Математичні моделі діяльності фондової біржі

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра програмної інженерії та інформаційних систем

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Моделювання економіки»

на тему: «Математичні моделі діяльності фондової біржі»

Студентки факультету обліку, аудиту

та економічної кібернетики

курсу 4 групи 1

Шаршун Валерії Сергіївни

Науковий керівник: Рзаєва Світлана Леонідівна

кандидат технічних наук, доцент

Київ 2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття фондової біржі

.1 Сутність фондової біржі

.2 Види та функції фондової біржі

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Матиематичні моделі діяльності фондових бірж в світі та на україні

.1 Основні етапи створення математичних моделей

.2 Найвідоміші індекси світового фондового ринку

.3 Індекси українських акцій

.4 Розрахунок індексів українських акцій

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Розробка програмного засобу

.1 Вибір програмного забезпечення

3.2 Практична розробка моделі фондової біржі

Висновки до розділу 3

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Спостерігаючи й вивчаючи навколишній світ, ми формуємо свої уявлення про нього. Вивчаючи певний предмет, явище чи процес, ми не розглядаємо всієї повноти його особливостей і властивостей, а завжди звертаємо увагу лише на те, що нас наразі цікавить. Таке умисне спрощення призводить до того, що ми, по суті, маємо справу з дещо іншим об’єктом, який має багато спільного з нашим, але все ж таки від нього відрізняється. Дослідження математичної моделі дає змогу діставати характеристики реального економічного об’єкта чи системи.

Одна із сфер, де постійно застосовуються економічні моделі, є фондова біржа, тому актуальність даного дослідження викликана необхідністю побудови математичної моделі діяльності фондової біржі, а саме розрахунки біржових індексів, адже така модель буде підвищувати ефективність роботи фондової біржі.

Мета курсової роботи полягає у теоретичному дослідженні діяльності фондової біржі та практичне моделювання динамічної веб-сторінки, набуття навичок моделювання та дослідження процесу управління проектами. Доцільність застосування веб-програмування для моделювання управління проектами та програмами процесу розрахунку основних біржових показників виявляється в:

·        скорочення термінів розробки додатків;

·        спрощення та прискорення роботи;

·        легка інтеграція з іншими інформаційними технологіями і засобами;

·        зниження витрат;

·        підвищення надійності та загальної продуктивності.

Завдання курсової роботи:

·        дослідження сутності та теоретичних основ фондової біржі;

·        виявлення основних показників діяльності фондової біржі;

·        визначення факторів, що впливають на показники діяльності фондової біржі;

·        побудова математичних моделей за допомогою застосування основних принципів моделювання;

·        розробка програмної моделі діяльності фондової біржі на базі Ruby та JavaScript.

Об’єктом дослідження є діяльність фондової біржі.

Предметом дослідження виступають теоретичні засади та практичні аспекти формування і розвитку діяльності фондової біржі.

Для дослідження даної теми слід використовувати наступні методи:

·        діалектичний;

·        індукції та дедукції;

·        аналізу та синтезу;

·        економіко-статистичний;

·        метод економіко-математичного моделювання.

Тему математичних моделей діяльності фондової біржі та її складових розглядало багато вітчизняних та зарубіжних вчених, такі як : Баранкевич Михайло Михайлович, Антонів Віктор Борисович, Іващук Олексій Вікторович, Бекер Гаррі Стенлі, Мальтус Томас Роберт.

математичний модель фондовий біржа

Розділ 1. Поняття фондової біржі

1.1    Сутність фондової біржі

Біржа - це некомерційна ринкова структура, або частка організованого, регулярно діючого ринку товарів і послуг, у рамках якого здійснюється ряд операцій (перерозподіл капіталу, товарів та інших цінностей). Найбільш поширеними біржами є товарні, фондові, валютні, та інші. Поняття «фондова біржа» трактувалася в різні часи по різному. На самих перших порах її називали спеціальним місцям, де повинні були збиратися продавці та покупці цінних паперів i де повинні були здійснюватися угоди щодо купівлі - продажу. Саме такі місця надавали можливість двом сторін знайти вигідних партнерів по угоді. Пізніше фондові біржі стали перетворюватися в елітні заклади, які надавали послуги i матеріально забезпечували торгівлю цінними паперами. Саме в цей період угоди купівлі - продажу стали укладатися в наперед визначені терміни, стали звужувати коло учасників біржової торгівлі, та перелік цінних паперів, щодо яких укладалися угоди. [3]

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, де власники цінних паперів здійснюють угоду купівлі - продажу через членів біржі, які виступають посередниками. Коло паперів, з якими проводяться угоди являється обмеженим. Щоб потрапити до компаній, папери яких допущені до біржової торгівлі, необхідно щоб компанія виконувала вироблені членами біржі вимоги у відношенні обсягів продажів, розмірів одержаного прибутку, числа акціонерів, ринкової вартості акцій, періодичності i характеру звітності. Члени або біржі державних органів, що контролює їхню діяльність, установлює правила ведення біржових операцій, який регулює допуск до котирування. Разом з графіком та порядком укладення угод вони утворюють серцевину біржі як механізму, який обслуговує рух цінних паперів.[13] Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі - продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.[2]

В сучасному світі функціонує не менше ніж 200 фондових бірж. Всі вони різні, кожна з них має свої досить суттєві особливості. Закон України «Про цінні папери i фондову біржу» від 18 червня 1991 року визначає фондову біржу як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами [3]

Отже, фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.

У розвитку фондових бірж виділяють дві основні біржові системи:

–       моноцентричну, де головну роль виконує одна біржа, яка знаходиться у фінансовому центрі країни, a всі інші біржі мають місцеве значення (характерно для Великобританії, Японії, Франції);

–       поліцентричні біржі характеризуються тим що крім головної фондової біржі, можуть функціонувати поряд ще декілька великих бірж (характерно для Німеччині, Канаді, Австралії).

.2 Види та функції фондової біржі

Фондова біржа може бути створена не менш як 20 засновниками - продавцями цінних паперів (якщо вони мають ліцензію на комерційну діяльність). З дня реєстрації фондова біржа набуває прав юридичної особи. Фондова біржа - це організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати ніяких операцій від власного імені та за дорученнями клієнтів з цінними паперами. У статуті за своїм правовим статусом фондові біржі можуть бути асоціаціями, акціонерними товариствами або установами, які підпорядковуються державі. На сьогоднішньому етапі розвитку біржі поділяють залежно від правового статусу i стану розвитку ( таб.1.1).[7]

Таблиця 1.1

Класифікація фондових бірж

Поряд з цим виділяють без класифікації брокерську фондову біржу та банківську фондову біржу. Брокерська фондова біржа розповсюджена в США, торгівлею цінних паперів займається лише брокери, a комерційним банкам вхід на біржу заборонено. Німеччина i Франція працює за типом банківської фондової біржі, тобто банки являються найважливішими суб’єктами біржової торгівлі цінними паперами.[10]

Відповідно до закону України «Про цінні папери i фондову біржу» виділяють такі засади функціонування фондової біржі[2]:

-  створення умов щодо конкурентного ціноутворення на цінні папери

(зосередивши попит на пропозицію на їх купівлю - продаж);

-  підтримання стабільності ринку цінних паперів (створюючи справедливі умови для всіх учасників);

-        оприлюднювати інформацію, що характеризує кон’юнктури ринку;

-        забезпечувати функціонування фондових бірж на постійній діючій основі;

-        надавати захист учасникам біржових торгів та інвесторів від зловживань (використовують процедуру нагляду, контролю та накладання певних санкцій за порушення правил).

Функціонування фондової біржі передбачає розробку основних засад розвитку біржі, її функцій, правил, статуту тощо. Основні засади функціонування фондової біржі[5]:

-        підтримання цінності та стабільності ринку цінних паперів шляхом запровадження справедливих i рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки;

-        перелік торгівців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів на фондовій біржі;

-        забезпечення інформування учасників біржових торгів та інвесторів щодо емітентів та їхніх цінних паперів;

-        забезпечення прозорості ринку цінних паперів через оприлюднення інформації, що характеризує кон’юнктуру ринку;

-        забезпечення функціонування фондової біржі на постійно діючій основі;

-        застосування ефективних технологій укладення біржових угод;

-        забезпечення захисту учасників біржових торгів та інвесторів від зловживань шляхом установлення вимог щодо допуску до торгівлі, застосування процедур нагляду, контролю та накладання санкцій за порушення.

В економічній літературі виділяють конкретні (зазначені у статті біржі, законах) та загальні функції фондових бірж. Класифікація загальних функцій представлені в Таблиці 1.2.[5]

Таблиця 1.2

Класифікація загальних функцій фондових бірж

Висновки до розділу 1

В першому розділі курсової роботи описуються теоретичні основи та сутність діяльності фондової біржі. Розглянуті дві біржові системи, що виділяють на сучасній фондовій біржі, це моноцентрична біржова система та поліцентрична біржова система.

Функціонування фондової біржі передбачає розробку основних засад розвитку біржі, тому в першому розділі вказані основні засади функціонування фондової біржі.

На сьогоднішньому етапі розвитку біржі поділяють залежно від правового статусу i стану розвитку. За критерієм правового статусу біржі поділяються на публічно - правову організацію, приватні фондові біржі та змішані фондові біржі. А за станом розвитку - розвинену і перспективну. Окрео від цієї класифікації існує брокерська фондова біржа. В економічній літературі виділяють конкретні та загальні функції фондових бірж. В першому розділі доглядніше розглянуті загальні функції, а саме: цінова, прогнозна, організаційна, інформаційна та регулююча.

Розділ 2. Математичні моделі діяльності фондових бірж в світі та на україні

2.1    Основні етапи створення математичних моделей

Основні етапи процесу моделювання розглядалися вище. Зауважимо, що в різних галузях знань, зокрема в економіці, вони набувають специфічних рис. Проаналізуймо послідовність і зміст етапів одного циклу економіко-математичного моделювання.[33],[26]

.        Постановка економічної проблеми та її якісний аналіз.

Головне тут - чітко сформулювати сутність проблеми (цілі дослідження), припущення, які приймаються, і ті питання, на які необхідно одержати відповіді. Цей етап включає виокремлення найважливіших рис і властивостей об’єкта, що моделюється, і абстрагування від другорядних; вивчення структури об’єкта і головних залежностей, що поєднують його елементи; формулювання гіпотез (хоча б попередніх), що пояснюють поведінку і розвиток об’єкта.

2.      Побудова математичних моделей.

Це - етап формалізації економічної проблеми, вираження її у вигляді конкретних математичних залежностей і відношень (функцій, рівнянь, нерівностей тощо). Спочатку зазвичай визначається основна конструкція (тип) математичної моделі, а потім уточнюються деталі цієї конструкції (конкретний перелік змінних і параметрів, форма зв’язків). Таким чином, побудова моделі має кілька стадій. Неправильно думати, що чим більше чинників ураховує модель, тим краще вона «працює» і ліпші дає результати. Те саме можна сказати й про такі характеристики складності моделі, як використовувані форми математичних залежностей (лінійні та нелінійні), урахування чинників випадковості й невизначеності тощо. Надмірна складність і деталізованість моделі утруднює процес дослідження. Треба не лише враховувати реальні можливості інформаційного і математичного забезпечення, а й порівнювати витрати на моделювання з одержуваним ефектом (зі зростанням складності моделі приріст витрат може перевищити приріст ефекту). Однією з важливих особливостей математичних моделей є потенційна можливість їх використання для вирішення різноманітних проблем. Тому, навіть зустрічаючись з новою економічною задачею, не треба намагатися «винаходити» модель; спочатку необхідно спробувати застосувати для розв’язання цієї задачі вже відомі моделі (адаптувати їх до задачі).

У процесі побудови моделі здійснюється зіставлення двох систем наукових знань - економічних і математичних. Звичайно, треба прагнути того, щоб одержати модель, яка належить до добре вивченого класу математичних задач. Часто це вдається зробити шляхом деякого спрощення вихідних положень моделі, які не спотворюють суттєві риси модельованого об’єкта. Однак можлива й така ситуація, коли формалізація економічної проблеми приводить до невідомої раніше математичної структури. Проблеми економічної науки і практики в середині ХХ ст. сприяли розвиткові математичного програмування, теорії гри, функціонального аналізу, обчислювальної математики. Цілком імовірно, що в майбутньому розвиток економічної науки стане важливим стимулом для створення нових розділів математики.

.        Математичний аналіз моделі.

Метою цього етапу є з’ясування загальних властивостей моделі. Тут часто застосовують математичні прийоми дослідження. Найважливіший момент - доведення існування рішень у сформованій моделі (теорема існування). Якщо поталанить довести, що математична задача не має рішення, то необхідність у наступній роботі за первісним варіантом моделі відпадає; слід скоригувати чи постановку економічної задачі, чи модифікувати її математичну формалізацію. В аналітичному дослідженні моделі можуть постати такі питання, як, наприклад: чи взагалі є та чи єдине рішення; які змінні (невідомі) можуть входити у рішення; які будуть співвідношення між ними; в яких межах і залежно від яких вихідних умов вони змінюються; якими є тенденції цих змін тощо. Аналітичне дослідження моделі порівняно з емпіричним (числовим) має ту перевагу, що одержувані висновки зберігають свою силу за різноманітних конкретних значень зовнішніх і внутрішніх параметрів моделі. Знання загальних властивостей моделі має настільки велике значення, що часто задля доведення подібних властивостей дослідники свідомо йдуть на ідеалізацію первинної моделі. І все-таки моделі складних економічних об’єктів з великими труднощами піддаються аналітичному дослідженню. У тих випадках, коли аналітичними методами не вдається з’ясувати загальні властивості моделі, а спрощення моделі спричиняється до недопустимих (неадекватних) результатів, переходять до числових методів дослідження.

.        Підготовка вихідної інформації.

Моделювання висуває жорсткі вимоги до системи інформації. Водночас реальні можливості одержання інформації обмежують вибір моделей, які пропонуються до практичного використання. Разом з тим береться до уваги не лише принципова можливість підготовки інформації (за певний період), але й витрати на підготовку відповідних інформаційних масивів. Ці витрати не повинні перевищувати ефект від використання додаткової інформації.

У процесі підготовки інформації широко використовуються методи теорії ймовірностей, теоретичної і математичної статистики. У статистичному економіко-математичному моделюванні результуюча інформація, використовувана в одних моделях, є вихідною для функціонування інших моделей.

5.      Числові розв’язки.

Цей етап включає розробку алгоритмів для числового розв’язування задачі, складання програм на ЕОМ і безпосереднє проведення розрахунків. Труднощі цього етапу зумовлені передусім великою розмірністю економічних задач, необхідністю опрацювання значних масивів інформації. Звичайно розрахунки на підставі використання економіко-математичної моделі мають багатоваріантний характер. Завдяки високій швидкодії сучасних ЕОМ вдається проводити числові «модельні» експерименти, вивчаючи «поведінку» моделі при різних значеннях деяких умов. Дослідження, які проводяться за допомогою числових методів, можуть стати суттєвим доповненням до результатів аналітичного дослідження. Зазначимо, що клас економічних задач, які можна розв’язувати числовими методами, значно ширший, ніж клас задач, доступних аналітичному дослідженню.

.        Аналіз числових результатів та їх використання.

На цьому, завершальному, етапі циклу виникає питання про правильність і повноту результатів моделювання, про рівень практичного застосування останніх.

Математичні методи перевірки можуть виявляти некоректність підходу до побудови моделі і тим самим звужувати клас потенційно правильних моделей. Неформальний аналіз теоретичних висновків і числових результатів, які одержують за допомогою моделі, зіставлення їх із знаннями, якими володіємо, і фактами дійсності також дозволять знаходити недоліки постановки економічної задачі, сконструйованої математичної моделі, її інформаційного і математичного забезпечення.

Взаємозв’язки етапів. Звернімо увагу на зворотні зв’язки етапів, які виникають унаслідок того, що в процесі дослідження виявляються недоліки попередніх етапів моделювання.

Уже на етапі побудови моделі може з’ясуватися, що постановка задачі суперечлива і призводить до надто складної математичної моделі. Відповідно до цього постановка економіко-математичної задачі коригується. Подальший математичний аналіз моделі (етап 3) може показати, що невелика модифікація постановки задачі чи її формалізації дає корисний аналітичний результат.

Найчастіше необхідність повернення до попередніх етапів моделювання виникає під час підготовки вихідної інформації (етап 4). Може виявитися, що необхідна інформація відсутня чи затрати на її підготовку занадто великі. Тоді доводиться повертатися до постановки задачі та її формалізації, змінюючи їх так, щоб пристосуватися до наявної інформації.

Оскільки економіко-математичні задачі можуть бути складними за своєю структурою, мати велику розмірність, то часто трапляється, що відомі алгоритми і програми для комп’ютерів не дозволяють розв’язати задачу у первісному вигляді. Якщо неможливо за короткий термін розробити нові алгоритми і програми, то вихідну постановку задачі та відповідну модель спрощують: знімають і об’єднують умови, кількість чинників, нелінійні співвідношення замінюють лінійними тощо.

З розвитком і ускладненням економіко-математичного моделювання деякі його етапи виокремлюються у спеціалізовані сфери дослідження, підсилюються відмінності між теоретико-аналітичними і прикладними моделями, відбувається диференціація моделей за рівнями абстракції та ідеалізації.

Теорія математичного аналізу математичних моделей економіки розвинулась в особливу гілку сучасної науки - математичну економіку. Моделі, які вивчаються в межах математичної економіки, часто втрачають безпосередній зв’язок з економічною реальністю; вони мають справу з виключно ідеалізованими економічними об’єктами та ситуаціями. У побудові таких моделей головним принципом є не стільки наближення до реальності, скільки одержання якомога більшої кількості аналітичних ресурсів за допомогою аналітичних доведень. Цінність цих моделей для економічної теорії і практики полягає у тому, що вони слугують теоретичною базою для моделей прикладного типу.[43]

Досить самостійними царинами дослідження стають підготовка й опрацювання економічної інформації та розробка математичного забезпечення економічних задач (створення баз даних і банків інформації, програм автоматизованої побудови моделей і програмного сервісу для економістів-користувачів). На етапі практичного використання моделей провідну роль мають відігравати фахівці у відповідній галузі економічного аналізу, планування, управління. Головною ділянкою роботи системних аналітиків залишається постановка та формалізація економічних задач і синтез процесу економіко-математичного моделювання.

2.2    Найвідоміші індекси світового фондового ринку

Для якісної оцінки становища ринку цінних паперів і кількісної оцінки його динаміки зручно використовувати індекси, які є індикаторами ринку і відображають макроекономічні процеси. Під час нестабільності в економіці індекси падають, якщо ж спостерігається економічний ріст - індекси ростуть.

Залежно від вибору цінних паперів, інформація про які використовується для обчислення індексу, він може характеризувати фондовий ринок в цілому, ринок груп цінних паперів (ринок державних цінних паперів, ринок облігацій, ринок акцій і т.д.), ринок цінних паперів галузі (транспорту, телекомунікацій, нафтогазового комплексу і т.д.). Зіставлення динаміки поведінки цих індексів дає можливість спостерігати за змінами стану будь-якої галузі стосовно економіки в цілому.

Індекси розроблені для різних фінансових інструментів, таких як акції, боргові цінні папери, іноземна валюта та ін., проте індекси на акції (біржові фондові індекси) є найбільш відомими. Біржові фондові індекси є середніми або середньозваженими показниками курсів цінних паперів, (як правило, акцій), що дають уяву про стан і динаміку фондового ринку.[23]

Біржовий фондовий індекс - показник, який визначає зведений курс групи лістингових цінних паперів, що котируються на фондовій біржі [5].

Більша половина фондових індексів належить до однієї з двох груп: капіталізовані і цінові індекси.

Капіталізовані індекси - це тип індексів, які вимірюють загальну капіталізацію підприємств, цінні папери яких використовуються для розрахунку індексу на конкретну дату. (Капіталізація - це добуток ринкової вартості цінних паперів і їх чисельності, що перебуває в обігу). До капіталізованих індексів належать індекси "Standart and Poors", зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі, індекси газети "Mos-kow News" тощо. Наприклад, "Standart and Poors" розраховується за формолую (2.1):

 (2.1)

де n - кількість корпорацій; Qi - кількість акцій і-ї корпорації; Pi - ціна акції і-ї корпорації.

Цінові індекси вираховуються як середнє арифметичне вартості акцій компанії, що входять у базовий список індексу. До цінових індексів відносять індекс Доу-Джонса ("Dow-Jones"), індекс фондової біржі у м. Токіо (Японський індекс Nikkey-225), Американської фондової біржі - АМЕХ та ін. Наприклад, індекс Доу-Джонса розраховується за формулою(2.2):

 (2.2)

де k - корегуючий коефіцієнт (дільник), який змінюється залежно від подрібнення акцій (зменшення номіналу в результаті збільшення акцій в обігу); Аі - курс акцій і-ї компанії.

Біржові індекси є цифровими статистичними показниками, що виражають (у відсотках) послідовні зміни певних явищ і уже понад сто років використовують для інтегральної оцінки стану фінансового ринку. Інвесторів цікавить не лише динаміка цін на акції певної компанії, а й загальна тенденція всього ринку. Саме для цього практично всі біржі мають власні системи агрегатних індексів, які відображають рівень і динаміку цін на певний пакет акцій. Як правило, цей пакет складається з акцій компаній, що належать до різних галузей промисловості та фінансової сфери. При цьому акції мають входити до лістингу біржі, тобто внесені до переліку цінних паперів, що котируються на фондовій біржі.

Індекс - це відношення порівнюваної величини до певної величини, яку приймають за базу. Кожен індекс має такі характеристики[17]:

. Список індексу (набір акцій - представників).

. Базисне значення індексу - це значення на початок розрахунку індексу, тобто на початок базисного періоду. Базою індексу є вибірка підприємств - емітентів, ринкові вартості акцій яких використовуються для розрахунку індексу. Підприємства, що входять до бази індексу, мають визначати розвиток галузі чи економіки в цілому, а також відрізнятись надійністю та стійкістю. Коливання цін на акції цих підприємств мають тісно взаємодіяти з загальними тенденціями зміни ринкових цін.

. Статистична база (дані про кількість акцій, показники фінансової звітності підприємств, емітентів тощо).

. Види ваг до курсових вартостей акцій - це вид зважування, яке може проводитись за ринковою вартістю акцій або за ринковою капіталізацією корпорацій, що входять до бази індексу.

. Метод зведення до середнього (метод усереднення) - це метод використання середніх арифметичних та середніх геометричних вибраних значень.

Біржові індекси іноді розраховуються як середньозважена величина, що визначається з урахуванням не тільки відносних змін, а й абсолютної ціни акцій компаній, які створюють кошик індексу. Для того щоб фондовий ринок більш точно відображав об'єктивні процеси на ринку цінних паперів, необхідно правильно використовувати методику розрахунку фондових індексів, розглядаючи яку, необхідно відповісти на такі запитання[32]:

за якими формулами вираховувати фондові індекси;

яким вимогам має відповідати інформація, що використовується при розрахунку індексу;

яким чином здійснюється коректування формул для розрахунку індексів у виникненні окремих корпоративних подій.

У світовій практиці використовують чотири методологічних прийоми для побудови опосередкованих індексів зміни курсів акцій, що ґрунтуються на розрахунках за відповідний період[28]:

) темпів зміни середньої арифметичної величини ціни акцій певної кількості вибраних корпорацій (індекс Доу-Джонса);

) темпів зростання (зниження) середньозваженої (за кількістю акцій в обігу) ціни переважної більшості акцій корпорацій (індекси "Стандарт енд Пурз=Б&Р та "Уілшир-5000");

) середньоарифметичного значення темпів приросту (зниження) цін акцій (Торіх - Японія);

) середньогеометричного значення темпів зміни цін акцій (індекс "Велью Лайн").

Зміну значень індексів розглядають як показник попиту на ринку. Зростання чи падіння значення індексу на одному ринку часто впливає на стан попиту на іншому.

Фондові індекси дуже різноманітні, але всі вони узагальнюють ситуацію зі зміною курсової вартості тих чи інших цінних паперів.

Основні риси фондових індексів:

) номенклатура цінних паперів (може визначатися як видами цінних паперів, що аналізуються, так і колом емітентів, які відрізняються, наприклад, за родом своєї діяльності або ще за якимись ознаками);

) спосіб усереднення інформації;

) курс, що вивчається (купівлі, продажу, середній);

) база порівняння (якщо порівнюється поточний момент із попереднім, то такий індекс називають ланцюговим, якщо за певним часом - базисним).

Обмеження у використанні індексів:

індекси демонструють лише кількісні зміни, але не відображають якісних аспектів, тобто не розкривають причин, що стоять за зміною цін;

індекси не зберігають вартості утриманих сум, (не враховують дивіденду);

потребують періодичного коригування компонентів;

індексами можна маніпулювати;

зміни в ринкових цінах акцій, які фіксуються фондовими індексами, приблизно відображають інтенсивність торгівлі акціями на ринку.

Роль фондових індексів виражається у функціях, які вони виконують (рис. 2.1)[8].

Рис. 2.1 Функції фондових індексів

1) діагностична - здатність системи індексів характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих її складників. Механізм зміни індексу дуже простий - зростання або зниження рентабельності виробництва в галузі миттєво відображається на котирувальній ціні відповідних акцій, що, у свою чергу, позначається на рівні біржового індексу галузі.

Індекси є засобом демонстрацій темпу просування ринку. Вони дають змогу інвесторам і торгівцям бачити тенденції, які складаються на ринку, і простежувати швидкість розвитку цих тенденцій.

Індекси доповнюються спеціальними економічними параметрами: нормою позикового відсотка; станом державного бюджету; співвідношенням торговельного і валютного балансів і входять до системи економічного моніторингу стану національної економіки, тому індекси часто називають індексами ділової активності;

) індикативна - передбачає наявність об'єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку, яка допомагає:

ефективно провести аналіз і спрогнозувати як короткострокові, так і довгострокові зміни на ринку цінних паперів;

вибрати інвестиційні стратегії для великих інституційних інвесторів - пенсійних фондів, страхових та інвестиційних компаній;

стати орієнтиром при оцінюванні ефективності управління портфелем цінних паперів - розрахувавши динаміку ринкової вартості свого портфеля акцій за будь-який проміжок часу, інвестор може зробити обґрунтовані висновки, наскільки вибрана ним стратегія є ефективною (портфельний індекс вищий, нижчий від фондового чи дорівнює йому) та внести корективи у свою поведінку на ринку, якщо це необхідно;

) спекулятивна - проявляється у використанні біржових індексів, як базового активу, при укладанні ф'ючерсних контрактів і купівлі опціонів. Щоб спекулювати на такому ринку, можна взагалі не володіти цінними паперами, укладаючи термінові угоди при зміні значення індексу протягом дня або іншого короткострокового періоду.

За територіальною ознакою фондові індекси поділяють на:

·        інтернаціональні - характеризують стан світового фінансового ринку або його певні географічні сектори (Європу, Північну Америку, Далекий Схід тощо);

·        національні - відображають активність національного ринку акцій;

·        секторні - відображають стан певного внутрішнього ринку, наприклад, ринку акцій, що котируються на певній біржі;

·        субсекторні - характеризують активність у певній галузі економіки.

Серед найбільших груп індексів можна назвати національні (загальноринкові) та субсекторні (галузеві) індекси.

Загальноринкові індекси, як правило, охоплюють від 70 до 90 % обсягу капіталізації ринку, за даними якого вони обчислюються.

Важливе значення мають також індекси "блакитних фішок", що являють собою показники змін цін на акції невеликої кількості найбільших компаній, обсяг торгівлі якими складає левову частку того чи іншого ринку[19].

Методологія розрахунку індексів динамічно відображає процеси, що відбуваються на фондових ринках, перш за все глобалізацію економік і рух капіталів.

У зв'язку з цим особливу групу індексів складають так звані міжнародні індекси. Метою створення міжнародних фондових індексів була необхідність вирішення проблеми зіставлення динаміки ринків на базі єдиної методології розрахунку індексів, єдиних критеріїв вибору акцій, що входять до складу індексу, а також реалізація можливості групових зіставлень в тому випадку, коли групові індекси можуть бути методологічно порівнянні.

Однією з найважливіших цілей створення міжнародних фондових індексів є формування відповідної <#"880107.files/image004.gif">

Рис. 2.2. Динаміка індексу ПФТС

Індекс фондової біржі ПФТС є найважливішим індикатором фондового ринку України. Дата 1 жовтня 1997 року є базовим періодом, з якого починається розрахунок індексу. На сьогоднішній момент це єдиний український фондовий індекс, який представлений у списках основних біржових індексів світу. Індекс ПФТС - український фондовий індекс, який розраховується щодня за результатами торгів на фондовій біржі ПФТС (Перша Фондова Торговельна Система) на основі середньозваженої ціни по угодах. Станом на серпень 2007 року індекс ПФТС мав значення в районі 1000. Після світової фінансової кризи в 2008 році індекс істотно впав і в липні 2010 року наближався до 800 пунктів. У «індексний кошик» входять найбільш ліквідні акції, по яких відбувається найбільше число угод. Індекс ПФТС визнаний світовим співтовариством як показник ринку цінних паперів України.

Фондова біржа ПФТС - найбільша біржа цінних паперів України, утворена на основі донецької Позабіржової Фондової Торговельної Системи.[3] У 1998 році Позабіржова торгова система була перетворена в Фондову біржу ПФТС і змінила дислокацію з Донецька на Київ. Індекс розглядає лідерів ринку, відібраних з лістингу 1 рівня. Індексний кошик переглядається індексного комісією ПФТС раз на місяць, як і у більшості світових біржових індексів. Вона повинна складатися з компаній, що відносяться до семи галузях: електроенергетиці, металургії, фінансах, нафтогазової галузі, телекомунікацій, машинобудування та хімічної промисловості.[20]

Рис. 2.3 Динаміка індексу UX

Як видно з графіку індекс Української Біржі набуває свого максимального значення в 01.03.2011 року (2962,58 пункти), що свідчить про позитивний стан фондового ринку України на той час і зміна цього індексу становила 45,52 %. Найменше значення цього індексу за весь період його існування спостерігалось 8 червня 2012 року. Зміна цього індексу на той час становила - -60,69 %. З початку досліджуваного періоду до квітня 2011 року спостерігається зростання значення індексу. З кінця квітня 2011 року спостерігається зниження значення індексу Української біржі.

2.4 Розрахунок основних індексів фондової біржі

1.      Індекс українських акцій (iндекс UX)

Індекс (In) розраховується як відношення сумарної ринкової капіталізації цінних паперів (MCn), що включені до списку для розрахунку індекса (далі - Список цінних паперів), до сумарної ринкової капіталізації цінних паперів на початкову дату (MC1), помножене на значення індекса на початкову дату (I1) та на поправочный коефіцієнт (Zn) (2.3):[2]

 (2.3)

MCn - сума ринкових капіталізацій акцій на поточний час в українських гривнях (2.4):

 (2.4)

Де Wi - поправочний коефіцієнт, що враховує кількість i-тих акцій в вільному обігу (коефіцієнт free-float),

Сi - коефіцієнт, обмедуючий частку капіталізації i-ой акції (ваговий коефіцієнт);- загальна кількість i-их акцій,

Pi - ціна i-тої акції в гривнях на момент розрахунку n,- число акцій в Списку цінних паперів.

Розрахунок вагових коефіцієнтів

Частка вартості цінних паперів (далі - Питома вага) по каждному цінному паперу з Списку цінних паперів в сумарної вартості вказанних цінних паперів розраховується за формулою (2.5):[16]

 (2.5)

Питома вага цінних паперів одного емітента розраховується як сума питомих ваг акцій всіх категорій даного емітента зі Списку цінних паперів.

Для обмеження величини впливу на індекс акцій окремих емітентів встановлено вимогу - питома вага цінних паперів кожного емітента не повинен перевищувати 20% (S = 20%) станом на день складання Списку цінних паперів.

Для виконання обмежень служать коефіцієнти Сi.

Коефіцієнти Сі переглядаються за наступною методикою. Нехай у n-тий день діють «старі» коефіцієнти Сn, i, в (n + 1) -ий день вводяться нові коефіцієнти Сn + 1, i. Нові коефіцієнти визначаються за підсумками торгів дня n наступній ітераційної процедурою.[23]

Крок 1. Розраховуються частки цінних паперів емітентів без обмежуючих коефіцієнтів Сn,i (2.6):

,  (2.6)

, (2.7)

де k - число включенних до індексу видів ціних паперів i-того эмітента

Розраховується кількість эмітентів, для яких . Назвемо такі емітенти обмежуючими. Нехай кількість таких емітентів дорівнює M(1).

Крок 2. Розраховується допоміжна величина  з умови (2.8):

, (2.8)

де сума в знаменнику () розраховується по емітентах, котрі ввійшли в число обмежуються.

 (2.9)

Крок 3. Визначаються частки вартості цінних паперів емітентів  за умови, що для кожного з обмежуючих емітентів Mcapn,i=X(1). Новий список обмежуючих емітентів включає емітенти (2.10). Якщо новий список не збігається з попереднім (містить більше емітентів), то повторюємо крок 2 з новим списком обмежуваних емітентів. Інакше переходимо до кроку 4, при цьому по завершенні k ітерацій є остаточний список обмежуваних емітентів та розрахована в останній ітерації величина X=X(k).

 (2.10)

Крок 4. Для обмежуваних емітентів визначаються коефіцієнти для інших Сn+1,i = 1 (2.11).

 (2.11)

2.      Індекс ПФТС

Iндекс розраховується за принципом ринкового зважування, що використовує метод арифметичної середньої. При розрахунку індексу враховуються всі угоди, що були зареєстровані в ПФТС та задовольняють наведеним нижче умовам.[3]

Формула індексу (2.12):

 (2.12)

) I (pftsb) - базове значення індексу;

) ∑ MC(i,t) - сума ринкових капіталізацій всіх акцій з (i) переліку акцій індексу в поточному періоді.

Капіталізація розраховується за наступною формулою (2.13):

 (2.13)

де Q(i) - кількість звичайних акцій, випущених даним емітентом. Дана методика не розподіляє державну та недержавну частку акцій; Pl(i,t) - ціна останньої угоди і акції в поточному періоді, якщо вона задовольняє наступній умові (2.14):

 (2.14)

(i,t) - значення найкращої (найвищої) ціни купівлі;(i,t) - значення найкращої (найнижчої) ціни продажу.

Якщо ціна останньої угоди за поточний період не відповідає наведеній вище умові, то для щотижневого ПФТС-індексу за основу береться ціна попередньої угоди за поточний період, що відповідає наведеній вище умові. Для погодинного, щоденного та іншого ПФТС-індексу при відсутності зареєстрованої угоди по даній акції за поточний період береться ціна, що розраховується за формулою (2.15):

 (2.15)

B(i,t) - значення найкращої (найвищої) ціни купівлі на закриття торгової сесії ПФТС;(i,t) - значення найкращої (найнижчої) ціни продажу на закриття торгової сесії ПФТС;

) ∑ MC(i,b) - сума ринкових капіталізацій всіх акцій з (i) переліку підприємств індексу в базовому періоді.

Статистична базандекс розраховується на основі офіційних результатів або поточних торгів в ПФТС.

Поновлення Списку індексу

Для того, щоб запобігти різкому скачку індексу при зміні переліку акцій, що входять до індексу, в поточному періоді індекс розраховується за новим переліком згідно формули (2.16):

 (2.16)

) I(pfts(t-1) - базове значення індексу, розраховане на (t - 1) період з новим переліком акцій індексу;

) ∑ MC(i,t) - сума ринкових капіталізацій всіх акцій з (i) нового переліку акцій індексу в поточному періоді;

) ∑ MC(i,t-1) - сума ринкових капіталізацій всіх акцій з (i) нового переліку акцій індексу в базовому (t - 1) періоді.

Об'єктивність та правильність розрахунку ПФТС-індексу забезпечується чіткою методикою та тим, що первинна інформація для розрахунку індексу є відкритою та рівнодоступною для всіх зацікавлених осіб.

Висновки до розділу 2

В другому розділі було розглянуто, що таке математична модель та основні етапи створення математичних моделей.

Також дано визначення біржовим індексам та проаналізовані основні біржові індекси в світі та в Україні. Індекс фондового ринку є свого роду вимірювальним інструментом, що дозволяє інвестору виносити судження про стан ринку в цілому. Побудувати індекс можна різними способами, тому одночасно можуть існувати кілька індексів одного і того ж ринку. Це дозволяє оцінювати ринок з різних точок зору.

Найвідоміші індекси світового фінансового ринку - це: індекс Доу-Джонса - історично перший і найбільш відомий понадбіржовий індекс, запропонований у 1884 р. Чарльзом X. Доу і Едуардом Д. Джонсом. Розраховується за цінами акцій 12 найбільших американських компаній. Та "Standart and Poors" - зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі.

До найвідоміших індексів української фондової біржі належать: індекс фондової біржі ПФТС - є індикатором фондового ринку України (на сьогоднішній момент це єдиний український фондовий індекс, який представлений у списках основних біржових індексів світу); індекс Української Біржі (індекс українських акцій, що розраховується Українською біржею, - перший в Україні онлайн- індекс, значення якого публікується кожні 15 секунд і транслюється усім учасникам торгів через біржовий термінал та сайт біржі).

Таким чином, фондові індекси є невід’ємним структурним елементом фінансової системи країни. Окрім традиційних функцій агрегованих індикаторів цінних паперів, індекси використовуються в якості бази для створення похідних фінансових інструментів, застосовуються в галузі управління активами, грають значну роль в оцінці макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату в країні.

Розділ 3. Розробка програмного засобу

3.1 Вибір програмного забезпечення

Існує велика кількість мов програмування та фреймворків, які використовуються для веб розробки. В даній роботі будуть використовуватися мови програмування Ruby та JavaSkript.

Ruby - мова програмування високого рівня. Володіє незалежною від операційної системи реалізацією багатопотоковості, строгою динамічною типізацією, «прибиральником сміття» та багатьма іншими можливостями, що підтримують багато інших парадигм програмування, передусім класово-об’єктну.[50] Ruby був задуманий у 1993 році (24 лютого) японцем Юкихиро Мацумото, який прагнув створити нову мову, що поєднувала б усі якості інших мов, що сприяли б полегшенню праці програміста. Мова відрізняється високою ефективністю розробки програм і увібрала в себе кращі риси Perl, Java, Python,Smalltalk, Eiffel, Ada і Lisp. Ruby поєднує в собі Perl-подібний синтаксис із об'єктно-орієнтованим підходом мови програмування Smalltalk. Також деякі риси запозичено із мов програмування Python, Lisp, Dylan та CLU.[53]

По-перше, Ruby має принцип Model View Controller (MVC). Даний принцип використовується і в інших мовах програмування, а отже він працює. MVC означає розбивання коду на три окремі частини: логіку (Model), передній план (View), та взаємодію між клієнтом та сервером (Controller). Такий принцип надає "гнучкості" для написання коду. Кожна частина є відокремленою, і може бути зміненою незалежно від інших частин.

По-друге, в наш час існує багато видів баз даних, які можуть використовуватись для веб сайтів. І цілком можливо, що через декілька місяців після запуску сайту потрібно буде змінити базу даних. Було б дуже складно зробити це, якби потрібно було переписувати логіку сайту. І саме в такому випадку Active Record приходить на допомогу. Логіка написана для сайту завжди виглядатиме однаково, а Active Record сам вияснить, як саме "говорити" до даної бази даних.

По-третє, за допомогою Ruby написання сайтів просувається на надзвичайно високій швидкості. Звичайно багато залежить від програмістів, але написання сайту на Ruby займе значно менше часу ніж написання на PHP, ASP.NET та інших мовах. Ruby створює "хребет" сайту, до якого ми просто додаємо елементи.[54]

До недоліків Ruby відносяться наступні :

.        Некерованість деяких процесів(таких, як виділення пам’яті);

.        неможливість задання низькорівневих структур даних або підпрограм;

.        неможливість задання низкорівневых структур даних або підпрограм;

.        відкритість вихідного коду навіть у готовій програмі.

JavaScript (JS) - динамічна, об'єктно-орієнтованa <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F> мова програмування <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F>. Реалізація стандарту ECMAScript <https://uk.wikipedia.org/wiki/ECMAScript>. Найчастіше мова JScript використовується для обробки подій на веб-сторінці таких як натиснення на кнопку відправки форми, вибір нового елементу зі списку, позиціонування курсору мишки над якимось елементом, завершення завантаження сторінки тощо. Призначення такого обробника подій - попередити користувача про можливу помилку в його діях чи створити більш зручну обстановку для роботи зі сторінкою. Проте іноді застосування мови скриптів може бути й більш прозаїчним : в момент завантаження виводити на сторінку HTML-код, що сформує той чи інший елемент сторінки після її завантаження чи провести певні обрахунки.

JavaScript має наступні властивості:

·        Міняти стилі елементів, міняти сторінку, писати на ній текст, додавати і видаляти теги.

·        Виконувати запити до сервера і завантажувати дані без перезавантаження сторінки (AJAX).

·        Реагувати на події скрипт очікує, коли відбувається якась небудь подія (закінчення завантаження сторінки, клік миші і тому подібне) і відповідати на виконання визначеної функції.

·        Виводити повідомлення, встановлювати і зчитувати куки і багато інше.

Додатки, створені на JavaScript, вбудовуються безпосередньо в вихідний текст HTML-документа і інтерпретуються браузером по мірі завантаження цього документа.

.2 Практична розробка моделі фондової біржі

Об’єктом, для якого буде розроблена математична модель діяльності фондової біржі буде компанія «Fond.UA», яка розробляє статистичну інформацію про різні показники діяльності фондової біржі. Компанія «Fond.UA» працює в онлайн сервісі і кожен бажаючий може зайти на їх сайт та знайти потрібні статистичні дані. Працівники компанії розраховують дані та будують за цими даними графіки, що показють динаміку зміни того чи іншого показника, також на своєму сайті в онлайні.

Для цього потрібно вибрати потрібний показник та перейти на сторінку, де можна його розрахувати. Потім вже відомі дані показника будуть автоматично заноситися на головну сторінку сайта, де кожен зможе їх переглянути.

Програмний продукт буде написаний на мові програмування Ruby, яка на сьогоднішній день є дуже популярною серед Web-програмістів.

В практичній реалізації будуть розраховуватися тільки фондові індекси, такі як індекс українських акцій (UХ) та індекс ПФТС.

Алгоритм побудови математичної моделі буде мати вигляд(рис.3.4):

Рис. 3.4 Блок-схема математичної моделі діяльності фондової біржі

Таким чином, інтерфейс Інтернет сторінки, де буде розраховуватися індекс українських акцій (UХ) матиме наступний вигляд(рис. 3.5):

Рис. 3.5

Де:

I(n)- індекс українських акцій (UХ);

(Zn)- поправочный коефіцієнт;

(I1)- значення індекса на початкову дату;

(MC1)- сумарна ринкова капіталізація цінних паперів на початкову дату;

(MCn)- сумарна ринкова капіталізація цінних паперів;

Wi - поправочний коефіцієнт, що враховує кількість i-тих акцій вільному обігу (коефіцієнт free-float);

Сi - коефіцієнт, обмедуючий частку капіталізації i-ой акції (ваговий коефіцієнт);

Qi- загальна кількість i-их акцій,

Pi - ціна i-тої акції в гривнях на момент розрахунку.

В свою чергу, потрібно ще розрахувати сумарну ринкову капіталізацію цінних паперів за формулою, що з’являється під кнопкою «Розрахувати (MCn)» після введеня даних та натискання на неї. Далі для того, щоб розрахувати індексих українських акцій (UХ), потрібно натиснути на кнопу «Розрахувати I(n)» (рис. 3.6).

Рис. 3.6

Для того, щоб побудувати графік динаміки зміни значення індекса за три роки, потрібно спочатку ввесті всі необхідні данні, розрахувати показник та індекс, потім натиснути на кнопку «Побудувати графік» (рис.3.7).

Рис. 3.7

Також можна розрахувати індекс ПФТС, тобто індекс фондової біржі Позабіржової Фондової Торгівельної Системи. Для того, щоб перейти на сторінку розрахунку індекса, потрібно клацнути на Індекс ПФТС зверху вже відкритої сторінки розрахунку іншого індексу.

Інтерфейс Web-сторінки та послідовність розрахунку індексу ПФТС аналогічні до інтерфейса та етапів розрахунку індекса українських акцій(рис. 3.8).

Рис. 3.8

Де:

I(pfts) - значення індексу;

Q(i) - кількість звичайних акцій, випущених даним емітентом;

Pl(i,t) - ціна останньої угоди і акції в поточному періоді, якщо вона задовольняє наступній умові;

Pl(i,t-1) - ціна останньої угоди і акції в базовому періоді;

I(pfts(t-1) - базове значення індексу, розраховане на (t - 1) період з новим переліком акцій індексу;(i,t) - сума ринкових капіталізацій всіх акцій з (i) нового переліку акцій індексу в поточному періоді;(i,t-1) - сума ринкових капіталізацій всіх акцій з (i) нового переліку акцій індексу в базовому (t - 1) періоді.

Якщо надати на кнопку «Побудувати графік», то нижче з’явиться графік, який буде показувати данні індексу ПФТС за останні три роки (рис.).

Рис. 3.9

Створений програмний модуль, де розраховуються показники діяльності фондової біржі, допомогає користувачу швидко і легко проаналізувати діяльність фондової біржі. Адже інтерфейс та алгоритм використання такого модулю просто сприймається людиною та є зручним у використанні.

Висновки до розділу 3

Визначені сутність та основні функції мов програмування Ruby та JavaScript, за допомогою яких здійснена практична реалізація математичних моделей діяльності фондової біржі.

Було створено програмний модуль, за допомогою якого можливо розрахувати індекс українських акцій, індекс ПФТС та побудувати графіки динаміки іх зміни.

Також дано опис інтерфейсу реалізованого практично модулю та приведено алгоритм роботи з ним.

Висновки та пропозиції

Фондова біржа є ринком, з допомогою якого здійснюються довгострокові вкладення капіталу в різні галузі, що дає можливість перетворювати довгострокові інвестиції в гроші шляхом купівлі-продажу цінних паперів.На фондовій біржі обертаються раніше випущені цінні папери, купівля і продаж яких відбувається на основі біржового курсу, залежного від співвідношення попиту та пропозиції.

Дуже важливу роль в діяльності фондової біржі відіграють біржові індекси. Біржові індекси є цифровими статистичними показниками, що виражають (у відсотках) послідовні зміни певних явищ. В курсовій роботі проаналізовані основні біржові індекси в світі та на Україні. Найвідоміші індекси світового фінансового ринку це: індекс Доу-Джонса - історично перший і найбільш відомий понадбіржовий індекс, запропонований у 1884 р. Чарльзом X. Доу і Едуардом Д. Джонсом. Розраховується за цінами акцій 12 найбільших американських компаній. Та "Standart and Poors" - зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі. До найвідоміших індексів української фондової біржі належать: індекс фондової біржі ПФТС - є індикатором фондового ринку України (на сьогоднішній момент це єдиний український фондовий індекс, який представлений у списках основних біржових індексів світу); індекс Української Біржі (індекс українських акцій, що розраховується Українською біржею, - перший в Україні онлайн- індекс, значення якого публікується кожні 15 секунд і транслюється усім учасникам торгів через біржовий термінал та сайт біржі).

У відповідності з поставленими задачами в курсовій роботі отримано такі результати:

1.      Проведено системний аналіз <http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7> діяльності вітчизняної та світової фондової біржі.

.        Проаналізовані основні світові та українські біржові індекси.

.        Розроблені математичні моделі діяльності фондової біржі.

.        Проведено аналіз програмного забезпечення для створення програмної реалізації.

.        Створена програмна реалізація моделей діяльності української фондової біржі на базі Ruby та JavaScript, внаслідок чого можна розрахувати індекс українських акцій (UX) та індекс ПФТС.

Список використаних джерел

1.Конституція України // Закони України: В 12 т. - Т. 10. - С. 5-40.

2.Конституція України // Закони України: положення «Про функціонування фондових бірж»: Затв. рішенням Держ. комісії з цінних паперів і фондового ринку від 19 груд. 2006 р., № 1542.

3.Закон України від 12 серп. 2001, № 9742 : «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». С. 6-61.

4.Закон України від 23 лют. 2006 р. - № 3480-IV: «Про цінні папери і фондовий ринок». С. 37-50.

5.Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 368 с.

6.Богатов О.И., Лысенко Ю.Г., Петренко В.Л., Скобелев В.Г. Рейтинговое управление экономическими системами. -Донецк: Юго-Восток, 1999.

7.Бурда М, Виплош Ч. Макроекономіка: Європейський контекст / Пер. з англ. - К.: Основи,1998. - С. 614.

9.Вітлінський В.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. - К.: ДЕМІУР, 1996.

10.Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.

11.Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник. - К.: ІЗМН, 1996.

12.Вітлінський В.В., Оболенська Т.Є., Жигоцька Я.В. Моделювання рейтингової оцінки вищого навчального закладу // Економічна кібернетика. - 2000. - № 3, 4. - С. 64-73.

13.Внукова Н.М., Грачов В.І., Кузьминчук Н.В. Ринок фінансових послуг: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004.

14.Гейл Д. Теория линейных экономических моделей / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1963.

15.Демківський А.В. Гроші та кредит. Навч. посіб. - К.: Дакор, 2007.

16.Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. - Л.: Новий світ - 2000: Магнолія плюс, 2003/- С. 64-73.

17.Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посібник / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко, А.В. Сігал, Я.С. Наконечний; За ред. В.В. Вітлінського. - К.: КНЕУ, 2002.

18.Еш С.М. Методичні вказівки до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи з дисципліни "Фінансовий ринок". - К.: НУХТ, 2006. - С. 64-73/

19.Еш С.М. Фінансовий ринок. Курс лекцій. - К.: НУХТ, 2007. - С. 64-80.

20.Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 3-тє вид., випр. та допов. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000.

21.Занг В. Б. Синергетическая экономика: Время и перемены в нелинейной зкономической теории / Пер. с англ. - М.: Мир, 1999. - 335 с.

22.Калина А.В., Кощеєв О.О. Фондовий ринок: Навч. посіб. для дистанційного навчання / К.: Вид-во "Університет "Україна", 2006.

23.Клейнер Г.Б. Производственные функции: Теория, методы, применение. - М.: Финансы и статистика, 1986.

24.Козелецький Ю. Психологическая теория решений. - М.: Прогресс, 1979.

25.Колемаев В.А. Математическая экономика: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998. - С. 64-73.

26.Колісник М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - Л.: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. - С. 64-73.

27.Крамаренко В.І. Біржова діяльність: Навч. посіб. - К: ЦУЛ, 2003. - С. 4-7.

28.Литвак Б.Г. Экспертная информация. -М.: Сов. радио, 1982. - С. 1-3.

29.Малыхин В.И. Математическое моделирование экономики: Учеб.-практ. пособие. - М.: УРАО, 1998.-160 с.

30.Маслова СО., Опалов O.A. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - 2-е вид., випр. - К.: Каравела, 2003.

31.Матеріали Всесвітньої конференції ЮНЕСКО з вищої освіти // АМ. - 1998. - № 11, 12; 1999.-№1.

32.Маханець Л.Л. Зовнішній борг і політичний ризик // Фінанси України. - 2000. - № 2. - С. 64-69.

33.Моисеев Н.Н. Математические задачи системного анализа. - М.: Наука. Глав. ред. физ.-мат. лит., 1981.

34.Наливайко А.Й. Теорія стратегії підприємства: Сучасний стан та напрямки розвитку. - К.: КНЕУ, 2001.

35.Нельсон Р., Уинтер С. Эволюционная теория экономических изменений. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 2000. - 474с.

36.Основы экономической безопасности (Государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. Е.А. Олейникова. - М.: ЗАО «Бизнес-школа "Интел-Синтез"», 1997. - С.78.

37.Самарский А.А., Михайлова А.П. Математическое моделирование: Идеи. Методы. Примеры. - М.: Физматлит, 2001. - 320 с.

38.Смирнов А.Д. Лекции по макроэкономическому моделированию: Учеб. пособие для вузов. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - С. 64-73.

39.Смолянсъка О.Ю. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - К.: Центр навч. літ., 2005. - С. 19-23.

40.Солодкий М.О. Біржовий ринок: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. - К.: Джерела М, 2002.

41.Сохацъка О.М. Біржова справа: Підруч. - Т.: Карт-бланш, 2003.

42.Сохацъка О.М. Біржова справа: Підруч. - Т.: Карт-бланш, 2003.

43.Хованов Н.В. Математические модели риска и неопределенности. - Спб., 1998.

44.Ходатвсъка В.П., Беляев В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2002.

45.Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. - 367 с.

46.Шелудъко В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2008.

47.Шикин Е.В., Чхартишвили А.Г. Математические методы и модели в управлении: Учеб. пособие. - М.: Дело, 2000. - 440 с.

48.Экономико-математические методы и модели: Учеб.пособие / Н.И. Холод и др.; Под общ. ред. А.В. Кузнецова. - Минск: БГЭУ, 1999. - 413 с.

49.Экономико-математические методы и прикладные модели: Учеб. пособие для вузов / В.В. Федосеев и др.; Под ред. В.В. Федосеева. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 391 с.

50.Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. - К.: Знання, 1998. - 784 с.

51.Blake D. Financial Market Analysis // McGirow Hill Book Company, 1990. - С. 64-73.

52.Sargant T. Macroeconomic Theory. - N.Y.: Academic Press, 1987. - С. 33-70.

53.Turnowsky S. Methods of Macroeconomic Dynamics // The MIT Press, 1995. - С. 5-25.