Оцінка світового досвіду управління і роботи керівника в умовах самоменеджменту

Оцінка світового досвіду управління і роботи керівника в умовах самоменеджменту

Оцінка світового досвіду управління і роботи керівника в умовах самоменеджменту

Зміст

1.    Зміст управління в умовах самоменеджменту

2.       Цілі та зміст роботи керівника

.        Закордонний досвід роботи керівника в умовах самоуправління

4.    Аналіз чинників результативності і успішної діяльності керівника в системі самоменедженту

1. Зміст управління в умовах самоменеджменту

Управління - це процес впливу на діяльність окремого працівника, групи чи організації в цілому з метою досягнення максимально можливих результатів у відповідних умовах; гармонійне поєднання людських і матеріальних ресурсів з метою виконання завдань і досягнення цілей фірми.

На практиці для досягнення конкретних результатів здійснюється процес управління. Кожен працівник трудового колективу вносить у виробничий процес свою частку, яка формує кінцевий результат. Трудовий внесок кожного працівника, якщо його трудовий процес правильно спланований, є складовою частиною загального успіху. На практиці поряд з великими фірмами існують середні та малі. Існує така думка, що на малих підприємствах процес управління простіший, ніж на великих. Однак суттєва різниця полягає не у розмірах, а у здійсненні управлінських функцій. На малих підприємствах функції керівника і замісника нерідко виконує сам керівник. Однак при збільшенні об’єму робіт і розмірах самої організації будь-який працівник не може здійснювати управлінські функції. Для цього необхідні спеціалісти, фахівці даної справи. Так функції управління стають основними у їх діяльності.

Під управлінням розуміють не тільки роботу саме тих осіб, які офіційно призначені на посаду керівників, але й наставницьку роботу кожного керівника по відношенню до себе і до підлеглих зокрема. Пояснимо зміст управління за допомогою рисунку 7.1.

Управління діяльністю. Метою такого управління є досягнення необхідних результатів в даній конкретній ситуації і при даному оточенні.

За допомогою системи управління керівники намагаються впливати на процес здійснення наміченої цілі на всіх етапах - на стадії планування, виконання (виробництва) і контролю за виконанням. Управління діяльністю та підлеглими (оточенням) означає роботу, що дістала назву управлінської діяльності.

Управління людьми. Означає діяльність по управлінню персоналом організації. Цю сферу управління ми називаємо роботою керівників. Більш конкретніше і детальніше у курсі «Управління персоналом».

керівник самоменеджмент самоуправління

Подальше вдосконалення управління діяльністю організації та людьми буде здійснюватись за рахунок вдосконалення самої системи управління, покращення планування діяльності фірми, дослідження і розвиток мікроклімату в організації, а також постійне вдосконалення розподілу праці.

2.   Цілі та зміст роботи керівника

Цілі та зміст роботи керівника можна розглядати з точки зору організації в цілому, персоналу і самого керівника.

З точки зору організації в цілому найважливішими цілями керівника є узгодження довго- і короткострокових кінцевих цілей, а також постійний розвиток діяльності організації та її персоналу.

З точки зору персоналу, керівник повинен добре знати своїх підлеглих і як працівників, і як людей. Обговорення особистих проблем та підтримка керівника розцінюється як заохочення (морально-психологічне). Разом з тим керівник повинен враховувати потреби своїх працівників індивідуально (індивідуальний підхід). Тим самим керівник створює активну і стимулюючу робочу атмосферу.

3.      Закордонний досвід роботи керівника в умовах самоуправління

Так, як вітчизняний досвід самоуправління практично відсутній, то доцільно розглянути закордону практику в даній сфері управління. Одним з найважливіших питань самоуправління є питання: яким чином я можу працювати найбільш ефективно і досягнути найкращих результатів? По своєму характеру робота керівника полягає в тому, щоб відповідним чином впливати на поведінку, дії людей, направляючи і мотивуючи їх на досягнення спільних цілей. Однак, це перш за все повинно ґрунтуватись на взаємодії, співпраці між керівником і працівником у відмінності від традиційних методів керівництва, які існували у нас на протязі багатьох десятиліть. Дії керівника визначаються тим, як він розуміє і сприймає свої функції і задачі, яку він займає по відношенні до них позицію, на основі яких передумов він діє.

Отже, дії керівника - це його стиль, спосіб його роботи. Виникає питання, а саме, як повинен діяти керівник для забезпечення ефективного результату, яке і є одним із основних напрямків розвитку управлінської думки за кордоном, навколо якого ведуться дискусії.

Для аналізу даного напрямку вченими-практиками була пророблена дослідницька робота, в основі якої було вивчення відмінних притаманних специфічних рис роботи керівника, а саме, притаманних рис двох типів керівників: керівників за результатами і керівників за особистим внеском (табл.1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристики типів керівників

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що керівник по результатах в багатьох аспектах відрізняється від керівника-виконавця. В якості першого дають основу для формування бажаного типу керівника. Однак ефективність управління залежить від якостей керівника і від інших факторів, а саме, від змін, які відбуваються в різних ситуаціях в процесі управління, а також в людському оточенні, в якому саме і здійснюється керівництво. Саме тому в дослідженнях притаманних рис керівника, починаючи з минулого десятиліття, стали приділяти більшу увагу діям керівника.

Дії керівника залежать від його мислення:

1.  Одномірне мислення - найбільш старе мислення, в основі якого лежить авторитарно-демократичний підхід. Шляхом дослідження і за допомогою практичного досвіду було доведено, що той спосіб управління, який використовувався в кожному конкретному випадку, знаходився між авторитарністю і демократичністю.

2.       Двохмірне мислення - на першому етапі підкреслюється значення ефективності і одержання конкретних результатів. Принципи демократичності проявляються в участі і увазі персоналу. Демократичність і авторитарність розглядались в поєднанні. На другому етапі останні вже розглядались як незалежні зміни. Увага концентрується як на задачах, так і на людині (людський фактор).

.        Трьохмірне мислення - поряд з людським фактором та діяльністю береться до уваги поняття ефективності - результативності, яку досягається за рахунок управління. Головним в трьохмірному мисленні є врахування конкретної практичної ситуації і висування на перший план необхідних дій керівника. На практиці це повинно означати, що керівник повинен механічно змінювати стиль керівництва при зміні відповідних умов. Це повинно здійснюватись гнучко і з відповідним усвідомленням необхідності здійснення даних дій.

4.  Багатомірне управлінське мислення - враховуються усі вимоги, які ставить перед нами процес управління (особисте бажання навчитись і в подальшому бути ефективним керівником). Головним в багатомірному мисленні є думати і діяти багатосторонньо. Цей тип мислення може характеризуватись поряд з ефективністю і результативністю мотивованістю, якістю праці, швидкістю прийняття рішень. Саме останніми і характерне багатоміре мислення, в якому все ж таки найважливішими елементами являються ефективність і результативність.

Хороші результати управління досягаються завдяки використанню змін при різних конкретних ситуаціях. Прямолінійний (одномірний) спосіб управління є ефективний тільки в прямолінійних ситуаціях. Однак, на практиці внутрішня і зовнішня ситуації кожного підприємства змінюється дуже швидко. Тому, можна вважати, що сучасним хорошим керівником є той, хто вміє правильно і швидко зреагувати (нестандартно, творчо і по -новому) на зміни ситуацій.

4.   Аналіз чинників результативності і успішної діяльності керівника в системі самоменедженту

Чинники результативності працівника можна показати схематично (рис. 2).

Дана оцінка здійснюється на основі трьох етапів. Для аналізу чинників результативності необхідно дати оцінку основ ефективного управління. На першому етапі виявляються власні сильні та слабкі сторони керівника.

З метою забезпечення ефективності власної роботи керівника робляться відповідні висновки про підсилення сильних сторін та усунення (послаблення) слабких сторін.

Після цього переходимо до другого етапу - детального аналізу чинників успішної діяльності керівника. Для досягнення успіху від керівника вимагається наявність відповідних здібностей. До них відносять: вроджені і набуті якості (технічні, аналітичні, комунікаційні тощо). При наявності набутих у керівника є відповідна позиція і мотиви діяльності. На позицію і мотивацію керівника впливає стимулювання (преміювання, різного роду винагороди) і звичайно, атмосфера у колективі. Тому успіх являється результатом правильного поєднання особистісних здібностей (якостей) керівника з його службовими обов’язками.

Основою творчого управління є здатність керівника позитивно впливати на інших людей (працівників фірми). Керівник вважається хорошим, якщо його вплив обґрунтований і якщо підлеглі йому працівники із задоволенням виконують його вказівки. Отже, керівник відіграє важливу роль в організації і при цьому несе особливу відповідальність. Хороший керівник повинен працювати в творчій взаємодії з іншими працівниками на усіх рівнях організації, з клієнтурою фірми, а також з окремими особами інших організацій в інтересах власної.

Загальні якості керівника концентруються в знаннях і навиках, в особистих якостях і рисах характеру, комунікативних здібностях. Керівник - це людина з широким діапазоном знань і його найціннішою рисою є вміння використовувати при необхідності послуги спеціалістів.

Поряд з цим важливим завданням самоуправління є правильна орієнтація для фірми, яку ще називають стратегічним плануванням. При цьому керівник повинен бачити майбутнє фірми, визначивши цілі, задачі і знайти способи для їх досягнення та вирішення. Стратегічний підхід керівником повинен здійснюватись як при створенні, так і при вдосконаленні діяльності фірми, так і при вдосконалення власної діяльності і діяльності підлеглих.

В цілому, мистецтво самоуправління проявляється в кризових ситуаціях у вигляді правильних та швидких рішеннь. Наприклад, ті керівники, які добре справлялись із своїми службовими обов’язками на протязі багатьох років в умовах стабільної діяльності підприємств, в сьогоднішніх кризових умовах господарювання, не можуть справлятися із власними обов’язками, пов’язаними із вирішенням кризових проблем, економічною ситуацією, яка склалась, і вони в кінцевому результаті були відкинуті від керма управління, оскільки не відповідали вимогам часу по всіх параметрах і навпаки.

На сьогоднішній день дуже важливим для керівників є те, як вижити в умовах тотальної кризової ситуації і жорсткої конкуренції. Узагальнимо усі найважливіші чинники, необхідні для успішної діяльності керівників.

Узагальнені чинники, які необхідні для успішної діяльності керівників

1.       Вміння добиватись результатів і прагнення працювати для їх досягнення.

2.       Вміння і бажання нести відповідальність і приймати ризиковані рішення.

3.       Готовність до різного роду змін, управляти ними і використовувати їх в інтересах фірми.

.        Готовність до введення відкритого способу управління (співробітництва).

.        Мистецтво приймати швидкі рішення.

.        Здатність сконцентровувати увагу на теперішньому і майбутньому.

.        Здатність бачити зміни (переміни), які проходять як в середині фірми, так і поза нею, і використовувати їх.

.        Прагнення до різного роду соціальних взаємовідносин.

.        Готовність до загального керівництва.

Найбільш загальними причинами постійної втрати керівниками своєї ефективності є швидкий розвиток технології, вдосконалення систем управління, зміни цінностей, фізичний стан керівників, його особисте відношення до постійного саморозвитку.

Третій етап - оцінка чинників ефективної діяльності керівника. Для цього складемо таблицю чинників успішної діяльності в сфері самоуправління. На основі вище перелічених чинників вибираємо 5 -7 найважливіших. Після цього визначимо, наскільки вміння і навики відповідають чи не відповідають даним чинникам. Далі складаємо план заходів, який передбачає, по-перше, використання вже «готових» передумов успіху, по-друге, доопрацювання інших якостей. Таку оцінку особистих якостей необхідно робити один раз на рік.

Оцінка чинників успішної діяльності керівника