Поведінка споживачів на ринку послуг вищої освіти (на прикладі м. Харкова)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний технічний університет «ХПІ»

Факультет бізнесу та фінансів

Кафедра соціології та політології

Курсова робота з методології та методів соціологічних досліджень

на тему

Поведінка споживачів на ринку послуг вищої освіти (на прикладі м. Харкова)

Харків 2013

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади вивчення споживчої поведінки випускників шкіл на ринку вищої освіти

.1 Вищі навчальні заклади м. Харкова в контексті ринку освітянських послуг України

.2 Споживча поведінка як об'єкт соціологічного аналізу

.3 Факторна модель вибору вищого навчального закладу школярами випускних класів

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Особливості вибору вищого навчального закладу випускниками шкіл м. Харкова.

.1 Програма дослідження

.2 Аналіз результатів дослідження

Висновки до розділу 2

Висновки

Список літератури

Додатки

ВСТУП

Вибір випускниками шкіл вищого навчального закладу є завданням з багатьма невідомими, від успішного вирішення якого залежить їхнє майбутнє. Кожен школяр розуміє, що освіта невід'ємна складова всього життя. Тому в даний час попит на освітні послуги достатньо великий. Однак змінюються часи, економічна обстановка в країні, попит з боку роботодавців, змінюючи в слід за цим і запити абітурієнтів. Те, що було для них важливо сьогодні, завтра може виявитися вже зовсім незначущим. Тому вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на професійний вибір молоді, служить інструментом для виявлення змін, що відбуваються на ринку вищої освіти.

Інформованість про ці зміни, перш за все, корисна керівництву вищих навчальних закладів, яким необхідно планувати роботу по проведенню ефективної профорієнтації, головним завданням якої стає вплив на конкретного споживача освітніх послуг, підвищення популярності вищих навчальних закладів, прояви здатності «підлаштовуватися» під запити, як роботодавців, так і абітурієнтів. Дана інформація буде так само корисна центрам професійного орієнтування при складанні програм з підвищення інформованості абітурієнтів на етапі вибору професії та вищого навчального закладу.

Поведінка абітурієнтів на ринку освітніх послуг є окремим випадком споживчої поведінки, при вивченні якої використовуються знання з багатьох областей: антропології, історії, мистецтва, комунікації, економіки, маркетингу, психології, соціології та ін. Застосування соціологічного підходу дозволяє вичленувати и охарактеризувати ряд соціальних чинників, які, останнім часом, входять до числа вирішальних.

Перші спроби розробки теорії споживання спостерігалися вже в минулому сторіччі і були пов'язані з цілою низкою всесвітньо відомих суспільствознавців. К.Маркс висунув ідею товарного фетишизму, американець Т.Веблен наприкінці XIX cт. запропонував теорію показного (престижного) споживання, німецький соціолог Г.Зіммель висунув ряд ключових ідей теорії моди, соціолог і економіст В.Зомбарт запропонував концепцію розкоші, М.Вебер сформулював концепцію «статусних груп» і протестантської етики. Найбільш великим сучасним теоретиком споживання був француз П’єр Бурд’є, його головною працею, присвяченою цій темі є «Відмінності: соціальна критика суджень про смак», 1979 р.

Аналіз новітньої вітчизняної літератури показує, що продовжується фундаментальне вивчення теоретико-методологічних основ поведінки споживачів, і ця проблема залишиться у фокусі уваги вчених і надалі. На сьогодні проблемами споживання займаються такі російські й українські вчені як Бахтін М., Уманська Л.В., Хруцкий В.Е., Корнєєва І.В., Крилов А., Ільїн В.І.

Що стосується безпосередньо поведінки абітурієнта, то в соціологічній літературі процесам вибору спеціальності та вищого навчального закладу присвячені роботи Могільчак Є.Л. (аналіз впливу батьківської сім'ї на вступ до ВНЗ), Романова А.А., Тихомирової Н.В. (дослідження поведінки споживачів на ринку освітніх послуг), Бездєнєжного Т.І., Костіна Р.О., Крилової М.А. (вивчення конкурентоспроможності професії як чинника мотивації вибору ВНЗ), Попрако Н.В. (дослідження життєвих цінностей та стратегії молоді на ринку освітніх послуг) і т.д. Однак ці роботи відносяться до російської дійсності.

Багато характеристик, чинників, явищ, в освіті які спостерігаються в Україні, аналогічні тим, що відбуваються в Росії. Але оскільки після здобуття Україною незалежності минуло двадцять років, то говорити про те, що всі ці процеси однакові, не доводиться. Крім того, як вже зазначалося вище, ситуація на ринку послуг вищої освіти постійно змінюється: з'являються і зникають спеціальності, вищи навчальні заклади, змінюються уявлення про хорошу освіту, запити роботодавців, фактори, що впливають на вибір абітурієнтами ВНЗ, а також сама мотивація майбутніх студентів піддається величезній кількості змін. Все вищесказане обумовлює як практичну, так і теоретичну актуальність даної роботи.

Об’єкт курсової роботи - споживча поведінка.

Предмет курсової роботи - споживча поведінка абітурієнтів на ринку вищої освіти.

Мета роботи - виявити основні фактори, які впливають на вибір випускниками шкіл вищого навчального закладу.

Реалізація поставленої мети досягається шляхом вирішення наступних завдань:

1. Описати систему освітніх послуг України;

. Охарактеризувати ринок послуг вищої освіти м. Харкова;

. Виділити основні фактори, що впливають на споживчу поведінку взагалі та зумовлюють специфіку поведінки на ринку вищої освіти зокрема;

. Виявити основні характеристики споживчої поведінки випускників шкіл на ринку вищої освіти.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ АБІТУРІЄНТІВ НА РИНКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

1.1.    Вищі навчальні заклади м. Харкова в контексті ринку освітянських послуг України

«Ринок освітніх послуг - це система установ, організацій та індивідів, що має необхідну інфраструктуру і методичне забезпечення для задоволення специфічної потреби людини - потреби в знаннях, підпорядкованої законам попиту, пропозиції та вартості [7, с. 19]».

Суб'єктами ринку освітніх послуг виступають освітні установи, державні та громадські організації, діяльність яких прямо або опосередковано пов'язана з питаннями розвитку освіти. Структура ринку освітніх послуг визначається існуючою системою освіти. В Україні ця система має наступну структуру:

Дошкільна дитяча освіта, до якої належать: ясла, дитячі садки, будинки дитини, дитячі будинки інтернатного типу тощо;

Загальна середня освіта, до якої належать: загальноосвітні навчальні заклади I ступеня (початкова школа); II ступеня (основна школа); III ступеня (старша школа);

Позашкільна освіта, до якої належать: Дитячо-юнацькі спортивні школи, мала академія мистецтв (народних ремесел), мала академія наук учнівської молоді, дитячо-юнацькі табори, центри, палаци, будинки, клуби художньої творчості дітей, юнацтва та молоді тощо;     

Вища освіта, до якої належать: технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети та ін.

Одним з найважливіших секторів ринку освітніх послуг є ринок вищої освіти. За роки незалежності України на державному рівні реалізовано ряд заходів, які суттєво вплинули на стабілізацію системи вищої освіти. З прийняттям Закону України «Про вищу освіту» визначено основні правові принципи діяльності та розвитку вищої освіти, створено умови для організації діяльності вищих навчальних закладів [8].

Інтеграція України в Євросоюз поклала початок нового реформування системи вищої освіти та зближенню української і європейської освіти, головне завдання якої полягає у збереженні і підвищенні якості освітніх послуг. Процес реформування вищої освіти в Європі, що базується на принципах створення Зони загальноєвропейського освітнього простору, як відомо, отримав назву «Болонський процес».Україна також приєдналася до Болонського процесу на Конференції міністрів європейських країн у травні 2005 року в Бергені [17].

На даний момент в Україну для вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:- технікуми, училища,- коледжі та інші прирівняні до них заклади,и IV - університети, академії, інститути, консерваторії [4].

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - підготовку забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади І рівня акредитації;

бакалавр - підготовку забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади ІІ-ІV рівнів акредитації;

спеціаліст, магістр - підготовку забезпечують вищі навчальні заклади ІІІ і ІV рівнів акредитації [8].

Протягом останніх років спостерігалася тенденція до поступового скорочення ВНЗ.        

Кількість вищих навчальних закладів в Україну в 2010 р. скоротилося в порівнянні з 2009 р. на 1% - з 861 до 854. У тому числі, кількість ВНЗ I і II ступенів акредитації скоротилася на 1,2% - з 511 до 505, а кількість ВНЗ III і IV ступенів акредитації залишилося майже незмінною - 249 в 2010 р. і 250 в 2009 р. [1].

Загальна кількість учнів вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації в 2010 р. скоротилося в порівнянні з 2009 р. на 4,2% - з 2 млн. 599 тис. 400 до 2 млн. 491 тис. 300, у тому числі у ВНЗ III та IV ступенів акредитації на 5,2% - з 2 млн. 245 тис. 200 до 2 млн. 129 тис. 800.

На початок 2010 - 2011 навчального року сектор вищих навчальних закладів України І-ІV рівнів акредитації складався з 854 закладів. [4].

У Законі України «Про освіту» від 4.06.1991 р. (з наступними змінами та доповненнями від 26.12.2002 р.), який декларує положення Конституції (ст. 53), сказано, що громадяни України мають право на безкоштовну освіту в державних навчальних закладах. Однак поступово держава відходить від принципу безкоштовності, у зв’язку з постійною нестачею бюджетного фінансування вищої школи. Так, якщо в 1995 - 1996 навчальному році для навчання за рахунок фізичних і юридичних осіб було прийнято 18% студентів, у 2001 - 2004 - 59%, а в 2008 -2009 - 52%         [24].

Що стосується ринку вищої освіти м.Харкова, він пропонує широкий спектр послуг, що надаються не тільки державними, а й приватними навчальними закладами.

Всього в м.Харкові вищих навчальних закладів налічується приблизно 156, з них I-II рівня акредитації - 107. У нашій роботі ми зупинимося на вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації. Всього їх налічується 44, з них вищих навчальних закладів державної форми власності 32, приватної форми власності відповідно 12 [25].

Вищи навчальні заклади м.Харкова пропонують підготовку спеціалістів за таким напрямками, як: технічне, гуманітарне, економічне, медичне, філологічне, педагогічне, юридичне, туристичне, міжнародна діяльність, менеджмент, культура та мистецтво, дизайн, воєнна справа, спорт, IT - направлення та ін. Відповідно вищи навчальні заклади III - IV рівнів акредитації м. Харкова в залежності від напряму освіти ми розділимо на:

медичні та фармацевтичні, котрі представлені такими ВНЗ: Харківською державною зооветеринарною академією, Харківським державним медичним університетом, Національним фармацевтичним університетом.

- економічні, суспільного харчування та торгівлі, котрі представлені: Харківським інститутом фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, Харківським інститутом банківської справи Університету банківської справи Національного Банка України, Харківським інститутом бізнесу та менеджменту, Харківським національним економічним університетом, приватним вищим навчальним закладом «Харківським соціально-економічним інститутом», Харківським інститутом економіки ринкових відносин та менеджменту, Харківським торгово-економічним інститутом Київського національного торгово-економічного університету, Східноукраїнським філіалом Міжнародного Соломонового університету, Міжнародним Слов’янським університетом, Харківським інститутом Міжрегіональної академії управління персоналом, Харківським інститутом управління, Харківським інститутом державного управляння Національної академії державного управління при Президенті України, Харківським соціально-економічним інститутом, Харківським гуманітарним університетом «Народною українською академією», Харківським державним університетом харчування та торгівлі.

інженерно-технічні, котрі представленні: Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут», Національним аерокосмічним університетом ім. М.Е.Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харківським національним автомобільно-дорожнім технічним університетом, приватним вищим навчальним закладом «Гуманітарно-технічним інститутом», Харківським національним університетом радіоелектроніки, Харківським національним університетом будівництва та архітектури, Харківською державною академією міського господарства, Українською державною академією залізничного автотранспорту, Харківським національним технічним університетом сільського господарства ім. П. Василенко, Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва.

культури та мистецтва, котрі представленні: Харківською державною академією дизайну та мистецтва, Харківською державною академією культури, Харківською державною академією фізичної культури, Харківським державним університетом мистецтва ім. І.П.Котляревського.

гуманітарно-педагогічні, котрі представленні: Харківським національним педагогічним університетом ім. Г.С.Сковороди, Харківським гуманітарно-педагогічним інститутом, Українською індустріально-педагогічною академією, Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, Інститутом сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум», Харківським інститутом екології та соціального захисту.

юридичні, котрі представленні: Національною юридичною академією ім.Я.Мудрого, Харківським національним університетом внутрішніх справ,

військові, котрі представленні: інститутом танкових військ при НТУ, Харківським університетом громадянського захисту України, Харківським університетом Повітряних сил ім.І.Кожедуба.

1.2.    Споживча поведінка як об'єкт соціологічного аналізу

«Поведінку споживачів найчастіше визначають як дії, котрі здійснюються людьми під час придбання, споживання товарів та послуг та під час позбавлення від них» [3 c. 35]. В нашій курсовій роботі під поведінкою споживачів ми будемо розуміти серію взаємопов'язаних соціальних актів, здійснюваних індивідом в ринковому середовищі: усвідомлення власних потреб та інтересів, пошук інформації про товар або послугу, оцінку варіантів і власне придбання. В загальному вигляді, процес прийняття рішення про покупку можна представити моделлю, яка складається з семи ступенів (таб.1.1).

Таблиця 1.1 Процес прийняття рішення про покупку

Першим етапом стає усвідомлення потреби. Людина починає розуміти потребу, коли бажаний її стан не збігається з реальністю. Усвідомивши в собі нужду, людина порівнює її з моральними нормами, і якщо вони не суперечать їм, то нужда стає потребою [14].

Після цього споживач починає шукати інформацію. В пошуках інформації споживач може звернутися до наступних джерел:

особисті джерела (сім’я, родичі, друзі, сусіди, знайомі);

комерційні джерела (реклама, продавці, виставки тощо);

загальнодоступні джерела (засоби масової інформації);

джерела власного досвіду (вивчення та використання товару) [20].

Коли споживач отримав потрібну інформацію, він починає оцінювати альтернативні пропозиції. Даний рівень використовується споживачами, які порівнюють різноманітність товарів, з великої кількості пропонованих ринком продуктів хочуть вибрати найбільш підходящій за якістю і ціною товар [14].

Потім споживач робить свій остаточний вибір і купує товар, і вже за тим споживає його. «Споживання - це період, коли споживач використовує продукт. Споживання може бути як негайним так і може бути відкладено на певний час» [3 c. 127].

На наступній стадії споживач оцінює якість придбаного ним продукту. «Тоді споживач відчуває задоволення чи незадоволеність. Споживач задоволений покупкою, коли його сподівання збігаються з експлуатаційними показниками товару. Коли ж досвід споживання та експлуатаційні показники не виправдовують сподівань, споживач відчуває незадоволеність» [3 c. 127]. Таким чином, дана модель поєднує дії, які відбуваються в процесі прийняття рішення, і показує, як різні внутрішні і зовнішні сили, взаємодіючи між собою, впливають на думки, оцінки та дії споживачів [3].

У курсовій роботі детально зупинимося лише на перших трьох ступенях: усвідомлення потреби, пошуку інформації та предпокупочній оцінці альтернатив. «Слід зазначити, що споживачі живуть у складному оточенні. Їх поведінка в процесі рішення визначається не лише індивідуальними змінними, але й факторами зовнішньої середовища, до яких відносять: культуру, соціальний стан, персональне вплив, сім'ю, ситуацію тощо» [3 c. 134].

У літературі всі фактори найчастіше поділяються на дві групи: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх чинників відносять: культуру суспільства, моду, засоби масової інформації, соціальну стратифікацію, референтні групи та групи членства тощо До внутрішніх факторів - потреби, інтереси, мотиви, переконання, відносини, установки, ціннісні орієнтації, ідеали споживача. Слід зазначити, що цей розподіл дуже умовний, адже ті чинники, які ми віднесли до категорії зовнішні, безпосередньо впливають на індивіда в процесі соціалізації і трансформуючись стають внутрішніми. Так, наприклад, завдяки культурі в процесі соціалізації індивід засвоює норми, традиції, цінності даного суспільства і вони безпосередньо перетворюються у внутрішні цінності того ж індивіда.

1.3.    Факторна модель вибору вищого навчального закладу школярами випускних класів

З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівня, мезорівня і макрорівня. Зупинимося детальніше на кожній з них.

Перша група чинників - це фактори мікрорівня або особистісні фактори. До них відносяться потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів. Ці фактори впливають не тільки на вибір конкретного вищого навчального закладу, а й на прийняття рішення про отримання вищої освіти взагалі.

Базовим елементом вибору вищого навчального закладу та навчання в цілому є потреба. «Потреба - це стан нестачі в чому-небудь, стан, що стимулює діяльність, спрямовану на заповнення цього недоліку, одна з відмінних рис всякої життєдіяльності» [22 с. 164]. Потреба у вищій освіті саме по собі не є потребою, вона є потребою у зв'язку з тим, що може задовольнити інші потреби особистості. Потребу мати вищу освіту можна віднести до потреб, обумовлених зовнішнім середовищем. Відповідно можна вивести послуги вищої освіти (за А.Маслоу):

1) Фізіологічні - потреба в грошах, і як наслідок необхідність в працевлаштуванні, а знайти гарну роботу можна тільки якщо спочатку закінчити ВНЗ;

) Потреби в безпеці та стабільності життя - отримання вищої освіти підвищує впевненість у завтрашнім дні, стабільність умов життєдіяльності та праці;

) Соціальні - освіта дає найбільші можливості збільшити свої соціальні зв’язки, розширити коло спілкування, знайти дружину (чоловіка);

) Потреби престижу - отримання вищої освіти може вдовольнити такі потреби, як визнання достоїнства, потребі належати до певного класу, в високому статусі, повазі та самоповазі;

) Духовні потреби - це потреби в самоактуалізації та самовираженні, самоствердженні.

Коли потреба усвідомлена та проаналізована, і вона не йде в розріз з існуючими цінностями та нормами суспільства, в якому живе споживач, то потреба трансформується в мотив. «Мотив - це спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб суб'єкта» [25 с. 244]. Мотив формується на основі елементів внутрішньої структури особистості: потреб, інтересів, установок, переконань, ідеалів, цінностей тощо. Кожний із цих елементів може стати мотивом дії, та насамперед, основу мотивів становлять «потреби», пропущені крізь ціннісно-нормативне ядро ​​ особистості.

Таким чином мотивація може служити критерієм виділення різних типологій споживачів. У рамках нашої роботи ми використаємо власну класифікацію мотивів, розподіливши їх на кілька груп:

) Мотиви, пов'язані зі змістом майбутньої професійної діяльності, до числа яких можна віднести: інтерес до спеціальності, наявність здібностей, схильностей до певного виду діяльності бажання розширити кругозір, та одержати якісну професійну підготовку;

2) Мотиви, пов'язані з корисністю професії (прагнення бути корисним людям);

3) Мотиви, пов’язані із прагненням до високого соціального статусу (можливість зайняти високу соціальну позицію, можливість подальшого соціального просування, бажання домогтися поваги навколишніх, престижність професії);

) Мотиви, пов'язані з матеріальним статком та стабільністю існування (бажання отримати роботу, досягти певного рівня матеріальної забезпеченості, та мати необхідні соціальні блага);

5) Мотиви, пов'язані з потребою в комунікації (прагнення одержати певне коло спілкування, знайомств, знайти свою другу половину);

) Мотиви, які пов’язані з конформізмом, до них можна віднести: дотриманням сімейних традицій, бажання бути як усі, не відрізнятися від друзів;

) Мотиви, які пов’язані з бажання продовжити безтурботний період життя, відстрочити службу в армії.

Другу групу складають фактори мезорівню, під впливом яких формуються та приймаються рішення. Це сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі, загалом, ті люди, до думки яких прислухаються школярі. «Поради батьків - найвагоміший фактор впливу на думку школярів щодо вибору ВНЗ та професії. Це закономірно, бо сім я є еталоном життєвих цінностей і переконань, моделлю певного способу життя, першоджерелом вражень і уявлень дітей про світ праці» [9 с. 14]. Батьки досить добре знають особливості та схильності своєї дитини і, якщо син або дочка слідують їх порадам, то дуже часто професійний вибір молодої людини виявляється досить стійким. Батьки, які впливають на вибір сина або доньки, можуть задіяти свої власні соціальні зв’язки, які полегшують вступ до вищого навчального закладу, послуги потрібного репетитора і таке ін. Не маловажним буде і економічна допомога батьків при виборі та вступі у вищий навчальний заклад. Однак, даючи поради дітям щодо вибору професії, батьки нерідко роблять таки помилки: не враховують стан здоров'я дитини, медичні протипоказання, фізіологічні якості, які на етапі вступу в вищій навчальний заклад стають перешкодою для оволодіння професією; радять своїм дітям вибрати певну професію, керуючись міркуваннями престижу, матеріального благополуччя, продовження сімейної традиції. Саме тому дуже важливо, щоб інформація про професії орієнтувала молоду людину на їхній зміст, а не на зовнішню привабливість та інші побічні чинники.

На вибір школяра так само впливають поради друзів, які можливо вже навчаються у вищих навчальних закладах, більш «просунутих» однолітків або вчителів. Школа, поряд з сім’єю, є інститутом, що покликаний формувати особистість та здійснювати її багатопланове виховання. Вона так само відіграє важливу роль в процесі вибору учнями вищих навчальних закладів, у які вони будуть поступати після її закінчення. Школа дає можливість підростаючому поколінню не тільки одержувати необхідній рівень освіти, але й допомагає при виборі професії, через проведення бесід зі школярами, днів відкритих дверей тощо.

Слід так само відзначити, що на відміну від реклами або ВНЗ, батьки, друзі і знайомі зазвичай мало що отримують або втрачають в наслідок рішення яке прийняв абітурієнт» [6 с. 88].

Третя група - це фактори макрорівня. Вплив макросередовища на вибір вищого навчального закладу та спеціальності майбутніми абітурієнтами являє собою вплив таких об'єктивних чинників, як: суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.

Найважливішим фактором макросередовища, що впливає на поведінку школярів на ринку вищої освіти є суспільний устрій, тому що будь-яке суспільство має свою ідеологію, що накладає певний відбиток на процеси самовизначення молоді, задаючи зразки виконання соціальних ролей. Стабільність або, навпроти, нестабільність економіки, соціально-політичний устрій держави створюють умови для професійного самовизначення молоді, які в кожний конкретний момент часу можуть виявитися сприятливими, такими що надають свободу вибору або, навпаки, несприятливими, тобто, таким що обмежують вибір, та не дають можливостей для вертикальної соціальної мобільності.

Також в якості одного з чинників, що здійснює найбільший вплив на вибір вищого навчального закладу, можна назвати престиж професій, що склався в суспільній свідомості. Стихійно сформовані «сходи престижності» професій, не відповідають ні реальним умовам життя суспільства, ні реальним потребам виробництва, а існують як феномен суспільної свідомості, що впливає на життєві шляхи школярів, їх соціальні переміщення, мобільність у сфері зайнятості. Тому модні тенденції гарні при виборі одягу, але не при виборі вищого навчального закладу або професії. Не так давно великим попитом користувалися менеджери, економісти та юристи. Але випускників цієї професії було набагато більше, ніж на той час потребував ринок. Безліч фахівців залишилися, не затребувані згодом роздутого ажіотажу, буму, який виявився «пшиком». У таких ситуаціях програють ті, хто вибирає майбутню професію тільки з урахуванням її престижності або високої оплати, але не має до цього особливого бажання і здібностей. А найбільш затребуваними, але не модними, зараз в Україні є професії слюсаря, токаря, інженера [26].

Ці три групи факторів взаємодіють на всіх етапах процесу прийняття рішення про вибір ВНЗ. Починаючи з першого етапу - формування потреби у вищій освіті, мотиви, установки, цінності школяра знаходяться під впливом сім'ї, друзів, школи та інших людей і структур. На наступний етапі - пошуку інформації також мають вплив батьки, знайомі, друзі, вчителі, і так само засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, інтернет). Останні є ретрансляторами інформації необхідної для абітурієнта при виборі ВНЗ та спеціальності.

Загалом джерела потрібної інформації можна розділити на два види:

контрольовані - надаються вищим навчальним закладом. До них відноситься все, що робить ВНЗ для інформування абітурієнтів про сферу своєї спрямованості. Тобто мова йде про рекламу в ЗМІ, інформацію яка знаходиться на сайті ВНЗ, та інших інтернет ресурсах, надається на днях відкритих дверей ВНЗ, довідниках для вступників, спілкування з викладачами та студентами цього ВНЗ.

неконтрольовані джерела, до них відносять сім'ю, друзів, знайомих.

Що ж до оцінки і вибору прийнятних варіантів, то тут знову в силу вступають всі три рівні факторів - мікрорівня, мезорівня та макрорівня. Цей етап найбільш складний з усіх попередніх, оскільки школяр при виборі ВНЗ повинен враховувати як свої індивідуальні схильності, здібності, так можливості і бажання батьків і оточуючих його людей, в першу чергу матеріальний аспект, так і те що прийнято і бажане в суспільстві.

І ось коли приймається остаточне рішення, про те куди вступати, з'являється ще ряд факторів, які відіграють важливу роль при виборі вищого навчального закладу. Основними з них є:

форма власності;

форма навчання;

місце розташування і зручність пересування з дому до ВНЗ і назад;

наявність бюджетних місць;

вартість контракту;

наявність магістратури, аспірантури, докторантури;

наявність спортивних секцій;

наявність військової кафедри;

гуртків самодіяльності.

затребуваність випускника ВНЗ на ринку праці.

Висновки до розділу 1

Ринок освітніх послуг - це система установ, організацій та індивідів, що має необхідну інфраструктуру і методичне забезпечення для задоволення специфічної потреби людини - потреби в знаннях, підпорядкованої законам попиту, пропозиції та вартості. Один з його сегментів це ринок вищої освіти до якого належать: технікуми (училища) I рівня акредитації; коледжі та інші прирівняні до них заклади II рівня акредитації; інститути, консерваторії, академії, університети III и IV рівня акредитації.

Ринок вищої освіти України на 2011 навчальний рік складався з 854 навчальних закладів I-IV ступенів акредитації. Загальна кількість учнів ВНЗ усіх рівнів акредитації в 2010 р. скоротилося в порівнянні з 2009 р. на 4,2% - з 2 млн. 599 тис. 400 до 2 млн. 491 тис. 300, у тому числі у ВНЗ III та IV ступенів акредитації на 5,2% - з 2 млн. 245 тис. 200 до 2 млн. 129 тис. 800.

Ринок вищої освіти м. Харкова пропонує широкий спектр послуг, що надаються не тільки державними, а й приватними навчальними закладами. Всього вищих навчальних закладів в м. Харкові налічується приблизно 156, з них I-II рівня акредитації - 107.

Поведінка споживачів - серія взаємопов'язаних соціальних актів, здійснюваних індивідом в ринковому середовищі: усвідомлення власних потреб та інтересів, пошук інформації про товар або послугу, оцінка варіантів і власне придбання.

З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівню, мезорівню і макрорівня. Перша група чинників - це фактори мікрорівню або особистісні фактори. До них відносяться потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів. Другу групу складають фактори мезорівню, під впливом яких формуються та приймаються рішення. Це сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі, загалом, ті люди, до думки яких прислухаються школярі. Третя група - це фактори макрорівня. Вплив макросередовища на вибір вищого навчального закладу та спеціальності майбутніми абітурієнтами являє собою вплив таких об'єктивних чинників, як: суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.

мотив школяр вищий навчальний

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ВИПУСКНИКАМИ ШКІЛ

.1 Програма дослідження

Вибір учнями вищих навчальних закладів є складною та відповідальною задачею, оскільки отримання вищої освіти в останній час стало однією з основних умов життєвого успіху. Зміни які відбуваються в суспільстві, особливо в сфері економіки приводять до того, що ситуація на ринку послуг вищої освіти також зазнає змін: з’являються та зникають вищи навчальні заклади, спеціальності, змінюються уявлення про добру освіту, запити роботодавців. Змінюються також фактори, які впливають на вибір абітурієнтами вищих навчальних закладів, а також мотивація отримання вищої освіти в цілому.

Проблему вибору учнями вищих навчальних закладів в нашій країні приділяється не достатньо уваги, що тягне за собою не ефективну профорієнтаційну роботу ВНЗ, переповненість ринка праці «непотрібними» спеціальностями та величезною недостачею потрібних спеціалістів. Все сказане зумовлює актуальність даного дослідження.

Мета дослідження - виявити основні характеристики споживчої поведінки випускників шкіл на ринку вищої освіти.

Об’єкт дослідження - учні одинадцятих класів міста Харкова

Предмет дослідження - механізм вибору вищого навчального закладу учнями одинадцятих класів.

Задачі:

1.      Виявити основні потреби та мотиви школярів щодо отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу.

2.      Виділити основні джерела інформації про вищи навчальні заклади якими користуються школярі при виборі вищого навчального закладу.

3.      Визначити основні суб’єкти, які впливають на вибір школярами вищого навчального закладу та час коли відбувається процес прийняття рішення про вступ до ВНЗ.

4.      Виявити основні характеристики вищого навчального закладу, які впливають на його вибір школярами.

5.      Визначити найбільш престижні вищи навчальні заклади серед школярів та вищи навчальні заклади, які найчастіше обираються школярами.

Інтерпретація та операціоналізація основних понять

Ринок вищої освіти - це система учбових закладів I - IV рівнів акредитації, державної та приватної форми власності, маючих необхідну інфраструктуру та методичне забезпечення для задоволення потреб у знаннях і спеціальностях випускників шкіл, підпорядкованих закону попиту та пропонування, вартості.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ) - навчальний заклад, який пропонує вищу професіональну освіту та здійснюючий наукову діяльність.

Поведінка споживачів - це серія взаємопов’язаних соціальних актів, які здійснюються індивідами в ринковому середовищі.

Основні етапи споживчої поведінки:

1.  усвідомлення потреби;

2.      пошук інформації про товари та послуги;

.        оцінка та вибір прийнятних варіантів;

.        придбання товару або послуги.

Фактори споживчої поведінки на ринку вищої освіти:

Фактори мікрорівню: потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності, здібності та вміння школярів;

Фактори мезорівню: сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі;

Фактори макрорівню: суспільний устрій, стан розвитку економіки, сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.

Потреба - це повна або часткова відсутність будь-чого необхідного.

Отримання вищої освіти може бути пов’язано із задоволенням таких потреб:

) Фізіологічних - вища освіта полегшує працевлаштування, та підвищує вірогідність знайти високооплачувану роботу;

) Потреби в безпеці та стабільності життя - отримання вищої освіти підвищує впевненість у завтрашнім дні, стабільність умов життєдіяльності та праці;

) Соціальних - освіта дає найбільші можливості збільшити свої соціальні зв’язки, розширити коло спілкування, знайти дружину (чоловіка);

) Потреби престижу - отримання вищої освіти може вдовольнити потреби в повазі з боку оточуючих, отриманні високого статусу, самоповазі;

) Духовних потреби - потреб в самоактуалізації та самовираженні, самоствердженні.

Мотив - спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб суб’єкта; усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій і вчинків особистості.

Основними мотивами отримання вищої освіти є:

1) Мотиви, пов'язані зі змістом майбутньої професійної діяльності, до числа яких можна віднести: інтерес до спеціальності, наявність здібностей, схильностей до певного виду діяльності, одержати якісну професійну підготовку;

2) Мотиви, пов'язані з корисністю професії (прагнення бути корисним людям);

3) Мотиви, пов’язані із прагненням до високого соціального статусу (можливість зайняти високу соціальну позицію, можливість подальшого соціального просування, бажання домогтися поваги навколишніх, престижність професії);

) Мотиви, пов'язані із матеріальним статком та стабільністю існування (бажання отримати роботу, досягти певного рівня матеріальної забезпеченості, та мати необхідні соціальні блага);

5) Мотиви, пов'язані з потребою в комунікації (прагнення одержати певне коло спілкування, знайомств, знайти свою другу половину);

) Мотиви, які пов’язані з конформізмом, до них можна віднести: дотриманням сімейних традицій, бажання бути як усі, не відрізнятися від друзів;

) Мотиви, які пов’язані з бажання продовжити безтурботний період життя, відстрочити службу в армії;

) Мотиви, які пов’язані з саморозвитком (бажанням розширити свій кругозір).

Джерела інформації о ВНЗ поділяються на:

) Контрольовані джерела інформації: реклама в ЗМІ, інформація на сайтах ВНЗ, дні відкритих дверей у ВНЗ, довідники для абітурієнтів, спілкування з викладачами та студентами цього ВНЗ.

) Не контрольовані джерела інформації: сім'я, друзі, знайомі, вчителя.

Гіпотези:

1.      Отримання вищої освіти перш за все пов’язано із задоволенням соціально-економічних та інтелектуальних потреб.

2.      Основними мотивами отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу є мотиви, пов'язані із забезпеченням в майбутньому та матеріального статку, прагненням до високого соціального статусу.

3.      Найбільш популярним джерелом отримання інформації про вищі навчальні заклади для школярів є інтернет.

4.      Вибір школярами вищого навального закладу в основному здійснюється під впливом родини під час навчання в одинадцятому класі.

.        Головними характеристиками вищого навчального закладу, які впливають на його вибір школярами є державна форма власності, наявність бюджетних місць, зручне розташування ВНЗ та наявність військової кафедри.

.        Для учнів з різним рівнем успішності розрізняються мотиви вступу до ВНЗ та характеристики ВНЗ, які є вирішальними при прийняті рішення вступу до ВНЗ.

Методи дослідження.

Основним методом дослідження поведінки споживачів на ринку вищої освіти, на нашу думку є анкетування. Головними перевагами якого є оперативність отримання даних та жорстка регламентація процедури. Результати анкетування добре структуровані, що веде до відносно малої трудомісткості під час обробки результатів дослідження, та економічності в порівнянні з інтерв’ю. Крім того гарантована анонімність респондентів являє собою ключ до щирості та об'єктивності їх відповідей, що є немало важливим в нашому дослідженні. За допомогою анкетного опитування ми зможемо зібрати інформацію про мотиви та потреби школярів щодо вищих навчальних закладів, також анкетування допоможе виявити найбільш узагальнені ідеальні характеристики, якими повинен володіти ВНЗ на думку школярів.

Що ж стосується недоліків анкетного опитування, стосовно нашого дослідження, треба відмітити неможливість контролю коректності розуміння респондентом питань, неспроможність гарантувати точне виконання інструкції респондентом та нещирість респондента. Крім того анкетне опитування не може дати уяву про всі аспекти вибору вищого навчального закладу, все одно буде щось, що не потрапило до анкети, чи ми пропустили. Тому для підвищення надійності дослідження найефективнішим буде до анкетного метода додати ще й метод інтерв’ю.

Інтерв’ю це бесіда, яка передбачає прямий контакт інтерв’юера з респондентом, причому запис відповідей останнього здійснюється чи інтерв’юером (його асистентом), чи на диктофон. Інтерв’ю найкраще проводити з учнями одинадцятих класів та їх батьками. Контакт який установлюється між інтерв’юером та респондентом передбачає, що питань без відповідей не залишиться, та крім того інформація отримана в такий спосіб буде більш глибшою та достовірнішою ніж отримана в анкеті. Саме інтерв’ю дозволить уточнити мотиви вибору ВНЗ, тому що воно не тільки фіксує відповіді на питання, та ставить уточнюючі, інтерв’ю дозволяє побачити невербальні жести, міміку респондента, та зрозуміти коли він відповідає щиро, а коли щось приховує, чи відповідає так як на його погляд буде правильно, але не чесно.

Але головним недоліком інтерв’ю являється його мала оперативність, дуже великі затрати часу та грошей, та необхідність великої кількості інтерв’юерів. Та поєднання цих двох методів буде оптимальним і крім того дозволить отримати найбільш повне уявлення, та достовірніші дані про предмет дослідження.

Обґрунтування вибірки:

Генеральна сукупність: учні одинадцятих класів шкіл міста Харкова (як загальноосвітніх так і спеціалізованих).

Тип вибірки. Для даного дослідження на наш погляд найбільш оптимальним є застосування багатоступеневої комбінованої вибірки.

. На першому етапі якої складаємо список усіх шкіл міста Харкова.

. На другому етапі отримавши увесь перелік шкіл міста Харкова ми їх стратифіцируємо на загальноосвітні та спеціалізовані. Спеціалізовані в свою чергу будуть поділятися на звичайні спеціалізовані, ліцеї, гімназії, учбово-освітні комплекси та окремо виділяються музична школа, спеціалізована економіко-правова школа ХГУ «НУА» та «Денсурі» школа з поглибленим вивченням корейської мови та культури.

. На третьому етапі в кожній страті ми за допомогою механічного відбору одбираємо ті школи, які попадуть до вибіркової сукупності згідно з долею учнів цих страт в загальній кількості випускників міста Харкова.

. На четвертому етапі ми проводимо опитування усіх одинадцятих класів в школах, які потрапили до вибірки.

Обсяг вибірковою сукупності розраховується за формулою без повторного відбору:

 - об’єм вибіркової сукупності,- об’єм генеральної сукупності,

∆ - гранична помилка вибірки, ∆=tµ , ∆ = 5% = 0,05

σ2 - дисперсія аналізованої ознаки. σ2 =pq; тобто р=50% q=50% таким чином σ2=0,5·0,5=0,25

В даному дослідженні:- обсяг генеральної сукупності - 7 тис. 425 чол. (випускників шкіл на 2012 рік)

Р - довірча ймовірність - 95% (0,954)- коефіцієнт довіри - 1,96

Таким чином обсяг вибіркової сукупності складає 400 учнів.

2.2.   Аналіз результатів дослідження

Для вивчення поведінки споживачів на ринку вищої освіти в м. Харкові було проведено анкетне опитування, в якому взяли участь 146 учнів одинадцятих класів міста Харкова. Вибірка стихійна. Серед опитаних було 39% юнаків та 61% дівчат. Вік опитаних респондентів сягав 16 - 17 років. За успішністю навчання в школі опитані розподілилися таким чином: 34% вчиться на відмінно, 57% мають середні відмітки, та 8% переважно навчаються на трійки. Що ж стосується забезпечення сімей, дані виявилися такими: малозабезпеченими є 10% опитаних, середньо забезпеченими є 66% та 18% - багато забезпеченими. Звісно, дані опитування не можна екстраполювати на всі одинадцяті класи м. Харкова, але можна виявити загальні мотиви та потреби школярів, які повинні обрати вищий навчальний заклад для продовження подальшої освіти.

Виходячи з визначення споживчої поведінки та особливостей поведінки випускників шкіл на ринку вищої освіти в якості основних факторів, що впливають на поведінку школярів було обрано:

- потреби та мотиви вступу до ВНЗ;

- джерела інформації, за якими здійснюють пошук школярі;

основні характеристики за якими школярі обирають ВНЗ.

Перш за все, розглянемо плани учнів після закінчення школи. За даними опитування абсолютна більшість випускників (88%) планує після закінчення школи продовжити навчання у ВНЗ, 4% - продовжать навчання в технікумах та коледжах, 3% - підуть працювати, та тільки 2% нічого не будуть робити, будуть відпочивати від навчання та праці, ще 2% не змогли відповісти. Що ж стосується різниці між хлопцями та дівчатами, стосовно майбутніх планів - вона виявилася не значною, а ось порівняння респондентів за їхньою успішність в школі показало, що респонденти, які вчаться на відмінно та ті, котрі отримують четвірки в більшості налаштовані на отримання вищої освіти в інститутах, університетах та академіях - 92%, а ось ті респонденти, які отримують за навчання трійки менш налаштовані на інститути та університети - 58%, та майже третя частина респондентів розглядає можливість вступу до технікумів та коледжів. Що ж стосується різниці між відповідями учнів різного рівня достатку, то респонденти з малозабезпечених родин планують вступати як в ВНЗ I - II рівнів акредитації (40%), так і в ВНЗ III - IV рівнів акредитації (59%). Респонденти з родин середньо забезпечених та багато забезпечених планують поступати, майже, тільки ВНЗ III-IV рівнів акредитації - 93%. Що ж стосується вибору ВНЗ, то зі 100% з його вибором визначилися тільки 80% це 117 школярів, та ще 20% (29 школярів) не визначилися з вибором ВНЗ. З тих респондентів, котрі визначилися з вибором ВНЗ, 2% визначилися до дев’ятого класу, ще 6% - в дев’ятому класі, 15% - в десятому класі, 37% визначилися в першому семестрі одинадцятого класу та 19% визначилися на протязі перших двох місяців другого семестру одинадцятого класу. Різниці у відповідях опитаних за матеріальним статком та статтю не виявилося. А ось порівняння учнів з різними рівнями успішності показало, що майже всі учні (83%), котрі отримують за навчання п’ятірки та четвірки вже визначилися з вибором ВНЗ, учні ж які отримують в більшості трійки, з вибором ВНЗ визначилися тільки 50%. Можемо зробити висновок на основі отриманих даних, що наша гіпотеза, про те, що вибір школярами вищого навального закладу в основному здійснюється під час навчання в одинадцятому класі, підтвердилась.

Основними мотивами вступу до вищого навчального закладу в більшій частини школярів є перспектива отримання гарної роботи (66%), та цікавої професії (62%). Майже для половини респондентів важливим є отримання високого статусу в майбутньому, при цьому більше треті опитаних (36%) хочуть підняти свій рівень знань (рис.2.1.). Згідно з логіки відповідей, мотивуючим фактором в даному випадку є перспектива подальшого працевлаштування. В значно меншому ступені старшокласники бачать в отриманні вищої освіти можливість розширити круг знайомих, зустріти «другу половину», піти на зустріч бажанням батьків, відкосити від армії та відстрочити працевлаштування. Тобто, мотиви пов’язані із потребою в комунікації та конформізмом є найменш популярними серед учнів. Різниці у відповідях респондентів за статтю, рівнем успішності в школі та матеріальному статку стосовно мотивів отримання вищої освіти виявлено не було, таким чином гіпотеза: «Для учнів з різним рівнем успішності розрізняються мотиви вступу до ВНЗ» не підтверджується, мотиви для учнів майже не відрізняються.

Рис. 2.1 Мотиви отримання вищої освіти школярів 11 класів

. Отримати гарну роботу в майбутньому

. Отримати цікаву спеціальність

. Отримати високий статус в майбутньому

. Підняти свій рівень знання

. Розширити круг знайомств

. Уникнути служби в армії

. Бути не гірше за всіх

. Знайти чоловіка / дружину

. Піти на зустріч бажанням батьків

. Відстрочити працевлаштування

Головними ж мотивами вибору ВНЗ школярами одинадцятих класів є інтерес до спеціальностей (77%), можливість отримання якісної професійної підготовки (66%), престижність ВНЗ (таб.2.1). Взагалі мотиви отримання вищої освіти тісно переплітаються мотивами вибору ВНЗ школярами. Різниці у відповідях респондентів за статтю, рівнем успішності в школі та матеріальному статку стосовно мотивів отримання вищої освіти виявлено не було. Таким чином, отримані нами данні свідчать про те, що висунені до початку дослідження гіпотези: «Отримання вищої освіти перш за все пов’язано із задоволенням соціально-економічних та інтелектуальних потреб» та «Основними мотивами отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу є мотиви, пов'язані із забезпеченням в майбутньому та матеріального статку, прагненням до високого соціального статусу» є вірними.

Таблиця 2.1 Мотиви вибору ВНЗ школярами 11 класів

Необхідну інформацію для прийняття рішення при виборі ВНЗ, майже всі школярі отримують на сайтах ВНЗ - 75%, як це показано на рис. 2.2. Половина опитаних (53%) звертається за порадами до батьків, друзів, знайомих, та шукають інформацію на днях відкритих дверей в ВНЗ (51%). Третина респондентів звертаються до спеціалізованих видань (36%), таких як довідники для абітурієнтів та ін. Таким чином наша гіпотеза, яка говорить, що популярним джерелом отримання інформації про вищі навчальні заклади для школярів є інтернет підтверджується отриманими даними. Що до різниці у відповідях респондентів за статтю та матеріальним статком не виявлено. Опитані з різним рівнем успішності по-різному відповіли на питання, що до джерел інформації, до яких вони звертаються. Отже, респонденти з найвищими та середніми показниками успішності шукають інформацію на сайтах ВНЗ (78%), звертаються до родичів (54%), та на днях відчинених дверей у ВНЗ (53%). Стосовно ж респондентів з найнижчими показниками успішності, у них переважають довідники для абітурієнтів (42%), сайти ВНЗ (42%), та ін. інтернет ресурси (42%).

Рис. 2.2. Джерела інформації

. На сайтах ВНЗ

. Від родичів, друзів, знайомих

. На днях відчинених дверей у ВНЗ

. В довідниках для абітурієнтів

. Інші інтернет джерела

. Із зустрічей із викладачами ВНЗ

. Із соціальних мереж

. На інформаційних виставках ВНЗ

. Із реклами в транспорті

. На телебаченні, радіо

. Із газет, журналів

. Із реклами на дошках оголошення в школах

. Із реклами на вулиці

Як засвідчили результати опитування, поради батьків - найвагоміший фактор на думку школярів - 94% , щодо вибору вищого навчально закладу. Це закономірно, бо сім’я є еталоном життєвих цінностей, першоджерелом вражень та уявлень дітей про вищу освіту. Крім батьків, учні прислухаються ще до друзів - 36%, та вчителів - 25%, «аутсайдерами» впливу на думку школярів є знайомі - 18%, родичі - 18% та однокласники - 5%. Але коли мова йде про остаточне прийняття рішення, а на першому плані є думка самих одинадцятикласників 94%, вирішальною є думка батьків для 55% респондентів, думка друзів є вирішальною тільки для 5% опитаних, ще 4% надають перевагу думкам знайомих, ніж своїм. Вирішальною думкою тільки для респондентів 3% є думка родичів та вчителів, та для 1% є найголовнішою думка однокласників. Різниці у відповідях учнів за рівнем успішності в школі, матеріальному статку, та статтю не виявлено. Отримані результати свідчать, що висунута нами гіпотеза, про те, що вибір школярами вищого навального закладу в основному здійснюється під впливом родини є вірною.

Розглянемо характеристики ВНЗ, які впливають на його вибір школярами. Перше, це форми власності ВНЗ, більша частина учнів - 64% як більш бажану відмітили державну форму власності, тільки 3% надали перевагу приватній, та майже третя частина (33%) відповіла, що форма власності не має значення, скоріш за все така відповідь пов’язана з малою інформованістю учнів про істотні відмінності в формі власності тих чи інших ВНЗ. Порівняння відповідей учнів одинадцятих класів за статтю, рівнем успішності, та економічним положенням родини ні яких закономірностей не виявило. Та крім форми власності, важливим чинником є також форма навчання. Отримані данні засвідчили що майже всі майбутні абітурієнти обирають денну форму навчання (89%), тільки 7% планують поступати на заочну, та 3% як найбільш бажану відмітили вечірню форму навчання. Різниці між відповідями респондентів за статтю, не має. Але певні розходження щодо цього питання спостерігаються між респондентами різного матеріального статку, та різної успішності в навчанні. Так, тільки 69% респонденти з малозабезпечених родин обирають, денну форму навчання, а респонденти з родин середньо та багато забезпечених денну форму навчання обирають - 95%. Щодо відповідей респондентів за рівнем успішності в навчанні, відповіді склалися таким чином: ті учні, які вчаться на відмінно та задовільно відмітили як найбільш бажану денну форму навчання 93%, учні, котрі вчаться не дуже гарно, денну форму відмітили тільки 55%, ще 27% обирають заочну форму навчання, та 18% вечірню.

Переважна більшість учнів одинадцятих класів, які планують після закінчення школи продовжити навчання у вищому навчальному закладі, обираючи його враховують перш за все наявність бюджетних місць, позитивні відгуки студентів та випускників ВНЗ, можливість стажування закордоном та вартість контракту. Виходячи з даних, представлених в таб.2.2. можна зробити висновок, що висунута нами гіпотеза: «Головними характеристиками вищого навчального закладу, які впливають на його вибір школярами є державна форма власності, наявність бюджетних місць, зручне розташування ВНЗ та наявність військової кафедри» є вірною тільки на половину. Отже, отримані данні свідчать, про те, що зручне розташування ВНЗ та наявність військової кафедри не э важливими характеристиками, за якими учні обирають ВНЗ, вони скоріш будуть звертати увагу на відгуки студентів та випускників ВНЗ та вартість контракту.

Таблиця 2.2 Ступінь важливості факторів, які зумовлюють вибір ВНЗ

Певні розбіжності щодо цього питання спостерігаються між школярами різної статі, успішності в школі та матеріальному статку. Так, хлопці надають більшу перевагу таким характеристикам ВНЗ, як: наявність військовій кафедрі (66%) та спортивних секцій (62%). Для дівчат важливішими виявилися: стажування за кордоном (77%), ціна контракту (71%), високі місця ВНЗ в незалежних рейтингах (59%), наявність магістратури, аспірантури та докторантури (53%), та місце розташування ВНЗ (45%) (рис.2.2.).

Рис. 2.2 Важливість характеристик ВНЗ для чоловіків та жінок

. Наявність бюджетних місць

. Вартість контракту

. Позитивні відгуки студентів та випускників ВНЗ

. Можливість проходження стажування закордоном

. Позитивні відгуки о ВНЗ в ЗМІ

. Можливість отримання другої вищої освіти

. Високі місця ВНЗ в незалежних рейтингах

. Наявність спортивних секцій

. Наявність магістратури, аспірантури, докторантури

. Зручне місце розташування ВНЗ

. Наявність курсів водіння

. Наявність військової кафедри

Трохи інша закономірність спостерігається між успішністю в школі та між деякими характеристиками ВНЗ. Отже, більше ніж для половини школярів з високим та середнім рівнем успішності набагато важливіші є наявність бюджетних місць (83%), та можливість стажування за кодоном (72%), ніж для учнів з низьким рівнем успішності. Інших ж закономірностей між успішністю та основними характеристиками ВНЗ виявлено не було, таким чином гіпотеза. що «Для учнів з різним рівнем успішності розрізняються характеристики ВНЗ, які є вирішальними при прийняті рішення вступу до ВНЗ» підтверджується отриманими даними.

Що ж стосується рівня забезпеченості родини та пов’язаних з ними характеристик ВНЗ, то по-перше, рівень забезпеченості дуже сильно впливає на такий фактор вибору ВНЗ, як наявність бюджетних місць. Для школярів із малозабезпечених та середньо забезпечених родин це найважливіший фактор вибору того, чи іншого ВНЗ, тому, що не всім до снаги сплачувати вартість сучасних контрактів у ВНЗ.

Виявивши найважливіші, на думку школярів характеристики вищих навчальних закладів. Подивимося, які ж з ВНЗ м. Харкова відповідають цим критеріям, тобто в ці ВНЗ школярі збираються подавати документи та ті ВНЗ, які на думку школярів є найпрестижніші на сьогодні у Харкові. Як ми бачимо, на таблиці 2.3., на першому місці стоїть Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна (25%) та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (25%), друге посідає Харківський національний університет радіоелектроніки (16%), третє місце за Харківська державна академія міського господарства (14%). Останні місця за такими ВНЗ: Харківський університет громадянського захисту України, Харківська державна академія дизайну та мистецтва, Українська індустріально-педагогічна академія.

Певні розходження спостерігаються також між учнями різної успішності, так ті респонденти, які зазначили, що отримують тільки 10, 11, 12 балів у школі, в своїй більшості, збираються поступати в Національний університет ім. В.Н. Каразіна (55%), в Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» будуть поступати 37%, тільки 21% збирається вступати до Харківського національного економічного університету, та до Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. А ось учні, корті отримують в школі 9, 8 7 балів до Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна будуть вступати тільки 23%, зате 34% будуть вступають до Національного технічний університету «Харківський політехнічний інститут», ще 25% - до Харківської державної академії міського господарства, та 18% - до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

Найпрестижніші, на думку школярів вищі навчальні заклади м.Харкова трохи відрізняються від тих, в які учні збираються подавати свої документи на вступ. Перше місце в першому та другому випадку посідає Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна (64%), а ось Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (34%) з другого місця перейшов на третє, а Національна юридична академія ім.Я.Мудрого (44%) з сьомого місця піднялася на друге. Таким чином різниця між тими закладами куди вступають, і які є престижними істотна. На нашу думку це перш за все зумовлено вартістю контрактної основи та величезним конкурсом в престижні ВНЗ, а діти з малозабезпечених сімей чи з поганою успішністю, обирають менш престижні ВНЗ, вірогідність вступити до яких набагато більша. Різниці у відповідях респондентів з різним рівнем економічного статку, статтю, успішністю та вибором найпрестижнішого вищого навчального закладу не має.

Таблиця 2.3 ВНЗ, в котрі респонденти збираються вступати, та ті ВНЗ, які на думку школярів є найпрестижнішими в м. Харкові

Висновки до розділу 2

Таким чином, дослідження показало, що основними потребами та мотивами школярів, щодо отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу є мотиви пов’язані із матеріальним статком та стабільністю існування, прагненням до високого соціального статусу та змістом майбутньої професійної діяльності. Різниці ж в мотивах респондентів різної статі, економічного статку та рівню успішності виявлено не було.

Інформацію на базі якої робиться вибір між ВНЗ, респонденти беруть з сайтів ВНЗ, на днях відкритих дверей та дізнаються від родичів, друзів. Рішення, про те, в який ВНЗ вступати приймають самі майбутні абітурієнти, але переважно під впливом батьків. Що ж стосується головних характеристик ВНЗ, то учні в першу чергу виділяють державні ВНЗ, переважно денну форму навчання, наявність в них бюджетних місць, вартість контракту, позитивні відгуки студентів та випускників ВНЗ.

Найбільша частка опитаних респондентів буде поступати до таких вищих навчальних закладів м.Харкова, як Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки та Харківська державна академія міського господарства. Найпрестижнішими, на думку школярів є: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Національна юридична академія ім. Я. Мудрого, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський державний медичний університет.

ВИСНОВКИ

Ринок вищої освіти - це система учбових закладів I - IV рівнів акредитації, державної та не державної форми власності, маючих необхідну інфраструктуру та методичне забезпечення для задоволення потреб у знаннях і спеціальностей випускників шкіл, підпорядкованих закону попиту, пропонування та вартості.

Поведінка споживачів - серія взаємопов'язаних соціальних актів, здійснюваних індивідом в ринковому середовищі: усвідомлення власних потреб та інтересів, пошук інформації про товар або послугу, оцінка варіантів і власне придбання. З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівню (особистісні фактори, до яких належать потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів), мезорівню (сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі та ін.) та макрорівню (суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професії у суспільній думці; стан ринку праці).

Для вивчення поведінки споживачів на ринку вищої освіти III - IV рівнів акредитації в м.Харкові було проведено анкетне опитування, в якому взяли участь 146 учнів одинадцятих класів міста Харкова. Вибірка стихійна. Серед опитаних було 39% юнаків та 61% дівчат. Вік опитаних респондентів сягав 16 - 17 років. За даними опитування абсолютна більшість випускників (88%) планує після закінчення школи продовжити навчання у ВНЗ. Основними мотивами отримання вищої освіти є перспектива отримання гарної роботи (66%), та цікавої професії (62%). Майже для половини респондентів важливим є отримання високого статусу в майбутньому (49%). Головними мотивами вибору ВНЗ школярами одинадцятих класів є інтерес до спеціальностей (77%), можливість отримання якісної професійної підготовки (66%), гарантії працевлаштування (40%), престижність ВНЗ (39%). Різниці у відповідях респондентів за статтю, рівнем успішності в школі та матеріальному статку стосовно мотивів отримання вищої освіти виявлено не було.

Основними джерелами інформації для учнів є сайти ВНЗ (75%), поради батьків та друзів (53%), інформація що надається на днях відкритих дверей (51%), третина респондентів звертаються до спеціалізованих видань (36%), таких як довідники для абітурієнтів. Різниці у відповідях респондентів за статтю та матеріальним статком виявлено не було. Різниця у відповідях школярів за рівнем успішності така: респонденти з найвищими та середніми показниками успішності шукають інформацію на сайтах ВНЗ (78%), звертаються до родичів (54%), та на днях відчинених дверей (53%). Респондентів з найнижчими показниками успішності більше приділяють уваги довідникам для абітурієнтів (42%), сайтам ВНЗ (42%), та іншім інтернет ресурсам (42%).

Як засвідчили результати опитування, поради батьків - найвагоміший фактор на думку школярів (94%), крім батьків, учні прислухаються ще до друзів (36%), та вчителів (25%). Остаточне прийняття рішення залишається за одинадцятикласниками (94%).

Основними характеристиками вищого навчального закладу є форма власності - більша частина учнів (64%) відмітили державну форму власності, тільки 3% надали перевагу приватній формі власності. Крім того переважає денна форма навчання (89%), менше 10% планують поступати на заочну та вечірню форму навчання. Переважна більшість учнів одинадцятих класів, які планують після закінчення школи продовжити навчання у вищому навчальному закладі, обираючи його враховують перш за все наявність бюджетних місць (78%), позитивні відгуки студентів та випускників ВНЗ (70%), можливість проходження стажування закордоном (66%), вартість контракту (60%), позитивні відгуки о ВНЗ в ЗМІ (59%) та можливість отримання другої вищої освіти (59%). Певні розбіжності щодо цього питання спостерігаються між школярами різної статі, так хлопці надають більшу перевагу таким характеристикам ВНЗ, як: наявність військовій кафедрі (66%) та спортивних секцій (62%). Для дівчат важливішими виявилися: стажування за кордоном (77%), ціна контракту (71%), високі місця ВНЗ в незалежних рейтингах (59%), наявність магістратури, аспірантури та докторантури (53%).

Найбільша частка опитаних респондентів буде поступати до таких вищих навчальних закладів м.Харкова, як Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки та Харківська державна академія міського господарства. Найпрестижнішими, на думку школярів є: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Національна юридична академія ім. Я. Мудрого, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський державний медичний університет.

Отримані результати дослідження, дозволяють надати такі рекомендації вищим навчальним закладам м. Харкова для підвищення ефективної роботи з майбутніми абітурієнтами.

продовжити практику організації днів відкритих дверей, з використанням наглядних матеріалів, активною участю в цих заходах як викладачів ВНЗ, так і їх студентів;

запрошення на зустрічі колишніх студентів вищих навчальних закладів, які є відомими та успішними людьми;

в світі інформаційних технологій дуже важливим є представленість ВНЗ на просторах інтернету, тому вищому навчальному закладу, важливо мати свій сайт, постійно обновляти інформацію, як що є потреба відповідати на питання користувачів інтернету, також залучати до активної співпраці студентів ВНЗ та колишніх студентів. Це допоможе зробити гарну репутацію ВНЗ на просторах інтернету.

можливо, також проводження осінніх (з акцентом на учнів 11 класів) та весняних (з акцентом на учнів 10 класів) виїздів (за попередньою домовленістю з керівництвом шкіл) керівників (викладачів, деканів) ВНЗ в усі міських школи до учнів одинадцятих класів;

запрошення на такі зустрічі не тільки учнів але й батьків, так як саме вони мають найбільший вплив на своїх дітей, та допоможуть дитині з складним вибором ВНЗ. На цих зустрічах презентувати рекламні матеріали, розповідати про переваги конкретного ВНЗ перед іншими вищими навчальними закладами, позицінювати факультети, та відповідати на усі питання які цікавлять як самих майбутніх абітурієнтів так і їх батьків;

в рекламі вищих навчальних закладів акцентувати увагу на таких характеристиках ВНЗ, як наявність бюджетних місць, форма власності, вартість контракту, можливість проходження стажування за кордоном та отримання другої вищої освіти.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.      Бажал А. Статистика. / А. Бажал // «Зеркало недели» - №49, 30 дек. 2010г.: режим доступа до журн.: http://zn.ua/ARCHIVE/statistika-61800.html

.        Блэкуэлл Р. Поведение потребителей. / Р. Блэкуэлл, П. Миниард, Дж.Энджел. ; 10-е изд. / пер.с англ. - СПб.: Питер, 2007. - 944с.: ил. - (Серия «Классический зарубежный учебник»)

.        Вищі навчальні заклади України: за станом на 14 квітня 2011 р. / Державний комітет статистики України. - [Електронний ресурс]: - 2011р./ - Режим доступу <http://www.ukrstat.gov.ua>

.        Гантер Б. Типы потребителей. Введение в психографику. / Б. Гантер, А.Фернхам. - СПб.: Питер, 2001 - 300 с.

.        Голубков Є.П. Основи маркетингу: підруч. / Є.П. Голубков. - М.: Финпресс, 1999. - 656 с.

6.      Захарова И.В. Маркетинг образовательных услуг. / И.В. Захарова. - Ульяновск: УлГТУ, 2008. - 170с.

.        Колесникова Г.А. Особенности спроса на образовательные услуги / Г.А. Колесникова // Вестник Челябинского государственного университета. Экономика. Вып.19. - 2009. - №3 (141) - С. 16 - 18

.        Крикун О.А. Проблемы образовательных услуг в подготовке высококвалифицированных кадров. / О.А. Крикун // Режим доступа до журн.: <http://www.confcontact.com/20110225/pe1_krikun.htm>l

9.      Крутий И.А. Цели и мотивы поступления в вузы. / И.А. Крутий, К.С.Фурсов // Мониторинг общественного мнения. - окт. - дек. 2005 г.: - №4 (76) - С. 95 - 102

10.    Лысенко О.Ю. Психология маркетинга: Учебное пособие. / О.Ю. Лысенко // - Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2002. - 66 с.

.        Мазилкина Е. Поведение потребителей. Шпаргалка. [Електронний ресурс] / Е.Мазилкина // Режим доступу: http://knigosite.ru/library/read/81264

.        Мангейм Дж. Б. Политология. Методы исследования. / Мангейм Дж.Б., Рич Р.К.; пер. с англ. / предисл. А.К. Соколова. - М.: Издательство «Весь Мир», 1997. - 544 с.

.        Могильчак Е.Л. Влияние родительской семьи на поступление в ВУЗ. [Електронний ресурс] / Е.Л Могильчак // Социологические исследования. - 2009. - №8. - С. 126 - 133 - Режим доступу до журн.: <http://www.isras.ru/socis_2009_8.html>

14.    Nikolayenko S.M. Higher Education reform in Ukraine and Bologna Process: information materials. / S.M. Nikolayenko // - K.: KNUTE, 2007. - 46 p.

.        Полторак В.А. Динамика изменений социальных и профессиональных ориентаций выпускников школ, ориентирующихся на поступление в ВУЗ. / В.А. Полторак, А.Л. Горобец // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. - 2011. - № 948. - 239c.

16.    Поправко Н.В. Молодежь на рынке образовательных услуг: жизненные ценности и стратегии. [Електронний ресурс] / Н.В.Поправко // Социальные процессы в современной Западной Сибири: Труды II региональной научно-практической конференции Горно-Алтайск, 21-24 июня 2001г., Горно-Алтайск, 2001. - С. 175-177. - режим доступу до журн.: http://siterium.trecom.tomsk.su/popravko/Poprav 10html.

.        Ребрин Ю.И. Основы экономики и управления производством <http://www.aup.ru/books/m47/>. [Конспект лекций] / Ю.И. Ребрин. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000. - 145с.

18.    Романов А.А. Проблемы исследования поведения потребителей на рынке образовательных услуг. / Романов А.А., Тихомирова Н.В. // Открытое образование. - 2006. - №3. - С. 82 - 87

.        Соціологія. Модульний курс [текст]: навч. посібник / [під. ред. Н.М.Семке] - Х.: Торсінг плюс, 2009. - 352 с.- (Серія «Переходимо до Болонської системи»)

20.    Социология. Основы общей теории: учебник / [отв.ред. Осипов Г.В., Л.Н.Москвичев]. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Норма, 2008. - 912с.

.        Статистичний щорічник України за 2008 рік / [під ред. О.Г. Осауленка]. - К.: Консультант, 2009. - 567 с.

22.    Сучасний словник із суспільних наук / [за ред. О.Г.Данильяна, М.І.Панова.] - Х.: Прапор, 2006. - 432с.

.        Учебные заведения Харькова и области: Абитуриенту 2007 / [под ред. Н.И.Безменова]. - Х.: Парус, 2007. - 120 с.

24.    Харченко О. Українська система освіти в цифрах (Інфографіка). / О.Харченко // «Інвестгазета» - 2011. - № 20

.        Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. / Ядов В.А. - 3-е изд., испр. - М.: Омега - Л, 2009. - 567с. - (Университетский учебник).

ДОДАТОК А

Інструментарій дослідження

НАЦИОНАЛЬНЫЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ «ХАРЬКОВСКИЙ ПОЛИТЕХНИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ»

Уважаемые школьники!

Студенты Национального технического университета «Харьковский политехнический институт» проводят социологическое исследование, посвященное процессу выбора ВУЗа учениками одиннадцатых классов. Просим Вас принять участие в этом исследовании и ответить на вопросы анкеты.

Пожалуйста, внимательно прочитайте вопросы и предложенные к ним варианты ответов, затем отметьте только те варианты ответов, которые соответствуют Вашему мнению. Если ни один из ответов Вам не подходит, Вы можете предложить свой вариант.

Опрос анонимный, подписывать анкеты не надо. Данные будут использоваться только в обобщенном виде.

БОЛЬШОЕ СПАСИБО ЗА УЧАСТИЕ В ИССЛЕДОВАНИИ!

. Большинство Ваших одноклассников после окончания школы вероятнее всего:

) продолжат учебу в техникуме, колледже

) продолжат учебу в институте, академии, университете

) пойдут работать

) ничего не буду делать, отдохну от учебы и работы

5) трудно сказать

. Вы хотите продолжить обучение в ВУЗе, для того что бы…

(выберите не больше 3 вариантов ответов)

1)      отсрочить трудоустройство

2)      получить интересную профессию

)        получить высокий статус в будущем

)        пойти навстречу желаниям родителей

)        быть не хуже всех

)        повысить свой уровень знаний

)        получить в будущем хорошую работу

)        найти мужа / жену

)        расширить круг знакомств

10)избежать службы армии

) другое (напишите)_____________

3. Вы уже определились с выбором ВУЗов, в которые собираетесь поступать?

1)      да

2)      нет

На следующий вопрос отвечают только те, у кого на предыдущий вопрос был ответ «ДА»

4. Если Вы уже определились, то когда это произошло?

1) до 9 класса

) в 9 классе

) в 10 классе

) в 1-м семестре 11 класса

) во 2-м семестре 11 класса

5. В какие ВУЗы Вы планируете подавать документы на поступление?

(напишите название вузов)_________________________

Выбор высшего учебного заведения нелегкая задача, и в одиночку с ней чрезвычайно трудно справится.

6. При выборе ВУЗа, к чьему мнению, прежде всего Вы прислушивались или будете прислушиваться?

(отметьте не больше 3 вариантов ответов)

1)      родителей

2)      других родственников

)        друзей

)        одноклассников

)        учителей

)        знакомых

7. Чье мнение, при выборе ВУЗа, будет для Вас решающим?

(отметьте не больше 3 вариантов ответов)

1)      мое собственное

2)      родителей

)        других родственников

)        друзей

)        одноклассников

)        учителей

)        знакомых

8. Где Вы в первую очередь искали или ищите информацию о интересующих Вас ВУЗах?

(отметьте не больше 4 вариантов ответов)

1)      на днях открытых дверей этих ВУЗов

2)      на информационных выставках ВУЗов

)        в справочниках для абитуриентов

)        в рекламе в транспорте

(метро, троллейбусах, маршрутных такси)

5)      в рекламе на улице

6)      в газетах, журналах

)        на телевиденье, радио

)        на сайтах вузов

)        в социальных сетях

10) из других источников в интернете

) из встреч с преподавателями учебных заведений в школе

) из рекламы на досках объявлений в школах

) из разговоров с родственниками, знакомыми, друзьями

) другое (напишите) _______________________________

9. Выбирая конкретный ВУЗ, Вы в первую очередь руководствуетесь: (отметьте не больше 3 вариантов ответов)

1)      семейными традициями

2)      интересом к специальностям, которые представлены ВУЗом

)        возможностью получить качественную профессиональную подготовку

)        престижностью ВУЗа

)        желанием составить компанию друзьям

)        стремлением избежать армии

)        близостью ВУЗа к дому

)        гарантиями трудоустройства, которые дает ВУЗ

)        другое (напишите) ____________

. Перечислите наиболее престижные на Ваш взгляд ВУЗы города Харькова (не более 5 высших учебных заведений)____________

11. В учебном заведении, какой формы собственности Вы бы предпочли получить образование?

1) частной формы собственности

) государственной формы собственности

) не имеет значения

12. На какую форму обучения Вы собираетесь поступать?

1) заочную форму обучения

) вечернюю форму обучения

) дневную форму обучения

По пятибалльной шкале оцените, на сколько важны для Вас следующие характеристики ВУЗа.

(при этом 1 - это наименее важная характеристика ВУЗа, а 5 - это наиболее важная характеристика ВУЗа)

. Ваш пол:

) женский

2) мужской

27. Укажите, пожалуйста, уровень Вашей успеваемости в школе

1) в основном учусь на 10, 11, 12

) в основном учусь на 7, 8, 9

) в основном учусь на 4,5,6

28. Оцените, пожалуйста, нынешний уровень благосостояния Вашей семьи?

1)  Мы живем от зарплаты до зарплаты, часто приходится занимать деньги на самое необходимое, о сбережениях не может быть и речи.

2) На ежедневные расходы нам хватает денег, но покупка одежды представляет трудности: для этого мы должны специально откладывать деньги или брать в долг.

) Нам в основном хватает денег, мы можем даже кое-что откладывать. Но при покупке дорогих вещей длительного пользования наших сбережений не хватает и мы должны копить деньги или брать в долг.

) Покупка большинства товаров длительного пользования не вызывает у нас трудностей. Однако покупка автомобиля или дорогостоящий отпуск нам пока недоступны.

) В настоящее время мы можем позволить себе некоторые дорогостоящие покупки, то есть, если нам захочется, мы могли бы собрать деньги на автомобиль, дачу, дорогую мебель - словом, ни в чем себе не отказывать.