фінансовий аналіз кредиторської заборгованості підприємства

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Финансы, деньги, кредит
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    114,18 Кб
  • Опубликовано:
    2013-02-25
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

фінансовий аналіз кредиторської заборгованості підприємства













КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий аналіз»

на тему: «ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА»












Вінниця 2013р.

ВСТУП

Формування та використання фінансових ресурсів підприємства є надзвичайно важливими, базовими процесами, ефективність яких багато в чому визначає результативність господарської діяльності підприємства, в цілому. Відносини з приводу розподілу фінансових ресурсів є невід’ємним елементом діяльності кожного підприємства, що і визначає актуальність науково-практичних досліджень різних елементів даної проблеми.

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним уповільненням платіжного обороту, що викликає збільшення сум кредиторської та дебіторської заборгованостей на підприємствах. Тому важливою задачею фінансового менеджменту являється ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, направлене на оптимізацію загального їх розміру та забезпечення своєчасну інкасацію та виплату боргів.

До важливих аспектів фінансових відносин належать відносини з приводу позичених та залучених фінансових ресурсів, які у господарської діяльності підприємств знаходять свій вияв у процесах формування дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства. У зв’язку з цим постає проблема визначення оптимальних розмірів заборгованостей та запровадження науково -обґрунтованих методів управління ними.

Метою даної курсової роботи є фінансовий аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості об’єкта дослідження.

Задачами курсової роботи є опанування теоретичних відомостей та застосування практичних навичок із проведення комплексної аналітичної оцінки дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, а також формування конкретних пропозицій, реалізація яких може привести до усунення виявлених в процесі аналізу проблем. Об’єктом дослідження є ПАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів”. Всі розрахунки та дослідження проведені на його матеріалах за 2010-2012 рр.

Розділ 1. ТеоретичнО-методОЛОГІчні основи АНАЛІЗУ дебіторськоЇ та кредиторськоЇ заборгованОстІ

.1 Економічний зміст заборгованості підприємства

Управління дебіторською заборгованістю представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, направленої на розширення об’єму реалізації продукції, яка полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості і забезпечення своєчасної її інкасації.

Серед всіх видів дебіторської заборгованості найбільшу питому вагу має заборгованість покупців за відвантажену продукцію, а саме:

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги строк оплати яких не настав;

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги несплачені в строк;

дебіторська заборгованість по векселям отриманим.

На заборгованість по розрахункам з покупцями припадає 70-80 % всієї дебіторської заборгованості. Саме тому управління дебіторською заборгованістю на підприємстві пов’язано в першу чергу з оптимізацією розміру та забезпеченням інкасації заборгованості покупців по розрахункам.

Управління кредиторською заборгованістю представляє собою частину загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення займаного капіталу із різних його джерел в відповідності з потребами розвитку підприємства та своєчасного його повернення та сплати відсотків.

Ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованостями забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є [19, 21, 22]:

. Інтегрованість з загальною системою управління підприємством. Прийняття рішень у сфері управління заборгованістю прямо чи опосередковано впливає на формування грошових потоків і результати фінансової діяльності. Оскільки фінансовий менеджмент, в функції якого входить управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, безпосередньо пов’язаний з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу і іншими видами функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості управління заборгованістю з загальною системою управління підприємством.

. Комплексний характер формування управлінських рішень. Всі управлінські рішення в області формування, розподілу та використання фінансових ресурсів і організації грошового обороту підприємства тісно взаємопов’язані і прямо чи опосередковано впливають на результати його фінансової діяльності.

. Високий динамізм управління. Навіть найбільш ефективні рішення в області управління дебіторською та кредиторською заборгованостями розроблені і реалізовані на підприємстві в попередньому періоді, не завжди можуть бути повторно використані на послідуючих етапах його фінансової діяльності. Перш за все, це пов’язано з великою динамікою факторів зовнішнього середовища, і в першу чергу із зміною кон’юнктури фінансового ринку. Крім того, міняються з часом і внутрішні умови функціонування підприємства, особливо на етапах переходу до наступних стадій його життєвого циклу.

. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу передбачає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері управління дебіторською та кредиторською заборгованостями повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен бути основаним на системі критеріїв, які визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію або конкретну фінансову політику підприємства.

. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Якими б ефективними не здавались ті чи інші проекти управлінських рішень в області управління заборгованістю в поточному періоді, вони повинні бути відхилені, якщо вони вступають в протиріччя з місією (головною ціллю діяльності) підприємства, стратегічними напрямками його розвитку.

З урахуванням змісту та принципів управління дебіторською та кредиторською заборгованостями формуються його цілі та задачі.

Дебіторська і кредиторська заборгованості підприємства виникають внаслідок проведення безготівкових розрахунків з покупцями, підрядчиками, фінансовими органами, робітниками, службовцями, органами соціального страхування, депонентами, підзвітними особами, тощо.

Ряд економістів вважає, що виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості обумовлено неспівпаданням моменту відвантаження готової продукції, виконання робіт, послуг, одержання товарно-матеріальних цінностей, нарахування зарплати і платежів з моментом їх оплати. Значні розміри дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до перерозподілу обігових коштів [21].

Дебіторська заборгованість - це відволікання з господарської діяльності обігових коштів - причина фінансових труднощів підприємства, а кредиторська заборгованість - це результат важкого фінансового становища підприємства через брак коштів, затримку платежів різними організаціями і особами.

Дебіторська заборгованість відображена із груп товарів відвантажених, виконаних робіт і послуг та за статтями, об’єднаними під назвою “Розрахунки з дебіторами”.

Кредиторська заборгованість включає заборгованість за довго- і короткостроковими кредитами і позиками, що не погашені в строк, заборгованість за статтями, об’єднаними під назвою “Розрахунки з кредиторами” та інші короткострокові пасиви [8].

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв’язку із цим і виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Порядок обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”. Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами [8].

Дане положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 “Баланс” у складі активів. Активи підприємства - це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.

Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не може бути визнана активом і не повинна відображатися в балансі.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.

Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу [8].

У П(С)БО 2 “Баланс” дається визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не довгостроковою, а поточною [12].

Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) в П(С)БО 10 визначається як заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов’язана з операційним циклом, але передбачається, що буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.

З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив’язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

Серед всіх видів найбільший обсяг дебіторської заборгованості підприємств припадає на заборгованість покупців за відвантажену продукцію (перші три види дебіторської заборгованості). У загальній сумі дебіторської заборгованості на розрахунки з покупцями приходиться 80-90%. Тому керування дебіторською заборгованістю на підприємстві пов'язано в першу чергу з оптимізацією розміру і забезпеченням інкасації заборгованості покупців по розрахунках за реалізовану продукцію. З метою ефективного керування цією дебіторською заборгованістю на підприємствах повинна розроблятися і здійснюватися особлива фінансова політика керування дебіторською заборгованістю (чи його кредитна політика стосовно покупців продукції).

Розглянемо детальніше політику керування дебіторською заборгованістю являє собою частину загальної політики керування використанням оборотного капіталу і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягу реалізації продукції і цієї заборгованості, що укладається в оптимізації загального розміру, і забезпеченні своєчасної її інкасації.

Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови суворі, менше клієнтів купують його товари в кредит, зменшується обсяг реалізації, отже, зменшується величина дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає обсяг реалізації і сума дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. Послаблення умов розрахунків має як переваги, так і недоліки. Переваги - це зростання обсягу реалізації і прибутку. Недоліки - можливість збільшення суми безнадійних боргів.

Саме тому якість оборотного капіталу, фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від стану розрахункової дисципліни і від розміру, якості та ліквідності дебіторської заборгованості.

В умовах переходу до ринку багато підприємств потрапили в зону господарської невизначеності і підвищеного ризику, вперше стали перед необхідністю об’єктивної оцінки платоспроможності і надійності своїх партнерів, постійного контролю за якістю розрахунково-фінансових операцій і розрахункової дисципліни.

В діяльності багатьох підприємств існує практика використання позикових коштів. Виникають ситуації, коли підприємство, яке вважається безнадійним боржником, у той же час має валютні кошти, здійснює активні фінансові вкладення в акції та інші цінні папери, в статутні фонди інших підприємств. Використовуючи механізм безвідсоткової товарної позики, підприємства-партнери одержують продукцію без передоплати, перетворюють її в гроші і застосовують як оборотні кошти.

Відволікання коштів у дебіторську заборгованість призводить до фінансових ускладнень, підприємство буде відчувати нестачу коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинно бути зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати, впровадження вексельної форми розрахунків тощо.

Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення та оцінка:

-       складу та структури дебіторської заборгованості;

-       питомої ваги дебіторської заборгованості в сумі поточних активів;

-       її реальності (правдивості);

-       правильності оформлення дебіторської заборгованості;

-       показників якості та ліквідності цієї заборгованості;

-       впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства;

-       пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості.

Для аналізу використовують:

-       дані бухгалтерського балансу;

-       дані аналітичного обліку.

Перш за все, вивчають, які зміни відбулися в складі та структурі дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком, а також у питомій вазі дебіторської заборгованості щодо загальної суми поточних активів.

Після загального ознайомлення зі структурою дебіторської заборгованості необхідно дати оцінку щодо реальної її вартості, вірогідності повернення, оскільки не вся заборгованість може бути стягнута з дебіторів. Вірогідність повернення дебіторської заборгованості визначається за досвідом минулих років та реальних умов. Розрахунок відсотка неповернення боргів проводиться за середніми даними кількох минулих років. Тому в ході аналізу доцільно вивчити:

-       який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або на кількох основних боржників, цей випадок характеризує концентрацію неповернення заборгованості;

-       чи буде впливати несплата боргів одним з основних боржників на фінансовий стан підприємства;

-       який розподіл дебіторської заборгованості за термінами її утворення;

-       яку частку векселів у дебіторській заборгованості становить продовження старих векселів.

Важливо дати оцінку показникам якості та ліквідності дебіторської заборгованості. Під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі. Практика свідчить: що більший строк дебіторської заборгованості, то нижча вірогідність її одержання.

Тому в ході аналізу доцільно згрупувати дебіторську заборгованість за термінами її виникнення. Наявність такої інформації за тривалий період дозволяє виявити як загальні тенденції розрахункової дисципліни, так і конкретних покупців, які найчастіше потрапляють у число ненадійних платників [13].

Фінансова служба організовує систематичний контроль за станом оплати покупцями відвантаженої чи відпущеної па місці продукції. При виникненні дебіторської заборгованості - застосовує заходи щодо припинення подальшої поставки продукції боржникам, найшвидшої оплати відвантаженої продукції і накладення штрафних санкцій на боржників. При виникненні господарських спорів з приводу оплати рахунків підприємства за відвантажену продукцію, а також щодо інших фінансових проблем у взаємовідносинах з партнерами, вирішення яких вимагає правових знань, спільно діють фінансова та юридична служби підприємства.

Заборгованість, по якій минув термін позовної давності, може бути за наявності відповідних документів віднесена на позареалізаційні виграти і списана на збитки.

Стосовно інших боргів, які є нереальними до стягнення, за рішенням інвентаризаційної комісії створюється резерв за сумнівними боргами. Такі резерви можуть бути створені в тому разі, коли ця заборгованість не погашена в обумовлені договорами строки і не забезпечена гарантіями. Розмір резерву по кожному сумнівному боргу визначають залежно від платоспроможності боржника на основі попередньої оцінки ймовірності повного або часткового погашення заборгованості.

1.2 Методика аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості

Інформаційною базою аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості є фінансова та статистична звітність підприємства, а саме:

Форма №1 “Баланс”;

Форма №2 “Фінансові результати”;

Форма №1-Б “Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість”;

інші.

Виконання певних загальних рекомендацій дозволить підприємству управляти дебіторською заборгованістю. Вони полягають у тому, щоб:

-       контролювати стан розрахунків з покупцями при відстроченій (простроченій) заборгованості;

-       по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;

-       слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства);

-       використовувати метод надання знижок при достроковій оплаті та інше.

Можна розрахувати втрати прибутку внаслідок невикористання можливості одержання знижок при оплаті рахунків. Для цього використовують формулу:

Відома знижка                                               360

Використання вирученої суми Кількість днів використання коштів

Якість дебіторської заборгованості визначається її оборотністю.

Оборотність характеризується такими показниками:

тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, або період інкасування (кількість днів перебування коштів у дебіторській заборгованості);

коефіцієнт оборотності (швидкість обороту дебіторської заборгованості).

Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості відображає середню кількість днів, необхідних для її повернення, і обчислюється за формулою:


де Т.об.дт. - тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості;

С з.дт.зб. - середній залишок дебіторської заборгованості;

Д- кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз;

В - виручка від реалізації.

Коефіцієнт оборотності (Коб.дт.) показує, скільки разів заборгованість утворюється і надходить підприємству за період, що аналізується, або скільки разів протягом аналізованого періоду обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства.

Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою:


Можна визначити і такий показник, як відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації продукції.

При визначенні показників оборотності до уваги беруть лише суми по дебіторах - покупцях (замовниках) як такі, що мають пряме відношення до обсягів реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг). У виручку від реалізації не включаються купівлі, оплачені на місці.

Фактичну тривалість обороту дебіторської заборгованості, або термін інкасування, можна порівнювати також із середньогалузевими показниками та з періодом оборотності, передбаченим умовами договорів.

Таке порівняння дає можливість оцінити ступінь своєчасності платежів покупцями. Відхилення фактичної оборотності від договірної може бути результатом:

неефективної роботи відповідальних осіб зі стягнення заборгованості;

ускладнень у стягненні з покупців суми дебіторської заборгованості в установлений термін, незважаючи на зусилля підприємства повернути в оборот свої кошти;

фінансових ускладнень у покупців.

Якщо перша причина може бути усунена керівництвом підприємства, то дві інших пов’язані з якістю та ліквідністю дебіторської заборгованості.

Можна підрахувати збитки, отримані підприємством унаслідок несвоєчасності оплати рахунків дебіторами. Для цього необхідно від простроченої заборгованості відняти її суму, скориговану на індекс інфляції за цей період (мінус отримана пеня), або суму простроченої дебіторської заборгованості помножити на ставку банківського процента за цей період і з одержаного результату відняти суму одержаної пені.

Оцінюючи надійність дебіторської заборгованості, необхідно пам'ятати, що перетворення значної частини її в грошові кошти, як правило, неможливе без скорочення обсягу реалізації. Тривалість інкасування дебіторської заборгованості залежить і від стратегії ринку. Підприємство може бути зацікавлене в тому, щоб мати покупців, які затримують платежі, але сприяють тому, що підприємство є прибутковим. Тобто прибуток від реалізації компенсує то, що покупець використовує дедалі більше обсяг грошових коштів даного підприємства.

Таким чином, при аналізі дебіторської заборгованості необхідно брати до уваги зв’язок рівня дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку.

Пропонується наступна методика аналізу дебіторської заборгованості підприємства [12]. Основною задачею цього аналізу є оцінка рівня і складу дебіторської заборгованості підприємства, а також ефективності інвестованих в неї засобів. Аналіз дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями проводиться в розрізі товарного (комерційного) і споживчого кредиту.

На першому етапі аналізу оцінюється рівень дебіторської заборгованості підприємства і його динаміка в попередньому періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на основі визначення коефіцієнта відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість, що розраховується по наступній формулі:


де КОКдз - коефіцієнт відволікання оборотною капіталу в дебіторську заборгованість;

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства (чи сума заборгованості окремо по товарному і споживчому кредиті);

ОбК - загальна сума оборотного капіталу підприємства.

На другому етапі аналізу визначаються середній період інкасації дебіторської заборгованості і кількість її оборотів у розглянутому періоді.

Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує її роль у фактичній тривалості фінансового і загального операційного циклу підприємства. Цей показник розраховується по наступній формулі:


де ПІдз - середній період інкасації дебіторської заборгованості підприємства;

ДЗ - середній залишок дебіторської заборгованості підприємства (у цілому чи окремих се видів) у розглянутому періоді;

ПРО0 - сума одноденного обороту по реалізації продукції в розглянутому періоді.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості характеризує швидкість обертання операційного капіталу протягом визначеного періоду. Цей показник розраховується по наступній формулі:


де КОдз - кількість оборотів дебіторської заборгованості підприємства в розглянутому періоді;

ОР - загальна сума обороту по реалізації продукції в розглянутому періоді;

ДЗ - середній залишок дебіторської заборгованості підприємства (у цілому чи окремих її видах) у розглянутому періоді.

На третьому етапі аналізу оцінюється склад дебіторської заборгованості підприємства по передбачених термінах її інкасації.

На четвертому етапі аналізу докладно розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості, виділяються сумнівна і безнадійна заборгованість. У процесі цього аналізу використовуються наступні показники: коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості і середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості розраховується по наступній формулі:


де КПдз - коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості;

Д3ін - сума дебіторської заборгованості, неоплаченої в передбачений термін;

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства.

Середній термін простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості визначається по наступній формулі:


Де: ВПдз - середній “вік” простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості:

Д3пр - середній залишок дебіторської заборгованості, неоплаченої в термін (сумнівної. безнадійної), у розглянутому періоді;

Оо - сума одноденного обороту по реалізації в розглянутому періоді.

На п’ятому етапі аналізу визначають суму ефекту, отриманого від відволікання оборотною капіталу і дебіторську заборгованість. У цих цілях суму додаткового прибутку, отриманої від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту, зіставляють із сумою додаткових витрат по оформленню кредиту й інкасації боргу, а також прямих фінансових утрат від неповернення боргу покупцями (безнадійна дебіторська заборгованість, списана в зв’язку з неплатоспроможністю покупців і витіканням термінів задавнення позову). Розрахунок цього ефекту здійснюється по наступній формулі:

ЕДЗ = Пдз - ПВдз - ФУдз

де Едз - сума ефекту отриманого від відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість по розрахунках з покупцями;

Пдз - додатковий прибуток підприємства, отриманий від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту;

ПВдз - поточні витрати підприємства, пов’язані з організацією кредитування покупців і інкасацією боргу;

ФУдз - сума прямих фінансових утрат від неповернення боргу покупцями.

Поряд з абсолютною сумою ефекту в процесі цього етапу аналізу може бути визначений і відносний показник - коефіцієнт ефективності відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість. Він розраховується по наступній формулі:


де КЕдз - коефіцієнт ефективності відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість по розрахунках з покупцями;

Едз - сума ефекту, отриманого від відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість по розрахунках з покупцями у визначеному періоді;

ДЗрп - середній залишок дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями в розглянутому періоді.

Результати аналізу використовуються в процесі наступної розробки окремих параметрів кредитної політики підприємства.

Визначення можливої суми оборотного капіталу, що направляється в дебіторську заборгованість по товарному (комерційному) і споживчому кредиті. При розрахунку цієї суми необхідно враховувати плановані обсяги реалізації продукції в кредит; середній період надання відстрочки платежу але окремих форм кредиту; середній період прострочення платежів виходячи зі сформованої господарської практики (він визначається за результатами аналізу дебіторської заборгованості в попередньому періоді); коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни реалізованої в кредит продукції.

Розрахунок необхідної суми оборотного капіталу, що спрямовується до дебіторської заборгованості, здійснюється по наступній формулі:


де ОбКдз - необхідна сума оборотного капіталу, що спрямовується в дебіторську заборгованість;

Орк - планований обсяг реалізації продукції в кредит;

Кс/ц - коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції, виражений десятковим дробом;

ППК - середній період надання кредиту покупцям, у днях;

ПР -середній період прострочення платежів по наданому кредиті, у днях.

Якщо фінансові можливості підприємства не дозволяють спрямувати розрахункову суму оборотного капіталу в повному обсязі, то при незмінності умов кредитування повинний бути відповідно скоректований планований обсяг реалізації продукції і кредит.

заборгованість підприємство управлінський аналіз

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПАТ “ВЗТА»

.1 Загальна характеристика підприємства ПАТ “ВЗТА»

Публічне акціонерне товариство "Вінницький завод тракторних агрегатів" - одне з найстаріших підприємств м. Вінниці - був заснований у 1880 р.

Після об'єднання заводу з машинно-тракторною майстернею були збудовані нові цехи: ливарний, ковальський, модельний, механічний і дільниця товарів народною споживання, чисельність робітників зросла до 255 чол.

Товариство було перетворено відповідно до положень Законів України: "Про господарські товариства", "Про підприємництво", "Про підприємства" та "Про власність".

Форма власності підприємства - колективна.

Для забезпечення діяльності підприємства створено статутний фонд у розмірі 854000 гри. В результаті того, що вартість однієї акції 25 коп., то кількість акцій складає 3416000 шт. (854000/0,25).

Місцезнаходження товариства: Україна, 287100, м. Вінниця, пр. Коцюбинського, 4.

Метою діяльності ПАТ є:

задоволення потреб народного господарства та населення в продукції виробничо-технічного призначення, товарах широкого вжитку та послугах населенню;

отримання прибутків від своєї діяльності.

Предметом діяльності ПАТ є:

- розробка, виробництво і реалізація вузлів та деталей для тракторів, сільгоспмашин, автомобілів і запасних частин до всіх видів машин та обладнання;

виробництво інструменту та оснастки;

виготовлення дерев’яної та картонної тари тощо.

Майно АТ складається з основних засобів та оборотних засобів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

Засновником є держава в особі міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України.

Акціонерами ПАТ є:

держава в особі органу уповноваженого управляти державним майном;

юридичні особи різних форм власності України та інших країн;

фізичні особи України та інших країн, що набули права власності на акції АТ в процесі приватизації та на вторинному ринку цінних паперів.

Зареєстровано виконавчим комітетом Замостянської районної ради народних депутатів м. Вінниці та взято на облік реєстраційною палатою Вінницької міської ради наказ № 229-р від 16 червня 1998 року реєстраційний № 1867.

Основними цілями діяльності підприємства є:

- забезпечення сільськогосподарської техніки запасними частинами;

задоволення потреб споживачів:

розширення географії збуту продукції;

виготовлення конкурентоспроможної продукції;

досягнення максимального прибутку з мінімізацією витрат.

В теперішній час завод спеціалізується на випуску гідравлічного і пневматичного обладнання, застосовуваного в гідравлічних і пневматичних системах тракторів, сільськогосподарських машин і дорожньо-будівельної техніки.

Особлива увага на заводі приділяється технічному прогресу і впровадженню передової техніки.

Все це дозволило покращити умови праці і культури виробництва, підвищити продуктивність праці і якість продукції, що випускається.

Проаналізуємо основні фінансові показники діяльності підприємства за 2010-2012 рр. (Додаток Б).

Чистий дохід (виручка) від реалізації та фінансові результати від звичайної діяльності, порівнюючи роки, має тенденцію к зростанню.

Середня величина вартості майна в загальному з кожним роком збільшується, але з неї основної зменшується з кожним роком, а оборотного збільшується.

Середня величина власного капіталу знижується у динаміці, що є негативним.

Оборотність, як загального так і мобільного капіталу, порівнюючи 2012 р. з 2010 р., зменшується, а у порівнянні з 2011 р. зростає, що говорить про покращення фінансового обороту.

Проаналізуємо показники фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власників підприємства в загальній сумі, авансованих в його діяльність. Збільшення даного показника свідчить про покращення фінансової стійкості, стабільності і незалежності від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зменшення цього показника в динаміці означає зменшення частки позичкових коштів у фінансуванні підприємства, що підвищує незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів.

Таблиця 2.1 Оцінка фінансової стійкості підприємства

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.


Величина

Величина

Абс. відх. від 2010р., тис.грн

Відн. відх. від 2010р., %.

Величина

Абс. відх. від 2011р., тис.грн

Відн. відх. від 2011 р, %.

Темп приросту від 2010 р. %.

1

2

3

4=3-2

5=4/2*100

6

7=6-3

8=7/3*100

9=6/2*100-100

1.Коефіцієнт концентрації власного капіталу

0,812

0,729

-0,083

-10,221

0,671

-0,058

-7,96

-17,36

2.Коефіцієнт фінансової залежності

1,231

1,372

0,141

11,454

1,491

0,119

8,67

21,12

3.Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу

0,294

0,344

0,05

17,007

0,522

0,178

51,74

77,55

4.Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

0,179

0,263

0,084

46,93

0,321

0,058

22,053

79,33

5.Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

0,004

0,004

0

0

0,2

0,196

490

4900

6.Коефіцієнт довгострокового запозичення коштів

0,003

0,003

0

0

0,108

0,105

3500

3500

7.Коефіцієнт структури залученого капіталу

0,01

0,008

-0,005

-38,46

0,256

0,248

3100

1869,2

8.Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу

0,22

0,36

0,141

63,80

0,478

0,116

32,044

116,29


Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Зменшення показника в динаміці свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про покращення фінансової стійкості.

Аналіз табл. 2.2 дасть нам змогу зробити висновки щодо спроможності підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання. Величина власних оборотних коштів зростає у порівнянні 2012 р. з 2010 та 2011 рр., що означає збільшення незалежність підприємства до зовнішніх джерел.

Коефіцієнт покриття дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов’язань. Так як поточні активи перевищують поточні зобов’язання, то підприємство розглядається як успішно функціонуюче. При цьому також спостерігається зменшення даного коефіцієнта протягом 2010-2011 років, що є позитивним.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства: він показує яка частина короткострокових платіжних зобов’язань може бути при необхідності терміново погашена. Збільшення даного показника свідчить про підвищення ліквідності підприємства.

 

Таблиця 2.2 Показники оцінки ліквідності підприємства

Показник

2010р.

2011 р.

2012 р.


Величина

Величина

Абс. відх. від 2010р., тис.грн

Відн. відх. від 2010 р., %.

Величина

Абс. відх. від 2011р., тис.грн

Відн. відх. від 2011 р, %.

Темп приросту від 2010 р. %.

1

2

3

4=3-2

5=4/2 х 100

6

7=6-3

8=7/3х100

9=6/2*100-100

1.Величина власних оборотних коштів

9979,5

11288,45

1308,95

13,116

16203,5

4915,05

43,541

62,368

2.Маневреність власних оборотних коштів

2,332

1,281

-1,051

-45,068

1,063

0,218

17,018

-54,417

3.Загальний коефіцієнт покриття

2,348

1,959

-0,389

-16,567

2,467

0,508

25,778

5,068

4.Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,029

0,032

0,003

10,345

0,115

0,083

259,375

296,552

5.Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,008

0,001

14,286

0,009

0,001

12,5

28,571

6.Доля обігових коштів в активах

0,4

0,51

0,11

27,5

0,58

0,07

13,725

45

7.Доля виробничих запасів у виробничих активах

0,28

0,212

-0,068

-24,286

0,199

-0,013

-6,132

-28,929


Аналіз показників ліквідності показує покращення платоспроможності підприємства.

Аналізуючи дані табл. 2.3, бачимо ефективність основної діяльності, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.


Таблиця 2.3 Оцінка ділової активності підприємства

Показник

2010р.

2011 р.

2012 р.


Величина

Величина

Абс. відх. від 2010р тис.гр.

Відн. відх. від 2010 р., %.

Величина

Абс. відх. від 2011 р., тис.грн.

Відн. відх. від 2011 р, %.

Темп прир. від 2010 р. %.

1. Обіговість коштів у розрахунках (в обігах)

10,08

6,04

-4,04

-40,08

6,89

0,85

14,073

-31,646

2. Обіговість коштів у розрахунках (у днях)

35,71

59,6

23,89

66,9

52,25

-7,35

-12,332

46,317

3. Обіговість запасів (в обігах)

7,84

6,67

-1,17

-14,923

7,24

0,57

8,546

-7,653

4. Обіговість запасів (у днях)

45,92

53,97

8,05

17,53

49,72

-4,25

-7,875

8,275

5. Тривалість операційного циклу

81,63

113,57

31,94

39,128

101,97

-11,6

-10,214

24,917

6. Обіговість власного капіталу

1,43

1,32

-0,11

-7,692

1,67

0,35

26,515

16,783

7. Обіговість загального капіталу

1,16

0,96

-0,2

-17,241

1,13

0,17

17,708

-2,58

8. Коефіцієнт стійкості економічного росту

0,03

0,05

0,02

66,667

-0,03

0

-5

-200

 

Обіговість коштів у розрахунках в обігах збільшується, у в днях зменшується, а обіговість запасів в обігах і в днях навпаки, тобто швидкість коштів краще вимірюватити в оборотах, а запасів - в днях.

Тривалість операційного циклу порівнюючи три роки зменшується, що показує про скорочення витрат часу і є позитивним.

Ефективність власного та залученого капіталу теж має тенденцію к збільшенню, що теж є позитивним.

Аналізуючи дані табл. 2.4, зробимо висновки щодо ефективності вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.


Таблиця 2.4 Оцінка рентабельності

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.


Величина

Величина

Абс. відх. від 2010р., тис.грн

Відн. відх. від 2010 р., %.

Величина

Абс. відх. від 2011ртис.гр

Відн. відх. від 2011 р, %.

Темп приросту від 2010 р. %.

1. Рентабельність продукції

0,07

0,064

-0,006

-85,71

0,09

0,026

40,625

28,571

2. Рентабельність основної діяльності

0,085

0,085

0

0

0,12

0,035

41,176

41,176

3. Рентабельність основного капіталу

0,066

0,034

-0,032

-48,485

0,081

0,047

138,23

22,727

4. Рентабельність власного капіталу

0,081

0,046

-0,035

-43,209

0,122

0,076

165,217

50,617

5. Період окупності

12,29

21,53

9,24

75,183

21,63

-13,42

-62,331

75,997

За рахунок зменшення періоду окупності показники мають тенденцію зростання, що свідчить про раціональне використання продукції та капіталу, як основного так і власного.

Взагалі, по розрахунках основних фінансових показників діяльності підприємства, можемо побачити, що підприємство працює задовільно.

Розрахунки оцінки фінансової стійкості показали, що підприємство працює стабільно і переходить на власне фінансування, що показує перевищення власного капіталу над залученим.

Розрахунки оцінки ліквідності показали, що підприємство не в змозі повністю сплачувати свої поточні зобов’язання, так як коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності нижче нормативного значення, а коефіцієнт покриття має тенденцію до зменшення.

Розрахунки ділової активності підприємства ПАТ “ВЗТА” показали, що ефективність основної діяльності підприємства, тобто швидкість обертання фінансових ресурсів нестабільна, про що свідчить коефіцієнт стійкості економічного зростання, який у 2012 р. менший ніж у 2010-2011 роках.

Розрахунки рентабельності показали, що підприємство ефективно та раціонально використовує вкладенні в нього кошти.

 

2.2 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства

 

Проведемо поглиблений аналіз основних показників, що характеризують дебіторську та кредиторську заборгованість підприємства. В першу чергу проаналізуємо показники обороту та середнього періоду погашення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажу (величини реалізації без урахування ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо за дебіторами на початок і кінець звітного періоду.

;

;

.

Як бачимо коефіцієнт оборотності у 2011 році значно знизився до позначки 5,5, що є наслідком збільшення розміру дебіторської заборгованості та зменшення обсягу реалізації, який може містити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів), тобто це свідчить про зменшення ефективності кредитного контролю. В 2012 році діяльність дещо покращились і оборотність становила 6,04, не дивлячись на те, що дебіторська заборгованість продовжувала зростати. Отже, в 2012 році збільшення оборотності відбулося повністю за рахунок росту обсягів реалізації.

Для визначення тривалості обороту дебіторської заборгованості (терміну кредиту покупцям) слід скористатися зворотною формулою, а саме визначити відношення середньої дебіторської заборгованості до чистої реалізації, яку маємо за звітний період. Отриману в результаті величину слід помножити на кількість днів у звітному періоді.

;

;

.

Відповідно, обернено пропорційно коефіцієнту оборотності змінилась тривалість обороту дебіторської заборгованості. В 2011 році строк погашення зріс на 26 днів або на 63,4 %. А в 2012 році середній строк погашення заборгованості зменшується рівно на 6 днів або на 9 %, тобто менше днів потрібно підприємству для отримання оплати за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).

Коефіцієнт відволікання оборотних активів в дебіторську заборгованість становить:

;

;

.

Розрахунок показує, що показник відволікання оборотних коштів в дебіторську заборгованість знаходиться майже на одному рівні всі три роки.

Коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості, який показує скільки гривень прострочених платежів припадає на одну гривню дебіторської заборгованості, дорівнює:

;

;

.

Як бачимо, коефіцієнт у динаміці знижується, що свідчить про більш вчасне надходження платежів від дебіторів за товари, роботи, послуги.

Визначимо середній термін простроченої (сумнівної) дебіторської заборгованості:

;

;

.

Із зниженням коефіцієнту прострочення дебіторської заборгованості пропорційно знижується і середній вік простроченої заборгованості. Чим менший її вік, тим менше підприємство втрачатиме коштів від відволікання та неповернення дебіторської заборгованості.

Щорічний приріст дебіторської заборгованості (додаток Б) становить: за 2010-2011 рр. на 21% та за 2011-2012 рр. на 7,34%. Важливим є те, що в структурі дебіторської заборгованості за весь аналізований період рівень простроченої заборгованості зменшився на 55,5%.

В 2012 році рівень заборгованості за товари, роботи, послуги зменшився на 1069 тис. грн. або 38,8 %, що свідчить про поліпшення платежів за придбані товари, роботи, послуги.

З рис. 2.1 видно, що дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом щорічно знижувалась. За досліджуваний період вона зменшилась на 74,84 %, з неї прострочена була погашена повністю, тобто зменшилась на 100 %.

Для розрахунку аналогічних показників для кредиторської заборгованості визначимо спочатку суму закупівель.

Для цього проведемо певні проміжні розрахунки, наведені нижче.

Рис. 2.1 Структура дебіторської заборгованості підприємства

Чисті експлуатаційні витрати визначаються шляхом віднімання від обсягу чистої реалізації величини прибутку (в тис. грн.):

;

;

.

Валові експлуатаційні витрати визначаються шляхом додавання до чистих експлуатаційних витрат залишку виробничих запасів на кінець періоду:

;

;

.

Тоді сума закупівлі (придбання) визначається шляхом віднімання від валових експлуатаційних витрат елементів доданої вартості (витрати на робочу силу, амортизація):

;

;

.

Знаючи суму закупівель, розрахуємо коефіцієнти оборотності кредиторської заборгованості по роках:

;

;

.

Як бачимо із розрахунків оборотність кредиторської заборгованості зросла на кінець досліджуваного періоду на 38,4% або майже на три оберти. Це свідчить про покращення розрахункової дисципліни підприємства.

Тривалість обороту кредиторської заборгованості, тобто середнє число днів, необхідних для розрахунків з постачальниками і підрядчиками та іншими суб’єктами-кредиторами, які обслуговують поточну діяльність підприємства в частині придбання, за аналізований період становить:

;

.

Тобто, дані розрахунки показали, що за три роки термін погашення зобов’язань зменшується і з початку періоду зменшився більш ніж у два рази. Це відбулось завдяки росту комерційного кредитування та зменшення сум закупівель.

Порівнявши показники тривалості кредиторської та дебіторської заборгованості, то ми бачимо, що втримування позик дебіторами перевищує строки втримування позичених коштів підприємством, причиною чого є незадовільна фінансова політика заводу.

Аналізуючи динаміку показників кредиторської заборгованості, необхідно відмітити, що загальний її розмір у 2011 році зменшився на 24,08 %, а в 2012 році зріс на 33,66 %.

Прострочена кредиторська заборгованість за весь період 2011-2012 рр. зменшилась на 40,11%, що свідчить про покращення розрахункових здібностей (платоспроможності) підприємства ПАТ “ВЗТА”.

За структурою кредиторської заборгованості найбільшу частку, що природно, займає заборгованість за товари, роботи, послуги за чистою реалізаційною вартістю. Щороку її абсолютний розмір зменшувався і за три роки впав на 52,55 %.

Видно, що у 2012 році підприємство активно почало використовувати розрахунки векселями.

Негативним є збільшення суми заборгованості підприємства з оплати праці, що за три роки зросла на 77,2 % і в 2012 році становила 1088 тис. грн.

Розрахунки ділової активності підприємства ПАТ “ВЗТА” показали, що ефективність основної діяльності підприємства, тобто швидкість обертання фінансових ресурсів не дуже стабільна, про що свідчить коефіцієнт стійкості економічного зростання, значення якого у 2012 р. менше, ніж у 2010 та 2011 роках.

Розрахунки рентабельності показали, що підприємство ефективно та раціонально використовує вкладені кошти.

Загалом, по розрахункам основних фінансових показників діяльності підприємство працює досить непогано, про що свідчать результати 2012 р.

Розрахунки оцінки фінансової стійкості показали, що підприємство працює стабільно і переходить на власне фінансування, що показує перевищення власного капіталу над залученим.

Розрахунки оцінки ліквідності показали, що підприємство не в змозі повністю сплачувати свої поточні зобов’язання, так як коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності нижче нормативного значення, а коефіцієнт покриття має тенденцію до зменшення.


РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛення АНАЛІЗУ ТА управління ЗАБОРГОВАНІСТЮ на БАЗОВОМУ підприємстві

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю, її перевірка має здійснюватися у певній послідовності.

При оцінці стану дебіторської заборгованості треба отримати всю потрібну інформацію про реалізацію продукції та виникнення дебіторської заборгованості.

Збираючи відомості про виникнення і облік дебіторської заборгованості й правильності її оцінки, фінансист визначає перелік інформації, яка має бути надана клієнтом або отримана ним безпосередньо, а саме: перелік видів продукції (робіт, послуг), що реалізуються за товарного кредиту, і встановлення обороту за кожним її видом; кількість та адреси центрів відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг); характеристика покупців і замовників (придбання продукції з метою продажу, для власних потреб, оптом, уроздріб, на експорт); перелік основних дебіторів; обсяг реалізації (виставлених рахунків), у тому числі за окремими формами розрахунків (передоплата; оплата готівкою або чеком; продаж у кредит; бартерні розрахунки; маркетингова політика підприємства (спосіб реалізації продукції, система реклами, цінова політика, визначення сумнівних і безнадійних боргів тощо); схема виставлення рахунків; елементи системи внутрішнього контролю за станом дебіторської заборгованості).

Розрахуємо обсяг фінансових засобів, які підприємству необхідно інвестувати в дебіторську заборгованість по товарному і споживчому кредиту в 2012 році:

 тис. грн.

Якщо фінансові можливості підприємства не дозволять інвестувати розраховану суму засобів в повному обсязі, то при незмінних умовах кредитування повинен бути відповідно відкоригований запланований обсяг реалізації продукції в кредит.

З метою більш ефективного використання апарату дебіторської заборгованості підприємству слід переглянути склад системи кредитних умов, з огляду на високий рівень прострочення дебіторської заборгованості.

Пропонується фінансовим менеджером розробити систему цінових знижок при здійснені негайних розрахунків за придбану продукцію. Разом зі строком надання кредиту така цінова знижка характеризує норму відсоткової ставки за наданий кредит, яка розраховується для співставлення в річному вираженні:

.

Як бачимо із розрахунку, вартість товарного чи споживчого кредиту не перевищує рівень відсоткової ставки по короткостроковому фінансовому (банківському) кредиту. Інакше він не буде стимулювати реалізацію продукції в кредит, так як покупцю буде вигідніше взяти короткостроковий кредит в банку на строк рівний кредитному періоду, який встановлений підприємством і розрахуватись за придбану продукцію при її покупці.

Також для посилення платіжної дисципліни рекомендується встановити систему штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань покупцями (пені, штрафи, неустойки). Розміри цих штрафних санкцій повинні повністю покривати всі фінансові втрати підприємства (втрату доходу, інфляційні втрати, покриття ризику зниження рівня платоспроможності і інші).

Працюючи з різними категоріями клієнтів із різних країн, підприємству слід групувати покупців за рівнем їх кредитоспроможності. Потім, відповідно до їх кредитоспроможності диференціювати кредитні умови.

По товарному кредиту така оцінка має здійснюватись по таким критеріям:

об’єм господарських операцій з покупцем і стабільність їх здійснення;

репутація покупця в діловому світі;

платоспроможність покупця;

результативність господарської діяльності покупця;

стан кон’юнктури товарного ринку, на якому покупці здійснюють свою операційну діяльність;

об’єм і склад чистих активів, які можуть складати забезпечення кредиту.

Для вдосконалення системи розрахунків по дебіторській заборгованості необхідно забезпечити використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості. Розвиток ринкових відносин і інфраструктури фінансового ринку дозволяють використовувати в практиці фінансового менеджменту ряд нових форм управління дебіторською заборгованістю - її рефінансування, тобто прискорений перехід в інші форми оборотних активів підприємства: грошові кошти і високоліквідні короткострокові цінні папери.

Рекомендується використовувати наступні, найбільш популярні, форми рефінансування дебіторської заборгованості:

факторинг;

облік векселів, виданих покупцями продукції;

форфейтинг.

Факторингова операція дозволяє підприємству-продавцю рефінансувати переважну частину дебіторської заборгованості по наданому покупцеві кредиту в короткий термін, скоротивши тим самим період фінансового й операційного циклу. До недоліків факторингової операції можна віднести лише додаткові витрати продавця, пов'язані з продажем продукції, а також утрату прямих контактів (і відповідної інформації) з покупцем у процесі здійснення ним платежів.

Ефективність факторингової операції для підприємства-продавця визначається шляхом порівняння рівня витрат по цій операції із середнім рівнем процентної ставки по короткостроковому банківському кредитуванню.

По своїй суті форфейтинг по’єднує в собі елементи факторингу (до якого підприємства-експортери звертаються у випадку високого кредитного ризику) і обліку векселів (з їх індосаментом тільки на користь банка). Форфейтинг використовується при здійсненні довгострокових (багаторічних) експортних постачань і дозволяє експортеру негайно діставати грошові кошти шляхом обліку векселів. Однак його недоліком є висока вартість, тому підприємству-експортеру варто проконсультуватися з банком (факторинговою компанією) ще до початку переговорів з іноземним імпортером продукції, щоб мати можливість включити витрати по форфейтинговій операції і вартість контракту.

Заключним етапом в побудові ефективної системи управління заборгованості має бути забезпечення перманентного контролінгу руху і своєчасності інкасації дебіторської та кредиторської заборгованості. Фінансовому відділу рекомендується використовувати зарекомендовану світовою практикою систему АВС. В категорію А мають бути включені найбільш крупні та сумнівні види, окремо як дебіторської, так і кредиторської заборгованості. В категорію В - заборгованість середніх розмірів, а в категорію С - всі інші види заборгованостей, які не справляють серйозного впливу на результати фінансової діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним уповільненням платіжного обороту, що викликає ріст дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємствах. Тому важливою задачею загальної системи управління підприємством є ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, спрямоване на оптимізацію загального її розміру і забезпечення своєчасної інкасації боргу.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства ПАТ “ВЗТА” показав, що ефективність основної діяльності підприємства, тобто швидкість обертання фінансових ресурсів не дуже стабільна, що підприємство ефективно та раціонально використовує вкладенні в нього кошти, що працює стабільно і переходить на власне фінансування, але підприємство не в змозі повністю сплачувати свої поточні зобов’язання.

В умовах загального кризового стану економіки підприємства не володіють коштами у розмірі, достатньому для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. Це призводить до необхідності використання зовнішніх джерел фінансування, таких як кредити банку. Отже, на визначальні позиції у фінансовому забезпеченні інноваційної діяльності має виходити банківське кредитування.

Кредит є важливим фактором прискорення інноваційних відтворювальних процесів за рахунок скорочення часу, що витрачається на зміну функціональних форм продукту, та через його стимулюючи властивості (необхідність повернення позики спонукає позичальника інтенсифікувати виробничий процес).

Альтернативою кредиту є нетрадиційний метод фінансування інновацій - лізинг. Причому, лізингові операції може здійснювати той самий банк, що надає кредит. Однак, на відміну від кредиту лізинг має певні, лише йому властиві переваги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99. № 996-ХІV.

2.      Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетом і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборго- ваність”: Затв. Наказом МФУ від 8.10.99р. № 237.

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність»: Затв. Наказом МФУ від 10.08. 2000 № 193.

.        Інструкція по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом МФУ від 30.11.99 №291.

.        Анализ дебиторской и кредиторской задолженности. Н.В. Парушина, Бухгалтерский учет, №4, февраль 2012.

.        Економічний аналіз: Навч. посібник / А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк: За ред. акад. НАНУ, проф. М. Т. Чумаченка. - К.:КНЕУ, 2011. - 540 с.

.        Економічний аналіз господарської діяльності /Іваненко В. І., Болюх М. А., - К.: ЗАТ “ НІЧЛАВА”, 2009. - 204с.

.        Ивашкевич В. Б., Семенова И. М. Учет и анализ дебиторской и кредиторской задолжности. - М.: Из-во “Бухгалтерский учет”, 2011.

.        Карбовник А. М. Деякі аспекти управління дебіторською заборгованістю та їх вплив на джерела формування оборотних активів // Фінанси України. - 2011. - №9. - с.92-97.

.        Крейнина М.Н. Управление движением дебиторской и кредиторской задолженности предприятия. - Журнал “Финансовый менеджмент” № 3, 2011.

.        Маслов С. І. Управління дебіторською заборгованістю і її прогнозування Фінанси України - 2009. - № 5. - с. 37-42.

13.    Момот Т. Управление дебиторскою задолжностью предприятия // Бизнес-информ. - 2012. - №11/12. - с. 97-99.

.        Поповіч П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання . Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2011. - 454 с.

.        Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - 2-ге вид.: Алеута, 2011. - 485 с.

.        Чумаченко М. І. Економічний аналіз. - М.: Фінанси, 2009 р. - 540 с.

.        Фінансова діяльність підприємства./ Під ред. О.М. Бандурка. - К.: “Либідь”, 2009. - 310 с.

.        Шегда А. В. Менеджмент.: Навчальний посібник. - К.: ТОВ “Знання”, КОО, 2009. - 583 с.

ДОДАТКИ

Додаток А
























Рисунок 1 - Основні етапи формування політики дебіторської заборгованості підприємства

Додаток Б

Основні фінансові показники діяльності підприємства

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.


Величина

Величина

Абс. відх. від 2010 р., тис.грн

Відн. відх. від 2010 р., %.

Величина

Абс. відх. від 2011 р., тис.грн

Відн. відх. від 2011 р, %.

Темп приросту від 2011 р. %.

1

2

3

4=3-2

5=4/2*100

6

7=6-3

8=7/3*100

9=6/2*100-100

1. Чистий дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг), тис.грн. (ф.№ 2, ряд. 035).

48442

42590

-5852

-12,08

52154

9564

22,456

7,662

2. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн. (ф№ 2, ряд.170)

2757

1521

-1236

-44,831

3783

2768

181,985

37,214

3. Фінансовий результат від операційної діяльності, тис. грн. (ф№2, ряд. 100)

3347

2733

-614

-18,345

4645

1912

69,959

38,781

4. Величина чистого прибутку, тис. грн. (ф№2, ряд. 220)

1342

922

-420

-31,296

1605

683

74,078

19,598

Середня величина вартості майна, тис. грн. (ф№ 1, ряд. 280)

41728,5

44527

2798,5

6,706

46293

1766

10,939

6. В тому числі: основного (ф№ 1, ряд. 080)

24482

21918,5

-2563,5

-10,47

19040,5

-3878

-17,692

-22,227

7. Оборотного (ф№ 1, ряд. 260)

17246,5

22608,5

5362

31,09

27249

46405

205,25

57,997

8.Середня величина власного капіталу, тис. грн. (ф№1, ряд. 380)

34229

33185

-1044

-3,05

31047,5

-2137,5

-6,441

-9,295

9. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.(ф№ 2, ряд. 040)

38964

31877

-7087

-18,188

39254

7377

23,142

0,744

10. Оборотність загального капіталу (п.2/п.6)

1,161

0,956

-0,205

-17,657

1,126

0,17

17,782

-3,015

11. Оборотність мобільного капіталу (п.2/п.8)

2,809

1,884

-0,925

-32,93

1,913

0,029

1,539

-31,897

12.Фондовіддача необоротних активів (п.2/п.7)

1,979

1,943

-0,036

-1,819

2,739

0,796

40,967

38,403

13. Рентабельність основної діяльності (п.3/п.10)

0,071

0,048

-0,023

-32,394

0,096

0,048

100

35,211


Додаток В

Методика проведення аналізу фінансового стану коефіцієнтним методом

Таблиця В.1 - Показники оцінки ліквідності балансу підприємства

Найменування показника

Формула розрахунку

Інформаційне забезпечення



Звітна форма

Номери рядка (ряд.), колонки (кол.)

1.1 Величина власних оборотних засобів (функціонуючого капіталу)

Власний капітал + забезпечення наступних виплат і платежів + довгострокові зобов’язання-необоротні активи

Ф №1

Ряд. 380 + ряд. 430 + ряд. 480 - ряд. 080

1.2 Маневрування функціонуючого капіталу

Грошові кошти / функціонуючий капітал

Ф №1

Ряд. 230 + ряд. 240 / ряд. 260 - ряд. 620

1.3 Загальний коефіцієнт покриття

Оборотні активи / поточні зобов’язання

Ф№1

Ряд. 260 / ряд. 620

1.4 Коефіцієнт швидкої ліквідності

Грошові кошти, розрахунки та інші активи / поточні зобов’язання

Ф№1

Ряд. 150 ... 250 / ряд. 620

1.5 Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Грошові кошти / поточні зобов’язання

Ф№1

Ряд. 230 + ярд. 240 / ряд. 620

1.6 Доля обігових коштів в активах

Оборотні кошти / всього господарських коштів

Ф№1

Ряд. 260 /ряд. 280

1.7 Доля виробничих запасів в поточних активах

Виробничі запаси / всього оборотні кошти

Ф№1

Ряд. 100 / ряд. 260


Таблиця В.2 - Показники фінансової стійкості та ринкової незалежності

Найменування показника

Формула розрахунку

Інформаційне забезпечення



Звітна форма

Номери рядка (ряд.), колонки (кол.)

2.1 Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Власний капітал / всього господарських коштів

Ф №1

Ряд. 380 / ряд. 280

2.2. Коефіцієнт фінансової незалежності

Всього господарських коштів / власний капітал

Ф №1

Ряд. 280 / ряд. 380

2.3 Коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу

Власні оборотні активи / власний капітал

Ф№1

Ряд. 260 - ряд. 620 / ряд. 380

2.4 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

Залучений капітал / всього господарських коштів

Ф№1

Ряд. 480 + ряд 620 / ряд. 280

2.5 Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

Довгострокові зобов’язання / необоротні активи

Ф№1

Ряд 480 / ряд. 080

2.6 Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів

Довгострокові зобов’язання / довгострокові зобов’язання + власний капітал + забезпечення наступних витрат і платежів + доходи майбутніх періодів

Ф№1

Ряд. 480 / ряд. 480 + ряд. 380 + ряд 430 + ряд 630

2.7 Коефіцієнт структури залученого капіталу

Довгострокові зобов’язання / залучений капітал

Ф№1

Ряд 480 / ряд 480 + ряд. 620

2.8 Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу

Залучений капітал / власний капітал

Ф№1

Ряд. 480 + ряд 620 / ряд 380


Таблиця Г.3 - Показники ділової активності підприємства

Найменування показника

Формула розрахунку

Інформаційне забезпечення



Звітна форма

Номери рядка (ряд.), колонки (кол.)

3.1 Чистий дохід (виручка) від реалізації

-

Ф №2

Ряд. 035

3.2 Фінансовий результат від звичайної діяльності

-

Ф №2

Ряд. 070 або ряд. 075

3.3 Продуктивність праці

Чистий дохід (виручка) від реалізації / середньооблікова чисельність

Ф№2, Ф2-ПВ

Ряд. 035 (Ф№2) / ряд. 122 кол. 1 (Ф2-ПВ)

3.4 Фондовіддача

Чистий дохід (виручка) від реалізації / середньорічна вартість основних фондів

Ф№2, Ф№1

Ряд. 035 (Ф№2) / ряд 035 (Ф№1)

3.5 Обіговість коштів в розрахунках, обороти

Чистий дохід (виручка) від реалізації / середня дебіторська заборгованість

Ф№2, Ф№1

Ряд. 035 / (ряд. 160 + ряд. 170 + ряд. 180 + ряд. 190 + ряд. 200 + ряд. 210) Ф№1

3.6 Обіговість коштів в розрахунках, дні

360 / показник 3.5

Ф№2, Ф№1

-

3.7 Обіговість виробничих запасів, обороти

Собівартість реалізованої продукції / середньорічні виробничі запаси

Ф№2, Ф№1

Ряд. 040 (Ф№2) / ряд. 100 (Ф№1)

3.8 Обіговість виробничих запасів, дні

360 / показник 3.7

Ф№2, Ф№1

-

3.9 Тривалість операційного циклу, дні

Показник 3.6 + показник 3.7

-

-

3.10 Обіговість власного капіталу

Чистий дохід (виручка) від реалізації / середня величина власного капіталу

Ф№2, Ф№1

Ряд. 035 (Ф№2) / ряд. 380 (Ф№1)

3.11 Обіговість капіталу

Чистий дохід (виручка) від реалізації / підсумок середнього балансу

Ф№2, Ф№1

Ряд. 035 (Ф№2) / ряд. 280 (Ф№1)


Таблиця Г.4 - Показники рентабельності підприємства

Найменування показника

Формула розрахунку

Інформаційне забезпечення



Звітна форма

Номери рядка (ряд.), колонки (кол.)

4.1 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

-

Ф №2

Ряд. 170

4.2 Рентабельність продукції

Прибуток (збиток) від операційної діяльності / чистий дохід (виручка) від реалізації

Ф №2

Ряд. 100 (105) / ряж. 035

4.3 Рентабельність основної діяльності

Прибуток (збиток) від операційної діяльності / собівартість реалізованої продукції

Ф№2

Ряд. 100 / ряд. 040

4.4 Рентабельність основного капіталу

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування / підсумок середнього балансу

Ф№2, Ф№1

Ряд. 170 (Ф№2) / ряд. 280 (Ф№1)

4.5 Рентабельність власного капіталу

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування / середня величина власного капіталу

Ф№2, Ф№1

Ряд. 170 (Ф№2) / ряд. 380 (Ф№1)

4.6 Період окупності власного капіталу

Середня величина власного капіталу / фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

Ф№1, Ф№2

ряд. 380 (Ф№1) / Ряд. 170 (Ф№2)


Похожие работы на - фінансовий аналіз кредиторської заборгованості підприємства

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!