Фіксування засідання адміністративного суду
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ
СПРАВ імені Е.О. ДІДОРЕНКА
Кафедра адміністративного права та адміністративної діяльності
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни адміністративна юстиція
"Фіксування засідання адміністративного суду"
Виконав:
студент 5 курсу 501 групи
Савоскын К.Б.
Луганськ, 2012
План
Вступ
- Фіксування адміністративного процесу
- Фіксування технічними засобами
2.1 Загальна характеристика фіксування судового засідання технічними засобами
2.2 Підготовка до проведення технічного запису
2.3 Відтворення та роздрукування технічного запису судового засідання
2.4 Зберігання носіїв інформації з технічними записами судових засідань
- Ведення журналу судового засідання
- Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання
5.Протокол, як засіб фіксації окремих процесуальних дій
Висновок
Перелік використаних джерел
адміністративний технічний запис засідання
Вступ
У країнах розвиненої демократії і тих державах, які поставили собі на меті розвиток демократії, судова влада відіграє найважливішу роль у становленні демократичної, соціальної, правової держави. В Україні зростання значення судової влади можливе лише за умови здійснення судово-правової реформи, завданням якої є затвердження судової влади як головного гаранта прав і свобод людини шляхом надання їй верховенства в правозахисній діяльності та поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають на території України між будь-якими суб'єктами.
Зазначимо, що віднедавна в Україні створені основні передумови для розв'язання такого завдання: Конституція формально підняла значущість суду до того рівня, на якому він повинен бути в правовій державі, проте в практичній царині, проблем поки що більш ніж достатньо. Тим не менш, поступово вони все ж таки вирішуються. Наприклад, як у випадку з повною технічною фіксацією судового процесу.
Актуальність даного питання полягає в тому, що розгляд справи може залишатися таким, що не відповідає вимогам законності. Для усунення таких недоліків КАСУ передбачено низку гарантій щодо забезпечення законності під час судового розгляду та обґрунтованості рішень. До них належить повна фіксація судового засідання.
Конституція України встановила у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами. Технічна фіксація процесу стала можливою у зв'язку із розвитком сучасної техніки, яка дозволяє точно і повно фіксувати усе, що відбувається під час судового засідання. На відміну від стенографування та протоколювання, під час технічного запису вплив людського фактору на зміст запису є мінімальним. Специфіка фіксування судового засідання полягає в тому, що завданням є не стільки гарантії його законності, скільки можливість відтворити весь або частини процесу.
Конституція України відносить фіксування судового процесу технічними засобами до основних засад здійснення правосуддя. Це спрощує роботу секретарів судового засідання, всі нюанси будуть чітко зафіксовані. Що важливо для прийняття рішень - можна буде ще раз уточнити незрозумілі моменти. Бо ведення письмового протоколу засідання не дає можливості відображати все сказане учасниками процесу. Адже дуже часто сам суддя просить учасників засідання говорити повільніше, аби секретар устиг дослівно зафіксувати промову тих, хто виступає. Трапляється, що протокол взагалі складають по закінченні засідання. Як наслідок - розбіжність сказаного (того, що відбулося) і зафіксованого. Зрозуміло, що це може призвести до серйозних неприємностей для сторони, чиї аргументи були не почуті або перекручені.
Але, реалії життя диктують інший підхід до цієї проблеми. А реалії, на жаль, сумні. Не вистачає залів судових засідань. Нерідко справи розглядаються суддями в службових кабінетах, що неприпустимо. Встановити там необхідну апаратуру неможливо ані практично (замала площа), ані теоретично (існують певні законодавчі обмеження стосовно облаштування таких кімнат). Проблема з відсутністю залів засідань у судах насправді існує дуже давно. Проте вона ще більше загострилася якраз після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у 2005 році, відповідно до якого суди під час розгляду справ мають здійснювати повне фіксування кожного судового засідання технічними засобами незалежно від бажання сторін.
Був запропонований варіант, який мав діяти лише до 1 січня 2008 року і зводився він до того, що повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки "за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.
Отже, це не відміняло, а лише відкладало на два роки ведення обов'язкової фіксації, з метою: по-перше вирішити проблему з приміщенням, зокрема, залами судових засідань. Для того щоб суди могли відправляти правосуддя у залах, а не у кабінетах. А по-друге, аби за цей час була придбана необхідна апаратура, яка здатна здійснювати цей запис на належному рівні. Після цього терміну технічне фіксування судового засідання вже проводитиметься відповідно до Конституції, тобто в повному обсязі.
На жаль, й досі не можна з упевненістю твердити, що з прийняттям нового КАС України подібні випадки залишилися в минулому, бо не всі суди оснащені технічними засобами, а за підрахунками щороку через суди проходить у середньому 6 млн. справ, і щоб їх всі записати, лише на носії інформації доведеться витрачати приблизно 30 млн. грн. на рік. Вже не кажучи про звукозаписувальні пристрої. Усе це свідчить про те, що суспільство все ще не отримало вичерпного врегулювання адміністративного судочинства [7, 5]
1. Фіксування адміністративного процесу
Одним з фундаментальних конституційних принципів, яким мають керуватися суди України в своїй діяльності, є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Конституція України виходить з того, що громадськість має право знати про те, що відбувається в залі судових засідань. Публічність провадження у справі дає громадянам можливість зрозуміти призначення своєї держави, її Конституції, побачити в судовій владі справжнього захисника їхніх прав і свобод [11, 7].
Питання судового захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, функціонування судової системи є традиційно актуальними.
Реалізація принципу гласності судочинства забезпечується наданням можливості повного його фіксування технічними засобами - технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання.
Комплекс з фіксування судового процесу - сукупність апаратно-програмних засобів, приладів та відповідних організаційно-технологічних інструкцій, що забезпечують належне фіксування, зберігання, копіювання (дублювання) та використання інформації, яка відображає хід судового засідання (судового процесу) [5, 1].
Якщо у громадянина можуть виникати сумніви щодо повноти та правильності ведення журналу судового засідання секретарем, який пише його від руки, часто не встигаючи зафіксувати обставини, які мають важливе значення під час винесення рішення за справою, то запис судового процесу звукозаписувальним пристроєм такі сумніви унеможливить.
Запровадження технічного запису судового процесу потребує замовлення і виготовлення спеціальної звукозаписувальної апаратури, проведення навчання відповідних працівників щодо роботи на ній, закупівлі необхідної кількості касет, затвердження зразка спеціального журналу та виготовлення його. За належного фінансування все це можна виготовити на підприємствах України, використовуючи також досвід роботи модельних судів.
КАС України регулює процедуру фіксування, використання та зберігання технічних записів та їх носіїв. Не дивлячись на окремі технічні та матеріальні складнощі в реалізації цього принципу, не можливо не визнати позитивності цього кроку для забезпечення прозорості та об'єктивності фіксування судового процессу. Повний і точний запис судових процесів є необхідним не тільки суддям для справедливого вершення правосуддя, а й для кожного громадянина, який стикається з правосуддям, коли його справа слухається в суді, для підвищення якості ведення судових справ, покращення можливості перегляду справ в апеляційних судах і, як наслідок, довіра до судочинства значно зросте, водночас набагато покращиться і культура ведення судових засідань, підтвердиться незворотність демократичних перетворень у нашій державі, "спрямованих на надійний захист прав та свобод людини і громадянина" [9, 6].
2. Фіксування технічними засобами
2.1 Загальна характеристика фіксування судового засідання технічними засобами
Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами вперше закріплено Конституцією України у якості засад здійснення правосуддя. Відповідно до п. 7 ч. З ст. 129 Конституції України реалізація принципу гласності судочинства забезпечується за допомогою повного фіксування судового адміністративного процесу технічними засобами [1, 49]. Повний і точний запис судового процесу технічними засобами важливий як для суду, так і для осіб, що беруть участь у справі.
Фіксування судового адміністративного процесу технічними засобами усуває сумніви у вірності і повноті ведення журналу судового засідання, підвищує довіру до суду.
Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. В даному випадку уточнюється поняття технічного засобу, який використовується - звукозаписувальний технічний засіб. Отже, у судовому засіданні обов'язково фіксується мовна інформація. Однак статтею, що коментується, не встановлюється вид звукозаписувального пристрою, що дає можливість розширювального тлумачення: такими пристроями можуть бути магнітофони, диктофони, цифрові та аналогові пристрої звукозапису тощо. Крім цього, законом не заборонено використання інших засобів фіксування процесу. Тому з дозволу суду можуть бути використані відеозаписувальні пристрої, особливо у випадку, коли це є доцільним з точки зору оцінки доказів.
Наприклад, відповідно до ч. 8 статті 12 КАС України особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання
судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.
Зафіксована таким чином інформація, має значення первинного джерела інформації, на основі якої складатимуться друковані тексти запису судових засідань.
Інформація, зафіксована у електронній формі, має форму електронного документа. Відповідно до Закону України від 22 травня 2003 р. "Про електронні документи і електронний документообіг" електронний документ є таким, в якому інформація подана в електронній формі, що включає необхідні реквізити, в тому числі електронний цифровий підпис. Електронний документ може бути створено, передано, збережено, оброблено і перетворено у візуальну форму подання.
Враховуючи значення інформації, яка зафіксована за допомогою технічних засобів, і яка є документом, до неї висуваються певні вимоги. По-перше, запис зроблений згідно з встановленою процедурою і за своїм змістом відображає хід судового засідання. По-друге, цей запис повинен мати відповідні реквізити. Визначення реквізитної частини запису визначається вимогами норм процесуальних законів, тому у ньому мають бути зазначені назва адміністративного суду та його юридична адреса, дата, час та місце проведення судового засідання, прізвище секретаря тощо. Ця інформація може бути зафіксована як бланкова, без озвучення у судовому засіданні. Інформація про склад суду, назва та номер справи, відомості про сторони, які беруть участь у справі та інші фіксуються у судовому засіданні шляхом її озвучення.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 29 квітня 2004 р. "Про створення належних організаційних передумов для повного фіксування судового засідання технічними засобами" з 15 червня 2005 р. в експериментальному порядку в місцевих загальних судах здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Повне фіксування процесу технічними засобами можна розглядати з декількох сторін. По-перше, - як засіб реалізації принципу гласності, коли кожна зацікавлена особа матиме можливість проглянути матеріали конкретної справи чи прослухати хід процесу. По-друге, - як самостійний принцип судочинства, завдяки якому забезпечується найбільш повне, об'єктивне закріплення всього того, що має місце в перебігу судового засідання. Це унеможливлює будь-які умисні чи ненавмисні перекручування фактично досліджених обставин по справі. Таке фіксування має важливе значення не тільки при розгляді справ судами першої інстанції, а й при оскарженні їх рішень, перевірці законності й обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції рішення апеляційними судами. По-третє, - як складову частину конституційних принципів, наприклад, принципу законності: адже завдяки йому забезпечується своєрідний контроль за відповідністю ведення окремого судового засідання в адміністративному суді адміністративно-процесуальним нормам. Фіксація процесу технічними засобами, безумовно, підвищить рівень відповідальності суддів і підготовки до процесу з боку не тільки учасників процесу, а й суддів. В даний час така фіксація проводиться паралельно з веденням журналу судового засідання. Тобто принцип повної фіксації судового процесу технічними засобами виконується повністю за винятком випадків неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Конституційний Суд України (КСУ) визнав конституційними законодавчі норми, що дозволяють в окремих випадках не фіксувати судовий процес технічними засобами. Це випливає з рішення КСУ, ухваленого 8 грудня 2011року та оприлюдненого 13 грудня 2011 року. "У судових засіданнях, які проводяться за відсутності всіх учасників судового процесу - як через неявку таких осіб, так і у зв'язку з письмовою формою провадження у справі - фактично відсутній предмет фіксування технічними засобами, в розумінні п.7 ч.3 ст.129 Конституції України" [12, 24].
Отже, КСУ визнав конституційними положення Кодексу адміністративного судочинства, який передбачає випадки, коли повне фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
В Кодексі адміністративного судочинства України, на відміну від Закону України „Про судоустрій і статус суддів України" передбачено, що суд під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечує повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів та, що офіційним записом судового процесу є лише технічний запис, зроблений судом (ч.б, 7 ст.12 КАСУ).
Враховуючи світовий та вітчизняний досвід впровадження систем технічної фіксації судових процесів, можна виділити їх основні функції:
1.реєстрація звукової інформації з якістю, що дозволяє здійснювати розбірливий та об'єктивно придатний для фоноскопічної експертизи запис;
2.створення в реальному або відкладеному часі формуляра судового процесу, який відображає всі основні події судового процесу й нерозривно пов'язаний з фонограмою;
.запис фонограми й нерозривно пов'язаного з нею формуляра на компакт-диск, що не перезаписується;
.електронний підпис, який об'єктивно виключає будь-яку модифікацію фонодокумента та забезпечує його легітимність;
5.обов'язкова функція стенографування за допомогою спеціального програмно-апаратного модуля транскрайбера;
6.повний програмно-апаратний захист системи від знищення даних і керуючих програм;
7.запис окремих мікрофонів по окремим каналам, не менше чотирьох;
8.аудіоконтроль процесу запису, відтворення для постійного контролю;
.робота в комп'ютерній мережі та зберігання даних технічної фіксації судових процесів на сервері.
Ці основні характеристики враховані й реалізовані в програмно-апаратному комплексі "SKS-Реtісiа".
Система технічної фіксації судових процесів "SKS Ретісіа" виконана на базі комп'ютера і призначена для технічної фіксації судового процесу. Дана система розроблена компанією "Спеціальні Реєструючи Системи" (Україна). Натомість українське правосуддя, зробивши значний крок вперед, згодом так і не змогло забезпечити такої апаратурою свої власні суди. Сьогодні систему "SKS Ретісіа" успішно використовують лише у Верховному Суді України, а також в деяких судах апеляційної інстанції. Районні суди оснащуються такими системами дуже повільно.
Особливістю системи є якісний цифровий аудіозапис судового процесу і можливість одержання текстових звітів на комп'ютері за допомогою програм. Система забезпечує повну фіксацію судового процесу за рахунок одержання фонограми виступів кожного учасника й електронного протоколу судового засідання, у якому вказуються всі події судового процесу і виступи учасників. Дана програма має відповідні ступені захисту і не може бути відкорегована. Система також дозволяє секретарям безпосередньо під час судового засідання формувати в напівавтоматичному режимі короткий протокол процесу. Роботу системи можна порівняти з функціями звичайного відеомагнітофона або диктофона, однак її перевага полягає в тім, що аудіо-відеозапис розбивається на відрізки, що відповідають подіям судового процесу - це дозволяє надалі швидко знайти необхідний фрагмент.
Отримана інформація зберігається на жорсткому диску системи і дублюється на компакт-диску, що долучається до справи. Досить велика увага розробників приділена вирішенню задач безпеки, тому комплекс містить багаторівневу підсистему, що виключає можливість несанкціонованого доступу і зміни зафіксованої інформації, що включає в себе як апаратні, так і програмні рішення. Так, у системі зведена до мінімуму імовірність видалення збереженої раніше інформації - це досягається за
рахунок кількаразового дублювання інформації на двох жорстких дисках одночасно. Комплекс оснащений устаткуванням безперебійного живлення. Якщо в процесі судового засідання раптово виключиться електрика, то система зможе працювати ще приблизно 40 хвилин.
Програма звукозапису судових засідань "Оберіг" призначена для технічної фіксації судового процесу згідно з законодавством України.
Результатом роботи є фонограма, розмічена у відповідності з подіями судового процесу та протокол, у якому відображаються у хронологічній послідовності: час початку судового засідання, назва судового засідання, дійові особи, короткі коментарі, відомості про склад суду, номер справи, номер компакт-диску, на який здійснюється запис та таке інше.
Фонограма з нерозривно пов'язаним журналом судового засідання зберігаються у вигляді електронного документа на жорсткому диску комп'ютера та на компакт-диску одноразового запису. Програма створення протоколу судового засідання містить шаблони всіх основних дій, що можуть відбуватися під час слухання справи, та перелік дійових осіб. Перелік шаблонів за бажанням можна редагувати або поповнювати.
Прослуховування одержаних фонограм з компакт-диску здійснюється на звичайному комп'ютері після активації рядку події судового процесу, вибраній у журналі. Протокол може створюватися як одночасно з звукозаписом, так і після звукозапису.
У програмі передбачено створення звукозаписів судових засідань двома шляхами:
- створення запису нового засідання (ввід або імпортування даних);
- продовження запису збереженого раніше минулого засідання.
За допомогою програми "Оберіг", працівник судової установи створює звукозаписи судових засідань, копіює на компакт-диск, друкує протоколи судових засідань. Потім надає протоколи для підпису та залучення до справи суддям, відправляє компакт-диски та протоколи судових засідань на зберігання до архіву. Фонограми засідань кожної справи записуються на окремий компакт-диск.
2.2 Підготовка до проведення технічного запису
Важливе значення для належного проведення технічного запису має попередня підготовка до нього.
Перед використанням обладнання спеціаліст зобов'язаний переконатися, що обладнання працює належним чином і усні виступи записуватимуться правильно. Для цього перед початком запису ретельно перевіряється робота всієї системи. За будь-яких сумнівів щодо належного проведення запису обладнання заміняється або встановлюється резервний записувальний пристрій. Спеціаліст також має переконатися, що мікрофони правильно підключені до звукозаписувального пристрою та належним чином розташовані перед кожним учасником судового засідання. Крім того, спеціаліст проводить тестування обладнання, перевіряючи, чи правильно фіксується кожне слово чи правильно встановлено касету для запису, чи працює кожний мікрофон. Він також повинен перекрутити стрічку на початок, прослухати запис і впевнитися, що рівень запису звуку є нормальним.
У разі неналежної роботи обладнання вживаються необхідні заходи для усунення недоліків. Якщо цього зробити не вдається, встановлюється і тестується резервне обладнання.
Непроведення тестування може мати серйозні наслідки для чинності судового засідання і стати підставою для притягнення до відповідальності спеціаліста, відповідального за проведення технічного запису.
Нагляд за технічним обладнанням здійснює спеціаліст після проходження спеціального навчання роботи на ньому.
У процесі нагляду спеціаліст повинен увесь час стежити, аби звукозаписувальне обладнання, що використовується, дійсно записувало всі усні свідчення в процесі засідання. Для цього він має механізм, який дозволяє спеціалістові прослуховувати все, що записується на плівці. Крім того, до обов'язків спеціаліста входить завдання щодо слідкування за тим, чи мають записані плівки необхідну якість і чи мікрофони чітко розділяють виступи всіх учасників судового процесу.
У разі виникнення збоїв у роботі системи запису спеціаліст зобов'язаний негайно повідомити про це суд, аби зупинити слухання справи до моменту налагодження обладнання.
Якщо спеціаліст виявить, що рівень запису незадовільний, він повинен звернутися до суду та попросити суд зобов'язати учасників судового процесу говорити чіткіше, прямо в мікрофон або не перебивати один одного.'
Обов'язок фіксування судового засідання технічним засобом (у разі вимоги особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду про таке фіксування) покладено на секретаря судового засідання або, за розпорядженням головуючого, на іншого працівника апарату суду.
Враховуючи вимоги до якості звукозапису судового засідання, особа яка здійснює фіксування процесу технічними засобами повинна мати певні професійні знання. В залежності від складності застосовуваних технічних засобів, їх використовування під час процесу може бути покладене на відповідну особу - працівника апарату суду. Це питання віднесено до компетенції головуючого у судовому засіданні.
2.3 Відтворення тароздрукування технічного запису судового засідання
Повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. Таким чином, зрозуміло, що за загальним правилом технічний запис судового засідання не підлягає обов'язковому відтворенню і зберігається у матеріалах справи на відповідному носії. Виготовлення друкованих текстів судових засідань можливе повністю або частково. У будь-якому випадку для цього необхідно звернення з вимогою про таке відтворення осіб, що беруть участь у справі, або їхніх представників. Суд за своєю ініціативою також може повністю чи частково відтворити технічний засіб судового засідання.
Повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання може бути здійснене або на клопотання особи, яка бере участь у справі, або за розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Інформація може бути отримана двома шляхами: по-перше, технічний запис судового засідання може бути, на вимогу особи, повністю або частково роздрукований; по-друге, особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання. Таким чином, може здійснюватися копіювання (часткове або повне) на змінні носії (дискети, СD-R.та інші диски, флеш-карти тощо).
Учасники судового розгляду отримують роздрук технічного запису судового засідання або копію носія інформації на платній основі.
Розмір плати за роздрукування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за видачу судами документів складає:
- за роздрукування технічного запису судового засідання - 5 гривень за кожний аркуш тексту на папері формату А4;
- за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання - 15 гривень [3, 4].
2.4 Зберігання носіїв інформації з технічними записами судових засідань
Звукозапис - є документом, який за юридичною силою тотожній журналу судового засідання у письмовій формі. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск, флеш-карти та інші, які використовуються в залежності від виду технічного засобу), є додатком до журналу судового засідання, який ведеться паралельно із звукозаписом і після закінчення судового засідання обов'язково приєднується до матеріалів справи [2, 26].
Велика увага повинна приділятися збереженню записаних касет і журналу.
Оригінал фонограми записується на комплекс звукозапису залу судового засідання. На диску, на який відбувається збереження оригіналу фонограми, повинно бути не менше 100 Мб вільного місця (на 5 годин звукозапису). З комплексу звукозапису запис фонограми здійснюється на компакт-диски: створюється архівна та робоча копії. При цьому треба: перевірити якість запису архівної копії, шляхом вибіркового прослуховування; архівну копію передати архіваріусу; робочу копію залучити до судової справи; після створення архівної копії секретарем оригінал фонограми вилучається з комплексу звукозапису залу судового засідання.
Компакт-диск з архівною копією пакується у конверт. У разі позитивного результату перевірки конверт диска маркується: номер судової справи; серійний номер компакт-диска; дата судового засідання; підпис секретаря; примітка.
Архівні копії зберігаються в архіві разом з упаковкою, в якій вони надійшли до архіву.
Після запису архівної копії створюється робоча копія. Конверт робочої копії маркується та разом з робочою копією фонограми залучається до справи.
Дані щодо створення та видачі копій фонограм особам, які беруть участь у справі, записуються в спеціальний (електронний, якщо використовується „Діловодство суду") журнал обліку видачі копій фонограм сторонам у справі. У разі ведення електронного журналу в кінці дня журнал роздруковується, підписується архіваріусом електронного архіву та начальником архіву (канцелярії) і підшивається в папку.
Установлюється така форма журнала обліку видачі копій фонограм учасникам судового засідання: дата - час видачі; серійний номер компакт-диска; дата судового засідання; номер судової справи; прізвище, ім'я, по батькові особи, яка отримала компакт-диск; підпис особи, яка отримала компакт-диск; прізвище, ім'я, по батькові працівника суду, який видав компакт- диск; підпис працівника суду, який видав компакт-диск; примітка.
Коробки з касетами мають бути ретельно позначені із зазначенням номера справи, дати слухання та місцезнаходження суду. Касета повинна містити посилання на сторінки журналу, навпаки.
Касети слід зберігати в спеціально обладнаній кімнаті у відповідних шафах, в яких касети складаються за порядковим номером судових справ.
У випадках, коли слухання судової справи провадиться довше одного дня, з метою забезпечення збереження касети та журналу, секретар судового засідання повинен здавати їх у спеціально обладнану кімнату.
На всіх касетах обов'язково має бути напис "не стирати", "не розмагнічувати" (записані касети не можна тримати біля будь-якого пристрою з магнітним полем).
3. Ведення журналу судового засідання
Спеціаліст несе персональну відповідальність за те, щоб перед кожним судовим засіданням було підготовлено в достатній кількості необхідний матеріал для запису судового процесу: папір, аркуші журналу, ручки, олівці та касети.
Обов'язок секретаря судового засідання одночасно із технічним записом вести журнал судового засідання. На відміну від фіксування судового засідання технічними засобами, яке повно і точно відтворює весь хід засідання, в журналі судового засідання, фіксуються лише окремі процесуальні дії. У ньому також може бути зроблений опис представлених адміністративному суду речових доказів, який не може бути зафіксований у мовному вигляді [6, 262].
В ч. 2 ст. 42 КАСУ встановлено перелік відомостей, що зазначаються у журналі судового засідання. Цей перелік складається з двох частин: відомості, які мають бути обов'язково відтворені у журналі та інші відомості, встановлені КАС України.
До обов'язкових належать відомості:
1.рік, місяць, число і місце судового засідання;
2.найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;
3.справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
4.номер носія інформації;
5.порядковий номер вчинення процесуальної дії;
.назва процесуальної дії;
.час вчинення процесуальної дії.
Записи в журналі мають також містити такі відомості: початок роботи суду, перерви, відкладення, повернення справи із зазначенням часу та метражу плівки; точні показання лічильника аудіоплівки; номер касети, номер сторінок журналу, вид, модель, тип і серійний номер спеціального технічного засобу та відповідні характеристики носіїв інформації; примітка про роз'яснення процесуальних прав особам, які беруть участь у розгляді справи; послідовність дій суду в тому порядку, в якому вони відбувалися та розпорядження головуючого; інформацію про подані в судовому засіданні письмові й речові докази, а також аудіо- і відеозаписи в алфавітному порядку; перебіг дослідження доказів, а якщо ці докази не додаються до справи, - номер, дату, зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів, аудіо- і відеозаписів; послідовність і час виступів учасників судового розгляду та їхні прізвища; вказівки на незвичайні ситуації, незвичні імена чи прізвища; час початку і кінця проголошення рішення суду; інформацію про прослуховування секретарем судового засідання звукозапису із зазначенням перших і останніх кількох послідовних слів; інформацію про пошкодження аудіоплівки або неможливість прослуховування чи продовження запису на даній аудіокасеті із зазначенням місця пошкодження і номера іншої касети; інформацію про всі номери, адреси, вік та інші точні дані, що зазначаються під час судового засідання; зазначення показань лічильника після завершення судового розгляду; позначку про сертифікацію судового запису секретарем судового засідання, відповідального за ведення запису (з датою й підписом на першій сторінці журналу).
Щоб швидше і ефективніше робити позначки в журналі перед початком судового розгляду справи, секретар судового засідання повинен довідатись про імена прокурора, адвоката, суддів, а також має заповнити верхню частину першої сторінки журналу, де він зазначає час, місце слухання справи і хто буде супроводжувати запис судового процесу.
Відкриття судового засідання є стартовою точкою запису. В разі використання інтегрованої системи час в годинах і хвилинах позначається в журналі. Для децентралізованих систем позначається час в годинах хвилинах разом з даними лічильника касети.
Початок судового засідання оголошується судовим розпорядником, якийназиває ім'я головуючого судді та надає відомості про учасників судового провадження. Після цього адвокат представляється суду. Ведення журналу та запис усієї процедури виконується секретарем судового засідання. До журналу заноситься інформація за всіма справами.
Для вчасного запису секретар судового засідання може використовувати скорочення. Ці скорочення мають бути зрозумілими для суду. Наприклад: "с" - суддя; "з" - захисник (у разі наявності кількох захисників до букви "з" додаються перші дві літери прізвища кожного з них); "пт" - потерпілий (у разі наявності кількох потерпілих до літер "пт" додаються перші дві літери прізвища кожного з них); "пп" - представник потерпілого; "ппз" -представник позивача; "пвд" - представник відповідача; "пз" - позивач; "вд" -відповідач; "св" - свідок і т.д.
Якщо слухання справи відкладається (зупиняється, оголошується перерва) на невеликий термін, секретар судового засідання повинен зупинити запис і точно записати в журналі час та показання лічильника на момент припинення запису разом з поясненням відкладення.
Якщо впродовж засідання необхідно змінити секретаря судового засідання, слухання зупиняється і секретар, який залишає засідання, виймає касету, робить запис в журналі щодо часу та відмічає показання лічильника, а також заповнює сертифікат на першій сторінці журналу та контейнер і стрічки, залишає стрічку та журнал в розпорядженні нового секретаря на випадок, якщо буде необхідно прослухати запис. Новий секретар судового засідання починає нову стрічку і заповнює першу сторінку журналу, записуючи час і показання лічильника. Далі процес запису відбувається звичайним шляхом.
Обов'язок ведення журналу судового засідання доповнюється обов'язком секретаря невідкладно підписати його після судового засідання і приєднати до адміністративної справи. Носій інформації після завершення судового засідання має бути пронумерованим відповідно до номера справи і в установленому порядку переданий на зберігання в архів суду.
4. Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання
Правило ч. 1 статті 43 КАСУ є розвитком права на судовий захист, закріпленого ст. 6 КАС України. Право сторін на участь у провадженні складається з кількох елементів: право бути повідомленим про час і місце розгляду судової справи; право бути повідомленим про вимоги і заперечення іншої сторони; право брати участь у справі особисто або через представника; право знайомитися з матеріалами справи; право на оскарження судових рішень.
Отже, доповненням до процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі, є права щодо ознайомлення з технічним записом і журналом судового засідання. Право ознайомлення із зазначеними документами доповнюється правом відповідних осіб на подання письмових зауважень щодо їх неповноти або неправильності. Це право зберігається протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі. Строк для подання зауважень на технічний запис або журнал судового засідання має точно дотримуватися.
Зауваження щодо неповноти чи неправильності технічного запису або журналу судового засідання, подані особами, які беруть участь у справі, протягом встановленого строку, розглядаються головуючим. Після розгляду зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання, головуючий постановляє відповідну ухвалу.
В ухвалі головуючий може відхилити зауваження особи як такі, що не відповідають дійсності, може врахувати зауваження повністю або частково. Закон не надає особам, що подали зауваження, права на оскарження ухвали адміністративного суду щодо поданих зауважень. Однак, очевидно, про незгоду з такою ухвалою особи мають право зазначити у апеляційній скарзі на рішення адміністративного суду.
У разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення, головуючий залишає їх без розгляду. Отже, заяви щодо повноти запису тих учасників судового розгляду, які своєчасно не заявили клопотання про ознайомлення з ним, не беруться до уваги. Винятком із цього правила є обставини, які заслуговують на увагу і які зашкодили особі здійснити її право на ознайомлення із технічним записом та журналом судового засідання і подати відповідні зауваження. У кожному конкретному випадку це питання вирішується головуючим і ухвала, прийнята ним з цього питання, має бути приєднана до адміністративної справи.
Частиною 4 ст. 43 КАСУ встановлюється строк, протягом якого мають бути розглянуті зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання. Цей строк становить п'ять днів з дня подання таких зауважень. Виходячи зі смислу положення, цей строк може бути меншим за зазначений, але не більшим. При цьому день подачі зауважень, як слідує із змісту цієї статті, очевидно, не враховується.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2000 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.92 р.) при неможливості розгляду зауважень у встановленому порядку (не задоволена судом заява про поновлення пропущеного строку на подання зауважень, закінчився строк повноважень суддів та ін.) вони приєднуються до справи та їх наявність відповідно враховується судом вищої інстанції і за умови, що справа розглядалась у колегіальному складі суду або головуючим визнано необхідним заслухати пояснення осіб, які брали участь у справі, що була розглянута суддею одноособово.
5. Протокол, як засіб фіксації окремих процесуальних дій
При фіксуванні судового процесу технічними засобами про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання, наприклад, огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду, або під час виконання судового доручення, секретарем судового засідання складається протокол - важливий процесуальний документ.
Ч. 1 статті 46 КАСУ встановлено перелік відомостей, що має містити протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань або під час виконання судового доручення. Цей перелік складається з двох частин: відомості, які мають бути обов'язково відтворені у протоколі та інші відомості, встановлені КАС України.
До обов'язкових належать відомості: 1) найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвище та ініціали судці, секретаря судового засідання; 2) номер адміністративної справи; 3) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 4) час початку процесуальної дії; 5) відомості про прибуття осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх процесуальних прав та обов'язків; 7) опис ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів; 8) відомості про докази, які додаються до справи, а якщо докази не додаються до справи - номер, дату та зміст письмових доказів, опис інших доказів; 9) час закінчення процесуальної дії та інші відомості, встановлені КАСУ [10, 272].
Фіксування окремих процесуальних дій, при якому обов'язково має складатися протокол, може також доповнюватися фіксуванням за допомогою технічних засобів. Норма статті 45 КАСУ не містить вказівки про те, хто має вирішувати питання про застосування технічних засобів. Отже, можна дійти висновку, що питання про необхідність і можливість застосування технічних засобів під час вчинення окремих процесуальних дій чи виконання судового доручення вирішується особою, яка ці дії вчиняє.
З протоколом, що складається під час вчинення окремих процесуальних дій або виконання судового доручення мають бути ознайомлені усі присутні особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Після ознайомлення з протоколом усіх зазначених осіб, він підписується секретарем судового засідання і суддею. На протокол, складений під час виконання окремих процесуальних дій, особи мають право протягом трьох днів після підписання протоколу, подати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неточностей або неповноти змісту. Суд розглядає зауваження щодо протоколу і в разі згоди із зауваженнями посвідчує їх правильність. У разі незгоди суду з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. Зауваження до протоколу приєднуються до справи.
Як тільки буде виконане судове доручення, протокол, складений при його виконанні, разом із необхідними додатками невідкладно надсилається до суду, який розглядає справу. Таким чином, врегульовується питання про час, протягом якого протокол має бути надісланий до суду, який розглядає справу. При цьому використовується оціночна категорія "невідкладно". Дана категорія належить до числа об'єктивно-суб'єктивних, її об'єктивність полягає в тому, що дії (в даному випадку надіслання протоколу до суду) мають бути вчинені при першій можливості, без зволікань, тобто максимально швидко. Суб'єктивність категорії пов'язана з тим, що має враховуватись, чи могла конкретна особа, на яку покладено обов'язок доставити протокол до адміністративного суду, зробити це у такий строк.
Протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення приєднується до адміністративної справи. Отже, цей протокол, а також носій інформації (при використанні технічних засобів), є невід'ємною частиною адміністративної справи.
Фіксування судового засідання, як правило, було і є важливим у тих справах, які теоретично можуть бути скасовані чи переглянуті через процесуальні порушення або інші зловживання, які в протоколі судового засідання не те що важко, а взагалі неможливо зафіксувати - наприклад, заінтересованість судді в певному вирішенні справи, що проявляється в явному нехтуванні прав однієї з сторін.
Однак все лишається в силі лише за однієї умови - коли суд здійснює повне фіксування судового засідання технічними засобами. Саме таку умову й містив новий КАСУ на час набуття чинності. Так, глава 4 КАС України містить ст. 41 "Фіксування судового засідання технічними засобами", яка зазначає таке: "Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАСУ розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.
Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується'{до матеріалів справи".
Отже, на перший погляд інших принципових змін щодо порядку фіксації не відбулось: замість протоколу судового засідання за КАС України, секретар судового засідання має вести журнал. Водночас, дедалі частіше у
процесі судового засідання застосовуються технічні засоби фіксації аудіоінформації та моментальне переведення її у систему символьного позначення, внаслідок чого висловлена людиною думка записується і набуває документального вигляду синхронно. Принципова відмінність такого підходу від звичайного аудіозапису, котрий ще ведеться у деяких судових органах, полягає у тому, що одразу фактично після судового засідання суд, учасники процесу вже мають можливість отримати готовий процесуальний документ.
Важко переоцінити значення такого фіксування для забезпечення захисту чи відновлення порушених прав та інтересів. Тим більше, що широке запровадження таких новацій, на мою думку, сприятиме, по-перше, забезпеченню дисципліни під час судового засідання, по-друге, забезпечуватиме повне, неупереджене, законне, обґрунтоване рішення у справі, по-третє, запобігатиме затягуванню процесу, по-четверте, забезпечить швидкий захист і поновлення прав, свобод, інтересів фізичних, юридичних осіб.
Крім цього, повертаючись власне до адміністративного судочинства, слід зазначити, що його учасники та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. В свою чергу, законно зроблений аудіозапис є доказом у справі. Тобто на його підставі можна буде довести як порушення судом процесуальних норм, так і заангажованість судді.
Проведення ж у залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо й телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі [4, 5].
Перелік використаних джерел
1)Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - Ст. 141.
2)Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 35-36, № 37. - ст.446.
3)Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р., №3674-VI // Офіційний вісник України. - 2011. - № 59.
4)Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. // Відомості ВРУ. - 2010 р. - №41-42, №43, №44-45. - Ст. 529.
5)Наказ Державної Судової Адміністрації від 21.07.2005р., №84 Про затвердження Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України // Офіційний вісник України
6)Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2008.
7)Козлов С. Технічні засоби в адміністративному процесі // Юридична газета. - 2005. - № 21(57). - С. 3-5.
)Пасенюк О.М. Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України. - К.: Юрінком Інтер, 2009.
)Пасічник П. Фіксація судового засідання // Юридична газета. - 2005. - № 19(55).-С. 4-7.
10)Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. - К.: "Центр навчальної літератури", 2004.
11)Руденко А.В. Адміністративне судочинство: становлення та здійснення: дис. канд. юрид. наук // Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X., 2006.
12)Семишоцький Л. Конституційний принцип допускає винятки: за відсутності всіх учасників процесу предмет фіксування технічними засобами фактично відсутній // Закон і Бізнес. - 2011. - № 51(1038). - С. 23-25.