Експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства
МІНІСТЕРСТВО
НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУРСОВА
РОБОТА
з
дисципліни «Фінанси»
на
тему: «Експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства»
Зміст
1. Мета,
завдання, зміст експертної діагностики фінансово-господарського стану
підприємства.
2. Методика
стратегічної діагностики фінансово-господарського стану підприємства
2.1 SWOT-аналіз як основний інструмент стратегічного
управління, його переваги і недоліки
2.2. Стратегічна
діагностика на основі “5 сил” Майкла Портера
3.
Методика оперативної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
3.1 Оцінка ліквідності підприємства
3.2.
Оцінка платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
3.3.
Оцінка ділової активності підприємства
3.4.Оцінка
майнового стану підприємства та динаміка його змін
3.5.Оцінка
рентабельності підприємства
4.
Аналіз загрози банкрутства.
Висновки
та пропозиції
1.
Мета, завдання, зміст експертної діагностики фінансово-господарського стану
підприємства
Експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства проводиться з
метою оцінки різних сторін діяльності підприємства, визначення «вузьких місць»,
можливостей і небезпеки для прийняття оптимальних оперативних і стратегічних
рішень.
Основні цілі діагностики фінансово-господарського стану
підприємства:
§ об`єктивна оцінка результатів
комерційної діяльності, виявлення невикористаних резервів. Їх мобілізація для
підвищення економічної ефективності виробництва в майбутніх планових періодах,
а також виявлення недоліків в роботі і винуватців;
§ постійний контроль раціональності
функціонування господарських систем, контроль за виконанням планів та бюджетів,
контроль за процесами виробництва і реалізації продукції, а також своєчасне
виявлення і використання поточних внутрішньовиробничих резервів з метою
забезпечення виконання і перевиконання плану;
§ прогнозування господарської
діяльності, наукове обґрунтування перспективних планів, оцінка очікуваного
виконання плану.
Виходячи з цього можна сказати, що головною метою аналізу
фінансово-господарського стану підприємства є підготовка інформації для
ухвалення управлінських рішень на всіх сходинках ієрархічних сходів.
2.
Методика стратегічної діагностики фінансово-господарського стану
підприємства
Для проведення стратегічної діагностики в даному ДЗ
рекомендовано проведення SWOT-аналізу, методику проведення якого наведено
нижче.
2.1
SWOT-аналіз як основний інструмент стратегічного управління, його переваги і
недоліки
У сучасних умовах розвитку ринку, компаніям, що укоренилися в
ньому, і тим, що тільки виходять на ринок, доводиться усе складніше. Їх
проблеми пов’язані з високим рівнем жорсткої конкуренції, надлишком подібних
товарів і послуг, перенасиченням рекламних і інформаційних потоків, зростаючими
вимогами споживачів до якості продукції, з постійними змінами кон’юнктури й
місткості ринку, а також інноваціями, що прагнуть завоювати все більші частки.
Тому, для успішного виживання і функціонування компанії, підвищення якості і
конкурентоспроможності її продукції, треба вміти передбачати труднощі, з якими
вона може зіткнутися у майбутньому, і нові можливості, які можуть відкритися
для неї. Тобто компаніям необхідно визначати пріоритетні напрямки розвитку,
розробляти бізнес-плани, пристосовуватися до змін зовнішнього середовища,
використовувати нові технології організації управлінських процесів, змінювати
стратегії діяльності, а отже, - здійснювати стратегічне управління. Одним з
основних інструментів стратегічного управління, що оцінюють в комплексі
внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на розвиток компанії є SWOT-аналіз.
рентабельність платоспроможність фінансовий
стратегічний
Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання
достовірних даних про можливості компанії і загрози просування її на ринку
товарів і послуг. Тому, для досягнення цієї мети перед SWOT-аналізом ставляться
наступні завдання: виявлення маркетингових можливостей, які відповідають
ресурсам фірми; визначення маркетингових загроз і розробка заходів щодо
знешкодження їхнього впливу; виявлення сильних сторін фірми й зіставлення їх з
ринковими можливостями; визначення слабостей фірми та розроблення стратегічних
напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг фірми та формування її
стратегічних пріоритетів.аналіз складається з:
Сильні сторони (Strengths) - переваги організації;
Слабкості (Weaknesses) - недоліки організації;
Можливості (Opportunities) - фактори зовнішнього середовища,
використання яких створить переваги організації на ринку;
Загрози (Threats) - фактори, які можуть потенційно погіршити положення
організації на ринку.
Сильні сторони підприємства - те, у чому воно досягло успіхів
або якась особливість, що надає додаткові можливості. Сила може полягати в
наявному у компанії досвіді, доступі до унікальних ресурсів, наявності
передової технології й сучасного устаткування, високій кваліфікації персоналу,
високій якості продукції, що випускається, популярності торгової марки і т.п.
Слабкі сторони підприємства - це відсутність чогось важливого
для функціонування підприємства або те, що компанії поки не вдається в
порівнянні з іншими і ставить підприємство в несприятливе становище. Як приклад
слабких сторін можна привести занадто вузький асортимент товарів, що
випускаються, погану репутацію компанії на ринку, недолік фінансування, низький
рівень сервісу й т.п.
Можливості - це сприятливі обставини, які підприємство може
використовувати для отримання переваги. Як приклад ринкових можливостей можна
привести погіршення позицій конкурентів, різке зростання попиту, поява нових
технологій виробництва продукції, зростання рівня доходів населення і т.п.
Загрози - події, настання яких може несприятливо вплинути на
підприємство. Приклади ринкових загроз: вихід на ринок нових конкурентів,
зростання податків, зміна смаків покупців, зниження народжуваності і т.п.
Застосування SWOT-аналізу дозволяє систематизувати всю наявну
інформацію і, бачачи ясну картину, приймати зважені рішення, що стосуються
розвитку підприємства. Таблиця SWOT-аналізу та виявлені альтернативні
стратегічні завдання необхідні для подальшого аналізу, вибору стратегії
розвитку підприємства і вибору кращої маркетингової стратегії. SWOT - аналіз
підкреслює, що стратегія повинна якнайкраще поєднувати внутрішні можливості
підприємства і зовнішню ситуацію.
Правила проведення SWOT-аналізу
Для проведення SWOT-аналізу не потрібні ні великі бази даних,
ні формальна підготовка. Будь-хто, хто хоч трохи знайомий з компанією і має
уявлення про ринок, може скласти простий SWOT. З іншого боку, притаманна
аналізу простота може призвести до поспішних і безглуздим висновків, повним
таких невизначених і двозначних понять, як "експлуатаційна характеристика
продукту», «сучасне обладнання», «ціни». До того ж, користувачі іноді забувають
про об'єктивність і покладаються на застарілу або ненадійну інформацію. Щоб уникнути
зазначених помилок і дістати максимум користі з SWOT-аналізу, дотримуйтесь
наступних нескладних правил.
Правило 1. Ретельно визначите сферу кожного SWOT-аналізу.
Компанії часто проводять загальний аналіз, який охоплює весь їхній бізнес.
Швидше за все, він буде занадто узагальненим і марним для менеджерів, яких
цікавлять можливості на конкретних ринках або сегментах. Фокусування
SWOT-аналізу, наприклад на конкретному сегменті, забезпечує виявлення найбільш
важливих для нього сильних і слабких сторін, можливостей та загроз.
Правило 2. Зрозумійте розходження між елементами SWOT:
силами, слабостями, можливостями та загрозами. Сильні і слабкі сторони - це
внутрішні риси компанії, отже, їй підконтрольні. Можливості та загрози
пов'язані з характеристиками ринкового середовища і непідвладні впливу
організації.
Правило 3. Сильні і слабкі сторони можуть вважатися такими
лише в тому випадку, якщо так їх сприймають покупці. Потрібно включати в аналіз
тільки найбільш стосовні до справи переваги та слабкості. Пам'ятайте, що вони
повинні визначатися у світлі пропозицій конкурентів. Сильна сторона буде
сильною тільки тоді, коли такою її бачить ринок. Наприклад, якість продукту
буде силою, тільки якщо він працює краще, ніж продукти конкурентів. І, нарешті,
таких сильних і слабких сторін може набратися дуже багато, так що й не
зрозумієш, які з них головні. Щоб уникнути цього переваги й недоліки повинні
бути ранжирувані відповідно до їх важливості в очах покупців.
Правило 4. Будьте об'єктивні і використовуйте різнобічну
вхідну інформацію. Звичайно, не завжди вдається проводити аналіз за
результатами великих маркетингових досліджень, але, з іншого боку, не можна
доручати його одній людині, оскільки він не буде настільки точним і глибоким,
як аналіз, проведений у вигляді групової дискусії й обміну ідеями. Важливо
розуміти, що SWOT-аналіз - це не просто перерахування підозр менеджерів. Він
повинен в якомога більшій мірі ґрунтуватися на об'єктивних фактах і даних
досліджень.
Правило 5. Уникайте великих і двозначних заяв. Занадто часто SWOT-аналіз
послаблюється саме через те, що в нього включають подібні твердження, які,
швидше за все, нічого не значать для більшості покупців. Чим точніше
формулювання, тим кориснішим буде аналіз
Компанія “Автолюкс”
У 1997 році підприємством «ААЗ Трейдінг Ко» було
зареєстровано торговельну марку «Автолюкс». Під цією маркою компанія
протягом 14 років надає послуги на ринку вантажних і пасажирських перевезень по
всій території України.
Завдяки високому рівню сервісу і чітко виробленій схемі
роботи нарівні з ліцензією Міністерства транспорту та зв'язку України на
здійснення пасажирських та вантажних перевезень, компанія також отримала
державну поштову ліцензію на право пересилання поштових бандеролей і посилок по
всій території України.
Центральний офіс компанії зареєстровано за адресою: м. Київ,
вул. Чистяківська, 30. Окрім того, «Автолюкс» налічує 131 регіональних
представництв і парків у 94 містах України.
Діяльність компанії «Автолюкс» забезпечує близько 2 500
працівників. Де б не знаходились наші клієнти, працівники «Автолюкс» завжди
раді вітати їх у будь-якому з наших офісів.
Усе обладнання, транспортні засоби і більша частина
нерухомого майна підприємства знаходяться у власності компанії, що робить її
роботу більш надійною та стабільною.
Сьогодні більше 180 вантажних автомобілів компанії здійснюють
близько 40 щоденних вантажних рейсів серед міст України, не враховуючи
додаткових.
Налічуючи у власному транспортному парку 50 нових автобусів,
«Автолюкс» також виконує 40 щоденних пасажирських рейсів у більшість міст
України.
Вся технічна база компанії нова і знаходиться в гарному
стані.
Крок 1. Визначення сильних і слабких сторін
Перший етап дозволить нам визначити, які сильні сторони і
недоліки. Для того щоб визначити сильні і слабкі сторони необхідно:
Скласти перелік параметрів, за яким буде оцінене
підприємство;
По кожному параметру визначити, що є сильною, а що - слабкою
стороною;
Для оцінки підприємства можна скористатися наступним списком
параметрів:
) Організація (тут може оцінюватися рівень кваліфікації
співробітників, їх зацікавленість у розвитку підприємства, наявність взаємодії
між відділами підприємства і т.п.)
) Виробництво (можуть оцінюватися виробничі потужності,
якість і ступінь зносу устаткування, якість товару, що випускається, наявність
патентів і ліцензій (якщо вони необхідні), собівартість продукції, надійність
каналів постачання сировини і матеріалів і т.п.)
) Фінанси (можуть оцінюватися витрати виробництва,
доступність капіталу, швидкість обороту капіталу, фінансова стійкість
фермерського господарства, прибутковість бізнесу і т.п.)
) Інновації (тут може оцінюватися частота впровадження нових
продуктів і послуг у фермерському господарстві, ступінь їхньої новизни
(незначні або кардинальні зміни), строки окупності засобів, вкладених у розробку
новинок і т.п.)
) Маркетинг (тут можна оцінювати якість товарів / послуг (як
цю якість оцінюють споживачі), популярність марки, повноту асортименту, рівень
цін, ефективність реклами, репутацію, ефективність застосовуваної моделі збуту,
асортимент пропонованих додаткових послуг, кваліфікацію обслуговуючого
персоналу).
|
Параметри оцінки
|
Потенційні
внутрішні переваги
|
Потенційні
внутрішні недоліки
|
|
Організація
|
-високий рівень
кваліфікації р- налагоджена система зв’язку; - точність розподілення
повноважень і функцій в апараті управління;робітників,
|
- висока плинність
управлінських кадрів; - низька якість інформації, що використовується в
управлінні; - швидкість реагування управління на зміни, які відбуваються у
зовнішньому середовищі;
|
|
Надання послуг
|
- велика кількість
робітників; - висока продуктивність праці (за категоріями працівників); -
наявність потужностей для розширення діяльності;
|
- високий рівень
експлуатаційних витрат (експлуатація та обслуговування автомобілів); -
неточність дотримання графіку відправок; - простої транспорту з
організаційно-технічних причин; - погано скоординовані складські процеси;
-обмеженість часу прийняття замовлень
|
|
Фінанси
|
- рентабельність
послуг, продукції, товарів; - рентабельність діяльності; - фінансова
стійкість.
|
-залежність обсягів
пасажироперевезень від сезону (свята, канікули, відпустки)
|
|
Персонал
|
-високий рівень
кваліфікації персоналу;
|
- витрати по
підготовці та перепідготовці персоналу; -висока плинність кадрів; -складність
підбору персоналу.
|
|
Маркетинг
|
- відомий бренд для
пасажирських та вантажних перевезень; -кваліфікований обслуговуючий штат
(водії, оператори та ін.); -середні ціни і тарифи на послуги і товари,
пропоновані компанією; -надання додаткових бонусів та знижок; -рекламна
діяльність.
|
-обмеженість
додаткових послуг; -неможливість задовольнити всі побажання споживачів.
|
Крок 2. Визначення ринкових можливостей і загроз
Другий крок SWOT-аналізу - це своєрідна "розвідка
місцевості" - оцінка ринку. Цей етап дозволить нам оцінити ситуацію поза
нашим фермерського господарства і зрозуміти, які є можливості, а також яких
загроз варто побоюватися (і, відповідно, заздалегідь до них підготуватися).
Методика визначення ринкових можливостей і загроз практично
ідентична методиці визначення сильних і слабких сторін вашого підприємства:
Складіть перелік параметрів, за яким ви будете оцінювати
ринкову ситуацію;
По кожному параметру визначте, що є можливістю, а що -
загрозою для вашого підприємства;
|
Фактор зовнішнього
середовища
|
Потенційні зовнішні
можливості
|
Потенційні зовнішні
загрози
|
|
Економіка
|
-
поступове зростання економіки країни; - розвиток
транспорту країни; - зростання добробуту
населення; -розширення інфраструктури; -ремонд доріг; -будівництво
нових транспортних розв’язок; -проведення в Україні Євро 2012.
|
-
обмеження росту (зниження) цін і
тарифів на пасажирські перевезення у конкурентів; -зростання
пасажиропотоків на альтернативних видах транспорту; - зниження добробуту населення країни; -несвоєчасна
реконструкція доріг; -повільна розбудова інфраструктура;
|
|
Політика
/ законодавство
|
-
стабільність; - державна підтримка у вигляді пільг до Євро 2012
|
- ріст
законодавчого і податкового пресу на галузь; -
послаблення державної підтримки галузі
|
|
Науково-технічний прогрес
|
-
розвиток матеріально-технічної бази; - оновлення
моделей автомобілів на рівні світових
стандартів; - освоєння нових технологій
обслуговування пасажирів
|
-
впровадження новітніх технологій
обслуговування пасажирів конкурентними видами транспорту; - низькі темпи оновлення процесів перевантаження; - уповільнення темпів впровадження нових технологій
обслуговування пасажирів
|
|
Соціально-культурне
середовище
|
-
збільшення кількості висококваліфікованих менеджерів і маркетологів; - підвищення культури споживання товарів і послуг у населення країни
|
-
нестійкість попиту на послуги з боку населення;
- недостатній рівень менеджменту і маркетингу в галузі; -
загроза нещасних випадків та форс-мажорних обставин
|
|
Природне
середовище
|
-
несприятливі погодні умови для конкурентних видів транспорту
|
-
загроза екологічних катастроф
|
Крок 3. Зіставлення сильних і слабких сторін
Зіставлення сильних і слабких сторін підприємства з
можливостями і загрозами ринку. Для зіставлення можливостей підприємства умовам
ринку і узагальнення результатів SWOT-аналізу застосовується матриця SWOT, яка
має наступний вигляд:
|
Сильні сторони - фінансова стійкість - рентабельність
діяльності; - налагоджена система зв’язку; - високий рівень кваліфікації
персоналу; - нові послуги для пасажирів; - рентабельність послуг, продукції,
товарів; велика кількість робітників; - висока продуктивність праці (за
категоріями працівників); - наявність потужностей для розширення діяльності
нові послуги для пасажирів;
|
Слабкі сторони - залежність обсягів пасажироперевезень від
сезону (свята, канікули, відпустки) - погано координовані складські процеси;
- обмеження у часі прийняття замовлень; - високий рівень експлуатаційних
витрат; - виникнення простоїв з організаційно-технічних причин;
|
|
Можливості
- поступове
зростання економіки країни; - державна підтримка у вигляді пільг до Євро 2012; -
розвиток матеріально - технічної бази;
- оновлення автомобілів на рівні світових стандартів;
|
У даній ситуації
організації повинна вживати активні дії для зміцнення своєї позиції на ринку
шляхом збільшення своєї частки, диверсифікації продуктів, виведення на ринок
нових послуг у перевезеннях. У такому випадку сприятлива фінансова ситуація
дозволяє фірмі виділяти додаткові кошти на науково - дослідні роботи,
збільшувати фінансовий портфель, купувати нові технології та обладнання.
|
Рекомендується для
підприємства у тому випадку, коли слабкі сторони переважають, проте вони
мають сприятливі ринкові можливості. Організація повинна ліквідувати слабкі
господарські підрозділи.
|
|
Загрози
-зростання
пасажиропотоків на альтернативних видах транспорту; - послаблення державної
підтримки середнього підприємництва -низькі темпи оновлення процесів
організації перевезень; - недостатній рівень
менеджменту і маркетингу в галузі; - загроза нещасних випадків та форс-мажорних обставин -
уповільнення темпів впровадження нових технологій обслуговування пасажирів.
|
В даній ситуації
підприємство повинно використовувати свої сильні сторони для знешкодження
зовнішніх загроз, а не для зростання, тобто переходити до позиції оборони.
|
Дана стратегія
полягає у тому, що б переорієнтувати свою діяльність. Наприклад пускати менше
нерентабельних маршрутів, можливо зорієнтуватись на перевезенні вантажів.
|
На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля,
для яких характерні певні сполучення, що їх треба враховувати надалі в ході
розробки стратегій певного типу: поле СіМ - передбачає розробку
стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства щодо реалізації
можливостей зовнішнього середовища; поле СіЗ - орієнтує стратегію на
боротьбу із загрозами за допомогою використання внутрішніх резервів; поле СлМ
- спрямовує дії підприємства на використання можливостей для подолання слабких
сторін його внутрішнього потенціалу; поле СлЗ - передбачає розробку
такої стратегії, яка б дала змогу підприємству не тільки зміцнити свій
потенціал, а й відвернути можливі загрози у зовнішньому середовищі. З огляду на
це існує нагальна потреба розробки стратегій як подолання загроз, так і
усунення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.
Висновок
Проаналізувавши діяльність компанії “Автоюкс” можна зробити
висновок, що загроз значно більше, ніж можливостей, компанії потрібно
направляти максимум зусиль на подолання цих загроз. Проте сильних сторін більше
ніж слабких, основною причиною є те, що автоперевезення зростають, особливо у
розрізі зростання пасажиропотоків внаслідок проведення в Україні Євро 2012.
Проте слабких сторін не набагато менше, оскільки існує досить багато
конкурентів з аналогічними послугами, не реалізовуються основні стратегії
співпраці з клієнтами. Підприємству “Автолюкс” потрібно покращувати якісь
обслуговування, котра буде відповідати вартості перевезення. Для збільшення
рентабельності підприємства необхідно збільшувати кількість вантажних
перевезень спеціалізованих вантажів, а для цього необхідно придбати
спеціалізовані автомобілі, ввести нові схеми та налагодити процеси організації
перевезень пасажирів та вантажів.
2.2
Стратегічна діагностика на основі “5 сил” Майкла Портера
Аналіз п'яти сил Портера - методика для аналізу галузей і
вироблення стратегії бізнесу, розроблена Майклом Портером у Гарвардській
бізнес-школі в 1979 році.
П'ять сил Портера включають в себе:
аналіз загрози появи продуктів-замінників;
аналіз загрози появи нових гравців;
аналіз ринкової влади постачальників;
аналіз ринкової влади споживачів;
аналіз рівня конкурентної боротьби.
Методикою виділяються п'ять сил, які визначають рівень
конкуренції, і, отже, привабливості ведення бізнесу в конкретній галузі.
Привабливість галузі, в даному контексті, має відношення до
достатньої рентабельності галузі. «Не привабливою» галуззю є така, в якій
поєднання сил знижує рентабельність. Самій «не привабливою», є галузь, яка
наближається до досконалої конкуренції.
Портер називає ці сили «микросредой», протиставляючи її
великій кількості факторів, включених в термін «макросередовище».
Макросередовище складається з тих сил, які впливають на здатність компанії до
обслуговування власних клієнтів і отримання прибутку. Зміна в будь-який з сил
«мікросередовища» зазвичай вимагає, щоб компанія переглянула своє місце в
галузі і на ринку. Достатня привабливість галузі не означає, що будь-яка
компанія в ній буде отримувати однаковий прибуток. Компанії повинні так
застосовувати свої ключові компетенції, бізнес-моделі або збутові мережі, щоб
отримати прибуток більше, ніж в середньому по галузі. Хорошим прикладом є ринок
пасажирських авіаперевезень. У галузі, в якій рентабельність досить низька,
знаходяться компанії, які за рахунок унікальних бізнес-моделей, отримують
прибуток вище, ніж в середньому по галузі.
«Аналіз п'яти сил Портера» включає в себе три сили
«горизонтальної» конкуренції: загроза появи продуктів-замінників, загроза появи
нових гравців, рівень конкурентної боротьби, і дві сили «вертикальної»
конкуренції: ринкова влада постачальників і ринкова влада споживачів.
Консультанти з вироблення стратегії іноді використовують структуру
«Аналізу п'яти сил Портера» при якісній оцінці стратегічної позиції компанії в
галузі. Тим не менш, для більшості консультантів, ця методика є тільки
відправною точкою в переліку інструментів або методик, які вони можуть
використовувати. Як і всі узагальнюючі методики, аналіз, який не враховує
виключень і частковостей, розглядається як спрощений.
Згідно Портеру, модель п'яти сил потрібно використовувати на
мікроекономічному рівні, для визначення місця компанії в галузі в цілому.
Модель не призначена для використання для групи галузей або якоїсь частини
однієї галузі. Компанія, яка веде бізнес в одній галузі, повинна розробити
мінімум один «аналіз п'яти сил Портера» для цієї галузі. Портер уточнює, що для
диверсифікованих компаній, основним фундаментальним питанням корпоративної
стратегії є питання вибору галузей (напрямів бізнесу), в яких компанія буде
конкурувати, і для кожного напряму бізнесу, повинен проводитися власний,
специфічний для галузі, аналіз п'яти сил. В середньому, компанії з рейтингу
«Global 1000» конкурують приблизно в 52 галузях (напрямах бізнесу).
|
Сила
|
Прояв
|
|
1. Інтенсивність
конкуренції 1.1. Кількість
конкурентів 1.2. Темпи росту ринку 1.3. Схожість послуг 1.4. Розмір постійний
витрат 1.5. Велична вихідних бар'єрів
|
1.1. Порівняно
небагато, мало вітчизняних. Основні конкуренти: Інтайм, Нова пошта та інші
міжнародні компанії. 1.2. Пропозиція росте швидше за попит. Мала пропозиція
дійсно якісно обслуговування. Великий, але нестабільний ринок. 1.3. Значна.
Більшість аналогічних послуг можна отримати у іншої компанії, рівень
обслуговування також однаковий. 1.4. Високі. Постійно має місце знос та
простої автомобілів, нестабільна ситуація в країні з вартістю палива, що
кожен раз збільшує величину постійних витрат. 1.5. Низькі.
|
|
2. Новички ринку
2.1. Впізнання торгової
марки 2.2. Вимоги до об'ємів капіталу 2.3. Доступ до необхідних ресурсів 2.4.
Власна модель 2.5. Політика влади
|
2.1. Не суттєве.
Добре продумана реклама зробить нову торгову марку впізнаваною. 2.2. Високі.
Пояснюються необхідністю мати власний або орендувати автопарк та приміщенні
під філії та склади. 2.3. всі необхідні ресурси знаходяться у порівняній
доступності. 2.4. Не є обов'язковою, хоча її наявність принесе додаткові
конкурентні переваги. 2.4. Несприятлива, оскільки в Україні погано розвинена
підтримка малому та середньому бізнесу.
|
|
3. Постачальники
3.1. Диференційованість
ресурсів 3.2. Наявність ресурсів-субститутів 3.3. Значимість об'ємів поставок
3.4. Вплив вартості ресурсів на вартість послуги 3.5. Загроза інтеграції
вперед і назад по технологічному ланцюгу зі сторони компаній галузі
|
3.1. Низька.
Необхідні ресурси (техніка, паливо) знаходяться у порівняній доступності.
3.2. Досить широкий вибір постачальників автомобілів, але постачальники
палива притримуються в основному єдиної цінової політики. 3.3. Не має
суттєвого значення. 3.4. Дуже висока. Постійне підвищення вартості палива
викликає відповідне підвищення вартості перевезень, яке важко згладити. 3.5.
Неможлива, внаслідок сірих схем деяких складових технологічного ланцюгу.
|
|
4. Товари
субститути 4.1. Відносна ціна субститутів 4.2. Насиченість ринку 4.3.
Можливість інтеграції
|
4.1. Може бути як
нижчою (залізниця), так і вищою (авіаційні перевезення) 4.2. Висока
насиченість ринку, різноманітність послуг, що надаються. 4.3. Можливість
використання мультимодальних перевезень
|
|
5. Споживачі
5.1.Схильність покупців до субститутів 5.2.Об'єм закупівель клієнтами
5.3.Інформованість споживача 5.4. Цінове співвідношення 5.5. Вигоди споживача
|
5.1.Значна,
внаслідок комбінування та висоту найбільш ефективного виду перевезення у
конкретних випадках. 5.2.Щодо пасажирських перевезень - незначні, щодо
вантажних - набагато більші. 5.3.Досить висока 5.4. Середнє, але
нестабільність ціни 5.5. Отримання обслуговування середнього рівня.
|
Висновок
Відповідно до проведеного аналізу основних п'яти сил
мікросередовища, можна зробити такі висновки:
§ Інтенсивність конкуренції не є
високою, так як на ринку мало представлені вітчизняні перевізники, які б
займалися і пасажирськими, і вантажними перевезенням. Навіть міжнародні
компанії на території України в основному займаються імпортом-експортом або
кур'єрськими доставками. Саме така невелика конкуренція та малий розвиток ринку
зумовлює невисоку якість послуг та обслуговування взагалі. Тому якщо б компанія
серйозно зайнялася розвитком та організацією основних бізнес-процесів та
технологій, вона б могла зайняти свою нішу, як представник даних послуг.
§ Бар'єри на вхід до ринку є досить
низькими, немає жорских обмежень щодо доступності ресурсів або монопольного
становища якоїсь компанії, тому поява новачків на ринку є цілком можливо. Єдину
більш значну перешкоду становить неоднозначна політика уряду України, яка під
гаслом допомоги малому та середньому бізнесу підвищує податки та перешкоджає
веденню підприємницької діяльності.
§ Основними постачальниками для
компанії з автоперевезень є постачальники автомобілів та постачальники палива.
Щодо першого виду, немає жодних суттєвих проблем зі співпраці, досить великий
вибір як по якості продукції, так і по цінових характеристикам. Щодо другого
виду знову ж таки нестабільна ситуація і в Україні, і у світі призводить до
постійного підвищення вартості палива, а також до утворення тіньових об'єднань
постачальників, що таким чином створюють приховану олігополію.
§ Різновид товарів-субститутів з однієї
сторони обмежений можливостями і різновидом видів транспорту (залізничний,
авіаційний, морський), з іншої сторони розгалужений через велику кількість
перевізників по кожній сфері окремо.
§ Споживачі в основному є чутливими до
ціни, чим зазвичай і визначають свій вибір. Важливим також є місцезнаходження
філіалів компанії. Інформормованість є дуже високою, але рівень обслуговування
клієнтів дуже низький, велика частота затримок, втрати або пошкодження вантажу,
що формує недовіру та незадоволеність.
3. Методика оперативної діагностики фінансово-господарського стану
підприємства
Аналіз оперативної діагностики фінансово-господарського стану
підприємства здійснюється такими способами:
- горизонтальний аналіз;
- вертикальний аналіз;
аналіз із використанням коефіцієнтів.
Горизонтальний аналіз передбачає порівняння показників
одного року з показниками іншого в динаміці. Даний аналіз дозволяє виявити
тенденції зміни окремих статтей чи їх груп, що входять до складу бухгалтерської
звітності. В його основі лежать розрахунки змін в абсолютних величинах та
базисних темпів росту балансових статей і статтей звіту про фінансові результати.
Вертикальний аналіз показує структуру засобів
підприємства і їх джерел, коли сума за окремими статтями чи статтями розділів
беруться у відсотках до підсумку.
Аналіз із використанням коефіцієнтів - дозволяє встановити зв'язок
одного показника з іншим. В світовій практиці для аналізу
фінансово-господарської діяльності виділяють наступні групи показників, що
описують:
1. Майновий стан підприємства.
2. Ліквідність підприємства.
. Фінансову стійкість (платоспроможність)
підприємства.
. Ділову активність підприємства.
. Рентабельність фінансово-господарської діяльності.
Після розрахунку кожної групи показників необхідно зробити
висновок.
Горизонтальний аналіз
|
Актив
|
Код
рядка
|
На
початок звітного періоду
|
На
кінець звітного періоду
|
Абсолютне
відхилення
|
Відносне
відхилення
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
|
I.
Необоротні активи
|
|
|
|
|
|
|
Нематеріальні
активи:
|
|
|
|
|
|
|
залишкова
вартість
|
10
|
8
|
10
|
2
|
25,0%
|
|
первісна
вартість
|
11
|
146
|
131
|
-15
|
-10,3%
|
|
накопичена
амортизація
|
12
|
138
|
121
|
-17
|
-12,3%
|
|
Незавершене
будівництво
|
20
|
45 317
|
45 317
|
0
|
0,0%
|
|
Основні
засоби:
|
|
|
|
|
|
|
залишкова
вартість
|
30
|
109 218
|
102 921
|
-6297
|
-5,8%
|
|
первісна
вартість
|
31
|
135 724
|
135 931
|
207
|
0,2%
|
|
Знос
|
32
|
26 506
|
33 010
|
6504
|
24,5%
|
|
Довгострокові
біологічні активи:
|
|
|
|
|
|
|
справедлива
(залишкова) вартість
|
35
|
0
|
0
|
|
|
|
первісна
вартість
|
36
|
0
|
0
|
|
|
|
накопичена
амортизація
|
37
|
0
|
0
|
|
|
|
Довгострокові
фінансові інвестиції:
|
|
|
|
|
|
|
які
обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
|
40
|
1 012
738
|
1 027
610
|
14872
|
1,5%
|
|
інші
фінансові інвестиції
|
45
|
4 937
|
4 937
|
0
|
0,0%
|
|
Довгострокова
дебіторська заборгованість
|
50
|
1 674
659
|
1 426
483
|
-248176
|
-14,8%
|
|
Справедлива
(залишкова) вартість інвестиційної нерухомості
|
55
|
0
|
0
|
|
|
|
Первісна
вартість інвестиційної нерухомості
|
56
|
0
|
0
|
|
|
|
Знос
інвестиційної нерухомості
|
57
|
0
|
0
|
|
|
|
Відстрочені
податкові активи
|
60
|
0
|
0
|
|
|
|
Гудвіл
|
65
|
0
|
0
|
|
|
|
Інші
необоротні активи
|
70
|
0
|
0
|
|
|
|
Гудвіл
при консолідації
|
75
|
0
|
0
|
|
|
|
Усього
за розділом I
|
80
|
2
846 877
|
2
607 278
|
-239599
|
-8,4%
|
|
II.
Оборотні активи
|
|
|
|
|
|
|
Виробничі
запаси
|
100
|
11 893
|
11 913
|
20
|
0,2%
|
|
Поточні
біологічні активи
|
110
|
0
|
0
|
|
|
|
Незавершене
виробництво
|
120
|
0
|
0
|
|
|
|
Готова
продукція
|
130
|
0
|
0
|
|
|
|
Товари
|
140
|
1 917
|
1 917
|
0
|
0,0%
|
|
Векселі
одержані
|
150
|
0
|
0
|
|
|
|
Дебіторська
заборгованість за товари, роботи, послуги:
|
|
|
|
|
|
|
чиста
реалізаційна вартість
|
160
|
5 524
|
4 784
|
-740
|
-13,4%
|
|
первісна
вартість
|
161
|
9 854
|
6 523
|
-3331
|
-33,8%
|
|
резерв
сумнівних боргів
|
162
|
4 330
|
1 739
|
-2591
|
-59,8%
|
|
Дебіторська
заборгованість за рахунками:
|
|
|
|
|
|
|
за
бюджетом
|
170
|
126
|
1
|
-125
|
-99,2%
|
|
за
виданими авансами
|
180
|
194 486
|
169 044
|
-25442
|
-13,1%
|
|
з
нарахованих доходів
|
190
|
152 511
|
177 243
|
24732
|
16,2%
|
200
|
0
|
0
|
|
|
|
Інша
поточна дебіторська заборгованість
|
210
|
79 986
|
101 955
|
21969
|
27,5%
|
|
Поточні
фінансові інвестиції
|
220
|
0
|
0
|
0
|
|
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти:
|
|
|
|
0
|
|
|
в
національній валюті
|
230
|
2 872
|
4 658
|
1786
|
62,2%
|
|
у т. ч.
в касі
|
231
|
0
|
0
|
0
|
|
|
в
іноземній валюті
|
240
|
0
|
159
|
159
|
|
|
Інші
оборотні активи
|
250
|
614
|
549
|
-65
|
-10,6%
|
|
Усього
за розділом II
|
260
|
449
929
|
472
223
|
22294
|
5,0%
|
|
III.
Витрати майбутніх періодів
|
270
|
39
|
77
|
38
|
97,4%
|
|
ІV.
Необоротні активи та групи вибуття
|
275
|
0
|
0
|
|
|
|
Баланс
|
280
|
3
296 845
|
3
079 578
|
-217267
|
-6,6%
|
|
Пасив
|
Код
рядка
|
На
початок звітного періоду
|
На
кінець звітного періоду
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
33,3%
|
|
I.
Власний капітал
|
|
|
|
0
|
|
|
Статутний
капітал
|
300
|
1 321
601
|
1 321
601
|
0
|
0,0%
|
|
Пайовий
капітал
|
310
|
0
|
0
|
|
|
|
Додатковий
вкладений капітал
|
320
|
0
|
0
|
|
|
|
Інший
додатковий капітал
|
330
|
0
|
0
|
|
|
|
Резервний
капітал
|
340
|
1 665
|
3 027
|
1362
|
81,8%
|
|
Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток)
|
350
|
51 813
|
68 020
|
16207
|
31,3%
|
|
Неоплачений
капітал
|
360
|
78 507
|
78 507
|
0
|
0,0%
|
|
Вилучений
капітал
|
370
|
0
|
0
|
|
|
|
Накопичена
курсова різниця
|
375
|
0
|
0
|
|
|
|
Усього
а розділом I
|
380
|
1
296 572
|
1
314 141
|
17569
|
1,4%
|
|
Частка
меншості
|
385
|
0
|
0
|
|
|
|
II.
Забезпечення таких витрат і платежів
|
|
|
|
|
|
|
Забезпечення
виплат персоналу
|
400
|
2 046
|
3 140
|
1094
|
53,5%
|
|
Інші
забезпечення
|
410
|
0
|
0
|
|
|
|
Вписуваний
рядок - сума страхових резервів
|
415
|
0
|
0
|
|
|
|
Вписуваний
рядок - сума часток перестраховиків у страхових резерву
|
416
|
0
|
0
|
|
|
|
Цільове
фінансування
|
420
|
0
|
0
|
|
|
|
Усього
за розділом II
|
430
|
2
046
|
3
140
|
1094
|
53,5%
|
|
ІІІ.
Довгострокові зобов'язання
|
|
|
|
|
|
|
Довгострокові
кредити банків
|
440
|
0
|
0
|
|
|
|
Інші
довгострокові фінансові зобов’язання
|
450
|
0
|
0
|
|
|
|
Відстрочені
податкові зобов’язання
|
460
|
8 161
|
4 973
|
-3188
|
-39,1%
|
|
Інші
довгострокові зобов’язання
|
470
|
1 533
194
|
1 300
220
|
-232974
|
-15,2%
|
|
Усього
за розділом ІІІ
|
480
|
1
541 355
|
1
305 193
|
-236162
|
-15,3%
|
|
IV.
Поточні зобов'язання
|
|
|
|
|
|
|
Короткострокові
кредити банків
|
500
|
0
|
0
|
|
|
|
Поточна
заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
|
510
|
124 662
|
146 699
|
22037
|
17,7%
|
|
Векселі
видані
|
520
|
0
|
0
|
|
|
|
Кредиторська
заборгованість за товари, роботи, послуги
|
530
|
10 896
|
9 296
|
-1600
|
-14,7%
|
|
Поточні
зобов’язання за розрахунками:
|
|
|
|
0
|
|
|
з
одержаних авансів
|
540
|
16 917
|
10 601
|
-6316
|
-37,3%
|
|
з
бюджетом
|
550
|
2 787
|
3 086
|
299
|
10,7%
|
|
з
позабюджетних платежів
|
560
|
0
|
0
|
|
|
|
зі
страхування
|
570
|
0
|
0
|
|
|
|
з
оплати праці
|
580
|
2
|
0
|
-2
|
-100,0%
|
|
з
учасниками
|
590
|
0
|
2 514
|
2514
|
|
|
із
внутрішніх розрахунків
|
600
|
0
|
0
|
|
|
|
Зобов'язання,
пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для
продажу
|
605
|
0
|
0
|
|
|
|
Інші
поточні зобов’язання
|
610
|
151 308
|
134 608
|
-16700
|
-11,0%
|
|
Усього
за розділом IV
|
620
|
306
572
|
306
804
|
232
|
0,1%
|
|
V.
Доходи майбутніх періодів
|
630
|
150
300
|
150
300
|
0
|
0,0%
|
|
Баланс
|
640
|
3
296 845
|
3
079 578
|
-217267
|
-6,6%
|
. Загальна сума активів зменшилася на -217267 грн. або більш, ніж на 6,6%.
. Підприємству частково погашено дебіторську заборгованість
на 248176 грн.
3. При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
збільшилась на 22037 грн,що є негативним показником.
4. Слід зазначити, інші поточні зобов’язання зменшились на
16700 грн, що є позитивним..
Аналіз свідчить, що баланс підприємства на кінець звітного
періоду зменшився, проте не на значну суму, тому підприємство навряд чи від
цього збанкрутує, проте підприємству потрібно змінити тактику дій, щоб не піти
в «мінус»
Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про
структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї
структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму
балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у
вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.
Вертикальний аналіз
|
Актив
|
Код
рядка
|
На
початок звітного періоду
|
На
кінець звітного періоду
|
Частка
у % до суми балансу на початок року
|
Частка
у % до суми балансу на кінець року
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
|
I.
Необоротні активи
|
|
|
|
|
|
|
Нематеріальні
активи:
|
|
|
|
|
|
|
залишкова
вартість
|
10
|
8
|
10
|
0,00024%
|
0,00%
|
|
первісна
вартість
|
11
|
146
|
131
|
0,00443%
|
0,00%
|
|
накопичена
амортизація
|
12
|
138
|
121
|
0,00419%
|
0,00%
|
|
Незавершене
будівництво
|
20
|
45 317
|
45 317
|
1,37456%
|
1,47%
|
|
Основні
засоби:
|
|
|
|
|
|
|
залишкова
вартість
|
30
|
109 218
|
102 921
|
3,31280%
|
3,34%
|
|
первісна
вартість
|
31
|
135 724
|
135 931
|
4,11678%
|
4,41%
|
|
Знос
|
32
|
26 506
|
33 010
|
0,80398%
|
1,07%
|
|
Довгострокові
біологічні активи:
|
|
|
|
|
|
справедлива
(залишкова) вартість
|
35
|
0
|
0
|
|
|
|
первісна
вартість
|
36
|
0
|
0
|
|
|
|
накопичена
амортизація
|
37
|
0
|
0
|
|
|
|
Довгострокові
фінансові інвестиції:
|
|
|
|
|
|
|
які
обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
|
40
|
1 012
738
|
1 027
610
|
30,71840%
|
33,37%
|
|
інші
фінансові інвестиції
|
45
|
4 937
|
4 937
|
0,14975%
|
0,16%
|
|
Довгострокова
дебіторська заборгованість
|
50
|
1 674
659
|
1 426
483
|
50,79581%
|
46,32%
|
|
Справедлива
(залишкова) вартість інвестиційної нерухомості
|
55
|
0
|
0
|
|
|
|
Первісна
вартість інвестиційної нерухомості
|
56
|
0
|
0
|
|
|
|
Знос
інвестиційної нерухомості
|
57
|
0
|
0
|
|
|
|
Відстрочені
податкові активи
|
60
|
0
|
0
|
|
|
|
Гудвіл
|
65
|
0
|
0
|
|
|
|
Інші
необоротні активи
|
70
|
0
|
0
|
|
|
|
Гудвіл
при консолідації
|
75
|
0
|
0
|
|
|
|
Усього
за розділом I
|
80
|
2
846 877
|
2
607 278
|
86,35156%
|
84,66%
|
|
II.
Оборотні активи
|
|
|
|
|
|
|
Виробничі
запаси
|
100
|
11 893
|
11 913
|
0,36074%
|
0,39%
|
|
Поточні
біологічні активи
|
110
|
0
|
0
|
|
|
|
Незавершене
виробництво
|
120
|
0
|
0
|
|
|
|
Готова
продукція
|
130
|
0
|
0
|
|
|
|
Товари
|
140
|
1 917
|
1 917
|
0,05815%
|
0,06%
|
|
Векселі
одержані
|
150
|
0
|
0
|
|
|
|
Дебіторська
заборгованість за товари, роботи, послуги:
|
|
|
|
|
|
|
чиста
реалізаційна вартість
|
160
|
5 524
|
4 784
|
0,16755%
|
0,16%
|
|
первісна
вартість
|
161
|
9 854
|
6 523
|
0,29889%
|
0,21%
|
|
резерв
сумнівних боргів
|
162
|
4 330
|
1 739
|
0,13134%
|
0,06%
|
|
Дебіторська
заборгованість за рахунками:
|
|
|
|
|
|
|
за
бюджетом
|
170
|
126
|
1
|
0,00382%
|
0,00%
|
|
за
виданими авансами
|
180
|
194 486
|
169 044
|
5,89916%
|
5,49%
|
|
з
нарахованих доходів
|
190
|
152 511
|
177 243
|
4,62597%
|
5,76%
|
|
із
внутрішніх розрахунків
|
200
|
0
|
0
|
|
|
|
Інша
поточна дебіторська заборгованість
|
210
|
79 986
|
101 955
|
2,42614%
|
3,31%
|
|
Поточні
фінансові інвестиції
|
220
|
0
|
0
|
|
|
|
Грошові
кошти та їх еквіваленти:
|
|
|
|
|
|
|
в
національній валюті
|
230
|
2 872
|
4 658
|
0,08711%
|
0,15%
|
|
у т. ч.
в касі
|
231
|
0
|
0
|
|
|
|
в іноземній
валюті
|
240
|
0
|
159
|
|
0,01%
|
|
Інші
оборотні активи
|
250
|
614
|
549
|
0,01862%
|
0,02%
|
|
Усього
за розділом II
|
260
|
449
929
|
472
223
|
13,64726%
|
15,33%
|
|
III.
Витрати майбутніх періодів
|
270
|
39
|
77
|
0,00118%
|
0,00%
|
|
ІV.
Необоротні активи та групи вибуття
|
275
|
0
|
0
|
|
|
|
Баланс
|
280
|
3
296 845
|
3
079 578
|
100,00000%
|
100,00%
|
|
Пасив
|
Код
рядка
|
На
початок звітного періоду
|
На
кінець звітного періоду
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
|
I.
Власний капітал
|
|
|
|
|
|
|
Статутний
капітал
|
300
|
1 321
601
|
1 321
601
|
40,0868%
|
42,92%
|
|
Пайовий
капітал
|
310
|
0
|
0
|
|
|
|
Додатковий
вкладений капітал
|
320
|
0
|
0
|
|
|
|
Інший
додатковий капітал
|
330
|
0
|
0
|
|
|
|
Резервний
капітал
|
340
|
1 665
|
3 027
|
0,0505%
|
0,10%
|
|
Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток)
|
350
|
51 813
|
68 020
|
1,5716%
|
2,21%
|
|
Неоплачений
капітал
|
360
|
78 507
|
78 507
|
2,3813%
|
2,55%
|
|
Вилучений
капітал
|
370
|
0
|
0
|
|
|
|
Накопичена
курсова різниця
|
375
|
0
|
0
|
|
|
|
Усього
а розділом I
|
380
|
1
296 572
|
1
314 141
|
39,3277%
|
42,67%
|
|
Частка
меншості
|
385
|
0
|
0
|
|
|
|
II.
Забезпечення таких витрат і платежів
|
|
|
|
|
|
|
Забезпечення
виплат персоналу
|
400
|
2 046
|
3 140
|
0,0621%
|
0,10%
|
410
|
0
|
0
|
|
|
|
Вписуваний
рядок - сума страхових резервів
|
415
|
0
|
0
|
|
|
|
Вписуваний
рядок - сума часток перестраховиків у страхових резерву
|
416
|
0
|
0
|
|
|
|
Цільове
фінансування
|
420
|
0
|
0
|
|
|
|
Усього
за розділом II
|
430
|
2
046
|
3
140
|
0,0621%
|
0,10%
|
|
ІІІ.
Довгострокові зобов'язання
|
|
|
|
|
|
|
Довгострокові
кредити банків
|
440
|
0
|
0
|
|
|
|
Інші
довгострокові фінансові зобов’язання
|
450
|
0
|
0
|
|
|
|
Відстрочені
податкові зобов’язання
|
460
|
8 161
|
4 973
|
0,2475%
|
0,16%
|
|
Інші
довгострокові зобов’язання
|
470
|
1 533
194
|
1 300
220
|
46,5049%
|
42,22%
|
|
Усього
за розділом ІІІ
|
480
|
1
541 355
|
1
305 193
|
|
|
|
IV.
Поточні зобов'язання
|
|
|
|
|
|
|
Короткострокові
кредити банків
|
500
|
0
|
0
|
|
|
|
Поточна
заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
|
510
|
124 662
|
146 699
|
3,7813%
|
4,76%
|
|
Векселі
видані
|
520
|
0
|
0
|
|
|
|
Кредиторська
заборгованість за товари, роботи, послуги
|
530
|
10 896
|
9 296
|
0,3305%
|
0,30%
|
|
Поточні
зобов’язання за розрахунками:
|
|
|
|
|
|
|
з
одержаних авансів
|
540
|
16 917
|
10 601
|
0,5131%
|
0,34%
|
|
з
бюджетом
|
550
|
2 787
|
3 086
|
0,0845%
|
0,10%
|
|
з
позабюджетних платежів
|
560
|
0
|
0
|
|
|
|
зі
страхування
|
570
|
0
|
0
|
|
|
|
з
оплати праці
|
580
|
2
|
0
|
0,0001%
|
|
|
з
учасниками
|
590
|
0
|
2 514
|
|
0,08%
|
|
із
внутрішніх розрахунків
|
600
|
0
|
0
|
|
|
|
Зобов'язання,
пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для
продажу
|
605
|
0
|
0
|
|
|
|
Інші
поточні зобовязання
|
610
|
151 308
|
134 608
|
4,5895%
|
4,37%
|
|
Усього
за розділом IV
|
620
|
306
572
|
306
804
|
9,2990%
|
9,96%
|
|
V.
Доходи майбутніх періодів
|
630
|
150
300
|
150
300
|
4,5589%
|
4,88%
|
|
Баланс
|
640
|
3
296 845
|
3
079 578
|
100,0000%
|
100,00%
|
Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна
зробити такі висновки:
Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків,
налагодити більш стабільні зв'язки з постачальниками, а також посилити контроль
за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів.
Таким чином, аналіз балансу підприємства у горизонтальному і
вертикальному розрізі показав, що підприємству бракує оборотних активів, що
позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема,
спостерігається значна частка короткострокових зобов'язань і подальше зменшення
частки грошей у сумі балансу.
3.1
Оцінка ліквідності підприємства
Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко
реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це
співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні
папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.
Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні
суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.
Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме
той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.
Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для
погашення його зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес
надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів
після погашення зобов’язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними
фондами, а також виплати дивідендів.
Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури
кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі
порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявності ліквідних коштів.
Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в
динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності,
критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської
заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних
запасів, обертання постійних та усіх активів.
Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом
платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й
повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та
інших операцій грошового характеру.
|
Коефіцієнти
ліквідності підприємства
|
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
|
Відображає яка
частина короткострокової заборгованості може бути погашена за рахунок
найбільш ліквідних активів на дату складання балансу
|
2872
306572 =0,0093
|
0,2 - 0,35
|
|
Коефіцієнт швидкої
ліквідності
|
Відображає яка
частина короткострокових зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок
грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень, але й за рахунок
очікуваних надходжень від дебіторів
|
(Грошові кошти+
Короткострокові фінансові вкладення+Дебітори (зі строком погашення в
найближчі 6 місяців)/ Короткострокові пасиви 614
306572 = 0,002
|
0,6 - 0,8
|
|
Коефіцієнт
загальної ліквідності
|
В якій частині
оборотні активи покриваються короткостроковими зобов’язаннями
|
(Грошові кошти+
Короткострокові фінансові вкладення+ Реальні дебітори+Товарно-матеріальні
запаси) / Короткострокові пасиви 449929 306572 = 1,46
|
1 - 2
|
|
Чистий оборотний
капітал (ЧОК)
|
Засвідчує про
перевищення обігових активів над поточними пасивами
|
Оборотні (поточні)
активи-короткострокові пасиви 449929 - 306572
=143357
|
ЧОК повинен
покривати не менше 10% загального обсягу оборотних та не менше 50% запасів та
затрат
|
Відповідно до проведених розрахунків, видно що підприємство
має невисокі показники ліквідності. Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності
менший за рекомендоване значення (становить 0,0093),
коефіцієнт швидкої ліквідності менший за рекомендоване значення
(становить 0,002). Коефіцієнт загальної ліквідності
знаходиться у межах норми 1,46, що свідчить про нормальний стан, але
підприємству необхідно підвищувати ліквідність свої засобів.
3.2 Оцінка платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
Платоспроможність - це одна з характеристик фінансової
стійкості підприємства, яка показує наявність у нього коштів, достатніх для
погашення боргів за всіма короткостроковими зобов'язаннями та одночасного
здійснення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції.
Потенційними засобами для погашення боргів є грошові кошти,
дебіторська заборгованість, яка за нормальним кругообігом коштів повинна
перетворитись у готівку, наявні запаси товарно-матеріальних цінностей, які
також можна реалізувати. В окремих випадках на погашення боргів можуть бути
направлені необоротні активи після їх реалізації. Платоспроможність
підприємства оцінюється показниками ліквідності балансу. Необхідність аналізу
ліквідності балансу виникає в зв'язку з потребами оцінки кредитоспроможності та
поточного контролю за станом фінансових розрахунків. У зв'язку з цим всі активи
підприємства можна згрупувати за ступенем ліквідності, а пасиви - за
строковістю погашення.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті
об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та
визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а
також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його
статутної діяльності.
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат
власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості
підприємства:
) абсолютна фінансова стійкість;
) нормально стійкий фінансовий стан;
) нестійкий фінансовий стан;
) кризовий фінансовий стан.
Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за
рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити
невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми
зобов’язаннями.
Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати
поетапно, на основі комплексу показників.
Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності,
платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на умовному прикладі.
Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед
цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього
за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних
показників.
|
Коефіцієнти
фінансової стійкості підприємства
|
|
Власний оборотний
капітал
|
Характеризує ту
частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних
активів
|
Поточні активи -
Поточні зобов’язання  позитивне значення, збільшення
|
|
|
Коефіцієнт
фінансової Незалежності (автономії)
|
Відображає питому
вагу власного капіталу в валюті балансу
|
Капітал та резерви
(власний капітал) / Валюта балансу 1296572 3296845 = 0,39
|
Більше 0,5 (чи 50%)
|
|
Коефіцієнт
маневреності
|
Відображає питому
вагу вільних грошових коштів у власному капіталі підприємства
|
Власний засоби в
оборотному капіталу (ЧОК) / Капітал та резерви 449929
- 306572 1296572 = 0,11
|
0,3 - 0,4
|
|
Коефіцієнт
заборгованності
|
Відображає
співвідношення між запозиченими та власними коштами
|
Запозичені кошти
/Власні засоби (капітал та резерви) 1296572 2046 + 1541355 + 306572 + 150300 = 0,65
|
0,5-0 - 0,7
|
|
Коефіцієнт
фінансування
|
Відображає
співвідношення між власними та запозиченими коштами
|
Власні засоби
(капітал та резерви) / Запозичені кошти (2046+1541355+306572+150300) 1296572
= 1,54
|
Більше 1,0
|
|
Коефіцієнт
фінансової напруги
|
Показує питому вагу
запозичених коштів в валюті балансу позичальника
|
Запозичені кошти/
Валюта балансу  Не більше 0,5
|
|
|
Коефіцієнт
загальної фінансової стійкості
|
Показує питому вагу
засобів, які має в своєму розпорядженні підприємство в валюті балансу
|
(Власний
капітал+Довгострокові кредити та позики+Дебітори ) /Вавлюта балансу  0,8 - 0,9
|
|
Відповідно до розрахунків, підприємство має незадовільну
фінансову стійкість, оскільки більшість показників свідчать про фінансову
залежність компанії, в той час як загальна фінансова стійкість знаходиться у межах
встановленої норми.
3.3 Оцінка ділової активності підприємства
Ділова активність - це комплексна характеристика, яка втілює
різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких
критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових
відносин, репутація підприємства як партнера, активність
іноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність. Таким чином,
ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності
виробничо-господарської діяльності в цілому. Позитивна динаміка цих показників
сприятиме зміцненню фінансового стану підприємства.
"Золоте правило" економіки підприємства передбачає
додержання умови, за якої темпи зростання прибутку підприємства мають
перевищувати темпи зростання обсягів продажу, а останні повинні бути вищими за
темпи зростання активів (майна).
|
Коефіцієнти
ділової активності
|
|
Коефіцієнт
обіговості активів
|
Кількість оборотів
всіх активів за разрахунковий період. Виражає ефективність використання всіх
активів
|
Виручка від
реалізації (без непрямих податків) / Середня вартість активів  збільшення
|
|
|
Коефіцієнт
оборотності оборотних активів
|
Виражає
ефективність використання оборотних активів
|
Виручка від
реалізації (без непрямих податків) / Середня вартість оборотних активів  збільшення
|
|
|
Коефіцієнт
обіговості запасів
|
Виражає
ефективність використання запасів
|
Собівартість
реалізованої продукції / Запаси  збільшення
|
|
|
Тривалість одного
обороту запасів
|
|
360/ Коефіцієнт
обіговості запасів  зменшення
|
|
|
Коефіцієнт
обіговості дебіторської заборгованості
|
Відображає
швидкість погашення дебіторської заборгованості
|
Чиста виручка від
реалізації/ Середньорічна клієнтська дебіторська заборгованість 253823 ((5524-79986)+(6523-101955)):2
= - 2,9
|
збільшення
|
|
Тривалість одного
обороту дебіторської заборгованості
|
|
360/Коефіцієнт
обіговості дебіторської заборгованості  зменшення
|
|
|
Коефіцієнт
обіговості кредиторської заборгованості
|
Відображає
швидкість погашення кредиторської заборгованості
|
Собівартість
реалізованої продукції / Середньорічну клієнтську кредиторську заборгованість
193872 (306572
+ 306804.): 2 = 0,63
|
зменшення
|
Відповідно до проведених розрахунків по основним показникам
ділової активності можна сказати, що ділова активність підприємства знаходиться
у межах норми. Зокрема, слід зазначити, що всі показники, що були розраховані
задовольняють висунуті вимоги.
3.4 Оцінка майнового стану підприємства та динаміка його змін
Активи (Assets) - Усе чим володіє підприємство (готівка, дебіторська
заборгованість, обладнання та майно підприємства). Існує три види активів: 1)
оборотні фонди - готівка та кошти, які можуть бути досить швидко трансформовані
в готівку (як правило, протягом року); 2) основні фонди з довгим терміном
служби, що використовуються підприємством при виробництві товарів і послуг
(наприклад, будівлі, споруди, земля, обладнання); 3) інші активи, які включають
такі нематеріальні активи, як патенти і торгові знаки (що не мають
натурально-речової форми, але цінні для підприємства), капіталовкладення в інші
компанії або довготермінові цінні папери, «витрати майбутніх періодів» і різні
інші активи (в залежності від профілю того чи іншого підприємства).
|
Коефіцієнти
майнового стану
|
Коефіцієнт зносу основних засобів Характеризує частку
вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у
первісній вартості Накопичений знос / Первісна вартість основних
засобів 
зменшення,
|
≤0,5
|
|
|
|
Коефіцієнт
оновлення основних засобів
|
Показує, яку
частину від тих, що має в розпорядженні підприємство основних засобів
складають нові основні засоби
|
Вартість засобів,
що надійшла за період/ Первісна вартість основних засобів на кінець періоду  збільшення
|
|
|
Коефіцієнт вибуття
|
Показує, яка
частина основних засобів вибула з різних причин у звітному періоді.
|
Вартість засобів,
що вибули за період / Первісна вартість основних засобів на початок періоду
0, оскільки вилучений капітал=0 0/109218=0
|
повинен бути меншим
коефіцієнта оновлення
|
З розрахунків видно, що основні показники коефіцієнт зносу
основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів,крім коефіцієнту
вибуття не задовольнять встановлених нормативних значень.
3.5 Оцінка рентабельності підприємства
Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без
урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати
показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує
рентабельність.
Рентабельність - це якісний, вартісний показник, що
характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в
наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.
Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для
сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином,
рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про
спроможність підприємства збільшувати свій капітал.
Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить
від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини
основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важливими факторами,
що забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства, є підвищення
продуктивності праці, фондовіддачі, економія матеріальних ресурсів, рівень
технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких
технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. Урахування
підприємством таких факторів дасть змогу підвищувати ефективність його
діяльності.
|
Коефіцієнти
рентабельності підприємства
|
|
Економічна
рентабельність активів
|
Відображає питому
вагу прибутку, що припадає на 1 грн. активів
|
Валовий прибуток /
Середня вартість активів  збільшення
|
|
|
Економічна
рентабельність оборотних активів
|
Відображає питому
вагу прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних активів
|
Валовий прибуток /
Середня вартість оборотних активів  збільшення
|
|
|
Чиста
рентабельність власного капіталу
|
Відображає питому
вагу від реалізації, що припадає на 1 грн. власного капіталу
|
Чистий прибуток
/Середня вартість власного капіталу  збільшення
|
|
|
Опреаційна
рентабелбність продажу
|
Відображає питому
вагу операційного прибутку в чистий виручці від реалізації
|
Прибуток від
операційної діяльності / Чиста виручка від реалізації  збільшення
|
|
Як видно з розрахунків, показники рентабельності
підприємства, тобто економічна рентабельність активів,економічна рентабельність
оборотних активів, чиста рентабельність власного капіталу, операційна
рентабельність продажу задовольняють основні вимоги. Отже на підприємстві,
ефективно використовують залучені ресурси.
Підсумкова таблиця має наступний вигляд:
Підсумкова таблиця розрахункових показників, що
характеризують фінансово-господарський стан підприємства(на прикладі
коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства)
|
Показники
|
Нормативне
(рекомендоване значення)
|
Значення показника
за базовий період
|
Значення показника
за звітний період
|
Динаміка
|
|
Коефіцієнти
фінансової стійкості підприємства
|
|
Власний оборотний
капітал
|
позитивне значення,
збільшення
|
-3,45
|
-2,73
|
0,72
|
|
Коефіцієнт
фінансової Незалежності (автономії)
|
Більше 0,5 (чи 50%)
|
0,39
|
0,42
|
0,03
|
|
Коефіцієнт
маневреності
|
0,3 - 0,4
|
0,11
|
0,125
|
0,015
|
|
Коефіцієнт
заборгованності
|
0,5-0 - 0,7
|
0,65
|
0,74
|
0,09
|
|
Коефіцієнт
фінансування
|
Більше 1,0
|
1,54
|
1,34
|
-0,2
|
|
Коефіцієнт
фінансової напруги
|
Не більше 0,5
|
0,606
|
0,57
|
-0,036
|
|
Коефіцієнт
загальної фінансової стійкості
|
0,8 - 0,9
|
0,86
|
0,85
|
-0,01
|
Виділимо «вузькі» місць підприємства, на основі розрахунків
коефіцієнтів стійкості підприємства.
Фінансова стійкість підприємства пов'язана із перспективною
його платоспроможності, також вона допомагає визначити фінансові можливості
підприємства та послідовність виробничо-господарській стратегії даної фірми.
Простежуючи за таблицею загальну тенденцію, можна стверджувати, що дане
підприємство є фінансово нестабільним і дана ситуація не змінилась впродовж
досліджуваного періоду.
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами (власний
оборотний капітал) відображає , яка частина оборотних активів фінансується за рахунок
власних оборотних засобів. Він має негативне значення, на кінець періоду
негативне значення зменшується.
Коефіцієнт фінансової незалежності знаходиться за межами
рекомендованої норми, що свідчить про те, що кількість заємного капіталу менша
за обсяг власного.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу трохи менше за
норму.
Коефіцієнт фінансової напруги перевищує норматив 0,5, як на
початку року так і на кінець року і відображає питому вагу запозичених коштів в
валюті балансу позичальника.
Коефіцієнт загальної фінансової стійкості знаходиться в межах
норми.
Отже, в цілому ситуація на підприємстві є неприйнятною,
Південно-Західна залізниця вимагає залучення додаткових інвестиційних коштів
через недостатню питому вагу власних коштів. Підприємство вимагає залучення
додаткових коштів для укріплення і стабілізації становища.
4. Аналіз загрози банкрутства
При побудові двохфакторної моделі враховуються два показника,
від яких залежить ймовірність банкрутства - коефіцієнт поточної ліквідності та
відношення запозичених коштів до валюти балансу. На основі аналізу зарубіжної
практики були виявлені вагові коефіцієнти кожного з цих факторів. Ця модель
виглядає наступним чином:
= -0,3877 -1,036 * Клик. + 0,0579* К з.с.= -0,3877 -1,036
*1,46 + 0,0579*0,86=-1,85
Якщо Z < 0, то підприємство залишається платоспроможним;
Недоліком цієї моделі є те, що вона не відображає інші
сторони фінансового стану підприємства: оборотність активів, рентабельність
капіталу, темпи зміни обсягів продажу і т.д. В зв’язку з цим в практиці
фінансового-господарської діяльності закордонних фірм широко використовується
п`ятифакторна модель, яка має називається Модель Z-рахунки Альтмана:
рахунок = 1,2 * К1 + 1,4 * К2 + 3,3 * К3 + 0,6 * К4 + К5,
Де К1 - питома вага оборотного капіталу в активах
підприємства;
К2 -питома вага нерозподіленого прибутку в активах
підприємства;
К3 -відношення прибутку від реалізації до активів
підприємства;
К4 - відношення ринкової вартості акцій до кредиторської
заборгованості підприємства;
К5 - відношення обсягів продаж до активів підприємства.
К1=(Р 260 - Р 620) /Р 280=(449929-306572)/
3296845=0,043;
К2 = Р 220/ Р280= 0/3296845=0;
К3 = Р 170/ Р 280=126/3296845=0,0000382;
К4= Р 380/ Р 620=1296572/306572=4,23;
К5 = Р 035 / Р 280, де Р 035 Ф2=253088/3296845=0,0767.рахунок = 1,2 * 0,043 + 1,4 * 0 + 3,3
* 0,0000382 + 0,6 * 4,23 + 0,0767=2,77
В залежності від значення Z-рахунку дається оцінка
ймовірності банкрутства підприємства за окремою шкалою:
|
Значення Z-рахунку
|
Ймовірність
настання банкрутства
|
|
Z < 1,8
|
Дуже висока
|
|
1,8 < Z < 2,7
|
Висока
|
|
2,7 < Z < 2,9
|
Ймовірна
|
|
Z > 2,9
|
Дуже низька
|
Проаналізувавши показник загрози банкрутства можна зробити
висновок, що Південно - Західна залізниця знаходиться на рівні ймовірного настання
банкрутства
Повна фінансова стабілізація може бути досягнута за умови,
якщо підприємство забезпечить тривалу фінансову рівновагу. У зв’язку з цим
стратегічний механізм захисних заходів повинен бути спрямований на підтримку
фінансової стабільності підприємства впродовж тривалого періоду.
Для виведення підприємства з кризового стану розробляють
бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства, використовуючи при цьому всі
внутрішні і зовнішні механізми фінансової стабілізації.
До зовнішніх чинників фінансового оздоровлення
неплатоспроможних підприємств можна віднести:
надання банківських кредитів і дотацій;
реструктуризація боргів;
лізинг, оскільки він не вимагає повної одноразової оплати
орендованого майна і служить одним із видів фінансування;
тимчасова відмова від соціальних програм;
підтримка держави.
Одним із основних напрямів фінансового оздоровлення
підприємства є пошук внутрішніх резервів збільшення прибутковості виробництва і
забезпечення беззбиткової роботи за рахунок:
підвищення якості і конкурентоспроможності продукції;
зниження собівартості продукції (робіт, послуг) шляхом
раціонального використання виробничих ресурсів;
зменшення частки прибутку, що спрямовується на споживання;
У процесі пошуку внутрішніх джерел оздоровлення
неплатоспроможного підприємства потрібно насамперед приділити увагу
впровадженню прогресивних норм, нормативів, ресурсозберігаючих технологій,
вдосконаленню організації обліку і контролю за використанням ресурсів, а також
матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і
скорочення непродуктивних витрат і втрат.
Висновки та пропозиції
Проаналізувавши діяльність компанії “Автоюкс” можна зробити
висновок, що загроз значно більше, ніж можливостей, компанії потрібно
направляти максимум зусиль на подолання цих загроз. Проте сильних сторін більше
ніж слабких, основною причиною є те, що автоперевезення зростають, особливо у
розрізі зростання пасажиропотоків внаслідок проведення в Україні Євро 2012.
Проте слабких сторін не набагато менше, оскільки існує досить багато
конкурентів з аналогічними послугами, не реалізовуються основні стратегії
співпраці з клієнтами. Підприємству “Автолюкс” потрібно покращувати якісь
обслуговування, котра буде відповідати вартості перевезення. Для збільшення
рентабельності підприємства необхідно збільшувати кількість вантажних
перевезень спеціалізованих вантажів, а для цього необхідно придбати
спеціалізовані автомобілі, ввести нові схеми та налагодити процеси організації
перевезень пасажирів та вантажів.
Відповідно до проведеного аналізу основних п'яти сил
мікросередовища, можна зробити такі висновки:
§ Інтенсивність конкуренції не є
високою, так як на ринку мало представлені вітчизняні перевізники, які б
займалися і пасажирськими, і вантажними перевезенням. Навіть міжнародні компанії
на території України в основному займаються імпортом-експортом або кур'єрськими
доставками. Саме така невелика конкуренція та малий розвиток ринку зумовлює
невисоку якість послуг та обслуговування взагалі. Тому якщо б компанія серйозно
зайнялася розвитком та організацією основних бізнес-процесів та технологій,
вона б могла зайняти свою нішу, як представник даних послуг.
§ Бар'єри на вхід до ринку є досить
низькими, немає жорстких обмежень щодо доступності ресурсів або монопольного
становища якоїсь компанії, тому поява новачків на ринку є цілком можливо. Єдину
більш значну перешкоду становить неоднозначна політика уряду України, яка під
гаслом допомоги малому та середньому бізнесу підвищує податки та перешкоджає
веденню підприємницької діяльності.
§ Основними постачальниками для
компанії з автоперевезень є постачальники автомобілів та постачальники палива.
Щодо першого виду, немає жодних суттєвих проблем зі співпраці, досить великий
вибір як по якості продукції, так і по цінових характеристикам. Щодо другого
виду знову ж таки нестабільна ситуація і в Україні, і у світі призводить до
постійного підвищення вартості палива, а також до утворення тіньових об'єднань
постачальників, що таким чином створюють приховану олігополію.
§ Різновид товарів-субститутів з однієї
сторони обмежений можливостями і різновидом видів транспорту (залізничний,
авіаційний, морський), з іншої сторони розгалужений через велику кількість
перевізників по кожній сфері окремо.
§ Споживачі в основному є чутливими до
ціни, чим зазвичай і визначають свій вибір. Важливим також є місцезнаходження
філіалів компанії. Інформормованість є дуже високою, але рівень обслуговування
клієнтів дуже низький, велика частота затримок, втрати або пошкодження вантажу,
що формує недовіру та незадоволеність.
В цілому динаміка балансу підприємства прямує до зниження,
що означає неефективну діяльність підприємства. Після розрахунків побачили
невідповідність коефіцієнтів рекомендованому значенню. А загроза банкрутства
знаходиться на досить високому рівні.
Для ефективного функціонування підприємству “Автолюкс”
необхідно намагатись ліквідувати «вузькі місця». Показники намагатись
зрівноважити з рекомендованими значеннями. Покращити діяльність підприємства
можна за рахунок залучення інвестицій. Тому потрібно проводити політику для
сприятливого клімату інвестицій.
Для досягнення фінансової стійкості підприємства слід
здійснювати ефективне управління внутрішніми факторами його діяльності, яке
полягає в:
реалізації найефективніших шляхів розширення обсягів активів,
підтриманні ефективності використаній необоротних активів,
оптимізації складу і структури поточних активів,
раціоналізації їх обороту.
мобілізації залученого капіталу,
забезпеченні самофінансування за рахунок прибутку,
оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики.