Оптимізація виробничої програми на підприємстві

Оптимізація виробничої програми на підприємстві

ВСТУП

Порівняно нещодавно на Україні та і в інших колишніх державах соцтабору, діяла командно-адміністративна система господарювання. Підприємства знаходились у прямому підпорядкуванні відповідних міністерств і відомств. В порядку наказу підприємства одержували контрольні цифри для укладання своїх планів по випуску продукції, собівартості продукції, використання фінансів. Керівництво підприємства чітко знало, які види продукції та в якому обсязі будуть випускатися найближчим часом. Аналогічно здійснювалося і матеріально-технічне забезпечення та збут продукції. Заздалегідь були відомі постачальники сировини і матеріалів, споживачі готової продукції.В нинішній час, в умовах ринкової економіки, підприємства отримали можливість самостійно формувати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти. В умовах ринкових відносин акцент економічної діяльності переміщується до основної ланки економіки-підприємства. Саме на цьому рівні створюється необхідна суспільству продукція, надаються необхідні послуги. На підприємстві зосереджені кваліфіковані кадри, вирішуються питання економічного витрачання ресурсів, застосовування високопродуктивної техніки і технології.

Метою виробництва в будь-якій державі є задоволення потреб громадян,що проживають на його території. Ринкові принципи діяльності-раціональність,економічність,ефективність - знаходять на рівні підприємства первісну сферу свого здійснення.

В умовах ринкової економіки виживає лише той, хто найбільш грамотно визначить вимоги ринку і організує виробництво продукції, яка користується опитом, і забезпечить високий рівень заробітної плати працівників підприємства.[9]

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВАТ «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ»ШАХТА «КРАСНОАРМІЙСЬКА-ЗАХИДНА№1»

.1 Поняття оптимізації

Оптимізація- визначення <#"827426.files/image001.gif">450 000709 258157,6259 258

1992

915 000

1 378 056

150,6

463 056

1993

1 170 000

1 500 776

128,3

330 776

1994

1 197 000

1 487 326

124,3

290 326

1995

1 211 500

1 587 277

131,0

375 777

5 років

4 943 500

6 662 693

134,8

1 719 193

1996

1 229 000

1 737 440

141,4

508 440

1997

1 287 000

1 850 112

143,8

563 112

1998

1 389 000

2 409 225

173,5

1 020 225

1999

2 050 000

3 137 492

153,0

1 087 492

2000

2 500 000

3 801 965

152,1

1 301 965

5 років

8 455 000

12 936 234

153,0

4 481 234

10 років

13 398 500

19 598 927

146,3

6 200 427

2001

3 010 000

4 251 751

141,3

1 241 751

2002

3 200 000

4 617 282

144,3

1 417 282

2003

3 560 000

4 902 971

137,7

1 342 971

2004

3 971 000

6 111 215

153,9

2 140 215

2005

3 700 000

6 241 000

168,7

2 541 000

5 років

17 441 000

26 124 219

149,8

8 683 219

15 років

30 839 500

45 723 146

148,3

14 883 646

2006

3 700 000

6 750 600

182,4

3 050 600

2007

3 700 000

6 127 255

165,6

2 427 255

2008

3 700 000

5 087 339

137,5

1 387 339

Таблиця 2.2 Відхилення за фактом (2006-2008рр)

Зробивши розрахунки з абсолютних та відносних відхилень та використовуючи дані, накреслимо діаграму. Аналізуючи стан видобутку вугілля за планом та за фактом на протязі 15 років та у 2006, 2007, 2008 роках можна зробити певні висновки. Перш за все спостерігається перевиконання плану. Найбільший відсоток перевиконання плану було у 2006 році (це 182,4 %). Найменший відсоток - у 1994 році (124,3%). За перші п’ять років праці підприємства було видобуто12936234 т вугілля, тобто це свідчить про перевиконання плану на 4 481234 т. За перші десять років спостерігається також перевиконання плану на 6200 427 т вугілля, адже за фактом було видобуто 19598 927 т. замість запланованих 13 398500 т.

За 15 років було видобуто 14883646 т вугілля. Також спостерігається перевиконання плану. Адже за фактом було видобуто 45723146 т вугілля замість запланованих 30 839 500 т. Порівнюючи 2006, 2007, та 2008 роки , використовуючи показники абсолютно та відносного відхилення, можна сказати, що порівняно з 2006 роком видобуток вугілля у 2007 році зменшився на 623345 т, у 2008 році порівняно із 2007 роком видобуток вугілля зменшився на 1039916 т. Відношення фактичних показників до планових краще побачити на такій діаграмі.

Малюнок 2.1

Розглянемо інші таблиці.

Таблиця 2.2 Проведение вскриття та підготовки видобутків

Таблиця 2.3 Проведение вскриття та підготовки видобутків,відхилення (2006-2008рр)

Таким чином, порівнюючи відхилення (2006-2008рр) та використовуючи показники абсолютно та відносного відхилення, можна сказати, що порівняно з 2006 роком проведення вскриття та підготовки видобутків у 2007 році зменшилося на 3210,5 т,а у 2008 році порівняно із 2007 роком збільшилося на 1297,6 т.

Відношення фактичних показників Таблиці 2.2-до планових краще побачити на такій діаграмі.

Малюнок 2.2

Таблиця 2.4 Чисельність працівників за процесом

Як бачимо з таблиці чисельність працівників постійно змінюється. Але у 2008 році зменшення кількості працівників було значним. Цьому сприяла світова економічна криза, та економічна криза в Україні. Багато людей лишилося своїх робочих місць.

Продуктивна виробнича діяльність підприємств в умовах ринкового середовища визначається параметрами виробництва і продажу суспільно визнаних благ з метою отримання прибутку. Завдання виробничої діяльності передбачають максимально можливий обсяг виробництва і продажу продукції потрібної якості у визначені терміни при найкращому використанні виробничого потенціалу, сприятливих умов зовнішнього економічного середовища.

Таблиця 2.5 Реалізація продукції у розрахункових цінах, тис грн

Таким чином,використовуючи дані таблиці ми спостерігаємо те, що з кожним роком кількість реалізованого продукту ( у тис.грн) збільшується. Якщо за перші 5 років функціонування підприємства реалізація продукції становила 6745212 тис грн., то вже за наступні 5 років-7672824 тис.грн, за 12 років-8715845 тис грн. Це свідчить про отримання підприємством прибутку , про успішність підприємства, про його розвиток та про потрібність його товару.

Таблиця 2.6 Товар

Таблиця 2.7 Відхилення за фактом (2007-2009рр)

Користуючись даними Таблиці 3.3. можна сказати, що видобуток вугілля у 2007 році, порівняно із 2006 роком зменшився на 622745 т, а відгрузка вугілля (постачання) вологості на 9%, видобуток вугілля у 2008 році порівняно із 2007 роком зменшився на 1039916 т. , постачання вугілля користувачам зменшилося на 17%.

Якість вугілля вимірюється у наявності в ньому зольністі (вміст у відсотках незгоряючого залишку (на безводну масу), який утворюється з мінеральних домішок палива при його повному згорянні), сіри, вологості. Зміни якостей краще усього спостерігати за допомогою такої таблиці:

Таблиця 2.8 Якість вугілля

2.3 Аналіз ризику діяльності підприємства

Здійснення господарської діяльності, прийняття стратегічних і тактичних рішень неможливі без урахування ризиків та управління ними.

У процесі видобутку кам'яного вугілля підземним засобом виділяється газ метан, що знаходиться у вугільних шарах у зв'язаному стані.

Цей газ є отруйним і вибухонебезпечним вже при малій концентрації, що може привести до нещасних випадків на робочих місцях шахтарів.

За період існування ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» відбулося дві аварії в результаті підвищення концентрації метану в повітрі гірничих виробок:

14.02.2002 р. - вибух метаноповітряної суміші в третій південній лаві
 блоку № 6;

07.12.2005 р. - вибух метаноповітряної суміші в другій південній лаві
 блоку № 2.

З метою зниження ризиків вибухів метану на шахті впроваджена система підземної дегазації і вентиляції, що включає мережу підземних трубопроводів і вакуумну насосну станцію. У найближчому майбутньому запланована дегазація метану вугільних шарів за допомогою буравлення свердловин з поверхні. Для забезпечення безпеки ведення гірничих робіт впроваджуються заходи щодо витягу газу метану з вуглевміщуючих товщ вугільних шарів шляхом вакуумування (відсмоктування) газу метану з попередньо пробурених свердловин і транспортування його по спеціальній трубопровідній системі на поверхню землі. Через те що газ метан є одним з видів парникових газів його викидання в земну атмосферу дуже негативно впливають на неї. З метою запобігання цього передбачається використання метану як палива, що спалюється в газопоршневих когенераційних установках для отримання теплової та електричної енергій, що будуть спрямовані на власне споживання ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», що призвиде до зниження викидів парникових газів в атмосферу. Тобто, даний час провадиться модернізація системи підземної дегазації, що дозволить підвищити концентрацію метану в метаноповітряній суміші, що відводиться від робочих місць шахтарів і забезпечити стійку роботу когенераційного устаткування.

Крім виробничих ризиків існують ризики, обумовлені недосконалістю регуляторних механізмів в українському законодавстві: тобто відсутність законодавчої і нормативної бази оподатковування і бухгалтерського обліку одиниць скорочення викидів та їхньої реалізації;[16]

3. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ОПТИМІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВАТ «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «ШАХТА «КРАСНОАРМІЙСЬКА-ЗАХІДНА№1» ЗА ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЕРІОД.

.1 Характеристика бізнес-процесів роботи підприємства та оцінка перспектив їх покращення

У даний момент ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» відчуває дефіцит фінансових ресурсів через виконання програм технічного переозброєння прохідницького та очисного циклів, удосконалення шахтного фонду, озброєння нових гірничих обріїв, будівництва нової збагачувальної фабрики на промисловому майданчику шахти, спорудження об'єктів другого пускового комплексу, у т.ч. повітряноподавального стовбура №2 і скіпового стовбура, модернізації і будівництва системи дегазації, оснащення видобувних лав новою прогресивною високопродуктивною технікою. Проектом програми перспективного розвитку Вугільної компанії в період з 2007-2011р.р. заплановане освоєння 1500-2000 млн.грн. капітальних вкладень. Крім того, здійснюється модернізація філії Вугільної компанії - ЦЗФ «Чумаківська» з метою збільшення обсягів виробництва і підвищення якості вугільного концентрату для коксування. Провадиться широкомасштабне виконання програм соціального розвитку - порядку 25 млн. грн. на рік.

Фінансування перелічених програм Вугільна компанія здійснює тільки за рахунок власних коштів.Спостерігається Залучення кредитів банків на придбання техніки і технологій по утилізації і раціональному використанні парникових газів.Сума залучених кредитних ресурсів повинна планово покривати недолік фінансових засобів Вугільної компанії на будівництво споруд, придбання і монтаж устаткування, на оформлення документів.

Також слід сказати, що стабільна високопродуктивна робота підприємства дає змогу реалізовувати ряд соціальних програм, серед яких:

         «Охорона праці», яка передбачає економічну зацікавленість у гарантуванні безпечних умов праці та колективну відповідальність за дотримання норм безпеки виробництва;

         «Здоров’я», основна мета якої - продовження періоду активної працездатності робітників, надання комплексних медико-профілактичних та оздоровчих послуг;

         Благодійницькі програми, спрямовані на підтримку соціально незахищених громадян та на відродження високих моральних, духовних цінностей, культурних традицій.

Вугілля марки К, яке видобувають на шахті, є цінною сировиною для коксохімічного виробництва. Якість вугілля підтверджено сертифікатом Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту і відповідає міжнародним стандартам.

Згідно із Законом України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» на підприємстві успішно реалізується два інвестиційних проекти.Реалізація інвестиційних проектів дає змогу збільшити обсяги видобутку вугілля за рахунок розширення фронту очисних робіт по пласту і модернізації технології видобутку на основі застосування механізованого комплексу підвищеної продуктивності.

Шахту "Красноармійська - Західна № 1" " стала першим проектом реформи вугільної галузі". Це є можливим завдяки зацікавленому інвестору, який вклав у розвиток підприємства мільярд двісті тисяч гривень. Тепер шахта видобуває 8 - 10 відсотків загальноукраїнського річного видобутку вугілля і користується технікою, якої поки що не має жодна інша копальня в Україні.[16]

3.2 Розрахунок параметрів виробничої програми на основі визначених планів оптимізації

Розробка виробничої програми здійснюється на більшості промислових підприємств у три етапи:

) складання річного виробничого плану для всього підприємства;

) визначення або уточнення на основі виробничої програми пріоритетних цілей на плановий період;

) розподіл річного плану виробництва по окремим структурним підрозділам підприємства або виконавцям.

Залежно від таких факторів, як форма власності та рівень управління, розміри та структура підприємства, місце створення і виконання планової стратегії і інших, можуть застосовуватися три основні схеми планування виробничої програми: «знизу вгору», або децентралізовано, «зверху вниз», або централізовано, і у взаємодії, або інтерактивно.

Планування знизу вгору означає, що виробничий план складається на нижньому рівні управління, у підрозділах і цехах підприємства.

При плануванні зверху вниз плани розробляються на рівні корпорації в цілому і служать для господарських підрозділів основою оперативного планування.

Інтерактивне планування передбачає тісну взаємодію між вищим керівництвом фірми, плановим відділом і всіма оперативними підрозділами і функціональними службами.

При розробці виробничих програм на підприємствах повинні бути обґрунтовані обсяги і терміни випуску по стадіях і циклам виробництва. З цією метою виробничі плани окремих підрозділів складаються так званим ланцюговим методом у порядку, зворотному ходу технологічних процесів. Вихідними плановими даними для складальних цехів служать прийняті плани продажу продукції підприємства, для механообробних - плани складальних, для заготівельних цехів - плани обробних і т.д. Крім того, річна виробнича програма основних цехів використовується для розробки планових завдань допоміжним і обслуговуючим господарським підрозділами та службами (інструментальним, ремонтним, енергетичним, транспортним, складським цехам), а також маркетингового, конструкторському, технологічному, виробничому, плановому, фінансовому та іншим відділам.

Обсяги виробничої діяльності підрозділів підприємства можуть плануватися в натуральних, трудових, вартісних та інших вимірниках. Основними плановими показниками зазвичай є річна величина попиту, річний обсяг пропозиції, найважливіша номенклатура та асортимент випуску, трудомісткість одиниці або обсягу виробництва, витрати виробництва, ринкові ціни на товари, роботи і послуги та інша готова продукція може бути виражена у натуральних, трудових та грошових вимірниках.

Обсяг реалізованої, або проданої, продукції прийнято вимірювати в ринкових цінах. Розмір валовий продукції може бути визначений в будь-яких вимірниках.

В умовах ринку обсяг продажу, або реалізації, продукції є головним показником виробничої програми підприємства. До реалізованої продукції відносяться готові товари або товарна продукція, запасні частини і напівфабрикати, роботи і послуги, призначені для задоволення потреб покупців. Готова продукція включає повністю виготовлені вироби та виконані роботи, що відповідають стандартам, технічним умовам, робочим кресленням, договорами зі споживачами, вимогам замовників, показниками якості і т.п. Крім того, вона є основою формування виробничої програми підприємств, організацій, фірм і корпорацій. Річна виробнича програма цехів, що характеризує у трудових вимірниках (нормо-годинах) номенклатуру і обсяг випуску товарів, виконання робіт і послуг, визначається за формулою

де П п - виробнича програма цеху, н-год;

н - номенклатура продукції, що випускається або робіт;

Т шт - штучне час, нормативна трудомісткість одиниці продукції, хв / шт.;r - річний обсяг випуску (попиту) продукції, шт.

Плановані показники номенклатури та річного обсягу випуску продукції повинні відповідати середньорічний величиною пропозиції базового підприємства, фірми або цеху. Виробнича програма за номенклатурою та обсягом випуску повинна забезпечувати повне завантаження всіх робочих місць (верстатів) і персоналу (операторів), річний номінальний фонд робочого часу яких у розрахунку на одну одиницю (станок, робочий) становить відповідно близько 4 і 2 тис. ч.

Крім того, при розробці річної виробничої програми необхідно забезпечити максимальний сукупний дохід, високу фінансову стійкість і платоспроможність кожного підприємства. Це передбачає відбір і включення в план виробництва найбільш конкурентоспроможних та високоприбуткових товарів. В американських корпораціях для цього застосовується матриця БКГ, що передбачає різне поєднання чотирьох основних товарів («зірка», «корова», «собака» і «кішка»), що мають найвищі темпи зростання і частку на ринку і, як наслідок, дають фірмі найбільший ефект. Разом з тим науковий аналіз та передовий досвід показують, що дана матриця не є універсальною, а тому в конкретних умовах слід застосовувати інші варіанти вибору, що відрізняються від стандартної стратегії моделі БКГ. Так, на японських фірмах в разі індивідуалізованих продуктів різниця між «зіркою», «коровою» і «собакою» невелика, а ефективність останніх двох не завжди низька. Крім того, є багато продуктів і господарських підрозділів, що відносяться до груп «корова» і «собака», функціональні характеристики яких вигідніше покращувати, ніж згортати виробництво.

По-перше, продукти групи «зірка» мають найбільшу ефективністю відносно таких показників, як рентабельність та ліквідність, а тому фірма повинна мати якомога більше подібних товарів незалежно від ступеня диверсифікації або спеціалізації.

По-друге , у підприємства повинні бути товари групи «зірка» в якості центральної опори своєї виробничої та фінансової діяльності, що підтримує випуск інших продуктів.

По-третє, якщо компанія має можливість модифікувати свій продукт, вона повинна бути в змозі підвищити рентабельність і ліквідність , навіть якщо він належить до «собачої» групі.

По-четверте, модель диверсифікації і матрична модель «зростання-частка ринку» можуть доповнювати один одного. Спеціалізоване виробництво може зростати, якщо продукт не вичерпав свого розвитку і його частка велика на відповідному ринку

В умовах багатопродуктового виробництва крім четирехсекторной матриці необхідно використовувати також раніше запропоновані девятісекторние моделі Як нам видається, на російських підприємствах в умовах економічної невизначеності, виробничої нестабільності та фінансової нестійкості можуть бути використані і більш широкі матриці типу «ефект-випуск».

Загальна (сумарна) виробнича програма підприємства або його підрозділу може бути розрахована у вартісному вимірі множенням річного випуску (попиту ) на ціну одиниці продукції за формулою:

де П про - загальна виробнича програм підприємства, руб.;п , N p , N y , - відповідно річний обсяг продукції, робіт і послуг, шт.;

Ц п , Ц p , Ц y - орієнтовні ринкові ціни одиниці продукції, робіт і послуг, грн. / шт.;

п, р, у - номенклатура продукції, робіт і послуг.

Розмір незавершеного виробництва, планований при розробці річної виробничої програми , може розраховуватися як в натуральних, так і у вартісних показниках. Наведемо формулу для розрахунку НЗВ у грошових вимірниках:

де НЗВ - норматив незавершеного виробництва, руб.;

В с - середньодобовий випуск продукції в натуральних показниках, шт.;

Т ц - тривалість виробничого циклу, днів;

С і - планова собівартість вироби, руб. / шт.;

К НЗ - середній коефіцієнт наростання витрат по виробі, приймається в межах від 0,65 до 0,75.

Валова продукція представляє собою суму річної продукції і зміни залишків незавершеного виробництва підприємства:

Планована виробнича програма на кожному підприємстві повинна відповідати наявним виробничим можливостям або його виробничої потужності.

3.3 Економічна оцінка проекту оптимізації виробничої програми на підприємстві

Високий рівень конкурентного середовища змушує кожну особу, що приймає певне господарське рішення, звертати увагу на якість і ефективність прийняття останнього. При цьому особливе місце у системі показників, які дають можливість визначити доцільність прийнятого господарського рішення, посідає його якість.

В процесі розробки виробничої програми цеху або підприємства виникає необхідність прийняття оптимальних планових рішень.

Під оптимальним рішенням зазвичай розуміється досягнення в заданих умовах максимальних результатів або мінімальних витрат виробництва. У тому і іншому випадку плановикам доводиться мати справу з економічними завданнями, які математики називають екстремальними. Необхідною передумовою знаходження всякого оптимального рішення є, по-перше, вибір критерію оптимальності та, по-друге, встановлення наявних обмежувачів ресурсів

Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. [10]

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, передкризовим і кризовим.

Для забезпечення економічної стійкості підприємство повинне мати гнучку структуру капіталу, вміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самовідтворення.

Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства. І, навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.. Аналіз ліквідності балансу повинний оцінювати поточну платоспроможність і давати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги і платоспроможності в майбутньому. Порівняльний аналітичний баланс і показники фінансової стійкості відбивають сутність фінансового стану. Ліквідність балансу характеризує зовнішні прояви фінансового стану, що обумовлені його сутністю

Проект оптимізації залежить від цілої низки чинників, а саме:

. Людський фактор (необхідний рівень кваліфікації, знань і досвіду, організаторські здібності, дисциплінованість, творча активність; внутрішня культура, правова й екологічна культура, свобода особи; індивідуально-особистісні характеристики; загальний морально-психологічний клімат в організації, ступінь розуміння рішень, що зумовлює відповідне ставлення до справи; очікувана винагорода у випадку успіху чи, навпаки, острах можливого покарання в разі невдачі);

. Інформаційний фактор (структура інформації та системи інформаційного забезпечення,рівень забезпечення інформацією);

. Організаційний фактор (здатність організації вчасно перешикуватися для усунення нестатків проблеми відповідно до умов, що змінилися, пристосуватися до них); своєчасність виявлення проблеми та наявність необхідного запасу часу для виходу з наявної ситуації; стабільність, надійність функціонування організації, її стійкість до різного роду перешкод);

. Матеріальний фактор (наявність необхідних ресурсів (природних, технологічних, інформаційних тощо), можливість вільного маніпулювання ними).

Тобто, стійкий фінансовий стан підприємства, у свою чергу, впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрати грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання

ВИСНОВКИ

Таким чином, головною метою державного уряду є: підвищення ролі вугільної промисловості у забезпеченні енергетичної безпеки держави і сприянні розвитку вітчизняного металургійного комплексу; реформування відносин власності та удосконалення системи управління галуззю; удосконалення ринку вугільної продукції; фінансове оздоровлення підприємств вугільної промисловості; підвищення рівня безпеки та охорони праці шахтарів

Я впевнена, що вугільна галузь може стати стабільною. Вугільний сектор - це сектор, який постійно патронує Президент і прем’єр. Це той сектор, який формує унікальну енергетичну ситуацію України. Сектор, який має майбутнє. Сектор, який ніхто не збирається згортати за обсягами, навпаки, ставлять завдання на зростання вуглевидобутку, на зростання державної підтримки, зокрема, капітальних вкладень у вугільну галузь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України

. Закон України «Про підприємства в Україні»// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №124

. Ареф’єва О.В. Економіка підприємства. -К.: Вид-во Європейського Університету,2004. - 237 с.

. Баканов И. И., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси й статистика, 1996. - 220 с.

. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002. - 420 с.

. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємства. // Фінанси України. 2001,345с.

. Грінченко Т.Д.,Дубовик О.В.Маркетинг:Навчальний посібник. - Київ : «Фірма «ІНКОС»,Центр навчальної літератури, 2007. - 225с.; 16 іл.

. Матеріали 12 Всеукраїнської межвузівскої студентської конференції ХІІ :Ефективність ресурсного потенціалу підприємства» 15 травня 2009 р.) КЄУ,Київ

. Матеріали 3 межвузівскої студентської конференції "Сучасні тенденції менеджменту в Украині: правові та економічні чинники. 2007", 19-20 травня 2009 г., ДонНТУ, Донецьк.

. Мочерський С.В. Економічний словник-довідник. - К., 1995

. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства:Підручник. - Вид. 2-е, перероб. Та допов. - К.:КНЕУ, 2001.-258с.

. Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Фінанси підприємства: опорний конспект лекцій. - К.: КДТЕУ, 1998.

. Основи моделювання господарських рішень.Курс лекцій. - К.:КНЕУ,2005, 250 с.