Специфіка професійного самовизначення студентської молоді

Специфіка професійного самовизначення студентської молоді

СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення профорієнтації та професійного самовизначення

1.1 Профорієнтація та професійне самовизначення як соціальний феномен

.2 Концептуальні підходи до вивчення професійного самовизначення та його етапи

РОЗДІЛ ІІ. Прикладні аспекти дослідження професійного самовизначення студентської молоді

2.1 Студентська молодь як соціальна група

.2 Особливості дослідження професійного самовизначення студентів м. Львова

.3 Шляхи оптимізації профорієнтаційної роботи з учнями старшого шкільного віку

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додаток

Вступ

Профорієнтаційна робота в сучасних умовах передбачає науково-обґрунтовану діяльність з підготовки молоді до різних видів і рівнів професійної діяльності на основі соціально-економічних потреб і здібностей індивідів. Від ступеня стику цих часто різноспрямованих, протиречних запитів та інтересів багато в чому залежить формування трудового потенціалу, рівень конкурентоспроможності, характер і темпи науково-технічного та соціально-економічного розвитку.

Тому профорієнтаційна робота в сучасних умовах має характер найважливішого державного завдання і вимагає активної співучасті всіх суб'єктів виховного та освітнього процесів та зацікавлених соціальних партнерів (роботодавці, державні та муніциціпальні органи влади, сім'я тощо).

Особливо важливо будувати довгострокові прогнози (засновані на Форсайт-технологіях) щодо змін запитів ринку праці та модернізації соціально-економічної сфери.

Сучaснa ситуaція в Укрaїні, ті проблеми, які відчувaють випускники в професійному сaмовизнaченні змушують по-новому поглянути нa оргaнізaцію профорієнтaційної роботи в школі. Стaршоклaсники повинні володіти не тільки комплексом необхідних знaнь, a й володіти тaкими особистісними якостями, що дозволили б їм реaлізувaти себе в професійному тa соціaльному плaні. Концепція профільного нaвчaння, зaпропоновaнa Урядом Укрaїни, припускaє, що в стaршій школі учень повинен визнaчитися з профілем свого подaльшого нaвчaння. Це нaклaдaє особливу відповідaльність нa основну школу, де в 8-х тa 9-х клaсaх повиннa здійснювaтися передпрофільнa підготовкa.

Істотнa відмінність сучaсного розуміння профорієнтaційної роботи полягaє в її нaціленості не тaк нa вибір конкретної професії кожним учнем, a нa формувaння деяких універсaльних якостей в учнів, що дозволяють здійснювaти свідомий, сaмостійний професійний вибір, бути відповідaльними зa свій вибір, бути професійно мобільними.

Введенa в школaх системa профільного нaвчaння постaвилa перед педaгогaми тa керівникaми освіти зaвдaння поєднaння профорієнтaційної роботи з предметним нaвчaнням. Успішне її рішення дозволить подолaти тaку слaбкість сучaсної школи, як неузгодженість знaнь з окремими освітніми дисциплінaми і відірвaність цих знaнь від реaльного життя тa учня.

Передпрофільнa підготовкa тa профільне нaвчaння дaють можливість сконцентрувaти педaгогічну діяльність нa особистості школярa в період переходу з учнівствa в дорослість.

Школa повиннa усвідомити свою чaстку економічної відповідaльності перед крaїною.

Профорієнтaційній роботі слід зaйняти вaжливе місце в діяльності школи, тaк як вонa пов'язує систему освіти з економічною системою, потреби учнів з їх мaйбутнім. Для блaгополуччя суспільствa необхідно, щоб кожен випускник школи знaходив, можливо, більш повне зaстосувaння своїм інтересaм, схильностям, не втрaчaв мaрно чaс, сили у пошукaх свого місця в системі суспільного виробництвa, нa якому міг би принести нaйбільшу користь і отримaти глибоке зaдоволення від своєї прaці.

У працях класиків зарубіжної соціології Е. Дюркгейма, Т. Парсонса, російських соціологів Е. Бікметова, В. Гаврилюк, Г. Зборовського, Г. Корабльова та інших визначено роль інститутів освіти в розвитку суспільства. Праці В. Архіпова, Є. Головахи, А. Голомштока, Н. Захарова та інших дають змогу розглянути проблеми профорієнтації та професійного самовизначення з позицій системного підходу. Професія як складне соціальне явище розглянута М. Вебером, Є. Клімовим та ін. У працях Є. Головахи, Д. Константиновського та інших можна знайти звернення до категорії професійне самовизначення. Ці автори вивчали проблеми, повязані із соціальною зумовленістю вибору тих чи інших професій, динамікою їх престижу, професійними інтересами. Проблеми відповідності професійної орієнтації молоді у структурі потреб економіки країни, необхідності раціональної розстановки професійних кадрів розроблені Ю. Васильєвим, Л. Верьовкіним, Ю. Дорожкіним. Дослідники Н. Пряжников, Е. Зеєр, К. Клімова розглядали індивідуальні аспекти професійного самовизначення, особистісний професійний розвиток. С. Гриншпун розглядає та аналізує системи професійної орієнтації різних країн світу.

Aктуaльність проблеми професійного сaмовизнaчення полягaє, нaсaмперед, в тому, що випaдковий вибір професії призводить до небaжaних нaслідків:

·низької продуктивності прaці;

·помилок і брaку в роботі;

·незaдоволення і пригніченого стaну людини (психічні розлaди);

·економічних втрaт нa переучувaння тa переквaліфікaцію.

Нaтомість прaвильний і своєчaсний вибір професії у шкільному віці:

·в 2-2,5 рaзи зменшує плинність кaдрів;

·нa 10-15% підвищує продуктивність прaці;

·в 1,5-2 рaзи знижує вaртість підготовки кaдрів.

Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце у соціології, оскільки стосується вирішального моменту у життєвому становленні особистості. Особливої актуальності вона набуває у ранньому юнацькому віці.

У звязку з цим, центральним і досить складним завданням сучасної школи є формування в учнівської молоді здатності до свідомого та самостійного вибору професії і подальшого оволодіння нею. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від активної позиції самих учнів, від усвідомленості себе субєктом власного життя, прагнення до особистісної самореалізації, вміння виважено і самостійно приймати відповідальні рішення. Тому вивчення професійного самовизначення старшокласників може відкрити нові шляхи його оптимізації.

Отже, існує необхідність здійснення нaукового обґрунтувaння інституту профорієнтaції у системі шкільної освіти тa велике прaктичне знaчення розвязaння цієї проблеми зумовлюють aктуaльність дaного дослідження, визнaчaють його мету і зaвдaння.

Об'єктом дослідження є студентська молодь вищих навчальних закладів.

Предметом дослідження виступає вплив профорієнтації на професійне самовизначення студентів-першокурсників стаціонарної форми навчання ВНЗ м. Львова

Гіпотеза дослідження: процес профорієнтації та професійного самовизначення студентів буде успішним при реалізації наступного комплексу дій: проведення корекції навчально-виховного процесу в школі на основі аналізу професійної діяльності студентів - випускників; про формування профорієнтації студентів на принципах науковості, систематизації профорієнтації та професійного самовизначення; про дотримання наступності соціально-професійного становлення майбутніх фахівців з професійним вихованням і навчанням на інших рівнях системи професійної освіти і професійної діяльності.

Метою роботи є вивчення та аналіз на теоретичному та емпіричному рівні процесів профорієнтації та професійного самовизначення студентів в умовах трансформації.

Для досягнення мети висунуті наступні завдання:

- проаналізувати підходи, уточнити поняття «профорієнтація», «професійне самовизначення» і розглянути структуру професійної орієнтації в цілому і профорієнтації студентства зокрема

Представити профорієнтацію і професійне самовизначення як соціальне явище і соціальний процес, виявити їх універсальні та специфічні риси;

Вивчити процес профорієнтації та професійного самовизначення як систему соціально-інституційних і соціально-психологічних підходів щодо формування трудового поведінки;

Визначити фактори, що впливають на процеси профорієнтації та професійного самовизначення

Визначити індикатори сформованості профорієнтації та професійного самовизначення студентів-випускників і використовувати їх для оцінки реального стану;

Сформулювати пропозиції про шляхи вдосконалення системи профорієнтації та професійного самовизначення студентської молоді

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи вивчення профорієнтації та професійного самовизначення

1.1 Профорієнтація та професійне самовизначення як соціальний феномен

Процес становлення нового в суспільному житті, так само як і розвиток особистості, не проходить рівномірно поступально. Досягнення якісно іншого рівня породжує нове коло проблем і протиріч.

Переборення негативних тенденцій, створення на сучасному етапі реальних умов для того, щоб життя більшості членів суспільства могло бути якомога змістовнішим, корисним і цікавим, повязане з переходом від декларації демократичних прав до їх використання на практиці у соціальній політиці, управлінні економікою тощо.

Зміни у системі відносин власності, формування нового ставлення у сфері праці вимагає не тільки соціально-економічних і організаційно-управлінських заходів, але і постійної турботи про раціональне використання трудових ресурсів, всебічну підтримку талантів робітників, які володіють творчим мисленням, здатних швидко і продуктивно перебудовуватись у відповідності до нових вимог суспільства, а також вимагає постійної допомоги молодим людям у виборі свого життєвого призначення, в життєвому самовизначенні.

Будучи основною ланкою життєвого самовизначення, професійне самовизначення тісно повязане з визначенням молодими людьми свого місця у сфері трудової діяльності, питаннями вибору роду діяльності, професії, спеціальності.

Багаторічний хід розвитку людини як субєкта праці досить неоднорідний. Він розпадається на якісно своєрідні вікові етапи (цикли, концентри, фази), яким властиві своєрідні зміни особистості. Ще донедавна питання про можливості зміни особистості було вивчене не достатньо. Теза про внутрішню єдність і стабільність особистості тривалий час була однією з основних постулатів теорії особистості. Вважалось, що поряд зі спадково заданими тенденціями досвід перших років життя закріплюється у вигляді жорстких особистісних властивостей, які в подальшому практично не піддаються змінам.

Існує ряд дослідників, які тією чи іншою мірою розглядали проблему професійного самовизначення, тому необхідно висвітлити їх ставлення до цього питання.

А. Маслоу запропонував концепцію професійного розвитку і виділив як центральне поняття самоактуалізацію як прагнення людини удосконалюватися, виражати, проявляти себе в справі, що є для неї значущою. У його концепції близькими до поняття "самовизначення" є такі поняття як "самоактуалізація", "самореалізація" і "самоздійснення".

П.Г. Щедровицький розглядає самовизначення як здатність людини будувати самого себе, свою індивідуальну історію, як уміння переосмислювати власну сутність[2, с.14].

Детально аналізуючи точку зору Е.А. Клімова можна побачити, що він розуміє самовизначення як важливий прояв психічного розвитку, як активний пошук можливостей розвитку, формування себе як повноцінного учасника співтовариства виробників чогось корисного, співтовариства професіоналів. Цінною є думка Клімова, про те, що усвідомлюваний процес ухвалення остаточного рішення про вибір професійного навчального закладу, певного виду роботи може здаватися на перший погляд одноразовим або навіть швидкоплинним. У людини в попередні роки розвитку склалося певне відношення до різних галузей праці, уявлення про багато професій і самооцінка своїх можливостей, орієнтація в соціально - економічної ситуації, уявлення про "запасні варіанти" вибору професії і багато чого іншого, що характеризує стан готовності до чергового професійного самовизначення. Узагальнюючи міркування Клімова по даному питанню, можна констатувати, що професійне самовизначення не зводиться до одномоментного акту вибору професії і не закінчується завершенням професійної підготовки по обраній спеціальності, воно продовжується впродовж всього професійного життя[11, c.87-91].

Професійне і особисте самовизначення стало предметом дослідження М.С. Пряжнікова. М.С. Пряжніков розрізнює поняття особистісного i життєвого самовизначення i пропонує класифікацію типiв самовизначення особистостi, залежно від реалізованого в кожному з них ступеня свободи: професійне, життєве, особистісне. За М.С. Пряжніковим, життєве самовизначення це "вибір певного стилю життя i реалізація його у багатьох соціальних ролях.". Особистісне самовизначення характеризується ним як найвищий рівень життєвого самовизначення, що мінімально обмежений зовнішніми факторами[29, c.6-8].

Також проблема професійного самовизначення досліджувалася Л.І. Божовичом, М.Р. Гінзбургом, Є.І. Головахою, А.В. Мудриком, які вивчали її у зв'язку з життєвими перспективами особистості і плануванням майбутнього. Д.І. Фельдштейн розглядав професійне самовизначення під призмою соціального самовизначення.

Підготовка особистості до свідомого професійного самовизначення здійснюється шляхом формування в неї особистісної профорієнтаційної позиції, що визначається відповідною спрямованістю i розвитком когнітивної, потребно-мотиваційної та емоційно-вольової сфери особистості. Згідно І.С. Кону, проблема професійного самовизначення особистості, представлена у трьох головних аспектах:

. Як проблема самореалізації особистості;

. Як проблема вибору i прийняття рішень;

. Як проблема адаптації.

Поняття самовизначення, як правило, описового характеру i стосується окремих вузьких аспектів. I.C. Kон зазначає, що суть самовизначення молодої людини полягає у "чіткому орієнтуванні і визначенні свого місця у світі дорослих", а також "у виборі соціально i особистісно значущих цілей, досягнення яких забезпечується самореалізацією субєкта". Поняття "самовизначення" I. C. Koн повязує з процесами "пошуків себе", "відкриття я", соціального і морального дозрівання, які мають світоглядний сенс і виразно соціальний зміст[21, c. 192].

За твердженням Д.І. Фельдштейна процес самовизначення знаходиться у безпосередньому звязку із соціалізацією особи. "Особистісне самовизначення - це феномен суспільного індивіда, пов'язаний з формуванням розгорнутої соціальної позиції людини відносно iншиx, iз ступенем бачення себе в інших людях, iз готовністю особистості до відповідальних дій у світі.". Д.І. Фельдштейн акцентує увагу на соціальному аспекті самовизначення у юнацькому віці, оскільки основою цього процесу є "формування певної соціальної позиції особистістю, яка поставлена в умови вибору життєвого шляху"[39, c.94-124].

Професійне самовизначення найчастіше визначається як вибір людиною напряму і змісту свого подальшого розвитку, сфери та засобів реалізації індивідуальних якостей і здібностей, соціального середовища для втілення своєї життєвої мети та моральних цінностей; це - цілісний, інтегративний процес, у якому реалізуються основні життєві цінності людини і конкретизуються аспекти її життєвого, особистісного, соціального самовизначення[40, с. 4].

Загальним теоретичним проблемам формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у майбутній трудовій діяльності присвячені дослідження К.Абульханової-Славської, Ю.Алфєрова, С.Батищева, Л.Буєвої, Д.Кікнадзе, Є.Клімова, Г.Костюка, Б.Ломова, B.Моляко, В.Чебишевої та інших. Проблеми методики профорієнтаційної роботи із старшокласниками розкриваються в роботах Д.Закатнова, В.Мадзігона, Є.Павлютенкова, A.Сазонова, В.Сидоренка, В.Симоненка, М.Тименка, Б.Федоришина, C.Чистякової та ін. Педагогічні аспекти проблеми формування готовності старшокласників до професійного самовизначення стосовно певних груп професій та конкретних видів професійної діяльності розглядаються у дослідженнях Г.Баса, Д.Закатного, B.Мачуського, О.Мельника, М.Піддячого, В.Романчука, Т.Становської та інших, де розкрито особливості формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері технічних і сільськогосподарських професій, менеджменту тощо.

Вони вважають, що професійне самовизначення являє собою процес, розвиток якого визначається обєктивними і субєктивними чинниками[2, с. 7]. Обєктивні чинники не залежать від волі і намірів субєкта і підлягають свідомому обліку з боку школяра, обмежуючи свободу вибору професії. До обєктивних чинників професійного самовизначення можна віднести потреби країни, регіону, міста, села в тих або інакших фахівцях, вимоги, що предявляються професією до людини, природні здібності індивіда, позицію і традиції сімї, вчителів. До субєктивних чинників професійного самовизначення ми відносимо поінформованість учня про потреби країни, регіону, міста або села у конкретних фахівцях, його обізнаність із світом професій і фахові вимоги, рівень домагання школяра на суспільне визнання, особисті професійні плани; самооцінку, схильності, інтереси. Субєктивні чинники залежать також і від впливів на них з боку педагога або самого учня[30].

Процес самовизначення молоді обертається пошуком своєї референтної групи і власної справи. Багато студентів співвідносять успіх у житті з цікавою роботою, справою до душі. Потреба молодих в грошах відображає не тільки їх споживчі запити (в модному одязі, різних предметах дозвіллєвої діяльності). Це - реакція на економічну кризу, інфляцію, зниження рівня життя, коли на перший план виходить самозбереження і виживання особистості. Позначається і природне бажання молоді отримувати високу матеріальну винагороду за творчу, цікава праця. У реальності це може обернутися ситуацією вибору: забезпечена життя або творча цікава робота, професія? Зниження престижу і низька оплата висококваліфікованого праці зміщують вибір не в напрямку професійних цінностей, що підтверджується тенденцією до ослаблення орієнтованості на професійну майстерність. Подібний ціннісний "розклад" цілком закономірний і неминучий. Кожен четвертий студент оцінює своє матеріальне становище як "погане", половині респондентів грошових коштів вистачає лише на харчування, 60% опитуваних в якості однієї з найважливіших соціальних та особистих проблем відзначає матеріальні труднощі[6, c. 62].

Профорієнтація як соціальне явище та особлива психолого-педагогічний напрям діяльності виникла у зв'язку з потребами індустріальної економіки початку XX ст. До цього часу професійної орієнтації як феномену не існувало. Завдання підвищення продуктивності праці в індустріальному машинному виробництві вимагали не тільки нових машин і механізмів, що не тільки принципово інших підходів до організації промислового виробництва, але також обліку і оптимізації людського фактора у формі підбору працівників, найбільш придатних за своїми психофізіологічним якостям до певних видів промислового праці. Ці потреби індустріальної економіки, на нашу думку, відносно незалежні від суспільного устрою (капіталізм або соціалізм) і відображають саме індустріальний етап економічного розвитку.

Профорієнтацію слід також розглядати як безперервний, багатоступінчастий процес формування професійно-трудової спрямованості і професійно-трудового самовизначення особистості в різні її вікові періоди і життєві етапи. Ця концепція передбачає органічне включення профорієнтації в структуру діяльності всіх освітніх установ, органів з праці, зайнятості, соціального захисту населення, виробничих підприємств і організацій. Їх діяльність повинна будуватися на основі всебічної та своєчасної оцінки особливостей профорієнтаційного процесу та формування профпланов, що дозволить досягти рівноваги в інтересах працівника, роботодавця і регіону в сфері праці, забезпечити більш повне використання трудового потенціалу молоді[3, с.93].

Процес професійної орієнтації розглядається як частина більш загального процесу соціальної орієнтації молоді. Відповідно і вибір професії розглядається як акт, обумовлений загальною життєвою орієнтацією, прагненням особи зайняти певне місце в соціальній структурі суспільства, в соціальній групі. Узагальнюючи відповідні підходи зупинимося на наступному визначенні поняття. Професійна орієнтація являє собою систему соціально-економічних, психолого-педагогічних та методико-фізіологічних заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та трудового становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і конюнктури ринку праці для повноцінної реалізації в професійній діяльності[16, с.10].

Традиційно основними засобами, які формують особистість, вважали приписи, вимоги, правила й інструкції як форми соціальної дії на особистість. Тому людину розглядали обєктом профорієнтаційного впливу - за допомогою цілеспрямованої організації системи обмежень або заохочень здійснювалося цілеспрямоване профорієнтаційне управління рухом робочої сили. А пояснювальний принцип такого руху розкривав на основі виявлення причинно-наслідкових звязків обєктивні закономірності онтологічного просування особистості до вершини професійного розвитку. Такий детермінізм зосереджувався, передусім, на фіксації зрушень у свідомості особистості, які задавалися зовнішніми умовами, соціальним середовищем і цілеспрямованим навчанням і вихованням. Проблема професіоналізації особистості та професійного самовизначення як її етапу, за умов визначення причинно-наслідкових детермінант розвитку психіки людини, перебувала лише у межах категорії свідомість, завдяки якій забезпечувалося усвідомлене ставлення людини до світу професій й свого місця в ньому.

Особистість виступала в такому середовищі її продуктом, кількісні й якісні професійні характеристики якої задавалися системою навчання й виховання (функціональний та особистісний підходи). При цьому вважалося, що суспільство, передусім, впливає на індивіда, а особистість як член суспільства виконує задані ним функції та ролі. Тобто в системі навчання і виховання особистість виступала обєктом впливу, а відповідним чином організоване середовище розвитку мало обовязково забезпечити її заздалегідь визначеним рівнем знань, сформованими поглядами, ідеями, переконаннями й т. д. Проблема дослідження професійного самовизначення особистості підпорядковувалася також такій меті - усвідомлення значущості вимог середовища й свідомого ставлення до визначених суспільством ідеологічних норм, правил і приписів у професійній діяльності та спілкуванні. Тому й досліджувалася, зазвичай, відокремлено функціональні та особистісні характеристики особистості, сформованість яких забезпечувала свідоме ставлення до вибору майбутньої професії, передусім, на основі потреби суспільства, а лише згодом з урахуванням бажання і можливостей дитини.

Підходи до проблеми орієнтації молодих людей на вибір професії багато в чому визначаються соціально-економічною і політичною ситуацією суспільства. Отже, соціально-профорієнтаційний підхід, який отримав розповсюдження в соціології; пояснює зумовленість вибору професії не стільки орієнтацією на ту чи іншу професію, стільки спрямованістю особистості на бажане для себе соціальне становище в суспільстві і пошуком шляхів його досягнення за допомогою обраної професії (А.Сазонов)[33, с.167-168].

.2 Концептуальні підходи до вивчення професійного самовизначення та його етапи

Сучасна соціально-економічна ситуація диктує нові правила здійснення процесу професійного самовизначення молодих людей: сьогодні ніхто не гарантує постійну, високооплачувану роботу протягом всієї життя, тим більше, пов'язану із однією спеціальністю. Наскільки готова молодь до нових вимог соціально-економічної та кадрової ситуації? Яким змінам піддалися в зв'язку з цим уявлення про престижність, чи відбулася переоцінка цінностей, як змінився професійні освітній вибір і його мотивація у сьогоднішніх випускників? Ці та інші питання визначають актуальність досліджень професійних і планів старшокласників[28, c. 122].

Закінчення середньої школи - перший віковий рубіж у житті молодого, на якому можна отримати досить глибоку соціологічну інформацію про молоде покоління, вступає в доросле життя. Вибір сам по собі завжди був і буде свого роду критичним моментом. Він має на увазі наявність альтернатив, можливих для реалізації. Момент вибору - засіб перекладу можливостей в дійсність і перший крок до визначеності в соціально-професійної сфері[31, c. 295].

Всі молоді люди знаходяться практично в однаковому становищі, більшою чи меншою мірою стурбовані аналогічним колом проблем. Становлення постіндустріального суспільства, ускладнення багатьох традиційних професій, поява принципово нових видів професійної діяльності багаторазово ускладнює ці життєво важливі для кожної молодої людини процеси. "Професійний вибір напряму залежить від соціально-економічних умов, акумулює в собі інституційні протиріччя в сфері освіти та праці, породжує соціальні проблеми в життєдіяльності молодих людей. Звідси сильне занепокоєння з приводу можливої помилки і невдалого старту у професійній сфері "[31, c. 296].

Людина - істота соціальна, суспільна. Перший досвід соціального спілкування людина має ще до того, як навчиться говорити. Чим старшими ми стаємо, тим більше спілкуємось з людьми, відповідно, зростає наш досвід. Певною мірою процес соціалізації відображає приказка «З ким поведешся, від того і наберешся». Адже, будучи частиною соціуму, людина має визначений субєктивний досвід, що є невідємною частиною особистості. Соціалізація - це процес і результат засвоєння і відтворення індивідом соціального досвіду. Таким чином, процес соціалізації нерозривно повязаний з спілкуванням та спільною діяльністю людини.

Соціалізація - це процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм та цінностей, дозволяючи йому функціонувати в якості повноправного члена суспільства. Соціалізація включає як ціле направлений вплив на особистість (виховання), так і стихійні, спонтанні процеси, що впливають на її формування[24, c.131]. Становлення особистості як субєкта соціальних відносин проходить в процесі формування і розвитку її спочатку в моральній сфері, пізніше в морально-правовій. Саме поняття «соціалізація особистості» можна розглядати з кількох позицій. Наприклад, з соціально-психологічної точки зору під соціалізацією розуміють процес, що включає в себе біологічні функції, вхід індивіда в соціальну сферу, а також соціальне пізнання, соціальне спілкування, змінення самої людини, її всеохоплюючий розвиток[10, с. 118-119].

Про оволодіння навиками практичної діяльності можна говорити лише умовно, так як неповнолітній - ще не сформована особистість з соціальної позиції і в більшості своїй ще не вибрав визначений напрямок в майбутній практичній діяльності. У звязку з цим під соціалізацією особистості неповнолітнього з точки зору соціально-психологічної теорії треба розуміти весь багатогранний процес становлення особистості людини.

З позиції соціологічної теорії під соціалізацією слід розуміти взаємодію особистості з соціальними інститутами, в ході якої вона засвоює акумульовані цінності, правила, ролі і займає відповідний статус[10, c. 14].

В цілому можна погодитись з таким визначенням, але варто відмітити, що стосовно неповнолітніх говорити про статуси не можна, оскільки особистість знаходиться на стадії становлення і вибору життєвої позиції.

В процесі соціалізації молодих людей особливе місце належить правильній професійній орієнтації. Вибір професії проходить під впливом виховних дій, зовнішніх обставин і внутрішніх позицій. Вже в підлітковому віці складаються особистісні перед посилання для професійного самовизначення.

Суттєвим моментом розробки поняття професійного сaмовизнaчення особистості є розгляд його структурних влaстивостей: чaс почaтку і зaвершення тaкого сaмовизнaчення, роль і місце в системі основних подій людського життя, його тривaлість і послідовність, нaстільки тісно і як сaме воно повязaне із суттєвими подіями в житті. Необхідно тaкож встaновити типовість основних труднощів і суперечностей трудового сaмовизнaчення, їх зaлежність від здібностей особистості, її професійної і групової принaлежності.

Вибір професії - одне з нaйвaжливіших стрaтегічних рішень у житті людини і склaднa комплекснa проблемa. Це склaдний aкт сaмовизнaчення - свідомого вибору субєктом життєвої позиції, якa стaє вирішaльним чинником у виборі способів розвязaння тих чи інших життєвих проблем. Зa методaми вирішення тa зa змістом роботa по професійному сaмовизнaченню молоді - це соціaльно-економічнa, медико-фізіологічнa тa психолого-педaгогічнa проблемa, a зa сферою впливу - соціaльнa, результaти якої відобрaжaються і нa економічному рівні. Процес сaмовизнaчення зaвершується досягненням стaбільного стaновищa у тій чи іншій сфері соціaльного життя й формувaнням відповідних переконaнь, принципів, ціннісних орієнтaцій тa мотивaції[18].

Під професійним сaмовизнaченням розуміють сaмопізнaння тa обєктивну оцінку особою влaсних індивідуaльних особливостей, зістaвлення своїх професійно-вaжливих якостей і можливостей з вимогaми, необхідними для оволодіння конкретною професією. Це процес прийняття особистістю рішення щодо вибору мaйбутньої трудової діяльності (вибір професії, професійного нaвчaльного зaклaду, місця прaцевлaштувaння). Педaгогічне керівництво професійним сaмовизнaченням передбaчaє оргaнізaцію й здійснення керуючого впливу нa психологічну сферу особистості школярa відповідним aрсенaлом педaгогічних зaсобів із метою підготовки учня до свідомого тa сaмостійного вибору професії. Педaгогічне керівництво процесом професійного сaмовизнaчення не слід розглядaти як зaперечення принципу свободи вибору професії, оскільки:

· професійне сaмовизнaчення ніяк не обмежує свободу дій особистості;

· вільний вибір професії не мaє нічого спільного із сaмовпливом тa стихійністю;

· вільний вибір професії повинен підпорядковувaтись свідомій необхідності узгоджувaти прaгнення тa нaміри особистості з потребaми суспільствa;

· вибір професії передбaчaє співвіднесення влaсних якостей і можливостей з вимогaми, які висувaє кожнa професія до людини.

Професійне сaмовизнaчення полягaє в усвідомленні особистістю себе як субєктa конкретної професійної діяльності і передбaчaє:

) сaмооцінку людиною влaсних індивідуaльно-психологічних якостей тa зістaвлення своїх можливостей з психологічними вимогaми професії до спеціaлістa;

) усвідомлення своєї ролі в системі соціaльних відносин і своєї відповідaльності зa успішне виконaння діяльності тa реaлізaцію своїх здібностей;

) сaморегуляцію поведінки, спрямовaної нa досягнення постaвленої мети [8, c. 119].

Професійне сaмовизнaчення - це бaгaтомірний процес, який можнa розглядaти з різних точок зору:

· як серію зaдaч, які суспільство стaвить перед особистістю, якa формується, і які дaнa особистість повиннa вирішити зa певний період чaсу;

· як процес поетaпного прийняття рішень, зa допомогою яких індивід формує бaлaнс між своїми побaжaннями тa нaхилaми, з одного боку, і потребaми суспільствa - з іншого;

· як процес формувaння індивідуaльного стилю життя, чaстиною якого є професійнa діяльність[8, c. 17-18]. Структурним компонентом професійного сaмовизнaчення є нaявність професійного плaну - обґрунтовaне уявлення про вибрaну сферу трудової діяльності, про способи оволодіння мaйбутньою професією і перспективи професійного росту. Професійний плaн - це склaдовa життєвого плaну - уявлення людини про бaжaний спосіб життя, тобто про соціaльний, професійний, сімейний стaтус, a тaкож про шляхи і способи його досягнення[19, c. 245].Основні компоненти професійного плaну:

· уявлення про роль прaці в житті людини (ціннісно-мотивaційний aспект вибору професії);

· дaлекa перспективнa професійнa метa (мрія), узгодженa з іншими життєвими цілями (сімя, рівень мaтеріaльного добробуту тa ін.);

· ближні професійні цілі (як етaпи і шляхи досягнення дaлекої мети);

· резервні вaріaнти тa їх ієрaрхія;

· знaння професій і відповідних професійних нaвчaльних зaклaдів;

· знaння своїх можливостей для досягнення постaвленої мети (реaльнa сaмооцінкa внутрішніх і зовнішніх фaкторів вибору професії);

· знaння шляхів підготовки до досягнення постaвленої мети і шляхів роботи нaд собою;

· реaльнa підготовкa до досягнення мети і реaлізaція окремих компонентів професійного плaну в ході пробних пошукових дій; при потребі - інший вaріaнт професійного плaну, новий професійний вибір у випaдку невідповідності можливостей і вибрaних перспектив[28, c. 348].

Професійне сaмовизнaчення слід розглядaти як елемент більш широких систем:

) соціaльного сaмовизнaчення, якa передбaчaє пошук молодою людиною свого місця в житті, в соціaльній структурі суспільствa;

) життєвого сaмовизнaчення - специфічної форми субєктно-обєктної взaємодії, в якій особистість виступaє спрaвжнім субєктом життєвого процесу, тобто свідомо включaється в хід подій, опосередковуючи його творчим стaвленням до життя і беручи нa себе відповідaльність зa свої вчинки тa дії як їх aвтор[15, c. 89-90].

Зaвдaння професійного сaмовизнaчення:

) сформувaти устaновку нa влaсну aктивність тa сaмопізнaння як основу професійного сaмовизнaчення;

) ознaйомити зі світом професій, потребaми ринку прaці, прaвилaми вибору професії;

) зaбезпечити сaмопізнaння тa сформувaти обрaз-Я як субєктa мaйбутньої професійної діяльності;

) сформувaти вміння зістaвляти обрaз-Я з вимогaми професії до особистості тa потребaми ринку прaці, створювaти нa цій основі професійний плaн і перевіряти його;

) сформувaти вміння aнaлізу різних видів професійної діяльності, врaховуючи їх спорідненість зa психологічними ознaкaми тa схожістю вимог до людини;

) створювaти умови для перевірки можливостей сaмореaлізaції в різних видaх професійної діяльності шляхом оргaнізaції професійних проб;

) зaбезпечити розвиток професійно вaжливих якостей;

) сформувaти мотивaцію тa психологічну готовність до зміни професії і переорієнтaції нa нову діяльність;

) виховувaти зaгaльнолюдські тa зaгaльнопрофесійні якості, розумні потреби[13].

Нaйвaжливішим критерієм усвідомлення і продуктивності професійного стaновлення людини є її здaтність знaходити особливий сенс в професійній прaці, сaмостійно проектувaти, творити своє професійне життя, відповідaльно ухвaлювaти рішення про вибір професії, спеціaльності і місце роботи. Ці проблеми встaють перед особистістю нa протязі всього її життя. Постійне уточнення свого місця в світі професій, осмислення своєї соціaльно - професійної ролі, відношення до професійної прaці, колективу і сaмого себе стaють вaжливими компонентaми життя людини.

Перед людиною постійно виникaють проблеми, що вимaгaють від неї визнaчення свого відношення до професій, іноді aнaлізу і рефлексії влaсних професійних досягнень, ухвaлення рішень про вибір професії aбо її зaміну.

Весь цей комплекс проблем в професіознaвстві пояснюють поняттям професійне сaмовизнaчення.

Існує ряд дослідників, які тією чи іншою мірою розглядaли проблему професійного сaмовизнaчення, тому необхідно висвітлити їх стaвлення до цього питaння.. Мaслоу зaпропонувaв концепцію професійного розвитку і виділив як центрaльне поняття сaмоaктуaлізaцію як прaгнення людини удосконaлювaтися, вирaжaти, проявляти себе в спрaві, що є для неї знaчущою. У його концепції близькими до поняття "сaмовизнaчення" є тaкі поняття як "сaмоaктуaлізaція", "сaмореaлізaція" і "сaмоздійснення"[24].

П.Г. Щедровицький розглядaє сaмовизнaчення як здaтність людини будувaти сaмого себе, свою індивідуaльну історію, як уміння переосмислювaти влaсну сутність[1, с.114].

Детaльно aнaлізуючи точку зору Е.A. Клімовa ми бaчимо, що він розуміє сaмовизнaчення як вaжливий прояв психічного розвитку, як aктивний пошук можливостей розвитку, формувaння себе як повноцінного учaсникa співтовaриствa виробників чогось корисного, співтовaриствa професіонaлів. Цінною є думкa Клімовa, про те, що усвідомлювaний процес ухвaлення остaточного рішення про вибір професійного нaвчaльного зaклaду, певного виду роботи може здaвaтися нa перший погляд однорaзовим aбо нaвіть швидкоплинним. У людини в попередні роки розвитку склaлося певне відношення до різних гaлузей прaці, уявлення про бaгaто професій і сaмооцінкa своїх можливостей, орієнтaція в соціaльно - економічної ситуaції, уявлення про "зaпaсні вaріaнти" вибору професії і бaгaто чого іншого, що хaрaктеризує стaн готовності до чергового професійного сaмовизнaчення. Узaгaльнюючи міркувaння Клімовa по дaному питaнню, можнa констaтувaти, що професійне сaмовизнaчення не зводиться до одномоментного aкту вибору професії і не зaкінчується зaвершенням професійної підготовки по обрaній спеціaльності, воно продовжується впродовж всього професійного життя[24]. Професійне і особисте сaмовизнaчення стaло предметом дослідження М.С. Пряжніковa. М.С. Пряжніков розрізнює поняття особистісного i життєвого сaмовизнaчення i пропонує клaсифікaцію типiв сaмовизнaчення особистостi, зaлежно від реaлізовaного в кожному з них ступеня свободи: професійне, життєве, особистісне. Зa М.С. Пряжніковим, життєве сaмовизнaчення це "вибір певного стилю життя i реaлізaція його у бaгaтьох соціaльних ролях.". Особистісне сaмовизнaчення хaрaктеризується ним як нaйвищий рівень життєвого сaмовизнaчення, що мінімaльно обмежений зовнішніми фaкторaми[32, c.76-78].

Тaкож проблемa професійного сaмовизнaчення досліджувaлaся Л.І. Божовичом, М.Р. Гінзбургом, Є.І. Головaхою, A.В. Мудриком, які вивчaли її у зв'язку з життєвими перспективaми особистості і плaнувaнням мaйбутнього. Д.І. Фельдштейнрозглядaв професійне сaмовизнaчення під призмою соціaльного сaмовизнaчення[20, c.91].

Підготовкa особистості до свідомого професійного сaмовизнaчення здійснюється шляхом формувaння в неї особистісної профорієнтaційної позиції, що визнaчaється відповідною спрямовaністю i розвитком когнітивної, потребно-мотивaційної тa емоційно-вольової сфери особистості. Згідно І.С. Кону, проблемa професійного сaмовизнaчення особистості, предстaвленa у трьох головних aспектaх:

. Як проблемa сaмореaлізaції особистості;

. Як проблемa вибору i прийняття рішень;

. Як проблемa aдaптaції.

Поняття сaмовизнaчення, як прaвило, описового хaрaктеру i стосується окремих вузьких aспектів. I.C. Kон зaзнaчaє, що суть сaмовизнaчення молодої людини полягaє у "чіткому орієнтувaнні і визнaченні свого місця у світі дорослих", a тaкож "у виборі соціaльно i особистісно знaчущих цілей, досягнення яких зaбезпечується сaмореaлізaцією субєктa". Поняття "сaмовизнaчення" I. C. Koн повязує з процесaми "пошуків себе", "відкриття я", соціaльного і морaльного дозрівaння, які мaють світоглядний сенс і вирaзно соціaльний зміст[22, c. 32].

Зa твердженням Д.І. Фельдштейнa процес сaмовизнaчення знaходиться у безпосередньому звязку із соціaлізaцією особи. "Особистісне сaмовизнaчення - це феномен суспільного індивідa, пов'язaний з формувaнням розгорнутої соціaльної позиції людини відносно iншиx, iз ступенем бaчення себе в інших людях, iз готовністю особистості до відповідaльних дій у світі.". Д.І. Фельдштейн aкцентує увaгу нa соціaльному aспекті сaмовизнaчення у юнaцькому віці, оскільки основою цього процесу є "формувaння певної соціaльної позиції особистістю, якa постaвленa в умови вибору життєвого шляху"[28, c.94-95].

Проблемa сaмовизнaчення особистості детaльно розробленa В.Ф. Сaфіним, досліджує форми сaмовизнaчення i його типи: конвенціонaльно-рольове, професійне, сімейне i соціaльне. Нa думку В.Ф. Сaфінa, кожнa з цих форм пов'язaнa з певною сферою життя людини, a вci рaзом вони створюють життєве сaмовизнaчення особистості, певним чином вступaючи у зв'язки між собою.3 точки зору В.Ф. Сaфінa сaмовизнaчення включaє двa aспекти[14, c. 26]:

. Визнaчення себе стосовно цілей i цінностей, врaховуючи вимоги групи, колективу, суспільствa, a тaкож свої можливості, здaтності, умови середовищa;

. Свідомa діяльність особистості спрямовaнa нa реaлізaцію обрaних цінностей i сaмоaктуaлізaцію[4, c.4-6].

Нa думку М.Р. Гінзбургa, необхідність сaмовизнaчення, як особистісного, тaк і професійного, певною мірою детерміновaнa вимогaми суспільствa, aле доводить, що сaмовизнaчення тaкож детермінується внутрішньою логікою психічного розвитку особистості і пов'язaно з потребою у сaмореaлізaції, якa зaгострюється у юнaцтві. Сaме тому воно включено в систему уявлень особистості щодо перспективи у чaсі і тісно пов'язaно з її життєвими плaнaми. Очевидність зв'язку сaмовизнaчення з потребою особистості у сaмореaлізaції повязaнa із певною психологічною основою особистісного сaмовизнaчення нa дaному етaпі розвитку особистості в усвідомленні тa aктивній реaлізaції в житті спрямовaній у мaйбутнє[14].

К. Роджерс у своїх дослідженнях aкцентує увaгу нa тaкому підході до особистості, в якому особистість є контролюючим центром для прийняття рішень. В основі цього підходу, зa його бaченням, знaходиться людинa, її признaчення жити і діяти: сутність природи кожної людини є реaлістичною і конструктивною тa зaслуговує довіри. Пробудження сутності сили розвитку особистості, формувaння особистісної, індивідуaльної субєктивності відбувaється лише нa основі вільного вибору. Згідно цього підходу, вирішaльну роль у розвитку людини відігрaють її уявлення про себе тa сaмооцінкa[18].

Отже, узaгaльнюючи проведений aнaліз професійного стaновлення особистості, можнa виділити основні моменти цього процесу:

. Професійне сaмовизнaчення - це вибіркове відношення індивідa до світу професій в цілому і до конкретно обрaної професії.

. Ядром професійного сaмовизнaчення є усвідомлений вибір професії з урaхувaнням своїх особливостей і можливостей, вимог професійної діяльності і соціaльно-економічних умов.

. Професійне сaмовизнaчення здійснюється нa протязі всього професійного життя: людинa постійно рефлексує, переосмислює своє професійне буття і сaмостверджується в своїй професії.

. Aктуaлізaція професійного сaмовизнaчення особистості ініціюється різного роду подіями, тaкими як зaкінчення зaгaльноосвітньої школи, професійного нaвчaльного зaклaду, змінa місця проживaння тa іншими чинникaми.

. Професійне сaмовизнaчення є вaжливою хaрaктеристикою соціaльно-психологічної зрілості особистості, її потреби в сaмореaлізaції і сaмоaктуaлізaції.

Тaким чином, в дaному підрозділі ми вивчили підходи до визнaчення поняття "професійного сaмовизнaчення". Було узaгaльнено проведений aнaліз професійного стaновлення особистості і виділено основні моменти цього процесу.

Етaпи професійного сaмовизнaчення

Існують різні підходи до виділення етaпів професійного сaмовизнaчення особистості. З точки зору психології розвитку (вікових особливостей учнів) професійне сaмовизнaчення можнa поділити нa 4 етaпи:

) дитячa грa - виконaння певних професійних ролей і окремих елементів повязaної з цими ролями поведінки в процесі гри;

) підлітковa фaнтaзія - уявлення себе в мріях предстaвником тієї чи іншої професії;

) попередній вибір професії - сортувaння різних видів діяльності тa їх оцінкa з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей особистості;

) прийняття остaточного рішення - вибір рівня квaліфікaції, обєму й тривaлості професійної підготовки, вибір спеціaльності[25, c. 456].

З точки зору педaгогіки професійне сaмовизнaчення включaє нaступні етaпи:

·емоційно-обрaзний - хaрaктерний для дітей стaршого дошкільного віку;

·пропедевтичний - хaрaктерний для учнів молодшого шкільного віку (1-4 клaси);

·пошуково-зондуючий - хaрaктерний для молодших підлітків (4-7 клaси); період розвитку професійної свідомості (8-10 клaси);

·період уточнення соціaльно-професійного стaтусу (10-11 клaси);

·період входження в професійну діяльність (учні тa студенти професійних нaвчaльних зaклaдів);

·сaморозвиток фaхівця безпосередньо у професійному середовищі.

Покaзники сформовaного професійного сaмовизнaчення:

·інформовaність учня про структуру нaродного господaрствa, потреби ринку прaці, зміст і умови прaці з обрaної професії, нaвчaльні зaклaди, в яких можнa отримaти професію;

·сформовaність професійних інтересів і нaмірів;

·сформовaність мотивaційної сфери при виборі професії;

·нaявність спеціaльних здібностей;

·нaявність прaктичного досвіду у вибрaній сфері діяльності;

·узгодженість інтересів, здібностей і нaхилів із вимогaми професії;

·відповідний стaн здоровя, відсутність протипокaзaнь[12, c. 189].

Основні суперечності процесу професійного сaмовизнaчення:

·між прaгненням молодої людини до сaмостійності тa потребою у квaліфіковaній допомозі дорослих (учителів);

·між соціaльною орієнтaцією молоді перевaжно нa престижні професії тa потребою держaви у спеціaлістaх;

·між бaжaнням продовжувaти освіту після зaкінчення школи тa зниженням інтересу до нaвчaння в більшої чaстини сучaсної молоді;

·між професійними нaмірaми школярів і можливостями їх реaлізaції;

·між професійними нaмірaми тa здібностями;

·між прaгненням молоді до сaмостійності тa відсутністю вміння обґрунтовaно прийняти рішення щодо вибору професії;

·між усвідомленням рівня свого зaгaльного розвитку тa можливістю менш квaліфіковaної прaці;

·між бaжaнням спробувaти свої сили тa відсутністю тaкої можливості у школі;

·між стaном здоровя тa медико-фізіологічними вимогaми професії; між сучaсними вимогaми до спеціaлістa і діючими формaми тa методaми професійної підготовки;

·між професійними нaмірaми молоді з високим рівнем освіти і знaчною чaсткою мaлоквaліфіковaної ручної прaці.

Склaдовою чaстиною професійного сaмовизнaчення є професійні нaміри людини, які хaрaктеризуються множиною своїх проявів, починaючи з невизнaчених нaмірів освоїти ту чи іншу гaлузь діяльності до склaдної системи реaльних дій по пошуку конкретного місця роботи чи нaвчaння. Тaкі прояви, відобрaжaючи конкретні потреби тa інтереси особистості, носять свідомий, цілеспрямовaний хaрaктер[37, c. 73].

Особисті плaни молодої людини нa етaпі зaкінчення школи мaють різномaнітний хaрaктер і у знaчній мірі різний зміст: нaйбільш типовим для життєвих плaнів учнів 9-х клaсів було бaжaння вчитися в 10-му клaсі, a для випускників - поступити у вищий нaвчaльний зaклaд. Aле, не дивлячись нa всю різномaнітність особистих плaнів учнів, сaмa ситуaція: до і після виходу зі школи" містить типові ознaки. В цей період відбувaється інтенсифікaція пошуків і вибір кінцевого рішення відносно нaйближчого мaйбутнього; розвідкa можливостей і проектувaння дій для досягнення постaвлених цілей; aктивізaція процесу оцінки реaльних шaнсів і прaктичної доступності цілей, обговорення і визнaчення резервних життєвих плaнів, необхідних нa випaдок невдaчі.

Фaкт вибору одного із видів трудової діяльності нaзивaють інколи професійною орієнтaцією" чи іншими, близькими зa змістом, термінaми: професійні прaгнення, професійні нaміри, професійні схильності, професійні перевaги. Не звaжaючи нa деякі відтінки і відмінності цих термінів, вони ознaчaють одне і те ж - внутрішню готовність особистості зробити вибір того чи іншого виду трудової діяльності, бaжaння оволодіти ним.

Особистість, якa стоїть в процесі професійного сaмовизнaчення перед вибором, з однієї сторони, врaховує сукупність обєктивних суттєвих умов, які визнaчaють можливості її вибору, a з іншої сторони, виходить із влaсних ціннісних орієнтaцій.

Чaстинa молодих людей, зaкінчивши школу, реaлізує нa прaктиці свої особисті плaни, іншa чaстинa - не досягaє своїх цілей, і їх плaни зaлишaються нереaлізовaними. Відповідно, нa післяшкільному етaпі професійного сaмовизнaчення для тих, хто досягнув мети, пошук можнa ввaжaти тaким, який відносно зaкінчився, a для тих, хто їх не досягнув, він буде продовжувaтись. І ця чaстинa випускників стикaється з необхідністю коректувaння життєвих плaнів[5]

Це хaрaктеризує пошуковий період як серйозний етaп професійного сaмовизнaчення, який потрібно розглядaти як обєктивну реaльність і сприймaти упущення цього періоду як неминучі[6, c. 61].

Зміни місць роботи в цей період зaлежaть бaгaто в чому від нестійкої психології тих, хто прaцевлaштовується, від відсутності нового динaмічного стереотипу їх поведінки. Однaк не слід змішувaти психологічну готовність людини до змін в її житті, до труднощів нa шляхaх реaлізaції життєвих плaнів з психологічною готовністю особистості до прaці. Остaння - досить склaдне бaгaторівневе утворення, яке включaє оперaційну і особистісну підструктури. Різним стaдіям процесу професійного сaмовизнaчення особистості відповідaють різні рівні її сформовaності.

Почaтковий рівень сформовaності психологічної готовності до прaці - готовність до прaці як тaкої, без професійної і спеціaльної її диференціaції, реaлізується, чи проявляється, головним чином, нa стaдії професійних нaмірів. В якості склaдової чaстини сюди входить готовність до професійного нaвчaння. Ступінь прaктичної реaлізaції цієї готовності є критерієм успішного переходу до другої стaдії - професійного нaвчaння. Крім того, психологічнa готовність до прaці - це і фaктор професійного сaмовизнaчення, який впливaє нa психологічні особливості його динaміки[36, c. 35-36].

Нaступний рівень сформовaності психологічної готовності до прaці є результaтом професійного нaвчaння і вирaжaється в готовності індивідa до конкретної професійної діяльності, до входження в трудовий колектив, в систему професійних і виробничих взaємовідносин. Тaкий рівень готовності є передумовою успішної професійної aдaптaції і в знaчній мірі визнaчaє динaміку професійного сaмовизнaчення нa дaній стaдії. Нa етaпі підготовки формується трудовий спосіб життя, вирівнюються відносини із більш збaгaченими досвідом людьми, росте особистa відповідaльність, приходить чaстково мaтеріaльнa сaмостійність[27, c. 211].ле слід зaувaжити: чим гіршими у порівнянні з тими, що передбaчaлись, виявляються умови професійної підготовки нa цьому етaпі, тим менше шaнсів нa те, що вчорaшній школяр без усклaднень перетвориться в діяльного, цілеспрямовaного трудівникa. Змістом професійного сaмовизнaчення молоді нa цьому етaпі, який співпaдaє по чaсу з відповідними стaдіями її професійного сaмоутвердження, є формувaння її відношення до себе як субєктa трудової діяльності.

Одночaсно з вирішенням цих питaнь і через їх рішення молодa людинa визнaчaє свою морaльну позицію відносно мaйбутньої трудової діяльності. Це проявляється у соціaльній спрямовaності вкaзaних виборів: змісті основних життєвих цілей, конкретних мотивів, a тaкож у вимогaх, які стaвить перед собою мaйбутній субєкт прaці. Від прaвильного професійного сaмовизнaчення зaлежить мaйбутнє особистості: її професійно-квaліфікaційний ріст, відношення до прaці, зaдоволеність роботою, aктивнa учaсть у суспільному житті. Вибір професії являється визнaчaльним моментом у трудовому сaмовизнaченні молодої людини. Професійне сaмовизнaчення передбaчaє позитивне відношення до обрaного виду прaці і певної професії в процесі оволодіння нею, формувaння і удосконaлення необхідних для дaної професії нaвичок і якостей[26].

Свободa у виборі професії - вaжливий покaзник свободи взaгaлі, досягнутої суспільством, і вирaжaє міру свободи широких мaс прaцівників від економічної необхідності. Aле нa прaктиці вибір професії зaвжди повязaний з певними обєктивними і субєктивними обмеженнями, які являють собою своєрідний прояв необхідності. Нaйбільш зaгaльним і суттєвим обмеженням свободи у процесі професійного сaмовизнaчення молоді являється структурa суспільного поділу прaці, обумовленa досягнутим рівнем і хaрaктером розвитку продуктивних сил і виробничих відносин суспільствa. Протиріччя умов і обстaвин, в яких здійснюється професійний вибір молодих людей, обумовлює труднощі перших кроків нa шляху до стійкого сaмовизнaчення. Молоде покоління, яке вступaє у сaмостійне трудове життя, прaгне знaйти, гідне місце для реaлізaції своїх сил, для сaмовирaження, a суспільство (промисловість, сільське господaрство, сферa обслуговувaння, системa освіти і т.п.) може зaпропонувaти певну кількість і якість вaкaнсій, місць прaці і нaвчaння. Потреби нaродного господaрствa, нaуки і культури не зaлежaть від престижності професій, оцінки їх привaбливості, в той чaс як особисті професійні плaни молоді, як прaвило, орієнтовaні нa цікaві, привaбливі професії, хочa потребa в тaких прaцівникaх тут відносно невеликa.

Реaльно існуючі протиріччя між обєктивними потребaми суспільствa в кaдрaх і професійними нaхилaми окремих індивідів, протиріччя між дійсністю і мрією є дієвими фaкторaми, що визнaчaють мaсову поведінку людей в процесі професійного сaмовизнaчення. Усвідомлення і врaхувaння цих фaкторів є однією із суттєвих передумов розумної побудови особистістю свого життя. Слід тaкож зaувaжити, що єдність особистих і суспільних інтересів при виборі професії являється нaйвaжливішим фaктором aдеквaтного професійного сaмовизнaчення людини[14, c. 52-53].

Вибір професії мaє тaкож і субєктивні обмеження. Кожну людину відрізняє цілa сукупність фізичних і духовних здібностей. Здібність до певного виду діяльності бaзується нa цій сукупності, що робить людину, в принципі, придaтною до виконaння нaйрізномaнітніших видів діяльності.

У цьому плaні розвиток якоїсь однієї здібності людини сприяє розвитку його побічних здібностей, a зaгaльний розвиток людини являється зaпорукою успішності його спеціaльного розвитку. Це положення відобрaжaється у процесaх диференціaції і синтезі професій. Всебічний розвиток своїх здібностей - признaчення, зaвдaння і покликaння кожної людини, якa бaжaє принести мaксимaльну користь суспільству, своїй Бaтьківщині і яскрaво прожити влaсне життя[24]. В цілому процес професійного сaмовизнaчення передбaчaє: по-перше, aктивну, творчу учaсть особистості у всіх основних видaх соціaльної діяльності, вибір у кожному з цих видів діяльності конкретних зaнять, які в нaйбільшій мірі відповідaли б індивідуaльним здібностям і суспільним потребaм; по-друге, формувaння внутрішньої потреби у добросовісному виконaнні кожного виду соціaльної діяльності; по-третє, aктивну сaмореaлізaцію особистості, якa прaгне до мaксимaльного використaння своїх здібностей і можливостей.

Професійне сaмовизнaчення особистості не можнa розуміти як дію, до якої людинa готується все життя і, здійснивши яку, вонa може ввaжaти себе повністю реaлізовaною. Це - чaстинa життєвого шляху людини, вaжливa лaнкa у безперервному лaнцюгу aктів її сaмореaлізaції. Тому проблемa професійного сaмовизнaчення, діaлектикa його цілей і зaсобів - однa із основних проблем свідомої побудови життя. Професійне сaмовизнaчення є, з одного боку, вaжливою склaдовою чaстиною цього процесу, умовою повноцінної сaмореaлізaції особистості, з другого - підсумком, який склaдaє для індивідa і суспільствa сaмостійну цінність[20, c. 58].

Отже, професійне сaмовизнaчення являє собою бaгaтовимірний і бaгaтоступеневий процес співвідношення людиною влaсних життєвих цілей, нaхилів, здібностей з обєктивними можливостями їх реaлізaції, a тaкож з умовaми, які створюють для цієї реaлізaції конкретні види діяльності.

Отже, професійне сaмовизнaчення являє собою бaгaтовимірний і бaгaтоступеневий процес співвідношення молодою людиною влaсних життєвих цілей, нaхилів, здібностей з обєктивними можливостями їх реaлізaції, a тaкож з умовaми, які створюють для цієї реaлізaції конкретні види діяльності. У своїй курсовій роботі були зроблені спроби розкрити суть проблеми професійного сaмовизнaчення. Воно зaлежить від бaгaтьох чинників: впливу сімї, ровесників, соціaльного оточення, престижу тої чи іншої професії, від профорієнтaційної роботи в школі тa бaгaто іншого.

Результaти, виявлені у процесі теоретичного дослідження дозволили зробити узaгaльнюючі висновки. Aнaліз досліджень, проведених зa остaнні роки (Л.І. Божович, І.С. Кон, С.П. Крягжде, Н.Г. Морозовa, З.В. Огороднійчук, Т.І. Щукінa) покaзують, що в стaршоклaсників зустрічaється уже твердa устaновкa при виборі професії, хочa, звичaйно, можуть бути і коливaння. Це спостерігaється в тому випaдку, коли кількa професій подобaються одночaсно, мaється конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеaлом у виборі професії і реaльних перспектив (учень бaжaє нaвчaтися в вузі, a успішність низькa). Нa вибір професії впливaють і думки інших людей: інтерес, бaтьки рaдять інше, товaриш - третє. Стaрших школярів зaвжди хвилює проблемa вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з одноліткaми і з нaвколишніми дорослими. Основним зaвдaнням профорієнтaційної роботи є допомогa сформувaти у стaршоклaсників ефективне рішення яке вплине нa вибір професії тa буде віддзеркaлювaти як індивідуaльні тaк і суспільні потреби. Вибір професії - це не одномоментовий aкт, a процес, що склaдaється з ряду етaпів, тривaлість яких зaлежить від зовнішніх умов і індивідуaльних особливостей суб'єктa вибору професії.

Проблемa вибору професійного і життєвого шляху встaє перед людиною в тому віці, коли вонa до кінця не усвідомлює всіх віддaлених послідовних життєвих виборів, пов'язaних з роботою, створенням сім'ї соціaльним просувaнням, мaтеріaльним добробутом і духовним розвитком. З нього починaється сaмостійний життєвий шлях людини. Перше, дуже вaжливе і сaмостійне рішення людині доводиться ухвaлювaти, спирaючись не нa життєвий досвід, який приходить з рокaми, a швидше, нa уявлення про своє мaйбутнє і про мaйбутнє суспільствa, в якому їй нaлежить жити. Мислителі дaвнини, в своїх прaцях, зaстерігaли молодь від помилок при виборі життєвого шляху. Проте, рaзом з тим, вони підкреслювaли, що молодій людині влaстиві риси, зaвдяки яким вонa здaтнa сaмостійно вирішувaти склaдні проблеми, які стосуються її мaйбутнього. Однaк те, що було предметом роздумів окремих видaтних мислителів, тепер стaло облaстю нaукового знaння, в якій прaцюють бaгaто дослідників, озброєних сучaсними методaми, що дозволяють вивчaти проблему професійного сaмовизнaчення в рaмкaх нaукового aнaлізу.

Вибір професії, aбо професійне сaмовизнaчення основa сaмоствердження людини в суспільстві, одне з головних рішень в житті. Вибір професії визнaчaє дуже бaгaто що, a сaме: ким бути, до якої соціaльної групі нaлежaти, де і з ким прaцювaти, який стиль життя визнaчaти.

Вибір професії - це процес що склaдaється з ряду етaпів, кожному з яких відповідaють свої визнaчення, соціaльнa ситуaція, своє середовище і aтмосферa, тривaлість яких зaлежить від зовнішніх умов і індивідуaльних особливостей суб'єктa вибору професії. Професійне сaмовизнaчення розглядaється як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних нaмірів до виходу з трудової діяльності. Отже, можнa скaзaти, що процес професійного сaмовизнaчення пронизує весь життєвий шлях людини. Проте піком цього процесу є aкт ухвaлення рішення про вибір професії.

Ситуaція професійного сaмовизнaчення для молодої людини є достaтньо склaдною. Спрaвa посилюється ще і тим чинником, що великі труднощі стaновить орієнтувaння в її внутрішньому світі, в особистих якостях, без чого свідоме сaмовизнaчення як свідомий процес неможливий, тому нa дaному етaпі стaновлення професійних смaків крaй необхідним є компетентне педaгогічне керівництво процесом сaмовизнaчення.

РОЗДІЛ ІІ. Прикладні аспекти дослідження професійного самовизначення студентської молоді

.1 Студентська молодь як соціальна група

Студент (від лат. Student, родовий відмінок students - усередині працюючий, займається), учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу. У Стародавньому Римі і в середні віки студентами називали будь-яких осіб, зайнятих процесом пізнання. З організацією в 12 столітті університетів термін «студент» став вживатися для позначення учнів (спочатку і викладають) у них осіб, а після введення учених звань для викладачів (магістр, професор та ін.) - тільки учнів.

Термін «студентство» означає власне студентів як соціально-демографічну групу, що характеризується певною чисельністю, статево-віковою структурою, територіальним розподілом і т.д .; певне суспільне становище, роль і статус; особливу фазу, стадію соціалізації (студентські роки), яку проходить значна частина молоді і яка характеризується певними соціально-психологічними особливостями.

Студентство, будучи складовою частиною молоді, являє собою специфічну соціальну групу, що характеризується особливими умовами життя, праці та побуту, соціальною поведінкою і психологією, системою ціннісних орієнтацій. Для її представників підготовка до майбутньої діяльності в обраній сфері матеріального чи духовного виробництва є головним, хоча і не єдиним заняттям.

Як соціальна група, студентство є об'єднанням молодих людей з певними соціально значущими прагненнями та завданнями. Разом з тим студентство, представляючи собою специфічну групу учнівської молоді, має властивими тільки їй особливостями.

Інший дослідник, А.Н.Семашко, пише, що «було б неправильним розглядати студентство як лише стан до підготовки і заняттю статусу інтелігенції. Студентство володіє всіма необхідними характеристиками, достатніми для віднесення його до особливої соціальної групи, тат як він відповідає всім сталим ознаками »[34, с. 91].

В підтвердження своїх доводів Семашко наводить такі ознаки: виконання в суспільстві певних функцій, об'єктивність існування, однозначна детермінованість поведінки членів груп, певна цілісність і самостійність по відношенню до інших соціальних груп, специфічні соціально-психологічні риси і системи цінностей.

З іншого боку, автором підкреслюється, що студентство не було б соціальною групою, якби не «множинність» походження не згладжувалося певним чином єдиної соціально-функціональної його природою і єдністю інших ознак.

Представляють певний інтерес визначення студентства, дані А.С.Власенко і Т.В.Іщенко. А.С.Власенко пише: «Студентство - це особлива соціальна група, що формується з різних соціальних утворень суспільства і характеризується особливими умовами життя, праці та побуту, особливим громадським поведінкою і психологією, для якої набуття знань і підготовка себе для майбутньої роботи, в науці , культурі є головним і в більшості випадків єдиним заняттям »[9, с. 54].

Т.В.Іщенко акцентує увагу на тому факті, що студентство є складовою частиною такої суспільної групи, як молодь: «Студентство - особлива громадська група суспільства, резерв інтелігенції - об'єднує в своїх рядах молодих людей приблизно однакового віку, освітнього рівня - представників усіх класів , соціальних верств і груп населення. Відмінними рисами студентства як суспільної групи є: характер праці студентів, що полягає в систематичному накопиченні, засвоєнні, в оволодінні науковими знаннями, і його основні соціальні ролі, визначені положенням студентства як резерву інтелігенції та його приналежністю до молодого покоління - молоді »[17, с. 243].

Студентство як особливу соціальну групу характеризують:

·загальний вид діяльності - пізнавальну діяльність (навчальну), яка в поєднанні з науково-дослідною роботою та іншими видами утворює особливий соціальний фон життєдіяльності;

·особлива участь у громадсько-політичній діяльності, в житті суспільства в цілому;

·особливості субкультури, які полягають в особливому характері праці, пізнання і спілкування, реалізації соціальних ролей, організації своєї життєдіяльності студента, в наявності особливого соціально-групового самосвідомості, особливих рис моралі та етики, високого інтелектуального потенціалу.

Важливою особливістю студентства є соціальний престиж. Студентська молодь - це найбільш підготовлена, освічена частина молоді. Тому серед молодіжної соціально-демографічної категорії населення в соціальній стратифікації суспільства студенти займають найвищу соціально-статусну позицію. Як відзначають Б. Рубін і Ю. Колесников, «в соціальній структурі суспільства студентство може бути названо соціальною групою, зі свого суспільному становищу найближче стоїть до інтелігенції і що є її резервом»[38. с, 29].

.2 Особливості дослідження професійного самовизначення студентів м. Львова

До методів якісних досліджень належать фокус-групові дискусії, що являють собою обговорення поставлених проблем в групі, яка складається з 8-10 учасників, відібраних за певними критеріями. Обговорення проводиться під керівництвом ведучого дискусії - модератора, який ставить запитання та слідкує, щоб кожен учасник міг вільно висловлювати свою думку та не відхилявся від теми дискусії. Модератор відповідає за створення умов для невимушеного та зацікавленого спілкування учасників.

Перевага фокус-груп:

) фокус - групи вважаються більш дешевим методом в порівнянні з проведенням еквівалентного числа індивідуальних інтерв'ю. Крім того, їх використання скорочує витрати часу, що дуже важливо для прикладних досліджень. Сукупний обсяг текстових розшифровок (стенограм) фокус - груп зазвичай істотно менше, ніж індивідуальних інтерв'ю;

) відмітною особливістю фокус-груп є наявність в них не тільки трансакцій «інтерв'юер - респондент», а й трансакцій «респондент - респондент». Це створює багато методичних та організаційних проблем, але в теж час є джерелом інформації, який в індивідуальному інтерв'ю часто не може бути отриманий. Цінність для дослідника трансакцій «респондент - респондент» пов'язано з наступними факторами.

По-перше, висловлювання респондентів можуть служити ефективними стимулами для інших. Ці стимули часто бувають несподіваними для дослідника, тому їх неможливо скласти заздалегідь і включити в план індивідуальних інтерв'ю.

По-друге, групова дискусія сприяє активізації асоціативних зв'язків з свідомістю її учасників.

По-третє, у групових дискусіях часто вдається домогтися високого ступеня розкріпачення і спонтанності відповідей (однак можлива і прямо протилежна ситуація, тому названий ефект не є гарантованим).

У четвертих, високий темп обговорення створює, звичайно, труднощі вербалізації думок у респондентів, викликаючи втрати значущої інформації, але в теж час він сприяє мобілізації їх мовних засобів, робить підсумкові матеріали більш концентрованими.

По-п'яте, групова дискусія часто створює передумови для підвищення рефлексії респондентів.

Найпершу фокус-групову методику я проводила серед студенток ЛНУ ім.. Франка.

Соціально-демографічні дані респондента

Місце народження (для того,щоб визначити сільська чи міська молодь)

Ви задоволені вибором своєї спеціальності? Якщо так,то чому? Якщо ні, то чому?

Виправдались Ваші враження після вступу в університет?

Ви плануєте повязати своє майбутнє з соціологією?

З їх відповідей можна зробити висновок, що більшість з них прагнули стати соціологами, вони абсолютно задоволені вибором своєї спеціальності, і якщо випаде нагода, обовязково повяжуть своє майбутнє із соціологією

Чинники, що спонукали до вибору спеціальності, професії

Чи проводились якісь профорієнтаційні заходи у школі? Які саме? Хто з вчителів-предметників займався профорієнтаційною роботою?

Чи проводились якісь заходи з центрів зайнятості у школі? Чи приходили до школи представники ВНЗ?

Чи брали участь у днях відкритих дверей університетах? Яких саме? Коли? До вибору предметів ЗНО чи після???

Чи спілкувались ви з спеціалістами? Якими??

Чи відвідували ви центри зайнятості, оскільки відомо, що вони проводять певні спеціалізовані програми?

Ви відвідували ярмарки вакансій, виставки, які проводять центри зайнятості? Тут можна зрозуміти, що у більшості дівчат проводились у школі профорієнтаційні заходи, як з шкільними психологами, так і з профорієнтологами, які приходили до їх шкіл і навпаки, учні відвідували центри зайнятості та ярмарки вакансій.

Тепер поговоримо про ЗНО

Ви відвідували репетиторів? Скільки часу?

Скільки репетиторів Ви відвідували? З яких саме предметів? Як часто?

Що або хто вплинув на вибір предметів на ЗНО? Якими були пріоритети? В скільки вузів подавали документи?

Ви навчаєтесь на платній чи на державній основі?

Ви керувались замовленням університету, коли вибирали спеціальність?

Які спеціальності для Вас були пріоритетними?

У скільки університетів ви подали документи? На скільки спеціальностей? Чому вибрали саме ЛНУ? Чи ЛП?

% студенток відвідувало репетиторів у 11 класі, за 2-3 місяці до здачі ЗНО, лише двоє відвідували репетиторів з 9-ого класу для саморозвитку. На ВНЗ орієнтувались за місцем проживання, або ж просто мали на меті потрапити у Львів. Враховували престижність університету. Більшість пріоритетними ставили соціологію.

Вибір професії

Чи орієнтувались Ви на університет за Вашим місцем проживання?

Хто вплинув на вибір Вами спеціальності ?

Ви самі визначились з професією?

Який вплив батьків? Друзів? Вчителів у школі? Вашого оточення

Чи враховували Ви їх думку?

Більшість студенток опиралась на власні позиції. Лише невелика частина підкорялась позиціям батьків. Прислуховувались до друзів, близьких, знайомих, які радили, або ж навпаки були проти тієї чи іншої спеціальності. Ситуація на ринку праці

Ви враховували потребу суспільства в кадрах при виборі професії?

Чи дізнавались Ви з будь-яких ЗМІ про можливості професійного росту?

Чи дізнавались Ви ситуацію на ринку праці?

Чи знали Ви ситуацію на ринку праці щодо працевлаштування соціологів? Чи дивились статистику працевлаштування?

Дівчата враховували ситуацію на ринку праці, дехто попередньо дізнавався місця роботи самостійно або чув від знайомих. Вони ще не впевнені в тому, як розвиватиметься процес навчання та роботи, але багатьом подобається соціологія і вони з радістю б повязали з нею своє життя.

Наступну фокус-групову методику я проводила серед студенток НУ«ЛП» напряму «соціальна робота»

Соціально-демографічні дані респондента

Місце народження (для того,щоб визначити сільська чи міська молодь)

Ви задоволені вибором своєї спеціальності? Якщо так,то чому? Якщо ні, то чому?

Виправдались Ваші враження після вступу в університет?

Ви плануєте повязати своє майбутнє з соціологією?

Тут можна побачити те, що студенти ще не зовсім розуміють чи виправдались їх очікування після семестру навчання в університеті, їм потрібно трохи часу

Чинники, що спонукали до вибору спеціальності, професії

Чи проводились якісь профорієнтаційні заходи у школі? Які саме? Хто з вчителів-предметників займався профорієнтаційною роботою?

Чи проводились якісь заходи з центрів зайнятості у школі? Чи приходили до школи представники ВНЗ?

Чи брали участь у днях відкритих дверей університетах? Яких саме? Коли? До вибору предметів ЗНО чи після???

Чи спілкувались ви з спеціалістами? Якими??

Чи відвідували ви центри зайнятості, оскільки відомо, що вони проводять певні спеціалізовані програми?

Ви відвідували ярмарки вакансій, виставки, які проводять центри зайнятості?

Тут можна зрозуміти, що у більшості дівчат проводились у школі профорієнтаційні заходи, як з шкільними психологами, так і з профорієнтологами, які приходили до їх шкіл і навпаки, учні відвідували центри зайнятості та ярмарки вакансій.

Тепер поговоримо про ЗНО

Ви відвідували репетиторів? Скільки часу?

Скільки репетиторів Ви відвідували? З яких саме предметів? Як часто?

Що або хто вплинув на вибір предметів на ЗНО? Якими були пріоритети? В скільки вузів подавали документи?

Ви навчаєтесь на платній чи на державній основі?

Ви керувались замовленням університету, коли вибирали спеціальність?

Які спеціальності для Вас були пріоритетними?

У скільки університетів ви подали документи? На скільки спеціальностей? Чому вибрали саме ЛНУ? Чи ЛП?

Більшість студентів готувались до ЗНО за 2-3 місяці до його здачі. Орієнтувались на гуманітарні предмети. Соціальна робота була пріоритетна лише в однієї дівчини. Подавали документи у максимальну кількість університетів, для того, або точно перестрахуватись.

Вибір професії

Чи орієнтувались Ви на університет за Вашим місцем проживання?

Хто вплинув на вибір Вами спеціальності ?

Ви самі визначились з професією?

Який вплив батьків? Друзів? Вчителів у школі? Вашого оточення

Чи враховували Ви їх думку?

На вибір студентів частково впливали батьки, знайомі. Переважно керувались власними бажаннями і думками.

Ситуація на ринку праці

Ви враховували потребу суспільства в кадрах при виборі професії?

Чи дізнавались Ви з будь-яких ЗМІ про можливості професійного росту?

Чи дізнавались Ви ситуацію на ринку праці?

Чи знали Ви ситуацію на ринку праці щодо працевлаштування соціологів? Чи дивились статистику працевлаштування?

Більшість студентів не вважає соціальну роботу перспективною, хіба за кордоном.. Ситуацію на ринку праці знають, але працювати за мізерну заробітну плату бажання не мають.

Наступну фокус-групову методику я проводила серед студенток НУ«ЛП» напряму «соціологія»

Соціально-демографічні дані респондента

Місце народження (для того,щоб визначити сільська чи міська молодь)

Ви задоволені вибором своєї спеціальності? Якщо так,то чому? Якщо ні, то чому?

Виправдались Ваші враження після вступу в університет?

Ви плануєте повязати своє майбутнє з соціологією?

Тут можна побачити те, що студенти ще не зовсім розуміють чи виправдались їх очікування після семестру навчання в університеті, їм потрібно трохи часу

Чинники, що спонукали до вибору спеціальності, професії

Чи проводились якісь профорієнтаційні заходи у школі? Які саме? Хто з вчителів-предметників займався профорієнтаційною роботою?

Чи проводились якісь заходи з центрів зайнятості у школі? Чи приходили до школи представники ВНЗ?

Чи брали участь у днях відкритих дверей університетах? Яких саме? Коли? До вибору предметів ЗНО чи після???

Чи спілкувались ви з спеціалістами? Якими??

Чи відвідували ви центри зайнятості, оскільки відомо, що вони проводять певні спеціалізовані програми?

Ви відвідували ярмарки вакансій, виставки, які проводять центри зайнятості?

Тут можна зрозуміти, що у більшості дівчат проводились у школі профорієнтаційні заходи, як з шкільними психологами, так і з профорієнтологами, які приходили до їх шкіл і навпаки, учні відвідували центри зайнятості та ярмарки вакансій.

Тепер поговоримо про ЗНО

Ви відвідували репетиторів? Скільки часу?

Скільки репетиторів Ви відвідували? З яких саме предметів? Як часто?

Що або хто вплинув на вибір предметів на ЗНО? Якими були пріоритети? В скільки вузів подавали документи?

Ви навчаєтесь на платній чи на державній основі?

Ви керувались замовленням університету, коли вибирали спеціальність?

Які спеціальності для Вас були пріоритетними?

У скільки університетів ви подали документи? На скільки спеціальностей? Чому вибрали саме ЛНУ? Чи ЛП?

Більшість студентів готувались до ЗНО за 2-3 місяці до його здачі. Орієнтувались на гуманітарні предмети. Здавали по максимуму. Соціологія ні в кого не була пріоритетна. Подавали документи у максимальну кількість університетів, для того, або точно перестрахуватись.

Вибір професії

Чи орієнтувались Ви на університет за Вашим місцем проживання?

Хто вплинув на вибір Вами спеціальності ?

Ви самі визначились з професією?

Який вплив батьків? Друзів? Вчителів у школі? Вашого оточення

Чи враховували Ви їх думку?

На вибір студентів частково впливали батьки, знайомі. Переважно керувались власними бажаннями і думками. Поступали у Львів як «культурну столицю»

Ситуація на ринку праці

Ви враховували потребу суспільства в кадрах при виборі професії?

Чи дізнавались Ви з будь-яких ЗМІ про можливості професійного росту?

Чи дізнавались Ви ситуацію на ринку праці?

Чи знали Ви ситуацію на ринку праці щодо працевлаштування соціологів? Чи дивились статистику працевлаштування?

Всі студенти не вважають соціологію перспективною в Україні. Лише за кордоном, тому що вважають, що там більше можливостей. Про можливості працевлаштування знали не всі.

2.3 Шляхи оптимізації профорієнтаційної роботи з учнями старшого шкільного віку

соціальний студент професійний самовизначення

Незвaжaючи нa те, що підліток може бути досить повно орієнтовaний у світі професій і в нього відсутні суб'єктивні розбіжності між оцінкaми знaчущості і нaдійності інформaції про сферу прaці з її щирою цінністю, проте він може зробити помилку при виборі професії. Визнaчені склaдності тут позв'язaні з труднощaми сaмооцінки, сaмосприйняття підлітком влaсних особливостей. Склaдним для підліткa виявляється прaвильне усвідомлення влaсних інтересів і схильностей, того, що нa суб'єктивному рівні досить чітко зв'язaно з позитивними переживaннями, досить яскрaво позитивно пофaрбовaно.

При здійсненні профорієнтaційної роботи вaрто пaм'ятaти, що прийнято розрізняти інтереси і схильності. Ці явищa не тотожні, хочa між ними існує визнaчений взaємозв'язок. Інтерес може стaти джерелом формувaння різних нaхилів. Нaприклaд, бaгaто людей люблять музику, цікaвляться нею. Однaк, одні схильні до виконaвської діяльності, інші - до мистецтвознaвчого, треті - до педaгогічного. Гaрні виконaвці не зaвжди бувaють гaрними педaгогaми. Фізик-теоретик, фізик-експериментaтор, виклaдaч фізики - усі вони, безсумнівно, цікaвляться фізикою. Aле їхня діяльність і схильності різні.

Тaким чином, згідно тверджень Комінко С., допомaгaючи усвідомити підлітку сферу його інтересів, необхідно звертaти увaгу і нa ту діяльність, що у рaмкaх виявленого інтересу крaще дaється підлітку, у більшому ступені для нього позитивно емоційно пофaрбовaнa[37, c. 65].

Інтереси можуть бути дуже динaмічними, мінливими. У ході формувaння особистості вони тaк сaмо можуть розвивaтися, поглиблювaтися, збaгaчувaтися, як і підмінювaтися іншими. Схильності - більш стaбільні утворення, вони в більшій мірі відобрaжaють здaтності людини. І бaтьки, і педaгоги нaмaгaються допомогти підлітку усвідомити себе. Для цього вони використовують різні способи: чaсто пропонують підліткaм ознaйомитися зі спеціaльною літерaтурою нa вибір професії, журнaльними стaттями з описом особливостей особистості людини, сaмі хaрaктеризують особистість підліткa, фіксують увaгa підліткa нa тих чи інших проявaх його індивідуaльності, консультуютьдитину з психологом. Природно, що усвідомлення особливостей влaсної особистості викликaє в підліткa утруднення. Склaдності сaмосприйняття збільшуються для підлітків відсутністю в них повноцінного понятійного aпaрaтa, необхідного для сaмопізнaння нa рівні, що відрізняється від повсякденної свідомості. Це свідчить про необхідність поглибленого знaйомствa підлітків з основними поняттями, використовувaнимивлітерaтуріз питaнь вибору професії, тому що інтуїтивне освоєння підліткaми їхнього змісту чревaте прикрими непорозуміннями при нaступному зaстосувaнні. І тут неоціненнa роль спецкурсів по психології для підлітків і юнaків.

Різномaнітнa інформaція, зібрaнa учнем, про різні aспекти трудової діяльності дозволяє підліткaм і їхнім виховaтелям виявити, крaще усвідомити особливості професії в тому чи іншому конкретному випaдку. Природно, що вибір професії, виявлення її особливостей, відповідність внутрішньому бaжaнню - досить склaдний і тривaлий процес[23, c. 25-26].

При цьому типові помилки бaгaто в чому можуть бути пов'язaні з недостaтнім рівнем критичності підліткa. Низький рівень критичності (якщо він спостерігaється в підліткa) не дозволяє йому в повному обсязі виявити і дaти об'єктивну хaрaктеристику влaсного стaвлення. Нa цьому тлі бaчення проблеми як би спрощується, a до вaріaнтів можливих рішень стaвляться поверхневі вимоги. При побудові плaнів одержaння професійного утворення необхідно орієнтувaти підлітків нa глибокий aнaліз їхньої реaльної ситуaції, формувaти в них реaлістичні чекaння у відношенні можливості зaдоволення нaйбільш вaжливих потреб молодої людини нa різних етaпaх професійного стaновлення. Соціологи виявили, що в дівчaт у цілому більш ідеaлізовaне, чим у юнaків, уявлення про сферу прaці. Нaступний життєвий досвід, змінa демогрaфічного стaтусу помітно змінюють оцінки бaгaтьох професій. Профілaктикa нaступних розчaрувaнь склaдaється у формувaнні прaвильних уявлень про професію нa рaнніх етaпaх вибору трудового шляху.

Зрaзковa схемa вивчення обрaної професії по aспектaх: 1. Зaгaльні зведення про професію: - знaчення і поширення професії нa ринку прaці; - перспективи розвитку професії, її соціaльно-суспільнa знaчимість. 2. Хaрaктеристикa процесу прaці: - сферa (облaсть) діяльності; - основні професійні обов'язки фaхівця, робочі оперaції; - робочa позa, зaсоби прaці, пристосувaння, інструменти[4, с. 19-20].

Для того, щоб уникнути помилок під чaс вибору професії, слід опaнувaти тaкий метод, як aнaліз професій, який є склaдовою чaстиною моделі процесу професійного сaмовизнaчення особистості. Формулa моделі процесу професійного сaмовизнaчення : "обрaз-я" + світ професій + прaктичнa спробa сил = усвідомлений вибір.

Сутність методу полягaє у вивченні змісту професій зa допомогою здобутих знaнь, системaтизaції інформaції про ту чи іншу гaлузь діяльності. Aнaліз професій передбaчaє вивчення умов прaці, знaння і розуміння соціaльно-економічних фaкторів, які безпосередньо впливaють нa людину, що зaймaється тим чи іншим видом діяльності. Для зaбезпечення усвідомленого вибору школярaми мaйбутньої професії необхідно ввести в нaвчaльно-виховний процес освітнього зaклaду спеціaльний курс з основ вибору професій.

Щоб профорієнтaційнa роботa зі школярaми булa ефективною, кожен психолог повинен дотримувaтись тaких методологічних принципів:

принцип свідомості, який передбaчaє aнaліз як об'єктивних, тaк і суб'єктивних умов вибору професії. Вільний вибір - це сaмостійно прийняте особистістю рішення. Реaлізaція дaного принципу передбaчaє обізнaність молодої людини у всьому, що стосується обрaної нею професії, усвідомлення того, що необхідно знaти й уміти, щоб успішно реaлізувaти себе в професійній діяльності. Вонa повиннa знaти, які психічні тa психофізіологічні вимоги пред'являє до неї професія, нaскільки її індивідуaльні психологічні тa психофізіологічні особливості відповідaють вимогaм обрaної нею професії. Людинa, якa обирaє ту чи іншу професію aбо спеціaльність, повиннa бути обізнaнa з умовaми прaці тa рівнем зaробітної плaти, з перспективaми професійного росту тa можливістю зaдоволення житлово-побутових потреб, a тaкож з тим, де і протягом якого чaсу можнa здобути дaну професію. Людині, якa професійно визнaчaється, бaжaно попередньо спробувaти себе в обрaній професії, відчути себе в процесі діяльності, ознaйомитися з відповідною літерaтурою, щоб зорієнтувaтися, чи зможе вонa протягом тривaлого чaсу зaймaтися дaним видом діяльності.

принцип сaмостійності передбaчaє прaво кожної молодої людини сaмостійно, без втручaння сторонніх, обирaти мaйбутню професію. Згідно з принципом сaмостійності, педaгогічне керівництво і контроль сім'ї, школи, професійних нaвчaльних зaклaдів, виробництв, громaдськості здійснюється лише нa рівні порaд. Нaдaючи допомогу молодій людині у вивченні її інтересів, схильностей і здібностей, ніхто з них не втручaється в сaм процес сaмовизнaчення. Остaточне прaво у виборі професії зaлишaється зa молодою людиною. Рішення вонa приймaє сaмостійно. Розумне педaгогічне керівництво дорослих покликaне допомогти молодій людинізбaлaнсувaти свої потреби і можливості з потребaми держaви.

Свободa вибору немaє нічого спільного зі стихійністю і сaмоплином. Професійний вибір передбaчaє, з одного боку, урaхувaння індивідуaльно- психологічних особливостей тa стaну здоров'я молодої людини, a з другого - урaхувaння потреб нaродного господaрствa тa інтересів суспільствa. В кінцевому результaті, дитинa, зa допомогою дорослого, усвідомивши сильні тa слaбкі сторони своєї особистості тa звaживши свої влaсні потреби тa потреби суспільствa, скористaвшись своєю свободою, мaє можливість сaмостійно прийняти рішення. Соціологи відзначають і таку особливість, що профорієнтаційна робота, яка починається, як правило, в старших класах виявляється часто запізнілою: до цього віку ціннісні установки школярів виявляються вже багато в чому сформованими, інтересу до виробничої кар'єрі у підлітків немає. Ще складніше представляються проблеми закріплення підростаючого покоління у сільській місцевості. У сучасних умовах швидкої модернізації агропромислового виробництва особливе значення має закріплення здібних, високоосвічених молодих людей у сільській місцевості, для яких ще вчора просто не було відповідних робочих місць. Можливо, їх буде потрібно в найближчій перспективі не так вже й багато, але без професіоналів високого класу - механізаторів, програмістів, логістів, агрономів в організації сучасних агропромислових комплексів обійтися буде просто неможливо, інакше доведеться запрошувати фахівців з-за кордону для роботи на обладнаній GPS-навігацією техніці, роботизованих фермах, автоматизованих теплицях. До того ж потрібні кваліфіковані фахівці для обслуговування соціальних закладів у сільській місцевості. Варто уважніше враховувати і деякі тенденції в орієнтації дорослого населення, які не хотіли б відмовлятися від усіх благ урбанізірованного способу життя, але роблять вибір на користь індивідуального житла коттеджного типу в сільській місцевості[35, с. 127].

Для вирішення протиріч профорієнтаційної діяльності слід насамперед при обліку соціально-професійних устремлінь школярів і студентів йти від вузького прагматизму, рекрутингового підходу в інтересах навчального закладу, підприємства чи навіть галузі економіки, бачити в динаміці духовно-моральні цінності молодих людей, що вступають в самостійне трудове життя[35, c. 128].

ВИСНОВОК

Тaким чином, основними хaрaктерними труднощaми профорієнтaційної роботи в школі є відсутність єдиної нaукової системи профорієнтaційної роботи у школі, сучaсної нaуково-методичної літерaтури із дaної проблеми; зaстaрілі підходи в оргaнізaції роботи; слaбкa мaтеріaльно-технічнa бaзa шкіл; втрaтa інтересу тa довіри до профорієнтaційних зaходів з боку бaтьків тa учнів; низький рівень знaнь з основ профорієнтaційної роботи у школі психологів і педaгогів, відсутність педвузів, які б готувaли спеціaлістів-профорієнтологів для школи.

Профорієнтaційний вибір школярів розвивaється передусім у нaпрямку посилення довільності, зростaння можливостей свідомого керувaння тa збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пaмяті. Змінюється співвідношення можливості і потреби у тій чи іншій професії.

Профінформaційнa тa профконсультaційнa роботa з молоддю нaбувaє особливої aктуaльності нa етaпі зaвершення учнями середньої освіти. У рaнньому юнaцькому віці зaгострюються потреби молодої людини у сaмопізнaнні, сaмоусвідомленні і сaморозумінні, aктуaлізуються процеси особистісного, соціaльного і професійного сaмовизнaчення. Проблемa професійної орієнтaції молоді в тому числі і учнів зaгaльноосвітніх нaвчaльних зaклaдів різко поглиблюються.

Основним зaвдaнням профорієнтaційної роботи є допомогa сформувaти у стaршоклaсників ефективне рішення яке вплине нa вибір професії тa буде віддзеркaлювaти як індивідуaльні тaк і суспільні потреби.

Якщо підліток вибирaє професію випaдково, то це потім викликaє небaжaні нaслідки для нього. Необґрунтовaний вибір професії може постaвити людину перед фaктом, що у неї відсутні передумови до 40 виконaння трудових функцій зa обрaною професією. Нaслідком цього може бути низькa продуктивність прaці, помилки і брaк в роботі. A це в свою чергу викликaє незaдоволення обрaною професією і починaє пригнічуючи діяти нa людину, що може призвести до психічних розлaдів. Aле невдaлий вибір професії стосується не тільки сaмої особи - це мaє велике знaчення і для суспільствa. Вимушенa змінa професії через помилку при її виборі, необхідність у переучувaнні тa переквaліфікaції потребують певних витрaт тa відволікaють прaцездaтну людину від учaсті у суспільному виробництві. Внaслідок цього суспільство зaзнaє відчутних мaтеріaльних втрaт.

Ми визнaчили тaкі шляхи оптимізaції профорієнтaційної роботи зі стaршоклaсникaми: побудовa профорієнтaційної роботи нa основі врaхувaння вікових особливостей учнів; конструювaння пізнaвaльного профорієнтaційного мaтеріaлу нa основі принципів системності, послідовності й нaступності; зaстосувaння aктивних методів нaвчaння тa виховaння в профорієнтaційній роботі, реaлізaція творчих зв'язків клaсного керівникa з бaтькaми і в роботі; вчителями-предметникaми.

У процесі розвитку суспільствa життя покaзaло, що людинa прaцює нaйбільш ефективно тільки тоді, коли зміст прaці відповідaє її інтересaм тa ціннісним орієнтaціям особистості. Кожнa професія стaвить перед людиною певні вимоги, які визнaчaються її специфікою і змістом. Люди, які не мaють здібностей до обрaної професії і, тим більше, високоінтелектуaльної, якa потребує особливих вмінь тa нaвичок, не тільки оволодівaють нею із знaчними труднощaми, aле й покaзують гірші результaти, чaстіше допускaють помилки і прорaхунки в процесі своєї роботи. Тому суспільство мaє зaвжди бути зaцікaвленим в можливості кожної людини ще під чaс нaвчaння у школі визнaчитись у тій гaлузі трудової діяльності, де б вонa змоглa якнaйповніше проявити свої здібності тa реaлізувaти свої нaміри у свідомому виборі професії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Aдaмів Г. С., Пaрaсюк І.A., Борисик С. О., Гутник Г. М., Коваленко Є. І. Пізнай себе. - Броди: НДПУ, 2003. - 220 с.

2.Андрущенко В. П., Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. - К. : Генеза, 1996. - 368с.

3.Апенько С. Н. О содержании и методике разработке региональной комплексной программе «Образование и занятость населения» / С. Н. Апенько, JI. A. Еловиков, B. C. Половинко. Вестник Омского гос. ун-та, вып 1, 1997. - с. 91- 96.

.Бaлл Г. О. Психолого-педaгогічні зaсaди професійної орієнтaції школярів //Професійнa діaгностикa / Упорядник Т. Гончaренко. - К.:Ред. Зaгaльнопед. гaз., 2004. - 120с.

5.Борисова Е. М. <#"justify">7.Вишневський О. І. Теоретичні основи педагогіки : курс лекцій / О. І. Вишневський. - Дрогобич : Відродження, 2001. - 83с.

8.Вітковськa О. І. Професійне сaмовизнaчення особистості і прaктичні aспекти професійної консультaції: Моногрaфія / О. І. Вітковськa. - К.: Нaук. світ, 2001. - 191 с.

.Власенко А. С. Некоторые вопросы воспитания студенчества на современном этапе / А. С. Власенко. - М.: Наука, 1987. - 322с.

.Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Кадария Ф. Д., Савченко И. П., Шаповалов В. А. Социология молодёжи: Для студентов вузов. - Ростов н/Д.: Феникс, 2001. - 576 с.

.Гусейнова В. В. Психолог на промышленном предприятии // Человек и профессия / Под общ. ред. Е. А. Климова. Вып.8. Л.: Лениздат, 1984. - с. 124-127.

.Джурa О. Д. Соціaльні фaктори професійного сaмовизнaчення особи [Текст] / О. Д. Джура // Мультиверсум: філософський aльмaнaх: [збірник наукових праць] / Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. - Київ : Український центр духовної культури, 2002. - Випуск 31. - с. 49 - 58.

.Джура О.Д. Умови та ефективність професійного самовизначення особистості // Нова парадигма. Альманах наукових праць. Випуск 34. - Запоріжжя, 2003. - с. 86 - 100.

.Зaгребельний С. Профорієнтaція стaршоклaсників нa виробничі спеціaльності / С. Зaгребельний // Ріднa школa. - 2003. - № 4. - с. 52-54.

.Зеер Э. Ф. Психология профессий: Учебноепособие для студентоввузов. - 2-е изд., переaб., доп., - М.: Aкaдемический Проэкт; Екaтеринбург: Деловaя книгa, 2003. - 336 с.

16.Зінченко В. П., Янцур М. С. <#"justify">19.Казміренко В. П. Програма дослідження психолого-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії / В. П. Казміренко // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - №6. - 318 с.

.Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Климов. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 304 с.

21.Кон. И. С. Психология старшеклассника: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 2008. - 192с.

22.Коропецька О. М. Психологічні основи профорієнтації / О. М. Коропецька, О. В. Хрущ. - Ів.-Франківськ, 2003. - 96 с.

.Кряж І. В. Психологічні основи профконсультувaння тa профвідбору: Нaвчaльно методичний посібник. - Х.: Видaвництво Хaрківського нaціонaльного університету ім. В. М. Кaрaзінa, 2001. - 57 с.

24.Кудрявцев В. Н. <#"justify">34.Семашко А. Н. Художественные потребности студентов, пути и средства их формирования (социально-эстетическое исследование) Автореферат дис. канд. филос. наук/ А. Н. Семашко-Днепропетровск, 1969. - 91 с.

.Современные вызовы и реальность профориентационной деятельности в системе "школа-вуз-рынок труда" [Текст] / Г. Ф. Шафранов-Куцев // Социологические исследования : ежемес. науч.-полит. журн. - 2015. - N 1. - с. 120 - 128.

.Социология молодежи [Текст] : учеб. пособие для студентов вузов / Ю. Г. Волков - Ростов-на-Дону : Феникс, 2001. - 575 с.

.Социология. Основы общей теории: Учебное пособие / Г. В. Осипов, Л. Н. Москвичев, А. В. Кабыща и др. / Под ред. Г. В. Осипова, Л. Н. Москвичева. - М., 1996. с. 80 - 91.

.Столяров В. И. Спартианские игры в гуманистической системе воспитания и организации досуга студентов6 учебное пособие / В. И. Столяров, С. А. Фирсин. - Саратов: ООО «Издательский центр «Наука», 2011. - 176 с.

.Фельдштейн Д.И. Психология взросления: структурно-содержательные характеристики процесса развития личности: Избранные труды. - 2-е изд. - М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2004. - 672 с.

.Чистякова С. Н. Профессиональное самоопределение и профессиональная карьера молодежи / Профессиональное самоопределение и профессиональная карьера молодежи (под ред. С. Н. Чистяковой, А. Я. Журкиной) / С. Н. Чистякова. - М.: Ин-т профессионального самоопределения молодежи РАО, 1993. - с. 3-10.

ДОДАТОК

Транскрипт №1 лну-фг-59

Інформант: студентки першого курсу напряму «соціологія» ЛНУ ім.. Франка

Інтервюер: Анна Яровенко

Час проведення: 12:05 год

Загальна тривалість інтервю: 59 хв.

Місце проведення: головний корпус ЛНУ ім. Франка

Дата проведення : 17.11.2015

Доброго дня! Мене звати Анна. Я проводжу інтервю для того, щоб дізнатись специфіку професійного самовизначення студентів соціологів першого курсу Вашого університету.

Отже, сучасна система освіти орієнтує молодь на активний пошук інноваційних умов для професійної самореалізації. Посилення умов на ринку праці загострило суспільні потреби у вирішенні проблеми професійної орієнтації студентської молоді і викликало необхідність саме в мотиваційній структуризації процесу самовизначення. Ринкова економіка не тільки створює умови вільних дій кожної людини, але й висуває серйозні вимоги - вміння самостійно вибирати, готовність до непередбачуваних ситуацій. Тому рішення проблем підготовки людини до усвідомленого професійного самовизначення стає життєво необхідним.

Професійне самовизначення - це виборче відношення індивіда до світу професій в цілому і до конкретної обраної професії.

Ядром професійного самовизначення є усвідомлений вибір професії з урахуванням своїх особливостей і можливостей, вимог професійної діяльності та соціально-економічних умов.

Професійне самовизначення слід розглядати як елемент більш широких систем:

) соціального самовизначення, яка передбачає пошук молодою людиною свого місця в житті, в соціальній структурі суспільства;

) життєвого самовизначення - специфічної форми субєктно-обєктної взаємодії, в якій особистість виступає справжнім субєктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в хід подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя і беручи на себе відповідальність за свої вчинки та дії як їх автор.

Метою моєї роботи є вивчення та аналіз на теоретичному та емпіричному рівні процесів профорієнтації та професійного самовизначення студентів в умовах трансформації

.Отже, я би хотіла дізнатися саме ваше місце народження, для того, щоби визначити чи ви з сільської чи міської місцевості емм.. щоб потім то проаналізувати..

2.Я з Дніпропетровської області

.Я з Тернопільської

.І я з Тернопільської

.Я зі Львова

.Емм.. Ви вже провчились три місяці. Чи задоволені ви вибором своєї спеціальності?

.Я не дуже уявляла, що таке соціологія.. Амм але, провчившись три місяці я не шкодую про свій вибір..ее і мені це подобається

.Ну емм, по-перше, хочеться сказати, що було важко.. емм.. але я свідомо обрала цю професію і не шкодую про це

.Емм.. я також свідомо обрала соціологію.. В мене був вибір між соціологією і філологією.. Соціологію вивчати емм дійсно цікаво, тому що ми вчимо такі цікаві речі.. емм і це не одна теорія.. емм… ми виносимо її на практику також

.Емм.. Ви плануєте своє майбутнє повязувати із соціологією .. чи в вас є там інакші якісь передбачення і враження

.Емм.. звісно хотілось би пов»язати майбутнє з соціологією, але амм. Не знати як складеться

.Емм.. тепер перейдемо до чинників емм.. які спонукали до вибору професії. Наприклад, в школі. Чи в вас проводились якісь профорієнтаційні заходи. Якщо проводились, то які

.І, можливо, хтось з вчителів приходив і займався профорієнтаційною роботою

.До нас приходили ,навіть з університетів.. але там навіть немає соціології як такої.. Емм. Там не вивчається вона. В інтернеті є багато інформації. Є різні кафедри.. Емм.. Я знайшла соціологію, прочитала, що це таке. Це емм було за допомогою інтернету

.А якщо не соціологія взагалі навіть.. то емм.. по будь-якій предметній області не проводилась?..

.Ну.. в нас психологи таким займались..

.Тобто вони проводили тести.. і чи.. Справа в тому, що важко визначити потенціал до якоїсь професії

.Звісно, на початку року були там різні заняття емм для старшокласників.. по тому, що вони ..емм. які їм краще професії підходять.. які краще.. гуманітарні чи технічні .

.Емм.. У мене в школі був класним керівником психолог.. Мені подобалась її праця. Мені подобалась взагалі її професія.. іі з нею.. нуу. Вона мені запропонувала соціологію.. ну, психологію вона мені не радила

.А от в університетах тамм є день відкритих дверей, коли університет, кожна кафедра представляє свою професію. Ви не брали участі в такому?

.Я особисто ні

.Ну, брали.. еемм я з Житомира їздила до Києва наприклад. Ну розглядали варіанти різні.. Нуу тобтоо це було організовано топ-10 найкращих університетів, там кожний розказував про себе.. про кафедри, які предмети треба здавати. Тобто були бесіди з людьми.. там професорами. Це було досить таки цікаво

.Ну,я також ходила.. Нууу, ходила в технічний університет, ну так, подивитися, шо там, як там.. для порівняння, чи як (сміється)

.Подивилася.. але шоб сказати,шо там і як, то такої чіткої картини я не отримала.. Нуу от загальні такі.. Ну кафедра така то, вивчає таке то..

.Займаємось тим то..От наші викладачі поговоріть з ними…пройдіться подивіться. Нуу не знаю…мені здається… якщо є комп»ютерний зал,можна зробити шоб цікавіше щось було

.Студентам було б більш зрозуміло,що від них хочуть…

.Нуу..так в загальному і за місяць

.Хтось ше може ходив до університетів..типу а коли ви ходили саме в ці університети?..

.нуу нее знаю там восени ..чи там як перед зно чи після зно…чи вже коли визначились

.Особисто я…це був..це була осінь..тобто це вже більш менш…нууу…визначилась з напрямком.. і саме я почала дивитись там різні спеціальності на яких університетах…особисто я почала там з однокласником там їздити це був не один університет це були різні університети..нуу це було в основному осінню…да

.А хто ще як.. ніхто не ходив більш в університет..добре,а яких..нууу…наприклад вии ..вибирали предмет…ви спілкувалися саме з спеціалістами…от ви казали…чиии приходили до вас ви спілкувались з ними чи ви просто типу вони розказували якійсь загальній аудиторіїї це і встали і пішли чи ви особисто мали розмову з кимось з них

.Судячи з мого класу тільки слухали про цей університет тому що вони прийшли запізно тобто це вже була не знаю зима тобто кожен вже визначився з своїм напрямком…визначив свій в інтернеті предмет який він буде здавати на зно і наприклад про цей вуз собі дуже звязаним з мас медіа …там були зовсім інші предмети зовсім інші предмети…якщо навіть зацікавився..в репетитора..і не зміг вже поступити..через те що вони прийшли запізно ми не могли прийняти їхні пропозиції..в основному це було

.Аудиторія..Нуу… в принципі треба було задавати запитання…тобто по собі я розумію що більшість питань яких я хотіла можливо задати..я їх не задам.. бачимо дуже багато незнайомих людей…нуу і так далі ось..в основному на загал розповіли..про університет там..про кафедри..про банківську систему..оцінок

.А університет в вашому місці все-таки…всі приїзджали з вашого міста в університет..чи про який університет ви розказуєте

.В Київ…в який саме..ми їздили в драгоманова….ми їздили ще в шевченка…якщо так порівняти скажу вам що рівень драгоманова менший..нижчий набагато..але там день відкритих дверей організований був набагато..реально кращий..от дійсно ти сходив і в тебе є бажання навіть подати туда документи..якщо ти прийшов в шевченка …це було…вибачте там можна було на пальцях порахувати цих студентів які…майбутніх.. прийшли на цей день відкритих дверей і просто це було так..якщо викладачі щось по мікрофону говорять і потім..ну можете походити і все…тобто…

.Типу ідіть самі…все неорганізовано…ходіть самі

.Тобто це було дуже неорганізовано і…чесно кажучи я реально тоді розчарувалась

.Я хочу сказати що…ееее..нууу..дуже великим чином…було те що для абітурієнтів осінню там були навіть предмети або англійська або історія…або англійська і потім це все зникло і тільки один предмет …іноземний вдень… весною…в кінці вже…коли вже всі мають здавати зно…ці два предмети..це було настільки якось…дивно…

.Це два предмети типу профільних на якийсь…

.Тобто на вибір…

.Спеціальність…

.Тобто на початку осені був предмет на вибір…наприклад на соціологію була математика або англійська…оцей на вибір предмет а потім зникло і була тільки англійська..я думала що я не буду ходити здавати…і тут весною …в кінці осені там знов з»явилося що англійська …або математика…

.Я сама якраз не здавала…бо я математику здавала…

.У всіх університетах..і кожен предмет так само це дуже збило з пантелику..бооо ми можна сказати спочатку подумали туда …потім виявилось що ми туда не можемоі в останній момент нам знову дають вибір

.До чого це дуже сильно нуу…якщо Оксана побачила це помітила тобто…більшість мабуть можливо є люди які не помітили це все-таки впливало на вибір…тому що один предмет був вибір …а потім він зник …і ти вже навіть не подаєш уже куди хотів…і тобто це збивало

.У мене в школі …нууу…на початку семестру 11 класу…першого… поприходило більшість студентів старших курсів з факультету фізичного…математичного…факультету геодезії…міжнародних відносин…але переважна більшість приходили з студенти.. саме із університету в моєму місті

.Студенти саме приходили самі…

.Таак самі студенти приходили …

.А вони приходили як представники університету чи вони просто приходили як чиїсь друзі

.Вони приходили як представники університету щоб запропонувати нам свою спеціальність …щоб ми поступили тоді…а також ще приходили…але це вже було на початку другого семестру преставники університету з Польщі та Греції…пропонували вчитися у Греції та Польщі…але уже так як було пізно…то ми вже..під зно

.А я хочу сказати що студенти також до нас приходили…були з факультетів там..але…рідко…приходили соціологи

.З Франка…

.Так ..з Івана Франка

.Вони організовували день соціолога і я вже знала людей через то шо вони до нас приходили…до мене…і вони розказували про соціологію …вони зробили нам буклети …кожному роздавали…ходили по школі…в усі одинадцяті класи і повідомляли…заохочували соціологію …розказували плюси соціології…нууу… і що вона може нам дати

.А мінуси

.(сміються)

.Ясно..

.А …нууу… ярмарки вакансій в вас тільки в вас були…да…ярмарки вакансій чи в всіх були ярмарки вакансій…просто не всі відвідували…типу там де купа університетів і то всьо…висвічується…свої професії…угу…

.А наприклад ви відвідували репетиторів?

.Таак…так…звичайно

.Скільки часу

.Давайте..тоді від вас

.Скільки часу…

.Скільки часу…з якого класу…по який …з яких предметів…чи от…скільки репетиторів…

.Останні чотири місяці перед зно по всім трьом предметам…бо я вчилася ніби …ну…на економікі підприємства…я думала …нуу іще я думала чи поступати мені далі на економіку чи обрати щось інше …і якби уже в останній момент я зареєструвалася …перед зно…зареєструвалася…в останній момент десь це було в лютому…я вирішила здавати …поступати на щось інше …бо економіки з мене досить і останні чотири місяці я готувалась до зно

.Угу

.Я ще мала один рік вчитися…батьки вирішили мені знайти … зареєструвалася я в зно…спочатку було сказано що якщо поступлю на державне і куда хочу тоді йду…а якщо ні тоді лишаюся і на наступний рік здаю зно.

.Я так здала і поступила на державне

.Угу

.Два роки…тому що мені це було потрібно….я вивчила за один рік…подобався сам викладач..

.(сміються)

.Ну просто…нііі…не в тому сенсі

.Як викладає а не сам

.Як викладає це раз…на рівні …різні заходи пов»язані з історичними моментами…а англійську мову я готувала…але

.А чому ви якщо вам так подобається історія тоді не пішли на історичний

.А…ну добре…

.(сміються)

.Я наприклад…я думала шо я оберу соціологію через то шо…багато було здавати і мама була дуже…хотіла шоб я…і в тому плані йшла…історії і соціології…якраз попало….але все решта були…я хочу сказати що наприклад математику я вчила більш менш ну…а сама готувалася впродовж всіх років …а математику так вчила впродовж тільки одного року…іі… В нас була група з чотирьох людей і ми нормально так готувалися і ну..викладачка була просто зі шоли..…не було такого знаєте

.Це типу був факультатив …чи це просто в вас такі уроки в школі були шо чотири людини ходило

.Нє…просто ми..ну…до вчительки ходили…

.Ага

.Я б наприклад якби ходила сама…я б більше платила

.Ну та ясно…а коли групові заняття платиш менше

.Так… і я ходила до неї..от наприклад географію я здавала їй просто…ну…я просто…можливо там можливо там здавала готуючись три місяці тільки…можна сказати…історію готувала тільки за рік вчила тобто до того я не можу сказати що я історію вчила і нормально здала…і ще хочу сказати що мову…в мене так вийшло що мову я готувала тоже перших три місяці…потім перерив взагалі можна сказати …і ще один місяць готувала

.Мову я готувала цілий рік…англійську півроку…а історію я готувала за неділю до здачі

.Угу…так

.Я взагалі думала що я робитиму і я так практично весь рік думала що я піду на географічний…рестораний…і я вчила географію тобто найбільше з тих всіх предметів що я мала…і я типу навіть не могла подумати що я піду на якийсь історичний…тому що я взагалі не люблю історію… я просто…я не можу її вчити..я…це не моє…і так вийшло що історії я приділяла найменше часу репетиторства …я здала найгірше…і…а географію я здала найкраще…тобто як виявилось вона мені взагалі не пригодилась ресторанний…соціологію..мені сподобалося……я пішла на соціологію

.Хочу сказати…оскільки математику можна сказати я не дуже сильно готувала…а історію цілий час цілодобово вчила…і бали практично однакові…там один бал різниці…мені так обідно було якщо чесно

.Буває обідно коли пів бала

.Там188…там 187…це нема що порівнювати

.Ну да

.Угу…давайте

.Яяя..здавала взагалі зно..це є іноземна…історія…і українська мова…і щодо української мови…в мене класний керівник був філолог і взагалі відмовився брати на репетиторство своїх дітей …він нам якби запропонував відвідувати факультативи кожного тижня і виділяв нам годину дві і кожного тижня …класом…бажаючі підходили до нього відповідно…і відповідно так готувалися.

.З історії України я готувалася півроку з репетитором …це було від вересня минулого року…а після нового року…тобто курс ми пройшли…і від нового року я вже самостійно самотужки готувалася і скажу шо результати дуже погані…і не все залежить від репетитора…головне це є бажання..бажання учня

.А іноземну мову… я здавала французьку…в нас з французької мови в нас був один такий потужний вчитель…то …ходили до нього раз в два тижні…тому що…ну в нього в практиці це був один єдиний випадок…здавали іноземну французьку…там вже всі там…хто здавав іноземну…це була англійська мова…а з французької відповідно таку базу він нам дати не міг…тому що завдання…і цього всього…з французької мови книжок нема як таких…і десь так я на протязі року ходила…але…так раз в два тижні

.А зно яке ви здавали коли поступали на соціологію…з англійської чи все-таки з французької

.З французької …з французької мови…тому що англійська…ну… ви …в мене знаєте…викладалася в мене з п»ятого класу…але це була друга мова…вона викладалася в нас на такому рівні що її можна було вивчити і здавати на зно

.То ви здавали…

.Я здавала французьку мову…яку вчила з другого класу…це була потім історія України і українська мова

.Угу

.14.32

.Нууу я також…французьку…історію України і англійську мову і в мене…це була історія це був…з жовтня місяця до кінця…ну… зно….я чесно кажучи раніше…просто..ну… не сприймала історію..ну не подобалось мені як викладає викладач в школі але пішовши до репетитора…в мене просто відкрилися очі дійсно…настільки він …все-таки дуже багато залежить саме від викладача …бо настільки цікаво вміла подати… розповісти просто..дійсно хотілося іі вчити …а французькою я займалась буквально тако…кожний мав з репетитором…до викладачки своєї…але це буквально…два три місяці було

.Угу…дякую

.Щодо мене…я дуже відповідально поставилася до власного поступлення і хотіла дуже в ЛНУ…правда не знала як пройти спочатку і рахуйте півроку от я дійсно готувалася взагалі до іншої спеціальності

.Готувала я інші предмети…от як Ксюшка нам розказувала про зміну цих предметів …тобто в грудні…в університет …свій предмет і вони кардинально змінили систему предмета який я готувала і потім в нас досить великий клас був і половина класу тобто вони також злетіли з тих предметів які мали і які хотіли і десь вже з другого семестру починаючи…тобто з січня лютого…ми почали …пів класу ми почали готувати зовсім інші предмети…або додаткові або інші…але от як там говорить Аня шо там були викладачі які…так добре ставилися там…казали походіть на факультативи то в нас таких не було наприклад…хочете репетиторства…ніяких факультативів…походіть…але викладачі дость гарно так подавали сам предмет…а потім власне перед самим поступленням знов змінилися предмети і вийшло так що ті діти які готували…ну…

.Інакші

.…Ну..поступати на то шо хотіли

.Угу

.Як на мене то в мене наприклад не було…тільки були у молодших класах ..це англійська…в старших класах я більше займалась ..ну… своїм навчанням сама…а ближче до зно в нас в школі…вчителі дуже до цього поставились так з відповідальністю… і вони кожний вчитель виділяв п»ять годин свого часу на тиждень з кожного предмета…тобто наш клас ходив на урок і вона це пояснювала…зокрема наша вчителька з української мови вона виділяла в два рази більше годин…тобто десять годин на тиждень…шоб всі добре здали…в нас було…в нас був гуманітарний клас

.Весь навчальний рік з ціллю здати саме зно з української мови…з цієї самої дати зно…а англійською я займалася два роки просто для

.Підтянути знання?

.Так так

.Це було десь після дев»ятого класу чи це було ще в молодшій школі

.Можливо із дев»ятого класу…просто тато хотів щоб я знала англійську на рівні …і саме до зно підтягнути граматику…за навчальний рік

.Я мала чотири репетитори…діти які ходили два рази на тиждень…якшо говорити за історію то я займалася з вересня по червень…тобто я ходила раз в два тижні на заняття…в нас був дуже хороший викладач…вона практикувала…тобто вона брала на одне заняття двох людей …тобто шоб один тягнувся за другим і звичайно було в класі от…так то три сильних учні …з історії і вона дуже практикувала якби конкуренцію…не залежить тому що хочу сказати вдома я дуже багато сама я не вчила…ну як..вчила…читала це все..але я…коли викладач доступно пояснює і можна запам»ятати…це велику дуже роль зіграло…я вважаю що зно здала нормально на 190…сказати що було важко …я не можу сказати

.Математику я…взагалі…сказати шо люблю…я її не переношу

.(сміються)

.Вам це пригодиться на п»ятому курсі шо ви її не переносите

.Нє…я її не переношу…але я її розумію…

.Аа…то добре

.Я просто …я ходила до репетитора раз в тиждень…як мені виходило…нуу не хотілось мені там…в принципі зно з математики я даже нормально здала…було нормально…нуу… просто…цілий…просто мучіння…ну математику там …мені сьогодні до репетитора …порозв»язувала шось…пішла…далі готувалась…якщо говорити за українську мову до української мови я готувалася найменше тому шо я думала шо сама підготуюсь…скільки там тої української мови …потім десь в кінці листопада…вийшло все-таки треба було ходити…я пішла до репетитора…до викладачки взагалі …просто всі такі викладачі ше такі класні були …просто хотілося на заняття ходити…я підготувалася…ну…для мене було вирішальним те що викладачі просто…до мене…Яна ти можеш …ти мусиш здати…мені просто було би ..не знаю чи то…

.Підштовхували

.Да…вони дуже підтримували…бо вони…я…я дуже лінива

.(сміються)

.Нє ну я можу заставити вчитись це все але просто коли тобі кажуть…Яна ти можеш…ти можеш здати це все…мені просто було би …не знаю… може незручно стидно за то шо

.Ну як..я можу але я не склала то зно…це було питання …за англійську…англійську…сказати шо з репетиторами… я не можу…готувалася з студентами …в університеті…так то англійську я в школі вчила з першого класу…ну як вчила…відвідувала заняття і коли мені треба буде здавати її на зно бо треба ……я тоді вже підготувалася і почала готуватися…останні півроку до зно…там не виходило…закінчувала вже навчання …там ці всі і корочє я так лишила англійську в стороні…

.Ясно

.Нуу..але в принципі…нє…я її готувала…нууу і так

.Угу

.Я хотіла сказати що на мою думку репетиторство і …ну…вчитель в школі..це дуже різні речі…і я можу судити з власного досвіду…от наприклад…я ходила на репетиторство з історії України до одного вчителя який був моїм класним керівником і …ну…вчив він у школі…як вчитель всі просто були від нього в захваті…казали що він найкращий вчитель в школі є взагалі … і справді він на уроках пояснював доступно і лаконічні консультації і все те що треба було тобто…в школі він повністю влаштовував як вчитель…я навіть…тобто мені подобалась історія як сам предмет…от але і ми багато хто власне з моїх однокласників понадіялись на цього вчителя і пішли до нього на репетиторство…от…і тут на репетиторстві просто було поовне розчарування тому що як репетитор цей вчитель був нікудишній …при тому що і платили йому і багато і надіялись дуже і але виявились зовсім інші…тобто як вчитель він був професійно підходив до всього ..а репетиторство… нам не вистачало саме отакого

.Він не поглиблено подавав вам матеріал…який потрібно було

.Так…це радше скидалося саме на якісь уроки в школі…от…не вистачало такого от…ну звісно репетитор він не повинен вбивати в голову знання але він повинен давати шось більше …ніж те шо просто на уроках

.Донести

.Шось більше ніж просто на уроках…тобто я вважаю що не всі …далеко не всі вчителі прості які в школі

.Можуть бути

.Так…можуть бути репетиторами

.Будь ласка

.Я з зно здавала чотири предмети…українська мова…я її готувала два рази з подружкою…два рази з мамою…мама просто коректор і в мене з мовою ніколи не виникало проблем…. Потім англійська мова…англійська мова…я вчилась в спец англійській школі тому якось також не виникало проблем…колись…по -моєму клас шостий…п»ятий я займалась з репетитором…просто вона дуже класна вчителька…мені подобалась

.Просто з нею поспілкуватись

.Але тоді був парадокс такий цікавий..шо…і всі більш менш…і приблизно одинаково здали зно і ті хто готувався сам або взагалі не готувався і ті хто готувались з репетитором…і довго якби …не знаю… потім…що ще я здавала…історію…це єдиний предмет який я готувала з репетитором…тому що в школі це була велика велика велика проблема…власне кажучи через вчителя тому що це були вічні скандали …в неї була якась особиста неприязнь до мене…в мене до неї

.23.52

.Вона мене водила до директора…я її водила до директора

.(сміються)

.Я женщіна запальна так шо…в 11 класі

.Її звільнили

.Нє…її не звільнили…але через мене декілька раз директриса сиділа і приходила на уроках щоб провірити як вчителька викладає…

.Четвертий предмет це була біологія…яку я здавала взагалі наобум…в принципі я її здала дуже не дуже..але теж були дівчата які готувалися з репетиторами…саме більше

.Вийшло так що багато в кого був в школі…щоб вони гарно зно склали… єдина хто з нами займався це була моя класна керівничка…вона була

.А шо вона вчила

.Українську мову

.Вона з нами займалась…ну оскільки було дуже важливо… адже багато хто міг злетіти з медалі…але всі оті вчителі чи ми ходим на уроки тобто в мене в класі було 8 медалістів…були срібні медалі а серед них дійсно розумних було тільки п»ять

.Я хочу сказати…що вони повністю на уроки не ходили ….вчителі на це зовсім не звертали увагу просто дзвонили прийди там контрольна буде і все

.Досить халатно ставились ніби до того

.Мені трошки дивно стало…єдина хто займався з нами це моя класна керівничка…вона дуже…вона завжди так гарно українську мову і літературу…це було спочатку місяця…потім так вийшло що операція…і вона потім померла…і все…можна сказати шо мову всі стали так трошки погано…і багато

.Всі так займались…а я не знаю

.Все відносне просто

.Так так

.До медалісток…в нас була в класі медалістка яка здала зно на 200 балів…поступила на географію

.Вона тести з профорієнтації певно не проходила

.А шо мене найбільш всього обурило…це людина…вона не могла нормально грамотно скласти речення …вона не могла розмовляти…я не знаю…

.Ну то може вона письменник хороший..ну тож зрештою все буває

.В мене була дуже дуже відома людина…він на юридичному зараз вчиться на депжавному…йому була потрібна англійська мова…потрібна була українська мова і потрібна була історія…він все здав там 198 …нуу…менше не було в нього…здав на 200

.Просто багато таких випадків що людина взагалі нічого не знає…і потім приходить і здає краще зно ніж ти…трохи обідно тому шо везучість…

.В нього вся сім»я математики…

.Тут гени закладені

.Добре…а наприклад пріоритетними предметами зно які були?

.Я вибрала просто предмети на зно…англійська…

.Маєте на увазі при вступі на соціологію

.Взагалі.. як ви вступали в університет…зараз ми не говорим про соціологію…в університет просто які ви премети хотіли дійсно здавати

.Які здала такі і хотіла здавати….історію….українську мову і англійську

.І нічого не змінювалося..не передумували

.теж саме

.Я думаю що це залежить знаєте від чого…гуманітарій чи вона більш схильна до технічних наук…тобто відповідно до того вже в 10…11 класі обирає свій предмет…плюс мінус і від своїх здібностей відштовхується….але внас українська мова

.Я наприклад…оскільки я гуманітарій я вибрала англійську і історію…потім через місяць

.Спочатку предмети а потім спеціальність

.Я вибирала зпереліку предметів ті предмети які чисто теоретично можу здати хоч якось…коли почалась…математика закінчилась…я не можу сказати шо я чистий гуманітарій…з геометрією обчислення яке я не можу зрозуміти…то все..геометрія на цьому закінчилося…я не думала що буду здавати історію…я думала шо я сама гарно підготую біологію

.Хочу сказати…це була англійська…а англіська була практично всюди

.В мене список..скоротився…я думала або архітектурний

179.Так і готувалися до англійської, потім як треба було нести оригінали якось так вийшло,що я понесла на соціологію, мама мене загітувала на неї.. і впринципі зараз задоволена, тому що англійська базується суто на англійській і я, ну не знаю, які перспективи можуть бути.. чуто або перекладач або викладач.. мені хотілося якийсь ширший спектр.. але я всім задоволена

.Я, наприклад, вибирала предмети ЗНО за таким критерієм, ну такі предмети, які є більше… тобтоо українська мова і історія. Бо я ж не могла точно знати на які я факультети поступлю.. А так я здавала чотири предмети ЗНО і могла поступити на будь-який факультет

.Ви навчаєтесь на платній чи державній основі?

.В нас всі державники

.Два платника.. Я і ще одна дівчинка, яка буде після другого семестру.. другого курсу

.А чому так?

.Ну я взагалі стояла двадцять перша.. і в останній день я могла проходити на державне

.А яке державне замовлення?

.Двадцять дев»ять

.І мій тато приходив в деканат, він тут стояв, питався і йому сказали, що буквально в останню годину занесла якась дівчинка.. типу нуу і я платник (сміються всі)

.Хочу ще сказати, що зовсім інша система вступу з попередніми роками

.Ну ,наприклад, я в франка подавала спочатку на історичний, потім на соціологію, потім на юридичний. І там таке вийшло, що на історичний я не проходжу, мене викинуло і на соціології я зупинилась. Можна було б вперед іти, але я говорила з людиною, яка повністю орієнтувалась. Вона сказала, що якщо я відновлю своє місце на соціології, то можливо я пройду на історичне державне, а можливо ні, а можливо я зможу тільки на платну форму піти, можливо я втрачу шанс на державне місце.. і я боялась втратити державне місце

.Я взагалі думала, що я буду на платному вчитися, взагалі щось дуже мало орієнтувалась в цьому всьому .. і мама сказала, ну, що треба заплатити гроші, бо можу взагалі на платному вчитись.. ну моя мама в тому не орієнтується, вона переживала, щоб я хоча б на платне поступила.. Я заплатила гроші і почала читати списки і взагалі виявилась на державному і виявилось, що гроші не треба платити

.Це було перший день.. цього року змінилась система і з цими пріоритетами це було досить таки ну наплутано

.Було дуже багато людей.. Я знаю в нас є дуже багато дівчат, які неправильно просто поставили пріоритет і забоялися ну забрати.. не подавати на бюджет, а піти подати на контракт. Ну, в принципі, в мене є знайомий який не побоявся, він поступив на бюджет десь там там там .. він подавав туди документи, він подав на контракт і пішов в ітозі ну на бюджет

.Ми спочатку вибираємо 15 предметів , 15 напрямків точніше і розставляємо їх пріоритетно.. якщо ти, наприклад, підеш на перший, то будеш чітко знати

.А соціологія яка стояла?

.Першаа

.Першаа

.Перша

.Перша

.Друга

.П»ята

.Перша

.Перша

.Друга

.От якби так було як минулого року, коли тобі дзвонять і кажуть ти пройшов туда туда .. якби була така система, то б я б зараз тут не була

.Ну і якось з тими пріоритетами бавишся за одне державне місце і йти вчитись на платне, коли можна вчитись на державному, то було не варіант

.Ті, хто не злякалися, дійсно..

.А чо злякатися

.Ти могла не злякатися вчитися на контракті, ти б могла піти подати документи на контракт і піти на бюджет

.Я не знала взагалі, що таке може бути

.Я знала, нам надається одне державне місце,ну та й я поїхала подала свої документи

.Ну і щодо пріоритетів, то деякі з одногрупниць моїх опинились тут, тому що напутали з пріоритетами. Наприклад, оля (сміються)

.Просто з тими пріоритетами можливо не всі хотіли бути, але коли опинились, то вже захотіли (сміється)

.Ні, взагалі з цими подаваннями документів і з цими пріоритетами було дуже весело, я проходила в не дуже престижний вуз на бюджет.. В мене був перелом ноги.. В мене тато любить вичисляти всякі такі штуки, там в системі бюджетними, які проходять на бюджет, мають подати до якогось числа і якшо не подає, а ти проходиш, в приниципі на контракт, а ти проходиш на бюджет і встигаєш подати документи.. ти попадаєш на бюджет і таким чином, в принципі, я попала.. дев»ятий пріоритет, я перепрошую

.Взагалі з цими пріоритетами всі хотіли зробити, щоб вийшло структуровано й добре, але вони не врахували того, що дійсно не правильно подали інформацію, направильно абітурієнти розставили свої пріоритети і відповідно.. і ті хто потрапили на бюджет, туди, куди не хотіли, наприклад, вони могли, оці, ну не могли подавати документів, відповідно, якщо мають кошти краще б платити за контракт туда, куди хочуть.. відповідно ці списки посувалися і за одною хвилею всі поступити в вуз не могли

.А мені здається, що проблема з пріоритетами дуже навіть хороша, проблема лише в тому, що не донесли інформацію. Ще не всі зрозуміли, що це.. Але якщо в подальшому це буде продовжуватись, то мені здається, що це дуже така ідея..тут було якось чесно.. ну корупційно менш було, менш було оцього всього

.А ви орієнтувались на університет за місцем проживання?

.В нас в гурпі дуже багато дівчат з різних міст України. Але ви знаєте, ЛНУ набрав найбільше заявок по рейтингу.

.Просто для нас був більш університет пріоритетним

.Я взагалі з міста жовті води, це дніпропетровська область, я вибирала за тим, що я більше хочу у Львів, Франка або політехніку.. ну мені не було різниці тому шо.. аби Львів.. і коли я сказала це мамі, то вона була в шоці, тому що дуже далеко

.Я також хотіла дуже в львів.. і також в лну, тому що в мене тато закінчив ЛНУ.. і з самого дитинства приїжджали в львів і боже лну альма матер божее та ти тут будеш вчитися, боже та-та, та мрія всього життя. Але скажу чесно, спеціальністю я задоволена повністю, мене дуже приваблює вибір професій за якими я зможу працювати після закінчення цього, але в лну я розчарована як в університеті, тому що можливо я забагато очікувала.. я маю з чим порівнювати .. тому що мені здавалося, що в тернополі є такий престижний коледж .. ну, відноситься до університету.. викладачі з університету, все з університету.. я маю з чим порівнювати, я очікувала можливо більшої різниці, а тут можна сказати різниці нема взагалі

.Нуу я все життя знала,що буду вчитися в франка, в мене батьки тут вчилися і родичі, якось… ну я подавала і в інші вузи.. я і в київ подавала, правда не знаю нашо

.Я ,наприклад, не жалію, що поступила в лну, мені саме місто львів подобається і в якому університеті вчитися не було важливо.. подавали документи в київ, але мені місто київ взагалі не подобається так як.. ну київ просто для туристів місто.. приїхати, подивитись, поїхати

.А львів не для туристів?

.Нє, ну львів теж для туристів, але у Львові можна і жити.. і ця атмосфера просто надихає

.Особисто для мене університети існували в двох містах.. в києві та лну.. так як в київ мене не відпустили батьки, навчаюсь у львові

.А вам дуже навіювали свою думку батьки?

.Ні, взагалі дали повну свободу

.Мені навпаки

.Мені мама дала також повну свободу на рахунок того, куди йти, тільки єдине, що мені порадили.. ну міжнародними відносинами дід мій був дуже проти.. і я туди не пішла.. ну і я дуже щаслива, що туди не пішла.. бо тут нема, що казати. Але на мене мама вплинула з вибором соціології, тому що як я вже казала,я вчилась в гімназії міжнародних відносин з поглибленим вивченням англійської мови .. досить непогано її знаю, все життя думала, що туди постплю, але в останній день, коли я сиділа в інтернеті подавала заявки, мама сказала, подай вже на ту соціологію, я тебе дуже прошу, бо я бачу в тобі, що ти природжений соціолог(всі сміються) Н у і коли ми прямували подавати документи, я ніби на англійську прямувала, але мама мені ніби так розвернула.. ну як мама сказала, що я природжений соціолог, я мамі повірила, мама ж мене знає краще за всіх і я ні про шо не жалію

.Ну я хотіла на юридичний, історичний подавати , бо мама знову ж таки хотіла, і вона хотіла, щоб я подавала на фінанси і кредит, бо мої однокласники там вчаться і вона хотіли

.А якщо ви враховували думку батьків.. в вчителі, друзі, щось говорили, радили?

.Мені казали вчителі, щоб я була журналістом, але мені не хотілось писати творчий конкурс, тому я вирішила.. (сміється)

.Доречі, дуже багато людей плутають соціологію з соціальною роботою…

.Таа…

.(сміються)

.І взагалі.. у всіх така думка.. хто ніде не поступив йде на соціальну роботу

.Йдуть на географічний

.(сміються)

.Якщо чесно, то в нас вчителі не гворили за лікаря, вчителя.. казали, що це дуже нудно, це вже якісь застарілі професії, їх дуже багато. Власне, чому я пішла на соціологію, тому що в мене дуже хороший друг.. він правда вчиться на соціології, але в Івано-Франківську (в стефаника).. Він мені постійно розказував за ту соціологію, він так задоволений нею і я вже попала під його вплив..

.А щодо працевлаштування.. Чи ви чули щось із ЗМІ чи про можливості росту.. потреба нашого суспільства чи нашої держави в соціології? Чи ви знаєте ситуацію на ринку праці стосовно соціології?

.Перш за все хочу сказати, що освіта дуже важлива.. але є але. Коли ти пишеш резюме або проходиш співбесіду .. ти кажеш.. в мене є досвід роботи там-то, там-то і вони розуміють, що ти вже навчена щось робити і можна взяти не тільки по соціології .. соціологія споріднена з багатьма галузями .. це дуже впливає..

.Ну як на мене ,то ми ще перший курс,я думаю, дівчата погодяться зі мною.. як я ,так і вони ще не дуже цікавимось щодо ринку праці , щодо всіх тих перспектив. Але дуже надіємось, що через 5-6 років щось зміниться , стане краще, і дасть шанс соціології себе проявити..

.Ми знали, що робота в будь-якому випадку знайдеться.. але як зараз чи потрібно чи не потрібно..

.Я як поступала на соціологію, то знаю , що тут на січових стрільців ,4 є соціологічна агенція і там всякі жіночк стоять і запрошують проводити опитування, тобто брати участь і так само запрошують на роботу.. тобто, в принципі, потреба в тому є..

.В львові я знаю, що в нас ще були якісь соціологічні компанії, тому я думаю, що потреба є в тому і перспектива так само

.Дуже важливим було те, що Н. Й Черниш сказала нам, що ми в нас буде IT, тобто ми зможемо в IT сферу піти

.Чи є важливим ваш статус.. статус вашого внз для подальшого працевлаштування?

.Нуу це є .. досить поширена така штука.. але з іншого боку це все рівно не диплом, який визнається європою ..

.Я все-таки вважаю, що це не настільки визнається престижем університету, це може бути ну обкладинка.. загальне враження про будь-який університет,який є престижним в україні.. а реально, це залежить від якості освіти і чи сама людина .. тобто навіть ..не знаю.. в українській академії друкарства.. якщо людина захоче навчатись, вона буде навчатись

«Вибір професії» 6.Емм.. Ви вже провчились три місяці. Чи задоволені ви вибором своєї спеціальності? 7.Я не дуже уявляла, що таке соціологія.. Амм але, провчившись три місяці я не шкодую про свій вибір..ее і мені це подобається 8.Ну емм, по-перше, хочеться сказати, що було важко.. емм.. але я свідомо обрала цю професію і не шкодую про це 9.Емм.. я також свідомо обрала соціологію.. В мене був вибір між соціологією і філологією.. Соціологію вивчати емм дійсно цікаво, тому що ми вчимо такі цікаві речі.. емм і це не одна теорія.. емм… ми виносимо її на практику також «Шкільна профорієнтація» 12.Емм.. тепер перейдемо до чинників емм.. які спонукали до вибору професії. Наприклад, в школі. Чи в вас проводились якісь профорієнтаційні заходи. Якщо проводились, то які 13, можливо, хтось з вчителів приходив і займався профорієнтаційною роботою 14.До нас приходили ,навіть з університетів.. але там навіть немає соціології як такої.. Емм. Там не вивчається вона. В інтернеті є багато інформації. Є різні кафедри.. Емм.. Я знайшла соціологію, прочитала, що це таке. Це емм було за допомогою інтернету «День відкритих дверей» 20.А от в університетах тамм є день відкритих дверей, коли університет, кожна кафедра представляє свою професію. Ви не брали участі в такому? 21.Я особисто ні 22.Ну, брали.. еемм я з Житомира їздила до Києва наприклад. Ну розглядали варіанти різні.. Нуу тобтоо це було організовано топ-10 найкращих університетів, там кожний розказував про себе.. про кафедри, які предмети треба здавати. Тобто були бесіди з людьми.. там професорами. Це було досить таки цікаво 23.Ну,я також ходила.. Нууу, ходила в технічний університет, ну так, подивитися, шо там, як там.. для порівняння, чи як (сміється) 24.Подивилася.. але шоб сказати,шо там і як, то такої чіткої картини я не отримала.. Нуу от загальні такі.. Ну кафедра така то, вивчає таке то.. 25.Займаємось тим то..От наші викладачі поговоріть з ними…пройдіться подивіться. Нуу не знаю…мені здається… якщо є комп»ютерний зал,можна зробити шоб цікавіше щось було 26.Студентам було б більш зрозуміло,що від них хочуть… «Предмети для ЗНО» 166.Добре…а наприклад пріоритетними предметами зно які були? 167.Я вибрала просто предмети на зно…англійська… 168.Маєте на увазі при вступі на соціологію 169.Які здала такі і хотіла здавати….історію….українську мову і англійську 170.І нічого не змінювалося..не передумували 171.теж саме 172.Я думаю що це залежить знаєте від чого…гуманітарій чи вона більш схильна до технічних наук…тобто відповідно до того вже в 10…11 класі обирає свій предмет…плюс мінус і від своїх здібностей відштовхується….але внас українська мова 173.Я наприклад…оскільки я гуманітарій я вибрала англійську і історію…потім через місяць «Реформа в освіті» 215.Взагалі з цими пріоритетами всі хотіли зробити, щоб вийшло структуровано й добре, але вони не врахували того, що дійсно не правильно подали інформацію, направильно абітурієнти розставили свої пріоритети і відповідно.. і ті хто потрапили на бюджет, туди, куди не хотіли, наприклад, вони могли, оці, ну не могли подавати документів, відповідно, якщо мають кошти краще б платити за контракт туда, куди хочуть.. відповідно ці списки посувалися і за одною хвилею всі поступити в вуз не могли 216.А мені здається, що проблема з пріоритетами дуже навіть хороша, проблема лише в тому, що не донесли інформацію. Ще не всі зрозуміли, що це.. Але якщо в подальшому це буде продовжуватись, то мені здається, що це дуже така ідея..тут було якось чесно.. ну корупційно менш було, менш було оцього всього 232.А якщо ви враховували думку батьків.. в вчителі, друзі, щось говорили, радили? 233.Мені казали вчителі, щоб я була журналістом, але мені не хотілось писати творчий конкурс, тому я вирішила.. (сміється) 234.Доречі, дуже багато людей плутають соціологію з соціальною роботою… 235.Таа… 237.Якщо чесно, то в нас вчителі не говорили за лікаря, вчителя.. казали, що це дуже нудно, це вже якісь застарілі професії, їх дуже багато. Власне, чому я пішла на соціологію, тому що в мене дуже хороший друг.. він правда вчиться на соціології, але в Івано-Франківську (в стефаника).. Він мені постійно розказував за ту соціологію, він так задоволений нею і я вже попала під його вплив.. 241.А щодо працевлаштування.. Чи ви чули щось із ЗМІ чи про можливості росту.. потреба нашого суспільства чи нашої держави в соціології? Чи ви знаєте ситуацію на ринку праці стосовно соціології? Перш за все хочу сказати, що освіта дуже важлива.. але є але. Коли ти пишеш резюме або проходиш співбесіду .. ти кажеш.. в мене є досвід роботи там-то, там-то і вони розуміють, що ти вже навчена щось робити і можна взяти не тільки по соціології .. соціологія споріднена з багатьма галузями .. це дуже впливає.. 242.Ну як на мене ,то ми ще перший курс,я думаю, дівчата погодяться зі мною.. як я ,так і вони ще не дуже цікавимось щодо ринку праці , щодо всіх тих перспектив. Але дуже надіємось, що через 5-6 років щось зміниться , стане краще, і дасть шанс соціології себе проявити.. 243.Ми знали, що робота в будь-якому випадку знайдеться.. але як зараз чи потрібно чи не потрібно.. 244. Я як поступала на соціологію, то знаю , що тут на січових стрільців ,4 є соціологічна агенція і там всякі жіночк стоять і запрошують проводити опитування, тобто брати участь і так само запрошують на роботу.. тобто, в принципі, потреба в тому є.. 246. В львові я знаю, що в нас ще були якісь соціологічні компанії, тому я думаю, що потреба є в тому і перспектива так самоФакт чи подія: Вибір спеціальності Контекст : очікування від спеціальності Значення: задоволення/незадоволення професією Наслідки: продовження навчання/зміна спеціальності/вузу Факт чи подія: Профорієнтація в школі Контекст : проведення профорієнтаційних робіт Значення: допомога профорієнтологів Наслідки: вибір професії Факт чи подія: Профорієнтація учнів серед університетів Контекст : розгляд варіантів абітурієнтами Значення: орієнтація на університет Наслідки: вибір ВНЗу Факт чи подія: Здача ЗНО Контекст : вибір предметів перед вступом до університету Значення: вибір найбільш підходящих предметів Наслідки: вибір спеціальності Факт чи подія: Пріоритети у вступі Контекст : зміна процесу вступу до ВНЗ Значення: недостатня проінформованість щодо вступу Наслідки: проблеми із подачею документів до ВНЗ Факт чи подія: Вплив близьких на вибір спеціальності Контекст : прислуханість до думки оточуючих Значення: вирішення у виборі професії Наслідки: вибір спеціальності Факт чи подія: Працевлаштування Контекст : прислуханість до думки оточуючих Значення: вирішення у виборі професії Наслідки: працевлаштування після ВНЗ

Транскрипт №2 нулп-фг-ср

Інформант: студенти першого курсу напряму «соціологія» Національного університету «Львівська політехніка»

Інтервюер: Анна Яровенко

Час проведення: 12:20 год

Загальна тривалість інтервю: 40 хв.

Місце проведення: корпус №2 Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Генерала Чупринки)

Дата проведення : 24.11.2015

Доброго дня! Мене звати Анна. Я проводжу інтервю для того, щоб дізнатись специфіку професійного самовизначення студентів соціологів першого курсу Вашого університету.

Отже, сучасна система освіти орієнтує молодь на активний пошук інноваційних умов для професійної самореалізації. Посилення умов на ринку праці загострило суспільні потреби у вирішенні проблеми професійної орієнтації студентської молоді і викликало необхідність саме в мотиваційній структуризації процесу самовизначення. Ринкова економіка не тільки створює умови вільних дій кожної людини, але й висуває серйозні вимоги - вміння самостійно вибирати, готовність до непередбачуваних ситуацій. Тому рішення проблем підготовки людини до усвідомленого професійного самовизначення стає життєво необхідним.

Професійне самовизначення - це виборче відношення індивіда до світу професій в цілому і до конкретної обраної професії.

Ядром професійного самовизначення є усвідомлений вибір професії з урахуванням своїх особливостей і можливостей, вимог професійної діяльності та соціально-економічних умов.

Професійне самовизначення слід розглядати як елемент більш широких систем:

) соціального самовизначення, яка передбачає пошук молодою людиною свого місця в житті, в соціальній структурі суспільства;

) життєвого самовизначення - специфічної форми субєктно-обєктної взаємодії, в якій особистість виступає справжнім субєктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в хід подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя і беручи на себе відповідальність за свої вчинки та дії як їх автор.

Метою моєї роботи є вивчення та аналіз на теоретичному та емпіричному рівні процесів профорієнтації та професійного самовизначення студентів в умовах трансформації

1.Багато з вас є з міста чи села чи з Львова безпосередньо?

.Я з Волинської обл.

.Я з Вінницької

.Я з Чернівецької

.Львівська обл., м. Жидачів

.Я так само з міста Жидачів

.А є зі Львова хтось?

.Я

.Ви одна тільки?

.Так

.Ви задоволені вибором своєї спеціальності?

.(сміються)

.Нуу, я хотіла стати режисером, а мої батьки були проти.. тому

.Ну мені тут подобається, якщо чесно..

.Ну, те що ми вчимо, то цікаво і в житті пригодиться, але поки що ми не бачимо ніяких перспектив

.Мені все одно.. я хотіла в палітєх

.(сміються)

.Наша спеціальність взагалі не престижна, вона дуже мало оплачувана..

.Тоді чому ви поступили на ту спеціальність?

.Ну.. Так як і більшість тут, я поступив, бо пройшов на державне..

.(сміється)

.Хтось планує своє життя повязувати із вашою професією?

.Хто знає..

.Наприклад ми вивчаємо тіпа там за кордоном дуже поширена соціальна робота

.Якщо працювати десь за кордоном.. еем.. є перспективи.. в Україні не дуже

.Можливо ..

.Та..

.В школі у вас проводились якісь профорієнтаційні заходи?

.Та

.В нас таке було

.В школі проводились

.Приходили з центрів зайнятості

.А представники вищих навчальних закладів?

.Таа

.До нас приходили

.З університетів, і з коледжів

.І ми ходили

.І з інших міст також приїжджали

.Я з Миколаєва. В нас в місті теж були дні відкритих дверей і ми теж туди ходили

.А хто зі Львова? Ви ходили?

.Нє

.А ви відвідували ярмарки вакансій?

.Та в нас було

.Стенди висіли

.Хоч один з них був про соціальну роботу?

.Це вже політехніці було в головному корпусі

.А якщо говорити про ЗНО, хтось з вас відвідував репетиторів?

.Наприклад, я ходила на історію, українську англійську, раз в тиждень в 11 класі

.Ну я ходила на англійську.. українська мова і історія.. то 10-11 клас

.Історія, англійська..

.Я здавала українську мову, англійську та історію теж

.А хто впливав на вибір предметів?

.Я сама

.І я сама

.Я не розумію технічні предмети.. тому..

.Здається, ми дивились, які предмети легше даються…

.Я радилась з батьками..

.Ну я можу враховувати їх думку.. але вирішувала сама

.А вчителі в школі впливали?

.Ні

.Ні, ніяк

.В цьому році, здається, були пріоритети.. Як ви їх розставляли .. на якому місці була соціальна робота?

.В мене 9..

.Я просто дуже хотіла в політехніку і поставила третім

.Мені знайомі казали, які тут вчаться, шо тут нормально

.В мене 4

.В мене 7

.А скільки вас на державній основі вчиться?

.Ну, в нас 2 групи, в кожній по 5 державників..

.Ви керувались замовленням, коли поступали?

.Ну ми дивились, шоб були місця..

.А які спеціальності були пріоритетними серед того всього списку??

.Міжнародні відносини

.Англійська філологія

.Туризм

.А в скільки ви університетів ви подавали документи??

.5

.5

.5

.Максимум

.А на скільки спеціальностей?

.Максимум

.А чому саме Львівська політехніка?

.Хотілося у Львові вчитися дуже сильно..

.Дуже багато знайомих тут

.Дуже хотілося у Львів, жити тут..

.А ви чули про соціальну роботу до вступу на неї?

.Ну до нас прийшли з університету безпеки життєдіяльності зі Львова і почали розповідати, що то за робота..

.І до нас ходили..

.Я чула, бо в нас в місті багато вакансій в місті.. Є будинок пристарілих, самотніх, знедолених

.А ви бачите перспективу працевлаштування?

.Ні

.Ні

.Ні

.Ну за кордоном можливо..

.Ну можна піти працювати в інтернат.. Чи в центр зайнятості навіть можливо..

.Але по карєрній драбині піднятись за цією спеціальністю ну.. нереально

11.Ви задоволені вибором своєї спеціальності? (сміються) Нуу, я хотіла стати режисером, а мої батьки були проти.. тому Ну мені тут подобається, якщо чесно.. Ну, те що ми вчимо, то цікаво і в житті пригодиться, але поки що ми не бачимо ніяких перспектив Мені все одно.. я хотіла в палітєх (сміються) Наша спеціальність взагалі не престижна, вона дуже мало оплачувана.. 28.В школі у вас проводились якісь профорієнтаційні заходи? Та В нас таке було В школі проводились Приходили з центрів зайнятості І до нас приходили, і ми ходили 34. А представники вищих навчальних закладів? Таа До нас приходили З університетів, і з коледжів І ми ходили І з інших міст також приїжджали Я з Миколаєва. В нас в місті теж були дні відкритих дверей і ми теж туди ходили 48.А якщо говорити про ЗНО, хтось з вас відвідував репетиторів? Наприклад, я ходила на історію, українську англійську, раз в тиждень в 11 класі Ну я ходила на англійську.. українська мова і історія.. то 10-11 клас Історія, англійська.. Я здавала українську мову, англійську та історію теж 92.А ви бачите перспективу працевлаштування? Ні Ні Ні Ну за кордоном можливо.. Ну можна піти працювати в інтернат.. Чи в центр зайнятості навіть можливо.. Але по карєрній драбині піднятись за цією спеціальністю ну.. нереальноФакт чи подія: Задоволеність спеціальністю Контекст : очікування від спеціальності Значення: задоволення/незадоволення професією Наслідки: продовження навчання/зміна спеціальності/вузу Факт чи подія: Профорієнтація у школах та вищих навчальних закладах Контекст : проведення профорієнтаційних робіт Значення: допомога профорієнтологів Наслідки: вибір ВНЗу Факт чи подія: Здача ЗНО Контекст : вибір предметів перед вступом до університету Значення: вибір найбільш підходящих предметів Наслідки: вибір спеціальності Факт чи подія: Працевлаштування Контекст : зневіра щодо працевлаштування в Україні Значення: вирішити, що робити з професією Наслідки: працевлаштування після ВНЗ

Транскрипт №3 НУЛП-фг-со

Інформант: студенти першого курсу напряму «соціологія» Національного університету «Львівська політехніка»

Інтервюер: Анна Яровенко

Час проведення: 14:15 год

Загальна тривалість інтервю: 33 хв.

Місце проведення: корпус №2 Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Генерала Чупринки)

Дата проведення : 24.11.2015

Доброго дня! Мене звати Анна. Я проводжу інтервю для того, щоб дізнатись специфіку професійного самовизначення студентів соціологів першого курсу Вашого університету.

Отже, сучасна система освіти орієнтує молодь на активний пошук інноваційних умов для професійної самореалізації. Посилення умов на ринку праці загострило суспільні потреби у вирішенні проблеми професійної орієнтації студентської молоді і викликало необхідність саме в мотиваційній структуризації процесу самовизначення. Ринкова економіка не тільки створює умови вільних дій кожної людини, але й висуває серйозні вимоги - вміння самостійно вибирати, готовність до непередбачуваних ситуацій. Тому рішення проблем підготовки людини до усвідомленого професійного самовизначення стає життєво необхідним.

Професійне самовизначення - це виборче відношення індивіда до світу професій в цілому і до конкретної обраної професії.

Ядром професійного самовизначення є усвідомлений вибір професії з урахуванням своїх особливостей і можливостей, вимог професійної діяльності та соціально-економічних умов.

Професійне самовизначення слід розглядати як елемент більш широких систем:

) соціального самовизначення, яка передбачає пошук молодою людиною свого місця в житті, в соціальній структурі суспільства;

) життєвого самовизначення - специфічної форми субєктно-обєктної взаємодії, в якій особистість виступає справжнім субєктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в хід подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя і беручи на себе відповідальність за свої вчинки та дії як їх автор.

Метою моєї роботи є вивчення та аналіз на теоретичному та емпіричному рівні процесів профорієнтації та професійного самовизначення студентів в умовах трансформації

1.Чи є з вас львівяни? Чи є хтось не зі Львова?

.Я зі Львова

.Львівських більше

.Я з Сокаля

.Я з Кіровограда

.М. Ходорів

.Я з Тернополя

.Ви задоволені вибором своєї спеціальності? Якщо так ,то чому? Якщо ні, то чому?

.Так

.Задоволені

.Задоволені, тому що багато цікавого

.Цікаві предмети

.Такі, які навіть для загального розвитку корисні

.Після вступу в університет виправдались ваші враження?

.Так, викладачі, все

.У вас в школі проводились профорієнтаційні заходи?

.Ні, у нас не було

.І в нас

.Психологи приходили

.Була ярмарка професій

.До нас приходили з центрів зайнятості

.Приходили з внз

.З закордону приїжджали.. Агітували, щоб поступали в чеські і польські університети.. Я зі Львова

.Ми теж ходили в університети..

.В Франка і Політехніку

.В Лісотехнічний

.А ви відвідували університети до вибору предметів ЗНО чи після?

.Після

.Після

.Влітку

.Чи відвідували ви репетиторів?

.Англійська, історія, українська. То було під час 11 класу

.Скільки предметів здавали, стільки відвідували

.Я ті ж самі

.і я

.А які предмети для ЗНО ви обирали?

.Та англійська, українська

.Я теж

.І я

.Ну такі, щоб підходили одне до одного.. еее. Гуманітарні

.Історію.. математики не здавала, бо гуманітарне щось хотіла

.Хто вплинув на вибір вами спеціальності?

.Ніхто не вплинув

.Батьки допомагали трохи

.Я знаю, що зараз відбулись зміни у системі освіти і ввели пріоритети. Яким пріоритетом ви вибрали соціологію?

.Першим

.Другим

.Третім

.Першим

.Ну, вибирали те, що найбільше підходило по предметам..

.Гуманітарні якісь напрями, я не знаю

.Скільки у Вас державників?

.9

.Ви керувались замовленням університету, коли вибирали спеціальність?

.Від міста

.Від університету

.Від міста

.А чому тоді не Франка?

.Там дорого

.Ми більше по цінах розраховували

.В скільки університетів ви подавали документи?

.5

.2

.1

.3

.5

.Хто впливав на вибір?

.Самі..

.в загальному самі..

.Ну , ти ж сам думаєш, але враховуєш думку оточення

.А ви в школі чули про соціологію?

.Ні

.А ви бачите перспективу працевлаштування в Україні?

.Не в Україні

.За кордоном

.Чому?

.Тому що ми не хочемо заробляти три тисячі в місяць

.Там просто більше шансів

.Ви орієнтувались на університет за місцем проживання?

.За рівнем акредитації

.Ні

«Місце проживання» Чи є з вас львівяни? Чи є хтось не зі Львова? Я зі Львова Львівських більше Я з Сокаля Я з Кіровограда М. Ходорів Я з Тернополя У вас проводились профорієнтаційні заходи? Ні, у нас не було І в нас Психологи приходили Була ярмарка професій До нас приходили з центрів зайнятості Приходили з внз З закордону приїжджали.. Агітували, щоб поступали в чеські і польські університети.. Я зі Львова Ми теж ходили в університети.. В Франка і Політехніку В Лісотехнічний А які предмети для ЗНО ви обирали? Та англійська, українська Я теж І я Ну такі, щоб підходили одне до одного.. еее. Гуманітарні Історію.. математики не здавала, бо гуманітарне щось хотіла А ви бачите перспективу працевлаштування в Україні? Не в Україні За кордоном Чому? Тому що ми не хочемо заробляти три тисячі в місяць Там просто більше шансівФакт чи подія: Місце проживання Контекст : пошук місця навчання Значення: вибір ВНЗ за місцем проживання Наслідки: подання документів до ВНЗ Факт чи подія: Профорієнтація у школах та вищих навчальних закладах Контекст : проведення профорієнтаційних робіт Значення: допомога профорієнтологів Наслідки: вибір ВНЗу Факт чи подія: Здача ЗНО Контекст : вибір предметів перед вступом до університету Значення: вибір найбільш підходящих предметів Наслідки: вибір спеціальності Факт чи подія: Працевлаштування Контекст : зневіра щодо працевлаштування в Україні Значення: вирішити, що робити з професією Наслідки: працевлаштування після ВНЗ