Дослідження туристичних регіонів і методичних підходів до формування та реалізації стратегії їх розвитку на прикладі досвіду Чеської Республіки

Дослідження туристичних регіонів і методичних підходів до формування та реалізації стратегії їх розвитку на прикладі досвіду Чеської Республіки

Вступ

Актуальність теми. На зламі ХХ-ХХІ ст. у багатьох країнах світу суттєво зріс рівень розвитку продуктивних сил, що стало потужним фактором активних пошуків нових форм їх територіальної організації з метою отримання додаткових прибутків від вигідного взаєморозташування економічних суб'єктів. Серед різних видів економічної діяльності, чільне місце серед яких належить туризму. Специфіка сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що вже відбулося усвідомлення важливості розвитку туризму, як ефективного засобу значних валютних надходжень, створення нових робочих місць, стимулу для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційного об'єкту інвестування тощо. Адже, туризм є не тільки однією з форм людської життєдіяльності, але також і важливим суспільно-господарським явищем сучасного світу.

Туризм - це динамічна і багатопланова діяльність, що присутня в суспільній, культурній, психологічній, просторовій та економічній сферах. Туризм належить до послуг, які найшвидше розвиваються. Відповідно до прогнозу ЮНВТО, у 2020 р. у світі подорожуватиме 1,6 млрд. туристів. Також прогнозується, що туристична галузь стане одним з найважливіших всесвітніх працедавців. Вже сьогодні завдяки туризму створено близько 150 млн. робочих місць. Туризм відіграє істотну роль у стимулюванні господарського розвитку і приносить суттєву вигоду регіонам. Розвиток туризму є одним з пріоритетних напрямів підвищення ефективності функціонування тих чи інших територіальних утворень. Важко переоцінити роль туристичної діяльності у реалізації сучасної європейської парадигми соціально-економічного розвитку, кінцевою метою якої є поліпшення умов життєдіяльності людини, задоволення її матеріальних та духовних потреб. Організація змістовного дозвілля, відпочинку та оздоровлення населення сприятиме формуванню у суспільстві нової міри цінностей - якості життя людей.

Дослідженням проблем туристичної діяльності, її впливу на розвиток регіонів, займалися ряд вчених, серед яких: О. Амоша, М. Багров, І. Бережна, В. Гаворецький, Г. Голембський, П. Гудзь, А. Дембський, М. Долішній, В. Євдокименко, А.Єфремов, Н. Коніщева, А. Корнак, В. Кравців, З. Кручек, Л. Мазуркевич, В. Мамутов, А. Новаковська, М. Орлович, В. Павлов, А. Панасюк, О. Рогалевський, В. Руденко, Д. Стеченко, І. Твердохлєбов, О. Шаблій, Л. Шевчук та ін. Проте на сьогодні концептуальні основи формування туристичних регіонів є суперечливими, методологія стратегічного розвитку туристичних регіонів розроблена недостатньо, окремі особливості цих регіонів при формуванні довгострокових програм їх розвитку враховуються не повною мірою. Це не дозволяє на практиці здійснювати цілеспрямоване планування розвитку туризму на окремих територіях. У зв'язку з цим важливим та актуальним завданням сьогодення є окреслення проблем розвитку туристичних регіонів, розробка теоретико-методологічних засад щодо формування стратегії їх розвитку, виходячи з специфічних особливостей їхнього функціонування. Актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми кваліфікаційної роботи визначили мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідження туристичних регіонів і методичних підходів до формування та реалізації стратегії їх розвитку на прикладі досвіду Чеської Республіки. Об'єктом дослідження є туристичні регіони Чеської Республіки та процеси які впливають на їх розвиток. Предметом дослідження є засади і принципи формування стратегії розвитку туристичних регіонів. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу (при проведенні аналізу існуючих теоретичних і методологічних підходів та положень, наукових розробок з проблем формування стратегії розвитку туристичних регіонів, а також визначенні специфічних особливостей функціонування туристичних регіонів); структурно-логічний (при систематизації чинників, які впливають на розвиток сфери туризму в регіонах); узагальнення (при удосконаленні змісту дефініцій «регіон», «туристичний регіон», «туристичний продукт»); SWOT-аналізу (при обґрунтуванні параметрів розвитку туризму в Чеській Республіці). Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали Всесвітньої туристичної організації, Статистичного управління Чеської Республіки, Міністерства регіонального розвитку Чеської Республіки, дирекції національної туристичної організації CzechTourism, наукові публікації провідних українських вчених з проблем розвитку туризму.

Структура роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» проаналізовано зміст та суть поняття «туристичний регіон», розкрито основні підходи до його тлумачення, визначено й досліджено фактори розвитку туристичних регіонів, розроблено класифікацію туристичних регіонів, визначено методи і сформовано методику дослідження туристичних регіонів. У другому розділі «Розвиток туризму в Чеській Республіці» досліджуються політичні та соціально-економічні передумови розвитку туризму в Чеській Республіці, база туристично-рекреаційних ресурсів країни, особливості просування туристичного іміджу за кордоном як основи формування особливостей розвитку туристичних регіонів; проводиться аналіз сильних і слабких сторін розвитку туристичної діяльності в країні. У третьому розділі «Проблеми регіонального розвитку туризму в Чеській Республіці» окреслюються особливості організаційної структури управління туризмом в країні; розкривається специфіка законодавчої бази в сфері туризму; окреслюються принципи формування програм регіонального розвитку туризму; аналізуються інноваційні туристичні проекти.

1. Теоретико-методологічні засади дослідження

.1 Управління розвитком туризму на регіональному рівні

туризм економічний соціальний

Наукове підґрунтя розробки регіональної політики визначає регіональна парадигма як метод дослідницької регіональної програми, модель постановки регіональних проблем, як зразок вирішення дослідницьких завдань, панівний спосіб наукового мислення, виражений у певній завершеності та відносній узгодженості поглядів на навколишні явища й речі, що належать до компетенції регіональної економіки. Вона характеризує конкретно-історично стан наукової думки й означає стійку схему наукової діяльності, теоретико-методологічну модель тієї чи іншої регіональної проблеми.

Основоположними в управлінні регіональним розвитком при цьому виступають:

гегорафічна конкретність - властивість регіону (міста) як складової динамічної системи управління, обумовлена тим, що шляхи його розвитку тісно пов'язані з географічними особливостями його розташування. Вона відображає його «унікальність», тобто специфічні властивості, усвідомлення яких необхідне для пошуку управлінських рішень.

динамізм - властивість системи управління, обумовлена тим, що вона завжди знаходиться у стані розвитку. ЇЇ масштаби, темпи і характер на різних етапах - різні. Можна виділити періоди відносно повільного розвитку регіону і періоди швидкого зростання, «вибуху», як правило, пов'язані зі змінами у провідних ланках територіально-виробничого комплексу регіону або міста, викликані переоцінкою його природного або економічного потенуціалу, економіко-географічного полодення, кардинальними удосконаленнями в інфраструктурі. Зміни цих факторів викликають ланцюгову реакцію відповідних наслідків у розвитку регіоную.

- регіональна ціліснісність - поява у територіальній системі нової якості, нової функції, що органічно випливає із спільності елементів, що складають цю систему, проте не притаманні жодному з них, взятому ізольовано. Регіон, як частина географічного простору, становить цілісність природного середовища, господарства і населення. Різні типи регіонів формуються та існують завдяки певним типам взаємозвязків між цими трьома підсистемами. Регіональна цілісність - це рівень інтегрованості, самодостатності, автономності геосистеми, що характеризуються складною внутрішньою структурою, відмінною від оточення, і внутрішньою активністю. Цілісність характеризує якісну своєрідність регіонів, породжену властивими їм специфічними закономірностями функціонування і розвитку [7].

Сфера діяльності держави щодо управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни в просторовому (регіональному) аспекті стосовно взаємовідносин між державою і регіонами, а також регіонів між собою визначає зміст регіональної політики, який уточнюють наступні напрями: співвідношення і взаємодія рушійних сил регіонального розвитку (державний, кооперативний, приватний сектори національної економіки); внутрішні і зовнішні фактори і засоби; співвідношення національного (загальнодержавного) і регіонального аспектів розвитку, центрального і регіонального рівнів управління економікою (рівень регіональної автономії, ступінь централізації планування і управління); ставлення до завдання підйому економіки відсталих районів, освоєння нових районів і ресурсів; ставлення до національно-етнічних питань (в умовах багатонаціональної держави); регіональні аспекти демографічної політики, політики урбанізації, державної політики тощо [2].

Регіональна політика є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку і за своєю структурою може бути поділена на окремі складові: економічну, промислову, соціальну, житлову, демографічну, екологічну, науково-технічну, туристичну тощо. Основні соціально-економічні аспекти в регіональній політиці пов'язані з територіальним поділом праці, формуванням народногосподарських комплексів, економічним районуванням і загальнодержавним плануванням та програмуванням соціально-економічного розвитку і розміщення продуктивних сил.

Водночас регіональна політика є сферою діяльності регіональної (місцевої) влади щодо управління соціально-економічним розвитком регіону (міста).

Предметом регіональної політики виступає регіональний розвиток, який передбачає зміну (як правило йдеться про прогресивні, позитивні зміни) структури регіонів або територіальних утворень всередині них. Ефективні позитивні зміни найчастіше повязані з ускладненням регіональної системи. У випадку негативних причинно-наслідкових ефектів говорять про «деградацію».

Наукове передбачення розвитку регіонів, міст, селищ і сільських населених пунктів забезпечується методом прогнозування регіонального розвитку. Його сутність полягає у описі передбачуваних напрямків і параметрів розвитку регіонів, їхньої економіки, екології і соціальної сфери на основі аналізу їхніх рушійних сил, закономірностей, структури та інших факторів вірогідної поведінки протягом певного періоду, а також можливих наслідків такого розвитку. Розрізняють дослідницьке та нормативне прогнозування, які взаємно доповнюють одне одного. Перше базується на виявленні реальних і можливих тенденцій розвитку обєкту і спрямоване з сьогодення на майбутнє. Друге засноване на нормативах і спрямоване від «бажаного» майбутнього у теперішнє, визначає можливі шляхи досягнення цього «бажаного» стану.

Діагноз стартових умов регіонального розвитку забезпечується СВОТ аналізом конкурентних переваг і обмежень перспективного розвитку регіону, який вимагає оцінки внутрішніх (ендогенних) та зовнішніх (екзогенних) умов та факторів регіонального розвитку. При цьому під умовами регіонального розвитку розуміють ресурси та інші чинники, які впливають на регіональний розвиток або визначають його, проте, знаходяться поза межами даного регіону (наприклад, близько або далеко розташовані поклади корисних копалин, ринки збуту, транспортні коридори, морські узбережжя тощо). Водночас фактори регіонального розвитку охоплюють ресурси, які по відношенню до об'єкту виступають як фактор розміщення, співвіднесений з відповідною територією. Власне, це - той внутрішній ресурс конкретної території, що впливає на її розвиток. Їх оцінка забезпечується факторним аналізом регіонального розвитку, який полягає у виявленні і класифікації факторів, які впливають на ефективність того чи іншого явища або процесу в розвитку регіону. За допомогою факторного аналізу як дослідницької процедури стає можливим встановити, який з факторів здійснює вирішальний вплив на показник, що досліджується. Адже прагматичною метою факторного аналізу є сприяння найбільш ефективному і раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів регіону, його природних багатств, усунення необґрунтованих видатків і витрат.

Ефективною формою реалізації регіональної політики є регіональне планування - одна з форм державного втручання в економіку регіону з метою пом'якшення найбільш гострих диспропорцій і соціальних протиріч (депресія, стагнація, безробіття), яка у більшості країн розглядається як необхідний інститут національного соціально-економічного планування [7].

Сукупність найбільш суттєвих елементів теорії (теорій) регіонального розвитку, викладена в конструктивній, прийнятній для практиці формі втілює у собі концепція розвитку регіону. Фактично, це - теорія, переведена у алгоритм вирішення конкретної проблеми, яка охоплює провідний задум, що визначає стратегію дій у здійсненні реформ, програм, планів розвитку регіону та бізнес-плану розвитку регіону - документ, який містить систему повязаних у часі і просторі та узгоджених з метою в ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання у регіоні максимального прибутку підприємницьких проектів. У бізнес-плані розвитку регіону розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, соціальні, географічні та інші аспекти реалізації кожного підприємницького проекту шляхом реалізації найбільш перспективних для даного регіону.

Фундаментальним результатом розробки регіональної політики є чітке визначення місії регіону. Цей новий термін відповідно до «Методичних рекомендацій з розроблення регіональних стратегій розвитку» характеризує вищий сенс, мету існування громади в мабутньому, тісно пов'язані з категорією «бачення майбутнього». Значною мірою залежить від довготермінового бачення суспільством того, яким воно прагне стати. Обґрунтовується та визначається за умов чіткого уявлення про наявні майбутні ресурси регіону, його конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках [7].

В сучасних умовах ринкового господарювання ключовим інструментом управлінням розвитку стає територіальний (регіональний) маркетинг, який можна представити як певний спосіб мислення керівництва і ділових кіл на глобальному, регіональному, національному, місцевому рівнях.

Метою регіонального маркетингу є зростання добробуту і покращення якості життя населення. Досягнення цієї глобальної мети передбачає планомірне і системне вивчення тенденцій розвитку територій для прийняття раціональних рішень, спрямованих на створення і підтримку престижу території в цілому, а також привабливості зосереджених на ній ресурсів і розвиток можливостей для їх реалізації і відтворення.

Розрізняють якісні та кількісні цілі маркетингу територій. Використання територіального маркетингу передбачає перетворення територіальних органів влади у особливого роду партнерів для підприємницької спільноти регіону. У даному випадку вирішального значення набуває здатність враховувати не лише індивідуальність свого регіону, приймаючи рішення щодо соціально-економічного розвитку, а й здійснювати взаємодію між органами влади і цільовими ринками, які представлені виробниками, споживачами, інвесторами та іншими учасниками економічних відношень в регіоні. У цьому сенсі регіональний маркетинг можна представити як спільну діяльність комерційних і некомерційних субєктів у ринковому середовищі, засновану на принципах сучасного соціально орієнтованого маркетингу [1].

Регіональний маркетинг дозволяє розглядати територію, як місце, де споживачам пропонуються різноманітні послуги або комплекс послуг. При цьому під послугами регіону, згідно з визначенням Ф. Котлера, розуміють обєкти продажу у вигляді дії, вигод або задоволень, які виробляються на регіональному рівні. Маркетинг регіону розглядається як діяльність, яка здійснюється в інтересах регіонального розвитку, в результаті якої створюється, підтримується або змінюється відношення до регіону з боку цільових ринків і широкого кола споживачів, що базується на активному використанні природних, трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів регіону, а також на можливостях їх реалізації і відтворення. А маркетинг товарів і послуг, підприємств, памяток регіону, спрямований на їх просування як за межі території, так і всередині її визначається як територіальний (регіональний) маркетинг.

Основними стратегічними напрямами регіонального маркетингу є: створення і збереження в соціально-економічному просторі регіону обєктивних і субєктивних умов для конкуренції; підвищення конкурентноспроможності товарів і послуг, а також підприємств-виробників; диверсифікація існуючих і нових підприємств, орієнтованих на виробництво товарів і послуг на основі прогресивних технологій; формування соціально-привабливого іміджу території як на мікро-, так і макрорівні.

Високі темпи розвитку туризму і подорожей висувають на передній план проблему вивчення і системного аналізу комплексних наслідків і перспектив його впливу як на розвиток суспільства в цілому, так і на розвиток окремих країн і територій, які виступають в ролі продавців і покупців туристичних продуктів [2].

За оцінками авторитетних спеціалістів, туризм по відношенню до регіонального розвитку виконує маркетингові функції, оскільки сприяє виявленню, максимізації і задоволенню попиту на регіональні продукти. Нині накопичено значний досвід туристичних регіонів різних країн щодо використання маркетингу з метою підвищення своєї туристичної і комерційної привабливості та конкурентної спроможності. При цьому маркетинг туристичних територій визначається, по-перше, природою туристичного продукту, а по-друге, особливостями кожного туристичного регіону. У свою чергу рівень розвитку туризму в регіоні залежить від стану розвитку регіону і держави в цілому.

Під маркетингом туристичних територій розуміють діяльність, яка здійснюється для цілеспрямованого формування і просування іміджу туристичної території та її територіального туристичного продукту на зовнішніх і внутрішньому ринку.

Маркетинг туристичних територій в якості основного обєкта дослідження виділяє територіальний туристичний продукт, який існує як складний комплекс взаємоповязаних складових, і включає: базисний продукт території - продукти і послуги туристичних, готельних і санаторно-курортних закладів, які задовольняють туристичний і рекреаційний попит (розміщення, харчування, лікування відпочинок); додатковий продукт території - продукти, товари і послуги суміжних галузей (торгівлі, громадського харчування, транспорту, дозвілля, спорту, екскурсійного обслуговування та ін.); комплексний продукт території являє собою сукупність базисних і додаткових продуктів, формується на основі вільного вибору споживачів.

Будь-який туристичний продукт має очевидну предметно орієнтовану складову, яка має конкретні властивості й характеристики. Крім того, туристичний продукт насамперед ґрунтується на ресурсному потенціалі території, відповідно, має глибоку спільність для усіх споживачів. Така спільність визначається єдиним ресурсним потенціалом, а також існуючими обєктами інфраструктури туризму.

Світова практика використання територіального маркетингу досить широка, національні туристичні адміністрації багатьох держав активно використовують маркетинговий інструментарій з метою розвитку туристичного потенціалу своїх територій і отримають ґрунтовну відповідь на запитання яким повинен бути туристичний продукт регіону, яким споживачам його пропонувати і яким чином просувати територіальний туристичний продукт [5].

Регіональний менеджмент в туризмі - це процес просторової організації, прогнозування, планування, контролю, які здійснюються з метою управління туризмом в регіоні. Саме він виступає інструментом здійснення регіональної політики держави у сфері туризму, яка за актуальністю стоїть поряд з державною через дві обставини. По-перше, державна програма, яка ґрунтується на пріоритетах, принципах, цілях, завданнях туристичної політики визначених у концепції розвитку туризму, не може врахувати специфіку усіх регіонів країни, які у будь-якому випадку визначаються широким різноманіттям територій, природно-кліматичних умов, традицій та інших особливостей, які визначають самобутність й унікальність конкретної області, краю, району По-друге, для регіону необхідність розробки власної політики в області туризму визначається можливостями даної галузі вирішити широке коло соціально-економічних проблем (покращити інфраструктуру, забезпечити зайнятість населення, подолати нерівномірність розвитку окремих районів регіону тощо) [7].

Завданням регіональної політики держави у сфері туризму є забезпечення комплексного і збалансованого розвитку цієї сфери з урахуванням її специфіки й особливостей конкретного регіону. Для цього держава може застосувати важелі прямого і непрямого впливу.

Власне, у взаємодії «державне регулювання - ринок» первинною ланкою має бути ринок, а державне регулювання - використовуватися як інструмент, що забезпечує загальні умови його існування, вирівнювання стартових умов субєктів та усунення, по можливості, негативних виявів ринкової стихії. Специфіка регіонів визначає можливість використання у кожному конкретному випадку для регулювання розвитку туризму певного набору методик, важелів і стимулів, що визначаються на державному рівні, але відповідальність за формування й ефективне їхнє використання покладатиметься на регіональні органи влади.

Стратегії регіонального розвитку, концепції, стратегії та програми розвитку туризму визначають настановчі засади планування розвитку туристичних територій як одного з головних напрямів регіонального менеджменту туризму.

По відношенню до конкретного туристичного регіону, насамперед, визначається його конкурентна спроможність і формулюється його туристичний образ. Туристичний образ регіону оцінюється за такими критеріями як гостинність, якість послуг, що надаються, імідж регіону, наявність можливостей для активного відпочинку, розвиненість транспортної інфраструктури, відповідність якості послуг ціні та ін. Кожен критерій оцінюється стосовно конкретного регіону, і йому присвоюється певний кількісний вираз. Як наслідок виявляється можливим наочно оцінити переваги і недоліки туристичного регіону і запропонувати шляхи та методи його вдосконалення [2].

Вивчення особливостей туризму в регіонах дозволяє визначити деякі принципи формування, стійкого функціонування туристичних дестинацій на основі максимального використання фактору привабливості конкретної території. Ці принципи можуть і повинні діяти одночасно, оскільки кожен з них визначає основні умови нормальної життєдіяльності і розвитку дестинації.

Серед них застосування принципу комплексного ландшафтного будівництва і компактного розміщення туристичних підприємств створює умови для економії на будівництві і експлуатації комунікаційних споруд і, водночас, дозволяє надавати туристам максимальну кількість послуг без перевищення гранично допустимих навантажень на ландшафт.

Сутність принципу функціональної інтеграції полягає у необхідності інтегрування функцій управління окремими підприємствами з завданями управління туристичною дестинацією в цілому з урахуванням з цілей розвитку туризму в регіоні. Це пояснюється тим, що дестинація у своєму функціонуванні має цілі більш високого (ніж кожен її елемент поокремо, працюючи у заданому режимі і напрямі) рівня. Зазначимо, що ціль кожного комерційного підприємства туризму полягає в отриманні максимального прибутку в умовах конкуренції, а ціль управління туристичним регіоном - забезпечення стійкого функціонування і розвитку на основі усе більш якісного і різноманітного обслуговування клієнтів.

Принцип доповнюваності полягає у можливості поєднання туристичних атракторів з різними видами діяльності регіональної економіки: сільським господарством (продукти харчування, сільський туризм), риболовством (вид туризму і продукти харчування, традиційна кухня), охороною природи (атрактори - національні парки, екологічний туризм), гірничо-видобувною промисловістю (екскурсії в шахти) та іншими видами, - шляхом висування до дестинації нових, додаткових вимог (різноманіття, комфортність, доступність тощо).

Можливості використання того чи іншого обєкта багатоцільовим чином визначає принцип комплексування комунікацій і варіантності експлуатації обєктів. Наприклад, розвиток транспортної інфраструктури призначеної не лише для обслуговування населення регіону, а й туристів. У результаті забезпечується скорочення загальної протяжності комунікацій, спрощення їх експлуатації, локалізація шкідливого впливу на оточуюче середовище, вдосконалюється дорожньо-транспортний звязок з туристичними централи в регіоні.

Сутність принципу інформатизації визначає використання сучасних компютерних систем бронювання і резервування готелів, авіа білетів, круїзів тощо (наприклад, Amadeus, Gabriel, Sanre, WoldSpan, Apollo та інші), що дає дуже великий прибуток, забезпечуючи масові туристичні потоки. Крім того, і самі туристи можуть вільно скористатися такими інформаційними системами як під час подорожі, так і на місці перебування для отримання інформації, що їх цікавить.

Послідовне впровадження нової техніки і технологій, нових форм організації виробництва, виконання управлінських та інших рішень, які дають змогу підвищити ефективність використання природних ресурсів регіону з одночасним збереженням природного середовища та його поліпшення на різних рівнях передбачає принцип екологізації. Його логічним розвитком є принцип екологічності інфраструктури туризму, який полягає у тому, що для масового розвитку туризму в регіоні його територія повинна бути екологічно безпечною для туристів. Необхідно враховувати екологічні наслідки і обмеження розвитку туризму в кожній зоні відпочинку, заходи з захисту природних цінностей, забезпечити оптимізацію пропускної здатності обєктів і навантажень на них, регулювання використання території тощо [7].

Весь механізм управління туристичною дестинацією повинен орієнтуватися на попередження виникнення кризових ситуацій або зниження впливу негативних факторів і посилення впливу позитивних - принцип випередження або запобігання.

З огляду на це, функція планування в регіональному менеджменті туризму передбачає участь у розробці цілей розвитку регіону, які визначають органи управління розвитком туризму певної території; поточний аналіз конкурентної спроможності туристичної території; розробка стратегії конкурентної спроможності регіону; втілення у життя стратегії конкурентоспроможності регіону.

Завдання регіонального менеджменту на рівні туристичних підприємств (компаній) передбачають урахування необхідності мінімізації, повторного використання і рециркуляції в процесі використання природних туристичних ресурсів; збереження і управління енергією, що використовується; управління ресурсами питної води; управління стічними водами; управління потоками небезпечних речовин; управління транспортом і транспортуванням; планування і управління використання земельних ресурсів; залучення працівників, клієнтів, місцевих жителів у вирішення проблем навколишнього середовища; розробка проектів та інноваційних продуктів на засадах стійкого розвитку; задля стійкого, життєздатного, конкурентоспроможного розвитку [8].

1.2 Теоретичне підгрунтя управління територіальним розвитком туризму

Наукові підходи до управління туристичним регіоном спираються на ключеві поняття наук, які досліджують територію і простір. У даному випадку регіон розглядається як структурна складова усього територіально-галузевого господарського комплексу території. У такому сенсі регіон є не тільки підсистемою соціально-економічного комплексу, а й відносно самостійною його частиною з завершеним циклом відтворення, особливими формами прояву стадій його розвитку та специфічними властивостями протікання соціальних, економічних та інших процесів.

Основним є поняття територія - обмежена частина твердої поверхні Землі, яка характеризується певною площею, географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, з повітряним простором над нею та розташованими під нею надрами. Доповнюючими, у даному випадку, є поняття акваторія - обмежена частина водної поверхні Землі та аероторія - частина повітряної оболонки Землі, співвіднесена з певною територією або акваторією. Синергетичний ефект взаємодії та взаємозвязаного функціонування території, акваторії та аероторії відбиває поняття геоторія [2].

Неоднорідність території за різними ознаками зумовлює необхідність членування її на частини - регіони. Регіон - це конкретна територія, яка відрізняється від інших територій за рядом ознак і характеризується певною цілісністю, взаємозвязаністю складових елементів. Слово «регіон» (від лат regio) означає країну, край, область. Синонімічно до поняття «регіон» використовується термін «район». Хоча обидва терміни відображають практично одне й те саме поняття, більш універсальним є термін «район», а термін «регіон» частіше використовується для позначення найбільш великих геополітичних, економічніко- і фізико-географічних територіальних таксонів.

Регіони виділяються відповідно до певних цілей та завдань, найголовнішими з яких є управління розвитком регіону. Регіони можуть бути будь-якого розміру - від міста (або району у великому місті) до величезних регіонів всередині континенту. Для позначення територіального масштабу регіону можуть застосовуватися такі терміни як «локальне регіональне утворення», «мікрорегіон», «мезорегіон», «макрорегіон» тощо. У разі виділення всередині країни з метою управління розвитком, регіон є основною складовою частиною державного територіального устрою, яка визначена єдиною політикою державного регіоналізму та має організаційну відокремленість, цілісність, економічну й географічну самодостатність, право місцевого самоврядування, систему державних органів, які є елементами (підсистеми) державної структури влади й управління країною. Так, у цьому випадку під регіоном може розумітися найбільша адміністративно-територіальна одиниця субнаціонального рівня, яка має виборну владу, юридичну незалежність та власний бюджет. В умовах України - це рівень областей та АР Крим. Безвідносно до цілей територіального управління регіон може означати частину країни, що історично склалася та характеризується специфічними природнокліматичними умовами та відносно стійкими економічними й соціально-демографічними особливостями, певною спрямованістю розвитку продуктивних сил. Основними критеріями виокремлення регіону вважаються спільність господарських і регіональних завдань, техніко-економічні особливості розвитку промисловості та сільського господарства, наявність субєктів господарювання, обєднаних регіональними, економічними, політичними, соціальними, культурно-етнічними інтересами [7].

Суттєвою характеристикою є географічна конкретність регіону - властивість регіону як складової системи управління, обумовлена тим, що шляхи його розвитку тісно повязані з географічними особливостями, усвідомлення яких необхідне для пошуку управлінських рішень.

Для визначення поняття «туристичний регіон» доцільно розглянути ряд теоретичних положень, які відображають сутність рекреації і туризму, характеризують туристично-рекреаційні регіони конкретними просторовими ознаками. Найбільш загальним поняттям у цьому сенсі є «туристичний простір».

Туристичний простір можна розглядати з географічної та економічної точки зору. Однак, беручи до уваги виключно важливе господарське значення туризму, поняття «туристичний простір» варто визначати з позицій регіональної економіки, ґрунтуючись на понятті економічний простір.

Економічний простір - це «насичена» територія, яка містить велику кількість обєктів і звязків між ними: населені пункти, промислові підприємства, господарсько освоєні та рекреаційні ділянки, транспортні й інженерні мережі, інфраструктуру тощо. Якість економічного простору визначається рядом факторів:

·густота (чисельність населення, обсяг валового регіонального продукту, природні ресурси, основний капітал на одинцю простору);

·розміщення (показники рівномірності, диференціації, концентрації, розподілу населення й економічної діяльності, у тому числі наявність господарські освоєних і не освоєних територій);

·звязаність (інтенсивність економічних звязків між частинами та елементами простору, умови мобільності товарів, послуг, капіталу, людей, інформації, які визначаються розвитком транспортних і комунікаційних мереж).

У економічному просторі фіксується велика різноманітність форм організації господарства і розселення: промислові й транспортні вузли; територіально-виробничі комплекси; типи міст (моно-, багатофункціональні тощо) і міських систем (агломерації, мегаполіси); типи сільських поселень.

Туристичний простір - це економічний простір, який характеризується великою кількістю обєктів і субєктів діяльності, які спеціалізуються на туризмі і рекреації. Туристичний простір охоплює три основні елементи: територію формування попиту споживачів туристсько-рекреаційних послуг; територію пропозиції послуг («туристична дестинація», «туристичниий регіон», «туристична місцевість») й територію, яка виконує звязуючі функції між ними [1].

У географічній науці використовується ряд визначень регіону (району), які мають спільні риси. До таких рис відносять: цілісність та унікальність території; генетична єдність; взаємозвязок і взаємна обумовленість компонентів, які його утворюють; наявність процесів функціонування і розвитку; домінування та значну стійкість внутрішніх звязків. Поняття саме по собі є досить абстрактним й передбачає, що його конкретизація відбувається при виділенні певних типів регіонів. У звязку з цим «регіон» - поняття типологічне. Відомий регіоналіст М. Колосовський визначив, що регіони виділяються у межах території у відповідності до певних цілей і завдань. Так, з урахуванням спеціалізації виділяють промислові, сільськогосподарські рекреаційно-туристичні регіони тощо.

Теоретико-методологічними інструментами дослідження регіонів є:

·Типологія - науковий метод, в основі якого лежить групування об'єктів за допомогою узагальненої моделі або типу. Використовується з метою порівняльного вивчення істотних ознак, зв'язків, функцій, відношень, рівнів організації об'єктів. Основні логічні форми, якими користується типологія - класифікація, систематика, таксономія.

·Класифікація поняття споріднене типології. Слово «classis» походить з латини і буквально перекладається «розряд, точніше «робити розряд». Слово «typos» походить з грецької і перекладається як зразок, модель для групи предметів. У географії поняття «тип», як правило, втілює у собі генералізовані риси сукупності територіальних обєктів. Як відзначає Велика Радянська Енциклопедія (т. 25, с. 564) границі (відмінності) між класифікацією та типологією досить умовні й використання тієї чи іншої з них певною мірою залежить від історичних традицій (історичні форми класифікації). Е.Б. Алаєв у «Понятійно-термінологічному словнику» (1983) наводить відмінність між класифікацією та типологією:

·Під класифікацією розуміється групування обєктів, які вивчаються, виходячи з кількісних ознак (наприклад, класифікація поселень за людністю);

·Під типологією - групування обєктів за якісними ознаками (наприклад, функціональна типологія поселень).

Слід відзначити, що логічні основи і в першому (класифікація), і в другому (типологія) випадках однакові.

Всесвітня Туристична Організація (ЮНВТО) виділяє шість туристичних макрорегіонів світу: Європа, Америка, Південно-Східна Азія та Океанія, Африка, Близький та Середній Схід, Південна Азія. Туристичні регіони світу відрізняються кількістю туристичних прибуттів, динамікою та тенденціями розвитку. Всередині макрорегіонів виділяють туристичні субрегіони - країни або групи країн. Наприклад, до складу європейського туристичного макрорегіону входять 5 субрегіонів: Північна Європа, Західна Європа, Південна Європа, Центрально-Східна Європа, Східне Середземноморя. На наступному ієрархічному рівні туристичне районування виділяє туристичні райони. Ієрархічна структура туристичних території може бути доповнена туристичними зонами і субзонами [10].

Під туристичною зоною розуміють: 1) частину національної території, на якій є два або більше центрів з прийому туристів не менше ніж на 5 000 місць проживання; 2) територію з приоритетним розвитком туристичної інфраструктури; 3) територію, на якій зосереджені обєкти показу, які приваблюють туристів, а також інші туристичні обєкти (готелі, санаторії, пансіонати тощо).

Низовий рівень в таксономії туристичних територій займає туристичний центр. Під туристичним центром розуміють місто, природний обєкт, ділянку місцевості, де на базі зосереджених туристичних ресурсів створено комплекс туристсько-екскурсійного обслуговування. Такий комплекс складається з обєктів розміщення туристів, закладів харчування, торгових підприємств, спортивних споруд та інших підприємств сфери послуг.

Отже, регіон - це складна система, у якій усі елементи взаємоповязані і впливають один на одного. Міра такого впливу залежить від потенціалу регіону - ресурсного, економічного, політичного тощо. Кожен регіон має свої особливості, які, в свою чергу, формують специфічні потреби, інтереси, цілі, моделі і стратегії регіонального розвитку. Туристичний регіон є частиною туристичного простору. А туристичний простір в широкому розумінні можна представити як сукупність регіонів:

·у яких формується попит на туристичні продукти;

·у яких задовольняється попит;

·які виконують роль звязуючої ланки між ними.

Кожен з таких регіонів має свої ролі та функції у єдиному процесі формування й задоволення попиту на туристсько-рекреаційні продукти та послуги. Ці території взаємоповязані й утворюють своєрідну систему туристичного простору, де формуються і переміщуються туристичні потоки.

Для успішного становлення та розвитку туристичних регіонів необхідно враховувати нерівномірність розподілу туристичного потенціалу по території, а також різний рівень розвитку туристичної інфраструктури. Характерною рисою функціонування туристичних регіонів є сезонність, яка пояснюється нерівномірністю використання туристичних ресурсів регіону протягом року. Відповідно, туристична цінність регіону змінюється залежно від сезону. У даному випадку особливого значення набуває географічне положення регіону клімат, ландшафт тощо. Усе це підкреслює унікальність й нетиповість туристичних територій та суттєві відмінності між туристичною діяльністю й іншими галузями господарства [8].

«Туристичний регіон» - поняття конкретне, параметри регіону мають свою вимірність, однак навіть найточніші характеристики регіону (площа, клімат, ландшафт т ін.) не можуть дати про нього повне уявлення споживачеві, якщо не продемонструвати його відмінність від інших подібних регіонів. Адже саме на відмінних рисах, або так званих конкурентних перевагах, будується образ регіону, формується його споживча цінність.

У звязку з цим варто підкреслити різницю у підходах до характеристики туристичних регіонів. Традиційна характеристика регіону бере до уваги об'єктивні показники: площа, населення, розмір ВРП (валовий регіональний продукт), основні галузі регіонального господарства тощо. Стосовно туристичних регіонів в якості основного фактору виступає його туристична спеціалізація: пляжний туризм, паломницький, історико-культурний центр тощо.

Деякі автори вважають, що усі туристичні регіони узагальнено представляють два типи регіонів, які відрізняються логікою та просторово-часовими правилами функціонування: канікулярно-відпускні й святково-уікендові. Перші розвиваються дякуючи цінностям високої якості та спеціалізації, що склалася, а другі в якості найважливішої умови стійкого розвитку висувають високу доступність туристичних цінностей для споживачів з найближчих міських агломерацій.

Такий підхід дозволяє більш глибоко дослідити спеціалізацію туристичних територій та досить обґрунтовано вважати, що усі території не залежно від того, якою кількістю природних туристичних ресурсів вони володіють, можуть мати туристичну цінність, яка виявляється в залежності від обраної туристичної спеціалізації. Так при канікулярно-відпускній спеціалізації будуть домінувати високий ступінь освоєності туристичного регіону та туристичні цінності високої якості, а при святково-уікендовій буде домінувати фактор близькості міст. Але і в першому, і в другому випадку регіоноутворюючим фактором виступають територіальні поєднання конкретних елементів (підсистем) рекреаційно-туристичної системи в комплексі з елементами оточуючого природного, соціально-економічного і культурного середовища, дякуючи чому дана території формує власну туристичну спеціалізацію. Туристична спеціалізація регіонів має виключно важливе значення для успішного регіонального розвитку, формування іміджу і брендінгу регіонів в процесі управління їх розвитком.

На сучасному етапі затверджується необхідність застосовувати комплексний і системний підхід до управління туристичними територіями як органічно цілісними туристсько-рекреаційними утвореннями елементів господарства, населення, природи, функціонуючих у певних просторово-часових параметрах. Саме тому нині поняття «комплексний туристичний регіон» і споріднені поняття, такі як «туристсько-рекреаційний комплекс», «санаторно-курортний комплекс», є ключовими для менеджменту туризму [5].

1.3 Методика дослідження

Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження.

Проблематика регіонального розвитку туризму в Чеській Республіці досліджується з позиції системного підходу. Процеси чи явища, які відбуваються в туристичній індустрії, завжди системні. Специфіка системи не вичерпується особливостями складових елементів, а повязана, насамперед, з характером їх взаємодії між собою.

Дослідження проблематики регіонального розвитку туризму в Чеській Республіці включає три взаємоповязані етапи. На кожному з етапів використовуються різні принципи та методи дослідження для досягнення поставлених завдань.

Підготовчий етап полягає у зборі інформації, опрацьовуванні потрібної літератури, статистичному узагальненні та зведенні інформації у таблиці. На даному етапі використовуватимуться такі методи, як літературний, метод систематизації інформації та метод періодизації [6].

На першому етапі слід дослідити фактори формування і регіонального розвитку туризму Чеської Республіки. Для цього необхідно вирішити такі завдання: зясувати політичні передумови розвитку туризму в країні, оцінити вплив соціально-економічних чинників на розвиток туризму, зокрема, дослідити галузеву структуру господарства, видову структуру експорту та імпорту, а також проаналізувати історико-культурну спадщину Чехії, визначити існуючий рівень розвитку соціальної інфраструктури країни.

Для цього слід використати метод аналізу. Цей метод дослідження включає в себе вивчення предмета за допомогою мисленого або практичного розчленування його на складові елементи, таким чином краще буде дослідити фактори, що впливають на розвиток туризму Чехії. Використовуватиметься метод узагальнення, адже регіональний розвиток туризму є складовою частиною туристичної індустрії країни вцілому.

Також слід буде використати метод періодизації для кращого ознайомлення з основними періодами формування культурно-історичної спадщини країни. Статистичний метод, використовуватиметься для аналізу динаміки економічних показників країни.

Слід використати принцип виділення основних факторів, які визначають кінцевий результат. Із значної кількості факторів, які впливають на процеси в туристичній діяльності, було виділено головні, визначальні, які й стали предметом розгляду.

Другий етап полягатиме у дослідженні сучасного стану розвитку туризму Чеської Республіки на регіональному рівні. Завдання цього етапу полягає у досліжденні становлення та сучасного рівня розвитку туризму, його видової та регіональної структури.

Для цього використовуватимуться такі методи дослідження як, порівняльно-географічний метод та метод індексів. Також слід використати графічний метод, картографічний метод, зокрема способи картограми та картодіаграми.

За допомогою графічного методу секторної діаграми можна буде показати зображення структури туризму країни.

На третьому етапі досліджуватимуться проблеми і перспективи регіонального розвитку туризму Чеської Республіки. Для цього слід використати принцип єдності історичного та логічного. Він передбачає врахування історії розвитку обєкта (процесу), його сучасного стану та перспектив подальшого розвитку. Та синтетичний метод дослідження. Синтетичний метод дослідження - спосіб проведення дослідження, узагальнюючи знання про особливості, властивості та взаємозвязки елементів явища.

Отже, запропонована методика дає змогу цілісно розглянути рівень регіонального розвитку туризму в Чеській Республіці.

2. Розвиток туризму в Чеській Республіці

.1 Аналіз місця й ролі Чеської Республіки на світовому та регіональному туристичному ринку

Економіка Чехії базується на принципах відкритого вільного ринку. За оцінками спеціалістів легальна державна система, що приваблює іноземних інвесторів надійними гарантіями цілісності їх вкладень, розвинена інфраструктура, кваліфікована і дешева (за європейськими мірками) робоча сила а також низка інших критеріїв створюють передумови швидкого розвитку економіки Чехії. Заходи з лібералізації зовнішньої торгівлі та залучення вагомих іноземних інвестицій суттєво покращили збалансованість зовнішньоторговельного обороту і структуру експорту. Головну частину експорту складають будівельні матеріали, ліс та металовироби, транспортне, медичне обладнання, вироби текстильної промисловості, меблі, швейні вироби та взуття. В основному експортними партнерами Чехії є країни Європейського Союзу, (63%, з них 43% - належить Німеччині). Залучення інвестицій - складова частина економічної політики країни. Для стабілізації розвитку економіки керівництво Чехії вжило низку заходів, спрямованих на підняття промислового виробництва, збільшення інвестиційного потоку і зростання експорту. Зокрема, створено режим максимального сприяння надходженню інвестицій в економіку країни. Економіка: частка промисловості в економіці країни - 40,2%, сфери послуг - 56,4%, сільського господарства - 3,4%. Головні галузі промисловості - металургія, металообробка, верстатобудування, ядерне машинобудування, виробництво автомобілів, електричного обладнання, телерадіоапаратури, компютерів, обладнання для телекомунікацій, хімічна промисловість та виробництво пластмас, фармацевтика, виробництво медичного обладнання, оборонна промисловість, авіаційна промисловість, виробництво споживчих товарів, інформаційні технології [11]. Соціально-економічна ситуація в ЧР протягом 2010 року характеризувалася подальшим пожвавленням економічного життя в країні, поступовим подоланням наслідків світової фінансово-економічної кризи, які особливо негативно позначилися на чеській економіці у другому кварталі 2009 року. Так, у 2010 році ВВП зріс на 2,5 відсотка у порівнянні з відповідним періодом 2009 року.

Прямий внесок галузі туризму до ВВП у 2011 році, очікується на рівні CZK 96.6 млрд. що складає 2.5%. Насамперед цей показник відображає рівень ділової активності в даній галузі та сукупність вироблених товарів та туристичних послуг (готелі, турагенства, заклади харчування, авіапослуги, заклади проведення дозвілля).

Сумарний внесок галузі туризму до ВВП у 2011 році, очікується на рівні CZK 307.3 млрд. що складає 8%.

За прогнозами WTTC, у 2011 році Чеську Республіку відвідає 6,75 млн іноземних туристів, а обсяг експорту туристичних послуг (включаючи транспортні послуги) складатиме CZK 149.2 млрд.

Загальний обсяг інвестицій в туристичну індустрію Чеської Республіки в 2011 році склав CZK 37 млрд. (4,3% від загального обсягу інвестицій в економіку) [9].

Станом на 1 січня 2011 року у порівнянні з 1 грудня 2010 року рівень безробіття в ЧР зріс на 1 відсоток і становив 9,6 відсотка. За оцінкою експертів, це стало результатом взаємодії кількох факторів: сезонність у деяких виробничих сферах (сільське господарство, будівництво, туризм), зниження купівельної сили населення внаслідок економічної кризи, що у свою чергу призвело до скорочення кількості малих і середніх підприємців, а також ремісників, тощо. Середня заробітна плата у 2010 році досягла суми 23219 CZK. Разом з тим майже дві третини працівників мають заробітну плату меншу, ніж наведена вище сума середньої зарплати [10].

Чеська Республіка проводить збалансовану соціальну політику. По-перше, це підтримка молоді, сім'ї та зростання населення. Саме тому в Чехії такі унікальні умови для студентів, молодих сімей та новоприбулих молодих емігрантів. Студенти мають гарні можливості безкоштовно навчатися, працювати, подорожувати. Молодь отримує гідну підтримку держави, і всі умови для щасливого життя та виховання дітей [11].

В галузі туризму Чеської Республіки задіяно 207 000 робочих місць (4,3% від загальної зайнятості). Показник включає в себе зайнятість у готелях, туристичних агентствах, авіакомпаніях та інших підприємствах транспортних послуг (крім приміського сполучення). Показник також включає в себе зайнятість в закладах харчування та розважальних закладах, які безпосередньо обслуговують туристів. Сумарний внесок туріндустрії на зайнятість складає 459 тисяч робочих місць в 2011 році (9,5% від загальної зайнятості) [9].

Внутрішня політична ситуація Чеської Республіки досить стабільна. У Чехії жоден державний орган не працює абсолютно автономно. Політична система побудована на принципі противаг, так що всі дії влади знаходяться під пильною увагою інших інституцій та громадян, які мають значний та реальний вплив на події, обирають, протестують і не залишають у спокої жодної темної справи нечесних політичних організацій чи окремих діячів.
Чехія входить практично до всіх найважливіших міжнародних політичних та економічних організацій таі підписала всі міжнародні договори, що стосуються дотримання прав людини, міжнародної взаємодопомоги, освіти та ін. Чеська Республіка - член ЄС, НАТО, СОТ, ООН, ОБСЄ, ЮНЕСКО, Ради Європи, Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), Міжнародної організації праці (ILO), Франкофонії, Міжнародної організації із заборони хімічної зброї (OPCW) та ін. При цьому Чехія зберігає відносний нейтралітет у міжнародній політиці, не будучи учасником жодного міжнародного конфлікту або військових дій. Якщо Чехія і бере участь в міжнародних подіях подібного характеру, то тільки в миротворчих цілях. Це забезпечує країні високий рівень національної безпеки в сучасній ситуації протистояння багатьох культур, політичних і релігійних систем [11].
Чехія на державному рівні або на рівні неурядових організацій входить до таких міжнародних туристичних структур: Всесвітня туристична організація (ЮНВТО); Всесвітня рада з подорожами і туризму (ВТТС); Міжнародна асоціація світового туризму (МТ); Міжнародний туристичний союз (ТУІ); Міжнародний туристичний альянс (АІТ); Всесвітня асоціація з питань дозвілля і відпочинку (ВАРА) та ін. [10].

2.2 Аналіз туристичної конкурентоспроможності Чеської Республіки

SWOT-аналіз розвитку туризму в Чеській Республіці

Сильні сторониСлабкі сторониМожливостіЗагрозиВигідне географічне положення з точки зору іноземцівМовний барєр з місцевим населеннямПостійний інтерес іноземних туристів до ЧехіїЗниження конкурентоздатності через низьку якість інфраструктуриРізноманітні ресурси для розвитку велосипедного, сільського, Спа-туризму.Злочинність та шахрайство (крадіжки та грабежі туристів, «додаткові» збори, проституція в історичному центрі Праги та ін.)Системні заходи по просуванню Чехії на міжнародному туристичному ринкуНедооцінка «людського фактору»Щільна мережа гарно розмічених туристичних стежок«Подвійні ціни» для туристів у деяких закладах.Розвиток туризму в регіонахВідсутність догляду за культурно-історичними памяткамиКультурні та історичні памяткиНизька якість туристичної інфраструктури у деяких регіонахСприяння підприємництву у сфері туризмуЗменшення обсягу інвестицій в розвиток туризму в контексті глобальної фінансової кризиНаявність робочої сили для розвитку і функціонування туристичної інфраструктуриНедостатній рівень співробітництва місцевої влади та тур бізнесуЗростаюча кількість бізнес-поїздок, MICE-туризмНавантаження на навколишнє середовищеДавні традиції та якість чеських курортівВізові перешкоди для потенційних відвідувачівПодальший розвиток курортівТиск на скорочення кількості та площі природоохоронних територійПрага, як обєкт світового значенняПрояви ксенофобії деякими правоохоронцями та митникамиБезпека в регіоніЗростаюча конкуренція з іншими країнами регіонуПозитивний для туристів імідж регіону вцілому.Дисбаланс відвідувань між Прагою та іншими регіонамиПотенціал для розвитку сільського туризмуЗростання злочинності

Національне туристичне управління Чеської Республіки - СzechTourism. Чеська Республіка поступово зміцнює свої позиції на світовому туристичному ринку і стає популярною і добре розвиненою європейською туристичною дестинацією. Досягненню цієї мети сприяють такі фактори, як її членство в Європейському союзі і в значній мірі - діяльність національної туристичної організації CzechTourism та мережі її зарубіжних представництв в Європі та інших країнах світу.

Національне туристична організація Чеської Республіки (ČCCR) - державна організація зі спр

ияння розвитку туризму, була створена в 1993 році з метою просування та реклами країни на зарубіжному і вітчизняному ринку як привабливої туристичної дестинации. Партнерами організації в промоутерській діяльності є місцеві органи влади, а також суб'єкти підприємницької діяльності. Організація підпорядковується Mіністерству регіонального розвитку Чеської Республіки. З 1 серпня 2003 року її офіційна назва звучить як Національне туристичне управління Чеської Республіки - CzechTourism (далі - CzechTourism або Aгентство CzechTourism) [15].

За результатами довготривалих маркетингових досліджень в області туристичної індустрії СzechTourism направляє основні сили своєї діяльності на країни, з яких в Чеську Республіку приїжджає найбільша кількість туристів. Це, в першу чергу, держави, які межують з Чеською Республікою - ФРН, Австрія, Словаччина і Польща, а також європейські країни з великою кількістю туристів, які виїжджають за кордон, - Бельгія, Франція, Італія, Нідерланди, Великобританія, Росія та Іспанія. З 2005 року CzechTourism розширив діапазон своєї роботи на Скандинавію та на основні трансконтинентальні ринки - передусім Японія, Канада і США.
Діяльність цієї організації поширюється і на інші потенційно привабливі ринки, якими в першу чергу є країни Середнього Сходу і Південно-Східної Азії. В даний час великий інтерес до Чеської Республіці проявляють Росія, Україна і Прибалтійські республіки.
В рамках своєї діяльності Агентство CzechTourism розробляє оперативну та довгострокову стратегію презентації Чеської Республіки за кордоном. На початку 2004 року вступила в дію нова стратегія просування Чеської Республіки, яка зосередилася на пропаганді національних продуктів. Було запропоновано п'ять основних місць (Прага, Карлові Вари, Чеський Крумлов, скельні міста і Оломоуц) з факультативними поїздками та два подієвих продукта - Різдво і Великдень. У 2007 році агентство CzechTourism відійшло від територіальної та подієвої тематики і звернулася до загальних тур продуктів таких, як Багатство історії (гради, замки, технічні та релігійні пам'ятки), Чеське курортне лікування, Активний відпочинок (гольф, велоспорт, екстремальні види спорту і розваги, рибальство, піший туризм), конгрессoвий, діловий, інсентів туризм та вузькоспеціалізований відпочинок за інтересами (гастрономія, музика, фестивалі). В рамках Активного відпочинку CzechTourism цілеспрямовано зосередився на просуванні гольфового туризму. Великим успіхом чеського гольфу стало отримання титулу «Кращий гольф-напрям 2007 року» на Міжнародній виставці International Golf Travel Market в Іспанії (листопад, 2006 р.), який було присвоєно Міжнародною Асоціацією гольфового туризму (International Association of Golf Tour Operators - IAGTO). Про успішний розвиток гольфового туризму свідчить і новий слоган «Чеська Республіка - гольфова Республіка» (Czech Republic - The Golf Republic).

Сьогодні Чеську Республіку представляє 25 закордонних представництв CzechTourism (Аргентина, Бельгія, Китай, Фінляндія, Франція, Італія, Ізраїль, Японія, Канада, Корея, Угорщина, Мексика, Німеччина - 2, Нідерланди, Польща, Австрія, Росія, Греція, Словаччина, Іспанія, Швейцарія, України, США, Великобританія). Планується відкриття наступних представництв у Скандинавії та Прибалтиці. Діяльність закордонних представників, які співпрацюють з професіоналами турбізнесу і зарубіжними засобами масової інформації, спрямовані на просування і створення іміджу Чеської Республіки як привабливого туристичного напрямку. Десятки заходів для громадськості є доказом того, що важливе значення надається і індивідуальному туризму. З країн, де агентство CzechTourism вже має свої представництва, в Чеську Республіку приїжджає більше 80% від загального потоку туристів.

Інформаційно-медійна діяльність. Цінним джерелом інформації для журналістів і широкої громадськості є сайт-презентація www. CzechTourism.com, де можна знайти достовірну інформацію про туризм в Чеській Республіці на 18 мовах [16].

Агентство випускає прес-релізи, які інформують про актуальні події в туризмі, культурному та спортивному житті країни. Прес-релізи розсилаються для представників преси по електронній пошті на англійській, німецькій, французькій, іспанській і російській мовах, а також доступні у відкритому доступі на веб-сторінці www. CzechTourism.com. Крім прес-релізів CzechTourism, про події в туристичній галузі, культурі, спорті інформує Інтернет-журнал ІNFO-bulletin. ІNFO-bulletin виходить англійською, німецькою та російською мовами. Для доступу до видання, охочі можуть зареєструватися на вищевказаному сайті в Інтернеті [12].

На веб-порталі CzechTourism доступні відеоматеріали в «Медіа-галереї». Це фотографії, відеосюжети, електронні листівки та кадри з фільмів для телевізійних і кінознімальних груп про найбільш визначні місця Чехії.

За допомогою електронного каталогу www.kudyznudy.cz (на чеській та англійській мовах) можна знайти безліч варіантів для проведення дозвілля в різних регіонах Чеської Республіки [13].

Для журналістів, кінознімальних груп і туроператорів CzechTourism проводить індивідуальні та групові прес-тури та ознайомчі поїздки. У 2008 році агентство проводило два великих міжнародних воркшопа під девізом «Насолоджуйтеся Чеською Республікою!» (Enjoy the Czech Republic!), які включали в себе декілька тематичних турів по регіонах Чеської Республіки з метою представити гостям національні туристичні продукти.

Агентство також надає допомогу журналістам в отриманні дозволу на кіно або фотозйомки.

Високий рівень популяризації Чеської Республіки забезпечує і офіційна участь агентства CzechTourism в міжнародних спеціалізованих туристичних виставках, яке здійснюється у співпраці з іншими чеськими суб'єктами туристичного ринку. Також агентство організовує робочі зустрічі та презентації в країнах, де у нього немає зарубіжних представництв. Мета цих представництв полягає в тому, щоб інформувати приватних осіб та засоби масової інформації про актуальні туристичні пропозиції Чеської Республіки, і особливо в тому, щоб дати можливість чеським представникам туристичної галузі самим представляти свої продукти і встановлювати нові контакти із закордонними туроператорами.

Чеська Республіка має великий потенціал у конгресовому туризмі, так як пропонує послуги світового рівня і одночасно належить до найбільш безпечних країн світу. Це також одна з причин того, що CzechTourism зосереджує значні зусилля на презентації Чеської Республіки як країни з ідеальними умовами для проведення конгресів і інсентів туризму. Maркетингова діяльність відділу кoнгресів та інсентів туризму (KIT) включає в себе тематичні презентації та робочі зустрічі в обраних дестінаціях, а також участь в спеціалізованих туристичних ярмарках, які спрямовані саме на діловий туризм (MICE-business). Відділ KIT організовує ознайомчі поїздки та прес-тріпи, орієнтуючись, зокрема, на результати проведених зарубіжних презентацій. Успіхи Чеської Республіки в області конгресового і інсентів туризму підтверджує той факт, що в 2000 році Прага була місцем проведення ювілейного засідання Міжнародного валютного фонду і Світового банку, а в 2006 році - конгресу Американської асоціації туристичних агенств (American Society of Travel Agents - ASTA). Конгресовий потенціал Чехії підтвердило головування республіки в Європейському союзі в 2009 році.

До важливих сторін діяльності агентства CzechTourism відноситься випуск друкованих інформаційно-пропагандистських матеріалів на 17 мовах. Вони розсилаються в зарубіжні країни з метою мотивувати їх громадян до відвідування Чеської Республіки. Створенню позитивного медіа-іміджу країни допомогла перша в історії країни телевізійна рекламна кампанія Чеської Республіки в 2004 році. Кампанія під назвою «Come to slow down» не залишилася єдиною. За нею послідували цілеспрямовані рекламні акції в деяких сусідніх країнах (наприклад, у Польщі, Австрії, Німеччині та Словаччині). У 2006 році вже запрошували туристів до Чеської Республіки на телеканалах CNN, CNBC і Euronews нові рекламні споти «Чеська Республіка - симфонія вражень». У 2007 році агентство направило свої зусилля на залучення до Чехії туристів з Угорщини, а потім відбулася презентація нових веб-сторінок www.czechtourism.com на угорській мові. Крім цього було проведено рекламну кампанію в 16 європейських країнах. У 2012 році пройде роудшоу в кількох російських містах.

Агентство CzechTourism організовує і проводить багато інших заходів. Серед них найстарший у світі фестиваль кіно-, мультимедійних та печатних видань на туристичну тематику - TOURFILM, бере участь у спільних проектах з просування країн Вишеградської четвірки (Чеська Республіка, Словаччина, Угорщина, Польща) на міжнародних ринках, проводить конкурси на краще знання Чеської Республіки серед зарубіжних туристичних операторів, які розробляють тури до Чехії, організовує загальнодержавний проект для учнів початкових і середніх шкіл «Вітаємо туристів» та багато іншого [16].

.3 Аналіз туристичного продукту Чеської Республіки

ТП-Предмет. Національне управління розвитком туризму Czech Tourism видає велику кількість різноманітної картографічної (туристичні атласи, спеціалізовані карти, тощо), інформаційної (путівники) та рекламної продукції (брошури, проспекти). Окрім національного управління, реалізацією туристичної продукції займаються приватні підприємства які працюють в галузі туризму.

ТП-Послуга. Чехія надає широкий асортимент різних туристичних послуг. Про деякі з них докладніше. Весілля в Чехії. Останнім часом, серед молодих жителів Європи, просліджується тенденція до укладення шлюбу в одному з безлічі замків Чехії і, звичайно ж, самій Празі. Це обумовлено рядом причин, одна з перших це краса самого обряду одруження в Чехії, його доступність і можливість поєднати урочисту подію в житті з приємною подорожжю по Чехії, з тими, що її збереглися в первозданному вигляді замками і фортецями, міськими кварталами старої Праги, в казковій обстановці не порушеною сучасністю і перебігом часу.

Заняття бігом в Чехії. У Чехії існує безліч дивовижних місць, казкових фортець та замків, чудових куточків природи, найкрасивіші з яких ви знайдете, якщо вирушите туди пішки. Поєднайте свою любов до бігу з хвилюючою туристичнимою пригодою! Досвідчений організатор заходів з бігу Volkswagen Maraton Praha виступає партнером проекту RunCzech.com, а в даний момент пропонує взяти участь в 6 змаганнях в 4 містах Чеської Республіки.

Гольф. У гольф в Чехії грають з 1898 року, але справжнього розмаху він отримав тільки в останні десятиліття, коли велику увагу стали приділяти якості полів та інфраструктурі. Перше поле для гри в гольф з'явилося тут в 1905 році. Найбільша їх кількість зосереджена в трьох областях: в околицях Праги, в Західній Чехії та в Північній Моравії.

Велосипедні подорожі. На сьогодні в Чехії створені сотні добре маркованих велотрас, протяжністю понад 1000 кілометрів. Велотуризм - напрямок, який підтримується Євросоюзом, тому в останні роки в Центральній Європі з'явилося велика кількість нових велотрас. Найбільша їх кількість є траси місцевого значення, а на загальноєвропейському рівні інтерес представляють траси, пов'язані з маршрутом «EUROVELO». Першою була відкрита траса Прага - Відень. Найбільш густа мережа велосипедних доріжок знаходиться в Шумаві, Ізерскіх горах та Моравії. В основних туристичних центрах і на трасах працюють якісно обладнані центри прокату велосипедів. Інформацію про велосипедні маршрути можна знайти у численних буклетах та картах, а також в інформаційних центрах.

Верхова їзда. Сьогодні і цей вид туризму переживає свій розквіт. Кінні стежки марковані так само добре, як і туристичні і велосипедні маршрути.

Водний туризм. У розпорядженні туристів достатньо простору як для катання на яхті по прісноводним водоймам, а велика кількість гірських річок дає можливість займатися рафтингом. Рибалки також знайдуть собі тут заняття. Незважаючи на те що Чехія континентальна країна, вітрильний спорт має тут свої багаторічні традиції. Для вітрильного спорту різних видів тут використовуються як природні, так і штучні водойми. На багатьох з них облаштовані пункти прокату човнів. До найбільш популярних акваторій відноситься водосховища Липно, Орлик, Вранов, Нові Млини, Махово озеро.
Крім того, на двох найбільших річках - Лабі та Влтаві - працює спеціальний водний транспорт. Серед цікавих екскурсій на судні можна виділити подорожі по Батевому каналу - це вражаюче водне спорудження протяжністю 53 км було побудовано в Моравії в першій половині ХХ століття.
Геокешінг. Останнім часом, Чеська Республіка переживає бум «геокешінга». Якщо ви відноситесь до любителів новомодної розваги полювання за скарбами, вас, безумовно, зацікавить той факт, що в Чехії знаходять тисячі схованок, а на Інтернеті існують цілі портали про їх виявлення в різних місцях.

Зимовий відпочинок. Практично вся територія Чеської Республіки оточена гірськими пасмами, які влітку тягнуть красою своєї природи, а взимку - першокласними умовами для катання на лижах. В Чехії облаштована велика кількість лижних спусків, трас для бігових лиж, сноуборд-парки і бобслейні траси. Зимовий відпочинок поширений в таких гірських районах як Крконоше, Орліцькі гори, Ізерські гори, Крушне гори, Шумава, Єсенік та Бескиди.

Екстремальні види спорту. Чехія надає різноманітні послуги з екстремального відпочинку. Велика кількість канатних парків і скеледромів, обладнаних альпіністських маршрутів підвищеної складності, банджі-джампінг, пейнтбол, катання на мотокарах, стрибки з парашутом, парапланеризм, робить даний сегмент туристичних послуг привабливим для туристів [19].

ТП-Захід. В Чехії проводиться велика кількість різноманітних фестивалів. Найбільш популярні з них проходять в Празі:
«Вальпургіснахт» - 30 квітня. Язичницький фестиваль спалювання відьом і боротьби з силами зла; «Празька весна» - квітень-травень; Міжнародний музичний фестиваль - квітень-травень; Міжнародний книжковий ярмарок - травень; Фестиваль Моцарта - вересень. У Карлових Варах проходять: Міжнародний кінофестиваль - початок червня; Європейський фестиваль туристичних фільмів; Фестиваль опери та оперети, а також інші музичні фестивалі.
У місті Пелгржімове і червні проводиться широко відомий фестиваль рекордів і курйозів. Його переможці напряму потрапляють до Книги рекордів Гінесса.

У Брно проводиться велика кількість різних міжнародних ярмарків. Найбільш відома щорічна (вересень) Міжнародна Машинобудівна ярмарка Брно, проводиться на великій виставковій території з сучасними павільйонами.Fest - найбільший пивний фестиваль Чехії. Проводиться в місті Плзень в кінці серпня і є своєрідним фіналом цілого ряду різноманітних пивних свят, що відзначаються в чеських містах впродовж усього літа. На головній площі проходять концерти, а в музеї пива проходять костюмовані вистави [19].

ТП-Маршрут. В Чехії налічується близько 4 тисяч туристичних маршрутів. Вони поділяються за видами (піші, вело маршрути, авто маршрути), за протяжністю, за тривалістю, за інтенсивністю.

ТП-Обєкт. Національний парк Шумава. Заснований у 1963 р. цей обєкт був природо-охоронною зоною. У 1990 р. Шумава отримала статус біосферного заповідника ЮНЕСКО, а у 1991 р. чеський уряд оголосив Шумаву національним парком. Даний обєкт розташований у гористій місцевості на кордоні з Німеччиною та Австрією і має загальну площу 685 км². Шумава є найбільшим національним парком у Чехії, а спільно з Національним парком Баварія, і найбільшою за площею природо-охоронною територією у Центральній Європі. Перебування в тиші незайманих лісів, живописні ландшафти, торфовища, дикі скелі, вкриті кам'яними брилами, вісім льодовикових озер, котрі є спадщиною з льодовикового періоду та ряд визначних природних пам'яток відкривають необмежені можливості для розвитку туристичної діяльності у Шумаві, зокрема велотуризму. До найбільш цікавих, з туристичної точки зору, місць відносяться область близько Модрави, Повидржі, Квілда, Борової Лади, витоки Влтави, а також ряд заповідних областей, таких як Єзерна слать, озера Лада, Плешне, Черне і Чертове, Боубінскій незайманий ліс і водоспад Біла Стрж.

Національний парк Чеська Швейцарія - незвичний куточок незайманої природи в самому центрі Європи, котрий з 01.01.2000 р. був проголошений національним парком, знаходиться на північному заході країни, на кордоні з Німеччиною. Територію площею у 79 км², прилеглу до німецького національного парку Саксонська Швейцарія, можна сміливо вважати ідеальним місцем для сімейного туризму, з низкою скелястих масивів і широким вибором туристичних маршрутів, значна кількість яких, з'єднує унікальні пам'ятники природи та історії. Достатня кількість затишних і недорогих готелів, привертають до цього центру все більше і більше рекреантів. Дикі та Едмундові ущелини, через які можна проплисти на прогулянкових човнах по річці Камениці, відносяться до найбільш цінних і найкрасивіших куточків Чеської Швейцарії. З берега річки можна піднятися науковою стежкою по так званих Довгих сходах, повз скелясту капличку, в село Мезні (поселення з цінними обєктами традиційної культури), звідки стежка веде далі, аж до Правчицьких воріт. Правчицькі ворота є
найбільш відомим скелястим утворенням Національного парку Чеська Швейцарія, а одночасно і найбільшими в Європі скельними воротами з шириною 26 м. і висотою 21 м. З міркувань безпеки, забратися на самі ворота не можливо, однак для туристів створено кілька оглядових майданчиків. Поруч знаходиться невеликий замок - Соколине Гніздо з рестораном, музеєм Національного парку і туристичним центром. Визначні обєктами Чеської Швейцарії: Національний природний пам'ятник Правчицькі ворота, скелястий міст, Єтршіховицькі скелі, скелясті фортеці Шаунштейнт та Фалькентейн, Кийовська долина.
Крконошський Національний парк. Дана територія знаходиться на півночі Чехії і займає площу у 548 км², на висоті від 400 м до 1602 м над рівнем моря. Крконошський Національний парк був заснований в 1963 р,
статус біосферного заповідника отримав у 1992 р.
Транскордонний партнер - Карканоський Національний парк у Польщі.
Даний обєкт заповідного фонду Чехії, включає в себе найбільший в Чехії гірський масив, в тому числі передгіря, альпійську тундру, торфяники, гірські луки і ліси. Південні окраїни території та визначні пам'ятки природи є частиною охоронної зони. Завдяки привабливим ландшафтам, чудовим умовам для занять зимовими видами спорту, та ретельно продуманій системі туристичної інфраструктури (десятки обладнаних туристичних стежок та велотрас доповнені фунікулерами і туристичними будиночками, доглянуті гірськолижні комплекси і сотні кілометрів бігових трас з підйомниками), Крконоше стали однією з найпопулярніших курортних областей у Центральній Європі. Перед відвідувачами відкриті двері музеїв, майстерень і технічних визначних пам'яток. Визначні пам'ятки природи:
Аненська долина, Боберська странь, Чорногорська ущелина, Ерліковицькі штольні, Клиновий потік, Хутряне озеро. Головні туристичні центри: Гаррахов, Шпіндлерув Млин, Пец-під-Сніжкой, Рокітніце-над-Йізероу,
відомі, перш за все, як гірськолижні центри, але туристичні послуги в них надаються протягом усього року.
Національний парк Подийі. Найменший і з чеських Національних парків (його площа становить 63 км²), знаходиться в центральній течії річки Дийє, між містечками Зноймо і Врановом-над-Дийєй, на самому кордоні з Австрією. У 1978 р., Подийі було оголошено заповідником. У 1991 році територія, враховуючи її природну цінність, отримала статус Національного парку. Парк - частина передгіря Чесько-Моравської височини. Більша частина Подийі знаходиться на невеликій відстані від кордону, тому парк частково закритий для відвідувачів. Національний парк репрезентує виключно зберігшийся зразок краю річкової долини в гористій області центральної. Віссю території є річка Дийє, яка створює неповторну долину зі скелястими берегами, камінням та скелястими кручами. Дана територія багата різноманітною флорою і фауною. Визначні пам'ятки природи:
Браітава, Бича гора, Бича скеля, Чіжовське джерело, Дийє, Гамерські враси, Гавраницьке Вршешовіце, Градіштські тераси, Млочі потік, Сісфільдув камінь [19].
Празький град. Замок, заснований приблизно в 880 р. князем Боривоєм з династії Пржемисловічей. Згідно з Празький Град є найбільшим замковим комплексом у світі, площею майже 70000 м². Він складається з великих палаців і церковних будівель різних архітектурних стилів, від римського Х ст., до готичного - XIV ст. Домінантою Празького Граду є кафедральний собор св. Віта (1344-1873 рр), найбільший і найславетний з празьких храмів, проте в той же час - духовний символ чеської держави, з усипальницею чеських королів, багато прикрашеною каплицею св. Вацлава і чудовими Золотими Воротами. Крім богослужінь тут також проходили коронації чеських королів, тут же зберігаються і королівські регалії. Також у замку розташовані: Старий Королівський Палац з Вальдштейнською Залою, базиліка і монастир св. Йіржі, Злата вуличка (старовинна вулиця, характерною особливістю якої є карликові двоповерхові будиночки, вбудовані в арки колишньої фортечної стіни) з вежею «Даліборка», картинна галерея, літній палац королеви Ганни та сади Празького Граду.
Карлов міст. Фундамент одного з найстаріших кам'яних мостів у Європі заклав ще у 1357 р. Карл IV був побудований в епоху Середньовіччя. Міст завдовжки 516 м, а шириною майже 10 м, стоїть на 16 опорах, прикрашений тридцятьма барочними статуями і скульптурними композиціями. З обох сторін міст укріплений вежами - Старомістською і Малостранською.
Вишеград (історичний комплекс X ст., який включає в себе ротонду св. Мартіна (XI ст.), готичний костел св. Петра і Павла, підземні каземати, а також Вишеградське кладовище - місце поховання видатних діячів Чехії), Страговський монастир премонстратов (заснований в 1140 р., належить до найстаріших монастирів цього ордена в світі), Старомістська ратуша (символ самоврядування Старого Міста виник в 1338 р.) зі Старомістською площею, Странова синагога (найстаріший пам'ятник празького єврейського кварталу, а одночасно найдавніша зі збережених у Європі синагог), Майзлова синагога
(1590-1592 рр.) Старе єврейське кладовище і Пінкасова синагога (XV ст.), Іспанська синагога (XIX ст. молитовня, в незвичайному мавританському стилі), Йіндржішская башта (готична вежа XV ст.), Лорета (XVI-XVIII ст.), Костел Діви Марії Побідоносної з Празьким Ісусом-немовлям (XVIІ-XVIII ст.), Башта костьолу св. Мікуласа (XVIII ст.), Петршинська оглядова вежа (60-метрова залізна башта, на найвищій точці Праги (327 м), була побудована в 1891 році, як зменшена у п'ять разів копія Ейфелевої вежі), будівля Національного театру (сер. ХІХ ст., побудована в стилі неоренессансу) [19].
ТП-Місце. Чеське Будейовіце. Місто являється центром Південної Чехії. Визначні пам'ятки: Квадратна міська площа зі статуєю Самсона у стилі барокко; Ратуша на міській площі (1727-1730 рр.) з трьома вежами і статуями; Чорна Башта - 72 метрова вежа в центрі міста; Собор Святого Мікулаша в історичному центрі міста та Домініканський монастир. Неподалік від міста знаходиться с. Голашовіце. Даний обєкт, включений до Списку ЮНЕСКО, вважається перлиною сільського бароко. Двадцять дві садиби, з барвистими фасадами, садами і коморами, розташовані навколо ставка в центрі села.
Чеський Крумлов. Замок Чеського Крумлова (початок будівництва - XIII ст.), другий за величиною, після Празького Граду, палацовий комплекс в Чеській Республіці, внесений в 1992 році, як і все місто, до Списку ЮНЕСКО. Більшість будівель, що входять в комплекс замку, було побудовано з XIV по XVII ст. Фортеця і замок стоять на скелі над Влтавою, туристичні маршрути ведуть через найцікавіші частини комплексу, такі як барочний театр, маскарадний зал або палацову башту з оглядовим майданчиком. Інші визначні місця: Плащовий міст (1767 р.); Церква Святого Віта (зведена у 1309 р. в готичному стилі, перебудована в 1407-1439 рр, розписана фресками XV століття, головний вівтар реконструйований у 1673-1683 в стилі барокко); Ратуша на головній площі історичного центру Крумлова (1580 р.).
Плзень. Історичний та культурний центр Західної Богемії. До головних архітектурних памяток відносяться: Готичний кафедральний собор св. Варфоломія (кін ХІІІ ст.); Ратуша в стилі ренесансу (XVI ст.); Барочна будівля домініканського монастиря з церквою св. Анни (поч. XVIII ст.). Особливої уваги заслуговують плзеньські історичні підземелля, загальна довжина яких становить 24 км.

Кромержиж. Місто у Центральній Моравії відоме завдяки Архієпископському замку (XVII-XVIII ст.) і садам біля нього. Барочний замок служив резиденцією Оломоуцьким єпископам. На тлі загального багатства інтер'єру виділяється картинна галерея, з цінною колекцією картин європейських майстрів XV-XVIII століть. Замок доповнюють унікальні старовинні сади - ландшафтний «Сад під замком» та «Квітковий сад» епохи пізнього ренесансу. Замок та сади у 1998 р. внесені до Списку ЮНЕСКО.

Телч. Місто яке називають моравською Венецією, був заснований ймовірно у 1099 р. Старовинна королівська фортеця на воді була заснована в ХІІІ ст. на перетині торгових шляхів. Найзнаменитіші пам'ятники: Захаріас наместі (Захарієва площа); Старе місто на березі озера (площа Богоматері, Мадонна (1673 р.), капела Богоматері (1572 р., рококо). Від замку і Захаріас-наместі до Старого міста веде доріжка, звана «На плитках». Уздовж неї стоять статуї святих, виконані в стилі бароко в XVIII ст.; Церква Святого Духа (XIII ст.); Церква Святого Якова (1360-1370 рр.); Єзуїтська Церква Ім'я Христового (1669 р.); Церква Святої Анни (XVI-XVII ст., барокко). Сьогодні в культурному житті відіграє величезну роль образотворче мистецтво і музика. Тут проходить цілий ряд музичних фестивалів «Канікули в Телчі».

Вальтіце. Місто в Південній Моравії, відоме завдяки однойменній бароковій резиденції князів Ліхтенштейнів. Палац побудований на місці замку сім'ї Ліхтенштейн, на початку XVIII ст. Даний обєкт оточений англійським парком з храмом Діани (1812 р.). Разом з сусідньою садибою Лєдніце, з якою Вальтіце пов'язує 7-кілометрова липова алея, він внесений до Списку ЮНЕСКО, де іменується як Культурний комплекс Лєдніце-Валтіце [13].

Територіальні відмінності у формуванні національного туристичного продукту. Західна Чехія. Промисловим, культурним і громадським центром Західної Чехії є місто Плзень. В першу чергу цей регіон славиться сотнями цілющих мінеральних джерел. Саме вони сприяли виникненню курортних міст Карлові Вари, Маріанське Лазне, Франтішикове Лазне, Яхимов, Лазня Кінжварт і Константінова Лазне. Курорти Західної Чехії мають добре розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає в себе ексклюзивні готелі, що спеціалізуються на оздоровчих та уелнесс-програмах, аквацентри в стилі римських лазень, а також унікальні пивні купелі. Для розвитку історичного туризму цікавими обєктами у даному регіоні значаться численні фортеці і замки. Зокрема Бечов-над-Теплій, Кінжварт, Локет, Острог, Козел, Манетін, Небілови і Збірог. Цікавими пам'ятками старовини є монастир у містечку Тепла, а також міста Хеб, Соколов і Горні Славков, де можна ознайомитися з цікавими музейними експозиціями, старий центр міста Плзень, з кафедральним собором св. Варфоломія, ротонда св. Петра і Павла в Старому Плзеньце, фортеця Радинь, монастир у містечку Плас, водяна кузня в Добржіве, а також цікаві єврейські пам'ятники у населених пунктах Поржічі і Касеєвіце. Для активного відпочинку у Західній Чехії в літню пору року можуть бути використані туристичні стежки для пішого туризму і велотраси, а взимку - бігові лижні траси, і популярний гірськолижний комплекс Божий Дар - Кліновец у Крушне Горах. Відмінні умови для водних видів спорту і відпочинку пропонує водосховище Грахолускі, а також долини річок Бероункі і Стршели.

Північна Чехія. Центром цього регіону є місто Ліберец. Регіон виділяється красивими ландшафтами, великою кількістю історичних та архітектурних пам'яток. В контексті історичної спадщини слід згадати замки в містах Духцов, Клаштерец-над-Огрже, Красни Двур, Лібоховіце, Плосковіце, Велке Бржезно, Бездез, Фрідлант, Лемберк, Слоуп, руїни Ральської фортеці, руїни фортеці Троскі, руїни скельних замків «Драбскіе світлиці», «Фрідштейн» і «Вранов». Найбільш цікаві сакральні обєкти - базиліка св. Лаврентія і св. Здіслава в Яблонці-під-Ештедом, паломницький ареал в Гейніцах. Завдяки особливостям ландшафту, Північна Чехія має великий потенціал для оздоровчого туризму та активного відпочинку. Серед природніх обєктів виділяються Лужицькі гори, Чеське середньогір'я з Лабською долиною, скельні утворення Лабскіх пісковиків, Національні парки Чеська Швейцарія та Крконоше, Махово озеро. Північ Чехії славиться найбільшою кількістю оглядових веж і майданчиків в країні. Даний регіон має ідеальні умови для пішого та велосипедного туризму, гірськолижного спорту. Центри літнього та зимового відпочинку у Північній Чехії - Гаррахов, Шпіндлерув Млин, Пец-під-Сніжкой і Янське Лазне. Зазначені курорти пропонують туристам продуману систему туристичних маршрутів і велосипедних доріжок, фунікулери та гірські зруби, а взимку - підйомники, доглянуті спуски і сотні кілометрів лижних трас.

Центральна Чехія. Регіон з центром у Празі, має велику кількість історичних пам'яток загальноєвропейської значимості. Перш за все, фортеці Карлштейн і Кршівоклат, замок Конопіште і місто Кутна Гора, старовинний центр якого внесений до Списку ЮНЕСКО. Дванадцять майданчиків для гольфу, розгалужена мережа велосипедних трас і сучасний центрах розваг та відпочинку сприяють гарному відпочинку любителям активного туризму. Свою традицію має водний спорт на річках Влтаві, Бероунке і Сазані. Головним санаторний курорт регіону - Подєбради. На околицях Праги знаходиться декілька природних заповідних областей, таких як біосферний заповідник Кршівоклатско та заповідник Чеська карст, з Конепрускімі печерами. До місцевих визначних пам'яток також відносяться кілька нещодавно відкритих для відвідувань дворянських маєтків і палацових садів, а також музеї, меморіали і середньовічні фортеці.

Східна Чехія. Центром регіону є місто Градєц-Карлове. Особливістю даного регіону є велика кількість визначних історичних обєктів: фортець, замків, сакральних пам'яток. Найвизначнішими з них є фортеці Кунетицька Гора, Ліхніце, Літіце, Ріхмбурк і Стоянів. До архітектурних шедеврів відносяться монастир у Броумове, а також замки в містах Опочно, Пардубіце, Частоловіце, Нове Гради і Слатіняни. Місто Літомишль, завдяки прекрасному замку епохи Відродження, внесений до Списку ЮНЕСКО. Загальновідомі такі місця, як Адршпашські та Теплицькі скелі, Броумовські стіни і Залізні гори.

Південна Чехія. Центром регіону є місто Чеське Будейовіце. Відвідувачів півдня Чехії зустрічають, в першу чергу, монументальні середньовічні фортеці і розкішні замки. Перлиною регіону є місто Ческі Крумлов, старовинний центр якого, з фортецею та замком, внесений до Списку ЮНЕСКО. Уваги заслуговують також мальовничі міста Прахатіце, Кашперський Гори, Сушице і Клатови, фортеці Кашперк, Рабі, Рожмберк, Швігов і Велгартіце, монастирі в містах Вишні Брід і Злата Коруна, замок у Горшовському тину. Серед визначних пам'яток необхідно відзначити Голашовіце - село в стилі сільського бароко, внесене до Списку ЮНЕСКО. Південно-чеські притоки Влтави - Отава і Лужніце - справжній рай для любителів водного спорту. До найкрасивіших місць слід віднести біосферний заповідник Тршебоньско, природний заповідник Чеська Канада та найбільший природний парк в Центральній Європі - Шумова.

Височина. Центром регіону є місто Йіглава. Місто славиться своїм історичним центром, стародавнім підземеллям, а також Музеєм Височини і зоопарком. Великі ліси, з великою кількістю туристичних маршрутів, є ідеальним місцем для пішого туризму. Визначні історико-культурні памятки - старовинні міста Пацов, Пелгржімов, Пршібислав, Світла-над-Сазавою і Тршешть, фортеці Ліпніце і Камен, а також замки в Яромнержіцах-над-Рокитне і Намнешті-над-Ославою. З великої кількості унікальних пам'яток старовини, три внесені до Списку ЮНЕСКО. Це костел св. Яна Непомуцького на Зеленій Горі, у Ждяр-над-Сазавою, єврейський квартал у місті Тршебіч, з кладовищем і романсько-готичної базилікою св. Прокопа, та історичний центр міста Телч, із замком у стилі ренесанс.

Північна Моравія та Сілезія. Центром регіону є Острава - місто з цікавим шахтарським музеєм і цікавим ареалом мініатюр «Мініуні», розташованим у виставковому комплексі на «Чорному лузі». Обєкти народної архітектури представлені рубаними дерев'яними церківками і волоським сканзеном в місті Рожнова-під-Радгоштем. Піший туризм і гірськолижний спорт розвинені в горах Єсенік та Бескиди. Центри активного відпочинку регіону - Лиса гора, Радгошть, Прадід, Пустевни, Рамзове і Червеногорске сідло. Санаторно-курортні центри Північної Моравії - Єсенік, Велке Лосіни і Клімковіце.

Центральна Моравія. Центрами цього регіону є міста Оломоуц і Кромнержіж. В обох є об'єкти, внесені до Списку ЮНЕСКО. У Оломоуці це барочний Стовп Пресвятої Трійці, в Кромнержижі - архієпископський замок, а також унікальні «Сади під замком» і «Квітучий сад». До визначних історичних пам'яток регіону відносяться фортеці Боуз, Гелфштин і Штернберк, замки Намнешть-на-Гані, Чехи-під-Косіржем, Усов, Товачов, а також паломницькі місця Свята Гостинь та Свята Гірка у Оломоуці. Основним курортом регіону є Тепліце-над-Бечвой, де неподалік знаходяться Збрашовскіе печери і Граніцкая прірву. Рівнинна місцевість Центральної Моравії створює ідеальні умови для відпочинку біля води, пішого туризму та аматорського велосипедного туризму.

Південна Моравія. Центр цього регіону Брно - друге за величиною місто в Чеській Республіці, домінантами якого є фортеця Шпілберк і готичний кафедральний собор. Унікальним архітектурним пам'ятником служить «Вілла Тугендхат», у стилі функціоналізму, яка внесена до Списку ЮНЕСКО. Ще одним пам'ятником з цього Списку є Лєдницько-Валтицький ареал - найбільший комплекс цього роду в світі. У північному напрямку від Брно розташований Моравський карст - область з більш ніж тисячею печер, що зумовлює розвиток спелеотуризму. Уваги заслуговують відома фольклорна область Словацько, біосферні заповідники Палава і Білі Карпати, а також Національний парк Подийі. З архітектурних памяток необхідно відзначити монастирі в Райграде і Пршедклаштержі-у-Тішнова, паломницьке місце Велеград, замки в Бучовіцах, Мілотіцах, Славкові-у-Брно і Воронових-над-Диєй, а також фортеці Бітов, Бухлов і Пернштейн [19].

В Чеській Республіці функціонує понад 600 туристичних інформаційних центрів, забезпечують відвідувачів повним спектром інформаційних послуг і послуг, пов'язаних із забезпеченням потреб туризму.

Основні послуги ТІЦ в Чехії:

·індивідуальне інформаційне обслуговування;

·брошури, листівки, путівники та інша рекламна продукція туристичних регіонів Чехії;

·інформація про культурні, спортивні та громадські заходи;

·поради для поїздки до Чехії;

·інформація про національні та міжнародні перевезення;

·інформацію про готельні послуги;

·доступ до інтернету.

Центри туристичної інформації є життєво важливою частиною реального забезпечення міста, регіону і всієї держави. Їх завдання полягає в забезпеченні відвідувача всією необхідною інформацію, щодо місця перебування. Розвитку туризму можуть сприяти тільки такі туристичні інформаційні центри, які забезпечують якісну і своєчасну інформацію широкого спектру. І, навпаки, туристичні інформаційні центри з некоректною інформацією заважає розвитку туризму, а також може завдати шкоди позиції Чеської Республіки як надійного і популярного туристичного напрямку.

Національне туристичне управління Чеської Республіки - CzechTourism, усвідомлює важливість надання туристу актуальної якісної інформації, як фундаментальну основу своєї діяльності. З 2003 року здійснюється проект з підтримки «офіційних центрів туристичної інформації», який вводить єдине маркування туристичних інформаційних центрів, які відповідають вибраним критеріям. В проекті, маркування офіційних центрів туристичної інформації, вже беруть участь більше 340 інформаційних центрів, інші подали заявки. З метою забезпечення подальшого вдосконалення послуг, що надаються TIЦ є розширення умов для виділення єдиного маркування. Метою проекту є покращення послуг, підвишення доступності, адаптація до потреб клієнта, покращення мовних навичок працівників та ефективне управління та оновлення інформаційною базою даних. Система моніторингу трафіку та послуг ТІЦ. Мета цієї системи полягає в отриманні конкретних даних про те, якими саме послугами туристичних інформаційних центрів користуються туристи. Ці дані доповнюють існуючі показник Чеського статистичного управління про туристичні потоки в країні. Всі ТІЦ країни буде оснащено програмним забезпеченням, яке буде використовуватися для введення даних про відвідувачів. Отримані дані по кількості відвідувачів будуть переведені на центральний сервер і будуть використані для аналізу та оцінки використання послуг TIЦ споживачами. Це дозволить створити комплексну систему моніторингу відвідувань TIЦ. Участь у моніторингу є однією з умов для збереження сертифікації [17].

3. Проблеми регіонального розвитку туризму в Чеській Республіці

3.1 Система управління туризмом Чеської Республіки та туристична політика

Розвитком туризму в Чехії опікується державна організація з розвитку туризму, яка підпорядковується Міністерству регіонального розвитку - Національне туристичне управління (CzechTourism), метою діяльності якого є просування і реклама Чеської Республіки як привабливої туристичної дестинації за кордоном і на вітчизняному ринку. CzechTourism підтримує розвиток вїзного і вітчизняного туризму, а на міжнародному ринку зосереджує свої зусилля на просуванні таких конкретних напрямів туристичної галузі як курортний, конгресовий і діловий туризм, гольф-туризм. Щороку організація в рамках проекту представляє «133 туристичні премєри» нових туристичних напрямів, здійснює рекламно-промоційні заходи, видає прес-релізи, електронний журнал INFO-bulletin, що відображає події в туризмі, культурі, спорті і транспорті, електронний щомісячник «Регіональний інфобюлетень» для представників туристичного бізнесу, підтримує інформаційний сайт для туристів з усього світу на 18 мовах про туристичні можливості країни, проводить фестиваль фільмів і ЗМІ з туристичною тематикою TOURFLM, проводить спеціальні програми візитів представників зарубіжних ЗМІ, підтримує діяльність інформаційних центрів на території країни та закордоном, готує та розповсюджує інформаційні матеріали на 17 мовах. Маркетингова стратегія Національного туристичного управління CzechTourism орієнтована, в першу чергу, на ті країни, звідки в Чехію приїздить найбільша кількість туристів, це Австрія, Німеччина, Польща, Словаччина, Бельгія, Великобританія, Голландія, Іспанія, Італія, Росія, Канада, США, Японія. Останнім часом активність CzechTourism спрямована на інші ринки, які вважаються перспективними - країни Середнього Сходу і Південно-Східної Азії [16].

CzechTourism в координації з Міністерством регіонального розвитку виконує такі основні завдання:

·забезпечення, підтримка та координація маркетингової діяльності на внутрішньому і зовнішньому ринках,

·підтримка комплексного розвитку туризму,

·співробітництво в галузі туризму з державними та місцевими органами влади, професійними організаціїями, фінансовими інституціями, університетами, дослідницькими інститутами та аналогічних закордонними установами,

·підготовка, організація та здійснення освітньої діяльності в сфері туризму і туристичних послуг для забезпечення і підтримки конкурентоспроможності Чехії на вітчизняному та зарубіжному ринках

·створення сприятливого іміджу туристичного напряму «Чеська Республіка» на внутрішньому і особливо зовнішньому ринках,

·визначення пріоритетів розвитку та розробка національних продуктів,

·просування туристичних продуктів з повагою до навколишнього середовища,

·безпека, співробітництво з вітчизняними та іноземними журналістами та ЗМІ,

·інформаційні послуги для індустрії туризму в Чехії,

·співпраця у створенні національної системи туристичної інформації

·публікація рекламних матеріалів про Чеську Республіку закордоном,

·співробітництво з регіонами, участь в розробці територій туристичної діяльності, їх розвитку та підвищення привабливості,

·вплив на громадськість, заохочування доброзичливої поведінки по відношенню до іноземних гостей,

·створення представництв за кордоном з метою інформування іноземних журналістів, фахівців та широкої громадськості про пропозицію на ринку туризму в Чеській Республіці та підтримки продажу національного турпродукту.

Завдання, визначені программою просування Чехії на світовому туристичному ринку, здійснюється через:

·рекламу, рекламну діяльність, діяльність в Інтернеті;

·виставки, конгреси, семінари, роуд-шоу;

·редакційно-видавничу діяльність неурядових організацій, періодичних видань;

·перекладацьку діяльність;

·збір, обробку, аналіз, поширення та подання інформації;

·посередницьку діяльність у галузі інформатики;

·підприємницьку діяльність;

·лекції та консультаційну діяльність;

·виробництво аудіовізуальних засобів масової інформації.

Структура управління CzechTourism.

1.Глава CzechTourism Генеральний директор (надалі «Директор») призначається на посаду і звільняються з посади Міністром регіонального розвитку.

2.Директор керує і організовує діяльність CzechTourism, представляє його ззовні і несе відповідальність за його функціонування та управління. Директор повинен підготувати бізнес-план і маркетингову концепцію на наступний період в 1 рік, а потім у відповідності до цієї стратегії планувати дії на майбутній сезон.

3.Директор повинен через кожні півроку звітувати міністру про виконання плану роботи і бюджету, затверджених на рік і вносити пропозиції для радикальних заходів у діяльності CzechTourism.

.Внутрішня організація CzechTourism, сфери її організаційних одиниць, в тому числі взаємовідносини між ними, регулюються Організаційним Положенням та іншими внутрішніми нормативними актами директором в рамках своєї компетенції.

Рада стратегії CzechTourism.

1.Голова стратегії - директор Ради, який призначає членів Ради стратегії. Число членів Ради стратегія 5 осіб.

2.Рада здійснює такі функції:

·рекомендує Основні принципи діяльності CzechTourism;

·дає істотну оцінку діяльності CzechTourism;

·впливає на проект бізнес-плану та річного бюджету CzechTourism

·впливає на економіку CzechTourism, контролює витрати бюджетних коштів CzechTourism;

·оцінює досягнуті результати;

·члени Ради стратегії забезпечують належний рівень співробітництва в цілях здійснення контролю за діяльністю CzechTourism.

3.Чергове засідання Ради стратегії проводитися не рідше одного разу на рік, наради скликаються директором за наявності абсолютної більшості членів. Позачергові збори Ради стратегії скликаються у разі термінової необхідності, на прохання абсолютна більшість членів Ради або директору CzechTourism [16].

Державна туристична політика країни впроваджується згідно з засадами «Концепції державної політики в галузі туризму в Чеській Республіці на 2007-2013 роки».

Концепція визначає комплекс заходів щодо реалізації основних цілей державної політики в сфері туризму, які в основному орієнтовані на підвищення конкурентоспроможності та економічної вигоди від туризму в республіці, скорочення безробіття, розвиток регіонів, малих та середніх підприємств та охорону навколишнього середовища. При реалізації цих заходів, Czech Tourism співпрацюватиме з іншими центральними органами влади.

Пріоритети визначені концепцією:

·Конкурентоспроможность національних та регіональних туристичних продуктів;

·Розбудова та модернізація інфраструктури для туристичних послуг;

·Маркетинг туризму та розвиток людських ресурсів;

·Створення організаційної структури туризму.

Всі заходи передбачені концепцією будуть спрямовані на підтримку розвитку галузі туризму, підвищення внеску від туристичної діяльності у ВВП, покращення показників зайнятості за допомогою туризму, підвищення ролі туризму у регіональному розвитку.

Ризики у досягненні цих пріоритетів:

·Скорочення бюджетів центральних та місцевих органів влади;

·Відсутність належної координації при втіленні засад державної політики;

·Бездіяльність окремих посадовців;

·Відсутність функціональної системи комунікацій між «зацікавленими сторонами».

Роль CzechTourism у реалізації державної політики:

·Відповідно до концепції розвитку туризму в ЄС, CzechTourism повинно дотримуватися принципів сталого розвитку, його дії немають становити загрозу для майбутнього суспільства. Потрібно діяти з усвідомленням того, що туризм це міжвідомчий і міждисциплінарний феномен, який впливає на суспільство з усіх сторін і з різними мотивами.

·Визначення всіх залучених до процесу сталого розвитку туризму «зацікавлених сторін», планування та співробітництво з ними, стоврення проектів, визначення і вирішення проблем.

Ще одним пріоритетом державної туристичної політики є реалізація інтересів держави за кордоном в контексті в'їзного туризму та стимуляція внутрішнього туризму. Даний пріотрітет має два основних напрями, а саме: створення пропозиції та формування попиту.

Обидва основні напрями підтримуються аналітичними дослідженнями CzechTourism, які присвячені тенденціям розвитку міжнародних туристичних потоків, оцінцки ефективності використання наявних ресурсів, аналіз попиту та пропозиції. Відсутність державної підтримки туризму є серйозним ризиком для зростання доходів та частки туризму у ВВП.

Підвищення привабливості Чеської Республіки згідно Концепції державної політики у сфері туризму покладається на:

·центральні органи влади;

·посольства та МЗС;

·національну туристичну організацію CzechTourism;

·місцеві органи влади;

·неурядові організації.

Підтримка розвитку туристичної діяльності визначається такими параметрами:

Маркетинг зовнішніх послуг. Діяльність у цій категорії, є однією з найбільш важливих і дорогих. Державна політика передбачає проведення туристичних ярмарок і виставок, семінарів, роуд-шоу, презентацій, рекламних кампаній налагодження маркетингових партнерських відносин з регіонами. Всі ці інструменти використовуються для просування національного та регіональних продуктів. Успішне втілення засад державної туристичної політики в маркетингу зовнішніх послуг є найбільш ефективним рішенням для збільшення вїзних туристичних потоків та покращення якості в'їзного туризму.

ЗМI та робота з інформацією. Суть цієї діяльності полягає у формуванні образу туризму для громадян Чехії, як важливого джерела державного доходу, інструмента для створення робочих місць, суттєвим чинником регіонального розвитку. А на зовнішніх ринках - формування позитивного образу Чеської Республіки.

Підвищення якості послуг. Задля зростання туристичних потоків у країну, концепція державної туристичної політики передбачає покращення якості послуг через підвищення кваліфікації робочої сили, використання сучасних інформаційних систем, підвищення якості сервісу, подальший розвиток мережі ТІЦ [20].

Законодавство у сфері туризму. Впровадження державної політики в галузі туризму неможливе без надійної правової підтримки.

У червні 1995 року Європейська Комісія опублікувала Білу Книгу з питань підготовки країн-кандидатів до інтеграції з внутрішнім ринком ЄС, у якій було визначено пріоритети і напрями дій. У відповідь на Білу Книгу чеський уряд прийняв у липні 1997 року. «Графік дій по адаптації правової системи Чеської Республіки до рекомендацій Білої Книги Європейської Комісії відносно інтеграції з єдиним ринком ЄС». 3 15 березня 1998 року Чехія, одночасно з Польщею, Угорщиною і Кіпром, розпочала переговори про членство у Європейському Союзі. Переговори розпочали зі скринінга, тобто огляду відповідності чеських законодавчих актів європейському законодавству. Метою скринінга було визначення проблематики подальших переговорів про вступ. Сфера переговорів була поділена на 29 тем. Основою адаптації чеського законодавства до законодавства, діючого у ЄС, стала «Національна Програма Підготовки до членства у ЄС». Перша програма була прийнята 23 червня 1998 року. Вона щорічно актуалізувалася і передавалася Європейській Комісії. У Національнії Програмі туризмові був присвячений 26 розділ, названий «Туризм». В якості головних були виділені наступні завдання:

·адаптація чеського законодавства до туристичного законодавства, діючого у ЄС;

·підтримка процесів приватизації, реструктуризації і розвитку визначенихелементів туристичної інфраструктури;

·підтримка розвитку визначених туристичних продуктів;

·реалізація так називаних детальних урядових програм;

·зміна структур керування туристичним сектором;

·програми поліпшення якості туристичних послуг;

·навчання і удосконалення туристичних кадрів.

Загальної метою цих задач була адаптація чеського туристичного господарства до вимог конкуренції, що існує на туристичному ринку ЄС. У наступних актуалізованих програмах проблематика адаптації туристичного сектора до союзних вимогам зявилась у Пріоритеті 3.4. З 1999 р. дії, спрямовані на підготовку Чеської Республіки до участі у туристичному господарстві співтовариства, зосередилися на проведенні законодавчих змін. Ці зміни полягають у запровадженні законодавства, діючого у ЄС, створенні нових правових рамок, що мають метою поліпшити якість наданих туристичних послуг і дати можливість провести відповідні правові зміни.

Було ухвалено:

розділити керівні і виконавчі функції;

збільшити частку туристичного сектора і територіального самоврядування у популяризующей діяльності на центральному, регіональному та місцевому рівнях;

- проводити заходи, які мають підвищити конкурентноздатність чеських туристичних пропозицій на європейському та вітчизняному туристичному ринках.

У останніх національних адаптаційних програмах у записах, що стосуються туристичного сектора, підкреслюється, що їх метою є створення економічно сильного і орієнтованого на ринок туристичного сектора, що спирається на приватну власність і ініціативу, здатен протистояти конкуренції і забезпечити чеським туристичним підприємствам функціонування і розвиток у рамках єдиного ринку Європейського Союзу.

З 2000 року адаптаційні дії чеського туристичного сектора концентрувалися у трьох областях:

Гармонізація чеського законодавства з законодавством ЄС;

-Розвиток і посилення конкурентноздатності чеських туристичних послуг;

-Зміна організаційних структур туризму.

У сфері гармонізації чеського законодавства з законодавством ЄС регуляція перш за все стосувалась двох напрямів:

a) регуляція, цілком присвячена туризмові;

б) регуляція, що охоплює ряд сфер, у тому числі і туризм.

Регуляція стосувалася наступних секторів політики ЄС, звязаних з туризмом:

захист прав споживачів і прав туристів;

статистика;

політика по відношенню до дрібних і середніх підприємств;

свобода здійснення діяльності і надання послуг.

Процес запровадження у чеську правову систему союзних директив і рекомендацій по захисту споживачів і прав туристів, проходив поетапно. На першому етапі Сенат ЧР 30 червня 1999 р. прийняв закон про туризм. Розділ 3 цього закону цілком присвячений захистові прав споживачів туристичних послуг. Закон, доповнений у 1999-2000 рр., набув чинності 1 січня 2001 р.і досяг майже повної відповідності Директиві 90/314/ЄЕС про туристичні подорожі [24].

3.2 Національні та регіональні програми розвитку туризму

Програмні документи розвитку туризму на національному рівні.
В останнє десятиліття Міністерством регіонального розвитку та національною туристичною організацією CzechTourism було підготовлено низку програм національного рівня які містять вирішення актуальних проблем у сфері туризму. Зокрема: Стратегія регіонального розвитку; Стратегічна програма економічного і соціального розвитку Чеської Республіки; Національний план розвитку (в тому числі в секторі туризму і Spa); Концепція державної політики в галузі туризму в Чеській Республіці на період 2007-2013; Програма розвитку туристичного сектору; Галузева оперативна програма (2006); Аналіз регіонального розвитку туризму в Чеській Республіці (2001 р.); Оцінка туристичного потенціалу Чеської Республіки (2001); Потенціал для розвитку туризму - територіально-обмежувальні і підтримуючі фактори (2002); Стратегія розвитку культурного туризму в Чехії (2002); Спільна регіональна оперативна програма (2002-2003 роки). За своєю значимістю для розвитку туризму основною програмою національного рівня є Національний план розвитку Чеської
Республіки [20].
З 1999 року Міністерством регіонального розвитку було розпочато комплексну програму з реалізації туристичного потенціалу в регіонах країни. Проводилась оцінка туристичного потенціалу, яка базувалася на шести основних аспектах:
·Привабливість території - природний та культурно-історичний потенціал регіону;

·Доступність послуг - рівень розвитку туристичної та соціальної інфраструктури,

·Комфорт - рівень сервісу в закладах розміщення, харчування, організації дозвілля;

·Туристичний продукт - наявність готового цілісного туристичного продукту;

·Події - культурні заходи, які підвищують інтерес потенційних відвідувачів до регіону.

Визначалась роль туризму в економіці регіону. Провідна роль - означає, що туризм має безпосередній вплив на економічний і соціальний розвиток регіону та стимулює діяльність інших галузей економіки. До регіонів з такою роллю туризму відносяться Градєц Карлове, Південна Богемія, Карлові Вари.

Процвітаюча роль - означає, що туризм у регіоні істотно впливає на економічний і соціальний розвиток, але не відіграє визначальну роль в економічні структурі. До таких регіонів відноситься Прага, Південна Моравія, Ліберец, Усті-над-Лабєм, Центральна Богемія.

Нейтральна роль - означає, що туризм не є основною галуззю регіональної економіки. Така ситуація спостерігається у регіонах Оломоуц, Злін, Пардубіце, Моравія-Силезія, Пльзень, Височина [25].

На сьогодні для кожного регіону створена своя унікальна програма розвитку туризму яка враховує місцеві особливості, але основоположні засади і стратегічні цілі - єдині для всіх. Особлива увага приділяється екологічному, соціо-культурному та економічному аспектах туристичної діяльності. В сфері охорони навколишнього середовища туризм має сприяти:

·збільшенню доходів від відвідування національних парків та інших заповідних територій, які будуть використовуватися для фінансування нових природоохоронних проектів;

·збільшенню доходів від продажу ліцензій вилов риби, мисливство;

·актуалізації проблем навколишнього середовища та підвищенню екологічної свідомості місцевих жителів;

·створенню національних парків та заповідників;

·зменшенню кількості злочинів проти навколишнього середовища (браконьєрство, незаконна вирубка, тощо).

В соціо-культурній сфері туризм має сприяти:

·підвищенню рівня та якості життя місцевих жителів, які можуть використовувати туристичну інфраструктуру;

·підтримці культурних традицій, історичної спадщини, традиційних ремесел тощо;

·залученню та стимулюванню місцевого населення до захисту історико-культурних цінностей;

·відвищеннб рівня національної свідомості.

В економічній сфері туризм сприятиме:

·поліпшенню платіжного балансу регіону;

·збільшенню надходжень від податків та зборів, та як наслідок цього - збільшення доходів місцевого та державного бюджету;

·розвитку малого та середнього бізнесу;

·створенню робочих місць;

·надходженню інвестицій в розвиток місцевої інфраструктури.

З огляду на те, що потреби туризму в різних регіонах відрізняються, враховуючи закордонний досвід стратегічного планування та управління регіональним розвитком туризму в Чеській Республіці було створено мережу Регіональних Організацій туризму (OCR). Метою цих структур є впровадження регіональних програм розвитку туристичної діяльності та прийняття рішень на місцевому рівні для забезпечення сталого розвитку туризму та підтримки конкурентоспроможності регіону на національному ринку [18].

Діяльність OCR відбувається у тісній співпраці з бізнесовими структурами, громадськими та культурними організаціями, державними та місцевими органами влади та мешканцями регіону. Координація зусиль усіх зацікавлених сторін є однією з умов для успішного розвитку туризму в регіонах [23].

Досягнення та реалізація програмних цілей в сфері регіонального розвитку туризму в сучасних умовах можливе тільки завдяки детально підготовленим стратегічним планам. Регіональні туристичні організації повинні мати досконалу функціональну організаційну структуру для того, щоб успішно реалізовувати стратегічні напрямки розвитку туріндустрії.

На Регіональні Туристичні Організації лягає відповідальність за виконання програм регіонального розвитку туризму. Перед OCR стоять такі завдання:

·впровадження концепції розвитку туризму в регіоні у співпраці із зацікавленими сторонами;

·реалізувати маркетингову стратегію розвитку туристичної діяльності в регіоні;

·сформувати програму дій з розвитку туризму у відповідності із національною стратегією;

·створити робочі групи відповідно до напрямів стратегії;

·спонукати неурядові організації до співпраці;

·проаналізувати поточну ситуацію і визначити фактори розвитку туризму (аналіз внутрішніх умов - сильні і слабкі сторони та зовнішнього середовища - можливості і загрози);

·сприяти зміцненню іміджу регіону, шляхом створення презентацій, маркетингового просування, участі у спеціалізованих виставках і ярмарках;

·членство в професійних асоціаціях та спілках;

·створення стратегії просування регіонального туристичного продукту на національний і міжнародний ринок з урахуванням обраних цільових груп;

·тісна співпраця та координація дій з CzechTourism;

·збір коштів для регіональних проектів розвитку туризму (субсидії, гранти тощо);

·підтримка і забезпечення підготовки кадрів у сфері туризму;

·моніторинг розвитку туризму та його вплив на регіон (аналіз ринку, потреб і вимог, виявлення позитивних і негативних наслідків розвитку туризму);

·визначення туристичних можливостей регіону за показниками сталого розвитку туристичного продукту;

·підготовка сценарію кризового управління (у разі стихійних лих, терористичних актів тощо);

·координація співпраці туристичних організацій з державним і приватним секторами регіону;

·представлення інтересів регіону на національному та регіональному рівнях;

·сприяння розвитку туристичної інфраструктури відповідно до потреб та вимог ринку;

·забезпечення позитивного впливу туризму на регіон з метою збереження балансу між економічною вигодою та соціально-культурними витратами;

·максимальне задоволення потреб та вимог відвідувачів;

·практичне застосування інноваційних технологій.

Регіональна Туристична Організація не є комерційною структурою, тому для нормального функціонування їй необхідна фінансова підтримка. Джерела фінансування можна розділити таким чином:

·внески фізичних та юридичних осіб;

·доходи від діяльності туристичних підприємств (комісія з продажу квитків, прибуток від продажу літератури, карт, сувенірів, доходи від проведення конференцій);

·внески муніципалітетів (наприклад, безкоштовна оренда офісу);

·внески місцевої влади;

·гранти;

·кредитні програми;

·підтримка структурних фондів ЄС - Європейський фонд регіонального розвитку (підтримка малого та середнього бізнесу, поліпшення інфраструктури, стимулювання інвестицій), Європейський соціальний фонд (підвищення кваліфікації робочої сили та підприємницької ініціативи), Європейський сільськогосподарський фонд допомоги (розвиток сільського туризму) [18].

3.3 Інноваційні туристичні проекти в Чеській Республіці

Проект маркетингової діяльності з підвищення обізнаності і популяризації внутрішнього туризму в Чеській Республіці.

Національна туристична організація CzechTourism завершила реалізацію проекту, спрямованого на розвиток і популяризацію внутрішнього туризму в 2009-2011 рр. Основними завданнями були:

розробка нового бренду внутрішнього туризму;

впровадження модернізованої концепції розвитку внутрішнього туризму;

реконструкція веб-порталу «Втеча з нудьги»;

підтримка діяльності центрів туристичної інформації.

Проект фінансувався коштами Європейського Союзу.

Новий бренд внутрішнього туризму. В рамках впровадження проекту маркетингової діяльності з підвищення обізнаності і популяризації внутрішнього туризму в Чеській Республіці в 2010 році був розроблений єдиний логотип, талісман і салоган внутрішнього туризму (DCR). Графічний символ представлено у вигляді ляльки, яку супроводжує гаслом відпочинку в Чехії - «Він летить!». Логотип і слоган внутрішнього туризму інтегровані в нещодавно створений веб-портал «Втеча від нудьги». Серія опитувань громадської думки показала, що вибір логотипу і слогану був вдалим. Через кілька місяців після початку рекламної кампанії нового бренду, логотип і салоган DCR впізнають майже 40% респондентів.

Маркетингова кампанія у ЗМІ та інтернеті. В рамках проекту проведено перші комплексну маркетингову кампанії на підтримку DCR в історії Чехії. У 2010 році, був впроваджений веб-портал «Втеча від нудьги» орієнтований на просування і популяризацію різноманітних видів туризму в Чеській Республіці та надання туристичної інформації. Під час туристичного сезону 2011 року (квітень-листопад) була проведена безперервна маркетингова кампанія у пресі, Інтернеті, на вуличних рекламних носіях і в громадському транспорті та на телебаченні. Адекватному сприйняттю маркетингової кампанії цільовою аудиторією сприяла збалансованість у використанні різних видів реклами. Після того як більшість людей побачило рекламні сюжети на телебаченні та в Інтернеті, повному сприйняттю ідей маркетингової кампанії сприяли рекламні матеріали в пресі та на вуличних носіях. Таким чином медіа-план включав достатню кількість видів реклами, для найбільш ефективного сприйняття населенням.

Поширення навчальних матеріалів з туризму серед викладачів і студентів. Надання інформації про внутрішній туризм у школах, де цей предмет не викладається, було частиною діяльності проекту. Набір з 7 навчальних модулів навчання був створений в 2010 році і поширювався в навчальних закладах через проведення виставок та презентацій CzechTourism. Вказані навчальні модулі викладені на веб-сайті www.czechtourism.cz і знаходяться у вільному доступі для всіх бажаючих. У 2011 році навчальні модулі входить в десятку найбільш відвідуваних сторінок на цьому сайті, що підтверджує актуальність даних матеріалів серед студентів та викладачів які активно використовують їх.

Особливу увагу в рамках проекту популяризації внутрішнього туризму, було приділено туристичним ярмаркам та виставкам. У 2010 році національна туристична організація CzechTourism організувала чотири масштабні виставки присвячені виключно внутрішнього туризму в Чеській Республіці. Кількість відвідувачів сягала майже 20 000 чоловік, до уваги яких були представлені пропозиції від 80 операторів.

Спеціалізований веб-портал для підтримки внутрішнього туризму - «Втеча від нудьги». В 2010 році пройшла реконструкція та здійснено ребрендинг даної інтернет-сторінки. Розроблено нову концепцію сайта, яка включає в себе повну зміну контенту та впровадження нового графічного дизайну. Перші тижні роботи порталу в тестовому режимі підтвердили його актуальність серед користувачів, а також були зібрані відгуки та рекомендації відвідувачів для подальшого розвитку сайту «Втеча від нудьги». Завдяки вдалій промокампанії та значному розширенню контенту - в кінці 2011 року на порталі було розміщено пропозиції 6000 підприємців (3500 - на початку проекту), середня місячна відвідуваність сайту складала 350 000 унікальних користувачів, які розглядали 21 мільйон сторінок. «Втеча від нудьги» став одним з п'яти найбільш відвідуваних порталів про туризм в Чеській Республіці. На сьогодні, це найуспішніший продукт CzechTourism в області DCR.

«Втеча від нудьги» успішно працює як каталог, повний цікавих подій та заходів у країні. Однак, це не єдина функція сайту. Зважаючі на сучасні тренди у сфері ІТ, на платформі сайту введені нові можливості для обміну контентом його відвідувачами. Платформи для обміну фотографіями, порадами та рекомендаціями подібні до соціальних мереж. Офіційна презентація порталу в 2011 році збільшила кількість відвідувачів майже в три рази. З грудня 2011 року «Втеча від нудьги» входить в число 10 кращих інформаційних порталів в Чеській Республіці. На початку 2012 року створено офіційний канал порталу на YouTube та власну сторінку на Facebook [13].

Моделі співпраці з бізнесом. Одним з важливих аспектів проекту є питання пов'язані з ефективною взаємодією підприємств туріндустрії. У проекті розроблена стратегія ефективної комунікації між постачальниками послуг в сфері туризму на найближчі 5 років. Дана стратегія стала частиною нового проекту на підтримку внутрішнього туризму в Чеській Республіці.

Окремим завданням проекту було покращення роботи комунікаційних і туристичних інформаційних центрів (ТІЦ). Влітку 2010 року було проведено медіа-кампанію, яка звертала увагу на широкий спектр послуг та обєм інформації які пропонуються в TIЦ. Восени того ж року до мережі TIЦ поставляються більше 1 мільйона екземплярів тематичних карт та спеціалізованих туристичних брошур по кожній з 40 туристичних районів країни. У січні 2011 року було введено в експлуатацію систему моніторингу відвідувань та оцінки якості послуг в ТІЦ. У 2011 році створено ще 280 інформаційних центрів, які залучили більше 3,5 мільйонів туристів [17].

Маркетингова кампанія з підвищення обізнаності про внутрішній туризм тривала з 01.01 2009. по 31.12.2011.

Результатом проекту є:

·Нова концепція DCR, єдиний візуальний стиль DCR;

·Створено бренд з постійно зростаючою популярністю;

·Розроблено навчальні модулі для студентів;

·Створено веб-портал «Втеча від нудьги»;

·Запроваджені новітні засоби комунікації Web 2.0 (соціальні мережі, відео-канал)

·Проведено 4 спеціалізовані туристичні виставки;

·Проведено інтенсивну рекламну медіа-кампанію;

·Видано більше 1 мільйона одиниць тематичних карт і туристичних каталогів для кожного туристичного району;

·Створено систему моніторингу ТІЦ;

Проект «OPLZZ». Національне туристичне управління Чеської Республіки при підтримці Міністерства праці та соціального розвитку розробило проект «OPLZZ (Розвиток кваліфікації та компетентності працівників у сфері туризму)» в рамках якого буде запропоновано безкоштовну освіту для співробітників туристичних підприємств. Основною метою проекту є сприяння підвищенню кваліфікації та компетентності роботодавців та співробітників у сфері туризму та створення комплексної системи туристичної освіти.

Серед заявлених цілей проекту є досягнення конкретної реалізації освітньої діяльності, орієнтованої на кожну групу серед підприємств індустрії туризму (заклади розміщення, заклади харчування, туроператори та тур агенти, ТІЦ, тощо). На підставі проведених досліджень і спілкування з фахівцями галузі туризму, освітня діяльність буде спрямована в першу чергу на найбільш актуальні напрями туристичної діяльності. Проте слід зазначити, що повний курс навчання буде охоплювати усі сфери індустрії туризму. У процесі навчання основну увагу буде приділено участі фахівців-практиків, які зможуть поділитися своїм практичним досвідом у галузі туризму. Тим людям, які не зможуть бути присутніми на заняттях, буде запропоновано дистанційну форму навчання з підготовленими модулями електронної освіти та доступом до електронної бібліотеки.

Цільовими групами проекту є співробітники підприємств таких галузей туріндустрії як:

Заклади розміщення;

-Заклади харчування;

-Туристичні агентства та туроператори;

-Туристичні інформаційні центри;

-Заклади з організації дозвілля.

Враховуючи різні потреби та відмінний рівень знань і професійних навичок, навчальна програма буде адаптована під індивідуальні вимоги співробітника, як середньої так і вищої ланки.

Проект орієнтований на співробітників малих і середніх підприємств, неурядових організацій, органів місцевої влади та приватних підприємців які задіяні в туризмі або в супутніх галузях економіки.

Проект OPLZZ діятиме у всіх регіонах Чеської Республіки.

Реалізація проекту дозволить створити:

-66 навчальних модулів, призначених для повного циклу навчання;

66 технічних публікацій, спрямованих на розширення електронної бібліотеки;

-21 модуль дистанційного навчання.

Реалізація проекту «Розвитку кваліфікації та компетентності працівників у сфері туризму» здійснюється в тісній співпраці з професійними туристичними асоціаціями та спеціалізованими навчальними закладами. Навчальні модулі будуть розподілені за групами відповідно до CZ-NACE (класифікатор видів економічної діяльності) і адаптовані для спеціалізованих цільових груп вищої, середньої та нижчої ланки співробітників підприємств галузі туризму.

Процес навчання буде тісно повязаний з практичними заняттями, велика увага буде приділена використанню новітніх геоінформаційних технологій, програма навчання включатиме в себе сучасні тенденції управління та буде адаптована до вимог ринку. Велику увагу буде приділено підбору викладачів, які повинні мати не тільки теоретичні знання, а і великий практичний досвід у галузі туризму.

В рамках підготовки OPLZZ буде розроблений веб-сайт проекту, з допомогою якого буде проходити реєстрація учасників. Сайт почне свою роботу у вересні - жовтні 2012 року. Навчання по програмі OPLZZ буде здійснюватися з осені 2012 року і триватиме впродовж 21 місяця [14].

Висновки

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки. Провівши дослідження методологічних засад регіонального розвитку та виявивши сутність регіональної політики, можна зробити наступні висновки. Основоположними категоріями в управлінні регіональним розвитком виступають гегорафічна конкретність, динамізм, регіональна ціліснісність. Регіональна політика є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку і за своєю структурою може бути поділена на окремі складові: економічну, промислову, соціальну, житлову, демографічну, екологічну, науково-технічну, туристичну тощо. Регіональна політика є сферою діяльності регіональної щодо управління соціально-економічним розвитком регіону. Предметом регіональної політики виступає регіональний розвиток, який передбачає зміну структури регіонів або територіальних утворень всередині них. Ефективною формою реалізації регіональної політики є регіональне планування - одна з форм державного втручання в економіку регіону яка у більшості країн розглядається як необхідний інститут національного соціально-економічного планування. Фундаментальним результатом розробки регіональної політики є чітке визначення місії регіону. В сучасних умовах ринкового господарювання ключовим інструментом управлінням розвитку стає територіальний (регіональний) маркетинг. Стратегії регіонального розвитку, концепції, стратегії та програми розвитку туризму визначають настановчі засади планування розвитку туристичних територій як одного з головних напрямів регіонального менеджменту туризму. Регіони виділяються відповідно до певних цілей та завдань, найголовнішими з яких є управління розвитком регіону.

Проаналізувавши передумови для розвитку туризму можна зробити наступні висновки. Економіка Чехії базується на принципах відкритого вільного ринку. Урядом республіки створено режим максимального сприяння надходженню інвестицій в економіку країни. Чеська Республіка проводить збалансовану соціальну політику. Внутрішня політична ситуація Чеської Республіки досить стабільна. У Чехії жоден державний орган не працює абсолютно автономно. Політична система побудована на принципі противаг, так, що всі дії влади знаходяться під пильною увагою інших інституцій та громадян, які мають значний та реальний вплив на події в країні. Чеська Республіка поступово зміцнює свої позиції на світовому туристичному ринку і стає популярною і добре розвиненою європейською туристичною дестинацією. Досягненню цієї мети сприяють такі фактори, як її членство в Європейському союзі і в значній мірі - діяльність національної туристичної організації CzechTourism та мережі її зарубіжних представництв в Європі та інших країнах світу. В рамках своєї діяльності Агентство CzechTourism розробляє оперативну та довгострокову стратегію презентації Чеської Республіки за кордоном. Чехія надає широкий асортимент різних туристичних послуг. Завдяки багатій історико-культурній спадщині та диверсифікованій туристично-рекреаційній базі, країна має великий потенціал для розвитку туристичної діяльності. В Чеській Республіці функціонує понад 600 туристичних інформаційних центрів, забезпечують відвідувачів повним спектром інформаційних послуг і послуг, пов'язаних із забезпеченням потреб туризму.

Дослідивши програми розвитку туризму національного та регіонального рівня, проаналізувавши законодавчу базу в сфері туризму та розглянувши систему управління розвитком туризму, можна зробити наступні висновки. Розвитком туризму в Чехії опікується державна організація з розвитку туризму, яка підпорядковується Міністерству регіонального розвитку - Національне туристичне управління (CzechTourism), метою діяльності якого є просування і реклама Чеської Республіки як привабливої туристичної дестинації за кордоном і на вітчизняному ринку. Пріоритети визначені концепцією державної політики у сфері туризму полягають у підвищені конкурентоспроможность національних та регіональних туристичних продуктів; розбудові та модернізації інфраструктури для туристичних послуг; маркетинговій підтримці туризму та розвитку людських ресурсів; створення організаційної структури туризму. Всі заходи передбачені концепцією будуть спрямовані на підтримку розвитку галузі туризму, підвищення внеску від туристичної діяльності у ВВП, покращення показників зайнятості за допомогою туризму, підвищення ролі туризму у регіональному розвитку. Впровадження державної політики в галузі туризму неможливе без надійної правової підтримки. Основою адаптації чеського законодавства до законодавства, діючого у ЄС, стала «Національна Програма Підготовки до членства у ЄС». Загальною метою цих законодавчих перетворень була адаптація чеського туристичного господарства до вимог конкуренції, що існує на ринку та створення економічно сильного і орієнтованого на ринкові відносини туристичного сектора, що спирається на приватну власність і ініціативу, здатен протистояти конкуренції і забезпечити чеським туристичним підприємствам функціонування і розвиток у рамках єдиного економічного простору Європейського Союзу. В останнє десятиліття Міністерством регіонального розвитку та національною туристичною організацією CzechTourism було підготовлено низку програм національного рівня які містять вирішення актуальних проблем у сфері туризму. Міністерством регіонального розвитку було розпочато комплексну програму з реалізації туристичного потенціалу в регіонах країни. На сьогодні для кожного регіону створена своя унікальна програма розвитку туризму яка враховує місцеві особливості, але основоположні засади і стратегічні цілі - єдині для всіх. З огляду на те, що потреби туризму в різних регіонах відрізняються, враховуючи закордонний досвід стратегічного планування та управління регіональним розвитком туризму в Чеській Республіці було створено мережу Регіональних Організацій туризму (OCR). Досягнення та реалізація програмних цілей в сфері регіонального розвитку туризму в сучасних умовах можливе тільки завдяки детально підготовленим стратегічним планам. В країні поступово реалізовуються два головних інноваційних проекти - «Проект маркетингової діяльності з підвищення обізнаності і популяризації внутрішнього туризму в Чеській Республіці» та проект «OPLZZ (Розвиток кваліфікації та компетентності працівників у сфері туризму)» в рамках якого буде запропоновано безкоштовну освіту для співробітників туристичних підприємств.

Дослідивши розвиток туризму в регіонах та ознайомившись з основними принципами формування засад регіональної політики Чеської Республіки хочу зробити наголос на наступних аспектах які допоможуть регіональному розвитку туризму в Україні. З метою підвищення ефективності функціонування туристичних регіонів доцільно розробити концепцію їх розвитку, основними елементами якої є: концепція розвитку підприємництва; фінансова концепція (розробка бізнес-планів розвитку туристичних територій, визначення джерел фінансування); концепція управління (розробка стратегії менеджменту та заходів щодо підготовки управлінських кадрів); концепція маркетингу (розробка та реалізація стратегії маркетингу, комплекс дій по створенню позитивного іміджу регіону).

На прикладі Чеської Республіки встановлено, що надзвичайно важливим і позитивним фактором для розробки стратегії розвитку туристичних регіонів, є наявність сформованої організаційної структури. Туристична діяльність сприятиме прискоренню соціально-економічного розвитку регіонів, активізуватиме реалізацію заходів в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Формування стратегії розвитку туристичних регіонів України повинно передбачати наступні організаційно-економічні заходи: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з питань туристичної діяльності; розширення туристичних пропозицій; активне впровадження методів менеджменту та маркетингу на регіональному і локальному рівнях; організацію рекламної кампанії туристичних регіонів. Окрім цього Україні слід усунути фактори, що гальмують сталий розвиток туризму в регіонах, зокрема недостатній рівень використання наявних ресурсів; низький рівень розвитку туристичної інфраструктури; недостатньо розвинена транспортна мережа регіонів. Встановлено, що серед соціально-економічних чинників, які впливають на збільшення масштабів регіонального туризму, важливе місце належить таким факторам, як підвищення рівня освіти, культури, естетичних потреб населення.

Список використаних джерел

1.Баумгартен Л.В. Стратегический менеджмент в туризме: Практикум. - М., 2006.

2.Джангаузова Е.А. Маркетинг туристских территорий: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М., 2006.

.Ленон Дж. Джон, Смит Хью, Кокерелл Ненси, Трю Джил. Управление индустрией туризма. Лучший опыт деятельности национальных организаций и агентств по туризму / пер. с англ. - М., 2008.

.Качмарек Я., Стасяк А., Влодарчик Б. Туристический продукт. Замысел. Организация. Управление: учеб. Пособие / Пер. с польск. - М., 2008.

.Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: Современный опит управления. - М., 2000.

.Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Теоретичні основи туризмології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Ніка, 2005. - 316 с.

.Севастьянова С.А. Региональное планирование развития туризма и гостиничного хазяйства: учебное пособие. - М., 2007.

.Харрис Гофри, Кац Кеннет М. Стимулирование международного туризма в ХХІ веке: Пер. с англ. - М., 2000.

.#"justify">.#"justify">.#"justify">12.#"justify">.#"justify">14.#"justify">15.#"justify">16.#"justify">17.#"justify">18.#"justify">19.#"justify">20.#"justify">21.#"justify">22.#"justify">23.#"justify">.#"justify">25.http://www.mmr.cz/Cestovni-ruch/Statistiky-Analyzy/Statistiky-cestovniho-ruchu-2011