При d=300 Глибин закладання 2,2м вартість 1м - 20,8 крб

d=250   2,1м   -18,0 крб

d=50   2,0м   -7,3 крб

. Вартість 1000 м³ газу, що відпускається газопромислом або управлінням магістральних мереж і ціну реалізації газу на ринку приймаємо у відповідності до ціни, яка дійсна на момент виконання курсової роботи.

Ц_пост=300 - ціна поставки;

. Кількість підприємств, які споживають газ - 4 шт.

. Оборотні кошти, які нормуються у відсотках в загальній вартості виробничих фондів Н_ОБК=12%.

. Рентабельність продукції газового господарства ρ=12% .

. Податок на додану вартість приймаємо згідно з діючим законодавством ПДВ=20%.

. Коефіцієнт подорожчання вартості матеріалів, заробітної плати, експлуатації механізмів порівняно з цінами 1984р. приймаємо на момент виконання курсової роботи K_{і под.}=18,0.

. Нормативи страхування від прибутку, що залишався в розпорядженні підприємства у фонди економічного стимулювання

0. Річний відсоток використання кредитних ресурсів 26%.

. Середня місячна заробітна плата у галузі 1800 грн.

2. Визначення виробничої програми підприємства

При розробці виробничої програми підприємства необхідно зробити розрахунок виробничої потужності (пропускної здатності підприємства). Найбільш розповсюдженим методом визначення об’ємів реалізації є метод, що заснований на питомих нормах витрат продуктів по споживачам.

Потужність системи - здатність подачі газу за рік при оптимальному використанні основних фондів (активних) - (мереж і обладнання) - повинна встановлюватися не по нетто , а по брутто . Брутто більше нетто потреби на величину витрат і витрати газу на власні потреби , тобто:

;

де  від , тобто

 газу.

На підставі виробничої програми визначаємо потребу підприємства в ресурсах усіх видів: трудових, матеріальних, грошових.

. Розрахунок потребних капіталовкладень

Визначаємо потребу в капіталовкладеннях для спорудження системи газопостачання через питомі капіталовкладення:

де  - питомі капіталовкладення в системі високого, середнього і низького тиску;

 - довжина газопроводу в системі високого, середнього і низького тиску;

 - кошторисна вартість газо регульованого пульта ГРП;

 - кошторисна вартість комплексу захисту від корозії;

 - кількість ГРП і КЗК.

Визначаємо потребу в капіталовкладеннях для спорудження системи газопостачання за нормативами станом на 2011р. із застосуванням коефіцієнта подорожчання :

;

де  - коефіцієнт подорожчання вартості матеріальних ресурсів, зростання заробітної плати та інших витрат порівняно з цінами 1984р., ;

Податок на додану вартість приймається за нормативом (), встановленим КМ України в % від договірної ціни,

Ринкова ціна () визначається шляхом додавання договірної ціни () і податку на додану вартість ():

4. Розрахунок капіталовкладень в основні фонди підприємства

На основі ринкової ціни () визначається вартість основних виробничих фондів (ОВФ) в цілому по системі газозабезпечення.

Оскільки розрахунок капітальних вкладень здійснюється за збільшеними показниками, вартість основних фондів можна приймати рівною величині капітальних вкладень в їх створення, тобто:

Приймаємо структуру основних фондів для даної галузі відповідно до табл.1 і розраховуємо величину капіталовкладень в елементи основних фондів. Усі розрахунки зводимо в таблицю 1.

Таблиця 1. Структура основних фондів

Питомі капіталовкладення визначаються на 1000  газу:

5. Розрахунок амортизаційних витрат

Основні виробничі фонди в процесі експлуатації зношуються і свою вартість переносять на вартість річної продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань. Суму амортизації за різними видами машин, обладнання, будівель та споруд розраховують за нормативами, встановленими у відсотках від первісної вартості, тобто:

,

де  - річна норма амортизації на становлення первісної вартості й капітального ремонту.

На стадії проектування підприємства амортизаційні відрахування на будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо, можна визначити за діючими нормативами:

Таблиця 2. Амортизаційні відрахування

6. Розрахунок величини кредиту

Якщо потрібні капіталовкладення в виробництво () перевищують (), тоді треба для компенсації різниці використовувати короткочасні кредити банків. За це банку виплачують відсотки (), що включаються в собівартість і в кінцевому підсумку зменшується прибуток від реалізації продукції та прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства.

У курсовій роботі приймаємо, щоб короткочасний кредит банків використовувався у всіх варіантах. Величина позикових засобів (кредиту) визначається у відсотках від величини капітальних вкладень, ставка банку за використання кредиту () приймається в розмірі, що визначає банківська система на момент розрахунку курсової роботи.

Капітальні вкладення в виробництві склали:

,

а в підприємців грошових коштів () менше на 10% від , тобто необхідний кредит у розмірі:

Ставка банку за використання короткочасного кредиту  річних, тобто величина виплати відсотків за банківський кредит складає:

,

.

Величина відсотків за банківський кредит  буде віднесена на собівартість продукції.

7. Розрахунок експлуатаційних витрат

Річні експлуатаційні витрати по реалізації мережного газу складаються із витрат на: матеріали, паливо, електроенергію, заробітну плату виробничого персоналу, відрахування на соціальні потреби, амортизацію, ремонт та загальні витрати по управлінню, плату за короткочасний кредит. Собівартість 1000 м³ газу розраховується шляхом ділення загальної суми річних експлуатаційних витрат на об’єм газу, що реалізується споживачам за рік.

Витрати на купівлю газу.

У цю статтю включаються витрати на купівлю газу в постачальника. Оплата за отриманий газ розраховується на основі його об’єму й оптової ціни. В курсовій роботі ціна придбання газу приймається згідно з вихідними даними:

,

де  - максимальна потреба газу з урахуванням збитків у мережі;

 - оптова ціна купівлі газу в постачальника за 1000м³;

 - курс НБУ при переході до національної валюти.

Визначення річного фонду заробітної плати.

До елемента «Витрат на оплату праці» відноситься основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована працівникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладам, а також надбавки і доплати в розмірах не вище встановлених законодавством.

Визначення кількості обслуговуючого персоналу.

Загальна кількість основного виробничого персоналу підприємства визначається за формулою:

,

де  - чисельність виробничого персоналу по загальних службах міського газового господарства;

 - кількість адміністративно-управлінського персоналу та ІТР газового господарства, кількість адміністративно-управлінського персоналу та ІТР визначається згідно з категорією газового господарства.

Кількість умовних одиниць можна розрахувати, виходячи із трудомісткості обслуговування однієї квартири - 1 умовна одиниця; трудомісткість обслуговування 1км газової мережі - 50 умовних одиниць; кожні 5000м³ річної реалізації газу - 10 умовних одиниць; трудомісткість обслуговування підприємства - 20 умовних одиниць.

Чисельність виробничого персоналу для основних служб міського газового господарства ().

Для служби домових мереж, тобто за технічним обслуговуванням домових мереж та обладнання:

де  - чисельність газифікованих квартир.

Для служби вуличних мереж, тобто служби, яка займається експлуатацією підземного та надземного газопроводу:

де  - протяжність вуличних мереж (км).

Для аварійно-диспетчерської служби, тобто для складу аварійних бригад, що організовують цілодобове чергування:

де  - кількість умовних одиниць.

Для ремонтної служби, тобто служби з виконання ремонтно-механічних робіт:

де  - кількість умовних одиниць.

Кількість виробничого персоналу () визначається підсумком кількості персоналу з кожної служби:

Звідси

Визначаємо річний фонд заробітної плати по усьому газовому господарству:

де  - загальна кількість основного виробничого персоналу підприємства;

 - середньомісячна заробітна плата одного працюючого на момент проектування, що включає всі види доплат та надбавок у розмірах, не вище встановлених законом;

 - кількість місяців у розрахунковому періоді ().

Відрахування на соціальні заходи.

Відрахування на соціальні заходи складає - 40,024%

,

.

Витрати на поточний ремонт мережі.

Витрати на поточний ремонт мережі це комплексна стаття, яка включає витрати на матеріали в процесі профілактичного і поточного ремонту вуличної й дворової мережі ГРП, амортизацію обладнання газорегулюючих пунктів, витрати на охорону праці і т.д.

Ці витрати визначаються у відсотках (%) від величини амортизаційних відрахувань  або на основі спеціальних кошторисів (40%).

Загальні витрати по керуванню.

Ці витрати пов’язані з утриманням автотранспорту, освітленням, опаленням виробничих а адміністративних будівель, витратами на рекламу, техніку безпеки. Вони визначаються в спеціальних кошторисах, або у відсотках (%) визначених витрат.

,

Розрахунок плати за кредити банку

У курсовій роботі розрахунок відсотків за використання короткочасних кредитів банку підраховані. Величину відсотку () по короткочасним кредитам включаємо до складу собівартості продукції. За результатами річної суми експлуатаційних витрат необхідно визначити собівартість тис.м³ газу. Витрати за економічними елементами необхідно звести до табл.3.

Таблиця 3. Повна собівартість та її структура.

Собівартість - важливий економічний показник, що забезпечує контроль за матеріальними витратами та витратами праці, і є необхідною базою для встановлення рівня тарифів, цін, прибутку.

Для виявлення основних факторів, які формують собівартість, важливе значення має її структура.

Комунальні підприємства споживають при виробництві послуг сировину та основні матеріали в невеликих кількостях. Виробничий процес пов’язаний головним чином зі споживанням основних засобів.

Собівартість тис.м³ газу () визначається шляхом ділення річної суми витрат на річний об’єм реалізації газу:

. Визначення конкурентоспроможної ціни підприємства й тарифу за послуги

Ціна підприємства  за тис. куб. м газу визначається виходячи з граничної рентабельності (), що задана в вихідних даних:

Середній тариф підприємства , враховуючи крім цього податок на додану вартість у відсотках від обороту підприємства:

=391$/1000м³

Проектний середній тариф () порівнюється з діючим у регіоні (). Якщо <, проект по створенню підприємства може бути визнано конкурентоспроможним. Якщо >, то можливість реалізації проекту необхідно обґрунтувати об’єктивними причинами, так як потрібно збільшити діючі тарифи, або розробити заходи щодо зниження собівартості, зміна (підвищення) якості продукції, об’єм реалізації продукту (послуг), що приведе до зниження тарифу по реалізації газу споживачами.

В зв’язку з тим, що за заданими даними наше підприємство не є монополістом в реалізації газу, та у зв’язку з неконкурентно-спроможністю підприємства ми вживаємо наступні заходи:

1.      Знижуємо відсоток втрат до 0,72%

 газу.

2.      зменшуємо граничну рентабельність з 12 до 9%

.        Зменшуємо кількість робітників пропорційно до їх розподілення з 233 чол. до 220 чол.

4.     

.        Зменшуємо витрати на керування до 20%

Таблиця 4

=380$/1000м³

Наше підприємство не конкуренто спроможне на ринку.

9. Техніко-економічні показники діяльності підприємства

Визначаємо прибуток від реалізації газу споживачами. Прибуток від реалізації послуг визначаємо як різницю між виручкою від реалізації послуг (без податку на додану вартість і акцизного збору) , витратами на виробництво й реалізацію продукції, (це повна собівартість послуг по реалізації газу ).

, (без ПДВ)

- договірний прибуток за оренду газопроводу.

10. Визначення прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства

Виходячи із існуючої системи оподаткування підприємства визначаємо величину податків:

 (при ПДВ=20%), де ;

;

;

 (при );

;

 (при);

.

Звідси прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства, або чистий прибуток, дорівнює:

Визначення рентабельності

Рентабельність виробництва () являє собою відношення прибутку підприємства () до затрат капіталу () на виробництво.

Рентабельність може бути визначена як:

Вартість оборотних кошторисів приймаємо у відсотках від загальної вартості виробничих фондів, тобто:

;

Рентабельність виробництва розраховуємо ще й по чистому прибутку:

Рентабельність продукції

Підприємець прагне, щоб рентабельність виробництва була не нижче середньої норми на капітал. У даній курсовій роботі мінімальна норма прибутку на вкладений капітал не менше 10%. При цьому критерії ефективності виробництва мають вигляд:

Рентабельність продукції  визначаємо як відношення прибутку, що отримали від його реалізації (Пр) до повної собівартості продукції (Со):

;

Рентабельність продукції по чистому прибутку визначаємо, як:

;

. Формування фондів економічного стимулювання

Основними принципами держрозрахунку є: самофінансування, рентабельність, самостійність, самооплатність.

До ФЕС підприємства відносяться: фонд технічного й соціального розвитку виробництва, фонд додаткової заробітної плати, страховий фонд, дивіденди. Умови самофінансування можна записати у вигляді нерівності: Пч>Фес. При плануванні ФЕС складають спеціальні кошториси в яких вказують напрямок і суми коштів, що витрачаються.

У курсовій роботі ми приймаємо умови, що Пч = Фес і розподіляємо прибуток по фондах економічного стимулювання згідно з нормативами., які приведені у додатку 6.

Для оцінювання проекту підприємства, з економічної точки зору використовують систему основних техніко-економічних показників (табл.5), що характеризують прийняте рішення в цілому.

Таблиця 5 Основні техніко-економічні показники підприємства