Управління товарними запасами на підприємстві
ВСТУП
Комерційна робота в торгівлі являє собою велику сферу оперативно-організаційної діяльності торгових організацій і підприємств, спрямованої на здійснення процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту населення й отримання прибутку.
Товарні запаси є значною складовою комерційної діяльності. Управління товарними запасами в роздрібній ланці припускає їхнє нормування, оперативний облік і контроль за їхнім станом, а також їхнє регулювання в залежності від конюнктури ринку. Вони повинні формуватися у відповідності з попитом, а їхній рівень повинен забезпечувати безперебійне задоволення потреб кінцевих споживачів. Успішна робота по управлінню товарними запасами дозволяє приймати своєчасні комерційні рішення по їх нормалізації, уникаючи при цьому уповільнення оборотності товарів і збільшення витрат, звязаних з їх збереженням.
Проблемою курсової роботи є формування й підтримка товарних запасів, їх величини повинна бути на такому рівні, який би дозволив забезпечити безперебійну торгівлю кожним товаром за умов мінімальних витрат, тому визначена проблема є актуальною.
Організацієїю комерційної діяльності з управління товарними запасами займалися такі відомі люди як О.Б. Казакова, І.М. Зубкова, Н.О. Голошубова, А.П. Дашков, В.В. Апопій, І.П.Міщук.
Метою курсової роботи є розкриття теоретичних основ управління товарними запасами підприємства та проведення практичного аналізу управління товарних запасів на прикладі діяльності приватного підприємства „П.П. Сисоєв С.М..
Обєктом даної курсової роботи є організація комерційної діяльності з управління товарними запасами.
Предметом курсової роботи є управління товарними запасами на підприємстві „П.П. Сисоєв С.М. роздрібної торгівлі не продовольчими товарами.
У відповідності з виділеною метою обєктом та предметом курсової роботи визначено такі завдання курсової роботи, а саме:
дослідити теоретичні основи комерційної діяльності підприємств: сутність комерційної діяльності, історія, основні принципи комерційної діяльності, законодавче підґрунтя комерційної діяльності;
- розглянути сутність організації роздрібної торгівлі: сутність торговельної діяльності, роздрібної торгівлі, функції роздрібної торгівлі, ознаки роздрібної торгівлі, організація роздрібної мережі, класифікація роздрібної мережі;
- виявити управління товарними запасами як складова комерційної діяльності: зберігання товарів в магазині, сутність товарних запасів, формування товарних запасів, визначення цілей формування товарних запасів, ефективність управління товарними запасами;
- надати загальну характеристику підприємства ПП Сисоєв М. С. магазин „Ітака: сутність роботи магазину, визначення основних товарних груп, обладнання в магазині, виявлення конкурентів;
визначити управління товарними запасами на підприємстві ПП Сисоєв М. С. магазин „Ітака: зберігання товарів в торговому залі, закупівля товарів, постачальники з якими співпрацює магазин;
розробити рекомендації щодо покращення комерційної діяльності.
Структура курсової роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків, 5 додатків. При виконанні курсової роботи використано 33 інформаційних джерел з них - на рос. 11, загальний обсяг тексту курсової роботи - 55 сторінок.
РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ НА ТОРГІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ РОЗДРІБНОЙ ТОРГІВЛІ
.1 Теоретичні основи комерційної діяльності торговельного підприємства
Комерційна діяльність є однією з найважливіших галузей людської діяльності, що виникли в результаті поділу праці. Вона полягає у виконанні великого комплексу взаємозалежних торгово-організаційних операцій, спрямованих на здійснення процесу купівлі-продажу товарів і надання торгових послуг з метою одержання прибутку.
переходом до ринку все більшого значення набуває комерційна діяльність торговельного підприємства. Вона є неодмінною умовою його ефективної діяльності і розвитку.
Термін „комерція у перекладі з латинської означає „торгівля, проте ототожнювати комерцію з торгівлею можна лише у звязку значенні слова.
Тлумачний словник живої великоросійської мови В.И. Даля визначає комерцію як „торгівля, торгові обороти, купецькі промисли. Інакше кажучи, ці поняття припускають здійснення актів купівлі-продажу з наміром купити дешевше, а продати дорожче. У широкому змісті під комерцією часто розуміють будь-яку діяльність, спрямовану на одержання прибутку.
Однак таке широке тлумачення комерційної діяльності не погодиться з раніше викладеним підходом до комерції як торговим процесам по здійсненню актів купівлі-продажу товарів.
Комерційна діяльність - це організація і управління комерційними процесами та операціями, повязаними з товарно-грошовими обміном. Кінцевою метою комерційної діяльності є здійснення купівлі продажу товарів, послуг і отримання прибутку [1, c.6-7].
Комерційна діяльність ви Бейц Б.А Бейцникла в глибоку давнину з появою товарно-грошових відносин і торговельних посередників. Історія комерції починається з 4 тис. до н.е. В цей час розвивається Шумерська цивілізація, в якій визначне місце отримали закони комерції і обмінні процеси [29].
Отже, комерційна діяльність є однією з головних видів людської діяльності, що складається з трьох напрямків - виробництво продукції, торгівля, комерційне посередництво.
З розвитком комерційної діяльності монопольне положення гільдій стало гальмувати процес розвитку економіки, тому в кінці XVII-XVIII ст. гільдії були скасовані і з цього часу почали зростати організаційні структури комерції, такі як окремі фірми, торгові будинки, акціонерно-пайові товариства, торгові палати.
Найбільшого поширення в цей час набули торгові палати як форма статутних обєднань підприємців. Торгові палати активно сприяли розвитку комерційних відносин з іноземними країнами.
В 1908 р. були організовані Російсько-Англійська, Російсько-Німецька і Російсько-Бельгійська торгові палати. Існування цих палат привело до активізації зовнішньоекономічної діяльності Росії.
На початку ХХ ст. існувало два основних типи торгових палат: повні товариства і товариства на довірі.
Повні товариства формувались із осіб, які несли повну відповідальність за діяльність торгової палати. В формуванні товариств на довірі брали участь особи, які несли відповідальність в межах внесених ними внесків.
Крім торгових палат, в Україні існували всі види монопольних обєднань, які, як правило, входили в збутові синдикати.
Розвиваються ярмарки: Харківський, Київський, Сорочинський. Ярмарки представляли широке поле для здійснення контрактів і активізації діяльності як приватних підприємців, так і юридичних осіб.
Однак розвиток вітчизняного підприємництва на початку ХХ ст. уповільнювався великою питомою вагою іноземного капіталу, який був гальмом для вільного обміну на внутрішньому ринку.
Тому наприкінці ХХ ст. виникла обєктивна необхідність появи нової економічної політики, основною метою якої було виведення держави з кризи і підвищення народного добробуту. Для досягнення цієї мети урядом були вжиті такі заходи:
встановлення еквівалентного обміну між містом і селом;
введення госпрозрахунку для всіх комерційних структур;
створення твердої валюти і розвиток кредитно-банківської системи;
стимулювання зацікавленості працівників у результатах праці;
розвиток різноманітних методів стимулювання [9].
Отже, комерційна діяльність виникла в глибоку давнину з появою товарно-грошових відносин і торговельних посередників. Історія комерції починається з 4 тис. до н.е. і до сьогодні.
В книзі автор В.В.Апопій наполягає, що комерційна діяльність спосіб реалізації комерційних процесів як послідовного використання операцій, що забезпечують організаційні, економічні, соціальні, правові аспекти товарно-грошового обміну [31].
<#"justify">Таким чином, різні тлумачення комерційної діяльності визначаються її багатоаспектністю.
Для того, щоб обмін відбувся, необхідно здійснити взаємозалежні, вибудовані у визначеній послідовності дії, що забезпечують організаційні, економічні, соціальні і правові аспекти процесу, що носять комерційний характер: вивчити ринок і визначити потребу в товарах, знайти постачальників, укласти договір, забезпечити його виконання і так далі. Через комерційну діяльність установлюються звязки виготовлювачів товарів з їхніми споживачами і здійснюється керування обміном. Операції, чинені в процесі цієї діяльності, носять комерційний характер і впливають на кінцеві результати роботи торгових організацій. Тому, комерційна діяльність завжди припускає обмін (купівлю-продаж).
Будь-яка діяльність, у тому числі і комерційна, має визначену спрямованість і організується для досягнення поставлених цілей, які можна назвати цілями функціонування. Будучи атрибутом ринку, комерція формується на його принципах, що служать неодмінною умовою її розвитку. Ринок виступає, як система економічних відносин між продавцями і покупцями, основою яких є купівлі - продаж товарів, тобто комерційна діяльність. Її мета-збільшення доходів у торгівлі за умови задоволення попиту покупців.
.2 Сутність, організація роздрібної торгівлі
Торговельна діяльність в Україні на сьогодні є однією з найпоширеніших форм підприємництва. У статутних документах будь-якого підприємства як вид підприємницької діяльності найчастіше зазначається торгівля [10].
Торговельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Торговельна діяльність підприємств забезпечує безперервний процес руху активів у формі товарів від виробничих підприємств різних форм власності до безпосередніх споживачів. Для забезпечення торговельної діяльності підприємства здійснюють операції купівлі-продажу товарів, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат торговельних підприємств [30].
Торговельна діяльність може здійснюватися громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку; юридичними особами всіх форм власності.
Нормативно - правова база, що регулює торгівельну діяльність складається з Конституції України, Законів України „Про захист прав споживачів, „Про захист економічної конкуренції, „Про ліцензування деяких видів господарської діяльності, Кримінального кодексу України, Господарського кодексу України та інших документів .
До органів що проводять державне регулювання торгівельної діяльності відносять Кабінет міністрів України, Міністерство Економіки розвитку і торгівлі України, Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади.
У звязку з тим, що торгівельна діяльність є господарською діяльністю, то вона підлягає ліцензування згідно з Законом „Про ліцензування деяких видів господарської діяльності.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило законопроект „Про внутрішню торгівлю.
Цей документ спрямований на розвиток малого та середнього підприємництва на засадах конкуренції та рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Законопроектом передбачене визначення засад проведення торговельної діяльності:
визначення термінів;
планування розвитку внутрішньої торгівлі;
здійснення обліку обєктів торгівлі, моніторинг реалізації і цін на соціально значущі товари [24].
Таким чином, внутрішня торгівля України регламентується великою кількістю нормативно-правових актів, які повинні забезпечити їй відносно стабільне функціонування та розвиток. Проте не має єдиного джерела інформації, в якому б висвітлювались всі питання стосовно внутрішньої торгівлі. Та це залишається не є єдиною проблемою. Часто закони просто на просто ігноруються в силу того, що покарання в більшості випадків є доволі незначним, порівнюючи з прибутком, що можна отримати в разі порушення цього закону, чим не рідко користуються на території України.
Завершальною фазою товарного обігу, під час якої здійснюється передання товару кінцевому споживачеві для задоволення його потреб в обмін на гроші, є роздрібна торгівля. Роздрібна торгівля є стартовим майданчиком для нового циклу виробництва і обігу, оскільки товар перетворюється на гроші. При роздрібній торгівлі товари переходять зі сфери обігу у сферу колективного, індивідуального, особистого споживання, тобто стають власністю споживачів. Покупці через роздрібну торгівлю оптимально задовольняють свої потреби, а роздрібна торгівля, враховуючи в своєму асортименті побажання покупців, може більше продати товарів і забезпечити собі комерційний успіх.
Н.О. Криковцева підкреслила те, що роздрібна торгівля - це одна із форм господарсько-торговельної діяльності, яку здійснюють субєкти господарювання, і водночас, форма організації товарного ринку. Вона є невідємною складовою внутрішньої торгівлі.
Під роздрібною торгівлею розуміють підприємницьку діяльність з продажу товарів та послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. Діяльність роздрібного торговельного підприємства повязана з реалізацією продукції кінцевому споживачеві що, є завершальним етапом її просування зі сфери виробництва. Предметом роздрібної торгівлі є не тільки продаж товарів але й торговельне обслуговування та надання додаткових послуг покупцям. Для покупця торговельне обслуговування визначається іміджем підприємства, зручністю і мінімальними витратами часу на здійснення покупки. Послуги що надаються, супроводжують покупкою товару і після продажним сервісним обслуговуванням реалізованих товарів [14, c. 217].
С.Г. Федосенко зазначає, що роздрібна торгівля - це діяльність щодо продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі в ресторанах, кафе, барах, інших субєктах господарської діяльності.
Отже, роздрібна торгівля - це підприємницька діяльність з продажу товарів кінцевим споживачам для їх власного не комерційного використання незалежно від форми розрахунку.
Для роздрібної торгівлі характерні такі ознаки:
вона є самостійною, ініціативною, здійснюваною на власний ризик діяльністю юридичних осіб та громадян з метою отримання прибутку;
-головним змістом торговельної діяльності є продаж товарів, при цьому можуть виконуватися супутні роботи й надаватися різноманітні послуги. До супутніх робіт належать фасування, пакування, підгонка тощо. Послуги роздрібної торгівлі доволі чисельні, наприклад догляд за дітьми, подарункове оформлення покупок, доставка покупок тощо;
товари реалізуються безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання;
товари реалізуються за готівку або іншими, прирівненими до неї платіжними засобами (кредитні картки банків, перерахування з рахунків вкладників банків тощо);
у роздрібній торгівлі можуть продавати лише товари певного асортименту (продовольчі та непродовольчі товари, горілчані та тютюнові вироби, лікарські засоби та вироби медичного призначення, деякі хімічні речовини, транспортні засоби та номерні агрегати, ювелірні вироби, окремі види зброї, боєприпасів і спеціальних засобів, деякі інші товари). Цей асортимент вужчий, ніж в оптовій торгівлі, але набагато ширший, ніж у сфері громадського харчування;
роздрібна торгівля ґрунтовно регламентована законодавчими та нормативно-правовими актами;
договори купівлі-продажу в роздрібній торгівлі мають публічний характер. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець перебрала на себе обовязок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору однакові для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не передбачено законом. Він також не має права відмовитися від укладання публічного договору за наявності в нього можливості надання споживачеві відповідних товарів (послуг). Пропозиція укласти договір (оферта) надходить від продавця, який демонструє товар або оголошує про його продаж і вказує продажну ціну. Ця пропозиція (так звана публічна оферта) адресується всім і кожному, а угода досягається лише у разі, коли покупець став на цю пропозицію, або коли сторони в належній формі досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору;
Цивільним кодексом України та спеціальними законодавчими і нормативно-правовими актами про захист прав споживачів визначені додаткові правові можливості фізичних осіб - покупців, не передбачені в загальних правилах купівлі-продажу: отримання гарантій належної якості та безпеки товарів; необхідної, доступної та достовірної інформації про якість, кількість і асортимент товарів; відшкодування збитків, завданих неякісними товарами тощо [18].
Роздрібна торгівля реалізується з вирахувань тому І.М. Зубкова виділяє такі функції роздрібної торгівлі:
задоволення потреб населення в товарах;
-доведення товарів до покупців шляхом організації просторового їх переміщення і подачі до місць продажів;
підтримка балансу між пропозицією та попитом;
вплив на виробництво з метою розширення асортименту і збільшення обсягу товару;
удосконалення технологій торгівлі і поліпшення обслуговування покупців.
Реалізувавши товари й отримавши заданий прибуток, торговельне підприємство досягає своєї мети. За своїм економічним змістом витрачений капітал, що залучається як оборотні засоби, повинен компенсуватися продажем товарів [11, c. 9].
Роздрібний продаж товарів є найважливішим елементом комерційної діяльності, що має безпосередній вплив на кінцевий результат роботи торгової організації.
Комерційна діяльність з організації роздрібного продажу спрямована на збільшення обсягу продажів і забезпечення прибутковості торговельних організацій шляхом активного впливу на цей процес за допомогою формування і стимулювання попит на товари [4, c. 274].
При цьому підпорядковані крамниці працюють на умовах внутрішнього госпрозрахунку, тоді як незалежні обєднуються в організації на асоціативних засадах. Своєю чергою, торговельні організації можуть бути складовими елементами таких більш складних ієрархічних утворень, як концерни, корпорації, групи тощо.
Класичними прикладами роздрібної торговельної організації можуть бути галузеві роздрібні торговельні обєднання (РТО) і госпрозрахункові роздрібні торговельні підприємства (ГРТП) в системі споживчої кооперації, які організовують роздрібний продаж продовольчих або непродовольчих товарів через мережу відокремлених магазинів на території всього чи частини сільського адміністративного району. Натомість у міській роздрібній торгівлі приватної та колективної форм власності сьогодні активно впроваджуються такі види організацій, як роздрібні торговельні мережі під єдиною торговою маркою. Вони володіють розгалуженою інтернаціональною, національною або регіональною мережею крамниць з уніфікованою технологією організації роботи аж до єдиного оформлення екстерєру й інтерєру [27].
Кількісні та якісні витрати часу продавця на активні продажі залежать насамперед від типу товарів, пропонованих роздрібної організаційної. Призводять наступну класифікацію товарів: товари повсякденного попиту, бажані товари, вибирані товари, товари особливого попиту, товари пасивного попиту.
Товари повсякденного попиту - порівняно дорогі товари, що купуються регулярно, без особливого обмірковування покупки, оскільки покупці впевнені у якості товару, його призначення і властивості. Приклади - молоко, яйця, хліб, туалетний папір, пакувальна плівка, миючі засоби для підлоги та інші побутові товари, якими користуються постійно, у загальному, не замислюючись про певної марки. Покупець зазвичай купує товари повсякденного попиту в супермаркеті або магазині, що спеціалізується на таких товарах, допомоги продавця він не потребує, хоча його можна спонукати купити товари у великій кількості або з супутніми товарами, якщо запропонувати і нагадати. Наприклад, у доповненні до хліба можна запропонувати кекси або пироги, до молока - вершки або сир, можна ненавязливо повідомити покупця про спеціальну пропозицію при купівлі товару у великій кількості або про те, що дві упаковки товари продаються за ціною однієї.
Бажані товари - порівняно недорогі товари, які набувають регулярно, не надто замислюючись, демонструючи розумною відданість певної марки, найменшою впевненість у бажаних властивостей товари. У цю категорію потрапляють такі товари, як чай. Кава, сигарети, безалкогольні напої та шампуні, зазвичай придбані в продуктових магазинах товарів повсякденного попиту. З часом відданість марці може виникнути в результати рекламної діяльності, наприклад просування товару або в рекламі ЗМІ, - відома марка робить такий товар особливо помітним в магазині. І знову таки продавця майже не потребує допомоги при виборі та купівлі, хоча можна запропонувати нові товари тієї ж марки, супутні або альтернативні товари.
Вибирані товари - більш дорогі, зазвичай більш складні товари, які покупець порівнює з конкуруючими або взаємопов в одному або різних магазинах. Зазвичай покупець цілком впевнений у властивостях, як і призначення цих товарів, але не дотримається даного бренду, а потім „приценятися - порівнює характеристики і ціни. На вибір таких товарів покупці охоче витрачають час, але не завжди готові здійснювати поїздки заради можливості порівнювати товари. Обрані товари часто купують у дрібних спеціалізованих торговельних точках. У цю категорію входять одяг, взуття, аксесуари, листівки. Продавець може допомогти покупцеві пройняти рішення, надавши інформацію про порівняльні характеристики, переваги, як і ціною.
Товари особливого попиту - більш дорогі і складні товари, наприклад електронні. Покупці не впевнені у властивостях, як і призначення таких товарів, але готові витратити на покупку час і сили, у тому числі охоче здійснюють поїздки, щоб зробити покупку в спеціалізованих магазинах. Продавці відіграють важливу роль - допомагають зробити вибір і прийняти рішення про покупку.
Товари пасивного попиту - зазвичай дорожчі і складні товари, про придбання яких не замислюються, а потім виявляють меншу впевненість, коли мова заходить про властивості, і не дотримуються певної марки. Багато товари пасивного попиту пропонують рознос, методом „від дверей до дверей хоча останнім часом вони все частіше зустрічаються у традиційних торговельних точках. Приклади - страховки, вікна, теплиці, устаткування для кухні. Продавці грають порівняно важливу роль, допомагаючи покупцеві прийняти рішення про покупку. Іноді в категорію товарів пасивного попиту також потрапляють найменш популярні товари повсякденного попиту і бажані товари. У цьому випадку допомогти покупцеві прийняти рішення про покупку можна за допомогою рекламної ціни або надавши інформацію про товар. В обох випадках процесу прийняття рішення допомагають політика гарантій та повернень товару.
Наведена вище класифікація - узагальнена, продавці повинні розуміти, як цільові групи покупців сприймають різні товари. Іноді на сприйняття покупців впливають вік, рівень доходу, добробуту і досвід покупок. Одні покупці мають виражені переваги у категорії товарів повсякденного попиту, інші сприймають вибирані товари як товари особливого попиту. Безпосереднє спілкування покупця і продавця дозволяє швидко зясувати яка саме допомога потрібна в кожному конкретному випадку [32, c. 267-269].
Роздрібна торгова мережа є основною складовою частиною інфраструктуру товарного ринку. І якщо першою умовою розвитку роздрібного товарообороту є наявність товарів і послуг, які відповідають попиту покупців за асортиментом, якістю і ціною, то другою, не менше важливою, умовою є наявність широко розгалуженої, сучасно обладнаної та з високим рівнем обслуговування покупців роздрібної торгової мережі.
Продаж товарів населенню здійснюється через різні види обєктів торгівлі, сукупність яких і складає в цілому роздрібну торгову мережу. Крім магазинів, які є основним каналом роздрібного продажу товарів, функціонує різноманітна мережа по магазинних пунктів роздрібної торгівлі. До них належать перш за все дрібно роздрібна торгова мережа та ринки. [7, с. 7-8].
Роздрібна торговельна мережа - це загальна сукупність стаціонарних, на-нестаціонарних, пересувних, віртуальних субєктів роздрібного продажу товарів і послуг, обєднаних за територіальною ознакою.
Під узагальненим поняттям субєктів роздрібної торгівлі розуміють тих учасників даної підгалузі, що функціонують на споживчому ринку в загальних організаційних формах - як організації, підприємства, одиниці тощо.
У складі мережі роздрібних торговців можна виділити пять основних видів-стаціонарну, посилкову, електронну, напівстаціонар ну і пересувну. Види роздрібних торговців класифікуються за такими ознаками: ступенем сталості місцезнаходження, принципами організації роботи, характером капітальності споруди.
За ступенем сталості місцезнаходження розрізняють стаціонарну, напівстаціонарну і пересувну мережу. Якщо стаціонарна мережа роздрібних торговельних підприємств відрізняється над тривалим терміном функціонування в конкретному місці, то напівстаціонар на може бути без особливих затрат сил і засобів оперативно переміщена в будь-яке місце, а пересувна взагалі не привязана в територіальному масштабі і весь час маневрує. За рамки поняття місцезнаходження виходять види мережі, віднесені до віртуальної торгівлі, - посилкова й електронна, які в даному контексті є екстериторіальними, їх місце розташування не має жодного значення для покупців.
Роздрібна торгова мережа класифікується по наступних ознаках: стаціонарності і товарно-асортиментному профілю.
За стаціонарністю роздрібна торгова мережа розділяється на:
-стаціонарну (магазини);
-на пів стаціонарну (павільйони, намети, ларьки, кіоски);
пересувну.
По товарно-асортиментному профілю роздрібна торгова мережа розділяється на:
-змішану (торгуючими товарами однієї чи двох-трьох чи груп комплексів);
-спеціалізовану (торгуючими окремими підгрупами і видами товарів);
універсальну (торгуючою всією чи групами продовольчих чи непродовольчих товарів).
за формою власності:
-незалежний роздрібний торговець (розташовує тільки одним магазином і пропонує персональне обслуговування, зручне місце розташування і безпосередній контакт зі споживачами);
-ланцюг торговців (спільне володіння поруч роздрібних крапок з використанням системи централізованих закупівель і прийнятті рішень; характеризується спеціалізацією, стандартизацією і складною системою керування);
роздрібні франшизи (контрактні угоди між виробником, оптовою і сервісною організацією і роздрібними крапками; дозволяють здійснювати визначену господарську діяльність під добре відомою маркою і відповідно до набору правил);
орендований відділ (це відділ у роздрібному магазині звичайно універсальному або магазині знижених цін);
кооператив (створюється роздрібною торгівлею або споживачами, роздрібний магазин належить його членам, що вносять гроші, одержують сертифікати про володіння, вибирають посадових осіб, керують і поділяють прибуток; ціль - більш низькі ціни для членів).
За структурою стратегії роздрібної торгівлі:
-за часом роботи - черговий магазин (звичайно являє собою зручно розташований магазин з обмеженим асортиментом і з тривалим часом роботи);
-по асортименті обслуговування:
звичайні універсами (супермаркети - продовольчі магазини з поруч відділів, сполучать великий обсяг збуту, низькі ціни, імпульсивні покупки в одному місці);
супермагазини (дивірсифікований супермаркет, у якому продається різноманітний асортимент продовольчих і непродовольчих товарів);
спеціалізовані магазини (концентруються на продажі якої-небудь однієї товарної групи, наприклад, високоякісної побутової техніки);
магазини різноманітного асортименту (торгують широким набором товарів по низьких і середніх цінах: канцтоварами, простими побутовими виробами, предметами жіночого туалету, посудом, іграшками);
універмаги (продається різноманітний асортимент товарів: одяг, білизна, меблі, радіо, побутова техніка і т.д.);
повно асортиментні магазини знижених цін (характеризуються низькими цінами, відносно широким колом товарів, самообслуговуванням, розташуванням у місцях з низькою орендною платою, фірмовими товарами);
за зниженими цінами (виставки каталогів товарів; товари зберігаються в службових приміщеннях, і їхній асортимент досить обмежений) [12, c. 8-9].
Таким чином, роздрібна торгівля займає особливе місце в організації торгівельної діяльності, її економічне значення складається в прискоренні руху і реалізації товару, в збереженні його кількості і якості на всьому шляху від виробництва до споживача
Основні принципи організації роботи роздрібних торговців дозволяють поділяти їх на роздрібних, дрібно-роздрібних і віртуальних. У складі мережі підприємств роздрібної торгівлі власне роздрібну її частину становлять магазини і палатки, тоді як до дрібно-роздрібної частини торговельної мережі належать кіоски, ятки, автомати, пункти пересувної торгівлі, нестаціонарні торгові одиниці тощо. При цьому віртуальна торгівля посідає окреме, особливе місце оскільки здійснюється за допомогою особливих прийомів і методів, побудованих на застосуванні електронних засобів передачі інформації і характеризується не параметрами приміщень або споруд, а потужністю і швидкодією інформаційної системи.
Під магазином розуміють обєкт для роздрібного продажу товарів, що займає окремий будинок або влаштоване приміщення в капітальній споруді, мас торговельну залу для покупців і низку технологічних приміщень для експедиції, підсортування, зберігання ново-отриманих товарів.
Особливим типом роздрібних торговців є електронний віртуальний магазин - квазі-інститут торговельного обслуговування, що існує віртуально, умовно, поєднуючи реальних, але територіально розєднаних продавців і покупців. Сучасна віртуальна торгівля - це відкрита електронна компютерна мережа з необмеженим доступом до неї через засоби звязку будь-якого користувача персонального компютера. У практиці торговельного обслуговування зберігається також посилкова торгівля - особливий вид торгівлі, яка була попередником віртуальної електронної торгівлі. Роль субєкта обслуговування в ній виконують центральні склади-магазини і їхні регіональні філії, на яких виконується основна робота з формування отриманих засобами звязку і поштою замовлень від покупців з дальшим відправленням готових покупок через поштові комунікаційні мережі.
В розвинутих країнах значну роль відіграє так звана „торгівля вдома. Її частка оцінюється в розмірі 3-6% від загального обсягу продажу товарів у роздрібній торгівлі. Набув продаж товарів за каталогами через пошту, по телефону та за допомогою телебачення. Наприклад у США на продаж товарів за каталогом через пошту припадає біля 5% усіх роздрібних продажів. Значна кількість споживачів (понад 50 млн.) в цій країні має доступ до торгових телемереж і теж можу здійснювати покупки, не виходячи з дому. На цих телеканалах 24 години на добу рекламуються різні товари. Вибравши товар здійснюється кредитними картками. Товар доставляється протягом 24 годин [2, c. 59].
За характером капітальності споруд мережа роздрібних торговців поділяється на декілька типів: павільйони, торговельна палатка, торговельний кіоск, ятка, торговельний автомат, засоби пересувної торгівлі, .
Торговельним павільйоном вважається пункт роздрібного продажу товарів, що займає окрему споруду полегшеної конструкції, мас невелику торговельну залу для покупців і підсобне приміщення.
Торговельна палатка - це невеликий обєкт дрібно-роздрібної торгової мережі напівстаціонарної або збірно-розбірної конструкції, що займає відособлене торгове місце, має мінімальне підсобне приміщення, але не має торговельної зали для покупців.
Торговельний кіоск - це дрібний обєкт дрібно-роздрібної мережі напівстаціонарного типу, розрахований на 1-2 робочих місця продавців, що займає відособлене приміщення для організації продажу товарів без доступу в нього покупців і без підсобного приміщення.
Ятка - це напівстаціонарна або збірно-розбірна конструкція найпростішого типу, призначена для дрібно-роздрібної реалізації товарів переважно на ринках, а також у виїзній торгівлі.
Торговельний автомат - це автоматичний механічний пристрій, що здатний без участі людини-продавця реалізовувати товари штучного асортименту або порції напоїв і їжі в будь-якому місці масового скупчення покупців.
Засоби пересувної торгівлі - це тимчасові торгові місця для здійснення роздрібного продажу, утворені на базі спеціально обладнаних транспортних засобів з механічним приводом (автомагазини, моторо-звозки, гужові й ручні візки). Аналогічними за змістом, але мініатюрними за масштабами є засоби розносної торгівлі, що пристосовані для рознесення товарів продавцями-реалізаторами вручну.
Торгове місце - відособлене, спеціально обладнане місце поза магазином (зазвичай на продовольчих і непродовольчих ринках) для здійснення роздрібного продажу товарів з додержанням чинних правил торгового обслуговування населення і порядку розрахунку з покупцями.
До торговельно-сервісних систем, що мають складовою основної діяльності елементи роздрібного продажу виготовлених товарів або наданих послуг, за формами і методами організації роботи близькими є також системи громадського (масового) харчування, побутового обслуговуваний, фармації тощо.
Мережа торговельних субєктів громадського харчування включає: стаціонарні підприємства, улаштовані в капітальних будівлях (ресторани, кафе, їдальні, буфети, бари); дрібно-роздрібні, організовані в некапітальних спорудах (міні-кафе, міні-бари тощо) і пересувні пункти харчування (виїзні буфети).
Підприємства й одиниці побутового обслуговування і фармації практично завжди влаштовуються тільки в капітальних спорудах, адже вони більшою мірою залежні, з одного боку, від механізмів і пристроїв, що створюють і надають послуги, а з другого - від особливих вимог до режиму зберігання медикаментів [16]. За рівнем роздрібних цін магазини характеризують: дисконтний магазин, комісійний магазин, магазин „Секонд хенд, бутик.
Дисконтний магазин - здійснює продаж товарів зі знижкою власникам спеціальних дисконтних карток, які можуть бути поіменні та на придячника.
Комісійний магазин - магазин, що здійснює роздрібний продаж товарів, прийнятих від юридичних та фізичних осіб на комісійних засадах. Власник товару, що здав його у магазин, отримує заздалегідь обумовлений відсоток від його вартості після реалізації. Вартість товару встановлюється з згоди продавця.
Бутик - це спеціалізований магазин. Який реалізує модні товари відомих марок або товари рідкого попиту за високими цінами. Якщо магазин такого напрямку торгує товарами однієї торгової марки, то його називають монобутик. В бутиках якісні товари з відомими марками вимагають підвищеного рівня сервісу і престижу торговельної точки. Покупки здійснюють переважно покупці з високими доходами. Бутики які займаються цим бізнесом і бажають представити вишуканий асортимент, намагаються вкласти ексклюзивні договори з власниками популярних західних марок для їх постачання у магазин [5, с. 282-283].
Вчені вказують, що найбільш перспективним є розвиток інтерактивної електронної торгівлі. Особливого розвитку набуває продаж товарів через мережу Інтернет. Як вважає Forrester Research, у найближчі роки очікується бум інтернет-комерції. Великі електронні магазини типу eBay або Amazon закінчили 2002 рік з рекордними прибутками. Найближчим часом буде вдосконалено системи розрахунків і електронного захисту, що дасть змогу цьому виду бізнесу набрати додаткових обертів.
Інтернет-магазини в Україні мають певні особливості, які відрізняють їх від зарубіжних аналогів. На відміну від США та Європи, де в список провідних онлайн-магазинів часто входять філіали реально існуючих, в Україні найбільшою популярністю користуються повноцінні віртуальні ресурси електронної комерції. Як приклад, відомий монстр роздрібної торгівлі в Україні - „Фокстрот - у світовій павутині не входить навіть у десятку найбільших магазинів. А рейтинг найпопулярніших торгових онлайн-ресурсів очолює супермаркет Rozetka.
Стрімко розширюється й аудиторія клієнтів. У 2009 р. вже понад 80% користувачів Інтернету здійснили хоча б одну он-лайн-покупку, тоді як у 2008 р. ця цифра не перевищувала 2/3. Зважаючи на те, що місячна аудиторія глобальної мережі впевнено перевищила 10 млн. осіб, мова може йти про величезний потенціал.
Обєктом купівлі в минулому році стали не лише товари (компютери, побутова техніка, квитки на концерти і транспорт), а й різноманітні послуги - реклама, хостинг, он-лайн-ігри. Водночас, дещо впала частка книг, фільмів, музики на CD і DVD носіях, медикаментів, спортивних товарів. Маркетингові дослідження показують, що купують в Інтернеті переважно товари середньої цінової категорії. Продукти не користуються попитом, оскільки мають властивість швидко псуватись. А надто дорогі речі просто побоюються купувати через світову павутину. Середній розмір однієї покупки суттєво варіюється. Вартість чека в середньому коливається в межах 100 - 200 доларів. Проте спостерігається чітка тенденція до його збільшення. Все більше покупців зважується на здійснення дорогих покупок, тоді як кількість дрібних падає.
З метою чіткішого виявлення інтересів он-лайн-покупців, їм було задане питання: „Що ви купуєте в Інтернеті. При цьому допускались кілька варіантів відповідей. Згідно проведеного дослідження, структура покупок в українському Інтернеті виглядає наступним чином [25].
Отже, основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля продуктами харчування та предметами першої необхідності. Таким чином, роздрібна торгівля - найважливіший вид економічної діяльності у свері товарного обігу. Здійснюючи купівлю-продаж товарів безпосередньо кінцевому споживачу для особистого, сімейного і домашнього використання. Сучасна роздрібна торгівля здійснюється в різноманітних формах, які змінюються й доповнюються під впливом розвитку науково-технічного прогресу, впровадження новітніх засобів обчислювальної техніки, інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж.
Для роздрібної торгівлі характерні такі ознаки: вона є самостійною, ініціативною, здійснюваною на власний ризик діяльністю юридичних осіб та громадян з метою отримання прибутку; головним змістом торговельної діяльності є продаж товарів, при цьому можуть виконуватися супутні роботи й надаватися різноманітні послуги. До супутніх робіт належать фасування, пакування, підгонка тощо. Послуги роздрібної торгівлі доволі чисельні, наприклад догляд за дітьми, подарункове оформлення покупок, доставка покупок тощо; товари реалізуються безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання; товари реалізуються за готівку або іншими, прирівняними до неї платіжними засобами (кредитні картки банків, перерахування з рахунків вкладників банків тощо); у роздрібній торгівлі можуть продавати лише товари певного асортименту (продовольчі та непродовольчі товари, горілчані та тютюнові вироби, лікарські засоби та вироби медичного призначення, деякі хімічні речовини, транспортні засоби та номерні агрегати, ювелірні вироби, окремі види зброї, боєприпасів і спеціальних засобів, деякі інші товари). Цей асортимент вужчий, ніж в оптовій торгівлі, але набагато ширший, ніж у сфері громадського харчування; для роздрібної торгівлі важливим є наявність торгового місця. Під торговим місцем розуміють відокремлене, спеціально обладнане місце для здійснення роздрібного продажу товарів з обовязковим дотриманням чинних правил торговельного обслуговування населення та порядку розрахунків із покупцями; роздрібна торгівля ґрунтовно регламентована законодавчими та нормативно-правовими актами; договори купівлі-продажу в роздрібній торгівлі мають публічний характер.
.3 Управління товарними запасами як складова комерційної діяльності
управління товарний запас магазин
Головними етапами комерційної діяльності є закупівля товарів, формування асортименту, зберігання товарів, формування запасів товарів на підприємстві тощо.
Правильна організація зберігання товарів, збереження їх кількості та якості забезпечує максимальне залучення в реалізацію товарів, які заводяться в роздрібну торгову мережу, зниження матеріальних витрат і затрат праці, підвищення рентабельності торгівлі.
Процес зберігання товарів у магазині повязаний з виконанням таких технологічних операцій, як переміщення товарів у визначені для цього приміщення, їх розміщення та укладання в місця зберігання, створення оптимального режиму зберігання, дотримання встановлених термінів зберігання товарів, нагляд за станом товару під час зберігання і забезпечення роботи необхідного технологічного обладнання, підтримання чистоти в приміщеннях магазину, поточний догляд за товарами тощо.
Короткочасне зберігання товарів є вимушеною необхідністю для роздрібних торговців, оскільки вони повинні гарантувати покупцям стабільне і безперешкодне придбання товарів традиційного для даного торговця асортименту. Здійснюючи зберігання товарів, роздрібні торговці перебирають на себе додаткові видатки, яких натомість не несуть покупці, уникаючи потреби самостійно створювати запаси товарів, знаючи, що ці товари у будь-яких час можна придбати в роздрібній торговельній мережі [19, c. 432].
Зберігати товарами в магазинах потрібно з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей, термін зберігання та реалізації, черговості надходження в магазин і подавання в торговий зал, додержуючи правила товарного сусідства з тим, щоб не допускати шкідливих впливів одних товарів на інші (передавання запаху, вологості).
Зберігання товарів у магазині необхідно організувати так, щоб при цьому забезпечувалась чіткість і швидкість виконання всіх наступних операцій технологічного процесу, ефективність використання площі приміщень для зберігання товарів та місткості торгово-технологічного обладнання, виділеного для цієї мети, і створювались оптимальні умови праці для торгового персоналу. Відповідальність за збереження кількості та якості товарів у процесі зберігання їх у магазинах покладається на матеріально відповідальних осіб.
Основними факторами, які впливають на ефективність організації операцій зберігання, є стан МТБ роздрібної торгівлі, рівень організації торгово-технологічного процесу в магазині, склад і кваліфікація торгового персоналу, рівень його знань щодо особливостей та умови зберігання окремих товарів тощо.
При організації зберігання товарів у магазині необхідно врахувати його особливості, а саме: у магазинах зберігається широкий асортимент товарів багатьох товарних груп, які потребують різних (інколи специфічних) умов зберігання; загальний обсяг партій товару, що зберігається в магазині є відносно невеликим, а самі товари зберігаються, як правило, у розпакованому вигляді; у магазині можуть одночасно зберігатися товари одного найменування, але з різними цінами; запаси товарів у магазинах характеризуються порівняно швидкою оборотністю та оновлюваністю; частина товарів зберігається безпосередньо в торговому залі. У підприємстві роздрібної торгівлі товари зберігаються у формі резервного запасу, розташованих у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях, та у формі робочого запасу, який зберігається безпосередньо в торговому залі магазину.
Організація зберігання товарів у магазині забезпечується шляхом виконання комплексу заходів організаційного, технічного і санітарно-гігієнічного характеру. Організаційні заходи включають визначення матеріально-відповідальних осіб та заходів щодо охорони товарно-матеріальних цінностей, складання графіків завезення товарів з урахуванням ритму їх продажу, визначення оптимальних розмірів завезення товарів, розробку карт розміщення товарів у магазині, забезпечення протипожежних заходів. Технічні заходи зі зберігання товарів передбачають вибір і встановлення у відповідних приміщеннях необхідного обладнання, придбання спеціального інвентарю та інструментів, визначення режиму й умов зберігання товарів, здійснення контролю за ними, проведення робіт щодо розширення застосування тари-обладнання. Санітарно-гігієні заходи охоплюють організацію санітарного нагляду, профілактичних і попереджувальних заходів по недопущенню втрат і псування товарів, підтримання температури і вологості повітря, забезпечення встановленої кратності повітрообмінну та ін. [23, c. 22].
У технологічному процесі зберігання товарів у магазині виділяють 4 основні операції: розміщення товарів на зберігання; укладення їх у місцях зберігання; створення оптимального зберігання товарів; спостереження і поточний догляд за товарами.
Операція розміщення товарів на зберігання здійснюється в процесі внутрішньо магазинного переміщування товарів способом доставки товарів в місця зберігання їх у магазині. Для виконання цієї операції використовуються такі технічні засоби, як ручні візки, вантажні ліфти, конвеєри, роликові доріжки та ін.
Зберігання товарів у магазинах проводиться, як правило, одночасно в кількох приміщеннях, в яких на обмежених площах потрібно створювати різні умови та режими зберігання з урахуванням групування товарів за ознакою однорідності режиму зберігання, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. У звязку з цим зберігання товарів необхідно організовувати в окремих приміщеннях - охолоджувальних, утеплених, опалювальних, для зберігання пожежонебезпечних товарів тощо. Під час зберігання необхідно суворо додержувати вимоги товарного сусідства. Розміщуючи товари, враховують тривалість зберігання, послідовність та черговість їх реалізації і відпустку. Товари, запас яких поповнюється і реалізується відносно довго, розміщують на дальніх ділянках приміщення, завезені раніше - реалізуються в першу чергу. Товари короткострокового зберігання теж розташовують поближче до виходів.
Під час виконання операції укладання товарів на зберігання необхідно раціонально використовувати площу приміщення. Створювати найкращі умови для збереження товарів і зручності для роботи з ними. З цієї метою для кожної групи товарів відводять постійне місце зберігання, усередині товарної групи товари розміщують за підгрупами, видами та іншими ознаками.
Предмети споживання, які знаходяться в сфері товарного обігу, створюють товарні запаси. Це маса товарів, яка призначена для наступного продажу, знаходяться в сфері обігу в процесі переміщення від виробника до споживача. Їх розмір повинен бути достатнім для забезпечення безперебійної торгівлі та широкого вибору товарів для покупців. Необхідність утворення товарних запасів обумовлена необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий, необхідністю утворення страхових резервів для згладжування можливих непередбачених коливань в попиті та пропозиції товарів, обумовлених різними факторами, сезонністю виробництва, невідповідністю ритму споживання тощо [28, c. 256].
Товарні запаси - основний ресурс торгової компанії. Від якості управління ними залежать фінансові показники бізнесу. Але, як не дивно, в багатьох різноманітних мережах існують формалізовані правила обслуговування клієнта і викладки товарів, але не має чіткої політики управління товарними ресурсами. Як результат - в одних магазинах спостерігається дефіцит ходових позицій асортименту, а в інших вони накопичуються на складах. Очевидно, якщо навести лад в даних питаннях, вчасно доставляти товар в потрібне місце - туди де він буде швидко реалізований, а не лежати „мертвим грузом, - можна значно підвищити ефективність управління активами. Товарний запас - це маса товарів, що знаходяться в обігу, в процесі руху з сфери виробництва до споживача. Як відзначав До. Маркс, „¼в перебіг всього проміжку часу між процесом виробництва, з якого продукт виходить, і процесом вжитку, в який він входить, продукт утворює товарний запас . Закономірності утворення товарних запасів обумовлені їх соціально-економічною природою, системою економічних законів пануючого способу виробництва. Характеризуючи товарні запаси в умовах капіталізму, Маркс вказував, що вони є капіталом, лежачим дозвільно, хоча його бездіяльність служить умовою для безперервного перебігу процесу виробництва. В процесі капіталістичного відтворення товарні запаси покликані забезпечити безперервність процесу відтворення і витягання при реалізації товару найбільшого прибутку, створеного в сфері виробництва [33].
Формуючи товарні запаси, вирішують питання задоволення всіляких потреб людей шляхом надання їм права обирати товари із широкого асортименту. Вирішити це питання без необхідних запасів неможливо. Як зазначає Круглова О., раціональне формування товарних запасів і їх регулювання - найважливіша умова для забезпечення розширеного відтворення товарів, у тому числі безперебійного продажу товарів, усе більш повного задоволення попиту населення за умов мінімально можливих витрат виробництва й обороту.
Процес реалізація товарів вимагає постійної наявності на підприємствах торгівлі товарних запасів. Формування певних розмірів товарних запасів дозволяють підприємства забезпечувати стабільність асортименту товарів, здійснювати певну цінову політику, підвищувати рівень задоволення попиту покупців. Все це вимагає підтримання оптимального рівня і достатньою широти асортиментних позицій товарних запасів на кожному торговельному підприємстві.
Товарні запаси представляють собою кількості товарів у грошовому або в натуральному вираженні, що знаходяться у розпорядженні торговельних підприємств (на складах, у торгових залах) або в дорозі на певну дату [8, с. 132].
За своїм призначенням товарні запаси, які формуються на торговельних підприємствах, підрозділяються на три групи: запаси поточного зберігання; запаси сезонного зберігання; запаси цільового призначення.
Товарні запаси поточного зберігання складають основну масу всіх запасів торгового підприємства. Вони створюються для забезпечення безперебійної продажу товарів в поточному періоді і повинні постійно поповнюватися.
Товарні запаси сезонного зберігання і дострокового завезення створюються лише на певних торгових підприємствах виходячи з особливостей асортименту реалізованих ними товарів або особливості географічного розташування підприємств. В першу чергу, вони формуються за такими групами товарів, які мають значний розрив у часі між виробництвом і споживанням. Крім того, вони створюються на підприємствах, розміщених в таких населених пунктах, до яких не може бути забезпечена регулярна транспортна доступність.
Товарні запаси цільового призначення створюються на підприємствах торгівлі для забезпечення певних цілей, не повязаних з поточною реалізацією товарів.
Створювані на підприємствах торгівлі товарні запаси оцінюються рядом показників - сумою запасів у вартісному вираженні.
Процес нормування та планування товарних запасів на торговельному підприємстві складається з окремих етапів.
Визначення цілей формування товарних запасів. Запаси товарів на підприємствах торгівлі можуть створюватися з різними цілями, основними з яких є:
забезпечення стійкості асортименту і ритмічності здійснення торгово-технологічного процесах в магазинах та інших пунктах продажу для безперебійної реалізації товарів роздрібним покупцям;
накопичення товарів сезонного попиту, сезонного виробництва і цільового призначення;
здійснення спекулятивних операцій з оптовими партіями товарів у періоди вигідною торгової конюнктура на ринку;
запобігання знецінення маючих вільних грошових активів в умовах інформаційної економіки.
Аналіз розміру, складу і оборотності товарних запасів у перед планового періоді. Основним завданням цього аналізу є виявлення рівня забезпеченості реалізації товарів відповідними товарними запасами в період, що передує розробки плану, і оцінка ефективності їх використання.
На початковому етапі аналізу товарних запасів розглядаються показники загальної їх суми та структури на початкову у кінцеву дати перед планового періоду, зіставляються темпи динаміки суми товарних запасів з темпами динаміки обсягу реалізації товарів.
На наступному етапі аналізу вивчається рівень реалізації товарів відповідними товарними запасами. Для оцінки рівня цієї забезпеченості використовуються показники розміру товарних запасів у днях обороту, який аналізується в динаміка у розмірі готельних груп товарів і по підприємству в цілому. На заключному етапі аналізу вивчається ефективності використання товарних запасів у передплановому періоді, яка характеризується показниками їхньої оборотності в днях або обертів [3, с. 194-195].
Управління товарними запасами - це складний комплекс заходів, спрямований на забезпечення максимально високого рівня обслуговування покупців при мінімізації поточних витрат, повязаних із утримуванням запасів [6, с. 16].
Для забезпечення стійкого асортименту товарів і, отже, більш повного задоволення попиту покупців на підприємствах торгівлі проводиться робота по управлінню товарними запасами.
Управління товарними запасами полягає в їх нормуванні, оперативному обліку і контролем над ух станом.
Нормування товарних запасів передбачає встановлення нормативу товарних запасів. Під оптимальними товарними запасами розуміють таку кількість товарів, що забезпечувало б безперебійне їх пропозицію покупцям при мінімумі витрат.
При визначенні оптимальних розмірів товарних запасів виходять з частоти завезення і величини разової поставки товарів, обсягом їх денний реалізації, а також інших факторів. Для кожного виду товару встановлюється значення незнижуваного товарного запасу, що дозволяє забезпечити безперебійну торгівлю товарами при виникненні непередбачених обставин. Показником, що характеризує ступінь забезпеченості торгового підприємства товарними запасами на певну дату, є товарні запаси у днях обороту. Вони розраховуються діленням величини товарних запасів на одноденний товарообіг і показують, на скільки днів торгівлі вистачить товарних запасів. У випадку зниження необхідної кількості товарів працівникам торговельних підприємств слід вживати заходів щодо прискорення їх завезення. Якщо ж утворюються зайві товарні запаси, то виявляються причини їх утворення, а потім приймаються заходи щодо стимулювання продажу цих товарів або повертають їх постачальнику [20, c. 133-134].
Ефективність управління товарними запасами підприємства обумовлюються багатьма чинниками - як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може та повинно активно впливати. До зовнішніх чинників належить загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови надання кредитів та процентні ставки, наявність цільового фінансування. Однак не меншу роль відіграють внутрішні чинники, які підприємство має активно використовувати з метою підвищення ефективності використання обігових коштів.
При оцінці стану товарних запасів зазвичай використовують лише горизонтальний і вертикальний аналіз, а також показники їх оборотності. Для виявлення тенденції зміни структури запасів у загальній вартості оборотних коштів досліджуваних підприємств проведено вирівнювання динамічних рядів з використанням аналітичного рівняння лінійної регресії, що дало змогу оцінити ефективність їх управлінням.
Аналіз товарних запасів включає такі етапи:
розглядаються суми товарних запасів - темпи їх динаміки, питома вага в обсязі оборотних активів;
вивчається структура запасів у розрізі їх видів і основних груп;
вивчається ефективність використання різних видів і груп запасів і їх обсягу в цілому, яка характеризується показниками їх оборотності [17, c. 380].
Ефективність управління товарними запасами в підприємствах роздрібної торгівлі залежить від наступних організаційно-економічних факторів: форма товарної спеціалізації та тип магазину; обсяг товарообороту; питома вага товарів місцевих постачальників в загальній сумі їх закупівлі; рівень забезпеченості підприємства приміщеннями для зберігання товарів; наявність розробленої нормативної бази та логістичних схем внутрішнього руху товарних запасів; форми внутрішнього контролю за їх станом і рухом, що використовуються.
Врахування розглянутих факторів в процесі управління товарними запасами в підприємствах роздрібної торгівлі дозволить підвищити ефективність цього процесу [22, c. 275].
Управління товарними запасами в магазинах має в першу чергу починатися з їх обліку.
Облік товарних запасів повинен бити налагоджений як у вартісному вираженні, днями продажу, так і фізичному вираженні - у штуках, одиницях, масах, упаковках. Необхідно вміти управляти цими „фізичними запасами. Оскільки споживач купує упаковку, штуки, маси та обсяги, запас повинен бути збалансований, щоб споживач міг придбати потрібні йому товари в зручному вигляді. Облік фізичного руху товарів, збір інформації щодо продажу конкретних найменувань товарів значне складніше, ніж отримання даних у вартісних показниках. Між тим керівникам торгівлі просто необхідно знати, які фасони, розміри, кольори користуються попитом, а які ні. У невеликих магазинах збір подібних даних роздрібних підприємствах з їх надзвичайно широким асортиментом і величезними товарними масами необхідно передбачати спеціальні системи збору такої інформації. У будь-якому випадку неодмінна передумова управління товарними запасами - облік реалізації по можливо більш докладними товарними групами. Основними технічними засобом вирішення цієї задачі є застосування, наприклад у вузлах розрахунку магазинів таких контрольно-касових машин, які можуть акумулювати і видавати розчленовані підсумки. Щоб керувати товарними запасами, необхідно в будь-який момент часу точно знати величину поточних товарних запасів у сталому вираженні [21, c. 272-273].
Необхідно регулярно перераховувати товари в запасі, за британським законами, принаймні, не менше одного разу на рік і навіть частіше, якщо потрібна більш жорсткий контроль над їх рухом. Мета - скоректувати всі невідповідності між зафіксованими в системі кількість товарів і реальним фізичним кількістю товарів. Якщо зареєстровані невідповідності, то може знадобитися перерахунок. Рухом запасів можна керувати трьома способами:
періодичний перерахунок товарів у запасах. Кількість товарів у запасі слід перераховувати при підготовці річний балансової звітності, якщо протягом цього періоду не відбувається ніяких рухів товару, що створює „затишшя і дозволяє обрахувати кожен товар, причому подвійний обрахування або опущення виключаються. Більш швидко просуваючи лінії товарів можуть прораховувати частіше.
постійна облік товарного запасу. Цього метод забезпечує більшу гнучкість при перерахунку товарів, принаймні, один раз у році;
вибірковий облік товарів у запасах. Товари перераховуються вибірково. І залежно від відключення фізично наявних кількості від кількості, зафіксованого в бухгалтерських документах, можна зробити висновок про ефективність обліку запасів товарів. Оскільки підрахунком підлягають лише деякі товари, цього метод дозволяє заощаджувати час і витрати.
Підрахунок товарів проходить скрізь, де здійснюється зберігання товару, тому магазини повинні виробляти свої підрахунки товарів в запасах, а потім передавати інформацію назад у центр або в головний офіс за допомогою засобів ефективного обміну інформацією [13, c. 454].
Таким чином, на підприємствах роздрібної торгівлі формування товарного запасу має свою специфіку, на його впливають такі фактори як тип і розмір торгівельної точки, як умови товаропостачання, як чисельність населення, як транспортні умови і наявність конкурентів.
Основними принципами нормування товарних запасів є оптимальність, надійність, науковість, реальність та ефективність. Методи, які використовують при формуванні товарних запасів, це метод техніко-економічних розрахунків, економіко-статистичний метод, метод експортних оцінок та економіко математичний метод. Основною метою управління товарними запасами є формування й підтримка їх величини на такому рівні, який дозволяє забезпечити безперебійну торгівлю кожним товаром за умов мінімальних витрат. Для досягнення цієї мети керівники або менеджери підприємства повинні вести облік товарних запасів, визначити, скільки треба зберігати запасів, коли розміщувати замовлення та скільки замовляти одиниць товару за один раз. Від керівників і менеджерів торговельного підприємства потрібне вміння не лише визначати необхідну величину запасів, але й розробляти графіки постачань, розраховувати оптимальні партії нових замовлень, добиватися увязки обсягу продажів із величиною запасів, за необхідності організовувати складування запасів, брати до уваги вимоги логістики та маркетингу, постійно проводити фінансовий аналіз потреб у запасах, розраховувати витрати, повязані із запасами, та враховувати політику у сфері цін.
Управління товарними запасами підприємств полягає в забезпеченні оптимальної їх кількості та структури, необхідних для реалізації стратегічного плану підприємства. Процес управління товарними запасами являє собою систему заходів, які охоплюють вирішення завдань стратегічного аналізу, фінансового менеджменту та маркетингу.
Отже, комерція - це діяльність у сфері розподілу та обміну товаро-матеріальних цінностей, які створюють умови для якісного здійснення процесів виробництва і споживання. Мета комерційної діяльності є максимальне отримання прибутку. Роздрібні торговельні підприємства реалізують товари безпосередньо населенню. Тому комерційні працівники повинні проявляти ініціативу але вибору раціональних методів продажу, по якісному обслуговуванню, повинні протистояти конкурентам і забезпечувати прибуток. Роздрібна торгівля - будь-яка діяльність з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Організація і технологія роздрібного продажу товарів є найважливішим обєктом комерційної і маркетингової діяльності торгового підприємства. Покупці і фірми-конкуренти, середовище, у якій вона існує, складають основу роздрібної торгівлі.
Однією з умов досягнення високих кінцевих результатів торговельної діяльності підприємства й підвищення її ефективності є постійне продумане формування товарних запасів і вміле управління ними. Ухвалення рішень щодо управління товарними запасами робить вплив на діяльність підприємства: зміну обсягу товарообігу, величину доходів, витрат обороту, прибуток і рентабельність.
Товарні запаси - це частина товарного забезпечення, що є сукупність товарної маси процесі руху її зі сфери виробництва, у сферу споживання. Товари, що перебувають у зберіганні у магазині, утворюють запаси товарів, які повсякденно витрачаються і постійно, регулярно оновлюються. Товарні запаси є кількість в грошовому чи натуральному вираженні, що у розпорядженні торгових підприємств чи шляху на певну дату. Товарні запаси перебувають у постійному русі й оновленні. Товари що знаходяться в магазині більшого або меншого часу утворюють запас, поки їх не замінять нові товари того ж виду. Забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслуговування покупців потребує створення на торговельному підприємстві певного обсягу товарних запасів.
РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ НА ТОРГІВЕЛЬНОМ ПІДПРИЄМСТВІ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМЦЯ
.1 Загальна характеристика ПП Сисоєв М.С. (продовольчий магазин „Ітака)
Власник магазину „Ітака Сисоєв Сергій Михайлович, 23 грудня 1959 року народження, має свідоцтво про державну реєстрацію і зареєстрований як фізична особа-підприємець (додаток А). Ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших платежів 219061136. Місце проживання фізичної особи-підприємця 91024, Луганська область, м. Луганськ, вул. 1-я Горянська, б.43 (додаток Б).
Предметом діяльності магазину є роздрібна торгівля продовольчими та не продовольчими товарами, зберігання їх, надання споживачам додаткових послуг.
Також власнику виданий торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності (додаток В), діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу. Цей патент надає його власнику право на здійснення підприємницької діяльності у сферах: роздрібної торгівлі з реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Сисоєву Сергію Михайловичу, Регіональним управлінням з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області, була видана ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (додаток Д) та роздрібну торгівлю тютюновими виробами (додаток Ж).
Управління персоналом здійснює директор магазину. Йому підпорядковуються - продавці, касири.
Графік роботи: понеділок - неділя: з 8.00 до 22.00, перерва з 13.00 до 13.30.
Магазин розташований в місті Луганськ, по вулиці Ватутіна 87в.
ПП Сисоєв С. М. регулює комерційну діяльність такими нормативно-законодавчими актами: Закони України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції, „Про рекламу, „Про інформацію, „Про захист прав споживачів, „Про підприємництво, „Про підприємство тощо.
Магазин „Ітака оснащений таким торговельним обладнанням:
-гірки
-прилавки;
столи;
холодильні шафи;
холодильні прилавки і вітрини;
касові апарати;
ваги;
стелажі.
В магазині для кожної товарної групи виділено обладнання: для бакалійних товарів - стелажі, для хлібобулочних та кондитерських виробів прилавки та холодильники, для мясних та молочних продуктів - холодильники, для напоїв - холодильні шафи, для побутової хімії - стелажі.
В магазині немає самообслуговування, покупців обслуговує продавець, тому сповільнює виконання торгівельного процесу.
Асортимент магазину „Ітака представлений наступними товарними групами:
-бакалія (крупи, борошно, горох, цукор, макаронні вироби);
-смакові товари (група сформована за призначенням): алкогольні напої, безалкогольні напої, чай і чайні напої, кава та кавові напої, прянощі і приправи;
хліб та хлібобулочні вироби (хліб, булочки, бублики, піца);
кондитерські товари (цукристі - фруктово-ягідні вироби, карамель, цукерки, шоколад і какао-порошок, драже, ірис, халва, борошняне - печиво, пряники, вафлі, кекси, рулети та ромові баби, торти і тістечка);
молоко та молочні товари (молоко, кисломолочні продукти, масло коровяче, сири, морозиво, молочні консерви та молочні продукти для дитячого і дієтичного харчування);
свіжі фрукти і овочі (яблука, мандарини, апельсини, банани, редиска, капуста, огірки, помідори);
мясо та мясні продукти (мясо та субпродукти, мясо птиці, мясні напівфабрикати і кулінарні вироби, мясні консерви, мясокопченості та ковбасні вироби);
риба та рибні продукти (риба солона,риба вялена, сушена, копчені рибні товари, рибні консерви і пресерви);
товари побутової хімії (порошки, миючі засоби);
засоби особистої гігієни (засоби по догляду за волоссям, за шкірою, за руками, за тілом);
товари для дитячого харчування (сухі суміші, вітамінізовані добавки, напої);
товари для діабетичного харчування (замінники цукру, продукти із цукрозамінниками, дієтичні добавки).
Асортимент товарів в даному магазині представлений українськими виробниками такими як: „Рудь (м. Житомир, вул. Івана Гонти, 4); „Житомирські ласощі (м. Житомир); „Галичина (м. Львів, вул.. Липинського, 54 А); „Рошен (м. Київ, просп. Науки, 1); „Світоч (Київ Вул. Верхній Вал, 72 в літері «А»); „Конті (Донецька, Константинівська, Горлівська); „Наш сік (м. Одеса, пер. Високий, 22); „Smachnoff (м. Луганськ, пер. Ю. Черкаського, 8); „Заречье (м. Нижній Новгород, вул. Ларина, 15); „Луганські делікатеси (м. Луганськ, вул. Лутугинськая, 119) та багато інших.
Магазин співпрацює з такими оптовими посередниками та виробниками: ТОВ „Белинда, ТОВ „Марс, ТОВ „Сельхозсервис, ППСоболєв, ПП ЧУПРИН М. М <#"justify">.2. Управління товарних запасів в діяльності ПП Сисоєв М.С. (продовольчий магазин „Ітака)
Створення товарних запасів в магазині „Ітака починається з виявлення запитів споживачів до товарів до товарів певної асортиментної приналежності. Для цього продавці магазину використовують такий метод, як реєстраційний - спостереження.
Основними споживачами магазину „Ітака є студенти ВП „Коледж технологій та дизайну Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, працівники фабрики „Gloria Jeans, жителі квартала Ватутіна та вулиці які знаходяться неподалік від магазину.
Під час формування товарних запасів в продовольчому магазині „Ітака необхідно враховувати особливості формування попиту на них. Оскільки на підприємстві сконцентрована основна частина товарів, то від рівня управління ними в магазині „Ітака в значній мірі залежить товаропостачання населення. Тому в магазині „Ітака здійснюється постійний контроль стану товарних запасів, що передбачає не тільки спостереження за відповідністю їх встановленим розмірам, але і повсякденний контроль над умовами зберігання товарів.
Товарний асортимент замовляється у постачальників. Магазин „Ітака визначає для себе найбільш істотні критерії, і якісно пропрацювати ринок, дослідивши різні варіанти поставок. Магазин „Ітака обирає не одного основного постачальника, а працює з різними. Магазин співпрацює з такими оптовими посередниками та виробниками:
-ТОВ „Белинда знаходиться за адресою м. Луганськ, вул. Лутугінська 133. Дане підприємство займається оптовою, оптово-роздрібною торгівлею овочів, фруктів, молока, молочних продуктів, консервованою рибою, морепродуктами, соусами та іншими продуктами;
-ТОВ „Марс знаходиться за адресою м. Луганск, вул. Лутугинская, 127г. Займається підприємство неспеціалізованою оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Асортимент даного підприємства представлений такими товарами: продукти харчування, напої безалкогольні, напої алкогольні, шоколадні і кондитерські вироби, корма, вода солодка і газована. Було створено в 1998 році. На сьогоднішній день кількість працюючих складає 476 чоловік;
-ТОВ „Сельхозсервис <#"justify">Раптове припинення постачань одним з постачальників не значно обмежує можливості підприємства. Застосування такого поділу підвищує надійність функціонування магазину, але збільшує витрати, оскільки знижується разовий обсяг закуповуваних партій товару. А також власник закуповує власно на оптових підприємства, це займає багато часу але зменшує витрати. Закупівля товарів відбувається не великими партіями, для швидкої реалізації товарів.
Оновлення таких асортиментних груп як хліб, молочні продукти відбувається кожного дня, дані товари споживаються населенням щодня, тому що вони є основою раціону харчування, і для цих товарів характерні висока частота і постійність попиту і вони реалізують швидко. Це дуже впливає на якість товарів даної групи які продаються в магазині. Постійна наявність широкого і стійкого асортименту цих товарів у магазині „Ітака сприяє успішному та ритмічному виконанню планів товарообігу, поліпшенню показників її діяльності. Такі групи товарів як побутова хімія - три рази на тиждень, бакалійні товари - два рази на тиждень.
Розмір товарних запасів в значній мірі визначається обсягом і структурою товарообігу магазину „Ітака. Підтримка оптимальної пропорції між величиною товарообігу і розмірами товарних запасів - одна з найважливіших задач магазину „Ітака.
Товарні запаси в магазині „Ітака розміщуються і зберігаються в торговому залі. Торговий зал забезпечує режим зберігання з урахуванням особливостей і властивостей товарів. Тут розміщується продукція тривалого зберігання (крупи, борошно, макаронні вироби, алкогольні і безалкогольні напої, консерви і так далі), а також швидкопсувні товари і товари короткострокового зберігання, такі як молочні продукти, ковбасні вироби, кондитерські і хлібобулочні вироби, знаходяться безпосередньо в торговому залі на стелажах, вітринах, холодильних камерах та інше.
В магазині „Ітака в залежності від особливостей обігу є товарні запаси поточного зберігання, що призначені для задоволення повсякденної потреби торгівлі в безперебійному продажу товарів для населення.
Основним завданням управління товарними запасами в магазині „Ітака ПП Сисоєв С.М. недопущення перебоїв у товаропостачанні і уникнути зайвої закупівлі. При цьому працівники магазину ставлять перед собою мету - прискорити оборотність товарних запасів і скоротити сукупні витрати на їх формування та зберігання.
Присутність або відсутність товарних запасів веде за собою як доходи, так і витрати. Магазин „Ітака при недостатній величині запасів виникають складності з товарним забезпеченням товарообігу магазину, зайві запаси викликають додаткові втрати.
Оперативне управління товарними запасами передбачає систематичне проведення роботи за спостереженням (моніторингом) стану товарних запасів, підтримку їх оптимального розміру, своєчасне поповнення та підтримку товарних запасів на. Метою проведення цієї роботи є забезпечення безперервного та ритмічного продажу товарів, зокрема в умовах зміни споживчого попиту, мінімізації сукупних витрат з формування та зберігання запасів, недопущення втрат товарних та фінансових ресурсів підприємства.
Підводячи підсумки роботи і проаналізувавши управління товарними запасами магазину „Ітака ПП Сисоєв М.С. можна зробити наступні висновки. Площа і обєм торговельної зали для зберігання товарних запасів в магазині „Ітака використовуються дуже ефективно.
Закупівля товарів таких асортиментних груп як хліб, молочні продукти відбувається кожного дня, дані товари споживаються населенням щодня і вони реалізуються швидко. Власник закуповує товар у посередників і самостійно на оптових базах. Закупка товарів відбувається не великими партіями. Зберігається товару відбувається в торговій залі, на стелажах,гірках, в холодильниках тощо. Завдяки тому, що співробітники магазину з усією відповідальністю ставляться до своєї роботи, серйозних порушень і відхилень у роботі підприємства не спостерігається.
Отже, магазин „Ітака працює на основі свідоцтва про державну реєстрацію. Також власнику виданий торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей. Магазин „Ітака оснащений таким торговельним обладнанням: гірки, прилавки, столи, холодильні шафи, холодильні прилавки і вітрини, касові апарати, ваги. В магазині для кожної товарної групи застосовується спеціальне обладнання. В магазині немає можливості для самообслуговування (це зумовлено недостатньою площею), покупців обслуговує продавець тому це сповільнює торгівельний процес. Асортимент товару представлений Українськими виробниками.
Управління товарними запасами здійснюється власником магазину, який здійснює закупівлю товарів як самостійно так і у посередників. Зберігання товару відбувається у торговому залі. Основним завданням управління товарними запасами в магазині „Ітака ПП Сисоєв С.М. недопущення перебоїв у товаропостачанні і уникнути зайвої закупівлі.
.3 Рекомендації щодо покращення діяльності ПП Сисоєв М.С. (продовольчий магазин „Ітака)
Аналізуючи комерційну діяльність можна виокремити позитивні і негативні аспекти комерційної діяльності даного підприємства. До позитивних можна віднести:
зручне місце розташування магазину (магазин розташований біля Коледжу технологій та дизайну, фабрики „Gloria Jeans, кварталу Ватутіна, вулиці Горянська);
відновленість асортименту (в магазин доставляються товари першої необхідності кожного дня, побутова хімія три рази на тиждень, бакалійні товари два рази на тиждень);
оптимальний рівень цін (в магазині „Ітака ціни на хліб, молоко та воду газовану нижчі ніж в інших магазинах, це притягує споживачів);
задовільний зовнішній вигляд магазину (оформлення дверцят і сходинок);
задовільна ширина асортименту товарів (в магазині представлений асортимент таких груп товарів, як: бакалія, мясна продукція, напівфабрикати, хлібобулочні вироби, напої, побутова хімія, дитячі іграшки, друкована продукція);
наявність автомобільної стоянки (це дуже зручно для постачальників та клієнтів даного магазину);
- надійна співпраця з виробниками товарів;
Загалом, щодо досліджуваного підприємства, то слід сказати про те, що магазин „Ітака