Розроблення інформаційної системи відділу інженерно-геологічних досліджень підприємства

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра

Інформаційних систем

Дипломна робота

на тему: Розроблення інформаційної системи відділу інженерно-геологічних досліджень підприємства

Виконав: студент 4 курсу, групи 5

напряму підготовки Марченко Л.В.

Керівник Ночвай В.І.

Київ 2013 року

Анотація

 

Марченко Л.В. Розробка інформаційної системи відділу інженерно-геологічних досліджень для підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС".

Бакалаврська робота на здобуття ступеню бакалавра з напряму підготовки 6.050101 "Комп’ютерні науки".

Дана робота складається з 95 сторінок, 6 таблиць, 28 рисунки, 5 додатків та 33 літературних джерел.

В даній роботі досліджені методи моделювання, системного аналізу та структурного підходу для розробки інформаційної системи діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень, яка була інтегрована в єдину систему підприємства.

Робота містить опис основних етапів проектування та розробки інформаційної системи діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень. Розроблена функціональна модель процесу роботи відділу, а також логічна і фізична модель фрагменту бази даних інформаційної системи підприємства за допомогою CASE-засобів BPWin та ERWin. Головним засобом для розробки та функціонування системи було обрано платформу "Microsoft Visual Studio 2010 (C#)", використовуючи клієнт-серверну технологію на базі СУБД MS SQL Server.

Ключові слова: СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ, CASE-ЗАСІБ, ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ, ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ДАНИХ, ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ ДАНИХ, "MICROSOFT VISUAL STUDIO 2010 (C#)", ВІДДІЛ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, КЛІЄНТ-СЕРВЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ, СУБД, БАЗА ДАНИХ, ПІДПРИЄМСТВО ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС".

Annotation

 

Marchenko L. V. Development of information system of geotechnical investigations for the company of "MEDINZHSERVIS." Bachelor work at the bachelor's degree in the direction of 6.050101 "Computer Science".work consists of 95 pages, 6 table, 28 figures, 5 applications and 33 literature.this paper, the methods of modeling, system analysis and structured approach to developing information system of the department of geological research, which has been integrated into a single enterprise system.paper contains description of the main stages of the design and development of information system of geotechnical investigations. The functional model of the department, as well as logical and physical model fragment database information system using the CASE-tools and BPWin ERWin. The main tool for the development and operation of the system was chosen platform "Microsoft Visual Studio 2010 (C #)", using client-server technology based on database MS SQL_Server.: INFORMATION SYSTEM, CASE-TOOL, FUNCTIONAL MODEL, LOGICAL DATA MODEL, PHYSICAL DATA MODEL, "MICROSOFT VISUAL STUDIO 2010 (C #)", DEPARTMENT OF ENGINEERING-GEOLOGICAL RESEARCH CLIENT-SERVER TECHNOLOGIES, DMBS, DATABASE, LTD "MEDINZHSERVIS. "

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Системний аналіз відділу інженерно-геологічних досліджень та постановка задачі на проектування інформаційної системи

1.1 Загальна характеристика об’єкта автоматизації

1.2 Організаційна структура підприємства, роль та взаємодія підрозділів

1.3 Стан автоматизації на підприємстві

1.4 Розроблення функціональної моделі діяльності підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" відділу інженерно-геологічних досліджень

1.4.1 Системний аналіз функціонування відділу інженерно-геологічних досліджень

1.4.2 Моделювання процесу здійснення замовлень за допомогою CASE-засобу BPWin

1.4.3 Виявлені проблеми та задачі які потребують автоматизації

1.5 Аналіз існуючих на ринку інформаційних систем аналогів

1.5.1 Система "1С: Підприємство"

1.5.2 Система "ADempiere"

1.5.3 Система "SAP/R3"

1.5.4 Порівняння систем-аналогів

1.6 Обґрунтування доцільності проектування й розроблення інформаційної системи "відділу інженерно-геологічних досліджень"

1.7 Концептуальна модель системи

1.8 Постановка задачі на розроблення системи

1.8.1 Назва системи

1.8.2 Призначення та цілі створення системи

1.8.3 Функції розроблювальної системи

1.8.4 Вхідні та вихідні дані системи

1.8.5 Вимоги до системи та програмного забезпечення

Розділ 2. Розробка комплексу задач автоматизації

2.1 Програмне середовище розробки

2.2 Логічна та фізична модель фрагменту бази даних системи

2.3 Обґрунтування вибору технічних засобів розробки системи

2.4 Реалізація функцій системи

2.5 Інструкція користувача

2.6 3абезпечення захисту інформації від руйнування та несанкціонованого доступу в системі

2.7 Вимоги до системи

2.7.1 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу системи

2.7.2 Вимоги до надійності системи

2.7.3 Вимоги безпеки

2.7.4 Вимоги до ергономіки та технічної естетики

2.7.5 Вимоги до експлуатації

2.8 Розрахунок техніко-економічного ефекту від впровадження системи

2.8.1 Розмір оплати праці за розроблення програмного забезпечення системи

2.8.2 Витрати на розробку програмного забезпечення

2.8.3 Витрати на придбання та установку ПК

2.8.4 Витрати на підготовку приміщення

2.8.5 Витрати на навчання персоналу

2.8.6 Загальна вартість розробки та впровадження системи

Розділ 3. Охорона праці

3.1 Умови праці

3.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення та розміщення комп’ютерного обладнання

3.3 Мікроклімат, чистота та ступінь іонізації повітря виробничого середовища

3.4 Виробничі випромінювання

3.5 Шум та вібрація

3.6 Виробниче освітлення

3.7 Вимоги техніки безпеки при експлуатації ПЕОМ

3.8 Електробезпека

3.9 Пожежобезпека

3.10 Техніка безпеки

3.11 Вимоги електробезпеки при роботі з ЕОМ

3.12 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

3.13 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Створення сучасних інформаційних систем являє собою найскладнішу задачу, вирішення якої вимагає застосування спеціальних методик та інструментів. Не дивно, що останнім часом серед системних аналітиків і розробників значно зріс інтерес до CASE (Computer-Aided Software / System Engineering) - технологіям і інструментальним CASE-засобів, що дозволяє максимально систематизувати і автоматизувати всі етапи розробки програмного забезпечення.

Інформацнйна систйма - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Метою даної бакалаврської роботи є розробка інформаційної системи для відділу інженерно-геологічних досліджень.

Завданнями даної роботи є:

—  аналіз діяльності та вивчення специфіки роботи підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС";

—  дослідження і аналіз діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень та обґрунтування необхідності розробки інформаційної системи;

—  визначення основних вимог до створюваної системи, функцій, які вона повинна виконувати, та їх зазначення у постановці задачі на розроблення системи.

Розділ 1. Системний аналіз відділу інженерно-геологічних досліджень та постановка задачі на проектування інформаційної системи

 

.1 Загальна характеристика об’єкта автоматизації

Об'єктом автоматизації є відділ інженерно-геологічних досліджень.

Підприємство ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" динамічно розвиваюча вишукувальна компанія, яка максимально точно реалізує Ваші побажання щодо інженерно-геологічних вишукувань, геодезичної зйомки та технічному обстеженню будівель і споруд.

Основні напрямки діяльності:

.        Інженерно-геологічні вишукування для проектування і будівництва будівель та споруд; для індивідуальних житлових будинків, котеджів, басейнів; для багатоповерхових житлових і офісних будівель, складів, споруд промислового призначення.

2.      Інженерно-геодезичні вишукування, пошук і топографічна зйомка підземних і наземних споруд і комунікацій, кадастрова зйомка в графічному і цифровому вигляді. Камеральні роботи.

.        Розробка і складання технічного завдання на вишукувальні роботи та розробку проекту.

1.2 Організаційна структура підприємства, роль та взаємодія підрозділів

Організаційна структура підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" представлена на рис. 1.2.1:

Рис.1.2.1 Організаційна структура підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС"

 

Генеральний директор ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" здійснює свою діяльність від імені засновників ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" та виконує наступні функції:

·        здійснює загальне керівництво діяльністю підприємства;

·        здійснює оперативне керівництво всіх відділів підприємства;

·        розпоряджається усім майном компанії;

·        здійснює угоди та юридичні акти, відкриває у банку розрахунковий рахунок;

·        складає фінансові плани підприємства;

·        контролює процеси впровадження нової техніки та технологій, прогресивних форм обслуговування та організації праці;

·        здійснює контроль над раціональним використанням матеріальних, фінансових та трудових ресурсів;

·        проводить оцінку якості обслуговування;

·        встановлює службові обов’язки безпосередньо підлеглих йому працівників та вживає заходів щодо забезпечення їх виконання, контролює встановлення службових обов’язків для інших працівників мережі;

·        контролює режим праці та відпочинку персоналу;

·        застосовує до працівників заходи заохочення і стягнення відповідно до Правил внутрішнього розпорядку;

Фінансовий відділ веде облік фінансових операцій та фінансових результатів діяльності підприємства, розрахунки з працівниками, клієнтами, партнерами та постачальниками, складає звіти та баланси.

Комерційний відділ здійснює наступні основні функції:

·        пошук замовників та укладення договорів з ними;

·        організація та контроль централізованих закупівель матеріалу;

·        формування загальної політики ціноутворення.

Відділ маркетингу та реклами виконує наступні функції:

·        аналіз конкурентоспроможності підприємств мережі будівництва;

·        визначення географічного розміщення потенційних споживачів;

·        організація зворотного зв’язку з клієнтами підприємства;

·        організація реклами за допомогою засобів масової інформації, організація та підготовка статей для журналів, газет, радіо тощо;

·        аналіз дієвості реклами, її впливу на кількість замовлень;

Відділ інформаційних технологій виконує такі функції:

·        контроль роботи мережі та мережевого обладнання;

·        призначення користувачам мережі різних прав доступу;

·        вибір інтернет-провайдера та забезпечення безперебійного підключення до мережі інтернету;

·        встановлення, настройка та управління програмними і апаратними системами підприємства;

·        забезпечення правильності вихідних даних на машинні носії;

Юридичний відділ забезпечує виконання наступних функцій:

·        контроль дотримання вимог законодавства підрозділами підприємства у всіх напрямках діяльності;

·        юридичний захист інтересів підприємства;

·        забезпечення отримання та продовження дії всіх дозвільних документів, робота з запитами дозвільних та контролюючих органів;

·        моніторинг змін в законодавстві України.

Відділ управління персоналом здійснює наступні основні функції:

·        визначення, написання та оптимізація організаційної структури підприємства;

·        створення та впровадження нормативної бази, що регламентує діяльність підприємства (Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про відділи, Посадові інструкції тощо);

·        контроль дотримання нормативної документації;

·        створення систем підбору, адаптації та соціалізації працівників;

·        прогнозування та планування потреби в людських ресурсах, оптимізація чисельності працівників підприємства;

·        формування та розвиток системи професійного навчання персоналу;

·        забезпечення юридично грамотного кадрового документообігу.

інформаційна система інженерний геологічний

Рис. 1.2.2 Організаційна структура відділу інженерно-геологічних досліджень підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС"

 

Директор відділу інженерно-геологічних досліджень ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" виконує наступні функції:

·        представляє інтереси підприємства та діє від його імені;

·        здійснює загальне керівництво відділом;

·        здійснює оперативне керівництво;

·        здійснює контроль за раціональним використанням матеріальних, фінансових та трудових ресурсів;

·        забезпечує надання клієнтам необхідної та достовірної інформації про послуги, що надаються підприємством;

·        приймає рішення про призначення, переміщення та звільнення від займаних посад працівників відділу;

·        застосовує міри заохочення працівників;

·        накладає стягнення на порушників виробничої та трудової дисципліни.

Керівник відділу виконує наступні функції:

·        здійснює контроль за виконанням інженерно-геологічних досліджень;

·        вживає заходів щодо запобігання та ліквідації конфліктних ситуацій;

·        контролює дотримання працівниками організації трудової і виробничої дисципліни, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, вимог виробничої санітарії та гігієни;

·        інформує директора про результати інженерно-геологічних досліджень;

·        що до організації та виконання замовлень.

Майстер бурової машини виконує наступні функції:

·        відповідає за виконання бурових робіт;

·        відповідає за справність бурової техніки;

Інженер здійснює наступні функції:

·        організовує виїзд на майданчик проведення досліджень;

·        аналізує результат інженерно-геологічних досліджень;

·        складає звіт інженерно-геологічних досліджень;

Технік здійснює наступні функції:

·        складає журнал бурових робіт;

·        відбір проб ґрунту;

·        передач проб ґрунту в лабораторію;

Лаборант здійснює наступні функції:

·        проводить лабораторні дослідження проб ґрунту;

·        передає результати інженеру;

Водій здійснює наступні функції:

·        забезпечує виїзд на майданчик проведення досліджень;

·        відповідає за справність транспортного засобу;

Під час практики я ознайомився з діяльністю підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС", а також з основними особливостями його функціонування, організаційною структурою підприємства, навчився виділяти головні підрозділи та більш детально розглянув діяльність відділу інженерно-геологічних досліджень. Проведена робота сприяла закріпленню знань з програмування, проектування та АСУ. Також під час проходження практики я набув навичок у роботі з трудовим колективом.

1.3 Стан автоматизації на підприємстві

На підприємстві немає автоматизованої системи. Всі процеси виконує персонал вручну: це робота з документами, проведення бурових робіт, проведення аналізу ґрунту, камеральні роботи, видання дозволу на будування, формування звіту. Тому доцільно є автоматизувати діяльність відділу інженерно-геологічних досліджень.

 

.4 Розроблення функціональної моделі діяльності підприємства ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" відділу інженерно-геологічних досліджень

 

.4.1 Системний аналіз функціонування відділу інженерно-геологічних досліджень

Інженерно-геологічні дослідження для промислового і цивільного будівництва.. Інженерно-геологічні дослідження при виборі будівельного майданчика, виконуються з метою порівняльної оцінки можливих варіантів її розміщення (перша стадія вишукувань), включають в себе проведення наступних робіт.

.        Збір, систематизація й аналіз наявних геологічних, гідрогеологічних та інших матеріалів, включаючи дані про досвід місцевого будівництва по досліджуваному району.

2.      Інженерно-геологічна рекогносцировка. При рекогносцировці проводиться маршрутне обстеження району і здійснюється проходка 1-2 розвідувальних виробок на кожному геоморфологічному елементі обстежуваної території, супроводжувана відбором зразків порід для подальших лабораторних досліджень по визначенню в основному класифікаційних показників властивостей грунтів. Глибина виробок визначається в залежності від типу спорудженні та складності інженерно-геологічних умов. Як правило, вона не перевищує 20 м.

.        З'ясування загальних відомостей з гідрогеології району та про найбільш високому положенні рівня грунтових вод.

.        Камеральна обробка матеріалів та складання звіту.

II. На обраній площадці (друга стадія) вишукування проводиться з метою отримання інженерно-геологічних даних для складання генерального плану промислового підприємства (комплексу будівель цивільного будівництва) з урахуванням прогнозу можливої ​​зміни природних умов території в зв'язку з будівництвом і експлуатацією споруді (будівель).

До складу робіт входять:

) інженерно-геологічна зйомка;

) бурові, гірничопрохідні та геофізичні роботи;

) польові дослідні інженерно-геологічні роботи;

) гідрогеологічні дослідження;

) лабораторні дослідження;

) камеральні роботи і складання звіту.

Камеральні роботи включають:

) попередню (поточну) обробку матеріалів в період польових вишукувань;

) остаточну обробку матеріалів після завершення польових робіт і досліджень порід і води в лабораторії, а також складання звіту.

 

1.4.2 Моделювання процесу здійснення замовлень за допомогою CASE-засобу BPWin

На початкових етапах створення ІС необхідно зрозуміти, як працює підприємство яке збираємось автоматизувати. Тому для опису роботи підприємства необхідно побудувати модель, яка міститиме в собі знання всіх учасників бізнес-процесів організації.має досить простий і зрозумілий інтерфейс користувача, що дає можливість створювати складні моделі при мінімальних зусиллях. BPwin підтримує три методології моделювання: функціональне моделювання (IDEF0), опис бізнес-процесів (IDEF3), діаграми потоків даних (DFD), кожна з яких вирішує свої специфічні завдання. У BPwin також можлива побудова змішаних моделей, тобто модель може містити одночасно діаграми як IDEF0, так і IDEF3 и DFD.

Модель в Bpwin розглядається як сукупність робіт, кожна з яких оперує з деяким набором даних. Під моделлю в IDEF0 розуміють опис системи (текстове і графічне), який повинен дати відповідь на деякі заздалегідь визначені питання. IDEF0-модель передбачає наявність чітко сформульованої мети, єдиного суб'єкта моделювання і однієї точки зору. Процес моделювання системи в IDEF0 починається із створення контекстної діаграми - діаграми найбільш абстрактного рівня опису системи в цілому, що містить визначення суб'єкта моделювання, цілі і точки зору на модель. Контекстна діаграма є вершиною деревовидної структури діаграм і є найзагальнішим описом системи і її взаємодії із зовнішнім середовищем. Діаграми - головні компоненти моделі, всі функції організації і інтерфейси на них представлені як блоки і дуги відповідно. Інформація, що управляє, входить в блок зверху, тоді як вхідна інформація, яка піддається обробці, показана з лівого боку блоку, а результати (вихід) показані з правого боку. Механізм (людина або автоматизована система), який здійснює операцію, представляється дугою, що входить в блок знизу.

Побудова моделі відділу діяльності інженерно-геологічних досліджень з представленням всієї системи у вигляді простого компонента - одного блоку і стрілок, що змальовують інтерфейси з функціями поза системою. Оскільки єдиний блок відображає систему як єдине ціле, ім'я, вказане в блоці, є загальним. Це вірно і для інтерфейсних стрілок - вони також відповідають повному набору зовнішніх інтерфейсів системи в цілому.

Контексна діаграма представляє роботу діяльності інженерно-геологічних досліджень (див. додаток А, рис. А.1) і показує стрілки входу (замовлення), стрілки керування (термін виконання, виробничий план, ГОСТ, інструкція з техніки безпеки), стрілки виходу (звіт, дозвіл на будування/відхилення замовлення), стрілки механізму (персонал відділу, технічни засоби, комп’ютерна мережа).

Після опису системи в цілому проводиться розбиття її на окремі фрагменти. Цей процес називається функціональною декомпозицією, а діаграми, які описують кожен фрагмент і взаємодію фрагментів, називаються діаграмами декомпозиції. Після декомпозиції контекстної діаграми проводиться декомпозиція кожного великого фрагмента системи на дрібніші і так далі, до досягнення потрібного рівня детального опису. Всього у моделі "Діяльність відділу інженерно-геологічних досліджень" розглянуто 3 рівні декомпозиції.

При декомпозиції контекстної діаграми "Діяльність відділу інженерно-геологічних досліджень" отримуємо наступні блоки:

. Обробка замовлення (див. додаток А, рис. А.3) - реалізує функції розгляду, перевірки та реєстрації замовлення.

. Проведення дослідження (див. додаток А, рис. А.4) - реалізує функцію формування бригади та проведення бурових робіт.

. Обробка зібраних проб (див. додаток А, рис. А.5) - реалізує функції проведення перевірки властивостей зібраних проб ґрунту та аналізу результатів.

 

.4.3 Виявлені проблеми та задачі які потребують автоматизації

Об'єктом автоматизації є процес діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень.

На даному етапі були виявлені наступні проблеми:

відсутність засобів електронного обліку замовлень, інформації про замовників та проведені дослідження;

трудомісткій процес пошуку необхідної інформації та формування звітів;

Ціль автоматизації полягає в тому, щоб забезпечити персонал відділу інформаційною системою відповідною до вимог, які являються ключовим елементом в організації діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень, та уможливити вирішення наступних задач:

         створення такого інтерфейсу користувача, що дозволить легко та швидко виконувати облік даних про замовлення, замовників та дослідження;

-        розробка засобів формування звітів про вартість дослідження замовлень.

 

.5 Аналіз існуючих на ринку інформаційних систем аналогів

1.5.1 Система "1С: Підприємство"

На сучасному ринку інформаційних технологій представлено досить мало інформаційних систем, які забезпечують автоматизацію основних функцій підприємства та аналітичну роботу з базою даних. Серед них слід виділити "1С: Підприємство".

У даний час найбільш вдалим та функціональним рішенням, що дозволяє здійснювати комплексну автоматизацію є система программ 1С: Підприємство”.

Комплексна автоматизація на базі платформи "1С: Підприємство” включає наступні етапи:

обстеження підприємства (систем обліку, документообігу та управління) з метою виявлення вимог Замовника та визначення можливості виконання робіт;

консалтинг у сфері бухгалтерського, управлінського та податкового обліку;

підбір відповідного програмного забезпечення;

створення структурованої локальної комп’ютерної мережі;

автоматизація управлінського, бухгалтерського, податкового обліку

створення інформаційної системи шляхом доопрацювання типових рішень, враховуючи специфіку підприємства;

інтеграція "1С: Підприємство" з іншими інформаційними системами;

навчання персоналу;

введення системи в експлуатацію;

супровід та розвиток системи відповідно до нових завдань та змін на підприємстві.

Як будь-який процес, комплексна автоматизація має свої плюси та мінуси.

Мінуси комплексної автоматизації:

витрати на купівлю програмного продукту, його впровадження та супровід;

витрати робочого часу пов’язані з необхідністю навчання персоналу;

потреба у створені системи автоматизованих робочих місць, що вимагає відповідних затрат фінансів та часу;

найголовніший та найвизначальніший мінус полягає у тому, що комплексна автоматизація вимагає зацікавленості та активної участі як керівництва, так і персоналу (майбутніх користувачів системи).

Плюси комплексної автоматизації:

збільшується обсяг достовірної аналітичної інформації, що забезпечує ефективну роботу економічного, фінансового, виробничого підрозділів та дає цілісне уявлення про діяльність підприємства;

документообіг, грошовий обіг та всі господарські операції стають більш прозорими;

більша частина паперової документації замінюється електронною;

витрати часу на пошук інформації і формування документів та звітів значно скорочуються;

одна інформаційна база є більш зручною в обслуговуванні та більш надійною, ніж декілька різних продуктів, завантаження-вивантаження даних з яких є додатковим фактором помилок та збоїв та інколи буває неможливим.

зниження трудоміскості та зменшення витрат часу на постійні стандартні операції дозволяє звільнити людські ресурси для виконання інших задач;

прогнозування діяльності підприємства стає більш достовірним.

Отже, комплектна автоматизація є складним та тривалим процесом, що потребує суттєвих матеріальних затрат, зацікавленості й активної участі керівництва та персоналу. Однак не дивлячись на труднощі її здійснення, велика частина сучасних підприємств прагне до оптимізації діяльності підрозділів, збільшення обсягу достовірної інформації, підвищення вірогідності прогнозування, що в кінцевому результаті дозволить збільшити прибутки та ефективність підприємства в цілому.

 

.5.2 Система "ADempiere"

ADempiere - це вільна реалізація системи Compiere, переписана без використання комерційних бібліотек, присутніх в материнській системі.є безкоштовною системою Free Software з відкритим вихідним кодом і розповсюджується під ліцензією GNU General Public License. ERP - система Adempiere успішно розвивається і впроваджується у більш ніж 50-ти країнах світу. В даний час налічується близько 300 успішних впроваджень в таких країнах як Польща, Франція, Великобританія, Чилі, Бразилія і багато інших. Система Adempiere була успішно впроваджена як у виробничих компаніях, так і дистриб'юторських. Це в першу чергу говорить про величезний потенціал і функціональності цієї інформаційної системи.

Основними перевагами цієї системи є простота і зручність роботи, мінімізація використання програмування при налаштуванні і в той же час відкритий вихідний код.

Основними недолікам цієї системи є: невеликі компанії не можуть дозволити собі інвестувати систему на підприємство; проблема сумісності з колишніми системами.

Функціональні можливості автоматизації бізнес-процесів відділу включає: формування замовлень клієнтів різними способами (у магазині, по телефону, через інтернет і відстеження статусу замовлень; автоматична генерація документів різних типів для прискорення роботи персоналу; зв'язування всіх оплат із замовленням. Гнучка настройка прайс-листів та управління знижками; управління дистрибуцією, комбіновані умови оплати, облік графіків оплати та прогнозування майбутніх надходжень; облік часу роботи співробітників; зіставлення фінансових надходжень і документів зобов'язань; Різні можливості оплати рахунків - готівковими коштами, безготівковим перерахуванням на розрахунковий рахунок, по кредитній карті, електронно.

 

.5.3 Система "SAP/R3"

Призначена для автоматизації обліку й управління. Як правило, ERP-системи будуються за модульним принципом і в тому або іншому ступені охоплюють всі ключові процеси діяльності компанії.

Класичні системи ERP забезпечують управління задачами: систем документообігу та управління з метою виявлення вимог замовника та визначення можливості виконання робіт; управління фінансами; планування та управління виробництвом; управління формуванням та розподілом замовлень; управління реалізацією та маркетингом; управління постачанням <#"656835.files/image002.gif">_п =  k_o =1,26

_{c -} це коефіцієнт, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації, k_c=1,16

Отже, Т₂ =230,1*0,71*1,26*1,16= 238,8 (люд-дн)

Таким чином, загальні витрати людської праці на проектування системи складають:

Т_S = Т₁ + Т₂

Т_S = 95 + 238,8=333,8 (люд-дн)

Для того, щоб визначити чисельність виконавців (Ч), необхідно скористатися формулою 2.6.4:

де Ф - кількість робочих годин на виконання проекту. Для бакалаврської роботи ця величина складає 530 год.

Ч = 333,8/530 = 0,63 ≈ 1

Оплата праці виконавців підраховується за формулою 2.8.6:

 V₁^’ = 1 * 3 * 2000грн = 6000грн

2.8.2 Витрати на розробку програмного забезпечення

Розрахунок річного фонду часу роботи ПК

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на технічне обслуговування та ремонт ПК (в середньому 5год/міс + 6 діб/рік).

Т_пк = 2000 - (6*8 + 5*12) =1892 год

Оскільки під час виконання бакалаврської роботи студент в середньому витрачає 400 годин машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює:

Т_пк^’ = Т_пк*400/2000 = 1892*400/2000 =378,4 год

Поточні витрати на експлуатацію визначаються за формулою:

₁^’’ = З_зп + З_ам + З_ел + З_р + З_мат

де З_зп - заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК). Ця величина дорівнює 1680 грн.;

З_ам - амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

З_ам = Ц_пк /Н_а

де Ц_пк - балансова вартість ПК, Ц_пк = 5000грн.

Н_{а -} норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

З_ам = 5000грн/5 = 1000 грн

Балансова вартість ПК вираховується за формулою

Ц_пк = Ц_р * (1 + к_ун)

Ц_{р -} ринкова вартість ПК, орієнтовно 5000 грн.,

к_{ун -} коефіцієнт, що враховує витрати на установку та налагодження ПК, дорівнює 0,12.

Ц_пк = 5000 грн * (1 + 0,12) = 5600грн.

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначаються за наступною формулою:

З_ел = Р_ПК * Т_ПК * Ц_ел * А

де Р_{ПК -} потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0,4 кВт,

Т_{ПК -} фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 400 год,

Ц_{ел -} вартість 1кВт електроенергії, дорівнює 0,2437 грн/кВт,

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК, рівний 0,9.

З_ел = 0,4 кВт * 400 год * 0,2437 грн/кВт * 0,9 = 35 грн

З_р - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК дорівнюють 6% від Ц_пк: З_р =336грн

З_{мат -} непрямі витрати, пов’язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5% від Ц_пк: З_мат =280 грн

Отже, поточні витрати на експлуатацію за формулою 2.8.6 становлять:

₁^’’ = 1680 + 1000 + 35 + 336 + 280 = 3331 грн

Тоді загальні витрати на розробку програмного забезпечення комп’ютерної системи дорівнюють:₁ =V^’₁ +V₁’’ = 6000 + 3331=9331 грн

2.8.3 Витрати на придбання та установку ПК

Відділ інженерно-геологічних досліджень вже має ПК, не потрібно витрачати кошти на придбання та установку ПК, тому V₂ = 0.

 

2.8.4 Витрати на підготовку приміщення

Персонал відділу інженерно-геологічних досліджень вже працює у спеціальному приміщені, де встановлений ПК, тому V₃ = 0.

 

2.8.5 Витрати на навчання персоналу

В середньому навчання персоналу триватиме 1 місяць, тому витрати дорівнюють V₄ = 2000 грн.

 

2.8.6 Загальна вартість розробки та впровадження системи

Загальна вартість розробки та впровадження системи (V_∑) визначається за наступною формулою:

_∑ = V₁ + V₂ + V₃ + V₄ V_∑ = 9331 + 2000=11331 грн

Оскільки норма амортизаційних втрат для комп’ютерних систем Н_а = 5, то для обрахування річного економічного ефекту слід брати до розгляду величину

_р = V_∑ / Н_а = 2266,2 грн.

Річний прибуток П_р від впровадження системи за експертними оцінками становитиме не менше 30000 грн на рік тому економічний ефект від впровадження системи складатиме:

К_еф = П_р. /V_р. = 30000/2266,2 = 13,24

Термін окупності розробки дорівнює

Т_ок = 1/ К_еф = 0,08 ~ 29 днів.

Розділ 3. Охорона праці

В даному дипломному проекті автоматизується робоче місце працівника відділу інженерно-геологічних досліджень. Автоматизації підлягає процес ручної обробки документів, це полегшить та прискорить сам процес та дозволить значно покращити умови праці на даному робочому місці.

При проектуванні даного робочого місця враховані основні вимоги з охорони праці в галузі [23].

 

.1 Умови праці

Несприятливі фактори, які супроводжують роботу працівника відділу інженерно-геологічних досліджень: коливання параметрів мікроклімату: рівня шуму та вібрації на робочому місці (від системного блоку, кондиціонера); значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини; рівня електромагнітного та електростатичного випромінювання; вірогідність забруднення повітря; небезпека при експлуатації ПК; електронебезпека; пожежонебезпека.

 

.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення та розміщення комп’ютерного обладнання

Приміщення знаходиться в 5-ти поверховій залізно-бетонній будівлі з бетонною підлогою покритою ламінатом та має площу 40 кв. м і висоту 3м. Відстань до основних виробничих процесів складає 210 м. Постійно, протягом робочого часу, в приміщенні знаходиться два працівника. Робочий стіл; ПЕОМ; принтер; крісло; кондиціонер; стіна; вікно; вхідні двері 700х1800. Конструкція робочого стола забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання (монітор, клавіатура, принтер, миша, настільний світильник), що використовується, з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей, і робочих документів, а також враховуючи характер роботи, що виконується. Він має ширину 1.5 м та глибину 1 м. Клавіатура розміщується на поверхні столу на відстані 100.300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу в межах від 5° до 15°. Принтер розміщений з лівої сторони від користувача, так, що максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищує довжину витягнутої руки користувача.

3.3 Мікроклімат, чистота та ступінь іонізації повітря виробничого середовища

Основними джерелами забруднення повітря є тепловиділення від обчислювальної техніки (монітор, системний блок, мережеве обладнання, принтер), людини - оператор, іонізація повітря, накопичення пилу. Тому, для забезпечення комфортних умов праці, в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися параметрів мікроклімату у відповідності з [18], значення яких наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Параметри мікроклімату приміщення при роботі з ПЕОМ.

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, град. С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодний	легка-1 а	22 - 24	40 - 60	0,1
Теплий	легка-1 а	23 - 25	40 - 60	0,1

Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Норми подачі свіжого повітря в приміщеннях з ПОЕМ

Характеристика приміщення	Об'ємна витрата свіжого повітря, що подається в приміщення, м3 /на одну людину за годину
Об'єм до 20 м3 на людину 20.40 м3 на людину Більше 40 м3 на людину	Не менше 30 Не менше 20 Природна вентиляція

Рівні іонізації повітря в приміщенні з ПЕОМ повинні відповідати наведеним у табл. 3.3 [17]

Таблиця 3.3.

Рівні іонізації повітря робочого приміщення

Рівні іонізації повітря	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	n +	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимальні допустимі	50000	50000

Для підтримки оптимальних значень мікроклімату, концентрації позитивних і негативних іонів та чистоти повітря передбачено кондиціонування повітря, щоденне вологе прибирання підлоги, періодичне (один раз на тиждень) очищення вентилятора від пилу та система опалення у холодний період року.

 

.4 Виробничі випромінювання

Для роботи використовується кольоровий візуальний дисплейний термінал (ВДТ) розміром 15” на основі електронно-променевої трубки, що є джерелом таких видів випромінювань, як: м’яке рентгенівське, оптичне (ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів), високочастотних і низькочастотних електромагнітних та електростатичних полів.

Біологічна дія на оператора електромагнітних випромінювань, електромагнітних та електростатичних полів залежить від того, наскільки їх рівні та параметри відповідають нормованим значенням [19] наведеним у табл. 3.4.

Таблиця 3.4.

Нормовані випромінювання та параметри полів від ВДТ ПЕОМ.

Діапазон хвиль (частот)

Гранично допустимий рівень

Іонізуюче випромінювання

М’яке рентгенівське випромінювання (на відстані 0,05 м від екрана корпуса ВДТ)

0,01 - 1 нм

100мкР/год

Оптичні випромінювання

Ультрафіолетовий діапазон

315 - 400 нм

10 Вт/м

Видиме випромінювання (яскравість)

400 - 700 нм

1000 кд/м

Інфрачервоний діапазон

700 нм - 1мм

100 Вт/м

Електромагнітні випромінювання (поля радіочастотного та низькочастотного діапазонів)

Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м навколо ВДТ: за електричною складовою щільність магнітного потоку

2 кГц - 400 кГц 5 Гц - 2 кГц 2 кГц - 400 кГц 5 Гц - 2 кГц

2,5 В/м 25 В/м 25 нТл 250 нТл

Електростатичні поля

Поверхневий електростатичний потенціал

-

500 В

Для зниження кількості та дії цих видів випромінювання рекомендується встановити TFT-монітор, а також чергувати режими праці і відпочинку: 20-ти хвилинні перерви на кожні 2 години роботи

 

3.5 Шум та вібрація

Основними джерелами шуму та вібрації на робочому місці є системний блок, мережеве обладнання, кондиціонер та вуличний шум.

Згідно нормативних вимог [20] під час виконання робіт з ЕОМ загальний рівень шуму в приміщенні не перевищує 65 дБА, а рівень загальної вібрації - 70-72 дБ.

Це досягається тим, що: будівля має цегляні стіни; відстань до основних виробничих процесів складає 210 м; звукоізолюючих конструкцій по периметру вікна та дверей; кондиціонер, системний блок та принтер встановлено на віброізолюючих прокладках.

 

.6 Виробниче освітлення

Природне та штучне освітлення приміщення відповідає вимогам [18] та СниП 23-05-95 "Естественное и искусственное освещение".

Природне світло до приміщення проникає через боковий свіловий проріз (вікно розміром 1600х1300), що виходить на північний захід та забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) 1,6. У вечірні години доби, а також при роботі з документами використовується загальне та місцеве штучне освітлення. Для загального штучного освітлення використовуються дволампові дзеркальні світильники навскісного освітлення із розсіювачами та люмінесцентними лампами ЛПО-12 "Кососвет" в кількості 6 шт., а для місцевого - настільний світильник з лампою розжарювання (рівні освітленості: загальної - 75-100 лк, комбінованої - 400 лк.)

Обмеження прямого віддзеркалення від джерела природного освітлення регламентується яскравістю вікна (використання жалюзів) та джерела штучного освітлення (світильники з розсіювачами та глибокими відбивачами). Обмеження відбитого віддзеркалення ві джерел штучого освітлення здійснюється правильним вибором типу світильників та розміщенням робочого місця відносно джерел природного і штучного освітлення, а також раціональним вибором поверхонь відбиття приладів, інтер’єру приміщення, меблів. Для інтер’єру приміщення використовуються матеріали з коефіцієнтом відбиття: для стін - 0,5-0,6; для стелі - 0,7-0,8; для підлоги матове покриття - 0,3-0,5; для жалюзі металізоване покриття - 0,5-0,7; для ПЕОМ її елементів та принтера світло-сірий пластик - 0,3-0,4.

 

.7 Вимоги техніки безпеки при експлуатації ПЕОМ

До самостійної роботи на комп'ютерах допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання по професії, вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці.

Перед початком роботи необхідно: увімкнути систему кондиціонування; зробити технічний огляд ЕОМ; дотримуватися порядку включення ЕОМ та допоміжних пристроїв;

Неприпустимими є такі дії: залишати включену ЕОМ і інші пристрої без спостереження на тривалий час; працювати на ПЕОМ при виявленні будь-яких несправностей; виконувати ремонт та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ; відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі ЕОМ та устаткування; робота з моніторами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.

Після закінчення роботи необхідно вимкнути ПЕОМ, всю електроапаратуру, кондиціонер та освітлення.

 

.8 Електробезпека

Згідно "ПУЕ. Правил улаштування електроустановок" виробниче приміщення відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки. Експлуатація електрообладнання в приміщенні повинна відбуатися відповідно до вимог НТД вказаній у [21], а також вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

Основні заходи та засоби електробезпеки: ПЕОМ, світильники і кондиціонер мають пристрої захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів (автоматичні вимикачі); недоступність струмопровідних частин (прокладення кабелю проводок в трубах, в гнучких металевих рукавах, в спеціальних закритих каналах під покриттям стін); заземленні конструкції в приміщенні (батарея опалення) захищені з’ємним щитками від випадкового дотику; всі струмоведучі частини електрообладнання надійно ізольовані; опір ізоляції силового електроустаткування та електроосвітлювального приладдя не менше 0,6 МОм, ПЕОМ - 1 МОм; всі периферійні пристрої ПЕОМ та металеві труби для прокладання проводки заземлені, а штепсельні з’єднання та розетки підключення ПЕОМ - мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Заземлення ПЕОМ та іншого електроустаткування здійснюється різними контурами: для ПЕОМ контур заземлення R₃ не більше 1 Ом, для іншого електроустаткування R₃, не більше 4 Ом.; з'єднувати й роз'єднувати розетки та вилки розйомів, що знаходяться під напругою; організаційні заходи (навчання, інструктаж, атестація і переатестація користувачів комп’ютерної техніки).

Неприпустимим є: експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками; користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виробників.

Захист від статичної електрики досягається наступними заходами: антистатичним покриттям підлоги та її вологим прибиранням, а також протиранням вологими серветками складових частин ПЕОМ та екрану ВДТ в кінці кожної зміни.

Захист приміщення від прямих ударів блискавки виконується блискавковідводом, який перекриває приміщення, де розташоване робоче місце працівника відділу головного бухгалтера.

 

.9 Пожежобезпека

Відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" приміщення, в якому знаходиться робоче місце що автоматизується, належить до пожежонебезпечної категорії Д, та має ІІ-й ступінь вогнестійкості. Пожежна безпека у виробничому приміщенні досягається дотриманням вимог НТД вказаної у [22].

Меблі та обладнання розміщено так, що забезпечується вільна евакуація персоналу з приміщення.

Приміщення оснащено одним переносним вуглекислотним вогнегасником ОУ-2, пристроями аварійного автоматичного вимкнення електроустаткування, одним автоматичним тепловим біметалічним сигналізатором в водозахисному виконанні - МДПИ-028.

 

.10 Техніка безпеки

Електробезпека, безпечна експлуатація, монтаж, обслуговування та ремонт електронно-обчислювальних машин (далі - ЕОМ) повинні відповідати вимогам [23].

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, крім зазначених нижче в даному розділі, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності, та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин та персональних комп’ютерів, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ.

Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ЕОМ та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (директиви Ради Європейського союзу 90/270/ЄЕС, 89/391/ЄЕС, 89/654/ЄЕС, 89/655/ЄЕС, стандарти ISO, MPRІІ).

Вимоги правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ не поширюються на: комп’ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти; робочі місця операторів ЕОМ, що використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій; робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ в системах обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ у складі машин та обладнання, що переміщуються в процесі роботи; так звані портативні системи обробки даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці; обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання; друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відео-терміналом (так звані дисплейні друкарські машинки); комп’ютерні гральні автомати та системи обробки даних, призначені для громадського користування. Вимоги Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ є обов’язковими для всіх працівників при організації та виконанні робіт, пов’язаних з експлуатацією, обслуговуванням, налагоджуванням та ремонтом ЕОМ, а також при проектуванні та реконструкції підприємств, їх виробничих об’єктів, споруд та робочих місць, обладнаних ЕОМ.

3.11 Вимоги електробезпеки при роботі з ЕОМ

Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог [24], затверджених Держбудом СРСР, [25,26,27,28,29], Правил пожежної безпеки в Україні, Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виготовлення.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі з використанням перехідних пристроїв.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5-ти персональних ЕОМ, використанні три провідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Є неприпустимими: експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;

залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання; користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

3.12 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень. Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог [30].

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Неприпустимими є такі дії: виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи; відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження; робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо; праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

3.13 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення. Забороняється з’єднувати та роз’єднувати кабелі при підключеній напрузі.

Якщо монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог: устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;

роботи виконуються не менше, ніж двома працівниками; працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку або бути в діелектричних калошах.

Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти. Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим.

Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з ручним годинником, що має металевий браслет.

Ремонтувати або настроювати відеотермінал під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно працювати тільки однією рукою, уникаючи доторкання до струмовідних частин відеотерміналу.

Перед заміною кінескопу, блоків та деталей відеотерміналу, а також перед підключенням вимірювальної апаратури (за винятком випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів), необхідно вимкнути живлення відеотерміналу та за допомогою інструменту з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямлювачів та другого анода кінескопа.

Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці.

Паяння деталей повинно проводитись відповідно до [31].

Промивання та знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин в окремому приміщенні у спеціально обладнаних шафах з місцевою витяжною вентиляцією у вибухопожежобезпечному виконанні при швидкості руху повітря в робочій зоні 0,7 м/хв. Промивати, знежирювати деталі, блоки, плати дозволяється тільки при працюючій вентиляції.

Приміщення, де здійснюється промивання та знежирення деталей, повинно бути забезпечене протипожежними засобами за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

На дверях цих приміщень повинні бути знаки "Забороняється користуватися відкритим полум’ям" та "Забороняється палити" згідно з [32].

Ванна для промивання повинна бути виготовлена з матеріалу, що не утворює іскор. Зберігання рідин, що застосовуються для промивання, на робочих місцях дозволяється тільки в кількості, потрібній протягом робочої зміни, в металевій зачиненій тарі з матеріалу, що не утворює іскор, у вогнестійкій шафі, обладнаній витяжною вентиляцією. Зливання відходів промивання повинно проводитись у спеціальні резервуари, які б забезпечували вибухо- та пожежобезпечне зберігання. Зливання відходів промивання в каналізацію забороняється. Порожню тару необхідно звільняти від залишків промивної рідини шляхом промивання гарячою водою зі спеціальними мийними засобами.

Працівникам, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється: працювати поблизу відкритих струмопровідних частин (крім випадків, що були обумовлені вище); залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт; залишати на устаткуванні, приладах запобіжники, з’єднувачі, провід, залишки флюсу; розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали із знятими футлярами; проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа [33].

Проаналізувавши вплив шкідливих і небезпечних факторів на організм людини під час роботи можна сказати, що на підприємстві ТОВ "МЕДІНЖСЕРВІС" дотримані мікрокліматичні параметри повітря, норми з електробезпеки.

Але не дивлячись на це слід поліпшити умови праці та безпеки працівників, для цього необхідно наступне: варто частіше проводити навчання працівників з охорони праці, для запобігання нещасних випадків; проводити в приміщеннях щоденне вологе прибирання більше, ніж один раз на день; збільшити площі кватирок для білтьш ефективного провітрювання.

Висновки

В даній бакалаврській роботі проведено системний аналіз діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень, в результаті якого створена функціональна модель процесу здійснення роботи відділу, виявлені задачі автоматизації та складена постановка задачі на розроблення інформаційної системи.

Створена логічна та фізична модель фрагменту бази даних інформаційної системи підприємства.

На основі платформи "Microsoft Visual Studio 2010 C (#)" розроблена інформаційна система, що забезпечує виконання функцій, зазначених у постановці задачі, та на даний момент проходять дослідні випробування. На основі розрахунків техніко-економічного ефекту від впровадження системи передбачається, що термін окупності розробки становитиме всього 29 днів. При цьому прибуток підприємства, за експертними оцінками, становитиме не менше 30 000 грн. на рік.

Крім цього, в межах даної бакалаврської роботи розглянуті питання з організації пожежної охорони об’єктів, а також вимоги техніки безпеки при роботі, експлуатації, обслуговуванні, ремонті та налагодженні ЕОМ.

Список використаних джерел

1.       Методичні вказівки до виконання квалiфiкацiйної бакалаврської роботи для студентів за напрямом підготовки 6.050101 "Комп’ютерні науки" денної та заочної форм навчання / Уклад.: В.В. Самсонов, Л.Ю. Маноха, Т.М. Горлова, Л.Г. Загоровська, О.М. М`якшило, О. А Хлобистова. - К.: НУХТ, 2011. - 15с.

2.      Глушков В.М. Введение в АСУ. - Изд.2-е. - К.: Техніка, 1974. - 320с.

.        Береза А.М. Основи створення інформаційних систем /Навч. посіб. - К.: КНЕЧ, 1998. - 140 с.

.        Самсонов В.В., Гуржій А.М. Задачі оптимізації в практичній діяльності фахівця. - К.: УДУХТ, 1997.

.        Оптнер С. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. - М.: Сов. радио, 1969.

.        Основы системного анализа и проектирования АСУ. Учебное пособие. Павлов А.А., Гриша С.Н., Томашевский В.Н. и др. Под общ. ред. Павлова А.А. - К.: Вища школа, 1991. - 367 с.

.        Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. - М.: Радио и связь, 1990. - 538 с.

.        Структурне моделювання інформаційних систем. Метод. вказівки до викон. лаборатор. робіт для студ. спеціальності 6.080400 "Інформаційні управляючі системи і технології" напряму 0804 "Комп’ютерні науки" денної та заочної форм навчання. Частина 2 (моделювання баз даних) / Уклад.: О.М. М’якшило, О.В. Харкянен - К.: НУХТ, 2010. - 28 с.

.        Маклаков С.В. Моделирование бизнес-процессов с AllFusion Process Modeler. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2007. - 224с.

10.     Маклаков С.В. BPwin и ERwin: CASE-средства для разработки информационных систем. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999 - 256 с.

11.    Бази даних. Теоретичні основи. Моделювання. Реалізація. Навчальний посібник для студ. спец.7.080401 "Інформаційні управляючі системи та технології" та інших споріднених спеціальностей / Уклад.: О.М. М’якшило, Л.Г. Загоровська - К.: НУХТ, 2006 - 168 с.

12.     М'якшило О.М. Моделювання баз даних засобами CASE-технології ERWin: Конспект лекцій з дисципліни "Структурне моделювання систем" для студ. спец.6.080400 "Інформаційні управляючі системи та технології" напряму 0804 "Комп’ютерні науки" всіх форм навчання. - К.: НУХТ, 2008. - 60с.

13.    Т. Карпова. Базы данных. Модели, разработка, реализация. СПб.: Питер, 2001. - 304 с.

.        Ходаков В. Є. Системи інформаційного обслуговування керівників підприємства. - К.: Техніка, 1992 - 200с.

15.     Алексей Федоров. Visual Studio 2010 - Первое знакомство - 2010

16.    Патрис Пелланд, Паскаль Паре, Кен Хайнс. Переход к Microsoft Visual Studio 2010 - 2011;

17. ГН 2152-80 (ДНАОП 0.03-3.06-80) Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень.

. ДСАНПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К. 1998.

. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ.01.07.85.

. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99

. Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.2.003-91

. ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности".

. ДНАОП 0.00-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин"

.         ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий"

25.    ГОСТ 12.1.006 Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля

.        ГОСТ 12.1.030 Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление

.        ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты"

.        ГОСТ 12.1.045 Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля

.        ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования"

.        Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР в 1991 р.

.        СП 952-72 Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец

.        ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"

.        ДНАОП 000-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ", 1999.

Додатки

 

Додаток А. Функціональна модель роботи відділу інженерно-геологічних досліджень

Рис. А.1. Модель "AS IS". Контекстна діаграма

Рис. А.2. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Діяльності відділу інженерно-геологічних досліджень"

Рис. А.3. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Обробка замовлення"

Рис. А.4. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Проведення дослідження"

Рис. А.5. Модель "AS IS". Діаграма декомпозиції "Обробка зібраних проб"

Рис. А.6. Модель "AS IS". Дерево рішень

Додаток Б. Логічна модель даних

 

Рис. Б.1. Логічна модель даних

Додаток В. Фізична модель даних

Рис. В.1. Фізична модель даних

Додаток Г. Програмний код модулів системи та відеокадри

 

Рис. Г.1. Головне меню

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{ public partial class Form1: Form

{ public Form1 ()

{ InitializeComponent (); }void button1_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form2 N = new Form2 ();. ShowDialog (); }void button2_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form3 N = new Form3 ();. ShowDialog (); }void button3_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form4 N = new Form4 ();. ShowDialog (); }void button4_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form5 N = new Form5 ();. ShowDialog (); }void button5_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form6 N = new Form6 ();. ShowDialog (); }void button6_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form7 N = new Form7 ();. ShowDialog (); }void button7_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form8 N = new Form8 ();. ShowDialog (); }void button2_Click_1 (object sender, EventArgs e)

{ Form9 N = new Form9 ();. ShowDialog (); }void button8_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form10 N = new Form10 ();. ShowDialog (); }void button9_Click (object sender, EventArgs e)

{ Form11 N = new Form11 ();. ShowDialog (); }void Form1_Load (object sender, EventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.2. Замовник

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{public partial class Form2: Form

{public Form2 ()

{ InitializeComponent (); }void замовникBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();. замовникBindingSource. EndEdit ();. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }void Form2_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Замовник". При необходимости она может быть перемещена или удалена.. замовникTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовник); }void button1_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. замовникBindingSource. AddNew (); }void bindingNavigatorDeleteItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.3. Замовлення

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{ public partial class Form8: Form

{ public Form8 ()

{ InitializeComponent (); }void звітBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();. звітBindingSource. EndEdit ();. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }void Form8_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Замовник". При необходимости она может быть перемещена или удалена.. замовникTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовник);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Замовлення". При необходимости она может быть перемещена или удалена.. замовленняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовлення);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Звіт". При необходимости она может быть перемещена или удалена.. звітTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Звіт); }void замовленняDataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.4. Персонал відділу

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{ public partial class Form4: Form

{ public Form4 ()

{ InitializeComponent (); }void персонал_відділуBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();. персонал_відділуBindingSource. EndEdit ();. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }void Form4_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Персонал_відділу". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. персонал_відділуTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Персонал_відділу); }void персонал_відділуDataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.5. Журнал дослідження

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{ public partial class Form5: Form

{ public Form5 ()

{ InitializeComponent (); }void журнал_дослідженняBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();. журнал_дослідженняBindingSource. EndEdit ();. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }void Form5_Load (object sender, EventArgs e)

{. персонал_відділуTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Персонал_відділу);. замовленняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Замовлення); this. журнал_дослідженняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Журнал_дослідження); }void radioButton1_CheckedChanged (object sender, EventArgs e)

{ журнал_дослідженняBindingSource. Filter = string. Format (" [Вартість_дослідження] >='{0}'", Convert. ToInt16 (textBox1. Text)); }void radioButton2_CheckedChanged (object sender, EventArgs e)

{ журнал_дослідженняBindingSource. RemoveFilter (); }void button1_Click (object sender, EventArgs e)

{ int itemFound = this. журнал_дослідженняBindingSource. Find ("Дата_дослідження", textBox2. Text);. журнал_дослідженняBindingSource. Position = itemFound; }

}

}

Рис. Г.6. Технічни засоби

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{ public partial class Form6: Form

{ public Form6 ()

{ InitializeComponent (); }void технічні_засобиBindingNavigatorSaveItem_Click (object sender, EventArgs e)

{ this. Validate ();. технічні_засобиBindingSource. EndEdit ();. tableAdapterManager. UpdateAll (this. leonDataSet); }void Form6_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Журнал_дослідження". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. журнал_дослідженняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Журнал_дослідження);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Технічні_засоби". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. технічні_засобиTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Технічні_засоби); }void технічні_засобиDataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.7. Дозвіл на будування

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{ public partial class Form7: Form

{ public Form7 ()

{ InitializeComponent (); }void Form7_Load (object sender, EventArgs e)

{ // TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. Дозвіл_на_будування". При необходимости она может быть перемещена или удалена. this. дозвіл_на_будуванняTableAdapter. Fill (this. leonDataSet. Дозвіл_на_будування); } } }

Рис. Г.8. Пошук виконаних замовлень

System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{ public partial class Form9: Form

{ public Form9 ()

{ InitializeComponent (); }void Form9_Load (object sender, EventArgs e)

{

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "leonDataSet. DataTable1". При необходимости она может быть перемещена или удалена.. dataTable1TableAdapter. Fill (this. leonDataSet. DataTable1);

}void dataTable1DataGridView_CellContentClick (object sender, DataGridViewCellEventArgs e)

{ } } }

Рис. Г.9. Звіт

using System;System. Collections. Generic;System.componentModel;System. Data;System. Drawing;System. Linq;System. Text;System. Windows. Forms;Курсач

{partial class Form11: Form

{Form11 ()

{(); }void Form11_Load (object sender, EventArgs e)

{

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "LeonDataSet. Замовлення". При необходимости она может быть перемещена или удалена.. ЗамовленняTableAdapter. Fill (this. LeonDataSet. Замовлення);

// TODO: данная строка кода позволяет загрузить данные в таблицу "LeonDataSet. Журнал_дослідження". При необходимости она может быть перемещена или удалена.. Журнал_дослідженняTableAdapter. Fill (this. LeonDataSet. Журнал_дослідження);. reportViewer1. RefreshReport ();. reportViewer1. RefreshReport ();. reportViewer1. RefreshReport (); }void reportViewer1_Load (object sender, EventArgs e)

{ }void reportViewer1_Load_1 (object sender, EventArgs e)

{ } } }

Додаток Д. Згенерована база даних в середовищі MS SQL Server 2008

 

Згенерована база даних в середовищі MS SQL Server 2008