Туристичні ресурси та соціально-економічні передумови розвитку туризму в Греції
Вступ
туризм культурний кліматичний
Туризм сьогодні є одним із провідних видів підприємництва і динамічних галузей економіки та за швидкі темпи його визнано економічним феноменом століття. У багатьох країнах туризм відіграє серйозну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, активізації зовнішньо - торговельного балансу, створення додаткових робочих місць й забезпечення зайнятості населення. Вказує значний вплив таких ключових галузей, як транспорт і зв'язок, будівництво в сільському господарстві, виробництво товарів народного споживання та інші, тобто є своєрідним стабілізатором соціально - економічного розвитку.
Греція є скарбницею світового мистецтва та являється джерелом мислительської думки. Заочне знайомство з давніми греками не тільки збагатить розумінням того, що все нове - це добре забуте старе, а й змусить відправитися на батьківщину богів і героїв. Де за руїнами храмів і уламками історії живуть наші сучасники з тими ж радощами і проблемами, як і їхні далекі предки тисячоліття тому.
Цю країну та всі культові пам'ятки неможливо дізнатися, побувавши тут тільки раз. У кожного міста свої особливості - щоб познайомитися з ними, треба приїжджати ще, і ще. До недавнього часу туризм в Греції розвивався, але, на жаль, на даний момент Греція відчуває значні труднощі залучення туристів в країну через війни.
Дана проблема є актуальною на сьогоднішній день, оскільки Греція сьогодні, як ніколи раніше, має наявність і різноманітність туристських ресурсів що відіграє велику роль у розвитку туризму в країні і є однією із туристичних центрів Європи.
Метою курсового проекту є складання туристичної характеристики Грецької Республіки та аналіз використання туристичних можливостей Греції українськими туроператорами.
Обєктом та предметом курсової роботи є дослідження туристичних характеристик Республіки Греція.
На сучасному етапі розвитку туризму у світі спостерігається жвавий інтерес прогрес, до різних країн світу у тому числі і до Греції, та її внесок в соціально-економічний світового ринку. Цю країну на багаті ресурси в сфері розвитку туризму вивчали такі вчені як: Борис Сергійович Ляпустін - фахівець у галузі загальної історії. Автор підручників, наукових статей і публікацій з історії Стародавнього світу, Ігор Євгенович Суриков - доктор історичних наук, один з найбільших російських фахівців у галузі історії античної Греції.
Основними методами курсової роботи є метод критичного аналізу наукової та методичної літератури, метод статистики, синтезу, дедукції, індукції.
У відповідності з виділеною метою, обєктом та предметом курсової роботи визначено такі завдання курсової роботи:
-скласти бібліографію;
-вивчити географічне і внутрішньо - політичне положення Греції;
-проаналізувати природно - кліматичні ресурси Греції;
-охарактеризувати культурно - історичні ресурси країни;
-визначити соціально - економічні передумови розвитку туризму Греції;
-дослідити рівень соціально - економічного розвитку та стан соціальної інфраструктури даної країни;
-визначити структуру туристських потоків та рівень розвитку туризму Греції;
-виявити основні туристські райони і центри Греції;
-проаналізувати використання туристичних можливостей Греції українськими туроператорами.
В структурі курсової роботи є: вступ, теоретична та практична частини, висновок, перелік використаних джерел (24), додатки (3). Загальний обсяг роботи - 35 сторінок.
1. Туристичні ресурси та соціально-економічні передумови розвитку туризму в Греції
1.1 Географічне і внутрішньополітичне положення Греції
Офіційна назва - Республіка Греція. Столиця - Афіни. Офіційна мова - грецька. Грошова одиниця - євро. Територія - 132 тис. км. Населення - 11 млн. осіб понад 95% - греки, інші - турки, албанці. Найвища вершина Греції - гора Пантеон, 2917 м. Релігія - православне християнство. Форма правління - Парламентська республіка. Форма державного устрою - унітарна держава. Народжуваність - менше 15 осіб за рік на 1000 чоловік населення. Смертність - 5-10 чоловік за рік на 1000 осіб населення. Природний приріст населення - 0-5 чоловік за рік на 1000 чоловік населення. Переважає жіноче населення. У середньому щільність населення від 10 до 50 осіб на 1 км ² [1, с. 75].
На сході Греція (Додаток А) межує з Туреччиною, а на північному заході - з Болгарією, Албанією та Колишньою Югославською Республікою Македонія. Протяжність кордонів - 1166 км. Греція омивається наступними морями: Егейським - на сході, Іонічним - на заході, Середземним - на півдні. Найбільшими грецькими островами є Крит, Родос, Лесбос і Евбея. На материку розташовані Аттика, Центральна Греція, Македонія, Пелопоннес, Епір, Фессалія і Фракія. Берегова лінія простягається майже на 4000 км. Греція розташована на перехресті важливих морських, повітряних і наземних сполучень, які з'єднують розвинуті в економічному відношенні західноєвропейські країни з багатими на різноманітні ресурси державами Близького Сходу. Таке географічне положення країни з давніх часів сприяло розвитку міжнародних стосунків. П'ята частина території країни - острови. Їх близько 20 тисяч, але таких, де мешкають люди - менше 200. Греція - гірська країна. Гори займають 80% території країни. Найвища вершина Греції - гора Олімп, 2917 м. [2, с. 315, 317].
Плоскогір'я і гори середньої висоти займають більшу частину країни. Рельєф Греції дуже різноманітний, гори чергуються нечисленними рівнинами і невеликими річками. Особливу красу надає Греції вигадливо порізана берегова лінія, що робить цю країну єдиною і неповторною в Середземномор'ї. Рельєф країни переважно гірський. На узбережжі - рівнинний [2, с. 318].
Головними рисами геотуристичного положення країни є: вихід до сильно розчленованого узбережжя теплих морів з численними островами і належність території до середземноморської кліматичної зони; території країни займають середньовисокі гори і плоскогір'я; розміщення у центрі культурного світу, створеного античною еллінської цивілізацією; розташування у безпосередній близькості до європейського споживчого туристичного ринку [4, с. 114].
Серед галузей третинної діяльності найважливішими для Греції є туризм і мореплавство. Вони мають також міжнародне значення і виділяють Грецію серед інших країн. Греції притаманна висока забезпеченість туристичними ресурсами. При цьому в їх структурі зберігається паритет між природною і культурно-історичною складовою, що створює ідеальні передумови для розвитку туристичної індустрії. Із одного боку, для країни типовими є погодно-кліматична сезонна комфортність і ландшафтне різноманіття суходолу, берегів і морського дна. Із іншого - пам'ятки минулого у Греції знаходяться практично на кожному кроці. Тут тісно переплелися античність і середньовіччя, епоха турецького панування і сучасність, світське і духовне життя [7, с 125].
Греція входить до ООН, ОЕСР, член НАТО та Європейського Союзу. Країна є важливим суб'єктом світової торгівлі. Її головні торгові партнери - країни ЄС, США, багато країн, що розвиваються. Також, Греція одна із найбільших у світі країн туризму, яка стала важливою високоприбутковою галуззю господарства, що повязано з унікальним природно-ресурсним потенціалом країни, який сприяв значному розвитку аграрного сектору та туристично-рекреаційної діяльності [12, с. 356].
Здавна середземноморська країна склалася як значний район судноплавства, чому сприяла велика кількість зручних бухт, мисів, островів. Проте значних портів світового масштабу мало, більшість із них - середні за вантажообігом: Аугуста (Сицилія), Таранто, Трієст, Пірей та ін. У країні є значна кількість поромних переправ (наприклад, ті, що з'єднують Грецію із Італію, Португалією, Сицилією, Сардинією, Мальтою тощо).
Греція - одна із групи країн Південної Європи зі «зручним прапором» (які мають велику кількість приписаних до свого флоту іноземних суден через низькі транспортні податки, дешеву робочу силу, що обслуговує судна, і незначні вимоги до техніки безпеки та умов праці транспортного персоналу), яка посідає третє місце у світі за тоннажем торгового флоту - 29 млн. т., після якої розташовується і Мальта (13 млн. т.). Торговий флот Греції нараховує 3356 суден (це 9% всього світового флоту) [16, с 498, 499].
У внутрішньо-регіональних перевезеннях велике значення має автотранспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів - 1,18 млн. км, серед яких із твердим покриттям - понад 1 млн. км. Сучасний автопарк країни складається з 49,1 млн. легкових автомобілів та 7,7 млн. вантажних автомобілів.
Залізничний транспорт має менше значення. Загальна довжина залізниць у країні становить 38 596 км. Багато тут давніх і складних перевалів і тунелів.
Авіаційний транспорт найбільшого розвитку набув в останні 10-20 років внаслідок активного поширення туризму і збільшення пасажиропотоку туристів. Нараховується 107 аеропортів, з яких найбільший - в Афінах [8, с. 141].
За конституцією 1975 Греція має парламентську форму правління. Главою уряду є прем'єр-міністр - керівник партії, що має більшість місць в парламенті. Уряд на чолі з прем'єр-міністром відповідально перед парламентом. Парламент складається з однієї палати, що нараховує до 300 депутатів, обраних строком на чотири роки. Глава держави - Президент, який обирається парламентом строком на п'ять років і може бути переобраний ще на один термін. Президент наділений повноваженнями оголошувати війну і укладати договори з іншими країнами. Він призначає прем'єр-міністра і за рекомендацією останнього - інших членів уряду. Президент може скликати спеціальні засідання парламенту і розпускати його за поданням уряду або за згодою Ради республіки [19, с. 365].
До складу Ради входять прем'єр-міністр, глава парламентської опозиції, спікер-парламенту і колишні прем'єр-міністри та президенти демократично обраних урядів. Президент має право накладати вето на законопроекти, але вето може бути подолане абсолютною більшістю голосів членів парламенту[21].
У 1967-1974 діяльність політичних партій у Греції була заборонена, нові партії сформувалися тільки після повернення цивільного уряду до влади в 1974. Після введення нової конституції склалися дві основні партії, згуртовані внутрішньою дисципліною. Завдяки модифікованому принципом пропорційного представництва вони послідовно змінюють один одного при владі. Вплив дрібних партій істотно обмежена [7, с. 127].
На закінчення хотілося б відзначити, що Греція відіграє значну роль на міжнародній арені, вона є учасницею майже всіх великих міжнародних організацій. C кожним роком зростає роль Греції в цих організаціях. У рамках цих організацій Греція підтримує комплексний підхід до забезпечення безпеки в Європі. Головними аспектами цього підходу є: військово-політичний, економічно-екологічний та гуманітарний. Політично Греція - нині стабільна демократія, послідовно розвиває громадянське суспільство.
Незважаючи на високий потенціал, Греція залишається країною, яка все ще не відноситься до країн-лідерів, та за багатьма соціально-економічними показниками відстає від них. Така економічна ситуація країни пояснюється тим, що це спричинено історичними особливостями її розвитку. Передусім тим, що впродовж XX століття тут існували військові режими та диктатури, що у Греції традиційні галузі виробництва й послуг і недостатньо розвинені новітні та наукоємні. Також Греція залежить від імпорту технології та капіталів, що заважає повноцінно розвивати економіку країни. Частка зайнятих у сільському господарстві країни залишилася незначною, а це в свою чергу не розвиває в повному обсязі потенційний аграрний сектор Греції. Робоча сила порівняно дешева і експортується, а внутрішній ринок праці та споживання недостатньо ємний. Всі ці недоліки негативно впливають на економічний розвиток Греції та залишають її країною міжнародного туризму.
1.2 Природно-кліматичні ресурси Греції
Природні ресурси, як і географічні, завжди були основою розвитку туризму. Природні ресурси виконують численні функції; однією з найважливіших є можливість їхнього використання як засобу відновлення фізичних і духовних сил людини. Природні туристичні ресурси варто розглядати як ресурси, що активно використовуються для збереження чи підтримки здоров'я індивідуума. До них можна віднести як окремі компоненти природи, так і весь природний комплекс. Усі природні ресурси оцінюють залежно від їх рекреаційного або туристичного потенціалу.
Клімат в Греції м'який, середземноморський: тепла волога зима і спекотне сухе літо. Купальний сезон починається з середини травня і закінчується в кінці жовтня. Квітень і травень - найкрасивіші місяці, коли все цвіте і зеленіє. Це найкращий час для подорожей по історичних місцях. У червні встановлюється прекрасна погода для купання та відпочинку. Найспекотніші місяці - липень і серпень. На островах спека переноситься легше через близькість моря, звідки дме легкий освіжаючий вітерець. Оксамитовий сезон - вересень і жовтень. З квітня по листопад погода здебільшого безхмарна, дощі рідкісні і нетривалі, а в липні - серпні їх немає зовсім [13, с. 165].
У Греції лише на рівнинах і в нижніх частинах гір поблизу моря типово виражений середземноморський субтропічний клімат з м'якою вологою зимою і жарким сухим літом нижче температура і більше випадає опадів за рік. У горах в північній і північно-східній частині Греції щорічно взимку випадає сніг, а літо, не настільки посушливе [13, с. 165].
Витягнуті, переважно з півночі на південь, хребти - значна перешкода для несучих вологу західних вітрів. Західна частина Грецького півострова має більш вологий і м'який клімат, ніж його східна половина. На вітряної сторони гір випадає 1200-1400 мм. опадів, а на підвітряного - удвічі менше. На рівнинах ж східній частині країни їх кількість падає до 350-500 мм. на рік. При цьому максимум припадає на листопад-грудень, коли над Середземним морем найчастіше проносяться циклони. Сухість в Греції збільшується як з заходу на схід, так і з півночі на південь [15, с. 138].
Завдяки віддачі величезних запасів тепла водної масою Середземного моря взимку підтримується досить висока температура повітря. Середня температура січня на півночі країни 4°С, а в південній частині Егейського моря 11-13°С. Негативні середньомісячні температури січня відзначаються лише в горах: на півночі Греції на висоті 700 - 800 м., на півдні ж - з висоти 1400-1500 м. над рівнем моря. Однак і на низовинах взимку іноді бувають короткочасні морози, і випадає сніг, який лежить кілька годин.
Самі посушливі і найбільш жаркі місяці - липень і серпень, середня температура повітря на низовинах коливається до 40° і навіть 45°. На узбережжях літню спеку пом'якшують морські бризи. У ці місяці встигає більшість фруктів - інжир, гранати та ін. У вересні дозріває виноград. З жовтня починається період дощів. Північні сухі вітри поступаються місцем вологим західним і південним. Після перших рясних осінніх дощів земля знову приймає весняний вигляд: луки одягаються зеленим покровом, поля знову обробляються з гір на низовини, на зимові пасовища. Річки і струмки наповнюються водою [17, с. 53].
З квітня по листопад погода, здебільшого, безхмарна, дощі рідкісні і нетривалі, а в липні-серпні їх немає зовсім. У горах температура значно відрізняється від температури на рівнині. А Греція країна переважно гірська, і плоску землю під ногами турист може знайти, не рахуючи асфальту міст, тільки на прибережних рівнинах. Рівнини ці невеликі, але зате їх багато.
Грецію можна розділити на кілька основних кліматичних регіонів. Клімат материкової Греції схожий з кліматом Балкан, з його холодними зимами і жарким вологим літом. Аттика, центральні і східні райони Пелопонеса, Крит, острови Кіклади і Додеканес відрізняються типовим середземноморським кліматом з жарким і сухим літом і прохолодною зимою. На Криті найдовше зберігається тепла погода. На південному узбережжі купатися можна з середини квітня до листопада [14, с. 24].
У липні і серпні практично по всій країні стовпчики термометрів піднімаються до 40°С в тіні. Липень і серпень - це також час, сильного північного вітру, під впливом якого в цей час виявляється все східне узбережжя материкової Греції (включаючи Афіни), а також острови Егейського моря, особливо Кіклади. Цей вітер, з одного боку, приносить відносну прохолоду. З іншого - може внести незручності з літаючими по пляжу парасольками, спізнюються поромами і т.д. Західний Пелопоннес, південно-західний Епір, західна частина Центральної Греції (стерео Еллади), а також Іонічні острова. І зими там не такі холодні, як у північній Греції, однак ці райони отримують найбільшу кількість опадів, що випадають. Клімат Халкідікі, півострова Пеліон і островів в північно-східній. частині Егейського моря є чимось середнім між середземноморським кліматом і балканським кліматом північної Греції. У більшості районів Греції дощовий сезон починається в середині жовтня і тримається зазвичай до лютого. Жаркий клімат наклав свій відбиток на звички і традиції греків [20; 23].
Для країни характерний середземноморський субтропічний клімат, з м'якою вологою зимою і жарким сухим літом. Середня температура січня становить +9°С, липня +27°С. Кількість опадів зменшується з північного заходу на південний схід. На навітряних схилах гір за рік випадає 1200-1400 мм опадів, а на рівнинах - до 350 мм., з яких 80% - взимку. У горах (на висотах понад 600 м.) і на півночі країни клімат більш суворий, взимку температури падають нижче 0°С.
Купальний сезон починається в травні, коли температура води протягом місяця підвищується від +17° до +19°. У літній період (з червня по серпень) вона становить 20° - 25°, у вересні та жовтні 21° - 23°. В інший час року температура води біля узбережжя Греції не буває нижче +15°. Клімат - найважливіший фактор для туристської діяльності. В основному туристи воліють м'який, помірний клімат [18, с. 61; 21].
З вищесказаного випливає висновок, що клімат Греції м'який, середземноморський. У Греції тепла волога зима і спекотне сухе літо. Купальний сезон у Греції починається з середини травня і закінчується в кінці жовтня, а отже, в порівнянні з іншими країнами досить тривалий купальний сезон.
Природа Греції сприяє відпочинку на морі, гірського туризму, спелеології. Західні вапняки утворюють карстові воронки і печери. Греція вважається однією з найбільш гористих країн Європи. У Скелястому гірському районі, мешкають ящірки і отруйні змії.
Греція забезпечена різноманітністю флори, неперевершеною в Європі (зафіксовано близько 5,500 рослин), що є особливо багатою щодо унікальних видів рослин. Вражає безліч диких квітів, особливо навесні, коли всі схили вкриті квітковим килимом, який, як здається, виростає прямо з каменів. Серед них анемони, гладіолуси, цикламени, іриси, тюльпани, лілії і багато інших. Візитною карткою Греції можна вважати оливкове дерево - найцінніше середземноморське рослина, яка культивують тут ось вже багато тисячоліть. Грецькі оливки вважаються кращими в світі [23].
Серед тварин, що населяють Грецію, зустрічається багато диких кабанів, качок, зайців, борсуків і дикобразів. Численними є популяції бурих ведмедів, рисей і лисиць. Шакали й вовки населяють переважно північні райони материкової частини країни, а на півдні частіше зустрічаються сови, орли і куріпки. Багатство водного світу грецького узбережжя загальновідомо. Тут щорічно виловлюється величезна кількість риби і молюсків.
Найбільш великі ліси знаходяться в північній Греції, в горах Фракії, Македонії та Епірі. Крім того, на північних і східних островах Егейського й Іонічного морів, значні території покриті сосновими, а також і листяними лісами. У загальній складності, країна має більше 200 різновидів дерев і великих чагарників, а її ліси складаються, насамперед, з хвойних і листяних дерев як буки і каштани, що стоять на другому місці.
У Греції багато заповідних територій, оскільки країна була передана їх захисту через міжнародні угоди. Її національні парки включають Олімп (на кордонах Фессалії і Македонії), Парнас і Ити (центральна Греція), Преспа і Вікос