Облік фінансових результатів підприємства
ВСТУП
Актуальність теми. Фінансовий результат являє
собою універсальну економічну категорію, яка враховує два чинники основної мети
підприємницької діяльності - доходи та витрати. Формування інформації про
доходи і витрати здійснюється послідовно та безперервно за допомогою системи
бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік, звітність та господарський
контроль існують в економічному середовищі та мають здатність постійно
пристосовуватись до зростаючих потреб суспільства.
Економічний розвиток супроводжується змінами
законодавства, що регулює підприємницьку, інвестиційну діяльність, податкову
політику. Нажаль в Україні розвиток нормативної та методичної бази за різними
напрямами здійснюється без відповідної узгодженості, що призвело до значних
відмінностей у методиці обліку доходів витрат, визначення фінансових
результатів діяльності та відображення їх у звітності для використання різними
групами користувачів. Тому питання бухгалтерського обліку доходів і витрат,
методики визначення фінансових результатів, оподатковуваного прибутку, та
контролю за їх формуванням і відображенням у звітності є досить актуальними,
досліджуються як науковцями так і практикуючими бухгалтерами, аудиторами,
менеджерами.
Проблеми обліку фінансових результатів у
сучасних умовах висвітлювались у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т.,
Дем’яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Герасимовича А.М., Голова С.Ф., Жука В.М.,
Кірейцева Г.Г., Коцупатрого М.М., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Лавріненко
Л.І., Лишиленка О.В., Моссаковського В.Б., Огійчука М.Ф., Пархоменка В.М.,
Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Сопка В.В., Сука Л.К., Ткаченко Н.М., Хомина П.Я.,
Швеця В.Г. Питаннями аналізу формування фінансових результатів займаються
Бутинець Ф.Ф., Ковальчук М.І., Лахтіонова Л.А., Мних Є.В., Нападовська Л. В., Савчук
В.К., Чумаченко М.Г. Провідні науковці зробили значний внесок у розвиток
обліку, однак низка проблем залишається не вирішеною, оскільки становлення
нормативної бази обліку і звітності та теоретичне обґрунтування цих процесів
перебуває на стадії формування та розвитку.
Відсутність науково обґрунтованої та
уніфікованої методики визначення фінансових результатів на основі даних
бухгалтерського обліку для відображення їх у звітності та використання різними
групами користувачів гальмує розвиток обліку, послаблює роль звітності,
породжує нерозуміння та недовіру до аналізу фінансової звітності. Необхідність
розробки науково-обґрунтованих підходів до формування інформації про фінансові
результати у бухгалтерському обліку та відображення їх у звітності, з урахуванням
напрацювань вітчизняної школи бухгалтерського обліку та аналізу визначили
актуальність дослідження магістерської дипломної роботи.
Метою дипломної роботи є обґрунтування
теоретичних, науково-методичних та практичних аспектів чинної системи обліку й
аналізу фінансових результатів підприємств та розробка науково обґрунтованих
рекомендацій з удосконалення організації та методики обліку і аналізу
фінансових результатів із урахуванням вимог вітчизняних і міжнародних
стандартів, а також передового досвіду.
Для досягнення поставленої мети в роботі
визначені наступні завдання:
визначити зміст фінансових результатів
господарської діяльності в історичному аспекті з урахуванням факторів
формування та функцій, що вони виконують в процесі сучасного економічного розвитку;
проаналізувати технологічні особливості
діяльності підприємства та їх вплив на побудову обліку фінансових результатів
на підприємстві;
узагальнити визначення ролі і місця фінансових
результатів у складі об’єктів бухгалтерського обліку та звітності підприємств;
дослідити основні аспекти облікової політики
щодо формування інформації про фінансові результати у звітності підприємств;
розкрити організаційно-методичні засади аналізу
фінансових результатів підприємства;
проаналізувати динаміку та структуру фінансових
результатів діяльності підприємства;
провести факторний аналіз прибутку підприємства;
проаналізувати показники рентабельності
підприємства;
здійснити аналіз розподілу і використання
прибутку підприємства;
розробити рекомендації спрямовані на удосконалення
обліково-аналітичного забезпечення формування і використання фінансових
результатів.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних,
методологічних і прикладних питань, що пов’язані з обліком фінансових
результатів, використанням прибутку та проведенням їх аналізу на підприємствах.
Об’єктом дослідження є процес організації
бухгалтерського обліку і аналізу та методика визначення й відображення у
звітності фінансових результатів діяльності підприємств.
Методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням
системи методів, що застосовують при вивченні соціально-економічних процесів і
явищ, а саме: теоретичного узагальнення і порівняння (для уточнення сутності
поняття “прибуток”), індукції та дедукції (при дослідженні процесу обліку і
аналізу фінансових результатів та осмисленні проблеми їх удосконалення),
графічний (для наочного відображення результатів дослідження),
абстрактно-логічний і причинно-наслідкових зв’язків (при розробці доповнень,
змін і уточнень до законодавчих актів та нормативно-правових документів),
наукової абстракції та системного аналізу (при розробці системи методики
аналізу фінансових результатів аграрних підприємств).
Інформаційна база. Теоретичною та методологічною
основами дипломної магістерської роботи стали наукові праці провідних
вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних
конференцій, законодавчі акти, нормативно-правові документи та галузеві
методичні рекомендації з питань обліку доходів і витрат, формування чистого
прибутку (збитку) підприємств. Джерелом фактографічної інформації для
дослідження є дані обліку та звітності ФГ «Житниця», довідково-інформаційні
видання, а також власні дослідження.
Практичне значення одержаних результатів полягає
у розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій, спрямованих на
вдосконалення облікового процесу формування і використання фінансових
результатів в ФГ «Житниця».
Апробація результатів магістерської дипломної
роботи. За результатами дослідження опубліковано тези на тему: «Особливості
відображення фінансових результатів в обліку» у Збірнику матеріалів І-ої
Всеукраїнської аудиторської науково-практичної інтернет-конференції, 29 квітня
2014 р., м. Київ, «Актуальні питання розвитку агробізнесу в Україні» (С.
257-261) та наукова стаття на тему: «Вплив галузевих особливостей на
організацію обліку фінансових результатів» у Збірнику наукових праць студентів
«Стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку і контролю на
підприємствах АПК», випуск 2, м. Київ, 2014 р. (С. 68-73).
Структура та обсяг магістерської дипломної
роботи. Магістерська дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел із 69 найменувань, містить 32 таблиці та
10 рисунків. Основний зміст роботи викладено на 119 сторінках комп’ютерного
тексту.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ
ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
.1 Економічна сутність фінансових
результатів діяльності підприємства
підприємство прибуток облік
Ефективність діяльності будь-якого підприємства,
незалежно від його організаційно-правової форми, галузевої належності,
масштабів діяльності тощо, значною мірою залежить від ефективності організації
та налагодження інформаційних потоків з метою задоволення запитів внутрішніх та
зовнішніх користувачів. У світлі цього трактування сутності доходів, витрат і
фінансових результатів є важливою науковою проблемою. Ці поняття залишаються у
центрі уваги вчених у сфері філософії, економічної теорії, мікроекономіки,
макроекономіки, фінансів, менеджменту, бухгалтерського обліку та містять багато
суперечностей, що зумовлює актуальність їх перманентного дослідження.
Розпочнемо із аналізу економічної сутності
доходів у системі бухгалтерського обліку. Це поняття було і є предметом широких
дискусій серед представників різних економічних шкіл і течій, трактування якої
в загальноекономічній літературі так чи інакше зводиться до таких двох
визначень:
) доходи - це грошові або інші надходження (П.І.
Юхименко, П.М. Леоненко, Р.М. Пушкар, Н.П. Тарнавська, В.С. Загорський, О.Д.
Вовчак, І.Г. Благун, І.Р. Чуй, Л.Г. Мельник, О.І. Корінцева, І.М. Бойчук, П.С.
Харів, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча);
) доходи - це виручка (виторг) від реалізації
(О.І. Ястремський, О.Г. Г рищенко, В.С. Сухарський).
Проте у практичній площині наведені визначення є
дискусійними з таких міркувань. З одного боку, виручка (виторг) від реалізації
- це хоча і вагома, але лише окрема складова доходів сучасного підприємства.
Оскільки існують ще відсотки та одержані дивіденди, доходи від участі у
капіталі інших підприємств, отримані штрафи, пені, неустойки, благодійні
внески, спонсорська допомога тощо. З іншого боку, трактування сутності доходів
як надходжень грошових коштів чи матеріальних цінностей не відповідає принципу
нарахування, який застосовується в бухгалтерському обліку. Адже доходи визнаються
не у момент надходження грошових коштів від контрагентів, а в момент реалізації
товарів, робіт, послуг, тобто відвантаження та передачі права власності на
активи. До того ж не всі надходження
грошових коштів чи матеріальних цінностей
визнаються в бухгалтерському обліку доходами.
Отже, поняття «дохід» є досить складним та
неоднозначним.
Це свого часу визнав один із світових
авторитетів у цій сфері - відомий англійський економіст Джон Річард Хікс, який
зазначав, що багато вчених викликали один в одного (та й у самих себе) певне
замішання, приймаючи різні визначення доходу, що були досить суперечливими та
не цілком задовільними.
Трактування поняття «дохід», подане у п. 5
П(С)БО 15 «Дохід» та п. 3 розділу І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової
звітності», полягає в збільшенні економічних вигод у вигляді надходження
активів або зменшенні зобов’язань, які призводять до зростання власного
капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Проте
дане визначення доходу піддається критиці науковців як не зовсім коректне.
Більш узагальнене визначення доходів містить
МСБО 18 «Дохід» (п.7), а саме: «валове надходження економічних вигод протягом
певного періоду, яке виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли
власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті
внесків учасників капіталу».
Проте головна відмінність між МСБО і П(С)БО щодо
доходу полягає у скороченій формі останнього. Тобто під час складання
національних стандартів деякі аспекти були повністю не розкриті, а саме:
. П(С)БО 15, на відміну від МСБО 18, не визнає
доходом суми попередньої оплати, авансів у рахунок оплати продукції, суми
завдатку під заставу або в погашення позики (якщо це передбачено відповідним
договором), надходження від первинного розміщення цінних паперів.
. У національних стандартах оцінка моменту, на
який підприємство передає покупцеві істотні ризики та винагороди від володіння
певним активом, вимагає детального вивчення обставин операцій для впевненості в
передачі ризику.
. Національні стандарти не задовольняють
критерії визнання доходу після доставки товарів клієнту.
. П(С)БО 15 не регламентує ситуацію отримання
готівки від реалізації до того, як здійснюється доставка товару або виконання
послуг.
. Проблема невідповідності П(С)БО 15 до МСБО 18
проявляється у ситуації, коли товари продано з гарантією та ін.
Доходи включаються до складу об’єктів облікового
процесу за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, відповідно
до якого для визначення фінансового результату звітного періоду варто зіставити
доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих
доходів.
Перейдемо до аналізу поняття «витрати». Серед
вчених-економістів досягнуто певного консенсусу щодо трактування сутності
витрат як вартості ресурсів, використаних підприємством для здійснення
господарської діяльності. Так, Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко та Л.О. Каніщенко
вважають, що витрати - це обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому
вимірі для здійснення господарської діяльності.
А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А.А. Турило під
витратами розуміють вартісне вираження абсолютної величини застосовано
споживаних ресурсів, необхідних для здійснення виробничо-господарської
діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети.
І.А. Бланк розтлумачує витрати як виражені в
грошовій формі ресурси, які підприємство використало у процесі здійснення
господарської діяльності. На думку М.І. Трубочкіної, витратами є матеріальні,
трудові, фінансові, природні, інформаційні та інші види ресурсів у вартісному
виразі.
Проте продовжуються дискусії щодо розмежування
понять «витрати» і «затрати». Відзначимо, що затрати - найбільш невизначене
слово у бухгалтерському обліку, яке часто вживається в різних смислових
значеннях. Національне законодавство трактує лише поняття «витрати». Так, у п.
3 НП(С)БО 1 під витратами розуміється «зменшення економічних вигід у вигляді
вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення
власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або
розподілення власниками)». До того ж існує П(С)БО 16 «Витрати», що повністю
присвячено особливостям визнання та складу витрат у бухгалтерському обліку.
Підходи до трактування поняття «витрати» в
національних та зарубіжних стандартах з бухгалтерського обліку наведемо в табл.
1.1.
Таблиця 1.1 - Визначення поняття «витрати» в
національних та зарубіжних стандартах бухгалтерського обліку
|
№
з/п
|
Стандарт
|
Визначення
|
|
1.
|
п.3
НП(С)БО1
|
зменшення
економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення забов’язань, які
призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за
рахунок його вилучення або розподілення власниками)
|
|
2.
|
п.6
П(С)БО16
|
або
зменшення активів, або збільшення забов’язань, що призводить до зменшення
власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його
вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути
достовірно оцінені
|
|
3.
|
п.2
ПБУ 10/99
|
зменшення
економічних вигід у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого
майна) і (або) виникнення забов’язань, що призводять до зменшення капіталу
цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників
(власників майна)
|
|
4.
|
IFRS
|
зменшення
економічних вигід протягом звітного періоду, що відбувається в формі відпливу
або виснаження активів, або збільшення суми зобов’язань і резервів, що
виражається в зменшенні капіталу, не пов’язаного з його розподілом між
власниками
|
|
5
|
GAAP
|
Фактичні
чи передбачувані відпливи грошових коштів або їх еквівалентів, які виникли
або виникнуть в результаті основної діяльності компанії
|
Законодавці не розв’язали проблему трактування
понять і в Господарському кодексі України (далі - ГКУ). Так, тлумачення понять
терміна «збитки», яке ототожнюється з втратами та певними витратами. Так,
збитки це:
- втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі
знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або має
зробити для відновлення свого порушеного права - згідно з п. 2 ст. 22
Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)21;
- витрати, зроблені стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона
одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил
здійснення господарської діяльності другою стороною згідно з п. 2 ст. 224 ГКУ
22.
Отже, має місце певна неузгодженість визначень.
Як зазначає М.І. Скрипник, термін «затрати» стосується будь-якого використання
ресурсів, в тому числі на придбання активів, в той час як термін «витрати» -
використання тільки тих ресурсів, які при визначенні прибутку господарюючого
суб’єкта за цей період ставляться у відповідність доходам. На думку автора,
використання в економічній літературі поряд з термінами «витрати» і «затрати»
таких, як «видатки», «втрати», «збитки», є неправомірним, оскільки останні
належать до фінансових результатів діяльності та означають: втрати - зменшення
активу в результаті непередбачених обставин (тільки в результаті фактів-подій),
збитки - перевищення декапіталізованих витрат над доходами.
Автор Л.В. Івченко зазначає про відмінність
поняття витрат в бухгалтерському розумінні від витрат в економічному
тлумаченні. Так, під економічними витратами розуміють «затрати втрачених
можливостей», тобто суму грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному зі
всіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Отже, економічні
витрати будь-якого ресурсу, обраного для
виробництва продукції, дорівнюють його вартості
умовлено обмеженістю ресурсів порівняно з кількістю варіантів їх використання.
На думку О.В. Грищенко, під затратами потрібно
розуміти явні (фактичні) витрати підприємства, тобто вартісні оцінки ресурсів,
використаних організацією в процесі своєї діяльності. Тоді як витратами
організації визнається вартість використаних ресурсів, які повністю витрачені
протягом певного періоду для отримання доходу. Такий підхід називається
відповідністю витрат і доходів. Як наслідок, в бухгалтерському обліку всі
доходи повинні співвідноситися з витратами на їх отримання.
Відповідно до позиції Т.М. Одінцової, з
облікового погляду затрати та витрати є споживанням ресурсів у процесі
господарської діяльності. Проте затрати є більш загальним поняттям, оскільки
містять витрати, охоплюючи ще ряд об’єктів обліку (зокрема, закупівлю запасів,
інвестиції тощо).
Не існує в економічній науці і єдиного
трактування поняття «фінансові результати». Полеміка протягом десятиліть
значною мірою розгорталася навколо сутності, форм та джерел формування
результатів діяльності, методики їх визначення. У цілому можна виділити три
основні концепції розуміння фінансового результату:
) семантична;
) синтаксична;
) прагматична.
Особливість семантичної концепції трактування
фінансового результату полягає в тому, що за величиною даного показника
оцінюють ефективність господарської діяльності підприємства.
Доцільність семантичного підходу є очевидною при
проведенні аналізу та оцінки діяльності підприємства. У межах цієї концепції
передбачається наближення показників фінансового результату, розрахованих за
бухгалтерським та економічним варіантами.
При синтаксичному підході до поняття «фінансовий
результат» досліджують його структуру та особливості формування. Значна увага
приділяється показникам фінансових результатів за видами господарської
діяльності підприємства (операційної, інвестиційної, фінансової), особливостям
їхнього формування та відображення у фінансовій звітності підприємства. Дана
концепція може характеризуватися іншою назвою - «операційна», яка передбачає,
що фінансовий результат виступає узагальнюючим показником сукупності фактів
(операцій) господарської діяльності підприємства.
Прагматична концепція пов’язана з процесами
прогнозування майбутнього значення показника фінансового результату, а отже,
результативності господарської діяльності підприємства у цілому. Можливість
використання цього підходу є важливою під час процесів оцінки та прогнозування
прибутковості підприємства, нейтралізації негативних впливів різноманітних
ризиків на величину фінансового результату.
У межах цієї концепції відбувається розробка
стратегічних напрямів розвитку підприємства та процес прийняття управлінських
рішень контрагентами (кредиторами, інвесторами) суб’єкта господарювання.
У міжнародній практиці можна виділити три
основні підходи до визначення величини фінансового результату діяльності
підприємства:
) фінансовий результат (financial result), як зміна
величини чистих активів підприємства протягом звітного періоду (1.1). Розмір
чистих активів (net assets) визначається як вартісна оцінка сукупного майна
підприємства за вирахуванням загальної суми його заборгованості та додаткових
внесків власників.
ФР=ΔЧА=
(ЧА1-ЧА0) (1.1)
де ФР - фінансовий результат;
ΔЧА - зміна величини
чистих активів;
ЧА0, ЧА1 - величина чистих активів на початок та
на кінець
звітного періоду відповідно;
) фінансовий результат виступає як різниця між
величною доходів і витрат діяльності підприємства (1.2):
ФР =Д - В (1.2)
де Д - доходи діяльності підприємства;
В - витрати діяльності підприємства;
) фінансовий результат трактується, як зміна
величини власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду (1.3):
ФР=ΔВК=
(ВК1 - ВК0) (1.3)
де ΔВК
- зміна розміру власного капіталу;
ВК0, ВК1- величина власного капіталу на початок
та на кінець звітного періоду відповідно.
Ми переконані, що вказані методичні підходи до
визначення величини фінансових результатів переважно виходять із змістовної
сутності концепції капіталу і збереження капіталу, які містяться в
Концептуальній основі фінансової звітності, а саме:
. Концепція фінансового капіталу (капітал -
інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність), за якою «капітал є
синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства». Відповідно до
концепції збереження фінансового капіталу позитивний фінансовий результат
(прибуток) вважається заробленим, якщо фінансова (або грошова) величина чистих
активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) величину чистих
активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або
внесків власників впродовж даного періоду.
. Концепція фізичного капіталу (капітал -
виробнича потужність) капітал трактують у вигляді продуктивності підприємства,
яка базується, наприклад, на одиницях продукції за день.
За концепцією збереження фізичного капіталу
позитивний фінансовий результат буде мати місце за умови, що «фізична виробнича
потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси чи кошти, необхідні
для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу
потужність на початок періоду» після вирахування будь-яких виплат власникам та
внесків власників впродовж даного періоду. Відповідно до цієї концепції
позитивний фінансовий результат відображає зростання капіталу за певний період.
Концептуальна основа розглядає поняття
позитивного фінансового результату як залишкову суму «після вирахування витрат
(що включає збереження капіталу в разі необхідності) з доходу». Зазначимо, що
залишкова сума перевищення витрат над доходами визнається негативним фінансовим
результатом (чистим збитком).
Досвід міжнародної практики бухгалтерського
обліку передбачає два головні методи визначення фінансового результату діяльності
підприємства:
) балансовий метод - визначення фінансового
результату на підставі основного балансового рівняння, за яким величина активу
підприємства відповідає сумі власного капіталу (статутний, резервний,
додатковий капітал, прибуток минулих років) та зобов’язань суб’єкта
господарювання. Згідно з цим показник фінансового результату буде відображати
зміну вартості чистих активів протягом звітного періоду;
) метод «витрати - випуск» (в основу покладено
модель В. Леонтьєва) - розрахунок фінансового результату здійснюється шляхом
зіставлення доходів та витрат діяльності підприємства, з наступними
коригуванням цієї різниці на суму зміни залишків запасів та вартості
незавершеного будівництва впродовж звітного періоду.
Саме цей метод отримав найбільше поширення у
діяльності підприємств, в т. ч. у вітчизняних реаліях відповідно до НП(С)БО 1
«Загальні вимоги до фінансової звітності». Так, у п. 6 Положення зазначається,
що «… для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити
доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих
доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у
момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей».
Систематизуємо основні підходи та методи
розрахунку показника фінансового результату господарської діяльності
підприємства відповідно до наявного досвіду міжнародної практики (див. рис.
1.1).
Рис. 1.1 - Порядок розрахунку
показника фінансового результату
Рис. 1.2 - Порядок розрахунку
показника фінансового результату
Рис. 1.3 - Порядок розрахунку
показника фінансового результату
Рис. 1.4 - Порядок розрахунку показника
фінансового результату
Отже, хоча вітчизняній практиці
визначення фінансового результату діяльності підприємства переважно притаманним
є метод «витрати-випуск», вважаємо, що недоцільно нехтувати можливістю
використання балансового методу для розрахунку цього показника в аналітичних
цілях. Варто зауважити, що фінансовий результат - це прибуток або збиток
суб’єкта господарювання, що визначається як різниця між сукупними доходами та
витратами підприємства. При позитивному результаті він є додатковою вартістю,
виступає одним із джерел фінансування подальшого розвитку та поточної
діяльності підприємства.
1.2 Класифікація фінансових
результатів діяльності підприємств та їх характеристика
В сучасних умовах господарювання
найбільший інтерес для користувачів фінансової звітності підприємства
представляє інформація про сформовані фінансові результати, що виражаються
прибутком або збитком.
Під загальним поняттям прибутку
(збитку) розуміються його найрізноманітніші види. При цьому певна складність у
його дослідженні зумовлена відсутністю у теорії і на практиці чіткої
класифікації фінансових результатів, що не може не позначатися на обліковій
роботі підприємства, від якості якої залежить достовірність та об’єктивність
інформації необхідної для прийняття управлінських рішень.
За результатами зіставлення
проаналізованих документів можна зробити наступні висновки:
По-перше, чинні П(С)БО містять лише
порядок визначення фінансових результатів за звітний період, що включає деякі
види діяльності підприємства, але при цьому класифікаційні ознаки фінансових
результатів в них не виділено.
По-друге, з метою спрощення ведення
бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення достатньою інформацією
користувачів звітності для прийняття управлінських рішень, необхідним є розробка
обґрунтованої класифікації фінансових результатів та виділення її окремим
пунктом у відомчих методичних рекомендаціях.
Крім того здійснений огляд
літературних джерел з питань класифікації фінансових результатів дає змогу
стверджувати, що:
) більшість авторів у літературних
джерелах не називають ознак класифікації прибутку (збитку), а лише
перераховують його різноманітні види;
)певна складність класифікації
фінансових результатів пов’язана з тим, що деякі науковці по-різному називають
один і той самий вид прибутку чи збитку («валовий» і «маржинальний»,
«нерозподілений» і «балансовий» прибуток.);
) автори інколи замінюють види
фінансових результатів синонімами («нерозподілений», «капіталізований» чи
«реінвестований» прибуток);
) недоцільним є виділення ознак
класифікації прибутку (збитку) під різними назвами, («характер інфляційного
очищення» і «методика оцінки»; «мета визначення» і «мета використання»; «вид
діяльності, завдяки якій отримано прибуток» і джерело формування»), що
ускладнює сприйняття даних понять у різних літературних джерелах.
Таким чином, існуючі класифікації
фінансових результатів мають багато дискусійних моментів та невирішених питань,
що свідчить про їх недосконалість. Але, разом з тим, вони містять обґрунтовані
та плідні результати, які дають змогу автору виділити та деталізувати основні
класифікаційні ознаки фінансових результатів підприємств.
Отже, фінансові результати
підприємств, на нашу думку, доцільно класифікувати за такими ознаками:
вид діяльності, що забезпечить
наявність інформації про фінансові результати підприємства від усіх видів
діяльності;
джерело формування, що дасть
можливість деталізувати фінансові результати від окремих операцій, здійснюваних
підприємством в межах його діяльності;
період формування, що забезпечить можливість
розмежування фінансових результатів підприємства за різними звітними періодами;
методика розрахунку, що забезпечить
можливість визначення фінансового результату за даними різних видів обліку;
відповідність плану, що забезпечить
одержання інформації про відхилення фінансових результатів від планових
показників та прогнозування їх розміру в майбутньому;
характер оподаткування, що
забезпечить можливість здійснення відокремленого обліку фінансових результатів
від оподатковуваних та неоподатковуваних операцій;
спосіб використання, що дасть
можливість визначити фінансовий результат підприємства, що підлягає розподілу,
а також фінансовий результат, що залишається в розпорядженні підприємства.
Отже, запропонована класифікація
фінансових результатів містить найбільш важливі способи групування інформації
про формування і розподіл прибутку з метою підвищення аналітичності інформації
в обліку для задоволення потреб різних груп користувачів.
Дана класифікація дозволить найбільш
точно визначити в теперішньому звітному періоді та спрогнозувати в майбутньому
результати діяльності підприємства з урахуванням усієї сукупності факторів, що
впливають на їх формування.
Крім того, є відмінності і у
класифікації доходів (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2 - Класифікація доходів у
бухгалтерському обліку
|
НП(С)БО 1
|
П(С)БО 15
|
Інструкція 291
|
|
_
|
Дохід (виручка) від реалізації продукції
(товарів робіт послуг)
|
Доходи від реалізації (рах. 70)
|
|
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів
робіт, послуг)
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації
продукції (товарів, робіт послуг)
|
_
|
|
Інші операційні доходи
|
Інші операційні доходи
|
Інший операційний дохід(рах.71)
|
|
Дохід від участі в капіталі
|
Фінансові доходи
|
Дохід від участі в капіталі (рах.72)
|
|
Інші фінансові доходи
|
|
Інші фінансові доходи (рах.73)
|
|
Інші доходи
|
Інші доходи
|
Інші доходи (рах.74)
|
Виходячи з інформації, наведеної в
табл. 1.2, можна помітити, що класифікація доходів у чинних П(С)БО певною мірою
не збігається. Це пов’язано насамперед зі спрямованістю НП(С)БО 1 на складання
фінансової звітності, а П(С)БО 15 - на загальні методологічні засади формування
в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства. Разом з тим два
нормативних документи мають однакове юридичне значення, а тому, на нашу думку,
наявність відмінностей є недоцільною.
Щодо податкового законодавства, то
згідно з підп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)
під доходом розуміється «загальна сума доходу платника податку від усіх видів
діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її
континентальному шельфі у виключно (морській) економічній зоні, так і за їх
межами»16. На наш погляд, недоцільним є тлумачення невідомого поняття через
його застосування у самому визначенні: «доходи - загальна сума доходу».
Відмінним порівняно з бухгалтерським
обліком є і поділ доходів:
- дохід від операційної діяльності;
- інші доходи.
З іншого боку з прийняттям ПКУ у
принципі визнання доходу відбулися суттєві зміни, що наблизили податковий облік
до бухгалтерського.
Зокрема, з 01.04.2011 р. також
застосовується принцип нарахування та відповідності доходів і витрат.
1.3 Організаційно-економічні
особливості діяльності підприємства та їх вплив на побудову обліку фінансових
результатів
Фермерське господарство «Житниця»
створене в 2003 році в Бериславському районі Херсонської області.
Основним видом діяльності
підприємства є вирощування зернових та технічних культур.
Метою діяльності фермерського
господарства «Житниця» є отримання прибутку за рахунок виробничої та
підприємницької діяльності.
Предметом діяльності відповідно до
статуту є:
Вирощування зернових та технічних
культур;
Овочівництво;
Реалізація на основі отриманого
прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов
праці;
Зовнішньоекономічна діяльність;
Комерційна, посередницька, торгова
та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.
Майно господарства складається з
основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких
відображена в балансі.
ФГ має самостійний баланс, поточний
та спеціальний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою.
Прибуток підприємства утворюється з
надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних
до них витрат і витрат на оплату праці.
Підприємство є платником фіксованого
сільськогосподарського податку. Згідно із законодавством України сплачує
податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених
розрахунків, залишається у повному розпорядженні підприємства.
Чистий прибуток в умовах ринкової
економіки є основою економічного та соціального розвитку підприємства.
Постійне збільшення прибутку є
сталим джерелом фінансування виробництва, створення резервних фондів, виплат
дивідендів тощо.
За роки свого становлення,
підприємство із невеликого фермерського господарства виросло в сучасне одне з
науспішніших в регіоні серед фермерських господарств по виробництву продукції
рослинництва,яке має достатню матеріально-технічну базу для виробництва.
На даний час підприємство орендує
1958,8 га землі у власників земельних паїв.
Структуру сільськогосподарських
угідь наведено в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Структура
сільськогосподарських угідь ФГ «Житниця» в 2011-2013рр., тис.грн.
|
Продукція рослинництва
|
Період
|
Абсолютне відхилення (+/-)
|
|
2011р.
|
2012р.
|
2013р.
|
2012
|
2013
|
|
Пшениця озима
|
491
|
600
|
421
|
109
|
(179)
|
|
Гречка
|
65
|
-
|
|
(65)
|
|
|
Кукурудза на зерно
|
100
|
-
|
|
(100)
|
|
|
Ячмінь ярий
|
150
|
-
|
|
(150)
|
|
|
Овес
|
100
|
-
|
|
(100)
|
|
|
Просо
|
150
|
-
|
|
(150)
|
|
|
Соняшник
|
424
|
450
|
400
|
26
|
(50)
|
|
Ріпак озимий
|
100
|
-
|
|
(100)
|
|
Чистий прибуток в умовах ринкової
економіки є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне
збільшення прибутку є сталим джерелом фінансування виробництва, створення
резервних фондів, виплат дивідендів тощо.
Показники виробничої діяльності ФГ
«Житниця» відображені в таблиці 1.4
Таблиця 1.4 - Показники виробничої
діяльності ФГ «Житниця » в 2012-2013рр.
|
№ з/п
|
Види продукції
|
Одиниця виміру
|
Фактично вироблено
|
|
|
|
2012 рік
|
2013рік
|
|
1.
|
Пшениця озима
|
ц
|
13250
|
3920
|
|
2
|
Ячмінь ярий
|
ц
|
0
|
425
|
|
3
|
Овес
|
ц
|
0
|
2204
|
|
4
|
Соняшник
|
ц
|
6900
|
1829
|
Планово-економічною роботою на ФГ
«Житниця» займається голова фермерського господарства. Він разом з бухгалтерією
здійснюють методичне керівництво і організацію роботи з упровадження,
вдосконалення та розширення сфери внутрішньогосподарського розрахунку. Голова
ФГ виконує наступні обов’язки:
керівництво роботою з економічного
планування на підприємстві, направленого на організацію раціональної
господарської діяльності;
очолює підготовку проектів
перспективних, річних, квартальних і місячних планів підрозділами підприємства
з усіх видів діяльності;
розрахунки згідно з завданнями,
встановленими планами та замовленнями та обґрунтування до них.
Керування складанням планів підприємства,
узгоджується і взаємно пов'язується з усіма його підрозділами. Із питанням
забезпечення робочою силою тісно пов’язане питання закріплення кадрів на
підприємстві.
Використання трудових ресурсів на
підприємстві ФГ «Житниця» відображено в табл. 1.5
Таблиця 1.5 - Використання трудових
ресурсів ФГ «Житиця» в 2012-2013рр.
|
№ з/п
|
Показник
|
2012р.
|
2013р.
|
Відхилення
|
|
|
|
|
Абсолютне (+;-)
|
|
1.
|
Обсяг продукції в порівняних цінах, тис.грн
|
3494,1
|
453,1
|
-3041
|
|
2.
|
Середньорічна чисельність робітників, осіб
|
17
|
6
|
-11
|
|
3.
|
Кількість днів, відпрацьованих 1 робітником,
днів
|
186
|
251
|
+65
|
|
4
|
Середня тривалість робочого дня, год
|
7,9
|
7,85
|
-0,05
|
|
5
|
Кількість годин, відпрацьованих 1 робітником,
год
|
1488
|
1970,35
|
+482,35
|
|
6
|
Фонд робочого часу, тис.люд-год
|
34017
|
12012
|
-22005
|
|
7
|
Відпрацьвано всіма робітниками людино-днів
|
3162
|
1506
|
-1656
|
|
8
|
Середньорічний виробіток 1 робітника, тис.грн
|
205,54
|
75,52
|
-130,02
|
|
9
|
Середньоденний виробіток одного робітника,
тис.грн/чол
|
1,1
|
0,3
|
-0,9
|
|
10
|
Кількість людино-годин, відпрацьованих всіма
робітниками за рік, тис.люд-год
|
25469,6
|
11822,1
|
-13647,5
|
|
11
|
Середньогодинний виробіток 1 робітника, грн
|
0,14
|
0,04
|
-0,1
|
Розглянувши таблицю 1.5, можна
сказати, що трудові ресурси використовуються недостатньо. У 2012-2013 роках
кількість днів, відпрацьованих 1 робітником менша за норму, оскільки норма
робочих днів у 2012 році - 251 день, у 2013 - 251 день. Але у 2013 році
кількість днів збільшилась порівняно з 2012 роком на 65 днів.
Це пов’язано із тим,що кількість
працюючих в 2013 році хоч і зменшилась на 9 чоловік,кожен із них відпрацював на
підприємстві більшу кількість днів порівняно з 2012 роком.
Якщо говорити про фінансовий стан
підприємства,то перш за все, треба почати з визначення ліквідності.
Ліквідність - це здатність
підприємства швидко реалізувати активи та одержати гроші для оплати своїх
забов'язань.
У складі показників ліквідності
розрізняють:
коефіцієнт абсолютної (миттєвої)
ліквідності;
коефіцієнт поточної ліквідності
(проміжний коефіцієнт покриття);
коефіцієнт загальної ліквідності.
Розглянемо кожний з цих показників.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
(Кабс. лікв.) - це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів
грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидко реалізовуваних
цінних паперів) до поточних зобов'язань.
Він показує, яка частина поточної
заборгованості може бути погашена за необхідності негайно.
Його значення вважається теоретично
достатнім, якщо воно перевищує 0,2 - 0,3 %. Тобто якщо підприємство на даний
момент може на 20 - ЗО % погасити всі свої борги, то його платоспроможність
вважається нормальною.
Коефіцієнт поточної ліквідності
(Кп.л.) - це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій,
коштів, вкладених у дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та
готової продукції до поточних зобов'язань (короткострокової заборгованості)
Теоретично виправдана оцінка цього
коефіцієнта - 0,7 - 0,8, хоча світова практика і допускає значення 1,0.
Деякі фахівці рекомендують
обчислювати коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшв.л.), як відношення величини
поточних активів мінус запаси і незавершене виробництво (Нзв.) до величини
поточних зобов'язань.
Бажано, щоб цей показник дорівнював
одиниці. Оскільки на практиці це буває нечасто, можна задовольнитися його
значенням 0,8 - 0,9.
Коефіцієнт загальної ліквідності
(Кз.л.) - це відношення оборотного капіталу (II розділ активу балансу) до
поточних зобов'язань короткострокової заборгованості).
Він дозволяє встановити, у скільки
разів поточні активи покривають короткострокові зобов'язання.
Нормальним значенням для цього
показника вважається 2-3. Це означає, що на кожну гривню короткострокових
зобов’язань повинно припадати не менше ніж дві гривні ліквідних коштів.
Розрахуємо показники ліквідності для
ФГ «Житниця» які наведені в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 - Показники ліквідності
підприємства ФГ «Житниця» за 2012-2013рр.
|
№ з/п
|
Показник
|
2012р.
|
2013р.
|
Відхилення
|
|
|
|
|
Абсолютне, тис.грн
|
Відносне, %
|
|
1.
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
|
-
|
0,001
|
+0,001
|
-
|
|
2.
|
Коефіцієнт швидкої ліквідності
|
2,8
|
1,3
|
-1,5
|
46,4
|
|
3.
|
Коефіцієнт загальної ліквідності
|
2,9
|
2,3
|
-0,6
|
0,8
|
Всі коефіцієнти ліквідності у 2013
році мають тенденцію до зниження порівняно з 2012 роком, що свідчить про
зниження рівня ліквідності підприємства.
Відмітимо, що коефіцієнт абсолютної
ліквідності (найбільш жорсткий коефіцієнт) не відповідає нормативу.
Він становить у 2012році 0,001і
означає, що підприємство фактично в поточний момент не може погасити
короткострокові борги.
Отже, керівництву ФГ «Житниця»
необхідно тримати курс на підвищення ліквідності підприємства.
Фінансова стабільність підприємства
- це його надійно - гарантована платоспроможність у звичайних умовах
господарювання й випадкових змін на ринку.
До основних факторів, що визначають
фінансову стійкість підприємства, належить фінансова структура капіталу
(співвідношення позикових і власних коштів, а також довгострокових і
короткострокових джерел коштів) і політика фінансування окремих складових
активів (насамперед необоротних активів і запасів).
Тому з метою оцінки фінансової
стійкості необхідно проаналізувати не тільки структуру фінансових ресурсів, але
й напрямки їхнього вкладення.
Показники фінансової стійкості
показані в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 - Фінансова стійкість ФГ
«Житниця» за 2012-2013рр.
|
№ з/п
|
Показник
|
2012р
|
2013р.
|
Відхилення, %
|
|
|
1.
|
Коефіцієнт автономії
|
0,66
|
0,56
|
-0,1
|
|
|
2.
|
Коефіцієнт фінансової стійкості
|
1,9
|
1,3
|
-0,6
|
|
|
3.
|
Коефіцієнт фінансової незалежності
|
0,66
|
0,56
|
-0,1
|
|
|
4.
|
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних
коштів
|
-
|
0,20
|
+0,2
|
|
|
5
|
Коефіцієнт маневреності власних коштів
|
0,9
|
0,2
|
-0,7
|
|
|
6
|
Коефіцієнт фінансової залежності
|
-
|
0,1
|
0,1
|
|
Значення коефіцієнту автономії
вказує на те, що у 2012 році 66% активів сформовані за рахунок власних коштів,а
у 2013цей коефіцієнт зменшився до 56%. Це свідчить про фінансова стійкість
підприємства і незалежність від кредиторів.
Таким чином, ділова активність може
характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської
діяльності в цілому. У таблиці 1.8. наведено ділову активність ФГ «Житниця».
Таблиця 1.8 - Ділова активність
підприємства ФГ «Житниця» за 2012-2013рр.
|
№ з/п
|
Показник
|
Роки
|
Відхилення
|
|
|
2012р.
|
2013р
|
Абсолютне+/-
|
Відносне%
|
|
1
|
Коефіцієнт оборотності оборотних активів
|
2,3
|
1,2
|
-1,1
|
0,5
|
|
2
|
Термін обороту оборотних активів
|
158,6
|
304,2
|
+145,6
|
191,8
|
|
3
|
Коефіцієнт оборотності запасів
|
9,0
|
6,6
|
-2,3
|
73
|
|
4
|
Термін обороту запасів
|
40
|
54,5
|
+14,5
|
136
|
|
5
|
Коефіцієнт оборотності дебіторської
заборгованості
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
6
|
Термін погашення дебіторської заборгованості
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
7
|
Коефіцієнт оборотності кредиторської
заборгованості
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
8
|
Термін погашення кредиторської заборгованості
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
9
|
Віддача власного (акціонерного) капіталу
|
1,44
|
2,37
|
0,93
|
64,73
|
|
10
|
Віддача загального капіталу (активів)
|
1,11
|
1,01
|
-0,90
|
-81,0
|
Аналізуючи дані таблиці слід
зазначити, що підприємство має низький показник оборотності оборотних коштів,
який має тенденцію до зниження. Фондовіддача необоротних активів знизилася на
81,0%) Ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів
діяльності характеризується показниками рентабельності.
Бухгалтерський облік та звітність на
ФГ «Житниця» ведеться у відповідності до єдиних методологічних основ і порядку,
встановленого Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні» та Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Згідно наказу
про облікову політику відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на
підприємстві покладена на керівника та головного бухгалтера. Наказом
встановлено сукупність єдиних і незмінних принципів, методів і процедур
бухгалтерського обліку в тих випадках, в яких Національними положеннями
(стандартами) передбачено їх варіантність.
Для отримання достовірної та
неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, результати
діяльності та рух грошових коштів на кожному підприємстві функціонує відділ
бухгалтерії. В апараті управління підприємства важливу роль відіграє
бухгалтерія.
Бухгалтерія - це структурний
підрозділ
<#"815414.files/image003.gif">
Рис. 2.1 - Визначення фінансового
результату від операційної діяльності
Фінансову діяльність підприємства
спрямовано на вирішення таких основних завдань:
• фінансове забезпечення поточної
виробничо-господарської діяльності;
• пошук резервів збільшення доходів,
прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
• виконання фінансових зобов'язань
перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;
• мобілізація фінансових ресурсів в
обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку,
збільшення власного капіталу;
• контроль за ефективним, цільовим
розподілом та використанням фінансових ресурсів
Фінансова діяльність займає важливе
значення в процесі функціонування підприємства та організації його облікової
політики.
Становлення в Україні ринкових
відносин та виходу з кризи сприяють поліпшенню економічного середовища для
діяльності підприємств, зокрема, їх фінансової діяльності.Відповідно до НП(С)БО
1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова діяльність - це
діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та позикового
капіталу підприємства.
Але таке тлумачення цього поняття не
враховує фінансування капітальних вкладень, сплати податків, виплата дивідендів
їх засновникам, амортизаційної політики, формування фінансових ресурсів та ін.
Таким чином, поняття фінансової
діяльності можна розглядати як систему методів та форм, що забезпечують
ефективне функціонування підприємств різних форм власності, досягнення ними
фінансового результату та поставлених цілей.
Підприємства мають можливість
створювати філії та інші підприємства для отримання додаткових джерел
фінансування своєї статутної діяльності.
Крім того, вони можуть розміщувати
тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках, отримуючи пасивні доходи, а
також отримувати від обслуговуючого банку відсотки за користування тимчасово
вільними коштами на поточному рахунку.
Такі доходи є фінансовими доходами,
в кінці звітного періоду підлягають списанню на фінансові результати: Дт72,73 -
Кт792.
Прибуток або збиток від фінансових
операцій підприємства визначається на результатному субрахунку 792
"Результат фінансових операцій".
По кредиту субрахунку 792
"Результат фінансових операцій" відображається списання суми доходів
від участі в капіталі та інших фінансових доходів, по дебету - списання
фінансових витрат з рахунків 95 "Фінансові витрати" та 96
"Втрати від участі в капіталі".
Таблиця 2.5 - Кореспонденція
рахунків з обліку доходів від фінансової діяльності
|
№ з/п
|
Зміст
|
Кореспондуючі рахунки
|
|
|
Дт
|
Кт
|
|
1.
|
Нараховано дохід від участі в капіталі за
методом обліку участі у капіталі
|
14
|
72
|
|
2.
|
Нараховано дивіденди за акціями
|
373
|
731
|
|
3.
|
Нараховано відсотки за векселями
|
373
|
732
|
|
4.
|
Віднесено фінансові доходи на фінансовий
результат
|
72,731, 732
|
792
|
До фінансових витрат відносяться
витрати на проценти (за користування отриманими кредитами, за фінансовою
орендою тощо) та інші витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу.
Облік таких витрат здійснюється на
рахунках 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі». Втрати
від участі в капіталі є збитками від інвестицій, що обліковуються за методом
участі в капіталі.
В кінці місяця такі витрати
списуються на результати фінансової діяльності (табл. 2.6).
Таблиця 2.6 - Кореспонденція рахунків
з обліку фінансових витрат
|
№ з/п
|
Зміст
|
Кореспондуючі рахунки
|
|
|
Дт
|
Кт
|
|
1.
|
Нараховано відсотки за кредит
|
951
|
684
|
|
2.
|
Нараховано відсотки за векселями, облігаціями
|
952
|
684
|
|
3.
|
Нараховано втрати від участі в капіталі
|
96
|
14
|
|
4.
|
Віднесено фінансові витрати на фінансові
результати підприємства
|
792
|
95,96
|
Аналітичний облік витрат та
результатів фінансової діяльності ведеться за видами витрат, результатів та
іншими напрямками, визначеними підприємством.
Первинними документами з обліку
фінансових результатів від фінансової діяльності та списання на рахунок 44
"Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є розрахунки бухгалтерії.
Результат фінансової діяльності
визначається як прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства, який є
різницею між сумою доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів та
сумою фінансових витрат (рис. 2.2).
Зіставлення доходів і витрат від
конкретних подій дають можливість визначити фінансовий результат від визначеної
події.
В 2013 році підприємством не
отримано фінансові доходи та не здійснювались фінансові витрати.
Підприємство проводить операції з
необоротними активами: уцінку необоротних активів, реалізацію зайвих та
списання непридатних необоротних активів.
Рис. 2.2 - Визначення фінансового
результату від фінансових операцій
Перелічені операції, а також
операції реалізації фінансових інвестицій, списання позитивної неопераційної
курсової різниці, дохід від безоплатно одержаних необоротних активів формують
інші доходи і підлягають списанню на результати від іншої діяльності Дт74 (без
ПДВ) - Кт793
Таблиця 2.7 - Кореспонденція
рахунків з обліку інших доходів діяльності
|
№ з/п
|
Зміст
|
Кореспондуючі рахунки
|
|
|
Дт
|
Кт
|
|
1.
|
Відображено дохід від реалізації фінансових
інвестицій
|
377
|
741
|
|
2.
|
Безоплатно отримані необоротні активи
Нараховано амортизацію по безоплатно отриманих активах Одночасно з
нарахуванням амортизації частина із іншого додаткового капіталу у розмірі
амортизації списується на інші доходи
|
10, 11, 12 91-93,949 424
|
424 131-133 745
|
|
3.
|
Відображено дооцінку фінансових інвестицій
|
14, 35
|
746
|
|
4.
|
Отримано запаси від ліквідації необоротних
активів
|
20, 22
|
746
|
|
5.
|
Відображено закриття рахунку доходу на
результат іншої діяльності в кінці звітного періоду
|
741,745,746
|
793
|
Субрахунок 793 «Результат іншої
діяльності» призначений для визначення фінансових результатів іншої діяльності.
На кредит субрахунка 793 в
кореспонденції з дебетом рахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від
реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від
неопераційної курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та від іншої
діяльності (зокрема, від списання кредиторської заборгованості по закінченні
строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом,
та ін.).
На дебеті субрахунку 793 «Результат
іншої діяльності» в кореспонденції з кредитом рахунка 97 «Інші витрати»
списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових
витрат), але які не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції
(товарів) та послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій,
необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових
різниць і від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати
звичайної діяльності).
Фінансовий результат (прибуток,
збиток), визначений за даними субрахунка 793 «Результат іншої діяльності»,
відповідними запасами списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки
(непокриті збитки)»
До складу інших витрат включаються
витрати, що виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат),
але не пов'язані безпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (робіт,
послуг).
Протягом звітного періоду ці витрати
обліковуються на рахунку 97 «Інші витрати».
Типові кореспонденції рахунків
обліку інших витрат показано в таблиці 2.8
Таблиця 2.8 - Кореспонденція
рахунків з обліку інших витрат
|
№ з/п
|
Зміст
|
Кореспондуючі рахунки
|
|
|
Дт
|
Кт
|
|
1.
|
Відображено собівартість реалізації фінансових
інвестицій
|
971
|
14, 35
|
|
2.
|
Відображено уцінку необоротних активів та
фінансових інвестицій
|
975
|
10-12, 14
|
|
3.
|
Відображено залишкову вартість списаних
необоротних активів при їх ліквідації
|
976
|
10-12
|
|
4
|
Списано витрати в кінці звітного місяця
|
793
|
971-976
|
Порядок визначення фінансового результату
від іншої діяльності відображено на рис.2.3.
В 2013 році фермерським
господарством понесено витрат іншої діяльності 49 тис.грн, отримано доходів
54,3 тис.грн..
Фінансовий результат від іншої
діяльності становить 5,3 тис.грн прибутку.
Рис. 2.3 - Визначення фінансового
результату від іншої діяльності
Для визначення чистого фінансового
результату за звітний рік рекомендуємо ввести субрахунок 795. В такому випадку
кореспонденцію рахунків з обліку фінансових результатів можна відобразити
слідуючим чином (табл. 2.9):
Таблиця 2.9 - Кореспонденція
рахунків з обліку фінансових результатів
|
№ з/п
|
Зміст операцій
|
Кореспонденція рахунків
|
|
|
Дт
|
Кт
|
|
1.
|
Списано на фінансовий результат операційної
діяльності доходи:
|
|
|
-від реалізації продукції, товарів, послуг
|
70
|
791
|
|
-від відшкодування завданних збитків
|
70
|
791
|
|
-від реалізації іноземної валюти
|
711
|
791
|
|
2.
|
Списано на фінансовий результат операційної
діяльності:
|
|
|
-собівартість реалізованої готової продукції
|
791
|
26
|
|
-собівартість реалізованих робіт,послуг
|
791
|
23
|
|
-собівартість реалізованої виробничих запасів
|
791
|
94
|
|
-нарахування заробітної плати
працівникам,зайнятих збутом
|
791
|
93
|
|
-непрямі податки та інші відрахування з доходу
|
791
|
704
|
|
4.
|
Списано на фінансові результати іншої
звичайної діяльності дохід:
|
|
|
-від реалізації фінансових інвестицій
|
74
|
793
|
|
-від фінансової оренди активів
|
74
|
793
|
|
-від дооцінки основних засобів
|
74
|
793
|
|
5.
|
Відображено в кінці звітного періоду кінцевий
результат діяльності у разі прибутку, списано прибуток
|
|
|
-від операційної діяльності
|
791
|
795
|
|
-від іншої фінансової діяльності
|
792
|
795
|
|
-від іншої діяльності
|
793
|
795
|
|
6.
|
Відображено в кінці звітного періоду кінцевий
результат діяльності у разі збитку, списано збиток
|
|
|
-від операційної діяльності
|
795
|
791
|
|
-від фінансової діяльності
|
795
|
792
|
|
-від ішої діяльності
|
795
|
793
|
|
7.
|
Закрито сальдо на рахунку 79 «Фінансові
результати»
|
|
|
-прибуток
|
795
|
|
-збиток
|
442
|
795
|
|
|
|
|
|
2.4 Методика складання Звіту про
фінансові результати (Звіту про сукупний дохід)
Метою складання звіту про фінансові
результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації
про доходи, витрати, прибутки і збитки та сукупний дохід підприємства за
звітний період.
У звіті про фінансові результати
наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в
національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
У статті «Чистий дохід від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається дохід (виручка)
від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т.ч. платежі від оренди
об’єктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок, вартості
повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать
комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
Організації, основною діяльністю
яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою
реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій,
пов’язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів, з урахуванням
відповідних вирахувань.
У додатковій статті «Чисті зароблені
страхові премії» страховики наводять суму страхових премій (платежів, внесків)
за договорами страхування та за договорами перестрахування з
перестрахувальниками протягом звітного періоду, яка включає частки страхових
премій (платежів, внесків), належних страховику, зменшену на суму резерву
незароблених премій на початок звітного періоду (за виключенням частки
перестраховика) і збільшену на суму резерву незароблених премій на кінець
звітного періоду (за виключенням частки перестраховика) та зменшену на загальну
суму страхових премій (платежів, внесків), повернутих страхувальникам та
перестрахувальникам протягом звітного періоду. Загальна сума чистих зароблених
страхових премій враховується при розрахунку валового прибутку (збитку).
У статті «Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається виробнича собівартість
реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих
товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
визначається згідно з Положенням (стандартом) 9, Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів
України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 19 січня 2000 року за №27/4248 (зі змінами), Положенням (стандартом)
30. У цій статті організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними
паперами, відображають балансову вартість реалізованих цінних паперів.
Підприємства, які провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у цій
статті наводять відрахування на створення (формування) за звітний період
призового фонду, а також резерву, що покриває розмір джек-поту, не забезпечений
сплатою участі у лотереї.
У додатковій статті «Чисті понесені
збитки за страховими виплатами» страховики відображають різницю між загальною
сумою збитків за страховими виплатами та сумою відшкодування, що належить до
отримання (отриманою) від перестраховика цих збитків. Інформація за цією
статтею враховується при розрахунку валового прибутку (збитку).
Валовий прибуток (збиток)
розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) з
урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.
У додатковій статті «Дохід (витрати)
від зміни у резервах довгострокових зобов’язань» страховики відображають дохід
(витрати) за результатами зменшення (збільшення) резервів довгострокових
зобов’язань і відповідної частки перестраховиків, крім курсових різниць та
придбання або вибуття дочірніх підприємств. Інформація за цією статтею
враховується при розрахунку прибутку (збитку) операційної діяльності.
У додатковій статті «Дохід (витрати)
від зміни інших страхових резервів» страховики наводять дохід (витрати) за
результатами зменшення (збільшення) інших страхових резервів, крім курсових
різниць та придбання або вибуття дочірніх підприємств. Інформація за цією
статтею враховується при розрахунку прибутку (збитку) операційної діяльності.
У статті «Інші операційні доходи»
відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім
чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від
операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць;
відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих
на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних
активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для
продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості,
одержані штрафи, пені, неустойки тощо.
До цієї статті можуть наводитись
додаткові статті:
«Дохід від зміни вартості активів,
які оцінюються за справедливою вартістю», в якій відображається дохід від зміни
вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості,
біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою вартістю;
«Дохід від первісного визнання
біологічних активів і сільськогосподарської продукції», в якій відображається
дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської
продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.
До розрахунків приймається загальна
сума інших операційних доходів.
У статті «Адміністративні витрати»
відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та
обслуговуванням підприємства.
У статті «Витрати на збут»
відображаються витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції
(товарів), - витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції
(товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.
У статті «Інші операційні витрати»
відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних
активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення
резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської
заборгованості відповідно до Положення (стандарту) 10; втрати від знецінення
запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні
(фінансові) санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних
витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності
підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції (товарів,
робіт, послуг).
До цієї статті можуть наводитись
додаткові статті:
«Витрати від зміни вартості активів,
які оцінюються за справедливою вартістю», в якій відображаються витрати від
зміни вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної
нерухомості, біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою
вартістю;
«Витрати від первісного визнання
біологічних активів і сільськогосподарської продукції», в якій відображаються
витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської
продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.
До розрахунків приймається загальна
сума інших операційних витрат.
Прибуток (збиток) від операційної
діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого
операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших
операційних витрат з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.
У статті «Дохід від участі в
капіталі» відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні
або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.
У статті «Інші фінансові доходи»
відображаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових
інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
У статті «Інші доходи»
відображається дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних
курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської
діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
До цієї статті окремо наводиться
додаткова стаття «Дохід від благодійної допомоги», в якій наводиться сума
доходу, пов’язаного з благодійною допомогою, яка відповідно до законодавства
звільняється від оподаткування податком на додану вартість, що визнається у
порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15
«Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада
1999 року №290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999
року за №860/4153 (зі змінами).
До розрахунків приймається загальна
сума інших доходів.
У статті «Фінансові витрати»
відображаються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із
запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості
кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 28 квітня 2006 року №415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 26 травня 2006 року за №610/12484 (зі змінами).
У статті «Втрати від участі в
капіталі» відображається збиток, від інвестицій в асоційовані, дочірні або
спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.
У статті «Інші витрати»
відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від
неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних
активів; інші витрати, які виникають у процесі господарської діяльності (крім
фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
У додатковій статті «Прибуток
(збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» наводиться сума прибутку
(збитку) від впливу інфляції на монетарні статті, що визначається відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції», затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 28 лютого 2002 року №147,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2002 року за
№269/6557 (зі змінами). Інформація за цією статтею враховується при розрахунку
прибутку (збитку) до оподаткування.
Прибуток (збиток) до оподаткування
визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності,
фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) з
урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.
У статті «Витрати (дохід) з податку
на прибуток» відображається сума витрат (доходу) з податку на прибуток,
визначена згідно з Положенням (стандартом) 17.
У статті «Прибуток (збиток) від
припиненої діяльності після оподаткування» відображаються відповідно прибуток
або збиток від припиненої діяльності після оподаткування та/або прибуток або
збиток від переоцінки необоротних активів та груп вибуття, що утворюють
припинену діяльність і оцінюються за чистою вартістю реалізації.
Чистий прибуток (збиток)
розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) до оподаткування, податку
на прибуток та прибутку (збитку) від припиненої діяльності після оподаткування.
У розділі ІІ звіту про фінансові
результати наводиться інформація про інший сукупний дохід та розраховується
сукупний дохід підприємства, отриманий у звітному періоді.
У статті «Дооцінка (уцінка) необоротних
активів» наводиться сума дооцінки об’єктів основних засобів та нематеріальних
активів, зменшена на суму уцінки таких об’єктів протягом звітного періоду в
межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки до
нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
У статті «Дооцінка (уцінка)
фінансових інструментів» наводиться сума зміни балансової вартості об’єктів
хеджування у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженим наказом Міністерства фінансів
України від 30 листопада 2001 року №559, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 19 грудня 2001 року за №1050/6241 (зі змінами).
У статті «Накопичені курсові
різниці» наводиться сума курсових різниць, які відповідно до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за №515/4736 (зі змінами),
відображаються у складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному
доході.
У статті «Частка іншого сукупного
доходу асоційованих та спільних підприємств» наводиться частка іншого сукупного
доходу асоційованих, дочірніх або спільних підприємств, облік фінансових інвестицій
в які ведеться за методом участі в капіталі.
У статті «Інший сукупний дохід»
наводиться сума іншого сукупного доходу, для відображення якого за ознаками
суттєвості неможна було виділити окрему статтю, або який не може бути включений
до інших статей, наведених у цьому розділі.
Інший сукупний дохід до
оподаткування визначається як алгебраїчна сума дооцінки (уцінки) необоротних
активів, дооцінки (уцінки) фінансових інструментів, накопичених курсових
різниць, частки іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств та
іншого сукупного доходу.
У статті «Податок на прибуток,
пов’язаний з іншим сукупним доходом» наводиться сума податку на прибуток, що
пов’язаний з іншим сукупним доходом.
У статті «Інший сукупний дохід після
оподаткування» наводиться сума іншого сукупного доходу після вирахування
податку на прибуток.
Сукупний дохід розраховується як
алгебраїчна сума чистого фінансового результату за звітний період та іншого
сукупного доходу після оподаткування.
У консолідованому звіті про фінансові
результати відображається чистий фінансовий результат та сукупний дохід, що
належить власникам материнської компанії та неконтрольованої частки.
У розділі IIІ звіту про фінансові
результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і
збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в
процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням
внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять
собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим
підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не
наводиться.
Розділ IV звіту про фінансові
результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості
акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи
товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.
У статті «Середньорічна кількість
простих акцій» наводиться середньозважена кількість простих акцій, які
перебували в обігу протягом звітного періоду.
У статті «Скоригована середньорічна
кількість простих акцій» наводиться середньорічна кількість простих акцій в
обігу, скоригована на середньорічну кількість потенційних простих акцій.
У статті «Чистий прибуток (збиток)
на одну просту акцію» наводиться показник, що розраховується діленням різниці
між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції
на середньорічну кількість простих акцій в обігу.
У статті «Скоригований чистий
прибуток (збиток) на одну просту акцію» відображається показник, що
розраховується діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану
середньорічну кількість простих акцій в обігу.
Розрахунок середньорічної кількості
акцій, чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію та їх коригування
здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24
«Прибуток на акцію», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16
липня 2001 року №344, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня
2001 року за №647/5838 (зі змінами).
У статті «Дивіденди на одну просту
акцію» відображається показник, який розраховується шляхом ділення суми
оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються
дивіденди.
2.5 Удосконалення обліку фінансових
результатів діяльності підприємств
В умовах ринкової економіки гостро
постає питання обліку і формування фінансових результатів господарювання.
Якісних змін потребують всі важелі
управління, в тому числі облік і аналіз. Зробити це неможливо без достовірної,
належним чином обробленої та підготовленої для управління інформації про
фінансово - господарську діяльність підприємства. Інструментом для одержання
такої інформації виступає система бухгалтерського обліку.
Великий внесок у розробку теорії і
методики обліку внесли такі вітчизняні вчені, як Ф.Ф. Бутинець, В.М. Жук, Г.Г.
Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.Я. Демяненко, Л.К. Сук та інші.
Інтеграція вітчизняної економіки у
світовий економічний простір на засадах партнерства потребує проведення
поглиблених досліджень теоретико-методологічного і практичного характеру,
направлених незабезпечення кардинального підвищення ефективності
господарювання.
В умовах ринкової економіки основний
показник ефективності господарювання, основа економічного розвитку підприємства
- прибуток, що є головним фактором, який визначає гостроту та необхідність
вирішення проблем удосконалення обліку фінансових результатів з метою
формування надійного фундаменту для підвищення економічної результативності
підприємств.
Фінансові результати як облікова
категорія визначаються різницею між доходами і витратами або приростом
(зменшенням) власного капіталу підприємства, створеним в процесі
підприємницької діяльності за звітний період за виключенням зміни капіталу за
рахунок внесків або вилучення власниками.
Таке визначення найбільш повно
розкриває сутність фінансових результатів і підтверджується при формуванні
фінансової звітності, яка передбачає відображення фінансових результатів, а
саме Балансу і Звіту про фінансові результати. Згідно з Планом рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій
підприємств і організацій фінансові результати формуються в розрізі видів
діяльності. Кожен вид діяльності характеризується доходами і витратами, що
необхідні для отримання цих доходів (згідно принципу нарахування та
відповідності доходів і витрат). Слід зазначити, що вищезазначений принцип
разом з високим ступенем деталізації доходів і витрат створює систему, яка є
досить зручною для складання звітності та максимально наочною для прийняття
рішень.
Для приведення обліку доходів,
витрат і фінансових результатів до єдиної системи групування на нашу думку
важливо уточнити вище вказану класифікацію з врахуванням визначень передбачених
національними стандартами щодо видів діяльності. Так, згідно з визначенням
інвестиційної діяльності доходи і втрати від участі в капіталі (рахунок 72 і 96
відповідно), які на сьогоднішній день відносяться до результатів фінансової
діяльності, доцільно віднести до результатів інвестиційної діяльності.
Проаналізувавши структуру “Фінансових
доходів” (рахунок 73) можна зробити висновок, що «Дивіденди», такий підхід
доцільно використати у вітчизняній практиці, що має ряд переваг:податки з
продажу не є доходом (згідно МСБО 18 “Дохід” та П(с)БО 15“Дохід”), тому
неправомірно їх відображати у складі доходів відображення в бухгалтерському
обліку на рахунку “Продаж” (“Дохід від реалізації”) чистого доходу (виручки)
від реалізації підвищує наочність інформації і позбавляє необхідності
додаткових вирахувань скорочує алгоритм обчислення прибутку від операційної
діяльності для складання Звіту про фінансові результати.
З розподілом доходів, витрат та
фінансових результатів по видах діяльності безпосередньо пов’язано також і
формування фінансової звітності, а саме Звіту про рух грошових коштів та Звіту
про фінансові результати
На мою думку більш обґрунтованим є
підхід, коли структура Звіту про фінансові результати відповідає розподілу
діяльності на операційну, фінансову та інвестиційну, який використовується у
Звіті про рух грошових коштів.
Така узгодженість між формами
звітності дозволяє досягти комплексного підходу при складанні фінансової
звітності та покращує їх взаємозв’язок.
Крім того, використання розподілу
фінансових результатів за видами діяльності є перспективним напрямком розвитку
системи бухгалтерського обліку та економічного аналізу, оскільки дасть змогу
отримувати оперативну інформацію про активність та результативність роботи
підприємства в розрізі окремих видів її діяльності, що є надзвичайно цінним в
управлінні підприємством. Важливу роль у підвищенні інноваційної активності
підприємств відіграє вибір і реалізація відповідної стратегії інноваційного
розвитку підприємства, для якої потрібна інформація щодо величини інноваційного
потенціалу та рівня його використання.
Метою оцінки прибутковості є пошук
резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного
розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань
перед бюджетом, банками та іншими установами.
Прибутковість ФГ«Житниця» потрібно
систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та
методик аналізу. Аналіз прибутковості проводиться в порівнянні з планом та
попереднім періодом. За умов інформації важливо забезпечити об’єктивність
показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз
проводиться за даними роботи за рік.
Порівняні показники потрібно
привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації
цін, що є надзвичайно трудомісткою та складною процедурою. За ринкових відносин
існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до
фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на
результативність господарської діяльності.
На підприємствах недержавних форм
власності для акціонерів та засновників найважливіше місце має рентабельність
їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому при цьому
аспекту оцінки фінансового стану підприємства потрібно приділити серйозну
увагу. Ріст обсягу реалізації товарної продукції залежить від товарного випуску
і залишків нереалізованої продукції, яка включає готову продукцію на складі і
товари відвантажені, але ще не оплачені. Чим більше реалізовується продукції,
тим, при інших рівних умовах, більшою є сума прибутку і навпаки, невиконання
плану по реалізації зменшує прибуток.
Ліквідація наднормативних залишків
готової продукції на складі, надходження оплати за товари, не оплачені в строк
і які знаходяться на відповідальному зберіганні у покупців у зв’язку з відмовою
від акцепта - резерв збільшення прибутку за рахунок обсягу реалізації.
Суб’єкти господарювання можуть
збільшити обсяг отримуваного прибутку за рахунок дотримання планової структури
продукції, яка випускається. Багато промислових підприємств збільшують випуск
прибуткових видів виробів, при цьому зменшують кількість менш рентабельних, але
які мають народногосподарське значення. Така тенденція має негативний вплив на
збалансованість і фінансовий стан народного господарства, призводить до
виключення окремих видів товарів.
Поряд з технічними рішеннями, які
призводять до збільшення прибутку (зниження собівартості), застосовуються нові
організаційно-економічні методи зниження витрат на виробництво. Таким методом
став функціонально-вартісний аналіз, який знаходить широке розповсюдження у
промисловості.
Функціонально-вартісний аналіз - це
метод комплексного техніко-економічного дослідження об'єкта з метою розвитку
його корисних функцій при оптимальному співвідношенні між їх значимістю для
споживача і витратами на їх здійснення.
Проведені дослідження з
удосконалення обліку і відображення у звітності інформації про результати
діяльності підтверджують необхідність запровадження єдиних класифікаційних
ознак і більшої конкретики обліку доходів, витрат, що потребує зміни у формі
звіту про фінансові результати і методичних засадах формування інформації за
показниками Звіту в системі рахунків бухгалтерського обліку. Такий підхід
виправданий з економічної точки зору, оскільки співставлення показників доходів
та витрат за джерелами та напрямками їх утворення дає можливість виявити
найбільш прибуткові господарські операції.
Проблеми управління, формування і
використання прибутку підприємства, його діяльності в різних аспектах
досліджували науковці України і зарубіжжя. Серед них можна назвати Г. Азгальдова,
І. Бланка, І. Балабанова, Л. Бадалова, Б. Данилишина, Дж. Джурана, С.
Дорогунцова, І. Каца, Г. Крамаренко, М. Коробова, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, А.
Маршалову, Н. Менкью, М. Мельникову, Л. Омелянович, А. Поддєрьогіна, Р. Солоу,
А. Садєкова, Р. Сайфуліна, О. Стоянову, Н. Ушакову, Н. Чумаченка, А. Шеремета.
Мета полягає в обґрунтуванні
теоретичних засад визначення прибутку та виявленні шляхів удосконалення
формування та розподілу прибутку. Для того, щоб досягти мети, необхідно
розглянути теоретичні та методологічні засади визначення прибутку, а також
визначити шляхи підвищення прибутковості підприємства.
В умовах ринкової економіки прибуток
на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено
притаманною капіталу тенденцією до самозростання.
Прибуток називають об’єктивною
економічною категорією товарно-грошових відносин, важливим фінансовим
синтетичним показником діяльності підприємства, а також джерелом фінансових
ресурсів підприємства, які відіграють вирішальну роль у фінансовому
забезпеченні підприємницької діяльності. Також прибуток зараховують до
складового елементу ринкових відносин, що займає особливе місце в створенні
ринку засобів виробництва, предметів народного споживання, цінних паперів.
Управління прибутком - це складна
багаторівнева система трансакцій, яка містить у собі як мінімум три підсистеми:
формування, розподіл та використання. Для кожної з них притаманні свої
конкретні цілі, завдання, інструментарій їх досягнення.
Спрощена схема управління прибутком
наведена на рисунку 2.4.
Рис. 2.4 - Управління прибутком
підприємства
Управління прибутком у вузькому
розумінні полягає у :
Збільшенні доходів підприємства;
Зменшенні витрат;
Формуванні та реалізації ефективної
податкової політики;
Оптимальному розподілі прибутку.
Основними завданнями управління
прибутком є: виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок виробничої
діяльності, інвестиційних і фінансових операцій.
Пошук резервів нарощування прибутку
за рахунок оптимізації постійних і змінних витрат, обґрунтування облікової
політики підприємства, цінової та податкової політики;
Оцінювання прибутковості виробничої
і комерційної діяльності;
Визначення підприємницького ризику;
Зміцнення конкурентних позицій
підприємства за рахунок підвищення ефективності розподілу і використання
прибутку.
Необхідною умовою вдосконалення
механізму формування та використання прибутку підприємства є розрахунок потреби
прибутку. Економічне обґрунтування останнього проводиться на основі детального
планування окремих напрямків використання коштів для досягнення стратегічних
цілей діяльності підприємства, а також він повинен бути підкріплений реальними
можливостями підприємства щодо отримання необхідної суми прибутку [1, с. 346].
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА
АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
.1 Організаційно-методичні засади
аналізу фінансових результатів підприємства
Функціонування будь-якого
підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах
ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину
доходу або прибутку. Аналіз прибутку займає провідне місце в системі
комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь
досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Законами України «Про
підприємства» та «Про підприємницьку діяльність» отримання прибутку визначено
головною метою діяльності господарюючих суб'єктів.
Прибуток є основним джерелом
фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства,
найвагомішим джерелом формування державного бюджету.
Тому створеного прибутку повинно
бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства,
а для фінансування суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти,
охорони здоров'я тощо. У збільшенні прибутку зацікавлені підприємство і
держава.
Показники прибутковості є
визначальними в оцінках ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за
всіма видами діяльності: виробничою, комерційною, фінансовою та інвестиційною.
В прибутку акумулюються результати
виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг), їх якості й асортименту,
ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, результати ділового
партнерства та виробничо-фінансового менеджменту[11, с.198].
Враховуючи, що діяльність
господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, а й збитковою,
формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного
середовища, в обліку її аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів,
які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними
показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи
розподілу і використання. Відносні показники фінансових результатів - значення
рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь
прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених
витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки
відносної прибутковості.
Основна мета проведення аналізу -
підвищення ефективності господарювання і пошук резервів такого підвищення,
здобуття певної кількості ключових параметрів, які дають об’єктивну й точну
картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін у
структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами.
При цьому в оцінюванні поточного
фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу
та більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.
Основні завдання аналізу фінансових
результатів:
аналіз обґрунтованості плану
(прогнозу) досягнення фінансових результатів;
аналіз і оцінка динаміки показників
прибутку і рентабельності; аналіз виконання планових показників з прибутку і
рентабельності;
визначення та вимірювання впливу
факторів на відхилення прибутку і рентабельності;
виявлення резервів підвищення
фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів щодо їх
мобілізації;
аналіз розподілу і використання
прибутку[3, с.95].
При аналізі фінансових результатів
дослідження проводять у двох аспектах. У першому аспекті фінансовий результат
оцінюють як ступінь досягнення кінцевої мети та визначення ефективності
виробничо-фінансової діяльності.
Тут пріоритетною є оцінка ступеня
використання сприятливих можливостей та упущеної вигоди.
Другий аспект передбачає визначення
пріоритетів вкладення капіталу за видами діяльності, за масштабами у
стратегічному та тактичному вимірах, які дають максимальний приріст фінансового
результату.
Інформаційне забезпечення
фінансово-господарської діяльності має складну структуру і визначається різними
чинниками, а саме: рівнем керівництва, цільовим призначенням інформації,
складом користувачів тощо. На рівні підприємства основу інформаційного
забезпечення фінансової діяльності становлять бухгалтерські дані.
Джерела інформації аналізу
фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт
про фінансові результати (сукупний дохід) », ф. 5 «Примітки до фінансової
звітності», ф. 4 «Звіт про власний капітал»); дані бухгалтерського обліку
(журнал 5 «Облік витрат», журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності»);
статистична звітність (ф. 5-е «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт
і послуг), (1-б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську
заборгованість», ф.6 «Рентабельність окремих видів продукції»); планові дані.
На підприємстві для аналізу
використовуються такі показники фінансових результатів:
доходи від реалізації продукції;
доходи від інших операцій;
доходи від операцій іншої
діяльності;
прибуток на одиницю продукції;
прибуток від реалізації продукції;
прибуток від операційної діяльності;
прибуток від іншої діяльності;
прибуток від подій іншої діяльності;
оподаткований прибуток;
чистий прибуток.
Показниками для аналізу є також і
витратні статті звітності такі як:
«Собівартість реалізованої продукції
(товарів, робіт, послуг)» - виробнича собівартість реалізованої продукції
(робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;
«Адміністративні витрати» -
загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням
підприємства;
«Витрати на збут» - витрати
підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання
підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку
продукції споживачам;
«Інші операційні витрати» - собівартість
реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення
запасів; збитки від операційних курсових різниць;
«Фінансові витрати» - виплата
відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового
капіталу [26, с.170].
Усі ці доходи, витрати і прибутки
відображено у формі №2 «Звіт про фінансові результати».
Рис. 3.1 - Загальна модель аналізу
фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта
Значно ширший діапазон аналітичних
досліджень фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта можна
отримати за обліковою інформацією, складеною за НП(С)БО.1 Структуризована
інформація за видами діяльності, за характеристиками визнання доходів і витрат
та у співвідношенні до залученого у господарський процес капіталу дає широку
гаму кількісних і якісних параметрів одержаного кінцевого фінансового
результату.
Схематично загальну модель аналізу
фінансових результатів діяльності підприємства зображено на рис.3.1.
Важливим моментом аналізу є
досягнення зіставлення показників у динамічному ряді з врахуванням інфляційних
процесів, зміни облікової політики, зміни обсягу та структури акціонерної
діяльності.
Коректнішим є зіставлення
можливостей і наслідків впливу на фінансові результати. Це стосується
насамперед виробничих, управлінських і збутових можливостей.
Маючи більший простір у визнанні
доходів і витрат, працівники облікового апарату змушені мотивувати свою
облікову політику, що неминуче збільшує обсяг аналітичних досліджень за змістом
розв'язку управлінських завдань.
Це призводить до більшої інтеграції
обліково-аналітичних робіт, їх поєднання з процесом формування та виконання
управлінських рішень. Очевидно, не буде потреби у вузькій спеціалізації
підрозділів управлінської системи, треба привести її у налагоджений механізм
підприємництва з мотивацією фінансового успіху, а регламентація і контроль
управлінських функцій не будуть пріоритетними.
Практика фінансового аналізу вже
виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед
них можна виділити шість основних методів:
Горизонтальний (тимчасовий) аналіз -
порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний) аналіз -
визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу
кожної позиції звітності на результат загалом.
Трендовий аналіз - порівняння кожної
позиції звітності з поряд попередніх періодів і визначення тренда, тобто
основної тенденції динаміки показників, обчищеної від випадкових впливів і
індивідуальних здібностей окремих періодів. З допомогою тренда формують можливі
значення показників в майбутньому, а отже ведеться перспективний прогнозний
аналіз.
Аналіз відносних показників
(коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями
різних форм звітності, визначення взаємозв'язкі показників.
Порівняльний (просторовий) аналіз -
це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності по окремих
показниках фірми, підрозділів, так і міжгосподарський аналіз показників даної
фірми з показниками конкурентів і середніми господарськими даними.
Факторний аналіз - аналіз впливу
окремих чинників на результативний показник. Причому факторний аналіз може бути
як прямим, коли результативний показник дроблять на складові частини, таким
чином, коли його окремі елементи з'єднують в загальний результативний показник.
Аналіз динаміки складу і структури
майна дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або
зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Зміна структури
майна створює певні можливості для основної виробничої та фінансової діяльності
і впливає на оборотність сукупних активів.
Показники структурної динаміки
відображають частку кожного виду майна у загальній зміні сукупних активів. Їх
аналіз дозволяє зробити висновки про те, в які активи вкладено нові залучені
фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових
ресурсів.
Важливий етап аналізу фінансового
стану підприємства - порівняння темпів приросту активів з темпами приросту
фінансових результатів (наприклад, виручки або прибутку від реалізації
продукції).
ТРЧ.П > ТРВ > ТРА > 100
(3.1)
де ТРЧ.П - темп зростання чистого
прибутку;
ТРВ - темп зростання виручки від
реалізації;
ТРА - темп зростання середньої
величини активів.
Перше співвідношення означає
зростання рентабельності діяльності підприємства і розраховується за формулою
(ЧП/В * 100) (3.2)
Друге співвідношення означає
прискорення оборотів активності і розраховується за формулою
(В/А * 100) (3.3)
Випереджальні темпи зростання
чистого прибутку порівняно зі збільшенням активів (ТРЧ.П > ТРА) означають
збільшення чистої рентабельності активів і розраховуються за формулою
(ЧП/А * 100) (3.4)
Виконання останньої нерівності
означає розширення майнового потенціалу. Його досягнення має бути перспективною
метою діяльності підприємства[39, с.211].
При аналізі фінансових результатів
виділяють, як правило, групи показників, які описують:
Ділову активність підприємства, а
саме:
показники оборотності;
фондовіддача.
Рентабельність
фінансово-господарської діяльності:
рентабельність продажів;
рентабельність сукупного капіталу;
рентабельність власного капіталу.
Показники оборотності мають велике
значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту
коштів безпосередньо впливає на платоспроможність фірми. Крім того, збільшення
швидкості обороту коштів, за інших рівних умов, відображає підвищення
виробничо-технічного потенціалу фірми.
На практиці найчастіше
використовуються такі показники ділової активності.
. Коефіцієнт оборотності активів
(коефіцієнт трансформації).
За допомогою цього коефіцієнта
оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від
джерел їх залучення.
Коефіцієнт трансформації показує,
скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва та обігу,
що дає відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць
реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Цей коефіцієнт
варіюється залежно від галузі, відображаючи особливості виробничою процесу.
. Коефіцієнт оборотності
дебіторської заборгованості
Коефіцієнт показує, скільки разів у
середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється
на грошові кошти.
Цей коефіцієнт порівнюють із
середньогалузевими коефіцієнтами, із значеннями коефіцієнта підприємства за
попередні періоди. Крім того, коефіцієнт оборотності дебіторської
заборгованості корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської
заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного
кредитування, якими підприємство користується у інших фірм, з тими умовами
кредитуванням, які підприємство надає іншим підприємствам.
. Період погашення дебіторської
заборгованості.
Цей показник дає розрахункову
кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами.
Для оцінки ступеня ділової
активності підприємства можна також порівнювати погашення дебіторської
заборгованості з фактичними термінами, на які надається кредит покупцям. Таким
чином можна визначити ефективність механізмів кредитного контролю в компанії, а
також отримати уявлення про надійність дебіторів.
. Коефіцієнт оборотності кредиторської
заборгованості
Коефіцієнт показує, скільки оборотів
необхідно компанії для оплати наявної заборгованості.
. Період погашення кредиторської
заборгованості
Цей показник дає розрахункову
кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників компанії.
. Коефіцієнт оборотності запасів
Коефіцієнт показує, скільки оборотів
за рік зроблено запасами, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на
готові вироби.
. Період одного обороту запасів.
Цей показник характеризує період
часу, протягом якого запаси перетворюються на реалізовані товари.
Показники оборотності запасів
призначені для того, щоб показати, наскільки успішно адміністрація використала
ресурси компанії.
У цілому чим вище коефіцієнт
оборотності запасів, а отже, менше період обороту запасів, тим менше коштів
пов'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим більш ліквідну
структуру мають оборотні кошти, і тим стійкіший фінансовий стан підприємства
(за інших рівних умов). Слід зауважити, що в деяких випадках збільшення оборотності
запасів відображає негативні явища в діяльності підприємства, наприклад, у
випадку підвищення обсягу реалізації за рахунок реалізації товарів з
мінімальним рівнем прибутку або зовсім без нього.
. Фондовіддача
Цей показник показує, скільки
виручки припадає на одиницю основних виробничих фондів. Для підприємства буде
позитивним, якщо цей показник збільшуватиметься.
. Коефіцієнт оборотності обігових
коштів
Цей коефіцієнт характеризує
кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на
одиницю обігових коштів.
. Період одного обороту обігових
коштів
Характеризує середній період від
витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану
продукцію.
. Тривалість операційного циклу
На підставі цього показника визначають,
скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажу і оплати продукції
підприємства. Іншими словами, тривалість перетворення придбаних матеріальних
ресурсів на грошові кошти.
У більшості випадків підприємству
необхідно прагнути до зменшення значення цього показника, тобто до скорочення
тривалості операційного циклу.
. Тривалість фінансового циклу
Показує період обороту коштів.
Зменшення, але від’ємне значення цього показника свідчить вже про нестачу
коштів (підприємство живе в «борг»).
. Коефіцієнт оборотності власного
капіталу
Скільки чистої виручки від
реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу[39, с.210].
Щоб зробити висновок про
ефективність роботи підприємства, одержаний прибуток необхідно порівняти зі
здійсненими витратами.
Співвідношення прибутку з
авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як
рентабельність. Вона означає прибутковість, або дохідність, виробництва і
реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств,
організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності,
прибутковість різних галузей економіки.
Рентабельність - це рівень
прибутковості, що вимірюється у відсотках, тобто відносний показник.
Показники рентабельності
характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних
напрямів діяльності, окупність витрат.
Ці показники більш повно, ніж
прибуток, характеризують остаточні результати господарювання.
Для розрахунку рівня рентабельності
підприємств можуть використовуватися: загальна сума прибутку; прибуток від
реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток
від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної).
При цьому прибуток порівнюється з
авансованою вартістю, яку можна визначити в різних варіантах (весь капітал
підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний
капітал).
У процесі аналізу фінансових
результатів діяльності підприємства здійснюються розрахунок і аналіз таких
показників рентабельності:
рентабельність активів за прибутком
від звичайної діяльності
Показує скільки прибутку від
звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи.
рентабельність капіталу (активів) за
чистим прибутком
Показує скільки припадає чистого
прибутку на одиницю інвестованих в активи кошти.
рентабельність власного капіталу
Показує скільки припадає чистого
прибутку на одиницю власного капіталу.
рентабельність виробничих фондів
Показує скільки припадає чистого
прибутку на одиницю вартості виробничих фондів.
рентабельність реалізованої
продукції за прибутком від реалізації
Показує, скільки прибутку від
реалізації припадає на одиницю виручки.
рентабельність реалізованої
продукції за прибутком від операційної діяльності
Показує скільки прибутку від операційної
діяльності припадає на одиницю виручки.
рентабельність реалізованої
продукції за чистим прибутком
Показує скільки припадає чистого
прибутку на одиницю виручки.
період окупності капіталу
Характеризує за який період кошти,
що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.
період окупності власного капіталу
За який період власний капітал буде
компенсований чистим прибутком.
Важливим етапом в аналізі фінансових
результатів є визначення можливих резервів зростання прибутку.
Основними резервами можуть бути:
. Резерви зростання прибутку від
використання резервів обсягу реалізації, які були виявлені під час аналізу
обсягу реалізації продукції і факторного аналізу продажу.
Резерв збільшення прибутку в
результаті збільшення обсягу реалізації (ΣРі)
можна розрахувати за формулою
ΣРі
= Рі Пі, (3.5)
де Рі - резерв збільшення обсягу
реалізації конкретного виду продукції;
Пі - фактичний прибуток від
реалізації конкретного виду продукції.
.Резерви зростання прибутку від
зниження собівартості товарної продукції. Можуть розраховуватись за кожним
видом продукції і загалом за всією товарною продукцією.
Резерв збільшення прибутку від
зниження собівартості кожного виду продукції визначаються так:
ΣРП
= ∆ Рсі * VPi, (3.6)
де ∆ Рсі - резерв зниження
собівартості конкретного виду продукції;- можливий обсяг реалізації конкретного
виду продукції.
. Важливим резервом зростання
прибутку є поліпшення якості продукції. Сума цього резерву розраховується в
процесі аналізу показника якості продукції: обчислюється середня ціна
реалізації продукції і потім різниця в ціні продукції множиться на обсяг
фактичного випуску продукції[39, с.108].
Основним завданням аналізу є оцінка
результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення
факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи
підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним
(неплатоспроможним).
Джерелами інформації для здійснення
аналізу є форми фінансової звітності, розрахунки нормативу власних обігових
коштів, розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості, бізнес-план,
матеріали маркетингових досліджень, інша інформація.
На основі узагальнення й
систематизації концептуальних основ та практики проведення аналізу розроблено
структурно-логічну схему здійснення аналізу фінансових результатів аграрних
підприємств з урахуванням їх галузевих особливостей (рис. 3.2).
По-перше, це дає можливість підбити
підсумки діяльності підприємства за певний період, а по-друге - дати комплексну
оцінку його системоутворюючих показників, які мають важливе значення насамперед
з огляду на довгострокову перспективу.
3.2 Аналіз динаміки та структури
фінансових результатів діяльності підприємства
Аналіз фінансових результатів
підприємства доцільно розпочати з загальної оцінки їх рівня, зміни в порівнянні
з планом та базовим періодом. Для цього використовують дані “Звіту про
фінансові результати”, в якому міститься інформація за два суміжні (звітній та
попередній) періоди а також дані фінансового або бізнес-плану в частині
фінансових результатів. У ході аналізу виявляють абсолютні та відносні
відхилення, темпи зміни показників та ступінь виконання плану.
Доцільно також здійснити порівняння
показників за ряд попередніх періодів та виявити тенденцію, закономірність їх
зміни.
За даними управлінського обліку
доцільно здійснити аналіз у розрізі окремих видів діяльності, структурних
підрозділів підприємства, а по можливості і від окремих крупних операцій та
виявити ступінь виконання плану та тенденції у їх зміні. Аналізуються причини
зміни окремих видів доходів та витрат, зокрема тих, що впливають на фінансовий
результат від операційної діяльності. Зокрема, повинна звертатися увага на
причини реалізації товарно-матеріальних цінностей за цінами, що нижчі собівартості
їх придбання.
У ході аналізу виявляють збитки,
понад планові витрати, з’ясовують їх причини та розробляють заходи по їх
скороченню або повному усуненню. Наприклад, у складі інших операційних витрат
відображають різного роду економічні санкції (штрафи, пені, неустойки), які
підприємство сплатило за порушення обсягів та термінів поставки, низьку якість
продукції, затримку платежів, простій транспорту.
Слід вивчати причини цих порушень та
намагатись не допускати їх у майбутньому.
Крім того, доцільно здійснити так
званий вертикальний аналіз - оцінити співвідношення між окремими показниками
фінансових результатів. А саме, виявити пропорції між валовим та операційним
прибутком, операційним прибутком та фінансовим результатом від звичайної
діяльності до оподаткування, чистим прибутком та податком на прибуток.
Слід при цьому мати на увазі, що
величина податку на прибуток переноситься у звіт з даних податкової декларації
і визначається за прийнятим у податковому обліку порядком. Тому, в практиці
діяльності підприємств бувають випадки, що за даними фінансового обліку
підприємство має збиток у фінансовому результаті від звичайної діяльності до
оподаткування, проте сплачує податок на прибуток.
Аналізуючи показники фінансових
результатів, оцінюють якість прибутку.
Якість прибутку - поняття комплексне
і деякою мірою абстрактне.
Методика оцінки в кількісному плані
не є чітко вираженою і включає ряд критеріїв, які можуть бути визначені
експертним шляхом, тобто в суб’єктивному порядку.
При аналізі беруться до уваги такі
критерії:
стабільна позитивна динаміка
прибутку фірми;
стабільність співвідношення
структури фінансового результату до оподаткування;
частка прибутку від основної
операційної діяльності у заробленому прибутку;
наявність або відсутність негативних
факторів формування валового прибутку (зниження обсягів реалізації продукції,
зростання собівартості продукції;
динаміка показників котирування
цінних паперів цього підприємства на фондовому ринку;
ділова репутація керівництва фірми
та прогнози щодо кадрових змін у її керівному складі.
Такий аналіз якості прибутку
(висока, низька) здійснюється зовнішніми аналітиками і враховується в умовах
розвинутого ринку для оцінки надійності суб’єкта як один із напрямків
запобігання ризику (кредитні установи, ділові партнери, інвестори).
При низькій якості прибутку
скорочується доступ підприємства до фінансових ресурсів, скорочується ринок
його матеріальних ресурсів, продукції.
До складу квартальної фінансової
звітності входять Баланс, Звіт про фінансові результати. Квартальна звітність
складається наростаючим підсумком з початку року.
Річна і квартальна фінансова
звітність заповнюється в тисячах гривень і має бути підписана керівником
підприємства та головним бухгалтером.
Терміни подання фінансової звітності
встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.05р. №384.Термін
подання квартальної фінансової звітності органам державної статистики - не
пізніше 25 квітня 2013 року (постанова Кабінету Міністрів України від
28.02.2000р. №419) [2]. Для проведення аналізу прибутку використано вихідні
дані дані фінансової звітності та аналітичні дані з форми статистичної
звітності 50-с.г.
Розглянемо виконання плану
загального прибутку господарства в таблиця 3.1.
Таблиця 3.1 - Виконання плану
загального прибутку ФГ «Житниця» в 2012-2013рр.
|
Показники
|
За минулий період
|
За звітний період
|
Відхилення (+/-)
|
|
Сума, тис.грн.
|
Частка у % до виручки
|
Сума, тис.грн.
|
Частка у % до виручки
|
Сума, тис.грн.
|
Частка у % до виручки
|
|
1.Доходи (виручка) від реалізації
сільськогосподарської продукції
|
4350,0
|
100
|
1430,2
|
100
|
-2919,8
|
-
|
|
2.Податок на додану вартість
|
725
|
16,7
|
238,40
|
16,7
|
-486,6
|
-
|
|
3.Інші вирахування з доходу
|
-
|
|
-
|
|
|
|
|
4.Чистий доход (виручка) від реалізації
|
3625
|
83,3
|
1191,8
|
83,3
|
-2433,2
|
-
|
|
5.Собівартість реалізованої продукції
|
3580
|
82,3
|
1513,3
|
105,8
|
-2066,7
|
+23,5
|
|
6.Валовий прибуток(+), збиток(-)
|
+45
|
1,03
|
-322
|
-22,5
|
-367
|
-23,53
|
|
7.Інші операційні доходи
|
160
|
3,7
|
154,6
|
10,8
|
-5,4
|
+7,1
|
|
8.Операційні витрати
|
190
|
4,4
|
351,7
|
24,6
|
+161,7
|
+19,2
|
|
9.Фінансові результати від операційної
діяльності
|
+15
|
0,3
|
-519
|
36,3
|
-534
|
+36
|
|
10.Інші фінансові доходи
|
47,0
|
1,1
|
3,8
|
+7,3
|
+2,7
|
|
11.Інші витрати
|
909
|
20,9
|
49,0
|
3,4
|
-860
|
-17,5
|
|
12.Фінансові результати до оподаткування
|
-847
|
19,5
|
-513,3
|
-35,9
|
+333,7
|
-55,4
|
|
13 Податок на прибуток
|
-
|
|
-
|
|
|
|
|
14. Фінансові результати
|
-847
|
19,5
|
-513,3
|
-35,9
|
+333,7
|
-55,4
|
|
15.Чистий прибуток, збиток
|
-847
|
19,5
|
-513,3
|
-35,9
|
+333,7
|
-55,4
|
|
16. Рентабельність операційної діяльності,%
(р.9 /(р.5+р.8)) *100%
|
0,4
|
Х
|
-27,8
|
Х
|
28,2
|
Х
|
|
17. Середньорічна вартість виробничих фондів
с/г призначення
|
904,3
|
20,8
|
1108,4
|
77,5
|
+204,1
|
Х
|
|
18.Норма прибутку, % (р.15: р.17) *100%
|
-93,7
|
Х
|
-46,3
|
Х
|
+47,4
|
Х
|
|
19.Площа с/г угідь
|
1958,81
|
Х
|
1801,02
|
Х
|
-157,79
|
Х
|
|
20.Площа ріллі, га
|
1958,81
|
Х
|
1801,02
|
Х
|
-157,79
|
Х
|
|
21.Прибуток на 100 га угідь
|
-43,2
|
Х
|
-28,5
|
Х
|
+14,7
|
Х
|
|
в.т.ч. від реалізації с/г продукції
|
+2,3
|
Х
|
-17,9
|
Х
|
-15,6
|
Х
|
|
22.Прибуток на 100 га ріллі
|
-43,2
|
Х
|
-28,5
|
Х
|
+14,7
|
Х
|
|
В.т.ч. від реалізації с/г продукції
|
+2,3
|
Х
|
-17,9
|
Х
|
-15,6
|
Х
|
Аналіз динаміки доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) показав, що реалізація продукції
у 2013р. знизилась на 2919,8тис.грн., тобто на 67% порівняно з 2012роком.
Відповідно чистий дохід від реалізації зменшився на 2433,2 тис. грн.
Собівартість реалізації продукції
порівняно з 2012роком знизилась на 2066,7тис. грн. (58%). Отримано валовий
збиток в 2013р. становив 322тис. грн., відхилення складає -367 тис. грн. Інші
операційні витрати зросли на 161 тис грн,що негативно вплинуло на фінансовий
результат від операційної діяльності. Чистий збиток СФГ «Житниця » в 2013 році
складає 513,3тис грн,цей показник порівняно з 2012 роком є кращим (відхилення
складає +333,3 тис грн). Питома вага статей у доході (виручці) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) порівняно з 2012 роком суттєво змінилась. А
саме: знизилась питома вага валового прибутку (-23,5 %),інших
витрат(-17,7%),чистого прибутку(-55,4). Збільшилась питома вага таких статей
як, собівартість реалізованої продукції (+23,5%) та інші операційні витрати
(+19,2%).
Динаміку та структуру фінансових
результатів від різних видів діяльності наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Динаміка та структура
фінансових результатів ФГ "Житниця" за 2011-2013рр.
|
Показники
|
Роки
|
2013р. до
|
|
2011р.
|
2012р.
|
2013р.
|
2011р.
|
2012р.
|
|
тис. грн.
|
%
|
тис. грн.
|
%
|
тис. грн.
|
%
|
тис. грн.
|
%
|
тис. грн.
|
%
|
|
Фінансовий результат оперційної діяльності
|
281,7
|
98,8
|
15,0
|
(2,0)
|
(519,0)
|
101,01
|
(800,7)
|
Х
|
(534,0)
|
Х
|
|
Фінансовий результат від фінансових операцій
|
_
|
_
|
_
|
_
|
_
|
_
|
_
|
_
|
_
|
_
|
|
Фінансовий результат іншої діяльності
|
3,3
|
1,2
|
(863,0)
|
102
|
5,3
|
(1,01)
|
2,0
|
160,6
|
868,3
|
(0,6)
|
|
Чистий прибуток (збиток)
|
285,0
|
100,0
|
(848,0)
|
100,0
|
(513,7)
|
100,0
|
(798,7)
|
Х
|
334,3
|
Х
|
З даних таблиці 3.2 видно, що в 2013
році чистий збиток складає 513,7 тис грн., він менший від показника
попереднього2012 року на 334,3 тис грн,від показника 2011року на 800,7 тис.грн.
Основну питому вагу займає збиток від операційної діяльності 519,0 тис грн.Від
іншої діяльності отримано прибуток в сумі 5,3 тис.грн. Отже на підприємстві в
2013 році збиток отримано в результаті операційної діяльності (101,03%). В 2012
році від операційної діяльності отримано незначний прибуток в сумі 15 тис.грн,
а в результаті іншої діяльності - збиток 863 тис грн.(101,8%). В 2011 році
підприємство отримало прибуток як від операційної 281,7тис грн (98,8%) та так і
від іншої діяльності 3,3 тис грн (1,16%).
Отже порівняно з 2011 роком в
звітному 2013 році структура фінансових результатів суттєво не змінилась. А
порівняно з 2012 роком зміни можна назвати кардинальними, оскільки в 2012
збиток отримано від іншої діяльності при незначному прибутку від операційної.
Розгляноме більш детально динаміка
реалізації продукції ФГ «Житниця».
За даними таблиці, наведена нище,
видно, що на підприємстві до 2012 року спостерігалась тенденція зростання
обсягів реалізації продукції. В 2012 році відбулось зниження суми прибутку
порівняно з базисним рівнем,темп зростання склав 82,3%,темп приросту (-17,7%),
в 2013 році знову спостерігається спостерігається зменшення обсягів реалізації
порівняно з базисним рівнем темп зростання склав 25,5 %, темп приросту -74,7 %.
Таблиця 3.3 - Динаміка реалізації
продукції ФГ «Житниця» в 2007-2013рр., тис. грн.
|
Показники
|
Роки
|
|
2007р.
|
2008р.
|
2009р.
|
2010р.
|
2011р.
|
2012р.
|
2013р.
|
|
Товарна продукція сільського господарства
|
4350,1
|
5120
|
4508
|
6700
|
7004,5
|
3580
|
1097
|
|
Абсолютний приріст
|
ланцюговий
|
Х
|
770
|
-612
|
2192
|
304,5
|
-3424,5
|
-2483
|
|
базисний
|
Х
|
770
|
157,9
|
2349,9
|
2653,9
|
-770,1
|
-3253,1
|
|
Темп росту,%
|
ланцюговий
|
Х
|
118
|
88
|
149
|
104,5
|
51
|
30,6
|
|
базисний
|
Х
|
118
|
103,6
|
154
|
161
|
-82,3
|
-25,5
|
|
Темп приросту,%
|
ланцюговий
|
Х
|
18
|
-12
|
49
|
4,5
|
-49
|
-69,4
|
|
базисний
|
Х
|
18
|
3,6
|
54
|
61
|
-17,7
|
-74,7
|
Різкі зміни в динаміці валового
прибутку свідчать про зниження обсягів виробництва та відповідно і реалізації
продукції через залежність сільськогосподарського виробництва від погодно -
кліматичних умов.
Одним з важливих етапів аналізу
прибутку є вивчення динаміки та структури доходів та витрат підприємства.
Таблиця 3.4 - Структура та динаміка
витрат ФГ «Житниця», тис. грн.
|
Показник
|
2012 рік
|
2013 рік
|
Відхилення (+,-)
|
Темп зростання, %
|
|
Сума, тис. грн.
|
Частка, %
|
Сума, тис. грн.
|
Частка, %
|
|
|
|
Собівартість реалізованої продукції
|
3580
|
76,5
|
1513,3
|
79,1
|
-2066,2
|
57,7
|
|
Адміністративні витрати
|
150
|
3,2
|
341,0
|
17,8
|
+191
|
227
|
|
Витрати на збут
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Інші операційні витрати
|
40
|
0,9
|
10,7
|
0,6
|
-29,3
|
26,7
|
|
Інші витрати
|
909
|
19,4
|
49
|
2,5
|
-860
|
5,4
|
|
Податок на прибуток
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Усього витрат
|
4679
|
100
|
1914
|
100
|
-3292
|
40,9
|
З-поміж витрат найбільшу питому вагу
має собівартість реалізованої продукції - 76,5% у 2012 році, 79,1 %- у звітному
році. Значну частку витрат в 2013 році становлять адміністративні
витрати-17,8%, що на 14,6% більше ніж у 2012р. Абсолютне відхилення складає 191
тис грн., що негативно вплинуло на фінансовий результат діяльності.
Структура інших операційних витрат
зазнала незначних змін (0,9% в 2012році та 0,6% в 2013 році).
Суттєво зменшилась питома вага інших
витрат підприємства в 2012 році-19,4%,в 2013 році-2,5%,абсолютне відхилення
складає 860тис.грн.
Прибуток від реалізації товарної
продукції визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції і
собівартістю реалізованої продукції.
Тому, в ході аналізу прибутку,
важливим є дослідження обсягу реалізації продукції.
Аналіз реалізації продукції ФГ
„Житниця” за 2010-2012рр. наведено в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 - Показники реалізації
продукції ФГ «Житниця», тис.грн.
|
Показник
|
2012р.
|
2013р.
|
Абсолютне відхилення, (+;-)
|
Частка, %
|
|
|
|
|
2012р.
|
2013р.
|
|
Зернові культури
|
1325
|
723,2
|
-601,8
|
46
|
61
|
|
Технічні культури
|
2300
|
468,6
|
-1831,4
|
54
|
39
|
|
Загальний обсяг реалізації
|
3625
|
1191,8
|
-2433,3
|
100
|
100
|
Результати аналізу реалізації
продукції показали, що обсяг реалізації у 2013р. зменшився у порівнянні з
2012р. на 2433,3тис. грн.
Обсяг реалізації зернових товарів у
2013р. Зменшився проти 2012р. і складає 723,2 тис. грн., проти 1325 тис. грн..
Слід зазначити, що загальний обсяг
реалізації теж зменшився,так як знизився також обсяг реалізації технічних
культур.
Так у 2013р., підприємством було
реалізовано технічних культур на суму на суму 468,6тис. грн, що менше ніж у
минулому році на 1831,4тис.грн.
Структура реалізації продукції
порівняно з 2012 роком значно змінилася.
Якщо в 2012 році питома вага
зернових складала 46% загального обсягу реалізації,то в 2013 році частка
зернових складає 61%.
Зміна структури реалізації значною
мірою вплинула на фінансовий результат,оскільки технічні культури є більш
рентабельними.
Виходячи з даних доходів і витрат
прибуток підприємства має наступний склад та структуру, показаний в таблиці
3.6.
Таблиця 3.6 - Прибуток ФГ Житниця за
2012-2013рр., тис. грн.
|
Показник
|
2012 рік
|
Частка,%
|
2013 рік
|
Частка,%
|
Відхилення (+,-)
|
|
Прибуток
|
45
|
1
|
-322
|
62
|
-367
|
-30
|
3
|
-197,6
|
37
|
-167
|
|
Фінансові результати до оподаткування
|
-832
|
-
|
5,7
|
-
|
+837,7
|
|
Фінансові результати
|
-832
|
96
|
5,7
|
1
|
+837,7
|
|
Чистий прибуток
|
-847
|
100
|
-513,3
|
100
|
-397
|
Дані таблиці показують, що як в 2012
так і в 2013 році підприємство отримало збиткти відповідно 847 та 513,3
тис.грн.
Найбільшу абсолютну суму має в 2012
році збиток від звичайної діяльності і складає 832 тис.грн, прибуток від
реалізації продукції (валовий): складає 45 тис.грн.
В 2013 році фермерське господарство
теж отримало збиток 513,3 тис грн,але в основному за рахунок збитку від
реалізації продукції (питома вага 62 % в загальній сумі збитку). Збиток від
операційної діяльності у звітному році становить 197 тис.грн,що на 167 тис.
грн. більше ніж збиток у минулому році. Наступним етапом аналізу прибутку є
аналіз звіту про фінансові результати по структурі, а також в динаміці.
Буде наведено здійснення початкового
етапу факторного аналізу прибутку від реалізації продукції, результати якого
оформлюють у вигляді відповідної аналітичної таблиці, наведено в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 - Склад і динаміка
прибутку ФГ «Житниця» за 2011-2013рр.
|
№ з/п
|
Показник
|
2011р.
|
2012р.
|
2013р.
|
Відхилення
|
|
|
|
|
|
Абсолютне, тис.грн
|
|
1
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації
продукції
|
6431,0
|
3625,00
|
1191,8
|
-2433,2
|
|
2
|
Собівартість реалізованої продукції
|
6250,1
|
3580,0
|
1513,3
|
-2066,7
|
|
3
|
Валовий прибуток
|
180,9
|
45
|
-322
|
-367
|
|
4
|
Інші операційні доходи
|
352,5
|
160
|
154,6
|
-5,4
|
|
5
|
Адміністративні витрати
|
200,3
|
150
|
341
|
+191
|
|
6
|
Витрати на збут
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
7
|
Інші операційні витрати
|
51,4
|
40,0
|
10,7
|
-29.3
|
|
8
|
Прибуток від операційної діяльності
|
281,7
|
15,0
|
-519,0
|
-534,0
|
|
9
|
Інші доходи
|
50,0
|
47,0
|
54,3
|
+7,3
|
|
10
|
Фінансові витрати
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
11
|
Інші витрати
|
46,7
|
909
|
49
|
-860,0
|
|
12
|
Прибуток від діяльності до оподаткування
|
285,0
|
-847
|
-513,3
|
+333,7
|
|
13
|
Податок на прибуток
|
|
-
|
-
|
-
|
|
14
|
Чистий прибуток
|
285,0
|
-847
|
-513,3
|
+333,7
|
Розглянувши таблицю, можна побачити,
що зменшився чистий дохід (виручка) від реалізації продукції на 2433,2 тис.грн.
Зменшилась і собівартість реалізованої продукції на 2066,7 тис.грн, валовий
прибуток зменшився на 367 тис.грн.
Також зменшився прибуток від
операційної діяльності (-534,0 тис.грн). Зросли адміністративні витрати на 191
тис.грн, витрати на збут ввідсутні. Інші операційні витрати зменшилися на 29,3
тис грн, але не відіграють позитивного впливу на фінансовий результат, оскільки
відбулося вагоме зниження валового прибутку.
На 860 тис.грн. знизилися інші
витрати в 2013 році порівняно з 2012,саме це відхилення вплинуло на позитивні
зміни - зменшення чистого збитку на 333,7 тис грн.
3.3.Факторний аналіз прибутку
підприємства
Основною складовою фінансових
результатів діяльності підприємства є фінансові результати від операційної
діяльності - основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності,
які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. За нормальних умов здійснення
основної діяльності (діяльності, пов’язаної з виробництвом або реалізацією
продукції (товарів, робіт, послуг) фінансовий результат від операційної
діяльності - операційний прибуток (прибуток від операційної діяльності)
становить, як правило (90-95 %), на формування чистого прибутку [47; с.400].
Завдання аналізу прибутку (збитку)
від операційної діяльності підприємства та його глибина повинні бути
зосереджені на пошуку можливостей збільшення на пошуку можливості збільшення
загальної суми операційного прибутку (зменшення операційного збитку),
забезпеченні планового розрахунку прибутку необхідною інформацією, виявленні
ступеня впливу основних факторів на процес його формування.
У процесі аналізу досліджується
динаміка суми прибутку (збитку) від операційної діяльності та складових
фінансового результату, що її визначають, оцінюються відхилення фактично
досягнутих у звітному періоді значення усіх цих показників від значень
попереднього періоду або запланованих їх значень. У процесі здійснення усього
аналізу основну увагу слід звернути на виявлення тенденцій зміни показника
операційного прибутку (збитку) за окремими інтервалами звітного періоду
(кварталами, місяцями) та оцінки розміру відхилень значень цього показника від
його середньої величини.
На зміну показника операційного
прибутку (збитку) впливає багато внутрішніх факторів, що залежать від
підприємства і контролюється ним, та зовнішніх, що не залежать від підприємства
і не контролюється ним, але які можуть впливати на темпи зростання прибутку
виробництва (природні умови, державне регулювання цін, тарифів, податкових
ставок, штрафних санкцій. У свою чергу внутрішні фактори поділяються на
виробничі і поза виробничі. Позавиробничі фактори зв’язані в основному з
комерційною, природоохоронною діяльність, соціальними умовами праці. Виробничі
фактори відбивають наявність і використання основних елементів виробничого процесу,
що беруть участь у формуванні прибутку - це засоби праці, предмети праці і сама
праця.
При поглибленні аналіз по кожному з
цих елементів виділяють групи екстенсивних та інтенсивних факторів.
До екстенсивних відносяться фактори,
що відбивають обсяг виробничих ресурсів (наприклад, зміна чисельності
працівників, вартості основних фондів, величини запасів товарно-матеріальних
цінностей), їх використання в часі (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнти
змінності роботи устаткування та ін.), а також непродуктивне використання
ресурсів (витрати матеріалів на брак, втрати через відходи).
До інтенсивних відносять фактори, що
відбивають ефективність використання ресурсів або фактори, що сприяють цьому
(наприклад, підвищення кваліфікації працівників, продуктивності
устаткування,прискорення оборотності оборотних засобів, впровадження
прогресивної технології) [60; с.215].
Основну частину прибутку
підприємства одержують від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У
процесі аналізу вивчають динаміку, виконання плану прибутку від реалізації
продукції і визначають фактори зміни її суми. Далі розглянемо виконання плану
по прибутку і рентабельності від реалізації окремих видів продукції.
Таблиця 3.8 - Виконання плану по
прибутку і рентабельності від реалізації окремих видів продукції ФГ «Житниця» в
2013р.
|
Продукція
|
Обсяг реалізації продукції, ц
|
Собівартість 1ц, грн.
|
Виручка за 1ц, грн.
|
Прибуток (+), збиток (-),грн.
|
Рентабельність,%
|
|
За планом
|
фактично
|
За планом
|
фактично
|
За планом
|
фактично
|
За планом
|
фактично
|
За планом
|
фактично
|
|
Зерно
|
15425
|
6079
|
72
|
201,60
|
100
|
118,96
|
+28
|
-82,6
|
38,8
|
-41
|
|
Соняшник
|
5250
|
1981
|
120
|
145,18
|
200
|
236,45
|
+80
|
91,3
|
66,7
|
62,9
|
|
Всього
|
20675
|
8060
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
Х
|
З наведеної таблиці можна зробити
висновок, що фактичний показник прибутку одиниці продукції зернових культур
менший планового на 110,6 грн.,по соняшнику спостерігається позитивне
відхилення (+11,3) тис.грн.
Вплив факторів на виконання плану
прибутку від реалізації окремих видів продукції наведено в табл. 3.9.
Таблиця 3.9 - Вплив факторів на
виконання плану прибутку від реалізації окремих видів продукції ФГ «Житниця» в
2013р., тис. грн.
|
Продукція
|
Прибуток (+), збиток (-)
|
Відхилення (+/-)
|
В тому числі за рахунок
|
|
За планом
|
фактично
|
|
Кількості продукції
|
Прибутку на 1ц. продукції
|
|
|
|
|
|
Всього
|
В т.ч. за рахунок
|
|
|
|
|
|
|
Реалізаційних цін
|
Собівартості
|
|
Зерно
|
+431,9
|
-502,4
|
-934,3
|
-261,8
|
-672,5
|
+115,3
|
-787,8
|
|
Соняшник
|
+420,0
|
+180,8
|
-239,2
|
-261,6
|
+22,4
|
+72,3
|
-49,9
|
|
Всього
|
+851,9
|
-321,6
|
-1173,5
|
523,4
|
650,1
|
+187,3
|
-837,7
|
Аналіз даних таблиці свідчить про
те,що на відхилення фактичного прибутку від планового по зернових культурах
відхилення складає -934тис.грн,основним фактором,що негативно вплинув на
невиконання плану.
Збільшення собівартості продукції
(-787,8) тис.грн.
На невиконання плану прибутку по
соняшнику (-239,2тис.грн.) найбільше вплинуло зниження кількості реалізованої
продукції (-261,6 тис.грн).
Також, розглянемо вплив окремих
окремих факторів на прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції.
Таблиця 3.10 - Вплив окремих
факторів на прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції ФГ
«Житниця» в 2013р., тис. грн.
|
Показники
|
По затвердженому плану
|
Фактична реалізація в планових цінах
|
По звіту
|
|
1.Собівартість
|
1740,6
|
675,4
|
1513,3
|
|
2.Виручка від реалізації
|
2592,5
|
1004,1
|
1191,7
|
|
3.Прибуток(+) збиток(-)
|
+851,9
|
+328,7
|
-321,6
|
|
4.Загальні відхилення по прибутку (+/-) В.т.ч.
за рахунок зміни: 1) обсягу реалізації продукції (р.3 гр.3-р.3 гр.2)
|
Х
|
Х
|
+1173,5
|
|
Х
|
Х
|
-523,4
|
|
З ного за рахунок :
|
Х
|
Х
|
Х
|
|
- кількості продукції (р.2г гр..3: р.2 гр.2)-1)
*р.3 гр.2
|
Х
|
Х
|
-521,9
|
|
- структури продукції (р.3 гр.3 -р.3 гр.2 *р.2
гр.3: р.2 гр.2)
|
Х
|
Х
|
|
|
2)реалізаційних цін (р.2 гр.4 - р.2 гр.3)
|
Х
|
Х
|
+187,3
|
|
3)собівартості (р.1 гр.3 - р.1 гр.4)
|
Х
|
Х
|
-837,7
|
Як бачимо, фактичний на прибуток від
реалізації продукції менший порівняно з плановим на 1173,5 тис грн.Відхилення
відбулося в основному за рахунок зменшення обсягу реалізації (-523,4тис грн) в
т.ч за рахунок кількості продукції (521,9), та зростання собівартості (-837,7
тис.грн). Вплив реалізаційних цін є позитивним(+187,3 тис.грн).
Прибуток від реалізації продукції в
цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів: обсяг реалізації
продукції, її структури, собівартості і рівня середньо реалізаційних цін :
ЧДо = Ціо*Оріо (3.5)
де ЧДо - чистий дохід попереднього
періоду,
Ціо - ціна попереднього періоду
Оріо - обсяг реалізації за
попередній період
ЧД1 = Ці1*Орі1 (3.6)
де ЧД1 - чистий дохід звітного
періоду,Ці1-ціна звітного періоду
Орі1 - обсяг реалізації за звітний
період
Со =Сіо*ОРіо (3.7)
де Сіо-собівартість одиниці
продукції минулого періоду,
ОРіо - обсяг реалізації минулого
періоду
С1 =Сі1*ОРі1 (3.8)
де Сіо - собівартість одиниці
продукції звітного періоду,
ОРіо - обсяг реалізації звітного
періоду
ЧДум =ОPn*∑ Ціо*СРі1 (3.9)
де ЧДум - чистий дохід умовний
ОPn - обсяг реалізації і структура
звітного періоду,
∑Ціо* СРі1 ціна одиниці
продукції минулого періоду,
Сум =ОРn*∑ Cіо*Срі1 (3.10)
де Сум-собівартість умовна,
ОPn - обсяг реалізації і структура
звітного періоду,
∑ Cіо*Срі1- собівартість минулого
періоду.
По= ЧДо- Со (3.11)
де По-прибуток минулого періоду,
ЧДо - чистий дохід минулого періоду,
Со - собівартість минулого періоду.
П1=ЧД1-С1 (3.12)
де П1-прибуток звітного періоду,
ЧДо - чистий дохід звітного періоду,
Со - собівартість минулого періоду.
Пум=Чду-Сум (3.13)
де Пум-прибуток умовний,
Чду -чистий дохід умовний,
Сум- собівартість умовна.
∆ Ппв ор=Пум- По (3.14)
де ∆ Ппв ор-зміна прибутку за
рахунок зміни обсягів та структури реалізації,
Пум - прибуток умовний.
∆Пор =По*І-По (3.15)
де ∆Пор - зміна прибутку за
рахунок зміни обсягів реалізації,
По-прибуток минулого періоду,
І- індекс фактичного обсягу
реалізації.
∆ Ппв=∆ Ппв ор- ∆
Пор (3.16)
де ∆ Ппв -зміна за рахунок
зміни структури
∆ П ц =(ЧД1-С ум)-Пум (3.17)
де ∆ Пц - зміна за рахунок
ціни,
ЧД1-чистий дохід звітного періоду,
Сум-собівартість умовна,
Пум -прибуток умовний.
∆ Пс = П1 -(ЧД1-Сум) (3.18)
де ∆ Пс - зміна прибутку за
рахунок зміни собівартості,П1- прибуток звітного періоду,ЧД1 чистий дохід
звітного періоду,Сум - собівартість умовна
∆П=П1-По =∆Ппв ор +∆Пц+
∆Пс (3.19)
(Сума всіх відхилень)
Для розрахунків факторного аналізу
впливу на прибутока ФГ «Житниця» використаємо данні наведені в табл. 3.11.
Таблиця 3.11 - Вихідні дані для
визначення впливу факторів на зміну прибутку ФГ «Житниця» за 2012-2013рр.
|
№ з/п
|
Показники
|
Од. виміру
|
Зернові
|
Соняшник
|
|
|
|
2012 рік
|
2013 рік
|
2012 рік
|
2013 рік
|
|
1
|
Ціна за одиницю продукції
|
грн
|
100
|
118,96
|
333,33
|
236,45
|
|
2
|
Собівартість реалізації одиниці продукції
|
грн
|
137,5
|
201,58
|
255,07
|
145,18
|
|
3
|
Обсяг реалізованої продукції
|
ц
|
13250
|
6079
|
6900
|
|
4
|
Індекс фактичного обсягу реалізаціі
|
|
0,4000
|
Визначення впливів факторів
наведенні в табл. 3.12.
Таблиця 3.12 - Визначення впливу
факторів на зміну валового прибутку
|
№ з/п
|
Показники
|
Алгоритм
|
Розрахунок
|
Результат
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Чистий дохід,за період, за який проводиться
порівняння
|
ЧДо = Ціо*Оріо
|
13250*100+6900*333,32
|
3624977
|
|
2
|
Чистий дохід,за період, який аналізується
|
ЧД1 = Ці1*Орі1
|
6079*118,97+1981*236,45
|
1191565
|
|
3
|
Собівартість реалізації за період, за який
проводиться порівняння
|
Со =Сіо*ОР іо
|
13250*137,35+6900*255,06
|
3579871
|
|
4
|
Собівартість реалізації за період, який
аналізується
|
С1 =Сі1*ОР і1
|
6079*201,58+1981*145,18
|
1513006
|
|
5
|
Чистий дохід при структурі та обсязі
преалізації за період,який аналізується, та цінах,за період, зяким
проводиться порівняння
|
ЧДум =ОPn* Цо*СР1
|
6079*100+1981*333,33
|
1268227
|
|
6
|
Собівартість реалізації при структурі та
обсязі реалізації за період,який аналізується та собівартості одиниці
продукції за період, зяким проводиться порівняння
|
Сум =ОРn* Cо*СРn
|
6079*13735+1981*255,07
|
1340244
|
|
7
|
Прибуток від реалізації за період, за який
проводиться порівняння
|
По= ЧДо- Со
|
3624977-3597922
|
45107
|
|
8
|
Прибуток від реалізації за період, за який
проводиться порівняння
|
П1=ЧД1-С1
|
1191626-1513006
|
-321441
|
|
9
|
Прибуток від реалізації за період при
структурі та обсязі реалізації за період який аналізується
|
Пум=Чду-Сум
|
1268226,73-1340244
|
-72018
|
|
10
|
Зміна прибутку від реалізації під впливом
структурних зрушень і фактичного обсягу реалізації
|
^ Ппв ор =Пум - По
|
(-117124)-45107
|
-117124
|
|
11
|
Зміна прибутку від реалізації під впливом
зміни обсягу реалізації
|
^Пор =По*І-По,де І- індекс фактичного обсягу
реалізації
|
45107*0,40-45107
|
-19903
|
|
12
|
Зміна прибутку під впливом структурних зрушень
|
^ Ппв =^ Ппв ор- - ^ Пор
|
(-117124)-(-19903)
|
-97221
|
|
13
|
Зміна прибутку від реалізації під впливом
зміни цін реалізації
|
^П ц =(ЧД1--Сум)-Пум
|
1916626-1340244-(-72018)
|
-76661
|
|
14
|
Зміна прибутку від реалізації під впливом
зміни собівартості
|
^Пс = П1 -(ЧД1-Сум)
|
(-321441)-(1191565-1340244)
|
-172762
|
|
15
|
Загальна зміна прибутку від реалізації
|
^П=П1-По =^Ппв ор +^Пц+ ^Пс
|
(19903)+(97221)+(76601)+(172762)
|
-366548
|
Як видно із наведеної таблиці
прибуток від реалізації продукції в 2013 році зменшився на 366,5 тис.грн. порівняно
із 2012 роком. На даний показник негативно вплинули всі чотири фактори: за
рахунок зменшення обсягу реалізованої продукції прибуток зменшився на 19,9
тис.грн, зміни структури реалізованої продукції - на 97,2 тис грн, зміни ціни -
на 76,6 тис.грн,зміни собівартості - на 172,8 тис.грн.
Отже, підприємству треба в першу
чергу звернути увагу на зниження собівартості продукції шляхом підвищення
врожайності культур та вирощування більш рентабельних культур.
3.4 Аналіз показників рентабельності
підприємств
Рентабельність - це показник, який
характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність - це відносний
показник, який порівнює отриманий ефект з витратами або ресурсами,
використаними для досягнення цього ефекту.
Для розрахунку рівня рентабельності
підприємств можуть використовуватися: загальна сума прибутку; прибуток від
реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток
від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної).
При цьому прибуток порівнюється з
авансованою вартістю, яку можна визначити в різних варіантах (весь капітал
підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний
капітал).
Показники рентабельності
характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних
напрямів діяльності, окупність витрат. Ці показники більш повно, ніж прибуток,
характеризують остаточні результати господарювання. Показники рентабельності
визначаються у коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в
кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її
собівартості.
На підприємстві ФГ
"Житниця" основним показником характеристики ефективності його
роботи, доходності різних напрямків діяльності є рентабельність. Більш повніше,
ніж прибуток рентабельність характеризує кінцеві результати господарювання,
тому її величина показує відношення ефекту з наявними або використаними
ресурсами.
Ефективність роботи підприємства в
цілому, прибутковість різних напрямів діяльності характеризується показниками
рентабельності.
Показники рентабельності (див табл.
3.13.) більш повно характеризують кінцеві результати господарювання, оскільки
їх величина вказує на співвідношення ефекту з реальними або використаними
ресурсами.
Таблиця 3.13 - Показники
рентабельності ФГ «Житниця» за 2012-2013рр.
|
№ з/п
|
Показник
|
2012р.
|
2013р.
|
Відхилення (+/-)
|
|
1.
|
Рентабельність реалізованої продукції за
прибутком від реалізації, %
|
-2,9
|
-55,6
|
-58,5
|
|
2.
|
Рентабельність реалізованої продукції за
прибутком від операційної діяльності, %
|
0,4
|
-43,5
|
-43,9
|
|
3.
|
Рентабельність активів за прибутком, %
|
0,4
|
-43,0
|
-43,4
|
|
4.
|
Рентабельність реалізованої продукції за
чистим прибутком, %
|
-23,4
|
-43,0
|
+19,6
|
Їх використовують для оцінки
діяльності підприємства та як інструмент в інвестиційній політиці.
Аналізуючи дані таблиці, спостерігається
зниження показників рентабельності по всім позиціям.
Рентабельність реалізованої
продукції за прибутком від реалізації у 2013 році показує, що на одиницю
виручки припадає 55,6 % збитку від реалізації, що на 58,5% менше, ніж у 2012
році.
Рентабельність реалізованої
продукції за прибутком від операційної діяльності показує, що 43,5% збитку від
операційної діяльності припадає на одиницю виручки і на 43,9% більше, ніж у
минулому році.
Зросла рентабельність активів за
збитком від звичайної діяльності на 43,4% порівняно з 2012 роком, що свідчить
про неефективність використання активів та рентабельність реалізованої
продукції за чистим прибутком на 19,6%.
Це відхилення зумовлено тим,що в
2012 році підприємство зазнало надзвичайних витрат (повна загибель посівів та
іх списання).
На основі таблиці 3.16 можна зробити
наступні висновки щодо показників рентабельності ФГ "Житниця".
% збитку в 2013 році від звичайної
діяльності припадає на 1 грн. коштів, інвестованих в активи. Як бачимо ситуація
погіршилась порівняно із 2011 та 2012 роками, у 2011 році на 1 грн коштів
припадало 15,2 % прибутку,у 2012-0,8 %.
Рентабельність капіталу за чистим
прибутком склала у 2011р. 15,2%, у 2012р. - 55% збитку, а у 2013 -33 % чистого
збитку припадає на 1 грн. інвестованих в активи кошти Але в 2012-2013 р цей
показник є від’ємним, що свідчить про збиток, внаслідок засухи.
Що стосується рентабельності
власного капіталу, то 15,3% чистого прибутку припадає на 1 грн. власного
капіталу у 2011р., у 2012-2013 р. цей показник є від’ємним відповідно 83,2% та
30%.
Рентабельність виробничих фондів є
досить високою у 2011 році і має тенденцію до негативного зниження у 2012-2013
роках, через збиткову діяльність підприємства в результаті засухи, що
спричинила загибель ярих культур в 2012 році та зниження врожайності у 2013
році.
Рентабельність реалізованої
продукції за прибутком від операційної діяльності складає у 2011 році 4,4%. Та
через збиток в2011- 2012р цей показник став від’ємним.
Період окупності капіталу
характеризує за який період кошти, що інвестовані в активи будуть компенсовані
чистим прибутком.
Період окупності власного капіталу
показує за який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком. У
2011р. значення цього показника становило7 днів. В 2012-2013 роках даний показник
не визначається через збиток, отриманий практично від усіх видів діяльності.
Таблиця 3.14 - Розрахунок показників
рентабельності підприємства ФГ «Житниця» за 2011-2013 рр.
|
№ з/п
|
Показник
|
2011р.
|
2012р.
|
2013р
|
|
1
|
Рентабельність активів за прибутком від
звичайної діяльності (%)
|
15,2
|
0,8
|
-33
|
|
2
|
Рентабельність капіталу (активів) за чистим
прибутком (%)
|
15,2
|
-55
|
-33
|
|
3
|
Рентабельність власного капіталу (%)
|
15,3
|
-83,2
|
-30
|
|
4
|
Рентабельність виробничих фондів (%)
|
20,9
|
-53,8
|
-46
|
|
5
|
Рентабельність реалізованої продукції за
прибутком від реалізації (%)
|
-0,3
|
-2,9
|
-27
|
|
6
|
Рентабельність реалізованої продукції за
чистим прибутком (%)
|
4,4
|
0,4
|
-43
|
|
7
|
Рентабельність реалізованої продукції за
прибутком від операційної діяльності (%)
|
4,4
|
-23,4
|
-44
|
|
8
|
Період окупності капіталу (дні)
|
7
|
-
|
-
|
|
9
|
Період окупності власного капіталу (дні)
|
7
|
-
|
-
|
Аналіз показників рентабельності
показав, що досить вагома частина прибутку припадає на різні види економічних.
Можна зробити висновок, що
підприємство останні 2 роки було нерентабельним, основною причиною цього стало
стихійне лихо,а саме засуха,що спостерігалась два роки поспіль. Для південних
регіонів України дане явище є досить поширеним,тому підприємству необхідно
вжити заходи для зниження впливу таких факторів, а саме будівництво зрошувальних
мереж та обов’язкове страхування посівів.
3.5 Аналіз розподілу і використання
прибутку підприємства
При розподілі прибутку та визначені
напрямів його використання, перш за все враховується ринкова кон'юнктура, яка
може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого
потенціалу підприємства. У відповідності з цим визначаються масштаби
відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначені
для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів,
забезпечення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження
нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т.д. Частина прибутку
використовується на сплату відсотків за кредитними інвестиціями.
Важливе місце в системі розподілу
прибутку займають сьогодні ті напрямки його використання, які пов'язані з
формуванням заохочувальних фондів, призначених для стимулювання кращих
результатів роботи трудових колективів.
Ця частина прибутку використовується
для преміювання робітників і службовців, виплати різних винагород, надання
одноразової допомоги і т. п.
Частина прибутку відраховується на
благодійні цілі, йде на підтримку колективів, організацію виставок і т. п.
Отже, прибуток підприємства - це
основний фактор його економічного та соціального розвитку.
Позитивне значення економічного
прибутку свідчить на користь обраного напряму розвитку фірми (підприємства),
рентабельності вкладеного капіталу, перспективності інвестицій, тощо. Від'ємне
значення - сигналізує про необхідність скорочення виробництва та інвестицій,
зміні напрямку діяльності або навіть закритті.
По суті така ситуація означає, що
фірма розбазарює ресурси та нехтує метою максимізації прибутку. Таке явище для
раціонального суб'єкта ринкової економіки неможливе. Нульовий економічний
прибуток свідчить про рівність величин нормального та бухгалтерського, а це
означає, що альтернативне застосування ресурсів не принесе фірмі більше
прибутку, а ніж вона отримує.
Бухгалтерський підхід спирається на
показники реально отриманих результатів, підтверджених бухгалтерською
(фінансовою) звітністю підприємства та визначених відповідно вимог
законодавства. Це вже визначені показники валового та чистого прибутку.
Розглядаючи прибуток як джерело фінансування зростання підприємства доцільно
детальніше зупинитися на проблемах аналізу його розподілу між суб'єктами
володіння і розпоряджання, тобто на сфері економічних взаємовідносин між
державою й окремими підприємствами щодо їх фінансового результату.
Через розподіл прибутку реалізується
одна з його найважливіших функцій -стимулювання діяльності підприємств. Перш
ніж бути використаним для фінансування зростання підприємства, прибуток
розподіляють між сторонами, що забезпечують його створення. Кількість сторін,
які його привласнюють, у першу чергу залежить від організаційно-правової форми
підприємства. Якщо це підприємство державне чи приватне, то частину прибутку
привласнює держава у вигляді податків, зборів або платежів.
Решту прибутку на умовах
оперативного управління (казенне підприємство), повного господарського відання
(державне підприємство) привласнює або засновник на правах власності (приватне
підприємство, товариство), або ця частина прибутку залишається у розпорядженні
підприємства.
Першим каналом є сплата
підприємствами майнових податків: податку на рухоме і нерухоме (проект) майно,
внесення плати за землю, а за наявності надприбутків - рентних платежів.
Рис. 3.3 - Розподіл прибутку
підприємства між суб'єктами володінняі розпоряджання
Значимість аналізу, розподілу і
використання чистого прибутку зумовлена тим, що від результатів цього розподілу
залежать не лише темпи розвитку підприємства на основі самофінансування, а й
забезпечення інтересів власників, задоволення матеріальних та соціальних потреб
персоналу.
Як видно з рис. для визначення
розміру чистого прибутку підприємства необхідно прибуток, що залишається у
розпорядженні підприємства, зменшити на суму виплат неподаткового характеру.
Тобто прибуток після сплати податків
до бюджету можна зменшити на суму санкцій за рішенням арбітражного суду або на
суму повернення основного боргу за раніше отриманими кредитами, сплати
процентів за протермінування термінів користування кредитами та ін..
Решта суми прибутку, що є у
розпорядженні підприємства, - це чистий прибуток, який воно і використовує
самостійно.
Наступним етапом аналізу розподілу і
використання чистого прибутку підприємства є аналіз формування системи фондів,
резервів та спрямування його на інші потреби.
Визначення напрямків використання
чистого прибутку належить до компетенції самого підприємства і його засновників
(акціонерів).
Рис. 3.4 - Етапи визначення чистого
прибутку підприємства
Сучасна господарська практика
передбачає наступні напрямки використання чистого прибутку:
. Фонд інвестування підприємства
(фінансування витрат на науково-дослідні роботи, розробку й освоєння нових
видів продукції і технологій, модернізацію обладнання, реконструкцію і
модернізацію діючого виробництва, придбання і створення нематеріальних активів,
поповнення обігового капіталу). Це один із найвагоміших напрямків використання
чистого прибутку, що забезпечує відтворювальні процеси на підприємстві.
Пропорції розподілу чистого прибутку залежать від конкретних обставин, завдань,
які ставить перед собою підприємство.
. Фонд фінансування витрат,
пов'язаних із соціальними потребами (витрати на експлуатацію
соціально-побутових об'єктів, що є на балансі підприємства), будівництвом
об'єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів. 3.
Фонд стимулювання персоналу підприємства (матеріальне заохочення працівників:
виплата одноразових премій за виконання важливих виробничих завдань, надання
одноразових матеріальних допомог, преміювання за створення, освоєння і
впровадження нової техніки тощо).
Фінансування соціально-культурних
потреб і стимулювання персоналу підприємств - є традиційні напрямки
використання чистого прибутку підприємствами. До таких витрат, що фінансуються
за рахунок прибутку, більшість економістів ставиться позитивно.
Однак окремі з них переконані, що
часткове задоволення за рахунок фінансового результату соціальних потреб
колективу, матеріальне заохочення працівників є витратами без будь-якої користі
для суспільства.
Тому чистий прибуток, як і скрізь у
світі, мусить мати лише два напрямки використання: виплата доходу на вкладений
капітал та інвестування розширеного відтворення капіталу. Навряд чи можна
погодитися з такою точкою зору щодо використання чистого прибутку навіть у
важких економічних умовах. Не використавши частину фінансового результату на
оздоровлення і відпочинок своїх працівників та членів їх сімей, бізнес не
матиме належної віддачі від них на основному виробництві. Не стимулюючи
матеріально персонал, можна втратити висококваліфікованих працівників -
управлінців, раціоналізаторів, а то й ділову репутацію взагалі. Досвід
зарубіжних країн якраз свідчить, що майже "скрізь у світі" приділяють
належну увагу саме таким напрямкам використання чистого прибутку.
Мова не йде про забезпечення кожного
працівника житлом, значні за розміром поточні премії, оплату витрат на
відпочинок тощо, але витрачання прибутків за такими напрямками в розумних
межах, у тому числі і на стимулювання персоналу підприємств, у багатьох країнах
вважають економічно доцільним і престижним.
Світова практика виробила і успішно
застосовує різноманітні форми стимулювання персоналу та управлінських кадрів за
рахунок доходів фірм і корпорацій.
Так, вищі управлінські кадри в
багатьох країнах стимулюють шляхом розподілу акцій (право придбання - опціон)
між членами директорату фірми, відрахувань від прибутків - тантьєм - та
заробітною платою - прибутком - і навіть винагородою за присутність на
засіданнях тощо. Персонал фірм заохочують як шляхом "участі в прибутках
компанії", так і шляхом використання коштів фонду матеріального
заохочення: придбання облігацій або розміщення коштів на поточних рахунках;
спрямування коштів у спільні інвестиційні фонди без і з програмами збереження;
придбання акцій компанії.
Формування резерву для виплати
дивідендів. Важливим напрямком використання прибутку є формування резерву на
виплату дивідендів.
Дивідендна політика товариства -
серйозний важіль підвищення ефективності його діяльності. Матеріальний інтерес
засновників (власників) тісно пов'язаний з ідеологією товариства, пошуками
оптимальних напрямків діяльності, що стабілізували і збільшували б доходи
товариства.
Відомо, що за згодою акціонерів
фірми може створюватися резерв стабілізації дивідендів, тобто вилучається
частина прибутку, спрямована на виплату дивідендів, якщо вона перевищує середню
норму останньої за попередні 2-3 роки. Основним мотивом формування такого
резерву є відмова акціонерів від разової вигоди для стабільності в отриманні
дивідендів у майбутньому.
Частина прибутку після сплати
податків, формування резервного фонду і виплати дивідендів (для акціонерних
товариств) перебуває у вигляді нерозподіленого прибутку. У світовій практиці
нерозподіленому прибуткові, що залишається в розпорядженні підприємства,
приділяють велику увагу, бо його можна використовувати для поповнення капіталу
шляхом формування запасного і додаткового капіталу, резерву стабілізації
дивідендів. Таке самофінансування є важливим для національного бізнесу і тому,
що відповідно до нових національних стандартів обліку і звітності нерозподілений
прибуток теж став складовою капіталу підприємства (товариства). До того ж
подібне поповнення капіталу не потребує законодавчої регламентації.
Завдання аналізу розподілу прибутків
полягає у виявленні відповідності між розподілом та використанням прибутку з
урахуванням результатів роботи колективу підприємства. Згідно з чинним
положенням прибуток, одержаний підприємством, розподіляється у такому порядку.
Перш за все в бюджет сплачується
податок на прибуток. Для визначення оподатковуваного прибутку прибуток
зменшується на суму: доходів у вигляді дивідендів, процентів, одержаних за
акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, що належать підприємству;
доходів, одержаних від пайової участі у діяльності інших підприємств;
відрахувань у резервний фонд та інші аналогічні фонди до досягнення розмірів
цих фондів; пільг, наданих відповідно до чинного законодавства.
Чистий прибуток підприємства
визначається як різниця між прибутком звітного року і величиною податку з
урахуванням пільг.
Підприємство самостійно визначає
напрямки використання прибутку, які включають: відрахування до резервного
капіталу, утворення фондів споживання і фондів накопичення, виділення коштів на
добродійні та інші цілі.
В акціонерних товариствах розподіл
чистого прибутку ґрунтується на дивідендній політиці підприємства, в основі
якої лежить питання про розмір і темпи зростання усуспільненого капіталу
підприємства.
Складність розв'язання цих завдань
полягає в тому, що однозначного критерію оцінки немає.
Є очевидні переваги, такі, що можна розрахувати
як з точки зору капіталізації чистого прибутку, тобто розподілу його до фондів
накопичення, так і з точки зору стабільності виплати дивідендів.
Таблиця 3.15 - Виконання плану
використання прибутку ФГ «Житниця» за 2013 рік, тис. грн.
|
Статті
|
За планом
|
Фактично
|
Відхилення +/-
|
|
сума
|
у %
|
сума
|
у %
|
сума
|
у %
|
|
Одержано чистого прибутку тис.грн
|
600
|
100
|
-513,3
|
100
|
-1113
|
-185
|
|
Використання чистого прибутку
|
|
Виплата дивідендів
|
300
|
50
|
-
|
-
|
-300
|
-100
|
|
Відрахування до резервного капіталу
|
100
|
17
|
-
|
-
|
-100
|
-100
|
|
Збільшення статутного (пайового) капіталу
|
|
|
|
|
|
|
|
Інше використання прибутку
|
200
|
33
|
-
|
-
|
-200
|
-100
|
З даних таблиці можна зробити
висновок,що план виконання прибутку в фермерському господарстві «Житниця» в
2013 році не виконано, а саме замість запланованих 600 тис.грн прибутку
отримано 513,3 чистого збитку. абсолютне відхилення фактичного показника від
планового -1113,3 тис грн., що складає -185 відсотків.
ВИСНОВКИ
У дипломній роботі здійснено
теоретичне й практичне обґрунтування методики обліку та аналізу фінансових
результатів діяльності підприємств і запропоновано нове вирішення наукових
проблем та практичних завдань. Вони знайшли втілення у рекомендаціях автора
щодо вдосконалення облікової моделі формування фінансових результатів
підприємств, уточнення й відображення фінансових результатів діяльності в
облікових регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності та адаптації
моделей комплексного аналізу фінансових результатів і їх прогнозування на
основі маржинального аналізу до умов галузі. Це знайшло відображення в таких
наукових і практичних результатах, отриманих автором:
. Дослідження сутності фінансових
результатів показали, що в економічній літературі існують різні тлумачення.
. Визначено класифікації фінансових
результаті в дипломній роботі проведено систематизацію критеріїв.
. Значний вплив на побудову обліку і
аналізу фінансових результатів чинять характер організації виробництва і потреб
управління ним з погляду на специфічні особливості галузі. Проведене
дослідження забезпечило виділення галузевих та технологічних особливостей
підприємства, особливості готової продукції, що впливають на формування її
собівартості.
. Аналіз досвіду роботи ФГ «Житниця»
показав, що операції з обліку і аналізу фінансових результатів оформляються
первинними документами. На організацію обліку фінансових результатів впливають
положення облікової політики та вид діяльності підприємства.
. В роботі здійснено аналіз обсягу
витрат виробництва, їх динаміки, структури, а також досліджено собівартість
готової продукції. Запропонований аналіз дає можливість підприємству вивчати
поведінку витрат з метою підвищення ефективності поточної виробничої
діяльності.
. Запропонована до використання
методика перспективного аналізу на базі поєднання маржинального аналізу й
аналізу вигод і витрат, що дозволяє ефективно вирішувати виробничі завдання.
.Світовий досвід вчить нас тому, що
дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та
знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі в
Україні відіграє об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств. Що ж
стосується сутності фінансових результатів, то фінансові результати - це
економічна категорія, яка являє собою універсальну економічну категорію, яка
враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності - доходи та
витрати.
. До класифікації фінансових
результатів можна сказати те, що існує досить багато класифікаційних критеріїв
щодо фінансових результатів. Насамперед, відносно своєї величини фінансові
результати розрізняться на позитивні фінансові результати (прибуток), нульовий
фінансовий результат та негативний фінансовий результат (збиток).
Фінансові результати класифікуються
наступним чином:
фінансові результати операційної
діяльності;
фінансові результати фінансової
діяльності;
фінансові результати іншої
діяльності;
. Державне регулювання
бухгалтерського обліку та фінансової
звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими
для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та
фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної фінансової політики,
який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського
обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського
обліку та складання фінансової звітності згідно із «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» від 16.10.2012.
. Серед організаційних особливостей
діяльності підприємства, що впливають на побудову обліку, необхідно виділити
організаційну структуру (модель) самого підприємства в залежності від його
величини: велике, середнє чи мале, внутрішні зв’язки між функціональними
підрозділами підприємства.
. На ФГ «Житниця» бухгалтерський
облік здійснюється центральною бухгалтерією, форма обліку - автоматизована.
НП(С)БО "Загальні вимоги до фінансової звітності" встановлено
економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку
(збитку) за звітний період. Вимоги до звіту Про фінансові результати (сукупний
дохід) визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку
доходів і витрат підприємства.
. Удосконалення бухгалтерського
обліку, звітності та аналізу при формуванні фінансових результатів аграрних
підприємств дадуть можливість регулювати фінансово-господарські відносини
відповідно до ринкових механізмів на мікро - та макроекономічному рівнях, а
також впливати на ефективність розвитку галузі.
. План виконання прибутку в
фермерському господарстві «Житниця» в 2013 році не виконано,а саме замість
запланованих 600 тис.грн прибутку отримано 513,3 чистого збитку. абсолютне
відхилення фактичного показника від планового -1113,3 тис грн., що складає -185
відсотків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарський
кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІУ [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Закон
України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від
13.04.2013, ВВР, 2012, №21, ст.208[Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Цивільний
кодекс України від 16.01.2003 р. №435-ІУ [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Закон
України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ [Електронний
ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Закон
України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2008 р. №107-VІ
[Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Закон
України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ [Електронний
ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Закон
України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12. 94 р. № 334/94 ВР
(в редакції Закону від 22.05. 97 р. № 283/97- ВР) [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Закон
України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. №168/97- ВР
[Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Закон
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від
16.07.99 р. № 996-ХІУ [Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Закон
України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами « від 212.12.200 р. № 2181-ІІІ [Електронний
ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,
затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну
України від 31.03.99 р. № 87 [Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»,
затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 [Електронний
ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене
наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»», затверджене
наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. № 237 [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом
Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20 [Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене
наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91 [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну
України від 28.07.2000 р. № 181 [Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну
України від 29.11.99 р. № 290 [Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну
України від 31.12.99 р. № 318 [Електронний ресурс]-http: //rada.gov.ua
. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом
Мінфіну України від 28.12.2000 р. № 353 [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Положення
про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене
наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88 [Електронний ресурс]-http:
//rada.gov.ua
. Інструкція
про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена
наказом Мінфіну України від 30.11. 99 р. № 291
. Білуха
М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. /Білуха М.Т.- К.: 2000. - 692с.
. Барановська
Т.В. Облікова політика підприємств в Україні: теорія і практика: дис... канд.
екон. наук: 08.06.04./Тетяна Василівна Барановська. - Київ, 2005. - 234 с.
. Білуха
М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. /Білуха М.Т.- К.: 2000. - 692с.
. Бутинець
Ф. Ф., Економічний аналіз. Навчальний посібник, ПП «Рута». /Бутинець Ф. Ф. -
Житомир, 2001.
. Бутинець
Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності
7.050 106 «Облік і аудит» / Вид. 2-ге, доп. і перероб./Бутинець Ф. Ф. -
Житомир: ЖІТІ, 2000.
. Бутинець
Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для
студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050 106 «Облік і аудит». За
ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге вид., перероб. і доп./Ф.Ф. Бутинець, С.В.
Івахненков, Т.В. Давидюк, Т.В. Шахрайчук. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 544с.
. Бутинець
Ф.Ф. Контроль і ревізія: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит»
вищих навчальних закладів. / За редакцією проф.. Ф.Ф. Бутинця. - 3-тє вид.
перероб. і доп./Ф.Ф. Бутинець - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 544с.
. Бутинець
Ф.Ф. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, звітність:
Навчальний посібник для студ. вищих навч. закл. Спеціальності 7.050 106 «Облік
і аудит». / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця; 3-тє вид. перероб. і доп./Ф.Ф.Бутинець -
Житомир: ПП «Рута», 2001. - 512с.
. Булова
Ф.С. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні:
Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова./ Ф.С.Булова -
Дніпропетровськ, ТОВ «Балаж-клуб», 2005.
. Бухгалтерський
облік в галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В.Б. Загожай,
М.Ф.Базась, М.М.Матюха, В.М.Базась; За ред. В.Б. Загожая, М.Ф.Базася. - К.:
МАУП, 2005. - 968
. Бухгалтерський
облік в Україні. Навч. посібник. За ред. Р.Л. Хом’яка. - 2-ге вид., доп. і
перероб. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка»
(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти),
«Інтелект-Захід», 2003. - 820с.
. Бухгалтерський
фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця; 6-тє вид. перероб. і
доп. - Житомир: ПП «Рута», 2004
. Велш
А.Г.Основифінансовогообліку : [пер. з англ.] / А.Г. Велш, Д.Г. Шорт. - К.
:Основи, 1997. - 943 с.
. Виноградська
А.М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку.
Монографія./37. А.М. ВиноградськаКиїв, КНЕУ 2004.
. Бланк
И. А. Управление прибылью / Игорь Александрович Бланк. - [2-е изд.]./И.А. Бланк
- К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 752 с.
. Голов
С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами.
Практичний посібник./С.Ф.Голов, В.М. Костюченко. - К.: Лібра, 2004. - 880с.
. Грабова
Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: 2001. Навч. посібник / За ред. М.В.
Кужельного. - 6-те вид./Н.М.Грабова- К.: А.С.К.,2001. - 272с. - (Економіка.
Фінанси. Право)
. Грицай
О.М. Інформаційно-пошукові системи податкового і бухгалтерського обліку. // Все
про бухгалтерський облік./О.М.Грицай - 2007. - 18 грудня. - с. 19-21.
. Гуцайлюк
З.Р. Прогнозний (стратегічний) облік і сучасні проблеми розвитку теорії
бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит./З.Р.Гуцайлюк- 2006. -
№11.
. Економічний
аналіз: Навчальне видання / В.Я. Дмитрук, В.Г. Магас, Л.В.Соловйова, С.М.
Яременко. - К.: НМЦ Укоопспілки «Укоопосвіта», 2006. - 54с.
. Економічний
аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурачевський, М.І. Горбатюк; За ред.
акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченька. - К.: КНЕУ, 2004. - 540с.
. Єлейно
Я.І. Основи фінансового аналізу./Я.І.Єлейно, О.М.Кандиба, М.Л.Лапішко,
Т.С.Смовженко- Львів: Львівський банківський інститут Національного банку
України, 2004. - 141с.
. Житній
П.П. Принципи формування облікової політики / П. Житний // Бухгалтерський облік
і аудит./П.П.Житній- 2005. − № 4. − С. 25-28
. Загородний
В.П. Бухгалтерський облік в Україні (з використанням нац. стандартів):
Підручник для студентів вузів / 5-те вид., доп. і перероб./В.П.Загородний - К.:
А.С.К., 2005.
. Іхватенко
В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - 3-те вид., доп. і перероб./В.М.
Іхватенко -К.: Знання-Прес, 2006. - 617с.
. Ізмайлова
К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.В. Ізмайлова К.: МАУП, 2006. - 152с.
. Кіндрацька
Г.І. - 3-те вид., переробл. І доповн./Г.І. Кіндрацька, М.С.Білик,
А.П.Загородній -К.: Знання, 2008 -488 с.
. Кобилянська
О.І. Фінансовий облік: Навч. посібник./О.І.Кобилянська - К.: Знання, 2004. -
473с.
. Кононенко
О.О. Читаємо фінансову звітність./ О.О.Кононенко - Х.: Фактор, 2003. - 96с.
. Контроль
і ревізія. Навч. посібник. Нормативно-практичні матеріали. - 3-те вид., доп. і
перероб. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка»,
«Інтелект-Захід», 2004. - 328с.
. Косміна
Р.В. Деякі дискусійні питання сучасного бухгалтерського обліку в Україні. //
Бухгалтерський облік і аудит./Р.В.Косміна - 2005. - №3.
. Кужельний
М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник/М.В.Кужельни,
В.Г.Лінник- К.: КНЕУ, 2004.
. Лисенко
Н.М. Вдосконалення методологічних засад автоматизації обліку суб’єктів
господарювання // Актуальні проблеми економіки./Лисенко Н.М. - 2005 - №8.
. Лишиленко
О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - Київ: Видавництво „Центр навчальної
літератури”./О.В.Лишиленко - 2005. - 632с.
. Макконел
К.Р., Брю С.Л., Экономикс/ К.Р.Макконел, С.Л.Брю-
2003.-983.
. Мец
В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансово-економічного стану
підприємства: Навч. посібник./В.О.Мец - К.: Вища школа, 2003. - 236-278с.
. Мних
Є.В. Економічний аналіз: Підручник/Є.В.Мних - Київ: ЦУЛ, 2003. - 412с.
. Олексюк
О.І. Економіка результативності діяльності підприємства : Монографія
О.І.Олексюк-К.: КНЕУ, 2008-362 с.
. Організація
бухгалтерського обліку. Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит»
вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Бутинця Ф.Ф. - 3-тє вид., перероб. і
доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 592с.
. Поддєрьогін
А. М.,Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. - 6-те вид.,
перероб. та допов./А.М.Поддєрьогін, М.Д.Білик, Л.Д.Буряк- К.: КНЕУ, 2006. - 552
с.
. Попович
П.Я. Економічний аналіз суб’єктів господарювання: Підручник./П.Я.Попович -
Тернопіль: Економічна думка, 2007. - 454с.
. Пушкар
М.С. Облікова політика і звітність / М.С. Пушкар. - К. : Карт-бланш, 2004. -
141 с.
. Савицька
Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб./Г.В. Савицька -
К.: Знання, 2004. - 654с.
. Сопко
В.В. Бухгалтерський облік. Навч. посібник / Вид. 3-тє, перероб. і
доп./В.В.Сопко - К.: КНЕУ, 2005.
. Тарасенко
Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства: Навчальний
посібник/Н.В.Тарасенко - К.: Вища школа, 2003-278с.