зелений логістика забруднення транспорт
Ключові слова: «зелена» логістика, автомобільний транспорт, залізничний транспорт, навколишнє середовище, шкідливі викиди.
Постановка проблеми. Сьогодні на фоні стрімкого економічного розвитку та інтеграції значної актуальності набувають питання охорони та збереження навколишнього природного середовища. Одним із інструментів реалізації цих напрямів є застосування логістики, яка заснована на ресурсозберігаючих та екологічно безпечних процесах і технологіях і має назву «зелена логістика» («Green Logistics») [10].
Цей напрям логістики передбачає цілісне перетворення логістичних стратегій, процесів, структур всіх учасників ланцюга поставок у відповідності до ресурсозберігаючих, енергоефек- тивних та природоохоронних технологій і має на меті досягнення балансу між економічною та екологічною ефективністю [9] Проте термін «еколо- гістика» або «зелена логістика» (Green Logistics) в Україні поки не набув великої популярності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання екологічної орієнтації логістики вже давно розглядають західні вчені. Зокрема, польські вчені Z. Korzen і J. Kusztal запропонували екологічний напрям логістики називати екологістикою [15], теоретичні та практичні аспекти зеленої логістики вивчали такі закордонні науковці, як П. Мерфі, Д. Роджерс, Ж.-П. Родріге [16; 17]. Питання екологістики висвітлюється також в працях українських учених Т. В. Косаревої, А. Кизи- ма [7], І. Г. Смирнова, Ю. В. Чортюка [10; 11; 14]. Одним із найбільш цікавих та важливих аспектів є використання інтегрованої системи логістики та екології для транспортної логістики.
Мета статті - розкрити особливості негативного впливу транспорту на навколишнє природне середовище Волинської області та визначити основні напрями зеленої логістики у сфері транспортної логістики з метою мінімізації негативного впливу на довкілля.
Виклад основного матеріалу. Екологічно орієнтована (або зелена) логістика має на меті, з одного боку, мінімізувати шкідливий вплив на навколишнє середовище логістичних процесів, а з іншого - скоротити або повністю виключити споживання невідновлюваних або часткововідновлювальних енергоресурсів. При цьому під шкідливими впливами розуміють не тільки викид вихлопних газів. Це також шум і вібрація, що створюють автомобільні, залізничні та авіаційні транспортні засоби, відходи паливно-мастильних матеріалів, що потрапляють на землю і воду та багато іншого [1].
Так, як для Волинської області найбільше значення мають залізничний та автомобільний транспорт, а інші види транспорту розвинуті недостатньо або взагалі відсутні, ми проаналізуємо особливості впливу на навколишнє середовище саме цих двох видів транспорту.
Всі види транспорту постійно впливають на стан навколишнього середовища, забруднюючи повітря, воду, ґрунти, ліси. На транспорт припадає до 70% хімічного й 90% шумового забруднення (особливо в містах). На автомобільний транспорт припадає 94% викидів оксиду вуглецю, 44% оксиду азоту. Майже на 60% забруднення атмосфери у великих містах залежить від роботи пересувних транспортних засобів [6].
В сучасних умовах автомобільний транспорт стає найбільш значним джерелом забруднення атмосферного повітря, особливо великих міст. Внаслідок розгалуженої мережі магістральних вулиць з інтенсивними транспортними потоками, що проходять через селітебну територію міст, створюються умови для безпосереднього забруднення викидами автотранспорту повітряного середовища міських ландшафтів.
На 15 тис. км пробігу автомобіль споживає в середньому 4 350 кг кисню, водночас викидаючи 3 250 кг вуглекислого газу, 530 кг оксиду вуглецю, 93 кг отруйних вуглеводнів, 27 кг оксиду азоту. У процесі експлуатації одного автомобіля витрачається 10 кг гумових матеріалів, а спрацювання шляхів із твердим покриттям становить 1 мм, що на відстані 1 км спричинює викид 100 т пилу. Цей пил містить майже 200 елементів забруднюючих речовин, у тому числі канцерогенний бензопірен, свинець, хлор тощо [6].
У великих містах недостатній контроль за забрудненням атмосферного повітря автотранспортними засобами спричинює гострі хронічні отруєння людей та активізацію деяких хвороб, зокрема, алергії, злоякісних пухлин, лейкозів, анемії, серцево-судинних захворювань, «сухого нежитю» тощо. Негативні наслідки викликає фотохімічний смог, який містить багато отруйних речовин [5].
Вплив залізничного транспорту на навколишнє середовище є значно меншим порівнянно із автомобільним. Робота цього виду транспорту зумовлює забруднення атмосфери відпрацьованими газами, забруднення землі нафтою, свинцем та іншими важкими металами. Крім того, проблемою є сильне забруднення залізниць нечистотами.
Довжина автомобільних доріг у Волинській області становить 6201,9 км, в тому числі 752,9 км - державного значення, 5446,4 км - місцевого значення. Близько 94% доріг області мають тверде покриття, але менше 10-ї частини припадає на автодороги I та II категорії (мають більше 2-х смуг руху та пропускну здатність більше 6 тис. одиниць транспортних засобів на добу). Довжина доріг комунальної власності становить
км, залізничних колій - 602,7 км [13].
Через територію Волинської області проходять ділянки як залізничних так і автомобільних магістралей, що є складовими європейських транспортних коридорів. Головні промислові центри регіону з допомогою розгалуженої мережі залізничних доріг зєднані з містами як України, так і країн Європи. Понад 100 підприємств області мають підїзні колії.
Протяжність залізниці загального користування в межах Волинської області складає 596,8 км, з них 101,2 км електрифікованих; щільність залізниць становить - 29,5 км/тис. км2, що нижче за середній показник по Україні (36 км/тис. км2).
Автотранспортом області у 2015 р. перевезено 3,7 млн.т вантажів, що на 4,7% менше, ніж у 2014 р. Вантажооборот зріс на 12,4% і становив млн.ткм. Автотранспортом підприємств, які займаються комерційними перевезеннями на постійній основі, здійснено 652,2 млн. ткм та перевезено 2,5 млн. т вантажів, що відповідно на 10,7% та на 2,5% більше, ніж у 2014 р. Як і раніше, значну частину вантажних автоперевезень виконали підприємства міста Луцька та Луцького району (відповідно 70,0% і 9,9%).
Всіма категоріями автоперевізників здійснено млн. пас. км та перевезено 83,1 млн. пасажирів. За рік кількість перевезених пасажирів та пасажирооборот зменшились відповідно на 2,9% та 12,4% [2; 3; 4].
Волинська область за рівнем викидів забруднюючих речовин в атмосферу посідає 23 місце в країні, за накопиченням токсичних відходів - 19.
Одним з видів антропогенного навантаження на навколишнє середовище є викиди забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел. Так, у 2015 році від стаціонарних та пересувних джерел в атмосферу потрапило 42,8 тис. т забруднюючих речовин, що на 6,4% менше, ніж в 2014 р. Відповідним чином зменшилась і щільність викидів, яка становила 2,1 т на 1 км2 території, що на 0,2 т менше, ніж у попередньому році. На кожного мешканця області в середньому припало по 41,0 кг шкідливих речовин проти 44,0 кг у позаминулому році (табл. 1).
Таблиця 1
Основні показники забруднення атмосферного повітря у Волинській області пересувними джерелами
Викиди забруднюючих речовин у повітря, тис.тВ розрахунку на одного жителя, кгВ розрахунку на 1 км2 території, тавтотранспорт підприємствавтотранспорт громадянвиробнича техніказалізничний транспорт201011,633,71,91,847,62,4201111,729,52,11,943,62,2201211,328,02,11,741,52,1201310,827,32,21,640,32,120149,928,12,11,439,92,120158,824,82,21,336,51,9Джерело: [2]
В цілому в країні основними забруднювачами повітря виступають промислові підприємства, а на Волині переважаюча частина шкідливих речовин (понад 85%) потрапляє в атмосферу від транспортних засобів, при цьому 64,9% - це викиди автотранспорту громадян. Основними забруднюючими речовинами, які надійшли в атмосферу під час використання транспортних засобів були: оксид вуглецю (26, 7 тис. т, або 68,8% загального обсягу), сполуки азоту (6,1 тис. т, або 15,6%), не- метанові леткі органічні сполуки (3,6 тис. т, або 9,4%). Решта викидів припало на сажу, діоксид сірки, метан (1,6 тис. або 6,2%) [2; 4].
У загальному обсязі викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами, більше половини, а саме 53,7% припадає на викиди від використання бензину. Дещо меншою є частка викидів від використання дизельного палива (35,1%), і лише 11,2% - це викиди від використання зрідженого та стисненого газу. Якщо порівнювати ці дані із даними попередніх років, то слід зазначити, що кількість викидів від використання бензину дещо знизились, що повязано із зменшенням використання бензину. Натомість зросло споживання дизелю та газу, що, в свою чергу, призвело до збільшення кількості шкідливих викидів від використання цих видів палива.
Найбільша кількість викидів в атмосферне повітря потрапляє від роботи вантажних автомобілів (47,2%) та пасажирських легкових автомобілів (28,3%), на пасажирські автобуси припадає 10,9% викидів, на спеціальні не легкові автомобілі 7,9% та 5,7% - на спеціальні легкові автомобілі.
Найбільше навантаження по викидах в атмосферу несуть міста: Луцьк, Ковель, Новово- линськ, Володимир-Волинський і прилеглі райо-ни до міжнародної траси Варшава - Київ. Якщо в середньому в розрахунку на одного жителя області припадає по 36,6 кг викидів від пересувних джерел, то у місті Луцьку та Ковелі відповідно по 47,4 і 49,8 кг. Щільність викидів на 1 км2 території області від транспорту та виробничої техніки становить 1,9 тонн, а у містах Луцьку і Нововолинську - 245,3 та 123,4 тонн [3].
Серед адміністративних районів Волинської області Камінь-Каширський та Любешівський райони виділяються низьким рівнем забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел, що можна пояснити низьким рівнем розвитку транспортної мережі.
Певні проблеми із викидами шкідливих речовин у атмосферне повітря є у Ковельському та Рожищенському районах, проте ці показники є нижчими від середніх по регіону.
Такі райони, як Локачинський, Горохівський, Іваничівський, Луцький, Ківерцівський, Турій- ський та Володимир-Волинський, мають високий показник викидів від пересувних джерел забруднення.
Найбільші за кількістю населення міста - Луцьк, Нововолинськ, Ковель та Володимир-Во- линський мають дуже високі показники забруднення атмосферного повітря. Зокрема, місто Луцьк є лідером в області щодо викидів в атмосферне повітря шкідливих речовин від пересувних джерел у розрахунку на 1000 мешканців, а місто Ковель - щодо викидів діоксину вуглецю у тоннах на одного жителя [8].
Одним з негативних наслідків впливу автомобільного транспорту є шум, який не менш шкідливий, ніж забруднення повітря чи води. Транспортний шум погіршує якість навколишнього середовища на прилеглих до дороги територіях, негативно впливає на нервову систему людини, знижує працездатність, зменшує опірність серцево-судинним захворюванням.
Динаміка викидів свідчить, що в області зменшується надходження забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел викидів. У 2015 році від автотранспорту в атмосферне повітря надійшло 38,1 тис. тонн шкідливих речовин, що становить 80,4% від загального обсягу викидів. Проти 2014 року викиди від пересувних джерел зменшились на 3.4 тис. тонн. Від 257 підприємств та організацій області в атмосферне повітря було викинуто 14.7 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,4 тис. тонн, більше, ніж у 2014 році. Проте, через велику кількість автотранспортних засобів стан атмосферного повітря у м. Луцьку по формальдегіду, фенолу та діокси- ду азоту залишається високим.
Висновки і пропозиції
Як залізничний, так і автомобільний транспорт Волинської області потребують впровадження технологій, що дозволяють підвищити екологічну безпеку, якість і надійність експлуатації, безпеку руху.
Зменшення негативного впливу транспорту на навколишнє середовище може бути досягнуте багатьма шляхами. Зокрема, для міста Луцька, насамперед, шляхом збільшення кількості тролейбусів, оскільки цей вид транспорту не забруднює повітря в місті вихлопними газами, є менш шумним, ніж автобус і може працювати по системі багатьох одиниць.
Для залізничного транспорту найбільш економічно та екологічно ефективним є перехід на електротягу, яка дозволяє виключити забруднення повітря відпрацьованими газами дизельних двигунів. Особливо ефективним є застосування електричної тяги в приміському пасажирському сполученні. Вирішити проблему забруднення території, прилеглої до залізничних колій, можна використовуючи в пасажирських вагонах акумулюючі ємності для збору стоків і сміття [12]. Покращенню стану навколишнього середовища сприятиме також перехід на контейнерні перевезення й інші види прогресивних методів доставки вантажів.
Вплив транспорту, як одного із найбільших забруднювачів навколишнього середовища, виражається у викидах в атмосферу, забрудненні поверхневих вод, утворенні твердих відходів і впливі транспортних шумів Тому виникає необхідність використання екологістики, яка передбачає застосування сучасних технологій з метою мінімалізації шкідливого впливу транспорту на довкілля.
Список літератури
Вержбицкий О. Экологистика: экономика + экология // Дистрибуция и логистика: всеукраинский информационно-аналитический журнал. - 2012. - № 10. - С. 8-11.
Забруднення автотранспортом | Екологія життя [Електронний ресурс] - Режим доступу : www.eco-live.com.ua/ content/blogs/zabrudnennya-avtotransportom
Кизим А. Современные тренды «зеленой» логистики в условиях глобализации / А. Кизим, Д. Кабертай // Логистика. - 2013. - № 1. - С. 46-49.
Клімчук Б. П. Територіальні пропорції комплексного розвитку Волинської області [Електронний ресурс] / Б. П. Клімчук // Географія та туризм. - 2012. - Вип. 22. - С. 240-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/gt_2012_22_36
Коломиец И. «Зеленая» логистика - лучшее из практики [Текст] / И. Коломиец // Транспорт і логістика. - 2011. - № 3. - С. 32-33.
Смирнов І. Г. Транспортна логістика: Навч. пос. / І. Г. Смирнов, Т. В. Косарева. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.
Смирнов І. Г. Логістика: просторово-територіальний вимір / І. Г. Смирнов. - К. : Обрії, 2004. - 335 с.
Способи захисту навколишнього середовища на залізничному транспорті України / В. Г. Лоза, С. В. Кухлів- ський, Б. Я. Косенко, О. М. Підскребаєв // Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаря- на. - Днепропетровск, 2008. - Вип. 25. - С. 92-96.
Чортюк Ю. В. Екологічна стратегія логістичної діяльності торгових підприємств / Ю. В. Чортюк // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. - Донецьк: ДЕГІ, 2007. - № 2 (23). - С. 226-229.