Примітка:

Спосіб розподілу на піддіапазони: комбінований.

1. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ ДІАПАЗОНУ ЧАСТОТ НА ПІДДІАПАЗОНИ

Розрахуємо кількість піддіапазонів, виходячи із загальної ширини діапазону частот, коефіцієнта перекриття по частоті і припустимої величини частотного інтервалу ∆f.

Загальний коефіцієнт перекриття по частоті К_ЗАГ становить:

К_ЗАГ = f_max / f_min;

К_ЗАГ = 22 /2 = 11.

Кількість піддіапазонів n при цьому становить:

n = log_KfÌ (К_ЗАГ);

n = log_1,7Ì (11) = lg (8) / lg (1,7) = 3,93.

Відповідно до значення коефіцієнта перекриття по частоті піддіапазону розрахуємо та занесемо в табл.1 частотні межі піддіапазонів f_i та f_i+1 та відповідні значення ширини кожного піддіапазону ∆f:

f_i = f_min * К_f ^(i-1);

f_i+1 = f_i * К_{f ;}

∆f = f_i+1 - f_i,

де i - номер піддіапазону.1,82

Таблиця 1Частотні межі під діапазонів

Як видно з табл.1, ширина третього піддіапазону вже перебільшує припустиме значення частотного інтервалу ∆f. Тому, починаючи з третього інтервалу, розподіл на піддіапазони проводимо методом рівних частотних інтервалів.

Кількість піддіапазонів n, що розподілені методом рівних частотних інтервалів, становить

n = (f_max - f₁ ) / ∆f,

де f₁ - найбільша частота останнього піддіапазону, що розподілені методом, рівним коефіцієнту перекриття по частоті піддіапазону, f₁ = 7,68 МГц:

n = (22 - 6,62) / 3,4 = 4,52;

За умов того, щоб величина частотного інтервалу ∆f не перебільшувала заданої, кількість піддіапазонів n обираємо

n = 5.

. Відповідно до загальної ширини діапазону частот і обраної кількості піддіапазонів розрахуємо нове значення частотного інтервалу ∆f:

∆f = (f_max - f_min ) / n;

∆f = (22 - 6,62) / 5 = 3,076 МГц.

Відповідно до нових значень частотного інтервалу розрахуємо та занесемо в табл.2 частотні межі піддіапазонів f_i та f_i+1:

f_i = f_min + ∆f * (i-1);

f_i+1 = f_i + ∆f.

де i - номер піддіапазону.

Таблиця 2. Частотні межі під діапазонів

Графік, що відображає розподіл діапазону частот на під діапазони, поданий на рис.1.

Рис. 1. Графік розподілу діапазону частот на під діапазони.

2. РОЗРАХУНОК СМУГИ ПРОПУСКУ ФІЛЬТРА ЗОСЕРЕДЖЕНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ОСТАННЬОЇ ПРОМІЖНОЇ ЧАСТОТИ

Смуга пропускання ФЗС останньої ПЧ повинна бути визначена з урахуванням ширини спектру сигналу і нестабільності радіолінії, яка обумовлена нестабільністю опорних кварцових генераторів системи синтезу частот передавача і приймача. Виходячи з того, що смуга пропускання ФЗС дорівнює:

ΔF_ФЗС = ΔF_СП + 2Δf_н

де ΔF_ФЗС - смуга пропускання ФЗС, Гц;

ΔF_СП - ширина спектру прийнятого радіосигналу, Гц;

Δf_н - абсолютна нестабільність частоти радіолінії, Гц.

Δf_н = δ_f f_max

де δ_f - відносна нестабільність частоти.

Оскільки вид сигналу А3, то для нього ширина спектру визначається за формулою:

ΔF_СП = 2F_max

ΔF_СП =23400=6800 [Гц]

Отже, абсолютна нестабільність частоти радіолінії буде рівна:

Δf_н = 2,110^-52210⁶=46,2 [Гц]

Cмуга пропускання ФЗС дорівнює:

ΔF_ФЗС = 6800+2 46,2=6892,4 [Гц]

Рис.3.1. Смуги частот, що пропускається ФЗС

3. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТА НОМІНАЛІВ ПРОМІЖНИХ ЧАСТОТ ТРАКТУ ПЧ

Розрахунок кількості перетворень та номіналів проміжних частот тракту ПЧ при таких вихідних даних:

Параметр узгодження вхідного пристрою з антеною для роботи з неналагодженою антеною і коефіцієнт зв’язку між контурами двоконтурного пристрою для реалізації кращої чутливості обрані на підставі даних Додатку.

Значення резонансної добротності контурів трактів проміжної та високої частот взяти з таблиць 1 і 2 Додатку.

Смуга пропуску ФЗС розрахована у розділі 2(попередньому розділі). Функція виду ФЗС обрана для ППЧ з однокортурними каскадами, що налагоджені на одну частоту з таблиці 3 Додатку.

Визначимо еквівалентні добротності контурів ВЧ і ПЧ. Еквівалентна добротність вхідного пристрою Qекв ВЧ може бути визначена через його резонансну добротність Qрез ВЧ за формулою:

Еквівалентна добротність контурів трактів проміжної дорівнює резонансній. За таких умов еквівалентні добротності становлять:

Q_{ЕКВ ПЧ} =100.

Для використання значень подавлення побічних каналів у розрахункових формулах переведемо їх з дБ у кількість разів за формулою:

Значення проміжної частоти, при якій забезпечується подавлення дзеркального каналу на величину не менше D_З для двоконтурного вхідного пристрою та одноконтурного ПВЧ визначається за формулою:

Значення проміжної частоти, при якій забезпечується подавлення каналу проміжної частоти на величину не менше DПЧ, для двоконтурного вхідного пристрою й одноконтурного ПВЧ визначається:

Значення проміжної частоти, при якій забезпечується послаблення сусіднього каналу з відповідним коефіцієнтом прямокутності, визначається за формулою:

Розрахунок за вище зазначеними формулами, здійснений за допомогою засобів обчислення, дає такі результати:

Співвідношення проміжних частот, що визначені за умови забезпечення односигнальної вибірковості приймача, відображає рис. 3.

Рис. 3 - Взаємне розташування областей частот, визначених за умови забезпечення подавлення неосновних каналів прийому

Перетинання діапазонів значень D_З і D_ПЧ присутнє, що свідчить про можливість першого перетворення частоти «вниз».

Перетинання діапазонів значень D_З і D_С відсутнє, що свідчить про необхідність подвійного перетворення частоти, при якому f _ПЧ1 забезпечить виконання вимог до D_З, а f _ПЧ2 - до D_З.

Перше перетворення частоти - f _ПЧ1 =1,5 МГц;

друге перетворення частоти - f _ПЧ2 =1 МГц.

ВИСНОВОК

На даній розрахунково-графічній роботі було отримано практичні навички щодо забезпечення переналагодження радіоприймачів у широкому діапазоні частот при підтримці сталості їхніх основних параметрів, розподілу всього діапазону частот приймача на піддіапазони.

Розподіл на піддіапазони необхідно було здійснено таким чином, щоб коефіцієнт перекриття по частоті для способу рівних коефіцієнтів перекриття, або частотній інтервал для способу рівних частотних інтервалів, з одного боку, не перебільшували заданого, а з іншого боку були однаковими для всіх піддіапазонів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Головин О.В. Профессиональные радиоприемные устройства декаметрового диапазона. - М.: Радио и связь, 1985. - 288 с.

2. Банков В.Н., Барулин Л.Г. и др. Радиоприемные устройства /Под ред. Барулина Л.Г. - М.: Радио и связь, 1984. - 272 с.

3. Калихман С.Г., Левин Я.М. Радиоприемники на полупроводниковых приборах. Теория и расчет . - М.: Связь, 1979. - 352 с.