Туризм в Туреччині

Туризм в Туреччині

Вступ

Туризм на сучасному етапі відіграє все помітнішу роль не лише у світовій економіці, а й в економіці окремих країн. Країна, що бажає стати популярним туристичним центром, повинна володіти унікальними природними й культурними комплексами і пропонувати їх на туристичний ринок, а також мати оптимізовану систему природокористування. Саме все це притаманне Туреччині, яка є однією з найпопулярніших туристичних країн Середземноморського басейну. Ця країна володіє значними рекреаційно-туристичними ресурсами. Все це дозволяє розвиватися туризму досить швидкими темпами.

Туризм в Туреччині є однією з галуззю економіки, що найбільш динамічно розвивається. Щорічно країну відвідує до 28 млн. туристів більш ніж з 80 країн світу. Дохід від туризму складає майже чверть обсягу турецького експорту. Туризм приносить країні значні валютні дивіденди.

Багата історія Туреччини та її культура, а також географічне розмаїття робить її міжнародний туризм привабливим. Туреччина є однією з небагатьох країн, які приваблюють туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського світу. Розвиток цієї галузі має величезне значення для загального розвитку країни, виведення її на світовий туристичний ринок, підняття її економіки.

Тому, метою даної роботи є визначення сучасного стану та перспектив розвитку туризму в Туреччині.

Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:

-    визначення теоретико-методичних засад дослідження галузі туризму;

-        визначення і характеристика наявних туристсько-рекреаційних ресурсів Туреччини;

         охарактеризувати сучасний стан та виявити перспективи розвитку туризму в Туреччині.

Об’єктом вивчення курсової роботи є галузь туризму Туреччини.

Предметом дослідження є сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Туреччині.

Методами, які були використані в роботі, є наступні:

порівняння;

абстракції;

узагальнення;

історичний;

- метод наукового аналізу та синтезу;

картографічний.

Туреччині та особливостям розвитку туризму в цій країні присвячено чимало праць українських вчених, зокрема, О.О. Бейдик, І.А. Дубович, П.О. Масляк та ін.

Розділ 1. Теоретико-методичні засади дослідження галузі туризму

.1 Суть, структура та місце туристичної галузі в господарському комплексі країни

Формування національного туристичного ринку є наслідком складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних процесів, які спричинюють потребу в туризмі і формують попит на туристичні послуги. Саме ці процеси зумовлюють різні моделі формування національного туристичного ринку. На основі аналізу ринкових процесів в сфері туризму можна виділи принаймні дві основні такі моделі: 1) модель саморозвитку та 2) привнесену модель. За першою схемою національний ринок туристичних послуг є наслідком загального соціально-економічного розвитку і формування потреби населення в туризмі як в формі проведення дозвілля в подорожі. Попит на туристичні послуги формується як в країні (на послуги внутрішнього та міжнародного зарубіжного туризму), так і за її межами (послуги міжнародного іноземного туризму), а задовольняється він пропозицією, яку створюють і реалізують суб'єкти національного туристичного ринку. За другою схемою національний ринок туристичних послуг формується під переважним впливом попиту зовнішніх ринків і задля його задоволення створюється сфера діяльності, рівень розвитку якої відповідний попиту та можливостям національної економіки при недостатньо вираженому внутрішньому попиті.

Тобто, формування національного ринку туристичних послуг може відбуватися під дією як внутрішніх, так і зовнішніх потреб. Стабільність національного ринку гарантується перш за все потребами внутрішніми, тобто потребами населення країни в відпочинку і змістовному проведенні дозвілля в подорожі. Обсяг цих потреб, їх структура, ритміка визначаються сукупною дією об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, які саме й характеризують умови та стиль життя населення. Наявність мотивації залежить не тільки від демографічних характеристик споживача, зокрема рівня освіти та рівня життя, Що впливають на поінформованість і формують попит, а й від можливостей національного ринку країни не тільки задовольнити цей попит, а й сприяти виникненню мотивації, формувати та підтримувати її. Задоволення туристичних потреб, які створюються на зовнішніх ринках, також залежить від стабільності національного туристичного ринку, від його здатності створювати різноманітний туристичний продукт, стимулюючи попит. Таким чином, національний туристичний ринок створюється внутрішнім та зовнішнім попитом і внутрішньою пропозицією, просторово-часова збалансованість між якими забезпечується національною індустрією туризму.

Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.

Вислів «індустрія туризму» став вже звичним, але що містить це поняття? По-перше, чому «індустрія»? Індустріалізація передбачає широке впровадження техніки і технологій в процес виробництва, постійне оновлення виробничих потужностей, комплексну механізацію виробничих процесів, їх уніфікацію та стандартизацію з метою підвищення ефективності праці шляхом збільшення масштабів та скорочення строків виробництва. Зазначене цілком відповідає меті діяльності та характеризує процес обслуговування в туризмі. Специфіка туристичної послуги передбачає технологічну єдність процесу обслуговування і відповідну їй єдність вимог до підготовки кадрів, які саме й забезпечують великою мірою (через значний обсяг ручної праці) якість обслуговування, постійне оновлення виробничих потужностей і технологій, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності підприємств на туристичному ринку (сучасне технологічне устаткування для виробничих галузей обслуговування, доступ до розподільчих мереж тощо) шляхом задоволення зростаючих потреб споживачів. Масштабність туристичного руху обумовила впровадження уніфікованих технологій і стандартів, які дозволяють забезпечити масове обслуговування на індивідуальній основі відповідно сучасним загальним тенденціям світового ринку послуг, якому притаманна модифікована постфордистська тенденція, а саме індивідуалізація масового обслуговування.

По-друге, чому індустрія туризму визначається як міжгалузевий комплекс? Міжгалузевий комплекс є елементом функціонально-компонентної структури господарства і являє собою інтегровану систему галузей, виробництв і видів діяльності, об'єднаних загальною метою та програмою розвитку. Тобто, міжгалузевий комплекс (МГК) як в матеріальному виробництві, так і в сфері споживання, є цільовим утворенням, орієнтованим на задоволення певних суспільних потреб. В основі виокремлення МГК лежать об'єктивні системні функціональні, синергетичні, еволюційні та управлінські зв'язки. Спільність мети - задоволення специфічних потреб туриста у відпочинку і враженнях, отриманих під час подорожі, шляхом надання послуг та забезпечення товарами, які зроблять її комфортною і сприятимуть здійсненню мети подорожування, об'єднує різнорідні галузі та види діяльності як матеріального виробництва, так і невиробничої сфери в міжгалузевий комплекс, який характеризується значною взаємозв'язністю компонентів та взаємозамінністю елементів.

Комплекс з суспільно-географічної точки зору є відкритою поліструктурною системою з переважанням тісноти внутрішніх зв'язків. Міжгалузевий комплекс індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв'язків, стадійністю споживання та організації обслуговування. Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв'язки об'єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму.

Таким чином, внутрикомплексні вертикальні зв'язки лежать в основі виділення функціонально-компонентної (галузевої) структури індустрії туризму. Внутрикомплексні горизонтальні зв'язки, наявні між підприємствами різних галузей, причетних до організації туристичного споживання відповідно стадійності процесу обслуговування, дозволяють виділити в межах індустрії туризму Функціонально-стадійні підсистеми, представлені сполученнями різнорідних функціонально-галузевих елементів, що виконують однорідні функції в сфері туризму. Відносно споживчо-ресурсної орієнтації їх можна розташувати:

І-організаційно-інституційна;фукціонально-господарська;- територіально-господарська підсистеми [34, с. 14]

Таблиця 1 Структури індустрії туризму

Туризм є однією з найбільш швидко ростучих галузей турецької економіки. Достаток рекреаційних ресурсів відкривають широкі перспективи для туристичного бізнесу. Щорічно країну відвідує близько 35-40 млн. більш ніж з 80 країн. Дохід державної казни від туризму складає майже чверть обсягу турецького експорту.

Галузеву структуру турецької економіки складають сфера послуг - 66,5%, промисловість - 24,7% і сільське господарство - 9,2%. Найбільшу питому вагу в галузевій структурі промисловості має обробна - 84% (включаючи будівництво), 7% від загального обсягу промислового виробництва припадає на частку гірничодобувних галузей, 9% - на енергетику. Особливо динамічно розвиваються такі галузі економіки Туреччини, як суднобудування, автомобілебудування, виробництво електропобутових приладів, сфера послуг в цілому і туризм зокрема. [35]

Рис. 1 Галузева структура господарства

Якщо охарактеризувати туристичну галузь Туреччини по видам транспорту, то 70% - це авіатранспорт, 20% - наземний транспорт, 10%- морський транспорт. За метою переважає рекреаційний туризм, з діловою метою-10%, транзит-5%. Більша частина відвідувачів-жителі країн ЄС. Провідний постачальник туристів є Німеччина, Британія, Росія, Грузія, Болгарія, Україна, Іран та Франція.

Найбільша маса туристів звичайно відвідує район Середземного моря, на цей район припадає 50% всіх туристів, що відвідали країну. Саме тому район Середземного моря вважається найбільш розвиненим туристичним районом країни, з найбільш розвиненою туристичною інфраструктурою: пляжі, готелі, розважальні комплекси, заклади громадського харчування і т.д.

На район Егейського моря припадає 20% всіх туристів , що відвідали Туреччину.

На райони Східної Анатолії припадає 6% туристів. А на туристичні райони Мармурового та Чорного морів припадає відповідно 15% і 9% туристів.

Рис. 2 Структура зайнятості населення

Туристична галузь Туреччини забезпечує близько 2 млн робочих місць (близько 500 тис. безпосередньо і 1,5 млн - в суміжних галузях). Сервіс займає вагому частку у ВВП країни.

У структурі зайнятості населення найбільша частка зайнятих припадає на сільське господарство - 39,7 %. Питома вага зайнятих у третинному секторі складає 37,9 %, а в промисловості лише 22,4 %. [35]

Рис. 3 Динаміка кількості робочих місць в туризмі

Протягом останніх десяти років основні економічні показники в Туреччині свідчать про те, що в економіці цієї країни спостерігається стійке зростання і збільшення іноземних інвестицій. Відзначимо, що держава здійснює цілеспрямовану політику по залученню до Туреччини іноземного капіталу. Основна частина інвестицій надходить до Туреччини з ЄС і часто супроводжується передачею технологій і ноу-хау. Інвестиції з країн зони Перської затоки також ростуть, проте передачі цінного досвіду при їх здійсненні не відбувається. Певна частина іноземних інвестицій, що надходять до Туреччини, пов'язана з наявністю у Туреччині Митного союзу з ЄС і перспективою вступу до ЄС. [35]

.2 Методи дослідження туристичної галузі

Кожна наука володіє власними методами дослідження. За твердженням професора О. Шаблія, "метод наукового дослідження - це система розумових і (або) практичних операцій (процедур), які націлені на розв'язання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізнавальної мети". З допомогою такого методу можна отримати бажану інформацію, що відповідатиме потребам суспільства або конкретної науки. Унаслідок застосування правильно вибраного методу можна підтвердити істинність отриманих результатів.

Професор О. Шаблій висуває такі вимоги до методів дослідження: якість (загальнозрозумілість методу);націленість(спрямованість методу на досягнення певної мети); детермінованість (чітка послідовність застосування методу);результативність(здатність забезпечувати досягнення мети);надійність(здатність забезпечувати бажаний результат); економність(здатність методу досягати результату за найменших затрат засобів і часу). Врахування таких рис у географічних дослідженнях сприятиме досягненню істинних наукових результатів.

З поняттям методу тісно пов'язане поняття методології, методики. Методологію розглядають як учення про структуру, логічність організації, методи та засоби діяльності. У науці - це вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання. За визначенням Е. Алаєва, методологія -"сукупність найістотніших елементів теорії, конструктивних для самої науки; методологія, на відміну від теорії, не приносить нового знання; на відміну від концепції не слугує основою для практики; але вона розвиває в науці елементи, без яких неможливий розвиток самої науки. Образно кажучи, методологія - це концепція розвитку теорії, а концепція - методологія переходу від теорії до практики". За О. Шаблієм, важливим положенням у методології є насамперед те, "що кожен метод дослідження сам має бути теоретично обґрунтованим". Методику, в свою чергу, розглядають як учення про особливості застосування окремого методу чи системи методів або сукупність прийомів дослідження [1, с.32].

У суспільній географії методи наукового дослідження О. Шаблій поділяє на три великі групи:філософські,котрі є фундаментом наукового пізнання. Це загальні підходи, категорії та принципи і закони, що показують місце досліджуваного об'єкта в реальному світі (принцип об'єктивності, всезагального зв'язку і залежності, закон єдності та боротьби протилежностей, переходу кількісних показників у якісні, заперечення заперечення й ін.); загальноосвітні - такі засоби і прийоми, що мають універсальний характер застосування (аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення й абстрагування, порівняння й аналогія, ідеалізація та формалізація), але потребують урахування особливостей конкретних об'єктів дослідження. Так, у туризмі широко застосовують наукові методи системи географічних наук: спостереження з елементом описовості; історичний; порівняльний; картографічний; аналітико-статистичний; експедиційних досліджень; математичного моделювання; системний. У свою чергу соціальний характер туризму обумовлює використання способів і прийомів, сформованих в інших суспільних науках (балансовий, соціологічних досліджень тощо).

До найпопулярніших загальнонаукових методів належить описовий метод, часто супроводжений використанням загальної статистики. У подібних дослідженнях широко застосовують метод статистичної оцінки (визначення функцій за результатами спостережень), метод статистичної перевірки гіпотез та ін. Статистичним методом послуговуються для аналізу соціологічних опитувань, що дає змогу методом порівняння виявити відмінності однієї соціокультурної системи від іншої. Результати таких досліджень - дуже важливий засіб обґрунтування розвитку туризму, активного відпочинку.

До третьої групи методів дослідження суспільної географії належать конкретно-наукові методи, які застосовують в окремих науках. Це, зокрема, метод польових досліджень, картографічний та ін.

У межах окремої науки, якою є географія туризму, теж можна використовувати конкретні наукові методи, наприклад, метод сезонних оцінок чисельності самодіяльних туристів. Неодноразово нестача інформації про розвиток туризму, скажімо, виїзди вихідного дня, мотивації туристичних поїздок за межі держави, розвиток прикордонного туризму, змушують дослідників вдаватись до соціологічних опитувань (анкетування), що постають у вигляді міждисциплінарного методу польових досліджень.

Основними статистичними показниками, котрі використовують для географічних досліджень у туристичній діяльності, є: чисельність (кількість) туристів за одиницю часу (добу, місяць, сезон, рік і т. д.), які відвідали певний центр, регіон, країну; кількість ночівель, проведених туристами в тому чи іншому центрі, регіоні, країні за одиницю часу; кількість ліжко-місць цілорічної дії та сезонного використання; обсяг наданих туристично-рекреаційних послуг у грошовому вираженні, обсяг доходів від розвитку туризму тощо.

З-поміж головних методів дослідження, застосовуваних у географії туризму, доцільно виокремити такі, що використовують вторинну інформацію у вигляді зображення на картах і картосхемах даних переписів і под., а також методи, які ґрунтуються на первинній інформації, отриманій унаслідок анкетування, спостереження, інтерв'ювання. Водночас із тим у розвідках з географії туризму не обійтися без досліджень на місцевості, тобто польових, що охоплюють суцільний, вибірковий, маршрутний способи та "спосіб ключів"²⁹. Останній передбачає дослідження типових ділянок і поширення результатів на значно більшу територію. Польові географічні розвідки передбачають підготовчий період, власне польовий і заключний, тобто камеральний, який закінчується отриманням висновків. Такі дослідження можуть здійснювати з метою визначення атрактивності природних або навіть історико-культурних ландшафтів, а також потреб туристів, їх поведінки та ін.

На думку польського вченого А. Ковальчика, до географічних досліджень у туризмі варто віднести також аналіз туристичних путівників, буклетів, рекламних оголошень, пам'яток для туристів, програм туристичних заходів і навіть описи художньої літератури. Адже всі ці складові належать до банку даних, що створює спеціальну інформацію.

Іншим способом збирання інформації, зокрема в процесі оцінки туристичної привабливості, є аналіз загальногео-графічних і тематичних карт (рельєфу, клімату, фауни та флори, наявності історичних пам'ятників), а також дешифрування космічних знімків.

Вагоме джерело інформації про розвиток світового туризму - база даних ВТО. На сайті (unwto.org -World Tourism Organization)розміщені відомості про розвиток туризму в усьому світі, регіонах та в окремих країнах, а також матеріали, присвячені проблемам розвитку туризму. Статистичні дані про розвиток туризму е і в щорічниках, які видають спеціалізовані організації ООН, особливо ЮНЕСКО.

До вагомих методів дослідження в географії туризму належить картографічний. Картографічний метод - це систематизація й узагальнення результатів географічних досліджень у формі картографічних моделей, карт, картосхем. Саме карта відіграє важливу роль у дослідженні просторових закономірностей тих чи інших явищ. її складання - це ще і важливий підсумок географічних досліджень. Карта в свою чергу призначена для наукового та практичного відображення явищ, об'єктів, для ілюстрації, а також навчальних цілей.

Для туристичних досліджень важливим залишається метод просторового аналізу, основним завданням якого є виявлення особливостей розміщення туристичних об'єктів, пошук закономірностей розвитку туризму на різних територіях і розробка рекомендацій з поліпшення обслуговування, перспектив розвитку й охорони навколишнього середовища у районі пріоритетного розвитку туризму.

В умовах розвитку інформаційного суспільства у дослідженні туризму вагоме місце посідатимуть математичні методи, зокрема економіко-математичні й соціально-просторові моделі з використанням комп'ютерних технологій. Це дасть змогу не лише простежити процес розвитку туризму, а й отримати науково-обґрунтовані результати з його перспектив, яких вимагає сучасна наука.

Розділ 2. Характеристика розвитку туристсько-рекреаційних ресурсів Туреччини

.1 Природно-географічні ресурси

Характер природних умов дуже впливає на вибір потенційними туристами маршруту району подорожі. Туристи беруть до уваги кліматичні і ландшафтні особливості, багатство й унікальність рослинного і тваринного світу, природні можливості для активного відпочинку. [31]

Дуже важливу роль для туризму в Туреччині відіграє географічне положення країни, насамперед, тут слід зазначити близькість до морів, до гірських масивів, характер берегової лінії, положення країни стосовно основних постачальників туристів, перебування регіону на важливих транзитних шляхах.

Велике значення для туристів має рельєф Туреччини. При погляді на географічну карту Туреччини звертає на себе увагу велика кількість гір і плоскогір'їв. Розчленованість країни обумовлює вертикальну зональність природних ландшафтів, різноманітність дикорослих і культурних рослин, по багатству яких турецька територія поступається, мабуть, лише різноманітності флори Кавказу. У Туреччині поєднуються високі, розчленовані ущелини і увінчані сніговими вершинами гірські хребти з глибокими улоговинами, обширні сухі нагір'я з вічнозеленими приморськими рівнинами. За характером рельєфу Туреччина - гірська країна: середня висота її над рівнем моря близько 1000 м.

Територія Туреччини знаходиться в межах субтропічного кліматичного пояса. Однак гірський, сильно розчленований рельєф і дуже складна циркуляція повітряних мас обумовили велику розмаїтість кліматичних районів. Чорноморське узбережжя Туреччини відрізняється помірковано теплим кліматом, що характеризується великою вологістю, порівняно рівномірним розподілом опадів по сезонах року, печенею влітку і прохолодною зимою. Високі Понтійські гори узимку захищають Чорноморське узбережжя від впливу холодних повітряних мас внутрішніх районів країни, а Чорне море зменшує вплив холодних північних вітрів. Крім того, східна частина Чорноморського узбережжя захищена від проникнення холодних вітрів високими Кавказькими горами. [33]

Досить широка смуга узбережжя Егейського моря і зовсім вузьке Середземноморське узбережжя відрізняються типово середземноморським кліматом з характерними для нього жарким сухим літом і теплою дощовою зимою. Береги й острови Мармурового моря - улюблене місце відпочинку жителів Стамбула й околишніх міст. Навесні, коли на Чорноморському узбережжі ще холодно, у Мармуровому морі вже можна купатися. [37. С.267]

Туреччина почала використовувати свої нечисленні природоохоронні зони для туризму порівняно недавно. У силу особливих природно-кліматичних умов, повноцінних заповідників тут небагато, причому в більшості своїй вони є сусідами або збігаються по території з більш характерними для країни парками культурно-історичними. Найважливіші природні національні парки країни - Олімпос - Бейдаглари, Кепрюлю, Ділек, Каратепе-Арсланташ, Мунзур - Вадіс і Улудаг не тільки охороняють природні комплекси того чи іншого регіону, але й надають широкі можливості для активного відпочинку або знайомства з історичними пам'ятками.

Національний парк Олімпос - Бейдаглари охоплює гірську область Тавра між хребтом Бей (Бейдаглари) і Середземним морем приблизно в 40-50 кілометрах на захід від Анталії. Більшу частину парку займає масив гори Олімпос з його ущелинами і зеленими лісовими масивами, що утворюють три природних пояса - прибережні ліси, гірські хвойні ліси і альпійські луки. Крім того, в межах пара лежать гора Тахтали (Янарташ) з її виходами природного газу, курортні зони Кемера, Бельдібі, Гейнюк, Кириши, Чамьюва і Текірова, кілька островів, частина археологічних ділянок Демре (Миру), Олімпос, Фініку і Фаселіса, а також новий еко-парк і ферма форелі в Текірова.

Національний парк лежить в 3 км на північний схід від Учхисар (Каппадокія) і являє собою справжній музей під відкритим небом площею близько 300 кв. км. На території парку виявлено безліч скельних монастирських комплексів і печерних поселень, 6 церков, більше двох десятків стародавніх селищ "звичайного" типу і музейний комплекс. Вся територія Гйореме разом з прилеглими районами долини Горгундере включена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Національний парк каньйону Кепрюлю лежить в 48 км на схід від Анталії, недалеко від стародавнього міста Аспенд. Головними прикрасами цієї великої (більше 500 гектарів) території вважаються красиве ущелині Кепрюлю, римські мости Олук і Богрум, а також руїни колись могутнього стародавнього міста Зелге високо в горах, біля сучасного села Зерка, або Алтинкая. Незважаючи на відносну віддаленість цих місць від основної курортної зони Анталії, в літній період ці красиві місця буквально затоплені туристами. Через парк протікає гірська річка Кепрю, бурхливу течію якої ідеально підходить для рафтингу (прокладено дванадцятикілометрова траса), є альпіністські майданчика і кілька маршрутів для кінного та пішого туризму.

У 20 км на південь від міста Егридир та однойменного курортного озера знаходяться одразу дві природні зони. Невеликий природний парк лісу Каснак охороняє найбільшу популяцію вулканічного дуба в країні і красивий змішаний лісовий масив з чагарниками ялівцю, кедра, диких орхідей і півоній, які дуже мальовничо цвітуть у травні. Також тут мешкає велика пташине співтовариство, зустрічаються три різновиди дятла, більше 15 видів синиць, сорокопуди і повзики. Поблизу розташований настільки ж скромний національний парк Ковад-Міли, що простягнувся по південному березі однойменного озера.

Пташиний заповідник озера Куш починається в 18 км на південний схід від приморського міста Бандирма. У 1938 році дельти Коджачая і Карадере, а також болотисті області в північно-східній частині озера оголосили заповідником і з тих пір вони перетворилися на один з важливих проміжних пунктів на шляху міграції перелітних птахів з усієї Європи на південь.

У 20 км на північний захід від Анталії, біля підніжжя гори Дарим (1557 м), розкинувся гірський парк-заповідник Дюзлершами, охороняє рідкісні види лісових оленів і гірських козлів. Крім того, в цьому регіоні можна побачити курган Гек, кілька глибоких каньйонів, природний парк Гюллюк з Музеєм флори і фауни, а також безліч печер [32].

Національний парк Памуккале відомий на весь світ і внесений до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Численні термальні джерела (температура води +30-45°С) з перенасиченої бікарбонатами кальцію водою збігають зі схилів десятками потоків, утворюючи за рахунок випадання солей білосніжні травертинові тераси. За багато століть цей білий "саван" покрив весь схил, і зараз Памуккале ("Бавовняна фортеця") видали дійсно нагадує величезну гору бавовни, викладену гігантами для просушування.

Національний парк Улудаг можна вважати найбільш незвичного природоохоронною зоною Туреччини. Розташований всього в двох десятках кілометрів від одного з найбільших міст країни - Бурси, гірський масив Улудаг (2500-2551м.) майже суцільно вкритий густим хвойним лісом. Природні умови цього місця досить незвичайні - при середньорічній температурі повітря близько +16 °С, з листопада по квітень тут лежить сніг, причому в окремі роки випадає до трьох метрів снігу. І при цьому на території парку діє один з найбільших гірськолижних курортів країни, прокладено безліч піших і кінних маршрутів, виділені ділянки для скелелазіння [31].

Туреччина має значні гідроенергетичними ресурсами. Виняток становить лише Анатолійське плоскогір'я. Проте використання водних запасів ускладнюють складні кліматичні і геоморфологічні умови, так само як недостатньо високий рівень розвитку національної економіки. Більшу частину атмосферних опадів отримують високогірні райони Туреччини, в основному у вигляді снігу, і це допомагає цілий рік живити дуже густу гідрографічну мережу і поповнювати резервуари підземних вод. Лише менша частина країни (Анатолійське плоскогір'я) має внутрішній стік; її відрізняють пересихаючі в суху пору року річки і солоні озера.

Як можна побачити, природі ресурси Туреччини створюють всі необхідні умови для відпочинку, маючи в своєму розпорядженні і моря, і гори, і дивовижну за своєю красою природу.

.2 Культурно-історичні ресурси

Важливим фактором для формування рекреаційно-туристського комплексу Туреччини, як і для будь-якої іншої країни, є культурно-історичний фактор.

Туреччина - країна з довгою і цікавою історією, і, безперечно, це не могло не вплинути на всі сфери її господарства.

Перші поселення на території сучасної Туреччини виникли у VІІІ ст. до н.е. Саме тут знаходиться найвизначніша пам'ятка стародавнього світу - руїни Трої. Троя - легендарне місто, оспіване Гомером. Головним туристським об'єктом є зона розкопок, де можна побачити оборонні стіни міста, залишки численних будинків, храм, театр і величезного дерев'яного коня, побудованого в наші дні. [33]

Більша частина території входила до складу Османської імперії, яка залишила надзвичайно великий слід на цій землі. Найвизначніше місце - це, звісно, Стамбул. Це місто - один з найдревніших і красивіших міст на планеті. Місто-порт з 2500-літньою історією, в минулому столиця трьох імперій: Римської, Візантійської і Оттоманської, сьогодні - економічна і культурна столиця Турецької Республіки. Два рази місто змінювало своє ім'я (Візантія і Константинополь) і віросповідання. У Стамбулі є надзвичайно велика кількість архітектурних пам'яток. [19, с.45]

Інше античне місто вважається найкращим курорт Середземномор'я. Звісно, це Анталія. Цей курорт гармонічно поєднує в собі античність та сучасність. Саме сюди в міжнародний аеропорт «Ататюрк» прибувають туристи з усього світу, щоб почати свою подорож по Середземному узбережжю Туреччини. Місто було засноване в 159 р. до н.е. королем Пергама Атталусом, в честь кого й одержала свою назву - Анталія. Місто багате історичними пам'ятниками, серед яких добре збережені ворота Адріана, споруджені на честь відвідування міста римським імператором Адріаном у 130 р. н.е. Потрапити до узбережжя можна через парк Карааліоглу, поруч з яким знаходиться ще одна споруда античності - вежа Хидирлик Кулесі, побудована для захисту Анталійського порту і як орієнтир для мореплавців. Інші визначні пам'ятки Анталії належать до мусульманського періоду. Зрізаний мінарет Кезік одержав свою назву, коли його верхня частина була «зрізана» під час найсильнішого землетрусу. Мінарет разом із мечеттю був збудований османським принцом Коркут-беєм на місці древньої візантійської церкви. Поруч з мінаретом розташована мечеть Ескі-джамі, побудована на півтора сторіччя пізніше туркменським еміром за зразком візантійської церкви. Унікальні історичні знахідки експонуються в Археологічному музеї Анталії. . [21, с.371]

Аланья заснована в ІV ст. до н.е., за часів Римської імперії була знаменитою базою піратського флоту і відома як Коракесіон. Марко Антоній подарував місто і прилягаючі території Клеопатрі, яка стала використовувати наявні ліси для будівництва свого флоту. У ХІІІ ст. місто захопив Сельджукський правитель Ала-ед-дін Кейкубат, який перейменував Коракесіон в Аланья і зробив його своєю зимовою резиденцією. Головний туристичний об'єкт міста - візантійська фортеця на вершині гори, що піднімається над містом. Добре збереглася Червона вежа, яка захищала затоку. Аланья також відома своїми печерами, найвідвідуваніша з яких - Ламлаташ із сталактитами і сталагмітами. У Дівочій печері пірати ховали викрадених дівчат.

Сіде, оточений сучасними туристичними комплексами, є одним з із найрозвинутіших курортів півдня Туреччини. Грецькі колоністи вперше оселилися тут у VII ст. до н.е. Місто стало розвинутим торговим портом, яке зобов'язане своїм процвітанням піратству і работоргівлі. Незважаючи на ряд землетрусів, у Сіде збереглися багато історичних пам'ятників: статуя імператора Віспасіана, храм Фортуни, Агори, амфітеатр на 16 000 місць. [20, с.164]

Зона Афродісії - місце грандіозних розкопок, розташована на плоскогір'ї, біля підніжжя гряди Аюдаг, де протікає р. Бююг Мендерс. У результаті археологічних розкопок виявлено, що ця територія, на якій виникла одна із найбільших цивілізацій Малої Азії, була заселена в століття бронзи. Місто згадується також за назвою Нінова, що свідчить про його зв'язки з Вавилоном, назва ж Афродісія з'явилася в елліністичну епоху. Афродісія була відкрита на початку ХХ ст. французьким археологом Годеном, найрезультативніші археологічні дослідження були проведені професором Еріма в 60-х рр. ХХ ст. Музей Афродісії розташований біля входу на місце розкопок, оточених стінами, спорудженими римлянами в ІІІ ст. н.е. і згодом укріпленими. У музеї зберігається безліч знахідок, виявлених під час розкопок. На території Акрополя видно сліди древніх поселень доісторичної епохи. Поруч знаходиться театр (І ст. н.е.), який використовується в наші дні для показу спектаклів, його трибуни можуть вмістити до 10 000 тис. глядачів. Храм Афродіти був побудований у І ст. до н.е., в VІ ст. н.е. візантійці перетворили його в базиліку. Монументальний стадіон (І - ІІ ст. н.е.) є межею археологічної зони з північної сторони. [18, с.288]

Сельчук - поселення, що виникло на місці античного Ефесу, знаменитого своїм храмом Артеміди. Після завоювання сельджуками в ХІ ст. місто одержало назву - Сельчук. На пагорбі Айясолук поруч з головною вулицею Сельчука знаходяться руїни візантійської фортеці. У цитаделі імператор Юстиніан у VІ ст. н.е. наказав збудувати базиліку св. Іоанна, цілком облицьовану зсередини мармуром. Нижче цитаделі розташована мечеть Ісибея, збудована в 1375 р., у дворі якої встановлені колони з античного Ефеса. Вхідний портал, над яким піднімається мінарет, прикрашений сталактитовим декором і орнаментом у вигляді переплетених стрічок із чорного і білого мармуру. Від всесвітньо відомого храму Артеміди, одного із семи чудес світу, збереглася лише одна відновлена колона. Перший храм був споруджений у VІ ст. до н.е. [20, с.175]

Перше поселення на місці сучасного Мармариса було засновано в IV ст. до н.е. і називалося Фіскос, у північній частині міста, де розташовувалося це поселення, проводять археологічні розкопки. Мармарис відомий масовими заходами: на початку травня проводиться відомий міжнародний вітрильний фестиваль, у червні - фестиваль музики і кіно й естради. Найпопулярніше серед туристів Старе місто з вузькими грецькими вуличками і гучним базаром, центр Старого міста - османська фортеця Мармара-калесі, збудована за розпорядження Сулеймана Чудового. [15, с.5]

Бодрум - це антична назва міста Гелікарнасос, тут народився давньогрецький учений Геродот. На місці сучасного Бодрума біло збудоване одне із семи чудес світу - відомий Гелікарнаський мавзолей, який був частково розібраний у Середньовіччі хрестоносцями для будівництва іншої монументальної споруди - замку св. Петра, збудованого у 1406 р. на мисі Зефіріон, лицарями ордену Госпітальєрів. З фортечних стін відкривається вигляд на Бодрумську затоку. На подвір'ї замку є ботанічний сад. У приміщеннях замку обладнано декілька невеликих музеїв. У місті щорічно проводиться фестиваль мистецтва і культури, практично кожні вихідні в затоці Бодрума проводиться вітрильна регата.[20, с.178]

Після падіння в 1918 р. Османської імперії держави-переможниці планували розділити її територію. 23 квітня 1920 р. в Анкарі під керівництвом М.К. Ататюрка були скликані Національні Збори, згідно із рішенням яких було оголошено війну за незалежність з державами Антанти та з грецькими військами, що спробували захопити значну частину Анатолії. Перемігши в національно-визвольній війні, 1 листопада 1992 р. М.К. Ататюрк оголосив про скинення монархії, а 23 жовтня 1923 р. Національні Збори оголосили Турецьку Республіку. Мустафа Кемаль був першим президентом Турецької Республіки. У 1952 р. Туреччина вступила до НАТО. З 1983 р. в країні запанувала демократія. У 1987 р. тодішній президент Туреччини Тургут Озал почав роботу з досягнення Туреччиною повного членства в ЄС, що може привести до відкриття кордонів між Туреччиною і державами ЄС, що збільшить потік туристів до країни. [18, с. 314]

економіка туризм рекреаційний

Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Туреччині

.1 Оцінка розвитку туристичної інфраструктури

В умовах економічних змін туристична індустрія стикається з багатьма проблемами. Як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі успішність розвитку туристичної індустрії визначається перш за все збалансованістю різних напрямків цього розвитку.

У цьому аспекті важко недооцінити величезну роль інфраструктури, яку для туристичної галузі мають комунікації, транспортні послуги, інженерні споруди, дороги, суміжні підприємства індустрії туризму, які забезпечують нормальний доступ туристів до туристичних ресурсів, їх належне використання в цілях туризму, а також забезпечення життєдіяльності підприємств індустрії туризму.

Туристична інфраструктура - це сукупність штучно створених рекреаційних закладів (санаторії, бази відпочинку, готелі, ресторани та ін.) та супутніх об'єктів, побудованих для загального користування за рахунок державного інвестування (автомобільні та залізничні дороги (шляхи), пункти пропуску, аеропорти, лікарні, школи тощо). Послуги інфраструктури відіграють свого роду роль, яка зв'язує різні сектори туристичної галузі, включаючи кінцевого споживача та початкове визначені процесом становлення індустріального, а згодом - постіндустріального суспільства, адже таке суспільство не може обходитись без них.

Туреччина взагалі характеризується сучасною та розвиненою туристичною інфраструктурою, і саме це є причиною того, що вона міцно тримає лідерство в українських туристів. Ця країна асоціюється з системою all inclusive, а також з можливістю відпочинку на будь-який гаманець - як шикарного, так і економічного. Зручні та чисті пляжі і море, прекрасна національна кухня, багата екскурсійна програма і всіляка анімація на території готелів - все це забезпечує відпочинок в Туреччині, якого бажає клієнт.

Транспорт та комунікації. У Туреччині два міжнародних аеропорти - Анталія та Ататюрк. Аеропорт Анталія розташований в 13.1 км на схід від центру міста Анталія. Аеропорт є основним місцем прибуття туристів на курорти, розташовані по середземноморського узбережжя країни. Аеропорт великий і сучасний, він приймає майже 19 млн. пасажирів щорічно, у тому числі понад 16 млн. міжнародних пасажирів. Аеропорт має два міжнародних термінали (TER1, TER2) і один внутрішній (Dэю Hatlar). З огляду на прогноз, на основі даних пікових місяців, то теоретично, максимальна пропускна спроможність аеропорту складає 35 млн. осіб на рік.

Аеропорт Ататюрк розташований у європейській частині міста в 24 км на захід від площі Султанахмет. Має три термінала: міжнародний (Terminal A), внутрішній (Terminal B) і вантажний (Terminal C). Міжнародний термінал побудований в 2011, внутрішній термінал - у 1970-х рр. Міжнародний і внутрішній термінали з'єднані між собою підземним переходом. Обладнаний траволатором. Поблизу аеропорту розташовані кілька готелів.

Безкоштовний мобільний зв'язок Wireless LAN доступний в залі міжнародного прибуття (після перетину митного контролю), і в залі міжнародного відбуття (після зони паспортного контролю). В аеропорту є готель, який пов'язаний з терміналом. Крім того, в 5-мильному радіусі від аеропорту представлені готелі світових готельних мереж - SAS Radisson, Ренесанс Марріотт, Холлідей Інтт Аеропорт, Чотири Сезони і Шератон.

Внутрішнє пасажирське авіасполучення в Туреччині розвинуто відмінно. Авіакомпанія Turkish Airlines здійснює регулярні рейси між наступними містами: Стамбул, Анкара, Анталія, Іспарта, Чанаккале, Ізмір, Бодрум, Денізлі, Даламан, Конья, Адана, Кайсері, Самсун, Сиваш, Малатья, Газіантеп, Урфа, Діярбакир, Батман, Сірт, Ван, Маш, Ерзурум, Трабзон, Карс і Ерзінчан. Крім того, виконуються щоденні рейси зі Стамбула, Анталії і Адани на Північний Кіпр.

Автобусне сполучення в Туреччині розвинуто відмінно та характеризується високою якістю. Переважна більшість автобусів сучасні, чисті, обладнані кондиціонерами та біотуалетами. Автобусне сполучення швидше і ефективніше залізничного, особливо на малі й середні відстані.

В Стамбулі діють метро, трамваї і монорейкова дорога. Для туриста інтерес може представляти лише лінія, що зв'язує аеропорт Ататюрка з центром міста. За півгодини, прямо з будівлі аеровокзалу пасажири потрапляють до головних визначних пам'яток Стамбула. Інші лінії ведуть з центру в спальні райони, малоцікаві для туриста.

Залізнична дорога (ТЗ Devlet Demiryollari, TCDD, DDY) пов'язує багато міст Туреччини, але подорож поїздом займає, як правило, значно більше часу, ніж на автобусі. Швидкісні потяги (mavi tren, ekspres або mototren) між Анкарою, Стамбулі та Ізмірі комфортабельні і лише трохи дорожче, ніж автобуси. Квитки на всі швидкісні поїзди потрібно замовляти або купувати заздалегідь. Діє ряд знижок: на квитки туди і назад - до 20%, для студентів та подружніх пар - від 20 до 30% і т. д.

В даний час у зв'язку з різким підвищенням тарифів на автобусні перевезення поїзд стає досить зручним і недорогим способом пересування по країні. Число ліній розширюється з кожним роком, зростає і швидкість пересування.

Отже, транспортне сполучення у Туреччині характеризується високою якістю та досить великим асортиментом вибору.

Курорти та готельне господарство. Буквально 99% всіх готелів працюють за системою «все включено». Специфіка відпочинку в Туреччині: всі розваги - на території готелю, тому інфраструктура в них широко розвинена, багато послуг пропонується безкоштовно. Розрахункова година в готелях - 12:00. Форма оплати у всіх готелях різна. В одних туристові в день прибуття видають магнітну картку, яку «прокатують» через кард-рідер при наданні платних послуг на території готелю - загальний рахунок буде роздрукований напередодні від'їзду. У інших діє система чеків (після кожної наданої послуги турист підписує чек на певну суму). Щоб уникнути непорозумінь ці квитанції краще всього зберігати до кінця перебування в готелі. Деякі послуги оплачуються готівкою.

Список 5 найкращим готелів Туреччини має такий вигляд

1.  Готель Villa Mahal, Калкан. Це яскравий каскадний готель з білого каменю в Анталії. Готель Villa Mahal - це гарне місце відпочинку після запальних вечірок у Стамбулі. Мальовничі околиці контрастують з простотою дизайну. Стіни білі, меблі сувора, зате вікна великі, тому що головне - вид на море. На території Villa Mahal розташована тераса для коктейлів і безкрайній басейн.

2.      Готель Yunak Evleri, Каппадокія. Yunak Evleri знаходиться у вулканічному ландшафті і являє собою лабіринт з 27 номерів, зовнішній вигляд яких скопійований з V століття н.е. Печерна старовина контрастує з шиком - дзеркала прикрашені черепашками, підлогу зроблено з дорогих порід дерева. І, звичайно ж, доісторичний зовнішній вигляд готелю не погіршує джакузі тераси для кожного номера.

.        Готель Hillside Su, Анталія. Зовнішній вигляд готелю виконаний у футуристичному дусі, і багато дизайнерів називають Hillside Su самим стильним готелем в Туреччині. Hillside Su - це той випадок, коли навіть великий готель може бути названий ексклюзивним. 294 номери розташовані в різнокольорових блоках і яскраво прикрашені лампочками і дзеркалами. На території готелю є турецькі лазні і приватний пляж.

.        Готель Bentley Hotel, Стамбул. Строгий дизайн Bentley Hotel являє собою антипод яскравому та гучного стамбульського базару, розташованому неподалік. Спокійний світло, великі простори, чіткі лінії - готель є оплотом європейського спокою в шумному східному місті. Основні кольори дизайну: кавовий, бежевий і темне дерево. Всього в Bentley Hotel 40 однокімнатних номерів і 10 сьютов.

.        Готель Ev, Бодрум. Готель Ev спроектував турецький архітектор Ерен Талу. Він спробував стерти межу між будинком і готелем і втілити в життя мрію про часту життя в межах багатолюдного інтернаціонального готелю. У Ev всього 48 номерів, і всі вони наповнені теплом і світлом. Єдине яскрава пляма в кожній кімнаті - букет свіжих квітів. І в кожному номері є кухня як нагадування про будинок. І на такій маленькій території в готелі розташовані вісім басейнів.

Бурса - Улудаг. Розташований в 36 км на півдні від Бурси, Улудаг є найпопулярнішим центром зимових видів спорту. Лижний центр Улудаг складається з двох окремих територій (перший і другий райони розвитку). Інвестиції в першому районі розвитку вже завершені. На території другого району, оголошеного у 1986 році туристичним центром розвитку створено 11 туристичних комплексів на 3300 місць, ще 11 комплексів передані інвесторам.

До Національного парку Улудаг можна дістатися як автодорогою, так і канатною дорогою. Від Лижного Центру до Бурси 40 хвилин їзди на автомобілі, до аеропорту 60 хвилин. Протяжність дороги від центру міста до входу в Національний Парк 22 км., Відстань між Національним Парком і готельним комплексом 12 км. Дорога до Лижного Центру займає в середньому 1.5 години.

У районі готелів знаходиться 15 механічних споруд, з них 8 канатних доріг, 7 підйомників із загальною пропускною здатністю 11.000 чол. / год. Є 13 різних майданчиків.

Лижний центр Карталкая знаходиться в західному районі чорноморського узбережжя, на південному сході від обласного центру Болу, на горах Кероглу. Тут дуже підходящі умови для альпійських лиж, лижного кросу (Cross-Country) і лижних турів. Відстань до центру міста Болу 54 км., до автотраси до Анкари 28 км. Відстань від Болу до аеропорту Есенбога в Анкарі 220 км, до Стамбульського аеропорту Ататюрк 275 км. Тривалість маршруту від центру міста до лижного центру на приватному транспорті або автобусом 45 хвилин. Є пасажирські автобуси і мікроавтобуси. Також більшість готелів організовують трансфери для своїх постояльців.

Загальна місткість двох перебувають тут пансіонів 1005 осіб. У готелях є їдальня, плавальний басейн, диско-бар і ігровий салон. Загальна пропускна здатність 11 витягів, з яких 2 канатних дороги, 6 підйомників та 3 дитячих ліфта, 6000 осіб / год. Загальна протяжність 12 майданчиків 20 км.

У Ерзурум з Анкари і Стамбула щодня здійснюють свої рейси літаки. Лижний центр знаходиться у видаленні 5 км. від центру Ерзурум. До аеропорту ж всього 10 хвилин їзди. Під час всього зимового сезону з центру міста здійснює рейси пасажирський автобус.

Тут є 4 та 5 зіркові готельні комплекси, лижний будиночок, цілодобові закладу та їдальні. Надаються послуги з навчання катання на лижах та оренди лижного спорядження.

Найвища вершина Середньої Анатолії гора Ерджієс (3916 м.) підноситься в 25 км на півдні від Кайсері. Верхня частина гори це - згаслий вулкан, який цілий рік покритий снігом. У північній частині гори знаходиться льодовик завдовжки 1 км. Лижний центр знаходиться на північних схилах, на плато Текір. Крім лижного комплексу, гора Ерджієс є однією з важливих гір у країні, де можна зайнятися альпінізмом.

Тривалість дороги до лижних баз від найближчого аеропорту (Кайсері-Еркілет) на автобусі 40 хвилин, від центру міста 30 хвилин. Від центру Кайсері до лижного комплексу можна дістатися приватним транспортом. Також багато готелів організовують поїздки для своїх клієнтів.

Тут знаходиться один готель і гостьові будинки 4-х держав. Можна скористатися послугами їдальні, бару, плавального басейну, інструктора, а також орендувати лижне спорядження. Також є великий кафетерій та медичний пункт.

Курорт Сакликент знаходиться в 50 км. на північно-заході від центру Анталії, на горах Бейдагларі захід від Анталії, в районі Середземного Моря. Через близькість до Анталії, це місце є тим рідкісним місцем, де є рідкісна можливість поєднання двох сезонів протягом одного дня.

Медицина та страховка. Обов'язково треба також зауважити про медичне страхування. Страховка не обов'язкова, але рекомендується придбати медичну страховку, що передбачає надання медичної допомоги за кордоном, включаючи евакуацію хворого по повітрю в разі потреби. При відсутності страховки можуть зажадати на місці оплатити медичні послуги готівкою, а це недешево і рівень охорони здоров'я часто залишає бажати кращого. Також рекомендується придбати страховку, що поширюється на втрату багажу, кредитної картки та інші непередбачені обставини. Не останнім є питання про щеплення - в Туреччині спостерігається зростання інфекційних захворювань.

Харчування та ресторанний бізнес. Харчування є однією з важливих потреб людини. Звичайно, що під час відпочинку, туристичної подорожі, виникають специфічні вимоги щодо організації харчування. Можливості їх задоволення, з одного боку, ґрунтуються на організації харчування протягом подорожі в транспортних засобах. З іншого, - організацією туристськими комплексами послуг повного (full board), тобто три- (іноді навіть чотири-) разового харчування протягом доби, або часткового пансіону (half board), тобто сніданок та обід або вечеря. В останньому випадку мандрівники можуть скористатися послугами закладів харчування (ресторанів, барів, закусочних тощо), які пропонує місцева інфраструктура.

.2 Динаміка туристичних потоків

Більша частина відвідувачів - жителі країн ЄС. Провідний постачальник туристів є Німеччина, Британія, Росія, Грузія, Болгарія, Україна, Іран та Франція.

Найбільша маса туристів звичайно відвідує район Середземного моря, на цей район припадає 50% всіх туристів, що відвідали країну. Саме тому район Середземного моря вважається найбільш розвиненим туристичним районом країни, з найбільш розвиненою туристичною інфраструктурою: пляжі, готелі, розважальні комплекси, заклади громадського харчування і т.д.

На район Егейського моря припадає 20% всіх туристів , що відвідали Туреччину.

На райони Східної Анатолії припадає 6% туристів. А на туристичні райони Мармурового та Чорного морів припадає відповідно 15% і 9% туристів.

Крім курортних регіонів, неймовірним інтересом іноземних туристів користується культурна столиця Туреччини. Згідно з результатами перших шести місяців 2015 року Стамбул відвідало 4 277934 туристів, що на 5,53% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Першість у рейтингу країн, чиї громадяни відвідали у Стамбулі в січні-червні 2015 року, з показником 576 161 особа займає Німеччина.

За останні десять років кількість туристів, що приїжджали до Туреччини, лише збільшувалась, навіть незважаючи на економічну кризу, що свідчить про високий рівень розвитку туристичної сфери в Туреччині.

Але потрібно також зважати на складну політичну ситуацію яка склалась за 2015-2016 рік. Відносини Туреччини і Росії погіршилися після того, як 24 листопада на турецько-сирійському кордоні був збитий російський Су-24 З російської сторони після інциденту були заборонені туристичні поїздки в Туреччину. Туреччина - найпопулярніший напрямок . Загальна кількість іноземних туристів у Туреччині, за даними місцевої влади, у 2014 році становила 39,8 млн, а турпотік до Туреччини з Росії склав майже 4,5 млн людей (12% всього турпотоку країни), які навідпочивались приблизно на $3,5 млрд. Росія - другий після Німеччини донор туристів в Туреччину.

До 2015 року росіяни тримали перше місце за кількістю іноземних туристів у Туреччині, проте через подешевшання рубля та подорожчання перельотів і турів, за підсумками перших восьми місяців поточного року на перше місце вийшли громадяни Німеччини.

Кількість туристів із Росії та сусідніх із нею краї скоротилася на 25. При цьому зростання кількості гостей із Європи, зокрема, із Німеччини на 9%, не могло компенсувати ці втрати. Загалом турецька туристична галузь може недорахуватися цього року 10-11 млрд доларів.

Число іноземних туристів, що відвідали Туреччину в лютому 2016 року, зменшилася на 10,3% в порівнянні з тим же місяцем минулого року - до 1,24 млн осіб, свідчать дані міністерства культури і туризму країни. Лютневе скорочення турпотоку було найзначнішим з кінця 2006 року.

Представники галузі звинувачують в тому, що відбувається, теракти в Туреччині і жорсткість візового режиму для росіян.

Безпека, стабільність - проблеми туристичної галузі. Багато ринків через нестабільність ситуації стрімко втрачають туристів, що не може не турбувати. Так, поступається своїми позиціями традиційно популярна серед туристів, в першу чергу європейських і особливо німецьких, - Туреччина, де трапилися великі теракти. Запевнення в тому, що в цілому ситуація в країні стабільна, не допомогли запобігти падінню продажів на літо 2016 року, як приклад, 48% німців відмовилися цього року від поїздки в Туреччину.

У 2016 році Туреччина розраховує на збільшення туристичного потоку з України на 30% - до 1 млн осіб. [36]

Рис. 5 Топ-10 країн, громадяни яких відвідали Туреччину в 2015 р.

Рис. 6 Динаміка потоку іноземних туристів

.3 Туристичне районування Туреччини

На Першому географічному конгресі Туреччини, яка відбулася у 1941 р., Туреччина була розділена по природному, демографічні та економічному фактору на сім географічних регіонів. За займаної ними площі, це - регіон Східної Анатолії, регіон Центральної Анатолії, регіон Чорного моря, регіон Середземного мор, регіон Егейського моря, регіон Мармурового моря і регіон Південно-східної Анатолії. Це зроблено виключно для статистичних цілей і не є адміністративним поділом. Однак доцільно буде розглянути природній і історичний потенціал Туреччини саме по районам. [30]

.3.1 Регіон Середземного моря

Турецька Рив'єра знаходиться на півдні Анатолії, регіон Середземного моря простягається від Кейджегіза на заході, до мису Басіт Бурну в провінції Хатай на сході країни. Регіон займає площу в 117500 кв. км. і становить 15% території Туреччини. Бере свою назву від омиваючого його Середземного моря.

Анталья зі своєю природною красою, а також культурними та історичними пам'ятками є одним з найважливіших туристичних міст Туреччини та світу. У Анталью, що займає важливе місце в туризмі країни, через сухопутне, морське та повітряне сполучення приїжджає велике число туристів. У період туристичного сезону аеропорт Анталії приймає і відправляє близько 500 літаків на день. Великий процент відпочиваючих припадає на туристів з пострадянського простору у тому числі й українців. Серед місць, гідних уваги в районі Анталії, традиційно вважаються водоспади в Манавгаті, Верхній і Нижній Дюден, Куршунлу, рай для яхтингу Кекова, центр зимових видів спорту Сакликент, Національний парк Гюллюк-даги і розташований у ньому античний гірський містечко Термессос, а також печера Караін, де в палеоліті мешкали люди.

Кемер, що є одним з найбільш красивих місць відпочинку на узбережжі Середземного моря, розташований на захід від Анталії. Щорічно, в квітні, там проводиться кемерських карнавал, що привертає до себе особливу увагу.

Фаселіс, на півдні Кемера є стародавнім портовим містом. Увага тут мають привернути мальовничі бухти, околиці міста оточено лісами. На півдні Фаселіса розташовано стародавнє місто Олімпос, руїни якого оточують лаврові насадження. На півночі Олімпоса на висоті 300 м знаходиться священне місце, Чирали. [30]

Фініке відомий в Туреччині як один із центрів вирощування цитрусових та відпочинку. На захід від нього знаходиться містечко Демре, в минулому Міра. Він відомий тим, що саме там жив і знайшов останній притулок Святий Миколай, більш відомий для дітей під ім'ям Санта Клаус. Церква, де був похований Святий Миколай була перетворена в його музей. Щорічно в Демре проводиться міжнародний фестиваль Санта Клауса.

Туристичний центр Калкан, розташований на західному узбережжі Анталії, славиться архітектурою своїх готелів, які можна порівняти, хіба що, з культурою ренесансу. Він втілює у собі пишність історичної спадщини, природного багатства і мистецтва. На північ від Патари - найдовший у Європі морський пляж - розташовані стародавня столиця Лікії - Ксантос, і один зі священних міст цього царства Летоон. На північ далі знаходяться античні міста Пинара і Тіос.

Район Памфілії і Аспендос: Східну частину Анталії колись називали Памфілії. Античне місто Перзі, розташоване в 18 км на схід від Анталії, вперше був заснований хеттами. Більшість будівель в ньому залишилися в спадок від епохи Римської імперії. На узбережжі району Белік, що в 40 км. від Анталії, розташовані великі і сучасні комплекси відпочинку. У Беліку, оточеному деревами фісташок, є гарні майданчики для гри в гольф.

Сіде - один з найважливіших історичних міст Туреччини. Розташований на невеликому півострові в 80 км. на схід від Анталії. Він славиться найбільшим в регіоні театром на 25 тис. чол. Лазня Сіде, після реставрації, була перетворена на музей. Серед пам'яток міста - храм Аполона, агора, монументальні джерела, кріпосні споруди та руїни стародавнього порту.

Зі своїми прекрасними пляжами Аланья вважається єдиним урбанізованим туристичним центром Туреччини. Сучасна Аланія простягається на схід і захід узбережжя. Старовинна ж слід від центру міста до півострову на узбережжі Середземного моря. У Аланьї, що була у свій час зимової столицею сельджукського держави, залишилося багато історичних пам'яток. Найвідоміші з них - Фортеця (Кале) і Червона Вежа (Кизилкуле). Крім того, печера Дамлаташ, утворена із сталактитів і сталагмітів, є одним з місць гідних відвідування [31].

Основні озера регіону Середземномор'я зосереджені на заході, в так званому Районі озер. У його центрі - провінція Іспарта, що славиться прекрасними плантаціями троянд, рожевим маслом і всесвітньо відомими килимами. На півночі Егридіра розташоване одне з найкрасивіших озер в Туреччини, а також античне місто Псідіан Антіохія, відома, у свою чергу, храмом Аполлона, лазнею, базилікою Святого Павла, театром і акведуками.

У провінції Бурдур, яку називають районом озер, таких 14. Серед найбільш відвідуваних місць Бурдур - печера Інсую довжиною 597 м, з дев'ятьма підземними озерами, озеро Салда з прекрасними пляжами і природними красотами, античні міста Кібір, Сага-лассос, а також кургани Куручай і Хаджілар. [31, с.298]

Велике місто краю бавовни: Адана - найбільший місто Середземноморського регіону країни. Саме тут в провінції з однойменною назвою вирощується найбільша кількість в Туреччині бавовни, рису, кунжуту, арахісу. Економічно добре розвинуте місто, одночасно є великим промисловим центром. Головним історичним надбанням міста Адана є кам'яний міст, зведений на річці Сейхан імператором Адріаном.

Мерсин - один з найсучасніших міст регіону Середземного моря, що славиться зоною вільної торгівлі, своїми прибережними бульварами з пальмами, прекрасними парками, красивими готелями і торговими центрами. Тарсус, будучи в період Римської імперії великим портом, розташований в районі намивів річки Сейхан. Саме тут зустрілися єгипетська цариця Клеопатра і римський імператор Марк Антоній.

Тарсус, який також є батьківщиною Святого Павла, привертає до себе увагу колодязем Святого Павла, мечеттю Улу, брамою Клеопатри і водоспадом, названим на честь міста.

Східне Середземномор'я - Хатай, розташований на сході Середземноморського регіону, має велике туристичне значення завдяки своїм історичним багатством і природною красою.

Місто було засноване в 307 р. до н.е. одним з генералів війська Олександра Македонського Антигоном. За часів Римської і Візантійської імперій він був важливим центром торгівлі, науки і релігії.

В цілому цей регіон є одним з найрозвинутіших у плані стану туристичної сфери у Туреччині. На цей регіон припадає великий процент капіталовкладень у туристичну сферу. Регіон є дуже популярний серед приїжджих туристів і не потребує значної додаткової реклами.

3.3.2 Регіон Чорного моря

Регіон Чорного моря, бере свою назву від омиваючого його моря, простирається зі сходу, де межує з Грузією, на захід до східного кордону рівнини Адапазари. Регіон охоплює територію в 141.000 кв. км, що складає близько 18% території Туреччини.

Регіон має великий економічний потенціал, тут знаходяться залізорудні підприємства, електростанції і підприємства обробної промисловості.

Західно-чорноморське місто Болу відомий оточуючими його високими горами, густими лісами, озерами і водоймищами. Достаток заплав, широких пасовищ і густих лісів. Околиці Болу багаті також флорою. У 32 км. на південний захід від Болу на висоті 1325 м над рівнем моря розташоване озеро Абант. Є сам по собі туристичним центром Абант в літню пору року притягує десятки тисяч людей своєю чистою водою озера і сосновим запахом лісів, а взимку перетворюється в гірськолижний курорт. Розташовані південно-західніше Болу Мудурну і Гейнюк - важливі центри історії турецької культури. Район Менген славиться своєю кухнею і кухарями.

У Кастамону, де економіка в значній мірі тримається на сільському господарстві, знаходиться безліч цілющих джерел. Кастамону немов земний рай з 135-ти кілометрової прибережної смугою, лісами і цілющими гірськими водами.

Серед головних пам'яток історії та мистецтва Кастамону є могили Евкая, що збереглися, як вважається, з 7-го століття до н.е., фортеця Кастамону, зведена на скелястому пагорбі в 12-му столітті візантійцями, мечеть Ібні Неджар, побудована за часів Чандарогулов, а також піднесена на п'єдесталі бронзова скульптура Ататюрка на Республіканському проспекті. Поблизу Пинарбаші знаходиться печера Ільгамріні глибиною 250 м і довжиною 58 м зі сталактитами і сталагмітами, які створювались протягом мільйона років.

Провінція Токат, розташована на схід від Амації, володіючи природними красотами Чорноморського регіону, багата також історичною та культурною спадщиною. У місті в великій кількості є будови римського, сельджукського і османського періоду. Місто прикрашають Гекмедресе, міст Хидирлик, годинникова башта, Велика мечеть, Мечетна площа Алі Паша і ще одна мечеть, медресе і лазня. У ньому розвинене мідне і набивні ремесло, шкіряна і текстильна промисловість. Токат відомий набивним ситцем. Це в свою чергу ще один стимул для туристів, які відвідують ці місці.

Самсун є важливим портом східній частині Чорноморського регіону. Крім того, що він володіє природними красотами, Самсун є одночасно промисловим центром. Він увійшов в історію як місто, де вперше на землю Анатолії ступив Ататюрк на початку Національно-визвольної війни. Найвеличнішим пам'ятником міста є пам'ятник Ататюрку на коні. Про Національно-визвольну війну оповідають музей Ататюрка і бібліотека, що носить його ім'я.

Орду - типовий чорноморський місто, оточений зеленими фундуками, що тягнуться на кілометри. На південь від міста на висоті 1250 і 2000 м розташовані гірські плато Чамбаші і Кейфалан. На схід розташовані відомі природними красотами і пляжами туристичні центри Унье, Фатса, Боламан, Яликей і Першембе. [23]

Історичний портове місто Трабзон - важливий і великий порт на узбережжі Чорного моря. Є початковою точкою Іранського транзитного шляху, він пов'язаний з портами інших країн Чорноморського басейну. Місто було засноване у 8-му столітті до н.е. колоністами мілетянамі. Більшість його пам'яток зодчества відносяться до епох Візантії, Комнінів і Османської імперії. До визначних пам'яток Трабзона відносяться і його старовинні будинки на невеликих вулицях. Дівочий монастир і Башта Ірини, що збереглися з епохи Комнінів, одні з найбільш відвідуваних туристами місць.

Південніше Трабзона знаходиться Національний парк Алтиндере з всесвітньо відомим монастирем Сумела, який був побудований на вершині 270-ти метрового обриву.

Трабзон оточений плато. Це - Ерікбелі, Хидирнебі, Шолма, Кіразли і Кадирга. На південь від села Хамсікей, яка славиться своєю кухнею, бере початок самий довгий в Туреччині наземний тунель Зігана. Трабзон також відомий своїм срібним ринком, де продаються знамениті, браслети із золота і срібла.

Різе - одна з провінцій Туреччини, що потопає в зелені. На півдні провінції розташований Національний гірничий парк Качкар, повернені на північ схили якого є справжнім раєм природних красот.

Артвін - район пасовищ: Провінція Артвін, розташована на кордоні з Кавказом, славиться кращими в Туреччині пасовищами. Головна річка провінції - Чорух, яка є самою швидкоплинної в країні, і, по цьому, ідеальним місцем для рафтингу. [30]

Регіон має великий потенціал для розвитку туризму. Цей потенціал тільки починають як слід використовувати, однак результати вже є. Потік туристів збільшується з кожним роком. На заваді стає хіба що волога погода і більш пізній початок купального сезону, який припадає на липень - вересень.

.3.3 Регіон Мармурового моря

Знаходиться на північному-заході країни і отримав свою назву від Мармурового моря, регіон займає територію 67000 кв. км., що становить 8,5%. Він межує з Чорним, Мармуровим та Егейським морями, а також з'єднує Азію і Європу через протоки Босфор і Дарданелли. Розташовані поблизу турецького узбережжя в Егейському морі острови Бозджаада і Гекчеада (Імроз), також відносяться до регіону Мармурового моря.

У регіоні Мармурового моря, що включає в себе промислову вісь Стамбул-Бурса-Ізміт, поряд з промисловістю і торгівлею, туризм також є основним джерелом доходів населення. Регіон Мармурового моря має значні переваги у порівнянні з іншими регіонами Туреччини з урахуванням проходу через нього автострад, які з'єднують Європу та Азію, а також морських шляхів, пов'язуючи країни Чорномор'я з Середземним морем. Все це сприяло всебічному розвитку регіону, зростанню його населення та підвищення рівня добробуту. Регіон Мармурового моря, де беруть початок багато великих цивілізацій, став одним з найзначніших в світі центрів культури, мистецтва і туризму зі своїми унікальними витворами зодчества і природною красою.

Місто всесвітнього значення - Стамбул. Історичні пам'ятки, музеї, палаци, фортифікаційні споруди, розкішні вілли на березі Босфору і унікальна природна краса, все це зі своєю 8000-річним спадщиною минулого перетворює Стамбул в центр синтезу культур, вишуканості і терпимості. Стамбул - так звана Столиця Імперій, був заснований в 658 році до нашої ери і отримав назву Візантії - від імені полководця Візантія.

Півострів історичного значення, розташований між Мармуровим морем і бухтою Золотий ріг, схожий на музей під відкритим небом, наповнений витворами і пам'ятниками мистецтва, що несуть сліди Римської, Візантійської і Османської імперій, столицею яких він був протягом століть.

Палац Топкапи, що представляв собою впродовж 400 років політичний центр османських султанів, і будучи нині музеєм, привертає увагу туристів з різних куточків планети всесвітньо відомими експонатами та священними предметами.

Найвеличнішим будовою Візантійської епохи в Стамбулі є Собор Святої Софії, нині музей, зведений в четвертому столітті як базиліка за велінням імператора Костянтина. Купол собору Святої Софії, що має у висоту 55 м і завширшки 31 м, є четвертим серед найбільших у світі. Музей Карі і підземне водосховище Еребатан (Базиліка Цистерн) з 336 колонами, побудований в 6-му столітті візантійцями для покриття потреб міста в прісній воді, також є пам'ятками Стамбула.

Одна з найбільш часто відвідуваних пам'яток Стамбула - це зведений в 15-му столітті критий ринок Капали Чарші. На цьому унікальному базарі продаються ювелірні вироби, антикваріат, килими, срібло, мідні сувеніри, вироби з шкіри, також дерев'яні вироби з різьбою і перламутровою інкрустацією.

Стамбул є також центром сучасної торгівлі. Поряд з торговими центрами Карусель, Атакою Галірея, Акмеркез, Капітолій, Профіло, Куле і Куле Чарші, Каньен. Стамбул також є одним з провідних культурних центрів світу, де постійно проводяться різні кінематографічні та музичні фестивалі, театральні, оперні, балетні конкурси та концерти, міжнародні симпозіуми і конференції. Проводиться щорічно в червні-липні в Стамбулі Міжнародний фестиваль культури та мистецтва збирає видатних діячів мистецтва з різних куточків планети. [23]

Кільос і Шіле - курортні місця поблизу Стамбула, відомі своїми пляжами. Ідеальним для відпочинку є Полонезкей - район, оточений лісовим масивом, де в 19-му столітті поселилися біженці з Польщі. Белградський ліс, так називається національний міський парк на берегах Босфору, є легенями міста. Серед його визначних пам'яток - акведуки османського періоду. У Сіліврі і в Кемері є гарні майданчики для гольфу.

Багатою історією славиться місто Гебзе, розташований на північному узбережжі Мармурового моря. Він відомий тим, що саме тут знаходиться могила відомого карфагенського полководця Ганнібала. Сакарья, розташована на великих родючих рівнинах, теж відома як промисловий центр. Місцеві жителі здавна славилися своєю красою. Саме в цих краях виросла майбутня дружина римського імператора Харіануса Сабіна, що прославилася своєї легендарної красою.

Провінція Текирдаг, відома своїми широкими пляжами і прекрасними пам'ятниками османської архітектури, розташована на заході Фракії. Вона також славиться своїми виноградниками та фестивалями вина. Провінція Киркларелі - найбільша провінція Туреччини в її європейської частині - багата природою та історією. Ігнеада і Кийикей, розташовані на узбережжі Чорного моря, славляться своїми прекрасними пляжами.

Південна частина регіону Мармурового моря: тут розташовані провінції Чанаккале, Баликесір і Біледжик. [30]

На північному заході провінції Чанаккале з півночі на захід розкинулися історичні міста. У 30 км на південний захід від адміністративного центру розташована Троя, оспівана з її троянським конем, а також героями - царем Приамом, Гектором, Парісом і прекрасною Єленою в безсмертному творінні Гомера Іліада. Південніше Трої знаходяться античні міста Неандрии, Олександрія, Трос, Кріса і Ассос, іменований нині Бехрамкале, який відомий тим, що є центром відпочинку інтелектуалів. У акрополі Ассосе на висоті 248 м над рівнем моря знаходиться храм Афіни, датований 6-м століттям до н.е.

Баликесір - одна з найважливіших провінцій регіону Мармурового моря - з півночі омивається цим морем, а із заходу - Егейським морем.

Найбільше місто провінції на узбережжі Мармурового моря Бандирма, є другим після Стамбула найбільшим портом цього району. Південніше Бандирми знаходиться озеро Маньяс, що є національним парком, відомим як Рай птахів. Щорічно туди прилітають близько 3 млн. птахів 239 видів.

Узбережжя Егейського моря межує з затокою Едреміт. Багаті природною різноманітністю та пам'ятниками історії його берега покриті оливковими деревами. Згідно міфології, перший на планеті конкурс краси відбувся на горі Каз на північ від Едреміта, де знаходиться національний парк. Там же, як свідчать перекази, жив Паріс, син царя Трої.

У районі Едреміта розташовані популярні місця відпочинку Акчай, Алтинолук, Орен та Айвалик, відомі своєю природною красою та широкими пляжами. Чамлик і острів Алібей, поряд з природними красотами, славляться ресторанами, в яких представлено багате меню страв, приготованих з морепродуктів. Біледжик, через яку протікає річка Сакарья, займає важливе місце в османській історії. Саме там, в 1299 р. була створена Османська імперія.

Бурса, є четвертим за величиною містом у Туреччини. Знаменита своїм шовком, махровими тканинами і гарячими джерелами, також є великим індустріальним центром. У південній частині міста, де більше пам'яток історії Османської періоду, розташовано Національний парк Улудаг ідеальний центр для зимових видів спорту, забезпечений сучасними спорудами. Чекірге - термальний центр Бурси. . [14, с.103]

Регіон всебічно розвинутий. Має всі необхідні ресурси для всебічного розвитку туристичної сфер.

.3.4 Регіон Східної Анатолії

Регіон Східної Анатолії займає площу в 163000 кв. км., що складає 21% території Туреччини. Регіон має спільний кордон з Грузією, Вірменією, Азербайджаном, Іраном і Іраком. Середня висота над рівнем моря становить 2000 м. З географічної точки зору це найбільший, високогірний і сильно пересеченной регіон Туреччини. Східна Анатолія - сильно пересічений регіон Туреччини. З регіоном Східної Анатолії межують регіони Чорного моря, Центральної Анатолії, Середземного моря, Південно-східної Анатолії.

Регіон поки не є популярним серед туристів. Більшість обирає приморські регіони. Однак регіон вважається дуже перспективним. І в останній час влада активно взялася за розвиток інфраструктури регіону.

Фортеця Східної Анатолії - Ерзурум розташований у передгір'ї гір Паландекен на висоті 1950 м над рівнем моря. Це найбільша провінція Східної Анатолії і одночасно її культурний центр. Розташований в місті університет Ататюрка - одне з кращих вищих навчальних закладів Туреччини.

Ерзурум славиться багатовіковими мечетями, фортифікаційними спорудами, вежами і куполами, і по праву називається скарбницею історії. Головними мечетями Ерзурум вважаються храми Улу, зведений в 12-му столітті, і Лала Мустафа Паша - в 16-му. Караван-сарай Рюстов Паша був побудований за наказом великого візира Рюстема Паші, який служив османському падишахові Сулейману Прекрасному. Пам'ятник османської архітектури 16-го століття караван-сарай сьогодні перетворено в торговий центр. Всередині ринку розташовані цехи та виставкові галереї по обробці відомого Ерзурумському каменю, який по-турецьки звучить Олту.

Одним з головних визначних пам'яток міста вважається пам'ятник Азізі Анити, зведений як символ героїзму всіх жителів Ерзурума під час Російсько-турецької війни 1878 р. Фортифікаційні споруди, створені під час війни з метою захисту міста і є цікавою для туристів. У 5 км. на південь від Ерзурум розташований гірськолижний курорт Паландекен з найбільш протяжними і крутими в світі спусками. Серед історичних місць та центрів відпочинку озеро Тортум з крутими берегами та однойменний водоспад, 220-ти метровий міст Чобандеде, зведений в 13-му столітті сельджуками на річці Аракс, фортеці Пасінер і Олту [32].

Кавказькі ворота: Карс - провінція Східної Анатолії, яку називають кавказькою брамою. Її адміністративний центр був заснований на східному березі водоймища Карс, що впадає в річку Арпачай. В Карсі багато будівель, залишених від росіян і привертають до себе увагу. [27]

Історична фортеця Карса, що є символом міста, була побудована в 1152 р. Ізеддін Ханом за часів царства Салтук. На південь від фортеці Карса розташований музей Апостолів. Музей - стара церква, зведена у 10-му столітті в честь 12 апостолів.

Найважливіший історичний місто району Карс Ані. Будучи заснований в давнину як місто-фортеця, в 10-му столітті він був столицею Багратідского царства. Фортечні стіни, мечеть Менучехр, Палац Сельчук, музеї-церкви Накишли, Кеселі, Свята Марія і Абугамренц варті того, щоб їх відвідали.

Найважливішим районом провінції Агри є Догубеязит. Там знаходиться саме велична будова Східної Анатолії, палац Ісхак Паша. Навпроти нього розташована фортеця Догубеязит, споруджена вперше за часів царства Урарту.

У повіті Діядін знаходяться однойменні цілющі джерела, які називають Памуккале Східної Анатоліі. Цілющі джерела в передгір'ї гори Тендюрек з висотою 3542 м є, крім того, ідеальним видом природного краси для любителів фотозйомок [32].

Елазиг - місто озер і річок, є унікальним місцем відпочинку. Тунджелі - місто беріз. Тунджелі з багатою флорою і фауною надає району невимовний вид. У розташованому в місті Національному парку в Долині Мунзур зростає рідкісний вид беріз, який на планеті зникає. У провінції Тунджелі, провідною відлік з часів хетів, безліч фортець, пам'ятників, мечетей і колон епох ассірійців, сельджуків і османів.

Місто Бінгель названий на честь однойменних льодовикових озер, перекладається як тисяча озер. Його нові будівлі, побудовані після катастрофічного землетрусу в 1971 р., надали місту сучасний вигляд. На півночі провінції в горах Бингель є безліч озер, що утворилися в результаті танення льодовиків. Крім того, в провінції існує безліч цілющих джерел і лазень. А гірськолижний курорт Бингель-Йолчати - місце, популярне серед любителів лижного спорту . [30]

Зараз регіон відвідує невелика кількість туристів, що пов'язано з поганою туристичною інфраструктурою і відсутності рекламних акцій. Однак в останній час регіоном зацікавилася влада і у сюди почали надходити грошові інвестиції, які необхідні для розвитку туристичної сфери.

.3.5 Регіон Егейського моря

Регіон Егейського моря - західна частина Анатолії що бере свою назву від Егейського моря, займає площу в 86000 кв. км або 11% від загальної території Туреччини.

Узбережжя Егейського моря на протязі століть був свідком незліченної безлічі міфологічних історій, маса античних міст, де на кожному кроці зустрічаються театри, храми та фортеці.

Егейська перлина - чудовий Ізмір, що є батьківщиною знаменитого епіка Гомера, нині важливий туристичний, культурний, торговий і промисловий центр Туреччини. Ізмір третє за величиною місто Туреччини.

Ізмір відомий тим, що в ньому проходить один з найбільш активних в Туреччині Міжнародний ізмірський фестиваль.

Півострів Чешме - найпрекрасніше місце Ізміру і, в той же час, самий популярний центр відпочинку в Туреччині. Райони Пристань Урла і Чешмеалти відомі як своїми пляжами, так і острівцями. Баликлиова приваблює відпочиваючих своєю рибою, Мордоган і Карабурун - пляжами, які не зазнали людського втручання, а також горами, на яких нарциси і гіацинти цвітуть і в зимовий час.

Містечко Ілиджа поблизу Чешме є розвинутим термальним центром. Илиджа, де простягаються чудові пляжі, відома також тим, що саме, там в море знаходяться унікальні теплі джерела. Тільки в бухті з однойменною назвою їх загальна кількість перевищує 250.

На південь від Чешме розташований Сигаджик, що є провідним яхтцентром з розташованими тут бухтами. Поблизу Сигаджіка знаходяться античні міста Теос і Кларос. Перший відомий тим, що було релігійним центром бога виноробства Діоніса. У другому розташований храм Аполлона. Гюмюльдюр, розташований на південний схід від Сигаджіка, і відомий своїми пляжами, один з важливих туристичних центрів регіону.

Район Бергама добре відомий не тільки в Туреччині, але і за її межами. У західній частині цього міста, що було в давні століття великим центром культури, мистецтва та медицини, розташований один з найбільших і найстаріших медичних центрів - Асклепион. Вхід в лікарню, зведену на честь бога лікування Асклепія, прикрашає рельєфне зображення змії, яке було його символом, а пізніше стало символом медицини. Найбільш значні пам'ятники архітектури Бергамо, розташовані в акрополі, місці, де вперше була винайдена пергаментний папір. [30]

Друге велике місто регіону Егейського моря після Ізміру - Денізлі, розташований у його внутрішній частині. Всесвітньо відоме диво природи Памуккале, відвідуване з часів Римської імперії, завдяки цілющим термальним водам - центр відпочинку і туризму.

З повітів Денізлі, в околицях якого розташована безліч античних міст, таких як Лаодикія і Колоссаі, Гунею відомий своїми винами та водоспадом.

Маниса, заснована у підніжжя гірського хребта Сіпіл, знаходиться в 40 км від Ізміру і оточена виноградниками. Національний парк Гора Сіпіл розташований на півдні Маніси.

Найпривабливішим населеним пунктом провінції Маниса, є античний місто Сардіс. Свого часу він був столицею лідійського царства. Металеві монети, вперше в світі в торгівлі почали використовуватися в Сардісі. Найбільш часто відвідувані в місті історична памятка - храм Артеміди і реставрована гімназія (третього століття н.е.).

Відомі міста давніх епох: південна частина регіону Егейського моря, де розташовані прекрасні місця відпочинку та античні міста, є одним з найбільш відомих туристичних центрів в Туреччині. У цьому районі знаходяться відразу два з семи чудес античного світу: храм Артеміди в Ефесі поблизу дороги в Сельчук і Мавзолей в Бодрумі. Знаходяться в Сельчуке музей археології Ефеса, базиліка Святого Івана, фортеця, а також мечеті Іса Бий і Коджа залучають до себе увагу туристів. [16, с.222]

Розташований на узбережжі Егейського моря Айдин, оточений античними містами. Серед них: Траллес, Алінда, Алабанда, Ніса, Магнезія, Прієне, що вважається першим містом на планеті з плануванням вулиць і будівель, Мілет, де жив відомий математик Талес, чудовий храм Аполлона, Дідім, Геракліт і Афродісіас.

Афродісіас є одним з найпрекрасніших міст Егейського узбережжя. Він здобув усесвітню популярність своїми скульптурами з мармуру. Серед визначних пам'яток цього міста знаходяться храм Афродіти, Одеон, баня Андріана, стадіон, агора, театр і театральні лазні.

Бодрум знаходиться на півдні півострова, що носить його ім'я, на узбережжі Егейського моря. Місто є одним з провідних центрів архітектури Середземномор'я і яхтцентром. Найбільший внесок у розвиток такого виду туризму, як відпочинок і подорож на яхтах, вніс саме Бодрум, по типу так званої моделі Галета. У Бодрумі розташований Мавзолей царя Карії Мавзола, який був зведений в 4-му столітті до н.е., і вважався одним з семи чудес світу, однак, від нього залишилися лише руїни підстав [32].

Датча є самим вузьким і довгим півостровом на узбережжі Егейського моря. На його мисі розташований Кнідоса, який в античну епоху був центром мистецтва і культури. [30]

Мармарис славиться своїми пляжами, місцями для прогулянок і відпочинку, ресторанами, кафе і пабами. Це місто молоді і активного відпочинку. Фетхіє, в свою чергу, відомий природною красою, Кейджегіз - розвиненою інфраструктурою водних видів спорту на озері. Всі ці населені пункти знаходяться в провінції Мугла і є визнаними в усьому світі туристичними центрами. [32]

Регіон за розвиненістю економіки і туризму займає друге місце серед інших регіонів. Цей регіон відвідує значна кількість туристів.

.3.6 Регіон Центральної Анатолії

Регіон, що охоплює площу в 149.000 кв. км, що складає близько 19% території країни, є другим за величиною регіоном Туреччини після регіону Східної Анатолії. Що знаходиться в середній частині Туреччини, регіон широко відомий як Середня Анатолія.

Анкара - столиця Туреччини. Анкара, що є другим за величиною містом Туреччини і серцем Національно-визвольної війни - сплановане сучасним чином і отримав стрімкий розвиток місто. Анкара зі своєю відомою історією була основана кельтами. Прибулі в 3-му столітті до н.е. з Європи через Балкани та чорноморські протоки в Центральну Анатолію племена цієї народності створили відоме в історії державу галатів зі столицею Анкарою. Згодом вона входила до складу Римської, Візантійської, Сельджукского і Османської держав і поступово набула свій нинішній вигляд.

Головною визначною пам'яткою Анкари є Мавзолей засновника Турецької Республіки Кемаля Ататюрка.

Фортеця Анкари, розташована над містом на горі, як передбачається, була споруджена кельтами в 3-му столітті до н.е. Що знаходиться в районі Улус храм Августа був зведений у 2-му столітті н.е. На його стінах написані діяння, які вчинені римської імператором. Серед інших пам'яток Римської епохи в Анкарі також римська лазня, театр і колона Юліана. Мечеть Хаджі Байрам, споруджена у 15-му столітті, прикрашена кахлями, властивими Кютахье. Старовинні храми і побудована в 1967-87 рр. .. найбільша у столиці Туреччини мечеть Коджатепе надають місту містичну атмосферу.

Анкара також відома своїми пам'ятниками. Серед них привертають увагу пам'ятник Республіки на площі Улус, пам'ятник Перемоги в районі Енішехір і Хеттська монумент на площі Сиххіе. [32]

Анкара, що є адміністративної та політичної столицею Туреччини, з точки зору заходів у сфері культури і мистецтва є одним з важливих центрів. Історичними і привабливими центрами торгівлі виробами, сувенірами з міді та латуні є ринки Чикрикчилар Йокушу і Бакирджилар Чаршиси. Найкраще Анкару можна обдивитися з оглядового майданчика 125-метрової вежі Атакуле, в якій розташовані обертовий ресторан і кафе.

Біле золото Ескішехір:символом Ескішехір є всесвітньо відома морська пінка, один з рідко зустрічаються в світі металів, що видобувається із землі. Маючі м'яку основу після вилучення з землі він твердне з часом, тому його називають білим золотом. Щорічно в Ескішехір проводяться фестивалі морської пінки.

Сам Ескішехір, де навчається понад 250.000 студентів, називають містом студентства. У Ескішехір розташований найбільший в Туреччині і один з 10 найбільших в світі Анатолійський університет.

З точки зору багатства пам'яток зодчества Центральна Анатолія стоїть на одному місці зі Стамбулом, Бурсою й Едірне. Кон'я, що була протягом більше 200 років столицею держави сельджуків Анатолії, не має собі рівних за багатством пам'яток архітектури, що відносяться до тієї епохи. Серед історичних місць в Коньї, залучають найбільшу увагу - музей Мевляна. [16, с.227]

Регіон слабо розвинутий у відношенні туризму. Виняток складає лише Анкара, Каппадокія, Кон'я. Однак цей регіон має великий потенціал і при зусиллі влади може зайняти достойне місце серед інших добре розвинених регіонів країни.

.3.7 Регіон Південно-Східної Анатолії

Регіон Південно-східної Анатолії, загальною площею 59000 кв. км, що становить 7.5% території країни, є найменшою областю Туреччини. Регіон межує зі Східною Анатолією і з регіоном Середземного моря, а також з Сирією та Іраком.

Газіантеп, що дає уявлення про минуле. Провінція Газіантеп, заснована на родючих землях, відома своїми сільськогосподарськими багатствами і є найважливішим промисловим і культурним центром регіону. Центральна частина однойменного адміністративного центру прикрашена творами архітектури, які є багатою історичною спадщиною. Серед визначних пам'яток Газіантепу - монумент загиблим в роки Національно-визвольної війни при визволенні міста від французької окупації. За виявлену ними мужність місто отримало назву гази, що значить герой.

Каргамиш, розташований в місці, де річка Євфрат з'єднується з турецько-сирійської кордоном, важливий історичний центр, що був столицею пізньої епохи хетів.

Античний місто Белкіс, розташований в 10 км. Від району Нізіп, у минулому був важливим містом Римської імперії. Це дуже цікавий місто, відомий мозкаікою, що прикрашала підлогу римських будівель тієї епохи.

Місто, історія якого налічує 9000 років. Так називають Шанлиурфа, що представляє собою місто-музей. Шанлиурфа місто благословенний Ісусом, а також де жив пророк Аййюб, і де народився праотець мусульман, іудеїв і християн пророк Авраам [32].

Район озера Баликлигель («Рибне озеро») - один з найважливіших історичних та туристичних місць в Шанлиурфі. За переказами, цар Немрут велів кинути Авраама у вогонь, проте він був врятований завдяки воді, що виникла з полум'я. Вода перетворилася в озеро, а горячі поліна стали рибами цього озера. В околицях озера розташовані мечеті Халіль Рахман і Різвану, а також різні місця відпочинку. Схід від озера, у дворі мечеті Мевлід Халіль, знаходиться печера, де народився Святий Авраам. На південь, від цього святого місця погляду постає фортеця Шанлиурфа, яка тягнеться на захід і на схід. [30]

Провінція Адияман, що є колискою найдавніших цивілізацій історії, один з найважливіших туристичних центрів Туреччини. Найбільшу увагу туристів привертають монументальні могили, святині та кам'яні фігури правителів на горі Немрут, розташованої в районі Кахта.

Діярбакир - місто, де зустрічаються минуле і сьогодення: Історичні кріпосні стіни Діярбакира були виконані за наказом римського імператора Костянтина. Мечеть Улу спочатку була церквою Святого Томаса, проте потім була перетворена на мечеть.

Як і інші регіони, які не мають виходу до моря, не достатньо розвинутий економічно. Туристична галузь розвивається не так швидко, як у приморських регіонах Туреччини.

3.4 Проблеми та перспективи розвитку туризму в Туреччині

Туреччина за відносно короткий час зробила величезний стрибок у розвитку своєї туристичної сфери. Були проаналізовані причини такого успіху країни. Однак розглянувши передумови розвитку міжнародного туризму, варто зупинитися і на факторах, що стримують його ріст. Цій проблемі була приділена особлива увага на Всесвітній конференції по туризму. У доповіді підкреслювалося, що циклічні і структурні кризи, інфляція, ріст безробіття, порушення умов товарообміну, а також відсутність планування використання природних і трудових ресурсів є гальмуючими факторами, що впливають на ріст міжнародного туристського обміну. Крім цих причин, слід зазначити і такі негативні для туризму фактори політичного порядку, як:

внутрішньополітична нестабільність у країні чи регіоні;

відсутність між державами добросусідських відносин;

військові конфлікти.

Як і в будь-якій галузі господарства, так і в рекреаційно-туристичному комплексі залишаються невирішені проблеми. Спонтанно проведена чи ніким не контрольована господарська діяльність туристичного бізнесу приводить до негативних наслідків, оскільки в цьому випадку не враховуються інтереси місцевого населення, воно не має можливості пристосуватися до змін, що відбуваються. Цей контакт може носити негативний характер, тому що в той час, коли туристи відпочивають, місцеве населення працює. [36, с.79]

Важливою умовою розвитку туризму як сфери господарської діяльності є політика попередньої підготовки і контролю. Туристичний рух носить сезонний характер, що накладає відбиток на попит і виробництво, значно впливає на рентабельність усієї туристичної галузі. Особливо позначається це на підприємствах з високої трудоємністю- та капіталоємністю, на сфері послуг. Сезонний спад викликає тимчасове вивільнення робочої сили, яким необхідно шукати на цей період інше застосування.[22. с.7]

Однією з проблем розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини є те, що переважна кількість курортів, які приваблюють увагу туристів, знаходяться на узбережжях різних морів, в той час як центральна частина країни майже не має гідних рекреаційних ресурсів. Звісно, це не може не впливати на зайнятість трудових ресурсів у даній сфері (яка є однією з найголовніших в країні, тобто саме тут має бути зайнята найбільша частина працездатного населення), і, як результат, на всю економіку держави.

Також важливим для розвитку рекреаційного комплексу буде налагодження стосунків з курдами, які борються за свою незалежність. Адже неспокійна внутрішня ситуація в Туреччині навряд чи зможе привабити більшу кількість туристів. Є надзвичайно важливим, щоб влада Туреччини вирішила це питання якнайскоріше.

Неодмінним плюсом для рекреаційного комплексу буде більш активна реклама своїх історичних пам'яток, а не лише відомих і так дуже добре курортів. Адже майже кожна людина знає, що можна побачити в Анталії, проте далеко не всі знають, чим відомий Стамбул - колишня столиця трьох могутніх держав, що може похвалитися такими пам'ятками, яким нема рівних в усьому світі. [18, с. 322]

Економічний вплив туризму трохи диспропорційний по своїх видах. Зокрема, менше виграє приймаюча сторона, більше вигоди приносить відправлення туристів в інші регіони. Однак це відносна диспропорція. При досить розвиненій туристичній індустрії прийому в регіоні туризм здатний приносити великі доходи.

Але разом з тим виникають додаткові транспортні проблеми в сезонні періоди. Крім посиленого пасажирського руху ростуть і товарні перевезення. Ці проблеми можуть зважуватися шляхом розвитку різного роду підсобних господарств, розробки договорів на постачання і т.д. [28]

Розвиток туристичної індустрії має супроводжуватися або розширенням місцевого виробництва, або спрямованим постачанням місцевостей, відвідуваних туристами. У кожнім конкретному випадку ці питання зважуються по-різному, з урахуванням можливостей місцевої промисловості. [4, с. 276]

Реалізація споживчої продукції місцевої промисловості, що супроводжує туристичному обслуговуванню, у ряді випадків здатна приносити більше прибутку, чим сама вартість туристського обслуговування. Важливим при цьому є питання розміщення готелів, транспортних підприємств, продукція яких буде доповнювати власні туристські послуги.

Витрати в туристичній інфраструктурі відбивають величезний тягар, що несуть державний і регіональний бюджети. Головна проблема складається в затримці за часом витрат із власного бюджету на розвиток інфраструктури й у збільшенні надходжень від туристичного сектора. Вирішення цієї проблеми перекладається на державне чи приватне фінансування з закордонних джерел. Останні стають дорогими через великий відсоток позиції підвищення курсу іноземної валюти. [5, с.134]

Через сильну залежність від іноземних фінансів держава іноді прибігає до короткострокових мір для збільшення надходжень від міжнародного туризму, таким, наприклад, як обкладання податками і заборона товарів і послуг, імпортованих спеціально для туристичного сектора; застосування спеціальних податків для міжнародних туристів (наприклад, податків у аеропортах, податків, зв'язаних із тривалістю перебування в країні). Ці міри можуть збільшити резерви іноземної валюти на короткий проміжок часу, але для тривалого періоду вони неефективні, тому що впливають на конкурентоздатність країни і її туристський імідж за рубежем. Це згубно відбивається на розвитку туристської сфери в регіонах.

Крім того, країна може генерувати додатковий дохід від туристів через фіскальну систему, не руйнуючи власну індустрію туризму. Це досягається прямим і непрямим оподатковуванням доходів від туристів. У таких умовах вплив міжнародного туризму на державний бюджет залежить від економічної і фінансової ситуації в країні. При цьому основна складність складається в точному прогнозуванні витрат, необхідних для розвитку інфраструктури, і можливостей країни в одержанні іноземних позик. [9, с. 249]

Обмін послугами міжнародного туризму між країнами, так само, як і обмін товарами, є частиною міжнародної торгівлі і відчутно впливає на експорт і імпорт країни. Надання першої медичної допомоги туристу в країні перебування є експортом для приймаючої країни, а харчування, що туристи одержують за рубежем, вважається імпортом для країни відправлення цих туристів.

Наслідки переходу до нового пост індустріального суспільства можуть бути і негативними, наприклад, у сфері зайнятості - через перехід великої частини трудових ресурсів з виробничого сектора в сферу послуг. Стримуючі міри дуже різноманітні - від обмежень ввозу і вивозу іноземної валюти, протекціоністських тарифів на перевезення до адміністративного квотування кількості подорожуючих. [8, с.134]

Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем. Будь яка така взаємодія є негативною для природи, яка є незахищеною від антропогенного пагубного впливу людини. Однією з останніх резонансних проблем є проблема будівництва атомної електростанції на території республіки. Після подій у Японії людство має ще раз подумати, чи потрібна нам енергія такою великою ціною. Ця проблема є актуальна у зв'язку з сейсмічною нестабільністю регіону Анатолії.

В цілому за допомогою керування розвитком туризму і при чіткому плануванні можна зменшити негативний вплив і збільшити позитивний. Тому необхідно шукати шляхи рекреації природних ресурсів, очищення повітря та морського узбережжя, намагатися не забруднювати навколишнє середовище. Для Туреччини це є актуально, бо вона славиться чистими пляжами і густими лісами. [32]

Серед соціальних проблем, головною як вже зазначалося являється проблема Курдів. Вона є дуже гострою і потребує вирішення. Негативний її вплив на престиж країни є безперечним. Це є проблемою номер один для турецької влади, оскільки навряд чи військова напруга у державі може сприяти збільшенню популярності Туреччини на міжнародній арені.

За останні десять років кількість туристів, що приїжджали до Туреччини, лише збільшувалась, навіть незважаючи на економічну кризу, що свідчить про високий рівень розвитку туристичної сфери в Туреччині. Але потрібно також зважати на складну політичну ситуацію яка склалась за 2015-2016 рік. Відносини Туреччини і Росії погіршилися після того, як 24 листопада на турецько-сирійському кордоні був збитий російський Су-24 З російської сторони після інциденту були заборонені туристичні поїздки в Туреччину.

В останні роки туризм є найуспішнішим сектором турецької економіки і сприяє інтеграції країни у світову економіку. Прагнучи отримати більший дохід, Туреччина переглядає свою туристичну політику, спираючись на наявний потенціал. Якщо подивитися статистику відвідувань Туреччини іноземними туристами, то можна побачити неухильне зростання популярності, починаючи приблизно з 1998 року. У період з 1998 по 2014 рік кількість в'їхали туристів збільшилася більш ніж у три рази.

Розвиток туризму дозволив Туреччині увійти в десятку найбільш популярних у туристів країн світу. Це принесло також вельми відчутний дохід. Розробляються та приймаються керівництвом країни програми щодо подальшого вдосконалення цієї галузі. Останнім таким документом можна вважати прийняту міністерством культури і туризму Туреччини концепцію розвитку туристичного сектора до 2023 року, яка складається з 16 пунктів і відображає сучасний стан та перспективи туристичного бізнесу в Туреччині. Головна мета концепції - підвищити впізнаваність, значимість і рентабельність туристичних курортів країни. Кінцева дата для підведення підсумків вибрана не випадково: саме в 2023 році Туреччина буде святкувати 100-річчя з дня заснування Республіки, і тоді будуть підбиватися підсумки, що вдалося зробити, а що ні. На шляху до цієї мети турецька влада ставлять амбітні завдання на черговий туристичний сезон. [29]

У рамках диверсифікації туризму проводиться ефективна діяльність, спрямована на розвиток таких традиційних видів спорту, як вітрильний, гольф, термальний і оздоровчий, альпінізм та зимовий спорт, а також трекінг, рафтінг, спортивна ловля риби, полювання, спостереження за птахами, прогулянки по плато і відвідування печер. [29]

Починаючи з 2010 року, уряд Туреччини почав розвиток нового виду туризму - екскурсійних турів по історично важливим містах країни. І дійсно, трохи в світі знайдеться місць, де збереглися б одночасно пам'ятники часів Давньої Греції та імперії Олександра Македонського, Візантії та імперії сельджуків. Туристам будуть запропоновані тури в такі давні й багаті пам'ятниками міста країни, як Ефес, Пергам, Троя, Стамбул (древній Константинополь), а також такі області, як Лідія і Лікія. До цих пір туристи масово їздили відпочивати на південні курорти Туреччини, звідки якщо й вирушають на екскурсії, то лише в найближчі міста, частково зберегли пам'ятники античної епохи. Тоді як найбільш древні і цікаві, з пізнавальною та історичної точки зору, міста лежать на західному узбережжі країни і були доступні, в основному, лише індивідуальним туристам. [26]

За останні десять років кількість готельних номерів в готелях Туреччини збільшилася на 67% (100 тисяч одиниць) і сьогодні складає 250 тисяч у 2 500 готелях країни. До 2015 року очікується, що загальна кількість готелів зросте до 3 500, а кількість номерів в них складе 365 тисяч.

Турецький готельний ринок став дуже вигідний для інвесторів в останні кілька років. Країна зараз відчуває нестачу в готелях середнього рівня - три і чотиризіркових. Саме цей сегмент особливо привабливий для забудовників. В даний час великі будівництва ведуться в провідних містах країни, на черзі - Анатолія. [32]

Підводячи підсумки всього вищевикладеного, можна стверджувати, що Туреччина є одним з перспективних та пріоритетних напрямком виїзного туризму.

Висновки

Важливим чинником розвитку рекреацій і туризму в Туреччині є її географічне положення. Країна займає півострів Мала Азія, який з трьох боків омивається Чорним, Егейським і Середземним морями. Протяжність морського узбережжя порівняно із загальною площею країни є одним з найбільших показників у світі, що є потужним ресурсом розвитку пляжного туризму і диверсифікації на цій основі всіх інших видів відпочинку. Крім того, Туреччина дуже вигідно розміщена стосовно основних регіонів і країн, з яких можуть приїжджати туристи, перш за все Західної Європи. Туреччина займає 3 місце в загальному списку найбільш відвідуваних країн. Щорічно на територію цієї країни з’їжджаються 46% від загального числа туристів усього світу, у тому числі з різних регіонів СНД - 12%. Крім покупок, ця країна залучає туристів з усього світу ще і тим, що Туреччина славитися високим комфортом готелів, відмінним сервісом, а саме головне, найдавнішими пам’ятками історії й архітектури.

На території Туреччини виділяють сім великих регіонів. Вони різняться за географічним положенням, природними умовами, рекреаційним потенціалом, але можна сказати, що значної уваги варте те, що кожна з частин цієї країни має свою туристичну привабливість, але не всі регіони мають повноцінний інфраструктурний рівень розвитку, що обумовлює розвиток галузі відпочинку по всій території Туреччини не пропорціонально. Так регіони Середземного, Мраморного і Егейського моря є на порядок краще розвинені у порівнянні з іншими регіонами. З іншого боку цей невикористаний ресурс є гарною перспективою для розвитку.

Вцілому, найпопулярніші курорти в Туреччині - це Сіде, Белек, Мармарис, Анталія, Кемер, Аланія, Бодр, Фетхієум. Сіде - старовинне приморське місто, що розташоване на півострові неподалік від Анталії. Белек - молодий турецький курорт, спроектований провідними світовими архі- текторами. Мармаріс є перлиною серед турецьких курортів. Тут дуже гарні умови для дайвінгу та купання в морі. Анталія - один з кращих, і найпопулярніших курортів світу. Гори захищають Анталію від холодних вітрів, що створює унікальний субтропічний мікроклімат. Кемер недарма називають “Богом обдароване місце на землі”. На території стародавньої Лікії зараз розташовується популярний турецький курорт, де є все - і море, і засніжені Таврські гори, і сосново-евкаліптові ліси, і бананові, лимонні й апельсинові плантації. Аланія- ще один заслужено популярний турецький курорт. Тут дивовижний клімат, і найширші можливості для відпочинку, в тому числі активного. Пам’ятки Аланії - візантійська фортеця, Червона Вежа, і сталактитова печера Далматаш. Бодрум є улюбленим місцем відпочинку музикантів, поетів, художників зі всього світу. Курорт Фетхіє володіє чудовими можливостями для дайвінгу, та водних видів спорту. Лагуна Олю Деніз відома на весь світ. Фетхіє - прекрасне місце для екскурсій, тут можна побачити фортецю Родос, руїни стародавнього міста Телмесос і багато інших цікавих речей.

У Туреччині постійно зростає кількість іноземних туристів. їх чисельність уже перевищила 10 млн осіб. Країна має всі умови для подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Завадити цьому можуть лише політична нестабільність, яка супроводжується терористичними актами, а також часті руйнівні землетруси на морському узбережжі.

Туреччина намагається всіляко диверсифікувати свою рекреаційно-туристичну галузь, не обмежуючись лише пляжами та пізнавальним туризмом і намагаючись хоча б трохи позбутися яскраво вираженої сезонності в обслуговуванні туристів. Із цією метою починають упроваджуватися проекти розвитку лікувального і зимового видів туризму.

В Туреччині особливо перспективні кліматолікування, грязелікування тощо. Але в країні починають освоювати ще один вид туризму, який можна назвати клінічним. Справа у тому, що в США і країнах Західної Європи лікування є надзвичайно дорогим. В Туреччині за доволі високого фахового рівня лікарів і сучасного обладнання діють порівняно низькі ціни на стоматологічні послуги, операції на серці й операції з видалення пухлин, штучне запліднення, операції з пластичної хірургії тощо. Постійно зростає кількість іноземних туристів у клініках країни, особливо у відділеннях кардіології, ортопедії та загальної хірургії.

У загальноекономічному плані за розвитком туризму різні частини Туреччини доволі суттєво відрізняють, особливо у східній частині країни, є основою наростання ісламського та етнічного екстремізму, провокує масову міграцію населення зі Східного Анатолійського регіону в західну частину Туреччини і в без того перенаселений Стамбул. У східній частині держави покращити соціально-економічні показники, як вважають політики, може розвиток зимового і гірського туризму. Уряд розробляє проект перетворення Східного Анатолійського регіону у світовий центр зимового туризму зі створенням 17 центрів катання на лижах. Це дасть змогу працевлаштувати до 1 млн. осіб і залучити понад 3 млн. туристів. На базі спортивних споруд можна проводити континентальні і світові чемпіонати, Зимові олімпійські ігри.

Список використаної літератури та джерел

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: [учебное пособие для вузов] / А.Ю. Александрова. - М. : Аспект Пресс, 2001. - 287 с.

. Александрова А.Ю. Международный туризм. Учебное пособие для Вузов. - М.: Аспект Пресс, 2005. - 314 с.

. Бакуменко В.Д. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 2005. - 400 с.

. Бовсуновська А.Я. Географія туризму: навчальний посібник. - Д., 2002.- 548 с.

. Балабанов И.Т. Экономика туризма: [учебное пособие] / И.Т. Балабанов, А.И. Балабанов. - М. : Финансы и статистика, 1999. - 174 с.

. Биржаков М. Б. Введение в туризм / М. Б. Биржаков. - М. ; СПб. : Герда, 1999. - С. 16.

. Браун Р.Р. Путівник по Турції. - М.: АЯКС-ПРЕСС, 2003. - 420 с.

. Голіков А.П., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Черномаз П.О. Економіка зарубіжних країн. Навч. Посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 464с.

. Голубович А.М. Економічна історія закордонних країн. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 345 с.

. Жукова М.А. Индустрия туризма: менеджмент организации / М.А. Жукова. - М.: Финансы и статистика, 2004.- 343 с.

. Жукова М.А. Менеджмент в туристском бизнесе / М.А. Жукова. - М. : КНОРУС, 2005. - 356 с.

. Економіка зарубіжних країн: підручник / Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. - К.: Либідь, 1996. -254с.

13. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: [учебное пособие] / Н.И. Кабушкин. - Минск : Новое знание, 2001. - 432 с.

14. Квартальнов В.А. Іноземний туризм. - М.: Финанси та статистика, 2008.-203с.

. Крылов Д.С. Турція / ROUGH GUIDES/ у перекладі з англійської Фадеевой, автори Т. Річардсон, Р.Єйліф, М. Дубін, Д.Гоултоп.- М.:АСТ: Астрель, 2009.- С. 1136.

16. Косолапов А.Б. Туристское страноведение. Европа и Азия: учебно-практическое пособие. - 3-е изд., стер. / А.Б. Косолапов. - М.: КНОРУС, 2008. - 400 с.

. Країни світу: довідник. - К.: Логос, 2006. - 377 с.

18. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. Пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. - К.: Вища шк., 2004. - 346 с.

19. Максаковський В.П. Географічна картина світу, Кн. ІІ: Регіональна характеристика світу. - М.: Дрофа, 2004. - 480 с.

. Монеси А. Турция//Серия города и страны//. - М.:БММ АО,2002. - 136 с.

. Сиротенко Н.Г., Менделєєв В.А. Велика енциклопедія країн. 2-е вид., - М.: ТОВ "Видавництво АСТ"; Харків: ТОВ "Торсинг", 2005, -490 с.

. Турция, лето 2009.//Туртєст//.: Туртест, 2009. - 4-9 с.

. Туризм в 2020 году.// Туризм: практика, проблемы, перспективы.-2008.-№1 - с.43-49

. Шаптала О.С. Автономна Республіка Крим: проблемні питання державного управління сферою рекреаційного обслуговування: [монографія] / О.С. Шаптала − Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2003. − 264 с.

. Goldner C.R. Tourism Principles. Practices and Philosophies / C. R. Goldner, J.R.B. Ritchie, R.W. McIntosh. - N.-Y. : John Wiley & Sons, 2000. - 350 p.

. Атлас Турции 

. Новости. Туризм и отдых 

. О Турции - в цифрах и фактах

.Регионы Турции

30. Сайт Министерства культуры и туризма Турецкой Республики

. Туризм в Турции 

. Турция - одно из самых популярных туристических направлений

. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.

. Международный торгово-економичекий журнал

36. BBC

. The World Travel & Tourism Council (WTTC)

. Cайт статистики Туреччини