Облік і аудит розрахунків за виплатами працівникам

Облік і аудит розрахунків за виплатами працівникам

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Огляд літератури

Розділ 2.Організаційно-економічна характеристика підприємства

Розділ 3.Основні положення обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам

.1 Економічний зміст оплати праці та завдання її обліку

.2 Класифікація працівників сільськогосподарських підприємств

.3 Форми, види і системи оплати праці

.4 Склад фонду оплати праці

.5 Облік особового складу працівників підприємства

.6 Сутність, мета та завдання аудиту

.7 Інформаційне забезпечення аудиту розрахунків за виплатами працівникам

Розділ 4.Стан обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам

4.1 Первинний облік праці та її оплати

.2 Зведений облік праці та її оплати

.3 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за виплатами працівникам

.4 Порядок нарахування оплати праці, види утримань з неї

.5 Контроль за використанням фонду оплати праці

.6 Методика проведення аудиту розрахунків за виплатами працівникам

4.7 Порядок оформлення підсумкової документації за результатами аудиту

Розділ 5. Удосконалення обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам

5.1 Удосконалення обліку праці та її оплати при діючій формі обліку

.2 Організація обліку розрахунків за виплатами працівникам при автоматизованій формі обліку

.3 Аудит в умовах застосування комп’ютерних технологій

Розділ 6. Економічне обґрунтування результатів дослідження

Висновки і пропозиції

Список літератури

ВСТУП

Заробітна плата є однією з найскладніших економічних категорій. Її винятково важлива роль у функціонуванні економіки зумовлена можливістю одночасно та ефективно виконувати п’ять функцій - відтворювальну, мотивуючу, регулюючу, соціальну й оптимізаційну. У випадку не виконання хоча б однієї із зазначених функцій, заробітна плата, як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, перестає відповідати своєму соціально-економічному призначенню.

У ринковій економіці недостатньо лише забезпечувати матеріальну зацікавленість працівника у певних результатах праці, необхідно зацікавити його в підвищенні ефективності праці.

Заробітна плата займає одне з основних місць серед сукупності актуальних проблем для суспільства. Вона є об’єктом дослідження економічної науки та господарської практики впродовж багатьох сторіч. Особливо актуальною дана проблема є на сучасному етапі розвитку економіки у зв’язку із посиленням конкуренції, глобалізацією бізнесу, збільшенням підприємницьких ризиків, уникнути яких може забезпечити кваліфікований працівник.

У ринковій економіці, де цільовою функцією суб’єкта господарювання є максимізація прибутку, на перше місце виходить фінансовий блок показників ефективності, в основу яких закладено витрати на оплату праці. Крім того, оплата праці як кінцевий результат є важливою передумовою досягнення гармонії у оплаті, оскільки припускає встановлення безпосереднього зв’язку заробітної плати з кінцевим результатом діяльності підприємства.

В Україні ще не створено високо координованої та всеохоплюючої системи економічного регулювання процесів регіонального відтворення робочої сили. Розгляд проблемних питань та пошук шляхів їх вирішення, присвячених заробітній платі як джерелу відтворення трудових ресурсів набуває все більше набуває актуальності. Це пов’язано з тим, що в сучасних умовах роль працівника спроможного забезпечити якісне виконання завдань в умовах жорстокої конкуренції на ринку продуктів і послуг є запорукою успішного функціонування будь-якої господарської системи.

Досягнення цих цілей важко здійснити без створення належної системи обліку і аудиту за витратами праці та її оплатою.

Облік праці та її оплати - це одна з найважливіших і складних ділянок роботи, яка потребує точних і оперативних даних, в яких відображаються зміни в чисельності робітників, витратах робочого часу, категоріях робітників, кодах виробничих витрат та здійснюється контроль за використанням трудових ресурсів.

Виходячи з актуальності викладених питань нами була обрана тема дипломного проекту: Облік та аудит розрахунків за виплатами працівникам. Актуальність вибраної теми дослідження пояснюється залежністю величини заробітної плати і рівня життя населення будь-якої країни. Для переважної більшості людей заробітна плата є головним джерелом доходу. Тому питання, які пов`язані з заробітною платою (її величиною, формою нарахування і виплати), являються одними з найбільш актуальних як для робітників, так і для роботодавців.

Метою дипломного проекту є розкриття всіх найважливіших питань, пов’язаних з веденням обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам, показати реально існуючу на підприємстві організацію обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам, виявити недоліки, розробити теоретичні і практичні рекомендації щодо удосконалення ведення обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам.

Для реалізації цієї мети необхідно виконати наступні завдання:

вивчити та узагальнити основну і спеціальну літературу з обліку праці та її оплати;

охарактеризувати організаційно-економічну характеристику підприємства та провести аналіз основних показників діяльності підприємства, використовуючи сучасні методи економічних досліджень;

розглянути основні положення обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам;

дати об’єктивну і кваліфіковану характеристику стану обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам;

розглянути форми, види і системи оплати праці;

вивчити первинний, зведений, синтетичний і аналітичний облік розрахунків за виплатами працівникам;

вивчити порядок нарахування оплати праці та види утримань з неї;

розглянути питання контролю за використанням фонду оплати праці на підприємстві;

ознайомитися з методикою проведення аудиту розрахунків за виплатами працівникам та порядком оформлення підсумкової документації за результатами аудиту;

розробити конкретні заходи по удосконаленню обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівника;

економічно обґрунтувати результати дослідження;

сформулювати висновки і пропозиції по темі дослідження.

Об’єктом дослідження для дипломного проекту виступають господарські операції по обліку розрахунків за виплатами працівникам, що відбуваються в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ Чугуївського району Харківської області.

Теоретичною та методологічною основою для написання дипломного проекту стали матеріали і праці вчених-економістів; нормативно-правові документи. Матеріалами для проведення досліджень виступили дані первинного, аналітичного та синтетичного обліку розрахунків за виплатами працівникам, форми річної фінансової за 2008-2010 рр., бухгалтерської та статистичної звітності товариства, статистичні щорічні видання.

При написанні дипломного проекту були використані слідуючі методи дослідження: статистичне спостереження; методи середніх, абсолютних і відносних величин; групування; побудова рядів динаміки.

РОЗДІЛ 2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Агропромисловий комплекс України значною мірою визначає соціально-економічне становище суспільства. Але на сьогодні, зазначає Онищенко О., фінансовий стан сільськогосподарських підприємств, рівень фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва є незадовільним. Сільське господарство є проблемною нестабільною галуззю, з економічної точки зору воно знаходиться у стані «вільного падіння», тут відсутні високі технології та сучасна техніка, яка необхідна для підвищення продуктивності виробництва [60].

В Україні підготовлено Стратегію та Законопроект «Основні засади сталого розвитку України на 2010-2020 роки», за якими: сталий розвиток - це процес розбудови світу та держав на основі узгодження і гармонізації соціальної економічної й екологічної складових,змін у підходах до експлуатації ресурсів, напряму капіталовкладень, технічного розвитку та інституціональних змін з метою задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь [66]. Вороновська О.В. зазначає, що це, в свою чергу,висуває нові вимоги до системи управління аграрними підприємствами. Зростає роль сучасних систем оцінювання та інформаційного забезпечення сільськогосподарської діяльності, яка пов’язана з використанням у господарському процес незамінних природно біологічних факторів виробництва. А це, в свою чергу, ставить специфічні вимоги до галузевого бухгалтерського обліку як інформаційної системи, що має проводити достовірну діагностику стану біологічної складової економічного процесу, відповідно до якої саме родючий ґрунт, рослина і тварина, біологічні закони, за якими вони існують, визначають технологію побудови бухгалтерського обліку [33].

Губенко В.І. відмічає, що будь-які трансформаційну процеси в економіці впливають на розвиток обліку. Сучасна світова економіка характеризується як інформаційна, або економіка знань. Основними рисами такої економіки є зменшення частки індустріального виробництва, глобалізація, рух капіталів і трудових ресурсів, значне збільшення частки інтелектуальної праці та інформаційних технологій тощо. Критерієм успішної роботи підприємства поряд із традиційними показниками прибутку і рентабельності є його ринкова капіталізація. Це зумовило потребу трансформації бухгалтерського обліку, який відображає економічні явища і процеси. Серед основних особливостей, які характеризують тенденції розвитку обліку останніх років відповідно до нових потреб користувачів облікової інформації виділяють такі: пріоритет балансу; розширення меж застосування справедливої вартості; заміна концепції контролю; перехід від обліку майна до обліку ресурсів; регулювання звітності, а не обліку [37].

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» кожне підприємство, незалежно від організаційно-правової форми і видів діяльності, повинно вести безперервний бухгалтерський облік з дня створення його і реєстрації до ліквідації, а відповідальність за організацію обліку і ведення обліку несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), що здійснює контроль та керівництво підприємством. Законом передбачено чотири організаційні форми забезпечення ведення бухгалтерського обліку, з яких найбільш поширеною є створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером [3].

Основами побудови та вдосконалення системи бухгалтерського обліку займаються такі провідні вчені, Ф. Бутинець, С. Голов, З. Гуцайлюк, В. Жук, Г. Кірейцев, С. Кузнецова, М. Пушкарь, Н. Ткаченко, Н. Чебанова та інші. Проте висвітлення теоретико-методологічних і практичних аспектів побудови облікової системи є недостатнім і вимагає подальшого дослідження. Виникає потреба у визначенні чіткої системи бухгалтерського обліку, яка сприятиме підвищенню об’єктивності й оперативності інформації, її впливу на ефективність управління та прийняття рішень як на макро-, так і на мікрорівнях.

На погляд професора Г. Кірейцева щодо розвитку бухгалтерського обліку, згідно якого розвиток бухгалтерського обліку як економічної науки в контексті проблем створення його ефективної національної системи в Україні передбачає:

обґрунтування практичної значимості змін його завдань і формування пов’язаних із глобалізацією економіки нових завдань, адекватних до потреб управління на всіх ієрархічних його рівнях;

підсилення зовнішніх корисних його функцій практики бухгалтерського обліку шляхом подальшого удосконалення методу обліку та його складових;

розвиток теорії і практики організації бухгалтерського обліку, більш посилену орієнтацію на удосконалення облікових процедур, на використання можливостей автоматизованих інноваційних технологій [47].

В. Жук зазначає, що бухгалтерський облік стає все більшою мовою світової економіки через розробку його міжнародних стандартів та принципів і запровадження їх в якості національних положень конкретних країн [43].

На думку С. Івахненкова, завдання бухгалтерського обліку поділяють на: інформаційні, контрольні, аналітичні. При цьому вони виділяють основне завдання бухгалтерського обліку - створення такої системи інформації, яка забезпечувала б реальне керівництво та примноження доходу господарства [45].

Облік тісно пов'язаний з суспільними явищами та процесами. Система обліку включається в систему управління економікою, яка пристосовується до зростаючих потреб суспільства. До обліку постійно пред’являються нові вимоги. Організація бухгалтерського обліку має забезпечити функціонування системи економічного регулювання розширеного відтворення.

Під час реформування системи бухгалтерського обліку гостро повстало питання щодо кваліфікації та професіоналізму сучасних бухгалтерів та викладачів вищих навчальних закладів.

Т.Онищенко зауважує, що для успішного освоєння різних видів діяльності в умовах ринкової економіки необхідні кваліфікаційні кадри. Одним із шляхів вирішення проблеми, що стосується забезпечення підприємства такими кадрами є навчання, підвищення кваліфікації, підготовка, перепідготовка його працівників [60].

Основним законодавчим актом є Конституція, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю. 28 червня 1996 року на У сесії Верховної Ради України було прийнято Конституцію України. Конституційні вимоги є основополагаючими при реформуванні національного бухгалтерського обліку, що відіграє важливу роль в здійсненні заходів до ринкових відносин. У ст. 43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, не нижче від визначеної законом. Кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянам для повної реалізації своїх прав, гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб [1].

Як зазначає Євчук Л.А., у процесі виробничої діяльності між співробітниками підприємства та його структурними підрозділами, між підсистемами, що управляють, і якими управляють, встановлюються постійні

виробничі зв’язки. Вони носять інформаційний, технологічний, трудовий, фінансовий, управлінський характер і в цілому характеризують організаційну цілісність, інтеграцію, об’єднання елементів системи. Упорядкована сукупність таких зв’язків між різними елементами системи називається структурою управління Організаційна структура підприємства значною мірою впливає на продуктивність праці. Вона визначає взаємовідносини між менеджерами й підлеглими на всіх рівнях підприємства. Самий безпосередній вплив має співвідношення чисельності управлінського персоналу і рядових працівників [42].

Реформування оплати праці в агропромисловому секторі є пріоритетним напрямом державної політики, тому що через скрутне фінансово становище сільське господарство за останні роки опинилося на найнижчому місці за рівнем оплати праці серед усіх галузей економіки.

Саух І.В. зазначає, що заробітна плата є однією з найскладніших економічних категорій. Її винятково важлива роль у функціонуванні економіки зумовлена можливістю одночасно та ефективно виконувати п’ять

функцій - відтворювальну, мотивуючу, регулюючу, соціальну й оптимізаційну. У випадку не виконання хоча б однієї із зазначених функцій, заробітна плата, як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, перестає відповідати своєму соціально-економічному призначенню. У ринковій економіці недостатньо лише забезпечувати матеріальну зацікавленість працівника у певних результатах праці, необхідно зацікавити його в підвищенні ефективності праці. Заробітна плата займає одне з основних місць серед сукупності актуальних проблем для суспільства. Вона є об’єктом дослідження економічної науки та господарської практики впродовж багатьох сторіч. Особливо актуальною дана проблема є на сучасному етапі розвитку економіки у зв’язку із посиленням конкуренції, глобалізацією бізнесу, збільшенням підприємницьких ризиків, уникнути яких може забезпечити кваліфікований працівник [65].

Оплата праці, як головне джерело особистих доходів більшості громадян, має відповідати вартості робочої сили, тобто бути достатньою для задоволення різнобічних потреб працівників на рівні, який може забезпечувати на певний час економіка країни.

Заробітна плата складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Згідно ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій [ 5]. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці ( обсяг робіт ).

Зважаючи на значні зміни у законодавстві України, передачу основних прав і обов’язків з питань оплати праці від держави виробникам, виникла потреба у формуванні ефективної системи оплати праці такої багатогалузевої сфери господарювання, як аграрне виробництво. Оплата праці є невід’ємною складовою частиною економічного механізму сільськогосподарського підприємства, а також з головних чинників, що безпосередньо впливають на результати господарської діяльності.

Рівень оплати праці, як один з важливих показників розвитку економіки країни, тісно пов'язаний з рівнем ефективності виробництва, продуктивності та дохідності підприємства, оскільки її належний рівень - це успіх і стабільність у виробництві.

На сучасному етапі ринкових перетворень сільське господарство потребує суттєвих змін. Однією із важливих проблем, що потребує невідкладного вирішення, подолання фінансово-економічної кризи аграрних підприємств та становлення України як конкурентоспроможної держави є питання матеріального стимулювання працівників. Таким чином оплата праці на сьогодні є достатньо актуальною темою.

Проблемами оплати праці працівників аграрної сфери присвятили свої праці такі вчені як: Бородіна О.М., Бугуцький О.А., Вітвицький А.В., Дієсперов В. С., Колота А.М., Кулік Г.О., Малік М. Й., Махсма М.Б., Саблук П. Т., Шебаніна О.В., Шкільов О.В., Шкуріна Г.Т., Шпикуляк О.Г., Юдіна В.А., Яценко В.М., та інші.

Заробітна плата є безпосереднім чинником впливу на соціальну поведінку працівників. Тому рівень продуктивності праці, стан виробництва, зацікавленість робітників у високих кінцевих результатах праці та реалізація головних цілей та місії підприємства є віддзеркаленням реакції працівників на рівень реальної заробітної плати за кінцеві результати праці.

На думку Бортика В.А., заробітна плата є частина національного доходу, що означає в грошовій формі вартість необхідного продукту працівників сфери матеріального виробництва, яка повинна видаватися у відповідності з кількістю і якістю затраченої ними праці для задоволення особистих матеріальних і культурних потреб [31].

До основної функції заробітної плати належать наступні три: відтворювальна, відповідно до якої оплата праці повинна бути достатньою для задоволення життєвих потреб; стимулююча - оплата праці повинна стимулювати залучення працівників до процесу праці та ефективне їх використання; розподільча - за допомогою заробітної плати місце праці кожного окремого працівника. Аналізуючи нинішню ситуацію, можна сказати, що в сільському господарстві заробітна плата не виконує своєї головної функції - стимулюючої.

Основними причинами низького рівня заробітної плати є: важке фінансове становище і збитковість більшості підприємств виробничої сфери; недосконалість бюджетної податкової, грошово-кредитної системи, політики ціноутворення; незадовільна організація системи державного і договірного регулювання оплати праці, соціального партнерства на всіх рівнях; низький рівень продуктивності праці й існування значної надлишкової чисельності працівників; низька індексація заробітної плати в зв’язку з інфляцією; недосконалість механізмів формування фондів оплати праці в бюджетній сфері.

Як відмічає Козуб Л.І., результати досліджень свідчать, що рівень заробітної плати працівників різних сфер економіки нашої країни неоднаковий. Заробітна плата працівників сільського господарства є однією із найнижчих серед усіх видів економічної діяльності. Таку негативну тенденцію можна прослідкувати із часів Радянського Союзу до теперішнього часу. За даними Держкомстату України середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві на 49,5% на 1.01.10 р. менша за середню по Україні [48].

Низька і несвоєчасна оплата праці працівників-аграрників призводить до соціального незадоволення; трудової апатії; погіршення виконавчої дисципліни; байдужості та безініціативності; появи гальмівних процесів розвитку здібностей людини, масової декваліфікації найактивнішого населення тощо. Очікувана винагорода за кінцеві результати праці не здатна задовольнити мінімальні потреби сільськогосподарських працівників, що змушує їх шукати більш перспективну роботу, або покладатися на особисте господарство.

На думку Дієсперова В.С., оплата праці є обов’язковою умовою раціонального господарювання і вимагає чіткого її зв’язку з результативністю, яка в свою чергу є головним критерієм економічного зростання, соціального та культурного прогресу суспільства [41].

Махсма М.Б., стверджує, що рівень ефективності праці як окремого працівника, так і усього колективу залежить від повноти використання фактора мотивації до праці, в основі якого лежить розмір її оплати, який тісно пов'язаний з результатами праці [55].

Кожна працююча людина має право на відпочинок. Основним законодавчим документом, що встановлює ці права є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96-ВР . Цей закон встановлює державні гарантії, права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних, життєво-важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи [7].

В.А. Бортик зазначає, що особливу увагу слід приділяти забезпеченню виробництва окремими категоріями кваліфікованих робітників. Причому в основу необхідно покласти забезпечення підприємств особами працездатного віку. Похилий вік і низький професійний рівень, зайнятих у виробництві вже сьогодні стали гальмом на шляху реформування. Отже основними напрямками реформування системи оплати праці в сільському господарстві України повинні стати:

-        підвищення середньомісячної заробітної плати в сільському виробництві до середнього рівня оплати праці по Україні;

-        впровадження нових форм оплати праці;

         підвищення рівня продуктивності праці, шляхом введення доплат, премій, грошових винагород;

         підвищення питомої частки оплати праці в структурі собівартості сільськогосподарської продукції [31].

Проблемам розвитку ринку аудиторських послуг присвячено ряд праць вчених економістів, аудиторів. М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, Г. М. Давидов, Н. І. Дорош, В. С. Рудницький, І. І. Пилипенко, О. А. Петрик, В. Я. Савченко присвячують свої дослідження питанням розвитку та організації аудиту.

Як відмічає Гноєва І.М., Аналіз результатів аудиторської діяльності та стану ринку аудиторських послуг свідчить, про те, що цей сектор економіки потерпає від змін, які відбуваються в країні. Дослідивши особливості формування ринку аудиторських послуг у розрізі встановлених регіональних особливостей, вивчення обсягів та видів наданих аудиторських послуг в Україні, провівши сегментацію ринку аудиторських послуг в Україні в розрізі регіонів, виявили коливання кількості і вартості послуг у регіонах, що у більшості залежать від платоспроможності замовників аудиту та концентрації промислових підприємств. Розглянувши національний ринок аудиту за видами наданих послуг аудиторами, констатуємо скорочення попиту на проведення аудиту. Але після виходу з економічної кризи можна очікувати відновлення ринку аудиторських послуг, тому що замовники аудиторських послуг знов стануть замислюватися про залучення фінансування, вихід на міжнародні ринки капіталу [35].

Макаренко А.П, Боюк І.В. зазначають, що аудит розрахунків з оплати праці є однією найважливіших і складних ділянок аудиторської роботи, оскільки безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства, що перевіряються. Крім того, відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов’язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов’язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу. В ході проведення аудиту розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам формуються такі пропозиції, впровадження яких вдосконалить як матеріальне стимулювання, такі трудові відносини в колективі. [52].

Сагайдак Р.А. відмічає, що для успішного функціонування сільськогосподарського підприємства, збільшення виробництва продукції і зниження її собівартості, удосконалення господарського механізму і механізму управління всіма ланками діяльності необхідно здійснювати повсякденний внутрішньогосподарський контроль та експертизу як окремих процесів, так і діяльності в цілому. В сучасних умовах виникає необхідність повсякденного контролю за раціональним використанням за призначенням матеріальних засобів, виконанням зобов’язань перед державою по податках та інших платежах, перед постачальниками і підрядниками, за своєчасністю погашення дебіторської заборгованості економічних суб’єктів, а також за правильністю організації і ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Функціонування належної системи внутрішньогосподарського контролю (аудиту) забезпечує зведення до мінімуму можливості прийняття неправильних, невигідних рішень і виникнення збитків, протидію виникненню помилок в поточній роботі [64].

На даний час, наголошує Олексенко М.В., удосконалення бухгалтерського обліку та аналізу все більше пов’язані із використанням електронно-обчислювальних машин та відповідного програмного забезпечення. Це обумовлено, насамперед, тенденціями розвитку інформатизації процесів управління та складністю в отримуванні необхідних даних, що дозволяє оцінювати фінансовий стан кожного суб’єкта господарювання, виявляти зміни параметрів фінансових потоків і мати можливість впливати на їх розподіл і коригування. Зараз пропонується досить велика кількість програмних продуктів, які здатні вирішувати завдання відносно створення баз даних, обліку, аналізу, управління та їх захисту тощо [59].

Важливою проблемою, що існує в аграрних підприємствах, є недосконалість інформаційних технологій і відсутність комп’ютерних програм, що могло б значною мірою як полегшати, так і поліпшати роботу обліковців.

У розв’язанні цієї проблеми значну роль відіграють сучасні інформаційні технології. Без використання комп’ютерної техніки неможливо розраховувати на успішну роботу підприємства.

Бойчук А.А., Лисяк М.С відмічають, що на даному етапі розвитку бухгалтерського обліку в Україні важливе місце займає автоматизація збирання й обробки облікової інформації. Використання автоматизованого обліку дає змогу повністю уникнути помилок, оскільки при автоматизованому обліку ведеться тільки один обліковий регістр, а всі інші формуються автоматично. Перспективами подальших досліджень в цьому напрямку, на думку авторів, можна вважати використання можливостей автоматизованої діалогової журнальної форми обліку [30].

Щоб бути представленим на сучасному ринку досить широко і повно, мати привабливість для інвесторів, швидко адаптуватись до змін в законодавчій базі, своєчасно реагувати на коливання попиту, то необхідно володіти інформацією, відмічає Ф. Бутинець, це є ще однією з причин в необхідності автоматизації системи обліку сільськогосподарських підприємств. Обсяг бухгалтерської та регламентованої звітності змушує відмовитись від старих методів ведення обліку, забезпечити надійний механізм контролю фінансування, ефективний розподіл коштів та ресурсів [32].

На ринку програмного забезпечення останнім часом з’явилася велика кількість конфігурацій бухгалтерських програм, які є спеціалізованими відповідно до характеру діяльності підприємства. Діяльність агропромислових підприємств є специфічною і відрізняється від інших галузей народного господарства. Галузева специфіка підприємств АПК вимагає від українських виробників програмного забезпечення створення спеціалізованих бухгалтерських програм.

Широке впровадження автоматизації облікового процесу сільськогосподарських підприємств можливе за наявності достатньої сервісної мережі спеціалізованих фірм, які забезпечують інсталяцію та комп’ютерних програм.

М.А Білуха відмічає, що розвиток науки в галузі комп’ютерного обліку перебуває лише на етапі обґрунтування та доведення актуальності даної проблеми, тоді як практична сторона бухгалтерського обліку, переведення його в комп’ютерну площину настільки нова, що залишається не розроблена і відстає від стрімкого розвитку сучасних комп’ютерних технологій [29].

Це призводить до необхідності розробки теоретичного підґрунтя для формування нового системного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку, заснованого на інформаційних технологіях.

Комп’ютерні технології істотно впливають на ведення обліку, з чим погоджується Домбровський В., відмічаючи: як ніколи потрібні зараз теоретико-концептуальні дослідження системи обліку в нових умовах функціонування підприємств. Кібернетика та сучасна комп’ютерна техніка можуть різко змінити парадигму бухгалтерського обліку не стільки в його методологічній базі, яка за п’ять віків розвитку показала свою життєздатність, скільки у теоретико-пізнавальних властивостях [39].

Кузнецова С.А. вважає, що при використанні комп’ютерів не існує проблеми деталізації аналітичного обліку, інформація надходить оперативно, значно підвищується продуктивність праці облікових працівників, поліпшується не тільки точність та аналітичність інформації, а й її якість - оформлення у вигляді чітко надрукованих показників [49].

Т.Микитенко пропонує подання звітності, а також здійснення розрахунків через Інтернет. Феноменальний розвиток Інтернету, програмного забезпечення та телекомунікаційних технологій буде мати суттєвий вплив на практику фінансової звітності у всьому світі. Коли одні вважають, що інвестори очікують на вчасну інформацію та існують технології програмного забезпечення, які вже роблять можливою підготовку щоденно консолідованих фінансових звітів, можна лише здогадуватись, як довго ще традиційна методика та частота звітності будуть мати сенс. Технології дають ефект мінімізації географічних відстаней і інвестори будуть вимагати вчасної електронної фінансової звітності не зважаючи на національність чи географічну відстань до суб’єкта, в який вони інвестують. Традиційні друковані звіти скоро застаріють. Буде цікаво спостерігати, як цей розвиток впливатиме на чисельність складові міжнародної фінансової звітності в найближчі роки [56].

А.Чернелевський відмічає, що для того, щоб привести первинну облікову інформацію до виду зручного для подальшого використання, потрібно провести велику підготовчу роботу. В проведенні цієї роботи на сучасному етапі велику допомогу обліковому персоналу надають комп’ютерні технології збирання та обробки облікової інформації [72].

Щодо автоматизації по оплаті праці, то С. Івахненко пропонує автоматизувати:

-        нарахування заробітної плати робітникам тваринництва, адміністративно-управлінському персоналу, робітникам відрядникам, зайнятим на будівництві, промислових і допоміжних виробництвах;

-        складання розрахунково-платіжних відомостей і особистих рахунків по кожному працівнику;

         визначення сум відрахувань на соціальне страхування, в резерв відпусток та на соціальне забезпечення [45].

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Агрофірма «Лебежанська», товариство з обмеженою відповідальністю, створене в 2000 р.згідно з Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки», на підставі законів України «Про підприємництво», «Про господарські товариства» шляхом об’єднання на частковій основі майна громадян учасників.

Товариство у своїй діяльності керується діючим законодавством України, Установчим договором та Статутом (додаток А).

Метою діяльності товариства є:

виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, інші види господарської діяльності для задоволення потреб Товариства, його учасників та отримання прибутку на основі раціонального використання землі, інших природних ресурсів і виробничо-ресурсного потенціалу;

технічне обслуговування та матеріально-технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств та інших організацій і підприємств.

Вищим органом управління товариством є Збори учасників, в яких беруть участь учасники, або призначені ними представники. Вони обирають ревізора, на якого покладається здійснення контролю за діяльністю директора.

Виконавчим органом товариства є директор, який обирається зборами учасників. Термін повноважень директора встановлюється - 5 років. На сьогодняшній день це Рало Іван Ніконорович.

Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в банку, печатку зі своєю назвою.

Агрофірма «Лебежанська» ТОВ розташована у південно-східній частині Харківської області. Юридична адреса: Україна. Харківська область, Чугуївський район, село Леб’яже, вул. Леніна 5.

Кліматичні умови і ґрунти при належному обробітку сільськогосподарських культур сприяють розвитку сільського господарства. Ґрунти - чорноземи звичайні. Клімат помірно континентальний з достатньою кількістю атмосферних опадів (500-575 мм. на рік). Середньорічна липнева температура +18,5С-21,5 С; січня: -6,5 С- (-8,5 С). Вегетаційний період 120-210 днів.

До складу агрофірми входять такі відділення:

-        молочно - товарна ферма;

-        тракторна бригада;

-        автопарк

         ремонтні майстерні

         млин

         крупорушка

         масло цех.

До апарату управління входять наступні фахівці: директор; головний інженер; головний бухгалтер; головний агроном; головний ветеринарний лікар; головний зоотехнік; завідуючий машинно-тракторним парком; головний енергетик. Всього в апарат управління налічує 8 спеціалістів.

Підприємство тісно співпрацює з сусідніми сільськогосподарськими підприємствами Чугуївського району та з підприємствами сусідніх районів та областей.

Земля - основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, являється одним із найважливіших складових ресурсного потенціалу агроформувань.

Земельні угіддя - це ділянки землі, які відрізняються природними властивостями і способом господарського використання. Їх поділяють на сільськогосподарські і несільськогосподарські. До сільськогосподарських належать угіддя, які використовуються для виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Це рілля, сіножаті, пасовища і багаторічні насадження. До несільськогосподарських угідь належать землі, вкриті лісом, деревно-чагарникові насадження ( у тому числі полезахисні смуги), землі під водою, болота, землі під дорогами і прогонами, піски, яри, землі під виробничими будівлями, дворами та інші землі, непридатні для виконання у сільському господарстві.

Метою ефективного використання землі є досягнення високих результатів при мінімальних затратах на одиницю продукції і постійному підвищенні родючості ґрунтів

Аналізуючи використання земельних ресурсів, визначають показники, що характеризують ступінь використання для відповідних цілей усього земельного фонду або окремих видів угідь.

Основними показниками використання землі є структурні, натуральні та вартісні.

До структурних показників відносять:

рівень освоєності земель, який визначається як відношення сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі;

рівень розораності сільськогосподарських земель, який розраховують як відношення площі ріллі до сільськогосподарських угідь.

До натуральних показників відносять:

) вихід продукції тваринництва, а саме:

приросту живої маси усіх видів тварин на 100 га сільськогосподарських угідь;

приросту живої маси свиней на 100 га ріллі;

- приросту живої маси птиці та виробництво яєць на 100 га посіву зернових;

2) урожайність основних сільськогосподарських культур.

До вартісних показників відносять виробництво валової продукції ( у спів ставних цінах), валового доходу та прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь.

Розрахунок показників ефективності використання земель наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники ефективності використання земель в агрофірмі «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010 рр.

З даних таблиці 2.1 видно, що в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ показники ефективності використання земель зменшилися за рахунок зменшення земельної площі: так у 2010 р. загальна земельна площа склала 2150,1 га, що на 9% менше від 2008 р. Це зменшення відбулося за рахунок зменшення оренди землі підприємством у населення. Сільськогосподарські угіддя і рілля теж зменшилися, якщо у 2008 р. вони складали 2328,6 га, то у 2010 р. їх розмір склав 2119,1 га, що на 9% менше.

Аналізуючи структурні показники видно, що рівень освоєності і розораності землі залишилися незмінними. Натуральні показники ефективності використання землі за аналізуємий період змінилися. Так в 2010р. у порівнянні з 2008р.виробництво на 100 га сільськогосподарських угідь приросту ВРХ збільшилося на 14,4%, молока - зменшилося на 7,8% і значно зменшилося виробництво зернових - на 94,1%. Це пов’язано з загибеллю посівів озимих в 2010 р.

Аналіз вартісних показників використання землі показує, що в 2010 р. у порівнянні з 2008 р. виробництво валової продукції у порівняних цінах зменшилося на 39,8%, а кількість чистого прибутку на 100 га с.г. угідь збільшилася на 15,8%.

Це говорить про те, що підприємство в цілому ефективно використовує земельні угіддя.

Для визначення розміру підприємства, використовуються показники розмірів виробничих ресурсів (площею сільськогосподарських угідь, ріллі, засобами виробництва, кількістю працівників) і розмірами виробництва (валовою продукцією, прибутком). Основним показником розміру підприємства є об’єм виробництва валової продукції у спів ставних цінах. Допоміжними показниками можуть бути: загальна земельна площа, площа сільськогосподарських угідь, площа ріллі, середньорічна чисельність робітників, середньорічна вартість основних виробничих фондів і оборотних засобів, чисельність тварин та загальна кормова площа. За допомогою цих показників ми можемо визначити тип відтворення на підприємстві.

Для визначення розмірів Агрофірми «Лебежанська» ТОВ скористуємося таблицею 2.2., в якій наведена інформація за 2008-2010 роки.

Таблиця 2.2

Динаміка показників розміру Агрофірми «Лебежанська» ТОВ

за 2008-2010 рр.

Аналізуючи дані таблиці 2.2 можна зробити висновок, що у 2010р. обсяг валової продукції у порівняних цінах зменшився у порівнянні з 2008р. майже вдвічі. Товарна продукція за цей період збільшилася на 12,1%. Аналізуючи забезпечення господарства земельними ресурсами, ми бачимо, що у 2010р. площа сільськогосподарських угідь склала 2150,1 га, що на 9% менше чим у 2008 р. Середньорічна вартість основних виробничих засобів за 2008-2010 рр. збільшилась на 31,9%. Середньорічна чисельність працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві зменшилась на 9%. Чисельність тварин у перерахунку на умовні ВРХ у 2010р. зменшилась на 5,3%. Підводячи загальний підсумок вище розглянутих показників, можна сказати, що на підприємстві присутні ознаки звуженого відтворення: основним показником, який вплинув на зменшення всіх показників - є площа сільськогосподарських угідь. А якщо зменшується площа сільськогосподарських угідь, то підприємству відповідно потрібна менша кількість працівників, основних виробничих і оборотних засобів.

Далі з’ясуємо спеціалізацію Агрофірми «Лебежанська» ТОВ.

Спеціалізація підприємства - це процес суспільного поділу праці, який характеризується розвитком окремих галузей виробництва відповідно до ґрунтово-кліматичних умов господарства. Її ефективність виявляється у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі, підвищення товарності, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності.

Оскільки суспільний поділ праці і зв'язок підприємств сільського господарства з підприємствами інших галузей народного господарства здійснюється через товарну продукцію, то основними показниками, які характеризують спеціалізацію підприємства, є склад і структура товарної продукції, показники яких наведемо в таблиці 2.3.

З даних таблиці 2.3 видно, що Агрофірма «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010 рр. спеціалізується на вирощування зернових, технічних культур та на виробництві молока. Майже незмінно на протязі усього періоду перше місце в структурі товарної продукції займають зернові 37,7% в 2008р., 33,3% в 2009р. і як виняток через загибель посівів озимих в 2010 р. - 4.,8%. Друге місце займає виробництво соняшника, так відповідно по рокам за період 2008-2010 рр. відсоток наступний - 21,6, 34,4, 48,7%. Третє місце посідає виробництво молока - 30,3, 26,8, 38,3% відповідно.

оплата праця облік розрахунок

Таблиця 2.3

Структура товарної продукції Агрофірми «Лебежанська» ТОВ

за 2008-2010 рр.

Основні засоби - це засоби праці, які багаторазово протягом тривалого часу (більше 365 днів), беруть участь у процесі виробництва, зберігають при цьому свою натуральну форму і поступово переносять свою вартість на готовий продукт. За економічним значенням основні фонди сільськогосподарського підприємства поділяють на 3 групи:

основні виробничі засоби сільськогосподарського призначення;

основні виробничі засоби несільськогосподарського призначення;

основні невиробничі засоби.

Показники розміру, руху і стану основних фондів Агрофірми розглянемо в таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Показники розміру, руху і стану основних фондів Агрофірми «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010р.

Дані таблиці 2.5 свідчать про покращення основних показників розміру, руху і стану основних фондів Агрофірма «Лебежанська» ТОВ. Наявність на початок 2010 р. більша на 131 тис грн.(4,3%) у порівнянні з 2008 р.

Надходження у 2010 р. на 1068 тис. грн. більше чим у 2008 р., це майже в 5 раз.

Вибуття основних фондів у 2010р. в агрофірмі не було.

Наявність на кінець 2010 р. більше на 1308 тис. грн. (40,4%) у порівнянні з 2008 р.

Сума зносу на початок 2010 р. більше на 408 тис. грн. (22,1%) чим у 2008 р.

Сума зносу на кінець 2010р. також більша на 259 тис. грн.(12,6%) у порівнянні з 2008 р.

Коефіцієнт росту основних фондів Агрофірми за аналізуємий період більше 1, тобто за цей період відбулося збільшення основних засобів, що є позитивним.

Показник відновлення фондів 2010р. на 21,03 тис. грн. (247,7%) більший у порівнянні з 2008 р. Показники вибуття фондів у 2010 р. відсутні, так як в цьому році вибуття не було. Показник зносу на початок 2010 р. більше на 10,27 (17,1%) чим у 2008 р., та на кінець 2010 р. він менше на 12,47 (19,8%) чим у 2008 р. Показник придатності на початок 2010 р. менше, чим у 2008 р. на 10,27 (25,8%). Цей показник на кінець 2010 р. збільшився у порівнянні з 2008 р. на 31,12 (79,9%).

Виходячи з даних таблиці 2.5 можна зробити висновок, що основні показники розміру, руху і стану основних фондів Агрофірми «Лебежанська» ТОВ в 2010 р. високі та в основному відбулося їх збільшення у порівнянні з 2008 р.

Показники прибутковості та ефективності використання активів Агрофірми «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010 рр. приведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Показники прибутковості та ефективності використання активів

Агрофірми «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010 рр.

З даних таблиці 2.5 видно, що в 2010р. показники прибутковості та ефективності використання активів Агрофірми «Лебежанська» ТОВ покращилися у порівнянні з 2008р. Це є позитивним в діяльності Агрофірми.

Трудові ресурси - основна частина продуктивних сил сільськогосподарського виробництва. Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами, точніше, робочою силою та її використання проводять в тісному зв’язку з аналізом обсягу виробництва продукції.

Продуктивність праці - це здатність конкретної праці виробляти значну кількість продукції за одиницю часу чи виконувати об’єм робіт.

Продуктивність праці в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ розглянемо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Динаміка продуктивності праці в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010 рр.

З даних в таблиці 2.6 розрахунків видно, що в 2010 р. у порівнянні з 2008 р. продуктивність праці в агрофірмі значно знизилася. Так вихід валової продукції на одного середньорічного робітника по господарству зменшився на 39,8% у порівнянні з 2008р. В тому числі рослинництва - на 56,8%, а в тваринництві - на 4,8%.

Вихід валової продукції на 1 людино-годину всього по агрофірмі зменшився в 2010р. майже вдвічі у порівнянні з 2008р.. тобто на 38,6%. В тому числі в рослинництві - на 53,9%, в тваринництві - на 4,8%.

Такі зміни не є позитивними в роботі Агрофірми «Лебежанська» ТОВ.

Фінансовий стан підприємства також можна оцінювати з точки зору його перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися по короткострокових зобов'язаннях. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строку.

Ліквідність підприємства можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Ними є: загальний коефіцієнт покриття ( або поточний коефіцієнт ); коефіцієнт швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності ( платоспроможності ).

Загальний коефіцієнт покриття визначається за формулою 2.2:

Лз =  ( 2.2 )

За цим коефіцієнтом одержують загальну оцінку ліквідності. Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів, отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним.

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається так (формула 2.3):

Лш =  (2.3)

Цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквідна їх частина - виробничі запаси. Виключаються матеріальні запаси не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що грошові кошти, які можна одержати у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за затрати на їх закупку.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( платоспроможності ) визначається наступним чином (формула 2.4):

Ла =  (2.4)

Цей коефіцієнт показує, що частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно.

Таким чином, можна зробити висновок, що ліквідність - це спроможність будь-якого з активів трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, впродовж якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший цей період, тим вища ліквідність.

Розглянемо показники ліквідності та платоспроможності Агрофірми «Лебежанська» ТОВ, скориставшись для цього даними таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз показників ліквідності та платоспроможності Агрофірми «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010рр.

Аналізуючи дані таблиці 2.7 можемо сказати, що коефіцієнт поточної ліквідності в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ в період з 2008 по 2010рр. був значно вище рекомендуємого значення і дорівнював 5,24, 5,31, 4,26 відповідно по рокам. Це говорить про те, що підприємство є ліквідним і платоспроможним. Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2010 році складає 0,43, що менше за норму і це говорить про те, що підприємство має недостатньо швидко ліквідних активів і таким чином може мати труднощі в короткострокових розрахунках, але 2008-2009 рр. це не стосувалось, тому що значення цього коефіцієнта складало 1,81 та 2,17 відповідно. Коефіцієнт абсолютної ліквідності теж нижчий за норму у 2010 році і складає 0,08, про що не можна сказати за 2008 та 2009рр., цей коефіцієнт складав 1,16 та 1,53. Це все говорить про те, що підприємство у 2010 р. зіткнулось з труднощами щодо сплати своєї заборгованості.

В таблиці 2.8 розглянемо показники рентабельності Агрофірма «Лебежанська» ТОВ за 2008-20010 рр.

Таблиця 2.8

Показники рентабельності реалізації продукції і операційної діяльності Агрофірма «Лебежанська» ТОВ за 2008-20010 рр. (тис. грн. на кінець року)

З даних таблиці 2.8 видно, що підприємство за період 2008-2010 рр. являється рентабельним по всім показникам рентабельності. Причому всі показники рентабельності 2010 р. більше у порівнянні з 2008 р., окрім рентабельності за чистим прибутком.

Підставою для складання всіх таблиць у цьому розділі стали слідуючі форми звітності за 2008-2010 роки: Баланс (форма 1), Звіт про фінансові результати (форма 2), Звіт про рух грошових коштів (форма 3), Звіт про власний капітал (форма 4), Примітки до річної фінансової звітності (форма 5), Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств (форма № 50-сг) (додатки Х, Ц, Ш).

Бухгалтерський облік в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у відповідності із Наказом про облікову політику товариства (додаток Б) і діючим Планом рахунків (додаток В).

Всі документи складаються і здаються в бухгалтерію в строки встановлені графіком документообігу. Графік документообігу - це порядок затвердження обробки інформації, що регламентує строки складання, надання і обробки первинних документів, визначає перелік документів , час їх проходження і обробки посадовими особами, які відповідальні за складання документів, порядок передачі документів до бухгалтерії від працівників. Графіком документообігу забезпечується порядок руху і обробки первинних документів і визначається коло осіб, відповідальних за їх створення і передачу до бухгалтерії.

Облік в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ ведеться за автоматизованою формою обліку. Обраною програмою є базова версія програмного облікового комплексу «Універсал-5».

Програмний комплекс «Універсал» - це потужна, повністю інтегрована і гнучко налагоджувальна система для організації будь - яких функцій управління підприємством. ПК дозволяє забезпечити масштаб системи від локального файл - серверного до клієнт серверного варіанту з територіально розподіленою базою даних та internet - робочими місцями. Середовище проектування комплексу дозволяє створювати і розгортати облікові і аналітичні контури будь - якої складності за короткий час.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ використовують версію «Універсал-5» для сільськогосподарських підприємств, в якій повністю врахована специфіка діяльності агроформувань, в тому числі передбачені документи і звіти, пов’язані з обліком руху худоби, що дозволяє від слідкувати це переміщення в розрізі кількості голів, їх живої маси та вартісному вираженні.

Діалогово-автоматизована форма дозволяє повністю автоматизувати обробку і систематизацію облікової інформації. Дані відображаються в обліку відразу після їх введення до інформаційної бази даних. Видача інформації можлива як у вигляді друкованого документа, так і на екрані. Така форма автоматизованого бухгалтерського обліку передбачає виконання облікових завдань як у регламентному режимі, так і в режимі запитів.

Автоматизована комп'ютерна система дозволяє охопити всі стадії бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного обліку при даній формі обліку - журнали-ордери, оборотні відомості, головна книга представлені у вигляді машинограм, які мають назву і формуються у розрізі синтетичних і аналітичних рахунків.

В Агрофірмі «Лебежанська» бухгалтерський облік ведеться відділом бухгалтерії з 3 бухгалтерів. Свої обов’язки працівники бухгалтерії виконують у відповідності з Посадовими інструкціями (додаток Ж).

Первинні документи, що пройшли опрацювання, а також форми звітності підлягають обов’язковій передачі до архіву. Архів повинен бути організований так, щоб було забезпечено збереження документів і можливість швидкого їх знаходження. Для цього первинні документи звітного місяця, що пройшли обробку, комплектують в окремі папки, переплітають і супроводжують відповідною довідкою для архіву.

В агрофірмі створені архіви поточні і постійні. Поточний архів організований безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів звітного року, за якими вже складено і подано в установлені адреси бухгалтерську звітність. Для поточного архіву відведено спеціальні шафи, ключі від яких знаходяться в особи, уповноваженої головним бухгалтером.

Постійний архів розміщений у спеціально обладнаному приміщенні із стелажами для розміщення на них папок з документами. В постійному архіві зберігаються не тільки бухгалтерські документи і звітність, але і справи інших підрозділів і служб підприємства.

Документи з поточного архіву в постійний передають після закінчення звітного року. Прийняті на зберігання справи завідуючий архівом (архіваріус) реєструє в архівній книзі, що полегшує знаходження документів у випадку необхідності.

Справи бухгалтерського обліку видають з архіву тільки за рішенням головного бухгалтера, а в окремих випадках - за постановою судово-слідчих, ревізійних, податкових органів і з дозволу керівника підприємства. Вилучення документів оформляється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку посадовій особі, що відповідає за архів, а в архівній книзі роблять відповідні помітки. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов’язковим є складання реєстру документів, що вилучаються.

Податковий облік ведеться згідно чинного законодавства України. Амортизаційні відрахування нараховуються у відповідності із методом, передбаченим податковим законодавством. У господарстві створюється резервний фонд на забезпечення виплат відпусток та додаткове пенсійне забезпечення.

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ

3.1 Економічний зміст оплати праці та завдання її обліку

Серед факторів сільськогосподарського виробництва (праця - земельні угіддя - засоби і предмети праці) вирішальне значення належить трудовій діяльності людини. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у формі оплати праці. Важливими факторами мотивації до праці є розмір оплати праці, тісно пов’язане з наслідками праці матеріальне стимулювання, участь у розподілі результатів господарської діяльності.

На сучасному етапі реформування економіки в напрямі ринкової роль оплати праці набуває підвищеної актуальності, особливо в умовах інфляційних процесів, низьких грошових виплат у сільському господарстві. Майже в половині сільськогосподарських підприємств не забезпечується державна гарантія мінімальної заробітної плати.

Сутність та економічний зміст оплати праці зображено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Сутність оплати праці

За сучасної економічної ситуації оплата праці все більше втрачає здатність виконувати властиві їй функції - забезпечувати нормальне відтворення робочої сили і спонукати працівників до ефективної праці. Середньомісячна заробітна плата в цілому в галузях економіки України є недостатньою для забезпечення нормальної життєдіяльності працівника і стримує його купівельну спроможність. Її рівень у сільському господарстві набагато нижчий, ніж у цілому в Україні.

Основні права й обов’язки щодо організації оплати праці сьогодні передано державою підприємствам. Це вимагає замість раніше застосовуваних стандартних розробити і використовувати на підприємствах диференційовані системи оплати й тарифні умови, які б забезпечували прямий зв’язок заробітку з продуктивністю праці, а преміювання - з фінансовими результатами. Надані сільськогосподарським підприємствам широкі права вимагають від їх керівників, спеціалістів та інших значних зусиль, щоб система матеріальних стимулів була творчо задіяна і забезпечувала максимальну економічну ефективність. Виникає необхідність у виробленні на кожному підприємстві власної політики заробітної плати. Вона повинна враховувати інтереси різних груп працівників і власників, передбачати ефективну систему зайнятості населення й винагороди за працю, заходи до соціального захисту населення, механізми з підтримання доходів на рівні, що забезпечує людині гідне життя.

Досягнення цих цілей важко здійснити без створення належної системи обліку і контролю за витратами праці та її оплатою. Основними завданнями обліку праці та її оплати є:

·        своєчасне і точне оформлення документами обсягу виконаних робіт, одержаної продукції й нарахування заробітної плати відповідно до кількості та якості затраченої праці;

·        правильний розподіл сум нарахованої заробітної плати по об’єктах обліку витрат;

·        своєчасне й правильне нарахування і виплата заробітної плати кожного працівника, контроль за утриманням із заробітної плати;

·        своєчасне складання та подання звітності по заробітній платі у відповідні органи;

·        забезпечення інформації про використання трудових ресурсів;

·        контроль за витрачанням фонду оплати праці.

3.2 Класифікація працівників сільськогосподарських підприємств

Кожне аграрне підприємство функціонує за певної чисельності персоналу - сукупності працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом, якісного і своєчасного виконання передбачених технологією робіт у сфері агропромислового виробництва.

Кожне аграрне підприємство може ефективно працювати за умови, коли воно має необхідний професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільну кадрову структуру. При цьому під професією розуміють вид трудової діяльності, що вимагає для її здійснення відповідної суми спеціальних знань (оператор машинного доїння, тракторист-машиніст, оператор тваринницького комплексу тощо). В межах професії можуть виділятися спеціальності - її різновиди з вужчим характером трудової діяльності (в ремонтній майстерні, наприклад, можуть бути токарі (професія) різних спеціальностей - токар-розточувальник тощо). Аграрні підприємства можуть істотно відрізнятися за професійним складом своїх працівників, що зумовлено їх різною спеціалізацією та неоднаковим ступенем диверсифікації виробництва. Результати діяльності аграрного підприємства значно залежать від кваліфікації персоналу, яку можна визначити як ступінь підготовленості кожного працівника до виконання ним професійних обов’язків (функцій). Скажімо, робітників за рівнем кваліфікації поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані.

Залежно від умов найму працівників (без визначення або з визначенням строку їх зарахування до складу трудового колективу) їх класифікують за такими категоріями:

. Постійні працівники - ті, які є членами підприємства або прийняті на роботу по найму на тривалий термін без його точного визначення. Засновники (учасники) приватних підприємств - сільськогосподарських виробничих кооперативів, ТОВ, СФГ, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю виступають членами цих підприємств, а тому їх правомірно відносити до даної категорії працівників.

. Тимчасові працівники - ті, яких зараховують до складу трудового колективу тимчасово на термін до двох місяців.

. Сезонні працівники - ті, яких зараховують до складу трудового колективу на термін від двох до шести місяців для виконання сезонних робіт.

Отже, склад трудових колективів приватних підприємств формується за рахунок членів підприємств і найманих працівників з різними умовами найняття на роботу. В державних аграрних підприємствах усі працівники є найманими і залежно від умов найму можуть бути віднесені до категорії постійних, тимчасових або сезонних працівників.

Загальна кількість працівників, яка є в списках підприємства, називається обліковим (списковим) складом. До облікового складу включають усі категорії постійних, тимчасових і сезонних працівників, прийнятих на роботу на один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі чи перебувають у відпустці, відрядженні, на лікарняному або тимчасово не працюють з інших причин.

Персонал державних сільськогосподарських підприємств залежно від сфери трудової діяльності його членів класифікують на такі групи:

персонал, зайнятий у сільськогосподарському виробництві (персонал основної діяльності);

персонал, зайнятий у підсобних промислових виробництвах;

персонал, зайнятий в обслуговуючих виробництвах.

До персоналу першої групи відносять працівників, зайнятих у рослинництві, тваринництві, садівництві, поточним ремонтом будівель і споруд виробничого сільськогосподарського призначення, працівників транспорту, що переважно обслуговує сільськогосподарське виробництво.

До персоналу другої групи включають працівників переробних цехів, цегельних заводів, столярень, працівників майстерень по ремонту техніки та працівників транспорту, що обслуговують промислове виробництво.

До складу персоналу, зайнятого в обслуговуючих виробництвах, належать працівники складів, матеріально-технічного постачання, працівники, які здійснюють капітальний ремонт будівель і споруд несільськогосподарського призначення, працівники транспорту, які обслуговують неосновне виробництво і непромислове виробництво, наприклад комунальне господарство.

Приватні аграрні підприємства можуть використовувати дану класифікацію для аналізу свого персоналу за сферами діяльності й оцінки якості роботи.

3.3 Форми, види і системи оплати праці

В умовах переходу України до ринкової економіки й виробництва, зниження продуктивності праці, звільнення з виробництв значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації праці та її оплати.

Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають обліку, є чисельність працівників, їхні професії, кваліфікація, витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях, кількість виготовленої продукції (виконання робіт, надання послуг), розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань, нарахування премій, відпускних, розмір відрахувань за їх та ін. Ці данні необхідні для обчислення таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» форми й системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюють підприємства в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими угодами. Оплата праці здійснюється залежно від кількості та якості трудового внеску кожного члена підприємства і зумовлюється кінцевими результатами господарювання.

Заробітна плата посідає одне із центральних місць в обліку на підприємстві. Порядок обчислення заробітної плати робітникам всіх категорій регламентують різні форми та системи заробітної плати.

Сутність поняття «заробітна плата» складна і багатогранна, тому розглядати її потрібно з різних позицій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.

В умовах ринкової економіки заробітна плата - це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці.

З позиції найманого працівника заробітна плата - це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об’єктивно об’єктивне необхідне відтворення робочої сили.

З позиції підприємця заробітна плата - це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Форми та системи заробітної плати - це спосіб встановлення залежності між кількістю та якістю праці, тобто між мірою праці та її оплатою. Для цього використовуються різні показники, які відображають результати праці та фактично відпрацьований час. Іншими словами, форма оплати праці встановлює як оцінюється праця при її оплаті: по конкретній продукції, по затраченому часу або за індивідуальними чи колективними результатами діяльності. Від того, яка форма оплати праці використовується на підприємстві залежить структура заробітної плати: чи переважає в ній умовно-постійна частина ( тариф, оклад ) чи змінна ( премія ). Відповідно різним буде і вплив матеріального заохочення на показники діяльності окремого робітника або колективу бригади, цеху, ділянки.

Перелік видів заробітної плати та їх складових відобразимо на рис. 3.2.

Рисунок 3.2. Види заробітної плати

Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система, яка включає : тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики ( довідники ). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт за їх складністю, а працівників - залежно від їх кваліфікації й відповідності за розрядами тарифної сітки. Вона служить підставою для формування і диференціації розмірів заробітної плати. Підприємства й організації при складанні трудової угоди встановлюють кожному працівникові розмір тарифної ставки ( посадового окладу ), види доплат, компенсаційні і гарантовані виплати, передбачені чинним законодавством.

Для тарифікації робіт та присвоєння тарифно-кваліфікаційних розрядів призначені тарифно-кваліфікаційні довідники, в які включені тарифно-кваліфікаційні характеристики: вони містять вимоги, які пред'являються до того чи іншого робітника відповідної професії, до його практичних та теоретичних знань, описанню робіт, які найчастіше зустрічаються за фахом та кваліфікаційними розрядами.

Під словом система слід розуміти сукупність принципів, які служать основою любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше пов'язане з обліком відпрацьованого часу, а друге - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

Системи заробітної плати характеризують взаємозв’язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій за кількість і якість праці, кваліфікацію робітника, стаж його роботи, рівень виробництва продукції та інші. Зрозуміло, варіантів такого взаємозв’язку може бути чимало, і будь-який з них, реально існуючий на конкретному підприємстві, є системою заробітної плати. Форми і системи оплати праці, які застосовуються і сільськогосподарських підприємствах, схематично зобразимо на рисунку 3.2.

Відрядна оплата праці - система заробітної праці, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті праці тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці має дві різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обсягу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

Рис. 3.3. Форми та основні системи оплати праці

При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об'єм робіт, виконаний понад норму, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній, крім оплати по відрядним розцінкам виплачуються премії за досягненні результати роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розділяється між членами бригади пропорційно розрядам робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) - це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив ( бригада). У зв'язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади), розподіл суми заробітку між членами (працівниками) бригади здійснюються, як правило, пропорційно відпрацьованого часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі та іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі.

Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, сутність її полягає в тому, що основна оплата праці здійснюється за два показники:

обсяг виконаних робіт (відпрацьований час);

кількість та якість виробленої продукції.

Перша її частина (обсяг робіт, відпрацьований час) виступає у формі авансу, що може бути як відрядним - за обсяг виконаних робіт, так і погодинним - за відпрацьований час.

Друга частина оплати праці за кінцевий результат виробництва формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок на 25 - 50% при визначенні розцінок оплати за продукцію, або розрахункових цін (величина відсотка залежить від досягнутого рівня виробництва; чим він вищий, тим більший відсоток збільшення тарифу).

В умовах ринкових відносин набуває свого розвитку система оплати праці за контрактом. Суть її полягає в тому, що при найманні на постійну чи сезонну роботу з кожним працівником укладається контракт, в якому обумовлюються зобов’язання сторін. Ця система покликана забезпечити індивідуалізацію оплати праці, адже справжня цінність працівників визначається не так освітою чи стажем роботи, як рівнем фактичної кваліфікації, ставленням до роботи, новаторством, ініціативою й іншими природними здібностями, які дають можливість працівникам в рівних умовах досягати різних результатів у роботі. В контракті вказуються предмет та строк договору, обов’язки роботодавця, зокрема: умови праці та відпочинку, тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна відпустка, форма оплати праці та її розміри, забезпечення нормальних і безпечних умов праці, а також своєчасні виплати встановленого розміру заробітної плати і додаткового матеріального стимулювання за досягнення високих показників її продуктивності. Також зазначаються обов’язки та права найманого працівника, його посадова та функціональні інструкції щодо своєчасного, якісного і в повному обсязі виконання робіт. У додаткових умовах контракту вказуються процедури продовження та припинення дії контракту та умови регулювання спірних питань між сторонами. Форма контракту та перелік показників не є обов’язковими і встановлюються сторонами на взаємовигідних умовах.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язково умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками - погодинниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим - погодинникам нараховуються по місячним результатам роботи пропорційно відпрацьованого часу. Іх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовується щодо працівників, робота яких має стабільний характер (службовці, деякі посади робітників) і, як правило, щодо керівників та спеціалістів. Така оплата праці теж може бути простою ( весь заробіток складається лише із встановленого окладу) і преміальною ( заробіток складається із встановленого окладу та премії за досягнення певних показників, що заохочуються).

По формам вираження і оцінці результату праці системи оплати розподіляються на колективні (що базуються на оцінці колективної праці) і індивідуальні (що базуються на оцінці результатів праці окремого робітника).

По кількості показників, що беруться до уваги при оцінці вкладу праці робітників, системи оплати поділяються на однофакторні, тобто прості (проста відрядна і погодинна), і багатофакторні, тобто преміальні (відрядно-преміальна і погодинно-преміальна, відрядно-прогресивна і таке інше).

Вище перелічені системи оплати праці це далеко не всі, що можуть застосовуватися підприємствами. Вибір чи розробка системи заробітної плати є прерогативою роботодавця. Адміністрація підприємства, з огляду на завдання, обсяги, якість й терміни виробництва продукції і враховуючи можливості працівників впливати на реалізацію певних резервів виробництва, розробляє конкретні системи заробітної плати, пояснює їх працівникам і додає до колективної угоди. Профспілка може не погодитися із запропонованими системами за умови, що вони вимагають надмірної інтенсифікації праці на шкоду здоров’ю працівників. Критерієм правильності вибору певної системи заробітної плати повинна бути її економічна ефективність, її вплив на зростання продуктивності праці і зменшення собівартості продукції.

Аналізуючи викладені системи оплати праці, можна зазначити, що в ринкових умовах господарювання найбільш доцільною є акордно-преміальна. Формування фонду оплати праці також залежатиме від систем оплати праці, які використовуються на підприємстві. За відрядних систем, він формується, виходячи із тарифної системи, яка прийнята в господарстві й обсягів виконуваних робіт, за акордно-преміальної системи фонд створюється за рахунок прибутку за остаточним принципом.

За щільністю зв’язку оплати праці і рівня ефективності виробництва існуючі системи оплати праці поділяють на три великі групи:

-        оплата праці за фактично вироблену продукцію;

- оплата праці від одержаного валового доходу;

оплата праці за залишковим принципом.

Існують слідуючи види заробітної плати: основна та додаткова.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

По мірі становлення ринкової економіки змінюються форми регулювання трудових відносин між працюючими і адміністрацією на підприємстві (включаючи питання оплати праці як основу цих відносин). Вони все більш спираються не тільки на державні законодавчі норми, скільки на колективні договори, що зобов'язують обидві сторони діяти у відповідності з прийнятими на себе зобов'язаннями. Щодо питань оплати праці це означає, що підставою для встановлення робітникові тарифної ставки чи окладу, що відповідають його кваліфікації, є не урядові постанови, а колективний договір.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ використовують відрядну форму оплати праці.

3.4 Склад фонду оплати праці

Фонд оплати праці вiдповiдно до Інструкцii зi статистики заробітної плати, затвердженої наказом державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5, складається з основної, додаткової заробітної плати та заохочувальних i компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових зобов'язань. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) i відрядних розцінок для робiтникiв i посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю помад встановленої норми, за тpyдовi досягнення i винахідництво i за особливі умови пpaцi. Вона включає доплати, надбавки, гарантiйнi й компенсацiйнi виплати, передбачені іншим законодавством, премii за виконання виробничих завдань i функцій.

До інших заохочувальних та компенсацiйиих виплат належать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи року, премій за спецiальними системами i положеннями, компенсацiйнi та iншi грошовi й матерiальні виплати, не передбаченi актами чинного законодавства або здiйснюванi понад встановленi законодавством норми.

До фонду основної заробітної плати належать:

.Заробiтна плата, нарахована за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових обов’язків за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робiтникiв та встановленими посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.

.Суми процентних або компенсаційних нарахувань залежно від обсягів доходів (прибутку), одержаних від реалiзацii продукцii (робіт, послуг), у випадках, коли вони є основною заробітною платою.

З.Суми авторського гонорару діячам мистецтва, працівникам редакцій газет i журналів, телеграфних aгeнств, видавництв, paдio, телебачення та інших підприємств i (або) оплата прaцi, або здійснюється за ставками (розцінками) авторської постановочної винагороди, нарахованими на даному підприємстві.

.Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника.

.Оплата праці висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.

.Оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення).

.Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці. Згідно з Законом України «Про оплату праці» передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт.

До фонду додаткової, заробітної плати входять:

. Надбавки i доплати до тарифних ставок (посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством за.

. Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування.

. Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки.

.Оплата роботи в надурочний час і в святкові та неробочі дні у розмірах та за розцінками, встановленими чинним законодавством.

.Оплата праці днів відпочинку, що надаються їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу та в інших випадках, передбачених законодавством.

.Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) -місця роботи й назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.

.Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників.

.Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

.Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

.Витрати пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.

.Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами.

.Оплата за невідпрацьований час.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:

.Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги з часткового безробіття), брать участь у страйках.

.Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер.

3.Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом).

.Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі.

Інші виплати, що не входять до складу фонду заробітної плати:

.Внески підприємства на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

.Допомога та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів соціального державного соціального страхування:

.Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

.Соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім’ям з неповнолітніми дітьми).

.Внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.

.Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективним договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим працівникам).

.Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам.

.Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

.Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

. Витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом.

.Видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

. Виплати у встановленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи.

.Компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду.

.Винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва.

.Витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

.Надбавки(польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством.

.Вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу і взуття та інших засобів індивідуального захисту, миючих і знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування, або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу і інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією.

.Вартість придбаних підприємством проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань у зв’язку з специфікою роботи.

.Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортним засобом (крім оплати праці водіїв).

.Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту.

.Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.

.Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів.

.Стипендії, що призначаються згідно з діючим законодавством видатним діячам науки, освіти та культури, фізичної культури і спорту, інформаційної галузі, олімпійським чемпіонам та інші державні стипендії.

.Довічна плата за звання довічного члена та члена кореспондента академії наук.

.Витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують).

.Позики, видані працівникам підприємств для поліпшення житлових умов на індивідуальне будівництво, за ведення домашнього господарства.

.Вартість житла, переданого у власність працівникам.

.Витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, що були надані установами охорони здоров’я.

.Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами на оплату лікування, оздоровлення дітей і поховання.

.Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством.

.Суми матеріальної допомоги у грошовій і натуральній формах, незалежно від її розміру, що надається на підставі рішень Уряду України у зв’язку зі стихійним та екологічним лихом, аваріями і катастрофами, місцевими органами влади, профспілками, благодійним фондами і іноземними державами.

. Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флотів, а також харчування льотного складу цивільної авіації при виконанні завдань польоту, які можуть бути прирівняні до добових витрат, що виплачуються в період відрядження.

.Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання землі в оренду.

. Грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

. Витрати на харчування учасників спортивних заходів, у тому числі суддів, на час перебування на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах у межах установлених норм.

3.5 Облік особового складу працівників підприємства

Для здійснення своєї діяльності кожне підприємство використовує матеріальні і трудові ресурси.

Трудові ресурси підприємства - це сукупність робітників різних професійно - кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його спискового складу.Трудові ресурси підприємства мають кількісну, якісну та структурну характеристику.

Кількісна характеристика вимірюється показниками списочної, явочної і середньосписочної чисельністю робітників. Якісна характеристика визначається розподіленням робітників за статтю, віком, стажем роботи, освітою та кваліфікацією.

Структурна характеристика трудових ресурсів визначається співвідношенням окремих категорій робітників підприємства.

Право кожного громадянина на працю реалізується шляхом укладання трудового договору у письмовій формі. За трудовим договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечити умови праці, які необхідні для виконання цієї роботи.

Однією з форм трудового договору є контракт. Трудовий контракт укладається тільки з тими працівниками, які працевлаштовуються на визначений строк або на час виконання певного завдання (робіт). Трудовий контракт оформляється в двох екземплярах, які мають однакову юридичну силу, і зберігаються у кожній з сторін.

Первинними документами по обліку чисельності робітників є: наказ про прийняття на роботу (ф.№П-1), наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (ф.№П-5), наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф.№П-6), наказ (розпорядження) про припинення трудової угоди (ф.№П-8),особова картка (ф.№П-2), алфавітна картка (ф.№П-3), особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи (ф.№П-4).

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ наказ про прийняття на роботу, наказ про переведення на іншу роботу, та на наказ про припинення трудової діяльності ведуть за довільною формою та реєструють їх в Книзі реєстрації наказів.Облік особового складу працівників підприємства веде відділ кадрів.

Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Ведуть її на кожного працівника, який пропрацював на підприємстві понад 5 днів. На осіб, які працюються за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Порядок ведення трудових книжок визначено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або іншій документ про освіту чи професійну підготовку.

До трудової книжки вносяться відомості про працівника, роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, нагородження і заохочення, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, стягнення до трудової книжки не заносяться. З кожним записом, що заносяться до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення ознайомлюють працівника під розписку в особистій картці. Трудову книжку видають працівнику в день його звільнення.

Трудові книжки, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства, а після цього строку - в архіві підприємства протягом 50 років. По закінченні зазначеного строку трудові книжки можна знищити в установленому порядку.

Для обліку трудових книжок на підприємстві повинні вести Книгу обліку бланків трудових Книжок і вкладишів до них (ф.№П-9) і Книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (ф.№П-10). Обидві Книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані та затверджені підписом керівника і головного бухгалтера підприємства. В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ ведеться Книга обліку руху ведення трудових книжок довільної форми.

Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігають в бухгалтерії підприємства і обліковують як документи суворої звітності. Щомісяця особа, відповідальна за ведення трудових книжок, подає в бухгалтерію підприємства звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них. На використані бланки трудових книжок або вкладишів складається акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них (ф.№П-11).

3.6 Сутність, мета та завдання аудиту розрахунків за виплатами працівникам

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє суттєву роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов’язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, оскільки пов'язаний з обробкою великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує чимало часую

Мета аудиту розрахунків з оплати праці - встановити дотримання

підприємством чинного законодавства з оплати праці та правильність відображення господарських операцій в обліку; отримання достатніх доказів упевненості в ефективності їх використання, достовірності відображення та розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень(якісних аспектів) подання фінансової звітності та оцінка здатності підприємства забезпечувати відтворювальну, стимулюючу, регулюючу та соціальну функції заробітної плати для забезпечення подальшої безперервної діяльності підприємства.

Задача аудитора при проведенні аудиту розрахунків з оплати праці - встановити: дотримання законодавчо-нормативної бази із питань виплат (КЗпП, П(С)БО); ефективність внутрішнього контролю витрат на оплату праці; правильність розрахунків виробітку за виконані роботи та надані послуги та їх відображення в обліку; обґрунтованість виплат заробітної плати за трудовими угодами та достовірність відображення в обліку; дотримання встановленого порядку віднесення витрат на оплату праці та собівартість продукції; правильність визначення розміру сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню; відповідних нарахувань чи утримань; своєчасність перерахувань до бюджету утриманих сум податків та обов’язкових платежів; дотримання встановленого порядку депонування заробітної плати та своєчасності перерахування депонованих сум після закінчення строку позовної давності; резервування коштів для оплати відпусток

Основними завданнями аудиту розрахунків за виплатами працівникам є: - підтвердження достовірності нарахувань та виплат працівника;

установлення законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам;

аналіз впливу різних факторів на показник продуктивності праці;

перевірка стану організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці і взаємозв’язку аналітичного та синтетичного обліку;

оцінка заходів, яких вживає адміністрація для своєчасного стягнення заборгованості працівників;

перевірка стану нормування праці;

дотримання посадових окладів згідно з затвердженим штатним розкладом і тарифними ставками;

дотримання трудової дисципліни;

перевірка достовірності трудових показників у звітності;

перевірка обґрунтованості віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції або на витрати операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції;

вивчення правильності розподілу витрат на оплату праці між видами готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та за звітними періодами;

перевірка своєчасності розрахунків з працівниками з оплати праці.

Перевіряючи правильність оплати праці, аудитор повинен перевірити:

наявність і відповідність законодавству первинних документів з обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;

відповідність показників аналітичного обліку із записами в Головній книзі і бухгалтерському балансі на ту саму дату.

Перевіряючи використання фонду оплати праці, аудитор повинен перевірити: - дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів працівників підприємства;

своєчасність їхньої індексації з урахуванням підвищення цін в умовах інфляції;

чи затверджений штатний розклад правлінням або зборами акціонерів, засновниками;

правильність оплати за відрядними відпустками робітників, чи були випадки приписки невиконаних робіт;

правильність виплати премій працівникам підприємства (на підставі затвердженого положення довільно-вольовим діям керівника).

3.7 Інформаційне забезпечення аудиту розрахунків за виплатами працівникам

При проведенні аудиту розрахунків за виплатами працівникам слід використовувати такі джерела інформації:

Кодекс законів про працю України (КЗпП);

Цивільний Кодекс України;

Податковий кодекс;

Закон України «Про охорону праці»;

Закон України «Про відпустки»;

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»;

Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»;

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженнями і похованням»;

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»;

П(С)БО 1,2,3,4,11,16,26 затверджені відповідними наказами Мінфіну України;

нормативно-довідкова інформація з обліку праці та її оплати;

колективна угода підприємства;

первинні документи з обліку праці та її оплати (накази, трудові угоди, контракти, особові картки, наряди, рапорти та інші);

регістри синтетичного та аналітичного обліку розрахунків за виплатами працівникам;

фінансова звітність (ф. №1,2,3).

Також до інформаційного забезпечення відносяться первинні бухгалтерські документи та облікові регістри аналітичного і синтетичного обліку праці та її оплати, в тому числі: Табель обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжна відомість, відомість виплат, особовий рахунок, рапорт про виробіток продукції і приймання робіт, маршрутний лист, наряд на відрядну роботу, листок на доплату, список осіб, які працювали в понадурочний час, псисько обліку простоїв, акт про брак продукції, нормативно-довідкова інформація по обліку праці та її оплати; первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи працівників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об’єкта дослідження, баланс, головна книга.

РОЗДІЛ 4. СТАН ОБЛІКУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ

4.1 Первинний облік праці та її оплати

У сільському господарстві, як і в інших галузях народного господарства, облік ведуть на підставі первинних документів, які забезпечують суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозвіл адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення господарської операції або, якщо це неможливо безпосередньо, після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерством аграрної політики України та іншими відомствами.

Із застосуванням в обліку електронно-обчислювальної техніки для збирання і опрацювання інформації про господарські операції поряд з паперовими носіями облікової інформації - документами, дедалі більшого поширення набувають електронні носії облікової інформації.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства; назва документа; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники; посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

До складу первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, номер документа, підстава для здійснення операції, дані по документ, що засвідчує особу одержувача.

Для обліку праці та її оплати в Агрофірмі «Лебежанська» використовують наступні первинні документи.

Для обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу використовують Табель обліку робочого часу (ф.№64) (додаток З1, З2). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку робіт трактористів-машиністів застосовують Обліковий лист тракториста - машиніста (ф.№67). У ньому відображують виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх використання.

Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Подорожнім листом трактора (ф.№ 68) (додаток П). Дорожній лист трактора виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу. На лицьовому боці його записують завдання трактористу, відкіля і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік (бригадир) перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзді відмічає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані). На зворотному боці листа відображається виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу.

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт повинен застосовуватись Обліковий лист праці та виконаних робіт. В ньому обліковують роботи, виконані вручну або з допомогою живої тяглової сили. В облікових листах відображується назва робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нарахована сума. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість вироблених коне-днів наводиться в останньому рядку по кожному виду робіт, які здійснюються за допомогою коней. В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ замість цього документу застосовують «Наряд на відрядну роботу» (додаток К).

Працівникам тваринництва заробітна плата повинна нараховуватись в первинному документі Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (ф.№ 69). На лицьовому боці розрахунку по кожному працівнику ферми вказують його посаду, професію, категорію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати, на зворотному - кількість відпрацьованих на фермі днів. В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ цей документ не застосовують, а заробітну плату тваринникам нараховують у бланку довільної форми, який не пристосований для цього (додаток Р).

Для обліку праці та нарахування заробітної плати водіїв застосовується Подорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2) (додаток М). На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному боці - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу, визначають обсяг виконаних робіт та нараховують оплату праці.

Подорожній лист легкового автомобіля (ф.№ 3) є підставою для нарахування оплати праці водіям легкових автомобілів, для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг. (додаток Н).

Якщо у відпустку йде група працівників, складається «Список про надання відпустки» на всю групу.

Усі працівники мають право на одержання допомоги за період тимчасової непрацездатності. Підставою для нарахування допомоги є листок непрацездатності (лікарняний листок). Допомогу надають за рахунок відрахувань на соціальне страхування.

Заробітну плату в господарстві видають через касу. Для виплати заробітної плати працівникам з каси використовують Платіжну відомість, видатковий касовий ордер (додаток С).

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ облік первинних документів ведеться без дотримання встановленого плану графіку документообігу. Це негативно впливає на своєчасне надходження первинних документів в бухгалтерію. Бухгалтерія перевіряє повноту і правильність заповнення реквізитів, а також арифметичних розрахунків. Перевірені первинні документи, підписані особами, які проводили перевірку передають керівникові для затвердження.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ існують деякі недоліки по заповненню первинних документів. А саме:

не повністю заповнюються в первинних документах реквізити;

замість Облікового листа праці та виконаних робіт і Розрахунку оплати праці працівникам тваринництва застосовуються «Наряд на відрядну роботу», «Наряд на відрядну роботу (індивідуальний)» або бланки інших документів, які не підходять для даного виду роботи;

Наказом Госкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації по статистиці праці» від 05.12.2008 р. затверджені нові типові форми по обліку розрахунків за виплатами працівникам, особового складу та використання робочого часу, які вступили в дію з 1 січня 2009 р. Серед них і нова форма табелю обліку використання робочого часу(типова форма П-5). Бухгалтерія Агрофірми повинна була з 1.01.2009 р. застосовувати нові бланки обліку, але цього не виконується до сих пір.

Таким чином, для покращення ведення первинного обліку оплати праці та її розрахунків Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ необхідно: - посилити контроль за детальним і повним заповнення реквізитів всіх документів з первинного обліку праці та її оплати; - виконуючи Наказ Госкомстату № 489 застосовувати нову форму табелю обліку використання робочого часу; - відповідно до вимог Постанови Правління НБУ від 29.04.2009 р. №252, замість Платіжної відомість використовувати Відомість на виплату грошей; - враховуючи те, що в агрофірмі вже впроваджено автоматизовану форму обліку первинний облік праці та її оплати вести автоматизовано, що дозволить значно скоротити час обробки інформації, необхідної керівництву для прийняття управлінських рішень.

4.2 Зведений облік праці та її оплати

Усі первинні документи по обліку робочого часу і заробітку працівників, підписані керівниками структурних підрозділів, у строки, встановлені планом документообігу, здають у бухгалтерію підприємства. Тут їх перевіряють із погляду правильності показників щодо кількості та якості продукції чи обсягу виконаних робіт і затверджених розцінок. Таку перевірку здійснюють порівнянням документів з обліку праці із зустрічними документами, що відображують виробничі показники працівників. Крім того, бухгалтерія перевіряє повноту і правильність заповнення реквізитів документів, а також проведених арифметичних розрахунків. Перевірені первинні документи з обліку робочого часу і виробітку працівників, підписані особами, які проводили перевірку, передають керівникові підприємства або його заступникові для затвердження.

Перевірені й затверджені первинні документи з обліку робочого часу і заробітку підлягають групуванню за двома напрямками: 1) об'єктами обліку - для віднесення сум оплати праці по конкретних об'єктах; 2) окремими працівниками. Для цього використовують Журнал обліку витрат у ремонтній майстерні (ф.№36), Журнал обліку робіт і витрат (ф.№37), Нагромаджувальну відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф.№37а), Нагромаджувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф.№38), а також Виробничі звіти.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ такі документи не ведуть, а замість них використовують: «Відомості на нарахування зарплати працівникам рослинництва, тваринництва, автопарку, тракторного парку, сторожам, адмінперсоналу та інші, в яких розраховують заробітну плату за кожним працівником та «Реєстр на зарплату по автопарку (тракторному парку), в якому перелічують роботи виконані за місяць, кількість відпрацьованого часу та нараховану зарплату за виконання цих робіт.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ зведеним документом, який відображає розрахунки з робітниками та службовцями, є зведена відомість по нарахуванню зарплати по підрозділам (додаток У1, У2). Дані відомості складають в автоматичному режимі щомісяця по структурному підрозділу, допоміжній службі або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців у розрізі категорій працюючих. Відомість складається із чотирьох частин. У першій частині вказується прізвище, ім'я, по батькові кожного працівника і його посада, у другій - суми всіх видів нарахованої зарплати за її видами, в третій - утримання за їх видами, а четвертій - суми, які належать до виплати.

4.3 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за виплатами працівникам

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВведеться на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Це рахунок пасивний (активно-пасивний), балансовий, основний, розрахунковий.

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом - виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов’язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» має такі субрахунки:

«Розрахунки за заробітною платою»;

«Розрахунки з депонентами»;

«Розрахунки за іншими виплатами «.

Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 «Розрахунки за заробітною платою» і 663 «Розрахунки за іншими виплатами» та кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

На субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться в автоматичному режимі після введення даних з первинних документів за кожним працівником, видами виплат та утримань в Відомості по нарахуванню заробітної плати і виходить у вигляді машинограми (додатки Т1, Т2). Відомість відомості складають по окремих структурних підрозділах. У них фіксують усіх працівників підрозділів із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, табельного номера, професії, посади і розряду, сальдо по розрахунках на початок місяця за підприємством або за працівником. Ці дані переносять із відомості за минулий місяць.

В окремих графах розділу «Нараховано» зазначають суми нарахованої основної та додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є табель обліку робочого часу, накопичувальні відомості обліку роботи вантажного автотранспорту, накопичувальні відомості використання машинно-тракторного парку, розрахунки заробітної плати працівникам тваринництва тощо. Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності й пологах, премій та інші нарахування у відомість записують із розрахунків по заробітній платі, листків непрацездатності тощо. Після розрахунку нарахованої за місяць оплати визначають суму по графі «Всього належить». Для цього до суми, нарахованої за звітний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.

У розділі «Утримано і виплачено» в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця та аванс у рахунок заробітку за першу половину поточного місяця. Підставою для цих записів є платіжні відомості та звіти касира. Аванси нараховують у розмірі 40-50% заробітку.

До відомостей не включають виплати, які не входять у фонд оплати праці і заробітну плату працівників при підрахунку її середніх розмірів, а також сум, не оподатковуваних податком з доходів(добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачують за окремими платіжними відомостями або видатковими касовими ордерами.

Виплату заробітної плати, премій за платіжними відомостями або видатковому касовому ордеру (додаток С) можна здійснювати протягом трьох робочих днів. Суму невиданої заборгованості здають у банк у день закриття платіжної відомості. Касир напроти прізвища працівника, що не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить відмітку «Депоновано» й складає Реєстр депонованих сум.

Синтетичний облік нарахованої та утриманої заробітної плати відображають в журналі-ордері по рахунку 66 (додаток Ф). Записи в ньому формуються автоматично на підставі даних відомостей по нарахуванню заробітної плати підсумками оборотів за місяць. У кінці місяця підсумки рахунку 66 в автоматичному режимі переносять у Головну книгу.

Основні типові бухгалтерські проведення за рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Типова схема відображення операцій по рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

Кореспонденція по обліку розрахунків з оплати праці Агрофірми «Лебежанська» ТОВ наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Кореспонденція по рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» Агрофірми «Лебежанська» ТОВ за жовтень 2011 р.

4.4 Порядок нарахування оплати праці, види утримань з неї

Заробітна плата - винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку виплачують працівнику за виконану ним роботу. Її величина залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства (установи, організації) і максимальним розміром не обмежується.

При цьому оплата праці працівників повинна проводитись таким чином, щоб за відпрацьовану місячну норму праці заробітна плата з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших виплат (крім доплат за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога), не була нижчою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. У разі, коли працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата нижча, ніж розмір мінімальної заробітної плати, підприємство повинно доплатити до його рівня.

Оплата праці за тарифними ставками здійснюється на підставі тарифних сіток ставок і окладів та тарифно-кваліфікаційних характеристик. Тарифна система оплати праці використовується в залежності від її складності, а робітників - в залежності від встановленої їм класифікації та від розрядів тарифної сітки.

Тарифна сітка ( схема посадових окладів ) формується на підставі:

тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, який перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

міжкваліфікаційних ( міжпосадових ) співвідношень розмірів тарифних ставок ( посадових окладів ).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики ( довідники ) розробляються Міністерством праці України.

Основну заробітну плату розраховують на підставі тарифних розрядів, присвоєних працівникам, часових тарифних ставок для відрядників і погодинників, норм виробітку, норм часу та посадових окладів. Для визначення почасового заробітку достатньо знати розряд працівника, часову тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин згідно з табелем.

З метою підрахунку відрядного заробітку на основі тарифної ставки за час роботи визначають розцінку за одиницю роботи, а потім суму заробітної плати, виходячи з кількості виробленої продукції.

При нарахуванні заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. При відпрацюванні неповного місяця середньоденний заробіток множать на кількість робочих днів.

Посадові оклади робітникам встановлює директор підприємства у відповідності із займаємою посадою і кваліфікацією робітника. За результатами атестації керівник має право змінювати посадовий оклад робітникам у межах затверджених мінімальних та максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Колектив Агрофірми «Лебежанська» ТОВ за виконану роботу отримує заробітну плату нараховану, як правило, у грошовому вираженні. Структура заробітної плати, згідно Закону про оплату праці в господарстві така: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Нарахування заробітної плати і допомоги проводиться раз один на місяць і відображається в обліку в останній день місяця.

Документами для нарахування заробітної плати є накази про призначення, звільнення і переміщення співробітників у відповідності з затвердженими штатами і ставками заробітної плати, табелі обліку використання робочого часу, наряди виконаних робіт та інші документи.

Лікарняні листки підшиваються в окрему папку на кожному листку проставляється номер відомості в яку він включений до нарахування.

Нарахування заробітної плати в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ проводять 1 раз в місяць і виплата її проводяться за платіжною відомістю, в якій записуються табельні номери, прізвища і ініціали працівників, суми нарахованої заробітної плати і допомоги, утриманих податків та інших сум.

Розрахунки з робітниками і службовцями за час відпустки або звільнення проводяться в записці - розрахунку. Нараховані суми за цими розрахунками записуються в розрахунково-платіжну відомість, відкриту на поточний місяць.

Платіжні відомості підписуються працівниками, які склали і перевірили їх. Дозвіл на виплату заробітної плати підписується керівником агрофірми і головним бухгалтером.

Після закінчення строку виплати в платіжній проти прізвища осіб, які не одержали заробітну плату, касир ставить штамп «депоновано» і складає реєстр депонованих сум. В кінці відомості касир робить надпис про фактично виплачену суму і про недодержану суму заробітної плати і скріплює своїм підписом. Після перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних відомостях, на видані суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформлюється у встановленому порядку і реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових документів касових документів. На платіжних відомостях проставляється дата і номер видаткового касового ордера, за яким проведено списання грошей із каси.

Депоновані суми на наступний день після строку видачі заробітної плати здаються в банк на поточний рахунок, і на дані суми складається видатковий касовий ордер.

Для одержання відомостей про заробітну плату працюючого за минулі періоди ведеться «Особовий рахунок», в якому крім загальних відомостей про працівника щомісячно відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами та кодами.

Оплата праці в рослинництві в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ залежить від:

·        вибору найдоцільнішої системи основної оплати праці;

·        стимулювання протягом року;

·        кінцевого розрахунку по результатах роботи за рік.

Для оплати праці працівників, зайнятих на роботах із захисту рослин від сільськогосподарських шкідників, хвороб і бур’янів, пов’язаних з шкідливими умовами праці, тарифні ставки і посадові оклади підвищуються на 10%. Надбавку до тарифної ставки і посадового окладу виплачують за фактично відпрацьований час на цих роботах.

Тарифний фонд оплати для розрахунку розцінок за продукцію визначають на підставі нормативної чисельності працівників, розрахованої по нормах обслуговування, професійного складу тваринників і відповідних тарифних ставок. Крім того, в тарифний фонд оплати праці бригад, ланок для розрахунку розцінок за продукцію включають оплату праці бригадира, його помічника, а також за згодою колективу до складу бригади, ланки можуть бути включені працівники, що виконують допоміжні роботи в технологічному процесі виробництва продукції (слюсарі, майстри-налагоджувальники, електромонтери та ін.), чисельність яких визначають згідно з нормативами, а оплату їх праці - по відповідних тарифних ставках (окладах).

При розрахунку розцінок за продукцію фонд оплати ділять на кількість одиниць відповідних видів продукції залежно від основного призначення галузі, питомої ваги кожного виду продукції, строків виробництва та затрат праці на їх виробництво. Наприклад, у молочному тваринництві прийнято близько 90% річного фонду оплати відносити на оплату за молоко, а решту - на телят.

Підмінним працівникам у тваринництві виплачується 100 відсотків, а постійним підмінним операторам (доярам і свинарям), які обслуговують маточне поголів’я - 110% середнього заробітку працівників, яких вони підміняють, або встановлених розцінок.

У тих випадках, коли не з вини працівника надходження продукції в даному місяці зменшується до розмірів, при яких заробіток становить менше відрядної тарифної ставки, йому виплачується 100% відрядної тарифної ставки за відпрацьовані в даному місяці дні.

Праця тваринників, які безпосередньо зайняті на обслуговуванні бруцельозної худоби і хворих на ящур тварин, оплачується за тарифними ставками, підвищеними на 15%. Праця тваринників, які обслуговують худобу на відгінних пасовищах, оплачується за тарифними ставками, підвищеними на 40%.

Праця трактористів-машиністів, які працюють майстрами-налагоджувальниками з технічного обслуговування механізмів на тваринницьких фермах, оплачується по IV-V розрядах по часових тарифних ставок трактористів-машиністів відповідної групи.

Розцінка оплати праці за одиницю продукції може розраховуватись як для окремих категорій працівників ферми, так і всього колективу. В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ в тваринництві застосовують колективні розцінки оплати, розраховані за кваліфікаційними групами, а розподіл заробітної плати між членами колективу здійснюють від виробленої робітником кількості продукції та її якості при індивідуальному закріпленні тварин або порівну серед робітників певної кваліфікаційної групи (доярки, тваринники, механізатори та ін.) за відпрацьований час при груповому закріпленні тварин.

При індивідуальному закріпленні тварин вироблену за місяць продукцію кожним робітником по своїй групі множать на розцінку оплати праці для цієї категорії, що і становить загальний місячний заробіток працівника.

За досягнення високих показників працівникам провідних професій присвоюється звання «Майстер тваринництва І класу» і «Майстер тваринництва ІІ класу». Майстрам І класу виплачується надбавка до основного заробітку в розмірі 20%, а майстрам ІІ класу - 10%.

Надбавки за безперервний стаж роботи по спеціальності в даному господарстві працівникам тваринництва, трактористам-машиністам, а також майстрам-налагоджувальникам встановлені були в таких розмірах від суми основного річного заробітку працівників:

·        від 3 до 5 років - 8%;

·        від 5 до 10 років - 10%;

·        від 10 до 15 років - 13%;

·        понад 15 років - 16%.

Доцільність виплати надбавки за стаж роботи в господарстві та її розміри для всіх категорій працівників визначають у кожному підприємстві самостійно залежно від фінансових можливостей та ефективності її застосування.

Оплата праці водіїв вантажних автомобілів здійснюється згідно з відрядною системою за обсяг виконаних перевезень.

Погодинну оплату праці застосовують при неможливості врахувати вагу вантажів: перевезення людей, садивного матеріалу, тари, підвезення їжі до місць роботи тощо. Працю цієї категорії працівників, включаючи й тих, яким встановлений ненормований робочий день, оплачують по місячних тарифних ставках, які визначаються множенням годинної тарифної ставки на середньомісячну норму робочого часу, а при не повному робочому місяці - по денних тарифних ставках, що визначаються діленням місячної ставки на кількість робочих днів, передбачених графіком роботи на даний місяць. Водіям автомобілів встановлюється час на підготовчо-заключні роботи тривалістю 18 хв. за зміну за виконання робіт, необхідних перед виїздом і після повернення їх у гараж. Цей час включається в робочий і оплачується з розрахунку встановленої водієві тарифної ставки.

Оплата часу простою не з вини працівника провадиться з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.

При відрядній системі оплати праці за обсяг перевезень водіям оплачують залежно від групи автомобілів за вантажопідйомністю і категорії вантажів, що перевозяться. Розцінки встановлюються за одну тонну перевезеного вантажу (з урахуванням затрат часу на вантажно-розвантажувальні роботи) і за один тонно-кілометр. За відрядної системи оплати праці водіям час на підготовчо-заключні роботи враховують при встановленні норм часу та відрядних розцінок і окремо не оплачують. Водіям І та ІІ класів нараховують надбавку в розмірі відповідно 25% і 10% тарифної ставки за відпрацьований як водій час.

Для водіїв автобусів, легкових автомобілів службового користування, в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ встановлені посадові оклади.

Стаття 71 Кодексу законів про працю забороняє роботи у вихідні і святкові дні, за винятком окремих працівників у разі необхідності. Залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні проводиться за письмовим наказом директора товариства тільки з дозволу профспілкового комітету. Як виняток, допускається робота окремих працівників у разі необхідності для:

1)     відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2)    відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей загибелі або псування майна;

3)      виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

)        залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу і тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації.

У будь-якому випадку до роботи у вихідні дні забороняється залучати:

·        працівників, які не досягли 18 років;

·        вагітних жінок;

·        жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Робота у вихідний або святковий день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмір.

Нічним вважається час з 10-ої години вечора до 6-ої години ранку. Оплата праці у цей час здійснюється у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами, колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Така норма не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме:

·        для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, які працюють не більш як 36 годин на тиждень;

·        для окремих категорій працівників, яким скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.

До роботи вночі забороняється залучати:

·        вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

·        осіб, молодших 18 років;

·        працівників інших категорій, передбачених законодавством.

Громадяни мають право на відпочинок. Згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11. 1996р.№ 504/96- ВР встановлені такі види відпусток:

· щорічна (основна і додаткова);

·        додаткова у зв’язку з навчанням;

·        творча;

·        соціальна;

·        без збереження заробітної плати.

Щорічна відпустка поділяється на основну і додаткову. Основна відпустка гарантована працівникові незалежно від характеру й умов роботи, що виконується, а додаткова надається у разі особливих умов і характеру роботи.

В нашому і в інших сільськогосподарських підприємствах незалежно від форм власності установлена тривалість основної щорічної відпустки не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, відлік якого здійснюється з дня укладення трудового договору.

Крім цього передбачено, що святкові та неробочі дні не враховуються при визначенні:

·        тривалості щорічної основної відпустки;

·        тривалості щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці;

·        тривалості інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством;

·        додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У сільському господарстві передбачені додаткові відпустки тривалістю до 7 календарних днів працівникам з ненормованим робочим днем.

За роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів. Конкретна тривалість додаткових відпусток залежно від часу зайнятості працівників у шкідливих і важких умовах праці встановлюється в колективному договорі підприємства. Щорічна додаткова відпустка за бажанням працівника може надаватися окремо або одночасно зі щорічною основною відпусткою.

Загальна тривалість щорічних основної і додаткової відпусток у господарстві не може перевищувати 59 календарних днів.

Святкові і неробочі дні, що не включаються до тривалості щорічної відпустки і не оплачуються. Щорічні основна та додаткова відпустки, як правило, повинні надаватися працівникові до закінчення робочого часу. У перший рік роботи право працівника на відпустку повної тривалості виникає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Якщо працівникові надається відпустка до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, тривалість відпустки визначається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У подальші роки роботи щорічні відпустки можуть надаватися працівникові в будь-який час року.Черговість надання відпусток працівникам підприємств визначається графіком, який затверджується роботодавцем після узгодження з профспілковим органом, і доводиться до відома всіх працівників.

Сезонним і тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу з розрахунком не менше двох днів відпустки за кожний відпрацьований місяць.

Відпустка сумісникам надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. При цьому підлягають оплаті обидві відпустки - як за основну роботу, так і за роботу за сумісництвом.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику надається відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником, але не більше 15 календарних днів на рік.

Розрахунок суми відпускних здійснюється, виходячи з розміру середньої заробітної плати працівника, обчисленої згідно з п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати. Відпустка розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців ( або менший фактично відпрацьований період ) (З) на відповідну кількість календарних днів року ( Д р ), за винятком святкових і неробочих днів ( СНдн , Ндн ), встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки ( Ккл. дн. ) визначають заробітну плату працівникові за час відпустки.

Таким чином, розрахунок відпустки (В) здійснюється за такою формулою ( формула 4.1 ) :

В =  ( 4.1 )

Якщо визначена таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку.

Відпустка без збереження заробітної плати працівнику може бути надана лише у перелічених у ст. 25 Закону про відпустки випадках (в обов’язковому порядку) та за сімейними обставинами на підставі п. 1 ст. 26 цього ж Закону (на період не більше 15 календарних днів на рік за угодою між працівником і роботодавцем).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався в заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та ін.); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються:

виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

компенсаційні виплати на відрядження і перевезення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції;

вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, молока та лікувально-профілактичного харчування;

пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність тощо;

суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати та ін.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, не враховуються виплати за час, потягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число, робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Для розрахунку виплат при відході працівника у відпустку у зв’язку з вагітністю і пологами заробітну плату обчислюють згідно з постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266. До розрахункового періоду у цьому випадку включають останні 6 календарних місяців. При цьому враховують фактично відпрацьовані дні, а розрахунок виплат по цій відпустці проводять аналогічно до розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату, повинні в обов’язковому порядку при виплаті цієї заборгованої заробітної плати нараховувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується доход, до розрахунку не включається. Якщо індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, не перевищує 100 відсотків, сума компенсації не нараховується.

У деяких випадках підприємство зобов’язане надати працівнику, який звільняється, вихідну допомогу. Підставою для припинення трудового договору, за якої виплачується вихідна допомога можуть слугувати:

·        зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників - не менше середнього місячного заробітку;

·        відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці - не менше місячного заробітку;

·        виявлення невідповідності працівника посаді, яку він обіймає, або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи - не менше середнього місячного заробітку;

·        призов працівника на військову службу, направлення на альтернативну службу - не менше двохмісячного середнього заробітку;

·        ініціатива працівника, висловлена у письмовому повідомленні роботодавця, яка пов’язана з неможливістю продовження роботи - розмір вихідної допомоги встановлюється колективним договором, але не менше трьохмісячного середнього заробітку;

·        інші випадки.

За погодженням із трудовим колективом підприємство може встановлювати колективним договором суми вихідної допомоги понад ті, що передбачені законодавством.

Середню заробітну плату для обчислення вихідної допомоги розраховують, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передували звільненню. Нарахування виплат проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів. Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Зарплату виплачують працівникам у строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. За роботу в першій половині місяця виплачують аванс, а остаточний розрахунок проводять при видачі грошей за другу половину місяця. Працівники-сумісники одержують зарплату за фактично виконану роботу.

Коли ж день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, її видають напередодні. З особистої письмової згоди працівника виплачувати зарплату можна через установи банків, поштовими переказами на зазначений ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою усіх послуг за рахунок господарства.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про оплату праці» виплата заробітної плати на території України може здійснюватися:

·      грошовими знаками, що мають законний обіг в Україні;

·      банківськими чеками у порядку, встановленому КМУ за погодженням з НБУ;

·        натурою.

Заборонено видавати заробітну плату у будь-якій іншій формі, зокрема у формі боргових зобов’язань і розписок.

Відпускні виплачують працівнику господарства не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

У зв’язку з браком коштів багато підприємств сьогодні оплачують працю найманих працівників натурою чи реалізують товари в рахунок заробітної плати, погашаючи заборгованість. В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ інколи оплачують працю найманих працівників натурою чи реалізують товари в рахунок заробітної плати. В такому випадку заробітна плата нараховується не у грошовій формі, а виплачується товарами. Слід розрізняти натуральну оплату праці і видачу зарплати натурою (товарами, продукцією).

Натуральна оплата праці (натуроплата) - це виплата підприємствами зарплати працівникам у натуральній формі продукцією власного виробництва або товарами сторонніх виробників, при якій грошова компенсація вартості такої продукції збоку працівника відсутня. При натуроплаті зарплату нараховують натурою згідно з нормативами, установленими в положенні про оплату праці підприємства.

Реалізація товарів у рахунок заробітної плати відрізняються від натуроплати тим, що у цьому випадку зарплату нараховують у грошовій формі, а виплачують її товарами (продукцією, роботами, послугами).

Натуральна оплата дозволена, якщо:

·        вона передбачена колективним договором;

·        вона є звичною у цій галузі або працівники бажають отримувати заробітну плату саме в натуральній формі (за наявності заяви працівника);

·        вартість товарів, що видаються, еквівалентна заробітній платі у грошовому вираженні;

·        видавати можна тільки ті товари, що не заборонені КМУ до видачі як натуроплата.

При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об’єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою:

К= 100 : (100-Сп), де (4.2)

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

- податку на додану вартість, якщо особа яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

Законодавство України передбачає утримання із нарахованої заробітної плати працівників підприємства частини грошей, що обумовлено системою оподаткування. Заробітна плата є основною складовою бази обкладання соціальними виплатами. До таких відрахувань відносяться:

·   відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування;

·   внесок на обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами обумовленими народженням та похованням;

·   внесок на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

·   внесок на обов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві.

Базою обкладення соціальними відрахуваннями є суми фактичних виплат на оплату праці робітників, включаючи виплати основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які визначаються згідно нормативно-правових актів.

Ставки соціальних внесків в частині нарахувань на фонд оплати праці працівників агрофірми: - Єдиний внесок - 37,19%.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ до обов'язкових видів утримань із заробітної плати належать:

- Єдиний внесок внески до фонду соціального страхування -3,6%

- податок з доходів фізичних осіб - 15%;

·   профспілкові внески - 1%.

Обов’язок нараховувати, утримувати і виплачувати податок з доходів фізичних осіб лежить на підприємствах, що виплачують заробітну плату своїм працівникам.

При утриманні податку з доходів фізичних осіб, об’єкт оподаткування визначається, як нарахована сума заробітної плати, зменшена на суму внесків в фонди державного соціального страхування.

Одним із видів утримань є надлишково нараховані та сплачені суми за попередній період внаслідок допущених помилок працівників бухгалтерії.

Підлягають утриманню із заробітної плати своєчасно неповернуті невикористані суми, які видані підзвітним особам; відшкодування втрат від браку; нестачі та псування цінностей.

Із заробітної плати утримується й інші платежі. Це утримання за заявами працівників (на оплату комунальних послуг, навчання, перерахування в ощадбанк, торговельним організаціям погашення позик тощо), а також за виконавчими листами.

Виконавчий лист є виконавчим документом, тобто документом, направленим на примусове виконання рішення суду. Крім виконавчого листа, підприємство одержує і розпорядження, в якому зазначається особа (юридична або фізична), на користь якої здійснюється стягнення. Копію цього розпорядження отримує також і боржник.

Як зазначено на самому виконавчому листі, він підлягає зберіганню на рівні з грошовими документами і пересилається рекомендованою поштою. Виконавчі документи за місцем виконання зберігаються у сейфах, вогнетривких шафах.

Виконавчі листи реєструються бухгалтерською службою підприємства у спеціальному журналі реєстрації виконавчих листів з обов’язковим зазначенням часу їх надходження.

У нашому підприємстві із заробітної плати деяких працівників утримуються аліментів.

Згідно зі ст.181 Сімейного Кодексу України від 10.01.2002р. № 2947-ІІІ, за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу особи, яка зобов’язана виплачувати аліменти.

Бухгалтер, одержавши виконавчий лист самостійно визначає розмір аліментів з усіх видів доходів працівника господарства.

Аліменти перераховуються не пізніше трьох днів від дня, встановленого для виплати заробітної плати, а не при виплаті заробітної плати.

В цілому розмір відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Однак передбачено: із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:

·        у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - 50% заробітної плати боржника;

·        за всіма іншими видами стягнень, - 20%.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50% заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, у тому числі при відрахуванні за декількома виконавчими документами.

Утримання за виконавчими листами можуть проводиться не з усіх видів доходів. Стягнення не може бути звернено на такі виплат:

- вихідну допомогу, що виплачується при звільненні працівника;

компенсацію працівнику за невикористану відпустку;

компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до іншої місцевості;

польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

допомогу по вагітності і пологах;

одноразову допомогу при народженні дитини;

допомогу по догляду за дитиною;

допомогу на поховання та ін.

Стягнення не здійснюється також з сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги, компенсаційних сум, що виплачуються за амортизацію інструментів і знос одягу, вартості безкоштовного надання квартир і комунальних послуг, субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання зрідженого газу, твердого і рідкого палива та в інших випадках, передбачених законодавством.

Суми, що утримуються підприємством із заробітної плати працівників на користь зазначених у розпорядженні осіб (якщо вони відносяться до категорії юридичних), перераховуються на рахунки таких осіб. Якщо стягувачі - фізичні особи, підприємство здійснює розрахунки з ними або шляхом видачі готівки через касу, або через відділення зв’язку. Для перерахування коштів відділенню зв’язку підприємство подає до свого банку платіжне доручення, у якому зазначаються реквізити підприємства поштового зв’язку, з рахунка якого будуть виплачуватися перекази їх одержувачам. Списки (із зазначенням прізвища, ім’я, по-батькові одержувачів, їх точних поштових адрес, суми виплати) і платіжне доручення зі штампом банку про прийняття його до виконання подають на поштамт.

Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника обчислюється із суми, що залишається після утримання податків і зборів.

Відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків подаються до органів державної податкової служби щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом. Відомості подаються юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності зі штатною чисельністю працюючих до 1000 осіб єдиним документом на всіх працюючих з обов'язковим заповненням їхніх десяти розрядних ідентифікаційних номерів - єдиною порцією. Якщо штатна чисельність працюючих більша ніж 1000 осіб, можливе подання відомості кількома порціями, кожна з яких являє собою окрему відомість зі своїм номером порції. Термін подання останньої порції повинен перевищувати встановленого терміну приймання відомостей. Аркуші окремої відомості зшиваються.

- у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

4.5 Контроль за використанням фонду оплати праці

Для контролю за використанням фонду оплати праці і станом розрахунків з оплати праці з робітниками і службовцями в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ складається Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за сегментами (додаток У1, У2). Ця відомість заповнюється на підставі даних відомості по рахунку 661 (додаток Т1, Т2) та журналу ордеру по рахунку 66 (додаток Ф)

Перевірку розрахунків з оплати праці слід починати зі встановлення відповідності даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку за Головною книгою й балансом на одну дату, зокрема на 1-ше число відповідного місяця (сальдо з рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» в Головній книзі й балансі звіряють з підсумковими сумами до видачі в відомостях на виплату грошей).

Порушення щодо оплати праці виникають у зв`язку з:

неправильним визначенням обсягів виконаних робіт (виявляють зіставленням обсягів робіт, вказаних у первинних документах з обліку праці, з аналогічними показниками технологічних карт, документів щодо оприбуткування готової продукції або контрольним обміром фактично виконаних робіт);

неправильним застосуванням норм виробітку, тарифних ставок, посадових окладів і розцінок (визначають зіставленням зі збірниками виробітку і тарифікаційними довідниками);

неправильним таксуванням окремих документів з обліку праці (виявляють контрольним таксуванням);

включенням в документи з обліку праці прізвищ осіб, які не брали участі у виконанні конкретних робіт (виявляють зіставленням прізвищ працівників зі списковим складом підприємства, бригади, цеху, а також опитуванням окремих осіб, звіркою підписів);

внесенням у документи з обліку праці посадових осіб, не передбачених штатним розкладом (встановлюють зіставленням цих документів зі штатним розкладом).

Дійовий контроль за використанням коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці й зміцненню трудової дисципліни.

Перевірка витрачання коштів на оплату праці може бути успішно здійснена за умови вивчення правильності розрахункових показників з питань праці (чисельність працівників за групами й категоріями,стану нормування праці, продуктивності праці, використання робочого часу й коштів на оплату праці). Спочатку доцільно вивчити затверджені штатні розклади,положення про оплату праці й виплату преміальних винагород, встановити можливі штатні надмірності чисельності працівників, невідповідність окремих посад фактично виконуваній роботі, завищенні розміри посадових окладів, тарифних ставок тощо.

Дотримання тарифних сіток і ставок, посадових окладів можливо встановити шляхом їхнього порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних табелів обліку використання робочого часу й розрахунку заробітної плати.

Для встановлення можливих відхилень - перевитрат чи економії фонду оплати праці, слід порівняти кошторисні дані зі звітними показниками. Показники з питань праці, подані у квартальних і річних звітах, слід зіставити з даними бухгалтерського обліку. При цьому користуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318. За цим положенням до складу прямих витрат на оплату праці включено заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть безпосередньо бути віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Розмір коштів, які спрямовані на оплату праці й включаються у витрати виробництва, визначають самі суб`єкти підприємницької діяльності.

При погодинній оплаті праці перевіряється правильність тарифних ставок або умов контракту, а при відрядній - виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність норм і розцінок.

Під час перевірки табелів обліку використання робочого часу та інших первинних документів з нарахування заробітної плати слід з`ясовувати, чи не було випадків внесення в них вигаданих (підставних) осіб.

Доцільно також перевірити правильність відрахування на соціальне страхування, а також утримань із заробітної плати: податку на доходи фізичних осіб, за виконавчими документами, дорученнями - зобов`язаннями за придбані товари в кредит; за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків за договорами особистого страхування, авансів, виданих у рахунок заробітної плати, на відшкодування збитків, заподіяних підприємству, перерахування в ощадбанк на рахунки особистих вкладів за заявою працівника підприємства тощо.

Перевірка правильності надання чергових відпусток починається з перевірки дотримання закону «Про відпустки» 15.11.96 р.№504/96 - ВР, відносно їх своєчасності, об`єму тощо. Розрахунок суми відпускних проводиться відповідно до п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 №100 зі змінами і доповненнями.

У всіх випадках збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або у зв`язку з вагітністю й пологами середньомісячна плата обчислюється згідно постанови КМУ від 08.02.95 №100 зі змінами і доповненнями.

Контролю підлягає перевірка правильності відрахування на соціальне страхування. Страхові внески на державне соціальне страхування нараховуються на фонд оплати праці та інші виплати,і сплачуються у дні одержання заробітної плати.

Не внесені страхувальником у встановлені строки платежі вважаються недоїмкою і стягуються у безспірному порядку. Пеня нараховується починаючи із наступного дня після одержання плати і по день сплати платежу. Безспірне стягнення сум обов`язкових платежів, штрафів та інших фінансових санкцій здійснюється відповідно до чинного законодавства.

У разі порушення підприємством строків подання розрахункових відомостей (звітів), органи страхування не приймають до заліку в рахунок страхових внесків середньомісячну суму витрат, включених до цієї розрахункової відомості.

Перелік звітів по контролю нарахування фонду оплати праці та правильності нарахування страхових внесків на державне соціальне страхування:

. Форма №1-ПВ «Звіт з праці» - щомісячна, щоквартальна, річна. Подається до 7 числа після звітного періоду до міського органу державної статистики.

. Форма №1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» - квартальна. Подається на протязі 40 календарних днів після закінчення звітного періоду до органів державної податкової служби.

. Форма №1-ПП «Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню у розрізі окремих видів податків та пільг по кожному виду податку» - квартальна, річна. Подається квартальна не пізніше 21 числа після звітного кварталу, а річна - до 8 лютого наступного за звітним року до органів державної податкової служби.

4. Форма №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу» - квартальна. Подається до 7 числа після звітного періоду до міського органу державної статистики.

5. Форма №4-ФСС з ТВП «Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» (додаток Ч1) - квартальна. Подається до 20 числа наступного за звітним періодом місяця до органів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

. «Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» (додаток Ч2) - щоквартальна. Подається до 10 числа наступного за звітним періодом місяця до міського центру зайнятості.

. «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - щомісячна. Подається до 20 числа наступного за звітним періодом місяця до Пенсійного Фонду.

. «Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України» (додаток Ч3) - щоквартальна. Подається до 20 числа наступного за звітним періодом місяця до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань.

4.6 Методика проведення аудиту розрахунків за виплатами працівникам

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов'язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід використовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс законів про працю, законодавчі акти про підприємство і підприємництво, розрахунково-платіжну відомість (форма № П-49, відомість на виплату грошей, платіжну відомість (форма № П-53), особистий рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс. Головну книгу. Вивчаються всі документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок). Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен з'ясувати, які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик (побоювання того, що деякі помилки чи порушення можуть залишитися невиявленими). Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта з допомогою тесту і за результатами такого тестування аудитор може відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання, можна провести тестування внутрішнього контролю й обліку з даного розділу перевірки.

Вірогідність зроблених робітникам нарахувань заробітної плати (премій, матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються зазвичай вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями робітників або звільнених робітників (керівників, спеціалістів, робітників), за основними видами нарахувань, (питома вага, яких, як правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються розрахункові та платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а також первинні документи (табелі, наряди тощо), на основі яких здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення чинному законодавству та нормативним документам.

Після тестування аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування й утримання заробітної плати можна відобразити так:

особові картки, договори, контракти. Документи обліку особового складу, записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці.

Документи, що є підставою для додаткової оплати. Розрахункові відомості та платіжні відомості. Фактична калькуляція. Первинні бухгалтерські документи.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Кожне підприємство в умовах ринкових відносин може застосовувати різні форми оплати праці та матеріальної винагороди. Тому аудитор визначає, яка оплата праці застосовується на підприємстві, і відповідно вибирає шлях перевірки. За погодинної оплати праці з'ясовується обґрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а за відрядної - виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум раніше оплачених за первинними документами. Методом арифметичного контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсуючого характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні), виплати за невідпрацьований час (оплата чергових і додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом керівника, обумовлено в колективному договорі, контракті) Простій не з вини робітника оформляється листком про простої й оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки.

Доплати у зв'язку з відхиленням від нормальних умов праці оформляються нарядами на відрядну роботу, в якому показують Додаткові технологічні операції, не передбачені технологічним процесом. Повний (невиправний) або частковий (виправний) брак на виробництві не з вини робітника затверджується актом і оплачується.

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Листок обов'язково повинен бути оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Приділяється увага перевірці виплат за договорами підряду та іншими договорами цивільно-правового характеру (комісії, доручення, оренди майна у фізичних осіб тощо). Необхідно з'ясувати, чи справді виконувалась така робота, і чи виконувалась вона саме цією людиною. Установлюється правильність оформлення договорів, економічна цілеспрямованість та правильність їх укладення, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків (обов'язкові виплати до пенсійного фонду у відповідному розмірі відсотка від суми винагороди) та відображення в обліку.

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, необхідно визначити період, за який нараховується заробітна плата, виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Аудитор вивчає, чи відповідає порядок нарахування середньої заробітної плати на час надання працівникам щорічної і додаткової відпустки або оплати їм компенсації за невикористану відпустку, надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, відпусток у зв'язку з навчанням, виконанням ними державних громадських завдань у робочий час, переведенням працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану, роботу за станом здоров'я, у разі надання жінкам додаткових перерв для харчування дитини, службових відряджень, тимчасового переведення працівника у зв'язку з виробничою потребою на іншу, нижчеоплачувану посаду і в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати.

Досліджуючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід ураховувати, що в його суму включаються всі види оплат, крім оплати за роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні, працівниками, які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду оплати праці, та інші виплати, які мають тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку, важливо встановити, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки працівникові і заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрачання фонду оплати праці і споживання, а також до зловживань.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Як уже зазначалося, основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку.

Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним законодавством. Установлюються випадки неутримань або часткових утримань прибуткового податку з сум матеріальної допомоги, подарунків та компенсаційних виплат.

За даними договорів страхування, які укладаються зі страховими компаніями, платіжних доручень та особистих рахунків працівників визначаються факти перерахувань грошових коштів з рахунків підприємства на користь працівника за договорами добровільного страхування. Суми страхового відшкодування оподатковуються прибутковим податком під час їх виплати.

Утримання за виконавчими листами повинні здійснюватися тільки у разі їх наявності або особистої заяви працівника. Утримання за товари, які продані в кредит, і за позиками здійснюються на основі доручення-зобов'язання або договорів.

Далі встановлюється правильність указаної в облікових реєстрах кореспонденції рахунків та суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичному обліку за рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». При цьому порівнюється залишок, який відображається в балансі за рахунком на 1-ше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості, а сума заборгованості за розрахунковою відомістю - з сумами платіжної відомості, за якою заробітна плата виплачена працівникам. На практиці мають місце випадки підроблення документів при виплатах заробітної плати робітникам. Аудитор повинен упевнитись, чи отримали насправді зазначену суму грошей особи, які вказані в платіжній відомості. Під час виплати заробітної плати за одноразову роботу за трудовою угодою необхідно з'ясувати, чи дійсно виконувалась та чи інша робота. Крім того, слід перевірити правильність підрахунку ( загальних сум до видачі отримувачам як по вертикалі, так і по горизонталі.

Особливо прискіпливо вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам. Необхідно з'ясувати причину цих витрат й уточнити, чи не було випадків нарахування заробітної плати на основі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.

Вивчаються всі документи, які додаються до журналів-ордерів. Необхідно перевірити відомість, за якою нараховувалася заробітна плата. При цьому звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі, так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні порушення, які спричинені підробленням сум у розрахунково-платіжних відомостях. Наприклад, механічно збільшували підсумкову суму нарахування та суму до видачі і в такий спосіб нараховували і списували більше, ніж фактично видано. Під час дослідження правильності нарахування заробітної плати виявлялися помилки, які були допущені обліковими працівниками, котрі недостатньо оволоділи нормативними актами і не врахували внесені до них зміни.

Перевіряючи виплату премій та інших заохочень, незалежно від виду діяльності підприємства необхідно з'ясувати, чи виконані всі умови, за яких може бути виплачена премія, оскільки були відомі випадки коли під видом виплати премій гроші були використані на інші цілі (матеріальну допомогу).

4.7 Порядок оформлення підсумкової документації за результатами аудиту

За результатами проведеної аудиторської перевірки аудитор повинен скласти аудиторський звіт і аудиторський висновок.

Аудиторський звіт - це ширший за своїм змістом документ, що складається відповідно до угоди аудитора і замовника. Його складають тільки для замовника, тоді як аудиторський висновок надається широкому колу користувачів.

Аудиторський звіт складається з трьох частин: загальної, аналітичної та заключної (підсумкової).

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту аудиторської фірми має містити такі обов’язкові дані:

1)      назву документа і назву клієнта;

)        місце і дату складання;

)        назву аудиторської фірми, її адресу;

4)      порядковий номер ліцензії на здійснення аудиторської діяльності, дата видачі та найменування органу, що видав ліцензію, а також строк дії ліцензії;

5)      номер реєстраційного свідоцтва;

6)      номер розрахункового рахунку;

7)      прізвище, ім’я та по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці.

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту, складеного аудитором, який працює самостійно, має включати такі дані:

)        прізвище, ім’я, по батькові;

)        стаж аудиторської діяльності;

3)      найменування органу, який видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, дата її видачі, а також строк дії ліцензії;

4)      номер реєстраційного свідоцтва;

5)      номер розрахункового рахунку;

)        прізвище (найменування) одержувача аудиторського звіту (замовник аудиторської перевірки чи за узгодженням з ним інші юридичні або фізичні особи);

Крім того, у вступній частині аудиторського звіту має бути вказано:

-        період, за який проводилася перевірка звітності;

-        склад, перелік фінансових звітів (інших документів), які перевірялися;

         посилання на національні нормативи аудиту, інші документи, які використовував аудитор під час аудиту.

Аналітична частина складається з опису перевіреної фінансової інформації та опису аудиту.

Опис перевіреної фінансової інформації відображує період перевірених фінансових звітів, види звітів, вказівки на обмеження доступу аудитора до інформації, якщо вони мали місце, розподіл відповідальності між аудитором і керівництвом підприємства.

В описі аудиту наводяться посилання на закони та нормативні акти, відповідно до яких проводився аудит, розкривається алгоритм аудиторської перевірки, використання необхідних процедур і збирання всіх доказів для складання обґрунтованого висновку, подаються результати експертизи ведення бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю, зазначаються факти неусунених у процесі аудиторської перевірки суттєвих порушень встановленого ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, а також порушень законодавства при здійсненні господарських і фінансових операцій, які можуть створити у користувачів фінансової звітності неправильне уявлення про фінансовий, майновий і економічний стан підприємства, а також завдати збитків інтересам його власників і (або) третіх осіб, посилання на роботу іншого аудитора (або) експерта, якщо цей матеріал було використано.

В аналітичній частині подається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним і вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку, внутрішнього контролю на підприємстві, наводяться факти недоліків і порушень в організаціях, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників, державі або третім особам. Окремо вказуються ті недоліки та порушення, які не були усунені за час аудиторської перевірки, а також рекомендації аудитора на аналітичний огляд діяльності підприємств.

Заключна (підсумкова) частина являє собою висновок аудитора про достовірність перевірених фінансових звітів. По суті - це думка аудитора про перевірену фінансову звітність, яку називають аудиторським висновком, якщо вона оформлена окремим офіційним документом, тобто засвідченим підписом і печаткою (аудиторської фірми).

Аудиторський звіт адресується замовнику із зазначенням дати складання, підписується керівником аудиторської фірми (або особою, уповноваженою керівником) і аудитором, що проводив перевірку, завіряється печаткою аудиторської фірми. Кожна сторінка аудиторського звіту підписується аудитором, який здійснював перевірку, і завіряється його особистою печаткою. Аудиторський звіт підписується аудитором і керівником аудиторської фірми, що здійснював перевірку (або особою, уповноваженою керівником). Зазначається дата аудиторського звіту.

Розділ 5. Удосконалення обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам

.1 Удосконалення обліку праці та її оплати при діючій формі обліку

В цілому ведення бухгалтерського обліку на досліджуємому підприємстві можна оцінити як задовільне. Але мають місце ряд недоліків, на які ми пропонуємо звернути увагу і їх усунути.

Для загального удосконалення бухгалтерського обліку Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ важливе значення має поліпшення організації обліку праці і її оплати, оскільки дана ділянка облікових робіт є найбільш трудомісткою.

Основним напрямом вдосконалення обліку праці в підприємстві є поліпшення організації первинного обліку.

Первинний облік можна вважати придатним до обліковоаналітичного забезпечення на будьякому підприємстві лише тоді, коли він вчасно й у повному обсязі відображає інформацію з урахуванням господарських процесів та явищ, що мають місце як у виробництві, так і поза ним, для об’єктивного прийняття рішень стосовно об’єкта управління.

Головним завданням первинного обліку є забезпечення повної реєстрації всіх господарських фактів і гарантування юридичної доказовості

достовірності відображуваних даних.

Провівши аналіз первинного обліку Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ ми дійшли висновку, що підприємство мало забезпечене бланками документів державного зразка і тому використовує деякі первинні документи довільної форми, а сам облік ведеться задовільно. Так, що у більшості документів відсутні необхідні реквізити.

Слід відмітити, що недоліком в роботі при складанні первинної документації в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ є те, що: 1) не заповнюються повністю всі необхідні реквізити (так при заповнені Табелю обліку робочого часу заповнюються тільки відпрацьовані години по дням, а інші буквені символи взагалі не проставляються (вихідні, відпустки, командировочні,дні лікарняних та ін.); при заповненні Облікового листу праці та виконаних робіт взагалі не звертають уваги на відведені графи, а заповнюють в довільній формі, 2) первинна документація, яка складається в структурних підрозділах підприємства передається в бухгалтерію не своєчасно, що негативно впливає на роботу бухгалтерії. Щоб усунути дані недоліки доцільно замовити у типографії бланки необхідних документів, які будуть оновлені і пристосовані до потреб даного підприємства, а також провести роз'яснювальну роботу з працівниками щодо правильного заповнення бланків документів.

Для покращення формування первинної облікової документації в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ доцільно:

- посилити контроль за наявністю усіх необхідних реквізитів на первинних документах з обліку праці та її оплати;

підвищити відповідальність посадових осіб, до функції яких належить своєчасна і якісна реєстрація вихідних даних в первинних облікових документах;

- забезпечити дотримання графіку документообороту та своєчасне подання до бухгалтерії первинних документів всіма підрозділами, службами та працівниками

виконуючи Наказ Госкомстату № 489 застосовувати нову форму табелю обліку використання робочого часу;

відповідно до вимог Постанови Правління ПБУ від 29.04.2009 р. №252, замість Платіжної відомість використовувати Відомість на виплату грошей;

враховуючи те, що в агрофірмі вже впроваджено автоматизовану форму обліку первинний облік праці та її оплати вести автоматизовано, що дозволить значно скоротити час обробки інформації, необхідної керівництву для прийняття управлінських рішень.

Наступним напрямом вдосконалення обліку праці Агрофірмі «Лебежанська» ТОВє поліпшення ведення аналітичного та синтетичного обліку.

Так, на думку, для більш ефективної організації обліку розрахунків з робітниками і службовцями до рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» доцільно було б ввести не три субрахунки, а вісім. Це такі додаткові субрахунки: 663 - розрахунки за оплатою відпусток, 664 - розрахунки за виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок підприємства, 665 - розрахунки за виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування, 666 - премії та заохочення, 667 - компенсаційні виплати, 668 - інші виплати.

Впровадження даних субрахунків дасть змогу розмежувати витрати на оплату, що входять до фонду оплати праці і не входять до нього, але обліковуються на рахунку 66. Крім того, ще дасть можливість здійснювати контроль за цими виплатами.

Існують також недоліки, які характерні для регістрів аналітичного облку. Як відомо із Закону України «Про загально обов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», перші п'ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства і ця сума відноситься на 949 субрахунок «Інші витрати операційної діяльності», а починаючи з шостого дня - за рахунок Фонду соціального страхування і відноситься на субрахунок 652 «Розрахунки та соціальним страхуванням» або на субрахунок 656 «Розрахунки за соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві».

Виходячи з цього, як у Відомості по нарахуванню заробітної плати, на нашу думку, доцільно вказувати назву усіх граф, а графу «Лікарняні» розділити на дві, в одній відображати суми нарахованих лікарняних, що виплачуються за рахунок коштів підприємства, а в другій - суми, що виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування. Також і по видах нарахувань, і по видах утримань потрібно вказувати кореспондуючі рахунки.

Дані удосконалення в обліку праці та її оплати сприятимуть більш ефективній організації облікових процесів в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ Чугуївського району Харківської області.

5.2 Організація обліку розрахунків за виплатами працівникам при автоматизованій формі обліку

Правильний вибір засобів автоматизації і ліцензійного програмного забезпечення дозволить легко і швидко адаптувати роботу бухгалтерії до частих змін в законах України, які вносяться Урядом України. Як відомо, облік в сільськогосподарських підприємствах має певні особливості, що виражаються в роботі з біологічним активами та кліматичними факторами. Саме ці облікові особливості і вносять зміни в облік та відповідно в бухгалтерське програмне забезпечення.

В Агрофірмі «Лебежанська» для ведення обліку застосовують програму «Універсал-5», яка повністю пристосована для ведення обліку в сільськогосподарських підприємствах. В ній реалізовано багато можливостей за рахунок введення довідників, що містять інформацію, необхідну для ведення аналітичного обліку, заповнення документів, і різні параметри, важливі для розрахунків та, в подальшому, формування звітності з урахуванням специфіки галузі. Ця система, на наш погляд, є оптимальним рішенням для сільськогосподарських підприємств України.

Технологія побудови обліку в програмі наведена на схемі 5.1.

Програма може утримувати відомості за будь який період часу, дає змогу створювати звіти довільної форми, що використовують дані не лише синтетичного, а й аналітичного обліку. Технологічний прогрес обробки й отримання інформації по обліку, контролю праці і заробітної плати складається з наступних етапів:

·   підготовка первинної інформації;

·   розрахунок сум оплати і утримань відповідними кодами видів оплат і утримань, видача вихідної інформації;

·   контроль і коректування результатів інформації.

Рис. 5.1. Схема автоматизованої форми обліку

При автоматизації обліку праці та заробітної плати первинні документи з обліку виробітку і заробітної плати надходять у пачках на обчислювальну установку і підлягають послідовній обробці У процесі обробки водночас одержують Особовий рахунок і Розрахунковий лист кожного працівника, Розрахункову і Відомість на виплату грошей, Відомість відрахувань.

На основі викладених даних складаються машинограми - Розрахункові і Платіжна відомість по цехах, відділах і підприємству в цілому. Складаються також машинограми за видами оплати і категоріями працівників.Технологію побудови обліку розрахунків за виплатами працівникам відображено на рис. 5.2.

Автоматизація не тільки підвищить якість обліку, а й якість бізнесу підприємства.

Автоматизоване оброблення задач зведеного обліку та складання звітності сприяє:

-      якісному контролю за рухом статутного капіталу в частині основних і оборотних коштів підприємства;

-        збереженню грошових коштів і контролю за використанням їх за цільовим призначенням;

         визначенню фінансових результатів діяльності підприємства та контролю за розподілом прибутку;

систематизації та узагальненню даних в аналітичному й синтетичному розрізах про виробничо-господарську діяльність підприємства, для забезпечення прийняття управлінських рішень.

5.3 Аудит в умовах застосування комп’ютерних технологій

Комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об'єкті. У цих умовах суттєво змінюється організація і методика проведення аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими на традиційний облік, не дає бажаного результату.

В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем зазнають деяких змін основні принципи аудиту. Відповідно, застосування комп’ютерних інформаційних систем може вплинути:

• на процедури, яких дотримується аудитор у процесі одержання достатнього уявлення про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

• на аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою якого аудитор проводить оцінку ризику;

• на розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети аудиту.

Проведення аудиту в умовах використання комп'ютерних систем регламентується Міжнародним стандартом № 401 «Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем». Є також положення про міжнародну аудиторську практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних комп'ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп'ютерні інформаційні системи. Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в умовах комп'ютерних інформаційних систем.

Під час планування стадій аудиторських процедур, на які може вплинути середовище комп’ютерної інформаційної системи суб'єкта, аудитор зобов'язаний розглянути, яким чином ця система впливає на аудит, а також скласти собі уявлення про значимість і складність процесів функціонування комп’ютерної інформаційної системи, про доступність даних для використання в аудиті. Це уявлення охоплює такі аспекти.

Значимість. Належить до змісту тверджень, які містяться у фінансовій звітності і підлягають комп'ютерній обробці.

Складність комп'ютерної обробки в кожній значній прикладній бухгалтерській програмі. Прикладна програма вважається складною, якщо, зокрема:

• обсяг операцій такий, що користувачам важко виявити і виправити помилки, допущені в процесі обробки;

• комп'ютер автоматично генерує суттєві операції або проводки безпосередньо в іншій прикладній програмі;

• комп'ютер виконує складні розрахунки за фінансовою інформацією і (або) автоматично генерує операції чи проводки, які не можна підтвердити або вони не підтверджуються окремо;

• обмін операціями з іншими організаціями здійснюється електронним способом (як у системах електронного обміну інформацією), і при цьому не проводиться фізична перевірка на предмет правдивості або прийнятності.

Організаційна структура діяльності КІСП клієнта, а також ступінь концентрації або розподілу комп'ютерної обробки в рамках суб'єкта, зокрема те, як вони можуть впливати на розподіл обов'язків.

Доступність даних. Первинні документи, деякі комп'ютерні файли й інший доказовий матеріал, який може знадобитися аудитору, можуть існувати тільки протягом короткого періоду часу або у форматі, доступному для перегляду тільки на комп'ютері.

Застосування комп'ютерних систем контролю зумовлює необхідність одержання спеціальних знань для проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення аудиту.

Аудитору належить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації. Для проведення аудиту в комп'ютерному середовищі аудитор зобов'язаний:

• мати додаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації;

• мати уявлення про технічний, програмний, математичний та інші види забезпечення КСБО;

• володіти термінологією в галузі комп'ютеризації; чітко уявляти особливості технології і послідовність процедур комп'ютерної обробки облікової інформації;

• знати організацію роботи бухгалтерії в умовах КІСП;

• уміти працювати на комп'ютері з основними офісними програмами;

• мати практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, з правовими і довідковими системами, із спеціальними інформаційними системами аудиту.

Усі ці знання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, проведення аудиту справляють умови використання КІСП на економічному об'єкті, що перевіряється.

Зважаючи на різноманітність і складність комп'ютерних технологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп'ютерного бухгалтерського обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов'язаний запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій.

Основні напрями взаємодії аудитора з експертом щодо систем комп'ютерної обробки даних такі:

• оцінка законності придбання та ліцензійної чистоти бухгалтерського програмного забезпечення, що функціонує в системі комп'ютерної обробки даних;

• оцінка надійності системи комп'ютерної обробки інформації в цілому;

• перевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунків;

• формування на комп'ютері необхідних аудитору регістрів аналітичного обліку та звітності.

Але й у цьому разі аудитор зобов'язаний мати достатнє уявлення про комп'ютерну систему клієнта в цілому, щоб правильно планувати, регулювати і контролювати роботу експерта, зберігаючи чільне становище. Слід розуміти, що експерт оцінює систему обробки, а аудитор - вірогідність інформації, яка міститься в звітності, сформованій за допомогою цієї системи.

Під час проведення аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформації аудиторам рекомендується включати до індивідуальних завдань питання з перевірки програми, правильності обробки інформації тощо. Дані цих перевірок мають знайти відображення у відповідних робочих документах.

РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Впровадження інформаційних технологій у обліково - аналітичному процесі дає змогу істотно змінити застосування ПЕОМ створенням бухгалтерських комп’ютерних систем.

Автоматизована форма обліку підвищує оперативність, достовірність результатної інформації, продуктивність праці бухгалтерського апарату.

Перед тим, як впровадити на підприємстві автоматизовану форму обліку необхідно розрахувати пряму і непряму економічну ефективність від впровадження.

Пряма економія характеризується підвищенням продуктивності праці облікових працівників, зниженням вартісних і трудових витрат, які пов'язані з обробкою інформації.

Непряма економія отримується внаслідок покращення інформаційної системи підприємства, підвищення на цій основі якості управління та відобразиться на кінцевих показниках діяльності підприємства.

Пряма економія може бути розрахована за формулою:

Е = В0 - В1,                                                                          (6.1)

де Е - пряма економія, грн.;

В0 - величина вартісних витрат при ручній обробці інформації, грн.;

В1 - величина вартісних витрат при обробці інформації з використанням засобів автоматизації обліку, грн.

Вартісні витрати при ручній інформації визначаються за формулою:

В0 = Т0 х Тст(1 + К1 + К2),                                                (6.2)

де Т0 - витрати часу при обробці інформації вручну, год.;

Тст - часова тарифна ставка працівника, грн.;

К1 - коефіцієнт, що визначає розмір відрахувань на соціальне страхування (0,3719);

К2 - коефіцієнт, що визначає розмір накладних витрат (0,4).

Вартісні витрати при обробці інформації за допомогою засобів автоматизації обліку визначаються за формулою 6.3.

В1 = Вен + А + ЗП + НІ, (6.3)

де Вен- витрати енергетичні, грн.;

А - амортизація комп'ютерної техніки, грн.;

ЗП - заробітна плата працівника та відрахування до неї, грн.;

НІ - вартість носіїв інформації, грн.

У бухгалтерії Агрофірми «Лебежанська» ТОВ облік розрахунків за виплатами працівникам здійснює 1 бухгалтер. Тривалість робочого дня складає 8 годин. В місяць 1 бухгалтер відпрацьовує 176 години. Часова тарифна ставка складає 7,15 грн./ 1 год.

Тепер на підставі цих даних розрахуємо вартісні витрати при ручній обробці інформації, скориставшись формулою 6.2.

Во = 176 х 7,15 х 1 (1 + 0,3719+ 0,4) = 2229,76 грн. - за місяць

Во = 2229,76 х 12 = 26757,12 грн. - за рік

При визначенні енергетичних витрат при автоматизованій обробці даних обліку слід виходити з того, що в середньому 1 година роботи на ПЕОМ дорівнює 400 Вт. На сьогодні 1 кВт обходиться підприємству 0,75 грн. Щоб вирішити задачу за допомогою ПЕОМ необхідно 32 години, тобто енергетичні витрати при цьому будуть складати:

,4 х 0,75 х 32 = 9,60 грн.

При визначенні амортизаційних відрахувань по комп'ютеру використаємо метод прямолінійного списання вартості ПЕОМ на протязі всього терміну експлуатації. Припустимо, що первісна вартість ПЕОМ з програмним забезпеченням складе 8500 грн., ліквідаційна вартість - 800 грн., а термін корисного використання 4 роки. Амортизаційні відрахування за рік (А) будуть дорівнювати:

А = (8500 - 800) : 4 = 1925 грн.

При цьому місячна сума амортизації буде дорівнювати: 1925 : 12 = 160,41 грн. При автоматизованій формі обліку заробітна плата працівників з урахуванням нарахувань на соціальні заходи буде дорівнювати:

,15 х 1,7719 х 32 = 405,41 грн/місяць.

Вартість носіїв інформації та обслуговування ПЕОМ -250,00 грн.

І вже тепер ми розрахуємо вартісні витрати при обробці інформації по розрахункам з оплати праці за допомогою ПЕОМ за формулою 6.3.

В1 = 9,60 + 160,41 + 405,41 +250,00 = 825,42 грн за місяць

В1 = 825,42 х 12 = 9905,04 грн. за рік

Після цього розраховуэм зниження вартості обробки інформації за рік, тобто показник прямої економічної ефективності шляхом порівняння отриманих значень вартісних витрат при різних варіантах обробки інформації:

Е = 26757,12 - 9905,04 = 16852,08 грн.

Ефективність при веденні обліку за допомогою автоматизованої форми очевидна, оскільки бухгалтерія Агрофірми «Лебежанська» ТОВ при застосуванні обчислювальної техніки при веденні обліку розрахунків з оплати праці має за рік економію в розмірі 16852,08 грн.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Актуальність обраної нами теми дипломного проекту «Облік та аудит розрахунків за виплатами працівникам» підтверджується наступним - оплата праці як кінцевий результат є важливою передумовою досягнення гармонії у оплаті, оскільки припускає встановлення безпосереднього зв’язку заробітної плати з кінцевим результатом діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження для дипломного проекту виступають господарські операції по обліку розрахунків за виплатами працівникам, що відбуваються в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ Чугуївського району Харківської області.

Агрофірма «Лебежанська», товариство з обмеженою відповідальністю, створене в 2000 шляхом об’єднання на частковій основі майна громадян учасників.Товариство у своїй діяльності керується діючим законодавством України, Установчим договором та Статутом.

Метою діяльності товариства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, інші види господарської діяльності для задоволення потреб Товариства, його учасників та отримання прибутку на основі раціонального використання землі, інших природних ресурсів і виробничо-ресурсного потенціалу та інше не заборонене законодавством.

Проведений нами аналіз організаційно-економічної діяльності агрофірми показав наступне.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ показники ефективності використання земель зменшилися за рахунок зменшення земельної площі: так у 2010 р. загальна земельна площа склала 2150,1 га, що на 9% менше від 2008 р. Це зменшення відбулося за рахунок зменшення оренди землі підприємством у населення. Сільськогосподарські угіддя і рілля теж зменшилися, якщо у 2008 р. вони складали 2328,6 га, то у 2010 р. їх розмір склав 2119,1 га, що на 9% менше.

Аналізуючи структурні показники видно, що рівень освоєності і розораності землі залишилися незмінними. Натуральні показники ефективності використання землі за аналізуємий період змінилися. Так в 2010р. у порівнянні з 2008р.виробництво на 100 га сільськогосподарських угідь приросту ВРХ збільшилося на 14,4%, молока - зменшилося на 7,8% і значно зменшилося виробництво зернових - на 94,1%. Це пов’язано з загибеллю посівів озимих в 2010 р.

Аналіз вартісних показників використання землі показує, що в 2010 р. у порівнянні з 2008 р. виробництво валової продукції у порівняних цінах зменшилося на 39,8%, а кількість чистого прибутку на 100 га с.г. угідь збільшилася на 15,8%.

Це говорить про те, що підприємство в цілому ефективно використовує земельні угіддя.

У 2010р. в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ обсяг валової продукції у порівняних цінах зменшився у порівнянні з 2008р. майже вдвічі. Товарна продукція за цей період збільшилася на 12,1%. Аналізуючи забезпечення господарства земельними ресурсами, ми бачимо, що у 2010р. площа сільськогосподарських угідь склала 2150,1 га, що на 9% менше чим у 2008 р. Середньорічна вартість основних виробничих засобів за 2008-2010 рр. збільшилась на 31,9%. Середньорічна чисельність працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві зменшилась на 9%. Чисельність тварин у перерахунку на умовні ВРХ у 2010р. зменшилась на 5,3%. Підводячи загальний підсумок вище розглянутих показників, можна сказати, що на підприємстві присутні ознаки звуженого відтворення: основним показником, який вплинув на зменшення всіх показників - є площа сільськогосподарських угідь. А якщо зменшується площа сільськогосподарських угідь, то підприємству відповідно потрібна менша кількість працівників, основних виробничих і оборотних засобів.

Агрофірма «Лебежанська» ТОВ за 2008-2010 рр. спеціалізується на вирощування зернових, технічних культур та на виробництві молока. Майже незмінно на протязі усього періоду перше місце в структурі товарної продукції займають зернові 37,7% в 2008р., 33,3% в 2009р. і як виняток через загибель посівів озимих в 2010 р. - 4.,8%. Друге місце займає виробництво соняшника, так відповідно по рокам за період 2008-2010 рр. відсоток наступний - 21,6, 34,4, 48,7%. Третє місце посідає виробництво молока - 30,3, 26,8, 38,3% відповідно.

Аналіз показників прибутковості та ефективності використання активів Агрофірми «Лебежанська» ТОВ показав, що вони за 2008-2010рр.покращилися. Це є позитивним в діяльності Агрофірми.

В 2010 р. у порівнянні з 2008 р. продуктивність праці в агрофірмі значно знизилася. Так вихід валової продукції на одного середньорічного робітника по господарству зменшився на 39,8% у порівнянні з 2008р. В тому числі рослинництва - на 56,8%, а в тваринництві - на 4,8%.

Вихід валової продукції на 1 людино-годину всього по агрофірмі зменшився в 2010р. майже вдвічі у порівнянні з 2008р.. тобто на 38,6%. В тому числі в рослинництві - на 53,9%, в тваринництві - на 4,8%.

Такі зміни не є позитивними в роботі Агрофірми «Лебежанська» ТОВ.

Аналіз показників ліквідності та платоспроможності показав, що коефіцієнт поточної ліквідності в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ в період з 2008 по 2010рр. був значно вище рекомендуємого значення і дорівнював 5,24, 5,31, 4,26 відповідно по рокам. Це говорить про те, що підприємство є ліквідним і платоспроможним. Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2010 році складає 0,43, що менше за норму і це говорить про те, що підприємство має недостатньо швидко ліквідних активів і таким чином може мати труднощі в короткострокових розрахунках, але 2008-2009 рр. це не стосувалось, тому що значення цього коефіцієнта складало 1,81 та 2,17 відповідно. Коефіцієнт абсолютної ліквідності теж нижчий за норму у 2010 році і складає 0,08, про що не можна сказати за 2008 та 2009рр., цей коефіцієнт складав 1,16 та 1,53. Це все говорить про те, що підприємство у 2010 р. зіткнулось з труднощами щодо сплати своєї заборгованості.

Підприємство за період 2008-2010 рр. являється рентабельним по всім показникам рентабельності. Причому всі показники рентабельності 2010 р. більше у порівнянні з 2008 р., окрім рентабельності за чистим прибутком.

Облік в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ ведеться за автоматизованою формою обліку. Обраною програмою є базова версія програмного облікового комплексу «Універсал-5».

В цілому ведення бухгалтерського обліку на досліджуємому підприємстві можна оцінити як задовільне. Але мають місце ряд недоліків, на які ми пропонуємо звернути увагу і їх усунути.

Для загального удосконалення бухгалтерського обліку Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ важливе значення має поліпшення організації обліку праці і її оплати, оскільки дана ділянка облікових робіт є найбільш трудомісткою.

Основним напрямом вдосконалення обліку праці в підприємстві є поліпшення організації первинного обліку.

Первинний облік можна вважати придатним до обліковоаналітичного забезпечення на будьякому підприємстві лише тоді, коли він вчасно й у повному обсязі відображає інформацію з урахуванням господарських процесів та явищ, що мають місце як у виробництві, так і поза ним, для об’єктивного прийняття рішень стосовно об’єкта управління. Головним завданням первинного обліку є забезпечення повної реєстрації всіх господарських фактів і гарантування юридичної доказовості достовірності відображуваних даних.

Провівши аналіз первинного обліку Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ ми дійшли висновку, що підприємство мало забезпечене бланками документів державного зразка і тому використовує деякі первинні документи довільної форми, а сам облік ведеться задовільно. Так, що у більшості документів відсутні необхідні реквізити.

Слід відмітити, що недоліком в роботі при складанні первинної документації в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ є те, що: 1) не заповнюються повністю всі необхідні реквізити (так при заповнені Табелю обліку робочого часу заповнюються тільки відпрацьовані години по дням, а інші буквені символи взагалі не проставляються (вихідні, відпустки, командировочні,дні лікарняних та ін.); при заповненні Облікового листу праці та виконаних робіт взагалі не звертають уваги на відведені графи, а заповнюють в довільній формі, 2) первинна документація, яка складається в структурних підрозділах підприємства передається в бухгалтерію не своєчасно, що негативно впливає на роботу бухгалтерії. Щоб усунути дані недоліки доцільно замовити у типографії бланки необхідних документів, які будуть оновлені і пристосовані до потреб даного підприємства, а також провести роз'яснювальну роботу з працівниками щодо правильного заповнення бланків документів.

Для покращення формування первинної облікової документації в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ доцільно:

- посилити контроль за наявністю усіх необхідних реквізитів на первинних документах з обліку праці та її оплати;

підвищити відповідальність посадових осіб, до функції яких належить своєчасна і якісна реєстрація вихідних даних в первинних облікових документах;

- забезпечити дотримання графіку документообороту та своєчасне подання до бухгалтерії первинних документів всіма підрозділами, службами та працівниками

виконуючи Наказ Госкомстату № 489 застосовувати нову форму табелю обліку використання робочого часу;

відповідно до вимог Постанови Правління ПБУ від 29.04.2009 р. №252, замість Платіжної відомість використовувати Відомість на виплату грошей;

враховуючи те, що в агрофірмі вже впроваджено автоматизовану форму обліку первинний облік праці та її оплати вести автоматизовано, що дозволить значно скоротити час обробки інформації, необхідної керівництву для прийняття управлінських рішень.

Наступним напрямом вдосконалення обліку праці Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ є поліпшення ведення аналітичного та синтетичного обліку. Так, на нашу думку, для більш ефективної організації обліку розрахунків з робітниками і службовцями до рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» доцільно було б ввести не три субрахунки, а вісім. Це такі додаткові субрахунки: 663 - розрахунки за оплатою відпусток, 664 - розрахунки за виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок підприємства, 665 - розрахунки за виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування, 666 - премії та заохочення, 667 - компенсаційні виплати, 668 - інші виплати.

Впровадження даних субрахунків дасть змогу розмежувати витрати на оплату, що входять до фонду оплати праці і не входять до нього, але обліковуються на рахунку 66. Крім того, ще дасть можливість здійснювати контроль за цими виплатами.

Таокж у Відомості по нарахуванню заробітної плати, на нашу думку, доцільно вказувати назву усіх граф, а графу «Лікарняні» розділити на дві, в одній відображати суми нарахованих лікарняних, що виплачуються за рахунок коштів підприємства, а в другій - суми, що виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування. Також і по видах нарахувань, і по видах утримань потрібно вказувати кореспондуючі рахунки.

Дані пропозиції по удосконаленню обліку праці та її оплати сприятимуть більш ефективній організації облікових процесів в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ Чугуївського району Харківської області.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.  Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р.// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

2.      Кодекс законів про працю України у редакції Закону України №357/96-ВР від 10.09.96 р. із змінами і доповненнями// // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 року N 3126-XII із змінами і доповненнями //[Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про оплату праці: Закон України від 24.03.95 р. №108/95 - ВР із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. №889-ІУ із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про відпустки: Закон України від 15.11.96 р.№504/96 - ВР із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010р. № 2464-УІ із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003р. № 1058-IY із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01.2001р. №2240- ІІІ із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000р. №1133-111із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р. № 1105 -ХІУ із змінами та доповненнями// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001р. №2346-ІІІ// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про державний бюджет України на 2010 р.: Закон України від 27.04.2010р. № 2154-VІ (Ст. 52) // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. № 100 із змінами та доповненнями//[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua.

.        Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням: Постанова Кабінету Міністрі України від 26.09.2001р. №1266, з урахуванням змін за 1332 від 08.12.2009 р.// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності: Постанова Кабінету міністрів України від 19.10.1998 р. №1658// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про порядок оплати перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємств, закладів, організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. № 439// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Про затвердження типових форм первинної облікової документації по статистиці праці: [затверджено наказом Держкомстату України від 05.12.2008р.] // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http: //zakon.rada.gov.ua.

.        План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція про його застосування : [затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 л.11.1999р. №291]// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

.        Інструкція зі статистики заробітної плати: [затверджена наказом Міністерства статистики України від 13.01.04 №5]// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Інструкція зі статистики кількості працівників: [затверджена Державним Комітетом статистики України №286 від 30.11.2005 р.]// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності України: [затверджена постановою правління Фонду від 26.06.2001р. №16]// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України: [затверджена постановою правління Фонду від 19.12.2003 р. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

25.    Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання»: [затверджено наказом Мінфіну України №20 від 31.01.2000 р.]// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

26.    Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати»: [затверджено Наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. №318]// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №26 «Виплати працівникам»: [затверджено Наказом Міністерства фінансів України №601 від 28.10.2003р.]// [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua.

.        Аврамчук О.А. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві: підр./О.А.Аврамчук // К.:Центр «Агропромпраця»,2008. - 464 с.

.        Білуха М.А. Документування в умовах повної автоматизації обліку/ М.А.Білуха // Бухгалтерський облік і аудит.- 2010.- №5.- с.23-27.

.        Бойчук А.А., Лисяк М.С. сучасні форми бухгалтерського комп’ютерного обліку та їх розвиток в Україні/ А.А.Бойчук, М.С.Лисяк// Наука й економіка. - 2011. - №1 (21). - С. 65-67.

.        Бортик В.А. Зарплата - основний мотиваційний чинник підвищення ефективності використання кадрового потенціалу/ В.А.Бортник// Вісник ХНТУСГ: Вип.63 - Х:ХНТУСГ,2007. - с.168-170.

.        Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: підр./ Ф.Ф.Бутинець /.- Житомир, 2002.-544 с.

.        Вороновська О.В. Бухгалтерський облік сільськогосподарської діяльності// О.В.Вороновська// Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу: Серія «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит»: Вип. 1(13) - Бердянськ:БУМБ, 2011. - С. 100-103.

34.    Глущенко В.В. Оплата праці персоналу аграрних підприємств: стан і перспективи / В.В. Глущенко // Вісник ХНАУ: Серія «Економіка АПК і природокористування»: Вип. №10 - Х.: ХНАУ,2009. - С. 262-268.

.    Гноєва І.М. Аналіз ринку аудиторських послуг в Україні / І.М.Гноєва// Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу: Серія «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит»: Вип. 1(13) - Бердянськ:БУМБ, 2011. - С. 103-106.

36.    Горбіна І.С. Аудит розрахунків оплати праці та інших виплат працівникам /І.Горбіна // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених.- 2010 р.- с.265- 266.

37.    Губенко В.І. Економіка аграрних підприємств: стан та перспективи розвитку / В.І.Губенко // Вісник ХНТУСГ: Серія «Економічні науки»: Вип. №70 - Х.: ХНТУСГ,2008. - С. 70.

38.    Гуцайлюк З. Деякі питання реформування системи бухгалтерського обліку /З. Гуцайлюк// Бухгалтерський облік і аудит.- 2007.- №10.- с.10-14.

39.    Домбровський Владислав. Автоматизація виплати заробітної плати: методичні та практичні підходи / В. Домбровський // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - №6. - С.52-55.

.    Дієсперов В.С. Вигідність роботи в сільському господарстві: оцінка та перспективи./В.С.Дієсперов // Економіка України. - 2007.- №8.- с. 62-67.

41.    Дієсперов В.С. Тенденції динаміки продуктивності й оплати праці в Україні. / В.С. Дієсперов // Економіка України. - 2009.- №6.- с. 85-88.

.        Євчук Л.А. Організаційна структура підприємства та основні аспекти її побудови /Л.А.Євчук// Вісник аграрної науки Причорномор’я: Серія «Економічні науки»: Вип. 2. - Миколаїв: МДАУ, 2011. - С. 9-14.

.        Жук В.М. Теоретичні аспекти Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі України./В.М.Жук // Облік і фінанси АПК.- №1.- 2009- с.4-13.

.        Загорська Ю.В. Оплата праці та її взаємодія з показниками ефективності виробництва // Вісник ХНТУСГ Вісник ХНТУСГ: Серія «Економічні науки»: Вип. №70 - Х.: ХНТУСГ,2007. - С. 112.

.        Івахненков С. Упровадження програмного забезпечення обліку і контролю /С.Івахненков // Бухгалтерський облік і аудит.-2007.- №2.- с.50-62.

46.    Ільїна С.Б. Онови аудиту: навч.-практ. посібник. /С.Б. Ільїна / - К.:Кондор, 2006. - 378 с.

47.    Кірейцев З.Г. Бухгалтерський облік та науковці, що генерують ідеї його розвитку/ З.Г.Кірейцев // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2008. - №10.- с.12-18.

48.    Козуб Л.І. Стан стимулювання праці в сільськогосподарських господарствах / Л.І.Козуб// Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених.- 2011 р. - с.34

.        Кузнєцова С.А. Економічні передумови розвитку бухгалтерського обліку в умовах інформатизації суспільства /С.А.Кузнецова // Фінанси України.- 2010. - №2.- с.115-123

.        Кузнєцова С.А. Технологія організації бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки суб’єктів господарювання. / С.А.Кузнецова // Бухгалтерський облік і аудит.- 2008.- №6.- с.29-36.

.        Логінов Є.І. Оновлення теорії мотивації праці /Є.І.Логінов // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених.- 2010 р.- с.108

52.    Макаренко А.П., Боюк І.В. Аудит операцій і розрахунків з оплати праці та обліку її витрат на підприємстві /А.П.Макаренко, І.В.Боюк// Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу: Серія «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит»: Вип. 1(13) - Бердянськ:БУМБ, 2011. - С. 112-118.

.    Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агро формуваннях:підруч./Т.Г.Маренич/ [За ред.. В.Я.Амбросова].- К: ВД «Професіонал»,2005.-896с.

54.    Маренич Т.Г. Сутність бухгалтерського обліку як системи економічного регулювання/ Т.Г Маренич // Бухгалтерський облік і аудит.- 2009.- №2.- с.21-25.

.        Масхма М. Причини та наслідки ціни найманої сільської праці / М. Масхма// Економіка України.- 2008.- №3.- с.40-50.

.        Ніколашин А.О. Розрахунок економічної ефективності використання бухгалтерської комп’ютерної системи в сільськогосподарських підприємствах /А.О.Ніколашин // Облік і фінанси АПК.- №8.- 2005 р.- с.47-50.

58.    Огійчук М.Ф. Аудит: організація і методика: навч. посібник. / М.Ф. Огійчук, І.Т. Новіков, І.І. Рагуліна. - К.Алерта, 2010. - 584 с.

.    Олексенко М.В. Використання інформації комп’ютерних облікових систем при прийнятті управлінських рішень/ М.В.Олексенко// Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу: Серія «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит»: Вип. 3(15) - Бердянськ:БУМБ, 2011. - С. 166-170.

60.    Онищенко О. Сільський розвиток: основи методології та організації праці /О.Онищенко // Економіка України.- 2007.- №1. - с.4.

61.    Петрик Олена, Шульга Наталія. Аудит розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам: вимоги до організації та методики / О. Петрик, Н. Шульга // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010.- №12.- С.47-54.

.    Петрик О.А. Організація і методика аудиту підприємницької діяльності: навч. посібник. / О.А. Петрик, В.Я. Савченко, Д.Є. Свідерський. - К.: КНЕУ, 2008. - 472 с.

.    Савицька О.П. Удосконалення організації оплати праці в аграрному секторі економіки /О.П.Савицька // Продуктивність агропромислового виробництва.- 2007.-№1.-с.126-135.

64.    Сагайдак Р.А. Організація внутрішнього аудиту і оцінка його ефективності в сільськогосподарських підприємствах /Р.А.Сагайдак// Облік і фінанси АПК. - 2011. - №1. - С.88-92.

.        Саух І.В. Облік витрат на оплату праці: бібліометричний аналіз наукової літератури/ І.В.Саух// Вісник ЖДТУ: Серія «Економічні науки»: Вип. 2(56) - Житомир:ЖДТУ, 2011. - С. 56-61.

66.    Стратегія сталого розвитку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : <http://ecolabel.org.ua>

.        Сук В.М. Первинний облік праці та її оплати / В.М.Сук// Бухгалтерія в сільському господарстві. - №20.- 2009 р.- с.5.

.        Ткаченко Н.А. Особливості документального оформлення операцій з обліку праці та її оплати /Н.А.Ткаченко// Облік і фінанси АПК. - 2011. - №3. - С.79-82.

.        Тютюнник Ю.М. Формування методики факторного аналізу показників фінансової стійкості аграрних підприємств/ Ю.М.Тютюнник // Облік і фінанси АПК.- 2009р.- №1- с.14-19.

.        Уманців Г. Облік у системі мікро- та макроекономічного управління /Г.Уманців// Бухгалтерський облік і аудит.- 2010.- №4.- с.17-23.

.        Цвєткова Н.А. Сучасна організація обліку та складання звітності для прийняття управлінських рішень. // Бухгалтерський облік і аудит.- 2008.- №3.- с.14-28.

.        Чернелевський Л. Захист інформації в комп’ютерних інформаційних системах бухгалтерського обліку/ Чернелевський Л. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - № 5. - С.18-22.

.        Яценко В.М. Аналіз стану людського потенціалу підприємства АПК у період трансформації економіки України // Економіка АПК.- 2009.- с. 110-113.