Лексика в українському сучасному вокальному естрадно-музичному мистецтві як спосіб збагачування естетичної складової української нації

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Английский
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    72,62 Кб
  • Опубликовано:
    2014-11-28
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Лексика в українському сучасному вокальному естрадно-музичному мистецтві як спосіб збагачування естетичної складової української нації

Міністерство культури України

Дніпропетровська обласна рада

Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін









Курсова робота

Лексика в українському сучасному вокальному естрадно - музичному мистецтві як спосіб збагачування естетичної складової української нації


Виконала

студентка 2 курсу, музичного факультету

Відділення «Академічний спів»

Расторгуєва А.С.





Зміст

Вступ

. Теоретична частина

. Практична частина

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Лексика української мови складалася і розвивалася впродовж багатьох віків. У лексиці знаходять відображення зміни, що відбуваються в житті нашого суспільства, багата і славна історія українського народу, величезні досягнення в економіці і культурному житті сучасної України.

Лексика (від грецького lexis - слово) - це сукупність слів, уживаних у будь-якій мові. Паралельно з терміном "лексика" вживається також рівнозначний термін "словниковий склад".

Розділ мовознавства, що вивчає лексику, називається лексикологією. Лексикологія вивчає лексику сучасної мови в цілому, як систему, а також основні типи лексичних значень слів, їхні структурно-семантичні розряди, групує слова за їхнім походженням і за стилістичним вживанням.

Таку лексикологію ще називають описовою, на відміну від історичної лексикології, яка вивчає формування і розвиток лексичного складу мови протягом певного історичного періоду. Існують також інші галузі науки про слово, що вивчають окремі, часткові проблеми лексикології: семасіологія - наука про значення слова і пов'язані з ним питання багатозначності (полісемії), омонімії, синонімії, антонімії, етимологія - наука, що вивчає походження слів, спорідненість їх з іншими словами; фразеологія - вчення про стислі лексично неподільні сполучення слів. Суміжною з лексикологією і безпосередньо з нею пов'язаною є лексикографія - лінгвістична дисципліна, що вивчає наукові основи створення різних словників і займається їх укладанням на основі наукових досягнень лексикології.

Разом із зміненням української мови, змінюється і українська культура. На даному етапі, збереження українських звичаїв та обрядів є найактуальнішою проблемою збереження української національності. Українська культура змінюється. Змінюється музична культура, що є одним з найголовніших носіїв української національності.

Сучасна українська музика розподіляється на велику кількість напрямів та видів. Найбільш прогресуючим видом музичного мистецтва є мистецтво співу. На даному етапі розвитку музично - вокального мистецтва запроваджуються нові види використання мовленнєвої одиниці та її видозмінень.

Мовленева одиниця завжди розширює свої межі та прогресує в своєму розвитку, в ногу з часом, тому музична лексикологія не може залишатися незмінюваною одиницею.

В даній роботі ми розглянемо типи змінення національного мовлення, способи використання його в українській музичній вокальній естрадній творчості, що грає велику роль у естетичному розвитку населення і запровадженні для нього здорового морального обличча.

1. Теоретична частина

Існують 3 основні найпоширеніші види музично-вокального мистецтва - естрадний вокал, академічний вокал і джаз-вокал. Якщо робити порівняльну характеристику використання частин мов в різних видах вокального мистецтва, то можна побачити, що, в основному, в чистому та першопочатковому виді частини мови використовуються у академічному мистецтві, а найбільш видозмінені та прогресивні зустрічаються у естрадному співочому мистецтві. Причиною цього є бурний розвиток джазового мистецтва в Америці. Який, на даний момент користується найбільшим попитом.

За мірою розвитку українського лексикону видозмінюється музичне мистецтво. Тому, для повного розуміння цих видозмінень, розглянемо основні групи лексики сучасної української мови:

)        спільнослов'янська; 2) східнослов'янська; 3) власне українська; 4) старослов'янізми; 5) лексичні запозичення.

. Спільнослов'янська лексика. Це найдавніший шар словникового складу української мови, успадкований через давньоруську з мови праслов'янської, що існувала до V-VI ст. н.е., а потім, розпадаючись, стала тим джерелом, на основі якого виникли і розвивалися всі інші слов'янські мови. Закономірно, що слова спільнослов'янського походження з часом зазнали певних фонетичних та морфологічних змін і вимовляються тепер відповідно до норм сучасної мови.

До спільнослов'янського лексичного фонду належать слова, поширені в усіх або в більшості слов'янських мов. Мати, син, дочка, батько, сестра, баба, жінка, орати, сіяти, кувати, шити, меч, граблі, вовк, коза, бик, кінь, свиня, ніс, зуб, око, борода, воля, гнів, гріх та інші.

.Східнослов'янська лексика - та частина українського словникового запасу, яку наша мова успадкувала разом із спільнослов'янською лексикою з мови давньоруської - спільного джерела сучасних української, російської та білоруської мов. Східнослов'янська лексика, точніше, слова цієї групи виникли лише в діалектах східнослов'янської давньоруської мови в епоху її окремішнього існування й розвитку і поширені переважно в сучасних східнослов'янських мовах:білка, кішка, селезень, собака, коровай, пряник, коржик, гречка, осока, урожай, полова, мельник, селянин та інші.

. До власне української лексики належать слова, які виникли на українському мовному грунті, тобто в період становлення і подальшого розвитку мови української народності (приблизно з XIV ст.): багаття, бавитись, будинок, вареник, гай, карбованець, кисень, паляниця, освіта, мрія, літак...

Досить значну за обсягом, стилістичними функціями і за семантичними ознаками лексичну групу становлять старослов'янізми(4), тобто слова, засвоєні із спорідненої старослов'янської мови, яка з ІХ ст. виконувала роль єдиної міжнародної літературної мови слов'янства. У Х ст. старослов'янська мова разом із впровадженням християнства стала поширюватись і на території Української Русі.

Засвоєння старослов'янізмів почалося ще в давньоруський період, але й пізніше тривалий час старослов'янська мова не втрачала свого значення: уста, супостат, істина, небеса, Бог, хрест, золото, вождь, святиня, собор, союз, соратник.( Г.О.Козачук. Українська мова. Для абітурієнтів.)

.Лексичними запозиченнями з інших слов'янських мов у українській вважаються такі: з польської - брама, бавитись, барвінок, вдячність, досконало, жупан, склеп, полька, панство.., з чеської - влада, наглість, табір та ін.

Найдавнішими запозиченнями слід вважати слова з грецької та латинської мов.

Слова грецької мови: ботаніка, геологія, математика, психологія, азот, хлор, атмосфера, граматика, драма, діалог, демократія тощо.

Латинські слова: інфекція, ангіна, вена, делегат, арматура, мотор...

Інтенсивне проникнення слів з німецької мови відбувалося у XVII-XVIII ст.: орден, солдат, швабра, паштет, фарш, футляр, шахта, вексель, бухгалтер...

Французькі запозичення входять в українську мову головним чином через російську мову з другої половини XVIII ст. і особливо в ХІХ ст.: політика, кур'єр, балет, режисер, роль, романс, абажур, магазин, пальто, люстра...

Засвоєння українською мовою російської лексики стало активним після возз'єднання України з Росією (друга половина XVII ст.). Частина русизмів у різні часи засвоюється шляхом безпосередніх усно-розмовних контактів: начальник, завод, чин, подвиг, хазати, а з XVIII ст. російська мова стала основним посередником у засвоєнні українською мовою іншомовної лексики західноєвропейського походження: акт, адвокат, боцман, генерал, дивізія, комісія.

До XVII ст. Білорусія і більша частина України були у складі Великого князівства Литовського, а потім Речі Посполитої, і саме тоді формувалася по суті єдина українсько-білоруська літературно-писемна мова із спільною значною частиною лексичного фонду: бадьорий, бурчати, в'ятір, гудити, дьоготь, ківш, кажан...

Отже, розглянувши 5 основних груп української лексики, ми вже маємо уявлення про її походження. На даному етапі, можна сміливо сказати, що лексикологія сучасних українських естрадних пісень поєднала у собі усі групи лексики.

. Практична частина

Як приклад для аналізу можна навести такі варіанти: Наталка Карпа «Калина»; Гайтана «Не йди»; Юркеш «Менуети»; Тік «очі»; Наталья Бучинська «Як у нас на Україні»; Руслана «У ритмі серця».

Першим прикладом для розбору наведемо пісню з репертуару Н. Бучинської «Як у нас на Україні» (альбом «Дівчина - весна»,2004 р.). В даному прикладі використовується в основному спільнослов'янська лексика. (Виділені слова).

куплет

Тече річка невеличка, Через гори, через гай. Рано вранці небо кличе, Вставай сонце - вставай. Розбуди усе навколо, Хай почує рідний край. Пісню гарну, серцю милу, Добрим людям співай.

Приспів:

Як у нас на Україні - Всі лани квітучи, Так у нас на Україні - Люди всі співучи. Хай же щастя буде довгим І пісень багато, Бо без пісні в Україні Не буває свята.

куплет

Тече річка в синє море, Прокладає собі путь. І малі струмки прозорі, Сивині все отдають. По землі вода гуляє, Напуває рідний край. Все довкола оживає, Співай, земле, співай.

Приспів.

Виділені тільки іменники, тому що на прикладі цієї частини мови кращє за все визначається ступінь видозміни лексики.

В даному тексті використано 22 іменники, 21 з них - це іменники спільнослов'янского стилю. Отже, можна зробити висновок, що спільнослов'янська лексика використовується в сучасних українських піснях.

Другим прикладом візьмемо пісню з репертуару Руслани - «У ритмі серця». Для виявлення типу лексики в даному прикладі спочатку занайдемо іменники.

куплет:

Я хочу, щоб моє дерево було зеленим,

Щоб зла сокира його ніколи не торкалася!

Щоб колискова бабусина знов прийшла до мене,

І щоб зі мною назавжди зосталася!

Я хочу, щоб мій будинок був високим і гарним,

Щоб поруч зі мною жили привітні люди!

Щоб кожне добре діло не лишалось марним,

І щоб було так завжди та усюди!

А я хочу, щоб моя річка була чистою.

Бо я влітку дуже люблю в ній купатися!

А ще хочу, щоб сонце посмішкою променистою

Не забувало кожного ранку зі мною вітатися!

Дихати їхніми п'янкими ароматами!

Я кожному новому другу по-справжньому радітиму,

"Дай-да-на-да" з ним весело співатиму!

Приспів:

Є у кожного з нас

В серці мрія своя!

Знаю я, знаєш ти -

Це не сон!

То прийшов новий час -

Знаєш ти, знаю я -

Досягнути мети

Можна тільки разом!

куплет

А я хочу, щоб мої друзі ніколи не плакали,

І щоб кожен пишався великою родиною!

Ми всі вчимося жити, і мені не однаково,

Ким я стану, коли виросту.

Та головне - щоб був людиною!

А до мене прилетіла ластівка,

І гніздо лаштує під моєю стріхою!

Моє серце розривається від щастя,

І я готовий (-ва) поділитися своєю втіхою!

Над своєю землею пропливу разом

з хмарами...

Пролечу над нею разом з лелеками...

Чи можуть бути гори чужі такими гарними?

Чи можуть бути степи такими далекими?

Всі ми діти землі казково-чарівної!

Кожен з нас став її малою частиною!

Всі ми діти країни єдиної!

Всі ми є сім'єю єдиною!

Приспів.

Розподілимо всі іменники до груп, до яких вони належать:

спільнослов'янська лексика

Східнослов’янська лексика

Власне (сучасна) українська лексика

Старослов’янізми

Лексичні запозичення

Дерево Сокира Колискова Будинок Річка Сонце Ранок Квіти Друг Серце Мрія Сон Родина Людина Гора Земля Частина Сім’я

Ластівка Гніздо Лелека Степ

Діло Час Мета Країна

Втіха

Аромат


Розподіливши іменники на групи ми бачимо, що так само, як і у попередній пісні, більшість іменників належить до групи спільнослов’янізмів. Це пояснюється тим, що українська мова не є нерухомою одиницею, вона прогресує по мірі потрапляння до неї іншомовних одиниць, тому що мова взагалі є предметом комунікації. Отже, ті слова, які були в спільному використанні(в використанні народів різних, або однієї нації, проживаючих приблизно на одній території) і досі користуються найбільшим попитом.

До власне української лексики належать слова, які виникли на українському мовному грунті, тобто в період становлення і подальшого розвитку мови української народності. Власне українські слова теж беруть свої корені у спільнослов’янських витоків. Та багато спільнослов’янізмів, на даному етапі розвитку української мови, є власне українськими словами.

Наведемо приклад:

Пісня «Старі фотографії» - гурт «Скрябін»

куплет

Здається, що то було так давно,

Коли в руках тримаю цей альбом,

Нам було абсолютно все одно

Немаючи нічого мати всьо,

За гроші не купити тільки час,

Він всіх нас методично поділив,

Когось він опустив, когось підняв,

А є на кого взагалі забив.

Приспів:

Старі фотографії на стіл розклади,

Дитячі історії смішні розкажи

І справжнім друзям не забудь, подзвони

Бо добре чи зле, з тобою завжди вони

куплет

Дешеве пиво і сухе вино,

Робили нас щасливими людьми,

І ніби чудо польське радіо,

Нам відкривало той незнаний світ

Ми жили всі так ніби, то був сон

І можна бути вічно молодим,

А залишився тільки цей альбом,

А мрії розлетілися, як дим.

куплет

Ми грали примітивну музику,

Так чесно, що пробила би до сліз

Чекали, що прийде такий момент

Коли під ноги впаде цілий світ

Годинник вперто роки рахував,

І кожен так як міг так і зробив

І тільки у альбомі всі підряд

Ми будемо такими, як тоді.

Таблиця 1 Порівняння

Спільнослов'янська лексика

Східнослов’янська лексика

Власне (сучасна) українська лексика

Старослов’янізми

Лексичні запозичення

Гроші Час Історія Друг Світ Дим Музика Сон


Альбом Фотографія Радіо Мрія


Пиво  Вино Момент


Кожне з цих слів можна було б віднести до тієї чи іншої групи ще у позаминулому столітті. Але тепер, коли світ еволюціонує з шаленою швидкістю, українська лексика набуває все більших обсягів. Усі слова, які можливо колись відносилися до тієї чи іншої групи на даний момент становлять одну велику групу - ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА, і найбільш виразно це видно в сучасних українських піснях.

Лексичні запозичення - також поширена група в сучасній українській пісенності. Можна нескінчено довго наводити приклади використання іншомовних слів в українському розмовному стилі. Але, на мою думку, «перлом» української сучасної музики є пісня з репертуару гурту «Юркеш» під назвою «Менуети». В цьому творі поєднані лексичні запозичення, жаргонні вирази та власне сучасна українська лексика. Цей твір є одним з найяскравіших прикладів еволюціювання української лексики до розмовно-скороченого жаргонного стилю.

Зробимо аналіз лексики цього твору. Відилемо всі слова, які належать до нинішнього жаргону, слова запозичені і слова власне українські.

Юркеш - «менуети»

Приспів: Затанцюю менуети, шо робити, коли музики ніхто не слухає? Затанцюю менуети, слава, где ты? Приходи, тебя я жду! (рос.) (весь куплет - 2)

куплет Добрий день, люди! Добрий день буде! Буде або ні... Все на шару буде, розпродаж буде! Буде або ні! Подивись налево (рос.), подивись направо (рос.) - Танцюють там і тут... Короче, (рос.), браво! Голівуд! Мене кумарить, марить, нудить від цих менуетів Тупых куплетов (рос.) тіпа "Кружится планета гдє-то..." А час мина, нема за шо, і на Святого Валентина (рос.) Я своїй коханій - тюльпани в целоффані...

Приспів

куплет

А, може, хочеш, я тобі скажу Шось таке або таке... Або нічого я тобі не скажу - Не знаю, шо тобі казать! А, може, хочеш молока, ілі молока, А, може, з медом хочеш - не? (рос.) А, може, хочеш язиками танцювати, Я тобі кажу: в тебе шанс є!

Таблиця 2 Отже, розподілимо слова до лексичної таблиці

спільнослов'янська лексика

Власне (сучасна) українська лексика

Лексичні запозичення

Слава День  Люди Нудить Час Тюльпан Мед

Розпродаж Марить

Менует Где ты? (рос.) Приходи (рос.) Тебя я жду (рос.) Налево (рос.) Направо Браво (фр.) Голівуд (англ.) Кружится планета где-то (рос.) Целоффан (гр.)


Як ми бачимо, до старої лексичної таблиці належить лише 62% названих слів та словосполучень. Це, якщо не брати до уваги словосполучення, які, в свою чергу розбиваються на інші частини мови.

Тому, ми вважаємо, що на даному етапі розвитку української мови до таблиці розподілення українськомовної лексики необхідно внести такі групи, як сучасний жаргон і наднова лексика. Сучасний жаргон - це лексика повсякденного спілкування українського суспільства, наднова лексика - лексика спілкування українського суспільства не тільки на розмовному рівні, але на діловому, публіцистичному і т.д. Наднова лексика повинна складати в собі всі основні групи сучасної української лексики і додаткові наднові групи. Тим більш, в нинішньому законодавстві існує закон «Про засади державної мовної політики». Закон встановлює, що державною мовою <#"808519.files/image001.gif">

Рис. 1 Структура твору

Далі розглянемо побудову речень. На приклад візьмемо речення з 1 куплету:

Рис. 2

На відміну від першого твору, в якому ми так і не виділили змістовий сенс, другий - є найяскравішим прикладом значення морфологічної будови твору для його естетичної цінності.

Отже, чим виразнішими і точнішими є причинно-наслідувальні зв’язки в творі, тим більшу він має естетичну цінність, що є одним з найважливіших критеріїв для розвитку та становлення якісної української сучасної естрадно-вокальної музики, та виховання в людині високої моральної щабелі за допомогою переживання високого естетичного збудження.

Висновки

Розглянувши декілька позицій, за якими можна розрізнити ступінь естетичної цінності твору ми визначили, що до них належать:

1.  Занесення частин лексики до лексичної таблиці сучасної української лексики і таким чином їх морфологічне порівняння;

2.      Розподілення лексичної таблиці, додавання до неї сучасних груп і порівняння на цій основі сучасних українських естрадних пісень;

.        Порівняння сучасних українських пісень за допомогою виявлення змісту та сенсу твору способом визначення причинно-наслідувальних зв’язків.

Виявлено, що твір, який має більш розгорнуту морфологічно-лексичну будову, вважається більш змістовним і належить до естетично цінних творів. Твори, які майже не містять сенсу, або взагалі його позбавлені, не несуть у собі естетичної одиниці, яка є невід’ємною складовою естетичного розвитку суспільства. Отже, вони не можуть вважатися спільно прийнятими. На жаль, в наші часи, велика кількість таких творів користуються багатим попитом, що свідчить про недостатній морально-естетичний розвиток носіїв такої культури.

Так. Можливо, відсутність причинно-наслідувальних зв’язків, мовленнєвих прикрас (напр., зменшувально-ласкавий відм.) у реченнях, та наявність всебічних скорочень є ознакою еволюціонування, але чи значить це, що ми повинні відмовитися від естетичних цінностей заради математичної зручності?

лексика жаргонний естетичний пісня

Список використаної літератури

1. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. - К., 1986.

2.      Білодід І. Питання походження і розвитку слов'янської писемності. - К., 1973.

.        Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - К., 1993.

.        Г.О. Козачук. Українська мова. Для абітурієнтів.

.        Ленін В.І. Філософські зошити.

.        І.К. Білодід. Сучасна морфологія

Похожие работы на - Лексика в українському сучасному вокальному естрадно-музичному мистецтві як спосіб збагачування естетичної складової української нації

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!