Кредиторська заборгованість підприємств: сучасний стан, наявні проблеми, розробка управлінських рішень по її зниженню (на матеріалах ПАТ 'Суха Балка')

Кредиторська заборгованість підприємств: сучасний стан, наявні проблеми, розробка управлінських рішень по її зниженню (на матеріалах ПАТ 'Суха Балка')

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра економіки підприємств

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Кредиторська заборгованість підприємств: сучасний стан, наявні проблеми, розробка управлінських рішень по її зниженню (на матеріалах ПАТ «Суха Балка»)»

м. Кривий Ріг - 2014 рік

АНОТАЦІЯ

На міждисциплінарну курсову роботу студента д/ф ФЕУ спец. 6.107 - „Економіка підприємства” Іванова К.О. на тему: «Кредиторська заборгованість підприємств: сучасний стан, наявні проблеми, розробка управлінських рішень по її зниженню (на матеріалах ПАТ «Суха Балка»)»- КЕІ КНУ, 2014.

Курсова робота виконана на 54 сторінках, містить 8 таблиць, 12 рисунків, 7 додатків. При підготовці було опрацьовано 32 літературних джерела та звітність про роботу ПАТ «Суха Балка» за 2008 - 2010 рр.

Об’єктом дослідження є кредиторська заборгованість, а предметом - методологія та інструментарій зниження її рівня в умовах діяльності ПАТ „Суха Балка”.

Мета даної роботи полягає у виявленні умов зниження кредиторської заборгованості підприємства та обґрунтування фінансового і ресурсного забезпечення прийнятих управлінських рішень на прикладі ПАТ „Суха Балка”.

Методи дослідження:

Методами дослідження є статистичний метод аналізу і синтезу, систематизації даних, метод літературного пошуку та узагальнень, горизонтальний та вертикальний аналізи, порівняльний аналіз, метод абсолютних різниць, методи графічного і табличного подання даних, кореляційно - регресійний метод, а також дерево цілей та дерево рішень.

Прикладні комп’ютерні програми, які використані для обробки аналітичної інформації та обґрунтування пропозицій: „Оцінка економічного потенціалу підприємства”.

Розмір отриманого економічного ефекту становить: 377,8 тис. грн..

Ключові слова: кредиторська заборгованість, дебіторська заборгованість, ефективність роботи, підприємство, економічний ефект.

ВСТУП

Ситуація, що склалася на сьогодні в Україні в умовах світової кризи і фінансового усередині країни спонукає суб'єктів господарської діяльності шукати нові шляхи для оптимізації діяльності. Більшість функціонуючих підприємств за останні роки не можуть похвалитися достатньою прибутковістю, а все більше збільшують кредиторську заборгованість. Цей факт є показником підвищеної активності суб'єктів підприємництва на ринку, що спричиняє за собою тенденцію значного зростання зобов'язань над борговими вимогами. Проте залучення позикових засобів в основній масі спрямоване не на реструктуризацію виробництва, а, навпаки, на погашення своїх зобов'язань перед іншими кредиторами.

Виходячи з такого положення, більшість підприємств все частіше вдаються до питання "Як реанімувати себе?", досить ретельно підходять до теми кредитування і продумують, чи збільшувати капітал за рахунок позикових засобів, тим самим погіршуючи показники свого фінансового стану, чи ні? Хоча той, хто ризикує і неодноразово вдається до використання позикових засобів, дійшли висновку, що це джерело є найпривабливішим і відносно не витратним, якщо навчитися розумно управляти ним.

В даний час в Україні відбуваються істотні зміни в господарській, економічній і соціальній діяльності підприємств. Це призводить до об'єктивної необхідності зміни системи контролю. для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, в частковості, про стан дебіторсько-кредиторської заборгованості, про законність і підтвержденість господарських операцій, в результаті яких вона виникла.

В даний час, коли Україну охоплює криза платежів, коли дебіторсько-кредиторська заборгованість підприємств один одному досягла величезних сум, дослідження кредиторської заборгованості має велику актуальність. Кредиторська заборгованість, хоча і є тимчасовим залученням позикових засобів, в результаті негативно впливає на стан підприємств, оскільки наявність кредиторської заборгованості говорить про неплатоспроможності підприємства і підриває авторитет підприємства у покупців і замовників. Кредиторська заборгованість з великим терміном позовної давності підлягає віднесенню до бюджету, тобто остаточно вилучається з господарської діяльності підприємств-виробників.

Істотний внесок у вивчення проблем управління оборотним капіталом підприємств зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: Л. Бабич, О. Білейченко, Є. Бикова, І. Бланк, Є. Брігхем, О. Василик, Дж. Ван Хорн, Л. Драгун, О. Єфімова, А. Золотарьов, І. Зятковський, К. Ізмайлова, А. Карбовник, В. Ковальов, М. Крейніна, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, Л. Мартюшева, П. Орлов, Л. Павлова, А. Поддєрьогін, Г. Поляк, Р. Слав'юк, В. Столяров, Є. Стоянова, Є. Хелферт, А. Шеремет та інші. Незважаючи на те, що зобов'язання є одним із трьох визначальних елементів у системі бухгалтерського обліку, багато питань, пов'язаних з обліком, аналізом і управлінням кредиторською заборгованістю торговельних підприємств, нині залишаються недостатньо вивченими.

Мета даної роботи полягає у виявленні умов зниження кредиторської заборгованості підприємства та обґрунтування фінансового і ресурсного забезпечення прийнятих управлінських рішень на прикладі ПАТ „Суха Балка”.

Виходячи з мети даної роботи, потрібно вирішити наступні завдання:

розглянути теоретичні і методологічні основи дослідження кредиторської заборгованості підприємства та моделювання відповідних управлінських рішень;

провести аналітичний пошук резервів ПАТ „Суха Балка” та здійснити оцінку їх взаємозв’язку з фінансово-економічними результатами діяльності підприємства;

обґрунтувати вибір управлінських рішень, спрямованих на зниження кредиторської заборгованості підприємства ПАТ „Суха Балка”, та здійснити оцінку їх результатів.

Об’єктом дослідження є кредиторська заборгованість, а предметом - методологія та інструментарій зниження її рівня в умовах діяльності ПАТ „Суха Балка”.

Методами дослідження є статистичний метод аналізу і синтезу, систематизації даних, метод літературного пошуку та узагальнень, горизонтальний та вертикальний аналізи, порівняльний аналіз, метод абсолютних різниць, методи графічного і табличного подання даних, кореляційно - регресійний метод, а також дерево цілей та дерево рішень.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА МОДЕЛЮВАННЯ ВІДПОВІДНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

.1 Економічна сутність кредиторської заборгованості підприємства, її роль і значення в сучасних умовах господарювання

За своєю економічною природою кредит є зобов'язанням підприємства, тобто заборгованістю, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприємства, що містять у собі економічні вигоди[10].

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Розрізняють нормальну (законну) і прострочену кредиторську заборгованість. Нормальна виникає у межах діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою.

В регульованих ринкових системах з розвинутим господарським законодавством кредитор у разі невиконання позичальником у передбачені терміни своїх кредитних зобов'язань може подати на нього позові в судовому порядку вимагати не лише повернення боргу, а й повного відшкодування збитків. У разі невиконання позичальником рішень суду про сплату заборгованості суд оголошує боржника неплатоспроможним і застосовує механізм банкрутства, який водночас є й механізмом вибору ефективного власника, і механізмом запобігання можливій ланцюговій реакції поширення неплатежів між господарюючими суб'єктами, що може перетворитися на потужний дестабілізуючий фактор економіки [7, с. 21].

Економічна сутність кредиторської заборгованості полягає в тому, що це не тільки частина майна організації, як правило кошти, але і товарно - матеріальні цінності, наприклад у зобов'язаннях по товарному кредиті. Як правова категорія кредиторська заборгованість - особлива частина майна організації, що є предметом обов'язкових правовідносин між організацією і її кредиторами. Організація володіє і користається кредиторською заборгованістю, але вона зобов'язана повернути чи виплатити дану частину майна кредиторам, що мають права вимоги на неї. Дана частина майна суть борги організації, чуже майно, чужі кошти, що знаходяться у володінні організації-боржника. Таким чином, кредиторська заборгованість має двоїсту юридичну природу: як частина майна вона належить організації на праві володіння, чи навіть праві власності щодо отриманих позичково грошей чи речей, визначених родовими ознаками; як об'єкт зобов'язальних правовідносин - це борги організації перед кредиторами, тобто вповноваженими на витребування чи стягнення від організації зазначеної частини майна [9, с. 34]

При організації обліку заборгованостей використовують наступні нормативні документи, що діють на Україні: Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996-XIV від 16.07.99 р., Закон України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” №402/97-ВР від 26.06.97 р., План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений приказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р., Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 “Заборгованість”, затверджений приказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99 р., Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 “Зобов`язання”, затверджений приказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 р., Закон України “Про внесення змін в Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97 - ВР від 22.05.97 р. [1-2].

Поняттям кредиторської заборгованості охоплюються боргові зобов'язання організації-дебітора, що мають різне походження, а отже, різні юридичну природу і правовий режим, що, власне кажучи, обумовлює практичну необхідність використання погодженого на рівні закону понятійного апарата. Оскільки кредиторська заборгованість служить одним із джерел засобів, що знаходяться в розпорядженні організації-дебітора, неї показують у пасиві балансу. Облік кредиторської заборгованості ведеться, природно, по кожнім кредитору окремо ("розрахунки з кредиторами" чи просто "кредитори"), а в узагальнюючих показниках відбивають загальну суму кредиторської заборгованості і дають її, розбиваючи на вісьмох груп.

За діючими правилами в поясненнях до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати в числі інших додаткових даних указують зведення "про наявність на початок і кінець звітного періоду окремих видів кредиторської заборгованості"[11,с.31]. До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях:

постачальники і підрядчики;

векселя до сплати;

заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами;

заборгованість перед персоналом організації;

заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;

заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;

аванси отримані;

інші кредитори.

У залежності від юридичної природи і правового режиму зазначені позиції можуть бути зведені до трьох груп. Перша - це заборгованість організації перед бюджетом і соціальними фондами. Заборгованість перед бюджетом - це, недоїмки, тобто не сплачені своєчасно податки; нараховані податковими органами фінансові санкції; заборгованість по платежах прирівняним з погляду їхньої обов'язковості до податків, наприклад, по платежах у дорожні фонди, митним зборам і іншим видам платежів, що надходять безпосередньо на казначейські рахунки у федеральний, регіональний чи місцевий бюджет (наприклад, платежі по державному зборі зараховують у федеральний бюджет на рахунки федерального казначейства). До цієї ж групи відноситься заборгованість по обов'язкових платежах у позабюджетні фінансові фонди [4].

Друга група - заборгованість організації перед її персоналом: борги по виплатах працівникам заробітної плати, компенсаціям, платежам у порядку відшкодування шкоди, заподіяного здоров'ю чи працівників унаслідок смерті працівника на виробництві.

Третя група - заборгованість перед партнерами і контрагентами по договірних і корпоративних зобов'язаннях: борги по платежах постачальникам за поставлені товари, підрядчикам - за виконані роботи з повернення отриманих, але невідпрацьованих авансів, оплата векселів. Тут же заборгованість організації перед учасниками (засновниками) по виплаті їм доходів (дивідендів) і заборгованість чи холдингу фірми-засновника перед дочірніми суспільствами по оплаті внесків у статутний капітал, по компенсації збитків, заподіяних дочірньому суспільству з вини основного суспільства. Борги третьої групи досить різноманітні, тому далеко не всі їх види зазначені в Положенні по бухгалтерському обліку (вони охоплені одним відверненим терміном - "Інші кредитори").

Таким чином, з урахуванням відзначених ознак кредиторську заборгованість можна було б визначити як частину майна організації, що є предметом виниклих з різних правових основ боргових зобов'язань організації-дебітора (боржника) перед уповноваженими обличчями кредиторами, що підлягає бухгалтерському обліку і відображенню в балансі як борги організації - балансоутримувача.

1.2 Змістовна характеристика можливих альтернатив прийняття управлінських рішень стосовно кредиторської заборгованості підприємства

Метою розробки альтернативних рішень по розв’язанню проблеми управління кредиторською заборгованістю є підвищення доходності виробництва внаслідок збільшення обсягів реалізації (продаж) і прискорення обертання заборгованості.

Необхідною умовою нормальної діяльності кожного підприємства є встановлення ним господарських відносин із постачальниками, покупцями, іншими організаціями, працівниками та іншими особами. Ці зв’язки забезпечують безперебійне постачання виробництва, ритмічність відвантаження (реалізацію) продукції покупцям. Установлення господарських відносин суб’єкта підприємницької діяльності з іншими особами передбачає виникнення між ними певних прав і зобов’язань.

Граф-дерево цілей, зниження розміру кредиторської заборгованості підприємства наведено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Граф - дерево цілей прискорення кредиторської заборгованості підприємства

В межах реалізації кожної із зазначених цілей є ряд альтернативних дій. Для досягнення прийняття рішень про вибір того чи іншого напрямку побудуємо дерево-рішень (рис. 1.2).

Рис. 1.2 - Граф-дерево рішень по розв’язанню проблеми прискорення кредиторської заборгованості підприємства

Упровадження альтернативних рішень по розв’язанню проблеми управління кредиторською заборгованістю дасть можливість підприємству:

отримувати всебічний аналіз про склад заборгованості, який зверне увагу керівництва на покращення або погіршення повернення та погашення заборгованості;

контролювати стан заборгованості, отримувати своєчасні попередження про недостатнє надходження грошових коштів від дебіторів, проводити погашення кредиторської заборгованості в установлені строки;

надавати інформацію керівникам відповідних про стан заборгованості для висновку про ступінь ризику й необхідність прийняття оперативних рішень і відповідних дій;

формувати кредитну політику;

оперативно застосувати методи реструктуризації заборгованості.

Для успішного впровадження і ефективного використання системи управління дебіторською й кредиторською заборгованістю на підприємстві доцільно створити спеціалізований відділ кредитного контролю, основною функцією якого буде зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Створюючи відділ кредитного контролю, потрібно дотримуватися принципу незалежності. Працівники відділу будуть одними з основних контактних осіб при співробітництві з клієнтами. Тому важливо, щоб персонал, задіяний у цьому процесі, проявляв одночасно непоступливість і ввічливість при роботі з клієнтами, які не повернули борг. Також важливо, щоб відділ мав можливість діяти незалежно і під керівництвом заступника керівника підприємства, який очолює економічну й фінансову служби. У роботі відділу важливо поєднати бажання підтримувати комерційні відносини з клієнтами із зусиллями, направленими на повернення боргів.

Для того щоб ефективно керувати боргами компанії необхідно, у першу чергу, визначити їхню оптимальну структуру для конкретного підприємства й у конкретній ситуації: скласти бюджет кредиторської заборгованості, розробити систему показників (коефіцієнтів), що характеризують, як кількісну, так і якісну оцінку стану і розвитку відносин із кредиторами компанії і прийняти визначені значення таких показників за планові. Другим кроком у процесі оптимізації кредиторської заборгованості повинний бути аналіз у відповідності фактичних показників їх рамковому рівню, а також аналіз причин виниклих відхилень. На третьому етапі, у залежності від виявлених невідповідностей і причин їхнього виникнення, повинний бути розроблений і здійснений комплекс практичних заходів щодо приведення структури боргів у відповідність із плановими (оптимальними) параметрами.

Для того, щоб відносини з кредиторами максимально відповідали цілям забезпечення фінансової стійкості (безпеки) компанії і збільшенню її прибутковості і конкурентноздатності, менеджменту компанії необхідно виробити чітку стратегічну лінію у відношенні характеру залучення і використання позикового капіталу.

Перше основне питання, що у зв'язку з цим постає перед керівництвом фірми це: вести бізнес за рахунок власних чи притягнутих засобів? Другою
"дилемою" є кількісне співвідношення власного і позикового капіталу.
Відповіді на дані питання залежать від безлічі факторів як зовнішнього
(галузеві особливості, макроекономічні показники, стан конкурентного середовища і т.д.), так і внутрішнього (корпоративного) порядку (можливості засновників, кредитоспроможність, оборотність активів, рівень рентабельності, дефіцит коштів, короткострокові цілі й задачі, довгострокові плани компанії і багато чого іншого).

Одним з найбільш оптимальних рамкових показників здорового стану компанії можна назвати ситуацію, коли кредиторська заборгованість не перевищує дебіторську. При досягненні даного "тимчасового балансу" дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно також досягти і "балансу їхньої вартості": тобто в даній ситуації процентні та інші витрати, зв'язані з обслуговуванням кредиторської заборгованості (як мінімум) не повинні перевищувати доходи, викликані вигодами, що зв'язані із самим фактом відстрочки власної дебіторської заборгованості.

1.3 Методика дослідження підприємства та обґрунтування вибору відповідних управлінських рішень щодо зниження кредиторської заборгованості підприємства

Для діагностики заборгованості варто скористатися показником обороту кредиторської заборгованості:

Кредиторська заборгованість - це значення статті "Розрахунки з кредиторами" в III розділі Пасиву балансу (підсумок рядків з 630 до 720).

Середня кредиторська заборгованість - середнє арифметичне значень кредиторської заборгованості на початок і кінець періоду. [6]

Тривалість обороту кредиторської заборгованості - це середня кількість днів, необхідних для розрахунків з постачальниками і підрядчиками, і визначається за зворотною формулою:

При визначенні цих показників беруть участь лише величини боргових зобов'язань перед постачальниками, підрядчиками і тими, хто виконував для вас роботи або надавав послуги. Одним словом, перед зовнішніми кредиторами, і до того ж лише тими, до яких відноситься поточна господарська діяльність.

Дебіторська заборгованість, виведена на кінець звітного періоду, пов'язана з обсягами продажів за цей період; кредиторська заборгованість - з обсягами закупівель (табл. 1.1).

Якщо порівняти показники кредиторської заборгованості з показниками по дебіторах, то можна зробити деякі важливі висновки. Наприклад, у разі коли показник тривалості кредиторської заборгованості хоча б на декілька днів перевищує такий же показник по дебіторах, то це означає не що інше, як вміння утримати позики довше, ніж дозволяти це робити своїм боржникам.

Таблиця 1.1 - Визначення суми закупівель

Однак тут важливо не перестаратися. Декількох днів цілком достатньо.

Підприємця завжди цікавить рентабельність (віддача) власного капіталу:

Сс=С-К, (1.3)

де Сс - величина власного капіталу;

С - капітал, вкладений у даний бізнес (по суті, це актив балансу);

К - кредиторська заборгованість.

Для рентабельності власного капіталу можна записати:

= I / (C - K), (1.4.)

де I - прибуток за період часу Т.

Очевидно, що зменшення власного капіталу за рахунок кредиторської заборгованості збільшує рентабельність, якщо прибуток незмінний. Тобто будь - яка відстрочка платежів (за придбані товари, чи роботи послуги, платежі в бюджет, по оплаті праці і т.і.) збільшує рентабельність власного капіталу. Однак часто за кредиторську заборгованість приходиться платити. Це можуть бути відсотки за банківські позички, збільшення вартості придбаних у кредит товарів, різного роду штрафи, пені, неустойки і т.і.

У пункті 10 П(С)БО 11 встановлено, що довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Під теперішньою вартістю у П(С)БО 11 розуміється дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), котра, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання у процесі звичайної діяльності підприємства.
Як і у визначенні "суми погашення" поточних зобов'язань, йдеться про майбутній (кінцевий) сумарний платіж (відплив грошових коштів) з тією лише різницею, що такий платіж з метою визначення його теперішньої вартості необхідно піддати дисконтуванню. В основу дисконтування покладено припущення про знецінення грошей у часі. [4]

Тобто вартість коштів, отриманих у кредит, через певний проміжок часу буде зменшуватися (купівельна спроможність (цінність) 10 грн. у майбутньому, наприклад, може дорівнювати купівельній спроможності (цінності) 20 грн.). Банк компенсує втрату вартості коштів, переданих позичальнику (підтримує купівельну спроможність кредиту на одному рівні) шляхом одержання від позичальника відсотків, поступово збільшуючи загальну суму боргу. Отже стосовно кредитних коштів доречно припустити, що зменшення у часі їх вартості дорівнює сумі відсотків за кредитом.

Для того, щоб визначити ступінь залежності компанії від кредиторської заборгованості необхідно розрахувати кілька наступних показників.

Коефіцієнт залежності підприємства від кредиторської заборгованості.
Розраховується як відношення суми позикових засобів до загальної суми активів підприємства. Цей коефіцієнт дає представлення про тім, на скільки активів підприємства сформовані за рахунок кредиторів.

Коефіцієнт самофінансування підприємства. Розраховується, як відношення власного капіталу (частини статутного фонду) до притягнутого. Даний показник дозволяє відслідковувати не тільки відсоток власного капіталу, але і можливості керування всією компанією.

Баланс заборгованостей. Визначається як відношення суми кредиторської заборгованості до суми дебіторської заборгованості. Даний баланс варто складати з урахуванням термінів двох цих видів заборгованостей. При цьому бажаний рівень співвідношення багато в чому залежить від тієї стратегії, що прийнята на підприємстві (агресивна, консервативна чи помірна).

Описані вище економічні показники дають, в основному, кількісну оцінку кредиторської заборгованості. Для більш повного аналізу варто дати і якісну характеристику даних пасивів.

Коефіцієнт часу. Визначається як відношення середньозваженого показника терміну погашення кредиторської заборгованості до середньозваженого показника терміну оплати по дебіторській заборгованості. При цьому середній термін погашення кредиторської заборгованості необхідно утримувати на рівні не нижче, ніж ті усереднені терміни, що повинні дотримувати дебітори підприємства.

Коефіцієнт рентабельності кредиторської заборгованості. Визначається як відношення суми прибули до суми кредиторської заборгованості, що відбиті в балансі. Даний показник характеризує ефективність притягнутих засобів і його особливо доцільно аналізувати по періодах. При цьому повинна бути визначена залежність динаміки змін цього коефіцієнта від тих основних факторів, що вплинули на його ріст чи зниження (зміни термінів повернення, структури кредиторів, середніх розмірів і вартості кредиторської заборгованості і т.і.).

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Розрізняють нормальну (законну) і прострочену кредиторську заборгованість. Нормальна виникає у межах діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою.

Економічна сутність кредиторської заборгованості полягає в тому, що це не тільки частина майна організації, як правило кошти, але і товарно - матеріальні цінності, наприклад у зобов'язаннях по товарному кредиті. Як правова категорія кредиторська заборгованість - особлива частина майна організації, що є предметом обов'язкових правовідносин між організацією і її кредиторами.

Одним з найбільш оптимальних рамкових показників здорового стану компанії можна назвати ситуацію, коли кредиторська заборгованість не перевищує дебіторську. При досягненні даного "тимчасового балансу" дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно також досягти і "балансу їхньої вартості": тобто в даній ситуації процентні та інші витрати, зв'язані з обслуговуванням кредиторської заборгованості (як мінімум) не повинні перевищувати доходи, викликані вигодами, що зв'язані із самим фактом відстрочки власної дебіторської заборгованості.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНИЙ ПОШУК РЕЗЕРВІВ ПАТ „СУХА БАЛКА” ТА ОЦІНКА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Стан організації діяльності ПАТ „Суха Балка”

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Суха Балка» - одне із провідних підприємств галузі, яке спеціалізується на видобутку руди підземним способом на території України. Підприємство зареєстроване за адресом 50015 м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5.

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Суха Балка» - це підприємство, яке утворилося в результаті послідовних змін форм власності даного підприємства. Так, на основі наказу Міністерства Економіки України від 16.05. 94р. №47 та наказу Міністерства промисловості України від 31.05.94р. №168 рудник «Суха Балка» перетворився у ВАТ «Суха Балка». Дане перетворення юридично було оформлено в березні 1996 року. Згідно із поправками до Закону України «Про акціонерні товариства» з лютого 2010р. підприємство було перейменовано у Публічне Акціонерне Товариство «СвразСуха Балка», що надає підприємству можливість публічного та приватного розміщення акцій.

ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» розробляє поклади багатих залізних руд Криворізького залізорудного басейну. Видобуток руди ведеться шахтним способом. Обробка руди ведеться глибинними стволами, випуск - вібродоставочними машинами. Подача руди на поверхню ведеться стволами, конвеєрним транспортним механізмом. Ступінь механізації підземних робіт в шахтах ПАТ «ЄВРАЗСуха Балка» досягає близько 60%. Видобуток руди ведеться на глибинах від 910 м до 1430 метрів, а гірничо-капітальні роботи - на глибині від 985 м до 1800 метрів.

Основним видом продукцiї ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" є руда залiзна агломерацiйна. Продукцiя поставляється на металлургiйнi комбiнати, де використовуеться в металургiйному виробництвi. Якiсть продукцiї визначає вмiст корисного компонента - залiза (Fe,%) в рудi.

Товарна продукцiя реалiзується на експорт з вмiстом залiза 60 %, а на внутрiшньому ринку (металлургiйним комбiнатам України) з вмiстом залiза 56-60 %.

Крім залізної руди, номенклатуру ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» формують теплова електроенергія, товари народного споживання, переробка і здача лому чорних металів, роботи промислового характеру та послуги населенню.

Виробнича структура підприємства є цеховою і представлена наступними підрозділами:

шахта «Ювілейна» - виробнича потужність складає по сирій руді 2,5 млн. т, по товарній -2,2 млн. т залізної руди в рік із вмістом заліза у сирій руді 5658%, у товарній - 57-59%;

шахта ім. Фрунзе - виробнича потужність складає по сирій руді 1,1-1,2 млн. т, по товарній руді - 1 млн. т залізної руди в рік із вмістом заліза у сирій руді 57-59%, у товарній руді - 58-60%;

шахто-будівельне управління виконує капітальне будівництво підземних виробок;

шахта «Південна» діє як запасний механізований вихід на поверхню;

допоміжні цехи: ремонтно-механічний цех; енергетичний цех; управління з транспорту, збуту та соціальним питанням; ремонтно-будівельний цех; цех з переробки лісу;

управління по забезпеченню виробництва; управління по правовій та економічній безпеці; цех громадського харчування; інформаційно-обчислювальний центр; спеціалізована підземна технічна енерголабораторія; науково-дослідна маркшейдерська лабораторія; друкарня; профілакторій.

Таким чином, на підприємстві представлені і основні цехи (дві шахти) і допоміжні (шахтобудівельне управління виконує капітальне будівництво підземних виробок, енергомеханічний цех забезпечує енергетичну основу виробничого процесу, а ремонтно-механічний та ремонтно-будівельний цехи забезпечують безперервність функціонування техніки та будівель), і обслуговуючі (автотранспортний цех та складське господарство, а також житлово-експлуатаційне господарство) і, навіть, побічні (це цех громадського харчування, друкарня, цех культури і аматорського спорту тощо).

Організаційна структура управління ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» поєднує в собі ознаки лінійної систем, що ґрунтується на принципі єдності розподілу доручень, та функціональної системи, в якій передача доручень здійснюється не за інстанціями, а залежно від виду поставлених завдань, що означає, що планування робіт і контроль за їхнім виконанням здійснюється функціональними підрозділами, а роботи виконуються виробничими підрозділами за кожною функцією.

Організаційна структура ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» представлена у дод. Б.

Банківське обслуговування підприємства здійснює ПАТ КБ «ПриватБанк».

Споживачами продукції підприємства є металургійні підприємства України та дальнього зарубіжжя. Серед вітчизняних підприємств виділимо: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ПАТ «Єнакіївський металургійний завод», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» (Дніпродзержинськ), ПАТ «Запоріжсталь». На експорт у останні роки відправлялося біля 50% продукції. Серед найбільших імпортерів виділимо Кошицький МК (Словаччина), Чехія Тринецькій, Остравський, Вітковицький МК (Чехія), Медицький, Хрубещувський МК (Польща), Єперешківський МК (Угорщина), Кремиковицький МК (Болгарія), Лінцевський МК (Австрія).

Конкурентами ВАТ „Суха Балка” по видобутку аглоруди підземним способом є ПАТ №КЗРК», РУ ім. Кірова, ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”, ПАТ „ЗЗРК”.

Разом конкуренти виробляють 8,0-8,5 млн. тонн залізорудної сировини з вмістом заліза 58-62%.

Конкурентоспроможність ПАТ „ ЄВРАЗ Суха Балка ” досягається за рахунок того, що видобута руда має порівняно з іншими підприємствами більш високий відсотковий вміст заліза.

Це дозволяє йому відвантажувати свою продукцію не тільки підприємствам України, але й країнам Західної Європи.

2.2 Комплексний аналіз виробничо-господарської і фінансової діяльності ПАТ „Суха Балка”

Аналіз результатів діяльності ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» необхідно розпочати із дослідження виробничої діяльності (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Динаміка показників виробничої діяльності ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» за 2008-2010 роки

З табл. 2.1 видно, що видобуток сирої залізної руди на комбінаті знижується за 2008-2010 роки на 797,4 тис. т, або на 26,46% в основному за рахунок зниження у 2009 році на 36,75% у зв’язку із зменшенням попиту на аглоруди внаслідок світової фінансової кризи.

Якість сирої залізної руди за вмістом заліза за 2008-2010 роки зростає на 0,96% та на кінець 2010 року становить 57,41%.

Видобуток товарної залізної руди підприємства за три роки знижується на 869,8 тис. т, або на 32,29%, а якість руди за вмістом заліза зростає на 1,88% і у 2010 році становить 59,95%. Зростання якості при скороченні вологи на 0,02% є позитивною характеристикою виробничої діяльності ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка».

В результаті падіння попиту на аглоруду, скорочуються гірничопрохідницькі роботи на 12,83% за 2008-2010 роки (в т.ч. нарізні на 10,68%, гірничо-підготовчі на 20,4%, розвідувальні на 41,88%).

Буріння свердловин скорочується на 16,16%, а геологорозвідувальні роботи знижуються на 6,15%.

Різні темпи зміни прохідницьких робіт пов’язані із умовами залягання покладів корисних копалин.

В цілому, виробнича діяльність у 2008-2010 роках не може бути визнана ефективною, хоч слід відзначити покращення якісних показників видобутку аглоруди.

На наступному етапі аналізу слід проаналізувати зміну основних техніко-економічних показників діяльності ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» за 2008-2010 роки за даними табл. 2.2.

З табл. 2.2 видно, що обсяг товарної продукції в діючих цінах збільшується за три роки на 6,78% при її зниженні на 43,13% у 2009 році та зростанні на 87,77% у 2010 році в результаті підвищення цін на аглоруду у 2010 році.

Приріст вартості товарної продукції по руді становить у 2008-2010 роках 6,89% та є результатом, в першу чергу, зростання цін на руду.

Таблиця 2.2 - Динаміка основних техніко-економічних показників роботи ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» за 2008-2010 роки

У складі вартості товарної продукції, вартість експорту зростає на 59,47%, а його частка підвищується із 51,04% у 2008 році до 76,22% у 2010 році (приріст на 25,18%).

Вартість товарної продукції у цінах 2007 року скорочується за 2008-2010 роки на 30,14% за рахунок щорічного зниження видобутку руди.

Вартість реалізованої продукції комбінату внаслідок дії цінового чинника має іншу тенденцію змін: у 2008 році знижується на 41,01%, а у 2008 році зростає на 91,13%. За три роки приріст реалізованої продукції становить 12,75%.

Частка реалізованої продукції у товарній по ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» за 2008-2010 роки зростає на 5,49% та становить у 2010 році 103,81%, що є позитивною характеристикою діяльності підприємства та вказує на зростання цін на продукцію.

Щодо чисельності ПВП ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», то за 2008-2010 роки вона скорочується на 27,25%, або на 1190 чол., в т.ч. чисельність робітників скорочується на 27,5%, або на 1179 чол. Частка робітників у персоналі комбінату за три роки скорочується на 0,33% та у 2010 році становить 97,86% проти рівня 2008 року 98,19%.

Фонд оплати праці персоналу підприємства за три роки знижується на 2,81%, що є наслідком скорочення його чисельності у досліджуваному періоді. Середньомісячна заробітна плата працівника ПВП ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» за 2008-2010 роки зростає на 33,59%, але у 2009 році слід зазначити скорочення заробітної плати на 4,17% в результаті неповного робочого тижня робітників.

Продуктивність праці 1-го працівника ПВП у 2008-2010 роках, розрахована за вартістю товарної продукції у цінах 2008 року, знижується на 3,97% в результаті її падіння: у 2009 році на 30,54%.

Абсолютно невідповідним є зростання середньомісячної заробітної плати: у 2009 р. темпи її зниження становили 4,32% при зменшенні продуктивності праці на 30,54%, а у 2010 р. темпи її зростання становили 39,2% при прирості продуктивності праці лише на 38,24%.

Взагалі, дослідження показників з праці ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» доводить неефективне використання трудового потенціалу комбінату та доцільність удосконалення кадрової політики.

Негативним у діяльності комбінату є значний ступінь зношеності основних засобів та його збільшення за 2008-2010 роки на 0,12% до рівня 61,14%. В умовах зростання вартості основних засобів на 486,39% за 2008-2010 роки та скорочення фондовіддачі у цей період на 81,47%, такі зміни показників вказують на доцільність оновлення виробничої бази підприємства на покращення використання основних засобів.

За три аналізовані роки середній залишок оборотних активів комбінату зростає на 54,54%, а значення коефіцієнту оборотності знижуються на 27,04%. Тривалість одного обороту активів становить 173-372 дні та зростає за три роки на 37,07%, що вказує на зниження ефективності використання даних активів у 2008-2010 роках.

Собівартість товарної продукції в діючих цінах в 2008-2010 роки зростає на 47,89% за рахунок її зниження у 2009 році на 2,85% та скорочення у 2010 році на 52,23%. Витрати на 1 тонну товарної руди комбінату за три роки зростають на 118,4% за рахунок їх зростання у 2009 р. на 55,95%, а у 2010 р. ще на 40,05%. Зовсім інакше змінювалися витрати на 1 грн. товарної продукції: за три роки вони зростають на 38,5%, в т.ч. у 2009 році збільшуються на 70,83%, а у 2010 році скорочуються на 18,93%. Приріст витрат пов'язаний із швидким зростанням вартості основних матеріалів порівняно із змінами обсягів видобутку руди.

Для повноти аналізу ефективності діяльності ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» буде виконано аналіз фінансового стану за допомогою комп’ютерної програми «Оцінка економічного потенціалу підприємства». Вихідні данні для розрахунку прийнято із дод. Г та Д (форма №1 та форма №2). Отримані результати наведено у дод. Ж та у табл. 2.3..

Таблиця 2.3 - Динаміка показників фінансового стану ПАТ „ЄВРАЗ Суха Балка” за 2008-2010 роки

У табл. 2.3 аналіз показників ліквідності та платоспроможності засвідчив про загальну негативну динаміку на підприємстві за 2008-2010 роки.

Так, коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) за аналізований період знизився на 44,78 і склав у 2008 році 10,16 при нормативному значенні >1. Це означає, що поточні оборотні активи у дослідженому періоді хоч і є більшими за поточні зобов’язання, але їх частка знижується. Подібна тенденція спостерігається і при аналізі коефіцієнту швидкої ліквідності, абсолютне значення якого за весь аналізований період було більшим за нормативне, що свідчить про зниження здатності підприємства швидко ліквідувати термінові борги за рахунок найбільш ліквідних активів.

Низький рівень показника платоспроможності на підприємстві (0,46 у 2008 році та 0,018 у 2010 році при нормативному значенні для вітчизняних підприємств 0,2-0,35) свідчив про неготовність підприємства у ці роки негайно ліквідувати короткострокові борги за рахунок грошових коштів.

Аналіз показників оцінки фінансової стійкості засвідчив про достатній рівень власного фінансування, але рівень автономності, хоча і не знаходився в межах нормативу, у 2008-2010 рр. знижувався, що говорить про достатність власних коштів. Сама структура капіталу не є раціональною, та в ньому переважає власний капітал, тобто спостерігається високий рівень ризику.

Взагалі, фінансові показники ПАТ „ЄВРАЗ Суха Балка” мають схожі тенденції змін: у 2008-2009 роках мають тенденцію до погіршення значень, а у 2009-2010 роках - до покращення, що пов’язане із загальноекономічними тенденціями кризи економіки та її ремісії із 2009 року.

Отже, в цілому ПАТ „ЄВРАЗ Суха Балка” є рентабельним підприємством, що виступає у центрі взаємовідносин з іншими підприємствами, організаціями. Підприємство містить велику кількість структурних підрозділів, які відпускають продукцію, надають послуги з водопостачання, монтажу, будівництва, електроенергії, виконують роботи з вантажоперевезення, ремонту, відпускають матеріально - технічні ресурси. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства засвідчив поступове погіршення його стану та ефективності діяльності: протягом 2008-2010 рр. відбулося зниження обсягів виробництва та реалізації продукції, зростання витрат на 1 грн. товарної продукції, погіршилася ефективність використання трудових ресурсів та основних засобів, відбулося зниження прибутковість діяльності підприємства тощо.

2.3 Розгорнутий аналіз кредиторської заборгованості підприємства в умовах діяльності ПАТ „Суха Балка”

Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства мають позикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгованість. Тому необхідно вивчати, перевіряти поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру. Аналітичну оцінку тенденцій змін показника проведемо на прикладі підприємства ПАТ „Суха Балка” (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Динаміка кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка”, тис. грн.

Дані табл. 2.5. свідчать, що кредиторська заборгованість носить короткостроковий характер. У порівнянні з 2009 роком в 2010 року кредиторська заборгованість зросла на 25,39%. Варто відобразити структуру кредиторської заборгованості на основі даних табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Структура кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка”, тис.грн.

Питома вага кредиторської заборгованості у загальній сумі пасиву знизилася в 2010 році у порівнянні з 2008 роком на 1,57% (с 19,58 % до 18,01%) чи на 207 тис.грн. це відбулося за рахунок зниження заборгованості перед бюджетом з 972 тис.грн. (на кінець 2004 року) до 617 тис.грн. (на кінець 2010 року) на 355 тис.грн. чи на 7,78%. На зниження кредиторської заборгованості вплинуло зниження заборгованостей перед постачальниками та підрядчиками на 155 тис.грн. або на 0,67%. Збільшення кредиторської заборгованості відбулося за рахунок зростання заборгованостей з оплати праці - на 193 тис.грн. чи на 5,65% та з розрахунків по соціальному страхуванню та забезпеченню на 2,8% у відносному виразі і на 100 тис. грн. у абсолютному.

Найбільшу питому вагу у загальній сумі кредиторської заборгованості займають розрахунки з постачальниками та підрядчиками, тим більше, що на кінець 2010 року їх частка зменшилася на 0,67 % с 62,04 % (в 2010 році) до 61,37% (в 2008 році).

Аналіз оборотності кредиторської заборгованості слід проводити у порівнянні з попередніми періодами, тому на підставі річного балансу підприємства за 2008 - 2010 роки розрахуємо відповідні показники та згрупуємо їх до табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Аналіз якості кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка” у 2008-2010 рр.

Розраховані дані свідчать, що ситуація перед кредиторами в 2009 році у порівнянні з 2008 роком покращилася. Оборотність кредиторської заборгованості підвищилася на 0,95 оборотів і на кінець 2009 року склала 3,6 обертів. В 2010 році у порівнянні з 2008 роком теж підвищилася оборотність кредиторської заборгованості на 1,58 обертів.

На 36,32 дня зменшився середній термін погашення кредиторської заборгованості в 2009 році у порівнянні з 2008 роком, та склав 100,56 днів. В 2010 році у порівнянні з 2009 роком середній строк погашення кредиторської заборгованості зменшився на 30,79 дня та склав 69,77 днів.

Розглянемо вплив факторів на зміну кредиторської заборгованості:

В = (Ксер.х Д) / ОРП (2.1)

В - період погашення кредиторської заборгованості;

Ксер. - середньозважене значення кредиторської заборгованості;

Д - кількість днів у році;

ОРП - обсяг реалізованої продукції.

DВ = DВкз + DВвр (2.2)

Розрахуємо вплив середньозваженого річного значення кредиторської заборгованості (2006 - 2008 рр.):

Розрахуємо вплив реалізації продукції на період погашення кредиторської заборгованості:

Розрахуємо сукупний вплив факторів:

DВ = 5,13 + (-43,49) = -38,36 дн

Розрахуємо вплив середньозваженого річного значення кредиторської заборгованості на період погашення (2009 - 2010 рр.).

Розрахуємо вплив реалізації продукції на період погашення кредиторської заборгованості:

Розрахуємо сукупний вплив факторів:

DВ = 45 + (-1) = 44 дня

DВ = 47 + (-3) = 44 дня

Таким чином, проведені розрахунки свідчать, що за рахунок зменшення середньозваженого значення кредиторської заборгованості за рік в 2009 році середній термін оплати оплати зменшився на 43 дні, а в 2010 році лише на 2 дні. Вплив обсягу реалізації продукції призвів до збільшення періоду погашення кредиторської заборгованості на 5 днів, однак в 2010 році цей фактор зменшив період на 28 дні.

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Суха Балка» - одне із провідних підприємств галузі, яке спеціалізується на видобутку руди підземним способом на території України.

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства засвідчив поступове погіршення його стану та ефективності діяльності: протягом 2008-2010 рр. відбулося зниження обсягів виробництва та реалізації продукції, зростання витрат на 1 грн. товарної продукції, погіршилася ефективність використання трудових ресурсів та основних засобів, відбулося зниження прибутковість діяльності підприємства тощо.

Кредиторська заборгованість носить короткостроковий характер. У порівнянні з 2009 роком в 2010 року кредиторська заборгованість зросла на 25,39%.

Найбільшу питому вагу у загальній сумі кредиторської заборгованості займають розрахунки з постачальниками та підрядчиками, тим більше, що на кінець 2010 року їх частка зменшилася на 0,67 % с 62,04 % (в 2010 році) до 61,37% (в 2008 році).

Розраховані дані свідчать, що ситуація перед кредиторами в 2009 році у порівнянні з 2008 роком покращилася. Оборотність кредиторської заборгованості підвищилася на 0,95 оборотів і на кінець 2009 року склала 3,6 обертів. В 2010 році у порівнянні з 2008 роком теж підвищилася оборотність кредиторської заборгованості на 1,58 обертів.

РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗНИЖЕННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ „Суха Балка”, ТА ОЦІНКА ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ

.1 Основні заходи щодо використання наявних резервів, їх ресурсне та фінансове обґрунтування

В ході аналізу кредиторської заборгованості підприємства нами були виявлені основні резерви до її зниження. На їх основі та з урахуванням побудованого граф-дерева рішень розробимо конкретні управлінські рішення щодо зниження кредиторської заборгованості підприємства, надавши їм ресурсне та фінансове обґрунтування.

Виявлені резерви зниження кредиторської заборгованості підприємства та управлінські рішення, спрямовані на їх використання, узагальнено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Резерви зростання рентабельності продукції підприємства та управлінські рішення спрямовані на їх використання

Виходячи з таблиці можна стверджувати, що переважна кількість заходів з зростання рентабельності продукції спрямована на зниження собівартості продукції та інших операційних витрат підприємства, що призводять до зниження прибутку.

Одним з ефективних методів зниження витрат підприємства та максимізації його прибутку від звичайної діяльності є здійснення аудиту витрат підприємства. Головною метою здійснення такого аудиту є пошук непотрібних витрат та мінімізація загального обсягу витрат підприємства. Слід пам’ятати, що аудит може проводитися як власними силами підприємства, так з залученням спеціалістів аудиторської фірми.

Досить ефективним методом максимізації прибутку підприємства є пошук шляхів зниження собівартості продукції. Це може бути технічне переозброєння виробництва, і заміна сировини на більш дешевшу тощо.

Так як розмір прибутку підприємства прямо пропорційно залежить від обсягу реалізованої продукції, то удосконалення збутової політики підприємства відіграє не аби-яку роль у прийнятті управлінських рішень, спрямованих на максимізацію прибутку. Так, розробка системи знижок на продукцію постійним споживачам та партнерам вважається досить ефективним методом підвищення попиту на продукцію підприємства, а значить призводить до збільшення обсягів реалізованої продукції.

Стимулювання праці персоналу також є досить важливим елементом оптимізації витрат підприємства. Не дивлячись на зростання витрат на оплату праці, підприємство за умови хорошої мотивації персоналу та підвищення його продуктивності праці отримає змогу оптимізувати свої власні витрати на виготовлення та реалізацію продукції.

Слід зазначити, що неаби - який вплив на розширення обсягу реалізо-ваної продукції підприємства здійснює наявність ефективної рекламної кампанії продукції підприємства та заходів із стимулювання збуту. Досить актуальним заходом у підвищенні попиту на продукцію підприємства є проведення іміджевої реклами підприємства тощо.

Для того щоб реалізувати запропоновані управлінські рішення, необхідно здійснити їх економічне обґрунтування. Весь обсяг необхідних для цього ресурсів відображено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Ресурсне обґрунтування реалізації запропонованих управлінських рішень

З метою здійснення обліку та аудиту витрат, підприємство може скористуватись послугами аудиторської компанії, для чого необхідно виділити 4800 грн. Джерелом покриття виступатимуть адміністративні витрати (оборотні активи).

Розробка шляхів зниження собівартості продукції підприємства та системи знижок для постійних клієнтів, розробка заходів з мотивації працівників підприємства - всі ці повноваження можна делегувати працівникам економічного відділу, що можливе без залучення додаткових коштів, але з додатковими надбавками до премій. В загальній сумі ці заходи можна оцінити в розмірі 17800 грн. (з урахуванням 100% премії до мінімальної з/п).

Особливу увагу у стимулюванні збуту підприємства, а значить - у збільшенні обсягів реалізованої продукції, а значить - у збільшенні обсягів прибутку підприємства відіграє наявність ефективної реклами. Проте, вартість здійснення таких заходів досить велика. Так, проведення рекламної компанії обійдеться підприємству приблизно у 80000грн.

Для впровадження управлінських рішень на підприємстві необхідно визначити джерела фінансування запропонованих заходів, це можуть бути власні кошти, залучені кошти, позичкові кошти та державні кошти.

Розмір внутрішніх джерел фінансування визначається за результатами оцінки фінансового стану підприємства. Отже, у підприємства нерозподіленого прибутку немає (є непокриті збитки), амортизаційний фонд становить 1012 тис.грн. та сума власних оборотних коштів складає 9318тис.грн. Загальна сума розміру внутрішніх джерел фінансування складає 10330 тис.грн. Отже, для реалізації заходів у підприємства вистачає коштів.

Таким чином з метою зниження кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка” були розроблені альтернативні управлінські рішення, які стосувались зниження витрат операційної діяльності підприємства, підвищення продуктивності праці персоналу та збільшення обсягів збуту продукції підприємства.

В результаті їх ресурсного та фінансового обґрунтування було виявлено, що потік грошових коштів від реалізації продукції, власні фонди накопичення, амортизаційний фонд та обігові кошти є достатніми і дають змогу профінансувати окремі запропоновані управлінські рішення без залучення позичкових коштів. Однак, через скрутне становище підприємства всі рішення одразу реалізувати буде не доцільно, тому потрібно переконатися в їх ефективності, щоб обрати найбільш ефективні з них.

3.2 Оцінка економічної ефективності варіантів управлінських рішень з урахуванням умов невизначеності і ризику

Визначивши обсяг необхідних фінансових ресурсів на реалізацію альтернативних управлінських рішень, спрямованих на збільшення обсягів прибутку підприємства від здійснення звичайної діяльності, перейдемо до розрахунку їх економічної ефективності, на основі якої буде прийматись остаточне рішення про доцільність впровадження розроблених заходів в плановому році. Економічна ефективність заходу визначається за наступною формулою:

Ек.еф. = Р-В, (3.1),

де Р - результат від впровадження конкретного управлінського рішення;

В - витрати на здійснення управлінського рішення.

Проведення розрахунків економічної ефективності рішень зобразимо в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок економічної ефективності розроблених управлінських рішень

Слід зауважити, що результат від здійснення конкретного управлінського рішення розраховувався на основі зведених витрат.

З = С + ЕнК (річні), грн (3.2)

кредиторський заборгованість підприємство резерв

де С, К, Ен, Тн - відповідно собівартість продукції, капітальні вкладення, норма нарахувань на інвестований капітал (нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень), термін окупності.

З аналізу таблиці 3.3 видно, що за умови реалізації в плановому році всіх розроблених рішень розмір прибутку підприємства збільшиться на 480,4 тис.грн.. Економічний ефект комплексу заходів становитиме 377,8 тис. грн. Враховуючи той факт, що розмір внутрішніх резервів підприємства, встановлений в підрозділі 3.1. становить 10330 тис.грн., то можна говорити про часткове використання обігових коштів підприємства в плановому році.

З огляду на те, що у виборі набору управлінських рішень підприємство переважно орієнтується на наявні власні кошти, то беремо до уваги найбільший економічний ефект від кожного конкретно запропонованого альтернативного рішення.

Відзначимо, що так як будь-яке підприємство функціонує як відкрита система, процес прийняття управлінських рішень завжди протікає в умовах деякої невизначеності і ризику. Тому при виборі найбільш ефективних управлінських рішень необхідно обов’язково враховувати ступінь впливу на них різних факторів зовнішнього середовища. Вибір альтернативи необхідно здійснювати за фактором очікуваної грошової вартості, оскільки саме він є найбільш виправданим - особа, яка його приймає, намагається не ризикувати, але й не уникає ризику, а відноситься до нього нейтрально. Оцінку розроблених управлінських рішень необхідно провести за чотирма критеріями: максиміну, максимакса, мінімакса, та критерієм Лапласа. Для оцінки ефективності розроблених рішень в умовах ризику і невизначеності використаємо програму кафедри економіки підприємств «Вибір стратегії підприємства».

При аналізі одержаних результатів було виявлено, що найкращим управлінським рішенням, спрямованим на зниження кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка” є перша альтернатива (А1) -здійснення обліку та аудиту витрат підприємства. Саме її реалізація забезпечує підприємству можливість одержати:

при самих несприятливих умовах зовнішнього середовища максимального виграшу в розмірі 76,8 тис. грн. (максимін);

максимально можливого результату в розмірі 96 тис. грн. (максимакс);

мінімального з поміж максимальних збитків, який дорівнює 0 (мінімакс);

максимального виграшу в розмірі 19,2 тис. грн. за умови, що ймовірність станів зовнішнього середовища 0,2.

Спираючись на той факт, що підприємство на початок планового року має в своєму розпорядженні власні фінансові кошти, то можна запропонувати до реалізації ще один захід із підвищення обсягів прибутку підприємства - розробку шляхів зниження собівартості продукції. Всі інші розробленні рішення, оскільки вони є ефективними доцільно впроваджувати за умови наявності більшої суми власних фінансових коштів.

Отже, можна зробити висновок, що в результаті проведеного розрахунку економічної ефективності розроблених управлінських рішень в умовах невизначеності і ризику та враховуючи наявний обсяг власних фінансових коштів був остаточно сформований план організаційно-технічного розвитку підприємства на плановий рік. Через те, що реалізація будь-якого управлінського рішення вимагає певних витрат, виникає необхідність у виконанні фінансового планування діяльності ПАТ „Суха Балка”.

3.3 Складання зведеного бюджету ПАТ „Суха Балка” з урахуванням планових змін в умовах господарювання. Організація впровадження управлінських рішень

З метою здійснення фінансового планування на підприємстві проводиться бюджетування, яке передбачає розробку комплексу взаємопов'язаних бюджетів, що відображають всі види фінансових витрат, джерела їх покриття та очікувані результати. Такими фінансовими документами є бюджетний звіт про прибутки, бюджет грошових коштів і бюджетний баланс, розробка яких проводиться шляхом коригування форм фактичної фінансової звітності на витрати і результати відібраних для реалізації управлінських рішень.

Таким чином, враховуючи витрати на реалізацію обраних управлінських рішень складемо бюджетний звіт про прибутки на плановий рік.

Таблиця 3.4 - Бюджетний звіт про прибутки на плановий рік (тис. грн.)

В результаті проведених досліджень було встановлено, що через реалізацію обраних господарських рішень стосовно оптимізації витрат підприємства зросли основні показники виробничо-господарської діяльності.

Так, прибуток має зрости на 8,4%, дохід від реалізації - 8,68%

Наступним кроком є зображення бюджету грошових коштів в розрізі залишку на початок періоду, надходження від реалізації та всіх платежів ( табл. 3.5). Так як продукція підприємства несезонна, то попит на неї однаковий у будь - який період року. Тому розподіл показників по кварталам більш - менш рівномірний. Підприємство на початок бюджетного року мало на своєму рахунку 180 тис. грн.. Після впровадження управлінських рішень, підвищилась продуктивність праці, зріз обсяг виробництва і реалізації, збільшився і дохід від звичайної діяльності підприємства. Але для здійснення господарських рішень необхідно понести певні витрати, які безпосередньо пов’язані з ними.

Таблиця 3.5 - Бюджет грошових коштів на плановий рік ( тис. грн.)

Із таблиці 3.5 бачимо, що залишок на кінець року склав суму недоотриманих коштів у розмірі 37 тис. грн.

Аналізуючи бюджетний звіт про прибутки та бюджет грошових коштів, можна скласти бюджетний баланс підприємства. ( табл. 3.6)

Таблиця 3.6 - Бюджетний баланс підприємства на плановий рік( тис. грн.)

Для того, щоб узагальнити процес організації впровадження розроблених заходів на ПАТ „Суха Балка” складемо табл. 3.7, в якій для кожного управлінського рішення зазначимо місце його впровадження, термін реалізації, обсяг фінансування, джерело фінансування витрат, розмір економічного ефекту, відповідальних за впровадження.

Отже, на основі визначених резервів максимізації обсягів прибутку від звичайної діяльності підприємства ПАТ „Суха Балка”, нами був розроблений комплекс управлінських рішень стосовно збільшенню обсягів прибутку підприємства та оптимізації його витрат, підвищення продуктивності праці персоналу та збільшення обсягів реалізації продукції підприємства. Аналіз розроблених альтернатив передбачав проведення їх економічного обґрунтування відносно розміру витрат на впровадження, джерел покриття цих витрат та економічної ефективності, яка буде одержана в разі їх реалізації, враховуючи сучасні умови невизначеності і ризику.

Таким чином, виконавши певні розрахунки, ми дійшли висновку, що найкращим рішенням, яке забезпечує максимальний ефект, є - здійснення обліку та аудиту витрат підприємства, а також розробка шляхів зниження собівартості продукції підприємства.

Таблиця 3.7 - Узагальнююча характеристика організації впровадження управлінських рішень

Отже, на основі визначених резервів зростання зниження кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка”, нами був розроблений комплекс управлінських рішень стосовно зниження кредиторської заборгованості, підвищення продуктивності праці персоналу та збільшення обсягів реалізації продукції підприємства.

Аналіз розроблених альтернатив передбачав проведення їх економічного обґрунтування відносно розміру витрат на впровадження, джерел покриття цих витрат та економічної ефективності, яка буде одержана в разі їх реалізації, враховуючи сучасні умови невизначеності і ризику.

Таким чином, виконавши певні розрахунки, ми дійшли висновку, що найкращим рішенням, яке забезпечує максимальний ефект, є - здійснення обліку та аудиту витрат підприємства, а також розробка шляхів зниження собівартості продукції підприємства.

Загальна економічна ефективність від їх реалізації становить 179 тис. грн.

З метою проведення фінансового планування і контролю були складені бюджетний звіт про прибутки, бюджет грошових коштів та бюджетний баланс.

На основі інформації цих документів та використанням комп'ютерної програми ми визначили показники фінансового стану підприємства на плановий рік.

З метою зниження кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка” були розроблені альтернативні управлінські рішення, які стосувались зниження витрат операційної діяльності підприємства, підвищення продуктивності праці персоналу та збільшення обсягів збуту продукції підприємства.

В результаті їх ресурсного та фінансового обґрунтування було виявлено, що потік грошових коштів від реалізації продукції, власні фонди накопичення, амортизаційний фонд та обігові кошти є достатніми і дають змогу профінансувати окремі запропоновані управлінські рішення без залучення позичкових коштів.

Однак, через скрутне становище підприємства всі рішення одразу реалізувати буде не доцільно, тому потрібно переконатися в їх ефективності, щоб обрати найбільш ефективні з них.

За умови реалізації в плановому році всіх розроблених рішень розмір прибутку підприємства збільшиться на 480,4 тис.грн..

Економічний ефект комплексу заходів становитиме 377,8 тис. грн. Враховуючи той факт, що розмір внутрішніх резервів підприємства, становить 10330 тис.грн., то можна говорити про часткове використання обігових коштів підприємства в плановому році.

ВИСНОВКИ

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Розрізняють нормальну (законну) і прострочену кредиторську заборгованість. Нормальна виникає у межах діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою.

Поняттям кредиторської заборгованості охоплюються боргові зобов'язання організації-дебітора, що мають різне походження, а отже, різні юридичну природу і правовий режим, що, власне кажучи, обумовлює практичну необхідність використання погодженого на рівні закону понятійного апарата.

До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях: постачальники і підрядчики; векселя до сплати; заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами; заборгованість перед персоналом організації; заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами; заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів; аванси отримані; інші кредитори.

В Україні проблема кредиторської заборгованості була однією з найгостріших у першій половині 90-х XX ст., однак до кінця вона не розв’язана і зараз. Способи, якими її намагалися вирішувати в 1992-93 (через надання державою господарюючим суб'єктам кредитів, субсидій, допомог, джерелом яких була додаткова емісія грошей), не мали бажаних наслідків.

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ Суха Балка» - одне із провідних підприємств галузі, яке спеціалізується на видобутку руди підземним способом на території України.

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства засвідчив поступове погіршення його стану та ефективності діяльності: протягом 2008-2010 рр. відбулося зниження обсягів виробництва та реалізації продукції, зростання витрат на 1 грн. товарної продукції, погіршилася ефективність використання трудових ресурсів та основних засобів, відбулося зниження прибутковість діяльності підприємства тощо.

Кредиторська заборгованість носить короткостроковий характер. У порівнянні з 2009 роком в 2010 року кредиторська заборгованість зросла на 25,39%.

Найбільшу питому вагу у загальній сумі кредиторської заборгованості займають розрахунки з постачальниками та підрядчиками, тим більше, що на кінець 2010 року їх частка зменшилася на 0,67 % с 62,04 % (в 2010 році) до 61,37% (в 2008 році).

Розраховані дані свідчать, що ситуація перед кредиторами в 2009 році у порівнянні з 2008 роком покращилася. Оборотність кредиторської заборгованості підвищилася на 0,95 оборотів і на кінець 2009 року склала 3,6 обертів. В 2010 році у порівнянні з 2008 роком теж підвищилася оборотність кредиторської заборгованості на 1,58 обертів.

З метою зниження кредиторської заборгованості ПАТ „Суха Балка” були розроблені альтернативні управлінські рішення, які стосувались зниження витрат операційної діяльності підприємства, підвищення продуктивності праці персоналу та збільшення обсягів збуту продукції підприємства.

В результаті їх ресурсного та фінансового обґрунтування було виявлено, що потік грошових коштів від реалізації продукції, власні фонди накопичення, амортизаційний фонд та обігові кошти є достатніми і дають змогу профінансувати окремі запропоновані управлінські рішення без залучення позичкових коштів. Однак, через скрутне становище підприємства всі рішення одразу реалізувати буде не доцільно, тому потрібно переконатися в їх ефективності, щоб обрати найбільш ефективні з них.

За умови реалізації в плановому році всіх розроблених рішень розмір прибутку підприємства збільшиться на 480,4 тис.грн.. Економічний ефект комплексу заходів становитиме 377,8 тис. грн. Враховуючи той факт, що розмір внутрішніх резервів підприємства, становить 10330 тис.грн., то можна говорити про часткове використання обігових коштів підприємства в плановому році.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Господарський кодекс України : прийнятий 16 січня 2003 р. - Х. : ТОВ „Одіссей”, 2004. - 248 с.

2.      Афанасьєв М.В. Оцінка ефективності організаційно-технічних заходів / Афанасьєв М.В., Телишевська Л.І., Рудика В.І. - Харків: ВД „ІНЖЕК”, 2003. - 288 с.

.        Бельтюков Е.А. Планирование деятельності предсприятия : [уч. пособ.] / Бельтюков Е.А., Бревнов А.А., Парняк В.Н. - Харьков: Одиссей, 2006. - 384 с.

.        Березін О.В. Економіка підприємства: [навч. посіб.]/ О.В.Березін, Л.М.Березіна, Н.В.Бутенко. - К.: Знання, 2009. - 390с.

.        Бойчик І.М. Економіка підприємства: [навч. посіб.] / І.М. Бойчик. - К.: Атака, 2002.-235с.

.        Бухалков Н.И. Внутрифирменное планирование : [учебн.] / Н.И. Бухалков. - М.: Инфра, 2000. - 392 с.

.        Бухало С.М. Організація і планування промислових підприємств (схеми, таблиці, розрахунки) [підруч.]/ С.М. Бухало, І.К. Малахов.- К.: „Вища школа”, 1973. - 140с.

.        Войцеховский В.Б. Моделирование и оптимизация развития производства/ В.Б.Войцеховский. - М.: «Высшая школа», 1980. - 387с.

.        Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства: [навч. посіб.]/ М.В. Володькіна.- К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 196 с.

.        Голінько В.І. Основи охорони праці/ В.І.Голинько. - Д.: НГУ, 2010.- 271 с.

.        Горемыкин В.А. Планирование на предприятии : [учебн.] / Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. - М.: Филинъ, Рилант, 2000. - 328 с.

.        Гукалюк А.Ф. Моделювання процесу розробки оптимальної виробничої програми/ А.Ф.Гукалюк, О.С. Сенишин // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №9. - С.204-211.

.        Ильенкова С.Д. Производственный менеджмент: [учебн.] / С.Д.Ильенкова.-М., ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 583с.

.        Ильин А.И. Планирование на предприятии : [уч. пособ.]. - Ч.1. Стратегическое планирование. / А.И. Ильин. - Мн. : ООО «Новое знание», 2000. - 312 с.

.        Ильин А.И. Планирование на предприятии : [уч. пособ.]. - Ч.2. Тактическое планирование. / А.И. Ильин, Л.М. Синица. - Мн. : ООО «Новое знание», 2000. - 416 с.

.        Кожушко Л.Ф. Екологічний менеджмент: [підруч.] / Л.Ф. Кожушко, П.М. Скрипчук. - К.: ВЦ „Академія”, 2007. - 432с. (Альма-матер).

.        Мних Є.В. Економічний аналіз: [підруч.]/ Є.В. Мних. - К.: Центр навчальної літератури, 2003.- 412с.

.        Нападовська Л. Конкурентоспроможність та деякі шляхи виходу з кризового стану підприємств гірничої галузі/ Л. Нападовська // Економіст. - 2000. - №4.-С.47-49.

.        Обремчук В.Ф. Стратегія підприємства/ В.Ф. Обремчук. - К.: МАУП, 2000. -127 с.

.        Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия / [Антонец А.В., Белов Н.А., Бухало С.М. и др.]; под ред. С.М. Бухало. - [2-е изд., перераб. и доп.] - К. : Выща шк. Головное изд-во, 1989.- 472 с.

.        Організація і планування на підприємстві : [навч. посіб.] / Г. А. Семенов, В. К.Станчевський, М. О. Панкова, А. Г. Семенов. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. -528 с.

.        Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства : [підруч.] / О.О. Орлов. - К. : Скарби, 2002. - 336 с.

.        Планирование в условиях перехода к рынку/ В.Ф. Беседин, С.Ю. Михайличенко, Б.Я. Панасюк, Н.Л. Федоренко. - К: Техніка, 1990. - 262 с.

.        Планування діяльності підприємства : [навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.] / [Бєлов М.А., Євдокимова Н.М., Москалюк В.Є. та ін.] ; за заг. ред. В.Є. Москалюка. - К. : КНЕУ, 2002. - 252 с.

.        Планування діяльності підприємства: [навч. посіб.] / За заг. ред. В. Є. Москалюка. - К. : КНЕУ, 2005. - 384 с.

.        Покропивний С.Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: [навч. посіб.] /С.Ф. Покропивний, В.М. Колот. -К.: КНЕУ, 1997. - 244 с.

.        Рубенштейн И.Ф. Экономика промышленного производства/ И.Ф.Рубенштейн. -М:. Мысль, -1991. - 412 с.

.        Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств: [навч. посіб.] / Г.В. Савицька. - [2-ге вид., випр. і доп.] - К. : Знання, 2005. - 662 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

.        Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства : [навч. посіб.] / Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб. - [3-є вид.] - К. : Каравела, 2008. - 352 с.

.        Темченко О.А. Економіка підприємства: [навч. посіб.] / О.А. Темченко, І.С. Чорноморченко. - Кривий Ріг: Мінерал, 2004.-278 с.

.        Тян Р.Б. Планирование деятельности предприятия : [уч. пособ.] / Р.Б. Тян. - К.: МАУП, 1998. - 156 с.

.        Фєдонін О.С. Потенціал підприємства: формування і оцінка: [навч. посіб.] / О.С.Фєдонін, І.М. Рєпіна, О.І.Олексик.- К.: КНЕУ, 2003. - 316 с.

.        Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства : [навч. посіб.] / Ю.С. Цал-Цалко. - К. : ЦУЛ, 2002. - 656 с.

.        Царев В.В. Внутрифирменное планирование/ В.В. Царев. - СПб.: Питер, 2002.-317с.

.        Шаповал В.М. Економіка підприємства/ В.М.Шаповал, Р.Н. Аврамчук, О.В.Ткаченко. -К.: ДУЕП, 2003. -286 с.

.        Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства : [навч. посіб.] / Л.А. Швайка - Львів : „Магнолія 2006”, 2007. - 268 с.

.        Швиданенко Г.О. Контролінг: [навч. посіб.]/ Г.О. Швиданенко, В.В. Лавриненко, О.Г. Дерев`янко, Л.М. Приходько. [вид. 2-ге, без змін]. - К.: КНЕУ, 2009. - 264 с.

.        Шеремет А.Д. Методика финансового анализа/ А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин. - М.: ”ИНФРА”, - 1995, - 312 с.

.        Шимко О.В. Планування діяльності підприємств : [навч. посіб.] / О.В. Шимко. - К.: ЦУЛ, 2006. - 296 с.

.        Экономика предприятия. Тесты, задачи, ситуации /Под ред. В.А.Швандера - М.: 2001. - 254 с.

.        Экономика предприятия: [учебн.]/ Под ред. О.Н. Волкова - М.: ИНФРА - М, 2000. -286с.

.        Экономика предприятия: [учебн.]/ Под ред. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара. - М.: Банки и биржа: ИО „ЮНИТИ”, 1998. - 742 с.

.        Экономический механизм управления развитием промышленных предприятий/ под ред. И.В. Алексеев.-Львов: Світ.- 1991. - 156 с.