Система обліку, контролю і аналізу ефективності використання необоротних активів підприємства
ДИПЛОМНА
РОБОТА
на
тему: «Система обліку, контролю і аналізу ефективності використання необоротних
активів підприємства»
Вінниця
2012 р.
АНОТАЦІЯ
Дипломна робота на тему «Методика узагальнення
облікової інформації при складанні балансу підприємства, його аудит та аналіз»
виконана на практичних матеріалах Комунального підприємства «ШКОЛЯР», м.
Вінниця.
Робота включає вступ, три розділи, висновки та
пропозиції, список використаних джерел й додатки. Загальний обсяг роботи
становить ___ сторінок, включаючи __ таблиці, __ рисунків та __ додатків.
У першому розділі дипломної роботи представлена
характеристика балансу як елементу методу бухгалтерського обліку, наводиться
економіко-правовий аналіз діючої нормативної бази та огляд спеціальної
економічної літератури з обраного дослідження. В той же час, надається
організаційна характеристика підприємства та визначаються його основні
показники фінансово-господарської діяльності у 2009-2011 роках.
У другому розділі вивчається методика заповнення
форми фінансової звітності - балансу - в сучасних умовах господарювання. В
дипломній роботі надано критичний аналіз вітчизняному та закордонному досвіду
та надано практичні рекомендації щодо оптимізації складання балансу в умовах
використання комп’ютерних технологій й програмних продуктів.
Третій розділ розкриває основні концепції аудиту
та аналізу показників балансу. Проведено аналіз фінансового стану базового
підприємства та розглянуто організацію економічного аналізу та аудиту в процесі
використання автоматизованих технологій.
Проведене дослідження надало можливість зробити
відповідні висновик та пропозиції.
Ключові слова: баланс, метод
бухгалтерського обліку, активи, пасиви, стаття балансу, валюта балансу,
фінансовий стан, аудит балансу.
ВСТУП
Ринкові умови господарювання вимагають від
підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності
виробленої продукції та наданих послуг на основі впровадження досягнень
науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання стратегічною діяльністю
й управління виробництвом, активізації підприємницької діяльності мобілізації
невикористаних резервів. Важлива роль у реалізації такої задачі приділяється
дослідженню та аналізу фінансового стану господарської діяльності підприємства.
З його допомогою розробляється стратегія і тактика довгостроково розвитку
підприємства, виробляються поточні плани й ефективні управлінські рішення,
здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення
ефективності виробництва.
У зв'язку з переходом до ринкових відносин
незмірно зростає кількість зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації,
яка представлена у фінансовій звітності. Така ситуація, розвиток ринкових
відносин, значне залучення кредиторів і інвесторів значно підвищує
відповідальність адміністративно-управлінського персоналу підприємства під час
управління капіталом і фінансовим станом. Це забезпечується шляхом прийняття
обґрунтованих управлінських рішень по забезпеченню фінансової стійкості,
маневреності позичкового капіталу та ефективності його використання.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ,
КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Економічна та
облікова сутність необоротних активів, їх класифікація та склад
Важливою запорукою максимізації прибутку
підприємства є забезпеченість виробничого процесу необоротними активами в
необхідній кількості та їх ефективне використання для нормального його
функціонування. Вагомим є також використання правильних ознак класифікації
необоротних активів для визначення оптимального терміну їх експлуатації та
використання найбільш ефективних методів нарахування амортизації, що дасть
змогу підприємству використовувати невикористані виробничі потужності.
Проблеми обліку, аналізу та аудиту необоротних активів
займають значне місце в економічних дослідженнях. Зокрема, ці питання
висвітлено у працях вітчизняних вчених Ф. Ф. Бутинця, Н. О. Гури, А. Г.
Загороднього, Н.Г. Малюги, В. Г. Швеця та зарубіжних дослідників М. С. Метьюса,
Б. Нідлза, Е. Райса тощо. Але низка проблем залишаються невирішеними, особливої
уваги серед яких потребує й вирішення питань стосовно сутності і класифікації
необоротних активів в процесі їх обліку, контролю й аналізу.
Процес виробництва будь-якого підприємства
здійснюється за умови поєднання робочої сили і засобів виробництва, які
складаються із засобів праці та предметів праці. Разом у сукупності вони
становлять виробничі засоби підприємства, які поділяються на основні та
оборотні. В економічній теорії замість терміну "необоротні активи"
використовується категорія "основний капітал", оскільки поняття
активу тут взагалі не використовується. Під основним капіталом розуміється
частина продуктивного капіталу у формі засобів праці, що функціонує у
виробничому процесі протягом багатьох кругооборотів, яка частково, в міру
зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт, відтворюючись
через кілька виробничих циклів [6].
Це визначення, на наш погляд, не є коректним,
оскільки не відповідає сучасним економічним реаліям через те, що тут враховані
тільки матеріальні економічні ресурси підприємства, що виражені у формі
основних засобів. Натомість у представлену економічну категорію необхідно
враховувати і нематеріальні ресурси, а також й довгострокові фінансові
інвестиції. Згідно з П(С)БО 2 "Баланс" необоротними активами є всі
активи, які не є оборотними. Таке визначення є складним для сприйняття,
оскільки неможливо ідентифікувати конкретні ознаки, які притаманні лише
необоротним активами, не використовуючи визначення оборотних активів. Інші
підходи до трактування необоротних активів у законодавчо-нормативних актах
України наведено у табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Визначення поняття "необоротні активи"
у законодавчо-нормативних актах України
|
Дефініція
необоротних активів
|
Законодавчо-нормативний
акт
|
|
Всі
активи, які не є оборотними
|
П(С)БО
2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87
від 31 березня 1999 року, зі змінами та доповненнями (п.4)
|
|
Матеріальні
та нематеріальні ресурси, які закріплюються за підприємством на праві господарського
відання чи праві оперативного управління і забезпечують провадження його
основної діяльності та строк корисної експлуатації яких становить більше
одного року або операційного циклу, якщо він більший, ніж рік
|
Положення
про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного
майнового комплексу державного підприємства, затверджене наказом Фонду
Державного майна України № 1954 від 28 грудня 2010 року (п. 3)
|
|
Основні
засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи
|
Інструкція
з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків
України, затверджена Постановою Правління НБУ № 480 від 20 грудня 2005 року,
зі змінами та доповненнями (п. 1.4)
|
З вищезазначеного можна зробити висновок про
неоднозначність тлумачення терміну «необоротні активи». Крім того, більшість
вітчизняних науковців наголошують на тому, що поділ активів на оборотні та
необоротні є умовним, оскільки всі засоби знаходяться в обороті, різниця лише
полягає у тривалості оборотного циклу.
Отже, необоротні активи, тобто основний капітал
господарюючого суб’єкту є складовою активу (майна) підприємства. В іноземній
економічній та обліковій практиці поняття «необоротні активи» позначають
різними термінами, що випливає з особливостей перекладу з різних мов світу.
Наприклад, англійською мовою необоротні активи можуть називатися non-current
assets (необоротні активи), fixed assets (фіксовані активи), long-term assets
(довгострокові активи) тощо
Для правильного визначення поняття «необоротні
активи» та розкриття їх сутності слід в першу чергу дослідити, що розуміють під
цим терміном в різних науках економічної групи. В економічній теорії, фінансах,
бухгалтерському обліку по різному розглядають їх, по різному трактують поняття,
навіть зустрічаємо різну назву терміну, який є об'єднуючим для засобів
довгострокового користування.
Розглядаючи визначення бачимо, що дійсно поняття
необоротних активів є неоднозначним. Зокрема, в іноземній літературі часто
немає об'єднуючого терміну, а відображаються окремі складові довгострокових
засобів - основні засоби, нематеріальні активи тощо. У радянський період
розвитку економіки нематеріальні активи як такі не існували, тому необоротні
активи носили назву основних засобів чи основних фондів, особливістю яких була
матеріально-речова форма. Велика кількість авторів називають необоротні активи
основним капіталом, який включає матеріальні цінності, фінансові вкладення та
нематеріальні активи.
Розглянувши визначення необоротних активів,
основного капіталу, довгострокових активів, можемо виділити декілька основних
характеристик терміну, а саме майнові цінності, довгострокове використання,
підлягають амортизації, призначені не для перепродажу, беруть участь у
виробництві, корисний ефект від використання тощо.
Отже, необоротні (довгострокові) активи - це
сукупність майнових цінностей і нематеріальних прав, які беруть участь у
виробництві продукції та наданні послуг, призначені не для перепродажу,
корисний ефект від яких очікується отримувати тривалий час (більше одного року
або операційного циклу).
При визначенні змісту поняття необоротних
активів російськомовні дослідники піднімають проблему неправильної назви
терміну, оскільки в російській мові вживається «внеоборотные активи», тобто
позаоборотні, ті які не беруть участі в господарському обороті. Ще Я.В. Соколов
зазначав, що поділ активів на оборотні та необоротні є досить умовним, "з
часів Л. фон Мізеса стало зрозуміло, що всі засоби, вкладені в господарство
знаходяться в обороті,і вся різниця лише в часі обороту" [41, с. 491 ].
Саме тому деякі науковці пропонують перейменувати термін на "довгострокові
активи" або "основні активи" (Л.Л. Горецька, В.Є. Ванкевич, Л.Г.
Ловінська, М.В. Півторак).
Світова практика протягом тривалого періоду
напрацювала багаточисельні варіанти видів необоротних активів. При розгляді
класифікаційних ознак виходять, перш за все, із ознак їх класифікації. Загалом
класифікація - це процес перегрупування яких-небудь об'єктів, елементів, форм
за класами, групами, видами по тих або іншими ознаками. Класифікація дозволяє
структурувати будь-яку систему, що вивчається, впорядковувати її, робити більш
прозорішою, а значить, і керованою.
Система «необоротні активи» є достатньо складною
і має потребу, поза сумнівом, в докладній класифікації по різних ознаках. Оскільки
необоротні активи багато разів беруть участь в господарському процесі і
переносять свою вартість на продукцію (послуги) по визначних частинах, їх
нерідко називають також довгостроковими (постійними) активами. В практичній
діяльності до необоротних активів відносять, як правило, майнові цінності з
терміном використання більше одного року.
Слід зазначити, що необоротні активи відносяться
також до неліквідних активів. Це означає, що вони можуть бути без значних втрат
конвертовані в грошову форму тільки після закінчення значних проміжків часу
(від півроку і вище). Зрозуміло, що фундаментальні майнові цінності,
пристосовані до певного виду бізнесу, значно складніше продати на ринку, ніж,
скажімо, товари широкого споживання або оборотні активи (ліквідну продукцію,
запаси).
До особливостей необоротних активів відноситься
і те, що вони доволі погано піддаються оперативному управлінню, оскільки не
рухаються за структурою у короткі періоди часу. Як свідчить аналіз економічної
літератури, перше угрупування (класифікація) необоротних активів проводиться за
функціональним критерієм. В зв'язку з цим до складу необоротних активів
відносять основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні
вкладення, устаткування, призначене до монтажу, довгострокові фінансові
вкладення, інші види необоротних активів.
Окрім класифікації необоротних активів за їх
функціональним призначенням, існують також класифікації за іншими, не менш
важливим критеріями. Так, склад і структура необоротних активів (основного
капіталу) по характеру володіння підрозділяються на власні необоротні активи,
до яких відносяться довгострокові активи, належні підприємству на правах
власності або володіння, що відображаються у складі балансу, а також необоротні
активи, що орендуються, використовувані компанією відповідно до договору
лізингу з їх власником.
За характером обслуговування окремих видів
діяльності підприємства виділяють необоротні активи, що обслуговують операційну
(поточну) діяльність (операційні або виробничі необоротні активи), необоротні активи,
обслуговуючі інвестиційну (довгострокову) діяльність реального сектора
(інвестиційні необоротні активи). До них відносять, зокрема, незавершене
капітальне будівництво, устаткування, призначене до монтажу, й інші реальні
сектори інвестування. Існують також необоротні активи, обслуговуючі фінансову
діяльність (фінансові необоротні активи), довгострокові фінансові вкладення, а
так необоротні активи, що задовольняють соціальні потреби персоналу
(невиробничі необоротні активи). Вони характеризують групу об'єктів
соціально-побутового призначення сформованих для обслуговування працівників
даного підприємства і що знаходяться в його володінні. Це санаторії,
профілакторії, столові, спортивні споруди, оздоровчі комплекси, дошкільні
дитячі установи і т. п.
Близькою по значенню до вищерозглянутої є
класифікація необоротних активів на активні і пасивні по їх ролі у виробничому
процесі. До активної частини необоротних активів відносяться машини, механізми
і устаткування, передавальні пристрої, безпосередньо задіяні у виробничому
технологічному процесі. У пасивну частину необоротних активів входять будівлі і
споруди, нематеріальні активи, а також машини, механізми і устаткування,
використовувані в процесі управління операційною діяльністю.
Можна також запропонувати цікаву «ринкову»
класифікацію необоротних активів по їх реальному внеску до кінцевого
фінансового результату діяльності підприємства. У цьому значенні вони можуть
бути розділені на «живі» і «мертві». «Живі» активи реально генерують прибуток,
а «мертві» генерують «збитки». Адже витрати на їх зміст і обслуговування,
включаючи суму податку на майно, не окупають себе через реалізацію продуктів,
що знімаються з цих фондів. Найбільшу питому вагу серед необоротних активів
підприємств АПК займають основні засоби. Основні засоби підприємства
різноманітні за складом і призначенням. Основою правильної організації їх
бухгалтерського обліку є дотримання принципу їх класифікації. Підприємство може
розширювати класифікацію, поділяючи у групи (підгрупи) основні засоби на власні,
орендовані і такі, що перебувають в експлуатації, запасах, оренді, ремонті, на
модернізації, реконструкції, добудові, часткової ліквідації тощо.
Група основних засобів - сукупність однотипних
за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання
необоротних матеріальних активів. В результаті дослідження в економічній
літературі показано, що існують різні види класифікації основних засобів. На
думку науковців, основні засоби доцільно групувати за наступними ознаками: за
галузевою ознакою; за функціональним призначенням; за використанням; за
належністю. Групування необоротних активів за галузевою ознакою, функціональним
призначенням, використанням та ознакою належності зображено на рис. 1.1.
Рис. 1.1 Групування необоротних активів за
функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю
Важливою складовою виступають основні засоби.
Відзначимо характерні риси, які притаманні основним засобам (рис. 1.2). Як
правило усі еоборотні активи можна віднести до немонетарних активів. До
«немонетарних активів» згідно з ПБО 19 «Об'єднання підприємств» віднесено всі
активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів і дебіторської заборгованості у
фіксованій (або визначеній) сумі грошей.
Рис. 1.2 Характерні ознаки основних засобів
правило необортны активи
Для цілей бухгалтерського обліку, згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, основні засоби
класифікуються за такими групами (рис. 1.3).
Рис. 1.3 Класифікація основних засобів для цілей
обліку, контролю та аналізу
Класифікація, зазначена в Податковому кодексі
має наближений характер до П(С)БО 7 “Основні засоби”. Так, в ПКУ 9 груп
основних засобів та 7 груп інші необоротних матеріальних активів. Завдяки тому,
зазначеному зближенню нормативних актів стало можливим скорочення відмінностей
між бухгалтерським та податковим обліком. Податковим кодексом України також
встановлені обмеження щодо встановлення методів амортизації основних засобів.
Наприклад, метод прискореного зменшення залишкової вартості, застосовується
лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до
груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби); Амортизація об’єктів
груп 9 (інші основні засоби), 12 (тимчасові (нетитульні) споруди), 14
(інвентарна тара), 15 (предмети прокату), нараховується за прямолінійним та
виробничим методами.
Ще однією складовою необоротних активів
виступають нематеріальні активи. Нематеріальні активи можуть мати різну
юридичну та економічну природу. Це пов'язано з тим, що об'єкти нематеріальних
активів створюються або виникають на різних правових підставах. В цілому ж
виокремлюють дві основні групи об'єктів, які є нематеріальними активами:
об'єкти інтелектуальної власності та права користування природними ресурсами і
майном.
У складі об'єктів інтелектуальної власності
виокремлюють декілька їх видів: об'єкти промислової власності; об'єкти, що
охороняються авторським і суміжними правами; інші (нетрадиційні) об'єкти
інтелектуальної власності. Можна виділити основні характерні риси
нематеріальних активів підприємства (рис. 1.4).
Світова практика впродовж тривалого періоду
напрацювала багато варіантів видів нематеріальних активів. При розгляді цих
видів виходять, насамперед, із ознак їх класифікації. До таких ознак відносять
корисність використання, ступінь ідентифікації, ступінь правової захищеності,
ступінь відчуження, шляхи надходження тощо. Докладний список офіційно визнаних
нематеріальних активів містить Порядок експертної оцінки нематеріальних
активів.
Рис. 1.4 Основні характерні риси нематеріальних
активів
Згідно із Порядком нематеріальні активи - це
об'єкти права інтелектуальної власності, інші об'єкти права власності та
користування. Цей документ ділить нематеріальні активи на такі групи: об'єкти
права інтелектуальної власності; об'єкти права користування ресурсами
природного середовища; об'єкти права користування економічними, організаційними
та іншими вигодами. На рис. 1.5 наведемо класифікацію нематеріальних активів з
метою обліку.
Як показує практична діяльність існують і інші
класифікаційні ознаки необоротних активів. Так, вчений М. Лещишин розглядає
класифікацію нематеріальних активів за ознакою їх ідентифікації. Наведена
класифікація, на думку автора, досить проста та не відображує усі об'єкти
нематеріальних активів. Так, не визначено категорії прав на об'єкти
інтелектуальної власності, хоча виділено нетрадиційні об'єкти інтелектуальної
власності. За рядом класифікаційних ознак. З погляду автора така класифікація
не має досить чіткого розмежування між об'єктами класифікаційної ознаки, а
отже, як наслідок, вони дублюються. Також, не відображені такі важливі з точки
зору формування об’єктивної інформаційної бази управління нематеріальними
активами критерії,наприклад, як шляхи надходження.
Рис. 1.5 Класифікація нематеріальних активів для
цілей обліку
Необоротні активи зараховують
на баланс тобто занотовуються на дату складання балансу за їх початковою
вартістю (історичною собівартістю). У процесі експлуатації основні засоби та
інші необоротні активи оцінюють за їх справедливою (ринковою або переоціненою),
залишковою (балансовою) і ліквідаційною вартістю (рис. 1.6).
Рис. 1.6 Способи оцінки
необоротних активів у фінансовій звітності
У процесі експлуатації основні
засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи старіють і
зношуються, а отже розрізняють два види зношеності таких активів - фізичне і
моральне.
Фізична зношеність - це
поступова втрата необоротним активом споживчої вартості в процесі його
експлуатації. Моральна зношеність представляє собою зношення основних засобів,
інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів внаслідок
створення нових, найбільш прогресивних та економічно ефективних в експлуатації
активів. Щоб створити умови для відтворення зношених необоротних матеріальних і
нематеріальних активів підприємства, нараховують амортизацію. Амортизаційні
відрахування в свою чергу, відображають у грошовій формі вартість зношення
необоротних активів. Таким чином, завдання фінансових служб - це сформувати
оптимальну структуру основних засобів підприємства, зокрема забезпечити
оптимальне співвідношення між їх активною і пасивною частинами, між обсягом
виробничих і невиробничих основних засобів тощо.
1.2
Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з
теми дослідження
Дослідження літературних джерел
дозволяє класифікувати системи управління необоротними активами на макро- та
мікросистему, тобто система бухгалтерського обліку розглядається на рівні
держави та на рівні окремого підприємства. Кожна з них має свої ознаки та
структурні елементи. Макросистема бухгалтерського обліку складається з
наступних елементів:
Ø система
національних стандартів обліку;
Ø облікова база і
створений на її підставі план рахунків;
Ø система організації
бухгалтерського обліку в масштабах підприємства;
Таким чином, для організації та ефективного
управління за станом необоротних активів проведемо аналіз нормативної бази
(табл.. 1.2).
Таблиця 1.5 Характеристика діючої
нормативно-правової бази з обліку, контролю та аналізу основних засобів
|
№
з/п
|
Нормативний
документ
|
Короткий
зміст
|
Використання
в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі
|
|
1.
|
Конституція
України, що прийнята Верховною Радою України 28.06.96р.
|
Проголошуються
основні права та обов¢язки органів управління,та
суб¢єктів
підприємницької діяльності і громадян в Україні
|
Забезпечення
поточної та стратегічної господарської діяльності господарюючого суб’єкту
|
|
2.
|
Господарський
Кодекс України, що прийнятий постановою Верховної Ради України від
16.01.2003р. № 436-ІV
|
Встановлення
правових аспектів здійснення господарської діяльності, що базується на
різноманітності суб’єктів господарювання різних форм економічної діяльності
|
Забезпечення
поточної та стратегічної діяльності
|
|
№
з/п
|
Нормативний
документ
|
Короткий
зміст
|
Використання
в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі
|
|
3.
|
Податковий
Кодекс України, що прийнятий Верховною Радою України від 02.12.2010 р. №
2755-VІ, із змінами та доповненнями
|
Регулювання
господарських відносин, що виникають у сфері сплати основних податків і
зборів
|
При
визначенні переліку податків та зборів, щ сплачуються у зв’язку з операціями
з основними засобами
|
|
4.
|
Про
платіжні системи та переказ грошей в Україні. Закон України прийнятий
Верховною Радою України від 05.04.01 №2346-ІІІ
|
Визначення
загальних засад функціонування платіжних систем в Україні
|
Для
організації та проведення обліку руху основних засобів підприємства
|
|
5.
|
Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними
цільовими фондами. Закон України прийнятий Верховною Радою України від
21.12.2000 р. №2181
|
Регламентує
порядок сплати і погашення штрафів, пені щодо розрахунків із із бюджетом
|
Використовується
для визначення можливих штрафних санкцій за порушення законодавства
|
|
6.
|
Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України
прийнятий Верховною Радою України від 16.07.1999 № 996/ (зі змінами та
доповненнями)
|
Визначає
правові засади регулювання, та організації, а також ведення бухгалтерського
обліку, складання фінансової звітності в Україні
|
Організація
складання фінансової звітності господарюючого суб’єкту
|
|
7.
|
Про
аудиторську діяльність. Закон України прийнятий Верховною Радою України №
3125-XІІ - ВР від 22.06.1993 (зі змінами та доповненнями)
|
Визначає
правові засади здійснення аудиторської діяльності в України
|
Проведення
зовнішнього та внутрішнього аудиторського аудиту обліку основних засобів
|
|
8.
|
Про
державну контрольно-ревізійну службу в Україні. Закон України прийнятий
Верховною Радою України від 26.01.1993 № 2939-XІІ - ВР (зі змінами та
доповненнями)
|
Визначає
статус державні контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові
основи діяльності
|
Проведення
ревізій системи управління основними засобами підприємства
|
|
9
|
Про
оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні,
прийнятий Верховною Радою від 12.07.2001 №2658-ІІІ
|
Визначає
основні положення оцінки майна підприємства
|
Використовується
під час оцінки основних засобів
|
|
10
|
Про
фінансовий лізинг, прийнятий Верховною Радою від 16.12.1997 №2723/97-ВР
|
Визначає
основні положення оцінки орендованого майна підприємства
|
Використовується
під час оцінки орендованих основних засобів
|
Проблемними питаннями
необоротних активів займалися і займаються багато дослідників, які обліку,
аналізу і контролю цього виду активів. Серед українських науковців можна
виділити О.П. Гаценко, Л.Л. Горецьку, Н.М. Урбан та інших. Однак, незважаючи на
теми досліджень пов'язаних з необоротними активами, вони не розглядали
узагальнююче поняття "необоротні активи", а їх дослідження спрямовані
на окремі складові необоротних активів, такі як основні засоби чи нематеріальні
активи.
Що стосується закордонних
вчених-науковців, то вони робили спроби вдосконалити визначення засобів
досліджень. В них досліджується проблема трактування і довгострокового
користування, а також класифікації необоротних активів (рис. 1.3).
Таблиця 1.3 Визначення
дефініції «необоротні активи»
|
Автор
|
Визначення
|
|
Барсукова
М.О.
|
Необоротні
активи - це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у
виробничій діяльності організації, які характеризуються продуктивністю,
здатністю приносити дохід і можливістю контролю
|
|
Ванкевич
В.Є
|
Необоротні
активи - це довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина
яких приймає участь в процесі виробництва продукції, робіт і послуг більше
одного року і кругообігу засобів організації, забезпечує приплив грошових
засобів
|
|
ПоташковаН.М.
|
Необоротним
активом вважається актив, який виникає в результаті минулих подій,
контролюється організацією, приносить організації економічну вигоду, має
надійну оцінку, і тривалий строк корисного використання якого визначається
його вкладом в дохід організації
|
Кожен з зазначених авторів
виділяє свої характерні риси необоротних активів в обліковому процесі. Усі
автори обов'язковим вважають основними критеріями для необоротних активів
економічну вигоду (дохід, приплив грошових коштів) від їх використання, а також
тривалий строк корисного використання.
У табл. 1.2 нами розглянуто
визначення необоротних активів у чинних нормативних документах. Положення
бухгалтерського обліку 2 «Баланс» містить наступне визначення: «необоротні
активи - це активи, які не є оборотними». Це визначення, на наш погляд, зовсім
не розкриває змісту поняття, оскільки воно не визначає жодну з характерних рис
даного виду засобів. Крім того, проблема може виникнути у тому зв’язку, що у
різних законодавчих актах наводиться доволі різне визначення поняття, що
досліджується. Так, для комерційних банків - основні засоби (необоротні
матеріальні активи) та нематеріальні активи [33]. Виходячи з цього, необхідним
є узгодження нормативних актів України та введення єдиного загальноприйнятого
тлумачення терміну «необоротні активи», яке б достатньою мірою розкривало його
зміст.
Автори Б. Нідлз, Х. Андерсен та
Д. Колдуелл у посібнику «Облік для управління» виділяють 3 основні риси
необоротних активів і дають наступне визначення: «необоротні активи - це
засоби, які:
· мають термін корисного
використання більше одного року;
· використовуються в
діяльності підприємства;
· не підлягають
перепродажу покупцям» [29].
На відміну від цього точного і
змістовного визначення Ентоні Райс у книзі «Разоблачение тайн бухгалтерского
учета. Как разобраться в бухгалтерской отчетности и в финансовом анализе»
зазначає, що основні фонди (тобто необоротні активи) - це будь-які активи, які
компанія використовує на постійній довгостроковій основі (наприклад, будівлі,
транспортні засоби, комп'ютери), на відміну від оборотних активів, які
придбаються для продажу покупцям [37].
Дослідження зарубіжного досвіду
було здійснено в публікаціях Ванкевич В.Е. «Учет внеоборотных активов и
источников их формирования: состояние и развитие». Воно показало, що в
обліковій практиці поняття «необоротні активи» позначається різними термінами.
Наприклад, у Швейцарії необоротні активи в балансі відображаються в розділі
«Основні засоби», в Росії та Білорусі носять назву «позаоборотних активів», в
Німеччині фінансова звітність розкриває поняття об'єктів засобів
довгострокового використання в розрізі статей «Основний капітал» і «Фінансові
активи», в Естонії - основне майно, в Єгипті - основний (основні засоби), моральний
(нематеріальні актив) та ресурсний (природні багатства) капітал, в
Азербайджані, Ізраїлі, Молдові, Болгарії, Чехії - це довгострокові активи, як і
в країнах англо-американської системи обліку (США, Великобританія, Австралія).
Варто розглянути поняття
необоротних активів в Угорщині, яка є вигідним стратегічним партнером України,
тому вивчення її облікової практики є актуальним і необхідним. У цьому зв’язку
було здійснено дослідження вченим Бутинцем Ф.Ф.у посібнику «Бухгалтерський
облік у зарубіжних країнах». Так, відповідно до §24 Закону Угорщини «Про
систему бухгалтерського обліку» … «серед вкладених засобів слід відображати
засоби (ресурси), які призначені для забезпечення господарської діяльності і
функціонування підприємства протягом періоду більше одного року». Необоротні
активи в балансових звітах угорських підприємств носять назву «Вкладені
засоби», а відображаються також за залишковою вартістю.
Більшість авторів, особливо
бухгалтерів, класифікують необоротні активи за наступною ознакою ознакою - за
матеріальністю та виділяють тільки ті складові, які відображаються у балансах
суб'єктів господарювання. Найширшу, на нашу думку, класифікацію необоротних
активів наводить І.О. Бланк у підручнику «Фінансовий менеджмент». Він виділяє
декілька класифікаційних ознак з позицій фінансового менеджменту для цілей
управління даним видом активів [29].
Для цілей обліку доречною є
класифікація за основними їх функціональними видами та за характером
відображення зносу. Вчений Нідлз Б. та ін. поділяють необоротні активи на
матеріальні активи та нематеріальні активи [29].
Ванкевич В.Є. у своєму
дослідженні «Учет внеоборотньх активов и источников их формирования: состояние
и развитие» пропонує ще одну додаткову класифікаційну ознаку, а саме за
критерієм участі необоротних активів у створенні майбутньої економічної вигоди,
відповідно до якої виділяє довгострокові матеріальні й нематеріальні активи
комерційної діяльності, а також довгострокові матеріальні активи некомерційної
діяльності тобто соціально-культурної та житлової сфери [11]. Однак аналізуючи
дану класифікаційну ознаку нами помічено неточність, оскільки будь-яка група
необоротних активів також повинна називатися довгострокових матеріальних і
нематеріальних активів некомерційної діяльності.
Отож, результати дослідження
поняття «необоротні активи» дозволяють зробити висновок, що дана категорія
бухгалтерського обліку є однією з найважливіших у поточній господарській
діяльності будь-якого суб'єкта господарювання ринкових структур, однак ми не
можемо говорити про однозначність і простоту цього поняття. При виборі назви
терміну погоджуємося з такими авторами як В.Є. Ванкевич та Л.Г. Ловінська, які
пропонують змінити необоротні активи на довгострокові активи (засоби). Нами
було виділено декілька характерних ознак поняття, що досліджувалося. Виходячи з
представленого, пропонуємо наступне визначення: довгострокові активи (засоби) -
це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів (прав), які належать
суб'єкту господарювання та беруть участь у виробничому процесі, переносять свою
вартість на продукцію частинами та корисний ефект від використання яких
очікується отримувати протягом періоду, який становить більше одного року/
операційного циклу.
Дослідивши класифікацію та
склад необоротних активів, можемо визначити деякі проблемні моменти. Так,
важливим, на нашу думку, є поділ довгострокових активів на ті, що підлягають
амортизації, та ті, що не підлягають амортизації, адже інформація, отримана
відповідно до цієї класифікації, надасть можливість більш ефективно аналізувати
стан наявності та руху об'єктів необоротних активів суб'єкта господарювання
ринкових структур будь-якого виду економічної діяльності.
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ СТАН ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ
НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
2.1 Інформаційне
забезпечення та організація обліку необоротних активів
У сучасних умовах
господарювання одним із заходів, спрямованих на вдосконалення управління
господарюючим суб’єктом є раціональна організація організації бухгалтерського
обліку, яка забезпечує високий рівень виконання його завдань, чіткий порядок
ведення усіх процедур. Це дозволяє забезпечити користувачів повною та
достовірною економічною інформацією та актуалізує вирішення ряду методичних,
технологічних, технічних й організаційних питань з методики обліку необоротних
активів.
Загалом, як показує практична
діяльність на організацію обліку необоротних активів ТОВ «Агроград В» має
структура облікового апарату підприємства (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Організаційна
структура апарату бухгалтерії ТОВ «Агроград В»
Правильний вибір альтернативних
варіантів організації обліку ТОВ «Агроград В», що містяться в нормативних
документах та закріплюються в Наказі про облікову політику, суттєво впливає на
показники діяльності базового підприємства, а саме на порядок визначення
собівартості, податку на прибуток та ін.
Загалом, поняття "облікова
політика" (accounting policies) у міжнародну практику обліку офіційно
введено у 1975 р. із впровадженням Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку
1 «Розкриття облікової політики», а в Україні узаконено в процесі реформи
бухгалтерського обліку. Потреба в цьому виникла у зв'язку з відмовою України
від дуже жорсткої державної регламентації фінансової звітності та введенням
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, адекватних
міжнародним [4]. Розгляд поняття «облікова політика необоротних активів»
дозволяє її розглядати у різних інтерпретаціях, що відображено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Зміст поняття «облікова
політика щодо необоротних активів»
|
Облікова
політика у вузькому значенні
|
Облікова
політика в широкому значенні
|
|
Встановлений
законодавством набір альтернатив з відображення у бухгалтерському обліку
підприємства господарських операцій, активів, капіталу та зобов'язань, витрат
та фінансових результатів. На підприємстві зазвичай оформлюється у вигляді
достатньо компактного внутрішнього нормативного документа (обсяг 12-15 стор.)
|
Методологія
ведення бухгалтерського обліку для цілей: · управлінського
планування (облікове забезпечення процесу прийняття управлінських рішень на
різних рівнях) · адекватної оцінки
активів, капіталу та зобов'язань, витрат та фінансових результатів при
складанні зведеної фінансової звітності господарюючого суб’єкту ринкових
структур; · податкового планування (оптимізація
оподаткування на підприємстві)
|
|
Спектр
господарських операцій, які входять до облікової політики (в широкому
значенні слова), що розуміється як інформаційне забезпечення системи
управлінського та фінансового планування, надзвичайно різноманітний. У цьому
разі облікова політика у вузькому значенні є складовою частиною облікової
політики в широкому значенні.
|
В загальному нормативне
регулювання обліку необоротних активів поділяється на декілька рівнів:
міжнародний, національний та рівень підприємства. Так, міжнародний рівень
визначає загальні принципи, засади та рекомендації, щодо облікового
відображення необоротних активів в країнах світу. Національний рівень в свою
чергу, встановлює вже більш детальні положення, закріплені державою в
нормативних актах тобто держава встановлює перелік альтернатив або чітко
регулює деякі питання бухгалтерського обліку. А на рівні підприємства в
обліковій політиці господарюючого субєктц закріплюються альтернативи, вибрані
ним для задоволення власних інтересів, тобто ті положення, які б не суперечили
наданим в законодавстві альтернативам, та визначаються чіткі норми обліку
амортизації. Облік необоротних активів в Україні регулюється багатьма
нормативними актами. Така велика кількість нормативних актів надає можливість розкрити
майже всі аспекти відображення їх в обліку та нарахування амортизації на
рахунках бухгалтерського обліку. Отже, при формуванні облікової політики щодо
необоротних активів слід дотримуватися наступних її складових (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Складові облікової політики
підприємства щодо необоротних активів ТОВ «Агроград В»
Відповідно пропонуємо об'єднати
усі об'єкти та елементи облікової політики щодо необоротних активів в наступні
три складові: організаційну, методичну та технічну. Кожна зазначена складова
облікової політики ТОВ «Агроград В», яка відповідає рівню системи
бухгалтерського обліку, об'єднує специфічні для неї об'єкти, за якими існують
альтернативні варіанти -елементи.
Формування організаційної
складової передує формуванню методичної та технічної складових і включає
об'єкти, які покликані забезпечити взаємозв'язок при організаційній побудові
облікових підрозділів ТОВ «Агроград В», визначення їх місця в управлінській та
виробничій структурі базового підприємства. Так, об'єктом організаційної
складової облікової політики є форма організації обліку, а елементом один з
чотирьох визначених законодавством способів організації обліку, що визначає
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Методична складова передбачає
визначення способів ведення обліку необоротних об'єктів бухгалтерського обліку,
які мають альтернативні способи відображення у фінансовій звітності. Реалізація
елементів методичної складової на рахунках бухгалтерського обліку в облікових
регістрах та формах звітності, в тому числі внутрішньої, здійснюється за
допомогою об'єктів та елементів технічної складової. Розглянемо основні
елементи облікової політики в частині обліку необоротних активів в розрізі
організаційної, методичної та технічної складових (рис. 2.3).
Звідси випливає, що в
організаційній складовій облікової політики необоротних активів в частині
амортизації врегульовуються питання визначення особи, її прав, обов'язків та
встановлення сфери відповідальності щодо ведення бухгалтерського обліку таких
активів. Це забезпечить розмежування облікової роботи між різним працівниками,
що для ТОВ «Агроград В» є досить суттєвим.
У свою чергу, методична
складова встановлює основні прийоми та методи бухгалтерського обліку
необоротних активів та їх амортизації.
Рис. 2.3 Елементи облікової
політики в частині амортизації в розрізі складових облікової політики ТОВ
«Агроград В»
Основними цілями формування
облікової політики в частині амортизаційних відрахувань за необоротними
активами є: забезпечення єдиного підходу до організації та методики ведення
бухгалтерського обліку амортизації на всьому підприємстві; забезпечення
періодичності проведення контролю за правильністю відображення в системі
бухгалтерського обліку амортизаційних відрахувань; надання достовірної
інформації про амортизацію адміністративно-управлінському персоналу; визначення
відповідальності за порушення норм бухгалтерського та податкового законодавства
тощо. Основними питаннями, що підлягають відображенню в обліковій політиці в
частині амортизації є:
Ø порядок оцінки
необоротних активів;
Ø визначення
ліквідаційної вартості необоротних активів;
Ø визначення строків
корисного використання необоротних активів;
Ø визначення методів
амортизації;
Ø закріплення
вартісної межі віднесення об'єктів до малоцінних необоротних матеріальних
активів.
Вважаємо, що врегулювання цих
аспектів на рівні ТОВ «Агроград В» є обов'язковим, оскільки амортизація є одним
з внутрішніх джерел самофінансування підприємства та залишається основою для
формування амортизаційного капіталу, що направляється на відновлення
необоротних активів.
Також, одним з важливих
елементів облікової політики базового підприємства є визначення ліквідаційної
вартості та строку корисного використання необоротних активів, адже від них
залежить вартість, яка сума вартості буде підлягати амортизації.
Так, пропонуємо створювати
експертної комісії щодо порядку обліку амортизації та визначення меж віднесення
об'єктів до малоцінних необоротних матеріальних активів.
Технічна складова облікової
політики щодо необоротних активів ТОВ «Агроград В» повинна містити наступні
питання:
¨ перелік первинних документів
щодо необоротних активів;
¨ встановлення форм
внутрішньої звітності,
¨ порядок їх
складання і строки подання;
¨ визначення прийомів
внутрішнього контролю руху необоротних активів.
Документування руху необоротних
активів повинно охоплювати всі аспекти такого процесу, аби в подальшому у
внутрішній звітності давати повну й достовірну інформацію про амортизацію
користувачам.
Застосування прийомів та
способів внутрішнього контролю повинно забезпечити своєчасне попередження
відхилень та порушень у процесі відображення на рахунках бухгалтерського обліку
необоротних активів.
У цьому зв’язку на рис. 2.4
представлено процес документування операцій, пов’язаних із рухом основних
засобів підприємства.
Рис. 2.4 Документування
господарських операцій, пов’язаних із рухом основних засобів ТОВ «Агроград В»
Процес документального
оформлення операцій з іншими необоротними матеріальними активами практично
ідентичний до оформлення операцій з основними засобами.
Окрім основних засобів, однією
із невід’ємних частин необоротних активів підприємства виступаю нематеріальні
активи. Вони характеризують активи підприємства, які не мають речової форми,
але приймають участь у господарській діяльності в, відповідно, приносять
прибуток господарюючому суб’єкту. Потреба в них визначається виходячи із
технології здійснення операційного циклу, що використовується на конкретному
підприємству.
Методологічні основи
бухгалтерського обліку щодо формування інформації про нематеріальні активи
визначає ПБО8 «нематеріальні активи» та ПБО 19 «Об’єднання підприємств». Процес
документального оформлення операцій з нематеріальними активами представлено на
рис. 2.5.
Рис. 2.5 Типові форми первинного обліку об’єктів
права інтелектуальної власності як нематеріальних активів
Одиницею обліку необоротних
активів виступає окремий інвентарний об’єкт. Це, як правило, завершений
пристрій з усіма пристосуваннями та приладами до нього або ж окремий
конструктивно відокремлений предмет, що призначено для виконання певних
самостійних функцій. кщо один об’єкт необоротних активів складається із різних
частин, які мають не одинаків строк корисного використання, то кожна частина
може визнаватися в обліку базового підприємства як окремий об’єкт основних
засобів (рис. 2.6).
Рис. 2.6 Характерні особливості
оберту необоротних активів ТОВ «Агроград В»
Характеристика та склад
відповідних інвентарних необоротних об’єктів стосовно окремих груп розробляє та
встановлює кожне підприємство самостійно, виходячи з типової класифікації
основних засобів, затвердженої Держстандартом України 19.08.97 р. за № 507. В
той же час, для організації бухгалтерського обліку та забезпечення ефективного
контролю за рухом і збереженням необоротних активів кожному інвентарному
об’єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуатації чи в запасі,
присвоюється відповідний інвентарний номер.
Нумерація інвентарних об’єктів
ТОВ «Агроград В» побудована за порядково-серійною системою. Так, кількість
знаків інвентарного номера встановлює самостійно підприємство, але не менше
п’яти, виходячи з загальної кількості об’єктів на підприємстві та обсягів інформації,
яку необхідно одержувати для оперативного управління ефективним використанням
необоротним активом. З цією системою нумерації для кожної класифікаційної групи
основних засобів за видами виділена певна серія порядкових номерів, які в
послідовності присвоюються кожному об’єкту представленої групи.
Інвентарні номери в
обов’язковому порядку вказуються в первинних документах, які є основою для
обліку руху об’єктів основних засобів.
Інвентарний номер, присвоюється
кожному об’єкту необоротних активів ТОВ «Агроград В» та позначений на ньому
через прикріплення металічного жетона чи нанесений фарбою або яким-небудь іншим
способом. Винятком є такі необоротні активи, як багаторічні насадження,
капітальні витрати на покращення земель тощо.
У випадках, якщо інвентарний
об’єкт є доволі складним, тобто включає ті або інші відокремлені структурні
елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному елементі позначений
той самий номер, що і на основному об’єкті, який їх об’єднує. Присвоєний
об’єкту необоротних активів інвентарний номер зберігається за ним, як правило,
на весь період його знаходження на ТОВ «Агроград В». Відповідно діючого
законодавства, інвентарні номери вибулих, а саме реалізованих, ліквідованих за
зносом, безоплатно і з інших причин, активів не можуть присвоюватися іншим, що
заново надходять на ТОВ «Агроград В».
необоротний актив економічний
обліковий
2.2
Оцінка необоротних активів як основа розкриття інформації у фінансовій
звітності
Важливим елементом обліку необоротних активів
виступає їх оцінка. Оцінка є одним з трьох елементів визнання об'єктів в обліку
після їх визначення та класифікації. І дійсно, її види можуть бути обумовлені
різними цілями, що стоять перед конкретними користувачами інформації. Оцінка
основних засобів це специфічна форма ціни, яка використовується для правильного
визначення їх загальної вартості, складу та структури, величини амортизаційних
відрахувань, собівартості продукції, а також прибутку та рентабельності роботи
підприємства. Дуже важливо вірно оцінити майно підприємств при зміні форм
власності, акціонуванні та передачі в оренду.
Як було відзначено у п.п.1.1.
дипломної роботи, необоротні активи як об'єкт обліку, можливо визнати тільки,
якщо існує імовірність одержати в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх
використанням, і оцінка може бути вірогідно визначена. Правильність оцінки
необоротних активів відіграє важливу роль, оскільки таку інформацію розкривають
у фінансовій звітності та використовують у процесі прийняття ефективних
управлінських рішень. Крім того, вона впливає на величину капіталу
господарюючого суб’єкту та є визначальним чинником під час розрахунку
коефіцієнтів, що характеризують його фінансовий стан ТОВ «Агроград В».
Отож одним з головних критеріїв
визнання активом є можливість достовірної оцінки об'єкту, тобто визначення його
вартості. При чому важливе значення для прийняття ефективних управлінських
рішень має можливість оцінки вартості необоротних активів на поточний момент з
метою зіставлення первісної вартості або справедливої вартості об'єкту з
вартістю об'єкту, яка відображена в обліку. Це дає можливість коректувати
вартість об'єктів на індекс інфляції. При цьому способи або джерела надходження
основних засобів можуть бути різними, а саме:
ü придбання нових
об'єктів або таких, що були в експлуатації за грошові кошти за угодою у
постачальників;
ü самостійне
виготовлення необоротних активів або виготовлення їх сторонньою організацією за
договором;
ü безоплатне
отримання активів від юридичної або фізичної особи;
ü отримання
необоротних активів у вигляді внеску до статутного капіталу господарюючого
суб’єкту в обмін на корпоративні права;
ü отримання об'єктів
необоротних активів у результаті бартерної операції в обмін на інші об'єкти
активів або на продукцію, товари, роботи, послуги.
Придбані необоротні активи
зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка відповідно включає (табл.
2.2).
Таблиця 2.2 Формування
первісної вартості необоротних активів ТОВ «Агроград В»
|
Шляхи
надходження
|
Визначення
первісної вартості
|
|
Придбання
|
Загальна
сума витрат, які включають:
|
|
-
суми, сплачені постачальникам, а також підрядникам, - за виконання
будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
|
|
-
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у
зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт необоротних активів;
|
|
-
суми ввізного мита;
|
|
-
суми непрямих податків, якщо вони не відшкодовуються підприємству;
|
|
-
витрати зі страхування ризиків доставки необоротних активів;
|
|
-
витрати на установку, монтаж, налагодження необоротних активів;
|
|
-
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням необоротного активу до
стану, в якому вони придатні для використання
|
|
Безоплатне
отримання
|
Справедлива
вартість необоротного активу на дату отримання
|
|
Внесення
до статутного капіталу
|
Погоджена
засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість необоротного
активу
|
Таблиця 2.2 Формування
первісної вартості необоротних активів ТОВ «Агроград В»
|
Шляхи
надходження
|
Визначення
первісної вартості
|
|
Самостійне
виготовлення (створення)
|
Собівартість
виготовлення (створення) необоротного активу, визначена за П(С)БО 9 “Запаси”
та П(С)БО 16 “Витрати”
|
|
Отримання
в обмін на подібний об'єкт
|
Залишкова
вартість переданого об’єкту необоротного активу. Якщо вона вища за
справедливу вартість отриманого об'єкта, то первісною вартістю нового об’єкта
визнають справедливу вартість переданого об'єкта і одночасно різницю
включають у витрати звітного періоду
|
|
Отримання
в обмін на неподібний об'єкт
|
Справедлива
вартість переданого об'єкта необоротного активу, збільшена (зменшена) на суму
доплати, що була зроблена (отримана) під час обміну
|
Проаналізувавши склад витрат,
що включаються до первісної вартості необоротних активів, не зовсім зрозумілим
є момент, чи включаються до первісної вартості витрати на транспортування або
доставку необоротних активів. Таким чином, первісна вартість основних засобів
та інших необоротних матеріальних активів визначається в момент їх придбання
або створення (виготовлення) та залежить від способу розрахунків за них за
однією з двох оцінок - сумою сплачених грошових коштів або справедливою
вартістю переданих об'єктів.
Порядок відображення операцій
по надходженню основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку залежить від
способу надходження об'єкту на підприємство. Яким би чином не надійшов об’єкт
необоротних активів на базове підприємство, цей процес повинен бути
документально оформлений відповідними документами. Документація є обов’язковою
умовою відображення кожної господарської операції з необоротними активами та є
джерелом всієї інформації бухгалтерського обліку. Документ - це одночасно і
письмове розпорядження на здійснення господарської операції, і доказ витрачання
чи надходження цінностей на підприємство тобто підстава для відображення її на
рахунках обліку.
Базою для ведення обліку
необоротних активів ТОВ «Агроград В» виступають нормативно-правові акти: в
Україні, а саме ПБО в Україні та МСФЗ в європейському Союзі (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Порівняння
нормативної бази на рівні підприємства з питань бухгалтерського обліку
необоротних активів за ПБО та МСФЗ
|
Необоротні
активи у Балансі підприємств України
|
Національні
стандарти
|
Міжнародні
стандарти
|
|
Нематеріальні
активи
|
П(С)БО
8
|
МСБО
38
|
|
Незавершене
будівництво
|
П(С)БО
18, П(С)БО 28
|
МСБО
11, МСБО 36
|
|
Основні
засоби
|
П(С)БО
27, П(С)БО 33, П(С)БО 7, П(С)БО 14, П(С)БО 28
|
МСФЗ
5, МСФЗ 6, МСБО 16, МСБО 17, МСБО 36
|
|
Довгострокові
біологічні активи
|
П(С)БО
30, П(С)БО 28
|
МСБО
41, МСБО 36
|
|
Довгострокові
фінансові інвестиції
|
П(С)БО
12, П(С)БО 13 П(С)БО 28
|
МСФЗ
7, МСБО 28, МСБО 32, МСБО 36, МСБО 39
|
|
Довгострокова
дебіторська заборгованість
|
П(С)БО
10
|
МСБО
18
|
|
Справедлива
(залишкова) вартість інвестиційної нерухомості
|
П(С)БО
32, П(С)БО 28
|
МСБО
40 МСБО 36
|
|
Первісна
вартість інвестиційної нерухомості
|
|
|
|
Знос
інвестиційної нерухомості
|
|
|
|
Відстрочені
податкові активи
|
П(С)БО
17, П(С)БО 28
|
МСБО
12, МСБО 36
|
|
Гудвіл
|
П(С)БО
19
|
МСБО
22
|
|
Інші
необоротні активи
|
П(С)БО
7
|
-
|
|
Гудвіл
при консолідації
|
П(С)БО
19
|
МСБО
22
|
Фінансова звітність є одним із
основних інформаційних джерел, що використовується для прийняття управлінськихрішень.
У залежності від того, за якою вартістю необоротні активи будуть
відображені,буде залежати рівень корисності інформації, представленої в ній її
користувачам (фінансовим директорам, управляючим активами і багатьом іншим
суб’єктам економічних відносин). Рівень корисності цнформації, що надана у
фінансовій звітності, у свою чергу, має значний вплив на правильність
економічних рішень, що приймаються, а отже, і на ефективність функціонування
господарюючого субєкту. Управління та оцінка тісно пов’язані між собою, причому
управління відіграє визначальну роль, а оцінка - досить підпорядковану . У
залежності від того, за яким методом оцінки розраховані вартості активів,
залежать рішення, що приймаються по відношенню до них. Таким чином, оцінку
активів доцільно проводити, підкоряючи її конкретним управлінським цілям.
Для того, щоб оцінити об'єкт
для початку відповідно міжнародній практиці його треба визначити (рис. 2.7.).
Рис. 2.7 Дії бухгалтера
відповідно оцінки необоротних активів відповідно Міжнародним стандартам
фінансової звітності
Згідно з МСФЗ, при первісній
оцінці необоротний актив слід оцінювати за його собівартістю, тобто за сумою
сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів, або ж справедливою вартістю іншої
форми компенсації, що була надана для отримання необоротного активу на час його
придбання (створення) або, якщо прийнято, за сумою, яку розподіляють на цей
актив при первісному визнанні згідно з конкретними вимогами інших МСФЗ. Така
оцінка виступає основою для формування валової балансової вартості необоротного
активу в балансі. Відповідно до П(С)БО 7 «первісна вартість - це історична
(фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або
справедлива вартість інших активів, сплачених (переданих), витрачених для
придбання (створення) необоротних активів».
Рис. 2.8 Цілі оцінки
необоротних активів після їх визнання
Історична (фактична) вартість
складається з витрат, понесених підприємством у зв'язку з надходженням об'єкту,
що повинно бути зафіксовано у первинних документах. Згідно з МСБО 16, після
визнання суб'єкт господарювання має обрати одну з концепцій подальшої оцінки
необоротного активу:
А) або модель собівартості;
Б) або модель переоцінки.
Обрану модель затверджують у
наказі про облікову політику і її слід застосовувати до всього класу основних
засобів. В той же час об’єкти необоротних активів можуть оцінюватися також і
після дати балансу.
Згідно з моделлю собівартості,
необоротний актив можуть обліковувати за його собівартістю за вирахуванням суми
накопиченої амортизації та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.
А іншою моделлю, об'єкт
необоротних активів, справедливу вартість якого можна достовірно оцінити, слід
обліковувати вже за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на
дату переоцінки за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації. Переоцінку
слід проводити з достатньою регулярністю, так щоб балансова вартість суттєво не
відрізнялася від тієї, що була б визначена із застосуванням справедливої
вартості на дату складання балансу. І це дуже важливо, тому що відповідає
вимогам усіх користувачів, які бажають отримувати достовірну та своєчасну
інформацію.
Існують питання, на які
бухгалтери повинні самостійно дати відповіді, наприклад, з якою регулярністю
треба проводити переоцінку основних засобів у сьогоднішніх ринкових умовах
господарювання? На нашу думку, це питання необхідно розглядати за групами
необоротних активів, зокрема основних засобів, та поділяти їх на:
-групу: основні засоби,
справедлива вартість яких значно відрізняється від балансової на протязі року -
проводити переоцінку при складанні фінансової звітності щокварталу;
-групу: основні засоби,
справедлива вартість яких значно відрізняється від балансової на кінець року -
проводити переоцінку при складанні фінансової звітності щороку;
-групу: справедлива вартість
яких незначною мірою відрізняється від балансової за рік - проводити переоцінку
раз у 2-3 роки.
Виникає також питання якими
методами оцінки слід користуватися в операціях розрахунку вартісних різниць при
переоцінці основних засобів? Міжнародний досвід введення обліку пропонує два
методи переоцінки накопиченої суми амортизаційних відрахувань, які:
. перераховують пропорційно до
зміни балансової вартості активу так, що балансова вартість необоротного активу
після переоцінки дорівнює переоціненій сумі. Цей метод часто застосовують, коли
актив переоцінюється за допомогою індексу до його амортизованої відновлюваної
собівартості (1 метод переоцінки накопиченої амортизації основних засобів);
2. виключають з
балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми
активу (2метод переоцінки накопиченої амортизації основних засобів - будівель).
Окремим питанням є оцінка
строку корисної експлуатації необоротного активу, тому що вона прямо впливає на
суму амортизаційних відрахувань таких активів та формування суми оподаткованого
прибутку й достовірності фінансової звітності.
Згідно з МСБО 16, оцінка строку
корисної експлуатації активу має опиратися на судження, яке ґрунтується на
досвіді використання суб'єктом господарювання ринкових структур подібних
необоротних активів при врахуванні факторів, запропонованих у п. 56 цього
стандарту, але це не виключає наявність помилок. Одним із рішень цієї проблеми
мимбачимо в залученні професійної оцінки експерта.
На відміну від міжнародних
вимог обліку, у ПБО7 наведено лише один метод переоцінки основних засобів:
«...якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його
справедливої вартості на дату балансу». Також слід підкреслити, що переоцінці
належать як нарахована сума зносу так і первісна вартість необоротного об'єкту.
При цьому застосовують індекс переоцінки, який визначають діленням справедливої
вартості об'єкта на його залишкову вартість за формулами 2.1, 2.2 та 2.3.
|
Переоцінена
первісна вартість
|
=
|
Первісна
(переоцінена) вартість
|
×
|
Індекс
переоцінки
|
|
|
|
|
|
|
Переоцінена
сума зносу
|
=
|
Сума
(переоцінена сума) зносу
|
×
|
Індекс
переоцінки
|
|
|
|
|
|
|
Індекс
переоцінки
|
=
|
Справедлива
вартість об'єкта
|
×
|
Залишкова
(переоцінена залишкова) вартість
|
Припинення визнання настає
після вибуття необоротного об'єкту або коли не очікують майбутніх економічних
вигід від його використання (вибуття). У цьому разі у міжнародних стандартах
визнають прибуток чи збиток як різницю між чистими надходженнями від вибуття (у
разі їх наявності) та балансовою вартістю об'єкта (рис. 2.9).
Рис. 2.9 Цілі оцінки
необоротних активів при припиненні їх визнання
Таким чином, у процесі
дослідження ми дійшли висновку, що оцінка - процес грошового вимірювання
об'єктів обліку, у тому числі необоротних. Її застосовують як під час визнання
необоротних активів (після визначення та класифікації); після визнання; при
припиненні визнання. На кожному зазначеному етапі згідно з метою застосовують
певні види та методи оцінки, що формує вартісні показники оцінки статей
необоротних активів у балансі підприємства.
Важливими напрямками розвитку
українського законодавства є вирішення питань застосування окремого методу переоцінки
будівель, розробка рекомендацій щодо регулярності переоцінки необоротних
активів в обліку та порядку оцінки необоротних активів за сумою очікуваного
відшкодування.
2.3
Аналітичний та синтетичний облік необоротних активів
Необоротні активи, як це було зазначено у п.п.
2.2 дипломної роботи можуть надходити на ТОВ «Агроград В» шляхом їхнього
придбання за кошти, створення власними силами, як безоплатно отримані або
внесені в статутний фонд підприємства. Класифікація необоротних активів у
бухгалтерському обліку на відміну від податкової класифікації не пов'язана з
нарахуванням амортизації, так як до кожної групи може бути застосовано
будь-який з методів її нарахування.
Аналітичний облік необоротних активів
здійснюється за кожним інвентарним об’єктом. Формування первісної вартості
необоротних активів нами також в процесі дослідження розкрито, тому зупинимося
на методиці відображення операцій з необоротними активами в обліку. Як свідчить
аналіз форми фінансової звітності ТОВ «Агроград В», на підприємстві
обліковуються нематеріальні активи у розмірі 2тис.грн, а саме комп’ютерне
забезпечення апарату бухгалтерії 1С:Піілприємство 7.7. Протягом 2011р. змін за
даним рядком не спостерігається, а отже наведемо типову кореспонденцію обліку
нематеріальних активів.
Таблиця 2.4Типова кореспонденція з обліку
нематеріальних активів
|
№
|
Зміст
операцій
|
Дт
|
Кт
|
|
Придбання
нематеріального активу
|
|
1
|
Відображено
придбання нематеріальних активів за сумою договору
|
154
|
631
|
|
2
|
На
суму ПДВ
|
641
|
631
|
|
3
|
На
суму ПДВ на умовах авансової оплати
|
644
|
631
|
|
4
|
Відображено
понесені витрати на створення нематеріального активу
|
20,22,685
|
|
5
|
Зарахування
придбаного об’єкта до складу нематеріальних активів
|
12
|
154
|
|
Реалізація
нематеріального активу
|
|
1
|
На
суму доходу (виручки) від реалізації нематеріальних активів
|
377
|
742
|
|
2
|
На
суму ПДВ
|
742
|
641
|
|
№
|
Зміст
операцій
|
Дт
|
Кт
|
|
3
|
На
суму нарахованого зносу за час використання об’єкта нематеріальних активів
|
133
|
12
|
|
4
|
Списання
залишкової вартості реалізованого об’єкта нематеріальних активів
|
286
972
|
10
286
|
|
Ліквідація
нематеріального активу
|
|
1
|
На
суму зносу, нараховану за час використання об’єкта нематеріальних активів
|
133
|
12
|
|
2
|
На
суму залишкової вартості ліквідованого об’єкта нематеріальних активів
|
976
|
12
|
|
|
|
|
|
|
Синтетичний облік основних засобів в ТОВ
«Агроград В» здійснюють на активному балансовому рахунку 10 «Основні засоби» та
11 «Інші необоротні матеріальні активи». Цей рахунок є основним та інвентарним.
За дебетом на підприємстві обліковують наявність основних засобів на початок
звітного періоду і надходження за звітний період, а по кредиту - їх вибуття.
Також на даному рахунку відображають суми індексації (переоцінки) необоротних
активів. Під час зарахування об’єкту до складу придбаних, збудованих
(самостійно виготовлених) на підприємстві основних засобів в бухгалтерії
роблять запис:
Дт 10 «Основні засоби»
Кт 15 «Капітальні інвестиції».
Кореспонденція рахунків по відображенню
операцій, пов’язаних із рехом основних засобів та інших необоротних
матеріальних активів ТОВ «Агроград В» представлена у табл. 2.5.
У процесі використання, усі об’єкти необоротних
активів втрачають економічні вигоди, втілені в них, що споживаються
підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів,
що відображається шляхом нарахування амортизації. Об’єктом нарахування
амортизації є всі основні засоби, крім землі.
Нарахування амортизації здійснюється протягом
терміну корисного використання (експлуатації) об’єкту необоротних актива, що
встановлюється підприємством самостійно при визнанні цього об’єкта активом
тобто під час зарахування на баланс, і припиняється на період його
реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Таблиця 2.5 Кореспонденція рахунків з обліку
руху основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ТОВ «Агроград
В» у 2012р.
|
Зміст
операції
|
Кореспондуючі
рахунки
|
Сума,
грн. (додаток)
|
|
дебет
|
кредит
|
|
|
1.
Придбання основних засобів за плату
|
|
|
|
|
Відображення
суми за договором постачання
|
15
|
63
|
|
|
Відображення
суми податку на додану вартість
|
641
|
63
|
|
|
Відображення
сум за посередницькі, реєстраційні, транспортні послуги та інші витрати,
пов'язані з придбанням основного засобу
|
15
|
685
|
|
|
Відображення
ПДВ
|
641
|
685
|
|
|
Зарахування
об'єктів до складу основних засобів
|
10
|
15
|
|
|
2.
Витрати на поліпшення та утримання основних засобів
|
|
|
|
|
Відображення
затрат з реконструкції, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання
об'єктів основних засобів
|
15
|
63
|
|
|
Відображення
ПДВ.
|
641
|
63
|
|
|
Зарахування
затрат після завершення реконструкції на збільшення первісної вартості
основного засобу
|
10
|
15
|
|
|
Витрати
на обслуговування та ремонт, які здійснені для забезпечення майбутніх
економічних вигод, первісно очікуваних від використання: А) ОЗ виробничого
призначення; Б) ОЗ, що забезпечують збут продукції; В) ОЗ адміністративного
призначення; Г) Відображення ПДВ.
|
23 93 92 641
|
63 63 63 63
|
|
|
3.
Переоцінка ОЗ
|
|
|
|
|
Відображення
результатів дооцінки основних засобів
|
10
423
|
423
131
|
|
|
Відображення
результатів уцінки основних засобів
|
131
975
|
10
10
|
|
|
Відображення
результатів уцінки основних засобів, раніше дооцінених
|
131
423 975
|
10
10 10
|
|
|
Відображення
результатів дооцінки основних засобів раніше уцінених
|
10
10 423
|
746
423 131
|
|
Якщо за якимись причинами необоротний актив не
відповідає критеріям активу, то приймається рішення про його
ліквідацію/списання. Основний засіб перестає відповідати визначення активу,
якщо об'єкт повністю втрачає свої первісні якості в наслідок подій, що
відбулися, або морального зношування, і відновлення характеристик якого не
представляється можливим або доцільним.
Різниця між первісною вартістю й нарахованою
раніше амортизацією списується на витрати звітного періоду, у якому відбулося
прийняття такого рішення.
Списання з балансу основних засобів за первинною
вартістю у господарстві оформляють бухгалтерською проводкою:
Дт 976 «Списання необоротних активів»
Кт 10 «Основні засоби»
а на суму зносу
Дт 131 «Знос основних засобів»
Кт 10 «Основні засоби»
Товарно-матеріальні цінності, що оприбутковано в
результаті ліквідації об’єкту основних засобів обліковують на рахунку 746 «Інші
доходи від звичайної діяльності». За дебетом рахунку 97 відображають понесені
витрати, які виникають при списанні, реалізації і передачі іншим підприємствам
основних засобів. По кредиту рахунка 97 обліковують вартість матеріальних
цінностей, одержаних під час ліквідації основних засобів.
Для відображення операцій по обліку основних
засобів та інших необоротних матеріальних активів застосовується журнал - ордер
№ 13, який ведуть по кредиту рахунків 10,11, 131,132.
Таблиця 2.6 Кореспонденція рахунків при передачі
необоротних активів до статутного капіталу ТОВ «Агроград В» у 2012р.
|
Зміст
господарської операції
|
Дебет
рахунку
|
Кредит
рахунку
|
Сума,
грн.
|
|
1.
Списання зносу основного засобу (іншого необоротного активу), переданого в
статутний капітал іншого підприємства
|
131
«Зношування необоротних засобів»
|
104
«Машини й устаткування»
|
2000
|
|
2.
Списання залишкової вартості основного засобу (іншого необоротного активу),
переданого в статутний капітал іншого підприємства
|
14
«Довгострокові фінансові інвестиції» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
|
685
«Розрахунки з іншими кредиторами» 104 «Машини й устаткування»
|
1000
|
|
3.
Відбиття різниці між залишковою вартістю переданого основного засобу (іншого
необоротного активу) й справедливою вартістю інвестиції
|
14
«Довгострокові фінансові інвестиції»
|
746
«Інший дохід від звичайної діяльності»
|
600
|
|
4.
Формування фінансового результату
|
746
«Інший дохід від звичайної діяльності»
|
793
«Результат іншої звичайної діяльності»
|
500
|
|
5.
Коректування податкового кредиту по ПДВ (методом «червоне сторно»)
|
641
«Розрахунки по податках»
|
644
«Податковий кредит»
|
100
|
|
6.
Списання суми коректування
|
977
«Інші витрати звичайної діяльності»
|
644
«Податковий кредит»
|
100
|
|
7.
Списання витрат на фінансовий результат
|
793
«Результат іншої звичайної діяльності»
|
977
«Інші витрати звичайної діяльності»
|
100
|
Джерелом заповнення журналу є ордер № 13 - по
кредиту рахунку 10 «Основні засоби» є акти на вибуття основних засобів
(03-3,03-4). Крім операцій, пов’язаних із вибуттям в журналі - ордері
відображаються операції по оприбуткуванню основних засобів в розділі «Обороти
по кредиту рахунків 20, 21, 22 та ін.» в кореспонденції з дебетом рахунку 10 на
основі актів приймання - передачі основних засобів (03-1).
Журнал - ордер відкривають відповідно
рекомендаціям на місяць. В кінці кожного місяця підраховують «Всього», а
кредитовий оборот переносять в Головну книгу.
Для вдосконалення аналітичного обліку основних
засобів, на наш погляд, доцільно уніфікувати деякі документи.
На підставі детального аналізу стану організації
первинного і аналітичного звіту основних засобів в ТОВ «Агроград В» ми прийшли
до висновку, що він потребує удосконалення. Наприклад, вважаємо, що всю
інформацію про основні засоби можна представити в видозміненій інвентарній
карточці не на шкоду аналітичному обліку. В ній будуть знаходитись нові
показники, доповнюючи інформацію про основні засоби (включаючи інформацію про
результати від списання основних засобів). Вся інформація про рух/списання
об'єкту основних засобів повинна бути завірена підписами членів комісії, на
чолі з головним бухгалтером.
В інвентарній карточці, на підставі вже існуючих
в інвентарній книзі реквізитів, слід передбачити наступне:
. інформацію про висновки приймальної
комісії і підписи її членів;
. підписи комісії про ведення основних
засобів після ремонту, реконструкції та модернізації, а також графу для
відображення змін, після таких операцій зі вказівкою розмірів витрат;
. підписи членів комісії по знищенню
основних засобів, де також відобразити окремою рискою наслідки ліквідації
об’єкту;
. у розділі «внутрішнє переміщення
об’єкту» доцільно передбачити реквізити «підписи матеріально-відповідальної
особи», за якою закріплено об’єкт.
Наявність зазначених реквізитів при ручній
обробці даних надає можливість не оформлювати окремі документи для відображення
основних засобів, а тільки проставляти дату, прізвище та ім’я по-батькові
матеріально-відповідальної особи, також при наявності цього реквізиту значно
підвищується функції системи внутрішнього контролю. Також слід ввести додаткову
стрічку «Метод і дата переоцінки» та «Вартість об’єкту після переоцінки» - це
дає можливість мати постійну інформацію про вартість об’єкта основних засобів.
Таким чином, використання зазначених реквізитів
надає можливість зробити документ більш наочним для обліку і контролю за необоротними
активами, дає можливість одноразово вести облік стану цих об’єктів та
документувати їх постійний рух починаючи з ведення до складу основних засобів і
завершуючи списанням їх з балансу підприємства тобто ліквідацією. В той же час
це значно знизить затрати ручних робіт і документообіг, що дозволить скоротити
час на обробку первинної інформації і аналітичного обліку основних засобів[14]
В обліку під час відображення процесу
надходження необоротних активів не має відмінності між безкоштовно отриманими
засобами і придбаними за рахунок власних засобів (не орендованими). На нашу
думку, для обліку цих відмінностей необхідно в інвентарній картці ввести
додатковий реквізит «Вид надходження». Тут слід вказувати види надходжень:
безкоштовно, за рахунок власних засобів, оренда. Аналогічні зміни повинні бути
внесені також і до оборотної відомості руху необоротних активів. В формі «Звіт
про наявність основних засобів і амортизаційний фонд» в розділі 2 «Склад
основних засобів» наявність на кінець року доцільно показувати в розрізі
представлених видів надходжень об’єктів.
Запропонований порядок обліку дозволить більш
повніше відображати в аналітичному обліку необоротні активи за джерелами їх
надходження та за призначенням, що в свою чергу, розширить економічну інформацію
для фінансового аналізу. Крім цього облік за видами таких надходжень буде
сприяти прийняттю більш обґрунтованих методик нарахування амортизації.
Після отримання необоротних активів ТОВ
«Агроград В»несе витрати, пов'язані з їх утриманням та експлуатацією.
Відображення таких витрат в обліку залежить від їх впливу на майбутні
економічні вигоди.
Витрати на утримання та експлуатацію необоротних
активів можуть бути спрямовані на: поліпшення стану об'єкту для продовження
строку корисної експлуатації / підвищення продуктивності нормативних показників
його функціонування, підтримання об'єкта в робочому стані для збереження або
відновлення майбутніх економічних вигод, що очікуються.
Прикладом витрат з покращання стану об'єкту є
витрати на модифікацію, удосконалення машин і обладнання, а також впровадження
нових виробничих процесів, які забезпечують значне скорочення операційних
витрат (підвищення продуктивності основних засобів).
Ремонт об'єктів основних засобів виконують:
·
господарським
способом (роботи виконуються власниками силами і на нього витрачаються
будівельні матеріали ТОВ «Агроград В», тобто підприємство не користується
послугами сторонніх організацій для виконання ремонту своїх об'єктів основних
засобів;
·
підрядним
способом, коли ремонтні роботи виконують сторонні організації або підрозділи;
·
внутрішньопідрядним
способом, коли ремонтні роботи виконує спеціалізований структурний підрозділ
ТОВ «Агроград В».
При підрядному і внутрішньопідрядному способі
виконання ремонту основних засобів підставою для виконання робіт є договір, в
якому зазначають наступні обов’язкові реквізити:
ü найменування об'єкту, який підлягає
ремонту;
ü строки виконання робіт;
ü умови і порядок розрахунків за
виконаний ремонт.
Завершення ремонту оформляється актом
приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.
Важливим аспектом правильного налагодження
обліку необоротних активів виступає визначення строку їх корисного
використання. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід
враховувати:
¾ очікуване використання об’єкта
підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
¾ очікуваний фізичний і моральний
знос;
¾ правові або інші обмеження щодо
строків використання об’єкта та інші фактори, наприклад, закінчення терміну
оренди цього активу.
Так, наприклад ТОВ «Агроград В» у 2012р придбало
верстат подачі буряків в лоток гідротранспортера типу ПТС-77 первісною вартістю
30000 грн. і розраховує використовувати його протягом 8 років, після чого
розібрати його на запасні частини, сума яких, за попередньою оцінкою, може
скласти 2 000 грн., а витрати, пов’язані з розбиранням, можуть скласти 500 грн.
У цьому випадку сума, що амортизується, буде дорівнювати
000 - (2 000 - 500) = 28 500 грн.
На практиці при надходженні необоротного активу буває
важко або неможливо визначити ліквідаційну вартість. У такому випадку або, коли
ліквідаційна вартість об’єкту становить несуттєву суму, зазвичай вважають, що
ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю.
Метод амортизації об’єкту необоротних активів обирається
підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання
економічних вигод від його використання, і обов’язково має бути зафіксованим в
наказі про облікову політику ТОВ «Агроград В». Амортизація необоротних активів
у податковому обліку нараховується з використанням тих самих методів, які
застосовуються до об'єктів у бухгалтерському обліку та які при цьому
застережені в наказі про облікову політику підприємства з метою складання
фінансової звітності (пп. 145.1.5, 145.1.9 ПКУ). Причому податкова амортизація,
як і бухоблікова, нараховується щомісячно (починаючи з місяця, наступного за
місяцем введення об'єкта в експлуатацію), а квартальна сума податкової
амортизації (за кожним об'єктом) - визначається як сума нарахованих
амортвідрахувань за об'єктом за 3 місяці розрахункового кварталу.
Згідно з п.п. 145.1.5 ПКУ нарахування
амортизації основних засобів здійснюється із застосуванням таких методів:
. прямолінійний;
. зменшення залишкової вартості;
. прискореного зменшення залишкової
вартості;
. кумулятивний;
. виробничий.
Із набуттям чинності розділом III ПКУ платникам
податків потрібно перевести об'єкти основних фондів, що в них значаться, із
існуючих 4 груп до майбутніх «податкових» 16 груп основних засобів із веденням
пооб’єктного обліку (див. п. 146.1 ПКУ), а також установленням для кожної групи
мінімально допустимого строку корисного використання (амортизації) об'єктів
(залежно від групи основних засобів - від 2 до 20 років). Такий строк
визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення об'єктів
основних засобів в експлуатацію.
Результат від ліквідації необоротних активів
відбивають у звіті про фінансових результатах у розділі доходів і витрат
звичайної діяльності. Однак якщо причиною списання необоротного активу була надзвичайна
ситуація (аварія, пожежа й ін.), що відповідає суму прибутку або збитку
відбивають як фінансовий результат від надзвичайних подій.
Оскільки базове підприємство має все ж таки
сезонне виробництво вважаємо за доцільне порекомендувати йому використовувати
виробничий метод нарахування амортизації.
ТОВ «Агроград В» придбало виробниче устаткування
початковою вартістю 330000 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва
визначений підприємством у розмірі 1600000 од. Ліквідаційна вартість
устаткування після його експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 10000
грн. Очікуваний термін корисного використання складає 4 роки.
За цим методом місячна сума амортизації
визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг)
та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється
діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт,
послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта
основних засобів (формула 2.1, та 2.2):
(2.1)
(2.2)
Де, Ав - амортизаційні відрахування:
Обсяг ф - фактичний обсяг продукції (робіт,
послуг);
ВС ам - виробнича ставка амортизації;
Перв в - первісна вартість об’єкту;
Лік від в - ліквідаційна вартість об’єкту
необоротних активів.
Виробнича ставка амортизації = (330 000 - 10
000)/1 600 000 = 0,2 грн./од.
Розрахунок амортизаційних відрахувань за рік
наведено у табл. 2.7. Для розрахунку суми амортизаційних відрахувань за місяць
використовують дані про фактичний обсяг продукції (робіт, послуг) за місяць.
Таблиця 2.7 Нарахування амортизації виробничим
методом станку «Верстат подачі буряків в лоток гідротранспортера типу ПТС-77»
ТОВ «Агроград В»
|
Рік
|
Амортизаційні
відрахування
|
Накопичена
амортизація
|
Залишкова
вартість
|
|
|
|
330
000
|
|
1
|
80000
|
80
000
|
250
000
|
|
2
|
80000
|
160
000
|
170
000
|
|
3
|
80000
|
240
000
|
90
000
|
|
4
|
80000
|
320
000
|
10
000
|
Виробничий метод нарахування амортизації
доцільно використовувати для необоротних активів, знос яких в основному
залежить від інтенсивності їх використання (сезонності), або для необоротних
активів, які можуть самостійно виконувати визначений обсяг робіт (вантажні
автомобілі тощо).
Отже, відповідно до вимог ПБО 6 зміна методу
амортизації в обліку відображається як зміна в обліковій оцінці, яка не
потребує коригувань за попередні періоди та повністю розкривається в примітках
до фінансової звітності. В той же час суми амортизаційних відрахувань за
поточний та майбутні періоди повинні бути відкориговані шляхом зміни норми
амортизації відповідно до нового методу амортизації, що обраний підприємством.
2.4 Організація обліку
необоротних активів у середовищі комп’ютерних інформаційних систем
У сучасних умовах, за наявності на підприємствах
тисяч об’єктів необоротних активів, важко говорити про ефективне розв’язання
задач їх обліку,
аналізу та контролю за ручного способу обробки економічної інформації. ТОВ
«Агроград В» постає перед актуальним питанням автоматизації обліку необоротних
активів для виконання системних обліково-контрольних операцій.
Автоматизація управління ТОВ «Агроград В» на
основі економіко- математичних методів, засобів обчислювальної техніки та
інформаційних технологій є невід’ємною частиною процесу удосконалення
діяльності практично всіх структур ринкового господарювання в сучасних умовах. Останнім часом
намітився якісно новий етап, який характеризується прагненням до створення
інтегрованих автоматизованих комп’ютерних систем, що поєднують усі завдання
системи управління. Досягненню цього сприяють розподілені обчислювальні системи
та технології й мережі, засоби ведення баз даних, засоби проектування й
впровадження функціональних підсистем загальної системи управління.
Впровадження інтегрованої автоматизованої
системи для будь-якого підприємства є однією з найбільш трудомістких та
вартісних програм розвитку. У цих умовах надзвичайно велика роль керівника ТОВ
«Агроград В», якщо він прийме рішення стратегічного характеру в сфері
комп’ютеризації. Облікового процесу
Головним за таких умов виступає вироблення
ефективної стратегії розвитку автоматизації системи управління, яка гарантувала б
досягнення намічених цілей ТОВ «Агроград В». Ця стратегія повинна базуватися на
досягнутому рівні автоматизації системи управління, практичному досвіді
розроблювачів, особливостях організації технології виробництва та реалвізації, фінансових і
кадрових можливостях самого підприємства, світових тенденціях. Найбільш
важливою складовою такої стратегії виступає в низці випадків обґрунтування й
прийняття управлінських рішень з вибору системи автоматизації, що наявна на
українському ринку.
Це буде сприяти вирішенню питання автоматизації бухгалтерського обліку
необоротних активів. Для вирішення проблем автоматизації певних ділянок обліку
можна використовувати поняття «визначена задача», яке означає алгоритм
перетворення вхідних даних за допомогою процедур обробки даних у вихідні
економічні показники, що мають певне функціональне призначення для фінансового
обліку та управління ТОВ «Агроград В».
Можна виділити наступні задачі автоматизації
обліку необоротних активів (рис. 2.10).
Рис. 2.10. Основні завдання автоматизації обліку
необоротних активів ТОВ «Агроград В»
Автоматизоване вирішення
завдань з обліку необоротних активів на автоматизованому робочому місці
бухгалтера ґрунтується на створенні і веденні інформаційної бази даних про
наявність основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та
нематеріальних активів, яка сформована на підставі інвентарної картотеки
господарюючого суб’єкту.
Призначення автоматизованого
робочого місця з обліку необоротних активів полягає у виконанні наступних
системних обліково-контрольних та аналітичних операцій:
¾ автоматизації
документування первинної інформації;
¾ оперативного
управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів, нематеріальних
активів, інших необоротних матеріальних активів та інших необоротних активів;
¾ нарахування
амортизації та видачі необхідної інформації на принтер чи екран дисплея на
запит користувача.
Для оперативної обробки
інформації з обліку необоротних активів доцільно створювати дво- або трирівневу
систему автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ бухгалтера є засобом
автоматизації праці зайнятого обліком, контролем та аналізом персоналу та являє
собою функціональну спеціалізовану людино-машинну систему, що включає
програмно-технічний комплекс, інформаційне, додаткове інструктивно-методичне та
організаційно-технологічне забезпечення. Така система призначена для
автоматизованого виконання операцій конкретної стадії облікового, контрольного
та аналітичного процесів. І хоча при цьому зберігається поділ обов’язків між
персоналом бухгалтерії за функціональною ознакою, завдяки застосуванню ресурсів
АРМБ істотно підвищується продуктивність праці облікових працівників. АРМБ є
структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом
облікового працівника для планування, управління, обробки даних, підготовки для
прийняття управлінських рішень. Це елемент системи автоматизації
бухгалтерського обліку, усі підсистеми якої мають бути погоджені між собою.
Створення АРМ бухгалтера ТОВ
«Агроград В» має ґрунтуватися на принципах персоніфікації обчислень і
самоосвіти облікових працівників, автоматизації професійних знань, нових
функцій, безпаперової технології, раціонального поєднання розподіленої,
децентралізованої і централізованої обробки облікової інформації, а також з
урахуванням модульності, системності та ергономічності. Безпаперова технологія
функціонування систем дає змогу використовувати АРМ бухгалтера для вирішення
оперативних питань у реальному масштабі часу. Принцип модульності припускає
поєднання АРМ бухгалтера з іншими елементами інформаційної системи управління
підприємства або діючими системами з мінімальними витратами і без переривання
функціонування. Принцип ергономічності потребує створення АРМ бухгалтера, які
забезпечують комфортні умови праці.
Інформаційні системи обліку,
контролю та аналізу ТОВ «Агроград В» розробляють відповідно до основних функцій
облікових працівників на підприємствах, тобто впроваджують три категорії АРМ
(АРМ бухгалтера категорій І - III), які використовують різні персональні
комп’ютери (ПК) з відповідними технічними характеристиками. У разі
автоматизованого вирішення облікових завдань управлінський персонал здебільшого
виконує роботи, безпосередньо пов’язані зі здійсненням облікових, контрольних і
аналітичних функцій, складанням у встановленому порядку бухгалтерської
звітності, а також зі збором, реєстрацією, підготовкою на машинному носії
первинної інформації з використанням персонального комп’ютера, передаванням
підготовленої інформації системі обробки даних.
При цьому управлінські служби
ТОВ «Агроград В» несуть пряму відповідальність за підготовку й передавання
відповідної економічної інформації, оформленої у вигляді документів або
виконаного економічного розрахунку на місці виникнення облікових даних, а
бухгалтерія, крім того, несе загальну відповідальність за організацію і ведення
бухгалтерського обліку на ТОВ «Агроград В».
У процесі автоматизованого
вирішення облікових, контрольних, аналітичних завдань встановлюється розглянута
взаємодія між бухгалтерією, цехами, відділами та діючою системою обробки
облікових даних. Працівники обліку і особи, котрі беруть участь в
автоматизованому розв’язуванні задач обліку, формують на персональному
комп’ютері первинні документи, дані за якими заносяться за певним ланцюжком в
облікові регістри. Водночас із формуванням первинних облікових документів
інформація дублюється на машинному носії у персональному комп’ютері. У разі
потреби здійснюється розрахунок економічних показників й формується
управлінське рішення на місці виникнення такої інформації.
Загалом для працівників
бухгалтерського апарату весь комплекс робіт, що пов’язаний з обліком, контролем
та аналізом, тоді як для інших осіб, які пов’язані з обліком, ці функції не є
основними, і на них припадає лише частина їхнього робочого часу. Отже,
організація АРМ бухгалтера для цієї категорії працівників доцільна лише тоді,
коли ці АРМ використовуватимуться і для виконання їх основних функцій. Автоматизація
робочих місць працівників структурних підрозділів, що здійснюють поточне
документування господарських операцій, доцільна лише за умов комплексної
автоматизації всіх облікових, контрольних та аналітичних функцій суб’єкту
господарювання.
Отже, комплексний підхід до
обліку, контролю, аналізу, аудиту й управління необоротними активами дозволяє
оперативно одержувати всі необхідні дані за визначений період й істотно
підвищує рівень управління фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Агроград В».
Бухгалтерський облік операцій з
необоротними активами ТОВ «Агроград В» здійснюється по окремих об'єктах із
застосуванням спеціальних розрахунків бухгалтерії (розрахунок нарахування
амортизації). В системі "1С: Бухгалтерія 7.7" кожен етап обліку необоротних
активів супроводжується створенням окремого електронного документу, який є
засобом внесення первинної облікової інформації в автоматизовану програму та
автоматичного формування бухгалтерської кореспонденції відповідно до
господарської операції, що здійснилася.
Кожен з електронних документів
обліку операцій з основними засобами в програмі відповідає певній типовій формі
первинного бухгалтерського обліку (табл. 2.11).
Рис. 2.11 Інтерфейс користувача
щодо обліку нарахування амортизації необоротних активів ТОВ «Агроград В»
Отже, заповнення одного з
електронних документів програми "1С: Бухгалтерія 7.7" надає
можливість одночасно здійснювати роздільне ведення бухгалтерського й
податкового обліку необоротних активів. В той же час, доцільно пам'ятати, що
досягнення такого результату неможливе без правильного й повного заповнення
довідника в базі даних «Необоротні активи», в якому доцільно організувати
багаторівневий і аналітичний облік, що дозволить ефективніше використовувати
можливості програми. На першому рівні довідника пропонується створити три
групи:
Ø основні засоби;
Ø інші необоротні
матеріальні активи;
Ø нематеріальні
активи.
Відповідність електронних
документів обліку операцій з необоротними активами програми "1С:
Бухгалтерія 7.7" типовим формам первинного бухгалтерського обліку має
повну тотожність.
В діалогове вікно закладки
«основні» вносяться головні реквізити об'єкту, які будуть використовуватись для
його подальшої ідентифікації та ведення первинного бухгалтерського обліку
(повна назва об'єкту, його інвентарний номер та код, первісна вартість тощо).
Діалогове вікно закладки
«додаткові» містить опцію «Виробниче обладнання», включення якої передбачає, що
первісна (залишкова) вартість об'єкту буде віднесена на збільшення балансової
вартості відповідної групи основних фондів у податковому обліку, яка
вибирається на закладці «Податковий облік».
Введення в експлуатацію
об'єктів виконується в програмі за допомогою документа "Введення в
експлуатацію", куди вносяться дані про місце його експлуатації,
матеріально відповідальну особу тощо.
На підставі такого документа є
можливість створити типовий документ 03-1 "Акт приймання-передачі основних
засобів".
В подальшому необоротний актив
потрібно ввести в експлуатацію, бо тільки тоді вони будуть зараховані на
баланс. Документ "Введення в експлуатацію" (рис.2.12) призначений
саме для цього.
Рис.2.12. Інтерфейс користувача при створенні
документу «Введення в експлуатацію» в автоматизованому продукті 1С:Бухгалтерія
7.7 ТОВ «Агроград В»
Діалогову форму документу «Введення в
експлуатацію» доцільно заповнювати від заголовної частини; передусім увімкнувши
можливість «Введення в експлуатацію необігових активів», що знаходиться в групі
реквізитів.
У задачі обліку витрат на ремонт та модернізацію
основних засобів та контролю за раціональним використанням коштів, виділених з
цією метою, є такі рішення:
¾ облік ремонту необоротних активів;
¾ облік модернізації необоротних
активів;
¾ контроль за раціональним використанням
коштів, виділених на ремонт і модернізацію необоротних активів.
Такий розподіл задачі обліку витрат на ремонт і
модернізацію основних засобів та контролю за раціональним використанням коштів,
виділених з цією метою, пов’язаний насамперед із тим, що витрати на ремонт і
витрати на модернізацію є абсолютно різними витратами за характером їх впливу
на балансову вартість об’єкта основних засобів.
Витрати на ремонт не збільшують балансової
вартості об’єкта основних засобів і списуються на витрати звітного періоду.
Витрати на модернізацію пов’язані з поліпшенням функціональних можливостей
об’єкта, збільшують його балансову вартість, а на витрати списуються поступово
через механізм амортизації.Для відображення в обліку операцій з ремонту і
модернізації основних засобів у програмі створюється документ «Модернізація
необоротних активів» (рис. 2.13).
Рис.2.13 Інтерфейс користувача при створенні
документу «Модернізація необоротних активів» в автоматизованому продукті
1С:Бухгалтерія 7.7 ТОВ «Агроград В»
Створений документ дозволяє оформити на
паперовому носії типовий документ 03-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих,
реконструйованих і модернізованих об'єктів».
Задача виявлення зайвих і морально застарілих
необоротних активів призначена для відстеження необоротних активів, що з тих чи
інших причин простоюють чи працюють з недовикористанням діючих виробничих
потужностей, а також із завершеним строком корисної експлуатації.
Доцільно розділити цю задачу на такі рішення:
¾ визначення рівня спрацювання
необоротних активів;
¾ визначення рівня використання
виробничих потужностей;
¾ визначення і контроль за рівнем
забезпеченості необоротними активами.
Інформація про списання і
реалізацію основних засобів вноситься в програму за допомогою документа
«Ліквідація необоротних активів». При створенні цього документу потрібно в
першу чергу вказати причину вибуття об'єкта, а саме чи це списання, чи
реалізація (рис. 2.14).
Рис.2.14. Інтерфейс користувача при створенні
документу «Ліквідація необоротних активів» в автоматизованому продукті
1С:Бухгалтерія 7.7 ТОВ «Агроград В»
На підставі первинних даних й
нормативно-довідкової інформації здійснюється відображення інформації про рух
необоротних активів. Тобто за допомогою інформаційної комп’ютерної системи
обліку бухгалтер отримує вичерпну інформацію про стан обліку необоротних
активів для прийняття ефективних управлінських рішень.
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА СИСТЕМИ
ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ НАЯВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
.1
Система аналітичних показників, інформаційна база та основні методи
економічного аналізу необоротних активів
У процесі виробничої і
фінансової діяльності керівники підприємства ТОВ «Агроград В» зацікавлені в
збереженні й ефективному використанні необоротних активів. Для оцінки та
аналізу цих процесів використовують систему показників, яка включає в свій
склад:
показники
забезпечення підприємства основними засобами, іншими необоротними матеріальними
активами, нематеріальним активами;
показники стану
необоротних активів;
показники
ефективності використання.
Мета економічного аналізу
використання необоротних активів ТОВ «Агроград В» полягає у визначенні
забезпечення підприємства необоротними активами за умови інтенсивного їх
використання та пошук резервів підвищення ефективності їх використання за
рівнем фондовіддачі.
Завдання аналізу вирішуються за
такими напрямками дослідження:
визначення
забезпечення підприємства і його структурних підрозділів необоротними активами
й оцінка рівня їх використання за узагальненими і часовими показниками та
встановлення причин їх зміни;
розрахунок впливу
факторів, які впливають на рівень використання необоротних активів, і,
відповідно, на обсяг виробництва продукції;
оцінка ступеня
використання виробничої потужності підприємства, площ та обладнання;
виявлення резервів
підвищення ефективності використання необоротних активів та впливу зміни рівня
їх віддачі на виробничо-господарські результати.
У процесі дослідження
використовують такі джерела інформації: бізнес-плани базового підприємства та
додатки до них, форму 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних засобів»,
примітки до річної фінансової звітності, форму 1-П «Підприємництво», дані
аналітичного обліку ТОВ «Агроград В», «Розрахунок амортизації і зносу основних
засобів», первинні дані обліку: («Акт (накладна) приймання - передачі основних
засобів», «Акт (накладна) відремонтованих, реконструйованих, модернізованих
об'єктів», «Акт на списання основних засобів», «Інвентарна картка обліку
основних засобів», «Картка обліку руху основних засобів», інвентарний список
основних засобів підприємства за місцем їх знаходження та експлуатації,
проектно-кошторисна документація) тощо.
Основні напрями аналізу
використання необоротних активів та модель його проведення показано на рис.
3.1.
Рис. 3.1 Модель аналізу
наявності та руху необоротних активів ТОВ «Агроград В»
З метою глибшого аналізу
ефективності використання необоротних активів показник фондовіддачі
визначається за всіма основними засобами, виробничого призначення, активної їх
частини (машини і обладнання).
При розрахунку показників
фондовіддачі вихідні дані на ТОВ «Агроград В» приводять у порівняльний вигляд.
Так, обсяг продукції необхідно скоректувати на зміну оптових цін структурних
зрушень, а вартість основних засобів - на їх переоцінку/індексацію. На зміну
рівня фондовіддачі впливає низка факторів, які можна згрупувати наступним чином
(рис. 3.2).
Рис. 3.2 Схема факторної моделі
аналізу віддачі основних засобів ТОВ «Агроград В»
Рівень забезпечення
підприємства необоротними активами характеризується:
а) показником фондомісткості
виробництва продукції (робіт, послуг), який розраховують як відношення
середньої балансової вартості основних засобів до обсягу виготовленої за цей же
період (рік, квартал) продукції;
б) показником фондоозброєності
праці, що визначають як відношення вартості основних засобів до чисельності
працівників ТОВ «Агроград В»;
в) коефіцієнтом реальної вартості
основних виробничих засобів у вартості майна ТОВ «Агроград В», який обчислюють
як відношення балансової (залишкової) вартості основних виробничих засобів до 
вартості
всього майна підприємства.
Для оцінки стану необоротних активів
ТОВ «Агроград В» використовують такі показники:
а) коефіцієнт зносу основних засобів
характеризує частку вартості засобів, що перенесена на новостворений продукт.
Обчислюють як відношення суми нарахованої зношеності основних засобів до їх
початкової вартості;
б) коефіцієнт придатності основних
засобів, який визначають діленням залишкової вартості основних засобів на їх
початкову вартість;
в) коефіцієнт оновлення основних
засобів, який розраховують як частку від ділення вартості придбаних у звітному
періоді основних засобів до вартості основних засобів на кінець звітного
періоду;
г) коефіцієнт вибуття основних
засобів - обчислюють діленням вартості вибулих у звітному періоді основних
засобів на вартість основних засобів на початок звітного періоду.
д) коефіцієнт приросту основних
засобів визначає частку фондів, що надійшли і вибули за аналізований період до
їх вартості на початок періоду.
Показники використання основних
виробничих активів переважно поділяються на дві великі групи - натуральні та
вартісні. Іноді додатково виокремлюють ще одну групу показників -
умовно-натуральні. До натуральних показників належить продуктивність на одиницю
часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається
технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт./рік; км/рік; т/рік).
Вона заноситься в технічний паспорт основного фонду.
Натуральні показники
використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не
дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів.
Так, неможливо порівняти продуктивність доменної печі та металорізального
верстата. З метою усунення таких незручностей на деяких підприємствах
застосовують умовно-натуральні показники. Їх сутність полягає в тому, що продуктивність
устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову.
На її основі спочатку розраховують індекси зведення, а потім, з урахуванням цих
індексів - продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують
продуктивність в умовно-натуральних одиницях.
Натуральні та умовно-натуральні
показники використання необоротних активів застосовують для активної їх
частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд
тощо практично неможливо. З огляду на вказане для визначення ефективності
використання всіх необоротних активів застосовують вартісні показники.
Оцінку ефективності
використання основних засобів здійснюють за такими основними показниками:
а) фондовіддача основних
засобів, яку розраховують як відношення обсягу виготовленої продукції за
звітний період до середньої вартості основних засобів за цей же період;
б) рентабельність основних
засобів, що обчислюється (у відсотках) діленням прибутку підприємства за
звітний період на середню вартість основних засобів за цей же період.
Ефективність функціонування
підприємства забезпечується при високому рівні оновлення основних засобів,
підвищенні коефіцієнта їх придатності, зростанні показників фондовіддачі та
рентабельності основних засобів і зниженні показника фондомісткості
виробництва.
Характеризуючи якісний стан необоротних активів,
визначають також показниками фондозабезпеченості, фондоозброєності та
механізації праці. Так, для вивчення динаміки кількісного і якісного стану
основних засобів ТОВ «Агроград В» використовують абсолютні показники первісної
та залишкової вартості основних засобів, зносу, надходження та вибуття основних
засобів, а також коефіцієнти здатності, зносу, оновлення, вибуття та приросту
основних засобів, фондозабез-печеності, фондоозброєності та механізації праці
працівників підприємства.
Важливою складовою аналізу якісного стану
необоротних активів виступає оцінка їх технічного стану. Для характеристики
вікової структури всього парку устаткування проводиться групування машин і
устаткування за терміном експлуатації. Технічний стан у непрямій формі
визначається його віковим складом, який характеризує питому вагу вікової групи
у загальній кількості одиниць даного виду устаткування.
Підвищення частки прогресивного устаткування, в
свою чергу, сприяє впровадженню сучасних прогресивних технологій. Оцінюючи
технічний рівень необоротних активів, доцільно розглянути організацію ремонту,
модернізації засобів праці і виконання ремонтних робіт, звертаючи увагу на
виконання ремонтних робіт у строк, високу якість ремонту, його економність. Для
аналізу ступеня задоволення технічних потреб за основу розрахунку беруть
величину виробничої потужності, яка визначається за продуктивністю активної
частини основних засобів господарюючого субєкту. При цьому, здійснюючи
економічний аналіз, необхідно враховувати виділення технологічної, виробничої
та загальногосподарської системи засобів ТОВ «Агроград В».
Структура необоротних активів, що забезпечує
технологічний процес поточного виробництва, визначає технологічну систему
основних засобів. Виробнича система охоплює як технологічну систему, так й
необхідну інфраструктуру основних засобів для функціонування технологічної
системи. А загальногосподарська система засобів містить виробничу систему,
інфраструктуру основних засобів, які забезпечують повноцінну життєдіяльність
субєкту господарювання і створюють умови для її постійного прогресу. Для
перелічених систем необхідна збалансованість. Як нестача, так і надлишок
необоротних активів за будь-якою системою або обмежують ділову активність
підприємства, або формують непродуктивні витрати.
Одним із узагальнювальних показників
ефективності використання основних засобів є фондовіддача, зростання якої є
одним з факторів інтеисивного зростання обсягу виробленої продукції (формула
3.1):
Ф =ЧД/СрВоз , (3.1)
де ЧД - чистий дохід;
СрВоз- середньорічна вартість основних засобів
ТОВ «Агроград В».
Зростання фондовіддачі - це головний фактор
економії коштів, що були вкладені в основні засоби. З метою виявлення
ефективності використання різних груп основних засобів показник фондовіддачі
обчислюється за групами основних засобів, тобто за мінусом вартості основних
засобів соціального призначення, за активною часткою промислово-виробничих
запасів (машинам і обладнанню). Зіставлення таких темпів зміни фондовіддачі за
різними групами, що виділені, надає можливість визначити основні напрями
вдосконалення їх структури.
Іншим показником ефективності використання
необоротних активів є фондомісткість, яка визначається як відношення середньої
вартості основних засобів до обсягу виробленої продукції тобто це обернений
показник до фондовіддачі. Особливого змісту набувають обчислення та оцінка
фондомісткості в динаміці. Зміна фондомісткості вказує на приріст або зменшення
вартості основних засобів на 1 грн виробленої продукції і застосовується при
визначенні суми відносної економії чи перевитрат коштів у основних засобах за
формулою 3.2.
Фс=СрВоз/ЧД, (3.2)
де ЧД-чистий дохід;
СрВоз- середньорічна вартість основних засобів.
Співвідношення темпів приросту вартості основних
засобів і темпів приросту обсягу випущеної продукції ТОВ «Агроград В» надає
змогу визначити граничний показник фондомісткості, тобто приріст основних
засобів на 1% приросту продукції. Якщо граничний показник фондомісткості менший
одиниці, це свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів
і зростання коефіцієнта використання виробничої потужності.
Рентабельність основних засобів ТОВ «Агроград В»
характеризує величину чистого прибутку, яку приносить кожна гривня основних
засобів підприємства (формула 3.3).
Р= ЧД/Оз, (3.3)
де, ЧД - чистий дохід;
Оз - основні засоби.
Показник оборотності основних засобів ТОВ
«Агроград В» характеризує час, необхідний для здійснення повного обороту, в
процесі якого основні засоби повністю перенесуть свою вартість на вироблену
продукцію за формулою 3.4:
Коб= ЧД/СрВоз, (3.4)
де, ЧД-чистий дохід;
СрВоз - середньорічна вартість основних засобів
ТОВ «Агроград В».
Крім загальних показників ефективності
використання основних засобів, застосовують і часткові показники, зокрема,
такі, як величина виробничих запасів па 1 кв. км виробничої площі, чистий
прибуток на 1 кв. км виробничої площі. З метою розробки технологічної політики
ТОВ «Агроград В» необхідно провести поглиблений факторний аналіз показників
ефективності використання основних засобів і насамперед фондовіддачі.
Важливе значення у сфері матеріального
виробництва має проблема скорочення цілозмінних і внутрішньозмінних простоювань
обладнання. Для оцінки завантаження обладнання використовують показники балансу
часу.
Рівень цілозмінного використання обладнання
характеризує коефіцієнт змінності, який обчислюється як співвідношення фактично
відпрацьованої кількості верстато-змін за період і максимально можливої кількості
верстато-змін, відпрацьованих встановленим обладнанням за одну зміну того ж
періоду за формулою 3.5:
Кзм= 
(3.5)
де ВП - випущена продукція (грн.);
Взм - кількість відпрацьованих машинозмін;
С - кількість встановленого обладнання;
Др - кількість робочих днів за місяць (рік);зм -
тривалість зміни (год.).
Ступінь внутрішньозмінного використання
обладнання ТОВ «Агроград В» характеризує коефіцієнт завантаження обладнання,
який визначається відношенням часу його фактичної роботи в годинах до
ефективного фонду часу в годинах чи номінального фонду (формула 3.6):
Кекст=
; (3.6)
де Фд, Фн - відповідно дійсний і номінальний
фонд часу роботи обладнання за певний період, (год.).
Цей показник надає змогу оцінити втрати часу з
причин браку, холостої роботи обладнання, планово-попереджувальпнх ремонтів.
Ступінь використання номінального часу
визначається відношенням ефективного фонду до номінального. На основі даного
коефіцієнта оцінюється вплив часу простоювань за технологічними причинами на
результативні показники роботи обладнання. Підвищити завантаження обладнання
ТОВ «Агроград В» можливо лише за умови автоматизації виробництва, в основу якої
закладено потенційні можливості випереджуючого зростання продуктивності праці
над її фондоозброєністю.
Таким чином, істотного підвищення фондовіддачі
ТОВ «Агроград В» можна досягти завдяки вдосконаленню структури основних
необоротних активів аідприємства. Збільшення вартості більш активних засобів у
розрахунку на одиницю вартості пасивних засобів до оптимального рівня значно
підвищує ефективність використання предметів праці.
3.2
Розробка та апробація методики аналізу необоротних активів
Аналіз необоротних активів ТОВ
«Агроград В» надає можливість визначити тип стратегії розвитку підприємства
відносно довгострокових вкладень. Висока питома вага нематеріальних активів
може свідчити про інноваційний характер стратегії підприємства, про вкладення
капіталу в ліцензії, патенти та іншу інтелектуальну власність. Така стратегія
сприяє зміцненню фінансового стану будь-якого підприємства.
Високі показники довгострокових
фінансових вкладень відображають інвестиційну стратегію розвитку підприємства
Зазначимо, що у 2010 році найбільшу питому вагу у складі необоротних активів
підприємств України займали основні засоби - 94,3 % та 5,7 % припадало на
незавершене будівництво, хоча у 2005 та 2006 роках необоротні активи
підприємства на 100% були сформовані основними засобами.
В процесі аналізу необоротних активів
ТОВ «Агроград В» необхідно виявити долю необоротних активів у структурі активів
(табл. 3.1).
Таблиця 2.1 Аналіз активів
підприємства
|
Актив
|
2007
рік
|
2008
рік
|
2009
рік
|
|
тис.
грн.
|
%
|
тис.
грн.
|
%
|
%
|
|
Необоротні
активи
|
|
|
|
|
|
|
|
нематеріальні
активи
|
7
|
0,01
|
8
|
0,01
|
5
|
0,01
|
|
незавершене
будівництво
|
2880
|
5,42
|
2025
|
3,64
|
2280
|
3,92
|
|
основні
засоби
|
28674
|
53,93
|
31896
|
57,34
|
30341
|
52,21
|
|
Разом
|
31561
|
59,36
|
33929
|
60,99
|
32626
|
56,14
|
|
Оборотні
активи
|
|
|
|
|
|
|
|
виробничі
запаси
|
9513
|
17,89
|
9513
|
17,10
|
12490
|
21,49
|
|
тварини
на вирощуванні та відгодівлі
|
19
|
0,04
|
19
|
0,03
|
16
|
0,03
|
|
незавершене
виробництво
|
7903
|
14,86
|
7903
|
14,21
|
9080
|
15,62
|
|
готова
продукція
|
1728
|
3,25
|
1728
|
3,11
|
1301
|
2,24
|
|
товари
|
243
|
0,46
|
243
|
0,44
|
179
|
0,31
|
|
деб.
заборгованість за товари
|
892
|
1,68
|
892
|
1,60
|
624
|
1,07
|
|
деб.
заборгованість за розрахунками
|
579
|
1,09
|
579
|
1,04
|
565
|
0,97
|
|
інша
поточна деб. заборгованість
|
147
|
0,28
|
141
|
0,25
|
102
|
0,18
|
|
грошові
кошти
|
548
|
1,03
|
602
|
1,08
|
756
|
1,30
|
|
інші
оборотні активи
|
20
|
0,04
|
60
|
0,11
|
360
|
0,62
|
|
Разом
|
21592
|
40,61
|
21680
|
38,97
|
25473
|
43,83
|
|
Витрати
майбутніх періодів
|
18
|
0,03
|
18
|
0,03
|
18
|
0,03
|
|
БАЛАНС
|
53171
|
100
|
55627
|
100
|
58117
|
100
|
Основну частину активів підприємства становлять
необоротні активи (2007р. - 59,36%, 2008р. - 60,99% і в 2009р. - 56,14 %),
більшу частину яких становлять основні засоби (2004 р. - 53,93%, 2005 р. -
57,34%, 2006 р. - 52,21%). Тобто підприємство має «тяжку» структуру активів, що
свідчить про значні накладні витрати та високу чутливість до змін виручки.
Частка необоротних активів у структурі балансу в 2009 р. у порівнянні з 2007 р.
зменшилася на 3,22%.
Структура активів підприємства відображена на
рис. 2.2.
Рисунок 2.2 - Структура активів
підприємства у 2007-2009 рр., %
Як видно з аналізу необоротні
активи за останній рік скоротилися на у порівнянні з 2008 р. як у відсотковому
(4,86%), так і у вартісному вираженні, що сприяє прискоренню оборотності (рис.
2.3).
Рисунок 2.3 - Структура активів
підприємства, тис. грн.
Для оцінки наявності та зміни
обсягу основних засобів використаємо дані таблиці 2.2
Таблиця 2.2 Структура основних
засобів підприємства
|
Найменування
показника
|
2007
|
2008
|
2009
|
|
тис.
грн.
|
%
|
тис.
грн.
|
%
|
тис.
грн.
|
%
|
|
будинки,
споруди та передавальні пристрої;
|
43619
|
45,24
|
45050
|
43,28
|
44649
|
42,12
|
|
машини
та обладнання;
|
36129
|
37,47
|
40239
|
38,66
|
40908
|
38,59
|
|
транспортні
засоби;
|
2124
|
2,20
|
2295
|
2,21
|
2242
|
2,12
|
|
інструменти,
прилади, інвентар (меблі);
|
6118
|
6,35
|
6574
|
6,32
|
6754
|
6,37
|
|
інші
основні засоби
|
241
|
0,25
|
241
|
0,23
|
237
|
0,22
|
|
бібліотечні
фонди
|
18
|
0,02
|
19
|
0,02
|
21
|
0,02
|
|
малоцінні
необоротні матеріальні активи
|
8160
|
8,46
|
9661
|
9,28
|
11189
|
10,56
|
|
Всього
|
96409
|
100,00
|
104079
|
100,00
|
106000
|
100,00
|
Результати аналізу динаміки
складу основних засобів підприємства за три роки не виявили істотних змін в
зміні обсягу та складу основних засобів підприємства, а саме: обсяг зріс лише
на 9591 тис. грн., пасивна частина основних засобів складає більше половини
вартості загального обсягу. Така структура основних засобів негативно
позначається на виробничій потужності, оскільки машини та обладнання складають
лише третину від загальної їх суми (рис. 2.3).
На зміну обсягу, складу і
структури основних засобів могли мати вплив такі фактори:
характер і
особливості виробничого процесу;
технологія, рівень
організації і кооперування праці;
методи організації
виробництва.
Аналіз наявності, руху і
структури основних засобів підприємства виконаємо в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз наявності, руху і
структури основних засобів підприємства
|
Групи
основних засобів
|
Наявність
на початок 2007 року
|
Надійшло
за рік
|
Вибуло
за рік
|
Наявність
на початок 2008 року
|
Надійшло
за рік
|
Вибуло
за рік
|
Наявність
на початок 2009 року
|
Надійшло
за рік
|
Вибуло
за рік
|
Наявність
на кінець 2009 року
|
|
ОЗ
основного виду діяльності:
|
87011
|
1496
|
276
|
88231
|
6372
|
204
|
94399
|
1318
|
927
|
94790
|
|
споруди
та передавальні пристрої;
|
43579
|
42
|
2
|
43619
|
1431
|
0
|
45050
|
79
|
480
|
44649
|
|
машини
та обладнання;
|
35257
|
1020
|
148
|
36129
|
4182
|
72
|
40239
|
909
|
240
|
40908
|
|
транспортні
засоби;
|
2113
|
82
|
71
|
2124
|
274
|
103
|
2295
|
44
|
97
|
2242
|
|
інструменти,
прилади, інвентар (меблі);
|
5833
|
336
|
51
|
6118
|
484
|
28
|
6574
|
257
|
77
|
6754
|
|
інші
основні засоби
|
229
|
16
|
4
|
241
|
1
|
1
|
241
|
29
|
33
|
237
|
|
ОЗ
неосновного виду діяльності
|
6641
|
2389
|
852
|
8178
|
1983
|
481
|
9680
|
2157
|
627
|
11210
|
|
бібліотечні
фонди
|
14
|
4
|
0
|
18
|
1
|
0
|
19
|
2
|
0
|
21
|
|
малоцінні
необоротні матеріальні активи
|
6627
|
2243
|
710
|
8160
|
1982
|
481
|
9661
|
2155
|
627
|
11189
|
|
інші
необоротні матеріальні активи
|
0
|
142
|
142
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
Всього
|
93652
|
3885
|
1128
|
96409
|
8355
|
204
|
104079
|
1318
|
927
|
106000
|
Дані аналізу показують, що за
період з 2007 по 2009 не відбулося суттєвих змін у наявності та структурі
основних засобів. Існує тенденція до збільшення вартості основних засобів як за
основним, так і за неосновним видами діяльності.
Аналіз показників руху основних
засобів підприємства представимо таблицею 2.4.
Таблиця 2.4 Аналіз показників
руху основних засобів
|
Показники
|
Значення
|
|
2007
|
2008
|
2009
|
|
Коефіцієнт
оновлення
|
0,0403
|
0,0803
|
0,0124
|
|
Коефіцієнт
вибуття
|
0,0020
|
0,0087
|
|
Коефіцієнт
приросту
|
0,0286
|
0,0783
|
0,0037
|
|
Коефіцієнт
зносу
|
0,0474
|
0,0427
|
0,0328
|
|
Коефіцієнт
придатності
|
0,2974
|
0,3065
|
0,2862
|
За даними таблиці відобразимо
динаміку зміни показників руху основних засобів підприємства (рис. 2.4).
Рисунок 2.4 - Динаміка зміни
показників руху основних засобів
Оцінка співвідношення
розрахованих показників та динаміка їх зміни виявила наступне:
- інтенсивне оновлення основних
засобів у 2007 та 2008 роках (4% та 8% відповідно) та неінтенсивне у 2009 році
(1%);
- коефіцієнт вибуття
менший за коефіцієнт оновлення, але має трохи інакшу, ніж коефіцієнт зносу
тенденцію;
динаміка зміни
коефіцієнта приросту співпадає з динамікою зміни коефіцієнта оновлення;
зменшення коефіцієнта
зносу позитивно характеризує діяльність підприємства;
високий рівень зносу
зумовив низький рівень придатності основних засобів (28,62% на кінець 2009
року).
Оцінимо рівень зносу основних засобів
підприємства за даними балансу підприємства згідно з даними таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Знос основних
засобів підприємства по роках
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2007
|
2008
|
2009
|
|
|
Залишкова
вартість
|
28674
|
31896
|
30341
|
1667
|
|
Первісна
вартість
|
96409
|
104079
|
106000
|
9591
|
|
Знос,
тис грн.
|
67735
|
72183
|
75659
|
7924
|
|
Знос,
%
|
70,26
|
69,35
|
71,38
|
1,12
|
За даними таблиці можна
констатувати, що загалом рівень зносу дуже високий та основні засоби потребують
більш інтенсивного оновлення.
Етап аналізу забезпеченості
підприємства основними засобами передбачає проведення порівняння показників
фондоозброєності праці, які визначають за співвідношенням середньорічної
вартості промислово-виробничих засобів і середньооблікової чисельності
робітників.
Коефіцієнт технічної
озброєності праці розраховують як співвідношення середньорічної вартості
виробничого обладнання і середньооблікової чисельності робітників.
В процесі аналізу рівень
фондоозброєності і технічної озброєності зіставляють за кілька суміжних
періодів, а при наявності інформації - з рівнем цих показників на аналогічних
за типом виробництва підприємствах та в галузі або регіоні.
Доцільно порівняти типи росту
технічної озброєності праці (Іто) і продуктивності праці (Іпп).
Бажано, щоб було (Іпп) > (Іто).
Між показниками фондоозброєності
продуктивності праці і віддачею основних засобів існує детермінований зв'язок у
вигляді залежності:
(2.1)
де П - валова продукція за
порівняльними цінами тис. грн.;
Ф - середньорічна вартість основних
засобів, тис. грн.;
КР - кількість робітників у
найбільшій зміні, чол.;
ПП - продуктивність праці,
грн./чол.;
ФО - фондоозброєність праці,
грн./чол.
Індекси цих показників - також
взаємопов'язані. Якщо продуктивність праці росте швидше, ніж її озброєність, то
віддача основних засобів зростає. Аналіз впливу чинників на зміну показників
фондоємності продукції та оцінка динаміки часткових показників фондоємності
можуть використовуватися при індикативному плануванні розвитку окремих галузей.
Аналіз фондоозброєності та технічної
озброєності підприємства наведено в табл. 2.6.
Таблиця 2.6 Аналіз фондоозброєності
та технічної озброєності праці
|
Показники
|
2007
|
2008
|
2009
|
Зміна
|
|
|
|
|
2007-2008
|
2008-2009
|
Всього
|
|
Обсяг
виробленої продукції, тис грн.
|
19638
|
22037
|
27319
|
2399
|
5282
|
7681
|
|
Середньорічна
вартість основних засобів, тис грн.
|
87621
|
91315
|
94594,5
|
3694
|
3279,5
|
6973,5
|
|
В
т.ч. активної частини, тис грн.
|
40870,5
|
46739,5
|
49506
|
5869
|
2766,5
|
8635,5
|
|
Середньорічна
чисельність робітників, осіб
|
2458
|
2367
|
2305
|
-91
|
-62
|
-153
|
|
Озброєність
праці, грн.
|
|
загальна
(ФО) тис. грн.
|
35,65
|
38,58
|
41,04
|
2,93
|
2,46
|
5,39
|
|
технічна
|
16,63
|
19,75
|
21,48
|
3,12
|
1,73
|
4,85
|
|
Продуктивність
праці 1-го робітника, тис грн./особу
|
7,99
|
9,31
|
11,85
|
1,32
|
2,54
|
3,86
|
|
Фондовіддача,
грн.
|
0,22
|
0,24
|
0,29
|
0,02
|
0,05
|
0,06
|
За даними таблиці озброєність
праці істотно не змінилася, загалом зросла саме на 539 грн., а технічна
озброєність праці зросла на 360 грн., фондовіддача основних засобів - на 0,06
грн. і залишається дуже низькою. Обсяг основних засобів на підприємстві зростає
інтенсивніше ніж обсяг виробництва (рис. 2.5).
Рисунок 2.5 - Темпи зростання
обсягу виробленої продукції та середньорічної вартості основних засобів, тис.
грн.
Фондовіддачу проаналізуємо за
факторами продуктивності праці і озброєності фондами:
У період з 2007 по 2008 рік рівень
фондовіддачі зріс за рахунок продуктивності праці на 0,0371 грн., а за рахунок
збільшення фондоозброєності зменшився на 0,0199 грн. Загалом з 2007 по 2008
рівень фондовіддачі збільшився на 0,0172 грн.
У період з 2008 по 2009 рік рівень
фондовіддачі зріс за рахунок продуктивності праці на 0,0659 грн., що в 1,8 рази
більше ніж в минулому періоді, а за рахунок збільшення фондоозброєності
зменшився на 0,0199 грн. Загалом з 2007 по 2008 рівень фондовіддачі збільшився
на 0,0465 грн.
Загалом з 2007 по 2009 роки
рівень фондовіддачі зріс за рахунок продуктивності праці на 0,1083 грн., а за
рахунок збільшення фондоозброєності зменшився на 0,0446 грн.
Для узагальненої характеристики
ефективності використання основних засобів служать показники: фондовіддачі,
фондоозброєності, рентабельності, питомих інвестицій в основні засоби на 1 грн.
приросту продукції та відносної економії вартості основних засобів, який
зокрема визначається:
(2.2)
де ОПФ1, ОПФ0
- відповідно середньорічна вартість основних виробничих засобів в базисному і
звітному роках;
Увп. - індекс обсягу
виробництва продукції.
Відносні перевитрати вартості
основних засобів підприємства склали за 2007- 2008 рр.:
тис. грн.
Відносні перевитрати вартості
основних засобів підприємства склали за 2008 - 2009 рр.:
тис. грн.
Загалом відносні перевитрати
вартості основних засобів підприємства склали за 2007 - 2009 рр.:
тис. грн.
Розрахунок відносної економії
основних засобів виявив їх перевитрати в сумі - 27297,65 тис. грн., (7009,88
тис грн. на кінець 2008 р. та 18607,59 тис грн. на кінець 2009 р.). Тобто ріст
обсягу виробництва у 2008 році на 2399 тис грн. дозволяє зменшити вартість
основних засобів на 7009,88 тис. грн., а у 2009 році - на 18607,59. Загалом за
2 роки обсяг виробництва збільшився на 7681 тис. грн. або в 1,39 рази, що
дозволяє зменшити вартість основних засобів на 27297,65 тис. грн., тобто до
67296,85 тис. грн., (з 94594,5 тис. грн.).
Це дозволить підвищити ефективність
використання основних засобів і збільшити рівень фондовіддачі від 0,29 грн. до
0,41 грн.(27319/67296,85).
В процесі аналізу досліджується
динаміка перерахованих показників, виконання завдання за їх рівнем, проводяться
міжгосподарські порівняння. Узагальнюючі показники прибутковості використання
основних засобів наведені в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Узагальнені показники прибутковості
використання основних засобів
|
Показники
|
2007
|
2008
|
2009
|
Зміна
|
|
|
|
|
2007-2008
|
2008-2009
|
Всього
|
|
Середньорічна
вартість основних засобів, тис грн.
|
87621
|
91315
|
94594,5
|
3694
|
3279,5
|
6973,5
|
|
Прибуток
(збиток), тис грн.
|
45
|
(253)
|
(668)
|
-298
|
-415
|
-713
|
|
Рентабельність
основних засобів,%
|
0,0514
|
|
|
|
|
|
|
Обсяг
виробництва, тис грн.
|
19638
|
22037
|
27319
|
2399
|
5282
|
7681
|
|
Питомі
інвестиції в основні засоби, тис грн.
|
1217
|
770
|
1354
|
-447
|
584
|
137
|
|
Питомі
інвестиції в інші необоротні матеріальні активи, тис. грн.
|
2343
|
2063
|
2325
|
-280
|
262
|
-18
|
|
Питомі
інвестиції всього
|
3560
|
3276
|
3861
|
-284
|
585
|
301
|
Порівнювати показник
прибутковості або рентабельності основних засобів підприємства у 2007 році нема
з чим, оскільки у 2008 та 2009 роках (як і у 2006 році) підприємство не мало
прибутків, хоча й здійснювало інвестиції в основні засоби.
3.3
Удосконалення процесу організації контролю за наявністю та рухом необоротних
активів
Нові умови розвитку ринкової
економіки, зміна організаційних структур управління товариствами щодо
підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання зумовлюють
реорганізацію стилю та методів управління, зокрема, зміну організації систем
внутрішньогосподарського контролю за діяльністю підприємства. Саме
внутрішньогосподарський контроль ТОВ «Агроград В» сприяє збереженню ресурсів та
зниженню витрат, формуванню надійної інформаційної основи для прийняття
ефективних управлінських рішень.
Необхідність посилення контролю
за необоротними активами ТОВ «Агроград В» обумовлюється зростанням
нестабільності зовнішнього середовища та ускладненням системи управління
необоротними активами, що потребують механізму координації внутрішнього
контролю; переміщенням акценту з контролю минулих подій на аналіз майбутнього;
необхідністю безперервного відстеження змін та динаміки виробничого потенціалу
ТОВ «Агроград В»; необхідністю мінімізації ризиків в управлінні необоротними
активами та оцінці необоротних активів для визначення амортизаційної політики.
Вирішення зазначених завдань обумовлює створення ефективної системи
внутрішнього контролю за необоротних активів (рис. 3.4).
Як показує практичні діяльність
ТОВ «Агроград В», основною проблемою внутрішньо-господарського контролю є те,
що він обмежується інформацією, що надана системою ретроспективного
бухгалтерського обліку. Ведення внутрішньогосподарського контролю ТОВ «Агроград
В» покладено як на головного бухгалтера, так і на всю бухгалтерію в цілому.
Внутрішньогосподарський
контроль охоплює всі стадії відтворення на базовому підприємстві - постачання,
виробництво, збут готової продукції і всі види діяльності підприємства,
пов’язані з господарським процесом.
При організації системи
внутрішньогосподарського контролю повинні братися до уваги основні принципи її
ефективності, дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи.
Принципи ефективності включають ряд основних правил, що охоплюють контрольну
діяльність в цілому (рис. 3.2).
Рис. 3.2 Принципи організації
внутрішньогосподарського контролю необоротних активів ТОВ «Агроград В»
Внутрішньогосподарський
контроль на підприємствах здійснюють штатні контролери-ревізори, внутрішні
аудитори, керівники і співробітники відділів управління підприємств, а також
посадові особи інших підрозділів відповідно до покладених на них службових
обов’язків. Предмет внутрішньогосподарського контролю - стан економічних,
організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що знаходиться в
сфері оцінки. Як видно з цього формулювання, предмет контролю має багато
спільного з предметом економічного аналізу. Об'єкт внутрішньогосподарського
контролю - це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні,
технологічні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан якої
може бути оцінений кількісно і якісно. У даному випадку об’єктом дослідження є
необоротні активи.
Система
внутрішньогосподарського контролю ТОВ «Агроград В» поділяється на: попередній;
поточний; наступний.
Попередній контроль за рухом
необоротних активів передує здійсненю фінансово-господарської операції або
процесу тобто він здійснюється до факту операції. Це надає можливість
заздалегідь обґрунтувати економічну доцільність та вірогідність тієї чи іншої
господарської операції, своєчасно усунути виявлені недоліки, запобігти
недоцільним витратам, безгосподарності і марнотратству.
Поточний контроль здійснюється на стадії
завершення господарських чи фінансових операцій на певних ділянках виробництва,
зберігання та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Наступний контроль
здійснюється відповідно до Закону України "Про контрольно-ревізійну службу
в Україні" шляхом проведення ревізій і тематичних перевірок
фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агроград В». На відміну від
попереднього і поточного, наступний контроль передбачає перевірку господарських
операцій після їх здійснення.
Для більш достатнього уявлення щодо внутрішнього
контролю необоротних активів розглянемо його три функції: контроль повноважень,
контроль документального оформлення, контроль збереження. Контроль повноважень
- це контроль, що забезпечує виконання лише тих операцій з необоротними
активами, які дійсно сприяють економічному розвитку ТОВ «Агроград В». Такий
контроль повинен запобігати зловживанням і попереджувати проведення операцій з
необоротними активами, в яких відсутня доцільність здійснення. При цьому
відслідковуються зміни та виправлення облікових записів на предмет обов'язкової
наявності необхідних дозволів на проведення господарської операції. Контроль
документального оформлення - це контроль, який забезпечує відображення всіх
дозволених операцій з необоротними активами в облікових регістрах ТОВ «Агроград
В». Цей вид контролю створює сприятливі умови, при яких операції з необоротними
активами правильно оформляють обліковими записами і не виправляються без
відповідного дозволу керівництва. Контроль збереження - контроль, що сприяє
тому, щоб прийняті до експлуатацію необоротні активи не можуть бути неправильно
використані (наприклад, незаконно привласнені, украдені, залишені без догляду
тощо).
В сучасних умовах внутрішньогосподарський
контроль набуває дедалі більшого значення. У цьому зв’язку нами проведена
структуризація основних цілей контролю необоротних активів, що узагальнено в
табл. 3.5.
Таблиця 3.5 Структуризація
цілей внутрішньогосподарського контролю необоротних активів ТОВ «Агроград В»
|
Якісний
аспект
|
Контрольні
процедури
|
П(С)БО
|
|
Існування
або наявність
|
Одержання
або підготовка переліку необоротними матеріальними активами, із вказівкою за
кожним об'єктом: первісної вартості; зносу; залишкової вартості. Огляд
активів, з особливою увагою до активів з високою вартістю та активів, що
надійшли в поточному році. Одержання доказів того, що перевірені активи: є в
наявності; використовуються в підприємницьких цілях; знаходяться в гарному
стані; мають інвентарні номери.
|
П(С)БО
№ 2 П(С)БО № 16 П(С)БО № 19 П(С)БО № 20 П(С)БО № 25
|
|
Права
й обов'язки
|
Перевірка
права володіння необоротними матеріальними активами шляхом вивчення:
документів про право володіння; договорів фінансової оренди. Перевірка
реєстраційних документів транспортних засобів. Підтвердження, що всі
транспортні засоби, використовуються в підприємницькій діяльності
підприємства. Вивчення документів на право володіння іншими активами
(включаючи рахунки-фактури закупівель, сертифікати архітекторів, контракти,
договори про продаж з розстрочкою платежу і договору про оренду)
|
П(С)БО
№ 1 П(С)БО № 3 П(С)БО № 4 П(С)БО № 16 П(С)БО № 25
|
|
Повнота
|
Перевірка
відображення всіх операцій з необоротними матеріальними активами в
бухгалтерському обліку: повноти оприбуткування, відображення в регістрах
бухгалтерського обліку, правильність відображення й оформлення операцій по
надходженню, руху, вибуттю і ремонту необоротних активів. Виявлення випадків
наявності невикористання устаткування, незаконного надання працівникам у
користування об'єктів необоротних активів без стягування орендної плати.
Виявлення наявності капітальних інвестицій, по яких не очікується одержання
майбутніх економічних вигод. Перевірка санкціонування операцій з необоротними
матеріальними активами
|
П(С)БО
№ 1 П(С)БО № 2 П(С)БО № 8 П(С)БО № 9 П(С)БО № 10 П(С)БО № 15 П(С)БО № 16
|
|
Вартісна
оцінка
|
Розгляд
обґрунтованості оцінки, проведеної фахівцем з обліком: досвіду оцінювача;
сфери роботи; використовуваних методів і допущень. Перевірка правильності
розрахунку результатів переоцінки необоротними матеріальними активами.
Перевірка, щодо постійного зменшення вартості необоротних матеріальних
активів
|
П(С)БО
№ 1 П(С)БО № 2 П(С)БО № 3 П(С)БО № 4 П(С)БО № 5
|
|
Представ-лення
і розкриття
|
Перевірка
правильності і повноти розкриття інформації про необоротні матеріальні активи
у фінансових звітах відповідно до вимог П(С)БО. Відповідність вимог до
розкриття інформації в примітках до фінансової звітності. Перевірка
віднесення відповідних активів до об'єктів основних засобів або інших
необоротних активів (за формою, вартістю, змістом тощо).
|
П(С)БО
№ 1 П(С)БО № 2 П(С)БО № 3 П(С)БО № 4
|
Перші три способи дають змогу одержати обмежене
коло контрольної інформації, оскільки така інформація є важливою, але
недостатньою для прийняття ефективних управлінських рішень. Тому основну
частину контрольної інформації дістають у процесі спеціальної контрольної
роботи. Виходячи з особливостей формування інформації про необоротні
матеріальні активи, розглянемо процес внутрішнього аудиту в розрізі наступних
етапів (табл. 3.6).
Таблиця 3.6 Внутрішній контроль
в управлінні необоротними активами ТОВ «Агроград В»
|
Етапи
|
Напрями
контрольної роботи
|
|
1
|
Аудит
дотримання встановлених обліковою політикою елементів стосовно необоротних
активів
|
|
2
|
Аналіз
стану та структури необоротних активів
|
|
3
|
Аналіз
джерел формування необоротних активів
|
|
4
|
Аудит
за доцільністю утримання об'єктів необоротних активів підприємства
|
|
5
|
Аудит
за цільовим використанням необоротних активів підприємства
|
|
6
|
Аудит
потреб в прирості необоротних активів
|
|
7
|
Аудит
за своєчасним оновленням необоротних активів підприємства
|
|
8
|
Аналіз
ефективності використання необоротних активів
|
Аудит руху необоротних активів проводиться з
метою встановлення законності, правильності та своєчасності оформлення їх у
процесі поточної господарської діяльності ТОВ «Агроград В». На основі актів
приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-1) встановлюється джерело їх
надходження. В результаті можуть бути виявлені об'єкти, що не значилися у
бухгалтерському обліку.
При встановленні достовірності відображення в
обліку необоротних активів, контролер визначає відповідність залишків на
синтетичних рахунках, що відображені у Головній книзі, аналогічним даним
аналітичного обліку та бухгалтерського Балансу підприємства. Вони мають
співпадати за всіма позиціями: сальдо на початок місяця, обороти за місяць,
сальдо на кінець місяця. Якщо будуть виявлені розбіжності, контролер встановлює
причини і рекомендує підприємству провести інвентаризацію необоротних активів.
Для перевірки правильності залишків основних засобів на початок року контролер
порівнює їх з даними Балансу за попередній рік на кінець року.
Контролеру слід ознайомитися з обліковою
політикою ТОВ «Агроград В» щодо обліку необоротних активів, нарахування
амортизації, дотримання порядку обліку витрат на ремонт основних засобів.
Перевірка первинного обліку необоротних активів зводиться до встановлення
контролером дотримання підприємством затверджених Наказом Держкомстату України
типових форм первинних документів. За всіх випадків надходження необоротних
активів на підприємство повинен бути складений Акт приймання-передачі
(внутрішнього переміщення) основних засобів.
Перевірці також підлягає
правильність документального оформлення тих необоротних активів, що передані в
експлуатацію. Вони повинні бути зареєстровані за матеріально відповідальними
особами, що підтверджено їх інвентарним списком (ф. № 03-9). Аудитор встановлює
правильність документального оформлення (внутрішнього переміщення) необоротних
активів від однієї матеріально відповідальної особи до іншої на основі
внутрішніх накладних. Аудитор повинен встановити виробничу необхідність
переміщення активів та понесені витрати, пов'язані з цим, винних осіб при
недоцільності (несвоєчасності) переміщення, своєчасність відображення записів
про переміщення основних засобів в інвентарних картках у розрізі матеріально
відповідальних осіб та їх оприбуткування.
Правильність оформлення вибуття
необоротних активів ТОВ «Агроград В», що має місце внаслідок фізичного та
морального зносу та непридатності для подальшого використання має бути
оформлено також Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), Актом на
списання автотранспортних засобів (ф. № 03-4), Актом про установку, пуск та
демонтаж будівельних машин (ф. № 03-5), Актом на списання основних засобів (ф.
№ 03-3), Актом на списання виробничого і господарчого інвентарю (ф. № 126).
Операції щодо надходження матеріальних необоротних активів аудитор перевіряє з
огляду на дотримання правил оформлення актів введення їх у використання шляхом
капітальних інвестицій або актів приймання-передачі, а також правильності
відображення таких господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
Особливо уважно перевіряються
операції щодо оприбуткування безоплатно отриманих необоротних активів на ТОВ
«Агроград В». Контролер повинен перевірити, що б безоплатно отримані необоротні
активи були оприбутковані підприємством як збільшення додаткового капіталу
наступною кореспонденцією:
Дт 15 «Капітальні інвестиції»
(за відповідними субрахунками)
Кт 424 «Безоплатно тримані
необоротні активи»
Контролером перевіряються факти
придбання підприємством основних засобів у фізичних осіб, адже такі операції
оформляються письмовим договором купівлі-продажу із зазначенням паспортних
даних продавця на суму, сплачену фізичній особі за придбані активи. При цьому
перевіряють наступні операції:
Д-т 377 «Розрахунки з іншими
дебіторами»
К-т 311 «Поточні рахунки в
національній валюті»;
Д-т 15 «Капітальні Інвестиції»
К-т 377 «Розрахунки з іншими
дебіторами»;
Д-т 10 «Основні засоби»
К-т 15 «Капітальні інвестиції».
На суму, сплачену фізичній
особі, подається в ПДУ довідка про отримання доходу (ф. № 2) за місцем
проживання. Контроль операцій, які відображують надходження основних засобів,
потребує уваги щодо правильності формування первісної вартості об'єкта.
Незалежно від того, чи були основні засоби в експлуатації, вони
оприбутковуються підприємством за первісною (справедливою) вартістю. З метою
визначення правильності встановлення підприємством первісної вартості основних
засобів контролер перевіряє накопичення рахунку 15 «Капітальні інвестиції»,
оскільки на ньому виявляється балансова інвентарна вартість придбаного об’єкту,
за якою він приймається на облік наступною кореспонденцією:
Д-т 10 «Основні засоби»
К-т 15 «Капітальні Інвестиції».
Несвоєчасне оприбуткування необоротних активів
ТОВ «Агроград В» призводить до недонарахування амортизації, а отже до невірного
розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг). Своєчасність оприбуткування
в обліку основних засобів визначається порівнянням дат оприбуткування у Журналі-ордері
№13 із датами, що зазначені в актах приймання-передачі основних засобів (ОЗ-1).
Аудиторська перевірка поширюється також на операції, пов’язані з вибуттям
необоротних активів: у разі безоплатної передачі їх з балансу на баланс за
рішенням органів управління базового підприємства, ліквідації у зв'язку з
повним зносом необоротного активу, продажу зайвих і непотрібних, нестач,
виявлених інвентаризацією та перевірками, внесків до статутного капіталу,
передаванні в довгострокову оренду, у разі стихійного лиха, екстремальних
ситуацій тощо. Із балансу ТОВ «Агроград В» можуть бути списані будівлі,
споруди, машини та інші основні засоби, якщо вони стали непридатними внаслідок
фізичного зносу, стихійного лиха, морального старіння або у зв'язку з
будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним їх переоснащенням.
Особливість контролю операцій з ліквідації
основних засобів ТОВ «Агроград В» полягає в тому, що перевіряючий повинен
переконатись у правильності виявленого фінансового результату від ліквідації
недоамортизованої частини основних засобів [14, с.7]. Контролер з'ясовує, чи
була створена за наказом керівника ТОВ «Агроград В» постійно діюча комісія для
списання основних засобів, у якому складі і чи є в актах підписи членів комісії
та мотивація доцільності списання. Останнє обумовлено тим, що інколи основні
засоби передчасно списуються через недбале зберігання, порушення правил
експлуатації, з метою привласнення, заміни нових об'єктів необоротних активів
старими. Для виявлення доцільності списання необоротних активів контролер
порівнює дані наявних актів на списання з даними Інвентарних карток та
інвентарними списками комісії, а також перевіряє усі записи, що були зроблені в
бухгалтерському обліку від надходження до вибуття об'єкту необоротних активів.
Після цього перевіряє правильність визначення фінансового результату діяльності
ТОВ «Агроград В» від списання необоротних активів як різницю між первісною
вартістю об'єкту, що ліквідується, та сумою нарахованого зносу в період
використання з урахуванням додатково понесених витрат, пов'язаних із
ліквідацією.
Перевіряють також оприбуткування
товарно-матеріальних цінностей, що одержані від ліквідації необоротних активів.
У разі списання обладнання й транспортних засобів, які вибули в результаті
аварії, до акта про ліквідацію має додаватися копія акта про аварію із
з'ясуванням причин, що викликали аварію, і вжитих заходів щодо винних осіб.
Контролер перевіряє подані до затвердження акти на списання необоротних
активів, та звіряє їх дані з технічними паспортами та проектами, отриманими у
процесі перевірки об'єктів у натуральному вигляді [16, с.91]. Результати
перевірки достовірності списання основних засобів відображуються у
накопичувальній відомості систематизації виявлених фактів порушень діючого
порядку списання основних засобів ТОВ «Агроград В». Така відомість має бути
підписана аудитором, керівником і головним бухгалтером ТОВ «Агроград В».
На закінчення аудиторської перевірки руху
необоротних активів, контролер встановлює достовірність даних синтетичного й
аналітичного обліку. З цією метою проводить перевірку організації аналітичного
обліку основних засобів, яку починають із встановлення матеріально
відповідальних осіб і наявності укладених з ними договорів про повну
індивідуальну матеріальну відповідальність. Якщо такі договори відсутні,
контролер рекомендує керівництву ТОВ «Агроград В» їх укласти.
3.4
Удосконалення організації економічного аналізу та контролю необоротних активів
із застосуванням програмного забезпечення аналізу та контролю
Сучасність і постійні зміни в умовах існування
ТОВ «Агроград В» вимагають найновіших методів управління господарюючим
суб’єктом. Звідси постає питання необхідності високоякісного забезпечення
процесу управління підприємством. Але більшість аналітичних розрахунків, в
умовах розгляду ТОВ «Агроград В», займає як по розрахункам, обробці, аналізу і
подальшій інтерпретації досить багато часу, враховуючи, що в змінних умовах
необхідно реагувати швидко, оперативно і результативно. Тому при неякісному
забезпеченні управлінського процесу страждають як якість отриманої інформації
так і якість результату від застосування цієї інформації для прийняття
ефективних управлінських рішень. Звідси, впровадження інформаційних технологій
для проведення аналізу фінансового стану надзвичайно важливі для стабільної
роботи сучасного підприємства.
Як свідчить практична діяльність, на
сьогоднішній день існують універсальні аналітичні програми, як приклад такі
програмні продукти як ІНЕК - АФСП (аналіз фінансового стану підприємства),
Аудит Експерт. Серед програм аналізу фінансового стану підприємства найбільшого
розвитку й поширення отримали програми ретроспективного аналізу фінансового
стану господарської діяльності, що проводиться на основі даних фінансової
звітності підприємства, що є основним джерелом інформації при розрахунках
фінансових коефіцієнтів. До таких програмних продуктів належать аналітичні
програми «ІНЭЕ - АФСП», «ІНЕК - Аналітик», «Аудит Експерт», «Експерт - аналіз
фінансового стану». Характеристику основних програмних продуктів, які
використовуються для економічного аналізу і є найпоширенішими розглянемо
детальніше (табл. 3.6).
Аналіз за допомогою сучасних аналітичних
комп'ютерних програм не повністю відповідає критеріям і характеристикам
комплексного економічного аналізу, оскільки як основне джерело формування
інформаційної бази використовують фінансову звітність підприємства тобто
відсутні принципи бюджетування поточної й стратегічної діяльності.
Таблиця 3.6 Характеристика програмного
забезпечення аналізу та аудиту господарської діяльності
|
Програма
|
Характеристика
|
|
ІНЕК
Аналітик
|
реалізовано
комплексну оцінку фінансового стану підприємства, що кількісно характеризує
рівень його фінансового стану, рейтинг і інвестиційну привабливість
|
|
Аудит
Експерт
|
при
здійсненні розрахунків можна отримати відповідні експертні висновки з
використанням методик аналізу фінансового стану, які застосовуються в
Україні. Це єдина система, що дає можливість частково або повністю
переоцінити різні статті активів і пасивів балансу для проведення фінансового
аналізу за реальним даними
|
|
ФінЕксперт
|
система
спроектована як доповнення до MS EXCEL і використовує в повному обсязі всі
його можливості. Особливістю програми є можливість моделювання й
прогнозування фінансового стану підприємства
|
|
БЕСТ
-Ф
|
працює
в операційному середовищі Windows. Це табличний редактор за прикладом MS
EXCEL, що полегшує процес освоєння програми. Аналіз розподілений на
внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться на підставі даних, які
надходять із бухгалтерського комплексу «БЭСТ -4», що полегшує роботу
користувачів цієї програми
|
Таким чином, можна сказати, що для аналізу
ліквідності підприємства із застосуванням ПК найбільш оптимальними є електронні
таблиці MS EXCEL і серед спеціалізованих програм можна виділити «ІНЕК - АФСП»,
що застосовується для аналізу фінансового стану підприємства.
При роботі з програмою можна отримати
автоматично підготовлений у текстовому вигляді докладний висновок щодо
фінансового стану ТОВ «Агроград В». Для оцінки фінансового стану в системі
застосовуються «горизонтальний» і «вертикальний» аналіз пасивів і активів
аналітичного балансу (відносні і абсолютні зміни в структурі майна і джерелах
його формування); прибутків і збитків; платоспроможності (загальний коефіцієнт
ліквідності, коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності і т.д.); фінансовій
стійкості (коефіцієнти автономії, заборгованості, нарахування амортизації,
концентрації власного капіталу, фінансової залежності, маневреності). При
оцінці ефективності діяльності підприємства передбачена можливість порівняння
досягнутих їм фінансових показників з рекомендованими значеннями. Також
передбачено будувати графіки за будь-якими показниками, виводити діапазон
рекомендованих значень, зберігати в базі і потім постійно використовувати
відібрані графіки, передавати графіки в Microsoft Word і Excel (рис. 3.6).
Рис. 3.5 Інтерфейс користувача для аналізу
амортизації необоротних активів ТОВ «Агроград В» за допомогою табличного
редактору MS EXCEL
Електронна таблиця MS Excel призначена для автоматизації
розрахунків, які зазвичай виробляють на листку паперу або за допомогою
калькулятора. На практиці у професійній діяльності зустрічаються досить складні
розрахунки.
Кожний документ в Excel - це набір таблиць чи
так звана робоча книга, яка складається з одного або кількох робочих аркушів,
кожний з яких має назву. За необхідності робоча книга може містити десятки й
навіть сотні робочих аркушів. Докладне викладення ідей і техніки цієї програми
можна знайти у багатьох літературних джерелах, присвячених розгляду програми
Excel.
Проведення розрахунків показників ліквідності, а
саме коефіцієнта загальної, швидкої та абсолютної ліквідності здійснюється
наступним чином:
Розрахунок абсолютного відхилення показників
здійснюється наступним чином:
) Від комірки С3 віднімаємо
комірку В3, в результаті в комірці D3 відображається
даний результат розрахунку;
) Потім за допомогою функції «Маркер
заповнення», методом розтягування даних, знаходимо результат розрахунків
наступних показників відповідно до комірок D4 і D5.
Рис. 3.6 Інтерфейс користувача для аналізу
ліквідності діяльності ТОВ «Агроград В» за допомогою табличного редактору MS
EXCEL
Для успішної побудови аналітичних таблиць
виконання розрахунків, обов'язково потрібно знати основи бухгалтерського
обліку, оскільки саме в фінансовому обліку формується 60% економічної
інформації, яка використовується для прийняття управлінських рішень.
Для виконання обчислень в програмі MS Excel
використовуються визначені формули. За допомогою таких формул можна складати,
множити і порівнювати дані відповідних таблиць, тобто формулами слід
користуватися, коли необхідно ввести в комірку аркуша (автоматично розрахувати)
обчислюване значення. Введення формули починається із символу "="(знак
рівності). Саме цим знаком відрізняється введення формул від введення тексту
або простого числового значення (рис. 3.7).
Рис. 3.6 Інтерфейс користувача для аналізу
розрахунків за необоротні активи ТОВ «Агроград В» за допомогою табличного
редактору MS EXCEL
При введенні формул можна застосовувати звичайні
числові та текстові значення. Крім того, у формулах можна використовувати
посилання на комірки (у тому числі у вигляді імен) та численні функції, які
з'єднуються між собою операторами.
Таким чином, застосування ПЕОМ і функціонування
АРМ в основному впливають на зміну інформаційних функцій бухгалтерії:
автоматизоване ведення даних, широке використання розподільчої бази даних,
автоматизований контроль інформації, організація облікової інформації для
контролю і аналізу, тощо. Це впливає на особливості організації виробництва і
ступінь автоматизації його, розміри і структуру підприємства, його
спеціалізацію, рівень підготовки і ділової здібності персоналу, функціональні і
експлуатаційні можливості технічних засобів.
Література
1. Барсукова
М.А. Внеоборотньїе активи организаций потребительской кооперации и анализ их
использования: автореф. дис. на соискание наук, степени кандидата економических
наук: спец: 08.00.12 / М.А. Борсукова - Новосибирск, 2008.
2. Береза,
А. М. Основи створення інформаційних систем [Teкст] : навчальний посібник / А.
М. Береза ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - 2-ге вид., перероб. І доп. -
К. : КНЕУ, 2011. - 214 с. - ISBN 966-574-253-1.
. Бернар
И. Толковый економический и финансовый словарь: французская, русская,
английская, немецкая, испанская терминология: В 2-х тт. / И Бернар, Ж.-К. Колли
Пер. с фр.] - М.: Междунар. отношения, 1997.
. Бланк
И.А. Финансовьй менеджмент. [Учебньй курс. 2-е изд., перераб. и доп.] / И.А.
Бланк - К.:Ника-Центр, 2010. - 656 с.
. Блей
Джон. Европейский бухгалтерский учет. Справочник / Джон Блей, Ориол Амат;
Перевод с англ. - М.: Информационно-издательский дом "Филинь", 2006.
- 400 с.
. Большой
бухгалтерский словарь [Под. ред. А.Н. Азрилиян]. - М.: Институт новой
экономики, 1999. - 574 с.
. Борисов
А.Б. Большой экономический словарь. / А.Б. Борисов - М.: Книжний мир, 2010. -
895 с.
. Бутинець
Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Навчальний посібник для
студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і
аудит"] / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька - Житомир: ПП "Рута",
2002. 544 с. 8. Бухгалтерський словник [За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця]. - Житомир:
ПП "Рута", 2001. - 224 с.
. Бутинець,
Ф. Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку [Текст] : підручник / Ф. Ф.
Бутинець, С. В. Івахненков, Т. В. Давидюк, Т. В. Шахрайчук ; за ред. проф. Ф.
Ф. Бутинця. - 2-ге вид., перероб. та доп. - Житомир : Рута, 2008. - 544 с. -
ISBN 974- 558-163-8.
. Бухгалтерский
учет в зарубежньх странах: [Учебное пособие] / [Под ред. проф. Ф.Ф. Бутьнца]. -
Житомир: ЖГТУ, 2007. - 480 с.
. Бухгалтерський
облік: Зб. систем. закон. / Уклад. Я. Кавторева, В. Кузнєцов. - Х.: Фактор,
2010. - 704 с.
. Бухгалтерський
учет в странах мира: [Учебное пособие. Вьп. 2.] / [Под ред. проф. Ф.Ф.
Бутинця]. - Житомир: ЖГТУ, 2008. - 484 с.
. Ванкевич
В.Е. Учет внеоборотньх активов и источников их формирования: состояние и
развитие: автореф. дис. на соискание наук, степени кандидата економических наук
/ В.Е. Ванкевич. - Минск, 2007.
. Великий
словник бухгалтера [Уклад. В. Кузнєцов, О. Михайленко]. - [2-ге вид., перероб.
і доп.] - Х.: Фактор, 2011. - 232 с.
. Великий
тлумачний словник сучасної української мови [Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел].
- К.; Ірпінь:ВТФ "Перун", 2011. - 1440 с.
. Вікно
у світ “1С” [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.dtkt.com.ua. - Назва з
домашньої сторінки Інтернету.
. Власова
Н. О., Чорна С. О., Зубков С. О. Ефективність політики фінансування необоротних
активів підприємств торгівлі: Монографія. - Харків: Харк. держ. ун-т харчування
та торгівлі, 2008. - 267 с.
. Внешнекономический
толковый словарь [Под ред. И.П. Фаминского]. - М.: Инфра-М, 2000. - 512 с. -
(Библиотека словарей "ИНФРА-М").
. Гаценко
О.П. Облік необоротних активів в умовах формування ринкових відносин: автореф.
дис. на здобуття наук, ступеня канд. економ. наук: спец. 08.06.04
"Бухгалтерський облік, аналіз і аудит" / О.П. Гаценко - К., 2012 - 20
с.
. Голов
С.Ф. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность по международньїм стандартам /
С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. - Х.: Фактор, 2007. - 976 с.
. Голощапов
Н.А. Словарь-справочник аудитора / Н.А. Голощапов [Под ред. В.И. Осипова]. -
М.: Екзамен", 2008. - 384 с.
. Гордієнко
К.Д. Економічний тлумачний словник. Понятійна база законодавства України у
сфері економіки / К.Д. Гордієнко - [Вид. 2-е, перероб. і доп.] - К.: КНТ, 2007.
- 360 с.
. Економічна
енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / [Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та
ін.] - К.: Видавничий центр "Академія", 2009. - 848 с.
. Загородній
А.Г. Облік і аудит: Термінологічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк,
Г.О. Партин. - Львів: "Центр Європи", 2012. - 671 с.
. Загородній
А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - [2-ге
видання, виправлене і доповнене.] - Львів: Видавництво "Центр
Європи", 1997. - 576 с.
. Загородній
А.Г. Фінансово- економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. - К.:
Знання, 2007. - 1072 с. 20.
28. Закон
України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”: офіц.
текст : [від 16 липня 1999 р. № 996- XIV із змінами та доповненнями від 9
лютого 2006 р. № 3422 - IV]. - [Електронний ресурс]. - 2006. - Режим доступу:
<http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14>.
29. Злотогоров
В.Г. Энциклопедический словарь по економике / В.Г.Злотогоров. - Мн.: Польмя,
1997. - 571 с.
30. Івахненков,
С. Упровадження програмного забезпечення обліку і контролю: потенційні переваги
і реальні проблеми [Текст] / С. Івахненков // Бухгалтерський облік і аудит. -
2007. - № 2. - С. 56-62.
. Інструкція
з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків
України, затверджена Постановою Правління НБУ № 480 від 20 грудня 2005 року, зі
змінами та доповненнями.
. Історія
економічних учень: Підруч.: У 2 ч. - Ч. 1 / За ред. В. Д. Базилевича. - 3-тє
вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2009. - 582 с.
. Костюк
П.А. Бухгалтерский словар / П.А. Костюк. - Мн., "Высшая школа", 1971.
- 160 с.
. Ловінська
Л.Г. Нарахування зносу - спосіб регулювання балансової оцінки довгострокових
активів / Л.Г. Ловінська // Фінанси України. - №7, 2011 - с. 92-100.
. Ловінська
Л.Г. Оцінка в сучасній системі бухгалтерського обліку підприємств України:
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.00.09
«Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Л. Г. Ловінська. - К., 2011. - 30 с.
. Льісенко
Л.И. Сущность, классификация и вьібор метода оценки активов в бухгалтерском
учете // Весник СевНТУ, Вьіп. 98: Економика и финансьі. - Севастополь: Изд-во
СевНТУ, 2009. - С. 93-97.
. Мельник
Л.Г. Економика и информация: економика информации и информация в економике:
енциклопедический словарь. / Л.Г. Мельник. - Суми: ИТД "Университетская
книга", 2005. - 384 с.
. Метьюс
М.Р. Теория бухгалтерского учета: [Учебник / Пер. с англ. под ред. Я.В.
Соколова, И.А. Смирновой] / М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера - М.: Аудит, ЮНИТИ,
1999. - 663 с.
39. Міжнародний
стандарт фінансової звітності 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та
припинена діяльність» [Електронний ресурс]/Офіційний сайт Міністерства фінансів
України. - К., 2010. - Режим доступу: <http://www.minfm.gov.ua/>
document/92417/МСФЗ_5.pdf.
. Мочерний
С.В. Економічний енциклопедичний словник: [У 2 т. Т. 1 / За ред. С.В.
Мочерного]. / С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.А. Устинко, С.І. Юрій. Львів: Світ,
2008. - 616 с.
. Наказ
Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних
активів бюджетних установ - № 64 від 17.07.2010/ Державне казначейство України.
. Нетреба,
І. О. Роль інформаційних систем управління в підвищенні конкурентоспроможності
вітчизняних підприємств [Текст] / І. О. Нетреба // Формування ринкових відносин
в Україні. - 2010. - № 1. - C. 89-93.
. Нетреба,
І. О. Роль інформаційних систем управління в підвищенні конкурентоспроможності
вітчизняних підприємств [Текст] / І. О. Нетреба // Формування ринкових відносин
в Україні. - 2009. - № 1. - C. 89-93.
. Нидлз
Б. Принципи бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуелл: Пер. с
англ. [Под ред. Я.В. Соколова]. - [2-е изд., стереотип]. - М.: Финансь и
статистика, 2008. - 496 с.: ил. - (Серия по бухгалтерскому учету и аудиту).
. Нидлз
Б., Андерсон X., Колдузлл Д. Принципьі бухгалтерського учета: Пер. с англ. [Под
ред. Я. В. Соколова] / - 2-е изд., стереотип. - M.: Финансьі и статистика.
2010. - 496 с.
. Ошмарін
Я.В. Облікове забезпечення амортизаційної політики підприємств АПК: автореф.
дис. на здобуття наук, ступеня канд. економ. наук: спец. 08.06.04
"Бухгалтерський облік, аналіз і аудит" /Дис. ... к.е.н. - К., 2011.
. Податковий
кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: <http://minfin.gov.ua/document/279147/kodeks.rar>
48. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" затверджене наказом
Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 року, зі змінами та
доповненнями.
49. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Наказ Міністерства
фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 із змін. та доп. [Електронний ресурс] /
ТОВ «ЛІГА ЗАКОН». - К.: 2010. - Режим доступу:
<http://search.ligazakon.ua/l_doc2>. nsf/link1/REG3689.html.
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : <http://buhgalter911.com/>
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджений наказом Міністерства
фінансів України № 246 від 20.10.1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 16 “Витрати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 318
від 31.12.1999 р.
52. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку № 1 “Загальні вимоги до фінансової
звітності”, затверджено наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87.
53. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку № 10 “Дебіторська заборгованість”,
затверджено наказом МФУ від 08.10.1999р. № 237.
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку № 11 “Зобов’язання”, затверджено наказом МФУ
від 31.01.2000р. № 20.
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку № 15 “Доход”, затверджено наказом МФУ від
29.11.1999р. № 290.
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку № 19 “Об’єднання підприємств”, затверджено
наказом МФУ від 07.07.1999р. №163.
. Положення
“Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затверджене
наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88.
58. Положення
про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного
майнового комплексу державного підприємства, затверджене наказом Фонду
Державного Майна України № 1954 від 28 грудня 2010 року.
59. Постанова
Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і
нематеріальних активів банку України від 20.12.2005 - № 480 / Правління
Національного банку України.
. Поташкова
Н.Н. Конвергенция российского бухгалтерского учета внеоборотньх активов с
международньми стандратами финансовой отчетности: автореф. дис. на соискание
наук, степени кандидата економ. наук Н.Н. Поташкова - Саратов, 2007. - 17 с.
61. Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон
України від 15.05.2003 р. № 755-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу до
док. - www.rada.gov.ua <http://www.rada.gov.ua>.
. Про
документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку : офіц. текст :
[Міністерство фінансів України (Мінфін) Лист № 31-34000-20 23/25136 від
27.11.2006]. - [Електронний ресурс]. - 2006. - Режим доступу:
<http://www.uapravo.net/data2008/>base31/ukr31573.htm.
63. Райзберг
Б.А. Современньй ^кономический словарь. / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б.
Стародубцева. - [2-е изд., исправ.] - М.: ИНФРА-М, 2008. - 479 с.
64. Райс
3. Разоблачение тайн бухгалтерского учета. Как разобраться в бухгалтерской
отчетности и в финансовом анализе / Райс Знтони [Пер. с англ.] - M.: ЗАО
"Олимп-Бизнес", 2009. - 352 с.
. Райс
Ентони. Разоблачение тайн бухгалтерского учета. Как разобраться в
бухгалтерськой отчетности и в финансовом анализе / Райс ^нтони [Пер. с англ.] -
М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2006. - 352 с.
66. Розова
С.С. Классификационная проблема в современной науке [монография] / Розова С.С.;
ответственный редактор к.ф.н. Л.С. Сычева. - Новосибирск: Издательство “НАУКА”,
1986. - 224 с.
67. Савченко
В. Я. Аудит [Текст]: Навч. посібн. / В. Я. Савченко. - К.: КНЕУ, 2002. - 322 с.
68. Семйон
В. С. Поняття необоротних активів, їх класифікація та склад // Вісник Житомирського
державного технологічного університету: економічні науки. - 2009. - № 3 - С.
161 - 167.
69. Семйон
В.С. Активи як облікова категорія: проблеми трактування / В.С. Семйон // Вісник
ЖДТУ. Економічні науки. - 2008, № 2 (44). - с. 146-155.
. Сигел
Дж. Словарь бухгалтерских терминов / Дж. Сигел, Дж. Шим [Пер. с англ.] - М.:
ИНФРА-М, 2001. - VIII, 408 с. - (Библиотека словарей "ИНФРА-М").
71. Смит
А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М. : Изд-во
"Наука", 1993. - 572 с.
72. Современньй
финансово-кредитньй словарь [Под общ. ред. М.Г. Лапусть, П.С. Никольского]. -
М.: ИНФРА-М, 1999. - 526 с.
73. Соколов
Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней / Я. В. Соколов. - М.: Аудит,
ЮНИТИ, 1996. - 638 с.
. Соколов
Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: [Учебн. пособие для вузов].
/ Я.В. Соколов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2008. - 638 с.: ил.
75. Сопко
В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного
контролю та аналізу: [Підручник] / Київський національний економічний ун-т. -
К.: КНЕУ, 2004. - 411 с.
76. Столяр
Л.Г. Організація внутрішнього контролю / Л.Г. Столяр [Електронний ресурс]. -
Режим доступу:http://intkonf.org/stolyar-lg-organizatsiyavnutrishnogo-kontrolyu
Шоляк О.Ю. Внутрішньогосподарський контроль розрахунків з оплати праці/ О.Ю.
Шоляк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural
<http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural>.
. Сторожук
Т.М. Облікова політика підприємства: сутність та призначення / Т.М. Сторожук //
Науковий вісник. - 2009. - № 3.
. Судово-бухгалтерська
експертиза: Навчальний посібник для студентів спец. 7. 050106 “Облік і аудит” /
За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2004.- 460 с.
. Сук
Л.К. Облік власного капіталу / Л.К. Сук, П.Л. Сук // Бухгалтерія в сільському
господарстві. - 2005. - № 14. - С. 43-47.
. Теневая
экономика в Украине // Информационно-аналитическое агентство «Маркетинг и
консалтинг» // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: <http://www>.
iamik.ru/?op=full&what=content&ident=34636.
81. Терещенко,
Л. О. Інформаційні системи і технології в обліку [Текст] : навч. посіб. / Л. О.
Терещенко, І. І. Матієнко-Зубенко. - К. : КНЕУ, 2009. - 187 с. - ISBN 966-574-
575-1.
82. Ткаченко
Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України : підруч. для
студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Н.М. Ткаченко [6-те вид]. - К.: А.С.К.,
2002. - 784 с.
83. Ткаченко
Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник /
[Н.М.Ткаченко].- [3-тє вид. допов. І перероб.]- К. : Алерта, 2008.- 926 с
84. Универсальньй
економический словарь. Менеджмент, маркетинг, реструктуризация. - К.:
Поисково-издательское агентство "Книга Памяти Украиньї", 1999. - 392
с.
85. Управление
затратами на предприятии / [В.Г. Лебедев, Т.Г. Дроздова, В.П. Кустарев и др.];
под. ред. Г.А. Краюхина. - С.-Пб.: Издательский дом “Бизнесс-пресса”, 2000. -
277с.
86. Управлінський
облік / [Дон Р. Хенсен, Меріен М. Моувен, Небіл С. Еліас, Девід У. Сєнков].
Пер. з англ. 5-го канад вид., наук. ред. Н.П. Краснік. К.: Міленіум, 2002. -
974 с.
. Усач
Б. Ф. Аудит [Текст]: Навч. посібн. / Б. Ф. Усач. - К.: Знання-Прес, 2002. - 223
с.
. Федаш
Г. В. Формування стратегії відтворення основних виробничих фондів підприємства
/ Г. В. Федаш // Інвестиції: практика та досвід. - К. : РВПС України НАН
України, 2006. - № 9. - С. 31-34.
89. Финансово-кредитньй
словарь: В 2-х т. Т. ІІ. К - П / [Гл.ред. В.П. Дяченко]. - М.: Финансь, 1964. -
686 с. 47. Финансь: Толковый словарь: Англо-русский. - М.: ИНФРА-М,
Издательство "Весь Мир", 2008. - 496 с.
90. Финансово-кредитньй
словарь: В 3-х т. Т.ІІ.К-П/[Гл. ред. В.Ф. Гарбузова]. - М.: Финансь и
статистика, 1986. - 511 с.
. Финансовьй
словарь / Благодатин А.А., Лозовский Л.Ш., Райзберг Б.А. - М.: ИНФРА-М, 2006. -
VI, 378 c.
92. Філімоненков
О. С. Фінанси підприємств : [навч. посіб.] / Філімоненков О. С. - К. :МАУП,
2003. - 288 с. : іл.
93. Фінанси
підприємств : [навч. посібник ; курс лекцій / за ред. Г. Г. Кірейцева]. - К. :
ЦУЛ, 2002. - 268 с.
. Фінанси
підприємств. [Підручник] / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2001.
. Фінансовий
аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій:Навч. посіб.
для вузів [Текст] / [І.В. Алєксєєв, А.С. Мороз, Є.М. Романів, І.Б. Хома]. - Львов:Бескид
Біт,2003. -
151 с.
. Фінансовий
аналіз:Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів [Текст] / [С.Я. Салига, Н.В.
Дацій, С.О. Корецька та ін.]; -
К.:Центр навчальної літератури,2006 . - 209 с.
97. Фінансовий
словник-довідник [М.Я. Дем'яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблук, В.М. Скупий та
ін.]; за ред. М.Я. Дем'яненка. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 555 с.
98. Фінансова
звітність та облікові регістри Товариства з обмеженою відповідальністю
«Агроград В» за 2008-2011р.р.