Порівняльна характеристика організації ведення бізнесу в Україні, Польщі та Норвегії
Луганський національний аграрний університет
Порівняльна характеристика організації ведення бізнесу в Україні, Польщі та Норвегії
Налобіна Т.А.
Анотація
В статті було розглянуто загальну характеристику країни-члену ЄС (Польща), країни, що не входить до ЄС (Норвегія) та України. Визначено та проаналізовано основні макроекономічні показники цих країн за 2016 рік. Розкрито умови та підходи до організації ведення бізнесу. Розглянуто важливі аспекти реєстрації підприємств, отримання дозволу на будівництво та реєстрації власності. Зясовано питання правил користування кредитуванням та особливості захисту інвесторів. Проаналізовано систему оподаткування, політику міжнарожної торгівлі, найму робочої сили, окреслено інформацію про умови ліквідації підприємства.
Ключові слова: бізнес, ведення бізнесу, підприємницька діяльність, макроекономічні показники, експорт, імпорт, ВВП, безробіття, зайнятість, Євросоюз.
Умови ведення бізнесу в Україні, як і раніше, залишають бажати кращого. За даними «Європейської бізнес асоціації» інвестиційний клімат в нашій країні погіршився. На сьогоднішній день безліч людей стикаються з проблемою безробіття та пошуком роботи закордоном. У звязку зі складним економічним станом в Україні люди працездатного віку шукають способи заробітку у створенні власного бізнесу як у межах нашої держави, так і за її межами. У той же час основними цілями економічної політики України, є досягнення економічного зростання і повної зайнятості, підвищення життєвого рівня більшості населення, підтримка курсу національної валюти, зовнішньоекономічна рівновага тощо. Задля досягнення цих цілей необхідно проаналізувати та знайти шляхи покращення умов для створення та ведення бізнесу в Україні.
Дослідженням питань організації ведення бізнесу займалися українські вчені такі як І. Беззуб, О.Єфімова, А. Іванова, М. Шевченко, В. Філонич, Л. Сисоєва, Т. Шевцова та інші.
Метою статті є узагальнена характеристика підходів до організації ведення бізнесу в країні-члені Євросоюзу, країні, яка не входить до Євросоюзу та в Україні.
В наш час створення та ведення бізнесу та подальший його розвиток та процвітання вимагає відповідних умов.
У нашій країні далеко не кожне підприємство може здійснювати роботу ефективно. Представники бізнесу шукають більш вигідних для себе умов з можливістю виходу і просування свого товару на міжнародних ринках. Одним із таких виходів є реєстрація бізнесу закордоном. Найбільш затребуваними в цьому плані є країни ЄС, зокрема, близькі - Польща, Чехія. Це економить транспортні витрати, спрощує процес взаємодії. Однак тут потрібно врахувати багато нюансів. Тому, для того, щоб більш детально зрозуміти особливості організації ведення бізнесу, розглянемо загальну характеристику трьох різних країн: нашої держави (Україна), країни-члену Євросоюзу (Польща), країни, що не входить до Євросоюзу (Норвегія), у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1. Загальна характеристика України, Польщі та Норвегії
Офіційна назваРеспубліка ПольщаКоролівство НорвегіяУкраїнаСтолицяВаршаваОслоКиївТериторія312 685 км. кв.324 220 км. кв.603 628 км. кв.Населення38 163 895 чол.5 200 000 чол.42 584 500 чол.Офіційна мовапольськанорвезькаукраїнськаНаціональна валютазлотийнорвезька кронагривняГеографічне положенняРеспубліка Польща розміщена в центрі Європи. Омивається на півночі Балтійським морем. Має сухопутний кордон з Росією, Литвою, Білорусією, Україною, Словаччиною, Чехією та Німеччиною.Розміщена в Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова, включає архіпелаг Шпіцберген та острови Ян Майен, Петра Першого, Буве та Землю Королеви Мод. Омивають країну Баренцево, Норвезьке та Північне моря. Межує зі Швецією, Фінляндією та Росією.Розміщена у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Межує з Білоруссю, Польщею, Словаччиною та Угорщиною, Румунією, Молдовою та Росією. Омивається Чорним і Азовським морями.
Для України європейська інтеграція - це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС [9]. Тому дуже важливим, при вивченні питання організації ведення бізнесу, є також аналіз макроеконо- мічних показників цих країн у 2016 році. Дані аналізу наведені у таблиці 2.
Таблиця 2. Аналіз макроеконічних показників за 2016 рік
ПоказникЗначенняПольщаНорвегіяУкраїнаЕкспорт15953 млн. ЕиЯ72520 млн. NOK3621 млн. иБОІмпорт15802 млн. ЕиЯ49175 млн. NOK3857 млн. иБОРівень інфляції0,8%2,8%12,6%Рівень безробіття8,6%4,7%9,3%Державний борг до ВВП50,5%27,3%70,0%Структура ВВП477 млрд. иБО387 млрд. USD90.62 млрд. иБОДжерело: #"justify">Як бачимо з таблиці, в Україні високі показники рівня безробіття (9,3%), інфляції (12,6%) та державного боргу (70,0%), порівнюючи з Польщею: 8,6%, 0,8% та 50,5% відповідно; та значно більші ніж у Норвегії: на 4,6%, 9,8% і 42,7% відповідно. Поступається Україна також і в структурі ВВП - 90,62 млрд. дол. США, порівнюючи з Польськими 477 млрд. дол. США та Норвезькими 387 млрд. дол. США.
Відкриваючи свій бізнес в Україні, в країнах ЄС, чи ні, новоспечений підприємець має можливість отримати безліч нових можливостей для здійснення своєї господарської діяльності.
Приймаючи рішення щодо створення нового субєкта господарювання перед власником постає питання щодо вибору найприйнятнішої з погляду оптимізації фінансової та інвестиційної діяльності організаційно-правової форми ведення бізнесу.
На території Польщі іноземні громадяни можуть відкривати бізнес у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, або закритого акціонерного товариства. Якщо частка іноземного капіталу становить більше 50% в компанії, вона вважається іноземною, і щоб вести такий бізнес потрібно спеціальний дозвіл. Це стосується наступних категорій: авіа і морські перевезення; юридичні послуги; військова справа; оптовий продаж товарів, які мають іноземне походження; нерухомість (продаж, покупка, оренда).
Документи, які потрібні для відкриття компанії: список акціонерів; сфера діяльності; місце, де буде знаходитися компанія; статут фірми; проектний договір.
Для того, щоб зареєструвати компанію в Норвегії, її засновник повинен бути старше 18 років і мати так званий ідентифікаційний номер (D - Nummer). Іноземці повинні мати дозвіл на проживання в Норвегії. Однак для реєстрації компанії необхідно, щоб у неї була норвезька юридична адреса. В іншому випадку, доведеться обзавестися представником в Норвегії, який буде сплачувати податки та інші обовязкові збори.
Найбільш поширеними в Норвегії формами суспільства являються товариство з солідарною відповідальністю і товариство з обмеженою відповідальністю. Для реєстрації підприємства в Норвегії необхідно представити цілий пакет документів: статут підприємства; дані про офісі або агента; відомості про керівництво, акціонерів,секретаря та бухгалтера. Пізніше подається виписка з Реєстру компаній Норвегії.
У Норвегії необхідно отримати схвалення з боку влади на наступні види діяльності: сільське і лісове господарство; гірнича промисловість; будівництво; ремонт і продаж автомобілів; готельно-ресторанні послуги; інформаційно-комунікаційні послуги; фінансові послуги та послуги в галузі страхування; управління нерухомістю; послуги в області охорони здоровя, культури і викладацької діяльності; перукарські послуги; послуги пралень і інші побутові послуги [14].
В Україні підприємницька діяльність може здійснюватись фізичною особою - підприємцем або юридичною особою (у формах приватного підприємства, повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства, тощо).
Підприємство потрапляє на облік в контролюючих структурах, а саме: в органах податкової служби, в пенсійному фонді, в фондах соціального страхування. У цих органах відтепер зберігатиметься інформація про підприємство, що дозволяє їм забезпечувати своєчасну сплату підприємством податків і зборів.
Документи, що подаються для державної реєстрації: копії паспортів, довідок про присвоєння ідентифікаційного номера засновника, директора, бухгалтера (у тому числі засновників-нерезидентів (фізичних осіб); документи, що підтверджують місцезнаходження («юридична адреса») підприємства (якщо такі є); при формуванні статутного фонду майном - перелік цього майна з вказівкою його вартості і вказівкою який засновник яке майно вносить. макроекономічний бізнес власність реєстрація
Для заняття деякими видами господарської діяльності необхідно отримання спеціальних дозвільних документів - ліцензій (перевезення вантажів і пасажирів, діяльність брокерів, освітні послуги та багато іншого) або патентів (оптова та роздрібна торгівля, здійснення операцій з валютними цінностями, будівництво і ремонт житла, технічне обслуговування автомобілів, прокат транспортних засобів і т.д.) [12].
Розглянувши порядок реєстрації підприємства, необхідно звернути увагу на те, що для організації бізнесу необхідно достойне приміщення, у якому буде відбуватись вся діяльність підприємства.
Згідно з законом, підписаним 19 листопада 1999 року, «Про господарську діяльність» в Польщі необхідно отримати дозвіл від Міністерства Приватизації на придбання чи оренду нерухомості. Можна дозвіл у місцевого уряду на покупку нерухомості не питати, якщо (виняток - покупка обєкта, який розташований в прикордонних зонах і сільськогосподарських угіддях з площею більше одного га):
1)Зарубіжний підданий має право купувати обєкти нерухомості, які стоять окремо (це не відноситься до гаражів і інших приміщеннь, що не є складовими частинами житлового приміщення, а також інших нежитлових приміщень);
2)Іноземний громадянин прожив в цій країні більше пяти років з того дня, як отримав ВНЖ в Польщі, він має право купувати нерухомість.
У цій країні, як і в інших європейських країнах, діє система обовязкового страхування вашого житла (квартири або будинку), а також оплати послуг нотаріуса в період оформлення даної угоди [19].
Що стосується Норвегії, то в цій країні для укладення договору на придбання нерухомості зовсім не потрібно дотримуватися ніяких формальностей. Потрібно тільки підписати сам договір або ж укласти усну угоду. Як правило, подібна угода відбувається за участі не тільки агентства, але й адвокатів: один - з боку покупця, інший - з боку продавця.
Вся норвезька нерухомість підлягає реєстрації в центральному реєстрі (велика база даних про власників обєктів). Реєстрація відбувається не пізніше, ніж на наступний день після укладення угоди [18].
В Україні процедура отримання дозвільних документів значно змінилася з прийняттям 17 лютого 2011 року нового Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». З одного боку, була спрощена сама процедура отримання дозволу, а з іншого - більш жорсткою стала процедура реалізації будівельних обєктів. Законодавство України містить два поняття дозволу на будівництва:
1)Дозвіл на будівництво - як комплексне поняття етапів будівництва обєкта в Україні. В даному випадку мається на увазі три окремі процедури, які підпадають під категорії складності обєкта: оформлення повідомлення про початок робіт, подача декларації про початок будівельних робіт, отримання дозволу на будівельні роботи.
2)Отримати дозвіл на проведення будівельних робіт на конкретному обєкті - як окремий документ. Дозвіл на будівництво видається тільки в тому випадку, коли проектна документація відповідає існуючим вимогам та затверджена. Органом, який відповідає за дозвіл на будівництво є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) [6].
Наступним кроком на шляху до створення власного бізнесу є реєстрація власності.
У Польщі після реєстрації підприємства його власник отримує індивідуальний номер і підприємство реєструють в Головному управлінні Соціального страхування. Останнім кроком буде занесення фірми в Торговий Реєстр [13].
В Норвегії всі підприємства повинні бути зареєстровані в Центральній реєстраційній палаті Норвегії. Виняток становлять фірми, чия діяльність носить характер захоплення або хобі. Так як чітких меж, які б відділяли підприємництво від хобі немає, то зазвичай керуються Законом про податок на додану вартість. Згідно з ним, фірми, чий оборот за останні 12 місяців не перевищує30 000 норвезьких крон, звільняються від сплати податку (і, отже, обовязковій реєстрації) [21].
документ, який підтверджує, що заявник має право будувати задуманий обєкт на цій земельній ділянці;
документ, в якому йдеться про те, що обєкт був зданий в експлуатацію;
технічний паспорт обєкта;
документ, в якому йдеться про те, що обєкту було присвоєно поштову адресу;
Держреєстратор, отримавши заяву і документи, приступає до їх перевірки. Якщо до пакету документів та інформації, що міститься в ньому, у реєстратора немає претензій, він проводить реєстрацію. Для новозбудованих обєктів реєстрація має на увазі відкриття нового розділу в Державному реєстрі, куди вноситься відповідна інформація. Потім з реєстру робиться витяг і разом зі Свідоцтвом віддається заявнику. Отримавши на руки Свідоцтво, заявник стає повноправним власником збудованого майна і на цьому будівництво вважається завершеним [2].
Придбання власності - одна з найважливіших та найбільших інвестицій не тільки у відкритті власного бізнесу, а й у житті людей взагалі. Але відкриваючи бізнес з нуля не кожен підприємець володіє достатньою сумою грошей, щоб придбати власність. В такому разі є можливість звернутися в банк для отримання іпотечного кредиту. Порівняємо які реальні ставки по іпотеці діють в теперішній час в розглянутих нами країнах: ставка по іпотечним кредитам в Польщі складає від 2,5% до 6%; іпотечні кредити в Норвегії знаходяться на рівні 3,4-3,8%; в Україні ставки по іпотеці коливаються від 23,1% до 30,59% річних. Дивлячись на такий високий рівень відсоткових ставок по іпотечним кредитам в Україні, такі програми ще занадто дорогі для більшості українців [22].
Сьогодні з розвитком світової економіки і національних економік країн, а також посиленням глобалізаційних та інтеграційних процесів питання інвестицій, інвестиційної діяльності та, зокрема, їх захисту набувають все більшого значення. І важливим аспектом в цьому питанні є надання державних гарантій.
В Польщі регулювання питань інвестицій регулює «Закон про Іноземні Інвестиції» 1991 року, який гарантує виплату компенсації іноземним інвесторам в розмірі фінансової участі у разі націоналізації або експропріації їхніх активів. До того ж, Польща уклала договори про захист інвестицій з цілою низкою країн, включаючи Францію, Німеччину, Нідерланди, Швецію, Великобританію і США, що може служити додатковою гарантією для іноземних інвесторів. Страхування інвестицій можливо в Багатосторонньому Агентстві Гарантій Інвестицій (БАГІ) при Світовому Банку. Інвестори деяких країн можуть забезпечити страховку у себе в країні у відповідних організаціях [15].
Державне регулювання інвестиційної діяльності в Норвегії здійснюється через участь держави в капіталі великих національних компаній і через програми підтримки інвестицій, що реалізуються спеціально створеними державними організаціями. Держава є найбільшим власником активів норвезьких компаній і організацій. Його метою є досягнення комерційних цілей і здійснення реалізації державної політики в різних секторах економіки, а також з метою надання медичних послуг [11].
Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні здійснюється в основному через спеціальні нормативно-правові акти у цій сфері, а також норми валютного, корпоративного, податкового, антимонопольного законодавства. Основними нормативно-правовими актами України в цій сфері є закони України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. [5], «Про захист іноземних інвестицій на Україні» від 10.09.1991 р. [4] та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 07.04.2015 р. [1].
Згідно ст. 1 Першого додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобовязання поважати приватну власність фізичних та юридичних осіб. Стаття 1 встановлює стандарти захисту від ризику відчуження власності інвесторів, а саме, «Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права» [8].
Положення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» спрямовані на дерегуляцію господарської діяльності акціонерних товариств та впровадження високих вимог для публічних акціонерних товариств, акції яких включені до біржового реєстру. Документ підвищує рівень захисту прав інвесторів, зокрема через запровадження похідного позову - права міноритарного акціонера подати позов в інтересах суспільства про відшкодування шкоди, введення відповідальності посадових осіб господарських товариств в разі нанесення шкоди суспільству їх неправомірними діями [1].
Всі громадяни повинні сплачувати податки відповідно до своїх можливостей і доходів. Не є виключенням і підприємницька діяльність. З організації (підприємства, банку, страхової компанії) стягується прямий податок, який називається податок на прибуток.
В Польщі прозора система оподаткування, тобто податки платяться тільки з реального доходу. Ставка податку на прибуток складає 19%, а ставка ПДВ: від 5% до 23% (в залежності від сфери діяльності компанії, базова ставка - 23%) [10].
В Норвегії податок на прибуток складає 28%. Загальна ставка податку на дивіденди, які виплачуються іноземним акціонерам, складають 25%, якщо інше не передбачено договором про уникнення подвійного оподаткування. В останньому випадку ставка податку може становити від 0% до 15% [21].
В Україні базова ставка податку на прибуток підприємств дорівнює 18%. Однак з 01 січня 2015 року введені спеціальні ставки, які застосовуються при здійсненні букмекерської діяльності, діяльності по випуску та проведенню лотерей,азартних ігор (у тому числі казино) - 10% і 18%, згідно пп. 136.4 ст. 136 [7].
Міжнародна торгівля - невідємна складова сучасної світової економіки. На міжнародному рівні вона дає можливість підприємцям отримувати необхідні ресурси, поставляючи готові товари або надаючи послуги.
Підписання угод про вільну торгівлю з Європейським Союзом і країнами ЕФТА поліпшило ситуацію в зовнішній торгівлі Польщі. З 1 лютого 1994 року Європейським Союзом офіційно визнається прагнення Польщі стати повноправним членом ЄС, що заклало основи для більш тісної співпраці в політичній і економічній галузі, а також в галузі культури і технічної взаємодопомоги. Основний упор робиться на розширення торгівлі, в чому підписані сторони зобовязуються докладати зусиль до встановлення єдиної торгової зони. Угода з ЕФТА набула чинності 1 березня 1993 року. Умови цієї угоди більш сприятливі для Польщі, ніж угода з ЄС, звільняючи більше 80% польського промислового експорту від експортних мит. До 2001 року вся торгівля промисловою продукцією буде звільнена від квотування і митних зборів [17].
Для розуміння норвезької політики, відповідно до якої формується і вдосконалюється нормативно-правова база регулювання зовнішньоекономічної діяльності, принципово важливо враховувати значення для економіки країни зовнішньої торгівлі: на її частку припадає близько 40% ВВП. Необхідно мати на увазі й те, що державне регулювання господарства грає в Норвегії дуже важливу роль. Держава не тільки встановлює «правила гри» в економіці, включаючи і зовнішню торгівлю, а й бере активну участь у діяльності цілого ряду найбільших компаній країни [11].
Для України 2016 рік ознаменувався найважливішою подією для економіки - вступом в силу зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. І результати не змусили себе довго чекати - українським експортерам вдалося наростити поставки в країни ЄС на 5%. Однак відбулося загальне падіння експорту, викликане в першу чергу несприятливими світовими цінами і торговельною війною РФ. Європарламент незабаром планує розглянути питання виділення Україні додаткових квот на безмитну поставку окремих видів продукції, включаючи товари харчової промисловості та промтовари. У 2016 році Україна також активізувала переговори про створення зон вільної торгівлі з традиційно важливим партнером сусідній Туреччиною, про лібералізацію торгівлі в Ізраїль, про торгові відносини з Китаєм та Канадою [24].
В Польщі однією з умов найму робочої сили є прийняття на нове місце працівника з числа громадян Польщі, які стоять на обліку в центрі зайнятості.
Робочі відносини в Норвегії регламентуються трудовим кодексом (АгЬеМБті1|ш1очеп) і трудовим договором між роботодавцем і співробітником.
Відносини зайнятості в Україні регулюються Законом від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість населення» та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади зайнятості населення України і його захист від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю [3].
Слід зазначити, що у деяких ситуаціях найкращим, а іноді і єдиним рішенням, виходячи з результатів господарської діяльності підприємства, є його ліквідація. Під ліквідацією підприємства розуміється припинення його діяльності, зняття з обліку у фондах соцстраху та органах ДПІ.
Процес ліквідації підприємства в Польщі відбувається наступним чином: якщо Ви ведете податковий облік доходів і витрат, в першу чергу необхідно повідомити податкове управління про намір здійснити інвентаризацію і подальше закриття компанії. Якщо бізнес ліквідується, інформація про обсяг виручки повинна бути передана компетентному органу з питань оподаткування іноземних осіб. Разом з цією інформацією Ви повинні подати річну декларацію про сплачені прибуткові податкі РІТ-4И. Зняття з Центрального регістра і інформації про господарську діяльність (СЕГОО) і Національного реєстру господарюючих субєктів (ИЕООМ) [23].
У Норвегії витрати часу і коштів при ліквідації підприємства у звязку з неспроможністю мінімальні - відповідна процедура займає в середньому 11 місяців, витрати не перевищують 1% від вартості майна боржника. Права кредиторів забезпечені добре - в разі банкрутства з боржника вдається стягнути близько 89% суми заборгованості [20].
Чинним законодавством України передбачено, що ліквідація підприємств здійснюється ліквідаційною комісією, утвореною власником майна підприємства, його представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом. Ліквідаційна комісія оцінює майно підприємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив цю комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обовязковою перевіркою органом державної податкової служби, в якому перебуває на обліку субєкт господарювання. Тривалість процедури залежить від характеру діяльності підприємства, наявності у нього боргів, а також тривалості проведення планових перевірок [16].
Висновки
Таким чином, розглянувши особливості організації ведення бізнесу, на прикладі трьох країн: країни-члену Євросоюзу, країни, яка не входить до Євросоюзу та в України, зясували, що підприємцю необхідно пройти непрості етапи по створенню власного бізнесу. У кожній з трьох країн є свої особливості організації бізнесу, але всі процедури схожі між собою. Перш за все власнику необхідно обрати організаційно-правову форму ведення бізнесу та зібрати ряд документів, необхідних для подальшої роботи; визначитись з місцем знаходження нового підприємства та обрати достойне приміщення для роботи. Також важливо ознайомитись з діючою системою кредитування, оподаткування та економічною ситуацією в країні. Підприємець має налагодити відносини з питання зайнятості та можливостями міжнародної торгівлі. Останнім етапом в діяльності кожного підприємства є ліквідація, але вона може бути необхідна лише виходячи з результатів господарської діяльності підприємства.
Список літератури
1.Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» № 289-УШ від 07.04.2015 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/289-19
2.Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25.12.2015 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF
3.Закон України «Про зайнятість населення» № 5067-УІ від 05.07.2012 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17
4.Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» № 1540а-ХІІ від 10.09.1991 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1540%D0%B0-12
5.Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-ХІІ від 18.09.1991 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12
6.Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-УІ від 17.02.2011 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17
7.Податковий кодекс України № 2755-УІ від 02.12.2010 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
8.Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Міжнародний документ від 20.03.1952 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України, 1994 - 2017. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/994_535
9.Беззуб І. Сучасний стан і перспективи української євроінтеграції // Громадська думка про правотворення. - Київ: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, 2015 рік. - № 9(91) 2015. - 79 с.
10.Єфімова О.Г. Економіка для юристів: Підручник. - М.: Флінта: Московський психолого-соціальний інститут, 1999 рік. - 472 с.
12.Ведення бізнесу в Україні [Електронний ресурс] // LAW.EEPRO.INFO: правовий портал, 2017. - Режим доступу: http://law.eepro.info/business
13.Відкриття бізнесу в Польші. [Електронний ресурс] // Український бізнес портал, 2015 рік. - Режим доступу: http://delo.org.ua/biznes-v-polshi/
14.Иванова Алиса. Бизнес за рубежом: Как открыть компанию в Норвегии [Электронный ресурс] / / UBR: Украинский бизнес ресурс, 2007 - 2017. - Режим доступа: http://ubr.ua/business-practice/own-business/ biznes-za-rubejom-kak-otkryt-kompaniu-v-norvegii-316169
15.Инвестиции в Польше [Электронный ресурс] // Polska.ru, 2017. - Режим доступа: http://www.polska.ru/ biznes/ekonomika/investicji.html
16.Ліквідація підприємств в Україні - складний процес, який повинен бути забезпечений професійним підходом [Електронний ресурс] // Ліквідатор: юридична компанія, 2017. - Режим доступу: http://likvidator.co.ua/ua/ likvidatsiya-predpriyatij/
17.Международная торговля [Электронный ресурс] // Polska.ru, 2017. - Режим доступа: http://www.polska.ru/ biznes/ekonomika/miedzynar_handel.html
18.Нерухомість в Норвегії [Електронний ресурс] // People and Countries, 2016. - Режим доступу: http://uk.peopleandcountries.com/portal.php?mod=view&aid=976
19. Нерухомість в Польщі [Електронний ресурс] // People and Countries, 2016. - Режим доступу: http://uk.peopleandcountries.com/article-868-1.html
20.Норвегия [Электронный ресурс] // Консульский информационный портал, 2009 - 2016. - Режим доступа: http://www.kdmid.ru/docs.aspx?lst=country_wiki&it=/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3 %D0%B8%D1%8F.aspx
21.Сысоева Лилия. Открытие собственного бизнеса в Норвегии [Электронный ресурс] // Openbusiness, 2005 - 2017. - Режим доступа: http://www.openbusiness.ru/html_euro/Norway-open1.htm
22.Филонич Виталина. Все нюансы ипотеки в Украине: что предлагают под ее видом [Электронный ресурс] // UBR: Украинский бизнес ресурс, 2007 - 2017. - Режим доступа: http://ubr.ua/market/real-estate/vse- nuansy-ipoteki-v-ukraine-chto-predlagaut-pod-ee-vidom-418931
23.Шевцова Татьяна. Ликвидация фирмы в Польше - особенности процедуры [Электронный ресурс] // Тюменская жизнь: ежедневная интернет газета, 2010-2016. - Режим доступа: http://life72.org/6086-likvidaciya- firmy-v-polshe-osobennosti-procedury.html
24.Шевченко Максим. Внешняя торговля Украины: в поисках новых рынков и партнеров [Электронный ресурс] / / УНІАН: информационное агенство, 2017. - Режим доступа: https://economics.unian.net/finance/1718592- vneshnyaya-torgovlya-ukrainyi-v-poiskah-novyih-ryinkov-i-partnerov.html