Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Таможенное право
  • Язык:
    Русский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    1,93 Mb
  • Опубликовано:
    2010-09-15
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці













ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці












2010

Реферат

Магістерська робота містить 132 стор., 7 табл., 28 рис., список літератури з 50 найменувань, 6 додатків на 14 стор.

Організаційна та правова регламентація діяльності митного органуУкраїни (на прикладі діяльності Київської обласної митниці)

Об’єкт дослідження - діяльність Київської обласної митниці.

Предметом дослідження є система організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Мета дипломної роботи полягає в аналізі існуючого рівня організаційної та правової регламентацій діяльності регіональної митниці та розробці пропозицій по удосконаленню рівня організаційної та правової реглаиентації діяльності регіональної митниці в рамках концепції розробки системи «Електронна митниця» в Україні.

За результатами дослідження сформульовані висновки, що впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Одержані результати можуть бути використані в практичній роботі Київсь-кої обласної митниці.

Рік виконання роботи - 2010.

Рік захисту роботи - 2010.

Анотація

Магістерської роботи на тему „Організаційна та правова регламентація діяльності митного органуУкраїни” (на прикладі діяльності Київської обласної митниці)

Магістерська робота присвячена вирішенню теоретичних та організаційних питань формування системи організаційної та правової регламентації діяльності регіональної внутрішньої митниці України, яка займається виключно експортним та імпортним оформленням та контролем товарів і послуг, які експортуються/ ім-портуються наземним транспортом в/із Київську область.

Ключові слова: МИТНИЦЯ, МИТНИЙ КОДЕКС, ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, МИТНИЙ КОНТРОЛЬ, МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ, МИТНА СТАТИСТИКА, МИТНІ ПРОЦЕДУРИ, ЄДИНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДМСУ, СИСТЕМА «ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ»

Зміст

Вступ................................................................................................................ 6

Розділ 1. Теоретичні аспекти організаційної та правової регламентації діяльності МОУ.......................................................................................................................... 8

1.1 Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави........................ 8

1.2 Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус........... 17

1.3 Сутність регламентації діяльності та взаємодії МОУ з іншими державними органами і бізнесом.......................................................................................................... 24

1.4 Висновки до розділу 1............................................................................ 38

Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ............................................................................................. 41

2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні.............. 41

2.2 Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на регламентацію діяльності Київської обласної митниці........................................................................... 44

2.3 Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональної митниці..................................................................................... 58

2.4 Висновки до розділу 2............................................................................ 67

Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці........................................................................... 70

3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці............................................................................................ 70

3.2 Аналіз чинників регламентації діяльності МОУ.................................... 98

3.3 Розробка заходів щодо підвищення ефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ)................................................................................ 110

3.4 Висновки до розділу 3.......................................................................... 129

Висновки та пропозиції............................................................................... 134

Список використаних джерел..................................................................... 139

Додаток А.................................................................................................... 146

Додаток Б..................................................................................................... 147

Додаток В..................................................................................................... 150

Додаток Г..................................................................................................... 157

Додаток Д..................................................................................................... 158

Додаток Е..................................................................................................... 159

Вступ

Актуальність теми магістерського дипломного дослідження полягає в важливості гармонізації регламентів митних процедур в Україні з вимогами митних регламентів Євросоюзу та інших країн при створенні електронних інформаційних систем, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Об’єкт дослідження дипломної роботи - діяльність Київської обласної митниці.

Предметом дослідження дипломної роботи є система організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Мета дипломної роботи полягає в аналізі існуючого рівня організаційної та правової регламентацій діяльності регіональної митниці та розробці пропозицій по удосконаленню рівня організаційної та правової реглаиентації діяльності регіональної митниці в рамках концепції розробки системи «Електронна митниця» в Україні.

Завданнями роботи є:

1. Проаналізувати правове положення Державної митної служби в Україні.

2. Виконати аналіз сутності організаційної та правової регламентації діяльності Державної митної служби України

3. Провести дослідження сучасного стану організаційної та правововї регламентації діяльності митних органів України на прикладі аналізу діяльності Київської обласної митниці.

4. Запропонувати напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці в рамках концепціїї впровадження системи «Електронна митниця» в Україні.

В якості методологічної бази в роботі були використані історичний метод, методи статистичного аналізу з використанням ПЕОМ.

Інформаційною базою досліджень були матеріали Державного комітету статистики України, Державної митної служби України та Київської обласної митниці за 2008 - 2010 рр.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що підтверджена важливість впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), які наблизять митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в виявленні шляхів удосконалення «електронних» митних процедур в державах світу в напрямку створення Центральної бази Світової митної ради, яка дозволить електронний обмін «попередніми» деклараціями між країнами вивезення та ввозу товару/послуг (особливо для морських суден та авіаційних міжнародних перевезень) та суттєво стандартизує і спростить митні процедури.

Одержані результати можуть бути використані в практичній роботі Київсь-кої обласної митниці.

Магістерська робота складається з вступу, 3 розділів, висновків та рекомен-дацій, додатків, містить 132 стор., 7 табл., 28 рис., список літератури з 50 наймену-вань, 6 додатків на 14 стор.

Розділ 1. Теоретичні аспекти організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

1.1 Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави

Формування незалежної та суверенної держави зумовлює необхідність здійснення незалежної зовнішньої політики. На даний час Україна визначила своє прагнення інтегруватися до Європейської Спільноти, що передбачає приведення законодавства України відповідно до світових стандартів та проведення низки заходів економічного характеру. Захист державного кордону є невід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності митних органів України з іншими органами виконавчої влади. Підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України, необхідно знати вимоги митного законодавства, дотримуватись встановленого порядку та принципів переміщення через митний кордон України для ефективнішої взаємодії. Тому ця тема є актуальною в наш час.

Для реалізації функцій, покладених на митницю, необхідне здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України суб’єктами ЗЕД. Митні органи здійснюють взаємодію з підприємствами в наступних основних напрямках [41]:

Організують проведення контролю за додержанням законодавства України у сфері митно-тарифної справи.

Сприяють захисту iнтелектуальної власностi учасникiв зовнiшньо-економiчних зв'язкiв, iнших юридичних та фiзичних осiб.

Застосувують заходи тарифного та нетарифного регулювання процесів перемiщеннi товарiв через митний кордон України.

Здійснюють митний контроль та митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України.

Здійснюють комплексний контроль, спільно із Національним банком, дотримання правил перемiщення валютних цiнностей через митний кордон України.

Створюють сприятливі умови для прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України.

Надают інформаційно-аналітичні послуги.

Здiйснюють верифiкацiю (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв походження товарiв з України.

Митним кодексом України законодавчо визначені принципи митного регулювання, якими керуються митні органи. Так, згідно зі ст. 4 МК України [1] митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; 8) гласності та прозорості.

До того ж такі принципи митного регулювання, як: законність; системність; ефективність; додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; гласність та прозорість є конституційними загальноправовими принципами діяльності будь-якого органу державного управління, тому вони також є принципами діяльності митної служби за всіма напрямками, у т.ч. за напрямком взаємодії з підприємствами.

Доцільно виділити ще й такі принципи взаємодії [42]:

коректність; професіоналізм; зрозумілість;

відповідність заходів впливу скоєним правопорушенням;

реальність; науковість; доброзичливість;

повнота та комплексність дій;

неупередженість, дієвість, оперативність, результативність, гласність, універсальність, офіційність;

принцип взаємодії спеціалізованих контролюючих органів між собою та з правоохоронними органами.

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічних операцій керуються такими принципами [2]:

1. Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоеко-номічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України з дотриманням вимог законодавчих актів;

- обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання в галузі міжнародних економічних відносин;

2. Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

- обов'язку додержуватись порядку, встановленого законами України;

- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

- забороні будь-яких, крім передбачених законами, дій держави, результа-том яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

4. Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України

5. Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України згідно з законодавством України;

- здійснює рівний захист вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зa межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України та умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6. Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезені та вивезені товарів.

Проте, варто сказати що хоча й ці принципи загальновідомі, нажаль не всі їх дотримуються на 100% .

Взаємодія митних органів та підприємств відбувається під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів, які переміщуються через митний кордон. Система митного контролю та митного оформлення є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності підприємства [1]. Ці адміністративні інстру-менти входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв’язками.

Особливим напрямком діяльності митних органів України є міжнародне співробітництво. Воно зумовлено спільними для митних І органів функціями та завданнями, у принципі схожим митним законодавством, участю у міжнародних конвенціях у сфері митної справи, наявністю загальновизнаних систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики тощо. Взаємодія між митними органами України та іншими державами регулюється міжнародними актами. Із подальшою інтеграцією України у митні союзи це співробітництво буде здійснюватися на основі взаємної довіри митних органів однієї країни-учасниці митного союзу до ' митних операцій митних інших країн-учасниць митного союзу.

Міжнародна діяльність митних органів спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних. міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи може здійснюватись спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за дорученням Кабінету Міністрів України в обсязі повноважень, наданих ним. Відповідно до 1 ст. 37 МК України [1] міжнародне співробітництво у сфері митної справи проявляється через заходи, що наведені на рис.1.1.

Для виконання покладених на митні органи завдань вони здійснюють оперативний зв'язок між собою. Відповідно до ст. 38 МК України [1] з метою розв'язання невідкладних питань щодо пропуску товарів і транспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди і порушення інших вимог митного законодавства, забезпечення законності і правопорядку в пунктах пропускання через митний кордон України. Начальникові регіональної митниці, начальникові митниці та їх заступникам надається право проведення робочих зустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави. Про час, умови і мету таких зустрічей начальник митного органу або його заступник інформує начальника відповідного органу охорони Державного кордону України. Сам порядок проведення таких зустрічей визначається Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Рис.1.1. Міжнародне співробітництво у сфері митної справи [1]

На сьогодні актуальною є організація роботи митниць з населенням, у тому числі громадськими формуваннями, з питань можливого виявлення шляхів та каналів незаконного переміщення через митний кордон товарів, іноземної та національної валюти, інших цінностей, встановлення причетних до цього осіб чи зловживань з боку працівників митниць.

Ефективність існування будь-якої організаційної системи залежить від якості виконання функціональних завдань, які стоять перед нею, тобто наскільки результативно працює дана система при регулюванні певних процесів.

Орієнтація на ринкову модель господарювання потребувала корінної зміни всієї економічної системи. При цьому одним із головних фундаментів нової економічної політики стає інтегрування до світового економічного простору. Відміна основного принципу побудови зовнішньоекономічної політики при централізовано-плановій системі - монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність - зумовила необхідність побудови нової системи регулювання відносин у сфері міжнародних економічних зв'язків, яка повинна базуватися на адекватних інструментах ринкової моделі господарювання.

При використанні в СРСР автократичної моделі зовнішньоекономічної політики, яка грунтувалась на монополії держави на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, домінували адміністративні заходи регулювання світогосподарських відносин. За допомогою директивного планування визначалися і обсяги, і номенклатура експорту чи імпорту. Кількість суб'єктів господарської діяльності, які могли здійснювати дані операції, була зведена до мінімуму, функціонували тільки уповноважені державою юридичні особи, як правило, - зовнішторги. У такій моделі взаємовідносин з іншими країнами митна система відігравала, як правило, контрольно-правоохоронну функцію.

Орієнтація на ринкову модель господарювання з поступовим входженням країни до світового економічного простору, збільшення кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активності на зовнішньому ринку не тільки значно розширили спектр функціональних завдань митної системи, але й потребували її корінної перебудови.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет Україна почала самостійно визначати митну політику, створюючи при цьому власну митну систему та здійснюючи митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Вибір оптимальної структури митної служби і варіанта розміщення митних органів на території країни - один із головних елементів організації митної системи.

При цьому основним принципом формування і функціонування даної системи є принцип єдиної системи митних органів, який нерозривно пов'язаний з однорідними принципами функціонування митної системи - єдина митна політика, єдина митна територія, єдине митне законодавство, єдине тарифне регулювання і поєднання його з заходами економічної політики. Будучи інструментом економічної політики, митна система України, насамперед, вирішує такі завдання [8]:

- захист економічних інтересів України за сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

- контроль за додержанням вимог як митного законодавства України, так і зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

- використання засобів митно-тарифного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки країни;

- створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

- вдосконалення системи митного контролю, митного оформлення і митного оподаткування товарів та інших предметів при переміщенні їх через митний кордон України;

- здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів;

- контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності державних інтересів на зовнішньому ринку;

- сприяння захисту прав інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічної діяльності;

- створення сприятливих умов для прискорення пасажиропотоку та збільшення товарообігу через митний кордон;

- здійснення комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями;

- боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушенню митних правил;

- ведення інформаційно-аналітичної роботи і митної статистики. Відповідно до нормативних документів, регулювання митної справи здійснюють найвищі органи влади та управління України: Президент України; Верховна Рада; Кабінет Міністрів України.

Протягом еволюції митної системи України значних змін зазнало і регулювання митними органами. На перших етапах еволюції митної системи прерогатива була віддана законодавчій та виконавчій владі, на наступних - безпосереднє керівництво Державною митною службою України здійснюється Президентом України [8].

Використання такого ефективного інструменту регулювання міжнародних економічних відносин, як митна, система потребує формування досить сильної та ефективної управлінської вертикалі з метою реалізації, насамперед, державних інтересів. Наявність суперечностей при регулюванні митної системи між різними гілками влади зумовлює певні колізії не тільки в теорії, але й на практиці.

Підпорядкування митних органів певній державній інституції залежить від домінування тих чи інших функціональних завдань, які вирішує даний орган у системі зовнішньоекономічної політики. Є країни, де митні органи підпорядковані безпосередньо міністерствам зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків, економіки, але більшість країн світу ввела митні органи до структури міністерства фінансів. Основним аргументом даного підпорядкування є необхідність контролю за фінансовими потоками певною державною структурою. Тобто фіскальні органи підпорядковуються органам фінансового контролю.

З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулювання, з вираховуванням як інтересів зовнішньоекономічної діяльності, так і держави в цілому, при Кабінеті Міністрів України діє Митно-тарифна рада, яка функціонує з 1994 p., самостійно визначаючи порядок і регламент своєї роботи. Метою створення даного органу в системі митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є вироблення узгодженої та ефективної митно-тарифної політики. До складу Митно-тарифної ради входять представники практично всіх відомств, які беруть активну участь у зовнішньоекономічних зв'язках, - Мінекономіки, Держмитслужби, Мінфіну, Мінюсту, Міністерства закордонних справ, Мінпрому, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.

Функції робочого апарату Митно-тарифної ради, які виконує Центральний апарат Державної митної служби України [8], є наступними:

- розробка пропозицій з основних напрямків митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції про прийняття, відміну і використання митних ставок, надання тарифних пільг і преференцій, а також зміни в номенклатурі Єдиного митного тарифу України;

- підготовка і розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України з митно-тарифного регулювання;

- розробка заходів, спрямованих на захист українського ринку при ввезенні на митну територію України і вивезенні за її межі товарів.

1.2 Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус

Державне регулювання діяльності митних органів в Україні здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів. Митні органи України не мають права проводити оперативно-розшукові дії і не належать до правоохоронних. Це питання є вельми дискусійним, що проявилося при прийнятті нового МК України [1]. На мій погляд, митні органи стовідсотково можуть бути віднесені до правоохоронних органів.

Здійснення митної політики України відповідно до законів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи забезпечується KM України [11]. До того ж KM України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури; проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення системи митних органів України.

Відповідно до ст. 14 МК України [1] cпеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізується та ліквідується за поданням Прем'єр-міністра України Президентом України [11]. Такий підхід є невипадковим і спричинив суперечку при прийнятті МК України. Якщо б така назва була б закріплена безпосередньо у МК, то, зважаючи на складнощі внесення змін у кодифіковані акти, це б у подальшому стало перепоною для зміни назви такого органу. Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України (ДМСУ), яка і очолює систему митних органів України [8]. Нагадаємо, що раніше вона називалася митна служба України.

До системи митних органів поряд з ДМСУ входять регіональні митниці, митниці, митні пости, спеціалізовані митні установи та організації, навчальні заклади. В системі митних органів України діють митні лабораторії, кінологічні центри та інше. Цікаво, що, на відміну від раніше діючого МК, новий безпосередньо встановлює правовий статус основних ланок системи митних органів України [1].

Система митних органів України є дворівневою. До першого рівня належать ДМСУ, а другий - це територіальні органи, які здійснюють свою діяльність тільки на території визначеного їм регіону [11]. При цьому межі діяльності регіональних митниць не завжди збігаються з межами адміністративно-територіальних регіонів.

Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою і відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами.

Для митних органів є характерними [1]:

єдність мети діяльності - здійснення єдиної митної політики;

єдність завдань - ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;

єдність функцій - участь у розробці та реалізації митної | політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної і компетенції щодо захисту економічних інтересів України, стягнення І мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.

Сучасний правовий статус Державної митної служби України визначається Конституцією України, новим Митним Кодексом України [1] та відповідною до МК Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про Державну митну службу України» від 18 липня 2007 р. N 940 [11], згідно якій

Державна митна служба України визнається центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Правовий статус Державної митної служби України [8], чи як це записало у новому МК України [1], спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи включає в себе: завдання, функції, повноваження, що передбачені і безпосередньо нормативними актами. Ними визначена і структура цих органів.

Рис.1.2. Завдання Держмитслужби України [11]

Як вказано у ч.2 ст.13 МК України [1], спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи.

Для виконання зазначених завдань Державна митна служба України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальною компетенцією та головна ланка системи митних органів України [8]: організовує та контролює діяльність митних органів; забезпечує своєчасне і повне внесення до державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи; вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне або історичне надбання українського народу; розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушенню митних правил та їх припинення; організовує та контролює відповідно до законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил; веде митну статистику; здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України; забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує та ліквідує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади; забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює в установленому законодавством порядку інформування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян з питань митного законодавства; виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

Державна митна служба України в межах своїх повноважень має право видавати накази та організовувати і контролювати їх виконання. Нормативно-правові акти Держмитслужби України та її спільні акти з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, містять правові норми, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від терміну їх дії та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Не для друку», «Таємно» та іншими, а також підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28 грудня 1992 року. Зареєстровані в установленому порядку нормативні акти Держмитслужби України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами.

Очолює Державну митну службу України Голова, якого призначає на посаду та звільняє з неї Президент України. Голова здійснює керівництво Держмитслужбою України, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, установ та навчальних закладів, несе персональну відповідальність перед Президентом України і KM України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і виконання ним своїх функцій.

Голова Державної митної служби України затверджує структуру центрального апарату Держмитслужби України. Центральний апарат складається з управління власної безпеки та контролю; управління аналізу, прогнозування та зв'язків з громадськістю; фінансово-економічного управління; управління бухгалтерського обліку та звітності; управління кадрами й сектора режимно-секретної та мобілізаційної роботи; правового управління; управління міждержавних зв'язків; управління справами; митно-тарифного управління; управління статистики; управління митних платежів; інформаційно-аналітичного митного управління; управління організації митного контролю; управління нетарифного регулювання; управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил; управління захисту прав інтелектуальної власності; управління номенклатури та верифікації; центральної митної лабораторії; господарсько-експлуатаційного митного управління; постачального митного господарства} автотранспортного митного господарства.

Особливу роль у системі митного регулювання повинні виконувати митні лабораторії. З огляду на те, що збільшується кількість суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а відповідно й обсяги зовнішньоторговельних операцій, виникають суперечливі ситуації між митними органами та суб'єктами господарювання:, особливо щодо митного оподаткування. Розв'язання даних проблем, серед яких особливе місце посідають питання визначення митної вартості чи класифікації товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, можливе тільки за кваліфікованої експертизи переміщуваних товарів, яка матиме місце тільки при створенні розгалуженої системи митних лабораторій.

Залежно від територіального розміщення митниці і митні пости поділяються на прикордонні (зовнішні) й внутрішні. Це пов'язано як з маршрутами переміщення товарів, рухом пасажиропотоків, так і з місцями концентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. До прикордонних належать митниці або їх підрозділи, які розміщені [11]:

а) на митному кордоні, що збігається з державним кордоном, у пунктах пропуску на державному кордоні, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення, а також в інших районах митної території України;

б) у пунктах, розміщених на митному кордоні там, де він збігається з межами спеціальних митних зон, а також на території спеціальних митних зон.

Вони переважно фіксують проходження товарів через кордон та інформують про це внутрішню митницю, а також здійснюють митний контроль пасажиропотоку.

До внутрішніх належать митниці й їхні підрозділи, які розміщені в місцях концентрації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на митній території країни. Вони здійснюють митне оформлення товарів і контроль за їх доставкою, збори митних платежів та інші митні процедури безпосередньо на місцях.

Зазначена диференціація в організації і функціонуванні митниць та їхніх підрозділів має свої переваги, але разом з тим існує ціла низка проблем організаційного й управлінського характеру. Функціонування системи зовнішніх і внутрішніх митниць дало змогу зняти напругу з митних постів, які знаходяться на кордоні, і значно прискорити процес переміщення через митний кордон, але виникли проблеми доставки товарів на внутрішні митниці, застосування митного режиму "транзит".

У комплексі напрямів і засобів розв'язання цих проблем головним є вдосконалення організаційних і управлінських механізмів взаємодії митних органів на всьому маршруті руху товарів. На першому етапі формування митної системи в Україні основними органами в ній були зовнішні митниці, на другому - підвищується значення внутрішніх митниць. Нинішній етап розвитку митної системи України потребує створення ще однієї ланки в цьому ланцюгу - мобіль-них митних груп. Основна мета їх створення - це митний контроль на етапі про-ходження вантажу між зовнішньою та внутрішньою митницею. Це надасть можливість не тільки розв'язувати проблеми порушення митних правил, а й забезпечити ефективну роботу митних органів у боротьбі з контрабандою.

1.3 Сутність регламентації діяльності та взаємодії МОУ з іншими державними органами і бізнесом

Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці [38].

До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).

Регламентація - це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов'язками.

Багато сучасних державних установ та комерційних компаній не мають розроблених і налагоджених бізнес-процесів. Одним з інструментів удосконалення бізнес-процесів у діяльності установ і компаній є регламентація. Але дуже часто багато регламентних документів (регламенти процесів, положення про підрозділи, посадові інструкції), прийняті в установі або компанії, не працюють. Причин цьо-му - неефективність системи регламентації діяльності й зокрема бізнес-процесів. Багато регламентів застарівають і стають неактуальними, а якісь процеси зайво регламентовані, і затримують необхідні зміни.

Неправильно виконані роботи з регламентації приводять до втрат ресурсів установ і компаній. Саме тому, необхідно створювати досконалу систему регла-ментації діяльності й найбільше ефективно це зробити на підставі процесного під-ходу. Якщо формалізувати бізнес-процеси й закріпити границі відповідальності за виконання процесу через створення регламенту процесу, то ефективність процесу може бути підвищена.

Регламент - це серйозний інструмент підвищення якості роботи організації. Потреба в регламентації діяльності з'являється тоді, коли розмір бізнес-процесів збільшується й число керованих об'єктів - процесів, проектів і співробітників збільшуються настільки, що керівництву стає складно управляти. Для підвищення ефективності діяльності установи чи компанії й зменшення конфліктних ситуацій необхідно встановити чіткий порядок розподілу обов'язків і відповідальності - тобто регламентувати діяльність. Якщо управлінські впливи залишаються нефор-мальними, а повноваження й відповідальність фіксуються на рівні слів, то невиз-начені області будуть постійно створювати конфліктні ситуації або помилки.

Необхідно аналізувати, що й коли потрібно регламентувати, як впроваджу-вати регламентуючі документи і як вибрати найбільш просту й у теж час достатню структуру регламентуючих документів.

У більшості установ і компаній регламентацією діяльності організації зай-маються кадрові підрозділи. Часто більшість організаційних документів (поло-жень про підрозділи, посадових інструкцій) і регламентів створюється фахівцями в області персоналу. Це по суті є невірним, з врахуванням того, що регламентація й регламентаційні документи є інструментом лінійного топ-менеджера. При ство-ренні й актуалізації регламентів повинні бути призначені відповідальні менедже-ри, в мотивацію яких повинні бути закладені коефіцієнти актуальності регламент-ної документації.

Важливим етапом створення регламентів є використання засобів опису бізнес-процесів для формування регламентів

У компаніях присутня велика кількість регламентної документації. Важливо не тільки її створити, також необхідно забезпечувати її актуалізацію й контроль виконання. У цьому випадку існує безліч інструментів для полегшення завдання створення й контролю правильності виконання регламентів. Один з інструментів - Case-засіб ARIS [43] - дозволяє на підставі сформованих моделей бізнес-процесів в автоматичному режимі сформувати наступні регламенти: регламент бізнес-про-цесу, положення про підрозділи, посадові інструкції. Ще одним з інструментів фіксації бізнес-процесів у компанії є інформаційні системи. Існує окремий клас систем для керування бізнес-процесами - Business Process Management System - BPM [50], які дозволяють створити електронний регламент у компанії. Приклада-ми таких систем є системи “електронного документообігу» й workflow системи [51].

Рис.1.3. Процедура створення регламентної документації в ARIS [38]

Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.

Технологічний регламент - це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.

Методичні матеріали - це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти. Але для створених регламентів необхідно витримувати наступні принципи [38]:

- регламентацію діяльності необхідно проводити там, де це необхідно з пог-ляду доцільності. Регламентація всіх областей діяльності викликає непотрібні витрати праці й зайво бюрократизує організацію. Якщо регламент створений, то він повинен бути актуальним і його виконання повинне контролюватися, інакше сенсу в такому регламенті не буде;

- оскільки регламент є допоміжним інструментом керування, призначеним для співробітників компанії, то він повинен бути простим і коротким.

Основними видами регламентних документів є наступні [38]:

1. Положення про підрозділ (регламент підрозділу).

Основним регламентом з погляду визначення й розподілу повноважень між підрозділами - є положення про підрозділ. Положення про підрозділ містить набір функцій, закріплених за підрозділом і опис взаємодії з іншими підрозділами. Фак-тично положення про підрозділ - це регламент, що встановлює напрямки діяльнос-ті даного підрозділу, його функції, організаційну структуру (підрозділи або поса-дові особи, що входять у його склад), структуру керування (хто є керівником, хто його призначає, хто його заміщає), взаємодію з іншими підрозділами або посадо-вими особами.

Основною проблемою при створенні повноважень про підрозділи є їхня пов-нота й узгодження між собою положень для різних підрозділів. На жаль, у біль-шості державних установ України процес створення положень про підрозділи йде зверху-вниз й не ґрунтується на глибокому аналізі бізнес-процесів.

Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.

Іноді можна почати розподіл функцій між підрозділами, сформувавши за-гальну концепцію керування в компанії, де зафіксувати основні процеси й визна-чити принципи побудови організаційної структури, а у вже на основі даної кон-цепції почати створення положень про підрозділи через подальшу деталізацію й регламентацію бізнес-процесів.

Фактично концепція управління в установі та бізнес-компанії - це регламент верхнього рівня, що встановлює принципи розподілу відповідальності між суб'єк-тами, організаційну структуру, побудовану на підставі даних принципів, зони відповідальності й повноваження суб'єктів

2. Регламенти бізнес-процесу (адміністративний регламент, регламент діло-вого процесу, регламент адміністративно-управлінського процесу)

Один зі способів закріплення процесів у компанії є регламентація. Регламент бізнес-процесу фіксує зони повноважень і відповідальності в процесі й визначає способи взаємодії підрозділів. Однією з помилок регламентації процесів є зайва деталізація, що утруднює зміни й робить регламенти процесу важкими для сприй-няття.

Фактично регламент процесу являє собою регламент маршрутизації потоку робіт між виконавцями. Також можна зустріти наступне визначення регламенту бізнес-процесу (виконання робіт) - це інструкція, що встановлює послідовність реалізації одного бізнесу-процесу. У регламенті бізнес-процесу встановлюються границі даний бізнес-процесу: ініціююча подія, результат виконання процесу, тимчасові обмеження, відповідального за процес, відповідального за контроль виконання вимог регламенту процесу, а також вимоги до виконання складових частин бізнес-процесу - бізнесів-процедур (виконавець, вхід (ініціююча подія й використовувані дані), дії, виконувані виконавцем, вихід (результат і напрямки використання), тимчасове обмеження виконання процедури й можливих виклю-чення (варіанти виконання дій).

Іноді для спрощення регламентів процесів досить зафіксувати регламентом взаємодію підрозділів між собою, визначивши строки й результати на вході й ви-ході підрозділів. Тут регламент процесу дуже тісно стикається з положенням про підрозділ. І якщо в положенні про підрозділ у першу чергу приділяється увага складу функцій підрозділу, то в регламенті бізнес-процесу основна увага приділя-ється логіці маршрутизації робіт в установі чи компанії.

Якщо докладно регламентувати процес, то він буде складатися з безлічі рег-ламентів окремих процедур, які будуть об'єднані загальною логікою. Регламенти процедур фіксують діяльність співробітників - учасників процедури і як правило використовуються при необхідності строгої регламентації особливо критичних дій процесу або у випадку його великої частоти виконання.

Регламентна документація по процесу повинна підкорятися основним прин-ципам регламентації, тому можна рекомендувати в загальному випадку регламен-тувати взаємодію між підрозділами й тільки у випадку особливо відповідальних процедур створювати регламенти процедур.

3. Посадові інструкції (посадовий регламент)

Закріплення посадових обов'язків співробітників провадиться у формі поса-дових інструкцій (зараз у держслужбі прийнята назва - посадовий регламент). По-садова інструкція в обов'язковому порядку повинна бути присутньою у держуста-нові та бізнес-компанії. Фактично посадова інструкція (регламент) - це організа-ційний документ (регламент), що встановлює напрямки діяльності посадової осо-би, його функції (посадові обов'язки), кваліфікаційні вимоги до співробітника, що займає дану посадову позицію, вказівку, чим повинен керуватися даний співробіт-ник при виконанні своїх посадових обов'язків, порядок призначення й звільнення з посади, вищестоящі й підлеглі співробітники, права й відповідальність співробіт-ника.

4. Інші види регламентних документів

Один з використовуваних типів регламентуючих документів - це розпорядчіі документи (накази, розпорядження, службові записки, рішення, протоколи й т.п.). Ці регламентуючі документи використовуються або для розподілу окремих не-процесних робіт, або для змін в існуючій регламентній документації. Такими регламентними документами можна регламентувати окремі дії, але для системної регламентації вони не підходять, за винятком затвердження, скасування або зміни існуючої регламентної документації.

Види розпорядчих регламентуючих документів:

- Наказ по основній діяльності - фіксує управлінський вплив Першої особи установи чи компанії, звернене до її співробітників;

- Розпорядження - фіксує управлінський вплив заступника Першої особи, звернене до працівників установи, або керівника структурного підрозділу, зверне-не до працівників підрозділу;

- Доручення є управлінським вплиаом керівника, яке було надане усно або письмово (у вигляді резолюції на документі) й поставлене на контроль виконання.

Регламентуючими документами, за допомогою яких керівництво управляє ресурсами, установлює правила (границі, обсяги, строки) витрат або надходження ресурсів Компанії - є всі плани й звіти про їхнє виконання.

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.[1];

- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.[11];

- Регламент Державної митної служби України від 2007 р. [15].

Структура та організація діяльності митних органів України урегульовані однойменною главою МК України. Так, у ст. 11 МК України [1] вказано, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Ці органи при реалізації митної політики держави здійснюють спеціальні основні завдання [8]:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньо-економічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушенням вимог цього кодексу (митного законодавства);

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності сертифікатів походження товарів з України).

Митні органи України є невід'ємним елементом системи центральних державних органів виконавчої влади і здійснюють функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативних актів. Специфіка митних органи України в системі державних органів України визначається покладеними на них завданнями та функціями. Як органи виконавчої влади митні органи України характеризуються такими основними рисами:

- належать до юридичних осіб публічного права (ст. 146 ЦК України; ч.7 ст.13 МК). Як юридичні особи вони мають правосуб'єктність, індивідуальні ознаки;

- утворюються і діють під загальним керівництвом Президента України (ч. 3 ст.11 МК);

- виключно й безпосередньо здійснюють митну справу (ст.11 МК);

- митні органи наділені визначеною для них законами компетенцією в галузі митної справи. Інші органи, крім Верховної ради, Президента України, KM України, не вправі приймати рішення, що перетинаються з компетенцією митних органів України, та виконувати без відповідного допуску чи заміняти їх функції чи іншим чином втручатися в діяльність митних органів;

- діяльність митних органів за своїм змістом є розпорядчою і в межах визначеної для них компетенції вони вправі видавати нормативні акти з митної справи, які діють на всій території України і мають обов'язкову силу для підвідомчих підпорядкованих органів, інших державних органів та їх посадових осіб, юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.14 МК);

- митні органи утворюють єдину систему (ч.І ст.12 МК);

- митні органи утворюються, реорганізуються і ліквідовуються у встановленому законом порядку

- фінансування діяльності митних органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на утримання державного апарату (ч.2 ст.13 МК);

- діяльність митних органів здійснюється виключно на основі чинного законодавства України.

Чинним законодавством митні органи віднесені до воєнізованих органів. Це означає, що співробітники цих органів мають право носити зброю та інші засоби індивідуального захисту. У передбачених законом випадках вони можуть застосувати ці спеціальні засоби (вогнепальна зброя, наручники, упаковки з газом дратівливої дії, засобами примусової зупинки транспортних засобів, тощо).

В багатьох країнах світу, у тому числі і Російській Федерації, з якою в України найбільший митний кордон, такі органи віднесені законодавством до правоохоронних. Оскільки митні органи України теж здійснюють правоохоронні функції щодо захисту її економічного суверенітету і економічної безпеки, забезпечують захист прав і законних інтересів громадян та господарюючих суб'єктів, а також державних органів при дотриманні ними зобов'язань у сфері митної справи, питання про те, віднести митні органи України до правоохоронних чи ні, не таке вже й просто. З цього приводу при прийнятті МК розгорілась дискусія, у якій перемогу здобули супротивники концепції митних органів як правоохоронних.

У той же час митні органи виконують функції дізнання у справах про порушення митних правил, мають право застосовувати примус і накладати стягнення відповідно до чинного законодавства, застосовують низку характерних для правоохоронних органів процедур (особистий догляд, передогляд). Діяльність митних органів детально урегульована МК України та іншими нормативними актами і забезпечується спеціально підготовленими державними службовцями.

Митна система України є загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій [8].

Ефективне здійснення функцій митних органів та покладених на них завдань багато в чому залежить від взаємодії між Державною митною службою та Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ, Службою безпеки України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством транспорту України, Міністерством екології та природних ресурсів, іншими державними органами, що уповноважені на здійснення відповідних контрольних функцій.

Загальні засади взаємодії митних органів з державними й недержавними органами та фізичними особами урегульовані чинним законодавством. Глава 3 МК України [3] встановлює, що митні органи і організації, їх посадові особи при виконання покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законом. Таке співробітництво має загальний і спеціальний характер. Воно проявляється у проведенні спільних заходів, інші прояви взаємодії між зазначеними державними органами при перетинанні Державного кордону України повинні регулюватися спільно прийнятими нормативними актами. Наприклад, згідно зі ст. 29 МК [1] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України. У фінансовій сфері митні органи взаємодіють із Міністерством фінансів України та Національним банком України. Варто зауважити, що це співробітництво регулюється МК України.

Згідно зі ст. 26 МК [1] митні органи, спеціалізовані митні установи та організації та їх службові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами, в порядку, встановленому законом. У відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином, інші особи на підставі нотаріально посвідчених довіреностей (доручень).

У разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це правоохоронні органи або органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону, залежно від їх компетенції.

Органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону та правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені порушення вимог цього Кодексу або контрабанду.

Статтею 27 МК встановлено [1], що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених чинним законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.28 МК [1] митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим МК та законами України. У справі забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи підконтрольний Міністерству фінансів України. Митні органи інформують Національний банк України та фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України,

Отже, розмежування повноважень і функціональних обов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється Конституцією, цим Кодексом та іншими законами України.

На регіональному рівні повинно бути налагоджене також тісне співробітництво із регіональними ланками відповідних органів державної влади. Такі співробітництво повинно здійснюватися із органами місцевого самоврядування в межах встановлених законом повноважень (ст.29 МК України) та населенням. Це проявляється у інформаційній діяльності митних органів із доведення до зацікавлених осіб митних правил, роз'яснення положень чинного законодавства і щодо його змін, наданні відповідних текстів нормативних актів.

Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Законодавець встановлює, що взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. Цей напрямок діяльності митних органів України ретельно регламентується як національними нормативно-правовими актами, такими як Закон України «Про міжнародні договори України» від 22.12.2002 р. №3767, Положенням про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їхніх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. №1956, Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 р. №422, так і міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, наприклад, Угодою про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах країн СНД, ратифікованою Законом України від 15.12.1999 р. №1301, згідно з якою митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою: удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами; забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг; запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень та іншими міжнародними договорами України. Серед міжнародних організацій, з якими митні органи України здійснюють взаємодію з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про порушення митних правил та контрабанди, необхідно виділити Інтерпол (ДМСУ "Про порядок надання запитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні" від 25 квітня 1994 р. №60).

1.4 Висновки до розділу 1

Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці.

До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).

Регламентація - це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов'язками.

Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.

Технологічний регламент - це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.

Методичні матеріали - це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти.

Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.;

- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.;

- Регламент Державної митної служби України від 2007 р..

Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні

Митні органи України контролюють сплату та приймають безпосередню участь у стягування до державного бюджету України 5 основних види загально-державних непрямих податків (див.рис.2.1) [10]:

- 1501 0000 Ввізне (імпортне) мито;

- 1502 0000 Вивізне (експортне) мито;

- 1401 0300 Імпортний податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ);

- 1401 0200 Експортне бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);

- 1403 0000 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1 (обробка даних Додатку А):

- абсолютний рівень ввізного мита з рівня 2,58 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 12,1 - 12,3 млрд.грн. у 2008 - 2009 рр.;

- абсолютний рівень вивізного мита з рівня 0,18 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 1,26 млрд.грн. у 2005 році та знизився до рівня 0,36 - 0,27 млрд.грн. у 2007 -2009 рр.;

- абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 - 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на -36,5 млрд.грн. (бюджетне відшкодування). У 2010 році в проекті Державного бюд-жету прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня -36,5 млрд.грн. у 2009 році до рівня -20 млрд.грн. у 2010 році, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року;

- абсолютний рівень акцизного збору з ввезених на територію України товарів з рівня 0,55 млрд.грн. у 2003 році поступово зріс до рівня 5,86 млрд.грн. у 2008 - 2009 рр.;

Рис.2.1. Динаміка абсолютних обсягів митних платежів, імпортно - експорт-ного ПДВ та імпортних акцизів, стягнутих в Державний бюджет України у 2003 - 2009 роках

На рис.2.2 - 2.5 наведена структура доходної частини Державного бюджету України у 2007 - 2009 роках з виділенням питомої ваги ввізного та вивізного мита, а також сальдо (імпортного-експортного) ПДВ з загальній сумі податкових та неподаткових надходжень.

Як показує аналіз структур, наведених на рис.2.2 - 2.5, питома вага контро-люємих митними органами джерел дохідної частини Державного бюджету України складає:

1. Ввізне мито - питома вага з рівня 4,95% у 2003 році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 - 5,18% у 2007 -2009 роках;

2. Вивізне мито - питома вага з рівня 0,35% у 2003 році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у 2009 році;

3. Імпортний ПДВ - питома вага з рівня 19,3% у 2003 році поступово зросла до рівня 34,0 - 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьому внутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетного відшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня 55,0 - 60,4% від власної величини у 2008 - 2009 роках, тобто „чистий імпортний ПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;

4. Акцизний збір з ввезених товарів - питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.

Таким чином, у 2009 році економічна ефективність безпосередньої та контрольної діяльності митних органів України оцінюється часткою наповнення Державного бюджету України у 24,6%.

В додатку Б наведені таблиці сумарного обсягу імпорту та експорту окремих зведених груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Як показує аналіз даних, наведених в таблиці додатку Б, у 2009 році митниці України обробили товарні потоки на суму [48]:

Імпорт - 48,957 млрд. доларів США;

Експорт - 39,649 млрд.доларів США;

Сальдо (експорт мінус імпорт) - (-9,308) млрд.доларів США.

На рис.Е.1 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік (81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 48,957 млрд. доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.1 Додатку Е, основними групами імпортованих товарів в Україну у 2009 році були [72]:

Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні - 37,46%;

Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини - 8,12%;

На рис.Е.2 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп експорту з України за 2009 рік (86,3% від загального обсягу експорту по 96 товарним групам на загальну суму 39,649 млрд.доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.2 Додатку Е, основними групами експортованих товарів з України в Україну у 2009 році були [48]:

Чорні метали - 25,86%;

Зернові культури - 8,97%;

Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини - 7,07%;

2.2 Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на регламентацію діяльності Київської обласної митниці

Зовнішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:

економічна система України, режим зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності та режим пересування громадян через кордони;

державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів України товарами (пос-лугами) суб’єктів підприємницької діяльності та громадянами;

державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів іноземних держав това-рами (послугами) суб’єктів підприємницької діяльності та громадянами;

політичні впливи, внаслідок яких встановлюються режими «митних союзів», «зон вільної торгівлі», «зон прикордонної торгівлі», «візові та безвізові» режими пересування громадян;

міжнародні стандарти регламентації митних процедур.

Внутрішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:

фактична географічна розташованість митниці (внутрішня чи прикордонна-пропускна) та її спеціалізація;

матеріально-технічне обладнання митниці відповідно до її спеціалізації;

система автоматизації інформаційної діяльності митниці;

персонал митниці, його кваліфікація та ступінь загрузки;

Київська обласна митниця створена у 2008 році згідно наказу N 991 Держ-митслужби України «Про створення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць» [33].

Згідно п.6 наказу [33] визначено зоною діяльності Київської обласної митниці - Київську область, за винятком аеропорту "Бориспіль", зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча, з виключенням з компетенції цієї митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях.

Таблиця 2.1 - Структура та кодування підрозділів Київської обласної митниці згідно «Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій України» [30]

14

Київська обласна митниця

12500 00 00

Зона діяльності - Київська область, за винятком аеропорту "Бориспіль", аеродрому "Київ (Антонов)" ("Гостомель"), зони відчуження ЧАЕС і смт Вільча, з виключенням з компетенції митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуваться за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях

Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

12500 00 01

Відділ внутрішньої безпеки

12500 00 02

Відділ митних платежів

12500 00 03

Відділ інформаційної роботи та митної статистики

12500 00 04

Відділ контролю за переміщенням товарів

12500 00 05

Відділ контролю митної вартості

12500 00 06

Відділ номенклатури та класифікації товарів

12500 00 07

Сектор з питань захисту прав інтелектуальної власності відділу організації митного контролю

12500 00 08

Відділ митного оформлення N 1

12500 00 09

Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 1

12500 00 10

Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 1

12500 00 11

Відділ митного оформлення N 2

12500 00 14

Відділ митного оформлення N 3

12500 00 15

Відділ митного оформлення N 4

12500 00 16

Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 4

12500 00 17

Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 4

12500 00 18

Відділ митного оформлення N 5

12500 00 19

Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 5

12500 00 20

Сектор митного оформлення N 2 відділу митного оформлення N 5

Відділ митного оформлення N 6

12500 00 22

Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 6

12500 00 23

Відділ митного оформлення N 7

12500 00 24

Сектор митного оформлення N 1 відділу митного оформлення N 7

12500 00 25


Забезпеченню митного оформлення зовнішньоторговельних операцій у 2008 -2009 рр. сприяла робота з вдосконалення технологій митного контролю та оформлення, спрямована на прискорення та спрощення митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон України, при одночасному здійсненні ефективного контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства України [48].

У вересні 2008 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики розглянуто питання щодо винесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту "Про внесення змін до Митного кодексу України", проект якого розроблено Держмитслужбою. Метою проекту є приведення Митного кодексу України у відповідність до Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

З 1 січня 2008 року введено форми бланків вантажної митної декларації, аналогічні формам єдиного адміністративного документа, що відповідно до положень Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами (Інтерлакен, 1987) застосовуються в Європейському Союзі й країнах Європейської асоціації вільної торгівлі. Запровадження такого документа в Україні передбачено Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною.

З 1 березня 2008 року набрав чинності Порядок митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетiв) А.Т.А., на підставі якого митними органами розпочато здійснення митного оформлення товарів з використанням карнетів. Карнети А.Т.А. є міжнародним документом, який використовується замість національних митних декларацій та як належна гарантія сплати ввізних податків і зборів у випадку виявлення порушень умов тимчасового ввезення або транзиту товарів.

15 квітня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Єдиний митний тариф”, проект якого був розроблений Держмитслужбою.

Із впровадженням зазначеного Закону України [48]:

створено рівні умови оподаткування цукрової продукції українського походження та походженням з інших країн й врегульовано питання оподаткування товарів українського походження за пільговими ставками ввізного мита;

запроваджено оподаткування цукру та цукровмісних товарів українського походження, що ввозяться на митну територію України;

приведено у відповідність до світової практики та до ст. 218 Митного кодексу України питання оподаткування товарів, що вироблені на територіях, де запроваджено митний режим спеціальної митної зони;

створено рівні умови оподаткування для товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника та реалізуються на митній території України без вивезення за кордон, і товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника і ввозяться на митну територію України.

Розроблено та направлено на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року [48].

У березні 2008 року Урядом прийнято розроблену Держмитслужбою постанову Кабінету Міністрів України, спрямовану на вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за операціями з експорту продукції. Діючий до цього механізм не передбачав можливості надання експортеру підтвердження про фактичне вивезення товарів у разі, якщо кількість товарів, задекларованих митному органу, не відповідала кількості товарів, фактично вивезених за межі митної території України.

Спільним наказом Адніміністрації Держприкордонслужби та Держмитслужби затверджено Технологію прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, яка визначає особливості здійснення органами охорони державного кордону та митними органами процедур процедур контролю та їх складових елементів.

Технологія спрямована на удосконалення взаємодії прикордонних та митних органів, скорочення часу прикордонного та митного контролю осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів, подальше спрощення й удосконалення контрольних процедур, підвищеня їх ефективності та адаптацію до вимог законодавства Євросоюзу.

У квітні Держмитслужбою затверджено Перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України. Це дало можливість врегулювати питання щодо зобов’язань перевізника з доставки ввезених товарів без зміни їх стану чи кількості або якісних характеристик до митниці призначення у встановлені митними органами строки та пред'явлення таких товарів до митного оформлення у зазначеному місці та у визначений термін. Крім того, розширено перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування.

У вересні підписано Меморандум про взаєморозуміння між Держмитслужбою, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників та Міжнародним союзом автомобільного транспорту, що дасть можливість налагодити ефективну співпрацю у зборі, передачі, обробці та обміні даними про припинення операцій з використанням книжок МДП в митницях призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України, проект якої розроблено Держмитслужбою, затверджено оновлений Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковій сертифікації в Україні. Практична реалізація вимог порядку надає можливість вдосконалити процедури митного контролю й митного оформлення, зменшити ризик надходження у вільний обіг на території України товарів, небезпечних для життя і здоров’я громадян, а також навколишнього середовища.

Постановою Уряду, проект якої розроблено Держмитслужбою, затверджено Порядок врахування та використання в митних органах дозвільних документів Державної служби експортного контролю України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання, що переміщуються через митний кордон України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.08 внесено зміни до Положення про Комісію з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, відповідно до яких посилено роль та відповідальність Держмитслужби при прийнятті комісією рішень щодо визначення товарів гуманітарною допомогою.

Урядовим комітетом з питань економічної політики схвалено, підготовлений Держмитслужбою законопроект про внесення змін до Митного кодексу України щодо оподаткування операцій з повернення в Україну товарів, що вивозилися з метою ремонту. Законопроектом передбачено реалізувати в національному законодавстві механізм оподаткування відремонтованих товарів, передбачений главою 10 Рекомендацій до Спеціального Додатку F Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.

Підготовлено проект Закону України про внесення змін до ст. 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України". Проект схвалено профільним урядовим комітетом і запропоновано розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України.

Запропонованими змінами передбачено встановити обмеження щодо розукомплектування на запасні частини транспортних засобів, тимчасово ввезених під зобов’язання про зворотне вивезення.

Підготовлено та погоджено з рядом зацікавлених міністерств та відомств проект Закону України щодо внесення змін до Митного кодексу України у частині врегулювання питання анулювання вантажних митних декларацій, що дасть змогу визначити порядок здійснення таких процедур та дозволить забезпечити належний контроль за діями посадових осіб митних органів.

Затверджено та здійснюється реалізація Плану заходів Держмитслужби, направлених на впровадження електронного декларування товарів.

З 1 вересня запроваджено перший етап застосування Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів в електронному вигляді.

Вищезазначений порядок поширюється на 16 підприємств, включених до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

З метою посилення контролю за обсягами природного газу, що переміщуються через митний кордон України, за активної участі Держмитслужби прийнято та впроваджено в практичну діяльність розпорядження Уряду про щоденний моніторинг обсягів переміщення природного газу через митний кордон України трубопровідним транспортом в режимі реального часу.

Затверджено Інструкцію про здійснення митного контролю природного газу, переміщуваного через митний кордон України трубопровідним транспортом.

Спільним наказом Держмитслужби та Мінтрансзв’язку затверджено Тимчасовий порядок проведення контролю вагових параметрів транспортних засобів при переміщенні через міжнародні та міждержавні автомобільні пункти пропуску через державний кордон.

Практична реалізація вимог наказу надає можливість посилити контроль вагових параметрів транспортних засобів при їх переміщенні через міжнародні та міждержавні пункти пропуску для автомобільного сполучення та вдосконалити механізм нарахування й стягнення єдиного збору.

З 1 липня набрали чинності нові Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, якими передбачено перенесення місця здійснення митного контролю та митного оформлення легкових автотранспортних засобів громадян з пунктів пропуску у внутрішні митниці (розташованих в обласних центрах), а також проведення спільного з представниками ДАІ огляду транспортних засобів.

З метою удосконалення порядку декларування предметів громадян затверджено Порядок заповнення та використання письмової митної декларації.

Для забезпечення повноти стягнення платежів до бюджету проводиться організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг, вексельних форм розрахунків, митним оформленням на підставі рішень судів.

Завдяки законодавчій забороні надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань з січня 2008 року припинено вексельні розрахунки за ПДВ.

Крім того, із прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.08 № 88-р припинено надання податкових пільг за рішенням судів.

Наповненню Держбюджету України значною мірою сприяла активна взаємодія митної служби із суб‘єктами господарювання. Зокрема, підписано спільні документи про співпрацю з Асоціацією підприємств побутової техніки та електроніки; Українською асоціацією виробників, торговців та власників водного транспорту; імпортерами яхт та інших плавучих засобів.

Урядом затверджено розроблену Держмитслужбою постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Постановою Уряду, проект якої розроблено Держмитслужбою, вдосконалено порядок митного оформлення та декларування товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України.

Наказом Держмитслужби затверджено Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезенні їх на митну територію України.

Затверджено єдині форми і правила заповнення рішення про визначення митної вартості товарів.

Забезпечено впровадження єдиних підходів до формування бази оподаткування

Налагоджено ефективну співпрацю з митними органами зарубіжних країн у сфері протидії митним правопорушенням. Зокрема, 43 % кримінальних справ, порушених за фактом контрабанди товарів - це кримінальні справи, порушені на підставі результату обміну інформацією з митними органами іноземних держав.

Налагоджено постійний обмін інформацією з Всесвітньою митною організацією (правоохоронна комп’ютерна мережа CEN); інформаційною системою Balkan-Info, яка включає відомості про переміщення наркотичних засобів "Шовковим шляхом"; Інтерполом, правоохоронними органами зарубіжних країн.

У 2009 році Верховною Радою України прийнято в першому читанні законопроект, розроблений за участі Держмитслужби, яким передбачено покладання на посадових осіб митних органів функцій щодо здійснення в пунктах пропуску через державний кордон України попереднього документального контролю окремих товарів, підконтрольних органам санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного та екологічного контролю, а також контролю за переміщенням культурних цінностей.

Прийняття закону дасть можливість скоротити час здійснення процедур перетину державного кордону транспортними засобами з товарами шляхом перенесення процедур здійснення та завершення державних видів контролю широкого спектру товарів у внутрішні митниці.

Кабінетом Міністрів України прийнято розроблену Держмитслужбою постанову Уряду, відповідно до якої Держмитслужба одноосібно без погодження з ДПА та Мінекономіки може визначати за власними критеріями оцінки ті сумлінні підприємства-резиденти, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення під час здійснення такими підприємствами зовнішньоекономічних операцій. Усунення додаткових погоджень спрощує та прискорює процедуру отримання сумлінними підприємствами можливості у спрощеному порядку здійснювати оформлення товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічними контрактами.

Критерії оцінки українських підприємств, щодо товарів яких може запроваджуватись спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення, розроблені Держмитслужбою та наразі проходять погодження у Мінфіні і Держкомпідприємництві.

Спільним наказом Держмитслужби, Держприкордонслужби, МОЗ, Мінагрополітики, Мінкультури, Мінприроди та Мінтрансзв’язку затверджено Перелік товарів, які підлягають обов‘язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон.

Також спільним наказом з іншими контролюючими органами затверджено Перелік пунктів пропуску через державний кордон, у яких здійснюється санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та контроль за переміщенням культурних цінностей.

Затверджено Порядок використання в митних органах дозволів та висновків Державної служби експортного контролю України, що дасть можливість вдосконалити порядок їх використання при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання при переміщенні через митний кордон України.

З метою удосконалення механізму складання Вимоги про сплату податків згідно з книжкою (карнетом) А.Т.А. та встановлення чіткої регламентації дій посадових осіб митних органів, пов’язаних із направленням вище зазначеної вимоги до Торгово-промислової палати, внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо особливостей застосування митних режимів до товарів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А.

З березня 2009 року набув чинності наказ Держмитслужби, яким внесено зміни до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації з урахуванням практики застосування її вимог при здійсненні митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів.

З метою вирішення питань, що виникають в Одеському та Іллічівському морських торгівельних портах при здійсненні контейнерних перевезень, в Держмитслужбі проведено нараду з представниками державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт". За результатами наради Південною митницею внесено зміни до Технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску "Одеський морський торговельний порт", які сприятимуть прискоренню митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються у контейнерах з території порту у внутрішні митниці.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження Переліку пунктів пропуску на державному кордоні України, через які суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності здійснюється ввезення на митну територію України та переміщення транзитом одягу та інших виробів, що були у використанні. 02.07.09 проект розглянуто на засіданні Урядового комітету з питань економічної політики.

На розгляд до Кабінету Міністрів України направлено підготовлений Держмитслужбою проект постанови Уряду щодо доповнення переліку шляхів і напрямів транзиту підакцизних товарів через територію України, а також щодо пунктів пропуску на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів.

Направлено до Міністерства фінансів України для внесення на розгляд Уряду розроблений Держмитслужбою проект постанови Кабінету Міністрів України, спрямований на вирішення проблем, пов’язаних зі здійсненням операцій з монтажу та складання на митній території України авіаційних двигунів, агрегатів та частин повітряних суден.

Велася робота з розроблення та погодження з заінтересованими центральними органами виконавчої влади ряду проектів урядових рішень, зокрема:

проекту постанови Кабінету Міністрів України, спрямованої на встановлення чіткого порядку подання періодичної митної декларації (ПМД), а також на удосконалення процедур митного контролю та митного оформлення при декларуванні товарів, які регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах за ПМД;

проекту постанови Уряду, яким передбачено внесення змін до Положення про вантажну митну декларацію, спрямованих на спрощення опису товару у вантажній митній декларації завдяки долученню до ВМД рахунку-фактури, рахунку-проформи або іншого документа, який визначає вартість товару, що подається при митному оформленні, замість зазначення відповідних відомостей у графі 31 ВМД. Ці зміни дадуть можливість удосконалити засади застосування ВМД, поданої митному органу у електронному вигляді;

проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України", розробленого з метою приведення окремих положень нормативних документів України у відповідність до положень Конвенції про тимчасове ввезення та Додатку В1 до неї. Передбачається надати можливість нерезидентам, які тимчасово ввозять товари на митну територію України для участі, зокрема, у виставці, презентації, здійснювати їх митне оформлення, при бажанні, у митному органі, в зоні діяльності якого розташовано місце проведення заходу;

проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон”. Проект розроблено з метою надання повноважень на установлення Держмитслужбою та Мінтрансзв’язку порядку взаємодії посадових осіб митних органів з працівниками залізниць під час здійснення митних процедур щодо порожніх вантажних вагонів, пасажирських вагонів, локомотивів та інших залізничних транспортних засобів, що використовуються в міжнародному сполученні, а також товарів (вантажів), переміщуваних у контейнерах залізничним транспортом з морських торговельних портів України на вантажні митні комплекси.

З метою удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів здійснювався системний аналіз та поглиблене вивчення тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних зі справлянням податків та зборів, та вживалися організаційні заходи, направлені на збільшення надходжень митних платежів до бюджету.

Створено чітку систему моніторингу всіх видів розрахунків за податками і зборами (щоденні звіти про розрахунки з Державним бюджетом, сплату податків за видами розрахунків, митне оформлення за рішеннями судів, стягнення коштів виконавчою службою, умовні нарахування тощо).

Здійснюється постійний аналіз факторів, які впливають на стан надходження податків та зборів до Держбюджету, у тому числі вплив змін чинного законодавства, вживаються невідкладні заходи по усуненню негативних явищ та обставин, що їм сприяють. Зокрема:

розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф", спрямований на усунення існуючих суперечностей між положеннями Закону України "Про Єдиний митний тариф" та Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" й "Про зовнішньоекономічну діяльність";

затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування положень статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

2.3 Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональної митниці

За 2008 рік Київською обласною митницею забезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митних органів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% у загальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів) [48].

Найвагоміший внесок по мобілізації коштів до Державного бюджету забез-печили співробітники відділів митного оформлення № 1 (Святошин) - 1 177,7 млн. грн., № 3 (Бровари) - 574,4 млн.грн. та № 5 (Обухів) - 557,5 млн.грн.

Найактивнішими та бюджетоформуючими підприємствами в зоні діяльності митниці на зовнішньоекономічному ринку у 2008 році були ІП „Кока-Кола Бевері-джиз Україна Лімітед” (холодильне обладнання та обладнання для газування на-поїв), ТОВ „Марс Україна” (кондитерські вироби та корми для тварин), ЗАТ ком-панія „РАЙЗ” (насіння для сівби, засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка), ЗАТ „РОСАВА” (каучук синтетичний та натуральний, обладнання для обробки гуми, матеріали кордні для шин).

Основні фактори, що вплинули на надходження платежів до Держбюджету, це збільшення загального оподаткованого імпортного вантажообігу в вартісному відношенні на 30,5% в порівнянні з 2007 роком (розрахунок різниці проводився без врахування коливань курсів валют, встановлених Національним Банком Укра-їни протягом 2008 року); збільшення обсягів імпорту, що підлягали оподаткуван-ню ввізним митом на 19,7 % та збільшення обсягів імпорту, що підлягали опо-даткуванню ПДВ грошами на 62,8% (відміна імпортних податкових векселів по ПДВ у 2008 році).

Одними з основних факторів, що вплинули на стан виконання планових завдань є збільшення імпортного вантажообігу, припинення прийому Держмит-службою з лютого 2008 року податкових векселів на сплату ПДВ під час здійс-нення митного оформлення товарів, покращення роботи в напрямку винесення рішень про країну походження (додаткові надходження за рахунок таких рішень склали 1 млрд. 033 тис. грн.). Тут варто додати, що питома вага товарів, країна походження яких невідома, в загальному оподаткованому імпортному вантажо-обігу у вартісному відношенні за 9 місяців по митниці становить 7,3%.

Свій вплив на виконання завдань зробило і збільшення кількості кваліфіка-ційних рішень зі зміною коду товарів, що вплинули на збільшення митних пла-тежів (за 198 кваліфікаційними рішеннями збільшено надходження митних пла-тежів на 1 млн. 713 тис.грн.). Також однією зі складових стану виконання плано-вих завдань є збільшеня випадків коригування митної вартості товарів. В цьому контексті митницею прийнято 3232 рішень, за якими митна вартість товарів збіль-шена на 125 млн. 28 тис.грн.

Варто зазначити, що в зоні діяльності Київської обласної митниці в значних обсягах здійснюється митне оформлення товарів з низьким рівнем оподаткування (“0” ставка ввізного мита). Протягом 9 місяців 2008 року таких вантажів ввезено на загальну митну вартість 4 млрд. 955 млн. 774 тис. грн., що становить 48,3 % від загального імпортного вантажообігу у вартісному відношенні.

Протягом 2009 року Київською обласною митницею перераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681 017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п’яте місце серед вітчизняних митних органів за об’ємами перерахованих митних податків і зборів [48].

Одними з основних напрямків контрольно-перевірочної діяльності митниці в 2009 році були класифікація товарів згідно УКТЗЕД та повнота визначення мит-ної вартості. Загалом в результаті проведення документальних виїзних (планових та позапланових) та камеральних перевірок платників податків було здійснено 19 перевірок господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких 17 (або 89,5%) були результативними, тобто забезпечили додаткові надход-ження до Держбюджету. Такий високий коефіцієнт якості контрольних заходів було досягнуто завдяки ґрунтовній аналітичній роботі, що передувала проведенню перевірок. В 2009 році митниця встановила порушення сплати податків у розмірі 6592,9 тис. грн., з урахуванням штрафних санкцій, з яких до Державного бюджету України надійшло 5354,5 тис. грн. (або 81,2% від нарахованих сум).

В 2009 році в зоні діяльності Київської обласної митниці в селищах Госто-мель, Мартусівка та Стоянка відкрито три сучасних митних термінали європейсь-кого зразка, інфраструктура та місце розташування яких забезпечує належні умови праці при виконанні своїх професійних обов’язків як для митників, так і підпри-ємців.

Для організації сприяння підприємствам, які мають «чисту» митну історію, Держмитслужба затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосуван-ня процедур митного контролю та митного оформлення, а також порядок визна-чення таких підприємств-резидентів. Таким чином, станом на 31.12.09 до Київсь-кої обласної митниці було подано 19 заяв від підприємств про можливість вста-новлення до них рівня довіри митного органу, внаслідок чого 9 підприємств-рези-дентів віднесено до «білого» списку, два до «зеленого», і рішення по трьох суб’єк-тах зовнішньоекономічної діяльності знаходяться на розгляді в Державній митній службі України. За час дії механізму «ступеня довіри» до підприємств-резидентів, під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності, жодних проблемних питань у Київської обласної митниці не виникало.

Також Київською обласною митницею з початку 2009 року заведено 118 справ про порушення митних правил на суму 97 479 094 грн. та 2 кримінальні справи на суму 2 782 649 грн.

В табл. 2.2 - 2.4 наведені статистичні дані звітів про кількість учасників ЗЕД на Київській обласній митниці за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, 01.01.2008 по 31.12.2008, 01.01.2009 по 31.12.2009.

Таблиця 2.2 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2007 по 31.12.2007

№ з/п

Показник

Значення

1

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці

1 588

2

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року

297

3

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року

1 191


Таблиця 2.3 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2008 по 31.12.2008

№ з/п

Показник

Значення

1

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці

2 039

2

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року

451

3

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року

1 240


Таблиця 2.4 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2009 по 31.12.2009

№ з/п

Показник

Значення

1

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці

2 481

2

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, поставлених на облік у митниці з початку року

442

3

Кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться на обліку у митниці, і які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року

1 052


Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.2 -2.4:

кількість зареєстрованих учасників ЗЕД зросла з рівня 1588 СПД у 2007 році до рівня 2481 СПД у 2009 році;

кількість зареєстрованих учасників ЗЕД, які здійснювали митні операції зросла з рівня 1191 СПД у 2007 році до рівня 1240 СПД у 2008 році та знизилась до рівня 1052 СПД у 2009 році за рахунок падіння обсягів зовнішньоторгівельної активності українських підприємств на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 -2009 рр. та падіння світового попиту на товарних ринках.

Протягом 2008 року в середньому в МОУ щодня оформлялося 1,2 млн. тонн вантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів [48].

Протягом 2008 року забезпечено безперебійне оформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніж у 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн, імпорту - зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту - знизився на 20% і склав 176,7 млн. тонн.

При цьому вартість експортованих товарів порівняно з 2007 роком зросла на 17,7 млрд. дол. США (на 35,9 %), імпортованих - на 20,8 млрд. дол. США (на 34,3 %).

Завдяки проведеній роботі протягом 2008 року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 96 млрд. 47,2 млн. грн., що на 41 млрд. 927,7 млн. грн. (на 77,5 %) більше, ніж у попередньому році.

Показник розпису доходів, встановлений Держмитслужбі Міністерством фінансів України на 2008 рік у сумі 97,9 млрд. грн., виконано на 98,1 %.

При цьому 12 грудня 2008 року внесено зміни до Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік, якими показник надходжень від Держмитслужби збільшено на 14,4 млрд. гривень.

До загального фонду Державного бюджету перераховано 88 427,1 млн. грн., що становить 99,3 % встановленого показника розписів доходів загального фонду.

До спеціального фонду Державного бюджету перераховано 7 620,1 млн. гривень. Показник розпису доходів спеціального фонду державного бюджету виконано на 86,1 %.

Невиконання показника розпису доходів загального фонду державного бюджету відбулося внаслідок несвоєчасного митного оформлення та несплати ПДВ з природного газу, імпортованого НАК "Нафтогаз України", у сумі 4 млрд. гривень.

Показник спеціального фонду не забезпечено у зв’язку із зменшенням надходжень митних платежів до цього фонду від митного оформлення транспортних засобів після застосування знижених ставок ввізного мита, визначених домовленостями щодо вступу України до СОТ, а також значним зменшенням кількості ввезених транспортних засобів в останні місяці 2008 року.

Загальні обсяги перерахувань за 2008 рік у порівнянні з 2007 роком збільшились:

по ПДВ - на 39 278,9 млн. грн. (у 1,9 разу);

по ввізному миту - на 2 337,4 млн. грн. (на 24 %);

по акцизному збору - на 877,6 млн. грн. (у 1,7 разу);

по єдиному збору - на 34,3 млн. грн. (на 33 %).

Зменшились надходження з вивізного мита на 93,3 млн. грн. (на 32 %) та митних зборів - на 569,5 млн. грн. (на 53 %).

Надходження з вивізного мита зменшилися у зв’язку із зменшенням обсягів вивезення природного газу та насіння олійних культур, з митних зборів - у зв’язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 65 "Про ставки митних зборів" у зв’язку із вступом України до СОТ.

Таблиця 2.5 - Основні показники активності ЗЕД та загрузки митної служби України за 2008 рік [48]

Назва показника

2007 рік

2008 рік

Зміни




+ , -

%

Товарообіг, млн. дол. США

110 099

148 668

+ 38 569

135

в т.ч.:





- експорт

49 262

66 967

+ 17 705

136

- імпорт

60 837

81 701

+ 20 865

134

в т. ч. оподаткований:





- митом

19 285

28 644

+ 9 359

збільшено у 1,5 рази

- акцизним збором

6 611

11 965

+ 5 354

збільшено у 1,8 разу

- ПДВ у грош. Формі

38 933

73 606

+ 34 673

збільшено у 1,9 разу

Кількість суб’єктів, що здійснювали ЗЕД

34 320

36 421

+ 2 101

106

Оформлено вантажів, млн. тонн

484,3

427,6

- 56,6

88

з них:





- експорт

145,5

149,8

+ 4,3

103

- імпорт

117,3

101,1

- 16,2

86

- транзит

221,4

176,7

- 44,7

80

Оформлено вантажних митних декларацій, тис. шт.

3 301,6

3 492,1

+ 190,5

106

з них:





- експорт

742,0

687,3

- 54,8

93

- імпорт

1 135,9

1 263,8

+ 127,9

111

- транзит

481,5

502,9

+ 21,4

104

Надано свідоцтв на реєстрацію автотранспорту, номерних вузлів та агрегатів, тис. шт.

67,3

53,6

- 13,7

80

Прослідувало громадян через кордон, млн. осіб

84,0

87,6

+ 3,5

104

з них:





- з декларуванням

13,7

11,4

- 2,2

84

Пропущено транспортних засобів, млн. шт.

23,7

23,3

- 0,4

98


Протягом І півріччя 2009 року митними органами забезпечено безперебійне оформлення 192,9 млн. тонн вантажів, з них експорт - 59,9 млн. тонн, імпорт - 49,1 млн. тонн, транзит - 83,9 млн. тонн [48].

В середньому щодня оформлялося понад 1 млн. тонн вантажів, пропускалися 180 тис. громадян, 50 тис. транспортних засобів.

Порівняно з січнем-червнем 2008 року обсяги вивезення товарів зменшилися на 15,2 млрд. дол. США (на 46,7 %), обсяги імпорту - на 16,9 млрд. дол. США (на 42,1 %).

Завдяки проведеній роботі протягом І півріччя 2009 року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 38 млрд. 218,6 млн. грн. (у січні-червні 2008 року - 48 млрд. 540,2 млн. гривень).

Показник розпису доходів, встановлений Держмитслужбі Міністерством фінансів України на січень-червень у сумі 39,4 млрд. грн., виконано на 97,0 %. Показник розпису доходів загального фонду Держбюджету виконано на 91,7 % (перераховано 31 758,0 млн. грн. при плані 34 621,6 млн. грн.), показник розпису доходів спеціального фонду - на 135,5 % (перераховано 6 461,6 млн. грн. при плані 4 769,5 млн. гривень).

Невиконання в повному обсязі планового показника розпису доходів загального фонду бюджету, встановленого на І півріччя 2009 року, відбулося у зв’язку із значним зменшенням майже у 2,4 разу обсягів імпорту товарів (за виключенням природного газу) в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Загальні обсяги перерахувань у І півріччі 2009 року у порівнянні з січнем-червнем 2008 року збільшились:

по акцизному збору - на 218,8 млн. грн. (на 20,7 %);

по вивізному миту - на 76,3 млн. грн. (у 1,6 разу).

Зменшились надходження: з ПДВ - на 6 458,1 млн. грн. (на 16,1 %), ввізного мита - на 3 665,8 млн. грн. (на 55,9 %), єдиного збору - на 11,0 млн. грн. (на 16,9 %), інших платежів - на 505,3 млн. грн. (у більш, ніж 45 раз, у зв’язку з відміною митних зборів).

Завдяки здійсненню заходів щодо посилення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів протягом І півріччя 2009 року додатково направлено до Держбюджету 1 182,9 млн. гривень. Додаткові надходження до бюджету за рахунок посилення контролю за роботою з прийняття класифікаційних рішень склали 39,2 млн. грн., за рахунок перевірки країни походження товарів - 8,6 млн. гривень.

Митними органами забезпечується контроль за дотриманням законності при митному оформленні товарів та вантажів.

Протягом І півріччя 2009 року порушено 172 кримінальних справи про контрабанду на загальну суму 189,1 млн. гривень.

Незважаючи на низку несприятливих чинників, таких, як погіршення економічної ситуації, зменшення товаропотоків та збільшення великого розміру контрабанди на 17,5%, порівняно з 2008 роком, кількість порушених кримінальних справ майже не змінилася.

Без урахування двох минулорічних справ з нехарактерно значною вартістю предметів контрабанди, а саме, природного газу на суму 4,9 млрд. грн. і риби на суму 164,2 млн. грн., вартість предметів контрабанди у порушених митними органами протягом І півріччя 2009 року кримінальних справах збільшилась на 3 %.

За фактами порушень митного законодавства складено 10 844 протоколи про порушення митних правил на загальну суму майже 13,9 млрд. гривень.

При зменшенні кількості зафіксованих правопорушень на 2 397 випадків, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, значно зросла вартість предметів правопорушення. Загальна вартість предметів правопорушення у інших адміністративних справах, заведених у січні-червні поточного року, складає 763 млн. грн., що майже на 340 млн. грн. більше загальної вартості предметів правопорушень, виявлених за І півріччя 2008 року.

2.4 Висновки до розділу 2

На початок липня 2009 року в Україні діяло 45 митниць, 145 митних постів, 219 пунктів пропуску, 22 вантажних митних комплекси, 281 митний ліцензійний склад.

Протягом 2008 року забезпечено безперебійне оформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніж у 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн, імпорту - зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту - знизився на 20% і склав 176,7 млн. тонн.

В середньому щодня оформлялося 1,2 млн. тонн вантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів.

При цьому вартість експортованих товарів порівняно з 2007 роком зросла на 17,7 млрд. дол. США (на 35,9 %), імпортованих - на 20,8 млрд. дол. США (на 34,3 %).

Протягом І півріччя 2009 року митними органами забезпечено безперебійне оформлення 192,9 млн. тонн вантажів, з них експорт - 59,9 млн. тонн, імпорт - 49,1 млн. тонн, транзит - 83,9 млн. тонн.

В середньому щодня оформлялося понад 1 млн. тонн вантажів, пропускалися 180 тис. громадян, 50 тис. транспортних засобів.

Порівняно з січнем-червнем 2008 року обсяги вивезення товарів зменшилися на 15,2 млрд. дол. США (на 46,7 %), обсяги імпорту - на 16,9 млрд. дол. США (на 42,1 %).

Як показав проведений аналіз , питома вага контролюємих митними орга-нами джерел дохідної частини Державного бюджету України складає:

1. Ввізне мито - питома вага з рівня 4,95% у 2003 році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 - 5,18% у 2007 -2009 роках;

2. Вивізне мито - питома вага з рівня 0,35% у 2003 році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у 2009 році;

3. Імпортний ПДВ - питома вага з рівня 19,3% у 2003 році поступово зросла до рівня 34,0 - 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьому внутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетного відшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня 55,0 - 60,4% від власної величини у 2008 - 2009 роках, тобто „чистий імпортний ПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;

4. Акцизний збір з ввезених товарів - питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.

Таким чином, у 2009 році економічна ефективність безпосередньої та конт-рольної діяльності митних органів України оцінюється часткою наповнення Дер-жавного бюджету України у 24,6%.

Основні характеристики діяльності досліджуємої Київської обласної митниці:

1. За 2008 рік Київською обласною митницею забезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митних органів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% у загальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів).

2. Протягом 2009 року Київською обласною митницею перераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681 017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п’яте місце серед вітчизняних митних органів за об’ємами перерахованих митних податків і зборів.

Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці

3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці

Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» [12], яка спрямована на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оператив-не отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснен-ня зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального та інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Багатофункціональна комплексна система "Електронна митниця" (далі - комплексна система) поєднує інформаційно-телекомунікаційні технології та сукупність механізмів їх застосування. Створення зазначеної системи дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування, створить передумов для інтеграції України у світову інформа-ційну спільноту. Визначальна роль інформаційних технологій в митній справі відобра-жена в Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеній 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [13]. Метою Концепції є формування та створення комплексної системи на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України з урахуванням міжнародних стандартів з максимальним залученням науково-технічного потенціалу держави шляхом автоматизації [13]:

- контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів відповідно до заявлених митних режимів;

- процесів митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян;

- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- адміністрування митних платежів;

- процесів виявлення та обліку порушень митних правил;

- системи формування, збору, обробки та накопичення інформації для формування митної статистики;

- системи застосування передбачених законом заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України;

- інтеграції системи аналізу ризиків до автоматизованих систем митного оформлення;

- запровадження електронного цифрового підпису для посадових осіб митних органів;

- створення системи електронного документообігу та електронного деклару-вання;

- модернізації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмит-служби та баз даних для забезпечення цілісності, достовірності, актуальності та доступності інформації;

- удосконалення механізму доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади;

- зміни системи накопичення статистичних показників для формування бази даних таких показників;

- розвитку та вдосконалення функціональних підсистем Єдиної автомати-зованої інформаційної системи Держмитслужби для автоматизації діяль-ності структурних підрозділів Держмитслужби;

- організації каналів зв'язку між підрозділами митних органів різного рівня з використанням сучасних технологій передачі даних;

- організації міжнародних каналів зв'язку для виконання угод з інформацій-ного обміну;

- створення системи телефонного зв'язку та системи передачі відеозобра-ження у складі відомчої телекомунікаційної мережі на основі сучасних техно-логічних рішень;

- оснащення митних органів новітніми засобами обробки та передачі інформації;

- створення у митних органах сучасних локальних обчислювальних мереж;

- комплексного впровадження засобів криптографічного та технічного захисту інформації, ідентифікації та автентифікації користувачів;

- захисту інформації від несанкціонованого та неконтрольованого ознайом-лення, модифікації, знищення, копіювання, поширення;

- обов'язкової автоматичної реєстрації результатів ідентифікації та автентифікації користувачів, результатів виконання користувачем операцій з обробки інформації, спроб несанкціонованих дій з інформацією, фактів поз-бавлення користувачів права на доступ до інформації та її обробку, результа-тів перевірки цілісності засобів захисту інформації;

- створення комплексних систем захисту інформації на базі типових рішень та відомчого центру сертифікації ключів Держмитслужби.

Організаційна регламентація менеджменту митними структурами регіональ-них митниць в руслі «Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» визначається наступними документами Держмитслужби відносно структури та задач підрозділів регіональних митниць України, уточненими в квітні 2010 року:

1. Про затвердження Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій // ДМСУ, Наказ від 26 квітня 2006 року N 335 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 30 квітня 2010 року N 430)

2. Про затвердження Примірної структури регіональної митниці, митниці та Вимог до штатної структури регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 29 квітня 2010 року N 424 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 432 )

3. Про затвердження Примірного положення про відділ контролю за переміщенням товарів регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 30 листопада 2006 року N 1071 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 6 травня 2010 року N 442) - Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2010

4. Про затвердження Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 6 червня 2005 року N 487 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 травня 2010 року N 434)

5. Про затвердження Примірного положення про підрозділ митного оформлення регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 18 липня 2008 року N 794 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

6. Про затвердження Примірного положення про підрозділ організації митного контролю регіональної митниці, митниці // ДМСУ, Наказ від 1 червня 2009 року N 516 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 439)

Організаційна регламентація діяльності митниці обумовлена вимогами «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосу-ванням вантажної митної декларації» (наказ № 314[34]), який розроблено відпо-відно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змі-нами та доповненнями), і з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД). Цей Порядок застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах.

При удосконаленні виконання митних процедур згідно «Порядку здійснен-ня митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» в Київській обласні митниці розвиваються наступні напрями:

формування територіальної структури митних постів;

формування структури новітніх митних терміналів європейського рівня;

впровадження спрощених процедур митного оформлення вантажів;

впровадження систем віддаленого «електронного декларування».

Згідно з наказами Держмитслужби України та у зв'язку з реорганізацією митних органів Київська обласна митниця розпочала свою діяльність 1 травня 2008 року. Зоною діяльності митниці визначено Київську область, за винятком аеропорту "Бориспіль", аеродрому "Гостомель", а також зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча.

Одна з найпотужніших, так званих "внутрішніх" митниць (розташованих не в пунктах пропуску через державний кордон України, а всередині нашої держави), Київська обласна митниця складається з шести відділів та восьми секторів митно-го оформлення. В зонах діяльності цих підрозділів зокрема акредитовані підпри-ємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в усіх районах Київщини.

10 квітня 2009 року відбулось відкриття першого митного терміналу євро-пейського типу - вантажного митного терміналу в смт Гостомель. В смт Гостомель Київської області, при в’їзді в Київ з Варшавського напрямку, в 7 км від Київської кільцевої дороги, в зоні діяльності Київської обласної митниці відкрито сучасний митний термінал, умови якого забезпечать належні умови праці при виконанні своїх професійних обов’язків як митників, так і бізнесменів і перевізників.

До складу терміналу входить зона прибуття автотранспорту, яка складає майже 5000 кв.м. та має все належне для забезпечення стоянки 60 вантажівок. Зо-на перебуває під 24-годинним контролем охорони та камер відеоспостереження. Оздоблений за останніми світовими стандартами склад класу А забезпечує можли-вість щоденного митного оформлення більш ніж 70 вантажівок і обслуговування всіх операцій на складі тимчасового зберігання та на митному ліцензійному скла-ді.

На митному терміналі розроблено та впроваджено комплекс програмно-апа-ратних засобів для забезпечення оперативної обробки товаросупроводжувальних документів і вантажів з урахуванням всіх вимог митних органів, що також було вимогою Державної митної служби, висунутої власникам подібних терміналів.

Відкриття нового митного терміналу стало першим результатом вдалої спів-праці між державною установою та міжнародною компанією. Крім того, дана подія є, так би мовити, першою ластівкою Державної митної служби України у питанні виведення терміналів за межі столиці, в якому давно зацікавлені як підприємці, так і митники. Це передусім забезпечить покращення умов для ведення зовніш-ньоекономічної діяльності, деклароване як керівництвом Державної митної служ-би України, так і Київської обласної митниці. Окрім того, від скупчення вантажі-вок не страждатимуть столичні транспортні артерії, що вирішить давню проблему Київського регіону, а розташування потужного, європейського рівня терміналу приверне увагу до вирішення місцевих проблем населеного пункту, в якому він знаходиться.

При формуванні штатного розпису регіональної митниці митниці були витримані такі пропорції, встановлены у 2010 році [23]:

- кількість заступників начальника митниці встановлюється в залежності від затвердженої граничної чисельності митниці: до 200 осіб - 2 заступники, від 200 до 300 - 3, від 300 до 400 - 4, більше 400 - кількість заступників визначається за попереднім погодженням з Держмитслужбою

- чисельність керівників митниці та керівників середньої ланки (начальники відділів, секторів) повинна становити не більше 24 % від затвердженої граничної чисельності митниці;

- штатна чисельність служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил не повинна перевищувати 10 % від затвердженої граничної чисельності митного органу, за винятком митних органів, визначених у додатку 1;

- штатна чисельність особового складу митних постів та підрозділів митного оформлення, у тому числі керівників цих підрозділів та їх заступників, не повинна бути меншою 50 % від затвердженої граничної чисельності митниці;

3. Функції сектору (головного інспектора) зв'язків з громадськістю ввести в функції відділу (сектору) організаційного та документального забезпечення.

4. Функції контролю за діяльністю підприємств, що надають митні послуги, передбачити у функціях підрозділів організації митного контролю.

5. Сектор (головний інспектор) з питань захисту прав інтелектуальної власності входить до складу підрозділів організації митного контролю регіональних митниць, митниць. Окремі відділи (сектори) з питань захисту прав інтелектуальної власності створюються в регіональних митницях, митницях із значним товаропотоком за погодженням з Головою Служби.

6. У складі підрозділів митного оформлення та служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митниць, що мають у пунктах пропуску мобільні скануючі рентгенівські системи (для забезпечення експлуатації цих систем) визначаються посади інспекторів, на яких додатково покладаються обов'язки водіїв, операторів та операторів-координаторів з наведення.

Таблиця 3.1 - Розташування митних постів Київської обласної митниці по території Київської області для підвищення якості обслуговування митних вантажопотоків

Оперативний підрозділ

Адреса

Відділу митного оформлення №1 (ВМО № 1)

Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала кільцева, 10/1

Сектор митного оформлення №3 (ВМО №1)

м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, проммайданчик “Карат”, буд. 1

м. Бородянка, пров. Залізничний, 1

Сектор митного оформлення № 5 ВМО № 1

Київська обл.., с. Стоянка, Житомирське шосе 21 км, буд.7

Сектор митного оформлення № 6 ВМО № 1

Київська обл, смт Гостомель, вул. Садова, 26 А

Відділ митного оформлення №2

Київська обл.,м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 227-т

Відділ митного оформлення №3 (ВМО №3)

Броварський р-он,с. Калинівка, вул. Ігорева, 12

Відділ митного оформлення №4 (ВМО № 4)

Бориспільський р-он, смт. Проліски, вул. Промислова, 9

Сектор митного оформлення №1 ВМО №4

м. Переяслав-Хмельницький., вул. Героїв Дніпра, 31

Сектор митного оформлення № 2 ВМО № 4

Бориспільський р-он, с. Мартусівка, вул.. Мойсеєва, 70

Відділ митного оформлення №5 (ВМО № 5)

Київська обл., м. Обухів, вул. Будьонного, 33

Сектор митного оформлення № 1 (ВМО № 5)

м. Обухів, вул. Київська, 130

Сектор митного оформлення №2 (ВМО №5)

м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 10

Відділ митного оформлення №6 (ВМО № 6)

Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, 7

Сектор митного оформлення №1 ВМО №6

м. Фастів, вул. Транспортна, 2

Правова регламентація розвитку Державної митної служби України в рамках «КонцепціЇ створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» [12] визначається наступним переліком документів, понов-леним у квітні 2010 року:

1. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митної служби України,Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N 590/296/468

2. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до това-рів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок зас-тосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Держав-ної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736

3. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, вне-сеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)

4. Про Порядок дій посадових осіб митниці при прийнятті Київською обласною митницею з іншими митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів та Порядок оформлення листів про погодження між підрозділами митного оформлення Київської обласної митниці // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, КИЇВСЬКА ОБЛАСНА МИТНИЦЯ, наказ від 29.05.2008 № 121

5. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )

6. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електрон-ної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)

Гармонізація та спрощення митної справи для забезпечення розвитку міжнародної торгівлі є головною метою Всесвітньої митної організації, членом якої Україна є вже 18 років.

Запровадження системи спрощень для сумлінних підприємців при проходженні ними митних процедур є звичайною європейською нормою. І Київська обласна митниця на виконання відповідних наказів Державної митної служби України розробила низку заходів по інформуванню підприємців, створенню постійної комісії з оцінювання діяльності, складанню списків підприємств, які будуть внесені до Реєстру таких, що відповідають критеріям спрощення.

10 вересня 2009 року у Міністерстві юстиції України зареєстровані два накази Держмитслужби України, метою яких є запровадження та реалізація механізму сприяння підприємствам при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Запровадження системи спрощень для сумлінних підприємців при проходженні митних процедур - це не українське нововведення, а звична європейська практика, до якої сьогодні долучається й Україна. Підписання цих наказів є першим кроком до створення в Україні інституту уповноважених економічних операторів, які на сьогоднішній день успішно функціонують в усіх країнах ЄС.

З метою організації сприяння підприємствам, які мають «незаплямовану» митну історію, Держмитслужба цими наказами затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення, а також порядок визначення таких підприємств-резидентів.

Варто зауважити, що на стадії розробки проектів вказаних наказів Держмитслужба широко залучала представників зацікавленої громадськості, пропозиції і зауваження якої було враховано при підготовці остаточної редакції цих документів. Крім того, накази пройшли усі необхідні етапи погодження в Держкомпідприємництві та у Раді підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Отже відтепер регіональні митниці і митниці отримали повноваження визначати сумлінні підприємства-резиденти і встановлювати по відношенню до товарів і транспортних засобів таких підприємств спрощений порядок застосування митних процедур.

Крім того Держмитслужба вирішила реалізувати механізм запровадження «ступеню довіри» до підприємств-резидентів, який буде мати 3 рівні. Він буде встановлюватися і змінюватися митним органом з урахуванням даних системи аналізу ризиків та аудиту і безпосередньо залежатиме від результатів оцінки попередньої діяльності підприємства.

Залежно від «ступеню довіри» митним органом будуть встановлюватися форми та обсяг митних процедур щодо товарів підприємств-резидентів під час провадження ними зовнішньоекономічної діяльності. Ступінь довіри поділяє підприємства на два списки - «Білий список» та «Зелений список». Економічні оператори з цих списків будуть отримувати певні преференції. Для усіх інших підприємств, які не потрапили до згаданих списків, рівень довіри не встановлюється. Отже вони будуть здійснювати зовнішньоекономічні операції у звичайному режимі.

Підприємствам, які увійдуть до «Білого списку», будуть надаватися такі преференції:

Не здійснюється митний огляд у пункті пропуску через державний кордон України, але здійснюється вибірковий митний огляд у митниці призначення/відправлення відповідно до статті 42 Митного кодексу України, якщо безпосереднім відправником або отримувачем таких товарів і транспортних засобів є це підприємство;

Незастосування до товарів, безпосереднім відправником чи отримувачем яких є підприємство, відповідного переліку окремих положень нормативно-правових актів Держмитслужби.

Унесеним до «Зеленого списку» підприємствам будуть надаватися такі преференції:

здійснюється вибірковий митний огляд у митниці призначення/відправлення відповідно до статті 42 Митного кодексу України, якщо безпосереднім відправником або отримувачем таких товарів і транспортних засобів є це підприємство;

Незастосування до товарів, безпосереднім відправником чи отримувачем яких є підприємство, відповідного переліку окремих положень нормативно-правових актів Держмитслужби у скороченому варіанті.

Відтак на початок 2010 року в Київській обласній митниці вже 17 підприємств віднесено до «білого» списку сприяння, два - до «зеленого». Однак, окрім цього стало відомо, що найкрупнішими платниками податків по митниці є підприємства, які не увійшли до жодного з цих списків, а ті, до яких вже встановлено режим сприяння, по кількості вантажних митних декларацій ледве мають долю в 3% від загального об’єму по митниці.

Представники митниці нагадали підприємцям про наявність важливого для суб’єктів ЗЕД наказу Київської обласної митниці « Про надання повноважень», яким начальникам відділів та секторів митного оформлення Київської обласної митниці, які здійснюють митне оформлення товарів і транспортних засобів, делегували повноваження самостійно приймати рішення щодо митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що належать до компетенції керівництва митниці. Як очікується, даний нормативний акт значно спростить і полегшить в часі процедури митного оформлення. В свою чергу підприємці наголосили на необхідності поширити практику позмінної роботи працівників підрозділів митного оформлення.

Разом з тим представниками бізнесу було приділено значну увагу механізмові дії наказу Державної митної служби України « Про затвердження Порядку випуску товарiв у вiльний обiг пiд гарантiйнi зобов'язання при ввезеннi їх на митну територiю України», коли деякі його важливі чинники, зі слів присутніх, не набули бажаного результату. А саме йшлося, що даним нормативним документом не враховуються нюанси зовнішньоекономічної діяльності, коли товар тривалий час імпортується від виробника за прямим контрактом без зменшення митної вартості. Також висловлювалася думка, що, в цьому контексті, без індивідуального порядку застосування процедур митного контролю до окремих підприємств, спрощення не буде діяти. А відтак митниці при включенні компанії до «білого» та «зеленого» списків слід комісійно ураховувати специфіку такого підприємства.

Зокрема підприємці звертали увагу на необхідності вдосконалення механізму сприяння як для підприємств-експортерів, так і спрощення митних процедур для митних ліцензійних складів, коли такі належать українському підприємству, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, а не лише надає свої складські послуги. Також йшлося про потребу спрощення процедури митного огляду вантажів підприємств, до яких застосовується режим сприяння.

Для покращення правової регламентації діяльності розроблений та впровад-жений в практику діяльності митниці стандартизований та вичерпний «СПИСОК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ АКРЕДИТАЦІЇ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ МИТНИЦІ», згідно якому для акредитації підприємства в Київській обласній митниці необхід-но надати оригінали всіх нижчеперерахованих документів. Всі ксерокопії доку-ментів, які не завірені нотаріусом, повинні бути завірений печаткою підприємства.

1. Статут підприємства (завірений нотаріально +копия);

2. Статутний договір (завірений нотаріально + копія);

3. Свідоцтво держреєстрації (завірене нотаріально +копия);

4. Довідка статуправління (завірена нотаріально +копия);

5. Свідоцтво платника ПДВ або Свідоцтво платника єдиного податку (завірене нотаріально +копия);

6. Форма 4-ОПП ( копія);

7. Договори - аренди на юридичну і фактичну адреси (2-копії)+акти прийому-передачі приміщення (свідоцтво на право власності на обидві адреси);

8. Довідка з банку про відкриття валютних і розрахункового рахунків (оригінал + копія);

9. Протокол зборів засновників про призначення директора (завірений нотаріально);

10. Наказ про призначення директора (копія);

11. Наказ про призначення глав. бухгалтера ( копія);

12. Наказ про призначення відповідальних осіб на роботу з митницею з вказівкою посади, паспортних даних (№ паспорта, ким і коли виданий, реєстраія), зразки підпису. Дані особи повинні бути внесений в картку акредитації. (копія);

13. Інформаційне повідомлення про відсутність (наявності) іноземних інвестицій (оригінал);

14. Паспорти директора, гл. бухгалтера, відповідальних осіб на роботу з митницею, засновників (оригінали + копія);

15. Лист на акредитацію.

Одним з шляхів покращення правової регшламентації діяльності Київської обласної митниці є впровадження, згідно з наказом Київської обласної митниці від 29.05.2008 N 121 вроваджений « ПОРЯДОК дій посадових осіб митниці при прий-нятті Київською обласною митницею з іншими митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів» [35].

Цей Порядок визначає механізм дій посадових осіб митниці при прийнятті Київською обласною митницею (далі - митниця) з іншими митними органами по-годженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів і спрямова-ний на реалізацію права суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) пред'являти товари до митного оформлення іншому митному органі, ніж митний орган, у зоні діяльності якого розташований цей суб'єкт ЗЕД.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

ВОМК - відділ організації митного контролю;

ПМО - підрозділ митного оформлення Київської обласної митниці (відділ митного оформлення, сектор митного оформлення);

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, установлених законодавством України.

Київська обласна митниця погоджує місце здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів з іншими митними органами відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 09.11.2004 N 801 <#"477115.files/image005.gif">

Рис.3.1. Принципова схема взаємодії декларанта та митниці в системі «Електронна митниця»

Рис.3.2. Принципова схема внутрішнього менеджменту митних органів України за допомогою системи «Електронна митниця»

Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) представляє собою інформаційно-аналітичний інструмент нового покоління для супроводження зовнішньо-економічної діяльності. Створений з урахуванням 10-річногоь досвіду розробників митно-брокерської програми Eugenia (DOS-версія), він являє собою втілення найкращих технологічних досягнень XXI століття в галузі інформаційних технологій [ ].

Переваги програми Dbridge:

- продуманий зовнішній вигляд програми є стандартним для програмного забезпечення в середовищі Microsoft Windows. Навіть при першому знайомстві з програмою її інтерфейс виявиться для вас знайомим та зрозумілим. Програма не перевантажена елементами управління, що робить її легкою для засвоєння новачками. Разом з тим, для професіоналів вона надає легкий доступ до широкого спектру додаткових можливостей;

- найбільш повна та всебічна перевірка ВМД за більш ніж 900 критеріями;

- масштабованість рішення досягається за рахунок використання в якості системи керування базами даних (СКБД) програмного забезпечення Microsoft SQL Server. Програма однаково швидко і стабільно працює для одного або кількох користувачів при використанні безкоштовної СКБД Microsoft SQL Server Express, так і для багатьох їх десятків, якщо встановлено Microsoft SQL Server Workgroup, Standard або Enterprise Edition;

- легкість установки та налагодження: в найпростішому варіанті установка програми займає кілька хвилин і не вимагає від користувача жодних дій, крім кількох кліків на кнопці «Далі» майстра установки. Програмою підтримуються операційні системи Microsoft Windows 2000/XP/2003/Vista/2008 без будь-яких застережень;

- безпека використання: при необхідності адміністратор програми може надати доступ окремим користувачам на перегляд та модифікацію тих чи інших типів документів. З метою оптимізації адміністрування прав можуть бути створені профілі - набори повноважень;

- доступність інтеграції з іншим програмним забезпеченням (наприклад, бухгалтерського або управлінського обліку) досягається за рахунок використання при розробці програми таких промислових стандартів як Microsoft SQL Server та Microsoft .Net Framework. Розробники завжди готові надати консультації з питань системної інтеграції програми з іншими програмними засобами, що використовуються в організації.

На рис.3.3 навелений screen -short програмного забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з вантажними митними деклараціями (ВМД): створення, розрахунок, перевірка, друк та вивід на митницю вантажних митних декларацій (ВМД). При перевірці ВМД уже сьогодні використовується понад 900 критеріїв. Друк (в графічному та текстовому режимах) можливий для всіх типів принтерів;

Рис.3.3. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з вантажними митними деклараціями (ВМД)

На рис.3.4. представлений screen-short програмного забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інших документів, необхідних при митному оформленні - облікових карток, ДМВ, ПТП, листів про погодження, актів митного огляду, оформлень до 100 євро, транспортних накладних (CMR, CIM, УМВС, тощо)

Рис.3.4. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інших документів, необхідних при митному оформленні

Рис.3.5. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку

Рис.3.6. Програмне забезпечення Diamond Bridge (DBridge) - модуль роботи з інтегрованою системою митного обліку Для встановлення програми необхідно завантажити один з дистрибутивів програми.

На рис.3.5 -3.6 представленi screen-short інтегрованої система митого обліку: склади тимчасового зберігання, ліцензійні склади, тимчасовий ввіз/вивіз, і т.д. Створення ВМД з документів обліку та в зворотному напрямку. Передача з одного складу на інший. Гнучка система звітності про надходження, видачу, рух та наявність товарів на складі;

Версію дистрибутива без Microsoft SQL Server та .NET Framework 2.0 рекомендується завантажувати, тільки якщо ви впевнені в їх наявності на вашому персональному комп’ютері.

Крок 1. Якщо ви є користувачем операційних систем Windows 2000 або Windows ХР без встановленого сервісного пакету оновлень SP2, встановлення програми слід починати з запуску файлу install.bat, розміщеного в каталозі dbrinst. Це пов’язано з необхідністю перевірки, та за відсутності, встановлення поновленої версії інсталятора Windows Installer та .NET Framework 2.0.

Якщо ваша операційна система є однією з Windows XP SP2/2003/Vista/2008, інсталяцію слід починати з запуску setup.exe, через те що вищезгадані операційні системи по замовчуванню містять необхідні компоненти.

Встановлення програми рекомендується здійснювати з профілю адміністратора персонального комп’ютера/локальної мережі.

Буде запущено майстер встановлення програми.

Крок 2. Оберіть опції встановлення програми.


Якщо ви збираєтесь використовувати програму на фізично відокремленому комп’ютері, всі три опції є обов’язковими.

Для роботи по мережі, в тому числі через інтернет, достатньо встановити один екземпляр програми з опціями «Встановити серверну частину програми» та «Встановити Microsoft SQL Server Express 2005». В подальшому стане можливим під єднати до спільних баз даних, інші комп’ютери, на яких встановлено тільки клієнтські частини програми.

В випадку, якщо ви обрали мережевий варіант роботи, ви можете не встановлювати клієнтську частину на комп’ютері, що використовуватиметься як сервер. Однак робота з інтерфейсом програми можлива тільки за умови встановлення клієнтської частини, тому в такому випадку ви не зможете використовувати програму та будь-які її функції на даному ПК.

Для робочих станцій, котрі будуть використовуватись як мережеві робочі місця, обов’язковим є наявність або встановлення Microsoft .Net Framework версії 2.0.

Крок 3. Встановлення Microsoft SQL Server 2005 Express Edition.

Якщо ви не встановлюєте Microsoft SQL Server, пропустіть наступний крок та переходьте до кроку 4.


Якщо ви обрали опцію «Встановити Microsoft SQL Server», Майстер встановлення попросить ввести пароль адміністратора SQL-сервера. Адміністратором SQL-сервера за замовчуванням є користувач sa. Введення пароля для користувача є обов’язковим. В подальшому засобами програми ви можете створити або призначити і додаткових адміністраторів сервера.

Якщо ви не плануєте створювати додаткових адміністраторів, не забудьте цей пароль! Без нього адміністрування бази даних стане неможливим.

Введіть пароль та повторіть його в полі підтвердження паролю. Натисніть «Далі».

Крок 4. Оберіть папку для встановлення програми.


Крок 5. Завершення інсталяції.

Якщо ви встановлювали Microsoft SQL Server 2005 Express Edition, дочекайтесь завершення його інсталяції та настроювання.


Інсталяція продовжиться автоматично.


Дочекайтесь її завершення, та натисніть кнопку «Готово».

У меню «Пуск» Програми та на робочий стіл буде додано ярлик DBridge

З 15 квітня 2009 року і дотепер в Держмитслужбі України продовжується дослідна експлуатація програмно-інформаційного комплексу (далі - ПІК) “Інс-пектор-2006” в режимі опрацювання та оформлення електронного попереднього повідомлення (далі - ЕПП), електронної попередньої декларації (далі - ЕПД) та електронної вантажної митної декларації (далі - ЕВМД) при електронному декла-руванні товарів.

Станом на 15.04.2010 статистичні дані щодо оформлення попереднього повідомлення, попередньої декларації у електронному вигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) та електронної вантажної митної декларації (ЕВМД) показали, що:

- при оформленні попереднього повідомлення, попередньої декларації у електронному вигляді (ЕПП та ЕПД відповідно) та електронної вантажної митної декларації (ЕВМД) із Держмитслужбою України при використанні:

- ЕПП - постійно працюють від 10 до 16 підприємств, укладені угоди з 31 підприємствами;

- ЕПД - постійно працюють 7 підприємств у Київському регіоні та в зоні діяльності Миколаївської, Харківської, Ужгородської митниць та 1 підприємство епізодично ( в зоні діяльності Київської регіональної митниці);

- ЕВМД - одне підприємство (ЗАТ “ПЛАСКЕ”) працювало у режимі дослідної експлуатації з декларуванням товарів у митному режимі ТР80 (відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 06.10.09 №925 “Про реалізацію пілотного проекту “Взаємодія ЄАІС та NCTS у режимі транзит”).

Станом на 15.04.2010 за період з 15.04.2009 було опрацьовано [48]:

- 665 ЕПД;

- 2 ЕВМД (режим ТР80);

- близько 7000 ЕПП.

Для забезпечення процедур електронного декларування та на виконання наказу ДМСУ від 23.03.2009 №248 “Про виконання функцій ЦСК Регіональною інформаційною митницею Держмитслужби України” завершено процедуру реєстрації Центра сертифікації ключів “Регіональна інформаційна митниця” (на сайті Центрального засвідчувального органу - www.czo.gov.ua ЦСК ДМСУ “РІМ” зареєстровано під номером 10р рішенням ЦЗО від 31.03.2009 №1Р/05.09).

Уведено в дію сайт Центру сертифікації ключів (далі - ЦСК) Державної митної служби Україні (#"477115.files/image018.jpg">

Додаток Б

Сумарний обсяг імпорту та експорту окремих груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009


Додаток В

Договір про застосування електронної вантажної митної декларації

м. ___________

_______________

(дата)

_____________________________________________________________

(назва митного органу)

(далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі __________________________________ __________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

______________________, що діє на підставі Положення про ________________________________________________________________,

(назва)

з одного боку, та ___________________________________________________

__________________________________________________________________

(назва суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності)

(далі - ЗАЯВНИК) в особі __________________________________________

_________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі __________________________________________________

(назва установчого документа)

від ______________ N _______, з другого боку (далі - Сторони), уклали цей Договір про таке:

1. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ У ДОГОВОРІ

1.1. ЕЦП - електронний цифровий підпис.

1.2. ЕВМД - вантажна митна декларація, що подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді, уключає в себе додаткові аркуші, доповнення і специфікації (у разі їх застосування) і підписана ЕЦП декларанта.

1.3. ПІК - програмно-інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

1.4. ЕД - електронні копії документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, які підписуються ЕЦП декларанта та подаються ним митному органу разом з ЕВМД тільки в електронному вигляді.

1.5. АС - автоматизована система.

1.6. АЦСК - акредитований Центр сертифікації ключів.

1.7. Авторизоване повідомлення - повідомлення в електронній формі, засвідчене ЕЦП.

1.8. ЕПД - попередня митна декларація, яка подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписана ЕЦП декларанта.

1.9. ЕПП - попереднє повідомлення, що подається декларантом митному органу тільки в електронному вигляді та підписане ЕЦП декларанта.

1.10. Якщо до положень цього договору про застосування вантажної митної декларації в електронному вигляді (далі - Договір) не внесено спеціальних застережень щодо застосування конкретного терміну (ЕВМД, ЕПП чи ЕПД), під терміном ЕВМД слід розуміти також ЕПП та ЕПД.

2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

2.1. Предметом Договору є визначення порядку взаємодії Сторін у разі використання електронної ВМД для декларування, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів.

3. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ДО ОБМІНУ ЕВМД

3.1. ВИКОНАВЕЦЬ здійснює такі заходи:

призначає посадових осіб, які проводитимуть митний контроль і митне оформлення товарів, що декларуватимуться ЗАЯВНИКОМ шляхом подання ЕВМД та ЕД, і нестимуть відповідальність за виконання установлених законодавством функцій.

Інформація про формат електронної ВМД, інших електронних документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення, кодування символів, засоби пересилання оприлюднюються Держмитслужбою на веб-сайті Держмитслужби у мережі Інтернет.

3.2. ЗАЯВНИК здійснює такі заходи:

призначає посадових осіб, що будуть здійснювати подання ВИКОНАВЦЮ ЕВМД та ЕД і нестимуть відповідальність за виконання установлених законодавством та цим Договором функцій, та подає митному органу документи, що підтверджують повноваження таких осіб;

отримує від АЦСК ЕЦП;

самостійно й власним коштом забезпечує наявність апаратних, системних засобів, програмного забезпечення, засобів захисту інформації відповідно до вимог законодавства України та їх технічне супроводження;

самостійно й власним коштом забезпечує своє підключення до глобальної мережі Інтернет;

повідомляє ВИКОНАВЦЮ назву місця прибуття вантажів.

3.3. Передання ЕВМД (ЕПД, ЕПП) та ЕД здійснюється засобами електронної пошти з використанням мережі Інтернет на визначені Сторонами електронні адреси:

адреса ЗАЯВНИКА - _____________________________;

адреси ВИКОНАВЦЯ:

edecl_vmd@customs.gov.ua - для передання ЕВМД, ЕПД та ЕД;

edecl@customs.gov.ua - для передання ЕПП.

4. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

4.1.1. Перевіряти ЗАЯВНИКА з питань: зберігання програмного забезпечення й сертифікатів ключів і користування ними; виконання вимог із захисту інформації; достовірності інформації, потрібної для реєстрації ЗАЯВНИКА в АС ВИКОНАВЦЯ й формування ЕЦП.

4.1.2. Запроваджувати нові програмні та технологічні засоби обміну ЕВМД з обов'язковим повідомленням про це ЗАЯВНИКА.

4.2. ЗАЯВНИК має право:

4.2.1. Отримувати від ВИКОНАВЦЯ консультації з питань, пов'язаних з експлуатацією складових підсистеми ЗАЯВНИКА, на безоплатній основі.

4.2.2. ЗАЯВНИК у разі отримання від ВИКОНАВЦЯ інформації про неможливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даного Договору адресу з причин непрацездатності поштового сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет, відсутності зв'язку з обладнанням провайдера, який надає послуги з доступу до мережі Інтернет тощо за умови підтвердження в телефонному режимі відповідальною особою ВИКОНАВЦЯ (телефон ________) про неможливість відновлення працездатності вищезазначених елементів, протягом години надсилає ЕВМД на поштову скриньку EDECL@UKR.NET. Відразу після передачі ЕВМД до ЄАІС Держмитслужби України ця ЕВМД негайно знищується ВИКОНАВЦЕМ за зазначеною адресою.

4.3. ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується:

4.3.1. Здійснювати в установленому порядку обробку ЕВМД та ЕД, отриманих на обумовлені цим Договором електронні адреси ВИКОНАВЦЯ.

4.3.2. Здійснювати передачу інформації до ЄАІС Держмитслужби України в строк, що не перевищує 30 хвилин з моменту отримання повідомлення.

4.3.3. Надавати відповідь (протокол про результати прийому ЕВМД в мережі Інтернет) ЗАЯВНИКУ в строк, що не перевищує 30 хвилин з моменту введення інформації до ЄАІС Держмитслужби України.

4.3.4. Забезпечувати захист конфіденційної інформації ЗАЯВНИКА.

4.3.5. Не пізніше ніж за 5 календарних днів до зміни ключової системи ВИКОНАВЦЯ або внесення змін до АС ВИКОНАВЦЯ інформувати про це ЗАЯВНИКА.

4.3.6. Обробляти ЕВМД ЗАЯВНИКА за допомогою ПІК, використовувати ці дані в автоматизованих процесах митного контролю й митного оформлення та при формуванні статистичної звітності ВИКОНАВЦЯ.

4.3.7. Засобами факсимільного зв'язку невідкладно інформувати ЗАЯВНИКА про неможливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даного Договору адресу із зазначенням причин (непрацездатність поштового сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет, відсутність зв'язку з обладнанням провайдера, який надає послуги з доступу до мережі Інтернет тощо), а також про поновлення працездатності поштового сервера Держмитслужби України в мережі Інтернет й можливість направлення ЕВМД на визначену в пункті 3.3 даного Договору адресу.

4.4. ЗАЯВНИК зобов'язується:

4.4.1. Здійснювати пересилання ЕВМД та ЕД засобами електронної пошти з використанням мережі Інтернет на обумовлені цим Договором електронні адреси ВИКОНАВЦЯ.

4.4.2. Виконувати всі вимоги із захисту інформації, що міститься в ЕВМД та ЕД (у тому числі технічні, програмні, організаційні).

4.4.3. Забезпечувати захист конфіденційної інформації, отриманної від ВИКОНАВЦЯ та АЦСК, про засоби, програмну реалізацію обміну ЕВМД та ЕД.

4.4.4. У разі виникнення непередбачених ситуацій узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ послідовність дій з їх усунення.

4.4.5. Своєчасно надавати ВИКОНАВЦЕВІ інформацію про зміну даних, що містяться в ЕЦП.

4.4.6. Негайно повідомити ВИКОНАВЦЯ щодо:

утрати ЕЦП (у тому числі з їх подальшим виявленням);

звільнення посадових осіб, що здійснюють подання ВИКОНАВЦЮ ЕВМД та ЕД і несуть відповідальність за виконання установлених законодавством та цим Договором функцій;

виникнення підозри у витоку інформації або в її спотворенні під час обміну ЕВМД;

неможливості розшифрування вхідного або вихідного авторизованого повідомлення.

4.4.7. Не передавати свої права за цим Договором третім особам.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1. Сторони несуть відповідно до законодавства України відповідальність за порушення умов цього Договору, яке призвело або може призвести до негативних наслідків.

5.2. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальність за строки доставки ЕВМД чи не доставку ЕВМД в глобальній мережі Інтернет.

6. ІНШІ УМОВИ

6.1. Контроль за забезпеченням інформаційної безпеки при обміні ЕВМД здійснюється особами ВИКОНАВЦЯ, відповідальними за захист інформації, а також комісією Регіональної інформаційної митниці Держмитслужби України відповідно до встановленого порядку.

6.2. Паперові примірники ЕД подаються ЗАЯВНИКОМ у випадках, передбачених Порядком здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів (попереднього повідомлення та попередньої митної декларації) в електронному вигляді, затвердженим наказом Держмитслужби від 26.09.2007 N 800 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за N 1166/14433 (зі змінами).

6.3. Цей Договір укладено у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної зі Сторін.

6.4. Зміни до цього Договору оформлюються додатковою угодою.

6.5. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються законодавством України.

6.6. Представниками Сторін, відповідальними за вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього Договору, є:

Від ВИКОНАВЦЯ: ____________________________________________.

Від ЗАЯВНИКА: _____________________________________________.

7. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

7.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до виключення ЗАЯВНИКА з Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

7.2. Дія Договору може бути припинена у випадках, передбачених законодавством України.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

ЗАЯВНИК                                   ВИКОНАВЕЦЬ

Додаток Г

Рис.Г.1. Митні пости Київської обласної митниці в Київській області

Додаток Д

Рис. Д.1. Організаційна структура Київської обласної митниці

Додаток Е

Рис.Е.1. Структура питомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік (81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 48,857 доларів США)

Рис.Е.2. Структура питомої ваги вартості основних товарних груп експорту з України за 2009 рік (86,3% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 39,649 доларів США)

Похожие работы на - Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!