Митна політика України в умовах її членства в СОТ

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Таможенное право
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    79,71 Кб
  • Опубликовано:
    2015-07-02
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Митна політика України в умовах її членства в СОТ















Кваліфікаційна магістерська робота

Митна політика України в умовах її членства в СОТ











Київ - 2015 р.

Зміст

Розділ 1. Теоретичні засади митної політики держави

.1 Сутність та призначення митної політики

.2 Мета, завдання та інструменти митної політики

.3 Нормативно правове забезпечення митної політики

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Особливості та сучасні етапи розвитку митної політики в Україні в умовах членства в СОТ

.1 Структура та динаміка митних надходжень до бюджета

.2 Аналіз ефективності митної політики України в умовах її членства в СОТ

.3 Організаційне забезпечення реалізації митної політики

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Перспективи реалізації митної політики в Україні в умовах членства в СОТ

.1 Основні проблеми реалізації митної політики України на сучасному етапі та шляхи їх вирішення

.2 Шляхи вдосконалення національної митної політики в умовах її членства в СОТ та асоціації з ЄвроСоюзом

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми кваліфікаційної магістерської роботи полягає в тому, що митна політика сучасної держави нерозривно повязана з двома основними феноменами: зовнішньоекономічною політикою держави, яка охоплює широке коло суспільних відносин, та митною функцією держави, яка є організаційно формалізованою основою для митної політики. Реалізація митної функції сучасної держави вимагає виваженого та глибоко продуманого підходу до створення пріоритетів та механізмів зовнішньоекономічної діяльності, що для сучасної України першочергово повязане з її вступом в СОТ та Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

Аналіз публікацій із досліджуваної проблематики свідчить про недостат-ню кількість загальнотеоретичних досліджень митної політики держави як са-мостійного напряму державної економічної політики. Найчастіше митна полі-тика досліджується в контексті фіскально-адміністративного права (П. Пашко, О. Гребельник, А. Дубініна, І. Бережнюк, С. Ківалов, Б. Кормич, Н. Осадча, В. Ляшенко, Б. Приймаченко, В. Ченцов та ін.) та податково-бюджетного права (І. Лютий, В. Тропіна, Ю. Петруня, С. Юрій та ін.).

В той же час на сучасному етапі інтеграції України в світовий економіч-ний простір розгляд митної політики держави як динамічного аспекту митної функції держави має базуватися передусім на усвідомленні економічного змісту митної політики сучасної держави як самостійної частини загальної зовнішньо-економічної політики, побудованої як на паритеті економічних інтересів, так і на паритеті протекціоністських інструментів захисту економічної безпеки держави.

Метою кваліфікаційної магістерської роботи є аналіз сутності і основних показників ефективності митної політики України на сучасному етапі та пошук шляхів її удосконалення в умовах нових міжнародних вимог, що продиктовані членством України в СОТ і створенням зони вільної торгівлі при асоціації України з Європейським Союзом.

Завданнями досліджень кваліфікаційної магістерської роботи, які випливають з актуальності та мети роботи, були:

проаналізувати сутність та призначення митної політики держави;

-дослідити мету, завдання та інструменти митної політики;

охарактеризувати стан нормативно- правового забезпечення сучасної митної політики України;

розглянути динаміку основних показників ефективності митної політики України;

охарактеризувати організаційне забезпечення реалізації митної політики України;

визначити особливості формування митної політики України в умовах вимог, продиктованих її членством в СОТ та побудовою зони вільної торгівлі при асоціації з Європейським Союзом;

проаналізувати додаткові вимоги до митної системи України, які встановлені Угодою про асоціацію з ЄвроСоюзом відносно реалізованих загальних вимог при вступі України в СОТ;

охарактеризувати основні заходи законодавчої та технологічної імплементації вимог світової та європейської митних систем в митну систему України.

Обєкт кваліфікаційної магістерської роботи - митна система України.

Предмет дослідження кваліфікаційної магістерської роботи - митна політика України в умовах її членства в СОТ та асоціації з Європейським Союзом.

Методи дослідження - історичний метод, методи группування, структу-рування, порівняння та статистичного аналізу, методи економічного аналізу, методи графо-аналітичного представлення отриманих результатів.

Інформаційна база дослідження - Закони України щодо зовнішньоеко-номічного та митного регулювання, Митний та Податковий Кодекси України, тексти Угод про вступ України в СОТ та асоціації з Європейським Союзом, монографії та навчальні посібники з митної справи, наукові огляди та узагаль-нення щодо митної політики України в умовах глобалізації, компьютерні бази статистичних даних Державної фіскальної служби України, Державного казна-чейства України, Державної служби статистики України, розташовані в мережі Інтернет, довідкові Інтернет-сайти Світової митної організації та митних організацій ЄвроСоюза.

Практичне значення одержаних результатів магістерського досліджен-ня полягає в практичному доведенні ефективності митної політики зниження фіскально-митного тиску на зовнішньоекономічну торгівлю, який здійснений Україною після вступу до СОТ, на зростання обсягів експортно-імпортної діяльності, що дозволяє прогнозувати позитивний економічний ефект при до-датковому зниженні фіскально-митного тиску на зовнішньоекономічну торгів-лю асоційованої України у зоні вільної торгівлі з ЄвроСоюзом.

Обсяг та структура роботи

Кваліфікаційна магістерська робота на тему "Митна політика України в умовах її членства в СОТ" складається з вступу, 3 розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота представлена на 99 стор., 5 табл., 4 рис., 3 додатки на 25 стор., перелік джерел з 65 найменувань.

Розділ 1. Теоретичні засади митної політики держави

.1 Сутність та призначення митної політики

Згідно останній редакції Митного Кодексу України, державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки (стаття 5 Митного Кодексу України [24]). Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

У вітчизняних наукових роботах питання митної політики висвітлено у працях таких вчених, як І. Бережнюк, О. Гребельник, Т. Курило, А. Стельмащук, Т. Калінеску, А. Єршов, П. Пашко, В. Філатов та інших вчених.

Як зазначає І. Бережнюк [2, с. 11], митна політика - це система поглядів, ідей та переконань, яка формує основні правові та економіко-організаційні принципи митної справи.

А. Стельмащук [55, с. 280] трактує митну політику як систему принципів і напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Вона реалізує як економічні, так і політичні цілі, які визначаються державним устроєм, існуючою законодавчою базою та соціально-економічним напрямом розвитку суспільства, які визначаються як одне ціле.

На думку Т. Калінеску [9, c. 54 ] митна політика - це система принципів та напрямів діяльності задля реалізації економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі держави.

Т. Курило вказує, що взагалі митною політикою є складова внутрішньої та зовнішньої політики держави, комплекс заходів, здійснюваних із метою за-безпечення найбільш ефективного використання інструментів митного контро-лю і регулювання товарообміну на митній території, участі в реалізації торгово-політичних завдань внутрішнього ринку, стимулювання розвитку національної економіки [15].

А. Єршов [8, с. 33-34] підкреслює, що усі відомі інтерпретації митної політики, залежно від підходу до цього поняття, можна обєднати в чотири групи: владно-правовий, організаційно-інституціональний, економічний та психоетичний:

. Владно-правовий підхід тлумачення митної політики орієнтується на висвітлення її основних положень через дії, спрямовані на здобуття, утримання та використання державної влади в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У межах цього підходу митна політика трактується як система або комплекс заходів, правил регулювання зовнішньоекономічної діяльності, перш за все адміністративно-владного характеру або ж як упорядкованість та регуля-тивність у цій сфері - за допомогою нормативно-правової бази.

. Відповідно до організаційно-інституціонального підходу митна політи-ка формується через державні організації та інститути, в яких вона розробляєть-ся, визначається й реалізується. До таких державних інституцій у першу чергу належить Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади.

3. Економічний підхід до митної політики повязаний в основному з за-провадженням у життя внутрішньої та зовнішньої економічної політики держа-ви, заснованої на протекціонізмі, вільній торгівлі чи гармонійному поєднанні двох попередніх напрямів.

4. Психоетичний підхід до митної політики повязаний насамперед із тим, що політика - це своєрідна характеристика відносин, які складаються в процесі її розробки, прийняття та реалізації. Митна політика з психоетичних позицій - це сфера продуманих конфліктно-консенсусних кроків, маневрів, лавірувань, вимушених компромісів, погоджень, натисків та барєрів. Усі чотири складові митної політики взаємоповязані та взаємозалежні, тому всі вони важливі й повинні мати рівносильне значення [8, с. 34].

За думкою О.П. Гребельника, сутність митної політики полягає в формуванні системи цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави у сфері митних економічних відносин, які направлені на забезпечення захисту за допомогою використання митно-тарифних та нетарифних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі [6]. Властивим для світової економіки є обєднання країн у митні, економічні та інші союзи, зокрема - діяльність Світової організації торгівлі і приєднання до неї нових країн, Всесвітньої митної організації, розширення Європейського Союзу.

В.В. Філатов звертає увагу на те, що у широкому значенні митна політика представляє собою сукупність принципових засад, які є основою митної безпеки держави та складовою державної політики. У більш вузькому значенні митну політику можна представити як систему взаємоповязаних елементів, яка покликана забезпечити національні митні інтереси в умовах інтеграційних процесів [59].

В той же час П.В. Пашко, аналізуючи термінологічні визначення остан-ньої редакції Митного Кодексу України [30], відзначає такі поняття, як "митні інтереси", "митна безпека", що входять до визначення "державна митна політи-ка", на жаль, не мають жодної конкретики та містять лише посилання один на одного. На думку П.В. Пашка [30, с. 11] митні інтереси - це певний спектр (су-купність) національних інтересів держави, що повязані із їх забезпеченням і реалізацією виконання митної справи й задоволення яких сприяє забезпеченню ефективного функціонування, стійкого розвитку економічної системи, змен-шенню загроз національній безпеці України, стабільності в суспільстві в сфе-рах, що повязані з митною сферою та визначається поточним станом зовніш-ньоекономічних відносин, повнотою задоволення матеріальних потреб грома-дян, ступенями реалізації визначених стратегічних орієнтирів соціально-еконо-мічного розвитку й захисту культурного та інформаційного середовища держа-ви, станом зовнішньоекономічної та митної безпеки.

На думку В.В. Філатова, митна політика є невідємною складовою фінан-сової політики держави, яка набуває все більшого значення у звязку з інтегра-ційними процесами у всьому світі [59]. Саме митна політика відображає прави-ла взаємодії між державами, у прямій залежності від митної політики знахо-диться ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни. Неабияку роль формування митної політики України відіграє у забезпеченні економічної без-пеки країни, особливо після набуття членства у СОТ, оскільки відкриття націо-нальних ринків так чи інакше повязане зі збільшенням конкуренції для україн-ських товаровиробників і вірогідністю поставок неякісних товарів на українські ринки. При цьому митна політика може використовуватись і як стимулятор, і як дестимулятор економічного розвитку держави. Тож дослідження особливостей і функцій митної політики України в умовах інтеграційних процесів набувають ще більшої актуальності.

При вступі України 26.05.2008 року в Світову організацію торгівлі (СОТ) було враховано особливості та інтереси митної політики, а також вимоги цієї організації щодо поступового зниження рівня тарифних ставок вивізного та ввізного мит в Україні [47].

Систему угод СОТ можна розглядати як міжнародне законодавство, що встановлює правила міжнародного обміну товарами і послугами, тобто напряму впливає на принципи формування національних митних політик держав-членів СОТ [47]. Найважливіші принципи діяльності СОТ - це міжнародна торгівля без дискримінації, розширення доступу до ринків, сприяння справедливій конкуренції, розумне використання митно-тарифних зборів, запровадження нетарифного квотного регулювання обсягів міжнародної торгівлі для сприяння національним інтересам держав-членів СОТ, заохочення розвитку і здійснення економічних реформ [6].

Основу правової системи СОТ складає пакет документів, головним з яких є Угода про СОТ, а також чотири додатки до нього [47]. У Додаток 1 входять три основоположні угоди СОТ: Генеральна угода про тарифи і торгівлю 1994 р. (включаючи положення Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1947 р. з урахуванням змін, внесених з моменту підписання), Генеральна угода по торгівлі послугами (ГАТС) і Угода по торгівельних аспектах прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

Підписання Україною у 2014 році угоди про асоціацію з Європейським Союзом, в якій економічною частиною є створення зони "вільної (безмитної) торгівлі" між Україною та країнами Європейського Союзу, тобто зони митного союзу з скасуванням всіх видів мит при перетинанні внутрішніх кордонів між державами - членами митного союзу, ставить додаткові вимоги до формування державної митної політики України в сучасних умовах. При цьому головним невирішеним питанням і досі є визначення такої митної політики, яка б сприяла економічному розвитку країни, регулювала зовнішньоторговельні операції, вдосконалювала систему митного оподаткування, при цьому одночасно задовольняла вимоги світових економічних організацій, з якими Україна підписала угоди про асоціації [7].

За період діяльності ринкових держав світу сформувався певний інструмент захисту національних товаровиробників та національних ринків від недобросовісної зовнішньої конкуренції, а також доступу до зовнішніх ринків. Помітний спад рівня тарифних ставок і контроль тарифів призвели до формування в системі світової торгівлі більш ефективного і гнучкого протекціонізму, основу якого складають нетарифні методи регулювання, які весь час змінюються, оновлюються і вдосконалюються [5].

Державна митна політика України виступає різновидом державної політики, а її головним функціональним завданням є забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки України в політичній, економічній, соціальній, екологічній та інших сферах. Митна політика базується на базових національних інтересах та відповідних аспектах державної політики національної безпеки і здійснюється шляхом реалізації відповідних доктрин, стратегій, концепцій і програм у різних сферах державної діяльності, як внутрішніх, так і зовнішніх, відповідно до чинного законодавства та міжнародно-правових актів та звичаїв. В основному, засоби реалізації митної політики є задіяними при переміщенні фізичними та юридичними особами товарів через митний кордон України.

Митна політика підпадає під вплив тих самих соціальних та політичних законів, що і державна політика взагалі. На конкретний зміст митної політики держави впливають певні об'єктивні фактори, серед яких слід визначити наступні [7]:

економічні - загальний стан економіки країни, особливості її економічної системи, особливості розвитку окремих галузей економіки, існуючі зовнішні економічні зв' язки, стан світових економічних відносин та ін;

ідеологічні та політичні фактори - програми уряду щодо захисту внутрішнього ринку та окремих його сфер, екологічної безпеки країни, охорони моралі та духовності;

міжнародні фактори - членство держави у різноманітних міжнародних організаціях, наявність двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод, участь держави у митних та економічних союзах, підтримка певних міжнародно-правових та економічних санкцій, політика уряду щодо надання преференцій окремим державам та інше.

Митна політика як система містить наступні складові (рис. 1.1): норма-тивно-правове забезпечення; інституціональне забезпечення; інформаційно-аналітичне забезпечення; матеріальне та фінансове забезпечення; забезпечення висококваліфікованим кадрами; методи та інструменти митного регулювання.

Нормативно-правове забезпечення є основою створення необхідних умов для здійснення митної політики. Під інституціональним забезпеченням мається на увазі формування ефективної організаційної структури митних органів.

Інформаційно-аналітичне забезпечення можна визначити як комплекс за-ходів, засобів і методів, який забезпечує митні органи необхідною інформацією шляхом збору, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання і надання інфор-мації для прийняття необхідних управлінських рішень.

Матеріальне та фінансове забезпечення є необхідним для належного фун-кціонування усіх складових митної політики. Забезпечення висококваліфіко-ваними кадрами, тобто керівниками і персоналом, які можуть взяти на себе від-повідальність за розвиток і реалізацію нових ідей.

Методи та інструменти митного регулювання необхідні для реалізації функцій митної політики - це методи тарифного та нетарифного регулювання.

Рис. 1.1. Складові митної політики як системи [59]

Основними історичними формами митної політики є політика державного протекціонізму та політика вільної торгівлі (лібералізація). На сьогоднішній день політика державного протекціонізму суперечить міжнародно-правовим актам з питань торгівлі та митного регулювання і в своєму чистому вигляді майже не зустрічається, поступившись місцем політиці вільної торгівлі [7].

Політика вільної торгівлі в своєму ідеальному варіанті грунтується на чотирьох базових свободах: вільному русі товарів, послуг, капіталів та людей, що, зокрема, передбачає створення рівних умов для національних та іноземних товарів, зменшення ставок імпортних мит та ліквідацію нетарифних обмежень і т.п.

.2 Мета, завдання та інструменти митної політики

Згідно новій редакції Митного Кодексу України від 2012 р. [24], яка прийнята з урахуванням міжнародних вимог та принципів, обумовленним вступом 26.05.2008 р. Україною в Світову організацію торгівлі [47], для визначення мети, завдань та інструментів митної політики застосовуються терміни "державна митна політика", "митні інтереси України", "митна безпека України", "державна митна справа", "принципи здійснення державної митної справи" (статті 5-8 Митного Кодексу):

. Державна митна політика (стаття 5 Митного Кодексу [24]) - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захис-ту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної еконо-мічної політики.

2. Митні інтереси та митна безпека (стаття 6 Митного Кодексу [24]):

а) Митні інтереси України - це національні інтереси України, забезпечен-ня та реалізація яких досягається шляхом здійснення державної митної справи;

б) Митна безпека - це стан захищеності митних інтересів України.

. Державна митна справа (стаття 7 Митного Кодексу [24]) це:

а) Встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кор-дон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механіз-мів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інфор-мацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяль-ності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової про-дукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія кон-трабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

б) Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

в) Безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покла-дається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно Указу Президента України [35], Міністерство доходів і зборів Ук-раїни (реорганізоване у травні 2014 року у Державну фіскальну службу Укра-їни [36]) - це центральний орган виконавчої влади, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства.

. Державна митна справа здійснюється на основі принципів (стаття 8 Митного Кодексу [24]):

) виключної юрисдикції України на її митній території;

) виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійс-нення державної митної справи;

) законності та презумпції невинуватості;

) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через мит-ний кордон України;

) спрощення законної торгівлі;

) визнання рівності та правомірності інтересів усіх субєктів господарювання незалежно від форми власності;

) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб;

) заохочення доброчесності;

) гласності та прозорості;

) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Ко-дексом [24].

Конкретні завдання, які вирішуються державою в процесі проведення державної митної політики, обумовлюють відповідні вищенаведені функції Державної фіскальної служби України. За теоретичним класифікаційним розподілом до основних функцій ДФСУ при реалізації державної митної політики слід віднести такі [7]:

- фіскальна;

- регулятивна;

- захисна.

Сутність означених функцій державної митної політики наступна:

- фіскальна функція - наповнення державного бюджету за рахунок стягнення мит, податку на додану вартість, акцизного збору з товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон. Від перелічених вище стягнень слід відрізняти такі митні платежі, як: збір за митне оформлення, плата за зберігання товарів на митних складах, митне супроводження і т. Б. Ці платежі не виконують фіскальної функції, а є платою за послуги митниці;

- регулятивна функція - передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та адміністративного характеру з метою регулювання останніх в цілях забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників та створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики в сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов' язань держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мит та митних зборів, ліцензування, квотування та встановлення інших нетарифних обмежень;

- захисна функція - спрямована на захист держави від зовнішніх загроз: захист національної безпеки держави, підтримання миру та міжнародної безпеки, суспільного порядку, моральності, захист внутрішнього ринку, забезпечення екологічної безпеки, захист інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів, ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо. Велика частина подібних завдань реалізуються в процесі виконання митними органами своїх контрольних функцій, таких як: митний, валютний, екологічний, медико-санітарний та інші види контролю, а також при виконанні завдань по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.

Задля виконання державою своїх функцій в рамках митної політики існують певні інструменти. Вони класифікуються на дві великі групи - інструменти тарифного та нетарифного регулювання.

Тарифне регулювання державної зовнішньоторговельної політики є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн та, певним чином, сприяє реалізації політики протекціонізму щодо вітчизняних товаровиробників. Основою тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах. Види мит які використовуються в митній справі наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Структура основних видів мита [7]

За способом стягнення мито поділяється на адвалерне, яке обчислюється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита. Слід зауважити, що в разі підвищення ціни товару та, відповідно, митної вартості, з якої нараховується мито, адвалерні ставки дають більші надходження до бюджету, ніж специфічні. Водночас, у разі зниження ціни товару, ефективнішими є специфічні ставки. Комбіновані ставки дозволяють дещо зменшити недоліки перших двох видів мита. Особливістю застосування адвалерних ставок мита є необхідність визначення митної вартості товару, яка залежить від багатьох ринкових факторів, таких як, курси валют, процентні ставки, наявність товарів субститутів і таке інше.

За характером застосування мито може бути сезонним, антидемпінговим чи компенсаційним. Сезонне мито регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед, сільськогосподарської продукції.

Застосування сезонних ставок мита захищає в певні періоди року ринок вітчизняних товарів шляхом підвищення вартості імпортованих товарів. Антидемпінгове мито застосовується у разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що призводить до суттєвих збитків у національних галузях виробництва. Компенсаційне мито застосовується з метою нейтралізації субсидій, наданих державою експортеру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту.

За характером походження мито може бути автономним, конвенційним та преференційним. Автономне мито встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими країнами стосовно зовнішньоторговельних відносин. Ставки цього виду мита змінюються без узгодження з країнами - торговельними партнерами та застосовуються в разі проведення підготовчої роботи до укладення дво- або багатосторонніх торговельних договорів. Конвенційні ставки мита формуються шляхом проведення дво-або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в односторонньому порядку. Преференційні ставки мита це особливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походженням з деяких країн або групи країн. Мета їх застосування - стимулювати експорт певних товарів з країн, що розвиваються.

За об'єктом обкладення мито поділяється на імпортне, експортне та транзитне. У залежності від типу ставок мито може бути постійним або мінливим. Державні органи, відповідно до створених обставин або не можуть їх змінити, або вони підлягають зміні, відповідно, в разі дотримання певних умов.

За способом нарахування ставок, розрізняють мито на номінальне, яке зазначене у митному тарифі, та ефективне, яке визначає рівень митного обкладення імпортованих товарів, обчисленого за ставками митного тарифу.

Згідно Митному Кодексу України [24] - заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - це не повязані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоровя та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини.

В мировій практиці інструменти нетарифного регулювання припускають встановлення державою кількісних та функціональних обмежень на шляху переміщення товарів через митницю [26]. Кількісні обмеження - це адміністративна форма державного нетарифного регулювання торгового обігу, яка визначає товари, експорт або імпорт яких дозволено. Такі обмеження використовуються за рішенням влади однієї держави або на підставі міжнародних угод, які координують торгівлю певними групами товарів. Систематизація засобів нетарифного регулювання наведена на рисунку 1.3.

Рис. 1.3. Класифікація інструментів нетарифного регулювання [7]

До першої групи засобів нетарифного регулювання відносять кількісні обмеження. Головна мета кількісних обмежень полягає у захисті внутрішнього ринку від проникнення товарів іноземного виробництва. Тим самим захищається вітчизняний товаровиробник, коли застосування митно-тарифних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності вичерпало себе або їхній вплив, з погляду держави, не достатньо ефективний. У цьому разі держава застосовує кількісні обмеження експорту та імпорту.

Два основні методи - це квотування та ліцензування, що є обмеженням на певний термін імпорту (експорту) товарів за кількістю, обсягом або вартістю, і полягає у отриманні відповідного дозвільного державного документ (ліцензії) на здійснення експорту (імпорту).

"Добровільне обмеження експорту" полягає у тому, що країни-імпортери, застосовуючи політичні та економічні важелі, пропонують країні-експортеру зменшити обсяги продажу певних товарів на зовнішньому ринку.

Згідно з законодавчою базою держави, яка здійснює ліцензування, існують разові (наводяться кількісні та вартісні показники товару, а також зазначається термін її дії) або генеральні ліцензії (подається лише перелік товарів, а впродовж терміну чинності кількісних або вартісних обмежень не передбачається; можуть мати деякі особливості, які певним чином регулюють експортні або імпортні операції) на експорт та імпорт.

Ліцензування тісно пов'язане з квотуванням експорту та імпорту. Існують:

глобальні квоти - визначають обсяги експорту (імпорту) у вартісних або фізичних одиницях на певний період часу;

індивідуальні квоти - передбачають розподіл обсягів експорту чи імпорту для певних країн;

сезонні квоти - поширюються на певні сільськогосподарські товари та забезпечують регулювання надходження імпортованої сільськогосподарської продукції у певні сезони року;

тарифні квоти - являють собою поєднання кількісного обмеження та митно-тарифних засобів. Вони визначають обсяги імпортованого товару за мінімальними розмірами мита.

До другої групи віднесено методи "побічного" або "прихованого" протекціонізму (рис. 1.3). Засіб побічного, прихованого протекціонізму являє собою різноманітні перепони, створені численними державними структурами, на шляху імпортних товарів.

До одного з методів побічного протекціонізму можна віднести технічні бар' єри: національні стандарти та вимоги до товарів, оскільки імпортовані товари підлягають більш прискіпливому дослідженню на відповідність національним стандартам та вимогам, що створює певний бар' єр на шляху їхнього просування на внутрішній споживчий ринок.

Черговою сукупністю методів побічного, прихованого протекціонізму як засобу нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виступають внутрішні податки країни імпорту, якими обкладаються імпортовані товари. Податки можна поділити на прямі (податок на додану вартість, акцизний збір, податок на продаж; стягуються з митної, а не з фактурної вартості імпортованого товару) та опосередковані (збори за процедуру митного оформлення, відшкодування за виконання всіляких формальностей, різноманітні збори, які сплачуються після перетину митного кордону).

Як метод прихованого, побічного протекціонізму можна визначити політику в рамках державної закупівлі. Державні структури країни зобов'язані закупати певні групи товарів тільки у вітчизняних виробників. Цей метод обґрунтовується вимогами національної безпеки.

Іще один метод прихованого протекціонізму, який закріплюється законодавче, полягає у вимогах наявності в готовій продукції, яка збувається на внутрішньому місцевому ринку, певного відсотка місцевих компонентів. Така політика спрямована на послідовне заміщення імпортної продукції вітчизняним товаром шляхом розвитку національних виробничих потужностей.

Таким чином сукупність цих методів утворює адміністративні перешкоди для імпорту товарів, а подолання їх шляхом отримання державних документів, що засвідчують відповідність товарів національним стандартам, показникам якості, вимогам пакування та маркування, санітарно-гігієнічним нормам, а крім того, вплив внутрішньої податкової системи та системи державної закупівлі, вимоги наявності місцевих компонентів у кінцевому продукті суттєво підвищують вартість одиниці імпортованого товару, що утворює певні адміністративні та цінові переваги для вітчизняних товарів на внутрішньому споживчому ринку країни можливого імпорту.

.3 Нормативно правове забезпечення митної політики

Періодизацію історії митної справи в України можливо умовно розподілити на 6 етапів [7]:- докиївський період в історії митної справи на українських землях (V ст. до н. е. - VIII ст. н. е.);- період Київської Русі та монголо-татарського панування (Х!-ХТІ ст.);- період запорізького козацтва - Гетьманщини (XVI ст. - перша половина XVIII ст.);- період входження українських земель до Російської імперії (кінець XVIII - початок ХХ ст.);- митна справа в Україні у радянську добу (1917-1991 рр.);- період становлення та розвитку митної справи у період незалежності української держави (з 1991 року).

червня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про митну справу в Україні", в якому проголосила, що Україна "...як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу" [7].

12 грудня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Постанову "Про введення в дію Митного кодексу України", який є першій редакції 1991 року діяв майже 10 років. Цією Постановою передбачено було також і створення Державного митного комітету України як центрального митного органу України.

листопада 1996 р. Президентом України видано (згідно зі ст. 106 Конституції України) Указ про створення на базі колишнього Державного митного комітету України і його органів Державної митної служби України (ДМСУ) та її органів - регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митниць [7]. Даний Указ створив реальні умови для здійснення поглибленої структурної перебудови і реформування митної системи, зміцнення її управлінських важелів, підвищення рівня організаторської роботи. Є всі підстави констатувати, що прийняття цього документа є підсумком першого етапу формування митної системи нашої держави та свідченням про її вихід на якісно новий, вищий рівень.

Перший Митний кодекс України було прийнято в грудні 1991 р. (введено в дію з 1 січня 1992 р.), у період, коли формувалися основні засади державності та незалежності України в законодавчому плані. Для приведення чинного митного законодавства у відповідність до Конституції України, гармонізації та уніфікації із загальноприйнятими в європейській та світовій практиці нормами і стандартами, а також приведення Кодексу у відповідність до ринкової економіки. Верховною Радою України четвертого скликання 11 липня 2002 року був прийнятий 2 редакція Митного кодексу України, який вступив в дію з 1 січня 2004 року і проіснував до 2012 року.

Після вступу України у 2008 році в Світову організацію торгівлі та прийняття на себе зобовязань щодо лібералізації митного законодавства та його наближення до світових норм митної політики в рамках СОТ, в 2012 році була прийнята 3-я редакція Митного Кодексу України та прийнятий указ Президента про доцільність обєднання державних митної і податкової служб в єдину державну службу в рамках окремого Міністерства доходів та зборів України, яка вже в 2014 році була перетворена в Державну фіскальну службу України в рамках міністерства фінансів України.

Сучасне нормативно-правове забезпечення митної політики України складається з наступних основних документів (законів, кодексів та міжнародних угод):

.Митний Кодекс України 2012 року [24] щодо загальної організації виконання митної справи в Україні;

2.Указ Президента України "Про створення Міністерства доходів та зборів України" щодо обєднання митної та податкової служби України [35], Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. №160 "Про створення Державної фіскальної служби України шляхом перетворення Міністерства доходів та зборів" [36];

.Податковий Кодекс України [31] щодо порядку оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком імпортуємих товарів та послуг;

.Закон України "Митний тариф України" [25], який встановлює ставки ввізного мита (преференційні, пільгові та повні) на групи товарів згідно єдиній митній класифікації товарів УКТЗЕБ.

В основу Митного тарифу України покладено нову версію УКТ ЗЕД, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (ГС) 2012 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджений Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII "Митний тариф України" (набрав чинності з 1 січня 2014 року [19]).

5.Окрема група Законів України, яка встановлює ставки вивізного (експортного) мита (починаючи з 01.01.2009 р. після вступу України до Світової організації торгівлі здійснюється часткове скасування та щорічне поетапне зниження експортного мита кожного року на відповідний відсоток до рівня встановленого угодою СОТ [47]):

а) Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур: Закон України від 10.09.99 № 1033-XIV [37];

б). Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину: Закон України від 07.05.96 № 180/96-ВР [38];

в) Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів: Закон України від 24.10.02 № 216-IV [39];

г) Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням: Закон України від 13.12.06 № 441-V [40];

д) Про експортне мито на гази: Закон України від 03.06.08 № 309-VI [41];

е) Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вилучені з переліку газів, які оподатковуються експортним митом, скраплені гази (крім природного).: Закон України від 19.02.09 № 1019-VI [42].

6. Окрема група Законів України щодо антидемпінгового мита, компенсаційного мита та спеціального мита:

а) Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22 грудня 1998 року N 330-XIV [43];

б) Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту: Закон України від 22 грудня 1998 року N 331-XIV [44];

в) Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну: Закон України від 22 грудня 1998 року N 332-XIV [45].

7. Міжнародні митні угоди, до яких приєдналась Україна згідно Законів України:

а) на сьогодні Україною укладено та ратифіковано угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), країнами СНД, а також з Чорногорією, Македонією, Грузією, Азербайджаном, Узбекистаном, Таджикистаном, Туркменістаном [55];

б) Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (Швей-царія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) підписана 24.06.2010 р. у м. Рейкявік (Ісландія), ратифікована Законом України від 07.12.2011 р. № 4091-VI та наб-рала чинності 01.06.2012 р. [56].

в) Договір про зону вільної торгівлі СНД (держави-члени: Україна, Азер-байджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, РФ, Таджикис-тан, Туркменістан, Узбекистан) підписаний 18.10.2011 р., ратифікований в Україні 13.07.2012 р.

г) Крім того, діють двосторонні УВТ між Україною та Азербайджаном (ратифіковано 12.07.1996), Узбекистаном (04.11.1995), Таджикистаном (06.07.2001) і Туркменістаном (05.11.1994).

д) Режим вільної торгівлі між Україною та Грузією діє з 1996 року на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія від 09.01.1995 р. (набрала чинності 04.06.1996 р.), а також міжурядового Протоколу про внесення змін і доповнень до вказаної Угоди від 17.06.2009 р., що пов'язано з виходом Грузії з СНБ.

е) Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії ратифікована Законом України від 16.10.2012 р. № 5445-VI, набрала чинності 01.01.2013 р.

ж) Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною була підписана 18 січня 2001 року в м. Скоп'є та ратифікована Законом України № 2599-III від 05.07.2001 р.

з) Поглиблена та всеосяжна угода про вільну торгівлю (Deep and Compre-hensive Free Trade Area) між Україною та ЄС [57], інший варіант перекладу - Повна та всеохоплююча угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС (ПВУВТ) - це широкомасштабна за змістом торговельна угода, яка спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо това-рів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність правилам та рег-ламентам ЄС з метою забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС. Положення Угоди вміщені в розділ IV Уго-ди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей розділ має назву "Торгівля і питан-ня пов'язані з торгівлею" і складає 2/3 від усього обсягу основної (без додатків і протоколів) частини Угоди (156 із 245 сторінок) [57]. ЗВТ передбачає лібералі-зацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри - руху робочої сили.

Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації ре-гуляторних норм у сферах, пов'язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар'єри у торгів-лі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки - європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має за-безпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Тимчасове застосування Розділу IV "Торгівля та пов'язані з торгівлею питання" має розпочатися з 1 січня 2016 року після здійснення стороною ЄС відповідної нотифікації згідно зі статтею 486 Угоди [57].

і) При вступі України до СОТ вона приєдналась до цілого ряду основопо-ложних міжнародних митних конвенцій:

- Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ -1994) [4];

Міжнародна конвенція про погодження умов проведення контроля вантажів на кордонах (21.10.1982) [17];

- Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція - редакція на 26 червня 1999 року) [18];

- Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів [19];

- Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосу-ванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року [21];

- Міжнародна конвенція про тимчасове ввезення товарів (Стамбульська)[22];

- Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвіт-ньої митної організації [52].

Наступною групою нормативних документів є постанови Кабінету Міністрів України та накази Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України (до 2014 року - Міністерства доходів та зборів України та до 2012 року - Державної митної служби України) щодо митних декларацій, загальних вимог до оформлення митних декларацій та окремих правил справляння митних зборів і проведення митного контролю:

а) Положення про митні декларації [32];

б) Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій [63];

в) Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа [48];

г) Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа [49];

е) Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів [46];

ж) Про затвердження Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами [63];

з) Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них [63];

і) Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України [63];

л) Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України [63];

м) Форми декларації митної вартості та Правила її заповнення[63].

Висновки до розділу 1

Державна митна політика України виступає різновидом державної політики, а її головним функціональним завданням є забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки України в політичній, економічній, соціальній, екологічній та інших сферах. Митна політика базується на базових національних інтересах та відповідних аспектах державної політики національної безпеки і здійснюється шляхом реалізації відповідних доктрин, стратегій, концепцій і програм у різних сферах державної діяльності, як внутрішніх, так і зовнішніх, відповідно до чинного законодавства та міжнародно-правових актів та звичаїв. В основному, засоби реалізації митної політики є задіяними при переміщенні фізичними та юридичними особами товарів через митний кордон України.

Митну політику слід розглядати як систему принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та гарантування безпеки за допомогою митно-тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Конкретні завдання, які вирішуються державою в процесі проведення державної митної політики, обумовлюють відповідні функції Державної фіскальної служби України: фіскальну; регулятивну; захисну.

Сутність означених функцій державної митної політики наступна:

- фіскальна функція - наповнення державного бюджету за рахунок стягнення мит, податку на додану вартість, акцизного збору з товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон. Від перелічених вище стягнень слід відрізняти такі митні платежі, як: збір за митне оформлення, плата за зберігання товарів на митних складах, митне супроводження і т. Б. Ці платежі не виконують фіскальної функції, а є платою за послуги митниці;

- регулятивна функція - передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та адміністративного характеру з метою регулювання останніх в цілях забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників та створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики в сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов' язань держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мит та митних зборів, ліцензування, квотування та встановлення інших нетарифних обмежень;

- захисна функція - спрямована на захист держави від зовнішніх загроз: захист національної безпеки держави, підтримання миру та міжнародної безпеки, суспільного порядку, моральності, захист внутрішнього ринку, забезпечення екологічної безпеки, захист інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів, ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо.

Розділ 2. Особливості та сучасні етапи розвитку митної політики в Україні в умовах членства в СОТ

.1 Структура та динаміка митних надходжень до бюджета

Згідно Митного Кодексу України [24], Податкового Кодексу України [31], Бюджетного Кодексу України [3] та бюджетної класифікації доходів Мінфіна України [50], до митних платежів, які повністю надходять в державний бюджет України та адмініструються митними органами Державної фіскальної служби України, належать:

податок на додану вартість з імпортованих товарів та послуг;

-бюджетне відшкодування податку на додану вартість при експорті товарів та послуг;

акцизний податок з імпортованих товарів;

інші митні збори та платежі;

надходження в бюджет від реалізації конфіскованих товарів та валютних цінностей на митницях.

На рис. Б.1 Додатку Б наведена динаміка обсягів найбільших статей митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007-2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. Б.1 Додатку Б:

найбільше зростання має стаття "Акцизний податок з ввезених товарів", з рівня 1,5 млрд грн у 2007 році до рівня 15,1 млрд грн у 2014 році, тобто в 15 разів за 9 років;

-по статті "Ввізне мито" зростання обсягів з рівня 9,6 млрд грн у 2007 році досягло максимального рівня у 13,3 млрд грн у 2013 році та знизилось до рівня 11 млрд грн у 2014 році (при відповідному падінні обсягів імпорту), тобто максимальне зростання абсолютних обсягів мита не перевищило 32%;

по статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" митні надходження з рівня 22,8 млрд грн у 2007 році зросли до рівня 55,6 млрд грн у 2012 році, різко знизились до рівня 43,0 млрд грн у 2013 році (кримінальне відшкодування ПДВ в політичній кризі уряду Азарова) та зросли до рівня 51,0 млрд грн у 2014 році (на фоні падіння обсягів імпорту);

На рис. Б.2. Додатку Б наведена динаміка обсягів найменших статей митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. Б.2 Додатку Б:

по статті "Вивізне мито" зростання обсягів з рівня 291,4 млн грн у 2007 році досягло рівня у 382,3 млн грн у 2009 році та знизилось до рівня 214 млн грн у 2014 році (при відповідному падінні обсягів експорту), тобто значення є стабільним (окрім "піка" у 2011 році з введенням тимчасового вивізного мита на зернові та його відміною у листопаді 2011 року);

-по статті "Єдиний митний збір" зростання обсягів з рівня 103,0 млн грн у 2007 році досягло рівня у 202,1 млн грн у 2014 році, тобто майже в 2 рази;

надходження за іншими статтями митних надходжень "Плата за митні формальності поза місцем розташування митниці" та "Доходи від реалізації конфіскованого майна та валюти" не перевищують 2-50 млн грн на рік.

Аналіз динаміки обсягів та базових індексів сумарних доходів Державного бюджету та митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр.(рис. Б.3 Додатку Б) показав:

при зростанні обсягів доходів Держбюджету з рівня 166 млрд грн (2007) до рівня 407 млрд грн (2014), митні надходження зросли з рівня 35, 4 млрд грн (2007) до рівня 77,7 млрд грн (2014);

-при рівні базового індексу росту сумарних доходів Державного бюджету у 2014 році 245,2% від рівня 2007 року, базовий індекс росту сумар-них митних надходжень до Держбюджету становить тільки 219,5%.

Проведений аналіз динаміки питомої ваги окремих статей митних платежів до сумарного обсягу надходжень до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр.(рис. Б.4 Додатку Б) показав:

питома вага сумарних митних надходжень до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 21,32% у 2007 році зросла до рівня 26,76% у 2008 році (до вступа України в СОТ), а потім знизилась до рівня 19,1% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

- питома вага митних надходжень по статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 13,7% у 2007 році зросла до рівня 20,1% у 2008 році (до вступа України в СОТ), а потім знизилась до рівня 12,55% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

- питома вага митних надходжень по статті "Ввізне мито" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 5,3% у 2007 році (до вступа України в СОТ) знизилась до рівня 2,7% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

питома вага митних надходжень по статті "Акцизний податок з ввезених товарів" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 0,9% у 2007 році (до вступа України в СОТ) зросла до рівня 3,7% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ).

Проведений анілз структур питомої ваги окремих митних платежів в загальній сумі митних надходжень в Державний бюджет у 2007-2014 рр. (рис. Б.5 - Б.8 Додатку Б) показав:

зростання питомої ваги статті "Акцизний податок з ввезених товарів" з рівня 4,2% у 2007 році до рівня 19,4% у 2014 році;

-падіння питомої ваги статті "Ввізне мито" з рівня 27,2% у 2007 році до рівня 14,2% у 2014 році;

-зростання питомої ваги статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" з рівня 64,5% у 2007 році до рівня 72,8% у 2011 році та падіння до рівня 65,5% у 2014 році.

Порівняльний аналіз структур питомої ваги окремих статей акцизного податку з імпортованих товарів в Державний бюджет у 2007 році (рис. Б.9 Додатку Б) та у 2014 році (рис. Б.10 Додатку Б) показав, що:

питома вага статті "Акцизний податок з ввозу бензина" в загальному обсязі акцизного митного податку зросла з рівня 32,8% у 2007 році до рівня 37,5% у 2014 році;

питома вага статті "Акцизний податок з інших видів нафтопродуктів" в загальному обсязі акцизного митного податку зросла з рівня 31,7% у 2007 році до рівня 40,6% у 2014 році;

питома вага статті "Акцизний податок з ввозу тютюну та виробів з тютюну" в загальному обсязі акцизного митного податку зросла з рівня 2,35% у 2007 році до рівня 6,91% у 2014 році;

- питома вага статті "Акцизний податок з ввозу транспортних засобів" в загальному обсязі акцизного митного податку зменшилась з рівня 14,3% у 2007 році до рівня 5,1% у 2014 році.

Порівняльний аналіз структур питомої ваги окремих статей ввізного та вивізного мит в Державний бюджет у 2007 році та у 2014 році (рис. Б.11 Додатку Б) показав, що:

питома вага статті "Мито з товарів, що ввозяться субєктами господарювання" в загальному обсязі ввізного+вивізного мит зросла з рівня 52,1% у 2007 році до рівня 86,2% у 2014 році;

питома вага статті "Мито на нафтопродукти та автомобілі і шини, що ввозяться субєктами господарювання" в загальному обсязі ввізного+вивізного мит зменшилась з рівня 41,0% у 2007 році до рівня 10,9% у 2014 році.

Порівняльний аналіз структур питомої ваги окремих статей інших митних платежів та зборів в Державний бюджет у 2007 та 2014 році (рис. Б.12 Додатку Б) показав:

у 2007 році основною статею були митні збори (до вступу в СОТ), питома вага яких складала - 89, 3% (у 2014 - відсутні);

-у 2014 році основною статею став єдиний митний збір, питома вага яко-го складає - 72,4% (8,4% - у 2007 році).

2.2 Аналіз ефективності митної політики України в умовах її членства в СОТ

Проведений у дипломному дослідженні аналіз зобовязань України, взятих у процесі вступу до СОТ, виявив наступні, що впливають на ефективність митної справи [47]:

1.Зобовязання щодо зниження та звязування тарифних ставок.

Україна приєдналась до низки секторальних "нульових" домовленостей про зниження ставок на такі групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти (останнє через 3 роки після вступу), цивільна авіації (до 2010 року).

Крім того, Україна приєдналась до секторальної гармонізації з хімічних товарів (5,5 - 6,5 %), текстилю та одягу (0-17,5 %). Переважна більшість секторальних домовленостей охоплює комплектуючі та сировину для виробництва технологічної продукції, а не товари споживчого вжитку (кінцева продукція).

Продукція, яка належить до секторів наукового, медичного обладнання та інформаційних технологій здебільшого не виробляється вітчизняними підприємствами, або виробляється на рівні застарілих на декілька поколінь технологічних схем, що не відповідає сучасному попиту. Зниження тарифного захисту цієї продукції призведе до позитивних наслідків у звязку із збільшенням надходження на внутрішній ринок так званого "інвестиційного імпорту" у ці галузі та сприятиме розвитку внутрішнього ринку в цих сферах.

Відповідно до Угоди про торгівлю текстилем та одягом між Україною та ЄС тарифні ставки України на ці товари вже кілька років як проведені до рівня, що відповідає взятим зобовязанням в СОТ.

На окремі види сільськогосподарської продукції було домовлено про перехідні періоди на лібералізацію доступу до ринку, терміни яких закінчуються до 2010 року: мясо, риба, готові харчові продукти.

Також для окремих видів транспортних засобів був встановлений пере-хідний період до 2013 року з поступовою зміною ставки ввізного мита з 10% на момент вступу до 5% на кінець перехідного періоду. Для транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, перехідний період тривав до 2010 року з відповідним зниженням ввізного мита з 10% до 8%.

Середньоарифметична ставка кінцевого звязаного рівня становить 11,16% для сільськогосподарських продуктів та 4,85% для промислових товарів.

2. Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства

Країни, що приєднуються до СОТ, відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство беруть на себе певні зобовязання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продоволь-чих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі.

Згідно з домовленостями, Україна не має зобовязань перед СОТ по ско-роченню державної підтримки, є лише зобовязання не перевищувати її річний рівень. Сукупний вимір державної підтримки (СВП) сільського господарства України не повинен перевищувати 3 млрБ. 43 млн. грн. Крім того, додатково Україна може кожен рік витрачати до 5% від річної вартості виробництва вало-вої продукції сільського господарства.

Україна може витрачати непродуктову підтримку у розмірі 3 млрБ. 51 млн грн, яка менша, ніж 5% від вартості валової продукції сільського госпо-дарства та 2 млрБ. 424 млн. грн. у вигляді "зелених програм" підтримки сільсь-когосподарських виробників.

Як і всі країни-члени СОТ, Україна не матиме обмежень на "зелені" прог-рами внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство. Бюджетне фінансування програм "зеленої скриньки" може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, - на видатки на створення інфраструктури, консал-тинг, маркетингові послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, ін-спектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прис-корення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими.

Україна застосовує тарифну квоту на тростинний цукор-сирець (260 000 тон на рік згідно із Законом України № 404-V від 30.11.2006р.).

3. Доступ до ринку послуг

Відповідно до правил Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) Україна взяла на себе зобовязання щодо забезпечення національного режиму та доступу на ринок в 11-ти основних секторах послуг, в тому числі, секторах професійних, комунікаційних послуг, будівництва та супутнього технічного обслуговування, дистрибуції, освіти та послуг, повязаних із довкіллям, фінан-сових послуг (страхування та банківської справи), охорони здоровя та соціаль-них послуг, туризму та подорожей, відпочинку і розваг, послуг у галузях куль-тури і занять спортом та транспортних послуг, а також в інших галузях, в тому числі послуг індустрії краси, перукарських, spa- та масажних послуг.

У зазначених секторах повинен забезпечуватися вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників, за винятком, коли у зобовязаннях Україною зазначені певні умови, обмеження чи вимоги щодо доступу в конкретному секторі послуг.

Надання національного режиму означає, що у зазначених секторах, і за дотримання умов та кваліфікаційних вимог, визначених у зобовязаннях Украї-ни, послугам і постачальникам країн СОТ щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг.

Проаналізуємо сумарний вплив скасування або зниження ставок ввізного/вивізного мита, а також зниження ставок імпортного ПДВ і імпортних акцизів, прийнятих Україною після вступу до СОТ, на сумарний обсяг митних надходжень до Державного бюджету України у 2007 - 2014 рр. (до вступу Українив СОТ у 2007-2008 рр. та після вступу України в СОТ у 2009 -2014 рр.).

На рис. Б.13 Додатку Б наведена динаміка обсягів загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2007 - 2014 рр., а на рис. Б.14 Додатку Б - динаміка базових індексів росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) та індексів росту обсягів митних платежів в Державний бюджет у 2007 - 2014 рр.

Як показує спільний аналіз даних, наведених на рис. Б.13-Б.14 Додатку Б:

базовий індекс росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2008 році відносно рівня 2007 року становив 160,9% (до вступу в СОТ), а базовий індекс росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2014 році відносно рівня 2007 року становить 260,1% (через 6 років після вступу в СОТ), тобто зростання базового індексу обсягів ЗЕД у 2009 -2014 рр. відносно рівня 2008 року становить 100%;

-базовий індекс росту загального обсягу митних платежів в Державний бюджет у 2008 році відносно рівня 2007 року становив 175,2% (до вступу в СОТ), а базовий індекс росту загального обсягу митних платежів в Державний бюджет у 2014 році відносно рівня 2007 року становить 219,5% (через 6 років після вступу в СОТ), тобто зростання базового індексу обсягів митних платежів в Державний бюджет у 2009 -2014 рр. відносно рівня 2008 року становить 44,3%.

Таким чином, після вступу України до СОТ та відповідного договірного корегування митної політики України, приріст індексу обсягів обороту ЗЕД -торгівлі у 2009-2014 рр. в 2,25 раза перевищує приріст обсягу росту сумарних митних надходжень в Державний бюджет України, що свідчить про реальне зниження митно-податкового тиску на зовнішньоекономічну торгівлю України з світом та відповідне падіння митних надходжень до Державного бюджету України.

На рис. Б.15 Додатку Б наведена динаміка відносних обсягів митних платежів в Державний бюджет до загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2007 - 2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. Б.15 Додатку Б:

відносний обсяг сумарних митних надходжень в Державний бюджет з рівня 5,65% у 2007 р. виріс до рівня 6,16% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та знизився до рівня 4,77% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг митних надходжень від різниці імпортного ПДВ та експортного відшкодування ПДВ в Державний бюджет з рівня 3,65% у 2007 р. виріс до рівня 4,63% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та знизився до рівня 3,14% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг сумарних митних надходжень від вивізного/ввізного мит в Державний бюджет з рівня 1,60% у 2007 р. знизився до рівня 1,22% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та додатково знизився до рівня 0,69% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг сумарних митних надходжень від акцизного податку на імпорт/експорт певних товарів в Державний бюджет з рівня 0,24% у 2007 р. виріс до рівня 0,25% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та зріс до рівня 0,93% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

Таким чином, за 6 років після вступу України в СОТ відносна частка статей митних надходжень (від обороту ЗЕД-торгівлі) за рахунок ПДВ та ввізного/вивізного мита суттєво знизилась, а відносна частка акцизного податку на екпорт/імпорт окремих видів товарів суттєво зросла.

На рис. Б.16 Додатку Б наведена динаміка відсотків виконання плану Казначейства України по сумарним надходженням в доходну частину Державного бюджету та плану надходжень сумарних митних платежів в Державний бюджет у 2007 - 2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. Б.16 Додатку Б:

якщо рівень виконання плану сумарних надходжень в доходну частину Державного бюджету України у 2007 році становив 98,5%, то при цьому рівень виконання плану митних надходжень до Державного бюджету становив 103,3%;

-у 2009 році (1 рік після вступу до СОТ та "кризовий рік" української економіки під впливом світової фінансової кризи 2008 року) рівень виконання плану сумарних надходжень в доходну частину Державного бюджету України становив 82,1%, при цьому рівень виконання плану митних надходжень до Державного бюджету становив 76,0%;

-при повному виконанні планів надходження сумарних та митних платежів в Держбюджет у 2011 році, у 2014 році рівень виконання плану сумарних надходжень в доходну частину Державного бюджету України становив 91,8%, при цьому рівень виконання плану митних надходжень до Державного бюджету становив 96,1%.

Таким чином, рівень виконання плану митних надходжень в Державний бюджет систематично перевищує рівень плану сумарних надходжень в доходну частину Державного бюджету.

На рис. Б.17 Додатку Б наведені результати детального аналізу динаміки відсотків виконання плану надходжень окремих статей митних платежів в Державний бюджет у 2007 - 2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. Б.17 Додатку Б:

якщо у 2007 році рівень прогнозних планів постатейних митних надходжень в Державний бюджет відповідав реальному стану митних надходжень, то у кризі економіки України 2008-2010 рр. рівень виконання завищеного планового прогнозу суттєво знизився;

-у 2013-2014 рр. найгірша якість планування постатейних митних надходжень спостерігається для обсягів ввізного та вивізного мита, оскільки обсяги експортно-імпортної діяльності України у 2013-2014 рр. є погано прогнозуємими на фоні впливу політичної та військової кризи в Україні.

Як показують результати аналізу динаміка відносного рівня сумарних митних платежів до обсягів ВВП України, Державного бюджету та обсягів експортно-імпортних операцій у 2007 - 2014 рр. (рис. Б.17-Б.18 Додатку Б):

відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів Державного бюджету України з рівня 26,76% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 19,1% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів ЗЕД-торгівлі України з рівня 6,16% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 4,77% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ);

відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів ВВП України з рівня 6,54% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 4,96% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ).

Враховуючи, що після вступу України в СОТ інструмент зростання ставок ввізних та вивізних мит є надзвичайно обмеженим, планова ставка ПДВ повинна бути ще знижена, а в зростанні митних акцизів Україна вже досягла максимального рівня, єдиним шляхом зростання відносних обсягів митних надходжень до Державного бюджету є зменшення кримінальних обсягів "експортного" відшкодування ПДВ, яке практично на 50% зменшує обсяг "імпортного" мита з ввезених товарів. Одночасно, поглибленого дослідження вимагає визначення "справедливої" митної вартості імпортуємих товарів та активної боротьби з трансфертними цінами міжнародних ТНК і штучним заниженням митної вартості, що за розрахунками митних аналітиків може привести до зростанням "імпортного" ПДВ на 30%.

.3 Організаційне забезпечення реалізації митної політики

Державна митна служба України, як самостійна державна структура з розвинутою інфраструктурою функціонувала з 1991 року до 24.12.2012 року, коли було прийняте рішення про обєднання Державної податковою служби України та Державної митної служби України у єдине Міністерство доходів і зборів України, яке підпорядковувалось Кабінету міністрів України [35]. 27.05.2014 році було прийняте рішення КМУ про реорганізацію Міністерства доходів і зборів в Державну фіскальну службу України [36], яка підпорядковується Міністерству фінансів України на правах окремого самостійного підрозділу (юридичної особи). Станом на 01.04.2015 року Державна фіскальна служба України структурно складається з центрального апарату та 26 головних регіональних управлінь ДФС в 25 областях України та в м. Києві (без АРК) [63].

Фактично митною справою в Україні керує заступник голови ДФС України з митної справи, якому підпорядковуються 5 спеціалізованих департаментів в центральному апараті ДФС та окремі відділи в 2-х змішаних управліннях центрального апарату ДФС (табл. 2.1), а також 26 регіональних митниць, які входять до складу регіональних головних управлінь ДФС України, але ані голова, ані заступники регіональних ГУ ДФС України не відповідають за діяльність регіональних митниць за опублікованими функціональними обовязками [63], тобто начальники регіональних митниць підпорядковані напряму центральному апарату ДФС України.

В центральному апараті ДФС митні департаменті мають наступну організацію (табл. 2.1):

)24 Департамент організації митного контролю та оформлення - складається з 3-х управлінь:

Управління організації та технологій митного контролю;

Управління декларування та митних режимів;

Управління заходів регулювання ЗЕД,

які в своїй структурі мають 10 відділів (4+4+2).

) 25 Департамент адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання - складається з 4-х управлінь:

Управління митних платежів;

Управління митної вартості;

Управління митно-тарифного регулювання;

Управління класифікації товарів,

які в своїй структурі мають 12 відділів (3+3+3+3).

) 26 Департамент аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням - складається з 3-х управлінь:

Управління забезпечення функціонування СУР;

Управління аналітичної роботи у сфері ЗЕД;

Управління протидії митним правопорушенням,

які в своїй структурі мають 9 відділів (3+3+3).

Таблиця 2.1 Структура департаментів в центральному апараті ДФС України [63]

Назва департаментуНалежність до митної служби01 Департамент забезпечення діяльності Служби 02 Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації 03 Департамент інфраструктури 04 Департамент персоналу 05 Департамент фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку 06 Департамент комунікацій 07 Головне оперативне управління 08 Головне управління власної безпеки 09 Головне слідче управління фінансових розслідувань 10 Департамент правової роботи 11 Департамент реєстрації платників та електронних сервісів 12 Департамент міжнародних зв'язків 13 Організаційно-розпорядчий департамент 14 Департамент внутрішнього аудиту та контролю 15 Департамент оподаткування юридичних осіб 16 Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом 17 Департамент доходів і зборів з фізичних осіб 18 Департамент розвитку ІТМитниця + податкова19 Департамент методологічної роботи з питань оподаткування 20 Координаційно-моніторинговий департамент 21 Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів 22 Департамент податкового та митного аудитуМитниця + податкова23 Департамент погашення заборгованостей 24 Департамент організації митного контролю та оформленняМитниця25 Департамент адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулюванняМитниця26 Департамент аналізу ризиків та протидії митним правопорушеннямМитниця27 Департамент розвитку митної справиМитниця28 Головне міжрегіональне управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Словянськ) 29. Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення митної справиМитниця

) 27 Департамент розвитку митної справи - складається з 3-х управлінь:

Управління супроводження митного інформаційного контролю;

Управління митної логістики та систем митного контролю;

Управління організаційно-аналітичної роботи,

які в своїй структурі мають 7 відділів (2+3+2).

) 29 Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпе-чення - складається з 4-х управлінь:

Адміністративно - господарське управління;

Управління кінологічного забезпечення;

Управління спеціалізованої підготовки (іноземні мови, митно-податкова підготовка, оперативно-розшукова діяльність),

які в своїй структурі мають 12 відділів (3+3+3+ 3 окремі).

) 18 Департамент розвитку ІТ - податково-митний департамент, що має в своєму складі спеціалізовані відділи:

Відділ проектування та розробки АС митного оформлення;

Відділ адміністрування баз даних митних систем;

Відділ експлуатації серверного обладнання митних систем;

Управління телекомунікацій та мережевих сервісів.

) 22 Департамент податкового та митного аудиту - податково-митний департамент, що має в своєму складі спеціалізоване управління митного аудиту з 2-х відділів:

Відділ контролю митної вартості та митних платежів;

Відділ проведення митного аудиту.

Таким чином, проведений аналіз показує, що штучна інтеграція митної та податкової служби за 3 роки спільного існування має в якості інтегрованих елементів тільки:

інтеграцію компютерних баз даних центрального рівня для виконання аналітичної роботи та оперативно-розшукових заходів;

інтеграцію телекомунікаційних мереж та шлюзовий звязок локальних мереж взаємного доступу до баз даних (обмежений доступ);

інтеграцію на рівні спільних податково-митних аудитних перевірок субєктів господарювання.

Всі інші функції оперативного управління та обліку на регіональному рівні є відокремлиними та взаємозахищеними від втручання іншої служби. Також відокремленими є теріторіальне розміщення податкових та митних регіональних підрозділів, яке склалось за історичним та доцільним принципом географічного розташування.

В дипломному дослідженні проведений поглиблений аналіз організацій-ної структури регіональних (пообласних) митниць ГУ ДФС у областях, які мають зовнішній кордон України з іншими державами, та внутрішніх областях на прикладі:

Киівської митниці ДФС України (Київська область);

-Одеської митниці ДФС України (Одеська область - морський та сухопутний кордон);

Закарпатська митня ДФС (сухопутний кордон).

В табл. 2.2 наведена функціонально-територіальна структура Київської митниці ГУ ДФС України у Київській області.

Аналіз функціональних особливостей діяльності митних постів Київської митниці ДФС ГУ у Київській області показав [63]:

1. Митний пост "Бориспіль-аеропорт" (Пункт пропуску "Бориспіль-аеропорт", вид сполучення - авіаційний).

Сутність та зона діяльності (6 відділів митного офомлення):

- Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які переміщуються повітряним транспортом

- Службові приміщення в капітальних будівлях ДП МА "Бориспіль" в терміналах "F", "D", ЗОД та "Премєр зала" терміналу "D", функціональна будівля Київської митниці Міндоходів та службове приміщення в капітальній будівлі ТОВ "Бондід веахаус" (склад).

Таблиця 2.2 Функціонально-територіальна структура Київської митниці ГУ ДФС України у Київській області [63]

КодНазва підрозділуКерівництво (начальник + 3 заступника)10-70-03Адміністративно-господарське управління Загальний відділ Відділ експлуатації та господарського забезпечення Відділ ресурсного забезпечення Відділ технічних систем митного контролю Сектор звязку10-70-04Відділ персоналу10-70-05Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Відділ фінансової звітності Відділ бухгалтерського обліку та звітності10-70-11Сектор забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян10-70-51Відділ організації митного контролю Сектор з питань захисту прав інтелектуальної власності10-70-52Управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Відділ контролю за правильністю визначення митної вартості товарів Відділ контролю за класифікацією та кодуванням товарів Відділ заходів регулювання ЗЕД10-70-54Оперативне управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Відділ провадження у справах про порушення митних правил Перший оперативний відділ Другий оперативний відділ Аналітично-моніторинговий відділ Відділ боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї Відділ кінологічного забезпечення Відділ планування та координації роботи Сектор таємного діловодства Сектор взаємодії з митними органами іноземних держав10-70-61Митний пост "Східний термінал" (6 відділів митного офомлення) - Бориспільський р-он, с Мартусівка, вул. Мойсеєва 7210-70-62Митний пост "Бориспіль - аеропорт" (5 відділів митного оформлення) - М. Бориспіль -7, аеропорт 10-70-63Митний пост "Святошин" (9 відділів митного оформлення) - Києво-Святошинський р-он, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова,1 -а

Перелік адміністративних послуг, які надаються на митному посту "Бориспіль-аеропорт" Київській митниці ДФС:

-Видача свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;

-Продовження строку дії свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;

-Переоформлення свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами.

2. Митний пост "Святошин" (в структурі митного поста наявний міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення "Аеродром-Гостомель" (ВМО № 2 м/п "Святошин")

Сутність та зона діяльності (9 відділів митного офомлення):

- Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які переміщуються наземним транспортом;

Зоною діяльності митного поста "Святошин" є Іванківський район, Білоцерківський район, Богуславський район, Бородянський район, Васильківський район, Вишгородський район, Володарський район, Кагарлицький район, Києво-Святошинський район, Макарівський район, Миронівський район, Обухівський район, Рокитнянський район, Сквирський район, Ставищенський район, Таращанський район, Тетіївський район, Фастівський район, Поліський район (крім с.м.т. Вільча) Київської області.

Перелік адміністративних послуг, які надаються на митному посту "Святошин" Київській митниці ДФС:

-Видача свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;

-Продовження строку дії свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;

-Переоформлення свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами.

3) Митний пост "Східний термінал" (спеціалізований автомобільно-залізничний митний термінал)

Перелік адміністративних послуг, які надаються на митному посту "Східний термінал" Київській митниці ДФС:

-Видача свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;

-Продовження строку дії свідоцтва про допущення дорожнього транс-портного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;

-Переоформлення свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами.

На рис. В.1 Додатку В та в табл. 2.3 наведена територіально - функціональна структура Одеської митниці ДФС ГУ у Одеській області [63], яка має морські та сухопутні кордони України з іншими державами.

Проведений функціонально-структурний аналіз теріторіально відокремленого митного поста "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС показав, що пост складається з апарату керівництва та 5 територіальних відділів митного оформлення та контролю.

Зона діяльності митного поста - місто Іллічівськ та Овідіопольський район Одеської області.

Специфіка: в зоні діяльності митного поста "Іллічівськ" розташовано 3 міжнародні пункти пропуску для морського сполучення - "Іллічівський морсь-кий торговельний порт", "Іллічівський рибний порт" та "Іллічівський судноре-монтний завод", функціонує 3 вантажні митні комплекси, 17 митних складів, 6 складів тимчасового зберігання, в тому числі 5 відкритого типу та 1 закритого.

Таблиця 2.3 Функціонально-територіальна структура регіональної Одеської митниці Головного Управління Державної фіскальної служби України у Одеській області [63]

1. Керівництво Одеської митниці ДФС2. Сектор охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації 3. Управління інфраструктури4. Відділ персоналу5. Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку6. Юридичний відділ7. Сектор розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації8. Відділ ІТ9. Відділ митної статистики10. Управління організації митного контролю та оформлення11. Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання12. Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням13. Відділ технічних систем митного контролю14. Відділ чергових15. Відділ взаємодії з місією європейського союзу з надання прикордонної допомоги молдові та УкраїніТеріторіально відокремлені Митні пости1. Митний пост "Одеса-порт"2. Митний пост "Іллічівськ" (Одеська область, м. Іллічівськ вул. Промислова, 1) 3. Митний пост "Григорівка"4. Митний пост "Одеса-аеропорт"5. Митний пост "Білгород-Дністровський"6. Митний пост "Котовськ" (Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 Років Жовтня, 119)7. Митний пост "Роздільна"8. Митний пост "Ізмаїл"9. Митний пост "Одеса-спеціалізований"Структурні підрозділи митного поста "Іллічівськ":

)Відділ митного оформлення № 1.

Зоною відповідальності відділу визначено м. Іллічівськ, Овідіопольський район Одеської області. Відділ розташований за адресою:

Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Промислова, 1, 68001 (ВМК ПАТ "ЗАЗ");

Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Промислова, 7 (ВМК ПАТ "ІЗТ");

Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Промислова, 12 (ВМК ТОВ "БОНД").

Час роботи - 9-00 - 24-00.

2)Відділ митного оформлення № 2 .

Відділ розташований за адресою: 68001, м. Іллічівськ, Одеська обл., вул. Транспортна, 30 у приміщенні спеціалізованого вантажного комплексу №1 Іллічівського морського торговельного порту.

Зона діяльності відділу: територія пункту пропуску "Іллічівський морський торговельний порт" (крім 5-го терміналу), та МС ТОВ "ТРАНСЕКСПО", пункт пропуску "Іллічівський морський торговельний порт" відкритий для міжнародного морського та поромного сполучення відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 №482-р.

Вид сполучення - Морський, Вантажно-пасажирський, Міжнародний.

Час роботи - Цілодобово.

3)Відділ митного оформлення № 3.

Відділ розташований за адресою: 68093, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна 4, 68093, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Поромна, 6.

Відділ безпосередньо розміщується та здійснює функції в межах території міжнародного пункту пропуску для морського сполучення "Іллічівський судноремонтний завод", поромного комплексу міжнародного пункту пропуску для морського та поромного сполучення "Іллічівский морський торговельний порт" а також на території ПАТ "Іллічівський паливний термінал" - Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 345-р відкрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного сполучення (перевалка вантажів та ремонт невійськових суден) з постійним і цілодобовим режимом функціонування.

Вид сполучення - Морський, Вантажний, Міжнародний.

Час роботи - Цілодобово.

4)Відділ митного оформлення № 4.

Відділ безпосередньо розміщується на території міжнародного пункту пропуску для морського сполучення "Іллічівський рибний порт" за адресою: 68094, Одеська обл., м. Іллічівськ, 5 (другий поверх центральної прохідної

№ 1 Іллічівського морського рибного порту).

Компетенція Відділу під час реалізації визначених функцій розповсюджується на територію міжнародного пункту пропуску для морського сполучення ІРП, у тому числі на територію складу тимчасового зберігання ТОВ "3-А", територію митного складу ТОВ "Інтертранс", причал № 29 Іллічівського морського торговельного порту - розпорядженням Кабінету Міністрів України від № 143-р від 29.06.96 на території Іллічівського морського рибного порту відкрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного сполучення "Іллічівській рибний порт".

Вид сполучення - Морський, Вантажний, Міжнародний.

Час роботи - Цілодобово.

5)Відділ митного оформлення № 5.

Зона відповідальності відділу: територія пункту пропуска "Іллічівський морський торговий порт" (крім 5-го терміналу). Режим роботи відділу - цілодобовий.

Відділ здійснює митні процедури щодо товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у контейнерах водними транспортними засобами через причали 1-6 Іллічівського морського торговельного порту та прямують для проведення митного оформлення у інші підрозділи Одеської митниці ДФС, інші митниці України.

Проведений функціонально-структурний аналіз теріторіально відокремленого митного поста "Котовськ" Одеської митниці ДФС показав, що пост складається з апарату керівництва та 6 територіальних відділів митного оформлення та контролю.

Зона діяльності митного поста "Котовськ" - 9 адміністративних районів Одеської області загальною площею 9466 кв. км: Ананьївський, Балтський, Любашівський, Савранський, Ширяївський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Фрунзівський.

Структурні підрозділи митного поста "Котовськ":

- Відділ митного оформлення № 1 Одеська область, Красноокнянський район, с. Платонове;

Відділ митного оформлення № 2 Одеська область, Кодимський район, с. Олексіївка;

Відділ митного оформлення № 3 Одеська область, Котовський район, с. Станіславка;

Відділ митного оформлення № 4 Одеська область, Кодимський район, с. Тимкове;

Відділ митного оформлення № 5 Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 119, Одеська обл., Кодимський р-н, смт. Слобідка, вул. Вокзальна, 3;

Відділ митного оформлення № 6 - Одеська область, Фрунзівський район, с. Йосипівка.

Специфіка діяльності митного поста "Котовськ": 6 пунктів пропуску через державний кордон з Придністровською ділянкою Республіки Молдова, серед яких 2 пункта пропуска - міжнародні:

- Платонове (міжнародний, автомобільний);

Олексіївка (міждержавний, автомобільний);

Тимкове (міждержавний, автомобільний);

Слобідка (міжнародний, залізничний);

Станіславка (міждержавний, автомобільний);

Йосипівка (міждержавний, автомобільний).

В табл. 2.4 наведена територіально - функціональна структура Закарпатської митниці ДФС ГУ у Закарпатській області, що складається з регіонального апарату управління і 14 теріторіально відокремленихї митних постів [63], та має тільки сухопутні кордони України з іншими державами.

Проведений функціонально-структурний аналіз теріторіально відокремленого митного поста "Солотвино" Закарпатської митниці ДФС на сухопутньому державному кордоні України показав, що пост складається з апарату керівництва та 2-х відділів митного оформлення та контролю.

Зона діяльності та компетенція митного поста "Солотвино":

- Міжнародний пасажирський автомобільного сполучення пункт пропус-ку "Солотвино" на державному кордоні України з Румунією;

- Місцевий пішохідний пункт пропуску "Хижа" на державному кордоні України з Румунією.

Проведений функціонально-структурний аналіз теріторіально відокремленого митного поста "Дякове" Закарпатської митниці ДФС на сухопутньому державному кордоні України показав, що пост складається з апарату керівництва та 5-ти відділів митного оформлення та контролю.

Таблиця 2.4 Територіально - функціональна структура Закарпатської митниці ДФС ГУ у Закарпатській області [63]

1.Керівництво2.Сектор охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації3.Управління інфраструктури4.Відділ персоналу5.Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку6.Юридичний відділ7.Спеціаліст з питань розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації8.Відділ ІТ9.Сектор митної статистики10.Управління організації митного контролю та оформлення11.Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання12.Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням13.Відділ технічних систем митного контролю14.Відділ чергових15.Відділ проектування та розробки АІСТеріторіально відокремлені Митні пости1.Митний пост,,Чоп-залізничний" 2.Митний пост,,Тиса"3.Митний пост,,Ужгород"4.Митний пост,,Виноградів"5.Митний пост,,Ужгород-вантажний"6.Митний пост,,Мукачеве"7.Митний пост,,Тячів"8.Митний пост,,Малий Березний" 9.Митний пост,,Павлове"10.Митний пост,,Батєве"11.Митний пост,,Лужанка"12.Митний пост,,Вилок"13.Митний пост,,Дякове"14.Митний пост,,Солотвино" (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Сігетська, 88.)

Зона діяльності митного поста "Дякове" [63]:

- Mіжнародний пасажирський, вантажний для автомобільного сполучення пункт пропуску "Дякове" на державному кордоні України з Румунією (відділи митного оформлення № 1 та № 2);

Mіжнародний для залізничного сполучення пункт пропуску "Дякове" на державному кордоні України з Румунією (відділ митного оформлення № 3);

Mіжнародний пасажирський та вантажний для залізничного сполучення пункт пропуску "Ділове" на державному кордоні України з Румунією(відділ митного оформлення № 4);

Mіжнародний пасажирський та вантажний для залізничного сполучення пункт пропуску "Тересва" на державному кордоні України з Румунією(відділ митного оформлення № 5).

Таким чином, проведений аналіз організаційної структури митних під-розділів Державної фіскальної служби України показав, що вона складається з центрального аппарату управління, організації митної справи і створення централізованої системи компютерних баз даних, які поєднані за допомогою телекомунікаційних мереж з всіма ланками регіональних митниць, внутрішніх виконавчих митних постів та виконавчих митних постів на державних кордонах України (авіаційний кордон, морський кордон, сухопутний кордон).

Створена організаційна структура митних підрозділів Державної фіскаль-ної служби України дозволяє виконувати всі функції митних органів, обумовле-них Митним Кодексом України (2012 р.) [24] та міжнародними митними угодами, до яких приєдналась Україна [63]:

- Митна конвенція про корнет АТА для тимчасового допуску товарів (Конвенція АТА) (Брюссель, 6 грудня 1961 р ");

Митна конвенція про міжнародне транзит товарів (Конвенція ITI) (Відень, 7 Червень 1971);

Митна конвенція про контейнери (Женева, 2 грудня 1972 р.); підписана Україною 22 жовтня 1973 р., вступила для неї в силу з 1 березня 1977 р.;

Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Конвенція Кіото, 18 травня 1973 р.);

Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуван-ням книжки МДП (Конвенція МДП, Женева, 14 листопада 1975 р.); України прийняла на себе обов'язки з цієї конвенції з 15 липня 1994 р.;

Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС, Брюссель, 14 червня 1983 р.);

Угода про застосування митних документів в прямому автомобільному сполученні при перевезенні вантажів (17 листопада 1983 р.);

Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 р.);

- Угода про вступ України до Світової організації торгівлі [47].

Висновки до розділу 2

Аналіз динаміки обсягів та базових індексів сумарних доходів Державного бюджету та митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. показав:

при зростанні обсягів доходів Держбюджету з рівня 166 млрд грн (2007) до рівня 407 млрд грн (2014), митні надходження зросли з рівня 35, 4 млрд грн (2007) до рівня 77,7 млрд грн (2014);

-при рівні базового індексу росту сумарних доходів Державного бюджету у 2014 році 245,2% від рівня 2007 року, базовий індекс росту сумар-них митних надходжень до Держбюджету становить тільки 219,5%.

Проведений аналіз динаміки питомої ваги окремих статей митних платежів до сумарного обсягу надходжень до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. показав:

питома вага сумарних митних надходжень до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 21,32% у 2007 році зросла до рівня 26,76% у 2008 році (до вступа України в СОТ), а потім знизилась до рівня 19,1% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

- питома вага митних надходжень по статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 13,7% у 2007 році зросла до рівня 20,1% у 2008 році (до вступа України в СОТ), а потім знизилась до рівня 12,55% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

- питома вага митних надходжень по статті "Ввізне мито" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 5,3% у 2007 році (до вступа України в СОТ) знизилась до рівня 2,7% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

питома вага митних надходжень по статті "Акцизний податок з ввезених товарів" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 0,9% у 2007 році (до вступа України в СОТ) зросла до рівня 3,7% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ).

Проведений аналіз структур питомої ваги окремих митних платежів в загальній сумі митних надходжень в Державний бюджет у 2007-2014 рр. показав:

зростання питомої ваги статті "Акцизний податок з ввезених товарів" з рівня 4,2% у 2007 році до рівня 19,4% у 2014 році;

-падіння питомої ваги статті "Ввізне мито" з рівня 27,2% у 2007 році до рівня 14,2% у 2014 році;

зростання питомої ваги статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" з рівня 64,5% у 2007 році до рівня 72,8% у 2011 році та падіння до рівня 65,5% у 2014 році.

Проведений в магістерському дослідженні аналіз сумарного впливу скасування або зниження ставок ввізного/вивізного мита, а також зниження ставок імпортного ПДВ і імпортних акцизів, прийнятих Україною після вступу до СОТ, на сумарний обсяг митних надходжень до Державного бюджету України у 2007 - 2014 рр. (до вступу Українив СОТ у 2007-2008 рр. та після вступу України в СОТ у 2009 -2014 рр.) показав:

базовий індекс росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2008 році відносно рівня 2007 року становив 160,9% (до вступу в СОТ), а базовий індекс росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2014 році відносно рівня 2007 року становить 260,1% (через 6 років після вступу в СОТ), тобто зростання базового індексу обсягів ЗЕД у 2009 -2014 рр. відносно рівня 2008 року становить 100%;

-базовий індекс росту загального обсягу митних платежів в Державний бюджет у 2008 році відносно рівня 2007 року становив 175,2% (до вступу в СОТ), а базовий індекс росту загального обсягу митних платежів в Державний бюджет у 2014 році відносно рівня 2007 року становить 219,5% (через 6 років після вступу в СОТ), тобто зростання базового індексу обсягів митних платежів в Державний бюджет у 2009 -2014 рр. відносно рівня 2008 року становить 44,3%.

Таким чином, після вступу України до СОТ та відповідного договірного корегування митної політики України, приріст індексу обсягів обороту ЗЕД -торгівлі у 2009-2014 рр. в 2,25 раза перевищує приріст обсягу росту сумарних митних надходжень в Державний бюджет України, що свідчить про реальне зниження митно-податкового тиску на зовнішньоекономічну торгівлю України з світом та відповідне падіння митних надходжень до Державного бюджету України.

Аналіз динаміки відносних обсягів митних платежів в Державний бюджет до загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2007 - 2014 рр показав:

відносний обсяг сумарних митних надходжень в Державний бюджет з рівня 5,65% у 2007 р. виріс до рівня 6,16% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та знизився до рівня 4,77% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг митних надходжень від різниці імпортного ПДВ та експортного відшкодування ПДВ в Державний бюджет з рівня 3,65% у 2007 р. виріс до рівня 4,63% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та знизився до рівня 3,14% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг сумарних митних надходжень від вивізного/ввізного мит в Державний бюджет з рівня 1,60% у 2007 р. знизився до рівня 1,22% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та додатково знизився до рівня 0,69% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг сумарних митних надходжень від акцизного податку на імпорт/експорт певних товарів в Державний бюджет з рівня 0,24% у 2007 р. виріс до рівня 0,25% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та зріс до рівня 0,93% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

Таким чином, за 6 років після вступу України в СОТ відносна частка статей митних надходжень (від обороту ЗЕД-торгівлі) за рахунок ПДВ та ввізного/вивізного мита суттєво знизилась, а відносна частка акцизного податку на екпорт/імпорт окремих видів товарів суттєво зросла.

Як показав аналіз динаміки відносного рівня сумарних митних платежів до обсягів ВВП України, Державного бюджету та обсягів експортно-імпортних операцій у 2007 - 2014 рр. :

відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів Державного бюджету України з рівня 26,76% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 19,1% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ);

відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів ЗЕД-торгівлі України з рівня 6,16% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 4,77% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів ВВП України з рівня 6,54% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 4,96% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ).

Враховуючи, що після вступу України в СОТ інструмент зростання ставок ввізних та вивізних мит є надзвичайно обмеженим, планова ставка ПДВ повинна бути ще знижена, а в зростанні митних акцизів Україна вже досягла максимального рівня, єдиним шляхом зростання відносних обсягів митних надходжень до Державного бюджету є зменшення кримінальних обсягів "експортного" відшкодування ПДВ, яке практично на 50% зменшує обсяг "імпортного" мита з ввезених товарів. Одночасно, поглибленого дослідження вимагає визначення "справедливої" митної вартості імпортуємих товарів та активної боротьби з трансфертними цінами міжнародних ТНК і штучним заниженням митної вартості, що за розрахунками митних аналітиків може привести до зростанням "імпортного" ПДВ на 30%.

Розділ 3. Перспективи реалізації митної політики в Україні в умовах членства в СОТ

.1 Основні проблеми реалізації митної політики України на сучасному етапі та шляхи їх вирішення

торгівля митний нетарифний бюджет

Основною проблемою реалізації митної політики України на сучасному етапі є імплементація в митному законодавстві до кінця 2015 року законодавчих та процедурних вимог Розділу IV "Торгівля і питання, повязані з торгівлею" Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу від 2014 року [57], згідно яких встановлюється режим "вільної торгівлі" між Україною та країнами Європейського Союзу.

Так, статею 25 Розділу IV Угоди [57] передбачено, що "Сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ-1994) [4].

Частиною 2 "Скасування мит, зборів та інших платежів" передбачений комплекс заходів змін в митному регулюванні при переході до зони вільної торгівлі України з ЄС [57].

Передусім, угода визначає термін "мито" та його застосування

("Визначення мита" - стаття 27).

"Мито" включає будь-яке мито або інший платіж, повязаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, повязаний з імпортом або експортом товару. "Мито" не включає:) платежі, еквівалентні внутрішньому податку, що стягуються згідно зі статтею 32 цієї Угоди;) мита, що стягуються згідно з Главою 2 ("Засоби захисту торгівлі") Розділу IV цієї Угоди;) збори та інші платежі, що стягуються згідно зі статтею 33 цієї Угоди.

Статтею 28 передбачено, що класифікація товарів у торгівлі між Сторона-ми має бути такою, як викладено у відповідній товарній номенклатурі кожної Сторони, розробленій відповідно до Гармонізованої системи Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 року (далі - ГС) [19] та подальших змін до неї.

Статтею 29 передбачені наступні заходи та етапи скасування ввізного мита [57]:

1. Кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що похо-дять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Без шкоди для першого підпункту для одягу та інших виробів, що були у використанні та які класифікуються за кодом УКТЗЕД 6309 00 00, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку I-B до цієї Угоди.

. Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку І до цієї Угоди.

. Якщо у будь-який момент після дати набрання чинності цією Угодою будь-яка Сторона зменшує ставку ввізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння (далі - РНС), така ставка ввізного мита має застосовуватися як базова ставка, якщо і доки вона буде нижчою ставки мита, розрахованої відповідно до Графіку Сторони.

. Через 5 років після набрання цією Угодою чинності Сторони можуть на запит будь-якої Сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. Рішення, прийняте на засіданні Комітету асоціації з питань торгівлі, як це визначено статтею 465 цієї Угоди (далі - Комітет з питань торгівлі), про прискорення або скасування ввізного мита на товари замінює будь-яку ставку мита або перехідний період, визначені Графіками для цих товарів.

Додаток І-А встановлює для України (частина 1) та ЄвроСоюзу (частина 2) [57]:

-Базові ставки увізного мита згідно кодів згідно УКТЗЕД;

-Перехідний період (років) переходу від існуючої ставки увізного мита на момент підписання Угоди до базової ставки увізного мита, а також по пев-ним группам кодів УКТЗЕД - окремі в кожному Графіку квоти ввозу продукції із ЄвроСоюзу в Україну та з України в ЄвроСоюз.

Проведений аналіз статей Додатку І-А показує у розрізі характерних груп (зобовязання України та зобовязання ЄвроСоюзу при переході до режиму вільної торгівлі) певні асиметрії по встановленню ввізних мит та встановленню з боку ЄвроСоюзу значних квотних обмежень (Додаток А) [57].

Як показує проведений аналіз, з боку ЄвроСоюзу найбільші квотні обме-ження та підвищені увізні мита введені (Додаток А):

для ринку сільськогосподарської продукції;

для ринку цукору;

для ринку етанолу (біопалива для автотранспорту);

для ринку сигар та сигарет.

З боку України квотні обмеженні та підвищені увізні мита введені:

для ринку цукру;

для ринку продукції з свинини та мяса птиці.

На всіх інших ринках рівень увізного мита в ЄвроСоюзі та Україні є від-носно еквівалентним, а взаємний ринок продукції металургії та машинобуду-вання має мінімальні ставки увізного мита та не має квотних обмежень.

Введені графіки зниження та анулювання вивізного мита в Україні на протязі 10 років після підписання угоди про асоціацію с ЄС. При цьому на протязі перших 10 років вводиться компенсаційний збір, який потім знижується та анулюється на протязі 5 років (через 15 років після угоди).

Згідно статті 30 жодна Сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар, що походить з іншої Сторони. Це не виключає, що будь-яка із Сторін може [57]:) підвищити мито до рівня, встановленого в її Графіку, після скорочення в односторонньому порядку; або) зберігати в силі або збільшити ввізне мито, яке дозволено згідно з рішенням Органу вирішення спорів (далі - ОВС) Світової організації торгівлі (далі - СОТ).

Згідно статті 31 при регулюванні вивізного (експортного) мита:

. Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у звязку з вивезенням товарів на іншу територію.

. Існуючі мита або заходи еквівалентної дії, які застосовуються в Україні, як зазначено у Додатку І-C до цієї Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатку І-C до цієї Угоди. У разі внесення змін до митного законодавства України зобовязання, взяті відповідно до Графіку, що міститься у Додатку І-C до цієї Угоди, залишатимуться чинними на основі відповідності опису товарів. Україна може застосовувати спеціальні заходи щодо вивізного (експортного) мита на умовах, визначених у Додатку І-D до цієї Угоди. Дія таких спеціальних заходів закінчиться наприкінці періоду, встановленого для такого товару у Додатку І-D до цієї Угоди.

Згідно частини 3 "Нетарифні заходи" [57]:

Кожна Сторона надає національний режим товарам іншої Сторони відповідно до Статті III ГАТТ 1994 [4], зокрема її приміток щодо тлумачення. Із цією метою Статтю III ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невідємною частиною.

- Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до Статті XI ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення. Із цією метою Статтю XI ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невідємною частиною.

- Ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних сою-зів, зон вільної торгівлі або домовленостям про прикордонну торгівлю, за ви-нятком тих випадків, коли вони вступають у конфлікт з торговельними домов-леностями, передбаченими цією Угодою.

В главі 2 "Засоби захисту торгівлі" обумовлені положення щодо окремих категорій товарів.

Так статтею 44 " Спеціальні заходи щодо легкових автомобілів" визна-чено, що:

1. Україна може застосовувати спеціальні заходи у формі вищої ставки ввізного мита до легкових автомобілів, що походять-2 зі Сторони ЄС, які класифікуються за товарною позицією 8703 (далі - товар), як це визначено у статті 45 цієї Угоди, згідно з положеннями цієї Частини, якщо виконані кожна з таких умов:) якщо в результаті зниження або скасування мита відповідно до цієї Угоди товар імпортується на територію України у таких більших обсягах в абсолютних величинах або стосовно національного виробництва та за таких умов, за яких заподіюється значна шкода національній промисловості, що виробляє подібний товар;) якщо сукупний обсяг (в одиницях)-3 імпорту товару протягом будь-якого року досягає граничного обсягу, визначеного у Графіку, включеному до Додатка II до цієї Угоди; та) якщо сукупний обсяг імпорту товару в Україну (в одиницях)-1 протягом останнього 12-місячного періоду, який закінчується не раніше ніж за місяць до того, як Україна запросить ЄС на консультації згідно з положеннями пункту 5 цієї статті, перевищить граничний обсяг, зазначений у Графіку України у Додатку II до цієї Угоди, всіх первинних реєстрацій-2 легкових автомобілів в Україні за той самий періоБ.

Щодо антидемпінгових та компенсаційних заходів статтею 46 Сторони підтверджують свої права та обовязки відповідно до Статті VI ГАТТ 1994, Угоди про застосування Статті VI ГАТТ 1994, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі - Антидемпінгова угода СОТ - АДУ СОТ), та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, що міститься у Додатку 1А до Угоди СОТ (далі - Антисубсидиційна угода СОТ - АСУ СОТ).

Главою 5 "Митні питання та сприяння торгівлі" [57]:

. Сторони домовилися, що їхнє відповідне торговельне та митне законодавство, як принципове питання, має бути стабільним та всеохоплюючим та, що положення і процедури мають бути пропорціональними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, обєктивними й мають застосовуватися уніфіковано та ефективно, а також, inter alia, забезпечать:

а) захист і сприяння законній торгівлі шляхом ефективного впровадження і дотримання вимог законодавства;) уникнення непотрібних або дискримінаційних навантажень на економічних операторів, запобігання шахрайству і надання подальшого сприяння економічним операторам, які мають високий рівень відповідності законодавству;

с) застосування єдиного адміністративного документа у цілях митного декларування;) більшу ефективність, прозорість і спрощення митних процедур та практик на кордоні;) застосування сучасних митних методів, зокрема оцінки ризиків, постаудитного контролю та методів аудиту компаній для спрощення та сприяння ввезенню та випуску товарів;) скорочення витрат і збільшення передбачуваності для субєктів господарювання, зокрема для малих та середніх підприємств;) без шкоди для застосування обєктивних критеріїв оцінки ризиків, забезпечення недискримінаційних вимог та процедур, що застосовуються до імпорту, експорту і транзиту товарів;) застосування міжнародних документів, що використовуються у митній справі і торгівлі, у тому числі тих, що розроблені Всесвітньої митною організацією (далі - ВМО) (Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі 2005 року, Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція) 1990 року, Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів 1983 року), СОТ (наприклад, Угода про застосування Статті VII ГАТТ 1994), ООН (Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажу на кордонах 1982 року), а також керівних принципів ЄС, таких як Митні прототипи;) вжиття необхідних заходів для відображення та виконання положень переглянутої Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 1973 року (Кіотська конвенція);) здійснення попереднього забезпечення обовязкових рішень щодо тарифної класифікації та правил походження. Сторони гарантують, що рішення можуть бути скасовані або анульовані лише після нотифікації причетного субєкта та не матимуть зворотної дії, якщо тільки рішення не були прийняті на основі недостовірної або неповної інформації;) введення та застосування спрощених процедур для вповноважених трейдерів відповідно до обєктивних та недискримінаційних критеріїв;) встановлення правил, які забезпечать, щоб будь-які штрафи, накладені за порушення митного законодавства або процедурних вимог, були пропорційними і недискримінаційними, а їх застосування не призводило до незаконних та невиправданих затримок;) застосування прозорих, недискримінаційних і пропорційних правил щодо ліцензування митних брокерів.

. Для поліпшення робочих методів, а також для забезпечення недискримінації, прозорості, ефективності, цілісності та звітності операцій Сторони мають:) вживати подальших заходів, спрямованих на скорочення, спрощення і стандартизацію даних і документації, що вимагаються митницею та іншими органами;) спрощувати вимоги та формальності, якщо це можливо, щодо швидкого випуску та розмитнення товарів;) забезпечувати ефективні, швидкі та недискримінаційні процедури, що гарантують право оскарження адміністративних дій, правил та рішень митних та інших органів, які стосуються товарів, предявлених митниці. Такі процедури для оскарження мають бути легкодоступними, у тому числі для малих та середніх підприємств, а будь-які витрати мають бути обґрунтованими та співрозмірними з витратами на подання скарги. Сторони також мають вживати заходів для забезпечення того, щоб у випадках, коли спірне рішення є предметом скарги, товари випускалися у нормальному режимі, а сплата мит могла бути відстрочена у звязку з будь-якими спеціальними заходами, які вважаються необхідними. В разі необхідності, це має підлягати забезпеченню гарантією, такою, як застава або депозит;) забезпечувати збереження найвищих стандартів чесності, зокрема на кордоні, шляхом застосування заходів, що відображають принципи відповідних міжнародних конвенцій та документів у цій сфері, зокрема Декларації з професійної етики ВМО (переглянута Арушська декларація 2003 року) та Прототипу ЄС з митної етики (2007).

. Сторони домовилися скасувати:) будь-які вимоги щодо обовязкового використання митних брокерів;) будь-які вимоги щодо обовязкового використання перевірки перед відвантаженням або перевірки на місці призначення.

. Положення щодо транзиту) Для цілей цієї Угоди застосовуються правила транзиту та визначення, як вони викладені в положеннях СОТ (Стаття V ГАТТ 1994 та повязані з нею положення, зокрема будь-які розяснення або покращення, що випливають з переговорів щодо сприяння торгівлі в рамках Дохійського раунду). Ці положення також застосовуються, коли транзит товарів починається або закінчується на території Сторони (внутрішній транзит);) Сторони прагнуть до поступової взаємодії їхніх відповідних транзитних митних систем з метою подальшої участі України в спільній транзитній системі відповідно до Конвенції про процедуру загального транзиту від 20 травня 1987 року.) Сторони забезпечують співробітництво та координацію між усіма відповідними органами та агентствами на їхніх територіях з метою сприяння транзитним перевезенням та транскордонному співробітництву. Сторони також сприяють співробітництву між уповноваженими органами та приватним сектором з питань транзиту.

Статтею 78 "Збори та платежі" сторони заборонять адміністративні платежі, що мають дію, еквівалентну ввізному (імпортному) або вивізному (експортному) миту та зборам.

Стосовно усіх платежів та зборів будь-якого характеру, накладених митними органами кожної Сторони, зокрема платежів та зборів за завдання, які бере на себе інша інстанція від імені вищезазначених органів, стосовно або у звязку з імпортом чи експортом та без шкоди для відповідних статей Глави 1 ("Національний режим та доступ товарів на ринки") Розділу IV цієї Угоди Сторони домовилися, що:) платежі та збори можуть стягуватися лише за послуги, надані за межами встановлених годин і в місцях інших, ніж ті, які визначені митним законодавством, на запит декларанта у звязку з імпортом чи експортом, про який ідеться, або за будь-яку формальність, необхідну для здійснення такого імпорту або експорту;) платежі та збори не можуть перевищувати вартість наданих послуг;) платежі та збори не повинні розраховуватися на адвалорній основі;) інформація щодо платежів та зборів має публікуватися. Ця інформація має включати обґрунтування для платежу або збору за надану послугу, відповідальний орган, платежі та збори, які будуть застосовуватися, та коли і яким чином має бути здійснений платіж.

Інформація щодо платежів та зборів має бути опублікованою через офіційно призначений засіб інформації і, коли це прийнятно і можливо, через офіційний веб-сайт;) нові або змінені платежі та збори не повинні накладатися доти, доки інформація про них не буде опублікована та знаходитиметься у широкому доступі.

Стаття 80 "Митне співробітництво" зафіксовано, що Сторони зміцнюють співробітництво з метою забезпечення виконання цілей цієї Глави, досягаючи обґрунтованого балансу між спрощенням і сприянням торгівлі та ефективним контролем і безпекою. Із цією метою Сторони застосовують, де це доцільно, Митні прототипи ЄС як керівний орієнтир.

З метою забезпечення відповідності з положеннями цієї Глави Сторони, inter alia:) обмінюються інформацією щодо митного законодавства та процедур;) розробляють спільні ініціативи щодо імпортних, експортних та транзитних процедур, а також здійснюють роботу, спрямовану на забезпечення ефективного обслуговування бізнес-спільноти;) співробітничають з питань автоматизації митних та інших торговельних процедур;) сприяють координації між усіма прикордонними агентствами як всередині, так і через кордони для полегшення процесу перетину кордонів і посилення контролю, беручи до уваги спільний контроль на кордоні, де це можливо і доцільно;) взаємно визнають, де це прийнятно і доцільно, уповноважених трейдерів та митні контролі. Рамки цього співробітництва, імплементація та практичні заходи повинні бути визначені Підкомітетом з питань митного співробітництва, передбаченим у статті 83 цієї Угоди.

.2 Шляхи вдосконалення національної митної політики в умовах її членства в СОТ та асоціації з ЄвроСоюзом

Основними сучасними шляхами вдосконалення національної митної політики України в умовах її членства в СОТ та асоціації і створення зони вільної торгівлі з ЄвроСоюзом є імплементація світових та європейських норм митного законодавства - це процеси наближення національного законодавства у сфері митної справи до міжнародного законодавства за допомогою методів правотворчості, планування, координації та контролю [10]. Водночас вона є складовою інтеграції України в міжнародне економічне середовище, передумовою гармонізації законодавства із законодавством держав-членів Європейського Союзу. Механізм імплементації міжнародних норм у національне митне законодавство - це комплекс спеціальних заходів, засобів і способів, які мають юридичний зміст і спрямовані на забезпечення впровадження норм митного законодавства. Структура механізму правового регулювання передбачає наявність елементів, що різняться метою, завданнями, функціями та змістом. За спрямованістю їх можна кодифікувати блоками: правотворчість, правозастосування, правоохоронна діяльність.

Принципи імплементації митного законодавства: суверенність митної політики; пріоритет захисту інтересів особистості і національних цінностей у митній сфері; баланс міжнародних і національних інтересів [10].

Необхідність запровадження міжнародних норм у процедуру митного оформлення в Україні зумовлюють предметні особливості норм і нормативних правових актів, які визначають наявність самостійних правових інститутів щодо міжнародного обміну інформацією, захисту даних, використання інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж. Водночас нормативно-правові акти, що належать до системи митного оформлення національного та міжнародного рівня, мають дискретний характер, в окремих випадках спостерігається їх неузгодженість і суперечливість. Це пояснюється відсутністю глибокого теоретичного аналізу під час формування нормативної бази митного оформлення, а також недостатнім рівнем взаємодії держав з метою інтеграції міжнародних нормативних правових актів, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері.

Дослідження міжнародного досвіду вказує на потребу створення нових, досконаліших форм митної співпраці. Перспективною формою міжнародного митного співробітництва є створення інформаційно-аналітичного центру з питань митної справи. Серед завдань центру варто передбачити: одержання, зберігання та обробку інформації про діяльність митних органів, зокрема щодо боротьби з контрабандою; аналіз та розробку тенденцій розвитку митних відносин у світі на сучасному етапі; розробку і втілення механізмів спрощення й гармонізації митних відносин між країнами; надання консультативних послуг та рекомендацій митним органам країн щодо порядку проведення митних процедур або застосування норм міжнародного митного права. Нормативною основою діяльності цього центру має стати конвенція, підписана країнами-учасниками.

Для розвитку економіки, вирішення низки соціальних проблем, консолідації суспільства вже недостатньо існування і застосування національного законодавства, відірваного від реалій розвитку міжнародного законодавчого процесу загалом. Економічний розвиток держав неможливий без взаємодії з іншими учасниками світового ринку. Створення економічних союзів (Європейський Союз, Шанхайська організація співробітництва, Співдружність незалежних держав, Всесвітня торговельна організація тощо) - це передусім створення єдиних ринків з єдиними правилами торгівлі та надання послуг, що зумовлено тенденціями переходу до нових способів виробництва, заснованих на інформаційних технологіях, зокрема в митній сфері.

Здійснення імплементації міжнародних норм до митного законодавства України охоплює цілі, завдання, принципи й форми зближення міжнародних і внутрішніх нормативних правових актів, спрямованих на правове регулювання митної сфери.

Мета імплементації законодавства - послідовне поліпшення якості та умов життя людини; розвиток економічної, соціально-політичної, культурної та духовної сфер життя суспільства; захист прав і свобод особи.

Завданнями імплементації митного законодавства є: формування правової основи єдиного нормативно-правового масиву норм щодо митного контролю й оформлення, використання сучасної телекомунікаційної інфраструктури; захист інтересів особи, суспільства і держави в митній сфері; національних інтересів; боротьба з порушеннями митних правил та контрабандою.

Формами імплементації митного законодавства є: координація, трансформація, рецепція, уніфікація, моделювання і гармонізація.

Порівняльний аналіз управління митною справою в ЄвроСоюзі та Україні дозволив сформувати необхідність наступних заходів в формуванні законодавчих основ удосконаленої митної політики України після її вступу до СОТ та асоціації з Європейським Союзом [60]:

.Введення, з врахуванням принципів Кіотської конвенції [18], ясності та чіткості в положення митного законодавства України, зокрема, що стосується інституту оскарження рішень митних органів і їх посадовців, відповідно до Конституції України;

2.Ухвалення стандартних спрощених митних правил і процедур митного оформлення товарів для всіх категорій осіб;

.Використання в митних процедурах єдиних інформаційних систем і технологій з огляду на вимоги СОТ та ЄвроСоюзу;

.Удосконалення методів митного контролю на основі теорії управління ризиками відповідно до міжнародних угод;

.Активне застосовування попередніх форми декларування товарів з використанням сучасних програмних продуктів;

.Розвиток інститут митних брокерів (повірених) шляхом передачі їх частини функцій щодо митного оформлення й випуску ряду експортно-імпортних товарів з дозволу митних органів;

.Активізація та зміцнення всебічної співпраці митних органів з іншими державними органами, торговими асоціаціями, а також міжнародної співпраці і взаємодії митних служб;

.Розширення партнерських угод митної служби з законослужняними учасниками ЗЕБ.

Важливим кроком на шляху до імплементації вітчизняного митного законодавства до міжнародних норм стало прийняття нової редакції Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI [24]. До основних позитивних новацій Кодексу слід віднести [53]:

. Адаптація положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 р. (щодо принципів визначення митної вартості) [58].

Передбачено максимальне використання основного методу визначення митної вартості - за ціною угоди. Визначено вичерпний перелік документів, які митниця має право отримати від суб'єкта підприємницької діяльності для підтвердження митної вартості товарів (ст. 53 МКУ).

. Час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції скорочується з 24 годин до 4 годин (ст. 255 МКУ).

. Підприємці мають право самостійно обирати митницю, в якій вони декларуватимуть товари, що розширило права декларантів, та зменшило кількість бюрократичних процедур (ст. 247 МКУ).

. Допускаються внесення змін та відкликання митної декларації, прийнятої митним органом, до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму (ст. 269 МКУ).

. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками (ст. 320 МКУ).

. Митні органи можуть вимагати для цілей митного оформлення лише ті документи, що передбачені Митним кодексом (ст. 334 МКУ). Ст. 335 МКУ визначено перелік документів та відомостей, що необхідні для митного контролю товарів і транспортних засобів, та розбито по групах в залежності від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів.

. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності за своїм бажанням може задекларувати всі товари за одним товарним кодом, якому відповідатиме найбільша ставка мита (ст. 267 МКУ).

. Строки можливості накладення адміністративного стягнення у вигляді конфіскації у справах про порушення митних правил вже не є безстроковими, їх обмежено терміном 1095 днів з дня виявлення правопорушення (ст. 467 МКУ).

. Встановлення чітких строків транзитних перевезень залежно від виду транспорту (ст. 95 МКУ).

. Використання електронного декларування суб'єктами ЗЕД у всіх митних режимах (ст. 257 МКУ).

. Запровадження в Україні спеціальних спрощених митних процедур для добросовісних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, ввівши поняття уповноважений економічний оператор, яким надаються спеціальні спрощення при митному оформленні товарів (глава 2 МКУ).

. Строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів, транспортних засобів збільшено до 3 років (ст. 116 МКУ).

. Визначення єдиної ставки мита 10% для товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та у супроводжуваному багажі фактурною вартістю, що не перевищує 10 000 євро (ст. 374 МКУ).

. Створення системи забезпечення сплати митних платежів у формі:

фінансових гарантій;

гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 р. [21];

гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т. А. [22].

Відповідно до ст.84 Угоди про асоціацію [57] поступове наближення митного законодавства України до митного законодавства ЄС, як це визначено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах, здійснюється згідно з додатком XV до цієї угоди. Так, в цьому додатку визначені 4 напрямки імплементації (на-ближення) митного законодавства України до митного законодавства ЄС [57]:

.Напрямок "Митний Кодекс України - Митний кодекс ЄС" - впровадження Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 р., який запроваджує Митний кодекс Співтовариства (Модернізований Митний Кодекс) за винятком окремо визначених статей має відбутися протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою;

2.Напрямок "Спільний транзит та Єдиний адміністративний документ (ЄАД)" - положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. з 0і змінами мають бути впроваджені до законодавства України протягом 1 року здати набрання чинності цією Угодою;

.Напрямок "Звільнення від мит" - Розділи І та ІІ Регламенту Ради ЄС № 1186/2009 від 16 листопала 2009 р. про заснування режиму Співтовариства щодо звільнення від сплати мита як узгоджено між Сторонами будуть впроваджені до законодавства України не пізніше трьох років з дати набрання чинності цією Угодою.

.Напрямок "Захист права інтелектуальної власності" - положення Регламенту Ради ЄС № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, підозрюваних в порушенні окремих прав інтелектуальної власності та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без шкоди результатам поточного переглчяду права ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності та Регламенту Комісії ЄС № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., який встановлює положення для імплементації Регламенту Ради ЄС " 1383/2003 від 22 липня 2003 р. - повинні бути впроваджені до законодавства України протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою.

Згідно з розпорядженням КМУ від 17.09.2014 № 847-р "Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" [51] в частині удосконалення митного законодавста України передбачені на 2014-2017 рр. наступні дії:

1. Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо видачі сертифікатів переміщення (походження) товарів з України за формою "EUR.1"

. Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо надання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, що оформлює декларацію-інвойс

. Розроблення порядку надання та розгляду заявок на отримання тарифних квот для імпорту в Україну товарів з держав - членів ЄС

. Розроблення механізму застосування спеціальних заходів, передбачених Угодою про асоціацію, щодо імпорту до України одягу, що був у користуванні, походженням з держав - членів ЄС

. Забезпечення механізму поступового анулювання ставок вивізного (експортного) мита, визначеного положеннями статті 31 розділу IV та додатка I-D до Угоди про асоціацію

. Розроблення механізму застосування спеціальних захисних заходів, які буде запроваджено для окремих видів товарів, що обкладаються експортним митом

. Розроблення механізму застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з держав - членів ЄС

. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою ратифікації Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. (із змінами) Верховною Радою України та приведення національного законодавства у відповідність з їх положеннями

. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту (ЄC) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 р., яким встановлюється Митний кодекс Співтовариства (модернізований Митний кодекс): положення, крім статей 1, 3, 10, 13 (пункт 3), 17, 25, 26, 28, 33-34, 35-39, 55, 69, 70, 77, 78, 93, 106, 133, 146, 147, 183-187

. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Ради (ЄC) № 1186/2009 від 16 листопада 2009 р., яким встановлюється система Співтовариства щодо звільнення від мит (розділи I і II)

. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Ради (ЄC) № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, стосовно яких є підозра у порушенні окремих прав інтелектуальної власності, та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без заподіяння шкоди результатам поточного перегляду законодавства ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності

. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Комісії (ЄC) № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., яким встановлюються положення для імплементації Регламенту Ради (ЄC) № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, стосовно яких є підозра у порушенні окремих прав інтелектуальної власності, та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без заподіяння шкоди результатам поточного перегляду законодавства ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності

Інтеграція України до Європейського Союзу передбачає впровадження європейських стандартів у всіх сферах діяльності держави. Це дозволяє знач-ною мірою спростити формальності для сумлінних учасників зовнішньоеко-номічної діяльності, забезпечивши виконання комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з різними видами порушення митного законодавства. У звязку із цим одним з першочергових питань переходу на європейські митні правила, над яким працює Держмитслужба України, є інтеграція автоматизованих мит-них систем NCTS ЄвроСоюзу та ЄАІС ДМСУ [27].

У 2009 р. в Європейському Союзі набув чинності новий порядок конт-ролю безпеки і захищеності товарів, які переміщуються через митний кордон. Для виконання цих нових принципів держави - члени Європейського Союзу разом повинні створити і впровадити безпечні, інтегровані та сполучені між собою електронні інформаційні системи. Ці електронні системи створюються для того, щоб збільшити безпеку руху товарів і захищеність міжнародної торгівлі, зробити митне оформлення більш ефективним, а також зменшити адміністративні витрати. Для гарантії захисту суспільства за допомогою заходів контролю відповідних ризиків в Європейському Союзі впроваджуються систе-ми контролю імпорту (Import Control System), експорту (Export Control System) і транзиту (New Customs Transit System). Також для реалізації заходів безпеки створено систему EORI (Система реєстрації та ідентифікації субєктів господа-рювання). Субєкти, що входять до системи, отримають можливість власної ідентифікації за допомогою присвоєння їм єдиного номера, унікального для кожної особи. Номер EORI дійсний на всій території Європейського Союзу.

Першою вступила в дію NCTS. Її розроблено на основі стандарту UN/EDIFACT для електронного документообігу. Основною метою створення NCTS є інтеграція митних систем Європи, а також майже повне скасування паперового документообігу при транзитних перевезеннях між країнами.

Нині до NCTS входять усі країни Європейського Союзу, вона є умовою прискореного приєднання країн-претендентів. Служба NCTS кожної країни зєднується через центральний сервер у Брюсселі із системами всіх країн - членів NCTS. Це забезпечує звязок між понад 3000 європейських митних пунктів і в майбутньому замінить систему паперового документообігу.

Учасник зовнішньоекономічної діяльності не може прямо звернутися в NCTS. Для цього використовуються повідомлення особливого формату, що створюються за допомогою програмного забезпечення. Таке програмне забезпе-чення дозволяє не тільки створювати електронні декларації, а й розшифрову-вати повідомлення від NCTS про ключові події в ході процедури транзиту, наприклад прийняття декларації, випуск товарів, повідомлення про виванта-ження. Також у розпорядженні учасника зовнішньоекономічної діяльності, який хоче використати NCTS, мають бути засоби для приймання/відправлення повідомлень у службу NCTS своєї країни.передбачає два види процедур митного оформлення: звичайні та спрощені. Звичайна процедура передбачає:

надсилання повідомлення вантажовідправником у митницю відправлен-ня, яке називається даними декларації;

митниця відправлення присвоює документальні номери перевезення для ідентифікації транзитних операцій. Цей номер передається субєктові ЗЕД за допомогою повідомлення про прийняття декларації. Після прийняття декларації митниця відправлення посилає повідомлення "дозвіл на транзит", тепер субєкт ЗЕД може перевозити товари в пункт призначення;

щоб повідомити митницю призначення про це, митниця відправлення в той момент, коли повідомляє субєкта ЗЕД про дозвіл транзиту, також посилає повідомлення в митницю транзиту, через котру, як передбачається, вантаж перетне зовнішній кордон транзитних зон;

коли вантаж перетинає такий кордон, митниця транзиту повідомляє про це митницю відправлення шляхом надсилання повідомлення;

після прибуття товарів вантажоодержувач повідомляє митницю призна-чення, відправляючи повідомлення про прибуття. Коли митниця призначення приймає прибуття, вона повідомляє митницю відправлення про це за допомо-гою повідомлення про прибуття;

після фази контролю (перевірка товарів), митниця призначення випус-кає товари з транзиту і повідомляє про це шляхом надсилання повідомлення про випуск товарів і відправлення результатів контролю в митниці відправлен-ня за допомогою "результатів контролю в пункті призначення". Слід зазначити, що митниця призначення може випустити товари тільки за умови задовільних результатів контролю;

на завершення митниця відправлення повідомляє вантажовідправника про те, що його перевезення списане, надсилаючи йому повідомлення про спи-сання. Можливі деякі відхилення від цього сценарію (в пункті відправлення або після прибуття).

У разі застосування спрощеної процедури єдиною відмінністю від звичай-ної є те, що посадова особа митниці призначення може прийняти рішення не перевіряти вантаж. NCTS повідомляє вантажоодержувача про те, що розванта-ження товарів може починатися, відправляючи йому дозвіл на розвантаження. Після розвантаження вантажоодержувач відправляє зауваження щодо розван-таження в митницю призначення.

Актуальність упровадження документообігу формату NCTS у роботу ДМСУ визначається як планами вступу до Європейського Союзу, так і у звязку з утворенням спільних кордонів з Європейським Союзом.

Також необхідно враховувати, що з 01.01.2009 р. набрали чинності транс-формаційні зміни до Митного кодексу Європейського Союзу про порядок оформлення карнета TIR (Книжка МДП). Згідно з новими правилами перевіз-ник зобовязаний декларувати в електронному вигляді TIR карнет і направляти ці дані в уповноважений митний орган за допомогою NCTS на стадії митного оформлення при експорті-імпорті або транзиті.

На сучасному етапі українські митні органи отримали доступ на правах митного брокера до NCTS. Схему взаємодії митних органів України та країн NCTS наведено на рис. 3.1. Український митний орган формує в електронному вигляді інформацію, отриману від субєктів ЗЕД каналами електронної пошти, про транзитні товари і вводить її в ЄАІС. Каналами звязку інформація направ-ляється на сервери ЄАІС Держмитслужби, митного департаменту країни Євро-пейського Союзу і прикордонних митних органів.

Рис. 3.1. Порядок передачі та обробки інформації між ЄАІС ДМСУ та NCTS [27]

Сервер митної служби країни Європейського Союзу обробляє отриману інформацію і каналами звязку направляє в український митний орган рішення про можливість або неможливість транзитного перевезення територією ЄС (процедура триває кілька хвилин). Таким чином, при позитивному рішенні ван-тажовідправник (перевізник) має дозвіл на транзит ще до відправлення транс-портного засобу.

На підтвердження дозволу на транзит українська митниця видає перевіз-нику супровідний документ на паперовому носії. Після прибуття транспортного засобу до пункту пропуску митниці суміжних держав мають (у своїй компю-терній системі) всю необхідну інформацію про вантаж, за рахунок чого операції з митного оформлення в пункті пропуску скорочуються.

Таким чином, єдиним способом взаємодії між вантажовідправниками країн, що не приєдналися до NCTS, і країн NCTS є канал електронної пошти за допомогою Електронної системи збирання даних шлюзу відомчої електронної пошти. Декларації та інші специфічні повідомлення можна подавати безпосе-редньо електронною поштою за допомогою програми Edifact. Слід підкреслити, що вантажовідправники не зможуть прямо взаємодіяти з NCTS. Для введення або виправлення даних, а також отримання доступу до звітів їм буде надана можливість лише обмінюватися певними структурованими повідомленнями із системою.

Щоб українські митники отримали повноваження "митної адміністрації" в NCTS, слід виконати ряд заходів. Зокрема, укласти з митними органами ін-ших країн двосторонні угоди щодо використання NCTS.

Необхідно запровадити в Держмитслужбі в повному обсязі електронний цифровий підпис та сертифікацію субєктів ЗЕБ. Також потрібно завершити розробку телекомунікаційних підсистем для підключення до сегментів NCTS країн, з якими укладено відповідні угоди, та забезпечити розробку і впровад-ження програмного забезпечення ІС "ЄАІС_NCTS" для роботи в режимі реаль-ного часу.

Упровадження NCTS дозволить підрозділам митної служби виконати такі завдання:

удосконалити механізми звязку і координування між митними органа-ми сусідніх країн;

знизити кількість повторюваних дій і прискорити обробку даних;

забезпечити більшу послідовність у критеріях роботи і в упровадженні транзитних законів;

забезпечити надійніші дані та суворіший контроль руху, більшу безпеку і краще адміністрування транзиту.

Застосування NCTS дасть такі переваги для вантажовідправників:

поліпшення якості послуг;

менший час очікування на митниці, більша гнучкість при передачі дек-ларацій;

швидший контроль і видача товарів у пункті призначення, що ведуть до якнайшвидшого виконання транзитних процедур та оформлення гарантії;

скорочення витрат часу та обсягу робіт, повязаних з довгими "паперо-вими" процедурами з декларування товарів, що в остаточному підсумку за допомогою електронної взаємодії з вантажовідправниками веде до створення майже "безпаперового" транзитного середовища;

можливість інтеграції процедур з електронними транзитними деклараці-ями в існуючі компютеризовані системи вантажовідправників;

забезпечення більшої ясності й чіткості транзитних операцій і послідов-ності у вимогах;

додаткові переваги для тих, хто користується спрощеною процедурою як уповноважені вантажовідправників та вантажоодержувачів.

Усі вантажовідправники, що використовують або бажають користуватися загальним транзитом Європейського Союзу, можуть застосовувати NCTS. Необхідно тільки мати програмне забезпечення для відсилання та отримання електронних повідомлень у країну і з неї.в Україні забезпечить гнучкість використання спрощених процедур для більшості підприємців, повязаних із системою, за умови, що вони відпові-дають певним вимогам. Це дозволить значною мірою автоматично проводити селективний контроль на основі ризику, а також обробку декларацій і видачу товарів. Підприємці, які бажають приєднатися до системи, мають володіти інформаційними технологіями, достатніми для відправлення й одержання пові-домлення електронною поштою належним чином (Edifact), де містяться необ-хідні, згідно із законодавством Європейського Союзу, дані.

Для покращання роботи NCTS запропоноване введення як додаткового заходу контролю - супутникового спостереження за переміщенням транспорт-них засобів. Таке спостереження можна вести за допомогою Глобальних навіга-ційних супутникових систем (ГНСС).

Системи супутникового позиціонування в контролі вантажних перевезень дають такі можливості:

відслідковувати маршрут руху, швидкість, місця і тривалість стоянок;

виявляти несанкціоновані маршрути і дії водія;

безпосередньо контролювати безпеку вантажів, одержуючи миттєві сповіщення про будь-які

несанкціоновані спроби розкриття вантажних відсіків, управляти зами-кальними пристроями вантажного відсіку за допомогою системи контролю;

забезпечувати одночасний доступ авторизованих користувачів до даних системи з локальної мережі організації, а також з будь-якого пункту країни або за її межами;

підключити зовнішні датчики, за допомогою яких знімають дані з різних агрегатів транспортного засобу;

зберігати дані про всі переміщення і стан обєктів (швидкість, режим роботи двигуна, завантаження, зачинення/відчинення дверей, час і кількість стоянок);

одержувати сповіщення при виникненні позаштатної ситуації - відправ-лення тривожного повідомлення в центральний офіс або на мобільний телефон;

дистанційно управляти пристроями автомобіля (при одержанні сигналу про викрадення автотранспорту - можливість блокування двигуна або подачі палива, керування різними пристроями на віддаленому обєкті будівництва);

експортувати/імпортувати дані для подальшого створення різних звітів і порівняння з даними облікових систем підприємства.

Упровадження NCTS в Україні дає можливість значної економії ресурсів і часу, швидшого контролю і видачі товарів як у пункті відправлення, так і в міс-ці призначення, швидшого виконання транзитних процедур, оформлення гаран-тії та дозволяє користуватися спрощеними процедурами, що приведе до функ-ціонування фактично безпаперової системи.

Висновки до розділу 3

Основною проблемою реалізації митної політики України на сучасному етапі є імплементація в митному законодавстві до кінця 2015 року законодавчих та процедурних вимог Розділу IV "Торгівля і питання, повязані з торгівлею" Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу від 2014 року, згідно яких встановлюється режим "вільної торгівлі" між Україною та країнами Європейського Союзу протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою.

Угода про асоціацію України з ЄвроСоюзом та створення зони вільної торгівлі передбачає певне зниження фіскальної ефективності митної політики України:

поступову ліквідацію протекціоністського захисту внутрішнього ринку України шляхом ліквідації на протязі 15 років (графік) вивізного мита на певні види товарів;

зменшення взаємного протекціоністського захисту з боку України та ЄвроСоюзу зменшенням до мінімального рівня (або ануляцію) ставок ввізного мита;

встановлення протекціоністських квот та захисних ставок ввізного мита на ввоз товарів за певними групами як з боку України, так і з боку ЄвроСоюзу.

Як показав проведений в магістерському дослідженні паритетний аналіз, з боку ЄвроСоюзу найбільші квотні обмеження та підвищені увізні мита введені:

для ринку сільськогосподарської продукції;

для ринку цукору;

для ринку етанолу (біопалива для автотранспорту);

для ринку сигар та сигарет.

З боку України квотні обмеженні та підвищені увізні мита введені тільки:

для ринку цукру;

для ринку продукції з свинини та мяса птиці.

На всіх інших ринках рівень увізного мита в ЄвроСоюзі та Україні є від-носно еквівалентним, а взаємний ринок продукції металургії, енергетичної сировини, рудної сировини та машинобудування має мінімальні ставки увізного мита та не має жодних квотних обмежень.

Таким чином, Угода про асоціацію України з Європою відкриває нові масштабні зовнішньоекономічні ринки для України та, відповідно, вимагає удосконалення законодавчої та технологічної інфраструктури митної служби України в умовах значного зростання експортно-імпортних потоків.

При формуванні сучасної митної політики України у законодавчому сегменті визначені 4 напрямки імплементації (наближення) митного законодавства України до митного законодавства ЄС:

.Напрямок "Митний Кодекс України - Митний кодекс ЄС" - впровадження Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 р., який запроваджує Митний кодекс Співтовариства (Модернізований Митний Кодекс) за винятком окремо визначених статей має відбутися протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою;

2.Напрямок "Спільний транзит та Єдиний адміністративний документ (ЄАД)" - положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. зі змінами мають бути впроваджені до законодавства України протягом 1 року здати набрання чинності Угодою;

.Напрямок "Звільнення від мит" - Розділи І та ІІ Регламенту Ради ЄС № 1186/2009 від 16 листопала 2009 р. про заснування режиму Співтовариства щодо звільнення від сплати мита як узгоджено між Сторонами будуть впроваджені до законодавства України не пізніше трьох років з дати набрання чинності Угодою;

.Напрямок "Захист права інтелектуальної власності" - положення Регламенту Ради ЄС № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, підозрюваних в порушенні окремих прав інтелектуальної власності та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без шкоди результатам поточного переглчяду права ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності та Регламенту Комісії ЄС № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., який встановлює положення для імплементації Регламенту Ради ЄС " 1383/2003 від 22 липня 2003 р. - повинні бути впроваджені до законодавства України протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою.

У технологічному сегменті сучасної митної політики інтеграція України до Європейського Союзу передбачає впровадження європейських стандартів у сфері інтеграція автоматизованих митних систем NCTS ЄвроСоюзу та ЄАІС ДМСУ.

Упровадження NCTS дозволить підрозділам митної служби виконати такі завдання:

удосконалити механізми звязку і координування між митними органа-ми сусідніх країн;

знизити кількість повторюваних дій і прискорити обробку даних;

забезпечити більшу послідовність у критеріях роботи і в упровадженні транзитних законів;

забезпечити надійніші дані та суворіший контроль руху, більшу безпеку і краще адміністрування транзиту.

Застосування NCTS дасть такі переваги для вантажовідправників:

швидший контроль і видача товарів у пункті призначення, що ведуть до якнайшвидшого виконання транзитних процедур та оформлення гарантії;

скорочення витрат часу та обсягу робіт, повязаних з довгими "паперо-вими" процедурами з декларування товарів, що в остаточному підсумку за допомогою електронної взаємодії з вантажовідправниками веде до створення майже "безпаперового" транзитного середовища;

можливість інтеграції процедур з електронними транзитними деклараці-ями в існуючі компютеризовані системи вантажовідправників.

Висновки

Державна митна політика має на меті створення сприятливих умов для зовнішньоеконоічної діяльності в сучасній державі, у звязку із чим вона безпо-середньо зумовлює способи, методи та механізми реалізації митної функції держави.

Митна політика підпадає під вплив тих самих соціальних та політичних законів, що і державна політика взагалі. На конкретний зміст митної політики держави впливають певні об'єктивні фактори, серед яких слід визначити наступні:

економічні - загальний стан економіки країни, особливості її економічної системи, особливості розвитку окремих галузей економіки, існуючі зовнішні економічні зв' язки, стан світових економічних відносин та ін;

ідеологічні та політичні фактори - програми уряду щодо захисту внутрішнього ринку та окремих його сфер, екологічної безпеки країни, охорони моралі та духовності;

міжнародні фактори - членство держави у різноманітних міжнародних організаціях, наявність двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод, участь держави у митних та економічних союзах, підтримка певних міжнародно-правових та економічних санкцій, політика уряду щодо надання преференцій окремим державам та інше.

Конкретні завдання, які вирішуються державою в процесі проведення державної митної політики, обумовлюють відповідні функції Державної фіскальної служби України: фіскальну; регулятивну; захисну.

Митну політику слід розглядати як систему принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та гарантування безпеки за допомогою митно-тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Проведений в магістерському дослідженні аналіз ефективності фіскальної функції митної політики України наприкладі динаміки росту обсягів найбільших статей митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007-2014 рр. показав:

найбільше зростання має стаття "Акцизний податок з ввезених товарів", з рівня 1,5 млрд грн у 2007 році до рівня 15,1 млрд грн у 2014 році, тобто в 15 разів за 9 років;

-по статті "Ввізне мито" зростання обсягів з рівня 9,6 млрд грн у 2007 році досягло максимального рівня у 13,3 млрд грн у 2013 році та знизилось до рівня 11 млрд грн у 2014 році (при відповідному падінні обсягів імпорту), тобто максимальне зростання абсолютних обсягів мита не перевищило 32%;

по статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" митні надходження з рівня 22,8 млрд грн у 2007 році зросли до рівня 55,6 млрд грн у 2012 році, різко знизились до рівня 43,0 млрд грн у 2013 році (кримінальне відшкодування ПДВ в політичній кризі уряду Азарова) та зросли до рівня 51,0 млрд грн у 2014 році (на фоні падіння обсягів імпорту);

Аналіз динаміки обсягів та базових індексів сумарних доходів Державного бюджету та митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. показав:

при зростанні обсягів доходів Держбюджету з рівня 166 млрд грн (2007) до рівня 407 млрд грн (2014), митні надходження зросли з рівня 35, 4 млрд грн (2007) до рівня 77,7 млрд грн (2014);

-при рівні базового індексу росту сумарних доходів Державного бюджету у 2014 році 245,2% від рівня 2007 року, базовий індекс росту сумар-них митних надходжень до Держбюджету становить тільки 219,5%.

Проведений аналіз динаміки питомої ваги окремих статей митних платежів до сумарного обсягу надходжень до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. показав:

питома вага сумарних митних надходжень до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 21,32% у 2007 році зросла до рівня 26,76% у 2008 році (до вступа України в СОТ), а потім знизилась до рівня 19,1% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

- питома вага митних надходжень по статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 13,7% у 2007 році зросла до рівня 20,1% у 2008 році (до вступа України в СОТ), а потім знизилась до рівня 12,55% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

- питома вага митних надходжень по статті "Ввізне мито" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 5,3% у 2007 році (до вступа України в СОТ) знизилась до рівня 2,7% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ);

питома вага митних надходжень по статті "Акцизний податок з ввезених товарів" до обсягів надходжень в доходній частині Державного бюджету з рівня 0,9% у 2007 році (до вступа України в СОТ) зросла до рівня 3,7% у 2014 році (через 6 років після вступу України в СОТ).

Проведений аналіз структур питомої ваги окремих митних платежів в загальній сумі митних надходжень в Державний бюджет у 2007-2014 рр. показав:

зростання питомої ваги статті "Акцизний податок з ввезених товарів" з рівня 4,2% у 2007 році до рівня 19,4% у 2014 році;

-падіння питомої ваги статті "Ввізне мито" з рівня 27,2% у 2007 році до рівня 14,2% у 2014 році;

зростання питомої ваги статті "Сальдо імпортного ПДВ та експортного бюджетного відшкодування ПДВ" з рівня 64,5% у 2007 році до рівня 72,8% у 2011 році та падіння до рівня 65,5% у 2014 році.

Проведений в магістерському дослідженні аналіз сумарного впливу скасування або зниження ставок ввізного/вивізного мита, а також зниження ставок імпортного ПДВ і імпортних акцизів, прийнятих Україною після вступу до СОТ, на сумарний обсяг митних надходжень до Державного бюджету України у 2007 - 2014 рр. (до вступу Українив СОТ у 2007-2008 рр. та після вступу України в СОТ у 2009 -2014 рр.) показав:

базовий індекс росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2008 році відносно рівня 2007 року становив 160,9% (до вступу в СОТ), а базовий індекс росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2014 році відносно рівня 2007 року становить 260,1% (через 6 років після вступу в СОТ), тобто зростання базового індексу обсягів ЗЕД у 2009 -2014 рр. відносно рівня 2008 року становить 100%;

-базовий індекс росту загального обсягу митних платежів в Державний бюджет у 2008 році відносно рівня 2007 року становив 175,2% (до вступу в СОТ), а базовий індекс росту загального обсягу митних платежів в Державний бюджет у 2014 році відносно рівня 2007 року становить 219,5% (через 6 років після вступу в СОТ), тобто зростання базового індексу обсягів митних платежів в Державний бюджет у 2009 -2014 рр. відносно рівня 2008 року становить 44,3%.

Таким чином, після вступу України до СОТ та відповідного договірного корегування митної політики України, приріст індексу обсягів обороту ЗЕД -торгівлі у 2009-2014 рр. в 2,25 раза перевищує приріст обсягу росту сумарних митних надходжень в Державний бюджет України, що свідчить про реальне зниження митно-податкового тиску на зовнішньоекономічну торгівлю України з світом та відповідне падіння митних надходжень до Державного бюджету України.

Аналіз динаміки відносних обсягів митних платежів в Державний бюджет до загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2007 - 2014 рр показав:

відносний обсяг сумарних митних надходжень в Державний бюджет з рівня 5,65% у 2007 р. виріс до рівня 6,16% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та знизився до рівня 4,77% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг митних надходжень від різниці імпортного ПДВ та експортного відшкодування ПДВ в Державний бюджет з рівня 3,65% у 2007 р. виріс до рівня 4,63% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та знизився до рівня 3,14% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг сумарних митних надходжень від вивізного/ввізного мит в Державний бюджет з рівня 1,60% у 2007 р. знизився до рівня 1,22% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та додатково знизився до рівня 0,69% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний обсяг сумарних митних надходжень від акцизного податку на імпорт/експорт певних товарів в Державний бюджет з рівня 0,24% у 2007 р. виріс до рівня 0,25% у 2008 р. (до вступу в СОТ) та зріс до рівня 0,93% у 2014 р. (через 6 років після вступу в СОТ);

Таким чином, за 6 років після вступу України в СОТ відносна частка статей митних надходжень (від обороту ЗЕД-торгівлі) за рахунок ПДВ та ввізного/вивізного мита суттєво знизилась, а відносна частка акцизного податку на екпорт/імпорт окремих видів товарів суттєво зросла.

Як показав аналіз динаміки відносного рівня сумарних митних платежів до обсягів ВВП України, Державного бюджету та обсягів експортно-імпортних операцій у 2007 - 2014 рр. :

відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів Державного бюджету України з рівня 26,76% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 19,1% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ);

відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів ЗЕД-торгівлі України з рівня 6,16% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 4,77% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ);

-відносний рівень обсягів митних платежів до обсягів ВВП України з рівня 6,54% у 2008 році (до вступу в СОТ) зменшився до рівня 4,96% у 2014 році (через 6 років після вступу в СОТ).

Враховуючи, що після вступу України в СОТ інструмент зростання ставок ввізних та вивізних мит є надзвичайно обмеженим, планова ставка ПДВ повинна бути ще знижена, а в зростанні митних акцизів Україна вже досягла максимального рівня, єдиним шляхом зростання відносних обсягів митних надходжень до Державного бюджету є зменшення кримінальних обсягів "експортного" відшкодування ПДВ, яке практично на 50% зменшує обсяг "імпортного" мита з ввезених товарів. Одночасно, поглибленого дослідження вимагає визначення "справедливої" митної вартості імпортуємих товарів та активної боротьби з трансфертними цінами міжнародних ТНК і штучним заниженням митної вартості, що за розрахунками митних аналітиків може привести до зростанням "імпортного" ПДВ на 30%.

Основною проблемою реалізації митної політики України на сучасному етапі є імплементація в митному законодавстві до кінця 2015 року законодавчих та процедурних вимог Розділу IV "Торгівля і питання, повязані з торгівлею" Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу від 2014 року, згідно яких встановлюється режим "вільної торгівлі" між Україною та країнами Європейського Союзу протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою.

Угода про асоціацію України з ЄвроСоюзом та створення зони вільної торгівлі передбачає певне зниження фіскальної ефективності митної політики України:

поступову ліквідацію протекціоністського захисту внутрішнього ринку України шляхом ліквідації на протязі 15 років (графік) вивізного мита на певні види товарів;

зменшення взаємного протекціоністського захисту з боку України та ЄвроСоюзу зменшенням до мінімального рівня (або ануляцію) ставок ввізного мита;

встановлення протекціоністських квот та захисних ставок ввізного мита на ввоз товарів за певними групами як з боку України, так і з боку ЄвроСоюзу.

Як показав проведений в магістерському дослідженні паритетний аналіз, з боку ЄвроСоюзу найбільші квотні обмеження та підвищені увізні мита введені:

для ринку сільськогосподарської продукції;

для ринку цукору;

для ринку етанолу (біопалива для автотранспорту);

для ринку сигар та сигарет.

З боку України квотні обмеженні та підвищені увізні мита введені тільки:

для ринку цукру;

для ринку продукції з свинини та мяса птиці.

На всіх інших ринках рівень увізного мита в ЄвроСоюзі та Україні є від-носно еквівалентним, а взаємний ринок продукції металургії, енергетичної сировини, рудної сировини та машинобудування має мінімальні ставки увізного мита та не має жодних квотних обмежень.

Таким чином, Угода про асоціацію України з Європою відкриває нові масштабні зовнішньоекономічні ринки для України та, відповідно, вимагає удосконалення законодавчої та технологічної інфраструктури митної служби України в умовах значного зростання експортно-імпортних потоків.

При формуванні сучасної митної політики України у законодавчому сегменті визначені 4 напрямки імплементації (наближення) митного законодавства України до митного законодавства ЄС:

.Напрямок "Митний Кодекс України - Митний кодекс ЄС" - впровадження Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 р., який запроваджує Митний кодекс Співтовариства (Модернізований Митний Кодекс) за винятком окремо визначених статей має відбутися протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою;

6.Напрямок "Спільний транзит та Єдиний адміністративний документ (ЄАД)" - положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. з 0і змінами мають бути впроваджені до законодавства України протягом 1 року здати набрання чинності Угодою;

.Напрямок "Захист права інтелектуальної власності" - положення Регламенту Ради ЄС № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, підозрюваних в порушенні окремих прав інтелектуальної власності та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без шкоди результатам поточного переглчяду права ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності та Регламенту Комісії ЄС № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., який встановлює положення для імплементації Регламенту Ради ЄС " 1383/2003 від 22 липня 2003 р. - повинні бути впроваджені до законодавства України протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою.

У технологічному сегменті сучасної митної політики інтеграція України до Європейського Союзу передбачає впровадження європейських стандартів у сфері інтеграція автоматизованих митних систем NCTS ЄвроСоюзу та ЄАІС ДМСУ.

Практична цінність результатів магістерського дослідження полягає в практичному доведенні ефективності митної політики зниження фіскально-митного тиску на зовнішньоекономічну торгівлю, який здійснений Україною після вступу до СОТ, на зростання обсягів експортно-імпортної діяльності, що дозволяє прогнозувати позитивний економічний ефект при додатковому зниженні фіскально-митного тиску на зовнішньоекономічну торгівлю асоційованої України у зоні вільної торгівлі з ЄвроСоюзом.

Список використаних джерел

. Бережнюк. І. Теоретичні основи та сутність митної справи / І. Береж-нюк // Вісник Академії митної служби України. - 2002. - № 3. - С. 3-17.

. Бережнюк І.Г. Митне регулювання України: національні та міжна-родні аспекти: монографія [Текст] / І. Г. Бережнюк. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2009. - 543 с.

3. Бюджетний Кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI / Із змінами, внесеними Законами України станом № 212-VIII від 02.03.2015. - [Електронний документ]. - режим доступу: #"justify">Додаток А

. Індикативна сукупність тарифних квот для імпорту в Європейський Союз

ПродукціяКод згідно КНОбсягЯловичина0201 10 (00) 0201 20 (20-30-50-90) 0201 30 (00) 0202 10 (00) 0202 20 (10-30-50-90) 0202 30 (10-50-90)12 000 тонн/рік Свинина0203 11 (10) 0203 12 (11-19) 0203 19 (11-13-15-55-59) 0203 21 (10) 0203 22 (11-19) 0203 29 (11-13-15-55-59)20 000 тонн/рік + 20 000 тонн/рік (для кодів КН) 0203 11 (10) 0203 12 (19) 0203 19 (11-15-59) 0203 21 (10) 0203 22 (19) 0203 29 (11-15-59))М'ясо баранини0204 22 (50-90) 0204 23 (00) 0204 42 (30-50-90) 0204 43 (10-90)1 500 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 2 250 тонн/рік М'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці0207 11 (30-90) 0207 12 (10-90) 0207 13 (10-20-30-50-60-99) 0207 14 (10-20-30-50-60-99) 0207 24 (10-90) 0207 25 (10-90) 0207 26 (10-20-30-50-60-70-80-99) 0207 27 (10-20-30-50-60-70-80-99) 0207 32 (15-19-51-59-90) 0207 33 (11-19-59-90) 0207 35 (11-15-21-23-25-31-41-51-53-61-63-71-79-99) 0207 36 (11-15-21-23-31-41-51-53-61-63-79-90) 0210 99 (39) 1602 31 (11-19-30-90) 1602 32 (11-19-30-90) 1602 39 (21)16 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 20 000 тонн/рік + 20 000 тонн/рік (для КН кодів 0207 12 (10-90))Молоко, вершки, згущене молоко та йогурти 0401 10 (10-90) 0401 20 (11-19-91-99) 0401 30 (11-19-31-39-91-99) 0402 91 (10-30-51-59-91-99) 0402 99 (10-31-39-91-99) 0403 10 (11-13-19-31-33-39) 0403 90 (51-53-59-61-63-69)8 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 10 000 тонн/рік Сухе молоко 0402 10 (11-19-91-99) 0402 21 (11-17-19-91-99) 0402 29 (11-15-19-91-99) 0403 90 (11-13-19-31-33-39) 0404 90 (21-23-29-81-83-89)1 500 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 5 000 тонн/рік Вершкове масло та молочні пасти0405 10 (11-19-30-50-90) 0405 20 (90) 0405 90 (10-90)1 500 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 3 000 тонн/рік Яйця та альбуміни0407 00 (30) 0408 11 (80) 0408 19 (81-89) 0408 91 (80) 0408 99 (80) 3502 11 (90) 3502 19 (90) 3502 20 (91-99)1 500 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 3 000 тонн/рік + 3 000 тонн/рік (для коду КН 0407 00 (30))Мед0409 00 (00)5 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 6 000 тонн/рік Часник0703 20 (00)500 тонн/рік Цукор1701 12 (10-90) 1701 91 (00) 1701 99 (10-90) 1702 20 (10) 1702 90 (30-50-71-75-79-80-95)20 070 тонн/рік Інший цукор1702 30 (10-50-90) 1702 40 (10-90) 1702 60 (10-80-95)10 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 20 000 тонн/рікЦукрові сиропи2106 90 (30-55-59)2 000 тонн/рік Пшениця мяка, пшеничне борошно та гранули 1001 90 (99) 1101 00 (15-90) 1102 90 (90) 1103 11 (90) 1103 20 (60)950 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 1 000 000 тонн/рік Ячмінь, ячмінне борошно та гранули 1003 00 (90) 1102 90 (10) 1103 20 (20)250 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 350 000 тонн/рік Овес1004 00 (00)4 000 тонн/рік Кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули1005 90 (00) 1102 20 (10-90) 1103 13 (10-90) 1103 20 (40) 1104 23 (10-30-90-99)400 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 650 000 тонн/рік Ячмінна крупа та борошно; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами1103 19 (30-90) 1103 20 (90) 1104 19 (10-50-61-69) 1104 29 (01-03-05-07-09-11-18-30-51-59-81-89) 1104 30 (10-90)6 300 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 7 800 тонн/рік Солод та пшенична клейковина 1107 10 (11-19-91-99) 1107 20 (00) 1109 00 (00)7 000 тонн/рік Крохмаль 1108 11 (00) 1108 12 (00) 1108 13 (00)10 000 тонн/рік Оброблений крохмаль3505 10 (10-90) 3505 20 (30-50-90)1 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 2 000 тонн/рік Висівки, відходи та залишки2302 10 (10-90) 2302 30 (10-90) 2302 40 (10-90) 2303 10 (11)16 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 21 000 тонн/рік Гриби0711 51 (00) 2003 10 (20-30)500 тонн/рік + 500 тонн/рік (для коду КН 0711 51 (00))Оброблені томати2002 10 (10-90) 2002 90 (11-19-31-39-91-99)10 000 тонн/рік Виноградний та яблучний соки2009 61 (90) 2009 69 (11-71-79-90) 2009 71 (20-99) 2009 79 (11-19-30-91-93-99)10 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 20 000 тонн/рік Продукція з обробленого молока 0403 10 (51-53-59-91-93-99) 0403 90 (71-73-79-91-93-99)2 000 тонн/рікОброблена продукція з масла 0405 20 (10-30)250 тонн/рік Цукрова кукурудза0710 40 (00) 0711 90 (30) 2001 90 (30) 2004 90 (10) 2005 80 (00)1 500 тонн/рік Оброблена продукція з цукру1702 50 (00) 1702 90 (10) 1704 90 (99) (з вмістом цукру ≥70%) 1806 10 (30-90) 1806 20 (95) (з вмістом цукру ≥ 70%) 1901 90 (99) (з вмістом цукру ≥ 70%) 2101 12 (98) 2101 20 (98) 3302 10 (29)2 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 3 000 тонн/рік Оброблена продукція із зернових 1903 00 (00) 1904 30 (00)2 000 тонн/рік Оброблена продукція з молоточних вершків1806 20 (70) 2106 10 (80) 2202 90 (99)300 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 500 тонн/рік Харчові продукти 2106 90 (98) 2 000 тон/рік Етанол2207 10 (00) 2208 90 (91-99) 2207 20 (00)27 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 100 000 тонн/рік Сигари та цигарки 2402 10 (00) 2402 20 (90)2 500 тонн/рік Манітол сорбіту 2905 43 (00) 2905 44 (11-19-91-99) 3824 60 (11-19-91-99)100 тонн/рік Продукти переробки солоду та крохмалю3809 10 (10-30-50-90)2 000 тонн/рік

В. Індикативна сукупність тарифних квот для імпорту в Україну

ПродукціяКод згідно УКТЗЕДОбсягМ'ясо свинини0203 11 (10-90) 0203 12 (11-19-90) 0203 19 (11-13-15-55-59-90) 0203 21 (10-90) 0203 22 (11-19-90) 0203 29 (11-13-15-55-59-90)10 000 тонн/рік + 10 000 тонн/рік (для кодів УКТЗЕД 0203 11 (10) 0203 12 (19) 0203 19 (11-15-59) 0203 21 (10) 0203 22 (19) 0203 29 (11-15-59))М'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці0207 12 (10-90) 0207 14 (10-20-30-40-50-60-70-91-99) 0207 26 (10-20-30-40-50-60-70-80-99) 0207 27 (10-20-30-40-50-60-70-80-91-99) 0207 35 (31-41-61-63-79-99) 0207 36 (31-41-61-63-71-79-89-90)8 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 10 000 тонн/рік + 10 000 тонн/рік (для коду УКТЗЕД 0207 12 (10-90))Цукор1701 11 (10-90) 1701 12 (10-90) 1701 91 (00) 1701 99 (10-90)30 000 тонн/рік з поступовим збільшенням протягом 5 років до 40 000 тонн/рік

Обсяги будуть застосовані за принципом "перший прийшов - перший отримав".

Додаток Б. Динаміка та структура митних платежів в України

Рис. Б.1. Динаміка обсягів найбільших статей митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. (побудовано за даними [61])

Рис. Б.2. Динаміка обсягів найменших статей митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. (побудовано за даними [61])

Рис. Б.3. Динаміка обсягів та базових індексів сумарних доходів Державного бюджету та митних платежів до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. (побудовано за даними [61])

Рис. Б.4. Динаміка питомої ваги окремих статей митних платежів до сумарного обсягу надходжень до Державного бюджету Україниу 2007 -2014 рр. (побудовано за даними [61])

Рис. Б.5. Структура питомої ваги окремих митних платежів в загальній сумі митних надходжень в Державний бюджет у 2007 році до вступу України в СОТ (побудовано за даними [61])

Рис. Б.6. Структура питомої ваги окремих митних платежів в загальній сумі митних надходжень в Державний бюджет у 2009 році у першому році після вступу України в СОТ (побудовано за даними [61])

Рис. Б.7. Структура питомої ваги окремих митних платежів в загальній сумі митних надходжень в Державний бюджет у 2011 році - через 3 роки після вступу в СОТ (побудовано за даними [61])

Рис. Б.8. Структура питомої ваги окремих митних платежів в загальній сумі митних надходжень в Державний бюджет у 2014 році - через 6 років після вступу в СОТ(побудовано за даними [61])

Рис. Б.9. Структура питомої ваги окремих статей акцизного податку з імпортованих товарів в Державний бюджет у 2007 році до вступу України в СОТ (побудовано за даними [61])

Рис. Б.10. Структура питомої ваги окремих статей акцизного податку з імпортованих товарів в Державний бюджет у 2014 році (побудовано за даними [61])

Рис. Б.11. Структура питомої ваги окремих статей ввізного та вивізного мита в Державний бюджет у 2007 та 2014 році (побудовано за даними [61])

Рис. Б.12. Структура питомої ваги окремих статей інших митних платежів та зборів в Державний бюджет у 2007 та 2014 році (побудовано за даними [61])

Рис. Б.13. Динаміка обсягів загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2007 - 2014 рр. (побудовано за даними [64])

Рис. Б.14. Динаміка базових індексів росту загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) та індексів росту обсягів митних платежів в Державний бюджет у 2007 - 2014 рр. (побудовано за даними [61, 64])

Рис. Б.15. Динаміка відносних обсягів митних платежів в Державний бюджет до загального обороту ЗЕД (експорт+імпорт) у 2007 - 2014 рр. (побудовано за даними [61, 64])

Рис. Б.16. Динаміка відсотків виконання плану сумарних надходжень в доходну частину Державного бюджету та плану надходжень сумарних митних платежів в Державний бюджет у 2007 - 2014 рр. (побудовано за даними [61])

Рис. Б.17. Динаміка відсотків виконання плану надходжень окремих статей митних платежів в Державний бюджет у 2007 - 2014 рр. (побудовано за даними [61])

Рис. Б.18. Динаміка зростання абсолютних обсягів ВВП України, Державного бюджету України та сумарних митних платежів в Державний бюджет у 2007 - 2014 рр. (побудовано за даними [61, 64])

Рис. Б.19. Динаміка відносного рівня сумарних митних платежів до обсягів ВВП України, Державного бюджету та обсягів експортно-імпортних операцій у 2007 - 2014 рр. (побудовано за даними [61, 64])

Похожие работы на - Митна політика України в умовах її членства в СОТ

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!