Облік касових операцій в національній валюті (на матеріалах ПОСП 'Дніпро' с. Стайки Кагарлицького району Київської області)
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ
ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет
економіки АПК
Кафедра
обліку, аналізу та аудиту в АПК
Спеціальність
6509 «Облік і аудит»
Денна
форма навчання
КУРСОВА
РОБОТА
з
дисципліни «Фінансовий облік»
на
тему: ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
(на
матеріалах ПОСП «Дніпро» с. Стайки Кагарлицького району Київської області)
Калінкіна Марія Сергіївна
Київ
- 2012
Зміст
Вступ
. Економічна сутність грошових
коштів та розрахунків
. Нормативно-правове
забезпечення обліку касових операцій
. Організаційно-технологічна
характеристика підприємства, особливості побудови обліку касових операцій
. Документальне оформлення обліку
касових операцій
. Організація та вдосконалення
синтетичного та аналітичного обліку касових операцій
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Робота будь-якого підприємства або
колективу значною мірою залежить від розвитку бухгалтерського обліку, що є
інформаційною базою управління та контролю за фінансово-господарською
діяльністю підприємств, фірм, об'єднань. Завдання розширення меж діяльності,
зміцнення режимів економії та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на
ринкові відносини, зміна форм власності передбачають покриття витрат за рахунок
власних коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому сприяє
зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його
допомогою здійснюється спостереження за правильністю використання господарських
засобів, здійснюється контроль за витратами і доходами підприємств,
визначаються фінансові результати їх фінансово-господарської діяльності.
Будь-яке підприємство, яке має
поточні рахунки в установах банків, зберігає на цих рахунках свої кошти на
договірних умовах і здійснює розрахунки за своїми зобов'язаннями в
безготівковій та готівковій формі в порядку, встановленому нормативно-правовими
актами Національного банку України. Розрахунки готівкою підприємств між собою
та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів,
одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються
через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми. Крім цього
розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються
також через установи банків згідно з вимогами Інструкції з організації
емісійно-касової роботи в установах банків України.
Дослідженням особливостей обліку
касових операцій займалися такі науковці, як: Ф.Ф. Бутинець, В.Г. Швець, В.В.
Сопко, О.І. Коблянська, Л.К. Сук. Серед літературних джерел окремо можна
виділити наступні праці: Бутинця Ф.Ф. «Організація бухгалтерського обліку», Кім
Г.М., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок
їх заповнення, Головко Т.В. «Фінансовий облік - 1», Бабіч В.В., Сагова С.В.
«Фінансовий облік», Швеця В.Г. «Теорія бухгалтерського обліку» та ін.
Метою курсової роботи є вивчення
обліку та порядку документування касових операцій, ознайомлення з
нормативно-правовою базою забезпечення обліку касових операцій та особливостями
побудови обліку касових операцій на підприємстві ПОСП «Дніпро».
Предметом дослідження є
теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації обліку касових
операцій в національній валюті.
Об’єктом дослідження є ПОСП «Дніпро»
та особливості обліку касових операцій на ньому.
У ході дослідження використовувалися
загальнонаукові методи, методи аналогії, конкретизації, угруповань,
спостереження, системного аналізу, комплексної оцінки, аналітичні процедури
тощо.
1. Економічна сутність грошових
коштів та розрахунків
Гроші - особливий товар
<#"789493.files/image001.gif">
Рис. 1.1. «Еволюція форм
грошей»
Прагнення дати вичерпну відповідь на
запитання про гроші як економічну категорію пронизує усю історію наукової
думки.
Представники школи меркантилізму У.
Стаффорд (1554-1612), Т. Ман (1571-1641) та Д. Норса (1641-1691), обґрунтовуючи
металістичне розуміння грошей, визначали гроші як багатство держави, яке
ототожнювали з коштовними металами. На цій підставі сутність грошей вони пов´язували
з природними властивостями золота і срібла. Представники номіналістичної теорії
грошей Дж. Берклі (1685-1753) і Дж. Стюарт (1712-1780) сутність грошей зводили
до виконання суто технічних функцій засобу обміну товарів та ідеальної одиниці
обміну. Австрійський економіст Ф. Бендиксен у праці «Про цінність грошей»
визначав гроші, як свідоцтво про надання послуг членам суспільства, що дає
право на отримання зустрічних послуг.
К. Маркс у праці «Капітал» гроші
тлумачив як особливий товар, загальний вартісний еквівалент та уречевлені
виробничі відносини. Він вважав, що в процесі розвитку суспільного поділу праці
виникла потреба у регулярному обміні результатами праці. Товари обмінюються, бо
на їх виробництво затрачено відповідну кількість суспільно-необхідної праці, що
становить їх вартість. Гроші є товаром-еквівалентом для виразу вартості. Вони
виникли еволюційним шляхом, є виразом золота, яке зберегло свою товарну
природу.
Після демонетизації золота проблема
визначення природи і суті сучасних грошей переважно обмежується виконуваними
ними функціями. Цей підхід сформував англійський економіст Дж. Гікс у книзі
«Вартість і капітал». Л. Гарріс у праці «Грошова теорія» гроші тлумачить як
суспільний феномен, тому грошима стає будь-який товар, що здатний виконувати
функції засобу обігу, платежу й обміну вартості. Аналогічне визначення дав і Е.Дж.Долан.
У своїй книзі «Гроші, банки і грошово-кредитна політика» він зазначає: «Гроші -
це засіб оплати товарів і послуг, засіб обміну вартості та засіб збереження
(нагромадження) вартості».
Отже, у цих та інших визначеннях
сучасних грошей наголос робиться на суто прикладних аспектах ролі грошей і
відкидається їх товарна природа. Використання сучасних грошей як
загальновизначеного засобу обміну пояснюється неокласичною школою традиційними
звичаями людей мати в якості грошей паперові купюри. Їх вартість для людей
визначається цінністю. На їх думку, люди цінують гроші, тому виготовляють їх з
паперу. Якщо люди домовляться вважати щось грошима, то воно і буде грошима[11,
с.12-15].
Функція грошей - це певне
призначення грошей щодо обслуговування руху цінності в процесі відтворення.
Традиційно в економічній науці
виділяють п’ять основних функцій грошей(табл. 1.1): міра вартості, засіб обігу,
засіб платежу, засіб нагромадження та світові гроші.
Таблиця 1.1 Функції грошей
|
Функція
|
Суть
|
|
Міра вартості
|
Гроші забезпечують вираження і вимірювання
цінності товарів, надаючи їй форму ціни;
|
|
Засіб обігу
|
Гроші є посередником в обміні товарів і
забезпечують їх обіг;
|
|
Засіб платежу
|
Гроші обслуговують погашення різноманітних
боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин;
|
|
Засіб нагромадження
|
Гроші обслуговують нагромадження цінності в її
загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення;
|
|
Світові гроші
|
Гроші обслуговують рух цінності в міжнародному
економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
|
Акт реалізації товару на ринку або
акт перетворення товару в гроші - центральний, найважливіший у ринковому
господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою: Т -
Г - Т’; де Т - Г - продаж товару; Г - T’ - купівля іншого товару на
гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах
ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той
господарський суб’єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар
(продавець).
Функції міри вартості та засобу
обігу найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу
доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідеальна міра вартості
перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.
На підприємстві гроші є
найліквіднішою частиною активів, від них залежить ліквідність підприємства та
його рентабельність. Гроші використовуються для здійснення розрахунків
готівкою, також як засіб взаємодії між товаровиробниками тощо.
Грошові розрахунки можуть набирати
як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам,
як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання
безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення.
Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у
них також зацікавлена держава - не тільки з погляду економного витрачання
коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.
Сферу готівкових і безготівкових
розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за
обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення,
дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення
витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і
здійснює інші платежі.
Безготівкові розрахунки - це грошові
розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли
гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок
отримувача коштів.
Між готівковою і безготівковою
формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану
продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому
порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття
різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в
безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.
. Нормативно-правове забезпечення
обліку касових операцій
Основним документом, що регулює
порядок ведення касових операцій є Положення про ведення касових операцій в
національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку
України від 15.12. 2004 р. №637 [5].
Таблиця 2.1 Нормативні документи, що
регламентують облік касових операцій
|
Назва нормативного документа
|
Що регламентує
|
|
Постанова «Про затвердження Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року
№ 637
|
Визначає порядок ведення касових операцій у
національній валюті України підприємствами та окремі питання організації
банками роботи з готівкою.
|
|
Указ Президента України від 12 червня 1995 р.
№ 436\95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки»
|
|
Постанова «ﾏ
糂濵粱褊・ 胙瑙顆濵ｿ
・ 胛粲魵魲・銜瑾・ <#"789493.files/image002.gif">
Рис. 3.1 Організаційно-економічна
структура ПОСП «Дніпро»
ПОСП «Дніпро» вирощує пшеницю озиму
та яру, кукурудзу на зерно, ячмінь, овес, соняшник, сою та ріпак, а також
цукровий буряк. Крім того «Дніпро» має чимале поголів’я ВРХ, свиней та
займається продажем молока.
Зокрема у 2010 році
поголів’я великої рогатої худоби було 522 гол., свиней - 608 гол. Зібрана площа
продукції рослинництва зернобобових складала 2438 га, соняшнику - 400 га,
цукрових буряків - 750 га. У порівнянні з 2008 роком, площа зернобобових
зменшилась майже на 800 га, а цукрових буряків - зросла на 250 га, соняшнику не
змінилась. Поголів’я худоби зменшилось, так, великої рогатої худоби - на 400
гол., свиней - на 190 гол.
Як юридична особа ПОСП «Дніпро»
самостійно:
Ø визначає облікову
політику.
Ø розробляє систему і
форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю
господарських операцій, визначає права працівників на підпис бухгалтерських
документів.
Бухгалтерія ─ це самостійний
структурний підрозділ апарату управління, який здійснює бухгалтерський облік
господарської діяльності підприємства. Вона тісно пов’язана зі всіма
виробничими підрозділами підприємства, отримує від них необхідну для обліку і
контролю документацію та надає їм економічну інформацію. Таким чином,
бухгалтерія здійснює безпосередній вплив на виконання плану постачання,
виробництва і збуту продукції, рентабельність та інші показники діяльності
підприємства.
Організація бухгалтерського обліку
потребує системного підходу. При цьому обов'язковим є додержання таких
принципів: цілісності, всебічності, системоутворюючих відносин, динамічності,
субординації, адаптивності, ритмічності, безперервності та пропорційності.
Відповідальність за організацію
роботи облікового процесу на підприємстві ПОСП «Дніпро» несе директор
підприємства, якому безпосередньо підзвітний головний бухгалтер, який здійснює
організацію облікового процесу на підприємстві, розробляє посадові інструкції,
несе відповідальність за достовірність і повноту відображення господарських
операцій, правильність складання та своєчасність подання періодичної і річної
звітності та розробляє орієнтовані графіки облікових робіт у бухгалтерії ПОСП
«Дніпро».
Головному бухгалтеру
підпорядковується бухгалтер-касир. Відповідно до статуту ПОСП «Дніпро», на
підставі штатного розпису бухгалтер-касир безпосередньо веде облік касових
операцій.
Для характеристики
діяльності будь-якого підприємства та забезпечення зовнішніх та внутрішніх
користувачів необхідною інформацією використовують показники фінансового стану.
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом
взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається
сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою
показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових
ресурсів.
Аналіз фінансового
стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів
фінансового оздоровлення, фінансової стратегії підприємства, яка є основою
формулою реалізації його цілей.
Для аналізу широко
застосовуються показники ліквідності, платоспроможності, ділової активності
(див. додаток А), рентабельності діяльності, фінансової діяльності (див.
додаток Б) та багато інших.
Ліквідність
підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для
оплати своїх зобов’язань. Ліквідність характеризується співвідношенням величини
його високоліквідних активів та короткострокової заборгованості. Основні
показники ліквідності ПОСП «Дніпро» наведені в таблиці 3.1
Аналізуючи
показники таблиці 3.1., робимо висновок, що загальна ліквідність за три роки
зросла, а коефіцієнт загальної ліквідності за ці роки весь час вищий норми.
Тоді як коефіцієнт швидкої ліквідності знизився, і є нижчим за норму, що
говорить про не стійкий стан підприємства. Коефіцієнт покриття вищий за норму,
тобто вартість оборотних активів вища поточної вартості зобов’язань. Хоча за
даними таблиці слід сказати,що у 2010 році показники нижчі за 2009 рік, а тому
підприємство має звернути на це уваги та спрямувати свої сили на підвищення
ліквідності та ефективність використання оборотних фондів.
Таблиця 3.1
Показники ліквідності ПОСП «Дніпро»
|
№ п/п
|
Показник
|
Нормативне значення
|
2008
|
2009
|
2010
|
|
1.
|
Коефіцієнт загальної ліквідності
|
1,5-2,5 збільшення
|
3,549
|
4,357
|
4,706
|
|
2.
|
Коефіцієнти покриття
|
>1,0 збільшення
|
2,305
|
3,957
|
2,981
|
|
3.
|
Коефіцієнт швидкої (проміжної, поточної)
ліквідності
|
0,6 - 0,8збільшення
|
0,669
|
0,437
|
0,450
|
|
4.
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
|
0,2-0,25збільшення
|
0,006
|
0,005
|
0,013
|
Для оцінки
платоспроможності підприємства використовують показники фінансової стійкості.
Їх аналіз дозволяє визначити величину та структуру активів та пасивів
підприємства і вже на основі них визначити фінансову стабільність та
незалежність. Основні показники фінансової стійкості розраховані у таблиці 3.2.
Проаналізувавши
показники, можна зробити висновок, що коефіцієнт маневреності зменшувався за
період 2008-2010, що говорить про те, що частка вкладених коштів в оборотні
засоби зменшилась, а частка капіталізованих коштів зросла за ці роки. Досить
хороша тенденція спостерігається у забезпеченні поточних зобов’язань оборотними
засобами, в порівнянні з 2008 у 2010 році вона зросла на 1,157. Схожа ситуація
і з забезпеченістю оборотних активів власним оборотним капіталом, даний
показник вищий норми. Це дає підстави стверджувати, що підприємство здатне
ефективно управляти власними коштами.
Крім того у ПОСП
«Дніпро» зросла забезпеченість власним капіталом і на кінець 2010 року вона
становила 0,827. В той же час коефіцієнт фінансової стійкості знизився на 0,164
пункти порівняно з 2008 роком. Спостерігається також зменшення чистого
оборотного капіталу.
Таблиця 3.2
Показники платоспроможності ПОСП «Дніпро»
|
№ п/п
|
Показник
|
Нормативне значення
|
2008
|
2009
|
2010
|
|
1.
|
Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом
(автономії; платоспроможності)
|
>0,5 збільшення
|
0,728
|
0,814
|
0,827
|
|
2.
|
Коефіцієнт фінансової стійкості (фінансування;
співвідношення залучених і власних коштів)
|
0,5-1,0 зменшення
|
0,373
|
0,228
|
0,209
|
|
3.
|
>0 збільшення
|
17293
|
16788
|
16358
|
|
4.
|
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів
власним оборотним капіталом
|
0,4-0,6 збільшення
|
0,718
|
0,770
|
0,788
|
|
5.
|
Коефіцієнт забезпеченості поточних зобов’язань
власними оборотними засобами
|
>0,1 збільшення
|
2,549
|
3,357
|
3,706
|
|
6.
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу
|
>0 збільшення
|
0,618
|
0,558
|
0,490
|
Узагальнюючими
показниками оцінки фінансового стану підприємства є показники ділової
активності, яку оцінюють за 11 показниками, які для підприємства «Дніпро»
розраховані у Додатку А.
Аналіз коефіцієнтів
показує, що за період з 2009 по 2011 рік пришвидшився оборот капіталу, що
показує зростання коефіцієнта загальної оборотності активів з 0,504 до 0,750.
Також пришвидшився оборот кредиторської та дебіторської заборгованості,
запасів. Крім того за три роки зменшився час обороту оборотних засобів,
дебіторської та кредиторської заборгованостей та запасів, зокрема оборотних
засобів з 460 днів до 268,а дебіторської заборгованості з 80 до 26.
Економічна
доцільність функціонування будь-якого підприємства, результативність його
фінансової діяльності багато в чому оцінюється прибутком, отриманим в
результаті діяльності. Часто для оцінки результатів діяльності підприємств
застосовують показник рентабельності, який показує скільки прибутку приносить 1
грн. вкладених витрат, активів, капіталу і т.д. Показники рентабельності ПОСП
«Дніпро» наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3.
Показники рентабельності ПОСП «Дніпро»
|
№ п/п
|
Показник
|
2008
|
2009
|
2010
|
|
1.
|
Коефіцієнт рентабельності активів
|
0,101
|
0,055
|
0,085
|
|
2.
|
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
|
0,137
|
0,072
|
0,104
|
|
|
3.
|
Коефіцієнт рентабельності діяльності
|
0,200
|
0,083
|
0,114
|
|
|
4.
|
Коефіцієнт рентабельності продукції
|
0,095
|
0,111
|
0,065
|
|
Так, рентабельність
у період з 2008 по 2010 рік зменшилась по всіх показниках, як це показує
таблиця 3.4. Зокрема рентабельність активі зменшилась на 0, 016, власного
капіталу - 0,033, діяльності - 0,086, а продукції на 0,03. Отже, ПОСП «Дніпро»
має більш детально проаналізувати ситуацію з прибутковістю активів і капталу та
вжити заходів щодо більш ефективного їх використання.
4. Документальне оформлення обліку
касових операцій
Документальне оформлення
здійснюється на підставі Положення про ведення касових операцій в національній
валюті [5]. Згідно вимог Положення розробляються прибуткові касові ордери,
видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових
ордерів, касова книга та розрахунково-платіжна відомість (див. табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Характеристика первинних
документів
|
Назва документа
|
Суть документа
|
|
Прибутковий касовий ордер
|
Використовується для оформлення надходження
готівкових грошових коштів безпосередньо в касу підприємства
|
|
Видатковий касовий ордер
|
Використовується для оформлення видачі
готівкових грошових коштів з каси підприємства
|
|
Касовий чек
|
Розрахунковий документ, надрукований
реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані
товари (надані послуги).
|
|
Товарний чек
|
Документ, що виписується продавцем і
підтверджує факт оплати та продажу.
|
|
Розрахункова квитанція
|
Застосовується при реєстрації розрахункових
операцій за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у
разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під
заставу та в інших випадках.
|
|
Рахунок-фактура
|
Документ
<#"789493.files/image003.gif">
Рис. 5.1 Схема обліку касових
операцій в умовах журнально-ордерної форми
Наприкінці місяця по кожному
журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов'язково звіряють з
документами, які послужили підставою для записів (див. рис. 5.1). Загальний
підсумок по кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками
кореспондуючих по дебету рахунків. Це забезпечує перевірку правильності
облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості
складають тільки по тих рахунках, по яких ведуть картки (книги) аналітичного
обліку.
Після закінчення місяця
журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівниками
бухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти
журналів-ордерів переносять у Головну книгу, про що роблять відповідні
позначки(див. рис. 5.1).
Головна книга призначена для
щомісячного узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів, перевірки
правильності облікових записів і складання балансу. Для кожного синтетичного
рахунка в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних
оборотів журналів-ордерів - окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у
Головну книгу переносять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за
кореспондуючими рахунками вони відображаються у журналі-ордері); дебетові
обороти записують окремими сумами із різних журналів-ордерів (щоб показати
кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга
взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і
кредиту кожного синтетичного рахунка[15, с.201-202].
Наприкінці місяця по кожному
синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок (сальдо), який записується
в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс.
Складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку немає
потреби.
Оскільки підприємство досить часто
здійснює розрахунки по реалізації продукції, то актуальним є визначення податку
на додану вартість. Тому пропоную внести зміни до Журналу реєстрації
прибуткових та видаткових касових ордерів та Заявки на переказ готівкових
коштів. Я пропоную для вдосконалення обліку доопрацювати ці документи шляхом
внесення в них додаткових колонок, де буде розташована інформація про
нарахований податок на додану вартість.
В формі журналу реєстрації
прибуткових та видаткових касових ордерів ця колонка повинна бути розташована
після колонки інше, це дозволить контролювати правильне нарахування податку на
додану вартість по документам, які реєструються по касі та дозволить шляхом
підведення підсумків в журналі реєстрації провести звірку з журналом-ордером №1
та відомістю.
Якісні зміни в організацію
обліку грошових коштів має внести використання підприємством автоматизованих
систем управління
<http://ua-referat.com/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F>(АСУ).
На даному етапі бухгалтерія
досліджуваного економічного суб'єкта використовує часткову автоматизацію
робочих місць.
Підприємству можна запропонувати
автоматизувати формування первинної документації, тому що виписка касових
ордерів здійснюється в ручну.
грошовий кошти касовий
облік
Висновки
Для здійснення господарської
діяльності підприємство повинно мати кошти, які є найліквіднішою частиною
активів. За допомогою грошових коштів підприємство придбає ресурси виробництва,
які споживаються у виробничому процесі. В касі зберігаються лише кошти,
необхідні для певних потреб у межах встановленого ліміту.
Облік касових операцій в
національній валюті регламентується Положенням про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні.
В роботі досліджено питання
економічної сутності грошових коштів та розрахунків, проаналізовано облік
касових операцій на ПОСП «Дніпро», досліджено документальне оформлення обліку
касових операцій та особливості організації і вдосконалення синтетичного та
аналітичного обліку.
Касові операції на підприємстві
оформлюються такими первинними документами: прибутковий касовий ордер,
видатковий касовий ордер, об’ява про внесення готівки, відомість на виплату
грошей та ін..
Для зберігання грошових
коштів і виконання розрахунків на даному підприємстві створюється каса. ﾊ瑰魵ｳ ⅰ褞璋ｳｿ
<http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97>
здійснює касир, який є посадовою особою з повною ・琿・・
<http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8>
відповідальністю за збереження всіх прийнятих на зберігання грошей та цінних
паперів і за всякий збиток, заподіяний підприємству.
У касі підприємства
зберігаються невеликі грошові суми в межах встановленого ліміту для оплати
дрібних господарських витрат, видачі авансів на відрядження та інших невеликих
платежів.
У більшості випадків гроші до
каси надходять з розрахункового рахунку в банку через касира, який отримує їх
за грошовими чеками. Вони, як правило, зброшуровані в чекові книжки.
ﾂ頸
<http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8>
грошей з каси найчастіше пов'язана з виплатою заробітної плати і премій
робітникам і службовцям, витратами на відрядження, поштово-телеграфними та
іншими господарськими витратами, виплатою пенсій, допомогою по соціальному
страхуванню і т.д. Основним документом, яким оформляється видача грошей з каси,
є видатковий касовий ордер.
Прийом і видача готівки
касами підприємств може проводитися і іншими належно оформленими документами:
товарно-транспортна накладна на відпущені за готівковий розрахунок
товарно-матеріальні цінності, рахунки за надані послуги, платіжні відомості та
ін..
Прибуткові та видаткові
касові ордери відразу після їх виконання підписуються касиром, а додані до них
документи погашаються штампом або написом «Оплачено» із зазначенням числа,
місяця, року.
Раптова ревізія каси
проводиться у строки, встановлені керівником, але не рідше одного разу на
квартал.
Організація обліку касових операцій
на здійснюється відповідно до чинного законодавства, але потребує
вдосконалення. На мою думку, на ПОСП «Дніпро» необхідно застосовувати
автоматизовані системи управління та автоматизувати формування первинної
документації. Це внесе якісні зміни в організацію обліку грошових коштів та
розрахунків.
На підприємстві доцільно
доопрацювати Журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів і
Заявки на переказ готівки через те, що більшість розрахунків здійснюються по
реалізації продукції, що зумовлює часте використання податку на додану
вартість. Це можна здійснити шляхом внесення в них додаткових колонок, де буде
розташована інформація про нарахований податок на додану вартість.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996.
2. Положення (Стандарт)
бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів
України від 13.03.1999р. № 87.
. Положення (Стандарт)
бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом
Міністерства фінансів України від 13.03.1999р. № 87 (зі змінами та
доповненнями).
. Указ Президента
України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки» від 12 червня 1995 р. № 436\95.
. Постанова Міністерства
фінансів України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637.
. Інструкція про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена
наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 (зі
змінами, внесеними наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1591)
7. Наказ Державної Податкової Адміністрації
України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку проведення
перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни,
повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг)
<http://www.nibu.factor.ua/ukr/find/doc.html?id=21177>» від 23.04.2009
року №210.
. Алєксєєв І.В., Колісник М.К. Гроші та
кредит: Навчальний посібник.
<http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/groshi_ta_kredit_-_alyeksyeyev_iv>.
- Київ : Знання, 2009. - 253 с.
. Гальчинський А.С., Єщенко П.С.
Економічна теорія: Підручник. - К.: Вища школа, 2007. - 503с.
. Гроші та кредит : підручник / [М.І.
Савлук, А.М. Мороз, І.М.Лазепко та ін.] ; за наук. ред. М.І. Савлука. - 6-те
вид., перероб. і доп. - К. : КНЕУ, 2011. - 589с.
. Кім Г.М., Сопко В.В., Кім С.Г.
Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний
посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 440с.
. Коблянська О.І. Фінансовий облік
[Текст] : навчальний посібник / О.І. Коблянська. - 2-ге вид. виправ. і доп. -
К. : Знання, 2007. - 471 с.
. Колодізєв О.М., Колесніченко В.Ф. Гроші
та кредит: Підручник.
<http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/groshi_i_kredit_-_kolodizyev_om>.
- Київ : Знання, 2010. - 610 с.
. Ловінська Л.Г., Стефаник І.Б.
Організація бухгалтерського обліку та фінансового контролю в сучасних умовах
господарювання в Україні. - К.: НДФІ, 2006. - 240с.
. Організація бухгалтерського обліку:
Підруч. для студ. спец. "Облік і аудит" вищ. навч. закл. / За ред.
проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-тє вид., доп.і перероб. - Житомир: ПП "Рута",
2002. - 592 с.
. Осовська Г.В., Юшкевич О.О., Завадський
Й.С. Економічний словник. - Київ : Кондор, 2007. - 358с.
. Сук Л.К. Бухгалтерський облік: Навч.
посіб. - К.: Інститут післядипломної освіти Київського університету ім. Тараса
Шевченка. - 2005. - 339 с.
. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського
обліку: Підручник. - К.: Знання, 2005. - 447с.
. Інформаційно-аналітична газета «Податки
та бухгалтерський облік», №9(201), 26 вересня 2011р.
Похожие работы на - Облік касових операцій в національній валюті (на матеріалах ПОСП 'Дніпро' с. Стайки Кагарлицького району Київської області)
| |