Газопостачання населеного пункту

Газопостачання населеного пункту

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ "Криворізький національний університет"

Кафедра: "Теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту

"Газопостачання населеного пункту"

з дисципліни "Газопостачання"

Виконала: Ст.гр. ТГПВ 08-2

Дяченко І.Г

Перевірив: Ст.викл.

Голишев А.О.

Кривий Ріг 2012 р.

Зміст

. Вихідні дані для розробки курсового проекту

. Проектування газопостачання населеного пункту

.1 Теплота згоряння і густина газу

.2 Визначення річних витрат газу

.2.1 Визначення кількості жителів

.2.2 Річні витрати газу побутовими і комунальними споживачами

.3 Максимальні годинні витрати газу побутовими і комунальними споживачами

.4 Вибір схеми газопостачання міста

.5 Визначення необхідної кількості ГРП

.6 Гідравлічний розрахунок газорозподільних мереж

.6.1 Газопроводи

.6.2 Гідравлічний розрахунок газопроводів середнього тиску

.6.3 Гідравлічний розрахунок газопроводів низького тиску

.6.4 Розрахунок газопостачання житлового будинку

Список використаної літератури

1. Вихідні дані для розробки курсового проекту

Склад газу, %:

; ;; ; ;

Тиск газу після ГРС, МПа: 0,32

Відстань від ГРС до мережі міста, км: 1,2

Розташування ГРС відносно міста: ПнС

№ генплану: 5

Кількість поверхів будинків 1 р-н: 3

2 р-н: 2

Квартир з центральним гарячим водопостачанням,%: 17

Квартир з газовими водонагрівачами, %: 38

Послуги лазні, %: 45

% прання білизни в пральнях: 45

Хлібозаводи. т/доб на 1000 мешканців: 0,75

Лікарні, койок на 1000 мешканців, шт.: 11

Кількість споживачів тепла від індивідуальних теплогенераторів,%:47

Витрата газу підприємствами, м³/год     №1: 1400

№2: 3000

Витрата газу ГРП, м³/год: 1950

№ типового поверху будинку: 7

Набір газових приладів: ПГ, КГ, К

Місто: Львів

Тривалість опалювального періоду, діб: 191

Середня температура за опалювальний період, °С (t_ср.о): -0,2

Розрахункова температура зовнішнього повітря, °С (t_р.о): -19

Кількість градусо-діб о.п.:3476

2. Проектування газопостачання населеного пункту

.1 Теплота згоряння і густина газу

Газ, який використовується для газопостачання населених пунктів, комунально-побутових і промислових підприємств, складається з суміші декількох компонентів.

Теплота згоряння і густина суміші газів визначається за формулами:

, МДж/м³,

 МДж/м³

, кг/м³,

де а, б, в - відсотковий вміст компонентів суміші газів [1, розд.1, табл.1];

 - теплота згоряння компонентів суміші газів, кДж/м³;

 - густина компонентів суміші газів, кг/м³.

.2 Визначення річних витрат газу

Усі види споживання газу умовно можна поділити на категорії:

а) побутове споживання (приготування їжі та гарячої води в домашніх умовах);

б) комунальне (бані, пральні, їдальні, лікарні і т.д.);

в) промислове (на технологічні потреби підприємств);

г) на опалення і вентиляцію житлових і громадських будинків;

д) споживання газу автотранспортом.

В даному розділі визначаються річні витрати газу для всіх видів споживачів крім автотранспорту. Річні витрати використовуються для планування кількості газу, яку необхідно надати населеному пункту.

.2.1 Визначення кількості жителів

Витрата газу на побутові, комунальні потреби, на опалення і вентиляцію залежать від чисельності населення на території газопостачання.

Кількість жителів визначається для 1-го і 2-го районів населеного пункту окремо за формулою:

, чол,

Для першого району:

 чол;

Для другого району:

 чол;

де  - щільність населення, чол/га, приймається з табл. 2;

 - житлова площа району, га, визначається за генпланами населеного пункту.

.2.2 Річні витрати газу побутовими і комунальними споживачами

Річна витрата газу населенням в квартирах для приготування їжі та гарячої води визначається за формулою:

, м³/рік,

а) для квартир з центральним гарячим водопостачанням:

, м³/рік

, м³/рік

б) для квартир з газовими водонагрівачами:

, м³/рік

, м³/рік

в) для квартир без гарячого водопостачання:

, м³/рік

, м³/рік

де  - частка квартир, охоплених газопостачанням;

 - кількість жителів району, чол;

 - норма витрати теплоти населенням, МДж/люд;

 - теплота згоряння газу, МДж/м³.

Витрата газу пральнями визначається за формулою:

, м³/рік

, м³/рік

, м³/рік

де 54 т - норма білизни на 1000 жителів на рік, т;

 - частка жителів, які користуються послугами пралень;

 - питома витрата теплоти в пральнях, МДж/т.

Річна витрата газу в лазнях визначається за формулою:

, м³/рік

, м³/рік

, м³/рік

де 52 - число відвідувань лазні 1 жителем за рік;

 - частка населення, які користуються лазнями;

 - питома витрата теплоти в лазнях, МДж/люд.

Річна витрата газу закладами громадського харчування визначається за формулою:

, м³/рік

Для обідів:

, м³/рік

, м³/рік

Для сніданків і вечерь:

, м³/рік

, м³/рік

де  - кількість відвідувань однією людиною закладів громадського харчування в рік (для обідів - 92; для сніданків і вечерь - 47);

 - питома витрата теплоти в закладах громадського харчування, МДж на 1 обід або вечерю.

Річна витрата газу в закладах охорони здоров’я визначається за формулою:

, м³/рік

, м³/рік

, м³/рік

де  - кількість лікарняних ліжок на 1000 жителів;

 - питома витрата теплоти в лікарнях, МДж на 1 ліжко на приготування їжі або гарячої води.

Річна витрата газу на хлібзаводах визначається за формулою:

, м³/рік

, м³/рік

, м³/рік

де  - добове споживання хлібобулочних виробів на 1000 жителів, т;

 - питома витрата теплоти на 1 т виробів, МДж.

Річні витрати газу на опалення і вентиляцію житлових і громадських будівель визначають за формулою:

, м³/рік

де К - коефіцієнт, що враховує витрату тепла на опалення громадських будівель який дорівнює 0,25;

К₁ - коефіцієнт, що враховує витрату тепла на вентиляцію громадських будівель який дорівнює 0,4;

t_в - температура внутрішнього повітря будинків, можна прийняти 18 ^оС;

t_ро - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування систем опалення, ^оС;

t_рв - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування систем вентиляції, ^оС (дорівнює t_ро);

t_со - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон, ^оС;

z_в - середня кількість годин роботи системи вентиляції громадських будинків на протязі доби, при відсутності даних приймається 16 годин;

 - максимальна годинна витрата тепла на опалення житлових будинків, МДж/(м²·год), приймати з табл. 3 в залежності від t_ро;

- житлова площа будинків, м²,

;

n_o- тривалість опалювального періоду, діб;

- коефіцієнт корисної дії опалювальних систем, який приймається при опалені від котелень рівним 0,8÷0,85 (приймаємо ).

Річні витрати газу на централізоване гаряче водопостачання від котелень будуть складати:

, м³/рік

, м³/рік

, м³/рік

де:  - середня годинна витрата теплоти на гаряче водопостачання, МДж/(люд·год), табл. 4;

N - чисельність населення, люд;

n_o- тривалість опалювального періоду, діб;

t_хз та t_хл - температура водопровідної води в опалювальний та літній періоди, при відсутності даних приймаються відповідно 5 та 15 ^оС;

- коефіцієнт корисної дії котельні, який приймається рівним 0,8÷0,85;

b - коефіцієнт, який враховує зниження витрати гарячої води в літній період, при відсутності даних приймається 0,8, а для курортних та південних міст - 1.

Результати розрахунків річних витрат газу наводяться в формі таблиці 1.

Таблиця 1. Річні витрати газу споживачами

2.3 Максимальні годинні витрати газу побутовими і комунальними споживачами

газопровід споживач комунальний

Розрахункові максимальні годинні витрати газу побутовими і комунальними споживачами визначаються за формулою:

, м³/год

, м³/год

, м³/год

де  - коефіцієнт годинного максимуму витрати газу;

 - річна витрата газу, м³/рік.

За даною формулою аналогічно розраховуємо для інших підприємств.

При розрахунку їдалень річну витрату газу приймати як суму витрат для обідів, сніданків і вечерь.

Годинна витрата газу на опалення і вентиляцію житлових і громадських будинків знаходиться за формулою:

, м³/год,

, м³/год

, м³/год

де К - коефіцієнт, який враховує витрату газу на опалення громадських будинків, приймається 0,25;

К₁ - те ж, на вентиляцію, приймається 0,4;

 - укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення 1 м² загальної площі, Вт/м²;

 - житлова площа будинків, м²;

 - коефіцієнт корисної дії системи теплопостачання, приймається 0,85.

Годинна витрата газу на потреби гарячого водопостачання дорівнює:

, м³/год

, м³/год

, м³/год

де К₂ - коефіцієнт, який враховує добову нерівномірність розбору гарячої води, приймається 2,4;

N - кількість жителів району, чол;

 - укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання, приймаємо 376 Вт/люд.

Результати розрахунків максимальних годинних витрат наводяться в формі таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахункові максимальні годинні витрати газу

2.4 Вибір схеми газопостачання міста

Система газопостачання міста включає: газорозподільні станції (ГРС), розподільні газопроводи, газорегуляторні пункти та установки (ГРП, ГРУ), споруди на газопроводах.

Вибір схеми газопостачання здійснюємо з врахуванням розміру населеного пункту, особливостей планування та забудови, щільності заселення, розташування та кількості промислових та комунально-побутових споживачів, наявності природних та штучних перешкод на території міста (річки, озера, залізниці та ін.).

ГРС влаштовуються на відгалуженнях від магістральних газопроводів. Вони призначені для живлення газопроводів середнього і високого тисків.

В залежності від кількості ступіней тиску газорозподільні мережі в місті проектуються одно-, двох- та трьохступеневими.

За принципом побудови газорозподільні мережі проектуємо кільцевими. Кільцеві газопроводи забезпечують більш надійне і рівномірне постачання газу споживачам ніж тупикові.

ГРП призначені для живлення мереж середнього і низького тисків та окремих споживачів.

В нашому випадку зниження тиску з високого на середній використовується одна ГРС.

Газорозподільні мережі в середніх та невеликих містах, як в нашому випадку, влаштовують двохступеневі (на території міста є мережі середнього та низького тиску).

Мережу розподільних газопроводів середнього тиску проектуємо кільцевою, з одним кільцем. Від кільця відходять тупикові відгалуження, які живлять ГРП. З ГРП, в свою чергу, виходять кільцеві газопроводи низького тиску, які охоплюють кожний квартал міста. Від кільцевих газопроводів живляться тупикові відгалуження до будинків або груп будинків.

.5 Визначення необхідної кількості ГРП

Потрібна кількість ГРП розраховується окремо для 1 і 2 районів.

Для визначення числа ГРП необхідно знайти розрахункову витрату газу мережею низького тиску за годину:

, м³/год

, м³/год

, м³/год

де  - годинна максимальна витрата газу комунально-побутовими споживачами (сума витрат по п. 1-5 з табл. 2);

а - частка населення і комунально-побутових підприємств, які споживають теплову енергію від індивідуальних теплогенераторів;

 - годинна максимальна витрата газу на опалення і вентиляцію, м³/год;

 - годинна максимальна витрата газу на потреби гарячого водопостачання, м³/год;

b - частка квартир з газовими водонагрівачами. Інша частка населення (1-а) споживає теплову енергію від міні-котелень або індивідуальних котлів, які приєднані до мережі низького тиску.

Оптимальна кількість ГРП визначається за формулою:

, шт

, шт

, шт

де  - оптимальна витрата газу одним ГРП.

Отриману кількість ГРП округляємо до більшого числа (1 район - n=5 шт., 2 район - n=3 шт.), тому фактична пропускна спроможність кожного ГРП буде дорівнювати:

, м³/год

, м³/год,

, м³/год.

Отриману кількість ГРП розподіляємо на плані міста по кожному району, в шаховому порядку, так щоб радіус дії кожного був приблизно однаковим.

.6 Гідравлічний розрахунок газорозподільних мереж

.6.1 Газопроводи

При виборі траси газопроводу необхідно забезпечити її мінімальну довжину. Прокладати газопроводи необхідно поблизу крупних споживачів газу: промислових підприємств та котелень. Не рекомендується трасувати мережі за межами міської забудови.

Розподільні кільцеві газопроводи середнього і низького тисків прокладаються по вулицям та проїздам, рідко - всередині кварталів. Від вуличних газопроводів до кожного дому відходять відгалуження - вводи. Газопроводи всередині кварталів проектують тупиковими.

Зовнішні газопроводи рекомендується прокладати під землею. При цьому сталеві газопроводи прокладаються на глибині не менше 0,8 м до верху газопроводу або футляра, в місцях, де виключається рух транспорту глибину прокладання дозволяється зменшити до 0,6 м. Поліетиленові газопроводи дозволяється прокладати виключно підземними на глибині не менше 1,0 м до верху газопроводу, а під проїзними частинами - 1,2 м.

Надземне і наземне прокладання трубопроводів (крім поліетиленових) передбачається всередині житлових кварталів, на подвір’ях, на територіях промислових підприємств.

При перетині з залізницями та автодорогами підземні газопроводи прокладаються в сталевих футлярах. При перетині з водними перешкодами (річки, канали) газопроводи прокладають підводним (дюкер) і надводним (по мостам) способом.

Для захисту газопроводів зі сталевих труб від хімічної корозії зовнішню поверхню їх покривають ізоляцією (підземні газопроводи) або фарбують (надземні газопроводи). Також на підземних газопроводах встановлюються контрольно-вимірювальні прилади та ізолюючі фланцеві з’єднання.

Для захисту від електрохімічної корозії передбачають катодний або протекторний захист.

Відключаючи пристрої влаштовуються на газопроводах в таких місцях: на газопроводах низького тиску для відключення окремих мікрорайонів, кварталів, груп житлових будинків; на газопроводах середнього тиску - для відключення окремих ділянок, при перетині з водними перешкодами, залізницями загальної мережі, перед житловими, громадськими і виробничими будівлями.

.6.2 Гідравлічний розрахунок газопроводів середнього тиску

Діаметри газопроводів підбираємо за умов створення при максимально допустимих втратах тиску найбільш економічної та надійної в експлуатації системи.

В курсовому проекті використовуємо кільцеву схема газопроводів середнього тиску з одним кільцем.

Розрахунок виконуємо в такій послідовності.

. Креслимо схему газопостачання населеного пункту у масштабі 1:10000, на яку наносимо:

-     генплан населеного пункту;

-        ГРС, ГРП, ГРУ;

         обирають схему газопостачання і наносимо газопроводи середнього тиску;

         умовні позначення.

2. На основі схеми газопостачання креслимо розрахункову схему газопостачання населеного пункту, на яку наносимо:

ГРС, ГРП, ГРУ з зазначенням їх номерів та навантажень (м³/год);

газопроводи з поділом на ділянки з зазначенням витрат (м³/год) і довжин (км);

напрямки руху газових потоків (позначають стрілками на кожній ділянці);

положення резервуючої перемички - ділянки, яка знаходиться на протилежному кінці кільця відносно ГРС.

Розрахунок мережі виконується для трьох режимів роботи:

) аварійний режим 1, при якому вважаємо, що пошкоджена і не працює ділянка 2-3 і газ рухається по кільцю проти годинникової стрілки.

) аварійний режим 2, при якому вважаємо, що пошкоджена і не працює ділянка 2-11 і газ рухається по кільцю за годинниковою стрілкою.

) нормальний режим, при цьому частина споживачів отримує газ по одній половині кільця, а інша частина - по другій при 100% навантаженні всіх споживачів. При цьому розрахунку приймаємо діаметри газопроводів максимальними з двох розрахунків для аварійних режимів.

Мережу газопроводів, розраховану при нормальному режимі, використовуємо для подальшого розрахунку відгалужень до споживачів.

. Обираємо і розраховуємо в першу чергу головну магістраль (найбільш довга і навантажена гілка, аварійний режим 1), потім - всі інші ділянки системи. Для головної магістралі обчислюється питома різниця квадратів тисків:

, кПа²/км

 кПа²/км

де  - тиск газу на виході з ГРС, кПа;

 - тиск газу на вході до найбільш віддаленого споживача, кПа,

Р_к= 0,6∙Р_п, кПа

Р_к= 0,6∙320 =192, кПа

 - довжина головної магістралі, км;

,1 - надбавка, яка враховує втрати тиску на місцеві опори в розмірі 10% від втрат тиску на тертя.

Далі для кожної ділянки головної магістралі визначаємо розрахункову різницю квадратів тисків, наприклад для ділянки 1-2:

, кПа²

, кПа²

Для інших ділянок головної магістралі розрахункову різницю квадратів тисків визначаємо аналогічно.

. Орієнтуючись на розрахункову різницю квадратів тисків, витрату газу та довжину ділянки за номограмою підбираємо діаметр газопроводу та уточнюємо дійсне значення .

для ділянки 1-2:

при  кПа ², V=25718,3 м³/год, L=0,11 км підбираємо діаметр 630х 7 та уточнюємо дійсне значення =7700 кПа².

Розрахунок починають з ділянки, яка виходить з ГРС, поступово наближаючись до найбільш віддаленої ділянки. Значення тиску в кінці розрахункової ділянки, яке буде початковим для наступної, визначається за формулою:

, кПа.

кПа.

Результати розрахунків аварійного режиму 1, аварійного режиму 2 та нормального режиму заносимо до таблиці 3, 4, 5 відповідно.

. Розрахунок відгалужень виконуємо аналогічно, а результати заносимо до таблиці 6.

визначаємо тиск газу в вузлах приєднання відгалужень до кільцевого газопроводу, тиск газу в кінці відгалужень повинен дорівнювати розрахованому;

- обчислюємо розрахункова різниця квадратів тисків ;

знаючи витрату газу на ділянці і її довжину по розрахунковій втраті тиску з допомогою номограми підбираємо діаметр газопроводу і фактичне значення втрати тиску;

визначаємо фактичний кінцевий тиск на кожній ділянці.

.6.3 Гідравлічний розрахунок газопроводів низького тиску

Проектуємо багатокільцеву система газопроводів низького тиску.

При розрахунку газопроводів низького тиску на розрахунковій схемі виділяємо зони дії кожного ГРП, які розраховуємо як самостійні багатокільцеві системи.

Розрахунок виконується в такій послідовності:

1. Креслимо схему газопроводів низького тиску (рис. 4). На неї наносять:

      напрямки руху газових потоків (вони повинні бути спрямовані від ГРП до найвіддаленіших вузлів);

-        точки зустрічі газових потоків;

         номера вузлів та кілець.

2. Визначаємо питому витрату газу по зоні дії ГРП:

, м³/(год·га),

контур:  м³/(год·га),

де V_грп - витрата газу ГРП, м³/год;

- площа зони дії ГРП, га.

. Визначається витрата газу по кожному кільцю:

, м³/год,

 м³/год,

де f_к - площа кільця, га.

. Визначається питома витрата газу по довжині кожного кільця:

, м³/(год∙м),

 м³/(год∙м),

де ∑l - периметр кільця, м.

Результати розрахунків заносяться до табл. 7.

Таблиця 7 Питомі шляхові витрати для всіх живильних контурів мережі

. Розраховуємо: а) шляхова витрата газу для ділянки 1-2:

, м³/год

м³/год

де l_діл - довжина ділянки, що розраховується, м.

Для перевірки розрахунку шляхових витрат повинна виконуватись умова:

,37 м³/год  1607 м³/год

б) розрахункова витрата від кінцевих точок до ГРП для ділянки 1-2:

, м³/год

м³/год

де V_т - транзитна витрата на ділянці.

Результати розрахунку заносимо до таблиці 8.

. Проводиться підбір діаметрів і втрат тиску для кожної ділянки.

Для цього для магістралі (ГРП-10)-1-2-8-12-13 розраховується середня питома втрата напору:

, Па/м

 Па/м

ΔР_н - перепад тиску в мережі від виходу з ГРП до кінцевої ділянки, для розподільчої мережі низького тиску дорівнює 1200 Па;

l_сер - довжина шляху газу по півкільцям основних контурів від ГРП до точки зустрічі, м.

Далі по середній питомій втраті напору і розрахунковій витраті газу на ділянці визначаємо діаметр газопроводів і фактичну питому втрата напору на ділянці  по номограмі. Знаходяться втрати тиску на ділянці ГРП 2 - 8 за формулою:

, Па

 Па

де  - довжина ділянки, м;

,1 - надбавка, яка враховує втрати тиску на місцеві опори у розмірі 10 % від втрат тиску на тертя.

Для кожної ділянки визначаємо початковий і кінцевий тиски ΔР_п і ΔР_к.

При цьому кожну ділянку розраховуємо тільки один раз, навіть якщо вона є спільною для кількох сусідніх кілець.

Результати розрахунку заносимо до таблиці 9.

Нев’язка у вузлових точках не повинна перевищувати 10%.

2.6.4 Розрахунок газопостачання житлового будинку

Система газопостачання будинків складається з газопроводу-вводу, ввідного газопроводу, стояків, квартирних розводок, газових приладів і арматури.

Газопроводи, які прокладаються всередині будинків передбачається з сталевих труб. Ввід і прокладка газопроводів передбачається по нежилим приміщенням, звичайно в якості таких приміщень виступають кухні. Не допускається прокладати транзитні газопроводи та стояки через санітарні вузли та у сходових клітинах.

Газові прилади, які встановлюються на кухні, вибираються згідно варіанту завдання. Перед газовими приладами встановлюється кран і лічильник, перед кожним газовим приладом на підводках теж встановлюється кран.

Квартальний газопровід проектується підземним, з поліетиленових труб.

Розрахунок виконується в такій послідовності.

. Креслимо план поверху житлового будинку в масштабі 1:100, розміщують газові прилади, виконують розводку газопроводів.

. Будують аксонометричну схему газопроводів будинку (рис.5), вибираємо головну магістраль (найбільш довга і завантажена гілка) і розбивають на ділянки, нумерація починається з найвіддаленішого газового приладу. Висоту поверху приймаємо 3 м.

. Знаходимо розрахункові витрати на ділянці 1-2 за формулою:

, м³/год

 м³/год

де  - коефіцієнт одночасності;

 - номінальна витрата газу приладом, м³/год, приймається за паспортом приладу;

 - кількість однотипних приладів, шт;

 - кількість груп однотипних приладів, шт.

Результати розрахунку заносимо до таблиці 10.

Таблиця 10. Визначення розрахункових витрат газу на ділянках внутрішньобудинкової мережі

. Розраховують середню питому втрату тиску для головної магістралі:

, Па/м

 Па/м

де ΔР_п - проектні втрати тиску в внутрішньобудинковій мережі, приймаються 600 Па;

l - довжина головної магістралі, м.

. По середній питомій втраті тиску і витраті газу на ділянці 1-2 знаходимо діаметр газопроводу і фактичні питомі втрати тиску на тертя , для цього використовуємо номограму.

. Розраховуємо фактичні втрати тиску на тертя , Па і втрати тиску на місцеві опори , Па, які приймаємо як відсоткову надбавку до втрат тиску на тертя з табл. 11.

Таблиця 11. Надбавка на втрати тиску на місцеві опори

. Для стояка розраховуємо гідростатичний тиск, який буде сприяти руху газу вгору і, таким чином, зменшувати втрати тиску:

, Па

Па

де g - прискорення вільного падіння, дорівнює 9,81 м/с²;

ρ_в - густина внутрішнього повітря, прийняти 1,2 кг/м³;

ρ_г - густина газу, прийняти 0,73 кг/м³;

Н - довжина вертикальних ділянок стояку, м.

Загальні втрати тиску 577,4 Па в газопроводах не перевищують проектних 600 Па.

Результати розрахунку заносимо до табл. 12.

Таблиця 12. Розрахунок газопостачання житлового будинку

Список використаної літератури

1. Методичні вказівки до курсового проекту "Газопостачання населеного пункту". Частина 2. Вихідні дані і довідкові матеріали / Голишев А.О., Коновалюк В.А. - Кривий Ріг, КТУ, 2010. - 40 с.

. Методичні вказівки до курсового проекту "Газопостачання населеного пункту". Частина 1. Проектування / Голишев А.О., Коновалюк В.А. - Кривий Ріг, КТУ, 2010. - 40 с.

. ДБН В.2.5-20-2001. Газопостачання. Держбуд України. К., 2001. - 131с.

4. Єнін П.М., Шишко, Г.Г., Предун К.М. Газопостачання населених пунктів і об’єктів природним газом. Навчальний посібник. - К.: Логос, 2002. - 198 с.

. Ионин А.А. Газоснабжение: Учеб. для вузов.-4-е изд., перераб. и доп. - М.: Стройиздат, 1989. - 439 с.

. ДСТУ Б В.2.7-73-98. Труби поліетиленові для подачі горючих газів. Держбуд України. К., 1998. - 45 с.

. ДСТУ Б А.2.4-4:2009. СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації. Мінрегіонбуд України. К., 2009. - 66 с.

. ДСТУ Б В.2.7-179:2009. Деталі з’єднувальні для газопроводів із поліетиленових труб. Мінрегіонбуд України. К., 2009. - 49 с.