверхні високої якості.- програма, яка дозволяє візуалізувати (представити у вигляді цифрової карти) великі обсяги статистичної інформації, що має географічну прив'язку. У середовищі створюються і редагуються карти всіх масштабів: від планів земельних ділянок до карти світу.
Розділ 1. Оцифровування растрового зображення
1.1 Оцифрування карти за допомогою програмного продукту ArcGis
Для того, щоб оцифрувати карту, перш за все необхідно в базу даних імпортувати із середовища ArcGis необхідний раст карти. Для цього ми відкриваємо ArcCatalog і імпортуємо необхідний растр (Рис.1.1).
Після того, як ми оримали растр карти, необхідно стоворити точкові обєкти, за допомогою яких ми будемо інтерполювати горизонталі карти. Після цього в ArcCatalog ми створюємо персональну базу геоданих в якій створюємо "клас пространственных обьектов (Рис.1.2).
Після того, як створили необхідні шари за допомогою піктограми Add Data (Рис.1.3) додаємо їх до ArcMap. На панелі редагування вибираємо функцію "Редактор - Начать редактирование (Рис.1.4) та редагуємо.
Далі за допомогою скетча ставимо точки, які повинні співпасти з горизонталями.
1.2 Створення TIN поверхні та побудова ізоліній
Найбільш використовуваною векторною полігональною структурою (моделлю) просторових даних є трикутна нерегулярна мережа (Triangulated Irregular Network), відома під абревіатурою TIN. Вона будується шляхом об'єднання відомих точкових значень у серії трикутників за алгоритмом тріангуляції Делоне. Модель використовується для представлення поверхні у вигляді сукупності суміжних тривимірних (3D) трикутних граней, що не перекриваються.
Основний принцип алгоритму тріангуляції Делоне полягає в тому, щоб з наявного набору точок з відомими висотними позначками (значеннями координати Z) побудувати трикутники, які всі разом будуть максимально близькими до рівносторонніх фігур. Досягається це постійним контролем умови, відповідно до якої будь-яке коло, проведене через три вузли в трикутнику, не включатиме ніякого іншого вузла.
Завдяки своїй "нерегулярності" TIN-модель є більш гнучкою порівняно з растровою і дозволяє більш компактно і з меншими похибками описати поверхні з вкладеними формами, такі, як, наприклад, топографічна поверхня. Тому TIN-модель звичайно використовується для побудови цифрових моделей рельєфу, зокрема, у рамках програмних ГІС-пакетів фірми ESRI (ARC/INFO, ArcView GIS, ArcGIS).
Модель розглядає вузли або точки мережі як первинні елементи (Burrough, McDonnel, 1998). Топологічні відношення встановлюються шляхом створення в базі даних для кожної вузлової точки вказівок на сусідні вузли. Простір, що оточує територію, яка моделюється TIN, подається фіктивною вузловою точкою. Це допомагає в описі топології примежових точок і спрощує цю процедуру.
На рисунку 1.2.1 представлена TIN поверхня даної карти.
1.3 Звязок даних з програмним продуктом Surfer
Для того, щоб імпортувати дані в програмний продук Surfer необхідно визначити координати X та Y точок. Перше чим визначити координати необхідно до створеного шару додати дві нові колонки за допомогою яких будуть відображатися дані. Після цього заходимо в атрибутивну таблицю даних і в контекстному меню вибираємо "вычисление геометрии" (Рис.1.3.1.)
Після визначення координат вибираємо з панелі атрибутивної таблиці піктограму Table Options та експортуємо дані (Рис.1.3.2.), вказуючи шлях до збереження (Рис1.3.3.)
Розділ 2. Порівняння методів інтерполяції за допомогою програмних продуктів Surfer та ArcGis
2.1 Створення сіткових файлів у програмному продукті Surfer
Щільність сітки необхідно проводити у відповідності з вихідними даними або необхідним масштабом карти. Якщо масштаб відомий в якому потрібно зобразити карту то крок між лініями сітки треба задати рівним тій кількості одиниці карти, що містяться в 1мм зображення.
Так, як нам для відображення карти не потрібно вводити параметри відповідно до масштабу карти, то вибираїмо по замовчуванні (Рис.2.1.1)
На основі даних отриманих при цифровані створюємо сіткові файли з допомогою всіх методів (Рис.2.1.2). На основі створених сіткових файлів будуємо контурні карти.
2.1.1 Визначення середньої відстані між точками даних
При створенні сіткового файлу приймаємо значення параметрів сітки за замовчуванням: це дозволяє згенерувати прийнятий сітковий файл, придатний для побудови карт ізоліній і графіків поверхонь. Однак є кілька параметрів, зміна яких має суттєвий вплив на сітковий файл. Ці парамтри за змістом можна поділити на дві групи: параметри геометрії сітки та параметри використовуваного сіткового методу.
Параметри геометрії сітки - це межі сітки. Межі сітки визначають мінімальні та максимальні значення X та Y координат створюваного сіткового файлу. За замовчуванням Surfer вибирає максимальні та мінімальні значення X i Y координат точок даних XYZ файлу. Межі сіткового файлу задають область визначення для карт ізоліній та графіків поверхонь, які будуть будуватися на основі цього файлу.
Щільність сітки визначається кількістю сіткових ліній в напрямку осей X і Y відповідно. Іншими словами, щільність сітки визначається кількістю рядків і стовпців у сітковому файлі. За замовчунням Surfer вибирає ту з осей координат (X або Y), яка довша, і будує сто сіткових ліній від цієї осі.
Щільність сітки визначає ступінь гладкості карт ізоліній і графіків поверхонь. Ізолінії, а також лінії сітки, що визначають графік поверхні, насправді є ламаними лініями, що складаються з прямолінійних відрізків. Чим більше рядків і стовпців у сітковому файлі, тим коротше ці відрізки і тим більше виглядають ізолінії і графіки поверхонь.
2.1.2 Інтерполяція в програмному продукті Surfer
Як випливає з характеристики методів просторової інтерполяції, кожен з них має свої переваги і недоліки, які повинні бути враховані при виборі того чи іншого методу при вирішенні конкретних завдань. Але вибір методу інтерполяції наявних даних залежить від кількості вихідних точок даних і рівномірності їх розподілу в області інтерполяції. Виробники спеціалізованого програмного забезпечення для просторової інтерполяції - широко поширеного пакету наукової графіки Surfer компанії Golden Software - розробили ряд рекомендацій з вибору підходящого методу просторової інтерполяції.
Набір, що містить близько десяти точок, дозволить визначити не більше ніж загальні закономірності розподілу досліджуваного параметра. У цьому випадку рекомендуються методи крігінг і радіальних базисних функцій. Останні належать до нейромережевого моделювання, яке тільки починає застосувуватіся в просторової інтерполяції в середовищі ГІС. Для побудови трендових поверхонь можна використовувати поліноміальну регресію.
При наборі менше 250 точок рекомендується крігінг з лінійною варіограмною моделлю.
Набір з 250-1000 точок з оптимальною швидкістю обробляють тріангуляція з лінійною інтерполяцією, крігінг і радіальні базисні функції.
Коли набір нараховує більше 1000 точок, швидка оцінка даних може бути проведена з використанням методів мінімальної кривизни і тріангуляції з лінійною інтерполяцією. Точно, але порівняно повільно працюють методи крігінг і радіальних базисних функцій
В даній курсовій роботі потрібно було виконати інтерполяцію статистичних даних такими методами: Рис.2.1.3 Метод Кригінга (Kriging), Рис.2.1.4 Метод радіальних базисних функцій (Radial Basis Functions), Рис.2.1.5 Метод тріангуляції лінійною інтерполяцією (Triangulation with Linear Interpolation), Рис.2.1.6. Метод побудови сіткової функції (Inverse Distance to a Pover), Рис.2.1.7 Метод мінімальної кривизни (Minimam Curvature), Рис.2.1.8 Метод поліномінальної регресії (Polynominal Regression), Рис.2.1.8.1 Метод поліномінальної регресії - плоска поверхня (Simple planar surface), Рис.2.1.8.2 Метод поліномінальної регресії - квадратична поверхня (Quadratic surface), Рис.2.1.8.3 Метод поліномінальної регресії - кубічна поверхня (Cubic surfuse), Рис.2.1.9 Метод Шепорда (Modified Shepards Method), Рис.2.1.10 Метод природного сусідства (Naturest Neighbor), Рис.2.1.11 Метод найближчого сусідства (Nearesr Neighbor).
Для інтерполяції в програмному продукті ArcGis версії 10.0 використовується модуль Geostatistical Analyst. В даному модулі вибираємо Geostatistical Wizard (Рис.2.2.1.) Тоді вже, вибираємо необхідний метод інтерполяції (Рис.2.2.2.)
Потім вибираєм метод інтерполяції, переходим до параметрів вибраного методу інтерполяції налаштовуємо параметри цього методу так,щоб приблизити результат викинання до Surfera (Рис.2.2.3.)
Після налаштування оптимальних параметрів, наступним кроком є перегляд варіограми по певному методу (Рис.2.2.4.)
2.3 Висновок по методам інтерполяції
Порівнявши використані методи інтерполяції в програмних продуктах Surfer та ArcGis, можна зробити висновок, що для відображення заданого рельєфу найкраще підходять методи метод кригінга, дещо гірше радіальних базисних функцій
Особливістю створеного сіткового файлу є те, що частина території не покрита точками з відомими координатами. Такі методи як тріангуляція з лінійною інтерполяцією, метод Шепарда, природного сусідства є неефективні при побудові рельєфу в областях з великим рівнем забезпечення вихідними даними.
А методи мінімальної кривизни та зворотних зважених відстаней не є ефективними через недостатньо велику кількість вихідних даних.
Розділ 3. Згладжування отриманих сіткових даних за допомогою сплайнів і фільтрації
3.1 Сплайнове згладжування
Згладжування відбувається з сітковими файлами, щоб згладити кути на лініях, багатогранних блоках на графіках поверхонь, зменшення побічних шуму та неточностей. В Surfer використовуємо пункт меню Grid/Splain Smooth.
Для згладжування використовують сплайни і можливість обчислення нових вузлів сітки.
Сплайн - це зображення неперервного набору кубічних многочленів з однаковим ухилом на суміжних кінцях.
Сплайн - згладжування може виконуватись лише в межах даних сіткового файлу.
Для згущення сітки необхідно виконати наступні дії:
.Виконати команду Grid/Spline Smooth. Зявиться діалогове вікно Open Grid. Вибрати файл загладжуваної сітки. Звиться діалогове вікно Spline Smooth (сплайнове згладжування).
2.У групі Method (Метод) вибрати пункт Insert Nodes (Вставити вузли). При цьому активною стане група Number Nodes to Insert (Кількість вузлів для вставки).
.Параметр Between Rows (Кількість вставляються рідків) визначає кількість рядків (вузлів з постійним значенням Y) для вставки між існуючими стовпцями сіткового файлу.
.Парметр Between Cols (Кількість стовпців для вставки) визначає кількість стовпчиків (вузлів з постійним значенням X) для вставки між існуючим стовпцями сіткового файлу.
.У діалоговому вікні Spline Smooth клацнути по кнопці OK.
Для переобчислення сітки необхідно виконати:
.Повторити відповідні дії для згущення сітки.
2.У групі Method (Метод) вибрати пункт Recalc Grid (Переобчислити сітку). При цьому активною стане група Final Grid Size (Кінцевий розмір сітки).
.Параметр Rows (Число рядків) визначає кількість рядків у згладженому сітковому файлі. Введено вдвічі менше округлене значення.
.Параметр Cols (Число стовпців) визначає кількість стовпчиків у згладженому сітковому файлі. Введено вдвічі менше округлене значення.
.У діалоговому вікні Spline Smooth клацнути по кнопці ОК.
В результаті обох видів згладжування отримано та побудовано настпні контурні карти (Рис.3.1.1 та 3.1.2)
3.2 Фільтрація даних
Команда Grid/Filter дозволяє застосувати до сітки методи цифрового аналізу її образу.
Для цілей згладжування сітки можна використовувати низькочастотні фільтри. Низькочастотна просторова фільтрація дозволяє до вузлів сітки застосувати методи цифрового аналізу, які включають:
фільтри, що збільшують контрастність;
-фільтри, що виділяють і підписують межі сітки;
фільтри, що виключають загальний тренд.
Для цілей згладжування використовуємо низькочастотні фільтри виконуючи команду Grid/Filter. В діалоговому вікні Digital Filtering (Цифрова фільтрація).
В структурі ієрархії видів фільтрів вибираємо пункт Linear Convolution Filters / Predefined Filters / Low-pass Filters / Gaussian (3 Ч 3). (Фільтри лінійної згустки / Визначені фільтри / Низькочастотні фільтри / Гаусові 3 Ч 3)
У діалоговому вікні Digital Filtering клацнути по кнопці ОК. Побудована карта має такий вигляд (3.2.2.)
3.3 Порівняння методів згладжування та фільтрації
Провівши аналіз розглянутих методів згладжування, можна зробити наступні висновки: карти, що були створені в результаті згладжування, цим методом наочно відрізняються (Рис.3.1.1 та 3.1.2).
Висновок:
Порівнявши сплайнове згладжування з методами фільтрації можна сказати, що на відмінну від сплайнового метод фільтрації дозволяє позбутися різних дефектів а саме: різне заокруглення відрізків, велика кількість ізвивин на відрізку та інші дефекти, які виникають при побудові моделі рельєфу.
Розділ 4. Застосування сіткових чисел
4.1 First Derivative (перша похідна) по дирекційних кутах 00 і 900
Derivative проводить обчислення ухилу поверхні уздовж вказаного напряму. Контурні карти, побудовані за результатами роботи цього числення, зображують лінії постійного ухилу уздовж фіксованого напряму (Рис.4.1.1 та 4.1.2).
4.2 Second Derivative (друга похідна) по дирекційних кутах 00 і 900
Друга похідна виконує обмеження степення зміни ухилу поверхні вздовж заданого напрямку (Рис.4.2.1 та 4.2.2).
.3 Terrain Slope (нахил террейна)
Для кожної конкретної точки поверхні ухил террейна визначається по напряму найкрутішого спуску або підйому (аспект террейна). Нахил террейна подібний першій дирекційній похідній, але є потужнішим інструментом, оскільки автоматично визначає напрям найбільшого ухилу (Рис.4.3.1).
4.4 Terrain Aspect (аспект террейна)
Аспект террейна обчислює азимут напрямку найбільшого ухилу в кожному вузлі сітки. Цей напрям завжди перпендикулярний контурним лініям (Рис.4.4.1)
4.5 Profile Curvature (профільна кривизна)
Профільна кривизна визначає степінь зміни ухилу поверхні в протилежному напрямку аспекту террейна для кожної точки.
4.6 Аналіз отриманих результатів
На рис. (4.1.1 та 4.1.2) зображено результат виконання вирахування першої похідної сіткового файла з дирекційними кутами 0 і 90 і на цих рисунках можна побачити ухил поверхні уздовж фіксованих напрямів.
На рис. (4.2.1 та4.2.2) зображено результат виконання вирахування другої похідної сіткового файла в напрямах 0 і 90. На рис., побудованих за результатами роботи цього числення, зображені лінії постійної міри зміни нахилу уздовж фіксованого напряму.
На рис.4.3.1 зображено результат виконання вирахування нахилу террейна. Для кожної конкретної точки поверхні ухил террейна визначається по напряму найкрутішого спуску або підйому. Нахил террейна подібний першій дирекційній похідній, але автоматично визначає напрям найбільшого ухилу.
Аспект террейна проводить обчислення азимута напряму "вниз" для найбільшого ухилу (тобто азимута падіння) в кожному вузлі сітки. На рис.4.4.1 зображено результат виконання вирахування аспекту террейна і на цьому рисунку можна побачити найбільші ухили поверхні.
Профільна кривизна визначає міру зміни нахилу поверхні у напрямі градієнта (проти напряму аспекту террейна) для кожного вузла сітки. Профільна кривизна подібна до другої похідної, але автоматично визначає напрям найбільшого ухилу. Отже, на рис.4.5.1 ми можемо побачити зображення профільної кривизни.
Розділ 5. Побудова графіка профілю
5.1 Побудова графіка профелю в програмному продукті ArcGis
За допомогою 3D Analyst ми отримуємо можливість обчислення нової інформації, наприклад, отримання карт відмивання рельєфу, ізоліній, ухилу, зон видимості або експозиції схилів. Ці топографічні поверхні дають нам унікальну можливість зв'язати наші дані з реальним рельєфом місцевості і простежити, як зміни цих поверхонь будуть впливати на дані. Комбінація карт, що відображають рельєф місцевості, з нашими даними, дасть більш реалістичну картину цікавлять нас території, що в свою чергу дозволить виконувати точний аналіз в рамках поставлених завдань, таких, як пошук місця розташування для нової школи або дороги. Ми можемо застосовувати прозорість різних шарів даних, щоб бачити всі дані одночасно, що забезпечать високу ефективність і наочність карти. Ми можемо, наприклад, безпосередньо спостерігати, де висота й інші зміни в рельєфі впливають на будь-яке явище.
Створюється графік профілю для візуалізації і вимірювання висоти вздовж вибраних ліній. Графіки профілю використовуються, наприклад, для оцінки труднощі проходження гірської стежки або оцінки коридору лінії залізниці дороги (Рис.5.1.1 та 5.1.2).
При підключенні модуля ArcGIS 3D Analyst до стандартних програм додається спеціалізований додаток для 3D відображення даних. ArcScene дозволяє користувачеві створювати перспективні оглядові сцени, де можна управляти відображенням і взаємодіяти з даними ГІС. Ви можете накласти векторні і растрові дані на поверхню і витягнути по висоті об'єкти з векторних джерел даних, створюючи ефект тривимірних фігур. У додатку ArcScene ми можемо також звертатися до інструментів 3D Analyst для створення та аналізу поверхонь (Рис.5.1.3).
5.2 Побудова графіка профелю в програмному продукті Surfer
Лінії профілю виходять при перерізі поверхні вертикальними розрізом, проведеним уздовж заданої лінії.
Команда Grid/Slice (Переріз) будує точки профілю, які можуть бути виведені на графік за допомогою програми MS Excel. Лінія розрізу береться із заданого файлу типу "Golden Software blanking [. BLN] file". Отримані значень точок профілю записуються в текстовий файл типу "Golden Software Data [*. DAT]".
Кожен рядок вихідного текстового файлу даних містить інформацію про одну точку профілю. Точка профілю - це точка перетину лінії розрізу з сітковою лінією.
Вихідний текстовий DAT - файл складається з п'яти стовпців. Стовпці
розміщені у файлі таким чином:
) Стовпець A: X - координата точки перетину лінії розрізу з сітковою лінією;
) Стовпець B: Y - координата точки перетину лінії розрізу з сітковою лінією;
) Стовпець C: Z - значення в точці перетину;
) Стовпець E: номер лінії розрізу (використовується, коли у файлі міститься більш за одну лінії розрізу).
При побудові графіка на основі отриманих в результаті роботи команди Grid/Slice даних значення із стовпця C використовуються як Y - координати точок. Як X - координат можна використовувати значення стовпця A, стовпця B або стовпця D.
Якщо як X-координати точок вибираються значення із стовпця A, то двовимірний графік буде проекцією тривимірної лінії профілю на XZ - координатну площину Surfer.
Якщо як X-координати точок вибираються значення із стовпця B, то двовимірний графік буде проекцією тривимірної лінії профілю на YZ - координатну площину Surfer.
Якщо як X - координат точок вибираються значення із стовпця D, то абсциса точки двовимірного графіка дорівнюватиме сумарній відстані до цієї точки уздовж лінії розрізу. Для виконання даного завдання в курсовій роботі я вибирала значення із стовпця D.
Побудова профілю здійснюється наступним чином: використовуючи команду Grid/Slice вибираємо сітковий файл Крикінг. grd, далі бланкований фай з розширенням *. bln, задавши нову назву для *. dat файлу натискаємо ОК.
Лінія розрізу має наступний вигляд (Рис.5.2.1)
Текстовий *. dat файл складається з пяти стовпців, які експортуємо в Microsoft Excel та за допомогою Вставка/Диаграма будуємо графік профілю (рис.5.2.2) використовуючи стовпці C (Z значення в точці пересічення) та D (сумарну відстань вздовж лінії розрізу).
5.3 Висновок по побудові графіка профілю
При використанні програмного продукту Surfer та ArcGis можна проаналізувати та побудувати модель поверхні. Програмний продукт Surfer має максимальний набір засобів аналізу та моделювання, тому за допомогою його було виконано аналіз поверхні. Програмний комплекс ArcGis дав можливість представити дану поверхню в 3D моделі
Загальний висновок
Виконавши дану курсову роботу було зроблено такі висновки:
1.В даній курсовій роботі було наочно розглянуто аналіз та моделювання різних поверхонь за допомогою статистичних даних. За допомогою програмного забезпечення Surfer та ArcGis візуально зображено як змінюються статистичні моделі поверхонь при різних методах інтерполяції та представлено модель поверхні різними типами карт.
2.В результаті оцифрування растрового зображення було отримано файл з координатами точок. За даними файлу було побудовано контурну карту, рельєф якої майже відповідає дійсності.
.Використовуючи дані, що отримані в результаті оцифрування було представлено моделі поверхонь при різних методах інтерполяції та виявлено найточніші методи, які найкраще представляють вихідну поверхню метод Кригінга.
.За допомогою сплайнів та фільтрації було здійснено згладжування сіткових даних.
.Використовуючи команду Grid/Calculus було проведено математичні обчислення.
.Використовуючи бланкований та текствий файли було побудовано графік профілю в програмному продукті Microsoft Excel.
Список використаної літератури
1.Суховірський "Основи геоінформатики.
2.Силкин К.Ю. ГЕОИНФОРМАЦИОННАЯ СИСТЕМАGolden Software Surfer 8. (Учебно-методическое пособие для вузов) - Издательско-полиграфический центр Воронежского государственного университета, 2009;
.ESRI ArcGIS 10.0 ArcMap Руководство пользователя.
.Кундрат А.М. Конспект лекцій з курсу "Аналіз і моделювання GIS" 2011 рік.