Методика виховання інтересу школярів до занять фізичними вправами

Методика виховання інтересу школярів до занять фізичними вправами

Вступ

Актуальність. Упродовж останніх років в Україні склалася тривожна ситуація - погіршилося здоров'я й фізична підготовленість дітей, учнівської та студентської молоді. Це насамперед пов'язано з кризовим станом національної системи фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам та міжнародним стандартам. Основними причинами кризи є знецінення соціального престижу фізичної культури, спорту, здорового способу життя . Як результат такого стану національної системи фізичної культури, є дуже низький рівень позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, ЗСЖ в учнів загальноосвітніх шкіл.

За період навчання у школі кількість хворих дітей зростає у 2-3 рази, а кількість дітей, які мають порушення постави, досягає 80-90 % від загальної кількості школярів. Протидією негативним наслідкам обмеження рухового режиму дітей та підлітків є фізична культура та спорт, які можуть бути важливим чинником збереження і зміцнення здоров'я, всебічного розвитку, покращення працездатності та зниження втомлюваності, підвищення опірності організму до різних захворювань у період навчання. Але уроки фізичної культури у школі не зацікавлюють, а навпаки - викликають негативні емоції в учнів.

Встановлено причини негативного ставлення школярів до уроків з фізичної культури: це недоліки матеріально-технічного забезпечення; недостатня вимогливість до відвідування занять; брак часу; недостатній методичний рівень проведення занять; відсутній інтерес до занять; особиста недисциплінованість і відсутність взаєморозуміння з учителем.

З метою виправлення такого негативного ставлення, необхідний новий методичний підхід до фізичної культури в школі, спрямований не тільки на розвиток рухових здібностей, вмінь і навичок, але і на надання спеціальних теоретичних знань, формування у школярів мотивації до фізкультурної діяльності, виховання у них потреби до фізичного самовдосконалення.

Дослідження науковців (С. Ю. Бабенко, 1982; С. В. Занюка, 1997; О. М. Зварищук, 2002; В. В. Петровського, Т. Ю. Круцевич, 1997) свідчать, що потреби, мотиви та інтереси в галузі фізичної культури мають свої вікові особливості і пов'язані з психологічним розвитком, соціальним формуванням особистості, темпераментом, соціально-економічними умовами життя конкретної сім'ї. Однак у літературі відсутні дані, які дають змогу виділити чинники, що впливають на формування мотивації школярів до фізичного самовдосконалення, стимули до систематичних занять фізичними вправами відповідно до індивідуальних і типологічних особливостей нервової системи, соціально-економічних умов життя, організаційно-методичних умов забезпечення процесу фізичного виховання у школі в різних регіонах України. Розв'язання цих питань сприятиме вдосконаленню організаційно-методичної основи фізичної культури школярів і перетворить учня з об'єкта педагогічного процесу у суб'єкт, підвищить його активність і зацікавленість у досягненні високого рівня власного фізичного здоров'я [15].

Аналіз стану фізичної культури в загальноосвітніх школах свідчить про серйозні недоліки в роботі з формування мотивації в учнів до фізкультурної діяльності. Окремі вчителі роблять спроби формування в учнів мотивації до самостійних занять фізичними вправами, але через слабку теоретичну розробленість проблеми практичні результати цієї роботи, як правило, незначні. Встановлено, що мотиви фізкультурної діяльності неможливо сформувати без залучення суб'єкта діяльності в цей процес. Мотиви проявляються в активності людини, отже, з фізичної активності особистості можна робити висновки про рівень розвитку мотивації.

Існують різні способи мотивувати молодь до занять фізичними вправами: демонстрація позитивних впливів від фізичних навантажень; інтерес до нової справи; цікаві форми проведення секційних занять; можливість самоствердитись в оточенні та у змаганні з іншими; можливість мати красиве тіло; бути здоровим і зовнішньо привабливим; для розвитку кар'єрних можливостей; наслідування кумира; можливість проведення, спільно з друзями, цікавого і корисного дозвілля тощо.

У формуванні мотивації школярів до фізичного вдосконалення визначальне місце займає фахівець з фізичної культури. Багатство його особистості, професійної культури і педагогічної майстерності повинно забезпечувати такі прийоми й способи педагогічного впливу, які збагачують емоційний досвід молодої людини, розвивають уяву, інтерес, формують у них ціннісне ставлення до занять фізичними вправами.

Залучаючи молодь до занять і підтримуючи інтерес до них протягом тривалого часу, фахівець має постійно спостерігати за поведінкою і, залежно від цього, використовувати необхідні мотиваційно-психологічні чинники.

Об’єкт дослідження: процес фізичного виховання школярів.

Предмет дослідження: методика виховання мотивації та інтересу учнів до занять фізичними вправами.

Мета дослідження: проаналізувати методичні рекомендації щодо підвищення інтересу школярів до занять фізичними вправами.

Завдання дослідження:

. Охарактеризувати методику формування мотивації школярів до занять фізичними вправами.

. Теоретично обґрунтувати поняття інтересу та мотивації в процесі фізичного виховання.

1. Поняття інтересу та мотивації

Інтерес - форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і тим самим сприяє орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності [1]. Суб'єктивно інтерес виявляється в емоційному тоні, який набуває процес пізнання <#"800038.files/image001.gif">

б) система позакласних виховних спортивно-масових заходів у школі:

Для забезпечення належного щоденного обсягу рухової активності кожному підлітку, крім уроків фізичної культури потрібен комплекс позаурочних занять. Тому в планах класних керівників в нашій школі передбачається проведення позакласних, додаткових і самостійних занять фізичними вправами, змагання турніри, ігри і конкурси, які сприяють поліпшенню здоров’я і задовольняють біологічну потребу дітей у русі.

Класні керівники проводять тематичні класні години, конкурси малюнків, плакатів, віршів з гігієні школяра, інструктажі з попередження травматизму. Традиційним стало проведення тижнів здоров’я, спортивних свят «Козацькі розваги», «Олімпійці серед нас», «Стартін», Малі олімпійські ігри.

Основною причиною успішної роботи в даному напрямі, є наявність системності. Це виявляється, перш за все, в тому, що фізкультурні заходи включені в систему валеологічної роботи в школі, в якій включені і виховний, і освітній, і безпосередньо оздоровчий аспекти навчання нормам здорового способу життя.

З дитинства потрібно формувати усвідомлене і ставлення до власного організму. Навчити дитину слухати свій організм, ознайомити її з найпростішими методами самоконтролю, виявляти турботу про своє тіло, тримати його доглянутим, цінувати його красу - одне із завдань валеологічного виховання. Спортивно-оздоровча діяльність стає основним компонентом валеологічної культури тоді, коли вона є способом, і наслідком перетворення учня і власного фізичного розвитку, її буття.

Якщо підліток не займається якимось видом спорту, раджу йому почати займатися фізичними вправами самостійно вдома. Перед початком самостійних занять учні мають дістати кваліфіковані рекомендації учителя фізкультури щодо дозування навантаження, дотримання правил безпеки тощо.

Ось кілька порад учням, які вирішили розпочати самостійні заняття фізичними вправами:

v  Не чекайте наступного понеділка, починайте тренування (негайно);

v  Пообіцяйте собі винагороду через деякий час;

v  Посвятіть у свої плани друзів і рідних - це допоможе не відступити від своїх намірів;

v  Запросіть когось із друзів тренуватися з вами разом - веселіше, і відступитись від запланованого буде не так просто;

v  На помітному місці повісьте список тих досягнень, яких ви чекаєте від своєї програми фізичних тренувань за певний проміжок часу (наприклад, схуднути, стати сильнішим, привабливішим тощо);

v  Попросіть батьків преміювати вас за успішні заняття;

v  Не скасовуйте намічених тренувань. Ніяких поважних причин, крім хвороби або стихійного лиха бути не може.

Зазвичай більшість підлітків мають уявлення про позитивний вплив фізичних вправ на здоров’я людини, проте не займаються ними, знаходячи багато «поважних» причин для своєї бездіяльності [11,9].

Складність формування позитивної мотивації полягає в тому, що питання можливості (неможливості) вести здоровий спосіб життя надзвичайно суб’єктивне, тому що воно перш за все детерміновано ступенем усвідомлення учнем важливості дій в цьому напрямі. Навіть при відсутності деяких об’єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній доход тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров’я. І навпаки, за достатньо об’єктивних умов нестача особистісних стимулів унеможливлює прагнення бути здоровим. Ці можливості переважно залежать від самої дитини. З іншого боку, існує певний мінімум об ’єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації здорового способу життя. Це індикатор добробуту вродини, який опосередковано характеризує потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор ставлення найближчого оточення до цінностей здоров’я теж певний показник такої можливості, оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні друзів і знайомих [10].

інтерес мотивація фізичний школа

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Існують різні способи мотивувати молодь до занять фізичними вправами: демонстрація позитивних впливів від фізичних навантажень; інтерес до нової справи; цікаві форми проведення секційних занять; можливість самоствердитись в оточенні та у змаганні з іншими; можливість мати красиве тіло; бути здоровим і зовнішньо привабливим; для розвитку кар'єрних можливостей; наслідування кумира; можливість проведення, спільно з друзями, цікавого і корисного дозвілля тощо.

Інтерес - форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і тим самим сприяє орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності.

Мотивація - система спонукань які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість. Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань, навичок.

Практика показує що навчання як процес засвоєння знань, навичок і умінні протікає успішно лише при досить високій пізнавальній активності дітей - прагненні до навчання, до оволодіння більш повними і глибокими знаннями.

При навчанні школярів на уроках фізичної культури виховання пізнавальної активності має важливе значення. Психологи стверджують, що, навіть коли людину вчать виконувати фізичні дії, то центральна ланка все ж психологічна. В усі практичні дії обов'язково входять елементи дій психологічних, і без них не можна навчитися зовнішнім, практичним діям.

Позакласна спортивно-масова робота в загальноосвітній школі є одним з головних ланок фізичного виховання. Будують її на широкій основі самодіяльності учнів. Це організація й проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, що включаються в режим дня школярів, спортивних змагань, туристичних походів, заняття в спортивних секціях, гуртках, забезпечення активної діяльності колективу фізичної культури школи.

Пріоритетною формою набуття позитивної мотивації до занять фізичними вправами, збереження і зміцнення здоров’я школярів є система фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів у школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арєф’єв В. Г., Єдинак Г.А. Фізична культурав школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентівнавчальних закладів ІІ-ІУ рівнів акредитації. - 3-є вид. перероб. і доп. - Камянець - Подільський: ПП Буйницький О. А., 2007. - 248 с.

. Безверхня Г.В. Формування мотивації до самовдосконалення учнів загальноосвітніх шкіл засобами фізичної культуриі спорту: Метод реком. (для вчителів фіз. культури). - Умань: Вид-во Умань. держ. пед. ин-ту. -2003. - 52 с.

. Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно -методологічних засідках українознавства. Відання на стадії друку. Рукопис, наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. - 192 с

. Бахчанян Г.С. Мотивація інтересу до занять фізичною культурою і спортом. // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4. - С.41 - 47.

. Круцевич Т.Ю. Оцінка як один із чинників підвищення мотивації учнів до фізичної активності // Фіз. виховання в шк. - 2003. - № 1. - С. 47 - 50.

. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. - X.: Основа, 1990. - 348 с.

. Остапенко О. Виховання в учнів 8-9 класів інтересу до занять фізичною культурою. // Фізичне виховання в школі. - 2002. - № 2. - С. 19 - 23.

. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. - К.: Фірма “ІНКОС”, 2003. - 352 с.

. Семеренський В. Народні ігри та їх роль у розвитку творчої активності учнів. // Фізичне виховання в школі. - 2000. - № 1. - С.54 - 55.

. Смирнов І.Н. Здоров’я людини як філософська проблема // Питання філософії. - 1985. - № 7. - З. 83-93 с.

. Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини/ Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 1999.- 308 с.

. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. - Тернопіль, 2001

. Г. В. Безверхня, Л. В. Волков, В. Г. Григоренко, Т. Ю. Круцевич, В. С. Язловецький, М. Ф. Яковлєв) [2].

. Г. Л. Апанасенко, 1999; Т. П. Вісковатова, 1996, 1997

. С. Ю. Бабенко, 1982; С. В. Занюка, 1997; О. М. Зварищук, 2002; В. В. Петровського, Т. Ю. Круцевич, 1997

. Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. - 1987. - №4. - С.6 - 10.

. Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. - 1987. - № 5. - С.8 - 12.

. Артюшенко О.Ф. та інші. Виховання інтересу до фізкультури у юнаків 15 17 років з урахуванням морфофункційних відмінностей. // Фізичне виховання дітей та молоді. - К., 1990. - Вип.13. - С.9 - 13.

. Безропильний О.П. Виховання в учнів інтересу до фізичної культури шляхом удосконалення методичного забезпечення шкільних спортивних майданчиків. // Фізичне виховання дітей і молоді. - К., 1990. - Вип.13. - С.33 - 35.

. Богданов Г.П. Игры и развлечения в группах продленного дня: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1985.

. Бахчанян Г.С. Мотивація інтересу до занять фізичною культурою і спортом. // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4. - С.41 - 47.